Лісові ресурси європейських країн
Сучасні регіональні відмінності в рівні забезпеченості лісовими ресурсами європейських країн. Їх вплив на формування галузей спеціалізації: зовнішні та внутрішні відмінності ресурсів і продукції. Шляхи вирішення антропогенного впливу на екологію довкілля.
Рубрика | Экология и охрана природы |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.12.2012 |
Размер файла | 1,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2. Формування правової бази функціонування транскордонного регіону, в якій викладаються сутність та викладається основне коло проблем, навколо яких об'єднуються країни.
3. Розробка програмних принців функціонування угрупування, виділення ролі кожної із сторін наряду із формуванням бази (кола) проблем природного ресурсу.
4. Складання програм на міжрегіональному владному рівні сторін-учасниць транскордонного регіону, які уже на практиці вирішуватимуть проблеми регіону [4].
Слід також не забувати про реально існуючий взаємозв'язок між навколишнім середовищем, економікою та соціальним становищем країни, регіону.
На терені Європи виник новий термін - «екологізація економіки». Тобто, шляхом аналізу сучасного стану та побудови моделі майбутньої ситуації довкола навколишнього середовища, європейські економісти та екологи дійшли висновку про необхідність, по-перше, більш зваженого використання природних ресурсів та ставлення суспільства до навколишнього середовищ; по-друге, необхідності врахування потреб середовища економікою та соціумом; по-третє, включення компоненти навколишнього середовища у розвиток регіональної економіки країн [1]. Таким чином розвиток національних та регіональних економік не можливий без врахування шкоди, яка буде нанесена екосистемі.
Якщо аналізувати тему сталого природокористування в межах транскордонного співробітництва в часовому аспекті, можна виділити таку закономірність. На початку становлення проблеми перед країнами Європи стале природокористування зводилося до охорони навколишнього середовища (до охорони окремих видів флори та фауни). Такі ініціативи здійснювалися переважно не органами влади транскордонних регіонів, а неурядовими організаціями. Із початком 90-хх років, після підписання Кіотського протоколу, ряду основоположних у сфері охорони навколишнього середовища та сталого використання природних ресурсів документів ООН, напрям такого роду співробітництва у даній сфері суттєво розширився. На порядку денному постало питання про функціонування транскордонних регіонів з метою захисту довкілля від небезпечних викидів твердих, рідких та газоподібних речовин, які отруюють навколишнє середовище та спотворюють його, тим самим формуючи незворотні зміни.
Останнім часом такий спектр завдань весь час розширюється: керуючись ініціативами загальноєвропейського простору, транскордонні регіони звертають увагу на розвиток екологічно чистих виробництв із застосуванням еко-технологій - тобто розвивають еко-індустрію; сприяють захисту навколишнього середовища малими та середніми підприємствами; ініціюють грантові програми із розробки новітніх «зелених» технологій і т.п.
Роль держави, а саме державних органів влади у регіонах відіграє вагоме місце, особливо у світлі «одержавлення» сфери природокористування, управління нею. Ці процеси пов'язані з тим, що все більше посилюється політичний аспект проблеми раціонального використання природних ресурсів, що тісно пов'язане із внутрішньою політикою держави [2].
Як результат - відбувається переміщення уваги із загальнонаціонального, державного рівня, до регіонального, транскордонного. За останні роки роль транскордонного співробітництва у вирішені даної проблематики суттєво зросла показником чого є збільшення транскордонних угрупувань у сфері навколишнього середовища та розширення кола проблем, які вони вирішують.
5. Регіональні проблеми лісозбереження та лісовідтворення в європейських країнах: екологічні особливості та відмінності
Лісівників європейських країн, особливо Центральної Європи, хвилює сучасний стан лісів. Зменшення частки молодняків у багатьох європейських країнах, збільшення площі стиглих та перестиглих насаджень і лісових культур порушило стійкість лісових екосистем. Масштабні вітровали охопили чимало європейських країн.
