Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ і ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

УДК 504.6(477.43/44):502.7

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ СТАНУ Й РОЗВИТКУ

РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ В КОНТЕКСТІ

03.00.16 - екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

Захист відбудеться “ ” 2012 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології і природокористування НААН України за адресою: 03143, Київ-143, вул. Метрологічна, 12

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології і природокористування НААН України за адресою: 03143, Київ-143, вул. Метрологічна, 12

Автореферат розісланий “ ” 2012 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат сільськогосподарських наук В.В. Чайковська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збереження біорізноманіття (генетичного, видового, екосистемного) є одним з найважливіших завдань світового співтовариства для досягнення збалансованого розвитку. Воно має значення для всіх сфер людської діяльності (економічної, соціальної, екологічної), визначаючи культуру, духовність і менталітет суспільства. Людина, як біологічний вид, має усвідомити, що її виживання залежить від виживання інших видів, від збереження всієї повноти генофонду в екосистемах і ландшафтах як запоруки підтримання їх рівноваги. Це завдання було сформульовано у 1992 році в Ріо-де-Жанейро в Програмі дій “Порядок денний на XXI століття”, Конвенції ООН “Про біорізноманіття”, в доку-ментах Всесвітнього екологічного Самміту в Йоганнесбурзі (Ріо+10), Київській резолюції з БР (2003) та буде розглядатись знову на Всесвітньому екологічному Самміті Ріо+20. ЄС прийняв “Всеєвропейську стратегію збереження біологічного та ландшафтного різноманіття” і її затверджено на Конференції міністрів охорони довкілля 55-и європейських країн у Софії 23-25.10.1995 р., а ООН визнала 2010 - роком біорізноманіття (БР).

В стратегіях збалансованого розвитку провідних країн світу до одного з визначальних чинників сьогодні віднесено розвиток екомережі (ЕМ) регіону, держави, континенту. Більшість європейських країн вже перейшли від стратегії збереження осередків БР шляхом їх охорони до стратегії створення національної екомережі (НЕМ). В Україні процес формування НЕМ лише набирає обертів. Це пов'язано із низкою перешкод: виникнення нових форм власності й широкомасштабне ліцензування земле-, лісо- і водокористування. Якщо наразі науковцями з'ясовані основні риси, принципи, методичні підходи, завдання, теоретичні й практичні положення майбутньої НЕМ України, то питання вивчення прикладних аспектів формування регіональної екомережі (РЕМ) знаходяться в початковій стадії розробки і розвитку. Саме вирішенню питань формування і розвитку РЕМ агросфери, як основи збалансованого розвитку території, присвячена тема дисертаційного дослідження. А Поділля вибране, як один з найважливіших для розвитку України соціально-економічних регіонів.

На сучасному етапі значна увага приділяється дослідженню природи Поділля не лише науковцями, але й громадськістю. Природний комплекс регіону, який займає 10,1% території України, має особливе місцеве й державне екологічне і природоохоронне значення. Але наявна наукова інформація про склад БР (Поділля займає 3 місце після Криму і Карпат), заповідні території значною мірою носить епізодичний і несистемний характер, не відображає сучасного рівня знань. Тому їх дослідження є надзвичайно актуальною проблемою. Збереження біоландшафтного різноманіття Поділля є пріоритетним завданням реалізації Загальнодержавної програми формування НЕМ України, Національної стратегії збереження БР України, Концепції збалансованого розвитку агроекосистем в Україні на період до 2025 р., державної цільової програми “Ліси України” на 2010-2015 роки. Політика формування РЕМ є невід'ємною складовою природоохоронної й екологобезпечної політики держави.

Теоретичне обґрунтування та науково-методична розробка засад формування РЕМ є актуальною і важливою для встановлення методів аналізу територіальної структури і формування політики раціонального природокористування не тільки Поділля, але й інших регіонів держави. Це важливо для встановлення закономір-ностей і чинників існування заповідних об'єктів, їх просторової диференціації, інтеграції, типології, класифікації, формування, динаміки, еволюції, аналізу і прогнозу створення нових об'єктів, паспортизації, моніторингу, аудиту й управління існуючих. Тому розробленню наукових обґрунтувань ефективного внесення еле-ментів екологічного каркасу територіальної організації РЕМ Поділля в генераль-ну схему планування території України в дисертації приділена особлива увага. Для цього визначено сучасний стан БР, запропоновано пріоритети й критерії оптимізації землекористування, визначено природні ядра, буферні зони (БЗ), екологічні коридори (ЕК), як шляхи міграції організмів, відновлювальні території (ВТ), репрезентативні об'єкти природного і штучного походження, які необхідно взяти під охорону. Показано, що вирішувати проблеми, пов'язані з охороною, збереженням і відтворенням БР Поділля, створенням екологічних паспортів заповідних об'єктів, оптимізацією заповідних територій, розбудовою РЕМ є завданням надзвичайним, важливим і абсолютно необхідним для ефективного коригування стратегії збалансованого розвитку як регіону, так і держави.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослід-ження є складовою державних науково-дослідних тем: 1) Вінницького держав-ного педуніверситету ім. М.М. Коцюбинського “Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток” (протокол №3 від 09.11.1999); 2) “Виго-товлення наукового обґрунтування на створення регіонального ландшафтного парку “Дністер” (2005 р., № ДР 0105U006378, керівник теми: Мудрак О.В.); 3) ЄС “Про стан організації інтегрованого управління та поводження з твердими побутовими відходами у м. Вінниці і Вінницькій області” (2006 р., співкерівник теми: Мудрак О.В.), яка виконувалась в рамках проекту ВСЕОМ “Сприяння регіональ-ному розвитку в Україні; 4) УДНДІПМ “Діпромісто” “Генеральний план м. Він-ниці” (2007 р., № ДР 0105U-00-53-99); 5) Інституту агроекології і природокористування НААНУ “Методологічні основи збалансованого розвитку ландшафтів во-дно-болотних угідь і торфових екосистем” (2011 р., № ДР 0111U003228); 6) Дер-жавної екологічної академії післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів: а) “Наукове опрацювання описів, схем, розроблення концепцій Дністровського, Південно-Українського, Сіверсько-Донецького, Бузького, Галицько-Слобожанського природних коридорів” (протокол № 10-11 від 10.11.2011., № ДР 0111U005209); б) “Наукове опрацювання, підготовка та ви-дання національної доповіді про стан формування національної екологічної ме-режі за 2006-2010 роки” (протокол № 10-11 від 11.11.2011., № РК 0111U005208).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - науково-теоретичне обґрунтування і розробка методичних засад ефективного формування екомережі агросфери Поділля як важливого чинника стратегії збалансованого розвитку.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1) вивчення зарубіжного і вітчизняного досвіду формування і розвитку ЕМ для збереження й відтворення біоландшафтного різноманіття та збалансованого розвитку територій;

