Статистичне дослідження валової продукції промисловості України

Сутність статистичного дослідження валової продукції промисловості України. Джерела статистичної інформації по підприємствах. Економіко-статистичний аналіз виробництва продукції української промисловості. План її структурно-інноваційної перебудови.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 07.12.2011
Размер файла 164,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни “Статистика”

на тему: “Статистичне дослідження валової продукції промисловості України”

Зміст

статистичний продукція валовий промисловість

Вступ

1. Сутність та завдання статистичного дослідження валової продукції промисловості України

1.1 Загальна характеристика статистики промисловості

1.2 Джерела статистичної інформації по підприємствах промисловості

1.3 Способи обчислення валової продукції та показників динаміки промислового виробництва

2. Економіко-статистичний аналіз виробництва продукції української промисловості

2.1 Класифікація продукції за певними групувальними ознаками

2.2 Застосування абсолютних та відносних величин для аналізу промислового виробництва. Розрахунок валової продукції

промисловості України

2.3 Індексний аналіз виробництва промислової продукції

2.4 Прогнозування подальшого виробництва продукції промисловості

2.5 Перспективний план структурно-інноваційної перебудови промисловості України

Висновки

Перелік використаної літератури

Вступ

Темою цієї курсової роботи є: “Статистичне дослідження валової продукції промисловості України”.

Вироблена продукція, до якої в широкому розумінні слова відносять як матеріальні продукти, так і надані послуги, є джерелом задоволення потреб економіки, соціальної сфери та окремих громадян. При цьому головним завданням статистики є обчислення обсягу продукції для різних рівнів обліку, розрахунок її структури, аналіз динаміки та встановлення міри впливу окремих факторів на зміну обсягу.

Розв'язуючи такі завдання, можна оцінити багатство країни та окремих її громадян, ефективність національної економіки, розробити напрямок подальшого розвитку тощо.

При вивченні даних про валову продукцію промисловості статистика використовує статистичні групування, абсолютні, відносні та середні величини, індексний метод, методи обробки рядів динаміки та ін.

Валову продукцію можна розглядати як на рівні окремого підприємства, так і на рівні промисловості в цілому.

На рівні підприємства промислова продукція представляє собою прямий корисний результат промислово-виробничої діяльності підприємства, виражений у формі продуктів або у формі виробничих послуг. Її можна розрахувати заводським або по елементним способом.

На рівні промисловості валова продукція представляє собою суму даних про обсяги виробленої продукції всіх промислових підприємств. Аналогічно можна розрахувати валову продукцію за окремими галузями промисловості.

На сьогоднішній день дослідження валової продукції промисловості є дуже актуальним. Адже промисловість це та ланка народного господарства, де зайнята більша частина населення України. У зв'язку з цим промислові підприємства повинні постійно активно функціонувати, так як саме на них тримається українська економіка.

Окрім того, як відомо, сьогодні наша держава стрімко прямує до інтеграції у Європейське співтовариство, Україну визнано країною з ринковою економікою, тому всі наші показники повинні відповідати цьому рівню.

В першу чергу валова продукція промисловості, адже чим більше різноманітної продукції ми виробляємо, тим менше нам доведеться імпортувати з-за кордону, тим більше ми можемо відправити на експорт.

За даними Держкомстату відомо, що у грудні 2005 року порівняно з відповідним місяцем попереднього року обсяги промислової продукції зросли на 5,3%. Збільшився випуск продукції за всіма основними видами діяльності. Отже перспективи на майбутнє досить непогані.

У цій курсовій роботі я ставлю перед собою наступні завдання:

ь вивчити теоретичну частину проблеми;

ь розглянути статистичні методи, за допомогою яких можна досконало проаналізувати валову продукцію промисловості (індексний метод, метод статистичних групувань, статистичні методи екстраполяції та інтерполяції тощо)

ь провести всі необхідні розрахунки;

ь простежити за динамікою виробництва промислової продукції на протязі 2005-2007 рр.;

ь скласти надійний прогноз подальшого виробництва промислової продукції в Україні та ін.

Для написання теоретичної частини курсової роботи я планую скористатися наступною літературою: Бек В.Л. “Теорія статистики”, Гетало В.П. “Економічна статистика”, Єріна А.М. “Економічна статистика”, Іванова Ю.М. “Економічна статистика”, Уманець Т.В. “Статистика” та ін.

Для проведення відповідних розрахунків мені допоможуть такі періодичні видання, як: журнал “Економіст”, газета “Урядовий кур'єр”, а також Статистичні щорічники України.

1. Сутність та завдання статистичного дослідження валової продукції промисловості України

1.1 Загальна характеристика статистики промисловості

Одна з провідних галузей народного господарства України є промисловість, яка ділиться на добувну і обробну галузі, окрім того окремо виділяють виробництво та розподілення електроенергії, газу, тепла і води. [6]

За своїм виробничим потенціалом, промисловість в Україні посідає домінуюче місце серед інших видів сфери матеріального виробництва (див. додаток 1), зокрема:

- обсяг промислової продукції у валовому випуску галузей економіки сягає 50,1%;

- валова додана вартість промисловості у загальному обсязі валової доданої вартості галузей економіки становить 31,8%;

- кількість промислових підприємств, які перебувають на самостійному балансі, становить понад 9100 одиниць;

- частка промислово-виробничого персоналу від числа зайнятих в економіці сягає понад 27%;

- частка промислово-виробничих фондів, тобто основного капіталу, становить 29%.[12]

Головним завданням статистики промисловості є визначення обсягу продукції промисловості, її структури; аналіз виконання плану за обсягом та асортиментом, сортністю, комплектністю, ритмічністю; виявлення додаткових резервів.

