Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу

Найбільш розповсюдженими типами ґрунтів на території дослідження є дерново-підзолисті, болотно-підзолисті, дернові і лучно-болотні, які розпадаються на багато різновидів в залежності від складу материнських порід, і глибини залягання ґрунтових вод.

1. Дерново-підзолисті ґрунти утворюються під шаром листяно-хвойних дерев за участю травної рослинності. За ступенем підзолистості вони бувають слабо- та середньопідзолисті; за ступенем оглеєності - глеюваті, глейові; за механічним складом - піщані, глинисто-піщані та супіщані.

У профілі дерново-підзолистого ґрунту виділяють такі горизонти:

Н₀ - 0-3 см - залишки лісової підстилки з хвої, листя, гілок, темно-бурого кольору, перехід поступовий.

Н₁ - 3-6 см - слаборозвинений гумусовий горизонт або сульфатний гумус, пухкий, вологий, перехід поступовий.

Н_е - 6-25 см - підзолистий горизонт, світлувато-сірий, місцями плямистий, відмитий від глинистих частинок, супіщаний зустрічається гумусові просякнення і плями, свіжий, перехід поступовий.

ЕІ - 26-35 см - перехідний горизонт між підзолистим і ілювіальним, ущільнений глинисто-піщаний, свіжий, перехід поступовий.

І - 36-85 см - ілювіальний горизонт, призмовидно-грудучкуватий, щільний, піщаний, вологий, перехід різкий.

Р - 86 см і більше - материнська порода, світло-жовті шаруваті водно-льодовикові відклади і піщані шари чергуються з бурувато супіщаними шарами.

Тому на водно-льодовикових і давньоалювіальних піщаних та глинисто-піщаних відкладах утворилися такі види ґрунтів: дерново-слабопідозолисті глеєві легкосупіщані ґрунти. На водно-льодовикових і давньоалювіальних легкопусіщаних і супіщаних відкладах - дерново-слабопідзолисті глеєваті легкосупіщані, дерново-слабопідзолисті глеєві супіщані і легкосупіщані, дерново-середньопідзолисті глеєві супіщані та ін.

На водно-льодовикових і давньоалювіальних суглинистих відкладах - дерново-середньопідзолисті глеєві супіщані.

На водно-льодовикових відкладах і близькопідстилаючих елювієм кристалічних породах утворилися дерново-слабопідзолисті глеєві легкосупіщані і супіщані, та дерново-середньопідзолисті глеєві легкосупіщані.

Цей тип ґрунту має низький вміст гумусу (1,0-2,0 %), ємкість вбирання 2-6 мг-екв на 100 г ґрунту, кислу реакцію і низьку насиченість основами. Завдяки інтенсивному промиванню ці ґрунти мають низький вміст поживних речовин, погані водні і фізичні властивості, низький ступінь оструктуреності.

2. Дерново-підзолисті оглеєні (глеюваті та глеєві) ґрунти розташовані у знижених ділянках. Глеюватість, зумовлена тимчасовим застоєм вод, випаданням атмосферних опадів або близькістю залягання ґрунтових вод. Оглеєння - біохімічний процес перетворення окисних сполук, заліза і алюмінію у закисні форми, що відбуваються за анаеробних умов при тривалому перезволоженні ґрунту. Глеюваті ґрунти їх ознаки помітні в материнській породі у нижній частині ілювіального горизонту, оглеєння поширилось на весь ілювіальний горизонт.

Під гумусовим горизонтом дерново-підзолисто-глеєвих ґрунтів залягає вимитий білястий елювіальний пісок. Глибина цього горизонту 10-40 см. Ілювіальний горизонт має вигляд брудно-бурого ущільненого глинисто-піщаного прошарку. Глеєві ґрунти відзначаються малим вмістом гумусу і підвищеною кислотністю, зумовленою рухомим алюмінієм, іоном, найбільш шкідливий для рослин.

Родючість дерново-підзолистих ґрунтів можна підвищувати за допомогою комплекту заходів: вапнуванням і внесенням органічних та мінеральних добрив (азотні, фосфорні і калійні), мікродобрив (мідних, борних, марганцевих).

На цих ґрунтах вирощують овочеві, технічні і кормові культури, зокрема трави.

3. Болотно-підзолисті ґрунти. На водно-льодовикових та давньоалювіальних легкосупіщаних і супіщаних відкладах утворився торфово-підзолистий легкопупіщаний грунт.

4. Дернові ґрунти. Ці грунти мають добре виражений дерновий і слаборозвинений підзолистий горизонти, високий вміст гумусу, слабокислу або найтральну реакцію, міцну грудкувату структуру та інші позитивні властивості, які забезпечують йому високу родючість.

5. Лучно-болотні ґрунти. Вони сформовані у понижених ділянках рельєфу та в заплавах річок на алювіальних і льодовикових відкладах під трав'янистою рослинністю. Ці ґрунти мають глибокий гумусний горизонт і порівняно високий вміст гумусу (3-5%), мають високу потенціальну природну родючість і з успіхом використовують для вирощування овочевих і кормових культур.