Так, у Швейцарії вирубується лише 60 відсотків приросту деревини (1.6 відсотка кореневого запасу), в Австрії - 77, у Німеччині - 81. Близько 70 відсотків деревини, що споживається у Німеччині, імпортується з інших країн.
У Німеччині, Бельґії, Нідерландах та деяких інших країнах Європи посилюється тиск “зелених”, які дедалі відчутніше впливають на лісовий менеджмент, що ведеться з порушенням екологічних стандартів.
Ураховуючи еколого-економічну ситуацію, що склалася у лісах європейських країн, та реалії сучасного лісового господарства України, можна зробити такі висновки:
Оскільки європейські країни сповідують принципи сталого лісового господарства, які передбачають лісозаготівлю в обсязі поточного приросту деревини, можна очікувати зменшення імпорту деревини до Швейцарії, Німеччини та деяких інших європейських країн. Україні дедалі важче буде проникати на європейський ринок лісової продукції. У зв`язку з тим підприємствам лісового господарства треба краще вивчати потенційні можливості національного ринку лісової продукції і сприяти його розвитку.
Державна підтримка лісового господарства здійснюється переважно за рахунок спеціальних податків із споживачів деревини або лісовласників. Так, у Норвегії такий фонд утворюється обов'язковим відрахуванням коштів у розмірі двох відсотків від продажу лісу, круглих лісоматеріялів та виробів із деревини. В Італії спеціальний фонд підтримки лісового господарства утворюється за рахунок оподаткування спеціальним податком продукції з паперової маси і паперу в межах 0.6-3.0 відсотки від її вартості.
Законодавство Швеції зобов'язує лісовласників спрямовувати на лісовідновлення кошти в розмірі 0.8 відсотка від вартості лісового майна. Крім того, на лісовідновлення може використовуватися частина доходу лісовласників. Вона не підлягає оподаткуванню у разі використання за цільовим призначенням.
У Франції для підтримки лісового господарства формується Національний лісовий фонд, кошти якого витрачають на відтворення, охорону і поліпшення стану лісів та сприяння продажу лісової продукції на ринках. Кошти фонду накопичуються за рахунок справляння спеціального податку на продаж продукції, що виготовлена з деревини (ставка податку у 1990 році становила 4.7 відсотка від проданої продукції).
В окремих країнах ЄС лісове господарство отримує дотації з державного бюджету, що мають чітке цільове призначення. Зокрема, у Франції дотації з державного бюджету видають: на закупівлю саджанців (у розмірі 50 відсотків їх вартості); на захист лісів від тварин (до 2000 французьких франків на один гектар лісу); на створення лісових культур (у розмірі 40 відсотків вартості попередньо погоджених витрат); на проведення рубок догляду в новостворених насадженнях (у розмірі 40 відсотків попередньо погоджених витрат); на будівництво та поліпшення лісових доріг.
У Бельгії встановлена державна винагорода за заліснення низькопродуктивних сільськогосподарських земель (за кожні 3 га заліснених земель уряд виплачує 2000 бельґійських франків). Із збільшенням площі залісненої землі ставка державної винагороди за 1 га зменшується. Держава компенсує витрати на догляд лісових культур упродовж перших 5 років. Крім того, передбачена державна компенсація сільськогосподарським виробникам за неотримані прибутки в сільському господарстві, яка становить 25000 бельґійських франків за один гектар заліснених сільськогосподарських угідь і виплачується упродовж 5 років.
У багатьох країнах ЄС лісовласники отримують державну допомогу у разі використання їхніх лісів для суспільних потреб. Зокрема, лісова національна політика в Німеччині спрямована на заохочення використання лісів для рекреації, захисту та інших суспільних потреб. Законодавство цієї країни передбачає надання державної допомоги лісовласникам в обсязі, що забезпечує рентабельну роботу лісового господарства впродовж тривалого часу. Державна допомога надається, як звичайно, лісогосподарським об'єднанням, що створені на базі приватних і комунальних лісів. Вона може надаватися також сільсько- і лісогосподарським підприємствам і приватним власникам лісових ділянок у випадках, коли вони не отримують її від лісогосподарських об'єднань.