5) вдосконалення системи екологічного моніторингу і аудиту заповідних об'єктів;

6) розроблення методики створення типового екологічного паспорту заповідних територій для різних категорій;

7) визначення шляхів оптимізації землекористування території;

8) встановлення чинників формування ЕМ Поділля в структурі національної ЕМ для забезпечення збалансованого розвитку регіону.

Об'єкт дослідження - структурні елементи ЕМ Поділля і чинники їх розвитку.

Предмет дослідження - зміни структурних елементів ЕМ Поділля та шляхи екологізації господарської діяльності в контексті завдань відтворення БР й збалансованого розвитку агросфери регіону.

Дисертаційні дослідження базувалися на системно-синергетичному, екосисте-мному, агро-, гідроекологічному і ландшафтно-екологічному підходах.

Із методів дослідження застосовано літературно-аналітичний, системно-структурний, теоретичного узагальнення, порівняльний, експертний, картографічний, математико-статистичний, ретроспективного аналізу та польових досліджень. Розробка схеми електронного збору й зберігання інформації ґрунтується на основі баз даних у форматі Microsoft Access. Для укладання карт у якості базового обрано програмний комплекс ArcView.

- вдосконалені теоретико-методологічних засад формування ЕМ України;

- виділені ключових, сполучних, відновлюваних територій і БЗ як структурних елементів перспективної ЕМ агросфери Поділля;

- розроблені критеріїв виділення БЗ і ВТ ЕМ агросфери Поділля;

- розроблені методики створення екологічних паспортів заповідних територій;

- вдосконалені системи екологічного моніторингу і аудиту заповідних об'єктів;

- визначені шляхів оптимізації землекористування як визначального чинника формування РЕМ й збалансованого розвитку агросфери Поділля.

Практичним здобутком дисертаційного дослідження є:

- вперше подано характеристику біорізноманіття, складено анотований конспект флори вищих судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів;

- вперше складено список фауни різних охоронних категорій Поділля, що нараховує 474 види;

- виконано функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку природно-заповідної мережі регіону;

- вперше, на основі комплексу запропонованих критеріїв, проведено аналіз репрезентативності екомережі для всіх 64 адміністративних районів Поділля;

- прогноз розвитку РЕМ агросфери Поділля з виділенням БЗ і ВТ;

- вперше розроблена методика виділення БЗ і ВТ, встановлені розміри, приуро-ченість в ЕК, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень БР, функціональне призначення. На основі запропонованих критеріїв проведено ранжування;

- вперше розроблена методика створення типових екологічних паспортів заповідних об'єктів;

- визначена роль РЕМ у збалансованому розвитку агросфери Поділля.

Вищезазначені здобутки впроваджуються УДНДІПМ “Діпромісто”, ДУОНПС Тернопільської, Хмельницької й Вінницької областей для виконання “Регіональ-них програм охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів”, “Реалізації в області екологічної політики шляхами поліпшення стану довкілля”, “Регіональної програми формування екологічної мережі”, “Програми розвитку туризму в області на 2010-2015 рр.”, “Стратегії збалансованого розвитку територіальних громад”, “Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища”, що засвідчено відповідними актами впровадження.

Результати досліджень увійшли до курсу лекцій з дисциплін “Охорона при-роди. Заповідна справа”, “Управління природоохоронною діяльністю”, “Основи загальної екології”, “Екологічна експертиза”, “Cоціоекологія”, “Нормування ант-ропогенного навантаження на навколишнє природне середовища”, “Методика і практика екологічної освіти”, “Екологія людини”, “Моделювання і прогнозування стану довкілля”, “Радіоекологія”, які автор викладає на природничо-географіч-ному факультеті Вінницького державного педагогічного університету ім. М.М. Коцюбинського з 1998 року, “Агробіоценологія”, “Екологічна безпека”, “Екологічна безпека акваторій”, які автор викладав впродовж 2006-2007 рр. на кафедрі екології та охорони навколишнього середовища Вінницького національного аграрного університету та використовуються у навчальному процесі на факультетах екологічного й природоохоронного напрямку у провідних вищих навчальних закладах Поділля, що засвідчено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувача. У дисертаційній роботі узагальнено результати авторських досліджень за 11 років. Дисертантом особисто виконано інформацій-ний пошук, аналіз і систематизацію літературних і картографічних джерел, узага-льнено ряд теоретико-методологічних аспектів дослідження ЕМ. Проведено по-льові дослідження біогеоценотичного покриву Поділля, на основі яких розробле-но карти й схеми основних структурних елементів РЕМ. Вперше складено аното-ваний конспект флори судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів та список фауни Поділля різних охоронних категорій, що нараховує 474 види. Вперше розроблена методика виділення БЗ і ВТ, встановлені розміри, приуроченість в ЕК, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень БР, функціональне призначення. На основі виділених критеріїв проведено їх ранжування. Вперше подано методику створення екологічних паспортів заповідних об'єктів. На основі комплексу запропонованих критеріїв, проведено аналіз репрезентативності ЕМ для всіх 64 адмінрайонів Поділля.

