Главная База знаний "Allbest" Экология и охрана природы Флористичне та ценотичне різноманіття долини ріки Бабче (Передкарпаття), охорона та перспективи використання

Флористичне та ценотичне різноманіття долини ріки Бабче (Передкарпаття), охорона та перспективи використання

Дослідження рослинності долини ріки Бабче (Передкарпаття). Проведення систематичного аналізу родин. Аналіз видів за життєвими формами, місцем зростання, рясністю та флори за флороценотипом, відношенням до поживних речовин, вологості, інтенсивності світла.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 04.05.2015
Размер файла 378,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

Інститут природничих наук

Кафедра біології та екології

ФЛОРИСТИЧНЕ ТА ЦЕНОТИЧНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ДОЛИНИ РІКИ БАБЧЕ (ПЕРЕДКАРПАТТЯ), ОХОРОНА ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ

(магістерська робота для здобуття ОКР магістр)

спеціальність 8.04010201 - біологія

Студентки групи Б-5м

Кисляк М.Я.

Науковий керівник: к. б. н., доцент Шумська Н.В.

м. Івано-Франківськ - 2012

Зміст

  • Вступ
  • 1. Огляд літератури
  • 2. Фізико-географічна характеристика території дослідження
  • 2.1 Географічне положення
  • 2.2 Геологічна будова
  • 2.3 Геоморфологічна будова
  • 2.4 Водні ресурси
  • 2.5 Ґрунти
  • 2.6 Клімат
  • 2.7 Рослинний світ
  • 3. Методика та об'єкти дослідження
  • 4. Результати досліджень та їх обговорення
  • 4.1 Конспект флори
  • 4.2 Систематичний аналіз флори
  • 4.2.1 Аналіз провідних родин
  • 4.2.2 Біоморфологічний аналіз
  • 4.2.3 Аналіз видів за місцем зростання
  • 4.2.4 Аналіз видів за рясністю
  • 4.3 Еколого - ценотичні особливості флори долини ріки Бабче
  • 4.3.1 Аналіз видів за флороценотипами
  • 4.3.2 Аналіз видів за відношенням до поживних речовин
  • 4.3.3 Аналіз видів за відношенням до вологості
  • 4.3.4 Аналіз видів за відношенням до інтенсивності світла
  • 4.4 Фітоценотичні особливості долини ріки Бабче
  • 4.5 Охорона та перспективи використання рослин долини ріки Бабче
  • 4.5.1 Рослини, які занесені до Червоної книги України
  • 4.5.2 Значення долини ріки Бабче для збереження генофонду видів, що мають практичне значення
  • Висновки
  • Список літератури

Вступ

Прекрасний і багатогранний рослинний світ, і хоч пройшло багато років з часу його виникнення, непізнаність і нерозгаданість його вабить дослідників. Якби ми знали, скільки втрачаємо, коли не робимо жодних спроб пізнати те, що нас оточує, що дає нам життя. Адже цей світ супроводжує нас повсюди, він є частинкою нашого існування.

Актуальність роботи полягає в необхідності вивчити флористичні та ценотичні особливості рослин долини ріки Бабче (притоки Бистриці Солотвинської, Передкарпаття), отримати достовірні дані про рідкісні і зникаючі види, лікарські і декоративні рослини долини річки Бабче. Також робота може бути використана дослідниками та науковими співробітниками для подальших наукових розробок і доповнень з даної тематики, учителями і студентами для підготовки та проведення уроків ботаніки та біології у старших класах школи.

Мета роботи - вивчити рослинність долини ріки Бабче. Для досягнення цієї мети ми поставили перед собою такі завдання:

1) Описати флору долини ріки Бабче;

2) Провести систематичний аналіз родин;

3) Провести аналіз видів за життєвими формами;

4) Провести аналіз видів за місцем зростання;

5) Провести аналіз видів за рясністю;

6) Провести аналіз флори за флороценотипом;

7) Провести аналіз флори за відношенням до поживних речовин;

8) Провести аналіз флори за відношенням до вологості;

9) Описати рослинність долини ріки Бабче;

10) Провести аналіз флори за відношенням до інтенсивності світла;

11) Описати рідкісні та лікарські види.

Об'єкт дослідження - долина ріки Бабче.

Предмет дослідження - рослинність долини ріки Бабче.

Новизна даної роботи полягає в тому, що дослідження в долині ріки Бабче (притоки Бистриці Солотвинської, Передкарпаття) ще не проводились, а це в подальшому допоможе науковцям та дослідникам ще краще вивчити рослинність та описати флору Івано-Франківської обл.

Практичне значення: територія Прикарпаття є зоною інтенсивного розвитку промисловості, землеробства і тваринництва, котрі супроводжуються урбанізацією ландшафту. Для усвідомлення процесів і явищ, які відбуваються на сучасному етапі та їх прогнозування виникає необхідність комплексного вивчення флори цього регіону.

флора ценотичний ріка охорона

1. Огляд літератури

Перший період Дослідження флори та рослинності Передкарпаття охоплює кінець ХІХ - початок ХХ століть. У цей період дослідженням флори Передкарпаття і Карпат займалися польські та німецькі ботаніки: Н. Завадський (Zawadski, 1825, 1835), Ф. Гербіх (Hеrbich, 1866), А. Реман (Rehma, 1873), В. Запалович (Zapalowicz, 1889), Е. Волощак (Woloszczak, 1890), Ф. Пакс (Paх, 1898-1908), А. Гаек (Hayek, 1916), М. Соколовський (Sokolowski, 1921), С. Вієрдак (Wierdak, 1927), М. Кочвара (Koczwara, 1931), В. Шафер (Szafer, 1935), В. Гаєвський (Gajewski, 1937), П. Контні (Kontny, 1938) [цит. за 30, 35].

Після другої світової війни флору та рослинність західних областей досліджували О.І. Бутейко (1963), В.К. Мякушко (1965), М.І. Косець (1947, 1959, 1971), М.А. Голубець (1971), С.М. Стойко (1968, 1969, 1972, 1982), Ю.Р. Шеляг-Сосонко (1961), Ю.Р. Шеляг-Сосонко та Р.С. Байрова (1965), Ю.Р. Шеляг-Сосонко та З.Н. Горохова [30-32, 35, 41-46]. У цих працях подаються відомості про флору і рослинність Карпат і Передкарпаття, наводяться дані про умови зростання різних видів рослин в окремих районах Карпат, Прикарпаття й Закарпаття, висвітлюється поширення їх на території цих районів, залежно від природно-історичних умов, викладаються наслідки вивчення деревостану, чагарникового та трав'янистого ярусів, проводиться класифікація рослинності.

Флору та рослинність листяних лісів Українських Карпат та Передкарпаття досліджували С.М. Стойко [31, 32], Л.І. Мілкіна [21], М.А. Голубець, К.А. Малиновський [8], Ю.Р. Шеляг-Сосонко [41, 42], Ю.Р. Шеляг-Сосонко та З.Н. Горохова [46]. Флору та рослинність букових лісів Українських Карпат вивчали Н.І. Косець [17], В.І. Буняк [2].

Флору Прикарпаття вивчав В.П. Ткачик [35]. В своїй монографії він детально проаналізував систематичну, еколого-ценотичну, просторову структуру флори Передкарпаття та антропогенні зміни флори.

Раритетні фітоценози західних регіонів України описали та систематизували С.М. Стойко, Л. І Мілкіна., П.Т. Ященко та ін. [34]. Проводилось також вивчення поширення рідкісних та зникаючих видів рослин у Передкарпатті, природних умов природно-заповідних територій та об'єктів [27].