Продукція промисловості - це прямий корисний результат промислово-виробничої діяльності підприємства, виражений у формі продуктів або у формі виробничих послуг.

За ступенем готовності продукцію поділяють на готові вироби, напівфабрикати і незавершене виробництво.

Готові вироби - це продукти основного і побічного виробництва, що є кінцевим результатом промислово-виробничої діяльності підприємства, які пройшли на ньому всі стадії обробки і прийняті відділом технічного контролю, мають документальне підтвердження їхньої якості й придатності та здані на склад готової продукції.

Напівфабрикати - вироби, які завершені виробництвом у межах однієї виробничої одиниці (цеху) і підлягають подальшій обробці в інших виробничих одиницях.

Незавершене виробництво - продукти, які не пройшли виробничого процесу в окремому цеху підприємства, або технологічно завершена виробництвом продукція, яка не прийнята відділом технічного контролю і не здана на склад готової продукції, тобто всі види виробів, які ще не набули закінченого товарного вигляду.

Виробничі послуги чи роботи промислового характеру включають капітальний середній і поточний ремонт устаткування, доводка товарів інших підприємств, розфасовка, розлив, розкрій та інші.[10]

Серед основних видів промислової продукції домінуюче місце посідають електроенергія, газ, вугілля готове, нафта, включаючи газовий конденсат, бензин автомобільний, дизельне паливо, готовий прокат, труби сталеві, верстати металорізальні, ковальсько-пресові машини, есковатори, автомобілі, трактори, мінеральні добрива, шини, цемент, матеріали м'які покрівельні, папір, картон, тканини, білизняний трикотаж, верхній трикотаж, панчішно-шкарпетові вироби, взуття, м'ясо, масло тваринне, продукція з незбираного молока, олія, цукор-пісок, мило господарське, мило туалетне, холодильники побутові, телевізори, пристрої радіоприймальні, машини пральні, електропилососи тощо.[1]

До обсягу продукції промисловості не входять такі елементи:

1) в результаті прямої діяльності:

- відходи, що одержані в процесі виготовлення продукції (стружка, тирса), навіть якщо вони реалізовані;

2) у результаті корисної діяльності:

- виробничий брак, навіть за умови його реалізації;

3) у результаті лише основної виробничо-промислової діяльності:

- продукція непромислових, хоч і виробничих, підрозділів підприємства (транспортного цеху, будівельного підрозділу, теплиці та ін.)

4) у результаті праці на даному підприємстві, де здійснюється обробка сировини чи предметів праці:

- закуплена сировина.[10]

Окрім того статистика промисловості займається вивченням чисельності складу і структури промислових підприємств (див. додаток 2). Як відомо, за формами власності підприємства діляться на державні, колективні і приватні. Крім цього, підприємства діляться на такі, які мають самостійний баланс, і ті, що його не мають.[6]

1.2 Джерела статистичної інформації по підприємствах промисловості

Показники економічної статистики розраховуються на основі первинної інформації про діяльність господарюючих суб'єктів (підприємств, установ, організацій, фізичних осіб), яка збирається з різних джерел як статистичними службами, так і іншими відомствами.

Основні джерела статистичних даних в Україні можна об'єднати в дві групи: зовнішні та внутрішні. До внутрішніх належать ті види і форми статистичного спостереження, які організовує та дані яких збирає і розробляє Держкомстат України:

а) звітність підприємств;

б) регістр підприємств;

в) переписи та дослідження.

До зовнішніх джерел відносяться ті види і форми статистичного спостереження, які організовують інші відомства:

а) адміністративні джерела;

б) грошова та банківська статистика;

в) платіжний баланс;

г) митна статистика.

Звітність - це форма спостереження, при якій кожний суб'єкт діяльності регулярно подає дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми. Звітність підприємств, установ та організацій є основним джерелом статистичної інформації у нашій країні. У ній передбачається система чітко регламентованих показників, які характеризують діяльність підприємств, установ та організацій.

Звітність як форма спостереження має свої переваги. Її складають на основі даних первинного обліку, що забезпечує можливість зіставлення і контролю даних. Достовірність звітності гарантується також юридичною відповідальністю керівників підзвітних підприємств та організацій.[4]

Система звітності підприємств складається з двох основних потоків інформації:

а) бухгалтерська звітність;

б) статистична звітність.

До складу річної бухгалтерської звітності включаються:

а) типові форми:

§ бухгалтерський баланс (форма №1);

§ звіт про фінансові результати (форма №2);

§ звіт про рух грошових коштів (форма №3);

§ звіт про власний капітал (форма №4);

§ примітки до фінансової звітності (форма №5).

б) спеціалізовані форми;

в) пояснювальна записка;

г) аудиторські висновки, що затверджують достовірність бухгалтерської звітності підприємства у тих випадках, коли згідно з діючим законодавством воно підлягає аудиту.

Статистична звітність збирається і обробляється для забезпечення інформацією, необхідною для аналізу стану та розвитку різних галузей економіки, а також для надання установам державного управління даних, необхідних для прийняття рішень з питань економічної політики. Статистична звітність базується на даних бухгалтерського обліку, але показників у ній міститься значно більше, і для отримання деяких з них потрібно проводити спеціальні розрахунки і оцінки.[13]

Розрізняють типову і спеціалізовану статистичну звітність.

Типова звітність має єдину форму і зміст для всіх підприємств і організацій незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

Спеціалізована звітність властива тим підприємствам чи окремим виробництвам, що мають свої специфічні властивості.

Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяється на зовнішню та внутрішню.

Зовнішня затверджується та збирається органами державної статистики, міністерствами та відомствами, внутрішня - розробляється самим суб'єктом діяльності для власних оперативних, управлінських та аналітичних потреб.

За періодичністю подання звітність буває поточна (тижнева, декадна, місячна, квартальна), яка охоплює показники поточної діяльності суб'єктів, і річна, що підбиває головні підсумки фінансово-виробничої діяльності суб'єктів за рік.

Залежно від терміновості звіти можуть подаватись такими способами: поштою, телетайпом, електронною поштою.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов'язковість, систематичність, вірогідність.[4]

У статистичних звітах підприємств основним узагальнюючим показником є обсяг виробництва продукції (робіт, послуг). Він присутній як в уніфікованих формах, тобто тих, якими охоплюються всі підприємства - №1-П (термінова, місячна), 1-П квартальна, 3-П квартальна, так і в тих формах, що введені для спостереження за діяльністю підприємств окремих галузей промисловості (молочної, рибної, металургійної, м'ясної і т. ін.).

Дані про обсяг виробленої продукції за звітний період приводяться у діючих, а також порівнюваних цінах. Для визначення відносних показників виробництва (темпів зростання) наводяться дані по цих показниках за відповідний період минулого року та минулий період звітного року. Поряд з даними про обсяги виробленої продукції надається інформація про обсяг реалізованої продукції.

Особлива увага приділяється даним про виробництво продукції у натуральному виразі (по номенклатурі видів продукції, яка визначена органами статистики).

Поштовий статистичний звіт за формою 1-П (квартальна) практично уточняє підсумкові дані щомісячних звітів за формою 1-П (термінова) місячна. Крім того, у цьому звіті за рік наводяться дані про вартість фактично випущеної продукції по кожному виду. Дані про кількість виробленої продукції за звітний період з початку року (тобто за Й квартал, Й півріччя, 9 місяців і за рік) порівнюються з аналогічним (відповідним) періодом попереднього року.

Для спостереження за виробничою діяльністю промислових підприємств (виробництва, що перебувають на балансі непромислових організацій) запроваджений звіт за формою №3-П (квартальна) поштова - звіт промислових підприємств (виробництв), що перебувають на балансі непромислових організацій. Цей звіт запроваджено з метою забезпечення повноти охоплення підприємств, що виробляють промислову продукцію.

Дані про обсяг виробленої продукції (роботи, послуги) у вартісному виразі, а також у натурі наводяться за період з початку року, по звітний квартал включно.

З метою більш детальної характеристики ефективності роботи підприємств запроваджені спеціальні статистичні форми, такі, наприклад, як №1-П (мол.), 1-П (риба), 1-П (м'ясо), 2-П (прокат), 2-П (труби) і т. ін. Ці форми мають річну або квартальну періодичність подання.

Особлива увага в загальній масі статистичних обстежень приділяється роботі електростанцій, виробленню та розподілу електроенергії, по різних видах підприємств енергетичної галузі. Це річні форми №23-Н (баланс виробництва та розподіл електричної енергії), №24-енергетика “Електробаланс, склад енергетичного устаткування і звіт по продукції”, форма ПЕ-річна “Звіт про роботу електростанцій (електрогенераторних установок), які знаходяться на балансі непромислової організації”, №6-ТП (гідро) “Звіт про роботу гідроелектростанцій”.

У складі річних звітів промислових підприємств діють також форма №22 “Основні показники, які комплексно характеризують господарську діяльність підприємства”, форма №1-П (малі) “Звіт малого підприємства про виробництво промислової продукції”.

Окремою групою звітів є форми, що містять інформацію про рентабельність окремих видів продукції (форма №6-річна) та собівартість продукції - форма

№5-С (річна).[6]

1.3 Способи обчислення валової продукції та показників динаміки промислового виробництва

Основним методом обліку промислової продукції є облік в натуральних одиницях, що дає можливість знати кількість конкретних товарів всього і на душу населення. Облік продукції в умовно-натуральних одиницях застосовується для однорідних товарних груп, коли один із видів продукції приймається за одиницю, а інші по коефіцієнтах перераховуються в умовні одиниці ( наприклад, зошит в 12 аркушів - 1,0; зошит в 18 аркушів - 1,5; в 48 аркушів - 4,0; в 96 аркушів - 8,0). Однак умовно-натуральні одиниці мають обмежене застосування, оскільки дають можливість підсумовувати лише однорідну продукцію. Для різнойменної продукції загальний обсяг виробництва (реалізації) визначають у вартісному (грошовому) вираженні (див. додаток 3).

Вартісна оцінка промислової продукції проводиться в діючих оптових і порівнянних цінах. На практиці використовується така система вартісних показників: валовий оборот, валова, товарна, реалізована і чиста продукція (див. додаток 4). [6]

Валовий оборот (ВО) - це вартість всього обсягу сукупної продукції, виробленої всіма промисловими цехами підприємства незалежно від її подальшого призначення.

Валова продукція (ВП) - це вартість кінцевого результату промислово-виробничої діяльності підприємства за звітний період.

Товарна продукція (ТП) - вартість продукції та послуг, які підготовлені у звітному році для випуску за межі основної діяльності.

Реалізована продукція (РП) - це вартість продукції, що відвантажена споживачу і за яку на розрахунковий рахунок надійшли грошові кошти.

Чиста продукція визначається як різниця між валовою продукцією і матеріальними витратами на її виробництво.

Серед вартісних показників також виділяють внутрішньозаводський оборот і відвантажену продукцію.