На водно-льодовикових і давньоалювіальних легкосупіщаних і супіщаних відкладах утворився лучно-болотний супіщаний. На мергелізованих суглинках - лучно-болотний супіщаний осушений грунт. На водно-льодовикових та давньоалювіальних суглинистих відкладах - лучно-болотні суглинисті і лучно-болотні легкосуглинисті ґрунти. На сучасних алювіальних відкладах - лучно-болотні супіщані.

6. Болотні ґрунти. Вони сформувалить у понижених місцях озерно-льодовикового і річкового походження, де на сучасних елювіальних відкладах сформувався муловато-болотний супіщаний грунт.

Торфувато-болотні грунти мають шар торфу близько 20 см, торфово-болотні - 20-50 см, торфовища - 50 см. Глибина шару торфу 75-300 см Переважаючим типом водного живлення низинних боліт є грунтово-напірне, води якого мінералізовані дещо більше, ніж поверхневі; різноманітний рослинний покрив (очеретяні, осокові), характеризується значним ступенем розкладу (20-50 %), вміст золи коливання у межах 8-20 % (50 %).

Низинні торфовища мають великі запаси N (2,6-4%), Р (0,6-0,8%), К (0,01-0,1%), щоправда азот міститься в них в важкодоступній для рослин формі. Доступність його залежить від інтенсивності процесів мінералізації органічних речовин торфу, мають карбонатну (слабокислу) реакцію ґрунтового розчину.

У профілі цих ґрунтів виділяють такі горизонти: лісова підстилка, торфовий, глейовий та материнська порода. В умовах інтенсивного розкладу органічної маси між торфовим і глейовим горизонтами формується гумусний горизонт (Н). Залежно від режиму ґрунтових вод і їх мінералізації на певній глибині формується рудяковий горизонт - сполучення болотної руди(дод.15, дод. 16 ).

Основними діагностичними ознаками торфових ґрунтів є потужність торфового горизонту, величина зональності, ступінь розкладання і гуміфікація органічних речовин.

Основними меліоративними заходами на цих ґрунтах є зниження рівня ґрунтових вод.

Ерозійні процеси в зоні діяльності лісництва, спостерігаються лише на зрізаних ярами і балками ділянках шляхом змиву верхнього родючого шару грунту. Ґрунтові і кліматичні умови, сприятливі для вирощування високопродуктивних насаджень головних лісоутворюючих порід (сосни звичайної, дуба звичайного, ясена звичайного, вільхи чорної, берези бородавчастої та ін.).

Основними заходами для підвищення родючості цих ґрунтів є вапнування, поглиблення орного горизонту, внесення високих доз органічних і мінеральних добрив, осушення перезволожених ґрунтів, глинування піщаних ґрунтів.

2.6 Ботаніко-морфологічна характеристика основних деревних лісоутворюючих видів

Сосна звичайна (Pinus silvestris L.) - дерево з конусоподібною або пірамідною кроною. Кора внизу сіро-бура, ближче до вершини червоно-бура. Хвоїнки (2,5-7см, довжиною 1-1,5см шириною) по два в пучку, на вкорочених побігах, вони жорсткі, гладкі, темно-зелені. Рослина однодомна. Чоловічі шишки (3-7мм довжиною) сіро-жовті, яйцевидні, зрілі повислі, сіро-бурі, тусклі. Насіння буре або чорне. Запилюються в травні, світлолюбива рослина. Деревину використовують як будівельний матеріал. Відходи деревини застосовують в цеюлозно-паперовій і хімічній промисловості. З живого матеріалу отримують скипидар, каніфоль, дьоготь і вугілля.

Дуб звичайний (Quercus robur L.) - дерево з сильно гілчастою шатровидною чи шарокомірамідальною кроною, товстим стволом і міцними гілками. Кора темно-сіра, у молодих гілках сіра чи червоно-бура, гладенька, гола. Листя (7-15см, іноді 30см), почергове, короткочерешкові, перисто-лопатеві. Квітки дрібні, одностатеві, рослина однодомна. Тичинкові квітки в повислах сережках, вони складаються з 6-8 радіального віночка і 6-10 тичинок. Маточкові квітки на довгих квітколожах з редукованим віночком, зібрані по 1-3 в пазуxах верхніх листочків. Маточка 1, з нижньою зав'яззю і червонуватим трилопатевим рильцем. Плід - довгий овальний жолудь рослина світло- і теплолюбива. Рослина лікарська, дубильна, декоративна і фітомеліоративна.

Вільха чорна, або клейка (Alnus glutinosa L.) - дерево з темно-бурою тріщинуватою корою. Молоді гілки голі, клейкі, червонувато-бурі. Листя (4-10 см довжиною, 3-9 см шириною) почергове, з клиновидною основою, старі - майже голі, зверху темно-зелені, блискучі, знизу світлі, молоді - дуже клейкі. Квіти одностатеві, розвиваються до розпускання листя. Рослина однодомна. Тичинок 4, маточка 1, з нижньою зав'яззю, 2 стовбура і 2 рильця. Плід - плоский, червоно-бурий, яйцеподібний горішок. Цвіте IV-V. Лікарська, декоративна рослина, в медицині використовують кору і шишечки.