Теоретичні й експериментальні дослідження виконувалися в рамках кількох творчих колективів і кафедр. Результати опубліковані у спільних фахових роботах, представлені у звітах, права співавторів не порушені.

Висловлюю щиру подяку фахівцям, які сприяли написанню дисертаційної роботи і формуванню наукового світогляду: науковому консультанту Г.О. Білявському, професорам В.М. Ісаєнку, О.М. Байрак, О.І. Фурдичку, Г.М. Франчуку, В.П. Патиці, В.К. Позуру, Ю.І. Грицану, О.Г. Тараріко, Н.А. Макаренко, М.О. Клименку, В.В. Лаврову, А.П. Стаднику, О.В. Лукашу, Я.І. Мовчану, Г.І. Денисику, доцентам Н.П. Гальченко, О.М. Нагорнюк, І.С. Нейку, Н.Г. Міроновій, В.В. Коні-щуку, Т.В. Саєнко, Л.П. Казіміровій, М.Д. Матвєєву, В.І. Мокрому, В.М. Чехнію, краєзнавцям-натуралістам Є.І. Вороні, І.О. П'ятківському, О.А. Матвійчуку, М.В. Дребету, програмісту О.В. Мартинову, громадському діячу - Т.В. Тимочко.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дисертаційного дослідження апробовані на 65 наукових форумах - міжнародних і Всеук-раїнських з'їздах екологів, екологічних конгресах, наукових, науково-методичних, науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: Міжн. наук.-практ. кон-ї “Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (Київ, 2000); II Всеукр. наук.-метод. кон-ї “Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потен-ціалу України” (Чернівці, 2000); Наук.-вироб. конф-ї “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів” (Київ, 2000); Міжн. наук. кон-ї “Ландшафти і сучасність” (Київ-Вінниця, 2000); Міжн. наук. кон-ї “Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002); Всеукр. кон-ї молодих вче-них “Засади сталого розвитку аграрної галузі” (Київ, 2002); Міжн. кон-ї “Сталий розвиток агроекосистем” (Київ, 2002); Міжн. кон-ї молодих вчених “Екологічні проблеми міст і промислових зон: шляхи їх вирішення” (Львів, 2003); II Міжн. наук.-практ. кон-ї “Динаміка наукових досліджень'2003” (Дніпропетровськ, 2003); III міжн. кон-ї “Антропогенна географія й ландшафтознавство в ХХ і ХХI століттях” (Вінниця, 2003); Наук.-практ. кон-ї “Екологічна політика та заходи щодо поліпшення навколишнього природного середовища Вінницької області” (Вінниця, 2004); II Міжн. наук. кон-ї “Екологічна географія: історія, теорія, мето-ди, практика” (Тернопіль, 2004), IX і Х Міжн. наук.-практ. кон-х “Екологічна освіта і наука: проблеми та перспективи” (Харків, 2004, 2005); II Miedzynarodova Konferencja Srodowiskowa pn. “Woda darem natury” (Kielce, 2005); Міждисц. кон-ї “Збереження водно-болотного та наземного біорізноманіття на сільськогосподар-ських землях за допомогою оптимізації ландшафтів” (Київ, 2005); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Збереження природної, історичної та культурної спадщини як фак-тор формування національної свідомості” (Київ, 2005); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та економічної освіти: досвід, проблеми, перспективи” (Вінниця, 2005); III Міжвуз. наук.-практ. кон-ї “Сучасні проблеми екології” (Житомир, 2006); Міжн. наук.-практ. кон-ї “I Всеук-раїнський з'їзд екологів” (Вінниця, 2006); Міжнар. семінарі “Охорона природи в Польщі на прикладі Надварчанського пейзажного парку” (Льонд, 2006); ХI Міжнар. наук.-практ. кон-ї з вищої екологічної освіти: “Екологічна освіта і наука: здобутки та перспективи - 2006” (Харків, 2006); IV Міжн. кон-ї “Сучасні проб-леми екології” (Житомир, 2007); Наук.-практ. кон-ї “Екологічна безпека: моніто-ринг, оцінка ризику, перспективні природоохоронні технології” (Львів, 2007); ХV Міжн. наук.-техн. кон-ї “Екологічна та техногенна безпека. Охорона водного та повітряного басейнів. Утилізація відходів” (Бердянськ, 2007); I Укр-му екологічному конгресі “Збалансований розвиток України - шлях до здоров'я і добробуту нації” (Київ, 2007); Всеукр. кон-ї освітян-екологів “Екологічна освіта та вихова-ння в контексті збалансованого розвитку: міждисциплінарні підходи” (Київ, 2007); Міжн. наук.-практ. семінарі: “Проблеми охорони і збереження навколи-шнього середовища у Великопольському регіоні” (Льонд, 2007), II Міжн. наук.-техн. кон-ї “Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (Рівне, 2007); II Міжн. наук.-техн. кон-ї “Екологія промислових регіонів” (Луганськ, 2008); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Система поводження з ТПВ в Украї-ні: стан та перспективи” (Київ, 2008); Міжн. наук.-практ. кон-ї “Охорона і менед-жмент об'єктів неживої природи на заповідних територіях” (Гримайлів-Терно-піль, 2008 р.); Міжн. наук.-практ. кон-ї “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (Київ, 2008); Укр. наук.-практ. кон-ї “Хімічна та екологічна освіта: стан і перспективи розвитку” (Вінниця, 2008); Міжн. наук.-практ. семінарі: “Використання нетрадиційних джерел енергії у Великопольському регіоні” (Льонд, 2008), XXVI Miкdzynarodowa Konferencja Naukowa "INЇYNIERIA PROCESOWA W OCHRONIE ЊRODOWIS-KA" (м. Szczyrku, 2008), II Укр-му екологічному кон-гресі “Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України” (Київ, 2008); Міжн. наук. кон-ї “Ландшафтна архітектура у контексті сталого розвитку” (Львів, 2008); Наук.-практ. кон-ї “Екологічні проблеми металургійного та гірничодобув-ного комплексу України” (Дніпропетровськ, 2008); семінарі-нараді з питань формування екомережі та розроблення проекту Зведеної схеми в рамках викона-ння НДР “Розроблення (науково-експертне опрацювання) проекту змін до Загаль-нодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” (Київ, 2008); наук. семінарі “Участь громадськості у формуванні екомережі та збереженні біорізноманіття” (Київ, 2009), Міжн. наук.-практ. кон-ї “Дністровський каньйон: проблеми розвитку туризму та шляхи їх вирішення” (Тернопіль, 2009); Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Екологічні питання співіснування: людина-рослина” (Дніпропетровськ, 2009), I Міжн. конгр. “Захист навколишнього середовища. Енергоощадність. Збалансоване природокористування” (Львів, 2009); II Міжн. наук.-практ. кон-ї “Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва” (Київ, 2009); Міжн. наук.-практ. кон-ї “Екотрофологія. Аспекти продовольчої і харчової безпеки” (Біла Церква, 2009), “II Всеукр. з'їзді екологів з міжнар. участю” (Вінниця, 2009), Міжнар. наук. кон-ї “Растительность Восточной Европы: классификация, экология, охрана” (Брянськ, 2009), Наук.-практ. конф. “Екотуризм, краєзнавчі матеріали та об'єкти” (Луцьк, 2009), III Укр-му еколог. конгр. “Структурна перебудова та екологізація економіки в контексті переходу України до збалансованого розвитку” (Київ, 2009), Всеукр. наук.-практ. кон-ї “Екологічна безпека держави” (Київ, 2010), II Міжн. наук. кон-ї “Екологія - шля-хи гармонізації відносин природи та суспільства” (Умань, 2010), Mezinarodni vedeckoodborna konference “Trendy Ve Vzdelavani 2010” (Olomouc, 2010), III Міжн. наук. кон-ї “Стале природокористування: підходи, проблеми, перспектива” (Тер-нопіль, 2010); Міжн. наук. кон-ї “Інтродукція рослин, збереження та збагачення біорізноманіття в ботанічних садах і дендропарках” (Київ, 2010), Міжн. екологічному форумі “Довкілля 2010” (Київ, 2010), Междун. конф-и “Экологическая безопасность и устойчивое развитие территорий” (Чебоксары, 2010), Всеукр. наук.-практ. конф-ї “Екологічні проблеми природокористування та охорона навколиш-нього середовища” (Львів, 2010), Міжн. наук. сем-і “Енергоефективність та еко-логічно прийнятне енергозабезпечення з позицій християнської відповідальності за створіння” (Ужгород, 2010), Всеукр. наук. екологічній конференції “Збалансований (сталий) розвиток України - пріоритет національної політики” (Київ, 2010), V наук.-прак. кон-ї “Сучасні проблеми збалансованого природокористування” (Кам'янець-Подільський, 2010), Міжн. екологічному форумі “Довкілля для України” (Київ, 2011), Міжн. наук. кон-ї “Охорона довкілля та проблеми зба-лансованого природокористування” (Кам'янець-Подільський, 2011), “IIІ Всеукр. з'їзд екологів з міжнар. участю” (Вінниця, 2011), Міжн. наук. конф-ї “Екологічна безпека та економіка природокористування в агропромисловому виробництві” (Київ, 2011), Міжн. екологічному форумі “Довкілля для України” (Київ, 2012).

Публікації та інформування про результати дослідження. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано загалом 167 наукових праць, серед них: 6 монографій, 10 навчальних і навчально-методичних посібників (3 з грифом МОН України), 53 наукові статті (з них 40 - у фахових виданнях), 47 матеріалів і тез доповідей, 6 звітів з науково-дослідних тем, 26 навчально-методичних і 19 науково-популярних матеріалів. Положення роботи використані при підготовці науково-популярних й інформаційних видань, теле- й радіопрограм, веб-сайтів, регіональних звітів про стан довкілля, біо- й ландшафтної різноманітності, формування РЕМ, які публікувалися у виданнях “Екологічний вісник”, “Світ довкілля”, “Краєзнавство. Географія. Туризм”, “Екологічний вісник Вінниччини”.

Структура і обсяг роботи. Робота включає вступ, п'ять розділів, висновки та рекомендації, додатки. Дисертаційне дослідження викладене на 383 сторінках друкованого тексту, 36 додатків, має список використаних джерел 802 найменувань, з них 42 - латиницею, 38 таблиць та 54 ілюстрацій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

АНАЛІЗ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ЗАСАД ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ЕКОМЕРЕЖІ КРАЇН ЄС І УКРАЇНИ

Сформульовано основні принципи, підходи, функції, значення екомережі країн ЄС. Охарактеризовано нормативно-правові основи пан'європейської екомережі, її завдання і структуру. Виділено етапи формування екомережі Європи. На основі сформульованих науково-методичних принципів і підходів показано проблеми формування і розвитку екомережі України. Охарактеризовано нормативно-правові основи національної екомережі та методику її формування на основі критеріїв вибору її елементів. Подано характеристику складових структурних елементів національної екомережі.

Інформаційною базою досліджень слугували дані, отримані, насамперед, в результаті польових досліджень. Використано фондові матеріали бібліотек ім. В.І. Вернадського, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управ-ління Міністерства екології та природних ресурсів України, Інституту агроекології і природокористування НААНУ, Національного авіаційного університету, Національного університету біоресурсів та природокористування України, Київ-ського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту ботаніки НАНУ імені М.Г. Холодного, Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАНУ, Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАНУ, Інституту географії НАНУ, Інституту гідробіології НАНУ, Наукового центру екомоніторингу та біо-різноманіття мегаполісу НАНУ, Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), Україн-ського товариства охорони природи, Природничого університету в Познані (Поль-ща), бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва (м. Вінниця), Літописів природи природного заповідника (ПЗ) “Медобори” (смт. Гримайлів) і національного природного парку (НПП) “Подільські Товтри” (м. Кам'янець-Подільський), природничих музеїв Львова і Києва, краєзнавчих музеїв Тернополя, Борщова, Нетішина, Хмельниць-кого, Вінниці, Орхуських центрів при обласних управліннях охорони навколиш-нього природного середовища, вищих навчальних закладів Поділля (Вінницької, Хмельницької, Тернопільської областей), наукові обґрунтування на створення НПП “Кременецькі гори”, “Дністровський каньйон”, “Мале Полісся”, “Верхнє Побужжя”, “Кармелюкове Поділля”, регіональних ландшафтних парків (РЛП) “Мальованка”, “Дністер”, “Середнє Побужжя”, “Мурафа”. Опрацьовані звіти управлінь охорони навколишнього природного середовища (за останні 11 років) і регіональних екологічних інспекцій. Конспект флори ВСР Поділля складений на основі архівних і гербарних даних, картографічних і літературних джерел, польо-вих досліджень з подальшою критично-системною обробкою зібраного матеріалу. Він нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів.