Внутрішньозаводський оборот (ВЗО) - це вартість продукції, виробленої одними цехами підприємства і спожитої в інших цехах цього підприємства в цьому ж періоді.

Відвантажена продукція (ОП) - це вартість продукції, на яку в даному періоді складено відповідні розрахункові документи на відвантаження.

Валова продукція окремого підприємства обчислюється двома способами - заводським і поелементним.

Поелементним методом валова продукція визначається як сума готової продукції (Г), напівфабрикатів (Н), послуг промислового характеру (П) та приросту залишків незавершеного виробництва (З), за вирахуванням внутрішньозаводського обороту (ВЗО):

ВП=Г + Н + П + З - ВЗО (1.3.1)

Заводським методом валова продукція обчислюється як різниця між валовим оборотом (ВО) і внутрішньозаводським оборотом (ВЗО):

ВП=ВО - ВЗО (1.3.2)

Загальний обсяг продукції промисловості в цілому та окремих її галузей визначається як сума даних про обсяг продукції окремих промислових підприємств, обчислений за заводським методом.

Товарна продукція розраховується за наступною формулою:

ТП=ВП - НТЧ, (1.3.3)

де НТЧ - нетоварна частина валової продукції.

Відвантажена продукція розраховується наступним чином:

ОП=ТП - (ЗГВк - ЗГВп), (1.3.4)

де ЗГВп і ЗГВк - залишки продукції на складі відповідно на початок і кінець періоду.

Реалізована продукція розраховується за такою формулою:

РП=ОП - (ЗОПнеспл.к - ЗОПнеспл.п)=

=ТП - (ЗГВк - ЗГВп) - (ЗОПнеспл.к - ЗОПнеспл.п),(1.3.5)

де ЗОПнеспл.к і ЗОПнеспл.п - залишки відвантаженої, але несплаченої продукції відповідно на кінець і початок періоду.

Або ж реалізовану продукцію можна розрахувати наступним способом:

, (1.3.6)

де КВ - коефіцієнт, що характеризує співвідношення валової продукції і валового обороту, який показує скільки гривень валової продукції припадає на 1 гривню валового обороту. Показник, обернений КВ , називають коефіцієнтом виробничого комбінування, який показує кількість стадій виробничого процесу, що їх проходять предмети праці до їх перетворення в закінчені виробництвом продукти (чим більший цей показник, тим менший внутрішньозаводський оборот і вищий ступінь готовності виробів цехів підприємств);

КТОВ - коефіцієнт товарності, що відображає, скільки гривень товарної продукції припадає на 1 гривню виробленої валової продукції;

КВІДВ - коефіцієнт відвантаження, який показує, скільки гривень відвантаженої продукції припадає на 1 гривню виробленої товарної продукції (чим більший цей показник, тим швидше відбувається відправлення готової продукції споживачам);

КРЕАЛ - коефіцієнт реалізації, який виражає, скільки гривень реалізованої продукції припадає в даному періоді на 1 гривню відвантаженої продукції.[10]

При вивченні валової продукції промисловості доцільно скористатися індексним методом. За його допомогою вирішують наступні завдання:

1) одержують порівняльну характеристику зміни явища у часі, де індекси виступають як показники динаміки;

2) характеризують виконання норми, затвердженого стандарту чи плану;

3) оцінюють роль окремих факторів, що формують складне явище;

4) дають порівняльну характеристику зміни явища у просторі. У цьому разі індекси забезпечують територіальні порівняння.[11]

Індекси обсягу промислової продукції до попереднього року обчислюються за даними про продукцію у порівнянних цінах. Оцінка вартості продукції проводиться безпосередньо на підприємствах.

До 1990 р. включно за порівнянні ціни брались прейскурантні ціни, що діяли впродовж тривалого періоду і були єдиними на відповідні види продукції для всіх підприємств. Починаючи з 1991 р. застосовувались порівнянні ціни відповідного року. Для порівняння з попереднім роком обсяги останнього перераховувались у ціни звітного року. Починаючи з 1996 р. індекс визначається через щомісячні індекси виробництва.

Індекси обсягу продукції за тривалі періоди обчислюються ланцюговим методом, тобто шляхом перемноження між собою індексів до попереднього року за необхідний період.

Одним із найважливіших показників кон'юнктурної статистики є індекс фізичного обсягу промислової продукції. Індивідуальний індекс фізичного обсягу продукції розраховується за формулою:

, (1.3.7)

де q0, q1 - обсяг виготовленої продукції у базисному та звітному періодах відповідно (в натуральному вираженні).

Індивідуальні індекси в статистичній практиці застосовуються дуже часто. Проте більш поширені в економічному аналізі індекси, які характеризують зміни не окремого елемента складного явища, а всього явища в цілому. Для цього обчислюють загальні (групові) індекси.

Загальний індекс фізичного обсягу виготовленої продукції характеризує зміну обсягу виготовленої продукції у незмінних (базисних) цінах. Розраховується наступним чином:

, (1.3.8)

де ?q1p0 - це вартість продукції, виготовленої у звітному періоді, але в цінах базисного періоду, а ?q0p0 - вартість виготовленої продукції базисного періоду.

При вивченні явищ суспільного життя в статистиці широко використовують метод порівняння показників у розрізі окремих країн, економічних районів, міст, підприємств тощо. Узагальнюючі показники, тобто відносні величини, що дають порівняльну характеристику в розрізі територій і об'єктів називаються територіальними індексами.

Зведений загальний територіальний індекс фізичного обсягу продукції розраховується за наступною формулою:

, (1.3.9)

де A, B - території; - середня ціна, яка обчислюється як середня арифметична для кожного виробу.[4]

Показники виконання плану продукції можна розділити на три категорії.