У Швейцарії за рахунок державного бюджету покривають частину витрат на проведення рубок догляду, здійснення заходів, спрямованих на попередження пожеж та боротьбу зі шкідниками, та будівництво доріг у випадках, коли ліси лісовласників використовуються для суспільних потреб. Державна фінансова підтримка лісового господарства Швейцарії з роками посилюється.
Чинне законодавство багатьох європейських країн передбачає податкові пільги для лісового господарства. Ці податкові пільги розглядалися в нашій газеті (див.: “Деревообробник”. - № 7). Крім податкових пільг, передбачено багато інших видів державної підтримки лісового господарства. Зокрема, дуже поширеними є безплатні консультації спеціальних державних служб щодо організації лісового менеджменту. Так, у Німеччині такі консультації надає Лісова служба, у Швеції - Окружна лісова рада. Як звичайно, їх надають лісовим менеджерам, лісовласникам, працівникам громадських організацій.
В окремих європейських країнах працюють спеціальні консультаційні пункти, які надають населенню послуги в царині “тихого” полювання. Фахівці консультаційних пунктів не тільки надають консультації. Вони можуть, крім того, переглянути зібрані в лісі гриби і відібрати непридатні для споживання. Мережу таких консультаційних пунктів варто створити в Україні, оскільки від отруєння непридатними для споживання грибами щорічно гине багато людей.
Підтримання біологічної різноманітності залишається суттєвою проблемою для лісів Європи у порівнянні із іншими частинами світу. І якщо деякі види знаходяться під загрозою сьогодні, то це є наслідком радикальних змін ландшафту впродовж тисячоліть. Більша частина Європи зазнала обезліснення у минулому внаслідок аграрного освоєння, індустріалізації, воєн, однак впродовж століть ліси самовідновились або ж були відновлені людиною.
Тільки 4 % Європейських лісів відноситься до категорії пралісів, у порівнянні із 27 % лісів у світі в цілому. Площа пралісів (або ж лісів, які умовно можна віднести до цієї категорії) хоч і повільно, але зростає у Європі. В Росії ж, яка володіє 97 % загальноєвропейських пралісів їх площа зростала в 1990-х рр., але зменшилась на 0,2 % з 2000 до 2005 р. [6].
Іншим важливим фактором збереження біологічної різноманітності є розширення територій, на яких лісові екосистеми призначені насамперед для природоохоронних функцій. Позитивною тенденцією глобального виміру характерною для 1990-х і збереженою протягом 2000-2005 рр. є зростання площі лісів природоохоронного призначення, що склало 100 млн. га за 15 років, тобто 32 %. У Європі площа лісів природоохоронного призначення зросла на 100 % за цей же самий період, в основному це сталося на початку 1990-х рр., але впродовж 2000-2005 рр. зростання залишалось суттєвим, майже 3 % у рік.
Близько 10,5 % лісових земель у Європі відведені під природоохоронні об'єкти, що наближається до середнього світового показника, який складає 10 %. В цілому кількість видів, які знаходяться під загрозою, є значно нижчою ніж у інших частинах світу, що пояснюється, зокрема, нижчою видовою різноманітністю лісових екосистем помірної і біореальної зон, а також відносною стабільністю лісових площ. Порівняно із деякими іншими регіонами світу у Європі ведуться більш детальні обстеження лісів щодо впливу негативних факторів на їх стан. Відсутність достовірних даних за попередні роки не дає підстав, щоб робити висновки щодо того, чи покращується або погіршується здоров' я лісових екосистем у Європі. Однак те, що від 2 до 6 % лісів стають ураженими щороку, у кумулятивному ефекті створює довготермінові наслідки, що мають суттєве еколого-економічне значення.