Теоретичною базою для написання дисертаційної роботи слугували ідеї та праці В.І. Вернадського, В. Шафера, М.Ф. Реймерса, К.М. Ситника, С.М. Стойка, Ю.Р. Шеляг-Сосонка, В.Д. Романенка, М.Д. Гродзинського, М.А. Голубця, Т.Л. Андрієнко, Г.О. Білявського, О.І. Фурдичка, О.І. Тараріка, Г.І. Денисика, Л.П. Царика, Я.І. Мовчана, С.Ю. Поповича, М.І. Бащенка, В.В. Лаврова та інших.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційні дослідження базувалися на системно-синергетичному, екосистемному i ландшафтно-екологічному підходах.

Із методів дослідження застосовано літературно-аналітичний, системно-структурний, теоретичного узагальнення, порівняльний, експертний, картографічний, математико-статистичний, ретроспективного аналізу та польових досліджень. Розробка схеми електронного збору й зберігання інформації ґрунтується на основі баз даних у форматі Microsoft Access. Для укладання карт у якості базового обрано програмний комплекс ArcView.

В основу роботи покладені матеріали польових досліджень, проведених автором впродовж 1999-2011 рр. на території Поділля. Основою для проведення дослідження території регіону був збір, первинна обробка і систематизація інформації, одержаної в результаті польових досліджень (вибір модельних районів на ключових ділянках), а також з фондових і літературних джерел (текстових і картографічних матеріалів, архівних, літописних). Отримані матеріали включають геоботанічні описи, аналіз фітоценотичного матеріалу проводився в межах природно-заповідних об'єктів і територій (ПЗОіТ) і найменш антропогенно порушених фітоценозів за загальноприйнятими методиками (Ярошенко, 1961, Шенников, 1964).

Конспект природної флори вищих судинних рослин (ВСР) Поділля складений на основі архівних і гербарних даних, картографічних і літературних джерел, польових досліджень з подальшою критично-системною обробкою зібраного матеріалу. Опрацьовані матеріали національного Гербарію України (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ), гербарні фонди Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, Кременецького ботанічного саду. Конспект флори включає 1962 види. Номенклатура таксонів ВСР відповідає “Флоре европейской части СССР” (1964-1980), “Определителю высших растений Украины” (1987) та подана за системою S.L. Mosyakin, M.M. Fedoronchuk (1999), наведеною в “Vascular plants of Ukraine”. Біоморфологічний аналіз флори регіону оцінювався за системою життєвих форм, розробленою В.М. Голубєвим (1972). Для хорологічної характеристики флори використана система географічних елементів на зональній основі за принципами, що викладені в роботах О.А. Гроссгейма (1936), Ю.Д. Клеопова (1938, 1990), А.М. Окснера (1940-1942), М.Ф. Макаревич (1963). Встановлення регіональних типів ареалів проводилося на основі підходів Г. Мойзеля (Mousel, Jager, Weinert, 1965; Rothmaler, 1976) з деякими доповненнями (Лавренко, 1940; Тахтаджян, 1978). Фіторізноманітність, яку можна оцінити в межах таксона чи певної території, являє собою центральний автотрофний блок, що тісніше пов'язаний цією територією, ніж комплекси тваринного світу (Юрцев, 1998). Власне фіторізноманітність передбачала аналіз таксономічної (на рівні споріднених груп) і типологічної (за різними категоріями ознак - географічних, екологічних, ценобіотичних) різноманітності. Фітохорологічна різноманітність включає виділення фітобіоти в просторі на певному територіальному рівні. Для її оцінки використано комплексний підхід.

У системі оцінювання стану біотичних параметрів довкілля важлива роль належить польовій індикації певних ознак компонентів екосистем чи ландшафтів з метою подальшого вивчення інтегральних показників. Індикація стану довкілля проводилась дистанційними і контактними методами, доповнювалась картографічними і лабораторними даними на рівні кризового, фонового чи базового моніторингу. Об'єктами польового дослідження (фітоіндикації) є біогеоценоти-чний покрив і його компоненти. Інформація про них надходить в результаті оцінювання стану рослин чи фітоценозів на організмовому, популяційному, ценотичному і біогеоценотичному рівнях. Використовуючи метод фітоіндикації, проаналізувано зміни флористичного складу, біометричних показників, хорології, проективного покриву, зменшення структурної неоднорідності за рахунок змен-шення видової різноманітності. Враховуючи роль зміни природних екологічних чинників та ступінь диференціації фітобіоти, була проведена екологічна характеристика синтаксонів рослинності методом фітоіндикації. Для встановле-ння закономірностей розподілу рослинних угруповань залежно від ґрунтово-гідрологічних умов і рельєфу використано метод закладання еколого-ценотичних профілів (Полевая геоботаника, 1964). За матеріалами аерофотозйомки встановлено зміни біогеоценотичного покриву регіону, її тематичну обробку, польову перевірку. Під час обробки матеріалів створено комп'ютерний банк даних із флори і рослинності Поділля, що включає 1962 види.

На основі науково-методичних і практичних принципів і підходів вперше розроблено методику створення екологічних паспортів заповідних територій, яка включає шість розділів (загальна характеристика заповідного об'єкта, його функціональні критерії, геосозологічні засади збереження біоландшафтного різноманіття, екологічна безпека заповідного об'єкта, особливості природоохоронної діяльності, чинники збалансованого розвитку).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АГРОЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ І БІОРІЗНОМАНІТТЯ ПОДІЛЛЯ

Виділено Поділля як унікальну територію, що має сприятливі умови для фор-мування РЕМ. Проведено аналіз природних умов і ресурсів, показано положення в системі фізико-географічного, геоботанічного і лісотипологічного районування та вплив рельєфу і геоморфологічних особливостей на структуру ЕМ. Подано особливості гідрокліматичних умов, режиму і властивостей поверхневих вод, своєрідність ґрунтового покриву, загальну характеристику БР Поділля (табл. 1).

Таблиця 1. Видове різноманіття флори і фауни Поділля

Систематичний аналіз флори представлений у таблиці 2. Згідно з класифікацією Крістіана Раункієра здійснений еколого-морфологічний аналіз флори Поділля, в основу, якого покладені адаптивні ознаки, пов'язані з поведінкою рослин у несприятливий період (табл. 3).

Таблиця 2. Таксономічна структура флори судинних рослин Поділля

Таблиця 3. Диференціація флори за життєвими формами Крістіана Раункієра

Біоморфологічний аналіз флори подано в таблиці 4.

Таблиця 4. Біоморфологічний спектр флори

Життєві форми	Кількість видів
	абс.	%
Деревні рослини:	217	11,1
Дерево	60	3,2
Кущ	111	5,6
Кущик	46	2,3
Трав'яні рослини:	1746	88,9
полікарпіки	1274	64,9
монокарпіки	293	14,9
малорічники	178	9,1
Всього:	1962	100

Формування рослинного покриву відбувається залежно від ландшафтних, гідрологічних та ґрунтових умов. Провідним чинником у розподілі видів флори дослідженої території виступає рівень ґрунтових вод, за ним виділяємо такі еколого-ценотичні групи флори (таблиця 5).

Таблиця 5. Еколого-ценотична структура флори Поділля

№ п/п	Еколого-ценотичні групи	кількість видів	% від загальної кількості видів
1.	Псамофітна	40	2,1
2.	Галофітна	21	1,1
3.	Лучна	280	14,3
4.	Лучно-степова	325	16,6
5.	Лучно-болотна	210	10,7
6.	Узлісна	133	6,8
7.	Лісова бореальна	85	4,3
8.	Лісова неморальна	301	15,3
9.	Лісо-болотна	50	2,5
10.	Болотна	73	3,7
11.	Водна	57	2,9
12.	Прибережно-водна	38	1,9
13.	Рудеральна, сегетальна	221	11,3
14.	Види з широкою екологічною амплітудою	35	1,8
15.	Петрофітна, вапнякова, крейдяна та ін.	64	3,3
16.	Культурна	29	1,5
Всього:	1962	100

Конспект раритетного фіторізноманіття ВСР Поділля включає 484 види, які належать до 214 родів, 73 родин та 5 відділів, що складає 24,6% від їх загальної кількості (1962 види) і 79,2% від загальної кількості червонокнижних ВСР України (611 видів). Раритетне фіторізноманіття регіону складають ВСР, які зане-сені до: 1) Червоного списку МСОП (2004) - 8 видів; 2) ЄЧС (1991) - 13 видів; 3) Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979) - 15 видів; 4) Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашин-гтон, 1973) - 38 видів; 5) ЧКУ (2009) - 169 видів; 6) регіонально рідкісні види, що знаходяться під охороною на території Поділля - 327 видів.

За мотивами охорони рідкісні види можна поділити на такі групи: 1) релікти; 2) ендеміки; 3) погранично-ареальні: а) види, що знаходяться на східній межі аре-алу; б) види, що знаходяться на південній межі ареалу; в) види, що знаходяться на південно-східній межі ареалу; г) види, що знаходяться на північній межі ареалу; 4) види, що зменшують чисельність внаслідок порушення людиною біотопів, в яких вони зростають, чи через масове знищення (декоративні, лікарські).

Конспект раритетного зоорізноманіття Поділля включає 474 види (табл. 6). З 297 видів безхребетних тварин, занесених до ЧКУ (2009), на території Поділля зустрічаються 69 (23,2%). З 245 видів хребетних тварин, занесених до ЧКУ, трапляються 134 (54,7%). Загальна кількість червонокнижних видів тварин - 209, що становить 42,8% від загальної кількості раритетних видів. На Поділлі виявлено 52 види тварин (представники 8 класів), занесених до ЧС МСОП, що

Таблиця 6. Види флори і фауни Поділля, що знаходяться під охороною

	Західне Поділля	Центральне Поділля	Східне Поділля
	флора	фауна	флора	фауна	флора	фауна
Загальна кількість видів (од.), що знаходяться на території регіону	1110 ВСР*	1116	1700 ВСР*	622	600 ВСР*	871
% до загальної кількості видів України	20,9	3,25	32	1,81	11,29	2,53
у т.ч. охороняються, що внесені до:	228	265	262	324	239	346
Європейського Червоного списку	11	37	7	12	5	15
додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ (оселищ) їх існування в Європі (Берн)	12	191	8	324	14	346
додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що пере-бувають під загрозою зникнення (CITES)	32	36	27	29	35	46
Червоної книги України, од.	118	130	89	82	98	93
додатків Конвенції про збереження мігру-ючих видів диких тварин (Бонн, CMS), од.	-	24	-	58	-	12
Переліку регіонально рідкісних видів	111	114	147	164	122	59
Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA)	-	40	-	49	-	57
Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS)	-	18	-	18	-	11

Примітка: *ВСР - вищі судинні рослини

становить 10,9% від загальної кількості раритетних видів. Тут зустрічаються 18 видів безхребетних і 45 - хребетних, занесених до ЄЧС. Загальна кількість видів, занесених до ЄЧС, - 63, що становить 13,3% від загальної кількості раритетних видів. В регіоні встановлено перебування 15 видів безхребетних тварин, що занесені до Додатка ІІ і ІІІ Бернської конвенції. Вони належать до 9 класів. Загальна кількість “бернських” видів 362, що становить 76,4% від загальної кількості раритетних видів. На Поділлі виявлено 140 видів 3 класів (променепері риби - 4, птахи - 112, ссавці - 24), які охороняються Боннською конвенцією, що становить 29,9% від загальної кількості раритетних видів. Угодою про збереження мігруючих афро-євразійських водно-болотних птахів (АЕWA) тут охороняються 63 види, а Угодою про збереження кажанів в Європі (EUROBATS) - 24 види. На Поділлі виявлено 54 види тварин (3 класів), які охороняються конвенцією CITES, що становить 11,4% від загальної кількості раритетних видів. Кількість тварин Поділля, які заслуговують на охорону на регіональному рівні, складає 231 вид, що становить 48,7% від загальної кількості раритетних видів. Раритетна фауна Поділля, що занесена до ЧС МСОП, ЄЧС, ЧКУ, налічує 217 видів, які належать до 9 класів: комахи - 70 видів, кільчасті черви - 2, молюски - 2, ракоподібні - 2, круглороті - 1 вид, променепері риби - 18, земноводні - 4, плазуни - 6, птахи - 68, ссавці - 44. Це становить 45,8% від загальної кількості раритетних видів. Загальна кількість видів, яким загрожує небезпека - 409 (табл. 7).

Табл. 7. Кількість видів флори і фауни Поділля, яким загрожує небезпека

Тваринний світ	Рослинний світ
Назва класу	Назва класу
Хребетні	137
Ссавці	38	Судинні рослини	237
Птахи	72	Голонасінні	-
Плазуни	6	Папоротеподібні	3
Земноводні	3	Плауноподібні	5
Риби	17	Мохоподібні	-
Круглороті	1	Лишайники	-
Безхребетні	27	Гриби	-
Всього	164	Всього	245

З метою збереження БР та унікальних комплексів неживої природи на Поділлі формується ЕМ, ефективне функціонування якої має забезпечити екосистемний підхід. Відповідно до класифікації екосистем України (за Дідух, Шеляг-Сосонко, 2001), що була запропонована для оцінки БР РЕМ, їх екокоридорів (ЕК) і ключових територій (КТ), наводимо перелік екосистем, характерних для ЕК РЕМ Поділля (табл. 8).

Табл. 8. Перелік екосистем Поділля в структурі регіональної екомережі

Види екосистем	% від загальної площі
1. Екосистеми замкнутих та проточних водойм.	1,69
Замкнуті прісні водойми.	1,16
Зона вільно плаваючих макрофітів.	0,02
Зона занурених рослин.	0,04
Зона рослин з плаваючими на поверхні листками.	0,01
Зона повітряно-водних рослин.	0,05
Рівнинні ріки з рівномірною течією.	0,32
Водоспади, струмки, джерела.	0,05
Береги річок, що не мають рослинності.	0,01
Береги абразивного, акумулятивного походження з відкладами піску і гравію	0,02
Береги, змінені антропогенною діяльністю.	0,01
2. Надмірно зволожені екосистеми.	1
Перезволожені екосистеми з акумуляцією органічних залишків (торфу)	0,02
Низинні (евтрофні) болота: осоково-гіпнові й з осокою Девелла.	0,17
Перезволожені екосистеми на алювіальних грунтах.	0,12
Прибережно-водні екосистеми, що формуються в умовах безпосередньої дії води і різко змінного сезонного зволоження: високотравні, низькотравні, заболочені луки	0,68
Осушені торфовища евтрофного типу.	0,01
3. Трав'янисті i чагарниково-трав'янисті екосистеми мезофітного типу, що формуються в умовах достатнього зволоження.	4,5
Післялісові високотравні угруповання на: дерново-підзолистих бідних грунтах Полісся на місці соснових лісів; сірих грунтах Лісостепу на місці листяних лісів; сирих та вологих алювіальних грунтах.	0,38
Справжні луки рівнин.	1,34
Справжні луки суходільні.	1,48
Справжні луки заплавні.	0,87
Пустищні луки.	0,43
Остепнені луки.	0,62
4. Трав'янисті і чагарниково-трав'янисті екосистеми ксерофітного типу, що формуються в умовах недостатнього зволоження.	1
Лучні різнотравно-злакові степи.	0,86
Псамофітні угруповання на флювіогляціальних відкладах і на других терасах річок Лісостепу.	0,14
5. Екосистеми, розвиток яких спричинений геоморфологічними формами	2,18
Скелі і відслонення, на яких спостерігаються процеси денудації: обриви, “лоби”, карбонатні (вапняки, мергелі, гіпси), лесові, пісковиків і пісків	1,11
Екосистеми акумулятивного походження.	0,01
Яри.	1,01
Печери.	0,0
6. Екосистеми з домінуванням фанерофітів (ліси, рідколісся, чагарники)	13,81
Азональні соснові ліси борових терас Лісостепу.	1,86
Листяні ліси неморального типу: дубові, грабово-дубові, грабові.	6,61
Скельнодубові ліси Подільської височини.	0,84
Букові ліси.	2,12
Гігрофітні лісові екосистеми з вільхи сірої.	0,28
Піонерні лісо-чагарникові угруповання: вербові на заплавах; верби гостролистої на пісках; шипшино-глодові, терену колючого, вишні степової і скумпії на Придністер'ї.	0,74
Посадки лісів: листяних порід, змішаних, хвойних.	1,36
7. Екосистеми антропогенного походження.	75,89
Агроекосистеми сегетального типу, що обробляються щорічно.	62,88
Агроекосистеми рудерального типу.	0,28
Багаторічні насадження дерев і чагарників (сади, посадки, парки, сквери, ботанічні сади, лісонасадження інтрудукованих порід, полезахисні смуги і лісопосадки вздовж доріг і залізниць).	2,10
Пасовища інтенсивного використання.	6,40
Урбоекосистеми.	4,16