Геоботанічне районування Українських Карпат проведено Ю.Р. Шеляг-Сосонком та Т.Л. Андрієнко [43], флористичне районування викладене у "Визначнику рослин Українських Карпат” [4].

2. Фізико-географічна характеристика території дослідження

2.1 Географічне положення

Місцевість, яку ми досліджували, знаходиться в Івано-Франківській області на межі Богородчанського та Надвірнянського районів, на околицях села Бабче та Молодьків. За флористичним районуванням досліджувана територія належить до району Передкарпаття Східнокарпатського округу Карпатської підпровінції Центральноєвропейської провінції Європейської області Північнопалеарктичного підцарства (див. дод.1).

Передкарпаття - це передгірна височина, яка має загальний нахил на північний схід від Карпат до долини Дністра і Пруту. Абсолютні висоти височини в долинах 300-320 м. Абсолютні висоти височини в долинах рік досягають 300 - 320, на межиріччях - 350-500 м, а в передгір'ях - до 550-650 м. Територію Передкарпаття (у межах Івано - Франківської області) можна поділити на два різних передгірних райони, які відрізняються один від одного цілим рядом ознак: Івано-Франківське Передкарпаття та Покутське Передкарпаття. [3]

Надвірнянське (Міжбистрицьке) Передгір'я розташоване між долинами Солотвинської і Надвірнянської Бистриць (див. додаток 1). На півдні прилягає до Карпат, а на півночі по долині верхньої течії р. Горохолина відокремлюється від Бистрицької улоговини. Північна частина району являє собою сильно розмиту поверхню 6-тої тераси, залишками якої є височини, піднесені на висоту 450-500м (г. Горохолинська - 440 м, г. Гостра-523 м) [7, 31].

2.2 Геологічна будова

В межах Передкарпатського крайового прогину виділяють дві структурні зони: Внутрішня і Зовнішня. На Бистрицькому межиріччі трапляються 5 - 6м галечників зі світло - сірого пісковика з домівкою кременів, яшм і кварцитів. Алювії є майже на всіх межиріччях, зокрема 160 - метрова тераса річки Бистриці Надвірнянської. Алювій складений з двох шарів. Нижня частина розрізу виявлена валунно-галечними утвореннями, верхня - супіщано-суглиниста. Суглинки, що перекривають галечники темно - сірі, буруваті з лінзами піску, подекуди гравію, дуже тріщинуваті, вивітрілі. Їх потужність невелика 5 - 7м., рідко більше [3].

У Передкарпатті найбільш розвинуті делювіальні відклади на межиріччях майже всіх річок поблизу гір. Відклади складені жовтими, жовтувато - сірими, жовтувато - бурими і палевими суглинками з незначною домішкою піщаного та глинистого матеріалу. Елювіальні утворення дуже поширені. За літологічним складом виділяють такі відміни елювію: брилово - щебенистий, щебнисто-глинистий і глинистий [31].

Південно-Західну окраїну Руської платформи від Карпатської складчастої області відділяє область інтенсивного неогенового прогинання - Передкарпатський крайовий прогин, заповнений міоценовими моласами (потужними товщами уламкових порід: пісковиків, конгломератів, глин, пісків тощо,що виповнюють передові передгірні прогини матеріалами руйнування зростаючих гірських хребтів).

На території Південно-Західної окраїни Руської платформи найбільш древні утворення представлені кристалічними породами. Кристалічний фундамент полого (1-1,5?) занурюється в західному і південно-західному напрямах і поступово перекривається чимраз молодшими осадками рифею, кембрію, ордовика, силуру, девону, карбону і трансгресивно залягаючи ми осадовими утвореннями крейди та неогену.

На досліджуваній території є Битьків - Бабченське нафтогазове родовище, яке щорічно робить свій вклад в економіку країни [6, 42, 26].

2.3 Геоморфологічна будова

Різноманітність геологічних відкладів і стилів тектонічної будови Івано - Франківської області, складна і довга історія розвитку екзогенних процесів зумовили неоднаковий характер її поверхні.

Флювіально-акумулятивний рельєф, що ускладнений долинно-балковими формами, дуже поширений у Передкарпатті. Річка Бистриця Надвірнянська винесла з Карпат величезну кількість уламкового матеріалу. Поблизу Карпат відклався найбільш грубоуламковий, але все ж таки обкатаний матеріал, який утворив алювіальні та флювіогляціальні товщі валунко-галечників та гравійно-суглинистих відкладів, що перекрили грубою (20 - 40) поволокою більшість площі Передкарпаття. Внаслідок тектонічних рухів та кліматичних змін на річках Передкарпаття утворилося сім терас.

Сьома і шоста тераси - це утворені алювіальними і флювіогляціальними відкладами карпатських річок мають спільні риси:

1. Їх покривний характер поширення на вищих поверхнях сучасних вододілів, що свідчить про їх велику водність порівняно з сучасними річками;

2. Наявність потужних галечників в основі терасових покривів, які перекриті з поверхні плащем без лесових суглинків;

3. Забарвлення галечників сполуками заліза;

4. Наявність у галечниках добре обкатаних кременистих порід, яшм жовтого і рожевого кольорів;

Молодші відклади мають характер не покривів, а терас, які складені галечниками з карпатських і подільських порід і перекриті суглинками, часто лесовидними. Такими молодшими терасами є п'ята, четверта, третя, друга, перша і заплава.

П'ята та четверта тераси в долині трапляються невеликими ділянками.

Третя - добре виявлена: вона широка (досягає кількох кілометрів), утворюючи і Бистрицьку улоговину. За складом вона справжня акумулятивна, оскільки складена потужною товщею (15 - 20 і більше) галечників, перекритих малопотужними нелесовими суглинками. Така будова третьої тераси свідчить про те, що в епоху її утворення посилилися диференційовані рухи земної кори в Передкарпатті. Внаслідок цього одні блоки її опускалися, що викликало зменшення швидкості течії в ріках, їх блукання по заплаві, підмив берегів і розширення долин та накопичення галечникового алювія.

Друга тераса має набагато меншу ширину; висота 6-8 м. Потужність алювію невелика (4 - 6 м), отже вона цокольна.

Першу терасу можна назвати частково високою заплавою, тому що під час паводків її затоплює. Вона є досить широка.

Заплавні відклади (алювіальні) залягають на цоколі з корінних порід, в який врізаються русла річок, але в районах Бистрицької улоговини потужність заплавного алювію зростає, а сама заплава значно розширюється [10, 19, 31].

2.4 Водні ресурси

Поверхневі води. Бистриця бере свій початок на північних схилах Карпатських гір, має найбільший за площею басейн в Івано-Франківській обл. Бистриця Надвірнянська впадає в р. Бистриця вона є правою притокою,її довжина 98 км. Площа басейну 1585 кмІ. Вона бере початок на північному схилі г. Чорна Клева на висоті приблизно 1600 м. Найбільші її притоки Салатрук, Довжинець, Зелениця, Горохолина та інші. Найвищий за розташуванням населений пункт в долині ріки - с. Бистриця, а найбільшим є - с. Зелена. Майже до с. Пасічна долина вузька, береги високі, схили круті і вкриті густими лісами. Швидкість течії річки значна і коливається від 2м/с в горах до 0.7м/с на рівнині Бистрицької улоговини.

Бистриця одержує живлення, головним чином, дощове і снігове, грунтове живлення є додатковим. Снігові води живлять ріку з березня по травень, коли танення снігу охоплює всю територію Передкарпаття і Карпат. В теплий період року, коли випадає близько 80% річної суми опадів ріка одержує дощове живлення, однак в цей час більша кількість вологи витрачається на випаровування. Гідрологічний режим Бистриці дуже складний. Річний хід стоку і рівнів характерний різними коливаннями, частими паводками, які спостерігаються у всі пори року: навесні - від танення снігу, влітку і восени - від випадання сильних дощів, взимку - внаслідок раптових відлиг, які супроводжуються дощами і таненням снігу в Передкарпатті [28,42].

Підземні води. У надрах Івано-Франківської області є прісні, мінералізовані та мінеральні води. Їх поширення тісно пов'язане з геологічною будовою цієї території.

Прісні води. Мінералізація прісних вод коливається в межах 0,1 - 0,5г/л, вони мають добрі смакові якості і є основним джерелом міського та сільського водопостачання. Містяться вони в основному у четвертинній товщі. Водоносними є алювіальні відклади річкових долин, з яких збудовані акумулятивні тераси. Вони представлені річковою галькою з домішкою піску та іншого різнозернистого матеріалу. Водотривкий горизонт - це переважно глинисті породи третинного віку, поверхня яких дуже нерівна. В одних місцях корінні породи виходять майже на поверхню, в інших корінне ложе занурюється на декілька метрів, де воно заповнене річковим алювієм. У зв'язку з цим утворюються напівзамкнені мікробасейни грунтових вод, а водозбагачення алювіального водоносного горизонту набагато збільшується. Води цих ділянок водоносного горизонту використовуються переважно для централізованого водопостачання (басейни Бистриць Солотвинської та Надвірнянської). Закладені на них криниці можуть задовольнити потреби у прісній воді тільки окремих дворів [4, 7].

Мінералізовані води. Висока мінералізація характерна для вод корінних порід нафтових родовищ внутрішньої зони Передкарпатського прогину, які вивчені і на Битківському родовищі. Це родовище відзначається дуже складною геологічною будовою, яка відбивається на гідрогеологічній обстановці і на особливостях хімічного складу підземних вод. Основними компонентами сольового складу вод є хлориди натрію і кальцію [19,31].

Мінеральні води. На ці води Івано-Франківська область досить бідна. У районі досліджуваної території таких вод не виявлено [31].

2.5 Ґрунти

На дослідній території переважають лучно-болотні, дерново-підзолисто-глеєві та дернові ґрунти. Дерново-підзолисто-глеєві ґрунти на Передкарпатті утворюють основний фон на середній та високій терасах. Характерна риса цих ґрунтів - чітка диференціація на горизонти за підзолистим підстилом. Гумусовий горизонт безструктурний, світло-сірого кольору, має різну глибину від двох до двадцяти п'яти сантиметрів. Має велику щільність, призматичну структуру, інтенсивне утворення мінералів. Він в'язкий, липкий, здатний до набухання, глибина елювіального горизонту від 25-30 см до 70-80 см. В умовах надмірного зволоження ґрунти надмірно зволожені і оголені, що відбивається на фізико-хімічних властивостях і знищує родючість [2,10].

Лучні ґрунти поширені в заплавах і двох надзаплавних терасах Бистриці. Вони утворились під лучною рослинністю на елювіальних відкладах річкових заплав в умовах високого стояння рівня ґрунтових вод. Вони мають добре розвинений профіль. Гумусовий горизонт сягає 20-40 см, він темно-сірого кольору. Дрібно - зернистої структури, ущільнений. В ґрунтах міститься 3-3,1 % перегною. Реакція ґрунтового розчину середньо або слабо-кисла. Лучні ґрунти мають досить високу родючість. В місцях, де їм не загрожує змив паводками, їх використовують під городні чи зернові культури, але переважно як природні кормові угіддя. Лучно-болотні ґрунти залягають у заплавах річок. В них повністю оглеєний перехідний горизонт. За будовою профілю нагадують лучні ґрунти. Гумусовий горизонт сягає не глибше 20 см. Характерні високою родючістю вміст 5,3 % гумуса навіть до 8 %. Реакція ґрунтового розчину слабо-кисла. Використовують ці ґрунти як високопродуктивні угіддя (сіножаті, іноді під овочеві культури) [7,12].

2.6 Клімат

На даній території циркуляція атмосфери як кліматотворний фактор виявляється у переносі атлантичних континентальних і арктичних повітряних мас, а також у циклічній та антициклічній діяльності.

Основна причина великої кількості опадів у цій місцевості - часте переходження циклонів і пов'язаних з ними фронтів.

Вітровий режим певною мірою відбиває умови циркуляції повітряних мас над місцевістю, тому частково з напрямком вітру пов'язані температура і вологість повітря. Проте напрямок вітру залежить від розподілу атмосферного тиску і сильно спотворюється рельєф місцевості.

Термічний режим. Річний хід температур повітря в області континентальний. У липні - найтеплішому місяці - середня температура повітря становить в районі Передкарпаття 19 - 19,5 ?С, у найхолоднішому січні вона знижується до мінус - 4 - 5,5 ?С.

Режим зволоження. У Передкарпатті за рік випадає 600 - 800мм опадів. За теплий період в районах Передкарпаття випадає близько 73 % опадів від річної норми. Максимум опадів припадає на червень.

У Передкарпатті приморозки припиняються навесні швидше, а восени пізніше. Метеорологічна весна починається першої декади березня і закінчується наприкінці травня на початку червня охоплюється березень, квітень, травень [11, 18, 27].

2.7 Рослинний світ

Івано-Франківська область об'єднує гірські, передгірні та рівнинні ландшафти. Кожному з них властивий свій специфічний рослинний покрив. Передкарпаття належить до європейської широколистяно-лісової геоботанічної області [2, 31].

Лісова рослинність. На досліджуваній території особливо поширені букові та ялинові ліси, значно менші площі займають хвойно-широколистяні ліси.

Буково-ялицеві ліси (Fageto-Abieta) поширені в низькогірній та передгірній частині букового лісового поясу (400-700м над рівнем моря). У першому ярусі домінує Abies alba Karst., у другому - Fagus sylvatika L. У передгір'ї домішані Quercus rubra L., Carpinus betulus L. Підлісок у різних типах розвинений неоднаково. Він складається з Corylus avellana L., Rubus idaeus L., Rubus caesius L. [40].

Ялиново-буково-ялицеві ліси (Piceeto-Fageto-Abieta) поширені на висоті 450-1150м над рівнем моря. У першому ярусі поруч з Abies alba Karst. є Picea abies Karst., в другому - Fagus sylvatika L., внизу поодиноко трапляється Carpinus betulus. Підлісок мало розвинений.

Ялицево-букові ліси (Abieto-Fageta) дуже поширені вздовж північно-східних схилів Карпат. Деревостани складені Fagus sylvatika L. і Abies alba Karst, а в нижній частині схилів гір і у передгір'ї є Carpinus betulus L., Malus sylvestris L. Перший ярус складає Abies alba Karst, другий - Fagus sylvatika L. Якщо є Carpinus betulus L., то він утворює третій ярус. Підлісок в таких лісах мало розвинений, лише поодиноко росте Corylus avellana, Rosa canina L. [9,18, 26,28].

Лучна рослинність. Лучна рослинність Прикарапття поширена по заплавах рік та по верхніх терасах і вододілах.

На найвищих ділянках річкових заплав особливо поширені тонкомітлицеві (Agrostideta tenuis), дернистощучникові (Deschampsieta caespitosae), лучнокострицеві (Festuceta pratensis) та різнотравні луки.

Лучнокострицеві луки (Festuceta pratensis) займають сухі ділянки з середнім рівнем ґрунтових вод. Травостій дрібнозлаковий. Флора налічує 55 - 65 видів. Едифікатор таких лук - Festuca pratensis Huds., субдомінанти - Poa pratensis L., Trifolium pratense L.

