Проблеми безпечності та вплив на довкілля при виробництві і споживанні тютюнових виробів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра товарознавства, управління безпечністю та якістю

індивідуальна робота

з дисципліни: «Безпека товарів та довкілля»

на тему: «Проблеми безпечності та вплив на довкілля при

виробництві і споживанні тютюнових виробів»

Студентки 4 курсу 2 групи

факультету торгівлі та маркетингу

Міщенко Ольги Олександрівни

Київ 2016

Зміст

Вступ

1. Вплив на довкілля від виробництва, транспортування, реалізації та споживання тютюнових виробів, утилізація відходів

2. Шляхи зменшення негативного впливу на навколишнє середовище при виробництві, реалізації та споживанні тютюнових виробів

3. Фактори формування безпечності тютюнових виробів

4. Законодавчо-нормативна база щодо безпеки товарів та довкілля, нормативні вимоги до безпечності тютюнових виробів

5. Проблеми утилізації / переробки упаковки тютюнових виробів та способи її вирішення

6. Особливості маркування тютюнових виробів, що стосується їх безпечності та екологічності

7. Екологічна політика для підприємств, що виготовляють та реалізують тютюнових виробів

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

На даний час однією із проблем нашої планети є паління. Ця шкідлива звичка притаманна молоді, коли йде формування організму та імунної системи. Багато інформації присвячено впливу паління на організм людини, але більшість населення не знає, як виглядає сировина, з якої виробляють тютюнові вироби.

Тютюнові вироби -- це сигарети, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн та інші вироби з тютюну і його замінники, які впливають на фізіологічний стан людини під час вживання. Дану групу товарів умовно можна віднести до смакових продуктів, адже в їх складі наявний алкалоїд нікотин і деякі інші речовини, що здійснюють безпосередній вплив на організм людини. Водночас споживання цих виробів шкідливе не тільки для курців, а й присутніх під час паління людей.

Нині вирощування тютюну можна вважати екологічною проблемою України, оскільки воно супроводжується використанням пестицидів та інших хімікатів, які не лише забруднюють навколишнє середовище, але і накопичуються в листі тютюну та згодом потрапляють в організм людини. Залишки пестицидів, які містяться в тютюновому димі, можуть затримуватися в організмі палія і провокувати накопичення важких металів в організмі. Тому дослідження проблеми безпечності та вплив на довкілля тютюнових виробів є актуальним в наш час.

Метою даної роботи є аналіз проблеми безпечності та вплив на довкілля при виробництві і споживанні тютюнових виробів.

Об'єктом дослідження виступають тютюнові вироби.

Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:

Ц дослідження вплив на довкілля від виробництва, транспортування, реалізації та споживання тютюнових виробів,

Ц пошук шляхи зменшення негативного впливу на навколишнє середовище при виробництві, реалізації та споживанні тютюнових виробів

Ц дослідження факторів формування безпечності тютюнових виробів

Ц аналіз законодавчо-нормативна база щодо безпеки товарів та довкілля, та нормативних вимоги до безпечності тютюнових виробів

Ц дослідження проблеми утилізації / переробки упаковки тютюнових виробів

Ц аналіз особливостей маркування тютюнових виробів, що стосується їх безпечності та екологічності.

Ц аналіз екологічна політика для підприємств, що виготовляють та реалізують тютюнових виробів.

1. Вплив на довкілля від виробництва, транспортування, реалізації та споживання тютюнових виробів, утилізація відходів

Для оцінки впливу тютюнових виробів на навколишнє середовище слід розглядати їх «життєвий цикл» за стадіями: вирощування та переробка сировини, виготовлення та упаковка продукту, транспортування, вживання, утилізація відходів (див. табл.1.1).

Таблиця 1.1 Вплив стадій життєвого циклу тютюнових виробів на довкілля:

Стадії	Основні джерела негативного впливу на природне середовище
вирощування тютюну	внесення мінеральних добрив, орання грунту, обробка посівів пестицидами
переробка сировини, виготовлення та упаковка продукту	подрібнення і просіювання тютюну (тютюновий пил - 3 клас небезпеки - проблема підприємств з виробництва сигарет), додавання хімічних компонентів, формування вироби з використанням фільтра і паперу, упаковка
транспортування	Паливо, оксид вуглецю та азоту, шум
вживання продукту	куріння (викиди шкідливих речовин, відходи упаковки, недопалки)
Утилізація відходів (упаковка, недопалки)	поховання на полігонах побутових відходів (в кращому випадку), засмічення потрапили повз сміттєвого контейнера відходами

Вплив виробництва тютюну на довкілля

Тютюнове виробництво - сукупність технологічних процесів, необхідних для вироблення тютюнових виробів. З метою виготовлення їх використовують в основному два види тютюну -- махорка і тютюн звичайний та безліч їхніх сортів, які залежно від їх фізичних і механічних даних використовують для різних тютюнових виробів. Після збору врожаю тютюнове листя проходить стадії сортування, сушки, ферментації та інші (в залежності від виду тютюнового виробу) і лише тоді його допускають до утворення кінцевого продукту для споживача.

Нині вирощування тютюну можна вважати екологічною проблемою України, оскільки воно супроводжується використанням пестицидів та інших хімікатів, які не лише забруднюють навколишнє середовище, але і накопичуються в листі тютюну та згодом потрапляють в організм людини [1].

Технологія виробництва тютюну включає томління, фіксацію, сушіння пластинки до вологості 19-22%, термообробку за температури 90⁰С до повного висихання пластинки, досушування середньої жилки і зволоження тютюну при 40-45⁰С. Найбільший негативний вплив на довкілля здійснюють такі технологічні операції як: вирощування тютюну (обробка його хімікатами та виснажування ґрунтів), сушіння (здійснюється вирубування лісів) див. табл.1.2 [1].