Береза повисла, або бородавчаста (Betula pendula Roth.) - дерево з гладенькою білою корою. Крона ажурна. Молоді побіги голі, блискучі, покриті як і лится, смолистими бородавочками. Листя почергове (3,8 см довжиною, 2,5-5 см шириною). Квітки одностатеві, в сережках. Рослина однодомна. Квіти з 1-2 листковим віночком, прикриті червоно-бурим чашолистком. Тичинюк 2, маточка 1, з нижньою зав'яззю і 2 червоними нитковидними рильцями. Плід - горішок. Світолюбива рослина. Лікарська, декоративна, харчова, медоносна, кормова і ефіромасляна рослина. Із неї отримують березовий сік, деревину використовують в меблевій промисловості, виготовляють паркет і фанеру.

Осика (Populus tremula L.) - дерево з короткими, товстими гілками і тонкими, оголеними чи опушеними побігами. Крона округла, стовбур рівний, циліндричний, покритий сірою чи зеленувато-сірою корою. Листя (3-7 см довжиною) яйцевидні, знизу сизоваті. Черешки довгі, сплюснуті, оголені. Тичинкові сережки (7-15 см довжиною) пониклі; маточкові сережки (4-6 см довжиною) тонкі, менш яскраві. Тичинок 6-8, інколи 12. Коробочка темно-зелена, довгасто-конічна. Квітує ІІІ-V. Рослина морозостійка, світлолюбива, лікарська, декоративна, фітомеліоративна. З деревини виготовляють бочки, фанеру тощо.

Клен гостролистий (Acer platanoides) - високе струнке дерево, кора темно-сіра. Листя (5-15 см довжиною) 5-7 пальчасто-лопатеві, з серцеподібною основою, тонкі, оголені, з двох боків зелені. Чашечка 5-роздільна. Віночок із оберненояйцевидних чашолистків. З деревини виготовляють музичні інструменти, сік та кору застосовують в медицині.

Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) - дерево, висотою 15 - 20 м, з гладенькою сірою корою. Листя (15 - 20 см довжиною) непарно перисті, з 9 - 15 довгувато-ланцетними листками, зверху зелені, знизу сизуваті. Віночок білий. Тичинок багато, маточка одна, з нижньою зав'яззю й з стовпчиками. Плід (8 - 12 мм діаметром) яскраво-червоний, ягодоподібний, гіркий. Квітує V -VII. Харчова, декоративна, медоносна, лікарська рослина.

Яблуня лісова (Malus sylvestris Mill.) - дерево, висотою 10 - 15 м. Кора світла, молоді побіги голі і злегка опушені, часто закінчуються колючками. Листя овально-яйцевидні чи широко еліптичні, зверху голі, знизу по жилках ніби опушені. Квіти рожеві, інколи білі. Тичинок багато. Маточка 1, з нижньою зав'яззю і п'ятьма стовпчиками. Плід округло-яйцевидний, жовто-зеленого кольору, інколи червонуватого. Квітує IV-V. Харчова, медоносна, декоративна рослина.

Крушина ламка (Frangula alnus Mill.) - кущ з гладенькою, майже чорною корою. Гілки тонкі, однолітні червоно-коричневі. Листя почергове, цілокраї, яйцевидні. Віночок подвійний, п'яти-членний. Пелюстки білі. Тичинок 5, маточка 1, з верхньою зав'яззю і 1 стовпчиком. Плід - кулеподібна, соковита кістянка. Лікарська, медоносна рослина. Використовують в фарбовій промисловості.

Ліщина звичайна (Corylus avellana L.) - деревоподібний кущ, висотою 2 - 6 м. Листя почергове, широко оберненояйцевидні, нерівномірно зубцюваті, на коротких черенках. Квітки одностатеві, рослина однодомна. Тичинюк 4, маточка 1, з нижньою зав'яззю. Плоди - дерев'яні горішки з трубчастою надрізною обгорткою, зібрані від 1 до 5. Квітує ІІІ-IV. Харчова, ефіромасляна, медоносна, декоративна рослина.

Бруслина бородавчаста (Euonymus verrucosa Scop.) - кущ, висотою 1 - 2 м. Листя супротивне, довгувато-ланцетне, голе, зверху темно- зелене, знизу світле, загострене, короткочеренкове. Квіти правильні, зібрані в пазухах листочків на довгих квітконіжках. Тичинок 4, маточка 1, з верхньою зав'яззю, 1 стовпчиком і 3-5-лопатевим рильцем. Плід - гладенька, рожева чи рожево-червона коробочка. Квітує V-VI. Лікарська, декоративна рослина.

Бузина чорна (Sambucus nigra L.) - кущ, вистою 3 - 6 м. Побіги сіро-зелені і м'якою білою серцевиною. Кора і листя з неприємним запахом. Листя (до 35 см довжиною) супротивні, непарно перисті, з 5-7 листочками. Листки яйцевидно-еліптичні, з двох сторін по жилках волосисті. Квіти правильні. Чашечка із 5 зубців. Віночок 5-членний, жовтувато-білий. Тичинок 5. Маточка 1, з напів-нижньою зав'яззю і 3 рильцями. Плід - кістянка з 3-5 кісточками. Квітує V-VI. Харчова, медоносна, лікарська, інсектицидна, декоративна рослина.

Чорниця звичайна (Vaccinium myrtillus) - кущик висотою, 15-30 см із довгим повзучим кореневищем. Стебла прямостоячі, сильно гілчасті, з зеленувато-коричневою корою. Листя почергове, яйцевидне, з тупою вершинкою, з двох боків світло-зелені, знизу з сітчастими жилками. Квітки пониклі, на коротких квітконіжках. Тичинок 8 чи 10. Плід - ягода шароподібна, чорна з сизуватим нальотом. Квітує V-VI. Плоди дозрівають в липні. Медоносна, лікарська, харчова рослина.

(Звернути увагу на додатки 17, 18, 19, 20, 21, 22 та 23)

Характеристика поширених фітоценозів (екосистем) за Алєксєєвим-Погребняком

Тип лісу: Вологий дубово-сосновий субір (В₃/ДС) - 2,6 % (122,30 га).

Тип ґрунту: дерново-підзолистий.

Материнська ґрунтоутворююча порода: лесовидні суглинки елювіально-делювіального походження.

Загальний склад насадження: 7 С 3 Б + Ос

Перший ярус: сосна звичайна.

Другий ярус: дуб звичайний, береза бородавчаста, береза пухнаста, осика, вільха чорна, клен платановидний.

Третій ярус: горобина звичайна, граб звичайний, ясен звичайний, яблуня лісова.

4-й ярус (кущі): крушина ламка, ліщина звичайна, бузина чорна, бруслина бородавчаста.

5-й ярус: малина звичайна, ожика сиза.

6-й ярус (кущики): чорниця звичайна, костяниця, брусниця звичайна, верес звичайний.

7-й ярус (трави): кислиця звичайна, ситник розлогий, ситник нитковидний, орляк звичайний, плаун булавовидний, хвощ зимуючий, суниці лісові, герань лісова, молінія голуба.

8-й ярус (мохи та лишайники): рунянка звичайна, птілій страусове перо, гілокомій блискучий.

Тип лісу: Волога грабово-сосново-дубова судіброва (С₃/Г, СД) - 62,1 % (2914,7 га).

Типи ґрунтів: дернові та дерново-підзолисті.

Материнська ґрунтоутворююча порода: лесовидні суглинки елювіально-делювіального походження.

Загальний склад насадження: 10 С + Д + Б + Ос.

Перший ярус: сосна звичайна.

2-й ярус: дуб звичайний, береза бородавчаста, осика, ялина європейська, вільха чорна.

3-й ярус: клен платановидний, граб звичайний, горобина звичайна.

4-й ярус: ліщина звичайна, бузина чорна, бруслина бородавчаста, крушина ламка.

5-й ярус: ожика сиза, малина звичайна, шипшина собача.

6-й ярус: чорниця звичайна, костяниця.

7-й ярус: кислиця звичайна, тонконіг дібровний, орляк звичайний, ситник нитковидний, молінія голуба, вербозілля звичайне, перстач гусячий, буквиця лікарська, осока струнка, щитник чоловічий, безщитник жіночий, плаун булавовидний, хвощ зимуючий, конвалія звичайна, чина весняна, перлівка поникла, яглиця звичайна, зеленчук жовтий, череда трироздільна.

8-й ярус: плевроцій сизий, птілій страусове перо, гілокомій блискучий.

Тип лісу: Сирий чорновільховий сугрудок (С₄/Вл(ч)) - 3 % (142, 3 га).

Типи ґрунтів: лучно-болотні та болотні.

Загальний склад насадження: 4 Вл(ч) 3 Б 1 Д 1 Я 1 Г 1 Ос + С.

Перший ярус: вільха чорна.

2-й ярус: дуб звичайний, ялина європейська, ясен звичайний, береза бородавчаста, осика, сосна звичайна.

3-й ярус: граб звичайний, горобина звичайна, яблуня лісова.

4-й ярус: крушина ламка, ліщина звичайна, бузина чорна, верба козяча, верба біла.

5-й ярус: ожика сиза, малина звичайна.

6-й ярус: костяниця, буяхи.

7-й ярус: осока струнка, осока трясучковидна, осока волосиста, кропива дводомна, калюжниця болотна, жовтець повзучий, материнка звичайна, вербозілля лучне, череда трироздільна, очерет звичайний, підмаренник весняний, підмаренник болотний, ситник нитковидний, кислиця звичайна, яглиця звичайна, хвощ болотний, хвощ лісовий, багно звичайне, щитник чоловічий, безщитник жіночий.

8-й ярус: сфагнум відстовбурчений.

2.7 Фізико-географічний район, стисла характеристика його ландшафту

На основі аналізу геологічних та геоморфологічних даних було запропоновано чимало схем геоморфологічного районування території Українського Полісся.

Територія Стави-Корчицького межиріччя охоплює частину трьох фізико-географічних областей: Волинського Полісся, Житомирського Полісся та Волинської височини, що відповідає трьом ландшафтам - А (Костопільському), Б (Гощанському), В - Новоград-Волинському (Корецькому).

Новоград-Волинський (Корецький) ландшафт, місцевість його слабо хвилястої рівнини на кристалічній основі, перекрита флювіо-гляціальними відкладами з малочисленими лісовими останцями (див. дод. 14, [16]).

Найбільшими урочищами Корецького ландшафту є консервативно-плоскі поверхні з слабким нахилом на північ флювіо-гляціальних відкладах, вкриті вологими сугрудами з ожикою сизою, малиною та ліщиною звичайною в підліску на дерново-слабoпідзолистих і супіщаних ґрунтах, які частково розорані.

Консервативні урочища, площі яких протягом тривалого часу не змінюються. Реліктові урочища, на базі яких формуються нові активні урочища ярів з тимчасовими водостоками, слабо закріплені чагарниками бузини, вільхи сірої, рідше ліщини звичайної на сильно деградованих чи сильноопідзолених чорноземах звичайних.

Досить часто в окремих урочищах виникають ділянки (М. Солнцев, 1949), які з часом розвиваються у відособлені урочища. Такі ділянки на території Стави-Корчицького межиріччя зустрічаються в урочищах плакорів, розчленованих ерозійними ритвинами та ярами, вкриті середніми та легкими суглинками з сірими опідзоленими ґрунтами у місцевості на порфіровидних гранітах, гнейсах і мігматитах, перекритих лесовидними та алювіальними суглинками [16].

Активні урочища на території дослідження представлені глибоковрізаними ярами, що відкривають каолінисті піски на днищах, по боках вкриті різнотравно-злаковими угрупованнями іноді порослі ліщиною звичайною на сильно деградованих чорноземах опідзолених, слабохвилястими знелісненими, частково заболоченими поверхнями, що вкриті різнотравно-злаковими угрупованнями на дерново-підзолистих піщаних і супіщаних ґрунтах, що розвіюються на незадернованих ділянках; заболоченими зниженнями з зелено-мохово-ситниково-осоковими угрупованнями з домішкою берези пухнастої на болотних, оторфованих у верхніх горизонтах ґрунтах, частково зниженнями, вирівняними поверхнями, що дренуються струмками та дренажними канавами на лучно-болотних і лучних ґрунтах, і слабоврізаними долинами струмків і їх русла, вкриті осоково-злаково-різнотравними угрупованнями на дерново-лучних, дернових і лучно-болотних оглеєних грунтах.

Прикладом реліктовищ урочищ є лісові останці з неглибоким заляганням кристалічного фундаменту, з крушиново-ліщиново-дубово-грабовими дібровами, з широким розвитком лінійної та площиної ерозії на схилах західних експозицій, чи дуже круті схили (24-30) лісових останців, на яких відслонюються граніти і пегматити, порізані численними ерозійними ритвинами, незадерновані, чи старичні зниження з заростаючими луками на мулувато-болотних і лучно-болотних ґрунтах на схилах.

Рис. 4. Схема ландшафтного профіля.

І. Геологічна основа:

1. Граніти і мігматити;

2. Піски.

ІІ. Ґрунти:

3. Дерново-підзолисті;

4. Лучно-болотні.

ІІІ. Рослинність:

5. Ліщина звичайна;

6. Дуб звичайний;

7. Граб звичайний;

8. Зелені мохи;

9. Сосна звичайна;

10. Кульбаба лікарська;

11. Осока болотна;

12. Ялина європейська;

13. Культурна рослинність;

14. М'ята лучна

15. Поверхні зі слабким нахилом на північ, на флювіо-гляціальних відкладах, вкриті вологими судібровами з ожикою сизою, малиною звичайною та ліщиною звичайною в підліску на дерново-слабопідзолистих і супіщаних ґрунтах.

16. Заболочені зниження з зелено-мохово-ситниково-очеретяно-осоковими угрупованнями з домішкою берези пухнастої на болотних, оторфованих у верхніх горизонтах ґрунтах.

17. Слабоврізані долини струмків і їх русла, вкриті осоково-злаково-різнотравними угрупованнями на дерново-лучних, дернових і лучно-болотних огляєних ґрунтах.

Більшість геокомплексів є господарськими об'єктами діяльності людини, яка внесла серйозні зміни в ряд ПТК (вирубка лісів, меліоративні канали, дороги, населення тощо).

Висновки

1. Лісові екосистеми (біогеоценози) Корецького лісництва знаходяться на південному сході Рівненщини Новоград-Волинського ландшафта - Стави-Корчицького межиріччя.

2. Територія дослідження має найбільш сприятливі багаті лісорослинні умови для росту і розвитку лісів (достатня кількість опадів в теплий період - 400 мм. рт. ст., багаті на поживні речовини ґрунтоутворюючі породи: лесовидні суглинки, елювій кристалічних порід, різноманітні водно-льодовикові відклади).

3. Лісові насадження Корецького лісництва за типологічними ознаками (А. Погребняка) є наступними:

а) С₃ (Г, С Д) - вологий сосново-дубово-грабовий субір - 62 %;

б) С₃ (Г Д) - волога грабово-дубова судіброва - 6,4 %;

в) С₂ (Г, С Д) - свіжа сосново-дубово-грабова судіброва - 3,1 %;

г) С₄ (Вл (ч)) - сирий чорновільховий сугрудок - 3 %;

д) В₃ (С Д) - вологий сосново-дубовий субір - 2,6 %;

е) В₄ (С Д) - сирий сосново-дубовий субір - 1,5 %;

ж) С₄ (Г, С Д) - сирий сосново-дубово-грабова судіброва - 1,5%;

з) В₂ (С Д) - свіжий сосново-дубовий субір - 0,3 %;

є) С₅ (Вл (ч)) - заболочений чорновільховий сугрудок - 0,1 %;

и) болота - 2 %;

й) луки - 10 %.

4. Найпоширенішими типами грунтів на території дослідження є дерново-підзолистий - 47 % та дерновий - 41 %. Менш значні - болотні грунти - 9 %, лучно-болотні - 2 % та болотно-підзолисті грунти - 1 %.

5. Штучно створені лісові насадження (лісові культури) становлять 40 %, а природних - 60 %.

6. Вікова характеристика насаджень Корецького лісництва:

- молодняки - 12 %;

- середньовікові - 20 %;

- достигаючи - 35 %;

- стиглі - 15 %;

- перестояні - 18 %.

Рекомендації

1. Посилити боротьбу з пожежами, випасом худоби біля лісу, вирубкою лісів.

2. Провести обстеження червонокнижних видів рослин та тварин, з тим, щоб створити заповідну територію місцевого значення.

3. Регламентувати збір, заготівлю не деревних продуктів лісу.

Використана література

1. Атлас Ровенської області. - М.: „ГУГК", 1985. - 32 с.

2. Атлас природных условий и естественных ресурсов УРСР.

3. Андрієнко Т.Л. Край лісів та імлистих болід: Розповідь про природоохоронні об'єкти Ровенської області / Т.Л. Андрієнко, Т.М. Антонова - Львів "Каменяр", 1988. - 86 с.

4. Береговий П.М., Прахов М.Н. Ботанічна географія. Київ: "Вища школа", 1989.

5. Буктынов А.Д. Леса. - М.: „Мисль", 1981. - 316 с.

6. Біостратеграфічні критерії розчленування та кореляції відкладів фанерозою України: Збірник наукових праць інституту геологічних наук / НАН України. Інститут геологічних наук. Палеонтологічне товариство; ред. колегія: П.Ф. Тожик, О.Ю. Митропольський. - К. 2005. - 336 с.

7. Береговий П.М. Геоботаніка. - К.: „Радянська школа", 1966. - с. 29-38, 50, 52.

8. Велесик П.Л. Таємниці лісів Рівненщини: художньо-документальна книга. - Рівне: „Азалія", 2001. - 213 с.

9. Воробьев А.В. Типи лесов Европейськой части СССР, Академия наук УРСР. - К., 1983.

10. Гаркуша И.Ф. Почвоведение с основами геологии. Москва-Ленинград, 1963 г.

11. Генсирук С. А. Охрана лесных экосистем. К.: „Урожай", 1984. - 197 с.

12. Григора І.М., Соломаха В.А. Основи фітоценології. - К.: „Фітосоціоцентр", 2000. - с. 47-60.

13. Дымс Н. В. Основы биогеоценологии: Уч. пособие для сту-тов геолог. спец. ун-тов. - М.: „Моск. из-во ун-та", 1978.

14. Елин Е.Я. Определитель растений лесов УРСР. - К.: "Вища шк.„ - Головн. изд-ство, 1984. - 343 с.

15. Загальна гідрологія: Підручник для сту-ів гео-их, геол-их і гідрометереологічних вищих навчальних закл. освіти / С. С Лемківський. За ред. С. М. Лисогора. - К., 2000. - 264 с.

16. Краєзнавчі дослідження Рівненщини (збірник науково-методичних статей) / За ред. В. О. Веремчук, В. О. Мартинюк. - Рівне: „Державне редакційно-видавниче підприємство", 1997. - 48 с.

17. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області: Природа. населення. Господарство. Екологія. - Рівне, 1996. - 274 с.

18. Коротун І. М., Л. К. Коротун. Природні умови і ресурси України. Навчальний посібник до курсу "Природні ресурси України", для сту-ів еколо-их спе-ей вищих навча-их зал-ів. - Рівне. 1995.

19. Маринич О. М. Українське Полісся. Київ:" Рад. Шк.," 1962. - 163 с.

20. Маринич А. М., Пащенко В. М. Природа УССР. Ландшафты и физико- географическое районирование. - Киев: „Наук. Думка", 1985. - 224 с.

21. Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Современная наука о растительности. - М.: „Логос", 2001. - с. 99-106.

22. Наумова Л.Г. Основы фитоценологии. - Уфа: Башкирский педагогич. и-т. - 1995. - с. 76-91.

23. Погребняк П. С. Общее лесоводство. - М.: „Колос", 1968. - 44 с.

24. Полынов Б. Б. Ландшафт и почва // Природа. - 1925. - № 1.

25. Погребняк П. С. Основы лесной типологии. - К.: Из-во АН УРСР, 1955, 465 с.

26. Поварніцин В. О. Соснові ліси Українського Полісся в кн. "Ліси України," - К.: „Наукова думка", 1971, с. 18-62.

27. Пастернак П. С. Хвойні ліси України. - К.: „Урожай", 1976.

28. Пастернак П. С., Приходько М. М. Ліс і охорона вод від забруднення. Ужгород: „Карпати", 1988. - 96 с.

29. Петров В. В. Лес и его жизнь: „Книга для учащихся". - М.: „Просвещение", 1986. - 195 с.

30. Природа Рівненської області. Геренчук К. І. Львів: "Вища школа". Вид-во при Львів. держ-ому ун-ті, 1976.

31. Почвенно-лесотипологический очерк Сосновского ДЛГ. - 1988-1989.

32. Природа УССР. Почвы /Н. Б. Вернандер, И. Н. Гоголев и др. - Киев: „Наукова думка", 1986. - 216 с.

33. Рябчук В. К. Дари лісу. - Львів: „Світ", 1991. - 166 с.

34. Руденко Л. Г. Напрями геогр-их досл-нь в Україні в сучасних умовах // Український геогра-ий журнал. - 1995. - № 1-2. - с. 7-12.

35. Сукачев В. И. Руководство к исследованию типов леса. - М. - Ленинград: „Государственное изд-во", 1930. - 320 с.

36. Термена Б. К. Лісознавство з основами лісництва: Навчальний посібник для сту-ів біол-их спе-ей вищих навча-их закладів. - Чернівці: „Книги - ХХІ", 2004. - 160 с.

37. Терлецький В. К. Незаменимые продукты леса. - Львов: "Вища шк.," Узд-ство при Львовс. ун-те, 1985. - 128 с.

38. Физико-географическое районирование УССР / Подщ ред. В. П. Попова. - К.: Изд-во Киевс. ун-та, 1968.

39. Хлатин С.А. Я иду по лесу. М.: "Лесная промышленность", 1973.

40. Чорний І. Б. Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства / Навчальний посібник для сту-ів геогр-их спе-ей пед-их вузів. - К: "Вища шк.", 1995, 240 с.

41. Ярошенко П.Д. Геоботаника. - М.: „Просвещение", 1969. - с. 42-50, 53-55.

Покажчик значень

H₀ - лісова підстилка

H_d - дернина

H_t - оторфівший горизонт

T - торф'яний горизонт

H - гумусово-акумулятивний горизонт

He - гумусовий елювіірований

HE - гумусово-елювіальний

E_h, E/h/ - елювіальний гумусований

E - елювіальний

H₁ - гумусово-ілювіальний

H₂ - гумусовий слабоілювіірований

I - ілювіальний

I₁ - верхній ілювіальний

I₂ - нижній ілювіальний

H_p - верхній перехідний до породи

H_pi - верхній перехідний до породи слабоілювіірованої

H_p, PH - перехідний до породи

P_h - нижній перехідний до породи

PI_i, P_i - ілювіірована порода

P - ґрунтоутворююча порода

Д - підстилаюча порода

gl, (gl) - оглеєнння чи його ознака

H_орн. - орний горизонт

аl - алювіальний нанос

del - делювіальний нанос

e - еоловий нанос

Словник рослин

Брусниця звичайна - Vaccinium vitis idaea L. (мезоеутроф. мезофіт)

Безщитник жіночий - Athyrium filix femina L. (еутроф, мезофіт)

Багно звичайне - Ledum palustre L. (еутроф, гігрофіт)

Буях - Vaccinium uliginosum L. (олігомезотроф, гігрофіт)

Буквиця лікарська - Betonica officinalis L. (еутроф, мезофіт)

Береза бородавчаста - Вetula pendula Roth. (мезотроф, мезофіт)

Бруслина бородавчаста - Euonymus verrucosa Scop. (еутроф, мезофіт)

Береза пухнаста - Betula pubescens Ehrh. (мезотроф, мезофіт )

Бузина червона - Sambucus racemosa L. (еутроф, мезофіт)

Верба козяча - Salix caprea L. (мезотроф, мезогігрофіт)

Верба біла - S. alba L. (мезотроф, гігрофіт)

Вероніка аптечна - Veronica officinallis (ксеромезофіт, олігомезотроф)

Верес звичайний - Calluna vulgaris (олігомезотроф, мезофіт)

Вільха чорна - Alnus glutinosa L. (еутроф, гігрофіт)

Вербозілля лучне - Cysimachia nummularsa L. (еутроф, мезогігрофіт)

Горобина звичайна - Sorbus aucuparia L. (еутроф, мезофіт)

Герань лісова - Geranium sanguineum L. (мезоеутроф, мезофіт)

Граб звичайний - Carpinus betulus L. (еутроф, мезофіт)

Гілокомій блискучий - Hylocomium splendens Hedw. (мезоеутроф, мезофіт)

Дуб звичайний - Querсus robur L. (мезоеутроф, мезофіт)

Дикран віниковидний - Dicranum scoparium Hedw.(олігомезотроф, мезофіт)

Жовтець повзучий - Ranunculus repens L. (еутроф, гігрофіт)

Зірочник ланцетолистний - Stellaria holostea L. (мегатроф, мезофіт)

Зеленчук жовтий - Galeobdolon luteum Huds. (еутроф, мезофіт)

Зиновать руська - Chamaecytisus ruthenicus Fisch. (олігомезотроф, мезофіт)

Костяниця - Rubur saxatilis (мезоеутроф, мезофіт)

Кропива дводомна - Urtica dioica L. (еутроф, гігрофіт)

Конвалія звичайна - Convallaria majalis L. (еутроф, мезофіт)

Кульбаба лікарська - Taraxacum officinale Wigg. (олігомезотроф, мезофіт)

Калюжниця болотна - Caltha palustris (мегатроф, гігрофіт)

Кислиця звичайна - Oxalis acetosella L. (еутроф, мезогігрофіт)

Клен платановидний - Acer platanoides (еутроф, мезофіт)

Крушина ламка - Frangula alnus Mill. (еутроф, мезогігрофіт)

Ліщина звичайна - Corylus avellana L. (еутроф, мезофіт)

Липа серцелиста - Tilia cordata Mill. ( еутроф, мезофіт)

Малина звичайна - Rubur idaeus L. (еутроф, мезогігрофіт)

Молінія голуба - Molinia coerulea L. (еутроф, мезофіт)

М'ята кільчаста - Mentha verticillata L. (еутроф, гігрофіт)

Материнка звичайна - Tussilago farlara L.

Ожика сиза - Rubus caesius L. (еутроф, мезогігрофіт)

Орляк звичайний - Pteridium aguilinum (мезотроф, мезофіт)

Осока волосиста - Carex pilosa Scop. (мегатроф, мезофіт)

Осока трясучковидна - Carex brizoides Juslen. (мегатроф, мезогігрофіт)

Осока струнка - Carex acuta L.

Осика - Populus tremula L. (мезоеутроф, мезофіт)

Очерет звичайний - Phragmites аustralis (мегатроф, гігрофіт)

Перлівка поникла - Melica nutans (еутроф, мезофіт)

Печіночниця звичайна - Hepatica nobilis Mill. (мегатроф, мезофіт, ефемероїд)

Підмаренник весняний - Galium vernum Scop. (мезоеутроф, мезофіт)

Підмаренник болотний - G.palustre L. (еутроф, гігрофіт)

Птілій страусове перо - Ptilium crista castrensis Hedw. (мезоеутроф, мезофіт)

Плевроцій сизий - Leucobrium glaucum Hedw. (мезоеутроф, мезогігрофіт)

Плаун булавовидний - Lycopodium clavatum L. (мезотроф, мезофіт)

Перстач гусячий - Potentilla anserinа L. (еутроф, мезогігрофіт)

Рунянка звичайна - Polytrichum commune Hedw. (олігомезотроф, мезогігрофіт)

Суниці лісові - Frangalia vesca L. (мезоеутроф, мезофіт)

Ситник розлогий - J. ellusus L. (волога)

Ситник нитковидний - Juncus filiformis L. (волога)

Сфагнум болотний - Sphagnum palustre (мезоеутроф, гідрофіт)

Сосна - Pinus sylvestris L. (олігомезотроф, ксеромезофіт)

Tонконіг дібровний - Poa nemoralis L. (еутроф, мезофіт)

Хвощ лісовий - E. sylvaticum (еутроф, мезофіт)

Хвощ річковий - Equisetum fluviatile (еутроф, гігрофіт)

Хвощ болотний - Equicetum palustre L. (еутроф, гігрофіт)

Чорниця звичайна - Vaccinium myrtillus (олігомезотроф, мезогігрофіт)

Чина весняна - Lathyrus vernus L. (еутроф, мезофіт)

Череда трироздільна - Bidens tripartita L. (еутроф, гігрофіт)

Шипшина собача - Rosa canina L. (еутроф, мезофіт)

Щитник чоловічий - Dryopteris filix mas L. (еутроф, мезогігрофіт)

Яглиця звичайна - Aegopodium podagraria (еутроф, мезофіт)

Ялина європейська - Picea abies L (еутроф, мезофіт)

Ясен звичайний - Fraxіnus exelsіor L. (мегатроф, мезофіт)

Яблуня лісова - Malus sylvesitris Mill. (еутроф, мезофіт)