Дернистощучникові луки займають добре зволожені ділянки рельєфу. Травостої тут осоково-злакові, зі значною участю (25 %) кислих трав. У складі флори налічується 40 - 45 видів. Пануючими видами є Deschampsia caespitosa L., Juncus conglomeratus L. та Juncus effusus L., Carex vulpina L. та Carex acuta L.

Серед різнотравних лук найпоширеніші злаково-різнотравні і бобово-злаково-різнотравні. Серед перших слід назвати луки, в травостоях яких панують Betonica officinalis L. і Deschampsia caespitosa L. Флора (30 - 40 видів) надзвичайно різноманітна [2, 20, 32,39].

Основу травостоїв суходільних лук складають Festuca pratensis Huds, Agrostis tenuis Sibth, Cynosurus cristatus L., Briza media L., деякі бобові, зокрема Trifolium pratense L. і Trifolium repens L., а також ряд представників мезофільного орізнотрав'я.

3. Методика та об'єкти дослідження

Ми проводили дослідження у долині ріки Бабче протягом 2009 - 2012 р. Польові дослідження проводили на луках, полі, лісових галявинах та в лісі з загальною протяжністю близько 10 кмІ. З метою охоплення видового складу усіх сезонних аспектів рослинності, проходження маршрутами здійснено в різні терміни. Фактичний матеріал, зібраний під час досліджень і покладений в основу праці, становить 150 гербарних зразків і близько 100 фотографій.

Для того, щоб дослідити флору долини річки треба скласти список видів рослин, які там зустрічалися. Для встановлення видового різноманіття ми використовували різні методи.

Першим етапом були рекогносцирувальні дослідження. Під час рекогносцирування місцевості ми попередньо ознайомились з особливостями рельєфу, основними типами рослинності тощо. Маршрут прокладали таким чином, щоб можна було якнайкраще і об'єктивніше дослідити флору території. Маршрутному типу відповідає метод профільних ліній. Маршрут має вигляд паралельних ліній,що розміщені на досліджуваній мною території. Цей метод використовували на рівнинній території при дослідженні лучних фітоценозів. Крокуючи профільними лініями ми записували зустрічні види рослин, визначала їх рясність, фітоценотичні умови зростання, а також збирала гербарний матеріал. Другим етапом роботи був детально - маршрутний тип польового дослідження прокладання маршрутів різної конфігурації [15].

Збір літературних науково-технічних матеріалів проводили у бібліотеках Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника та обласній науковій бібліотеці.

Гербарний матеріал визначався за "Визначником вищих рослин України" [30]. За первинним матеріалом, зібраним під час маршрутного методу проводимо його систематичний аналіз.

Частоту зустрічі рослин або ж рясність (ступінь участі кожного виду у рослинному угрупованні, тобто це його кількість у фітоценозі) визначали за допомогою окомірної оцінки рясності виду. Такий облік проводили за шкалою О. Друде [12, 19, 40].

v Soc (Socials) - рослини змикаються надземними частинами

v Сор і (copiosae) - рослини дуже часто зустрічаються

v Сор І (copiosae) - рослини досить рясні

v Сор (copiosae) - рослини зустрічаються рясно

v Sp (sparsae) - рослини, які зустрічаються рідко,розсіяно, в невеликій кількості

v Sol (solitariаe) - рослини, що зустрічаються рідко, поодиноко

v Un (uniсum) - рослина, яка зустрілася один раз.

Аналіз життєвих форм проведено за Серебряковим, де в основу класифікації покладені форма росту і тривалість життя і вегетативних органів [25]. Згідно цієї класифікації розрізняють чотири відділи життєвих форм: дерев'яні рослини, напівдерев'яні рослини, наземні і водяні трави. Серебряков наземні трав'янисті рослини поділяє на монокарпики і полікарпики. До перших належать одно - та дворічники, а до других - більшість багаторічних трав.

4. Результати досліджень та їх обговорення

4.1 Конспект флори

Флора долини ріки Бабче дуже різноманітна за своїм складом, адже на її території виявлені рослини належать до п'яти відділів, які за кількістю видів розміщені в такому порядку: Magnoliophyta (152 види), Pynophyta (5), Polypodiophyta (3), Equisetophyta (1), Lycopodiophyta (1). Абсолютна більшість флоронаселення Передкарпаття представлена Покритонасінними. На досліджуваній території виявлено 165 видів, які належать до 130 родів і об'єднуються в 48 родин. Провідними родинами за кількістю видів є Asteraceae - 20, Fabaceae - 14, Rosaceae - 13.

Таблиця 1. Конспект флори

№

Родина

Види

Місце знаходження

Рясність

Життєва

Форма

1

Політрихові

Polytrichaceae

1. Зозулин льон

звичайний

Polytrichum commune L.

В лісі

Sp

Монокарпик

2

Плаунові

Lycopodiaceae

2. Плаун

булавовидний

Lycopodium clavatum L.

В лісі

Sp

Монокарпик

3

Хвощеві

Equisetaceae

3. Хвощ

польовий

Equisetum

arvense L.

На луках

Cop

Монокарпик

4

Безщитникові

Athyrisaceae

4. Безщитник

жіночий

Athyrium filix-femina Roth.

На луках

Cop

Полікарпик

5

Щитникові

Aspidiaceae

5. Щитник

чоловічий

Dryopteris filix-mas Schott.

На луках

Cop

Полікарпик

6

Невиразнолускові

Hypolepidaceae

6. Орляк звичайний

Pteridium aquilinum (L.) Kuhr

На узліссі

Сор

Полікарпик

7

Соснові

Pinaceae

7. Ялина

європейська

Picea abies Karst.

В лісі

Cop

Дерево

8. Ялиця біла

Abies alba Karst.

В лісі

Сор

Дерево

9. Модрина

польська

Larix polonika Racib.

В лісі

Sp

Дерево

10. Сосна звичайна

Pinus sylvestris L.

На узліссі

Sp

Дерево

8

Кипарисові

Cupressaceae

11. Яловець

звичайний

Juniperus communis L.

На узліссі

Cop

Кущ

9

Жовтецеві

Ranunculaceae

12. Калюжниця

болотна

Caltha palustris L.

На луках

Cop і

Полікарпик

13. Анемона

дібровна

Anemone

nemorosa L.

На узліссі

Cop

Полікарпик

14. Жовтець

повзучий

Ranunculus

repens L.

На луках

CopІ

Полікарпик

15. Жовтець їдкий

Ranunculus acris L.

На луках

Cop і

Полікарпик

10

Макові

Papaveraceae

16. Чистотіл

великий

Chelidonium majus L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

11

Кропивові

Urticaceae

17. Кропива

дводомна

Urtica dioica L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

12

Букові

Fagaceae

18. Бук лісовий

Fagus sylvatika L.

В лісі

Sp

Дерево

19. Дуб

звичайний

Quercus robur L.

В лісі

Sp

Дерево

20. Дуб червоний Quercus rubra L.

В лісі

Sp

Дерево

13

Березові

Betulaceae

21. Береза

бородавчаста

Betula pendula Roth.

На узліссі

Sol

Дерево

14

Ліщинові

Corylaceae

22. Граб

звичайний

Carpinus

betulus L.

В лісі

Sp

Дерево

23. Ліщина

звичайна

Corylus

avellana L.

В лісі

Sol

Кущ

15

Гвоздичні

Caryophyllaceae

24. Зірочник

злаковидний

Stellaria

graminea L.

На полі

Sp

Полікарпик

25. Зірочник

середній

Stellaria media (L.) Vill.

На полі

Sp

Монокарпик

26. Коронарія

зозуляча

Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br.

На луках

Cop

Полікарпик

27. Мильнянка

лікарська

Saponaria

officinalis L.

На луках

Сор

Монокарпик

28. Слабник

водяний

Malachium aquaticum Fries.

На луках

Sol

Полікарпик

29. Куколиця

дводомна

Melandrium

dioicum Coss. Et Germ.

На луках

Sol

Монокарпик

16

Гречкові

Polygonaceae

30. Щавель кислий

Rumex acetosa L.

На полі

Cop І

Полікарпик

31. Щавель

кінський

Rumex confertus

Willd

На полі

CopІ

Полікарпик

32. Гірчак перцевий

Polygonum

hydropiper L.

Біля дороги

Cop

Монокарпик

17

Звіробійні

Hypericaceae

33. Звіробій

плямистий

Hypericum maculatum Crantz.

На полі

Cop

Полікарпик

18

Фіалкові

Violaceae

34. Фіалка

триколірна

Viola tricolor L.

На полі

Sp

Монокарпик

19

Хрестоцвіті

Brassicaceae

35. Редька дика

Raphanus

raphanistrum L.

На полі

Sol

Монокарпик

36. Хрінниця

смердюча

Lepidium

ruderale L.

Біля дороги

Sol

Монокарпик

37. Грицики

звичайні

Capsella bursa-pastoris Medik

Біля дороги

Cop

Монокарпик

38. Жеруха лучна

Cardamine

pratensis L.

На луках

СорІ

Монокарпик

39. Ріпак

Brassica napus L.

На луках

Copі

Полікарпик

40. Хрін

звичайний

Armoracia rusticana Gaertn, Mey et Scherb

На полі

Cop

Полікарпик

20

Брусничні

Vacciniaceae

41. Брусниця

Rhodococcum vіtіs-іdea (L.) Avror.

На узліссі

Sp

Кущ

42. Чорниця

Vaccinium myrtillus L.

В лісі

Sp

Кущ

21

Грушанкові

Pyrolaceae

43. Грушанка круглолиста

Pyrola rotundifolia L.

На узліссі

Sol

Полікарпик

22

Первоцвіті

Primulaceae

44. Первоцвіт

весняний

Primula veris L.

На полі

CopІ

Полікарпик

45. Вербозілля

лучне

Lysimachia nummularia L.

На полі

Cop

Полікарпик

46. Вербозілля

звичайне

Lysimachia vulgaris L.

Біля дороги

Cop І

Полікарпик

23

Молочайні

Euphorbiaceae

47. Молочай

кипарисовидний

Еuphorbia

cyparissias L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

24

Розові

Rosaceae

48. Яблуня лісова

Malus sylvestris Mill.

В лісі

Sol

Дерево

49. Вишня звичайна

Cerasus vulgaris Mill.

На полі

Sol

Дерево

50. Малина

Rubus idaeus L.

В лісі

Cop

Кущ

51. Ожина сиза

Rubus caesius L.

В лісі

Сор

Кущ

52. Груша звичайна

Pyrus communis L.

В лісі

Sol

Дерево

53. Суниці лісові

Fragaria veska L.

На узліссі

Sp

Полікарпик

54. Перстач гусячий

Potentilla anserine L.

На луках

CopІ

Полікарпик

55. Перстач

повзучий

Potentilla reptans L.

На луках

Cop І

Полікарпик

56. Перстач

сріблястий

Potentilla argentea L.

На луках

Сор

Полікарпик

57. Перстач

прямостоячий

Potentilla erecta (L.) Racusch

На луках

Sol

Полікарпик

58. Приворотен стрункий

Alchemilla

gracilis Opiz.

На луках

Cop

Полікарпик

59. Гадючник

звичайний

Filipendula

vulgaris Moench.

На луках

Sol

Полікарпик

60. Шипшина

собача

Rosa canina L.

Біля дороги

Cop

Кущ

25

Бобові

Fabaceae

61. Вовчуг

польовий

Ononis arvensis L.

Біля дороги

Sol

Полікарпик

62. Люцерна

лежача

Medicago

procumbens Bess.

На луках

Sol

Полікарпик

63. Дрік

красильний

Genista tinctoria L.

На узліссі

Sp

Кущ

64. Буркун

лікарський

Melilotus officinalis (L.) Pall.

Біля дороги

Sp

Полікарпик

65. Буркун

білий

Melilotus

albus Medik.

На луках

Cop

Монокарпик

66. Конюшина

сумнівна

Trifolium

dubium Sibth.

На луках

Cop і

Монокарпик

67. Конюшина

середня

Trifolium

medium L.

На полі

Cop

Полікарпик

68. Конюшина

паннонська

Trifolium

Pannonicum Jacq.

На луках

Sol

Полікарпик

69. Конюшина

лучна

Trifolium

pratense L.

На луках

Cop І

Полікарпик

70. Конюшина

повзуча

Trifolium repens L.

На луках

СopІ

Полікарпик

71. Конюшина

гібридна

Trifolium

hybridum L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

72. Лядвенець

рогатий

Lotus

corniculatus L.

На луках

Cop і

Полікарпик

73. Горошок

мишачий

Vicia cracca L.

На полі

Cop І

Полікарпик

74. Чина лісова

Lathyrus sylvestris L.

Біля дороги

Sol

Полікарпик

26

Плакунові

Lytrichaceae

75. Плакун

верболистий

Lythrum salicaria L.

На луках

Cop

Полікарпик

27

Онагрові

Onagraceae

76. Зніт шорсткий

Epilobium

hirsutum L.

Біля дороги

Sp

Полікарпик

77. Зніт гірський

Epilobium

montanum L.

Біля дороги

Sp

Полікарпик

78. Хамерій

вузьколистий

Chamaenerion angustifolium (L.) Holub.

На узліссі

Cop

Полікарпик

28

Квасеницеві

Oxalidaceae

79. Квасениця

звичайна

Oxalis acetosella L.

В лісі

Cop

Полікарпик

29

Геранієві

Geraniaceae

80. Герань Роберта

Geranium

robertianum L.

На луках

Sp

Монокарпик

81. Герань болотна

Geranium

palustre L.

На луках

Cop

Полікарпик

82. Герань лучна

Geranium pratense L.

Біля дороги

Sp

Полікарпик

83. Герань лісова

Geranium

sylvaticum L.

В лісі

Sol

Полікарпик

30

Бальзамінові

Balsaminaceae

84. Розрив-трава дрібноквіткова

Impatiens

parviflora DC.

В лісі

Sol

Монокарпик

85. Розрив-трава звичайна

Impatiens nolitangere L.

Біля дороги

Sol

Монокарпик

31

Китяткові

Polygalaceae

86. Китятки

звичайні

Polygala vulgaris L.

На луках

Cop І

Полікарпик

32

Зонтичні

Apiaceae

87. Бугила лісова

Anthriscus

sylvestris L.

В лісі

Sol

Полікарпик

33

Тирличеві

Gentianaceae

88. Золототисячник малий

Centaurium

erythraea Rafn.

Біля дороги

Sol

Монокарпик

34

Маренові

Rubiaceae

89. Підмаренник справжній

Gallium verum L.

На полі

Cop

Полікарпик

90. Підмаренник м'який

Gallium mollugo L.

На полі

Cop

Полікарпик

91. Підмаренник чіпкий

Galium aparine

На полі

Sol

Полікарпик

35

Шорстколисті

Boraginaceae

92. Синяк

звичайний

Echium vulgare L.

Біля дороги

Cop

Монокарпик

93. Живокіст

лікарський

Symphytum

officinale L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

94. Незабудка

дерниста

Myosotis

caespitosa K. F. Schultz.

На луках

Sp

Полікарпик

95. Незабудка

болотна

Myosotis

palustris L.

На луках

Sol

Полікарпик

96. Незабудка польова

Myosotis

arvensis Mill

На луках

CopІ

Монокарпик

36

Ранникові

Scrophulariaceae

97. Дивина

густоквіткова

Verbascum

densiflorum

Bertol.

Біля дороги

Sol

Монокарпик

98. Льонок звичайний

Linaria vulgaris L.

Біля дороги

Sol

Полікарпик

99. Ранник вузлуватий Scrophularia nodosa L.

Біля дороги

Sol

Полікарпик

100. Наперстянка великоцвіта Digitalis

grandiflora Mill

На узліссі

Sol

Полікарпик

101. Вероніка

дібровна Veronica

chamaedrys L.

Біля дороги

Cop і

Полікарпик

102. Двінець весняний

Rhinanthus vernalis

Schischk et Serg

На полі

Cop

Монокарпик

103. Очанка

Стиснута

Euphrasia stricta

D. Wolff ex J F. Lehm

В лісі

Sol

Монокарпик

104. Перестріч

гайовий

Melampyrum nemorosum L.

На узліссі

Cop

Монокарпик

37

Подорожникові

Plantaginaceae

105. Подорожник ланцетолистий

Plantago lanceolata L.

Біля дороги

Cop І

Полікарпик

106. Подорожник

великий

Plantago major L.

Біля дороги

Cop і

Монокарпик

107. Подорожник середній

Plantago media L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

38

Калинові

Viburnaceae

108. Калина звичайна Viburnum opulus L.

На узліссі

Sol

Полікарпик

39

Губоцвіті

Lamiaceae

109. Горлянка

повзуча Ajuga reptans L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

110. Суховершки звичайні

Prunella vulgaris L.

На луках

Cop І

Полікарпик

111. Глуха кропива біла

Lamium album L.

Біля дороги

Cop і

Полікарпик

112. Глуха кропива

Пурпурова Lamium

purpureum L.

На полі

Сор

Монокарпик

113. Материнка

звичайна

Origanum

vulgare L.

Біля дороги

Sol

Полікарпик

114. Шавлія залозиста Salvia glutihosa L.

В лісі

Sol

Полікарпик

115. Буквиця лікарська Betonica officinalis L.

На луках

Cop

Полікарпик

116. Чебрець

повзучий Thymus

serpyllum L.

На узліссі

Cop

Полікарпик

117. М'ята

довголиста

Mentha

longifolia Hunds.

На луках

Cop і

Полікарпик

40

Дзвоникові

Campanulaceae

118. Дзвоники

скупчені

Campanula

glomerata L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

119. Дзвоники

розлогі

Cаmpanula

patula L.

На полі

Cop І

Монокарпик

120. Дзвоники

кропиволисті

Сampanula trachelium L.

На полі

Sol

Полікарпик

121. Дзвоники

персиколисті

Campanula

persicifolia L.

Біля дороги

Sol

Полікарпик

41

Айстрові

Asteraceae

122. Стокротки

багаторічні

Bellis perennis L.

На луках

Cop і

Полікарпик

123. Череда трироздільна Bidens tripartita L.

На полі

Cop

Монокарпик

124. Роман польовий

Anthemis arvensis L.

Біля дороги

Cop

Монокарпик

125. Деревій тисячолистий Achillea submillefolium Klok. et Krytzka.

Біля дороги

Cop І

Полікарпик

126. Королиця

звичайна Leucanthemum vulgare Lam.

На полі

Cop і

Полікарпик

127. Хамоміла

запашна Chamomile

suaveolens L.

Біля дороги

Сор І

Монокарпик

128. Ромашка

непахуча

Matricaria

perforata Merat.

Біля дороги

Cop

Монокарпик

129. Полин

звичайний

Artemisia

vulgaris L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

130. Підбіл

звичайний

Tussilago farfara L.

Біля дороги

Cop і

Полікарпик

131. Кремена гібридна

Petasites hybridus L.

Біля дороги

Sol

Полікарпик

132. Жовтозілля Якова

Senecio jacobaea L.

На полі

Сор

Полікарпик

133. Золотушник звичайний Solidaco

virgaurea L.

Біля дороги

Sp

Полікарпик

134. Волошка синя

Centaurea cyanus L.

На полі

Cop

Монокарпик

135. Волошка лучна

Centaurea jacea L.

На луках

Cop

Полікарпик

136. Волошка

карпатська

Cyanus carpatica Porc.

На полі

Sol

Полікарпик

137. Цикорій дикий

Cichorium

intybus L.

Біля дороги

Cop

Полікарпик

138. Кульбаба

лікарська

Taraxacum

officinalis Webb. ex Wigg.

На полі

Cop і

Полікарпик

139. Жовтий осот польовий

Sonchus arvensis L.

На полі

Cop

Полікарпик

140. Нечуйвітер

оранжево-червоний

Hieracium aurantiacum L.

На полі

Cop

Полікарпик

141. Нечуйвітер

волохатенький

Hieracium pilosella L.

На луках

Cop

Полікарпик

42

Лілійні

Liliaceae

142. Веснівка

дволиста

Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt.

На узліссі

Sp

Полікарпик

43

Амарилісові

Аmaryllidaceae

143. Білоцвіт

весняний

Leucojum

vernum L.

На луках

Cop

Полікарпик

44

Півникові

Iridaceae

144. Сизюринхій

гірський

Sisyrinchium montanum Greene.

На луках

Sol

Полікарпик

145. Косарики черепитчасті

Gladiolus imbricatus L.

На узліссі

Sp

Полікарпик

45

Зозулинцеві

Orchidaceae

146. Любка дволиста

Platanthera bifolia (L.) Rich.

На узліссі

Sp

Полікарпик

147. Пальчато-корінник травневий

Dactylorhia majalis P. F. Hunt et

Summerhayes

На луках

Cop

Полікарпик

46

Ситникові

Juncaceae

148. Ситник

скупчений

Juncus conglomeratus L.

На луках

Cop І

Полікарпик

149. Ситник розлогий Juncus effusus L.

На луках

Сорі

Полікарпик

150. Ожика рівнинна

Lusula campestris (L.) DC.

На луках

CopІ

Полікарпик

151. Ожика бліда

Lusula palescens Sw.

В лісі

Sol

Полікарпик

47

Осокові

Cyperaceae

152. Пухівка

багатоколоскова

Eriophorum

polystachyon L.

На луках

Sp

Полікарпик

153. Комиш лісовий

Scirpus sylvaticus L.

На луках

Cop і

Полікарпик

154. Осока лисяча

Carex vulpina L.

На луках

Cop

Полікарпик

155. Осока гостра

Carex acuta L.

На луках

Sol

Полікарпик

48

Злакові

Poaceae

156. Мітлиця тонка

Agrostis tenuis Sibth

На луках

Cop

Полікарпик

157. Костриця лучна

Festuca pratensis Huds.

На полі

Cop

Полікарпик

158. Тонконіг

звичайний

Poa trivialis L.

На луках

Sp

Полікарпик

159. Тонконіг

лучний

Poa pratensis L.

На луках

Sp

Полікарпик

160. Грястиця

збірна

Dactylis

glomerata L.

На луках

Sol

Полікарпик

161. Медова трава

шерстиста

Holcus lanatus L.

На луках

Sol

Полікарпик

162. Гребінник

звичайний малий

Cynosurus cristatus L.

На луках

Сор

Полікарпик

163. Куничник

наземний

Calamagrostis epigeios (L.) Roth.

На луках

Sol

Полікарпик

164. Щучник

дернистий

Deschampsia

caespitosa L.

На луках

Сор

Полікарпик

165. Трясучка

середня

Briza media L.

На луках

Sp

Полікарпик

4.2 Систематичний аналіз флори

4.2.1 Аналіз провідних родин

На досліджуваній території було виявлено 165 видів, які належать до 130 родів і об'єднуються в 48 родин [див. табл.2].

Таблиця 2.

Систематичний аналіз родин у флорі долини ріки Бабче

№

пп

Провідні

Родини

Кількість родів

Кількість видів

в абс. числі

у ?

в абс. числі

у ?

1.

Asteraceae

17

13,1

20

12

2.

Fabaceae

8

6,1

14

8,5

3.

Rosaceae

9

6,8

13

7,9

4.

Lamiaceae

8

6,1

9

5,4

5.

Роасеае

9

6,8

9

5,4

6.

Scrophullariaceae

8

6,1

8

4,8

7.

Brassicaceae

6

4,6

6

3,6

8.

Caryophyllaceae

6

4,6

6

3,6

9.

Boraginaceae

3

2,2

5

3

10.

Campanulaceae

1

0,7

4

2,5

11.

Pinaceae

4

3,1

4

2,5

12.

Ranunculaceae

3

2,3

4

2,5

13.

Cyperaceae

3

2,3

4

2,5

14.

Juncaceae

2

1,5

4

2,5

15.

Geraniaceae

1

0,7

4

2,5

16.

Polygonaceae

3

2,3

3

1,9

17.

Primulaceae

2

1,5

3

1,9

18.

Onagraceae

2

1,5

3

1,9

19.

Plantaginaceae

1

0,7

3

1,9

20.

Fagaceae

2

1,5

3

1,9

21.

Rubiaceae

1

0,7

3

1,9

22.

Corylaceae

2

1,5

2

1,2

23.

Orchidaceae

2

1,5

2

1,2

24.

Vacciniaceae

2

1,5

2

1,2

25.

Iridaceae

2

1,5

2

1,2

26.

Balsaminaceae

1

0,7

2

1,2

27.

Apiaceae

1

0,7

1

0,6

28.

Cupressaceae

1

0,7

1

0,6

29.

Papaveraceae

1

0,7

1

0,6

30.

Urticaceae

1

0,7

1

0,6

31.

Betulaceaе

1

0,7

1

0,6

32.

Hypericaceae

1

0,7

1

0,6

33.

Violaceae

1

0,7

1

0,6

34.

Pyrolaceae

1

0,7

1

0,6

35.

Euphorbiaceae

1

0,7

1

0,6

36.

Lytrichaceae

1

0,7

1

0,6

37.

Oxalidaceae

1

0,7

1

0,6

38.

Polygalaceae

1

0,7

1

0,6

39.

Gentianaceae

1

0,7

1

0,6

40.

Liliaceae

1

0,7

1

0,6

41.

Аmaryllidaceae

1

0,7

1

0,6

42.

Viburnaceae

1

0,7

1

0,6

43.

Lycopodiaceae

1

0,7

1

0,6

44.

Equisetaceae

1

0,7

1

0,6

45.

Athyrisaceae

1

0,7

1

0,6

46.

Aspidiaceae

1

0,7

1

0,6

47.

Hypolepidaceae

1

0,7

1

0,6

48.

Polytrichaceae

1

0,7

1

0,6

Найбільше видів належить до родини Asteraceae Dumort. - 20 (або 12 %) (Bellis perennis L., Bidens tripartita L., Taraxacum officinalis Webb. ex Wigg., Chamomile suaveolens L., Matricaria perforata Merat.,), Fabaceae Lindl. - 14 (Ononis arvensis L., Trifolium repens L., Vicia cracca L.), Rosaceae Juss. - 13 (Rosa canina L., Potentilla anserina L., Filipendula vulgaris Moench., Fragaria vesca L.), Lamiaceae Lindl. - 9 (Lamium album L., Thymus serpyllum L., Ajuga reptans L., Mentha longifolia Hunds., Origanum vulgare L.), Роасеае Bernhart - 9 (Deschampsia caespitosa L., Agrostis tenuis Sibth., Cynosurus cristatus L.) та Scrophullariaceae Juss. - 8 (Scrophularia nodosa L., Veronica chamaedrys L., Digitalis grandiflora Mill.), Brassicaceae та Caryophyllaceae - 6, Boraginaceae - 5, шість родин мають по чотири види, ще шіть родин родин - по три, п'ять родин по два види і двадцять дві родини по одному виду.

4.2.2 Біоморфологічний аналіз

Класифікація, розроблена І.Г. Серебряковим (1952), побудована на еколого-біологічному принципі.

Аналіз видів за життєвою формою показано у табл.3 та дод.4

Таблиця 3. Аналіз видів за життєвими формами

Життєва форма

Кількість видів

% від загальної

Кількості

Дерева

12

7,3

Кущі

8

4,8

Монокарпики

32

19,4

Полікарпики

113

68,5

За класифікацією І.Г. Серебрякова на досліджуваній території за кількістю видів переважають трав'янисті рослини (полікарпики - 68,5 %, монокарпики - 19,4 %), друге місце займають дерева - 7,3 %. Найменшу частку становлять кущі - 4,8 %.

4.2.3 Аналіз видів за місцем зростання

Територія досліджувалась на різних ділянках. Це, зокрема, в лісі, на узліссі, на луках, на полі, біля дороги та на засмічених місцях. Результати дослідження подано в табл. 5 та дод. 4.

Таблиця 4. Аналіз видів за місцем зростання

Місце знаходження

виду

Кількість видів

% від загальної

Кількості

В лісі

22

13,3

На узліссі

17

10,3

На луках

57

34,5

На полі

28

17

Біля дороги

41

24,9

Аналізуючи за місцем зростання переважають ті види, що ростуть на луках (34,5 %) та біля дороги (24,9 %); на полі видів дещо менше - 17 %. Найменш різноманітними є ліс - 13,3 % та узлісся - 10,3 %.

4.2.4 Аналіз видів за рясністю

Проводячи дослідження видів за рясністю ми визначали рясність виду окомірним методом і користувалась шкалою О. Друде.

Шкала Друде дозволяє приблизно визначити рясність виду і констатує ступінь їх зімкнення.

Отримані результати подані в табл. 3 і на рис. 1.

Таблиця 5. Аналіз видів за рясністю

Рясність

Кількість видів

% від загальної

кількості

Sol

41

25

Sp

29

17,6

Cop

60

36,4

Cop І

20

12

Cop і

15

9

Рис. 1. Аналіз видів за рясністю

Аналізуючи види за рясністю ми виявили, що найбільша кількість видів входить до групи copiose - 60 видів або 36,4 %, друге місце займають рослини, що входять до групи solitariаe - 25 %, третє місце займає група sparsae - 17,6 %, ну і найменша кількість видів належать групам copioseІ і copioseі (12 % і 9 %).

4.3 Еколого - ценотичні особливості флори долини ріки Бабче

В оточуючому середовищі є багато компонентів, які впливають на рослини. Кожен з таких елементів називають екологічним фактором. Розрізняють дві категорії факторів: абіотичні (вода, світло, температура, повітря, фізичні властивості ґрунту та ін.) та біотичні (вплив живих організмів).

Таблиця 6. Еколого-ценотичні особливості флори долини ріки Бабче

№

Види

Флороценотип

Екологічні групи

за відношенням до

поживних речовин

вологості

інтенсивності світла

Polytrichum commune L.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

Сціофіт

Lycopodium clavatum L.

Неморальний

Оліготроф

Мезофіт

Сціофіт

Equisetum

arvense L.

Рудеральний

Еутроф

Мезофіт

Геліофіт

Athyrium filix-femina Roth.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

Геліофіт

Dryopteris filix-mas Schott.

Бореальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Pteridium aquilinum (L.) Kuhr

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Picea abies Karst.

Бореальний

Мезотроф

Мезофіт

Сціофіт

Abies alba Karst.

Бореальний

Еутроф

Мезофіт

Сціофіт

Laryx polemical Racib.

Бореальний

Оліготроф

Мезофіт

Геліофіт

Pinus sylvestris L.

Бореальний

Оліготроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Juniperus communis L.

Бореальний

Оліготроф

Мезофіт

Геліофіт

Caltha

palustris L.

Гігрофільний

Еутроф

Гігрофіт

факультативний геліофіт

Anemone nemorosa L.

Неморальний

Мезотоф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Ranunculus repens L.

Лучний

Еутроф

Гігрофіт

факультативний геліофіт

Ranunculus acris L.

Лучний

Мезотроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Chelidonium majus L.

Рудеральний

Еутроф

Мезофіт

Геліофіт

Urtica dioica L.

Рудеральний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Fagus sylvatika L.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Quercus robur L.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Quercus borealis (L.) Moench

Неморальний

Мезотроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Betula verrucosa Ehrh.

Неморальний

Мезотроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Carpinus

betulus L.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Corylus

avellana L.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Stellaria

graminea L.

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

Геліофіт

Stellaria media (L.) Vill.

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

Геліофіт

Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br.

Гігрофільний

Еутроф

Гігромезофіт

Геліофіти

Saponaria

officinalis L.

Лучний

Мезотроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Myosoton aquaticum Fries.

Лучний

Мезотроф

Гігрофіт

факультативний геліофіт

Melandrium

dioicum Coss. еt Germ.

Лучний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Rumex acetosa L.

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Rumex confertus

Willd

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Polygonum

hydropiper L.

Рудеральний

Еутроф

Гігрофіт

факультативний геліофіт

Hypericum maculatum Crantz.

Лучний

Еутроф

Мезофіт

Геліофіт

Viola tricolor L.

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

Геліофіт

Raphanus

raphanistrum L.

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

Геліофіт

Lepidium

ruderale L.

Рудеральний

Олігомезотроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Capsella bursa-pastoris Medik

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

Геліофіт

Cardamine

pratensis L.

Гігрофільний

Еутроф

Гігрофіт

Геліофіт

Barbarea vulgaris R. Br.

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

Геліофіт

Armoracia rusticana Gaertn, Mey et Scherb.

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

Геліофіт

Rhodococcum vіtіs-іdea (L.) Avror.

Неморальний

Оліготроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Vaccinium myrtillus L.

Неморальний

Мезотроф

Мезофіт

Геліофіт

Pyrola rotundifolia L.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

Сціофіт

Primula veris L.

Лучний

Мезотроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Lysimachia nummularia L.

Гігрофільний

Еутроф

Гігромезофіт

факультативний геліофіт

Lysimachia vulgaris L.

Гігрофільний

Мезотроф

Гігрофіт

Геліофіт

Еuphorbia

cyparissias L.

Рудеральний

Мезотроф

Мезофіт

Геліофіт

Malus sylvestris Mill.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Cerasus vulgaris Mill.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

Геліофіт

Rubus idaeus L.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Rubus caesius L.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Pyrus communis L.

Неморальний

Еутроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Fragaria veska L.

Лучний

Мезотроф

Мезофіт

факультативний геліофіт

Potentilla

anserine L.

Рудеральний

Еутроф

Мезофіт

Геліофіт

Potentilla reptans L.

Страница:


Подобные документы

  • Екологічна адаптація флори і фауни пустель

    Розкриття особливостей екологічної адаптації флори і фауни пустель світу. Різноманіття пустель світу і їх географічні особливості. Характеристика видового різноманіття, екологічних груп флористичних і фауністичних комплексів і взаємозв’язок між ними.

    курсовая работа [66,6 K], добавлен 06.09.2010

  • Охорона рослинного і тваринного світу

    Охорона рослинних ресурсів України. Природотворча функція лісів і лісових насаджень. Проблема закислення лісових ґрунтів внаслідок вилужування поживних речовин під впливом кислих опадів і озону. Вид і характер лісової пожежі. Червона книга України.

    лекция [37,8 K], добавлен 25.11.2015

  • Значення та напрямки діяльності в межах території НПП "Синевир"

    Наукове значення Національного природного парку "Синевир" - природоохоронної науково-дослідної установи, що займається вивченням унікального куточку Карпат - верхів'я Тереблянської долини. Освітнє і господарське значення парку, перспективи його розвитку.

    реферат [38,7 K], добавлен 23.07.2015

  • Біоценози міста Чернігова

    Особливості формування флори та фауни міста. Опис урбанізованих біоценозів. Значення фітомеліорації міського середовища. Розгляд комплексних зелених зон міста. Аналіз відомостей щодо переважаючих видів флори на території парку відпочинку міста Чернігів.

    дипломная работа [473,6 K], добавлен 21.09.2010

  • Водогосподарсько-екологічна оцінка басейну р. Турія

    Географічні, кліматичні та гідрологічні умови, рельєф, геологічна будова території. Використання земельних та водних ресурсів. Стан атмосферного повітря в басейні ріки. Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія. Оцінка якості річної води.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 23.05.2019

  • Таксономічний склад раритетних видів у флорі Буковинських Карпат

    Таксономічний склад "червонокнижних" видів регіону. Їх систематична структура, еколого-ценотичні особливості, тип життєвої форми. Охорона раритетного компоненту флори Буковинських Карпат та його значення. Оцінка природоохоронного статусу даного регіону.

    дипломная работа [255,7 K], добавлен 10.01.2015

  • Охорона природних кормових угідь

    Охорона та використання дикорослих рослин, що мають харчове, лікарське, медоносне, декоративне значення. Догляд за рідкісними та зникаючими видами рослин, рослинних угрупувань. Червона книга України. Перелік видів рослин та тварин, що потребують охорони.

    контрольная работа [27,0 K], добавлен 16.05.2015

  • Динаміка рослинності піщаного кар’єру в околицях с.м.т. М-Коцюбинське

    Стан вивченості псамофітної флори й рослинності лівобережного полісся. Еколого-біологічна, господарська характеристика рослин псамофітів піщаного кар’єру регіону. Псамофітна рослинність Лівобережного Полісся. Роль псамофітів у заростанні пісків.

    дипломная работа [1,0 M], добавлен 16.04.2015

  • Моніторинг стану червонокнижних видів НПП "Деснянсько-Старогутський"

    Кліматичні та ґрунтові умови національного природного парку. Характеристика його флори та фауни. Етапи створення НПП та режими використання. Моніторинг стану видів рослин, занесених до Червоної книги: лілії лісової, осоки буріючої та кулястоподібної.

    курсовая работа [1,8 M], добавлен 14.05.2015

  • Статистичний аналіз впливу викидів автотранспорту на атмосферне повітря м. Донецька

    Характеристика та вплив забруднюючих речовин від відпрацьованих автомобілями газів на атмосферне повітря. Аналіз шкідливих видів двигунів внутрішнього згорання. Законодавчі обмеження викидів шкідливих речовин та оцінка впровадження європейських норм.

    курсовая работа [832,6 K], добавлен 06.05.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены