Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
Природні умови Здолбунівського району. Екологічна оцінка підприємства ВАТ "Здолбунівагрохім", розробка комплексу природоохоронних заходів. Особливості охорони праці при користуванні мінеральними добривами і пестицидами, еколого-економічний розрахунок.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.12.2010 |
| Размер файла | 322,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Зміст дипломного проекту
- 1. Вступ
- 2. Природні умови Здолбунівського району
- 3. Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
- 4. Екологічна оцінка підприємства
- 5. Розробка комплексу природоохоронних заходів
- 5.1 Розрахунок максимально-приземних концентрацій
- 5.2 Розрахунок ГДК для речовин, які володіють ефектом сумації
- 5.3 Розрахунок нормативів граничнодопустимих та тимчасово погоджених викидів для стаціонарних джерел.
- 5.4 Біологічно - інженерна споруда.
- 5.4.1 Проектування біологічно інженерної споруди
- 5.4.2 Технологія будівництва БІС
- 5.4.3 Експлуатація біологічно-інженерної споруди
- 6. Охорона праці на ВАТ “Здолбунівагрохім”
- 6.1 Охорона праці при користуванні мінеральними добривами і пестицидами
- 6.2 Розрахунок блискавка захисту
- 6.3 Розрахунок освітленість
- 7. Еколого-економічний розрахунок
- 7.1 визначення плати за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
- Висновки
- Список літератури
1. Вступ
Проблема захисту навколишнього середовища одна з найважливіших задач сучасності. Викиди промислових підприємств, енергетичних систем і транспорту в атмосферу, водойми і надра на сучасному стані розвитку досягли таких розмірів, що в ряді районів земного шару, особливо великих промислових центрах, рівні забруднення суттєво перевищують допустимі санітарні норми.
Значення атмосферного повітря для природи величезне і різноманітне. Це джерело кисню для дихання і вуглекислоти для фотосинтезу. Воно захищає всі живі організми від шкідливого космічного випромінення, сприяє збереженню тепла на Землі і регулює клімат, сприймає газоподібні продукти обміну речовин, переносить водяні пари по планеті, являючись місцем, де утворюються хмари, опади і відбувається інші метеорологічні процеси, служить середовищем для літаючих організмів, впливає на родючість ґрунтів. Для життєдіяльності людини повітря найголовніший продукт споживання.
Вода - це безцінний дар природи. І хоча б здавалося б здавалося, що на нашій планеті зосереджені такі величезні запаси, яких вистачить людству назавжди, проте проблеми використання води є дуже актуальними. Це пов'язано з однієї сторони, з відносно невеликими запасами прісної води, що складають лише 2,53 від загального об'єму води на землі, а з іншої - з об'ємом і характером використання її людиною.
Хоча в природі вода існує ніби “сама по собі” та вона є невід'ємним компонентом природного навколишнього середовища. Використання води зачіпає в тій чи іншій мірі і інші компоненти природних екосистем, наприклад, грунт, рослинний та тваринний світ.
Нормальна життєдіяльність людини потребує не лише наявності повітря, води, але й їх певної чистоти. Будь-яке відхилення від норми несприятливо впливає на здоров'я людей. Тому охорона довкілля вважається найважливішою проблемою оздоровлення навколишнього середовища.
Запаси води і повітря на землі практично безмежні. Вони відносяться до категорії невичерпних ресурсів, але господарська діяльність людини впливає на атмосферу і змінює склад повітря, води і ґрунту. Ці зміни нерідко набувають настільки значного і стійкого характеру, що доводиться приймати міри по їх охороні. Для повітря, води і ґрунту, як для природних ресурсів, необхідно постійно проявляти турботу. На підприємствах необхідно обов'язково ставити очисні споруди.
В даному дипломному проекті ми розробляємо комплекс природоохоронних заходів на ВАТ “Здолбунівагрохім" щоб запобігти шкоди, яка надається довкіллю викидами і скидами забруднюючих речовин.
2. Природні умови Здолбунівського району
Здолбунівський район розташований у південній частині Рівненської області. має 0.7 тис. км.2. Населення району 65, 3 тис. чоловік, у тому числі і міського 32,2 тисячі. Районним центром є місто Здолбунів, яке розташоване в північній частині району на річці Усті. Рельєф міста рівнинний, порушується заболоченими заплавами Усті та її лівої притоки Шведки, а також численними зниженнями. На південно-східній околиці міста на Усті збудоване Старомильське водосховище з площею водного дзеркала 134 га, а в заплаві Шведки - систему ставків, які займають площу 247 га.
У Здолбунівському районі знаходиться 54 сільських населених пунктів і селище міського типу Мізоч в якому і знаходиться ВАТ “Здолбунівагрохім”.
Поверхня району підвищена, плоскохвиляста. На півночі знаходиться Рівненське плато з широкими балками і річковими долинами з заболоченими заплавами. На півдні розташований Мізоцький кряж з значним ступенем ерозійного розчленування поверхні. Це горбиста височина на межиріччі Горині та Ікви яка простягається у субширотному напрямі вздовж річки Свитенька на 50 кілометрів, шириною від 6 до 13 кілометрів і висотою до 358 метрів. Кряж має асиметричну форму. Його південні схили круті, місцями урвисті, піднімаються над навколишньою низовиною на 120-150 метрів, а північні схили більш пологі. Розвинута яружно балкова сітка.
Шкала висот у метрах:
У Здолбунівському районі поширенні такі корисні копалини як вапняки, крейда, мергелі, лесовидні суглинки, кварцові піски. Мізоцький кряж складається з вапняків, що залягають на мергелях. Район розташований у Західноукраїнській лісостеповій фізико-географічній провінції. Тут найбільш поширені ясно-сірі лісові грунти, і займають 42% площі всього району. Також розповсюдженні темно-сірі опідзолені грунти і чорноземи опідзолені. Ці грунти характеризуються значною кислотністю, а відтак - безструктурністю і розпорошенням одного шару, схильного до запливання та утворення кірки на поверхні, нарешті, незначним вмістом гумусу і зниженою родючістю. Разом з тим, ці грунти інтенсивно розорюються і досить ефективно використовуються при вирощуванні зернових, технічних та плодових культур, багаторічних трав тощо. Для Мізоцького кряжу характерні сірі лісові грунти на яких поширені дубові ліси. В 22 Здолбунівському районі ліси представленні дубом, грабом, рідко зустрічаються сосни, ялинки. Підлісок представлений здебільшого заростями ліщини, бруслини, крушини, добре розвинутий і трав'янистий покрив. Це папороті, орляк звичайний, зірочник лісовий та інші. Хвойні ліси на Здолбунівщині становлять ялинкові ліси, що окремими невеличкими острівцями зустрічаються у південні частині. Чисті ялинки представлені здебільшого високозімнненими заростями ялини європейської, до якої місцями домішуються сосна та береза. На суходільних та заплавних луках переважає бобово-злакове різнотрав'я на заболочених ділянках розповсюдженні осикові угрупування.
Тваринний світ району представлений такими ссавцями як миші польові, хом'яки сірі, полівка грунтова. Серед птахів є шуліка чорний, куріпка сіра, дрохва, журавель степовий, припутень, жайворонок, посмітюха, просянка. З класу земноводних є часничниця. Ці тварини проживають на територіях сільськогосподарських угідь, а біля міста переважають такі ссавці як вухань, вечірниця руда, миша жовтогорла, пацюк чорний, здичавілі коти та собаки, а серед птахів є лелека білий, голуб сизий звичайний, горлиця кільчаста, дятел, ластівка міська, сич хатній, дрізд чорний, зяблик.
Клімат району помірно континентальний, тобто помірно теплий, вологий. Зима м'яка з частими відлигами, літо тепле, з достатньою кількістю опадів.
Зима починається 15-17 листопада з переходом середньодобових температур повітря через 0оС, і утверджуються наприкінці місяця. Стійка зима починається у другій декаді січня з переходу середньодобових температур через - 5оС. у цей час спостерігаються найнижчі температури повітря, зменшується хмарність кількість днів з відлигами. У середині лютого починається спад зими. Період сніготанення триває 15-20 днів. Весна починається є останніх днів лютого - початку березня, коли сходить сніговий покрив. І коли середні добові температури перевищують 5оС, це на початку квітня, тоді починається справжня весна. Наприкінці квітня майже всі дерева вкриваються листям, з'являються комахи, температура повітря переходить через 10оС. Проте до середини травня часто спостерігаються приморозки у повітрі.
Літо починається з кінця травня і триває до вересня. Влітку переважає антициклонна погода, проте часті циклони із заходу приносять значну кількість опадів, приблизно у липні до 80-110 мм. Опади нерідко опадають у вигляді злив. Пересічні температура повітря в липні 18,8оС.
Характерною ознакою осені в Здолбунівському районі є затяжні дощі, часті тумани. Останній період осені характеризується найвищою у році хмарністю, холодною вологою погодою, частою зміною структурою опадів - дощ, сніг, мішані опади.
На рік в районі випадає 590 мм опадів переважно в теплий період року. Гідрографічна сітка представлена річками системи Горині, що належить до басейну Дніпра. Це витоки Усті, Струбли, середня течія Свитеньки. Тут збудовано 31 ставок загальною площею водного дзеркала 590 га.
У Здолбунівському районі існує одинадцять державних заказників місцевого значення. Лісові - урочище “Ольхава” площею 539 га, Будеразький і Мостівський заказники площею 100 і 197 га. Серед ботанічних у Здолбунівському лісництві є урочище “Дівоча гора” площею 146, 7 га, Кунинська дача площею 200га і Корнинський заказник площею 77га. Серед ентомологічних заказників в селі Мала Мощаниця - Ступанівський, в селі Стеблівка - Стеблівський, в селах Коршів і Нова Мощаниця - Коршівський і Мощаницький, Булеразький в селі Будеран.
Також в районі є пам'ятки природи. До державних ботанічних відносяться липи віковічні в селі Уїздці, каштан, якому 400 років знаходиться в селі Дермань біля школи інтернат і в цьому ж селі є липи яким 300 років.
Серед гідрологічних - державна пам'ятка природи джерело “Батіївка" в селі Дермань. В Мізочі існує Мізоцький парк, це пам'ятка садово-паркового мистецтва.
В Здолбунівському районі є шість державних заповідних урочищ. Серед лісових - Гурби, Нараїв, Мостівське і Спасівське та болотні - Хам-гора і Підзастав'є.
В районі провідне місце в промисловості посідає виробнитство будівельних матеріалів. Це Здолбунівському цементно-шиферний комбінат і завод залізобетонних конструкцій і виробів. Серед підприємств харчової промисловості є цукровий завод в Мізочі, продтоварний та хлібні заводи. Діють заводи пластмасових виробів та ремонтно-механічний. Спеціалізація сільського господарства - буряківництво, картоплярство. З зернових культур вирощують озиму пшеницю і ячмінь. В районі також займаються м'ясо-молочним тваринництвом. Найбільш поширене скотарство, свинарство, та вівчарство. Площа сільськогосподарських угідь 39,3 тис. га, у тому числі орні землі - 33,5 тис. га, пасовищі і сіножаті - 5,7 тис. га.
3. Екологічна характеристика населеного пункту Мізоч
Селище міського типу Мізоч розташоване на річці Струбелці. Це притока Струбли і належить до басейну річки Прип'ять. Струбелка бере початок на північних схилах Мізоцького кряжу і має довжину 86 км і площу 1350 км2. Долина річки коритоподібна, шириною до 4 км і глибиною до 60м. Заплава двостороння, часто заболочена, шириною до 0,8-1 км. Річище звивисте, на значному протязі випрямлене і зрегульоване. Ширина Струбелки від 5 до 20 м, глибина від 1,2 до 1,5 м. Похил річки 1,2 м/км. Живлення мішане. Льодостав з середини грудня, скресає Струбелка до середини березня. На річці споруджено численні руслові ставки і невеликі водосховища. Один з ставків знаходиться в Мізочі. Струбелка є водоприймач меліоративних систем.
Населення Мізоча 4,3 тисячі жителів. Тут є залізнична станція. Поверхня селища розчленована балками та ярами. Пересічна температура січня - 5,5оС і липня +18,4оС. за рік тут випадає 520 мм опадів. Площа зелених насаджень в Мізочі 173,0 га. Мальовничі околиці селища охороняються.
Тут знаходиться Будеразький лісовий заказник, заповітне урочища Будеразька Дача, Мізоцький парк є пам'яткою садового-паркового мистецтва.
У Мізочі знаходяться такі підприємства:
1) Хлібний завод;
2) Молокоцех;
3) Комбікормовий завод;
4) Завод “Сяйво”;
5) Ремонтно-транспортне підприємство;
6) Мізоцьке сільське споживання товарів;
7) Цукровий завод;
8) ВАТ “Здолбунівагрохім”;
Схема розміщення підприємств в смт. Мізоч.
Завод “Сяйво” - це філіал Львівського дослідно-експериментального заводу освітлювальної апаратури. Це підприємство виробляє світильники. Основні забруднювачі атмосферного повітря це оксид азоту, оксид вуглецю і оксид сірки, які утворюються при згоранні вугілля.
В таблиці привожу речовини і кількість викиду в атмосферне повітря в тонах за рік.
Таблиця 3.1
|
Забруднюючі речовини |
К-ть викиду т/рік |
|
|
Зола Оксид азоту Оксид вуглецю Оксид сірки Їдкий натрій Солі нікелю Сольвент-нафта Кислот Уайт-спирт бутанол |
0,926 2,5 7,9 23,5 0,73 0,005 2,0 0,98 0,163 0,49 |
На хлібозаводі забруднювачами повітря є продукти згорання палива в печі це оксид вуглецю, двоокис азоту і двоокис сірки; продукти бродіння від дріжджів це етиловий спирт і оцтова кислота. Забруднювач фурфурол утворюється при розпаді цукру під час випічки. Від борошна виділяється пил, який теж забруднює довкілля.
На ремонтно транспортному підприємстві основними об'єктами забруднення довкілля є заправка (пари бензину і солярки); вулканізаторна (пари бензину); акумуляторні батареї (пари сірчаної кислоти); кузня яка працює на вугіллі, при згоранні якого виділяється діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид, зола, котельня, працює на мазуті виділяє діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту і золу.
ВАТ “Здолбунівагрохім" має такі джерела викиду забруднюючих речовин: котельна виробничої бази (викиди сажі, сірчаного ангідриду, окис вуглецю і оксиду азоту) зварювальний агрегат (викидає в атмосферу оксид марганцю і оксид заліза), кузня (викидає сажу, сірчаний ангідрид, окис вуглецю, окисли азоту), котельня бази хімпродукції (викиди сажі, сірчаного ангідриду, окису вуглецю, окису азоту). В стічних водах знаходяться: БПК повне, ХПК, рН, зважені речовини, азом амонійний, азом нітритний, хлориди, сульфати, залізо, фосфати. Дане підприємство, для якого в проекті ми будемо розробляти комплекс природоохоронних заходів, не є забруднювачем довкілля.
Цукровий завод являється основним і найбільшим підприємством в смт. Мізоч і найбільш впливає на стан довкілля.
Завод починає переробку цукрового буряка з вересня місяця. За рік завод переробляє 18900 т/годину буряків.
Після переробки буряків залишається жом, який складають в жомову яму і там відбуваються процеси оцтового і маслянокислотного бродіння. Отже, основні забруднювачі атмосфери від жомової ями заводує уксусна і масляна кислота. Кількість викидів 13,608 т/год оцтової кислоти і 4,53 т/год масляної кислоти.
Одним з багатотоннажних відходів при виробництві цукру з буряка являються високонценровані стічні води, які для чищення вивозять на поля фільтрації. До стічних вод входять органічні речовини (2.3кг на 100 кг переробленого буряка).
Вказані речовини представляють собою вуглеводні, білки і жири. Їх кількість в кг на 100 кг буряка складає: вуглеводи - 1, білки 0,38, жири - 0,01. Кількість газів які утворюються на 100 кг буряка - 1,61 кг. на цукровому заводі стічні води забруднюються такими речовинами як і хлориди, сульфати, завислі речовини, БСК, азот амонійний.
4. Екологічна оцінка підприємства
ВАТ “Здолбунівагрохім" знаходиться в селищі міського типу Мізоч по вулиці Котовського, 1. Директор райоб'єднання Красовський В.А; головний інженер Бойко Н.П, відповідальний за охорону природи Ляш А.С. Підприємство контролюють: місцева спілка народних депутатів, орган Держкомприроди Здолбунівський райкомітет по охороні природи.
Інститут “Рівнеагропроект” є організацією генпроектувальником.
Метеорологічні характеристики є коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин а атмосфері подаємо в табличні формі:
Таблиця 4.1
|
Назва характеристик |
Величина |
|
|
Коефіцієнт, який залежить від стратифікації атмосфери Коефіцієнт рельєфу місцевості Середня максимальна температура повітря найбільш жаркого місяця року, ТоС Середня температура повітря найбільш холодного місяця року (для котельних, які працюють по отоплю вальному графіку) Середньорічна роза вітрів, % Північ Північний - Схід Схід Південний - Схід Південь Південний - Захід Північний - Захід Захід Швидкість вітру (І) по середнім багаторічним даним повторювальність перевищення яких складає 5%, м/с |
180 1 +22,6 5,4 8 6 9 16 11 11 15 24 13 |
Фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
смт Мізоч:
завислі речовини - 0,2 мг/м3
сірчистий ангідрид - 0,1 мг/м3
окис вуглецю - 1,5 мг/м3
окисли азоту - 0,03 мг/м3
сажа - 0,06 мг/м3
До ВАТ “Здолбунівагрохім" входить: адміністративний корпус, КТП, гараж, котельня, побутовий корпус, маслосклад, майстерня, миття автотранспорту, очисні споруди миття, водонапірна башта, артскважина, нафтосклад, склад, підсобне господарство, житловий будинок, пожежний резервуар, очисні споруди БІО-50, хлораторна, насосна станція. Джерелами викидів на підприємстві є майстерня і котельня.
Таблиця 4.2.
Цехи і виробничі об'єкти.
|
Назва виробничого об'єкту (цехи, корпуси) встановлена потужність |
Назва продукції яка виготовляється |
Одиниці вимірювання |
Об'єм продукції, що випускається По плану Фактично |
||
|
Котельня виробничої бази Гараж Реммайстерня з кузнею і зварювальним постом Миття автомобілів Очисні споруди БІО-50 Побутовий корпус Котельня бази хімпродукції База хімпродукції |
0,9 тон пари за годину 0,3 тони пари за годину зберігання і реалізація міндобрив |
Шт. а/м м3 Тисячі тон за рік |
50 50 13,145 |
50 - 13, 145 |
Таблиця 4.3.
Використання земельних ресурсів.
|
Земельний відвід, га |
Санітарно захисна зона, м |
Відвід земель на тимчасове користування |
||||||
|
Всього |
В тому числі |
|||||||
|
Під будівлі, споруди |
Тверді покриття території |
Газони озеленення |
||||||
|
Основного виробництва |
Допоміжного виробництва |
Адміністративно - побутового призначення |
||||||
|
Всього |
||||||||
|
4,4 (база) |
0,16 |
0, 20 |
0,06 |
1,9 |
1,93 |
50 |
48,00 |
|
|
Склади міндор-бив |
200 |
(Склади міндобрив) |
Таблиця 4.4.
Витрати сировини і допоміжних матеріальних ресурсів по видам продукції.
|
Назва виду сировини |
ГОСТ |
Хімічний склад по ГОСТу або аналізу |
Назва продукції з сировини, яка використовується |
Од. вим. |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
Бензин 2.Дизельне паливо 3.Паливо для печі 4.Вугілля 5.Електроди (марка АМО-4) |
2084-77 305-82 - 537-85 5.1215-72 |
Вуглеводні Вуглеводні Вміст сірки Вміст сірки |
Паливо для автомашин Паливо для машин і тракторів Для отримання пари в котельні Паливо для горна Зварювальні роботи |
Тонн Тонн кг |
338 609,6 186,9 5,0 950 |
Таблиця 4.5.
Витрати енергоресурсів по видах продукції.
|
Назва виробника |
Види енергоносіїв |
||||
|
електроенергія |
вугілля |
Інші види палива |
Теплова енергія від приватної котельні |
||
|
Ремонт, техобслуговування |
135,44 т. КВТ/год |
3,8 |
271,0 (паливо печей) |
1935,7 Гкал |
Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин в атмосфері.
Таблиця 4,5 (а)
|
Назва джерел Викидів (висота) Діаметр або Розміри січення Устя довжини |
Номер Джерела викиду |
Назва виробництва І джерела виходу забруднюючих речовин (агрегат, установка і т.д.) |
Назва забруднюючих речовин |
Код забруд-нюючої речовини |
Кількість забруднюючих речовин які відходять від джерела виходу т/год |
Кількість забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу |
Параметри газоподібної суміші на виході джерела викидів |
|||
|
Мак. Г/с ГДВ ВСВ |
Сумарне т/рік ГДВ ВСВ |
Об'єм м3/с |
Тем.а повітря |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
Труба М=4,0 м Д=0,2м |
1 |
Котельня виробничої бази 4 котли Д=721 |
Сажа Сірчастий андигід окись вуглеводню окиси азоту |
0328 1506 0338 0301 |
0,030 1,440 0,996 0.540 |
0,002 0,002 (0,002) 0,096 0,096 (0,096) 0,066 0,066 (0,066) 0,036 0,036 (0,036) |
0,030 0,030 (0,030) 1,144 1,144 (1,144) 0,996 0,996 (0,996) 0,540 0,540 (0,540) |
0,12 |
08 |
|
|
Труба М=3,0м Д=0,1м Труба Н=15м Д=0,4м Труба Н=4,0м Д=0,3м |
2 3 4 |
Зварювальний агрегат Кузня Котельня бази хімпродукції |
Оксид марган-ця Оксид заліза Сажа Сірнистий ангідрит Окис вуглево-дню Окисли азоту Сажа Сіонистий андигід Окис вуглеводню Окисли азоту |
0143 0328 1506 0338 0301 0328 1506 0338 0301 |
0,0007 0,005 0,007 0,354 0,245 0,126 0,007 0.354 0,245 0,126 |
0,0003 0,0003 (00003) 0,002 0,002 (0,002) 0,023 0,023 (0,023) 0,114 0,114 (0,114) 0,045 0,045 (0,045) 0,005 0,005 (0,005) 0,00050,0005 (00005) 0,20 0,020 (0,020) 0,016 0,016 (0,016 0,008 0,008 (0,008) |
0,0007 0,0007 (00007) 0,005 0,005 (0,005) 0,055 0,055 (0,055) 0,270 0,270 (0,270) 0,107 0,107 (0,107) 0,007 0,007 (0,007) 0,354 0,354 (0,354) 0,245 0,245 (0,245) 0,126 0,126 (0,126) |
0,5 0,5 0,6 |
20 60 80 |
Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу (в цілому по підприємству, т/год). Таблиця 4.5 (б)
|
Забруднюючі речовини |
Кількість забруднюючих речовин, які відходять від всіх джерел виходу (фактично) |
В тому числі відходять без очистки |
Всього викинуто в атмосферу |
Дозволе-ний викид |
||
|
код |
назва |
|||||
|
0328 0143 1506 0338 0301 |
Сажа Оксид марганцю оксид заліза Сірчистий ангідрит Окис вуглецю Окисли азоту Всього: Тверді Газоподібні та рідкі |
0,092 0,007 2,064 1,348 0,678 4,1877 0,0977 4,090 |
0,092 0,007 2,064 1,348 0,678 4,1877 0,0977 4,090 |
0,092 0,007 2,064 1,348 0,678 4,1877 0,0977 4,090 |
0,092 0,007 2,064 1,348 0,678 4,1877 0,0977 4,090 |
Кількість води зібраної з водних об'єктів (водопровідних систем інших підприємств), використаної і переданої іншим організаціям. Таблиця 4.6.
|
№ п/п |
Назва водних об'єктів (водопровідних систем інших підприємств) спосіб вимірювання витрат води, тап водоміра |
Рік, утвер-джений ліміт забору води |
Отримано Води М3/год |
Використано води |
||||
|
По плану |
фактично |
В тому числі на нужди |
||||||
|
технологічні |
||||||||
|
всього |
Питної якості |
|||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
|
1 2 1 2 |
Артезісенська Скважина (код - 60) водомір ВТ-50 водопровід цукрового заводу (кол-60/560069) Всього Артезісенська Скважина (код - 60) водомір ВТ-50 водопровід цукрового заводу (кол-60/560069) Всього |
1989 16,00 1989 0,95 1989 16,95 1990 16,00 1990 0,95 1990 16,95 |
16,00 0,95 16,95 16,00 0,95 16,95 |
16,00 0,95 16,95 16,00 0,95 16,95 |
16,00 0,95 16,95 16,00 0,95 16,95 |
6,89 - 6,89 6,89 - 6,89 |
6,89 - 6,89 6,89 - 6,89 |
|
|
№ п/п |
Використання води, тис м3/год |
|||||||
|
В тому числі на нужди |
||||||||
|
Допоміжні |
Господарські |
|||||||
|
Всього |
Питної якості |
|||||||
|
1 2 всього 1 2 всього |
0,73 - 0,73 0,73 -0,73 |
0,73 - 0,73 0,73 -0,73 |
8,38 0,95 9,33 8,38 0,95 9,33 |
Характеристика водооборотних систем (ВОС). Таблиця 4.7.
|
Назва обслуговуючих Виробництв, цехів |
Водооборотні системи |
||||||
|
Витрати тис м3/год |
підживлення |
Тип оберненої системи |
Характеритика водопідготовки |
||||
|
Проектний |
Частковий |
Витрати Підживлення |
% підживлення |
||||
|
Миття автотранспорту |
7,00 |
6,89 |
0,5 |
7 |
Грязевідстійник Бензомасловлювлювач, очистка |
Характеристика джерел стічних вод по стану на 1990 р. Таблиця 4.8
|
Назва джерела стічних вод, номер випуску, режим скиду, контрольно-вимірювальні пристрої, пергіньпоказників складу і властивостей стічних вод. |
Фактична концентрація м2/л |
Фактичний скид |
|
|
Госппобутові і виробничі стічні води - 7,56 т. м3/рік. Затверджені середні витрати стічних вод - 3,62 м3/год. Максимальні витрати стічних вод - 0,004м3/сек. Показники складу і властивості стічних вод: БПК повне ХПК Водневий показник рН. Зважені речовини Азот амонійний Азот нітритний Хлориди Сульфати Залізо Фосфати |
683,6 1600 7,4 82 25,4 0,03 26,9 28 0,09 0,5 |
2474,6 5792 296,8 91,9 0,11 97,9 101,4 0,33 0,17 |
Характеристика очисних споруд. Таблиця 4.9.
|
Назва очисної споруди та метод очистки |
Пропускна здатність |
||
|
проектна |
фактична |
||
|
Очисні споруди біологічної очистки БІО-50. Очисні споруди не працюють, приймальна станція насосної станції використовується як вигріб, стоки вивозяться на поля фільтрації цукрового заводу Очисні споруди водоооборотної системи миття автомобільного транспорту, механічна очистка методом відстоювання без скиду соків у водойми |
18250 7000 |
10585 6890 |
Характеристика відходів які утворюються па підприємстві. Таблиця 4.10.
|
Назва |
Технологічний процес виробнитства хімічних елементів (сумішів) відходів, % ТУ або ГОСТ |
Клас небезпеки відходу хімічних елементів (сумішів) у відході % |
Фізико-хімічна характеритика відходів (пожаровибухо небезпечність, агрегатний стан, розчиність, вологість) |
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
Шини автомобілів |
Ремонт автомобілів |
вуглеводні |
Пожежно небезпечні |
|
|
Нафто- продукти |
Миття автомобілів, заміна мастил |
ІІ клас вуглеводні |
Пожежно небезпечні, нерозчинені у воді |
|
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
|
Наявність відходів в містях організованого складування (захоронення) Всього: |
Утворилось відходів т/год |
Періодичність утворення і вивозу відходів |
Причини не використання відходів |
||
|
всього |
Передано іншим підприємствам |
||||
|
0,5 |
2,0 |
1,5 |
Один раз на шість місяців |
Відсутність технологій |
|
|
2,0 |
14,0 |
12,0 |
Один раз на три місяці |
Відсутність потужн. для переробки |
Полігони та накопичувачі, призначені для захоронення (складування) відходів на підприємстві відсутні. Порушено 20 га земель. Рекультивізація порушених не проводиться. Наявність транспорту на підприємстві наводимо в табличні формі.
Транспорт підприємства. Таблиця 4.11
|
Група Транспортних засобів |
К-ть шт |
Середньорічний пробіг за одиницю транспорту км/год |
Загальний пробіг Млн. км/год |
Коефіцієнт впливу середнього віку, технічний стан |
викиди |
Річ - ний викид т/год |
|||
|
Окис вугле- водів СО |
Окис Азоту NО2 |
Вуг-леводень |
|||||||
|
Грузові та спеціально грузові з двигунами: Бензинові Дизельні Автобуси з бензиновими двигунами Легкові службові і спеціальні |
39 8 2 1 |
30436 19125 31500 26000 |
1,187 0,153 0,063 0,026 |
СО 1,33·1,69 NО2 1,0·0,8 СН 1,2·2,0 СО 1,33·1,8 NО2 1,0·1,0 СН 1,2·2,0 СО 1,33·1,69 NО2 1,0·0,8 СН 1,2·2,0 СО 1,28·1,68 NО2 1,0·0,85 СН 1,17·1,83 |
55,5 15,0 51,5 16,5 |
6,8 8,5 6,4 2,23 |
12,0 6,4 9,6 1,6 |
СО=148 NО2=6,4 СН=31,7 СО=5,37 NО2=1,3 СН=2,35 СО=7,23 NО2=0,3 СН=1,35 СО=0,09 NО2=0,9 СН=0,08 |
|
|
Всього: СО=161 NО2=8,1 СН=35,5 |
Для ВАТ “Здолбунівагрохім" в даному проекті ми будемо проектувати біологічно - інженерну споруду, для того щоб очистити стічні води перед скидом у водойму. Для очистки викидів можна запропонувати сухий золовловлювач. Основні викиди в атмосферу йдуть з котельні, тому ми і пропонуємо його поставити біля котельні. Природною витяжкою відпрацьована газоподібна суміш йде через димохід і потрапляє в золовловлювач. Частинки золи опадають вниз, а очищене на 70% повітря виходить через трубу.
Мал.41. Схема сухого золовловлювача.
димохід котел
Частинки золи
Двері для вибирання золи
Котельня
5. Розробка комплексу природоохоронних заходів
5.1 Розрахунок максимально-приземних концентрацій
Проводимо розрахунок максимально-приземних концентрацій шкідливих речовин від органічного джерела викиду.
Максимально приземні концентрації від одинарного джерела викиду будуть спостерігатись на віддалі Х м. від даного джерела і знаходяться за формулами:
мг/м3 (5.1.1 а)
(5.1.1 б)
або
, м3/с
, мг/м3 (5.1.1 в)
якщо
якщо
де: См-максимально-приземні концентрації, мг/м3,А - коефіцієнт, який залежить віл температурної стратифікації атмосфери
М-маса шкідливої речовини, що викидається за одиницю часу г/с.
F - безрозмірний коефіцієнт, який враховує шкідливість осідання часток в атмосфері:
для пилу F=3
для газоповітряної суміші F=1
для аерозолів F=2
m,n - безрозмірний коефіцієнт, який враховує умови викиду газоповітряної суміші із джерела викиду.
- безрозміринй коефіцієнт, який враховує вплив рельєфу місцевості. Для рівнинної місцевості =1.
Н - висота джерела викиду, м
V1 - витрата газоповітряної суміші за одиницю часу, м3/БІС
D-діаметр устя джерела викиду, м.
0 - швидкість виходу газоповітряної суміші з устя джерела викиду м3/БІС
Т - різниця між температурою повітря навколишнього середовища і температурою газоповітряної суміші. За температуру природного середовища береться температура найтеплішого місяця року (середньомісячна).
Безрозмірні коефіцієнти f, fe, Vm, Vґm визначаються за такими формулами:
(5.1.2)
(5.1.3)
(5.1.4)
(5.1.5)
Коефіцієнт m визначається в залежності від безрозмірних коефіцієнтів за формулами:
(5.1.6 а)
(5.1.6 б), , (5.1.6 в)
Коефіцієнт m знаходиться в залежності від Vm: n=1,якщо Vm>=2, (5.1.7а);
N=0,532Vm2-2,13 Vm=3,13, якщо 0,5<=Vm<2 (5.1.7б);
N=4,4 Vm, якщо Vm<0,5 (5.1.7.в).
Віддаль Х м, на які приземна концентрація досягає при несприятливих умовах max значення. См визначається за формулою:
(5.1.8 а)
Де d - безрозмірний коефіцієнт, який при f>100:
де d - безрозмірний коефіцієнт, який при f<100:
при f>100
Значення небезпечної швидкості вітру Им (м/с), при якій на рівні флюгера спостерігається значення максимально-приземних концентрацій См, на віддалі Х м від джерела викиду по осі факела:
при f <100:
при f >100:
Максимальне значення приземних концентрацій шкідливих речовин при несприятливих метеорологічних умовах при швидкостях вітру, які відрізняються від Им визначаємо за формулою:
(5.1.9)
де: r - безрозмірний коефіцієнт, який визначається в залежності від співвідношення U/Um за формулою:
(5.1.10)
(5.1.11)
При небезпечній швидкості вітру Um приземні концентрації шкідливих речовин С (мг/м3) по осі факелу викиду на різних віддалях х від джерела викиду визначаємо за формулою:
мг/м3 (5.1.12);
де: S1 - безрозмірний коефіцієнт, який залежить від параметра F і х/хм:
(5.1.13)
(5.1.14)
(5.1.15)
У випадку, якщо у джерела викиду спостерігається прямокутне устя, то розрахунки проводяться із врахуванням діаметра і D=De, V=Ve/
Швидкість виходу газоповітряної суміші у цьому випадку визначаємо за формулою:
Woe=V1/Lв (5.1.17)
де: V1 - витрата газоповітряної суміші,
L - довжина устя, м;
В-ширина устя, м:
Ефектний діаметр (De);
(5.1.18)
Витрата (V1e) визначається:
(5.1.19)
Масу викиду знаходимо за формулою:
г/с (5.1.20)
Отже за формулою (5.1.20)
Визначаємо масу викиду:
Спочатку розраховуємо витрату газоповітряної суміші:
Територія Здолбунівського району належить до помірного потенціалу забруднення атмосфери. Коефіцієнт А, який залежить від температурної стратифікації атмосфери становить А=180.
Маса викиду сірчаного ангідриду:
г/с, г/с
г/с, г/с
Зважені речовини:
г/с
За формулами (5.1.2,5.1.3,5.1.4,5.1.5) визначаємо такі параметри:
Оскільки у нашому випадку використовується умова f<100 s Vm>0,5, тому для розрахунку См використовуємо формулу 1а. Розрахувавши спочатку m і n:
Отже, розраховуємо максимальні приземні концентрації шкідливих речовин:
мг/м3
Окиси азоту: мг/м3
Сажа: мг/м3
Окис вуглецю: мг/м3
Зважені речовини: мг/м3
Небезпечна швидкість вітру Um (м/c) при якій на рівні флюгера спостерігається значення максимально-приземних концентрацій Сm, на відстані Хm від джерела викиду по осі факела має значення Um+0,78 так як . Визначаємо віддаль, на якій спостерігаються максимально-приземлені концентрації за формулою (5.1.8), але спочатку визначимо коефіцієнт d:
Газоподібні речовини (окис азоту, оксид вуглецю)
Рідини (сірчаний ангідрид, зважені речовини)
Тверді домішки (сажа)
Концентрації шкідливих речовин на різних віддалях від джерела викиду визначається за формулами (5.1.12,5.1.13,5.1.14,5.1.15,5.1.16)
Розрахунок для сірчаного ангідриду
Розрахунок для окисів азоту:
Розрахунок для сажі
Розрахунок для оксиду вуглецю
Розрахунок для завислих речовин
5.2 Розрахунок ГДК для речовин, які володіють ефектом сумації
Групи сумацій - декілька речовин, які володіють ефектом однакової дії:
При одночасній присутності у атмосфері декількох шкідливих речовин, які впливають одно направлено, безрозмірна сумарна концентрація повинна задовольняти умову:
С1/ГДК1 + С2 /ГДК2 +. + Сн /ГДКн <=1
де C1, С2, Ст - концентрація шкідливих речовин в одній і тій же точці місцевості, мг/м3. Виходячи з умов проекту виявлена слідуюча група сумації: сірчаний ангідрит, окис вуглецю:
q= 0,1/0,05+1,5/3=2,5;
Приведена концентрація визначається за формулою:
Спр=С1+С2·ГДК1/ГДК2+С3·ГДК1/ГДК3+. +Сн·ГДК1/ГДКн
Де С1-н - концентрація речовин, які володіють ефектом сумації.
Розрахунок концентрації шкідливих речовин зазнають повністю або частково хімічного перетворення (трансформацію) в більш шкідливі речовини виконується для кожної речовини, встановлюється з врахуванням максимально можливої трансформації вихідних речовин в більш токсичні.
Потрібно вибрати з даної групи сумації Смах
Спр сірч. анг. =0,1+1,5·0,05/3=0,125.
Спр ок. вугл. = 1,5+0,1·3/0,05=7,5.
Найбільшу концентрацію має окис вуглецю. Відповідно будуємо графік зміни концентрації речовин, що володіють ефектом сумації на різних віддалях.
Вище розрахований коефіцієнт S1 для оксиду вуглецю Спр ок. вугл. = 7,5 підставляємо у формулу (5.1.12) і визначаємо концентрацію шкідливих речовин:
С100 = 7,5·0,68=5,1 мг/м3.
С200 = 7,5·0,125=0,94 мг/м3.
С300 = 7,5·0,056=0,42 мг/м3.
С500 = 7,5·0,023=0,17 мг/м3.
С1000 = 7,5·0,007=0,05 мг/м3.
5.3 Розрахунок нормативів граничнодопустимих та тимчасово погоджених викидів для стаціонарних джерел.
Величина зони впливу визначається як найбільше з двох відстаней: Х1=10·хм=155,0м, Х2=116,4 м.
Зону впливу визначають для речовини, яка максимально перевищує ГДК, тобто для оксиду вуглецю, так як 1,5/3=0,5, Х2-віддаль, на якій концентрація домішок становить 0,05 ГДК.
З графіку концентрацій для оксиду вуглецю визначаємо відстань Х2.
S1 = С/См = (0,05·ГДК) /См = (0,05·3) /3,7=0,04.
Гранично допустимий викид (ГДВ) від одинарного джерела викиду встановлюється таким чином, щоб викиди від одинарного джерела, а також сукупності джерел із врахуванням розвитку підприємства та розвитку міста не створюють приземних концентрацій більших від ГДК для рослинного, тваринного світу і відповідають величинам ГОСТу 17.25-78. ГДВ в г/с (т/рік) встановлюється за умов повного навантаження технічного та газоочисного обладнання за умови їх нормальної роботи і не повинні перевищувати ГДВ в любий 20ти хвилинний відрізок часу. ГДВ розраховується окремо для кожного джерела викиду, якщо мають місце неорганізовані викиди то вони приводяться в розрахунок як сукупність умовних джерел викиду, поряд із ГДВ для кожного джерела встановлюється ГДВ для підприємства в цілому, як сума ГДВ від одинарних джерел.
ГДВ визначається для кожної речовини окремо за формулою:
,
де Сф - фонова концентрація, яка дорівнює 0;
ГДК - середньодобові гранично допустимі концентрації.
Розрахунок ГДВ:
Сірчаний ангідрид: г/с
Окисли азоту: г/с
Сажа: г/
Завислі речовини: г/с
Оксид вуглецю: г/с
5.4 Біологічно - інженерна споруда.
5.4.1 Проектування біологічно інженерної споруди
Одним із методів очистки дрена жорно - скидних вод є застосування спеціальних гідротехнічних споруд з використанням штучно створеного біоценозу із вищих водних рослин (ВВР), які називаються біологічно інженерними - спорудами (БІС).
При проходженні дренажерно-скидних вод у горизонтальні площині через зарості вищих рослин та у вертикальні - через фільтруючу товщу піщаної засипки, яка насичена мікрофлорою проходить очищення їх забруднюючих речовин.
Підбір ВВР здійснюється з врахуванням кліматичних умов району та еколого-біологічних особливостей водних рослин. Найчастіше використовується очерет звичайний (Phragmister australis), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), та вузький (Typha angustifolia L), або болотний (Асrus calamus L/), їжака голівка пряма (Sparganian erectum) і інші вологолюбні рослини.
Очерет звичайний - багаторічна злакова світло, волоk., солевитривала, голубувато-зелена рослина до 4 м заввишки з довгим повзучим надземним і підземним кореневищем. Стебло прямостояче, міцне, товсте (до12мм у діаметрі), голе, гладеньке, до верхівки облиснене. Листки (1-5 см завширшки) лінійно-ланцетні, плоскі, жорсткі, по краях гострошорсткі. Язичок у вигляді потовщеного валика з довгими волосками. Суцвіття - велика (до 40 см завдовжки) лінійно ланцетні, темно-буроваті, з фіолетовим відтінком 3-7 квіткові., нижня квітка - тичинкова, решта двостатеві. Колоскові луски плівчасті, неоднакові, загострені, коротші від квіткових. Нижня квіткова луска на верхівці витягнута в шиловидне вістя, яке в два-три рази довше за її довжину. Вісь колоска майже по всій довжині вкрита колосками, цвіте в липні-вересні. Харчова, технічна та кормова рослина. Надземна частина очерету містить цукор, каротин, целюлозу та значну кількість аскорбінової кислоти, а кореневище - білок і крохмаль. Молоді пагони можна споживати в свіжому або вареному вигляді. З них готують вітамінні напої, а з кореневища - сурогат кави. Очерет цінується як будівельний матеріал. З нього можна виготовляти дошки, очеретно-бетонні та гіпсоволокнисті плити. Очеретом покривають дахи, роблять стіни, тини, перегородки.
Ціна сировина для целюлозно-паперової промисловості. Молоді рослини скошують на сіно та силос. Очерет звичайний збагачує киснем не тільки воду, але й грунт і тим самим сприяє посиленню процесів окислення. Кисень циркулює в рослині по його пустих стеблах і проходить в корінні по повітряно-провідних паростках. Густе, мичкувате коріння рослин як своєрідний механічний фільтр затримує завислі у воді частинки і очищає від них воду. Своїм глибоким корінням очерет поглинає з води і концентрує в масі свого тіла багато хімічних елементів - азот, фосфор, калій і інші. Один гектар заростей очерету може поглинути і акумулювати в своїй біомасі до 5-6 тон різних солей, в тому числі калію - 859 кг/га, натрію - 451, калію 95, магнію - 94, сірки - 277, мінерального азоту 167, кремнію - 3672 кг/га. Крім того, дуже цінним є те, що очерет може детоксинувати різні шкідливі сполуки, а високі концентрації аміаку, фенолу, азотно-кислотного свинцю, азотнокислої сірчаної міді не впливають на його життєдіяльність.
Ступінь поглинання забруднюючих речовин вищими водними рослинами наведено в таблиці.
Таблиця Кумуляція хімічних елементів гідрофітами.
|
Вид рослини |
Частина рослини |
Вміст, г/кг сухої маси |
Мг/кг сухої маси |
||||||||
|
азот |
фосфор |
кальцій |
Магній |
калій |
залізо |
марганець |
цинк |
мідь |
|||
|
Очерет звичайний |
Листя Стебла |
32,8 3,3 |
1,40 0,88 |
4,84 0,12 |
2,28 0,14 |
11,4 17,6 |
0,093 0,061 |
0,575 0,082 |
18,5 11,5 |
3,5 2,3 |
|
|
Рогіз вузьколистий |
Надводна Підводна |
14,2 5,2 |
1,5 0,81 |
6,74 8,96 |
1,91 1,47 |
10,7 10,6 |
0,138 0,065 |
0,548 0, 199 |
16,7 12,8 |
10,2 3,2 |
|
|
Рдесник пронизано-листий |
Вся рослина |
35,1 |
2,57 |
28,1 |
3,85 |
27,8 |
1,53 |
1,13 |
39,5 |
24,7 |
|
|
Лепешняк водяний |
Надводна підводна |
18,8 6,0 |
17,5 1,88 |
1,29 0,15 |
1,04 0,28 |
19,6 14,0 |
0,361 0,314 |
0,062 0,446 |
54,1 10,8 |
3,6 9,2 |
|
|
Кладоформа |
Вся рослина |
26,5 |
3,0 |
23,0 |
2,7 |
25,3 |
3,39 |
2,53 |
77,0 |
24,0 |
За період вегетації один гектар, зайнятий очеретом звичайним, може акумулювати в наземній масі 1,2 тони, кореневищах - 4,5 тон мінеральних солей.
Кумуляцію солей очеретом звичайним (Кроткевич П. К.) приводимо в таблиці:
Таблиця
Кумуляція солей очеретом звичайним
|
Мінеральні речовини |
Кількість акумульованих речовин кг/га |
|||
|
Наземною масою |
кореневищами |
Всього |
||
|
Кремнезем Калій Натрій Сірка Азот мінеральний Фосфор Кальцій Магній |
827,1 113,8 20,7 97,2 47,2 32,1 40,1 24,1 |
2845 745 430 180 120 90 55 70 |
3672,1 858,8 450,7 277,2 167 122,1 95,1 94,1 |
|
|
Всього |
1201,3 |
4535 |
5737,3 |
На підставі аналізу роботи діючих БІС, даних лабораторних і дослідно-промислових випробувань, а також літературних джерел сукупність очищення може досягти, %: від іонів амонію - до 81-82; від нітрит-іонів - до 92-99; від нітрат-іонів - до 86-96; від завислих речовин - до 92-97; сульфат іонів - до 36-40; від іонів кальцію Na Mg - до 10-20; від органічних домішок - до 60-80.
В даному дипломному проекті пропонуємо влаштування ставка біологічної очистки на провідному каналі.
БІС складається з таких основних елементів:
басейн - земляна споруда виконується у напіввиїмці, може бути у напівнасипу.
При розташуванні у верхів'ях балок огороджувальні дамби по периметрові, як правило, відсутні, споруджуються тільки поперечна. Для недопущення перевантаження переповнення і відведення у нижній б'єф БІС поверхневого стоку.
фільтруюча товща грунту (штучна або природна). Штучна фільтруюча засипка з пісну на всій басейну товщиною 0,6 м. Грануметричний склад фільтруючої засипки має бути несуфозійним або слабосуфозійним з коефіцієнтом неоднорідності, який менше або дорівнює 10 і коефіцієнт фільтрації 1…5 м/добу.
вищі водні рослини (очерет звичайний, рогіз широколистий і вузьколистий і інші)
горизонтальний трубчастий дренаж. Укладаються на дно басейну поліетиленові труби (ТУ 2 УРСУ 72-77). Труби обгортаються суцільною фільтрувальною обгорткою із штучних волокнистих матеріалів, які відповідають норм проектування дренажу на зрошувальних землях. Як фільтрувальний рекомендується полотно неткане клеєне (ТУ 17 УРСР 3772-83) товщиною 1,8 мм (три шари).
Глухий колектор для збору води з дрен з керамічних або залізобетонних труб з глухим зашпаровуванням стиків.
Трубопровід для відводу води з дренажу і подачі її у регулювальну споруду (подавальний трубопровід) проектується із залізобетонних труб з глухим зашпаровуванням стиків
Споруда для підтримання потрібного рівня води у басейні. (регулювальна споруда). Ця споруда може являти собою колодязь, поділений шандорами на два відсіки. Простим і надійним способом для підтримки рівня води у басейні є застосування рукава гумового, який проектується до подавального трубопроводу (мал.)
Схема для розрахунку БІС з використанням закритого дренажу.
1 - дамба БІС, 2 - колодязь; 3 - ВВР; 4-зимовий рівень води; 5 - колектор; 9 - дрена.
Споруда для подачі у БІС може бути виконана у вигляді традиційної числової споруди. До цієї споруди має бути забезпечений підхід для вимірювання витрати вод на вході або на виході із БІС. для цього БІС обладнується мірними рейками. Одна рейка встановлюється у басейні, друга - регулювальні споруди. Якщо БІС працює у зимових умовах, помірна рейка басейну встановлюється із залізобетонних труб.
При розрахунку БІС визначаємо такі їх основні параметри
1. геометричні розміри регулюючого басейну довжина (L), ширина (В), плаща (F);
2. необхідний час проходження дренажно-скидних вод
3. відстань між дренами (В);
4. тип дренажу.
5. склад штучного біоценозу вищих водних рослин.
Дані для розрахунку:
1. Дебіт дренажних вод, що подається до БІС становить - Q= 7,56 т/м3 год = 20,2 м3/добу.
2. в дренажних водах виявлено такі забруднюючі речовини:
азот нітратний С1= 0,03 м2 /добу
азот амонійний С2 = 25,4 м2/л
сульфати С3=28,0 м2/л
вода в річці рибогосподарського використання, отже ТДК азот амонійний = 0,39
розрахунок проводиться для того щоб дізнатися на скільки зменшити вміст забруднень в дренажних водах азотом амонійним. С2= (С2-ГДК) С2= (25,0,32) /25,4·100%=98%.
Отже, потрібно зменшити вміст азоту амонійного в дренажних водах на 98%.
Для БІС встановлено такі параметри: - потужність фільтруючі товщі БІС=0,6БІС;
Розрахункову величину складу води у басейні БІС - Н=0,8 м;
перевищення рівня води у колодязі Н=0,1БІС
питомий приток води до дрен
площа басейну БІС визначається за формулою:
F=Q+m/ к· (Н+БІС-h), m2 (5.4.1.1)
Де Q - дебіт дренажних вод, що подаються до БІС, м3 /добу; к - умовний коефіцієнт фільтрації, який визначається за формулою
К=м· (4БІС+В) /4Тк · (Н+БІС\h), (5.4.1.2)
Де Тк - час контакту дренажних вод, які очищаються в біоценозі БІС.
Н - глибина води в басейні БІС, БІС
Н-0,1…0,2БІС - рівень води після посадки кореневищ ВВР; 0,6-0,8БІС - рівень води в весняно-літньо-осінній період (беремо за розрахунковий); 1,2,.1,5 БІС - рівень води в зимовий період; н - перевищення рівня води у регульованому колодязі або зливній струмині (у випадках зі зливальними рукавами) над основою фільтруючої товщі, БІС h = залежить від властивості фільтруючої засипки і регулюється і процесі накладки і експлуатації с. розрахункове значення 0,1м;
В - відстань між дренами, м;
БІС - 0,6-0,85 БІС (шар фільтруючої дренажної засипки 0,4 - 0,6 БІС + шар грунту з кореневищами мокрофілів 0,15+шар піску для покриття - 0,1м) Ж
Для розрахунку площі басейну БІС згідно формули (5.4.1.1) потрібно визначити такі параметри:
А) час контакту дренажних вод, які очищаються в біоценозі БІС, Тк, діб. Тк знаходимо за допомогою графіка Тк=F (C) (мал)
Концентрація забруднюючих речовин
Повинна бути в межах вказаних на графіку. Отже, лише азот амонійний входить в ці межі
Його концентрація 25,4 м2/л. тому очищувати стічні води будемо від азоту амонійного.
Мала ефективність роботи БІС (С,%) в залежності від часу контакту (Тк, діб) для деяких забруднень.
Так час контакту дренажних вод з біоценозом БІС при очищенні від азоту амонійного становить - Тк=10 діб при С2= 98% і С2=25,4 м2/л;
б) відстань між дренами (В, м) знаходимо за допомогою графіків В=F (H,h),
Так, при Н=0,8 БІС, h=0,1 v
Q=0,5 m /добу відстань між дренами дорівнює В=2БІС
в) умовний коефіцієнт фільтрації визначаємо за рівнянням:
K=0,6· (4·0,6 +2) /4·10 (0,8+0,6-0,1) =2,64/52=0,05 м/добу
отже площа басейну становитиме
F= (20,7·0,6) / (0,05· (0,8+0,6 - 0,1)) =191 м2.
Остаточно приймаємо розміри БІС - 22х9м.
Концентрація БІС вибирається в залежності від характеру рельєфу місцевості, глибину залягання рівня грунтових вод, питомого дебіту води, яку очищають також вхідного ступеня забруднення і вимог до ступеня очистки.
При розчленованому рельєфі місцевості 0,01-0,05 дренаж в основі фільтруючої товщі, в основі або тілі огороджуючих дамб.
При проектуванні БІС необхідно в першу чергу добре вивчити рельєф, та фільтруючу властивість грунтів, вибрати конструкцію БІС та склад ВВР і БІС повинні будуватися і вводитися в експлуатацію або разом з меліоративною системою, або краще перед будівництвом меліоративних систем. В даному проекті проектуємо БІС на водопровідному каналі меліоративної системи. Склад вищих водяних рослин такий: очерет звичайний, рогіз широколистий і рогіз вузьколистий.
БІС проектується обов'язково з резервними потужностями, які необхідні для роботи БІС в період ремонтних робіт чи посадки ВВР в основній споруді. Резервні БІС проектується за різними варіантами, зокрема, як окремий паралельний основний басейн, або як басейн, що розділений на окремі відсіки. Вибір варіанту визначається в першу чергу, топографічними умовами. Резервні споруди мають працювати самостійно, вимоги до них аналогічні.
У разі необхідності зменшення капітальних затрат на будівництво БІС, або з інших причин, вимоги до якості очищення дренажно-скидних вод можуть знижуватися при відповідному зменшенні часу контакту стічних вод.
Резервні споруди можуть працювати періодично (тільки на час відключення головних) або постійно, на рівні з усіма, із збільшенням проти розрахованого, часом контакту (з недовантаженням).
У випадку роботи у паралельному взаємозамінному режимі (не менш 2 БІС), а також з урахуванням необхідності створення резервних потужностей або резервних споруд, кількість БІС визначається технічно-економічними розрахунками за приведеними витратами. Потужності споруд, які працюють у взаємозамінному режимі, рекомендується приймати однакову.
У випадку, коли допускається зниження вимог до вмісту у воді після БІС інгредієнтів, що нормуються і передбачаються лише резервні потужності, кількість споруд, працюючих у взаємозамінному режимі.
У випадку, коли є умови для скиду або використання дренажних вод у певні періоди без проходження їх через БІС, ремонтні роботи мають плануватися на цей період; при цьому не передбачаються ні резервні потужності ні резервні споруди.
У проектах БІС необхідно передбачити пристрої для припинення подачі дренажних вод на будь яку споруду, що працює у взаємозамінному режимі, і можливість перерозподілу води, яка очищується на спорудах, що відключають, на працюючі і резервні.
5.4.2 Технологія будівництва БІС
Будівництво БІС починається з прокладки і закріплення постійними знаками осі головних елементів споруди на місцевості та зняття рослинного шару.
У підготовку основи під БІС включають роботи по вилученню всього, що може привести до зниження стійкості дамб або укосів басейну і збільшення фільтрації крізь дно на берми споруди.
Дамби рекомендується споруджувати з вийнятого ґрунту з урахуванням балансу земляних мас, або з кар'єрів. Грунт дамб потрібно ущільнювати, спорудження їх має відповідати нормам гідротехнічного будівництва.
Технологія будівництва дренажу має певні особливості. У випадках, коли фільтрувальною засипкою є привізний матеріал, дренажна мережа виконується до спорудження фільтруючої засипки. Для запобігання зсуненню дрени під час засипання кріпляться до основи за допомогою шпильок із стального дроту діаметром 3-5мм кожні 2-3 метри. основа під дренаж має бути вирівняна з незначним похилом в бік колектора для збору води з дрен. Засипка дрен фільтруючим матеріалом здійснюється зануренням його бульдозером і верхом дренажних труб має бути шар товщиною не менше 0,5 метра. Розворот бульдозера над трубами не дозволяється.
У разі, коли фільтруюча засипка є природний грунт дна басейну, дрени укладаються вузькотраншейними дреноукладачами з незначним похилом у бік колектора.
Через те, що перфоровані труби (ТУ-6-19-224-83) мають обмеження по навантаженню щодо грунту і транспорту, застосування їх рекомендується при укладені вузькотраншейними дреноукладачами.
У фільтруючому матеріалі засипки на повинно бути сторонніх речей і крупних часток, які можуть пошкодити трубу. Для виключення зосереджених надходжень води у дрени кінці їх закриваються глушниками і ізолюються фільтрувальною обгорткою. Місця об'єднання дрен і колектора також мають бути ретельно зашпарованими водонепроникним матеріалом (наприклад, цементним розчином).
Подобные документы
Історія Павлоградського району, його кліматичні особливості, природні та рекреаційні ресурси. Архітектурно-планувальні, еколого-економічні показники і загальнопромислові об’єкти регіону. Потенціальний розвиток промисловості та оцінка її основного впливу.
реферат [30,7 K], добавлен 25.10.2014Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя. Фізико-географічна характеристика басейну. Кліматичні умови. Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя. Гідрологічні характеристики річки. Рекомендації по покращенню екологічного стану.
курсовая работа [42,8 K], добавлен 27.09.2008Розрахунок екологічної ефективності заходів, спрямованих на охорону та відновлення водних ресурсів. Забруднення атмосферного повітря Харківського району. Аналіз економічного збитку від забруднення водних об’єктів. Платежі за скиди забруднюючих речовин.
курсовая работа [108,6 K], добавлен 26.02.2013Суть і основні характеристики водних ресурсів, їх забруднювачі та загальне екологічне становище. Характеристика методів очищення стічних вод. Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району, покращення питної води.
дипломная работа [379,2 K], добавлен 01.11.2010Географічні, кліматичні та гідрологічні умови, рельєф, геологічна будова території. Використання земельних та водних ресурсів. Стан атмосферного повітря в басейні ріки. Екологічна оцінка стану гідрографічної мережі р. Турія. Оцінка якості річної води.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 23.05.2019Теоретичні і методологічні основи охорони природи. Оцінка антропогенного впливу на довкілля та проблеми екологічної безпеки. Особливості забезпечення рівноваги в природі, шляхи поліпшення якості довкілля та оптимізація використання природних ресурсів.
контрольная работа [26,0 K], добавлен 19.10.2012Сучасний стан Донбасу. Вплив діяльності підприємств вугільної промисловості на здоров'ї населення. Короткий опис підприємства. Виробничі та екологічні параметри підприємства: характеристика газоочисних установок; екологічна служба, види документів.
курсовая работа [102,3 K], добавлен 03.01.2010Негативні наслідки інтенсифікації та глобалізації впливу людини на природне середовище. Сучасна екологічна ситуація. Екологічна проблема в сучасній енергетиці. Проблема екології, як негативна соціальна реальність. Екологічна свідомість й екологічна етика.
реферат [81,2 K], добавлен 19.07.2010Екологічний аналіз впливу діяльності ТОВ "Торговий дім "Керамік" на атмосферне повітря. Розрахунок платежів за викиди забруднюючих речовин. Соціально-економічні результати природоохоронних заходів. Законодавче регулювання питань охорони праці в Україні.
дипломная работа [115,7 K], добавлен 26.08.2014Визначення екологічної оцінки стану ропи Куяльницького лиману, що забезпечує якість та безпечність лікувальних процедур. Аналіз фізико-хімічного складу. Рекомендації щодо покращення екологічного стану. Розрахунок коефіцієнтів кореляції між металами.
дипломная работа [685,3 K], добавлен 20.09.2009