У зв`язку з відсутністю достовірної інформації про доходи, оподаткування та фінансування лісового господарства, не можна зробити глибокий порівняльний аналіз державної підтримки лісовирощування в європейських країнах, порівняти її з ситуацією в Україні. Наявна інформація дає змогу уявляти лише масштаби такої підтримки. Так, за даними ФАО, загальна сума державних субсидій у лісове господарство Норвегії еквівалентна 4-5 доларам на кубометр заготовленої деревини, що її використовують для промислового споживання (6-25 доларів на гектар продуктивної лісової землі). Державні субсидії на розвиток лісового господарства Швейцарії у 1991 році становили 270 млн. швейцарських франків (245 швейцарських франків на один гектар лісів). Ці цифри дають підставу твердити, що державна фінансова підтримка лісового господарства в багатьох європейських країнах є суттєвіша, ніж в Україні.
Висновки
Позитивними тенденціями, спрямованими на досягнення сталого лісового господарства в Європі є зростання площі лісів за рахунок заліснення сільськогосподарських земель, подвоєння площі лісів природоохоронного призначення, збільшення загального запасу лісів, нижчі за приріст лісів обсяги лісозаготівель, дотримання принципів багатоцільового лісокористування.
Європа - світовий лідер за показниками експорту лісової продукції, яка має тенденцію до зростання. Круглі лісоматеріали становлять тільки 16 % від загальної доданої вартості, яку дає продукція лісового сектору економіки у порівнянні із 34 % для деревообробної промисловості і 50 % для паперової промисловості. Для торгівлі європейською лісопродукцією на міжнародних ринках характерні тенденції зростання імпорту та експорту із позитивним балансом. Тобто можна зробити висновок, що країни Європи є не лише причетними до багатьох ініціатив міжнародної політики, спрямованих на досягнення сталого лісового господарства, але й втілюють їх на практиці.
Список використаної літератури
лісовий ресурс екологія
1. А.М. Дейнека, канд. екон. наук - Управліннялісового господарства у Львівській області «Європейські тенденції лісокористування та розвиток ринків продукції лісового сектора економіки»
2. Бобко А.М. Аспекти сучасного українського лісівництва і лісокористування у порівнянні з європейським досвідом // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку/ Під. ред. Б.М. Данилишина / Матер. наук.-практ. конф., 20 квітня 2007р., м. Київ. - К.: РВПС НАН України, 2007. - С. 100-107.
3. Данилишин Б.М. Проблеми модернізації природоресурсної сфери у форматі екологічно-збалансованого розвитку України // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку/ Під. ред. Б.М. Данилишина / Матер. наук.-практ. конф., 20 квітня 2007р., м. Київ. - К.: РВПС НАН України, 2007. - С. 7-14.
4. Вовк В. Розширення ЄС: вплив на екологічну політику і сталий розвиток .- htpp://www.ji.lviv/ua/n41texts/vovk.htm
5. Дубас Р.Г. Економіка природокористування. Навч. Посібник.- Т.: КНТ, 2007 р.- 448 с.
6. Попков М. Лесной тупик на пути в Европу.- НИЦЛ: Лесное хозяйство Украины. -http: //www.fmsc.com.ua.
7. Черево Г.В., Яцків М.І. Економіка природокористування.- Л.:Світ, 1995 р.- 208 с.
8. Facts and Figures: The Links between EU's economy and environment. EU Commission.- Brussels, 2006.- P. 22
9. European Forest Sector Outlook Study. - UNECE, Geneva, Switzerland and Rome, FAO. - 2005. - 235 p.
10. Report of the European Forestry Commission: thirty-third session. Zvolen, Slovakia, 23-26 May, 2006. - FAO: Geneva, Switzerland.
11. State of the World's Forests 2007. - Rome: FAO, 2007. - 145 p.
12. Состояние лесов мира 2011 . Звіт FAO
13. Попов М. Лесной тупик на пути в Европу.- НИЦЛ: Лесное хозяйство Украины. - http: //www.fmsc.com.ua/
14. Синякевич І.М. Економіка лісокористування: Навчальний підручник. - Львів: ІЗМН, 2000. - 402 с.
15. http://woodex.ua/
16. http://www.forest.ru/
Додаток
№ п/п |
Країна |
Загальна площа території країни, тис.га |
Площа вкритих лісом земель, тис.га |
Процент лісистості |
|
1 |
Швеція |
45218 |
27264 |
60,3 |
|
2 |
Фінляндія |
33814 |
21883 |
64,7 |
|
3 |
Франція |
54919 |
15156 |
27,6 |
|
4 |
Іспанія |
50596 |
13509 |
26,7 |
|
5 |
Німеччина |
35702 |
10740 |
30,1 |
|
6 |
Туреччина |
77945 |
9954 |
12,8 |
|
7 |
Італія |
30132 |
9857 |
32,7 |
|
8 |
Україна |
60370 |
9491 |
15,7 |
|
9 |
Польща |
31268 |
8942 |
28,6 |
|
10 |
Норвегія |
32376 |
8710 |
26,9 |
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Значення мінеральних ресурсів у формуванні економічного потенціалу країн світу. Забезпеченість мінеральними ресурсами країн світу. Вплив мінеральних ресурсів на територіальну структуру промисловості. Ресурсозбереження та відтворення мінеральних ресурсів.
курсовая работа [116,9 K], добавлен 05.12.2014Лісові ресурси модельних підприємств Криму, Буковинських Карпат і Передкарпаття, Центрального Лісостепу, Західного Полісся. Система критеріїв еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів. Антропогенна трансформація природних умов та лісових ресурсів.
отчет по практике [712,1 K], добавлен 28.12.2012Сучасний стан та шляхи вирішення проблем забруднення довкілля відходами промислових виробництв. Оцінка впливу виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на навколишнє середовище. Запобігання шкідливого впливу ВАТ "Рівнеазот" на екологію.
магистерская работа [1,9 M], добавлен 24.09.2009Теоретичні і методологічні основи охорони природи. Оцінка антропогенного впливу на довкілля та проблеми екологічної безпеки. Особливості забезпечення рівноваги в природі, шляхи поліпшення якості довкілля та оптимізація використання природних ресурсів.
контрольная работа [26,0 K], добавлен 19.10.2012Вичерпність паливних ресурсів та проблеми їх збереження та безпеки. Енергетичні відносини країн Євросоюзу. Альтернативні нетрадиційні та відновлювані джерела пального та електричної енергії. Природне паливо, сонячна енергія, геотермальна енергетика.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 10.08.2010Антропогенний вплив – вплив на природне навколишнє середовище господарської діяльності людини. Основні сполуки довкілля. Чинники забруднення води і атмосфери, міської території. Найбільш актуальні екологічні проблеми, що можуть впливати на здоров`я дітей.
презентация [504,4 K], добавлен 04.11.2013Вплив на навколишнє довкілля від виробництва, транспортування, реалізації та споживання тютюну, утилізація відходів. Шляхи зменшення їх негативного впливу. Проблеми утилізації, переробки упаковки тютюнових виробів. Фактори формування безпечності продукту.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 07.05.2016Основні забруднення навколишнього середовища та їх класифікація. Головні джерела антропогенного забруднення довкілля. Роль галузей господарства у виникненні сучасних екологічних проблем. Вплив на здоров'я людини забруднювачів біосфери та атмосфери.
реферат [24,3 K], добавлен 15.11.2010Природно-кліматична характеристика, геолого-геоморфологічні, гідрологічні, біологічні, техногенні особливості району розташування об’єкта досліджування. Кількісна та якісна характеристика продукції та використовуваних ресурсів, джерела забруднення.
отчет по практике [33,0 K], добавлен 02.10.2014Водозабезпеченість України ресурсами місцевого стоку. Проблеми водних ресурсів, екологічна ситуація і стан питних вод в Одеській області. Шляхи вирішення проблем водних ресурсів в Україні. Роль водного фактора у формуванні неінфекційної захворюваності.
доклад [18,9 K], добавлен 06.11.2012