449

286,1

13,9

472

305,6

14,81

484

319,1

14,8

Східне

Поділля

135

4,7

0,17

320

9,2

0,40

322

18,8

0,75

342

24,0

0,90

383

54,1

2,04

все Поділля

385

19,8

0,33

972

137,1

3,11

1299

421,8

6,92

1362

446,1

7,32

1438

499,1

8,19

Примітка: n - кількість, S - площа (тис. га), % від загальної площі

Площа ПЗФ регіону збільшується, що передбачено Загальнодержавною про-грамою розвитку заповідної справи на період до 2020 року (табл. 10).

Табл. 10. Динаміка зміни площі природно-заповідного фонду Поділля до 2020 року

АТО регіону	Площа ПЗФ, тис. га (на 1.11.2009)	% ПЗФ від площі АТО (на 1.11.2009)	Площа ПЗФ, тис. га (на 2020 р.)	% ПЗФ від площі АТО
Західне Поділля	116,5	8,4	179,7	13
Центральне Поділля	305,5	14,8	392	19
Східне Поділля	24	0,9	132,5	5
все Поділля	446	8	704,2	11,6

Особливості розподілу просторово-функціональної структури ПЗФ Поділля подано в таблиці 11.

Табл. 11. Особливості розподілу просторово-функціональної структури ПЗФ Поділля (за адміністративним поділом, станом на 1.01.2010)

АТО	кількість категорій заповідання в адміністратив. районах, од.
	восьми	семи	шести	п'яти	чотирьох	трьох	двох
Західне Поділля	1	2	3	3	4	3	1
Центральне Поділля	-	1	3	4	4	6	2
Східне Поділля	-	-	4	6	11	4	2
Все Поділля	1	3	10	13	19	13	5

Кількість і площі заповідних об'єктів в 64 адміністративних районах Поділля подано в таблиці 12 і 13.

На основі досліджень провели ранжування 64 адміністративних районів ПЗФ Поділля за рівнем заповідності, кількістю заповідних об'єктів, розподілом природно-заповідних об'єктів Поділля за площею.

Табл. 12. Кількість заповідних об'єктів в адмінрайонах Поділля (на 1.1.2010)

АТО	кількість і % заповідних об'єктів в адміністративних районах,од.
	>10	%	10-19	%	20-29	%	30-39	%	40-49	%	50-59	%	< 60	%
Західне Поділля	-	-	4	23,5	4	23,5	6	35,3	1	5,9	-	-	2	11,8
Центральне Поділля	3	15	6	30	9	45	1	5			-	-	1	5
Східне Поділля	9	33,3	13	48,1	2	7,4	2	7,4	1	3,7	-	-	-	-
Все Поділля	12	18,7	23	35,9	15	23,4	9	14,1	2	3,12	-	-	3	4,7

Табл. 13. Дані функціонально-просторового аналізу природно-заповідної мережі Поділля

Розмір, га	Регіон
	Західне Поділля	Центральне Поділля	Східне Поділля
	ПЗ	НПП	РЛП	Заказники	ПП	ЗУ	БС	ДП	ЗП	ППСПМ	НПП	РЛП	Заказники	ПП	ЗУ	БС	ЗП	ППСПМ	НПП	РЛП	Заказники	ПП	ЗУ	ППСПМ
< 1					246					2				133								148
1-5				6	98			6		2			4	76			1	13			18	36	3	7
5,1-10				13	37				1	5			11	13	5			8			12	4	11	6
10,1-25				19	27	2	1	2		3			12	21	4	1		12			24	1	6	13
25,1-50				17	3	1	1			1			28	6	3			4			21	2	7	7
50,1-100				15	1			1					33	8	3						17	4	2	3
100,1-250				10			1						31	3	4			1			19	1	1
250,1-500			1	10		1							17		1			1			9
500,1-1000			1	6									13								5
1000,1-2500				9									7								3
2500,1-5000				10									1							2	2
5000,1-10000	1	1																		1
10000,1-25000												1							1
25000,1-50000			1
> 50000											1
Всього	1	1	3	115	412	4	3	9	1	13	1	1	157	260	20	1	1	39	1	3	130	196	30	36

Примітка. *ПЗ - природний заповідник; НПП - національний природний парк; РЛП - регіональний ландшафтний парк; ПП - пам'ятка природи; ЗУ - заповідне урочище; БС - ботсад; ДП - дендропарк; ЗП - зоологічний парк; ППСПМ - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.

Враховуючи комплекс заходів, оцінку репрезентативності ЕМ Поділля було визначено за таким комплексом критеріїв: 1) загальна кількість ПЗОіТ певної території (64 адміністративних районів, фізико-географічних, геоботанічних областей, районів, адміністративних одиниць і територій природного районування); 2) загальна площа ПЗФ певної території (для 64 адміністративних районів); 3) відсоток заповідності території. Він визначається як відношення площі ПЗФ району до загальної його площі; 4) відсоток суворої заповідності. Визначається як відношення площ ПЗФ певної території з суворим режимом I категорії МСОП до площі району); 5) ступінь розчленованості (інсуляризованості) ПЗОіТ. Визначається як відношення площі відносно нестійких ПЗОіТ, що мають площу меншу 50 га до загальної площі ПЗФ району; 6) рівномірність розподілу об'єктів і територій ПЗФ по території адміністративного району (1 бал - нерівномірний розподіл, 2 бали - відносно рівномірний розподіл, 3 бали - рівномірний розподіл); 7) ландшафтна репрезентативність, представленість в мережі ПЗОіТ основних елементів ландшафту певної території: 1 бал - низька, 2 бали - задовільна, 3 бали - достатня, 4 бали - висока, 5 балів - дуже висока. Ландшафтні засади передбачають створення ПЗОіТ відповідно до типовості та унікальності різних рангів об'єднання ландшафтних одиниць. Вибір виду ландшафту для заповідання є комплексною проблемою, тому враховували як характерні риси, так і особливості класифікації ландшафтів. Наприклад, у межах фації доцільно створити заповідне урочище чи заказник, підтипу ландшафту - ПЗ чи НПП, типу ландшафту - БЗ. Для заповідання була врахована оптимальна репрезентативність ландшафтних компонентів і ландшафтів як окремих одиниць у межах фізико-географічних, зон, провінцій, областей і районів, що стануть еталонами і формуватимуть розгалужену мережу ПЗОіТ для організації моніторингу довкілля; 8) характеристика якісного складу ПЗФ певної території. Вона проводилася за шкалою, що визначена в Україні й за шкалою МСОП; 9) ботанічна значущість території. Її визначали за такими критеріями: а) флористична репрезентативність (типовість) і унікальність; б) генетична репрезентативність і унікальність. Перша оцінювалася за охопленням мережею ПЗОіТ флори регіону в цілому та рідкісних видів флори, зокрема, кількістю видів, занесених до: Червоного списку МСОП (2004); ЄЧС (1991); Конвенціі про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979); Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973); ЧКУ (2009); регіонально рідкісних видів, що зростають на території Поділля (Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей); кількість ендемічних і реліктових видів; кількість видів, що знаходяться на межі ареалу. Флористична репрезентативність і унікальність оцінювалася за 5-бальною шкалою: низька, задовільна, достатня, висока, дуже висока. Друга (генетична репрезентативність та унікальність) визначалася наявністю в РЕМ типових і рідкісних фітоценозів (лісових, степових, наскельно-степових, лучних, болотних, водних), що входять до ЗКУ. Вона оцінювалася за 5-бальною шкалою: низька, задовільна, достатня, висока, дуже висока; 10) фауністична репрезентативність і унікальність визначалася за кількістю видів, занесених до: ЧС МСОП (2004); ЄЧС (1991); додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979); додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973); ЧКУ (2009); Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (СМS, Бонн, 1979); Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (АЕWA, Гаага, 1995); Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS, Бонн, 1979); переліків регіонально рідкісних видів фауни. Вона оцінювалася за 5-бальною шкалою. Фауністична цінність ПЗОіТ також визначалася за: а) біорізноманіттям її тваринного світу; б) кількістю місць гніздування й розмноження птахів; в) місцями нересту цінних видів риб; 11) гідрологічна цінність території була охарактеризована такими критеріями: а) водоресурсністю, яка визначалася параметрами: об'ємом водних ресурсів високоякісного складу; водоохоронним значенням території; водорегулюючим значенням території; б) типовістю (репрезентативністю) гідрологічних об'єктів, яка визначалася такими параметрами: відсотком площі гідрологічних заповідних об'єктів до однотипної площі певного регіону чи області; відсотком об'єму водних ресурсів, які охороняються на гідрологічно-заповідній території; в) рідкісністю та унікальністю гідрологічних явищ, які пов'язані з їх походженням, азональністю, наявністю джерел води з високими смаковими й лікувальними властивостями, водоспадів, виходу ґрунтових вод на поверхню; г) наявністю ВБУ регіонального, державного й міжнародного значення; 12) господарська цінність території. Вона визначалася запасами високоякісної питної води, лікарських рослин, ділової деревини, харчових продуктів, мінеральної води, лікувальної води, рекреаційними ресурсами; 13) історико-культурна цінність. До неї відносяться території і об'єкти культурної спадщини: місця, споруди (витвори), комплекси (ансамблі), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, інші природні чи створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; 14) середня площа заповідного об'єкта адміністративного району. Вона визначається співставленням площі ПЗФ адміністративного району до кількості ПЗОіТ цього району; 15) забезпеченість заповідними територіями на 1 жителя адмінрайону.