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ СТАНУ Й РОЗВИТКУ ЕКОМЕРЕЖІ ПОДІЛЛЯ

Характеризуючи функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку РЕМ Поділля розглянемо історію розвитку заповідної справи в регіоні. Узагальнюючи опрацьовані джерела, ми виділили 8 етапів історичного розвитку заповідної справи на Поділлі, які стосуються лише територіальної, а не таксономічної охорони. Вони різняться змістовністю, осяжністю і специфікою висвітлення. Перший етап (до 988 р.) - “дохристиянської священної природи”. Другий етап (ХI-XVI століття) - “заповідних гаїв і угідь”. Третій етап (ХVII cтоліття - 1850 рік) характеризується двома напрямами заповідної справи. Перший напрям - виділення “заказних гаїв”, “заповідних дерев”, “засічних лісів”, “корабельних лісів” (для кораблебудування, обороноздатності). Другий напрям - “заповідання естетичної природи”. У цей час об'єкти природи почали заповідати з метою збереження їх надзвичайної краси. Четвертий етап (1850-1917 роки) - “активної діяльності природоохоронних організацій”. П'ятий етап (1917-1965 роки) - “підйомів і занепаду заповідної справи”. Шостий етап (1965-1990 роки) - “планового формування мережі заповідних територій”. Сьомий етап (1991-1999 роки) - “стрімкого розквіту заповідної справи”. Восьмий етап (2000 - до теперішнього часу) - “формування екомережі”. Динаміка ПЗФ Поділля за останні 40 років значно змінилася (табл. 9).

екомережа біотичний агроекологічний поділля

Табл. 9. Динаміка розвитку природно-заповідного фонду Поділля

АТО регіону	1970 р.	1990 р.	1999 р.	2006 р.	1.03.2010 р.
	n	S	%	n	S	%	n	S	%	n	S	%	n	S	%
Західне Поділля	130	13	0,94	419	114,2	8,26	528	116,9	8,45	548	116,5	8,41	562	121	8,74
Центральне Поділля	120	2,1	0,11	233	13,7	0,66

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 

автореферат "Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)" скачать

Подобные документы

• Структурно-функціональні особливості реалізації регіональної екомережі в контексті стратегії збалансованого розвитку

  Зарубіжний і вітчизняний досвід створення і реалізації екомережі для збереження біорізноманіття та збалансованого розвитку територій. Дослідження біорізноманіття і особливостей змін біогеоценотичного покриву Поділля під впливом антропогенної діяльності.
  
  автореферат [2,4 M], добавлен 28.12.2012
  

• Збереження біорізноманіття як пріоритет збалансованого розвитку

  Сутність концепції стійкого розвитку. Поняття, економічна оцінка та аналіз основних причин втрати біорізноманіття. Показники стану біорізноманіття в Україні. Головні типи державної політики щодо проблеми збереження біологічного різноманіття екосистем.
  
  курсовая работа [97,5 K], добавлен 09.11.2010
  

• Особливості екологічного, соціального і економічного розвитку території (на прикладі Південного регіону України)

  Особливості еколого-економічного розвитку Південного регіону України: особливості природокористування і економічна оцінка природних ресурсів. Якісні і кількісні характеристики природних ресурсів регіону, цілі і забезпечення їх функціонального розвитку.
  
  реферат [18,8 K], добавлен 08.12.2010
  

• Стратегічні вектори управління еколого-соціо-економічною системою регіону

  Суспільно-економічний розвиток Причорноморського регіону України та особливості формування еколого-безпечної політики регіону. Оцінка існуючого стану еколого-економічної системи та порівняння її з майбутнім станом та поставленими цілями розвитку регіону.
  
  реферат [26,1 K], добавлен 08.12.2010
  

• Основні проблеми соціально-економічного розвитку України та їх екологічні наслідки

  Аналіз сучасного стану навколишнього природного середовища світу і України. Загальний стан природних ресурсів України, еколого-економічні проблеми їх використання. Вивчення основних причин розростання екологічної кризи. Охорона природно-заповідного фонду.
  
  реферат [36,7 K], добавлен 02.11.2014
  

• Сталий розвиток Чернігівської області

  Сучасний стан екологічної безпеки та соціально-економічного розвитку регіону. Методи аналізу та моделювання сталого розвитку, стану здоров'я населення та якості життя. Забезпечення регіонального системного екологічного управління Чернігівської області.
  
  дипломная работа [2,4 M], добавлен 16.09.2010
  

• Напрями забезпечення еколого-збалансованого природокористування на регіональному рівні

  Проблема екологічно-збалансованого використання природних ресурсів (водних, земельних, біотичних, рекреаційних) приморських територій та збереження біорізноманіїтя приморських екосистем. Вирішення соціальних проблем, які виникли внаслідок підтоплення.
  
  реферат [24,4 K], добавлен 08.12.2010
  

• Можливості зменшення забруднення на території України за рахунок її екологічно стабільного розвитку

  Короткий аналіз стану навколишнього середовища України. Можливості заощадження енергії і прісної води, зменшення кількості побутового сміття. Український внесок у світовий екологічно стабільний розвиток. Засоби поширення екошопінгу та екомоди в державі.
  
  дипломная работа [461,0 K], добавлен 02.12.2011
  

• Принципи екологічного районування та його значення у побудові підходів до використання регіональних природних ресурсів

  Підходи до екологічного районування території, фактори поширення організмів, конфігурація і структура ареалу. Районування за аналогічними та гомологічними ознаками, побудова та створення регіональних систем екомережі, етапи підготовки проектних рішень.
  
  курсовая работа [45,2 K], добавлен 25.09.2010
  

• Екологія регіону

  Аналіз екологічної ситуації та стану здоров'я населення Пирятинського району. Опис еколого-економічних, соціальних умов регіону, показників ступеня забрудненості території. Виробничий мікроклімат й умови праці людей. Розрахунок теплового балансу людини.
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 14.12.2012
  

Другие документы, подобные "Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля)"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам