Екологічна безпека мастильно-охолоджувальних рідин

Характеристика мастильно-охолоджувальних рідин (МОР) та їхній склад. Вимоги до розробки, застосування та роботи з МОР. Ефективність використання МОР на вторинній сировині при механічний обробці сталі. Охорона навколишнього середовища при використанні МОР.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 16.09.2010
Размер файла 156,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

Заочне відділення

Кафедра екології та техногенної безпеки

ДИПЛОМНА РОБОТА

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА МАСТИЛЬНО-ОХОЛОДЖУВАЛЬНИХ РІДИН

КОТЛОБАЙ ІННА АНАТОЛІЇВНА

Науковий керівник:

к. т. н., доц. кафедри екології та

техногенної безпеки

Мартинюк О.Г.

Чернігів - 2008

Зміст

  • Вступ
    • Розділ 1. Характеристика мастильно-охолоджувальних рідин (МОР)
    • 1.1 Склад мастильно-охолоджувальних рідин
    • 1.2 Характеристика та призначення МОР Унізор-М
    • 1.3 Вимоги до розробки, застосування та роботи з МОР
    • Розділ 2. Використання мор при обробці металів
    • 2.1 Ефективність використання МОР на вторинній сировині при механічний обробці сталі
    • 2.2 Застосування мастильно-охолодних рідин при фрезеруванні
    • Розділ 3. Охорона навколишнього середовища при використанні мор
    • 3.1 Основні методи очистки від МОР
    • 3.2 Регенерація відпрацьованих МОР
    • 3.3 Метод деемульгування
    • 3.4 Методи електрохімічного очищення
    • 3.5 Метод ультрафільтрації
    • 3.6 Розділення відпрацьованих МОР
    • 3.7 Установки для очищення МОР
    • 3.8 Застосування флокулянтів в очистці стічних вод від МОР
    • 3.9 Утилізація відходів виробництва в складі МОР
    • Розділ 4. Розрахунок екологічного збитку при використанні відходів в складі розроблених МОР
    • Висновки
    • Список використаних джерел

Вступ

Актуальність. Промисловість спричиняє значний негативний вплив на довкілля, що характеризується викидом небезпечних речовин, накопиченням як рідких так і твердих токсичних відходів. Необхідність охорони навколишнього середовища приводить до істотних змін у загальних підходах до забезпечення екологічної ефективності виробництв, запровадження систем комплексної переробки сировини.

Використовувані раніше процеси й установки для уловлювання і знешкодження відходів виробництв характеризують пасивний підхід до охорони навколишнього середовища. При такому підході кількість відходів, що утворяться в процесі виробництва, залишається практично незмінною, що не відповідає новим підвищеним вимогам охорони природи. Необхідно змінювати й удосконалювати самі технологічні процеси для того, щоб комплексно і найбільше повно переробляти в процесі виробництва вихідні матеріали, скорочувати тим самим обсяг відходів, переводити них у форми, найменш шкідливі для навколишнього середовища або легко піддаються вторинній переробці або спеціальному збереженню, тобто необхідно створювати маловідхідні і безвідхідні технологічні процеси.

Асортимент відомих МОР дещо обмежений дорожнечею та дефіцитністю сировини: мастил, цінних інгібіторів, які не завжди виявляють ефект післядії, необхідний для ефективного захисту від руйнувань, а також, інколи, не відповідають вимогам екологічної безпеки. Тому розробка синергічних МОР на вторинній сировині з високими протикорозійними властивостями та пониженою екологічною небезпекою є актуальною науково-технічною задачею, пов'язаною з принципами ринкової економіки та підвищенням якісного рівня довкілля.

Предмет дослідження - мастильно-охолоджувальні рідини та їх властивості.

Об`єкт дослідження - закономірності впливу на стан забруднення навколишнього середовища при використанні мастильно-охолоджувальних рідин.

Мета роботи полягає в тому, щоб дати характеристику та основні напрямки застосування мастильно-охолоджувальних рідин.

Згідно поставленої мети основними завданнями роботи є наступні:

дати характеристику мастильно-охолоджувальним рідинам (МОР);

розглянути використання МОР при обробці металів;

проаналізувати необхідність охорони навколишнього середовища при використанні МОР;

провести розрахунок екологічного збитку при використанні відходів в складі розроблених МОР.

Розділ 1. Характеристика мастильно-охолоджувальних рідин (МОР)

1.1 Склад мастильно-охолоджувальних рідин

Сучасні МОР - це складні багатокомпонентні системи [24]. Розрізняють водні і масляні МОР. В залежності від дисперсності компонентів, які вводять до основної фази, водні МОР поділяють на чотири групи: розчини електролітів, синтетичні МОР, напівсинтетичні МОР, емульсії [24]. Розчини електролітів відносять до середовищ з іонним ступенем дисперсності, їх можна застосовувати у якості самостійних МОР або як основу для приготування багатокомпонентних синтетичних або напівсинтетичних МОР. Найчастіше, як електроліти, використовують солі неорганічних кислот: NaHCO3, Na2CO3, NaNO3, Na2SiO3, Na3PO4, Na2B4O7, K2CrO4 та ін. Солі додаються з метою покращення функціональних властивостей [15]. У якості інгібіторів корозії у водних середовищах широко застосовуються NaNO2 або Na2Cr2O7 та ін., що небажано, зважаючи на їх високу токсичність [9]. Концентрація електролітів часто не перевищує 2%, що обумовлено небезпекою випадання твердих мінеральних сполук на деталях обладнання, руйнуючим впливом високих концентрацій електролітів на лакофарбові покриття і на гумові деталі, а також їх токсичністю [9].

Синтетичні МОР - це середовища з молекулярним ступенем дисперсності. Основними компонентами, що диспергуються є різноманітні водорозчинні органічні продукти, серед яких переважають поверхнево-активні речовини (ПАР). В синтетичних МОР застосовують ПАР усіх трьох видів (аніоноактивні, катіоноактивні, неіоногенні). Як компоненти синтетичних МОР використовуються також водорозчинні полімери невисокої молярної маси (М 104) - олігомери або ж комплексні сполуки (в вузлах кристалічної решітки яких знаходяться комплексні іони, здатні до існування у водному розчині). Комплексні сполуки можуть покращувати мастильні та інші властивості водних розчинів. Наприклад, широко використовувана натрієва сіль етилендіамінотетраоцтової кислоти (трилон Б) є інгібітором корозії, пом'якшувачем води, промотором деяких бактерицидів.

Напівсинтетичні МОР відносяться до середовищ з колоїдним ступенем дисперсності. Компонентами, що диспергуються є малов'язкі (3 - 10 мм2/с) мінеральні або синтетичні масла, водонерозчинні органічні рідини. Компонентами напівсинтетичних МОР є водорозчинні та вододисперговані полімери з молярною масою більш як 104 (полівініловий спирт, алкідні смоли, фенолформальдегідні смоли, казеїн, натуральний каучук, полівінілацетат, полівінілхлорид, синтетичний каучук (КС-65).

Емульсії - грубодисперсні суміші нерозчинних фаз. Основною (дисперсійною) фазою звичайно є вода, а дисперсною - найдрібніші краплинки масел. Емульсію одержують шляхом довільного або примусового диспергування у воді концентрату, який називають емульсолом. У загальному випадку він складається з таких компонентів: базової масляної основи; емульгатора; протиспрацьовувальних, протизадирних та антифрикційних присадок; добавок, які покращують експлуатаційні властивості емульсії (інгібітори, бактерициди, стабілізатори та ін). У якості основи емульсолів звичайно використовують середньов'язкі мінеральні масла нафтенової або змішаної основи. Доля масла в емульсолі не перевищує 85%.

Емульгатори - речовини, які надають стійкість емульсіям, тобто є їх стабілізаторами. Існує дві групи емульгаторів. До першої, найбільш важливої, групи відносять ПАР, які розчинні в обох фазах емульсії (або в одній з них), сильно адсорбуються на межі розділу та зменшують внаслідок цього міжфазний поверхневий натяг. Для одержання стійких емульсій типу “масло у воді” необхідні емульгатори, які добре розчиняються у воді. До них належать мила вищих органічних кислот; солі нафтенових, смоляних сульфокислот, аніоноактивні синтетичні ПАР та ін. милоподібні продукти. У багатьох емульсій емульгаторами є водомаслорозчинні сульфонати. Другу групу емульгаторів складають тверді високодисперсні мінеральні порошки. Емульсії типу “масло у воді” добре стабілізуються гідрофільними порошками (глинами, каолінами, бентонітами, оксидами, карбонатами, сульфатами металів та ін). Часто емульгатор відіграє роль мастильного агенту, покращує розтікання та мийні властивості емульсії, підсилює антикорозійну дію. Емульсоли можуть бути леговані різними протизадирними, протиспрацьовувальними і анти-фрикційними присадками, бактерицидами і інгібіторами.

Масляні МОР містять базове мінеральне масло (60-95%) та різні присадки. За хімічним складом мінеральне масло - складна суміш високомолекулярних вуглеводнів, які умовно поділяють на декілька груп: нафтенові, ароматичні і нафтеноароматичні, парафінові.

Структурно-груповий склад мінеральних масел визначає здебільшого функціональні та експлуатаційні властивості масляних МОР, зокрема виявляє сильний вплив на ефективність дії хімічно активних присадок, які вводяться до масел для покращення їх технологічних властивостей. Окрім згаданих вуглеводнів, у маслах містяться природні маслорозчинні ПАР і асфальтосмолисті речовини. Маслорозчинні ПАР - це сірчисті, азотисті і кисеньвмісні органічні сполуки. Із сірчистих сполук використовують сульфіди та меркаптани. Азотисті сполуки масел умовно поділяють на основні та нейтральні. До основних відносять сильні азотисті основи, такі, як гетероциклічні сполуки (гомологи піридину, хіноліну, ізохіноліну, акридину). Гетероциклічні азотисті сполуки та їх похідні використовують як інгібітори. До нейтральних азотистих сполук належать - гомологи піролу, індолу, карбазолу та різні речовини типу амідів. Кисеньвмісні сполуки в маслах представлені фенолами та нафтеновими компонентами. Останні відносяться до найважливіших природних ПАР, їх вміст у маслах може сягати 3%. Нафтенові компоненти є типовими карбоновими компонентами, здатними утворювати різні солі (нафтенати). Найчастіше масляні МОР готують на основі індустріальних масел. Вважають, що кращими маслами є такі, де в'язкість не перебільшує 50 м2/с при 40 °С.

Особливу групу МОР складають синтетичні масла (СМ). Вони повністю негорючі, виключно хімічно інертні та термічно стабільні, працездатні при дуже низьких температурах, мають добрі антифрикційні властивості. Синтетичні масла, як МОР, застосовуються обмежено внаслідок їх дорожнечі. Нерідко СМ використовують як присадки (в'язкісні, антипінні) до водних і масляних МОР. СМ можна поділити на дві групи: кремнійорганічні та фторорганічні.

Використовують і так звані біологічні масла (БМ). До них відносять масла рослинного і тваринного походження. Вони можуть застосовуватися як самостійні мастильні засоби, так і як добавки до інших МОР. На мастильну здатність рослинних масел позитивно впливають присутні там фосфатиди. Касторове масло іноді застосовують як самостійний мастильний засіб на відповідальних операціях. До рецептур багатьох сучасних МОР на водній та масляній основах у якості компонентів, які покращують мастильні та змочувальні властивості, входять такі рослинні масла як рапсове, кукурудзяне, соснове, коріандрове, осірковане бавовняне та ін. До БМ можна віднести талеве масло, яке одержують як побічний продукт сульфатної варки целюлози із хвойної деревини [25].

До органічних рідин, які використовуються у МОР, відносять хлоровані вуглеводні (тетрахлорид вуглецю, трихлоретилен, перхлоретилен та ін), ароматичні та циклічні вуглеводні (хлорбензол, тетралін та ін), спирти (гліцерин, гліколі, ізопропіловий спирт та ін.), прості та складні ефіри, альдегіди, алкілкарбонові кислоти. Сюди відносяться також жирні кислоти, з яких найбільше поширення має олеїнова кислота (олеїн). Внаслідок дефіцитності жирних кислот, що добуваються з рослинних та тваринних масел, все частіше як компоненти МОР використовують синтетичні жирні кислоти (СЖК) - продукт окислення парафіну (з фракціями С56 та С79). Це прозорі масляні рідини. У якості жирозамінників використовують також асидол (ГОСТ 103302-77), що уявляє собою нерозчинну у воді кислоту, яку одержують при лужному очищенні масляних та солярових дистилятів, асидолмилонафт (ГОСТ 13302-77). До групи органічних рідин відноситься синтетичне парафінове масло, скипидар та багато інших продуктів.

Для одержання МОР, із заданими властивостями, до мінеральної основи вводять різні легуючі добавки, які називають присадками. В залежності від призначення їх поділяють на антифрикційні (які зменшують коефіцієнт тертя між оброблюваним виробом та інструментом), протиспрацьовувальні (які зменшують спрацьовувальність інструменту), протизадирні (які запобігають заїданню і схоплюванню матеріалів, інструменту та виробу), миючі (які запобігають осіданню і адгезії забруднень), антиокислювачі - антиоксиданти (які інгібітують окислення), в'язкісні (які підвищують в'язкість і змінюють індекс в'язкості), спеціальні (ті, що трибополімеризують, насичують взаємодіючі матеріали продуктами розпаду, полегшують диспергування та ін), антипінні (які інгібують піноутворення), багатофункціональні (які одночасно підвищують властивості масел за декількома показниками) та ін. Розрізняють присадки органічного і неорганічного походження для покращення технічних характеристик МОР [4].

Як антифрикційні присадки використовують звичайно технічні рослинні масла і жири, такі як рапсове масло, свинячий жир (лярд), жирні кислоти рослинних масел та їх ефіри, а також полімерні (димери, тримери) ненасичені жирні кислоти. Звичайний вміст жирових добавок складає 5-25% [5]. Полімерні жирні кислоти ефективні вже при концентрації 1-2%. У якості антифрикційних присадок застосовують також ПАР, які утворюють на поверхнях тертя мультимолекулярні адсорбційні шари, і тверді мастильні речовини. Як стабілізатори емульсій перспективні полімерні сполуки типу продуктів олігомеризації, тіломеризації етилену та інших вищих - олефінів.

Протиспрацьовувальні властивості масел можуть покращуватися при використанні антифрикційних присадок. Протиспрацьовувальні присадки зменшують спрацьовування різального інструменту при збільшенні навантаження. Із них у складі масляних МОР найбільш відомі діалкілфосфати (RO) 2 P*OH, (R - алкіл С318). Іноді їх замінюють фосфатами (RO2) P (O) OH. Застосовують також похідні дитіофосфорної кислоти, головним чином діалкілдитіофосфати цинку [ (RO) 2P (S) S] 2Zn, (R-алкіл, ізоалкіл С810). Дитіофосфати додають масляним МОР також антиокислювальні та антикорозійні властивості. До складу масляних МОР вводять також осірковані жири та полімерні жирні кислоти. Для водних МОР як протиспрацьовувальні та протизадирні присадки використовують ті ж сполуки, що й для масляних МОР. Для синтетичних МОР в значній мірі протиспрацьовувальні і протизадирні властивості мають саме базові речовини: наприклад, полігліколі та їх похідні, солі карбонових та сульфамідкарбонових кислот, оксіалкіловані алкілфосфорні кислоти. З інших присадок цього призначення слід відзначити водорозчинні солі сульфамінової кислоти, тіосульфат натрію, хлорид кадмію, сульфат нікелю та борати.

Протизадирні присадки - це хімічно активні сірку-, хлор- і фосфорвмісні органічні сполуки. Товарний асортимент хлорвмісних протизадирних присадок, що використовуються для МОР, порівняно з сірковмісними, відносно невеликий. Це пов'язано з притаманними їм недоліками: низькою термічною стабільністю, корозійною активністю та токсичністю. Найпоширенішою присадкою цього типу є хлорований парафін. Хлорвмісні присадки у кількості 3-15% застосовують при обробці високолегованих сталей. Серед антизадирних присадок, які містять сірку та хлор в одній сполуці використовують хлорсульфідований лярд (6 - 8% сірки, 6 - 8% хлору) хлорсульфідований діізобутилен (19 - 22% сірки, 23 - 25% хлору). Хлорсульфідовані жири і олефіни входять до складу масляних МОР у концентрації 0,5 - 10% [6].

Необхідною умовою проявлення миючої дії середовища є його висока поверхнева активність, оскільки низький поверхневий натяг забезпечує покращення змочуваності твердих частинок середовищем. Наслідком адсорбції ПАР, з утворенням гелеподібних плівок, і розклинюючого тиску є відокремлення частинок від твердих поверхонь, утворення стійкої суспензії і видалення частинок із струменем рідини із зони різання. Найкращі тут гас та гасо-масляні суміші [5]. Відзначається також сприятливий вплив таких компонентів нетипових водних МОР: сода кальцинована (джерело лужності, покращує миючі та мастильні властивості), триетаноламін (покращує змочувальні, миючі та емульгуючі властивості); ПАР ОС-20, ДС-20 (зменшують поверхневий натяг, покращують змочувальні, миючі та емульгуючі властивості). Присадка (3-8%) для легування індустріальних масел ВНИИНП-360 (суміш алкілфеноляту барію і діалкілфенілдитіофосфату цинку; містить не менш як 1,4% сірки та 0,8% фосфору) підсилює миючий, антикорозійний та протиспрацьовувальний ефекти [5].

У якості антиокислювальних присадок до МОР використовуються окремо або у сумішах відомі антиоксиданти типу ароматичних амінів (дифеніламін та ін), фенолів (похідних бітіофенолів та ін.). Добавка 0,1-0,2% вказаних антиоксидантів вважається достатньою. Такі ж властивості мають діалкілдитіофосфати [7].

Для одержання плівки, яка розділяє поверхні різця і оброблюваної деталі навіть у важких умовах (важкооброблювані сталі та сплави; форсовані режими обробки) додають спеціальні присадки, які розчиняються у маслі і містять хлор, фосфор і (або) сірку (дибензилсульфід та ін) [6]. При підвищених температурах та тиску вони реагують з металевою поверхнею і утворюють хлориди, фосфіди або сульфіди. Активність МОР можна регулювати відповідними присадками з урахуванням схильності до виділення хлору, оскільки хлорвмісні присадки легко гідролізуються, слід брати до уваги небезпеку корозії при обробці чорних металів. Сірка та її сполуки не придатні для МОР, які застосовуються при обробці кольорових металів через утворення, наприклад, сульфіду міді. Сірку застосовують при важких та надважких умовах (важкооброблювані сталі; велика подача та глибина різання) і середніх швидкостях різання, оскільки їй притаманна більш висока несуча здатність та опір до зсуву, і крім того вона розкладається лише при 1000 єС [6].

Найбільше розповсюдження серед антипінних присадок мають диметилсилоксанові полімери. Необхідна кількість цих речовин 0,0005-0,001%. Для водних емульсій застосовують силікони, кальцієві солі заміщених жирних або сульфокислот. Антипінна присадка до МОР, яка запропонована у США, уявляє собою гель нафтового масла, мікрокристалічного парафіну (2-10%) і поліетилену, з молярною масою 1000-12000 (1-10%) [6]. У якості антипінних сполук використовують також вищі етоксильовані жирні спирти. Силоксанові масла досить важко змиваються і можуть негативно впливати на фінішну обробку виробів (фарбування, лакування, емалювання).

Бактерициди додають до складу МОР для їх захисту від мікробіологічного ураження. Найбільш широко застосовуються похідні тріазину (наприклад, відомий бактерицид “Гротан”). Вміст бактерициду в емульсії складає 0,05-0,15%.

Антитуманні присадки зменшують утворення і виділення масляного туману (аерозолю) при використанні МОР на масляній основі. У якості антитуманних присадок (0,5-3%) рекомендовано поліолефіни, наприклад, сополімер етилену та пропілену (з вмістом пропілену 30-50%).

При розробці нових МОР слід враховувати токсичні властивості речовин, що часто використовують як присадки до МОР. Так триетаноламін, окрім локальної дії на шкіру та слизові оболонки, має здатність проникати крізь неушкоджену шкіру, призводячи до ураження внутрішніх органів. Нітрит натрію характеризується подразнюючою дією на шкіру та слизові оболонки, крім того, встановлено, що він є канцерогенною речовиною. Є відомості про можливість ураження шкіри у вигляді екзем при безпосередньому контакті з олеїновою кислотою. Таким чином найбільш важливою, але одночасно й найбільш складною задачею є вибір складу МОР, присадок, які при використанні у певних комбінаціях забезпечують необхідний технологічний ефект, не призводячи при цьому до небажаної побічної дії. Особливого значення, у складі МОР, надають протикорозійним добавкам, вибором яких можна значно підвищити якість механічної обробки сталі та забезпечити високий рівень її експлуатаційних властивостей в агресивних середовищах.

1.2 Характеристика та призначення МОР Унізор-М

Концентрат 1: 20. Застосовується на універсальних верстатах при абразивній обробці. Переваги - низька ціна, 4 грн/кг. Недоліки: при роботі швидко втрачає антикорозійні властивості, необхідні часті доливки концентрату (не рідше 1 рази в тиждень). При тривалій експлуатації (більш 6 місяців) з'являються ознаки біопошкодження, у системі охолодження утворяться грибки, необхідні повна заміна МОР і промивання верстата. Також має недостатньо гарні миючі властивості, виникає шламоутворення при виконанні шліфувальних операцій.

Syntіlо-R4

2,5% -5%. Застосовується на обробних центрах при бритвеній і абразивній обробці. Недолік: висока ціна - 40 грн/кг. Переваги: необмежена біостійкість виключає утворення бактерій і грибів. Має високі технологічні властивості (мастильні, охолодні), ефективно змиває шлам, руйнує лакофарбові покриття і забезпечує високу стійкість різального інструменту.

Syntіlо-81Е (3% -4%)

Застосовується на обробних центрах при шліфуванні. Недолік: висока ціна, 40 грн/кг. Переваги: володіє гарної фільтрувальністю, відмінною миючою здатністю і надійним захистом від корозії. Відрізняється високою довговічністю і стабільністю, забезпечує високу продуктивність різання, навіть при тривалих умовах її експлуатації відсутня схильність до налипання. Інгібує кольорові метали, при концентраціях, що рекомендуються, не утворює піни, не ушкоджує лакові покриття.

Адмініл (концентрат 1: 10)

Застосовується на стрічково-відрізних операціях. Використання двох компонентів, що мають синтетичну і масляну основи забезпечує високі антифрикційні властивості, корозійну захист, біостійкість. Переваги: збільшення стійкості стрічкових полотнин. Недолік: складність розчинення складових компонентів, потрібне тривале перемішування до утворення однорідного розчину.

Також часто використовуються Укринол-1 М, Аквол-6, Універсал-1.

Cіmperіal 60C

Мастильно-охолодна рідина для середніх і важких режимів обробки металу.

Cіmperіal 60C - прозора напівсинтетична мастильно-охолодна рідина, що виготовляється у вигляді водорозчинного концентрату.

Універсальна МОР Cіmperіal 60C рекомендується для важких режимів обробки, а також вирубки і протягання чорних і кольорових металів. Cіmperіal 60C може використовуватися як на окремих верстатах, так і в центральних системах.

Властивості і переваги

підходить для широкого спектру матеріалів і виробничих операцій

спеціальні протизадирні (EP) присадки зменшують знос інструмента

особливо підходить для інструменту, що працює з малим заднім кутом

дозволяє підвищити швидкість і подачу матеріалу, рекомендується для операцій, де важливий термін служби інструмента і чистоти обробки поверхні.

високий рівень антикорозійного захисту

спеціально відібрані сировинні матеріали забезпечують довгий термін служби рідини

підвищена емульсійна стабільність (навіть при несприятливих умовах)

відмінні характеристики, що змазують, для напрямних верстата

підходить як заміна мастильно-охолодних олій в автоматах і багатошпиндельних верстатах, там де конструкція дозволяє використовувати МОР на водній основі

чистий продукт, що не димить і не займається

не викликає подразнення шкіри рук

не залишає плям на міді і мідних сплавах

добре змивається, не залишаючи осаду

Масляні МОР

Іloform PN 350 (щільність 1350 кг/м3 при 150С).

Застосовують при нарізуванні різьблення мітчиками, тому що має великий резерв біологічно активних речовин, високую адгезійну здатність, виявляє захист від корозії, а також високу стійкість до тиску.

Varіocut G 600SP (щільність 882 кг/м3 при 150С).

Застосовується для шліфування зубів зубцюватих шестірень. Відмінні мастильні властивості гарантують переваги в запобіганні утворення прижогів на поверхнях зубів при шліфуванні. МОР збільшує тривалість терміну служби шліфувального інструмента і збільшення інтервалів виправлення. Низькі показники утворення тумана і піни навіть при високих тисках і подачі МОР відповідають вимогам, висунутим до сучасних обробних центрів.

Varіocut G 500 (щільність 990 кг/м3 при 150С)

Застосовується при абразивній обробці інструментальних сталей. Для формувального шліфування, виїмок в інструментах, таких як свердла, фрези. Забезпечує збереження високої точності шліфувального кола в плині тривалого періоду й оптимальне відношення зносу кола до знімання металу.

ОММ-1.

Використовується в якості МОР на операціях хонінгування, полірування чавунів, вуглецевих і низьколегованих сталей і на деяких операціях шліфування. Володіє високими миючими властивостями, збільшує стійкість алмазноабразивного інструмента, знижує шорсткість обробленої поверхні.

Асфол-1.

Застосовується при глибокому свердлінні вуглецевих і легованих сталей. Ефективно транспортує стружку, має гарні що змазують і прохолоджують властивості.

Часто використовуються також Ровел МР-10, У-3 марки А.

І хоча деякі сучасні обробні центри дозволяють вести обробку без мастильно-охолодних рідин, більшість верстатів вимагає її грамотного використання. Адже для досягнення максимальних показників продуктивності і відмінної якості продукції, що випускається, на сучасному машинобудівному підприємстві неможливо обійтися без раціонально обраної мастильної рідини. Тільки грамотне використання СОЖ дозволяє збільшити стійкість інструмента і працювати на найбільш ефективних режимах.

Емульсол СВК (Марка: А)

Емульсол СВК, марка А, являє собою композицію на основі мінеральної масла (до 80%) і добавок різного функціонального призначення: кислоти нафтової, аміноспирту (триетаноламіну) і поверхнево-активної речовини, що забезпечують продукту необхідні експлуатаційні властивості. Основними споживачами Емульсолу є підприємства машинобудування і металургії.

Емульсол СВК (Марка: Б)

Емульсол СВК, марка Б, являє собою композицію на основі мінеральної масла (до 7%) і добавок різного функціонального призначення: кислоти нафтової, аміноспирту (триетаноламіну) і поверхнево-активної речовини, що забезпечують продукту необхідні експлуатаційні властивості. Основними споживачами Емульсолу є підприємства машинобудування і металургії.

Емульсол СВК (Марка: В)

Емульсол СВК, марка В, являє собою композицію, яка не містить мінеральної масла, на основі аміноспирту (триетаноламіну), поверхнево-активної речовини і добавок різного функціонального призначення, що забезпечують продукту необхідні експлуатаційні властивості. Основними споживачами Емульсолу є підприємства машинобудування і металургії.

Емульсол СВК-Мет

Призначений для одержання емульсій, застосовуваних при обробці металів різанням і тиском. Не містять шкідливих компонентів типу нітрату натрію, хлору й ін. Основні споживачі: машинобудівні і металообробні підприємства.

Cimperial HD812

Cimperial HD812 - зручна в користуванні і надійна мастильно-охолоджувальна рідина, призначена для роботи в умовах підвищеного навантаження. Ця універсальна емульсія підходить для багатьох інтенсивних процесів обробки металу, включаючи шліфування.

Cіmperіal HD812 може без проблем застосовуватися для багатьох металів: від алюмінію до (нержавіючої) стали. Завдяки тому, що можливий негативний ефект - плями на алюмінії - був зведений до мінімуму, Cіmperіal HD812 підходить для більшості типів даного металу.

Рідина Cіmperіal HD812 була розроблена спеціально для води підвищеної твердості (початкова твердість від 15 до 30°d). Для м'якої води рекомендовано Cіmperіal 821.

Cіmperіal HD812 - багатофункціональна й абсолютно безпроблемна рідина. Ця рідина забезпечує високу якість обробки і має відмінну стабільність. Стабільність визначає довгий термін служби Cіmperіal HD812, що значно знижує загальний обсяг витрат.

Cіmperіal HD812 - чистий і неагресивний продукт, що запобігає засолюванню шліфувальних кіл і підтримує загальну чистоту верстата.

Cіmperіal HD812 помітно поліпшує виробничі показники. Ефективні змащення знижують загальну кількість тепла, вироблюваного в зоні металообробки, що дозволяє збільшити швидкості і подачу матеріалу, і відповідно, продуктивність, зі збереженням і навіть з підвищенням загальної якості деталей, що випускаються.

Cіmperіal HD812 не містить хлору, що помітно скорочує витрати по утилізації відходів.

Cimperial 821

Зручна в користуванні і надійна мастильно-охолоджувальна рідина, призначена для роботи в умовах підвищеного навантаження. Ця чудова універсальна емульсія підходить для багатьох інтенсивних процесів обробки металу, включаючи шліфування. Cіmperіal 821 може без проблем застосовуватися для всіляких металів: від алюмінію до (нержавіючої) стали. Завдяки тому, що можливий негативний ефект - плями на алюмінії - був зведений до мінімуму, Cіmperіal 821 підходить для більшості типів даного металу. Рідина Cіmperіal 821 була розроблена спеціально для м'якої води (початкова твердість від 5 до 15°d). Для твердої води ми рекомендуємо Cіmperіal HD812. Cіmperіal 821 легко змішується, вимагаючи лише звичайного змішування. Для автоматичного змішування рекомендуємо використовувати Cіmcool (r) Mіx Master. У нормальних умовах початкова температура води повинна складати 5 - 25°C. Застосовується в концентрації від 4 до 10%. Берегти від замерзання і прямих сонячних променів. Зберігати при температурі 5° - 30°C.

1.3 Вимоги до розробки, застосування та роботи з МОР

Найважливішими вимогами до мастильно-охолодних рідин при обробці різанням є: зменшення зносу інструмента, досягнення оптимальної якості оброблюваної поверхні й мінімальна витрата. Тому, щоб звести витрати до мінімуму, варто визначитися, чому віддати перевагу - масла, або водозмішувальній МОР.

Вибір роблять у залежності від виду оброблюваного матеріалу, а також на основі найбільш важливих технологічних критеріїв конкретного процесу металообробки.

Масляні МОР, в основному, застосовують при важких операціях металообробки, наприклад, таких як, протягання, глибоке свердління, нарізування зубів, хонінгування і т.п.

Водозмішувальні МОР застосовують, коли необхідно забезпечити гарну миючу й охолоджувальну дію при високій продуктивності обробки.

Сучасні мастильно-охолоджувальні рідини PETROFER виробляються на основі високопотужних, фізіологічно і гігієнічно нешкідливих присадок, спеціально підібраних емульгаторів і високоефективних інгібіторів корозії.

МОР компанії PETROFER знижують температуру в зоні різання, підвищують продуктивність і термін служби дорогого інструменту, причому, досягається оптимальна якість оброблюваної поверхні деталей.

Мастильно-охолоджувальні рідини PETROFER володіють високою біостабільністю, чудовими антикорозійними властивостями і тривалим терміном служби. Спеціально підібрані компоненти дозволяють контролювати мікрофлору при стабільному рН, що забезпечує тривалий і незмінний захист від корозії устаткування й оброблюваних деталей.

При розробці МОР сама серйозна увага приділялася їх санітарно-гігієнічній нешкідливості. Сучасні продукти PETROFER містять такі речовини, що застосовуються в косметичній промисловості як інгредієнти в кремах і в інших засобах відходу за шкірою. Наявність особливих полярних присадок дозволяє максимально обмежити туманоутворення. У результаті, негативний вплив на обслуговуючий персонал знижено до ледь відчутного рівня.

Для підтримки рідин у робочому стані потрібні мінімальні витрати. Завдяки чудовій стабільності емульгаторів і контролю мікрофлори відпадає необхідність у постійних добавках агресивних консервантів.

Сучасні МОР PETROFER можна утилізувати будь-яким традиційним способом. Ряд МОР не містять мінеральних масел і не емульгують сторонні масла. Вспливаючі на поверхню МОР сторонні масла можна видалити за допомогою маслознімачів, або вичерпуванням.

Санітарні правила встановлюють загальні вимоги до приготування, збереження і застосування мастильно-охолодних рідин (МОР) і технологічних змащень (ТС) різного класу (водних, водоемульсійних, масляних, синтетичних), до виробничого устаткування.

Санітарні правила при роботі з мастильно-охолоджувальними рідинами і технологічними змащеннями вводяться в дію з моменту їхнього твердження.

До застосування повинні допускатися МОР, що відповідають вимогам погодженої з органами санітарно-епідеміологічної служби нормативно-технічної документації на конкретну технологічну рідину.

Підприємство, що застосовує МОР, повинне розробити на підставі дійсних Правил інструкцію, що регламентує порядок експлуатації технологічних рідин стосовно до конкретного виробництва.

Якість МОР повинна перевірятися заводськими лабораторіями при надходженні технологічних рідин з нафтомаслозаводів і в процесі промислової їхньої експлуатації на відповідність паспортним даним і технічним умовам на конкретні технологічні рідини.

Масова частка хімічних речовин, використовуваних як присадки в робочих розчинах МОР, повинна відповідати ДСТ 12.3 025-80 "Обробка металів різанням. Вимоги безпеки" і ТУ на технологічну рідину, погодженим з органами санітарно-епідеміологічної служби.

Підприємствам, що застосовують технологічні рідини, при готуванні робочих розчинів з концентратів МОР категорично забороняється додавати інгредієнти, не передбачені ТУ на МОР.

Готування робочих розчинів МОР повинне здійснюватися централізовано, у приміщеннях, покриття підлог у яких повинно бути стійким до впливу нафтопродуктів і мати ухил для стоку рідин.

Готування робочих розчинів повинне здійснюватися спеціальною службою під контролем технолога.

Для готування МОР повинні використовуватися масла переважно селективного очищення.

Емульсії, виготовлені на основі регенерованих олій, повинні відповідати вимогам ТУ на МОР ДСТ 6243-75 "Емульсоли і пасти. Методи дослідження".

Ємності для збереження і готування, трубопроводи транспортування технологічних рідин повинні відповідати ДСТ 12.3 025-80 "Обробка металів різанням. Вимоги безпеки" і не бути джерелом забруднення технологічних рідин.

Очищення, мийка і дезінфекція ємкостей для збереження, приготування і транспортування МОР повинні здійснюватися перед кожним наступним заливанням технологічних рідин.

Зберігання МОР на масляній основі з хлор - і сірковмісними присадками повинне передбачати умови, що запобігають потрапляння в них вологи.

Заміна водних робочих розчинів у циркуляційних системах МОР повинна проводитися не рідше 1 рази на місяць, у літній період - 1 раз у двох тижнів, для масляних МОР - 1 раз у 3 місяці.

Контроль за повітрям робочої зони повинний здійснюватися підприємствами, що застосовують МОР.

При обробці металів, що містять у своєму складі нікель, хром, свинець, марганець і інші додаткові компоненти, заводи повинні проводити контроль їхнього змісту в повітрі робочої зони.

При встановленні їхніх концентрацій вище ГДК необхідно зробити заміну МОР у циркуляційній системі незалежно від термінів попередньої заміни.

При експлуатації водних МОР з використанням централізованих систем подачі технологічних рідин повинний здійснюватися контроль за біостійкістю відповідно до Держстандарту 9.085-78 "Рідини мастильно-охолодні. Методи іспиту на біостійкість".

Контроль за біостійкістю повинен здійснюватися лабораторіями виробництв, що застосовують МОР, не рідше 2 разів у десять днів.

Системи циркуляції МОР повинні бути оснащені пристроями очищення технологічних рідин від механічних (пил, стружка і т.д.) забруднень.

Способи, вибір пристроїв очищення і фільтрування технологічних рідин у процесі їхньої експлуатації повинні визначатися характером виробничих забруднень і ТУ на конкретну МОР.

Металорізальне устаткування повинне мати захисні пристрої (кожухи, укриття, екрани й ін), що запобігають розбризкування МОР і забруднення робочої зони.

Конструкція циркуляційних систем МОР повинна бути доступна для їхнього періодичного очищення.

Системи емульсійного охолодження повинні бути відділені від гідравлічної системи, що заливається олією в автоматичних металорізальних верстатах, з метою виключення підтікання масла в емульсію.

Система циркуляції МОР повинна мати пристрої дозованої і спрямованої подачі технологічних рідин у зону обробки металів з автоблокуванням подачі розчинів МОР при припиненні роботи устаткування.

Системи циркуляції МОР повинні мати відмінну від інших виробничих систем (гарячого і холодного водопостачання, стиснутого повітря й ін) фарбування і контрастувати з фарбуванням верстата.

Забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями працюючих із МОР повинно здійснюватися відповідно до СНІП ІІ-92-76, при цьому процеси різання варто відносити до групи 1 "у", гарячу обробку металів - до групи 2 "а".

Працюючі із МОР повинні забезпечуватися захисними мазями, пастами і миючими засобами відповідно до характеру застосовуваних технологічних рідин.

Працюючі із МОР повинні бути забезпечені спецодягом, взуттям, засобами індивідуального захисту відповідно до "Типових галузевих норм безкоштовної видачі спеціального одягу, взуття й інших засобів індивідуального захисту", затвердженими Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях.

Очищення і ремонт спецодягу повинні проводитися централізовано, відповідно до Держстандарту 12.3 025-80 "Обробка металів різанням. Вимоги безпеки".

Обов'язковою умовою при пранні є періодичне видалення з поверхні миючого розчину масляної плівки.

Працюючі із МОР повинні бути забезпечені чистим обтиральним матеріалом (дрантя і т.п.), що не повинне бути джерелом ушкодження шкіри при його використанні.

Після закінчення роботи із МОР необхідно мити руки, тіло гарячою водою. Застосування для цієї мети синтетичних миючих засобів і господарського мила не допускається через високий зміст у них лугу, що володіє вираженою подразнювальною дією і може бути додатковим фактором у виникненні захворювань шкіри.

Категорично забороняється мити руки технологічними рідинами і використовувати них як миючі засоби для збирання верстата.

1.4 Контроль за МОР у відповідності з правилами TRGS 611

Контроль за мастильно-охолоджувальними рідинами в даний час став набагато складніше, ніж кілька років назад.

Відповідно до нових законодавчих положень і правил (наприклад TRGS 611) існуюча раніше практика, замінювати мастильно-охолоджувальну рідину, якщо вона вже містить неприємні запахи, тепер не прийнятна. Навіть із простих вартісних розумінь.

Причиною, що спонукала до прийняття нових законів, положень і правил, стали проблеми зі здоров'ям обслуговуючого персоналу, особливо проблеми зі шкірою і органами дихання.

Лікарняним касам, професійним суспільствам страхувальників і профспілкам удалося спонукати підприємства створити для персоналу більш-менш здорове робоче середовище. При цьому найчастіше критикується поганий контроль за мастильно-охолоджувальними рідинами.

При цьому дуже важливим є не тільки проста заміна старої емульсії на нову, але і її контроль (хімічний аналіз) і документація.16 до 18 розпоряджень про небезпечні речовини регулюють обов'язки роботодавця відносно забезпечення захисних мір і проведення контролю. Згідно з цими вимогами особа, що здійснює виміри, повинна (як пропонують правила TRGS 611), мати необхідні в цій області знаннями і відповідне устаткування.

Для співробітника, якому поряд зі своєю поточною роботою приходиться ще і виконувати контроль МОР і вести документацію, це непосильно.

Весь обсяг робіт, зв'язаний з контролем МОР, вимагає від персоналу розуміння хімічних процесів і взаємозв'язку, уміння справлятися у виникаючими проблемами і, не в останню чергу, глибоких знань в області машинобудування і технології.

Професійно справитися з такою роботою може тому тільки навчений персонал. Щоб уникнути виникнення проблем необхідно додаткове навчання персоналу, що обслуговує машини, у частині звертання з мастильно-охолодними рідинами.

Крім того для збільшення терміну служби і зниження витрат на придбання й утилізацію мастильно-охолоджувальних рідин немаловажливу роль відіграє тісне співробітництво фірм, що пропонують послуги по контролю й утилізації МОР з їх виробниками.

Якщо необхідні роботи з відходу і контролю мастильно-охолодних рідин проводити на совість, то тільки для перевірки кожного верстата або кожної установки відповідно до правил TRGS 611 знадобляться 15 хвилин у тиждень.

Розділ 2. Використання мор при обробці металів

2.1 Ефективність використання МОР на вторинній сировині при механічний обробці сталі

Ефективність використання МОР в технології механообробки безпосередньо пов'язана з інтенсифікацією процесу різання і підвищенням стійкості різального інструмента. Дія МОР залежить від її складу, присутності протикорозійних, протиокислювальних та ін. присадок, а також від особливостей конкретного технологічного процесу і оброблюваного матеріалу [24]. Це зумовлює необхідність використання узагальнюючих методів оцінки ефективності дії МОР та узагальненої функції корисності протикорозійних присадок в складі МОР. До диференційованих властивостей інгібованих МОР можна віднести:

1. Охолоджуючі та мастильні властивості. Вони безпосередньо впливають на продуктивність та економічність механообробки, стійкість різального інструменту, яка залежить від температури в зоні різання і розподілу тепла в системі інструмент - стружка - МОР - деталь. МОР знижують загальну теплову потужність різання, інтенсифікують теплообмін в зоні різання.

Охолоджуюча властивість МОР обумовлює зміну температурного поля в зоні різання, зниження температурних деформацій, підвищення точності, обробки і стійкості різального інструмента. Від охолоджуючої здатності МОР залежать допустима швидкість різання, подача, теплостійкість різального інструменту. Термічна здатність МОР відводити тепло визначається її теплопровідністю, питомою теплоємністю, теплотою випаровування, змочуваністю.

Остання обумовлює ефективну площу теплопереносу при охолодженні. Зниження поверхневого натягу МОР сприяє кращому розтіканню по металу. Основний показник, який характеризує теплообмін - коефіцієнт тепловіддачі, який визначається комплексом К [8]:

К=l0,65 (Ср/n) ??35 (1.21),

l?? теплопровідність, Ср - ізобарна теплоємність. Величина К залежить від теплофізичних властивостей МОР і тому може бути мірою її охолоджуючої здатності. Беруть до уваги також зв'язок між стійкістю інструмента Т і температурою в зоні різання t:

Т= (1/t) n (1.22),

n=0,35…0,38, C-const. Суттєвий вплив на l? Ср МОР мають ПАР, які додаються як поліфункціональні присадки. Про якісні мастильні властивості судять по зниженню енергосилових параметрів різання Px, Py, Pz, а також Мкр.

2. Характеристики оптимальних параметрів стану поверхневого шару деталей: геометричні (шорсткість) та фізико-механічні (мікротвердість, внутрішні залишкові напруження) [6].

Шорсткість поверхні, крім параметрів Ra, Rz, характеризується безрозмірним комплексом D [5]:

D= (100/tm) 1/v (Rp/r) (1.23)

tm - відносна опорна довжина профілю на рівні середньої лінії, %.

v - параметр початкової ділянки кривої опорної поверхні,

Rp - відстань від лінії виступів до середньої лінії

r????середній радіус локальних виступів.

Для оцінки характеру деформації мікронерівностей запропоновано параметр g ?пластичності [2]:

(1.24)

Цінність цього параметру полягає в тому, що він містить як геометричні характеристики поверхні (Rа,r), так і фізико-механічні властивості (Е і НВ - модуль пружності, твердість).

Контакт вважають пластичним, коли цей параметр більше одиниці. Із збільшенням навантаження відбуваються структурні зміни, які різко змінюють структурно чутливі механічні та фізичні властивості. Особливо сильно збільшується границя текучості: для низьковуглецевої сталі (=7??), sT зростає в 2,2 рази, для аустенітної - в 4,2 рази. Шорсткість значно впливає на коефіцієнт тертя f. Зменшення її в 30 разів, зменшує f в 2 рази [5]. Товщина масляної плівки також на 35% визначається шорсткістю поверхні зразка. Процес тертя зумовлює певну зносостійкість деталей.

3. Експлуатаційні властивості сталі після механообробки із МОР. Це, по-перше, визначення хімічного опору обробленої поверхні металу корозії та КМР. Перспективним є аналіз кореляційних залежностей кінетичних та термодинамічних параметрів корозії від шорсткості, мікротвердості, залишкових внутрішніх напруг. Так, при згині теоретичний коефіцієнт концентрації напружень a_--, що характеризує вплив шорсткості на границю витривалості, становить:

, (1.25)

g?=???t - висота нерівностей, r - радіус западин.

За Одінгом [2] можна оцінити зміну опору втомі в залежності від шорсткості поверхні емпіричним коефіцієнтом

Т=1+as???????26?

при шліфуванні a=????4? при чистовому точінні a=????6??при чорновому a=?????? s?? - границя витривалості при згині. Нерівності - це концентратори напружень, які є однією з причин зниження границі витривалості. Показано [5], що зменшення Ra від 0,74 до 0,22 мкм збільшує s?? на 14%, а строк служби більш ніж в 2 рази. Крім того, опір втомі залежить від величини і знаку внутрішніх залишкових напружень [4]. Корозійна тривкість сталі в середовищах з рН 0…14 залежить, як від геометричних (шорсткості), так і більшою мірою - від фізико-механічних параметрів стану поверхневого шару [18], на які впливає також склад МОР.

4. Фізико-хімічні, адсорбційно-хемосорбційні, захисні, адгезійно-когезійні властивості МОР та їх складових. Продуктивним тут є проведення кореляційного аналізу “Хімічна будова основних складових відходів, електронна структура, термодинамічні характеристики (MNDO-PM3) молекул Ін - захисні властивості". Ефективність дії МОР може бути підвищена за рахунок синергічних добавок з високою поверхневою активністю, бо швидкість розчинення (ШР) залежить від величини поверхневого натягу g, що входить в одну із констант К [2]:

К= (2pg) 1/2 (1.27)

При різкому зниженні g в результаті адсорбції ПАР на гідрофільній поверхні d - металів спостерігається зменшення ШР. Для ефективного інгібування позитивним є збільшення молярної маси Ін, підвищена донорно-акцепторна активність гетероатомів молекул ПАР, пасивація поверхні металу металохелатними комплексами з низькою розчинністю (високим хімічним опором) та великими константами тривкості. Має важливе значення бактерицидна стійкість МОР в залежності від добавок ПАР. В процесі термо-механічної деформації збільшується концентрація дислокацій, вакансій в кристалах металу, тому стає обґрунтованим використання полідентатних Ін, з декількома електронодонорними та електроноакцепторними реакційними центрами.

5. Екологічні властивості МОР та їх складових. На етапі їх розробки дуже важливою є прогнозна екологічна та токсикологічна оцінка МОР, яка дає можливість визначити клас небезпеки, основні підконтрольні санітарно-гігієнічні параметри, екологічні збитки довкіллю та їх попередження. Нарешті, розрахунок техніко-екологічної, еколого - і соціально-економічної ефективності протикоро-зійної активності синергічних МОР на вторинній сировині визначає корисність їх застосування при різанні сталі для підвищення її хімічного опору корозії і КМР в процесі експлуатації ще на стадії формоутворення деталей.

2.2 Застосування мастильно-охолодних рідин при фрезеруванні

Мастильно-охолоджувальні рідини (МОР) застосовують головним чином для відводу тепла від ріжучого інструменту. Вони знижують температуру в зоні обробки і тим самим підвищують стійкість ріжучого інструменту, поліпшують якість оброблюваної поверхні й охороняють від корозії різальний інструмент і оброблювана заготівля. До мастильно-охолоджувальних рідин пред'являються наступні вимоги: висока охолодна і здатність, що змазує, антикорозійність, нешкідливість для працюючих.

Підведення МОР у зону різання здійснюється поливом у зону різання, поливом під тиском з боку задньої поверхні інструмента, розпиленням і іншими способами.

Раціональне застосування МОР дозволяє в ряді випадків підвищити стійкість ріжучого інструменту, від 1,5 до 4 разів. Мастильно-охолоджувальні рідини і способи їхнього застосування, ефективні для однієї групи оброблюваних матеріалів і видів обробки, можуть бути малоефективними для інших оброблюваних матеріалів і видів обробки і навіть впливати на комбінації: оброблюваний матеріал - вид обробки - інструментальний матеріал - режим різання - найбільш ефективна для даних умов мастильно-охолодна рідина.

Фрезами, оснащеними пластинками твердого сплаву, звичайно обробляють без МОР або з рясним охолодженням емульсією.

У ряді випадків отримані позитивні результати, наприклад, на Горьківському автозаводі при охолодженні розпилювальною рідиною або стисненим повітрям.

Фрезерування сірого чавуна на універсальних фрезерних верстатах звичайно виробляється без охолодження, а ковкого - з охолодженням емульсією. Однак іноді рекомендується застосовувати МОР при обробці сірого чавуна. Так, наприклад, при обробці довгих чавунних деталей типу станин і кареток металорізальних верстатів, що при фрезеруванні без охолодження можуть нагріватися до 60-70°, рекомендується застосовувати охолодження щоб уникнути деформації.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.