Проаналізувавши проект Зведеної регіональної схеми формування екомережі України, атлас об'єктів ПЗФ, додатки до нього, статистичні довідники, реєстр ПЗФ Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей, дані Інституту землеустрою, обласних управлінь охорони навколишнього природного середовища та провівши польові дослідження, необхідно відмітити, що до складу РЕМ Поділля віднесено 62 КТ і 42 ЕК. Серед них 2 КТ міжнародного рівня (площею 285935 га), 9 - національного рівня (272810,7 га), 16 - міжрегіонального рівня (44512,13 га), 35 - місцевого рівня (55029,1 га). Загальна площа природних ядер Поділля складає 658286,93 га, що становить 10,8% від загальної площі регіону. Кількість ЕК - 42, серед них: 8 - національного рівня (площею 504301 га), 15 - міжрегіонального рівня (1064549 га), 19 - локального рівня (354178 га, як правило, малі і середні річки 2 і 3-го порядку, деякі лісові ділянки, ВБУ, лісосмуги). Загальна площа ЕК Поділля складає 1923028 га, що становить 31,55% від загальної площі регіону. Площа КТ і ЕК ЕМ Поділля складає 2581314,9 га, що становить 42,35% від загальної площі регіону. Площі БЗ, які встановлюються навколо КТ і ЕК регіону на відстані до 5 км, уточнюються. Кількість ВТ, визначених в структурі ЕК національного і регіонального рівня - 132. Загальна площа ВТ - 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Отже, загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (ключових, сполучних і відновлювальних територій) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ ПОДІЛЛЯ ЯК ВИЗНАЧАЛЬНОГО ЧИННИКА ЗБАЛАНСОВАНОГО РОЗВИТКУ АГРОСФЕРИ РЕГІОНУ

На території Поділля структурні елементи ЕМ мають 4 рівні: міжнародний, національний, регіональний (міжобласний), локальний. Основою КТ (природних ядер, БЦ) міжнародного рівня виступають міждержавні (транскордонні) заповідні території (НПП, РЛП, площею не менше 5000 га), які є “вузлами” єднання суміжних ЕМ країн Європи (Республіки Молдова). Основою КТ національного рівня виступають БЦ функціонуючих і перспективних ПЗ, заповідні зони функціонуючих і перспективних НПП, площею не менше 1000 га, які репрезентують найбільш уні-кальне ландшафтно-ценотичне і видове різноманіття. Природні ядра (БЦ) регіо-нального рівня формуються на основі територій функціонуючих і перспективних заказників загальнодержавного і місцевого значення, заповідних зон РЛП, пам'яток природи загальнодержавного значення, площею понад 500 га, які репрезентують БР, унікальні, типові природні комплекси фізико-географічних областей і районів. Природні ядра локального рівня знаходяться на території функціонуючих і перспективних заказників і пам'яток природи загальнодержавного і місцевого значення, РЛП, заповідних урочищ, площею менше 500 га, які репрезентують БР й типові ландшафтні комплекси і групи ландшафтів.

На Поділлі, враховуючи зведену схему формування ЕМ України, нами виділено такі природні ядра (БЦ) міжнародного рівня: 1) Хмельницько-Товтрове; 2) Дністерське; національного рівня: 3) Кременецьке; 4) Медоборське; 5) Заліщицьке; 6) Центральнобузьке; 7) Горинське; 8) Мальованське; 9) Подільсько-Поліське; 10) Середньобузьке; 11) Кармелюково-Подільське; міжрегіонального рівня: 12) Стіжоцько-Іловецьке; 13) Суразьке; 14) Вороняцьке; 15) Поточансько-Урманське; 16) Го-лицько-Підвисоцьке; 17) Новоушицьке; 18) Панівецьке; 19) Мурафське; 20) Згарське; 21) Буго-Собське; 22) Буго-Деснянське; 23) Гармацьке; 24) Лядівське; 25) Над-дністрянське; 26) Гопчицько-Надроське; 27) Сандрацько-Березнянське; локального рівня: 28) Малополіське; 29) Веселівсько-Довжоцьке; 30) Лановецьке; 31) Луб'янківське; 32) Мильнівське; 33) Залужанське; 34) Стрийовецьке; 35) Серетсько-Чистилівське; 36) Семиківсько-Ішківське; 37) Теребовлянське; 38) Яблунівське; 39) Росохацько-Озерянське; 40) Берем'янсько-Шутроминське; 41) Шупарське; 42) Комарівське; 43) Рудниківсько-Довгівське; 44) Яргорівсько-Криничанське; 45) Савинсько-Пуліковське; 46) Білогірське; 47) Циківське; 48) Ярмолинецьке; 49) Вінькове-цьке; 50) Кузьминське; 51) Хоморське; 52) Рівське; 53) Іллінецько-Дашівське; 54) Самчинецьке; 55) Грабарківське; 56) Журавлівське; 57) Сестринівське; 58) Устян-ське; 59) Горячківсько-Княгинське; 60) Крушинівське; 61) Мазуровецьке; 62) Копистиринське.

Характеристику природних ядер ЕМ Поділля проводили за таким описом: 1. Власна назва структурного елемента ЕМ; 2. Категорія елемента ЕМ; 3. Географічні координати; 4. Географічне положення; 5. Дата створення; 6. Площа території; 7. Висота над рівнем моря: 8. Фізико-географічна характеристика; 9. Основні типи екосистем та їх співвідношення; 10. Флора і мікобіота території; 11. Рослинність; 12. Фауна; 13. Значення території як місця для міграції тварин; 14. Значення тери-торії як місця для розмноження та зимівлі тварин, а також масового линяння пта-хів; 15. Складові території структурного елемента ЕМ; 16. Типи землекористу-вання; 17. Земельна власність на елементі ЕМ; 18. Поточне землекористування на елементі ЕМ; 19. Чинники негативного впливу на стан БР території та її екологічну цінність; 20. Існуюча охорона; 21. Пропозиції щодо впровадження нових форм охорони; 22. Екологічна цінність території; 23. Економічна, соціальна та культурна цінність території; 24. Наукова цінність; 25. Екологічна просвіта місцевого населення; 26. Коло залучених організацій і осіб; 27. Управління і юрисдикція; 28. Критерії, за якими необхідно включити територію до складу ЕМ; 29. Літературні джерела; 30. Дослідження; 31. Карта чи план території та її місце у системі РЕМ; 32. Дата заповнення; 33. Укладач; 34. Адреса укладача.

На території Поділля виділено 4 види природних ядер в структурі РЕМ, їх статус: міжнародний, національний, регіональний (міжобласний), локальний. Типологічне ранжування КТ (природних ядер) проводили з метою визначення оцінки їх функціональних можливостей, репрезентативності та встановлення виконуваної ними ролі як основних структурних елементів РЕМ. Природні ядра (62), які є “кістяком” ЕМ, виділяли з врахуванням наступних критеріїв: 1) ступінь природності (трансформованості, перетвореності) території (ландшафтів); 2) фло-ристично-фауністична значимість; 3) ландшафтно-ценотична і видова репрезента-тивність; 4) функціональне призначення природного ядра; 5) існуючий режим заповідності ядра. Згідно з встановленими критеріями, оцінку природних ядер ЕМ Поділля визначали за умовно прийнятою 5-бальною шкалою: 1 бал - низька, 2 - задовільна, 3 - достатня, 4 - висока, 5 - дуже висока. Проведена оцінка 62 КТ РЕМ Поділля дає можливість здійснити типологічне ранжування, встановивши 5 груп за сумарним показником репрезентативності.

На території Поділля сполучні території (ЕК) ЕМ мають 3 рівні: національний, регіональний (міжобласний), локальний. ЕК - полоси лісової, лучної, водно-болотної, степової і чагарникової рослинності по річкових долинах, горбогірних вододі-льних місцевостях широтної чи меридіональної спрямованості шириною від 2 км національного рівня, 1,5 км регіонального рівня, 0,1 км локального рівня. Голов-ним функціональним призначенням ЕК є забезпечення просторових зв'язків між КТ, тому основними критеріями для їх виділення є міграційні, територіальні, екото-пічні, БР, созологічні. Враховуючи ці підходи, обґрунтовано виокремлення ЕК різ-ного рівня для ЕМ Поділля. Проводячи узагальнення науково-методичних розробок, використовуючи польові дослідження і враховуючи проект Зведеної регіональ-ної схеми формування екомережі України, встановлено, що територією Поділля проходять 4 ЕК національного рівня: 2 субширотні - Галицько-Слобожанський, Степовий (Південноукраїнський, незначна частина); 2 меридіональні - Дністровський і Бузький ЕК. Проте аналіз значної кількості публікацій показує, що виокремлені меридіональні ЕК національного рівня, які проходять долинами великих річок, є досить проблемними, оскільки їх русла є значно антропогенізованими. Врахо-вуючи сучасний екологічний стан, геоботанічну і фізико-географічну характерис-тику території в межах Поділля, ми виділили 16 ЕК міжрегіонального рівня і 18 ЕК локального рівня. Кількість ЕК різних рівнів в структурі ЕМ Поділля 38, сумарною площею 1923028 га, що становить 31,55% від загальної площі регіону.

БЗ повинні забезпечувати охорону КТ і ЕК РЕМ від потенційних зовнішніх чин-ників впливу. Вони створюються: 1) для підтримки направленого управління захи-щеною територією; 2) просто з метою управління; 3) з метою термінової охорони; 4) з метою послаблення впливу; 5) для уникнення загроз. Нами запропоновано критерії вибору територій для створення буферних зон (табл. 14).

Табл. 14. Критерії вибору територій для створення буферних зон (БЗ)

Критерій	Ознаки відповідності критерію
Природності	БЗ повинна мати природні межі
Ефективної довжини	Довжина БЗ не має бути меншою від відстані, на яку мігрують чи розселяються особини популяцій
Ефективної ширини	Ширина БЗ повинна дозволяти популяціям розселятися або мігрувати вздовж неї з необхідною ефективністю. Розрахунок ширини зони проводиться залежно від типу прилеглих угідь. Оптимальну ширину БЗ ЕК у вигляді лінійних смуг доцільно встановлювати у відповідності з водоохоронними зонами річкової і яружно-балкової мережі
Ефективної площі	Оптимальна площа буферної зони повинна бути в 2 раза більшою від заповідного об'єкта (ключової території, біоцентра)
Конфігурації	Оптимальна конфігурація БЗ навколо заповідного об'єкта має бути колової чи еліпсоїдної форми
Екотопічний	Територія БЗ за своїми природними умовами повинна бути по-дібною до ключових чи сполучних територій. Вона має поєднувати чи забезпечувати умови для тимчасового перебування видів, які мігрують на великі відстані
Територіаль-ного зв'язку	Територія БЗ має бути суцільною
Біорізнома-нітності	Територія БЗ повинна мати досить добре збережений біогеоценотичний покрив і значний рівень біорізноманіття
Екосистемності	Чим більша кількість у БЗ екосистем, тим вона стійкіша
Созологічний	БЗ може включати ділянки, на яких зростають рідкісні, ендемічні, реліктові види рослин чи рідкісні фітоценози, які, з якихось причин, відсутні у природних ядрах чи ЕК ЕМ.

ВТ як просторові елементи ЕМ створюються з метою подальшого її розвитку і удосконалення функціонування. Ця зона - потенційний резерв території, за рахунок якої можливе розширення ЕМ у майбутньому, особливо площ КТ і ЕК. Певна ВТ після проведення відповідних заходів щодо ренатуралізації може бути включена до складу КТ чи ЕК або безпосередньо перетворитися на КТ чи ЕК. Тому основним критерієм вибору ВТ є збереження в них середовищ існування (оселищ), якщо навіть природне БР повністю знищене. Нами виділено 132 відновлювальні території 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (ключових, сполучних і відновлювальних територій) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону (рис. 1)

ВИСНОВКИ

1. Вивчено зарубіжний і вітчизняний досвід та узагальнено методологічне і науково-методичне дослідження щодо створення ПЄЕМ і НЕМ, яке було виконано з метою збереження БР у контексті збалансованого розвитку, дало можли-вість на основі системно-синергетичного, екосистемного і ландшафтно-еколо-гічного підходів, різних принципів, функцій, критеріїв, завдань і нормативно-правових актів сформувати ЕМ Поділля. Вона є невід'ємною частиною НЕМ, ПЄЕМ і основною складовою загальної природоохоронної й екологобезпечної політики держави.

2. Проаналізовано методику і охарактеризовано групу чинників, які ускладнюють поетапне створення РЕМ та невиснажливе природокористування на Поділлі як унікального еколого-економічного регіону, який займає 10,1% тери-торії України. На основі теоретико-методологічних засад і практичних підходів розглянуто критерії, принципи і підходи вибору структурних елементів РЕМ, особливості її формування. Запропоновано методику виділення БЗ і ВТ для ефективного функціонування природних ядер (КТ) і ЕК.

3. В основу методології досліджень особливостей змін БР ЕМ Поділля покладено принципи її вивчення та показники оцінки, зокрема фітобіоти всіх рівнів - від локального до державного, що відібрані за актуальністю, пріоритетністю і созо-логічною значущістю. За визначеними критеріями найважливішими принципами досліджень різноманітності фітобіоти регіону є: ландшафтна і функціональна цілісність території; пріоритетність відбору об'єктів; рівнева неперервність; єдність літературно-аналітичних, системно-структурних, порівняльних, експертних, картографічних, математико-статистичних методів, а також теоретичного узагальнення, ретроспективного аналізу та польових досліджень. Їх використання було спрямоване на виявлення структурно-функціональних залежностей у біогеоценозах, підтримання в межах заповідних територій усієї системи ценозоутворюючих зв'язків, функціонування трофічної мережі, забезпечення характерного для екосистем певного виду потоку енергії та колообігу речовин з метою встановлення показників стану й чинників змін довкілля.

4. Встановлено, що сучасний біогеоценотичний покрив регіону сформувався впродовж останніх 10-12 тисяч років. Його різноманітність пов'язана з тим, що сюди в різні часи проникли представники бореальної (тайгової), неморальної (широколистяних лісів), понтичної (степової) і середземноморської флори, а також сформувалися ендемічні, реліктові види і угруповання. В регіоні фрагментарно збереглася лісова, степова, чагарникова, лучна, наскельно-степова і водно-болотна рослинність, що сформувалася в мозаїчних екотопах. Тут переплетені типові, рідкісні й реліктові угруповання рослин і тварин, поширені ендемічні, реліктові, диз'юнктивно-ареальні види та види, що є на межі ареалу. За БР Поділля займає 3 місце в Україні після Криму і Карпат.

5. Вперше проаналізовано сучасний стан і склад БР Поділля. Видове різноманіття флори регіону складає 2927 видів (16,6% від загальної кількості в Україні). Серед них: ВСР (аборигенні і заносні) - 1962 види (36,9%); мохоподібні - 160 (20,9%); водорості - 248 (5,1%); ліхенізовані гриби (лишайники) - 188 (14,2%); гриби - 369 (7%). Видове різноманіття фауни регіону складає 15812 (46,1% від загальної кількості в Україні). Серед них: безхребетні - 15400 видів (45,8%); хребетні (хордові) - 412 (58,6%), з них круглороті - 1 (50%); променепері риби - 45 (25,6%); хвостаті амфібії - 2 (33,3%); безхвості амфібії - 9 (69,2%); черепахи - 1 (100%); лускаті плазуни - 9 (45%); птахи - 283 (83,2%); ссавці - 62 (46,9%). Сучасний склад БР Поділля - 18736 видів, що складає 36,1% від загальної кількості в Україні.

6. Вперше складено конспект флори ВСР Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин та 5 відділів. Це становить 36,9% від загальної кількості видів флори України. Еколого-морфологічний аналіз флори показує, що на території Поділля переважають гемікриптофіти - 986 видів (50,2%). У спектрі біоморф флори домінують трав'яні рослини - 1732 види (88,2%). Наступну позицію займають криптофіти - 349 видів (17,8%), серед яких переважають геофіти - 262 види (13,4%). Найменша кількість видів належить до гелофітів - 38 видів (1,9%) і гідрофітів - 49 видів (2,5%). У зв'язку з впливом антропогенних чинників на БР регіону високою є участь терофітів 397 видів (20,2%). Частка деревно-чагарникових видів - фанерофітів і хамефі-тів у флорі становить - 8% і 3,8%. Еколого-ценотичний аналіз показує, що панівне становище займає лучно-степова - 325 видів (16,6%), лісова неморальна - 301 вид (15,3%) і лучна рослинність - 281 вид (14,3%). За останні роки флора регіону зазнала значних змін, пов'язаних з антропогенним навантаженням, тому на порушених територіях у природних угрупованнях переважає рудеральна і сегетальна рослинність - 221 вид (11,3%). Домінування видів лучно-степової, лісової неморальної, лучно-болотної, лучної екологоценотичних груп свідчить про відносну збереженність 39 екосистем та їх созологічний статус.

7. У складі біогеоценотичного покриву Поділля виявлено 36 рідкісних рослинних угруповань, які підлягають державній охороні і занесені до ЗКУ (2009). Серед них: лісові угруповання - 15; трав'яні та чагарникові степові угруповання - 10; водні угруповання - 8; болотні угруповання - 2; трав'яні та чагарничкові угруповання ксеротичного типу на відслоненнях і пісках - 1.

8. Конспект раритетного фіторізноманіття ВСР Поділля включає 484 види, які належать до 214 родів, 73 родин та 5 відділів, що складає 24,6% від їх загальної кількості (1962 видів) і 79,2% від загальної кількості червонокнижних ВСР України (611 видів). Раритетне фіторізноманіття регіону складають ВСР, які занесені до: 1) ЧС МСОП - 8 видів; 2) ЄЧС - 13 видів; 3) Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979) - 15 видів; 4) Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973) - 38 видів; 5) ЧКУ (2009) - 169 видів; 6) регіонально рідкісні види, що знаходяться під охороною на території Поділля - 327 видів.

9. Конспект раритетного зоорізноманіття Поділля включає 474 види. З 297 видів безхребетних тварин, занесених до ЧКУ (2009), на території Поділля зустрічаються 69 (23,2%), з них: 65 видів комах, 2 види кільчастих червів, 2 види ракоподібних. З 245 видів хребетних тварин, занесених до ЧКУ, трапляються 134 (54,7%), з них: 1 вид круглороті, 18 видів риб, 4 види амфібій, 5 видів плазунів, 62 види птахів і 44 видів ссавців. Загальна кількість червонокнижних видів тварин - 209, що становить 42,8% від загальної кількості раритетних видів.

На Поділлі виявлено 52 види тварин (представники 8 класів), занесених до ЧС МСОП (8 видів комах, 1 вид кільчастих червів, 1 вид молюсків, 1 вид ракоподібних, 5 видів риб, 1 вид плазунів, 21 вид птахів, 14 видів ссавців), що становить 10,9% від загальної кількості раритетних видів.

На Поділлі є 18 видів безхребетних (14 видів комах, 1 вид кільчастих червів, 2 види молюсків, 1 вид ракоподібних) і 45 - хребетних (1 вид круглоротих, 3 види кісткових риб, 2 види плазунів, 23 види птахів, 16 видів ссавців), занесених до ЄЧС. Загальна кількість видів, занесених до ЄЧС, - 63, що становить 13,3% від загальної кількості раритетних видів регіону.

На Поділлі встановлено перебування 15 видів безхребетних тварин, що занесені до Додатка ІІ і ІІІ Бернської конвенції. Вони належать до 9 класів: комахи - 11 видів (3%), кільчасті черви - 1 (0,3%), молюски - 2 (0,5%), рако-подібні - 1 (0,3%). Список хребетних тварин включає 347 види: круглороті - 1 вид (0,3%), променепері риби - 19 (5,3%), земноводні - 15 (4,2%), плазуни - 12 (3,3%), птахи - 241 (66,2%) і ссавці - 59 (16,4%). Загальна кількість “бернсь-ких” видів 362, що становить 76,4% від загальної кількості раритетних видів.

На Поділлі виявлено 140 видів 3 класів (променепері риби - 4, птахи - 112, ссавці - 24), які охороняються Боннською конвенцією, що становить 29,9% від загальної кількості раритетних видів. Угодою про збереження мігруючих афро-євразійських водно-болотних птахів (АЕWA) тут охороняються 63 види, а Угодою про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) - 24 види.

На Поділлі виявлено 54 види тварин (3 класів), які охороняються конвенцією CITES, що становить 11,4% від загальної кількості раритетних видів. Це 4 види променеперих риб, 47 - птахів (усі денні і нічні хижі птахи), 3 - ссавців.

Кількість тварин Поділля, які заслуговують на охорону на регіональному рівні, складає 231 вид, що становить 48,7% від загальної кількості раритетних видів. Це представники 7 класів: комахи - 43 види, молюски - 1 вид, променепері риби - 21, земноводні - 5, плазуни - 7, птахи - 107, ссавці - 47 видів.

Раритетна фауна Поділля, що занесена до ЧС МСОП, ЄЧС, ЧКУ, налічує 217 видів, які належать до 9 класів: комахи - 70 видів, кільчасті черви - 2, молюски - 2, ракоподібні - 2, круглороті - 1 вид, променепері риби - 18, земноводні - 4, плазуни - 6, птахи - 68, ссавці - 44. Це становить 45,8% від загальної кількості раритетних видів.

10. Екологічно неузгоджене землеробство, промислове виробництво, кому-нальна сфера, лісництво, рибництво, рекреація призвели до знищення середовищ існування (оселищ) рослин і тварин, втрати всіх таксонів БР Поділля (44 види фауни, внесених до ЧКУ, вже зникло, але ще зустрічаються в інших регіонах України). Сьогодні 164 видам тварин (137 видам хребетних, 27 - безхребетних) і 245 видам рослин (237 видам ВСР, 3 - папоротеподібним, 5 - плауноподібним) загрожує небезпека.

11. Для збереження біотичного і ландшафтного різноманіття регіону було розроблено проект схеми ЕМ Поділля та модель завершеної географічно репрезентативної мережі заповідних об'єктів поліфункціонального значення відповідно до фізико-географічного і лісотипологічного районування території, згідно з про-ектом Зведеної регіональної схеми формування екомережі України. До складу ЕМ Поділля віднесено 62 КТ і 42 ЕК. Серед них 2 КТ міжнародного рівня (площею 285935 га), 9 - національного рівня (272810,7 га), 16 - міжрегіонального рівня (44512,13 га), 35 - місцевого рівня (55029,1 га). Загальна площа природних ядер Поділля складає 658286,93 га, що становить 10,8% від загальної площі регіону. Кількість ЕК - 42, серед них: 8 - національного рівня (площею 504301 га), 15 - міжрегіонального рівня (1064549 га), 19 - локального рівня (354178 га, це малі і середні річки 2 і 3-го порядку, деякі лісові ділянки, ВБУ, лісосмуги). Загальна площа ЕК Поділля складає 1923028 га, що становить 31,55% від загальної площі регіону. Площа КТ і ЕК ЕМ Поділля складає 2581314,9 га, що становить 42,35% від загальної площі регіону. Площі БЗ, які встановлюються навколо КТ і ЕК на відстані до 5 км, уточнюються. Кількість ВТ, визначених у структурі ЕК національного і регіонального рівня, - 132. Загальна площа ВТ - 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (КТ, ЕК, ВТ) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону.

12. Враховуючи комплекс запропонованих критеріїв, вперше проведено аналіз репрезентативності ЕМ для всіх 64 адміністративних районів Поділля. Встановлено, що за виконуваними функціями і просторовим розподілом 1363 об'єкти і території ПЗФ (як ключові території ЕМ, площею 449544,91 га, рівнем заповідності - 8,07%) не є оптимальними.

13. На основі науково-методичних і практичних принципів, методів, підходів вперше розроблено методику виділення БЗ і ВТ: встановлені розміри, географічна і адміністративна приуроченість в ЕК, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень БР, функціональне призначення. На основі запропонованих критеріїв проведено їх ранжування.

14. На основі науково-методичних і практичних принципів і підходів вперше розроблено методику створення екологічних паспортів заповідних територій, яка включає шість розділів (загальна характеристика заповідного об'єкта, його функціональні критерії, геосозологічні засади збереження біоландшафтного різноманіття, екологічна безпека заповідного об'єкта, особливості природоохоронної діяльності, чинники збалансованого розвитку).

15. Для оптимізації використання біотичних ресурсів Поділля, збереження їх різноманіття та ландшафтної структури, розширення до європейських норм мере-жі ПЗОіТ, а також для сприяння розвиткові РЕМ, НЕМ і ПЄЕМ доцільно створити українсько-молдовський біосферний резерват “Дністровський каньйон”, забезпечити ефективне функціонування новостворених та існуючих НПП і РЛП “Дністровський каньйон”, “Подільські Товтри”, “Дністер”, “Мурафа”. З метою забезпечення репрезентативності ЕМ доцільно створити 210 нових заповідних об'єктів і територій до 2020 року на основі розробленої регіональної програми.

16. Для реалізації завдань збереження БР визначено шляхи оптимізації землекористування на основі формування РЕМ агросфери Поділля.

17. Для ефективного функціонування РЕМ необхідно створити ефективний фінансово-економічний механізм її управління - системою фінансово-економічних методів, важелів, форм і прийомів - з управлінням заходами охорони, збереження, збалансованого використання і відтворення природно-заповідних ресурсів з відповідним нормативно-правовим, інформаційним і фінансовим забезпеченням.

СПИСОК РОБІТ, опублікованих ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, посібники

Заповідні об'єкти / О.В. Мудрак, О.П. Чиж // Середнє Побужжя: монографія / за ред. Г.І. Денисика. - Вінниця: Гіпаніс, 2002. - С. 254-269. (написання розділу).

Методичні поради фермерам, власникам присадибних і садово-городніх діля-нок з питань самостійного відбору проб ґрунту / М.В. Козлов, В.А. Жилкін, Н.В. Палапа, О.В. Мудрак // Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільсько-господарських земель: монографія / за ред. В.П. Патики, О.Г. Тараріко. - К., 2002. - С. 91-106. (написання розділу).

Мудрак О.В. Основи екології: навч. посіб. - Вінниця: Міська друк., 2004. - 312 с.

Природно-ресурсний потенціал області / О.В. Мудрак, Л.М. Кирилюк // Гео-графія Вінницької області: проб. навч. посіб. для серед. шк. / за ред. Г.І. Денисика, Л.Ф. Жовнір - Вінниця: Гіпаніс, 2004. - С. 132-140. (написання розділу).

Денисик Г. Вінниччина: загальні й регіональні екологічні проблеми: навч. посіб. / Г. Денисик, О. Мудрак. - Вінниця, 2005. - 140 с. (написання 4 розділів).

Денисик Г.І. Природнича географія для абітурієнтів: довідник / Г.І. Денисик, О.В. Мудрак, А.В. Гудзевич, Г.С. Хаєцький. - Вінниця. - 2005. - 152 с. (написання 2 розділів).

Мудрак О.В. Загальна екологія: навч. пос. - Вінниця: Міська друк., 2006. - 444 с.

Мудрак О.В. Екологія: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. (гриф МОН, №1.4/18-Г-1326 від 04.12.2006). - Вінниця: Міська друк. - 2006. - 508 с.

Мудрак О.В. Екологічний стан річки Дністер / О.В. Мудрак, В.С. Поліщук // Се-реднє Придністров'я: монографія / за ред. Г.І. Денисика. - Вінниця, 2007. - С. 353-363. (написання розділу).

Інтегроване управління та поводження з твердими побутовими відходами у Вінницькій області: монографія / В.Г. Петрук, О.В. Мудрак, О.Г. Яворська та ін.; під ред. В.Г. Петрука. - Вінниця: УНІВЕРСУМ - Вінниця, 2007. - 160 с. (написання 4 розділів).

Методичний посібник для проведення навчально-виховних заходів з екологіч-ної тематики в дитячо-юнацьких таборах відпочинку / авт.-укл. Н. Баюрко, О. Муд-рак, А. Дручинський. - Вінниця: Данилюк В.Г., 2007. - 144 с. (напис. 2 розділів).

Екологічна безпека Вінниччини: монографія / за заг. ред. О. Мудрака. - Вінни-ця: Міська друк., 2008. - 456 с. (написання передмови, 17 розділів, післямови).

Мудрак О.В. Екологія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - 2-е вид-я, пер. і доп. - Вінниця: ВАТ “Міська друкарня”. - 2011. - 520 с.

Петрук В.Г. Вступ до фаху (екологія). Навчальний посібник (Гриф МОН №1/11-9565 від 15.10.10) / В.Г. Петрук, Г.О. Білявський, О.В. Мудрак - Вінниця: Універсум-Вінниця, 2011. - 313 с. (написання 3 розділів).

Мудрак О.В. Екологічний стан довкілля Вінницької області: Навч.-метод. посіб. - Вінниця: “ФОП Корзун Д.Ю”., 2011. - 104 с.

Мудрак О.В. Збалансований розвиток екомережі Поділля: стан, проблеми, пер-спективи. Моног. / О.В. Мудрак. - Вінниця: “СПД Главацька Р.В.” - 2012. - 914 с.

Статті в наукових виданнях

Мудрак О.В. Ведення тваринництва в забрудненій радіонуклідами зоні / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінн. держ. с.-г. ін-ту. - 1999. - Вип. 6. - С. 220-226.

Мудрак О.В. Пріоритетні напрямки розвитку АПК України / О.В. Мудрак // Агроекологія і біотехнологія: зб. наук. пр. Ін-ту агроекології та біотехнології УААН. - К., 2000. - Вип. 4. - С. 68-76.

Мудрак О.В. Основні положення агроекологічного моніторингу / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінниц. держ. аграр. ун-ту. - Вінниця, 2000. - Вип. 7. - С. 101-107.

Мудрак О.В. Основні екологічні проблеми та шляхи їх розв'язання в АПК України / О.В. Мудрак // Агроінком. - 2000. - № 3/4. - С. 28-32.

Мудрак О.В. Про необхідність змін в аграрній політиці України / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінн. держ. агр. ун-ту. - Вінниця, 2000. - Вип. 8, т. 2. - С. 125-133.

Мудрак О.В. Антропогенні зміни грунтового покриву Поділля /О.В. Мудрак //Зб. наук. пр. Поділ. держ. агр.-техн. акад. - Кам'ян.-Поділ., 2000. - Вип. 8. - С. 180-186.

Мудрак О.В. Еколого-економічні аспекти сталого розвитку АПК України / О.В. Мудрак // Вісн. аграр. науки. - К., 2002. - № 3. - С. 70-73.

Мудрак О.В. Проблеми і шляхи розвитку екологічної освіти в Україні /О.В. Му-драк // Людини і довкілля: проблеми неоекології. - Х., 2002. - Вип. 3. - С. 14-18.

Мудрак О.В. Екологічні аспекти сучасного стану агроландшафтів Вінницької області / О.В. Мудрак, С.В. Палій // Агроекол. журн. - 2003. - № 2. - С. 8-16.

Природно-заповідна мережа Вінницької області та шляхи її оптимізації / О.В. Мудрак, В.С. Поліщук, Є.І. Ворона та ін. // Зб. наук. пр. Вінниц. держ. аграр. ун-ту. - Вінниця, 2002. - Вип. 12. - С. 50-66.

Мудрак О.В. Еколого-економічні аспекти енергозбереження в Україні /О.В. Му-драк // Зб. наук. пр. Він. держ. агр. ун-ту. - Вінниця., 2003. - Вип. 14. - С. 242-252.

Мудрак О.В. Обґрунтування необхідності розбудови екологічної мережі Вінницької області / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінниц. держ. аграр. ун-ту.- Вінниця, 2004. - Вип. 17. - С. 84-92.

Мудрак О.В. Водно-болотні угіддя Вінницької області - резервати збереження біорізноманітності / О.В.Мудрак // Агроекол. журн. - 2005. - № 1. - С. 22-30.

Мудрак О.В. Екологічні та соціальні чинники створення національного природного парку “Подільське Полісся” / О.В. Мудрак // Вісн. Держ. агроекол. ун-ту. - Житомир, 2005. - № 1. - С. 245-252.

Мудрак О.В. Екологічні проблеми, охорона і раціональне використання малих річок Вінницької області / О.В. Мудрак, Г.І. Кравчук // Зб. наук. пр. Вінниц. держ. аграр. ун-ту. - Вінниця, 2006. - Вип. 24. - С. 25-42.

Мудрак О.В. Урочища “стінки” як унікальні заповідні об'єкти Поділля / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінн. дер. агр. ун-ту. - Вінн., 2006. - Вип. 25. - С. 15-20.

Мудрак О.В. Перспективи створення природоохоронних об'єктів фізико-географічних районів Вінницької області / О.В. Мудрак // Вісн. Львів. держ. аграр. ун-ту. - Л., 2006. - № 10. - С. 38-47.

Мудрак О.В. Регіональний ландшафтний парк “Подільське Полісся” як об'єкт екологічної мережі Вінницької області / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В.Г. Короленка. - Полтава, 2006. - Вип. 5. - С. 168-175. - (Сер. “Екологія. Біологічні науки”).

Мудрак О.В. Наукове обґрунтування доцільності створення регіонального ланд-шафтного парку “Дністер”: (в межах Вінн. обл.) / О.В. Мудрак, Г.О. Білявський, Г.В. Мудрак //Людини і довкілля: пробл. неоекології. - Х., 2006. - В. 8. - С. 34-41.

Мудрак О.В. Пріоритетні заходи з охорони й раціонального використання малих річок Східного Поділля / О.В. Мудрак, Г.О. Білявський // Зб. наук. пр. Нац. ун-ту водн. гос-ва та природокор. - Рівне., 2007 - Вип. 4 (40). - С. 227-233.

Воловик В.М. Еколого-географічна характеристика перспективного регіональ-ного ландшафтного парку “Середнє Побужжя” в межах регіону Східне Поділля / В.М. Воловик, О.В. Мудрак, Ю.М. Шкатула // Зб. наук. пр. Вінн. держ. агр. ун-ту. - Вінниця, 2007. - Вип. 31. - С. 28-40. (напис. статті, формування висновків)

Воловик В.М. Характеристика флористичного й фауністичного різноманіття пе-рспективного регіонального ландшафтного парку “Середнє Побужжя” /В.М. Воло-вик, О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Вінн. держ. агр. ун-ту. - Вінниця, 2007. - Вип. 29. - С. 19-30. (аналіз літерат. джерел, написання статті, формування висновків).

Воловик В.М. Пропозиції та рекомендації щодо створення регіонального ланд-шафтного парку “Середнє Побужжя” в межах Східного Поділля / В.М. Воловик, О.В. Мудрак, Ю.М. Шкатула // Зб. наук. пр. Луган. нац. аграр. ун-ту. - Луганськ, 2008. - № 82. - С. 11-18. (написання статті, формування висновків).

Білявський Г.О. Соціально-екологічні дослідження в агросфері та їхня роль у формуванні екологічної культури сільського населення України / Г.О. Білявський, О.М. Нагорнюк, О.В. Мудрак // Безпека життєдіяльності. - 2008. - №1/2. - С. 10-14. (участь у проведенні досліджень, аналіз, узагальн. результатів, напис. статті).

Воловик В.М. Історико-культурні ресурси перспективного регіонального ландшафтного парку “Середнє Побужжя” як об'єкта екомережі агросфери Східного Поділля / В.М. Воловик, О.В. Мудрак // Аграр. вісті. - 2008. - № 1. -С.31-33. (аналіз літературних джерел, написання статті).

Воловик В.М. Заповідні об'єкти та функціональне зонування перспективного регіонального ландшафтного парку “Середнє Побужжя” / В.М. Воловик, О.В. Муд-рак, О.М. Нагорнюк // Наук. вісн. Нац. агр. ун-ту / ред.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2008. - Вип. 118. - С. 228-238. (напис. статті, формув. висновків).

Мудрак О.В. Освітньо-виховна роль екологічних стежок на заповідних терито-ріях Поділля /О.В. Мудрак //Наук. зап. Він. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського: зб. наук. пр. - Вінниця, 2008. - Вип. 25. - С. 86-91. - (Сер. “Педагог. і психологія”).

Мудрак О.В. Науково-методичні засади формування й розвитку екологічної мережі Європи і Поділля в контексті збалансованого розвитку // О.В. Мудрак, О.М. Нагорнюк. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2008-4/08movobd.pdf. - Назва з екрану.

Мудрак О.В. Перспективи створення геопарків як просторових елементів еколо-гічної мережі Поділля в контексті збалансованого розвитку / О.В. Мудрак // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту / редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2008. - Вип. 126. - С. 286-298.

Мудрак О.В. Біосферні заповідники - каркас екологічної мережі: історія виникнення та перспективи розвитку / О.В. Мудрак // Вісн. Житомир. нац. агроекол. ун-ту. - Житомир, 2008. - Вип. 2. - С. 3-13.

Мудрак О.В. Охорона та збереження культурних ландшафтів екологічної мережі Поділля в контексті збалансованого розвитку / О.В. Мудрак, В.І. Мокрий // Наук. вісн. Нац. лісотехн. ун-ту України. - Л., 2008. - Вип. 18.12. - С. 90-101; www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/18.../90_Mudrak_18_12.pdf

Мудрак О.В. Науково-методичні принципи і підходи формування екологічної мережі / О.В. Мудрак. - Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2009-1/09vcmmol. Pdf. - Назва з екрану.

Білявський Г.О. Проблеми формування екологічної мережі України в контексті збалансованого розвитку / Г.О. Білявський, О.В. Мудрак // Вісн. Житомир. нац. агроеколог. ун-ту. - Житомир, 2009. - Вип. № 1. - С. 117-129.

Нейко І.С. Теоретико-методологічні аспекти оцінювання лісових ландшафтів у структурі екологічної мережі Поділля / І.С. Нейко, О.В. Мудрак // Агроекол. журн. - 2009. - № 6. - С. 219-222. (аналіз літературних джерел, написання статті).

Мудрак О.В. Екологічна мережа Східного Поділля: необхідність створення і розбудови / О.В.Мудрак // Агроекол. журн. - 2009. - № 2 - С. 9-16.

Мудрак О.В. Теоретико-методичні засади створення регіонального ландшафт-ного парку “Середнє Побужжя” як об'єкту екомережі Східного Поділля /О.В. Муд-рак, В.М. Воловик //Вісн. пробл. біолог. і медицини. - 2009. - Вип. 1. - С. 191-195.

Мудрак О.В. Система цінностей екологічної мережі Поділля / О.В. Мудрак // Зб. наук. пр. Полтав. держ. пед. ун-ту ім. В.Г. Короленка. - Полтава, 2009. - Вип. 8. - С. 84-88. - (Сер. “Екологія. Біологічні науки”).

Мудрак О.В. Методика вдосконалення екологічного моніторингу агро-ландшафтів як просторових елементів екомережі Поділля / О.В. Мудрак // Наук. вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України / редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2009. - Вип. 132. - С. 264-276.

Мудрак О.В. Функціонально-просторова структура природно-заповідного фонду екологічної мережі Поділля / О.В. Мудрак. - // Наук. вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України / редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2009. - Вип. 140. - С. 250-258.

Нейко І.С. Лісова генетична компонента як основа ключових територій екологічної мережі Східного Поділля / І.С. Нейко, О.В. Мудрак // Вісн. Житом. нац. агроек. ун-у. - Жит., 2009. - Вип. № 2. - С. 67-72. (аналіз літературних джерел, формування висновків)

Мудрак О.В. Методика створення екологічних паспортів заповідних об'єктів / О.В. Мудрак // Режим доступу: http: //www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2009-1/09vcmmol. Рdf - Назва з екрану.

Мудрак О.В. Поділля в структурі національної екологічної мережі // Заповідна справа в Україні. Том 15. Випуск 2. - 2009. - С. 15-19.

Мудрак О.В. Історія розвитку заповідної справи на Поділлі //“Актуальні питання біології, екології та хімії”. Електронне наукове фахове видання Запорізь-кого національного університету. - №3 - 2009. - С. 77-89. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Apbeh/index.html - Назва з екрану

Білявський Г.О. Удосконалення агроекологічного моніторингу для забезпече-ння збалансованого розвитку агросфери Поділля / Г.О. Білявський, О.В. Мудрак // Вісник ХНАУ. - №3, 2009. - С. 175-183. (аналіз і узаг. результ., напис. статті).

Мудрак О.В. Созологічна оцінка зоорізноманіття Поділля //“Наукові доповіді НУБіП”. - 2010. - 2 (18) http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2010-2/10 movzvp.pdf

Мудрак О.В. Флористична різноманітність Поділля, її оцінка та структурно-порівняльний аналіз / О.В. Мудрак, Г.О. Білявський, О.М. Нагорнюк // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України /Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2010. - Вип. 145. - С. 74-85.

Собчик В. Використання дидактичних засобів навчання у процесі екологічної освіти /В. Собчик, О. Нагорнюк, О. Мудрак // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України / Серія “Педагогіка. Психологія. Філософія” / Ред.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. - К., 2010. - Вип. 155. - ч. 1. - С. 294-301 (аналіз літературних джерел, написання статті)

Мудрак О.В. Історія дослідження лісових угідь Вінниччини / О.В. Мудрак, Ю.А. Єлісавенко, В.І. Мокрий // Науковий вісник НЛТУ України: збір. науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2010. - Вип. 20.13. - С. 53-58.

Мудрак О.В. Cтруктурно-порівняльний аналіз раритетного фіторізноманіття Поділля // “Актуальні питання біології, екології та хімії”. Електронне наукове фахове видання Запорізького національного університету. - №1 - 2010. - С. 69-75. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Apbeh/index.html

Нейко І.С. Лісотипологічні аспекти формування національної екологічної мережі рівнинної частини України / І.С. Нейко, О.В. Мудрак // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: УкрНДІЛГА, 2010. - Вип. 117. - С. 34-39. (аналіз літературних джерел, написання статті, формування висновків).

Мудрак О.В. Історія господарського освоєння поверхневих водойм Вінни-ччини / О.В. Мудрак, С.В. Рябоконь // Збір. наук. праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки / Ред.: Калетнік Г.М. (гол. ред.) та інші. - Вінниця, 2011. - Випуск 7(47). - С. 121-126.

Єлісавенко Ю.А. Історія збереження лісових угідь Вінниччини / Ю.А. Єлісавен-ко, О.В. Мудрак // Наук. вісн. НЛТУ України: Зб. наук.-техн. праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2011. - Вип. 21.10. - С. 89-95. (напис. статті, формув. висновків).

Білявський Г.О. Сучасний стан біорізноманіття Поділля / Г.О. Білявський, О.В. Мудрак // Агроекологічний журнал. - Спеціальний випуск. - К., 2011. - С. 20-24. (участь у проведенні досліджень, аналіз, узагальн. результатів, написання статті).

Тези і матеріали конференцій, з'їздів, конгресів, форумів

Мудрак О.В. Екологічний моніторинг - основа сталого розвитку агропромис-лового виробництва / О.В. Мудрак // Регіональні проблеми розвитку агропромис-лового комплексу України: стан і перспективи вирішення: м-ли міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2000. - С. 107-107.

Гудзевич А.В. Екоморфобіологічні особливості динаміки рослинного покриву гірничо-промислових ландшафтів Поділля / А.В. Гудзевич, О.В. Мудрак, Н.В. Па-ращук // Проблеми раціонального використання, охорона і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: м-ли друг. Всеукр. наук.-мет. конф. - Чернівці, 2000. - С. 108-109. (аналіз літерат. джерел, узагальнення результатів досліджень).

Мудрак О.В. Значення лісу для захисту агроландшафту / О.В.Мудрак // Ланд-шафти і сучасність: матеріали міжн. наук. кон. - К.; Вінниця, 2000. - С. 262-264.

Мудрак О.В. Екологічний моніторинг - основа сталого розвитку агроландшаф-тів / О.В. Мудрак, А.В. Гудзевич //Оптимізація структури агроландшафтів і раціо-нальне використання ґрунтових ресурсів: м-ли наук.-вир. конф. - К., 2000. - С. 22-23.

Мудрак О.В. Перспективи збільшення природно-заповідного фонду Вінни-ччини / О.В. Мудрак, Т.І. Демчук // Регіональні екологічні проблеми: м-ли Міжнар. наук. конф.: зб. наук. пр. - К., 2002. - С. 204-208.

Мельничук О.А. Етапи демократизації аграрних відносин в Україні / О.А. Мель-ничук, О.В. Мудрак // Розвиток демократії та демократична освіта в Україні: м-ли ІІ міжнар. наук. конф. - К., 2003. - С. 323-327 (аналіз літературних джерел, узагальнення результатів досліджень, формування висновків).

Палій С.В. Проблеми вдосконалення екологічного моніторингу агроландшаф-тів Вінниччини на яких вирощуються цукрові буряки / С.В. Палій, О.В. Мудрак // Засади сталого розвитку аграрної галузі: м-ли Всеукр. конф. молодих вчених К., 2002. - С. 36-37. (узагальнення результатів досліджень, формування висновків).

Мудрак О.В. Екологічна оцінка агроландшафтів Вінницької області / О.В. Муд-рак, Т.І. Лозюк // Сталий розвиток агроекосистем: м-ли Міжнар. конф. - К., 2002. - С. 128-134.

Денисик Г.І. Формування єдиної системи охоронних об'єктів України: (на прикл. приміськ. зони Вінниці) / Г.І. Денисик, О.В. Мудрак, О.І. Бабчинська // Збе-реження природної, історичної та культурної спадщини як фактор формування національної свідомості: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. - К., 2005. - С. 44-52; Екол. вісник - 2005. - №4. - С. 21-24. (аналіз літерат. джерел, формув. висновків).