Біосфера і проблеми впливу на неї шкідливих факторів

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

Вступ

1. Поняття про біосферу, її межі, особливості.

2. Фактори, що сприяють забрудненню біосфери України.

3. Забруднення біосфери

4. Антропогенне забруднення біосфери

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Забруднення біосфери можна розділити на різні види. Забруднення інгредієнта - це надходження в біосферу речовин чужих їй. Стан речовин, що забруднюють середовище біосфери можуть бути газоподібними, пароподібними, твердими і рідкими. До енергетичного забруднення відносяться шум, тепло, світло, радіація. Дістракционноє забруднення - це вирубка лісів, зміна водного режиму грунтів, ерозія, висушування. Так само сюди відносяться всі чинники людської діяльності, в результаті яких відбувається зміна ландшафтів і екологічних систем. Біоценотічеськоє забруднення полягає в дії на склад, структуру і вигляд, живих організмів.

Будучи невід'ємною частиною природи чоловік не може повністю піти в створений їм технічний мир . Існування людини залежить від наявності в достатній кількості кисню в атмосфері, сонячного світла і води. Звідси витікає, що людина, так само як і інші організми на Землі схильна до реальної небезпеки забруднення і отруєння навколишнього середовища. Кожна людина ще до народження сприймає певну частку виробничих, шкідливих речовин таких як аерозолі, гази, хлоровані вуглеводні, відходи пестицидів, ртуть і інші метали. Все це ще в ембріоном стані впливає на здоров'ї людини.

Стан природи, що оточує людину, - одна з головних світових проблем сучасності. Цю проблему учені розглядають як необхідну частину науково - технічного розвитку. Перш за все необхідно всесторонньо враховувати всі можливі близькі і віддалені наслідки промислової, сільськогосподарської дії на природу, тобто уміти розробляти систему довгострокового екологічного прогнозу. Наступний етап - це розробка заходів, які могли б компенсувати вже викликане діяльністю людини погіршення природного середовища - очищення води і повітря, відновлення забруднених і зруйнованих територій. Найбільш дієвий шлях вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища це перебудова всієї промисловості на планеті і системи циклічного безвідходного виробництва, заснованого на принципі круговороту речовин в природі. Збереження і збільшення стабільності біосфери - насущне завдання всього сучасного людства і найближчих поколінь.

1.Поняття про біосферу, її межі, особливості

Біосфера (гр. bios - життя, + sphaira - куля) - область поширення на Землі організмів та продуктів їх життєдіяльності.

Біосфера оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої в сучасних рисах зумовлені минулою або сучасною діяльністю живих організмів.

Поняття про біосферу не раз змінювалось з часу появи цього слова. Початок вчення про біосферу пов'язують з іменем відомого французького натураліста Ж.Б. Ла-Марка (1802), який запропонував термін “біологія” для всіх живих організмів, що населяють Землю. Визначення біосфери як особливої оболонки Землі та її назва були запропоновані відомим австрійським геологом Е. Зюссом (1875) у його праці з геології Альп. Окремі факти і положення про біосферу знаходимо у працях А. Гумбольдта, В. Докучаєва, Я. Молешотта та інших дослідників.

Детально розробив вчення про біосферу український вчений В.І. Вернадський - перший президент Української Академії наук.

Біосфера, за Вернадським, це оболонка Землі, де жива речовина відіграє домінуючу роль, значно впливає на всі процеси, що в ній відбуваються. Вернадський дав таке визначення біосфери: “Біосфера являє собою оболонку життя - область існування живої речовини” .

У численних своїх працях В.І. Вернадський виклав вчення про біосферу як особливу оболонку Землі, яка включає як область поширення живої речовини, так і саму речовину, в якій життєдіяльність організмів (утому числі людини) проявляється як могутній геохімічний фактор планетарного масштабу і значення.

Біосфера включає нижню частину атмосфери (7 км на полюсах і 18 - 20 км на екваторі), всю гідросферу (11 км), і літосферу (до глибини 3 км на суші та 0,5…1 км під дном океану).

За В.І. Вернадським, нижня межа життя в земній корі визначається температурою 100С, яка спостерігається до глибини 2,5…3,5 км.

Але в 70-х та 80-х роках в нафтогазоносних водах були знайдені мікроорганізми на глибині 4,5…6 км. Якщо включити в біосферу шари атмосфери, де спостерігається перенесення живих організмів, зачатків організмів, то межі по вертикалі будуть становити 25…40 км.

Об'єм біосфери - 10·109 км? (0.4% об'єму Землі), маса біосфери 3·1018 т - близько 0,05% маси землі (5,96·1027 г).

Компонентами біосфери є жива речовина, гірські породи, вода, повітря, сонячна радіація. Для біосфери є характерним те, що вона включає речовину у твердому, рідкому і газоподібному станах, тобто вона трифазна. Основним джерелом всіх процесів, які в ній відбуваються є сонячна енергія. У зв'язку з цим для біосфери характерний постійний кругообіг речовини та енергії, в якому найактивнішу роль відіграють живі організми. Область існування живої речовини охоплює атмосферу (до тропопаузи), літосферу (кору вивітрювання), всю гідросферу, тобто біосфера триярусна. Літосфера, гідросфера, атмосфера і жива речовина співвідносяться між собою так, як, наприклад, кам'яна чаша, масою 51,26 кг, вода, масою 45,36 г, копійка і поштова марка.

У межах біосфери існують області, в межах яких активне життя неможливе. Так, у верхніх шарах тропосфери, а також в найбільш холодних і жарких районах земної кулі організми можуть існувати лише в стані спокою. Сукупність таких областей біосфери називають парабіосферою (Хатчінсон, 1972) .

Але і в інших областях біосфери, де організми можуть існувати в активному стані, життя розподілене нерівномірно. Неперервний шар живої речовини, як його назвав В.І. Вернадський, займає водну товщу, і вузькою смугою простягається на межі літосфери, і тропосфери, де включає ґрунт з корінням рослин, грибами, мікроорганізмами і тваринами, а також включає приземну частину тропосфери, в якій розміщені частини рослин і переноситься основна маса пилку, спор, насіння. Цей шар В.Б. Сочава (1944) назвав фітосферою, а Е.М. Лавренко (1949) - фітогеосферою. Потужність фітогеосфери найбільша в океанічних областях, де вона досягає 11 км, по суші вона може досягати 100…150 м.

2. Фактори, що сприяють забрудненню біосфери України

Україна має багаті природні ресурси, сприятливі кліматичні умови, високо родючі ґрунти, та прекрасні ландшафти.

Однак вона є однією з найнеблагополучніших країн Європи. Поетапне формування екологічного механізму навколишнього середовища і природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки і підтримка екологічної рівноваги на території України. подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави. Аварія на ЧАЕС, порушила господарську діяльність багатьох підприємств, зашкодила сількогосподарському виробництву. З моменту аварії ідо цього часу одним із найпотужніших факторів, що впливають на радіологічну ситуацію в Україні в високоактивне забруднення території 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Найбільш масштабним і значним є хімічне забруднення середовища невластивими йому речовинами хімічної природи. серед них - газоподібні й аерозольні забруднювачі промислово-побутового походження. Прогресує і нагромадження вуглекислого газу в атмосфері. Не викликає сумнівів і значення хімічного забруднення ґрунту пестицидами і її підвищеною кислотністю, що веде до розпаду екосистеми.

Висока розораність сільськогосподарських угідь, призвела до інтенсивних, наростаючих, ерозійних процесів.

Процес ерозії ґрунтів та інтенсивна експлуатація земель веде до пониження їхньої родючості, зменшення вмісту гумусу.

Однією з причин погіршення якості земель є нераціональне застосування засобів хімізації сільського господарства, що призводить до нагромадження в ґрунтах залишків мінеральних добрив і пестицидів.

Серйозну проблему забруднення ґрунтів становить техногенні викиди промислових підприємств. Землі забруднюються важкими металами та іншими компонентами промислових викидів.

Дуже гострою у нашій державі є проблема питної води.

Україна є одним з найменш водозабезпечених регіонів Європи. Водночас величезні об'єми забрудненої води скидаються у поверхневі водоймища.

За останні роки намітилась тенденція зменшення об'єму викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, проте їхні обсяги досить великі в ряді міст і промислових агломерацій, особливо в Донецько-Придніпровському регіоні. Головні забруднювачі повітря - підприємства металургії, у загальному об'ємі викидів їх частка складає 33%; підприємств енергетики - 30%; вугільної - 10%; хімічної та нафтохімічної промисловості - 7%.

Лісові насадження зазнають інтенсивного антропогенного впливу. В промислово розвинених регіонах відбуваються пошкодження і навіть загибель лісів від шкідливих викидів і скидів. Внаслідок нераціонального використання та інтенсивного рекреаційного навантаження виснажуються природні запаси деяких видів рослинності, а окремі з них уже занесено до списків зникаючих.

Сприятливі природні умови існування диких тварин значно погіршуються зростаючим антропогенним впливом. Забруднення природного середовища промисловими, сільськогосподарськими підприємствами поряд з іншими негативними факторами призводять до різкого скорочення чисельності багатьох видів тварин. Тільки за останні 5-ть років кількість видів, що знаходяться під загрозою зникнення, занесених в Червону книгу України, зросла з 85 до 381.

3 забруднення біосфери

Забруднення біосфери можна розділити на різні види. Забруднення інгредієнта - це надходження в біосферу речовин чужих їй. Стан речовин, що забруднюють середовище біосфери можуть бути газоподібними, пароподібними, твердими і рідкими. До енергетичного забруднення відносяться шум, тепло, світло, радіація. Дістракционноє забруднення - це вирубка лісів, зміна водного режиму грунтів, ерозія, висушування. Так само сюди відносяться всі чинники людської діяльності, в результаті яких відбувається зміна ландшафтів і екологічних систем. Біоценотічеськоє забруднення полягає в дії на склад, структуру і вигляд, живих організмів.

Будучи невід'ємною частиною природи людина не може повністю піти в створений ними технічний світ . Існування людини залежить від наявності в достатній кількості кисню в атмосфері, сонячного світла і води. Звідси витікає, що людина, так само як і інші організми на Землі схильна до реальної небезпеки забруднення і отруєння навколишнього середовища. Кожна людина ще до народження сприймає певну частку виробничих, шкідливих речовин таких як аерозолі, гази, хлоровані вуглеводні, відходи пестицидів, ртуть і інші метали. Все це ще в ембріоном стані впливає на здоров'ї людини.

Стан природи, що оточує людину, - одна з головних світових проблем сучасності. Цю проблему учені розглядають як необхідну частину науково - технічного розвитку. Перш за все необхідно всесторонньо враховувати всі можливі близькі і віддалені наслідки промислової, сільськогосподарської дії на природу, тобто уміти розробляти систему довгострокового екологічного прогнозу. Наступний етап - це розробка заходів, які могли б компенсувати вже викликане діяльністю людини погіршення природного середовища - очищення води і повітря, відновлення забруднених і зруйнованих територій. Найбільш дієвий шлях вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища це перебудова всієї промисловості на планеті і системи циклічного безвідходного виробництва, заснованого на принципі круговороту речовин в природі. Збереження і збільшення стабільності біосфери - насущне завдання всього сучасного людства і найближчих поколінь.

4. Антропогенне забруднення біосфери

біосфера забруднення

Поява в природному середовищі нових компонентів, викликана діяльністю людини або грандіозними природними явищами (наприклад, вулканічною діяльністю), характеризують терміном забруднення. У загальному вигляді забруднення - це наявність у навколишньому середовищі шкідливих речовин, що порушують функціонування екологічних систем або їхніх окремих елементів і понижують якість середовища з погляду проживання людини, або ведення нею господарської діяльності.

Цим терміном характеризуються всі тіла, речовини, явища, процеси, що з'являються в навколишньому середовищі у даному місці, але не в той час і не в тій кількості, яке природно для природи, і можуть виводити її системи зі стану рівноваги. Екологічна дія забруднюючих агентів може виявлятися по-різному; вона може зачіпати або окремі організми, або популяції, біоценози, екосистеми і навіть біосферу в цілому. Розрізняють природне й антропогенне забруднення. Природне забруднення виникає в результаті природних причин - виверження вулканів, землетрусів, катастрофічних повеней і пожеж. Антропогенне забруднення - результат діяльності людини. В даний час загальна потужність джерел антропогенного забруднення в багатьох випадках перевершує потужність природних.

В даний час не викликає сумніву той факт, що господарська діяльність людини впливає на навколишнє середовище, погіршуючи його якість, і стає причиною ряду пов'язаних з цим життєво важливих для людства проблем, таких як: можлива зміна клімату, забруднення атмосфери і гідросфери, деградація (опустелювання, засолення, відчуження) земельних ресурсів, збідніння генетичної розмаїтості видів, погіршення здоров'я людей і ін. При оцінці екологічної ситуації у світі в цілому, існують протилежні точки зору. Ряд учених вважає, що побоювання перебільшені, природні ресурси дуже великі й інтенсивний промисловий розвиток є основним шляхом рішення проблем, що стоять перед людством. Інші, навпаки, думають, що положення стає критичним і основні зусилля повинні бути спрямовані на охорону навколишнього середовища при тимчасовому чи безупинному скороченні розвитку промислового виробництва у світі. їхнім гаслом є "назад до природи!". І, нарешті, більшість, включаючи й українських вчених, дотримуються тієї точки зору, що промисловий розвиток зупинити не можна, і він сумісний з охороною і поліпшенням якості навколишнього середовища.

За ступенем важливості і можливому впливу на розвиток людства тих чи інших конкретних проблем серед фахівців у світі не існує єдиної точки зору. Так, за даними опитування, проведеного Агентством по охороні навколишнього середовища Японії, пріоритет віддається наступним проблемам:

-- забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами -- 46%;

--- зменшення лісів -- 28%;

-- забруднення морів нафтою -- 27%;

-- підвищення концентрації вуглекислого газу в атмосфері--18%;

-- зникнення диких тварин -- 12%;

-- деградація земель -- 9%;

-- не дали відповіді -- 20%.

Загальна сума перевищує 100%, тому що рядом фахівців пріоритет віддається одночасно двом і більше проблемам.

Висновок

Охорона природи - завдання нашого століття, проблема, що стала соціальною. І вплив людини на навколишнє середовище прийняв загрозливий масштаб. Щоб у корені поліпшити положення, знадобляться цілеспрямовані й продумані дії. Відповідальна й діюча політика стосовно навколишнього середовища буде можлива лише в тому випадку, якщо ми нагромадимо надійні дані про сучасний стан середовища, обґрунтовані знання про взаємодію важливих екологічних факторів, якщо розробимо нові методи зменшення й запобігання шкоди, наносимою Природі Людиною.

Література

1. Войткевич Г.В., Вронский В.А. Основы учения о биосфере. - М., Просвещение, 1989.

2. Сытник К.М., Брайон А.В., Городецкий А.В., Брайон А.П. Словарь-справочник по экологии. - К., Наукова думка, 1994

3. Крисаченко В. С., Хилько М. І. Екологія, культура, політика. К.: Знання України, 2001. - 597 с.

4. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні. -К.: Мін. охорони навкол. природн. середовища, 2000. - 184 с.

5. Яремчик І. Г. Екополітика природокористування. - К.: Просвіта, 2000. - 430 с.

Размещено на Allbest.ru