Таблиця 1.2 Наслідки негативного впливу тютюну на довкілля

Вирубування лісів	При сушці тютюну використовується багато деревини як паливо так і для спорудження сушарок (у світі вирубування дерев для обробки тютюну становить 1,7% від загальних втрат лісу). Дерева також вирубуються для виробництва сигаретного паперу й упаковки тютюнових виробів.
Обробка тютюнового куща хімікатами	Тютюн - це чутлива рослина, схильна до багатьох хвороб, тому її культивування вимагає застосування великої кількості хімічних засобів: протягом одного тримісячного періоду зростання рекомендується до шістнадцяти обробок пестицидами. При вирощуванні тютюну використовується широкий набір хімічних речовин, включаючи гербіциди, фунгіциди, інсектициди. В Україні офіційно дозволено використовувати для обробки тютюну наступні пестициди: актелик, базудін, Бі-52, діазинон, золон, сумітіон, авексил, бенлат, фундазол, трефлан, трифлурекс. Метил бромід, що широко використовується як фумигант в країнах, що розвиваються, вносить помітний внесок у виснаження озонового шару. Небезпечні для здоров'я хімічні речовини можуть стікати у водні джерела, забруднюючи місцеві запаси води.
Виснаження ґрунту і ерозія	Тютюн росте тільки на родючих грунтах і вичерпує живильні речовини грунту, такі як азот, фосфор і калій в більш високому ступені, ніж будь-які продовольчі культури. Це особливо дається взнаки у випадку калієвого голодування, оскільки тютюн абсорбує більше калію (іноді в шість разів), ніж інші культури. Виснаження живильних речовин прискорює ерозію грунту. Як тільки плодючість грунту втрачена, тютюнові компанії просто рухаються на нові землі.
Утворення відходів	В процесі виробництва тютюну утворюються різноманітні відходи, у тому числі розчинники, гідросуміші, олії, пластик, папір і деревина, так само як і токсичні хімічні відходи.

Вплив транспортування

Під час транспортування тютюну/тютюнових виробів транспортними засобами здійснюються викиди значної кількості шкідливих речовин та виділення шуму, що супроводжує роботу транспортного засобу.

Викидів шкідливих речовин є відпрацьовані гази автомобільних двигунів, випаровування з системи живлення, підтікання пального і мастил у процесі роботи та обслуговування автомобілів, а також продукти зносу фрикційних накладок зчеплення, накладок гальмівних колодок, шин. Потрапляючи в атмосферу, водойми, грунт шкідливі речовини, що викидаються автомобільним транспортом, негативно впливають на біосферу [2].

До числа шкідливих компонентів відносяться і тверді викиди, що містять свинець і сажу, па поверхні якої адсорбуються циклічні вуглеводні, а саме:

Оксид вуглецю. Він утворюється переважно в бензинових двигунах при роботі на багатих паливоповітряиих сумішах і є високотоксичною сполукою.

Оксид азоту спричиняє недопустиме зростання біологічно активної радіації і ставить під загрозу існування біосфери і зберігається в оточуючій його атмосфері протягом 3-4 днів.

Вуглеводні (їх джерелом є шари паливної суміші).

Сполуки свинцю, які потрпляють в атмосферу після згорання палива і при випаровування бензинів з паливного бака та карбюратора.

Вплив небезпечних речовин на навколишнє середовище може викликати незворотні зміни і навіть загибель флори і фауни. Особливо істотні відхилення від екологічної рівноваги викликають інциденти з небезпечними вантажами. Наприклад, загибель чи захворювання тварин при потраплянні хімічних речовин в стічні води, знищення лісових масивів в результаті пожежі, іцо виникає при перевезенні легкозаймистих речовин і т.д.

Шум. Шум також є різновидністю несприятливого впливу автомобільного транспорту на навколишнє середовище. При русі автомобіля він виникає в результаті роботи його агрегатів і взаємодії шин з поверхнею дороги. Основними джерелами шуму є: процеси всмоктування повітря карбюратором і випуску відпрацьованих газів, робота вентилятора системи охолодження, клапанного механізму, трансмісії. Шум від взаємодії шин з поверхнею дороги спостерігається при русі будь-якого автомобіля і є значною складового загального шуму автомобіля.

Вплив реалізації та споживання

Величезна кількість недопалків щодня викидається на поверхню ґрунту, що призводить до забруднення його всіма видами отруйних речовин, які знаходяться в цигарці.

Великої шкоди зазнає довкілля внаслідок паління. І дійсно, тютюновий дим у сотні тисяч разів перевищує забруднення атмосфери від будь - якого металургійного чи хімічного комбінату.

Під час споживання тютюнових виробів здійснюється негативний вплив на довкілля з наступними викидами:

Забруднення повітря:

Тютюновий дим, що містить тисячі хімікатів, є основною причиною забруднення повітря усередині приміщень. Залишки пестицидів, які містяться в тютюновому димі, можуть затримуватися в організмі палія і провокувати накопичення важких металів в організмі. Дихлордифенілтрихлоретан і дієлдрин широко використовувалися у процесі вирощування тютюну до їхньої заборони в 1981 р. Проте їхні залишки все ще виявляються в ґрунтах і висушеному тютюновому листі.

Тютюновий дим більш токсичний, ніж вихлопні гази, адже велика частина шкідливих компонентів тютюнового диму не може бути видалена шляхом вентиляції або фільтрації.

Радіоактивні речовини :

В тютюновому димі присутня велика концентрація радіоактивних компонентів, таких як: полоній-210, свинець-210 і калій-40. Крім цього, наявними є також радій-226, радій-228 і торій-228, а також було встановлено, що тютюновий лист містить ізотопи цезій-134 і цезій-137 чорнобильського походження. Радіоактивні компоненти є канцерогенами. В легенях курців зафіксовані відклади полонію-210 і свинцю-210, через які курці заражені на набагато більші дози радіації, ніж ті дози, які люди звичайно одержують з природних джерел. Полоній- 210 відкладається в невеликій зоні в місці біфуркації бронхів. Це саме та область, де зазвичай починається розвиток раку легенів [2].

Щорічна доза бронхіального епітелію у людини, яка палить 1,5 пачки сигарет в день, еквівалентна дозі радіації від приблизно 1 500 рентгенологічних досліджень грудної клітини. При цьому виявилося, що дим різних марок сигарет може істотно відрізнятися за радіоактивностю, а сигаретний фільтр адсорбує лише малу частку радіоактивних речовин.

Сміття:

У результаті використання тютюнових виробів залишається велика кількість використаних недопалків, пачок, упаковок від блоків сигарет й інших тютюнових виробів. Сигаретні фільтри розкладаються протягом 5-7 років.

Отруєння недопалками:

В свою чергу сигаретні недопалки є великою загрозою здоров'ю живих істот (у тому числі маленьких дітей), якщо вони їх помилково з'їдять, адже з недопалків виділяються токсичні речовини, що викликають запалення травної системи тварин і, якщо через це розвивається непрохідність кишечнику, призводять до смерті. Прикладом отруєння недопалками є знайденя їх в шлунках китів, дельфінів, морських птахів і черепах.

Забруднення води:

Фільтрат сигарет, які призначені для абсорбції частини смол й інших токсинів, при пораплянні у воду починають виділяти токсини. Один недопалок може забруднити три літри води[2].

Пожежі:

Недопалки можуть призвести до пожежі, загалом сигарети викликають близько мільйона пожеж у всьому світі.

Утилізація відходів тютюнових виробів

У тютюновій промисловості при переробці тютюнової сировини утворюється значна кількість відходів. Щорічно утворюється понад 13 тис. тонн, з них 87% у вигляді тютюнового пилу. Розроблено різні методи утилізації тютюнового пилу: використання тютюнового пилу в якості інсектициду, як субстрат для добрив, як джерело біоенергії.

Однак тютюновий пил, в основному, утилізується шляхом поховання на спеціалізованих полігонах. У зв'язку з цим існує необхідність в розробці і впровадженні безпечних способів утилізації пилу, що виключають її самозаймання при тривалому зберіганні на полігонах. У тютюновій галузі застосовуються технології використання тютюнового пилу при виробництві замінників тютюнової сировини (листового відновленого тютюну, гранульованого відновленого тютюну).

Старі недопалки - це не просто шматки пластику, що не піддаються біохімічному розкладанню. Вони також містять канцерогени, нікотин і токсини, що присутні в усіх тютюнових виробах [3].

Основні етапи утилізації недопалків:

Перш ніж почати процес утилізації сигарет, сміття ретельно сортують, відбирають сигаретні недопалки, а потім відбувається сама переробка. Існує два способи по переробці сигаретних недопалків - це метод термічного впливу, і спосіб дроблення. При термічному впливі, токсичні речовини потрапляють в атмосферу, хоча фізично повністю зникають, а при дробленні вони змінюють свій вигляд, перетворюючись за обсягом в невелику кількість, але при цьому відбувається захоронення відходів, значить, вони продовжують залишатися складовою частиною навколишнього середовища.

Проаналізувавши вплив виробництва, транспортування, реалізації та споживання тютюнових виробів на навколишнє середовище, варто зазначити, що на всіх стадіях життєвого циклу здійснюються шкідливі викиди, як в атмосферу, так і підземні води, ґрунт. Особливо велика кількість викидів відбувається при вирощуванні тютюну і вже при безпосередньому виробництві виробів з нього, адже відбувається виділення тютюнового пилу, пестицидів [3].

2. Шляхи зменшення негативного впливу на навколишнє середовище при виробництві, реалізації та споживанні тютюнових виробів

Загальний показник токсичності тютюнового диму в 4,5 рази перевищує токсичність вихлопних газів автомобіля. Випалювання тільки однієї цигарки за дією на організм приблизно так само знаходженню поблизу великої автомагістралі протягом 16 годин.

В свою чергу курці піддають впливу нікотину не тільки себе, а й оточуючих себе людей. Таким чином, заходи по зниженню шкоди тютюну були спрямовані на скорочення або припинення використання тютюну для паління за рахунок пошуку альтернативних варіантів, у тому числі:

· повна заборона на рекламу тютюнової продукції та масова пропаганда населення щодо наслідків вживання тютюну (13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів).

· заборона паління в громадських місцях та суворий контроль за цим, а підлітки в свою чергу не будуть бачити привабливість куріння серед дорослого населення і їх тяга знизиться.

· скорочення споживання (довгострокове або перед повною відмовою від куріння).

· тимчасове утримання.

· перехід до нетютюнових нікотиновмісних продуктів, таких як фармацевтична нікотинова замісна терапія або, як правило, неліцензійна продукція (наприклад, електронні сигарети).

· перехід до бездимних тютюнових виробів, таких як шведський жувальний тютюн.

· перехід до негорючих органічних тютюнових виробів або тютюнових виробів без добавок.

Як варіант зменшення негативного впливу тютюнових виробів на довкілля пропонується використовувати альтернативні способи вирощування тютюну [1].

Розуміючи, що хімізація виробництва тютюну досягла вже свого апогею, деякі виробники як на Заході, так і в Україні починають переходити до альтернативного вирощування тютюну. Прихильники цього типу вирощування для підживлення рослин використовують тільки «натуральні» добрива:

- гній та компост;

- кістяне борошно;

- вапняк;

- розмелений до борошна базальт;

- глауконітовий пісок;

- золу водоростей;

- рибну емульсію.

Для боротьби зі шкідниками й хворобами також вдаються тільки до природних засобів:

- часник;

- піретрум;

- відвари кропиви;

- полину.

Заохочується застосування біологічних методів боротьби зі шкідниками, зокрема розведенням комах, бактерій і вірусів -- ворогів цих шкідників [4].

На Кубі борються з вірусом тютюнової мозаїки, стерилізуючи ґрунт та виконуючи загальні санітарні процедури:

- виведення рослинних залишків;

- знищення бур'янів (родини пасленових);

- миття рук;

- обмежене споживання тютюнових виробів під час роботи з саджанцями.

Новий підхід у боротьбі з тютюновою мозаїкою винайшли фермери з Індії, які використовують для обприскування знежирене молоко. Незважаючи на нижчу врожайність тютюну і вищу трудомісткість альтернативного землеробства, його продукція має дедалі більший попит у населення. Люди погоджуються доплачувати за гарантію високої якості й безпечності продукції. Методів і засобів вирощування «органічного» тютюну існує багато. Проте таке вирощування вимагає значних затрат[4].

Отже, варто зазначити, що на сьогодній момент культура здорового способу життя виступає як один з основних компонентів загальної культури людини. Зменшення кількості курців веде до покращення показників держави, підвищення працездатності населення. Здорова нація сьогодні - це великий крок до покращення нашого та майбутнього наших нащадків. І тому варто здійснювати пошук заходів щодо зниженню шкоди тютюну, які б були спрямовані на скорочення або припинення використання тютюну для паління за рахунок пошуку альтернативних варіантів.

3.Фактори формування безпечності тютюнових виробів

Безпечність харчового продукту - стан харчового продукту, що є результатом діяльності з виробництва та обігу, яка здійснюється з дотриманням вимог, встановлених санітарними заходами та/або технічними регламентами, та забезпечує впевненість у тому, що харчовий продукт не завдає шкоди здоров'ю людини (споживача), якщо він спожитий за призначенням.

Основними факторами формування безпечності продукції є якісна сировина, дотримання технології виробництва, пакування готового продукту у відповідну тару, а також дотримання належних умов транспортування, зберігання та реалізації.

Показниками безпеки тютюнових виробів є вміст смоли і нікотину в їх димі. Кількість смоли вважається показником загальної біологічної активності диму сигарет, а вміст нікотину - фізіологічної та смакової фортеці.

Відповідно до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» : забороняється виробництво (крім виробництва для експорту) та імпорт для реалізації на території України тютюнових виробів: сигарет, в яких показники вмісту нікотину та смоли в диму однієї сигарети перевищують - нікотину 1,2 міліграма, смоли - 12 міліграмів [5];

Безпечних для здоров'я людини тютюнових виробів не існує, бо курці можуть з будь-яких сигарет (чи інших тютюнових виробів) отримати необхідну кількість нікотину. Навіть масовий перехід на сигарети з меншою кількістю смоли привів до того, що рак почав частіше розвиватися не у верхній, а в нижній частині легенів -- курці тепер глибше затягуються. Тому в даній роботі будуть розглядатися фактори безпечності тютюнових виробів, що наведені у нормативній документації.

Для оцінки якості та безпечності сигарет користуються ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови». Відповідно до даного документу, оцінюючи безпечність тютюнових виробів, звертають увагу на відповідність їхньої форми, розміру й упакування вимогам діючих стандартів. Перевіряють також смак і аромат диму. У доброякісних тютюнових виробах не допускається підмоченность, цвіль, затхлість і т.п [6].

Органолептична оцінка тютюнових виробів (за винятком сигар) звичайно проводиться з використанням 30- ти бальної системи, при якій для кожного з основних органолептичних показників якості передбачена наступна максимальна кількість балів: аромат диму - 10 балів, смак диму - 10, зовнішній вигляд (для курильного й трубкового тютюну) і зовнішній вигляд упакування для сигарет - 10.

Органолептична оцінка якості сигар проводиться по смаку, заходу, характеру горіння й зовнішньому вигляду[7].

З фізико-хімічних показників якості та безпечності під час оцінки тютюнових виробів використовується довжина цигарки або сигарети, у тому числі й довжина курильної частини, довжина фільтруючого мундштука або фільтра, вологість тютюну, масова частка пилу, ширина тютюнового волокна [7].

Але в свою чергу варто розглянути фактори, які впливають на якість тютюнових виробів. У процесі виробництва, зберігання і транспортування тютюнових виробів, на їх якість впливають безліч чинників. В першу чергу, звичайно, на їх якість впливає якість тютюну. Далі йде якість обладнання, на якому проходить підготовку тютюн і вже готові вироби [8].

Аналіз стану виробництва на предмет якості продукції з дотриманням показників безпеки проводиться відповідно до діючої нормативної документації. Саме для кожної організації (підприємства) складається програма проведення робіт з оцінки стану виробництва, виконання якої має бути відображено в договорі на проведення сертифікації продукції. При аналізі виробництва тютюну і тютюнових виробів перевіряються:

- Система технічного контролю;

- Дотримання технології виробництва;

- готова продукція.

Система технічного контролю включає: вхідний контроль сировини та допоміжних матеріалів; операційний технічний контроль; контроль готової продукції, коштів метрологічного забезпечення виробництва, нормативної документації, технологічних інструкцій [9].

Перевірка і аналіз технології виробництва тютюну і тютюнових виробів проводиться на всіх основних стадіях технологічного процесу або вибірково по розсуду комісії.

Перевірка готової продукції виробляється роздільно по кожному з видів заявленої продукції і включає в себе контроль якості готової продукції на відповідність вимогам нормативних документів. При цьому враховують рекламації, претензії споживачів, результати періодичних випробувань продукції, проведених органами.

За результатами аналізу виробництва тютюну і тютюнових виробів складається акт (звіт), який враховують при видачі сертифіката відповідності. Таким чином, якщо продукції не відповідає необхідним вимогам, вона не може пройти перевірку на якість [9].

Отже, якщо говорити про безпечність тютюну для організму людини , то варто зазначити, що безпечних для здоров'я людини тютюнових виробів не існує, адже курці можуть з будь-яких сигарет (чи інших тютюнових виробів) отримати необхідну кількість нікотину. Але в свою чергу нормативними документами передбачено для тютюнових виробів такі показники безпечності, як: вміст смоли (не більше 12мг) і нікотину (не більше 1,2мг) в тютюновому димі.

4. Законодавчо-нормативна база щодо безпеки товарів та довкілля, нормативні вимоги до безпечності тютюнових виробів

Рамкова конвенція із боротьби проти тютюну (РКБТ) - є першою міжнародною угодою щодо охорони здоров'я. Вона була прийнята Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я в травні 2003 року та набула чинності в лютому 2005. Сторонами цієї угоди стали понад 170 країн, а також Європейський Союз [10].

Метою цієї Конвенції є створення всесвітнього плану дій для регулювання питань, пов'язаних із тютюном, серед яких зниження рівня куріння та заохочення відмови від цієї звички. Положення угоди поділено на заходи зі зменшення попиту на тютюнові вироби та заходи зі зниження обсягів їх постачання.

Положення Рамкової конвенції з контролю над тютюном спрямовані на зменшення попиту та обсягів постачання тютюнових виробів. За даними ВООЗ, ключову роль у зменшенні попиту відіграють такі заходи, представлені в цій Конвенції:

· цінові та податкові заходи;

· захист від впливу тютюнового диму;

· контроль за вмістом тютюнових виробів;

· контроль за розкриттям даних про вміст речовин у тютюнових виробах;

· упаковка та маркування тютюнових виробів;

· освіта, інформування, навчання та залучення уваги громадськості;

· реклама, спонсорство та просування тютюнових виробів;

· заходи зі зменшення попиту, пов'язані із заохоченням відмови від куріння [10].

Угода передбачає впровадження таких заходів зі зниження обсягів постачання тютюнових виробів:

· нелегального продажу тютюнових виробів;

· продажу неповнолітнім і неповнолітніми;

· надання підтримки альтернативним економічно ефективним видам діяльності.

Для оцінки якості та безпечності сигарет користуються ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови». Відповідно до якого:

- сигарети мають відповідати вимогам діючого стандарту і гігієнічним вимогам вмісту смоли та нікотину в димі, а також встановленим нормативним документам країн в яких здійснюється реалізація сигарет.

- Довжина сигарет 45-160мм (+-1,0мм)

- Довжина фільтруючого мундштука - 12-45мм (+-0,5мм)

- Вологість тютюну в сигаретах - 13+-2%

- Масова частка пилу в тютюну сигарет - не більше 3,5% .

Ще одним законодавчим документом, що охоплює основні аспекти безпечності тютюнових виробів є Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення». Даний законодавчі акт визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» від 01.02.2005 N 28, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 р. за N466/10746 - тютюнові вироби віднесені до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікаціїх [11].

Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 13 вересня 1996 р. N 378 було затверджено «Правила обов'язкової сертифікації тютюнових виробів» , які встановлюють порядок та вимоги до проведення обов'язкової сертифікації сигарет, цигарок, сигар, сигарил, а також люлькового, нюхального, смоктального, жувального тютюну та інших виробів з тютюну і його замінників (далі - продукція) в державній системі сертифікації УкрСЕПРО [12].

Отже, говорячи про законодавчу базу щодо безпечності тютюнових виробів, варто зазначити, що тютюнові вироби відповідно до Постанови КМ України підлягають обов'язковій сертифікації, задля забезпечення контролю щодо безпеки продукції для населення і проводиться відповідно до «Правил обов'язкової сертифікації тютюнових виробів». Також щоб забезпечити безпечність тютюнових виробів, як для населення, так і для довкілля виробники мають дотримуватися всі вимого зазначених в ДСТУ на кожен вид тютюнової продукції і гармонізованих до міжнародних вимог.

5. Проблеми утилізації / переробки упаковки тютюнових виробів та способи її вирішення

Проблема утилізації тютюнових відходів була і залишається актуальною для вітчизняної тютюнової промисловості вже протягом багатьох років. Адже для пакування тютюнових виробів як матеріал використовують картон марки SBB (SBS) - мелований картон із білої целюлози, що складається з 2-4 слоїв. У якості тари використовують картонні пачки, коробки або сувенірні коробки.

Утилізація тютюнових виробів повинна проводитися в рамках чітко встановлених правил і вимог. Причиною цьому є те, що знищення піддається тільки та продукція, яка є неякісною або була зроблена з порушенням регламентованих норм. А це означає, що такого роду вироби несуть непоправної шкоди здоров'ю людини, передбачити наслідки якого практично неможливо. Але варто зазначити і про утилізацію самого упакування - картонної тари [13].

Картон - найкращий матеріал з погляду утилізації та повторної переробки. Утилізація та переробка картону завжди були найбільш простими і екологічними (він розкладається на 100% і розчиняється в навколишньому середовищі, не завдаючи їй ніякої шкоди), тим самим, забезпечуючи і найменшу вартість цього процесу. Цей момент особливо важливий з точки зору проблеми забруднення навколишнього середовища.

Такий сировинний матеріал як картон вже багато років утилізується у вигляді макулатури. При вторинному її використанні існують технічні та економічні межі, викликані укороченням волокна, а також обмеження, пов'язані з контактом макулатурної упаковки і харчових продуктів [14].

Але в наший країні питання утилізації тари з під тютюнових виробів знаходиться під великим питанням, адже, не у всіх населених пунктах присутні спеціальні контейнери для сортування сміття, що у свою чергу ускладнює процес утилізації. В той час, як наприклад із-за кордоном, там даний папір з під упакування сигарет обробляється - видаляються скріпки, клей, плівка. Далі з цього паперу в суміші з іншими матеріалами виробляються паперові пакети, паперові рушники, туалетний папір, картонні коробки для яєць, конверти, блокноти, папки.

Але якщо говорити про Україну, то питання з утилізацією і переробкою перебуває у досить скрутному становищі, хоча налагодити рециркуляцию і утилізацію пачок з-під цигарок дуже просто - цим могли б займатися самі тютюнові компанії через точки продажу сигарет: здав в кіоск порожню пачку з-під сигарет - отримай одну сигарету. Таким шляхом картон міг би знову повертатися на переробку. І на вулицях стало б чистішим. Тому можна сказати, що на даний момент проблема утилізації і переробки картонних пачок для цигарок заливається відкритою.

Хоча здавалося б, тютюнові вироби виробляються з натуральних матеріалів і не повинні завдавати рівно ніякої шкоди природі. Однак це досить серйозна помилка, особливо враховуючи обсяги продукції, яка щорічно вимагає утилізації. Тютюнові вироби, просто лежать на звалищі, можуть потрапити в організм тварин, які не в силах їх перетравити. Крім того, разом з тютюновим димом в атмосферу потрапляє незліченна кількість хімічних речовин, також завдають шкоди їй шкоду. Саме той факт, що утилізація тютюнових виробів несе в собі величезний прихований шкоду, яка на перший погляд непомітний, став причиною того, що всі послуги зі знищення даної продукції можуть надавати виключно підприємства, що володіють відповідним атестатом[14].

Отже, на сьогоднішній день у нас в країні присутня проблема пов'язана з утилізацією і переробкою як упакування тютюнових виробів, так і самих відходів від виробництва (недопалків, тютюнового пилу), хоча і зараз здійснюють захоронення даних відходів на полігонах, але це в свою чергу також забруднює навколишнє середовище. Як варіант вирішення даної проблеми можна назвати - налагодження рециркуляції упакування, адже за кордоном вже давно цим займаються і переробляють на іншу продукцію.

6. Особливості маркування тютюнових виробів, що стосується їх безпечності та екологічності

Маркування тютюнових виробів здійснюється відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Стосовно екологічності та безпечності то маркуванні тютюнових виробів наносяться певні медичні попередження відповідно до вимог. Більше детально опис нанесення медичних показань наведений нижче.

Загалом відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-BP маркування тютюнових виробів повинно містити наступне [15]:

На кожній пачці, коробці або сувенірній коробці вказується:

· найменування підприємства-виробника або тютюнової компанії;

· загальна та власна назви;

· наявність фільтруючого мундштука;

· кількість одиниць в пачці, коробці чи в сувенірній коробці;

· відомості щодо вмісту смоли та нікотину в диму однієї сигарети (щодо сигарет), які наносяться на зовнішню поверхню однієї меншої сторони упаковки тютюнових виробів і займають не менше 15 відсотків площі цієї сторони;

· медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог закону;

· позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України);

· штриховий код [16].

На упаковці (за виключенням прозорих обгорток), в якій вироби знаходяться в пачках або коробках, вказується:

· загальна та власна назви виробу;

· кількість одиниць продукції в упаковці;

· медичні попередження, які наносяться відповідно до вимог, зазначених у цій частині статті;

· штриховий код [16].

На транспортній тарі вказується:

· загальна та власна назви виробу;

· найменування підприємства-виробника та його місцезнаходження;

· кількість одиниць продукції в упаковці;

· дата виготовлення;

· позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Основне медичне попередження споживачів тютюнових виробів:

· на одній більшій зовнішній стороні упаковки (коробки, пачки) зазначається «Куріння вбиває»;

· на другій більшій зовнішній стороні упаковки (коробки, пачки) тютюнових виробів зазначається додаткове медичне попередження у вигляді одного з десяти текстових написів такого змісту: «Куріння викликає рак легенів», «Куріння викликає залежність від тютюну (нікотинову залежність) - не починайте курити!», «Курці помирають рано», «Куріння викликає старіння шкіри», «Куріння знижує здатність жінок народжувати дітей», «Відмова від куріння значно зменшує ризик небезпечних серцевих захворювань і захворювань легенів», «Куріння руйнує артерії, викликає серцеві напади та інсульт», «Куріння може викликати повільну та болісну смерть», «Куріння під час вагітності завдає шкоди вашій дитині», «Куріння пошкоджує сперму і може призвести до імпотенції» і кольорового малюнка (малюнків) та/або піктограми (піктограм) [16].

Кожен варіант текстових написів додаткових медичних попереджень наноситься виробником тютюнових виробів на упаковки (коробки, пачки) тютюнових виробів почергово.

Зазначені малюнок (малюнки) та/або піктограма піктограми) затверджуються постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я і підлягають перегляду (перезатвердженню) Кабінетом Міністрів України у такому самому порядку один раз на п'ять років.

Малюнок (малюнки) та/або піктограма (піктограми) наносяться виробником тютюнових виробів на упаковки (коробки, пачки) тютюнових виробів не пізніше, ніж через 18 місяців з дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України про їх затвердження (перезатвердження).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2011 N 306 визначено Перелік кольорових малюнків і піктограм, що входять до додаткових медичних попереджень на упаковці тютюнових виробів.

З 4 жовтня 2012 року усі упаковки для тютюнових виробів в Україні повинні виготовлятися з фотоілюстраціями із зображеннями хвороб, викликаних курінням.

Основне та додаткове медичні попередження споживачів тютюнових виробів мають бути розміщені у визначеному виробником або імпортером тютюнових виробів на упаковці (коробці, пачці) місці в рамці чорного кольору шириною не менше ніж три міліметри.

Площа, обмежена рамкою, включаючи площу самої рамки, має становити не менше 50 відсотків площі зовнішньої поверхні більшої зовнішньої сторони упаковки (коробки, пачки) тютюнових виробів.

Тексти основного та додаткового медичних попереджень споживачів тютюнових виробів, що зазначаються на кожній упаковці (коробці, пачці) тютюнових виробів, мають бути чіткими, надрукованими чорним жирним шрифтом на білому фоні рядковими літерами, крім першої літери попередження, і розміщуватися таким чином, щоб забезпечити цілісність тексту при відкриванні тютюнового виробу у спосіб, зазначений на його упаковці, та не перекриватися іншою друкованою інформацією або марками акцизного збору.

Знаки для товарів і послуг на тютюнових виробах виконуються мовою та у вигляді зареєстрованого оригіналу або зображення, наведеного в прийнятій на розгляд заявці на реєстрацію знака для товарів і послуг.

Продукція, призначена для експорту, маркується згідно з умовами відповідної угоди на експорт [16].

Виробник може наносити на етикетки додаткову інформацію щодо характеристики продукту. При цьому виробникам тютюнових виробів забороняється наносити на етикетки інформацію, яка може вводити в оману або створювати неправильне враження щодо характеристик тютюнових виробів, їх впливу на здоров'я, включаючи будь-який термін, напис, торговельну марку, зображення, символічний або будь-який інший знак, що прямо чи опосередковано створює помилкове враження про те, що визначений тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші тютюнові вироби, у тому числі включати такі терміни, як "із низьким вмістом смол", "легкі", "супер легкі", "ультра легкі" та їх аналоги іншими мовами.

Етикеточна продукція розробляється товаровиробником тютюнових виробів і повинна відповідати вимогам чинного законодавства про мови (крім додаткової інформації щодо характеристик продукту), не потребує додаткових узгоджень, є промисловою власністю виробника та захищається згідно з чинним законодавством про промислову (інтелектуальну) власність. Власні назви тютюнових виробів визначаються їх виробниками і можуть відтворювати зареєстрований чи поданий на реєстрацію знак для товарів і послуг або бути його частиною.

Тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

У разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання [17].

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» на тютюнові вироби марки наклеюються:

· на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання;

· на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку [18].

Отже, якщо говорити про еко-маркування на тютюнових виробах, то слід зазначити, що як такого на даній продукції не має, але в свою чергу на пакуванні відображаються медичні попередження споживачів продукції, адже дана продукція завдає шкоди здоров'ю людини.

7. Екологічна політика для підприємств, що виготовляють та реалізують тютюнових виробів

На сьогодні питання екологічної безпеки залишаються поза увагою багатьох вітчизняних підприємств. В процесі розробки системи управління підприємством необхідно врахувати принципи екологічної політики, які спрямовані на забезпечення ефективного використання ресурсів, охорону довкілля та забезпечення екологічної безпеки виробництв.

Екологічна політика є основою для всіх видів екологічної діяльності підприємства та впливає на його подальший розвиток. Вона передбачає зобов'язання по скороченню впливу на довкілля відповідно до вимог чинного законодавства й нормативних актів [19].

Мета діяльності підприємств - випуск конкурентоспроможної продукції, яка відповідає вимогам ринку та є екологічно чистою та безпечною для вживання людиною, що можна досягти тільки на основі розвитку, модернізації виробництва і підвищення рівня його екологічної безпеки.

Екологічна політика підприємств спрямована на забезпечення ефективного використання та відтворення природних ресурсів (поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, ґрунтів та ін.), охорону навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки виробництв [20].

Розробка екологічної політики на підприємстві виробнику тютюнових виробів є нерозривною складовою загального тактичного планування підприємства. Вона повинна підлягати щорічному контролю у формі екологічного аудиту на предмет її ефективності, послідовності та повноти її виконання. Після проведення такої оцінки систематично будуть виявлятись проблемні напрямки діяльності підприємства та відділом менеджменту розроблятимуться шляхи їх розв'язання, що слугуватиме складовими екологічної політики на кожен наступний рік. Тобто, розробка екологічної політики, її здійснення, оцінка та удосконалення стане безперервним процесом, в основі якого лежатиме також принцип постійного поліпшення, як і в усій системі екологічного менеджменту [21].

Основними чинниками, що мають негативний вплив на екологічну ситуацію на підприємствах, що здійснюють виробництво тютюну є: наявність ресурсо- та енергоємних технологічних процесів; зношеність основних виробничих фондів та транспортної інфраструктури; амортизаційна зношеність водопровідних та каналізаційних мереж; недостатня ефективність системи екологічного управління на підприємствах.

Згідно з діючим законодавством при плануванні господарської діяльності на підприємстві недостатньо враховується майбутній вплив на довкілля. Тому до недавнього часу природоохоронні аспекти не набували широкого відображення в господарчих планах, а запровадження новітніх екологічно чистих технологій та поширення світового досвіду були недостатніми [21].

Тому при формуванні та реалізації екологічної політики на підприємстві, зо займається виробництвом тютюнових виробів необхідно:

o посилити роль екологічного управління в системі адміністративно-господарського управління підприємства;

o здійснювати екологічний контроль за всіма стадіями виробництва тютюнових виробів;

o здійснити пошук нових альтернативних шляхів вирощування тютюну, зменшивши при цьому або навпаки виключивши використання пестицидів та гербіцидів;

o враховувати екологічні наслідки під час прийняття управлінських рішень;

o передбачувати та запобігати надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру;

o забезпечувати екологічну безпеку в регіоні;

o посилити екологічний контроль та забезпечити виконання природоохоронного законодавства;

o розвивати напрямки екологічно чистого виробництва;

o стимулювати модернізацію та технічне переоснащення обладнання з метою зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Отже, з метою забезпечення стабілізації екологічної ситуації, недопущення темпів зростання антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище, створення умов для підвищення рівня екологічної безпеки на підприємствах обов'язковою умовою є формування та реалізація екологічної політики.

Висновки і пропозиції

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), тютюн вбиває до половини своїх споживачів: щорічно в світі більше 5 мільйонів людей помирає від наслідків безпосереднього споживання тютюну і більше 600 тисяч гине через перебування під впливом вторинного тютюнового диму.

Для протистояння тютюновій епідемії в 2003 році було ухвалено Рамкову конвенцію із боротьби проти тютюну (РКБТ) - перший у світі міжнародний правовий договір у сфері громадського здоров'я, що накладає юридичні зобов'язання. Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну у 2006 році.

Аналізуючи вплив тютюнових виробів на довкілля варто розглядати всі стадії їх життєвого циклу, починаючи з ресурсів і закінчуючи вже утилізацією. При вирощуванні основної сировини для тютюнових виробів - тютюну, здійснюється чи не найбільший вплив на навколишнє середовище, адже, в грунт вноситься багато мінеральних добрив, посіви обробляються пестицидами та гербіцидами, які є контдамінантами. При безпосередній переробці тютюну здійснюється вирубування дерев задля направлення їх для сушіння тютюну, а вже при просіюванні і подальшій його обробці здійснюється виділення великої кількості тютюнового пилу, який є одним і найнебезпечнішим для життя людей. Транспортування несе за собою викиди палива в навколишнє середовище та утворення шуму. Одна з стадій життєвого циклу, що найбільше впливає на здоров'я людини є стадія споживання, адже всім відомо, що тютюновий дим містись нікотин, який є отруйною речовиною - викуривши пачку сигарет людина поглинає смертельну дозу цієї речовини.

Аналізуючи безпечність тютюну для організму людини , то варто зазначити, що безпечних для здоров'я людини тютюнових виробів не існує, адже курці можуть з будь-яких сигарет (чи інших тютюнових виробів) отримати необхідну кількість нікотину.

Проблема утилізації тютюнових відходів була і залишається актуальною для вітчизняної тютюнової промисловості вже протягом багатьох років, адже, не у всіх населених пунктах присутні спеціальні контейнери для сортування сміття, що у свою чергу ускладнює процес утилізації, а те, що державна влада не здійснює ніяких кроків у боротьбі з залишеним сміттям з пакувань - дану проблему ще більш посилює.

Узагальнюючи вище скажене, рекомендується запровадити наступні основні зміни та доповнення в законодавчих та нормативно-регулятивних актах України:

1. Повністю заборонити рекламу тютюнових виробів в мережі Інтернет.

2. Заборонити або обмежити використання певних інгредієнтів при виготовленні тютюнових виробів.

3. Запровадити такі зміни щодо регулювання упаковки та маркування тютюнових виробів:

Ц Збільшити площу медичних попереджень до 65% зовнішньої поверхні;

Ц Зобов'язати розміщувати попередження у верхній частині передньої та задньої найбільших за розміром поверхнях упаковки;

Ц Запровадити щорічну ротацію комплекту з 14 попереджень, при цьому залишивши період тривалістю 6-12 місяців, протягом якого новий та попередній комплекти можуть використовуватися одночасно;

Ц Заборонити розміщення на упаковці кількісної інформації щодо речовин тютюнового диму;

Ц Зобов'язати замість напису про вміст нікотину та смоли на 50% двох бокових сторін розміщувати такі тексти: «Тютюновий дим містить більше 70 речовин, здатних викликати рак» та «Куріння вбиває - кидай курити зараз»;

Ц Зобов'язати розміщувати на упаковках інформаційний текст щодо припинення вживання тютюну.

4. Законодавчо запровадити повне звільнення всіх робочих та громадських приміщень від тютюнового диму.

5. Розробити та ухвалити доповнення до чинного національного стандарту ДСТУ ГОСТ 3935:2004 «Сигарети. Загальні технічні умови» для внесення змін до технічних умов виробництва сигарет щодо зниження рівня їх займистості.

тютюн безпечність утилізація

Список використаних джерел

1. Архіпова Г.І. Екологічна оцінка впливу вирощування тютюну на навколишнє середовище / Г.І. Архіпова, Ю.С. Макаренко // Вісник НАУ №1. - 2012.

2. Андреева Т. Воздействие выращивания табака на окружающею среду / Т. Андреева, К. Красовский

3. Відходи тютюнового виробництва. Тютюновий пил. .

4. Спосіб переробки зворотних відходів тютюнового виробництва

5. Закон України від 22.09.2005 № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» // Офіційний вісник України. - 2005. - 2 листопада. - № 42. - С. 51, стаття 2642, код акту 34098/32005.

6. ДСТУ ГОСТ 3935:2004 Сигарети. Загальні технічні умови. - Введ. в дію 01.01.2005. - К.: Держстандарт України, 2005. - 19с.

7. ГОСТ 30422-96. Табак и табачные изделия. Сигареты. Определение скорости свободного горения: Введ.01.01.96 // Сб.стандартов.-М.,1996.-С.3-11.

8. ГОСТ 30038-93. Табак и табачные изделия. Определение алкалоидов в табаке. Спектрофотометрический метод:Введ.01.01.93 // Сб.стандартов.-М.,1993.-С.10-15.

9. Порядок і особливості сертифікація тютюнових виробів.

10. Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну // Офіційний ві- сник України. - 2006. - № 13. - С. 128, ст. 861

11. Перелік продукції. Що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні: затверджений наказом Державного комітету України по стандартизації. Метрології і сертифікації від 30 липня 1993 р., зареєстрований Міністерством юстиції України 19 серпня 1993 р.

12. Про стандартизацію і сертифікацію: декрет Кабінету Міністрів від 10 травня 1993 р.

13. Час позбутися проблеми недопалків, адже це токсичне сміття

14. Утилізація неякісних і небезпечних тютюнових виробів

15. Закон України про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: За станом на 01.07.2005 р. / Верховна Рада України. -- Офіц. вид. -- К. : Парламентське видавництво, 2005. -- 32с.

16. Основні вимоги до маркування тютюнових виробів, які реалізуються в Україні

17. Про затвердження технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів : [Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 487 від 28.10.2010 р.].

18. Наказ Державної митної служби України "Про затвердження Інструкції про порядок справляння акцизного податку при ввезенні товарів на митну територію України суб'єктами господарської діяльності" від 23.05.2011 N409.

19. Ребрина Н. Формування екологічної політики на підприємстві [Електронний ресурс] / Ніна Ребрина

20. Білявський Г.О. Основи екології : навч. посіб. / Г.О. Білявський. - К. : Либідь, 2006. - 408 c.

21. Фостолович В.А. Екологічна політика у системі тактичного планування підприємства / В.А. Фостолович // Інноваційна економіка. - 2013. - Випуск 2 (40). - С. 153-155.