1.За обсягом:

, (1.3.10)

де Q1 і Qпл - кількість продукції відповідно за планом і фактично в натуральних одиницях вимірювання; Рпл - ціна за одиницю продукції за планом.

2. За асортиментом:

, (1.3.11)

де Qґ1 - кількість фактичного випуску продукції в натуральних одиницях вимірювання в межах планового завдання.

3. За сортністю:

, (1.3.12)

де Qґ - кількість фактичного випуску продукції в натуральних одиницях вимірювання, перерахованого на планове співвідношення сортів.

Серед основних показників розвитку промисловості виділяють рентабельність окремих видів продукції і промислової діяльності взагалі, яка визначається як відношення прибутку (збитку (-)) до собівартості їх виробництва (див. додаток 10).[10]

Статистичне відображення розвитку досліджуваного явища (в даному випадку валової продукції промисловості) у часі може бути представлено рядами динаміки. Система статистичних методів вивчення динаміки явищ дозволяє визначити як розвиваються суспільні явища, зростають чи зменшуються їх розміри, швидко чи повільно відбуваються ці зміни і т. д. Побудова і дослідження рядів динаміки має велике значення для виявлення розвитку суспільних явищ у їх взаємозв'язку і взаємозалежності, дозволяє виразити зміни кількісно, служить базою оцінки та прогнозування соціально-економічного розвитку суспільства.

Динамічний ряд - це статистичні показники, розташовані в хронологічній послідовності, які характеризують розвиток того чи іншого соціально-економічного явища у часі.

Рівень ряду відображає стан явищ, досягнутий за будь-який період або на певний момент часу. Перший показник ряду називається початковим, а останній - кінцевим.

За ознакою часу динамічні ряди поділяють на моментні та періодичні (інтервальні).

Рівень моментного ряду фіксує стан явища, його розмір або величину на відповідний момент часу.

Періодичні (інтервальні) ряди динаміки характеризують величину явища за відповідні періоди часу (добу, декаду, місяць, квартал, рік, п'ятирічку).

Для узагальнюючої характеристики динаміки досліджуваного явища за ряд періодів визначають різного роду середні показники. Виділяють дві категорії таких показників:

- середні рівні ряду;

- середні показники змін рівнів ряду.

Метод обчислення середнього рівня динамічного ряду залежить від виду ряду динаміки.

В інтервальному ряді абсолютних величин з рівними періодами часу використовується середня арифметична проста.

(1.3.13)

де n - число рівнів ряду, yi - рівні ряду.

У моментному ряді при умові рівномірної зміни показника між датами, середня величина між двома датами розраховується як півсума значень на початок і кінець періоду:

(1.3.14)

Якщо моментний ряд має однакові проміжки (інтервали) часу між датами, розрахунок середнього рівня виконується за формулою середньої хронологічної:

У моментних та інтервальних рядах динаміки з нерівними періодами (проміжками) часу для обчислення середнього рівня ряду використовують середню арифметичну зважену:

(1.3.15)

де y - рівні ряду, t - проміжки часу між суміжними датами або періоди часу.

При визначенні середніх рівнів ряду слід мати на увазі, що середня буде достатньо надійною характеристикою ряду динаміки, якщо вона характеризує період з більш менш стабільними умовами розвитку. Якщо ж у досліджуваному періоді можна виділити етапи, впродовж яких умови розвитку суттєво мінялись, то користуватися загальною середньою не завжди доцільно, а перевагу слід віддати середнім, які розраховані для окремих етапів.[4]

2. Економіко-статистичний аналіз виробництва продукції української промисловості

2.1 Класифікація продукції за певними групувальними ознаками

Одним із основних методів статистичної обробки даних по продукції промисловості являється її групування за певними ознаками. Як відомо класифікації і класифікатори є важливим інструментом упорядкування, аналізу, зберігання та ефективного пошуку інформації при вивченні соціально-економічних явищ.[5]

Продукцію можна класифікувати за наступними групувальними ознаками.

1. За галузями господарювання:

- продукція промисловості;

- продукція сільського господарства;

- надання послуг.

2. За ступенем готовності:

- готові вироби;

- напівфабрикати;

- незавершене виробництво.

3. За напрямками споживання:

- кінцеве споживання;

- проміжне споживання.

4. За регіонами:

- продукція, що виготовлена в Автономній Республіці Крим;

- продукція, що виготовлена в областях:

· Вінницькій;

· Волинській;

· Дніпропетровській;

· Донецькій;

· Житомирській;

· Закарпатській;

· Запорізькій;

· Івано-Франківській;

· Київській;

· Кіровоградській;

· Луганській;

· Львівській;

· Миколаївській;

· Одеській;

· Полтавській;

· Рівненській;

· Сумській;

· Тернопільській;

· Харківській;

· Херсонській;

· Хмельницькій;

· Черкаській;

· Чернівецькій;

Чернігівській.

- продукція, що виготовлена в м. Київ;

- продукція, що виготовлена в м. Севастополь;

5. За формами власності промислових підприємств:

- продукція державних підприємств;

- продукція приватних підприємств;

- продукція колективних підприємств;

- продукція комунальних підприємств;

- продукція тих підприємств, що знаходяться у власності міжнародних організацій.

6. За формою організації суб'єктів господарювання виділяють:

- продукцію підприємств (комбінатів, заводів, фабрик, малих підприємств, спільних підприємств, офшорних компаній);

- продукцію об'єднань підприємств (асоціацій, концернів, корпорацій, синдикатів, трестів, картелів, консорціумів, холдингів, фінансово-промислових груп, франчайзингових підприємств).

7. В залежності від обсягу господарського обороту і чисельності працівників підприємств продукцію можна класифікувати так:

- продукція малих підприємств;

- продукція середніх підприємств;

- продукція крупних підприємств.

8. За галузями промисловості виділяють:

- продукцію добувної промисловості;

- продукцію обробної промисловості;

- надання послуг (виробництво та розподілення електроенергії, газу та води).

У свою чергу обробна промисловість поділяється на важку, легку і харчову. До важкої промисловості відносяться металургійні, коксівні, машинобудівні, деревообробні підприємства. До харчової промисловості відносяться кондитерські фабрики, мелькомбінати, хлібокомбінати, м'ясокомбінати тощо. До легкої промисловості - ткацькі, швейні, трикотажні та інші підприємства.[12]

2.2 Застосування абсолютних та відносних величин для аналізу промислового виробництва. Розрахунок валової продукції промисловості України

Для характеристики сукупності в цілому або окремих її частин дані про окремі одиниці сукупності систематизують з метою одержання узагальнюючих показників, в яких відображаються результати дослідження суспільних явищ.

Узагальнюючі статистичні показники є базою для аналізу та прогнозування соціально-економічного розвитку держави, її окремих регіонів і галузей.

Узагальнюючі показники можуть бути абсолютними, відносними і середніми величинами.

Абсолютні статистичні показники - це кількісні показники, які характеризують розміри (рівні, обсяги) суспільних явищ у певних умовах місця і часу.

Вони є основою всіх статистичних розрахунків.

Відносними статистичними величинами називають показники, які виражають кількісні співвідношення між явищами суспільного життя. Відносна величина показує у скільки разів одна величина більша або менша за іншу, або яку частину займає одна величина по відношенню до іншої, або скільки одиниць однієї сукупності приходиться на одиницю іншої сукупності. Отже будь-який відносний показник одержують в результаті співставлення двох величин.

Для встановлення тенденцій розвитку виробництва промислової продукції на протязі певного періоду розраховують показники ряду динаміки.[6] Їх, у свою чергу, можна розділити на дві категорії:

§ середні характеристики динамічного ряду (що були описані вище);

§ показники зміни рівнів динамічного ряду.

Можливі два варіанти зіставлення поточних рівнів ряду динаміки:

· з одним і тим самим рівнем (базою);

· з попереднім рівнем.

Показники зміни рівнів динамічного ряду поділяються на абсолютні та відносні.[11] До абсолютних належать абсолютний приріст та абсолютне значення одного відсотка приросту, а до відносних темп зростання і темп приросту.

Розрахунок валової продукції промисловості можна представити наступним чином:

= + +

Рис.2.2.1 Розрахунок валової продукції промисловості

На основі додатку 5 розрахуємо валову продукцію промисловості за 2005р., 2006 р., 2007р.

ВП05=24386+191301+28227=243914 (млн. грн.);

ВП06=26484+235289+30360=292133 (млн. грн.);

ВП07=32436+331709+31700=395845 (млн. грн.).

Та для точного аналізу ці дані необхідно привести до порівнянного виду, тобто скоригувати на індекс інфляції.

ВП05=243914•1,082•1,123=296376,47 (млн. грн.);

ВП06=292133•1,123=328065,35 (млн. грн.);

ВП07=395845 (млн. грн.).

Для наглядності представимо проведені розрахунки у вигляді діаграми.

Рис. 2.2.2 Валова продукція промисловості

Отож, обсяги виробництва промислової продукції постійно зростають на протязі 2005-2007 рр. Порахуємо показники динаміки для того, щоб це підтвердити.

Таблиця 2.2.1Показники динаміки промислової продукції

Показник

2005 р.

2006 р.

2007 р.

1. Валова продукція, млн. грн.

296376,47

328065,35

395845

2. Абсолютний приріст, млн. грн.

- ланцюговий;

-

31688,88

67779,65

- базисний

-

31688,88

99468,53

3. Темп зростання, %

- ланцюговий;

-

110,7

120,7

- базисний

-

110,7

133,6

4. Темп приросту, %

- ланцюговий;

-

10,7

20,7

- базисний

-

10,7

33,6

5. Середній темп зростання, %

;

1,156•100%=115,6%

6. Середній темп приросту, %

115,6% - 100%=15,6%

За аналізований період часу спостерігається значне зростання обсягів виробництва промислової продукції. Зокрема у 2007 році обсяг валової продукції зріс на 67779,65 млн. грн. порівняно з 2006 роком, що у процентному відношенні склало 120,7%. Валова продукція 2006 р. зросла на 31688,88 млн. грн. порівняно з 2005 р., що склало 110,7%. Тобто темпи зростання обсягів виробництва промислової продукції з кожним роком збільшуються.

Середній темп зростання валової продукції промисловості за досліджуваний період склав 115,6%, а середній темп приросту становив відповідно 15,6%.

Тобто в цілому по промисловості склалася позитивна тенденція постійного збільшення обсягів виробництва продукції (див. додаток 6).

Розрахуємо ще один показник динаміки, а саме абсолютне значення одного відсотка приросту, що являє собою відношення абсолютного приросту до темпу приросту, і обчислюється тільки за ланцюговими характеристиками динаміки:

(млн. грн.)

(млн. грн.).

Отже, промисловість являється однією з провідних ланок народного господарства України. З кожним роком потреби людей зростають, відповідно й обсяги промислової продукції також будуть зростати. Нині в нашій державі спостерігається тенденція активного зростання виробництва промислової продукції доволі значними темпами.

2.3 Індексний аналіз виробництва промислової продукції

Як відомо промисловість можна класифікувати за видами економічної діяльності. Аналогічно можна розподілити обсяг реалізованої продукції промисловості за видами економічної діяльності. Розглянемо далі яку частку за обсягами реалізації продукції займає кожен вид економічної діяльності в промисловості.

Таблиця 2.3.1Розподіл обсягу реалізованої продукції промисловості за видами діяльності у 2005, 2006 та 2007 роках.(%)

Вид діяльності

2005

2006

2007

Відхилення 2007 р. від 2005 р.

Відхилення 2007 р. від 2006 р.

1.

Промисловість

100

100

100

-

-

2.

Металургія та оброблення металу

20,5

22,1

23,3

2,8

1,2

3.

Харчова промисловість та перероблення с/г продуктів

19,1

18,9

15,8

- 3,3

- 3,1

4.

Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

13,2

11,2

16,3

3,1

5,1

5.

Машинобудування

12,1

13,4

13,4

1,3

0

6.

Добувна промисловість

10,4

9,0

7,3

- 3,1

- 1,7

7.

Інші

8,8

8,5

7,4

- 1,4

- 1,1

8.

Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення

7,7

8,3

9,1

1,4

0,8

9.

Хімічна та нафтохімічна промисловість

6,6

7,2

6,2

- 0,4

- 1

10.

Легка промисловість

1,6

1,4

1,2

- 0,4

- 0,2

Аналізуючи дані таблиці можна зробити наступні висновки. У 2007 році найбільшу частку в загальному обсязі реалізованої продукції промисловості посідала продукція металургії. Її частка відповідно складала 23,3%, що на 1,2% більше, ніж у 2006 р. і на 2,8% більше, ніж у 2005 р.

Як видно із таблиці, у 2007 р. виробництво та розподілення електроенергії, газу та води за обсягами реалізації знаходилося на другому місці, і становило 16,3%, що на 5,1% більше, ніж у 2006 р. і на 3,1% більше, ніж у 2005 р. Тобто, у 2006 р. відбулося суттєве зменшення обсягів реалізації електроенергії, газу та води (зменшення на 2% порівняно з 2005 р.)

Незважаючи на те, що у 2005 та 2006 роках харчова промисловість посідала друге місце після металургії за обсягами реалізації продукції, у 2007 р. відбулося їх суттєве зниження, зокрема частка харчової промисловості в загальному обсязі реалізації становила 15,8%, що на 3,1% менше, ніж у 2006 р. і на 3,3% менше, ніж у 2005 р.

Достатньо стабільна тенденція склалася у галузі машинобудування, адже на протязі 2005-2006 рр. обсяги реалізації продукції цієї галузі в загальному обсязі реалізованої продукції промисловості не змінювалися і складали 13,4%, що на 1,3% більше, ніж у 2005 р.

Ще однією галуззю промисловості, в якій спостерігається позитивна тенденція, направлена на збільшення обсягів реалізації продукції є виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення. Зокрема частка їх реалізації у 2007 р. складала 9,1% в загальному обсязі реалізованої продукції промисловості, що на 0,8% більше, ніж у 2006 р. і на 1,4% більше, ніж у 2005 р.

Однак є ряд галузей промисловості, в яких на протязі досліджуваного періоду склалася тенденція, направлена на зниження обсягів реалізації продукції. Зокрема, до них належать добувна промисловість, хімічна та нафтохімічна промисловість, а також легка промисловість. Причиною цього в, першу чергу, є те, що цим галузям не приділяється належна увага з боку держави, вони є непривабливими для іноземних інвесторів, а також значна зношеність основних виробничих фондів, що стосується підприємств добувної галузі.

Далі розглянемо більш детально тільки ті галузі, в яких на протязі досліджуваного періоду склалася тенденція до постійного збільшення обсягів реалізації продукції, а саме:

- металургія та оброблення металу;

- машинобудування;

- виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення.

Якщо активно зростають обсяги реалізації, то відповідно повинні зростати й обсяги виробництва. Застосуємо індексний метод для аналізу обсягів виробництва деяких продуктів з вище визначених секторів.

Отож, як видно із таблиці металургія посідає домінуюче місце в українській промисловості. Зокрема з кожним роком активно зростають обсяги виробництва чавуну і сталі. Порахуємо для них індивідуальні індекси фізичного обсягу за 2006 та 2007 роки і переконаємося чи це дійсно так, використовуючи в розрахунках формулу 1.3.7.

За відомостями Держкомстату мається наступна інформація щодо їх виробництва.

Таблиця 2.3.2Виробництво сталі та чавуну

Рік

Сталь (млн. т)

Чавун (млн. т)

2005

34,5

27,6

2006

37,5

29,5

2007

39,4

31,0

Представимо дані таблиці у вигляді діаграми.

Рис. 2.3.1 Виробництво сталі та чавуну

Відповідно індивідуальні індекси фізичного обсягу для сталі будуть мати наступний вигляд:

У даному випадку обидва індекси більше 1, отже спостерігається зростання обсягів виробництва сталі. Зокрема, у 2007 р. вони складали 39,4 млн. т, що на 1,9 млн. т більше, ніж у 2006 р. та на 4,9 млн. т більше, ніж у 2005 р. Тобто, абсолютний приріст у 2007 р. дещо менший від приросту у 2006 р., що стало причиною зменшення індивідуального індексу фізичного обсягу виробництва сталі на 0,04 або 4%. Отже, незважаючи на те, що обсяги виробництва сталі збільшилися у 2007 р., однак темпи росту зменшилися.

У свою чергу індивідуальні індекси фізичного обсягу для чавуну будуть мати наступний вигляд:

У даному випадку спостерігається аналогічна ситуація, а саме з кожним роком обсяги виробництва чавуну збільшуються, зокрема абсолютний приріст у 2007 р. порівняно з 2006 р. складав 1,5 млн. т, а порівняно з 2005 р. 3,4 млн. т, однак відбувається зменшення темпів зростання виробництва, через що у 2007 р. порівняно з 2006 р. індивідуальний індекс фізичного обсягу виробництва чавуну знизився на 0,02 або 2%.

Як видно із таблиці 2.3.1 друге місце за позитивною тенденцією реалізації продукції у промисловості посідає машинобудування. Проведемо деякі розрахунки за основними видами продукції машинобудування.

За відомостями Держкомстату мається наступна інформація щодо виробництва автомобілів за їх видами.

Таблиця 2.3.2 Виробництво автомобілів за видами

Рік

Автомобілі легкові, тис. шт.

Вантажні автомобілі, тис. шт.

Автобуси, шт.

2005

43,8

2,3

2000

2006

102

1,3

2600

2007

174

11,2

2598

Представимо дані таблиці у вигляді діаграми окремо по автомобілям та окремо по виробництву автобусів.

Рис. 2.3.2 Виробництво автомобілів за видами

Рис. 2.3.3 Виробництво автобусів

Розрахуємо індивідуальні індекси фізичного обсягу за 2006 р. для кожного виду автомобілів та автобусів на основі формули 1.3.7.

Аналогічно розрахуємо індивідуальні індекси фізичного обсягу за 2007 рік.

Як видно, останнім часом в Україні великими темпами збільшується виробництво легкових автомобілів, зокрема їх випуск у 2007 р. складав

174 тис. шт., що на 72 тис. шт. більше, ніж у 2006 р. та на 130,2 тис. шт. більше, ніж у 2005 р. Тобто, абсолютний приріст у 2007 р. є дуже суттєвим. У зв'язку з цим й індивідуальний індекс фізичного обсягу становив 1,71 у 2007 р.

Відповідно, якщо індивідуальний індекс фізичного обсягу більше 1, значить спостерігається зростання, а якщо менше - то відповідно спад виробництва.

Хоча порівняно з виробництвом легкових автомобілів, виробництво вантажних є досить незначним, та у 2007 р. відбулося досить масштабне збільшення обсягів їх виробництва, яке складало 11,2 тис. шт., що на 9,9 тис. шт. більше, ніж у 2006 р. та на 8,9 тис. шт. більше, ніж у 2005 р. Через це, небувалого розміру досяг індивідуальний індекс фізичного обсягу виробництва вантажних автомобілів, який становив 8,62, тобто темп приросту в 2007 р. склав 762%.

Як видно із таблиці 2.3.2 виробництво автобусів налагоджене в Україні найменше з усіх видів автомобілів. У 2007 р. обсяги виробництва автобусів становили 2598 шт., що на 2 шт. менше, ніж у 2006 р. та на 598 шт. менше, ніж у 2005 р. У зв'язку з цим індивідуальний індекс фізичного обсягу у 2006 р. складав 1,3, але у 2007 р. він зменшився до 0,99.

Отож в цілому по кожному з розглянутих засобів транспорту спостерігається зростання обсягів виробництва з кожним роком.

За даними таблиці 2.3.1 видно, що легка промисловість в Україні розвинута досить слабо, адже обсяги реалізації її продукції становлять найменшу частку в загальному обсязі реалізованої промислової продукції. На мою думку, основною причиною цього є перенасиченість українського ринку імпортними товарами, які роблять українського виробника неконкурентоспроможним.

Представимо у вигляді таблиці дані щодо виробництва деяких основних видів продукції легкої промисловості за 2006-2007 рр.

Таблиця 2.3.3 Виробництво деяких товарів легкої промисловості

Рік

Взуття, млн. пар

Тканини, млн. м2

Сумки жіночі, тис. шт.

2005

15,0

90,0

2006

2006

15,9

77,0

3932

2007

21,7

106,9

879

Представимо дані таблиці у вигляді діаграми окремо по кожному виду продукції.

Рис 2.3.4 Виробництво взуття

Рис. 2.3.5 Виробництво тканин

Рис. 2.3.6 Виробництво жіночих сумочок

Розрахуємо індивідуальні індекси фізичного обсягу за 2006 р. для кожного виду продукції легкої промисловості на основі формули 1.3.7.

Аналогічно проведемо розрахунки індивідуальних індексів фізичного обсягу продукції за 2007 рік.

Отож, як показують розрахунки, з кожним роком відбувається нарощування обсягів виробництва взуття, окрім того швидкими темпами розвивається виробництво тканин. Зокрема у 2007 р. було виготовлено 21,7 млн. пар взуття, що на 5,8 млн. пар більше, ніж у 2006 р. та на 6,7 млн. пар більше, ніж у 2005 р. Темп приросту по виробництву даного виду продукції у 2007 р. становив 36%, що на 30% більше, ніж темп приросту в 2006 р.

Що стосовно тканин, то за даними Держкомстату в 2007 р. було вироблено 106,9 млн. м2, що на 29,9 млн. м2 більше, ніж у 2006 р. та на 16,9 млн. м2 більше, ніж у 2005 р. Темпи росту виробництва тканин у 2007 р. складали 139%, що на 53% більше, ніж у 2006 р.

Досить стрімко зменшилося виробництво жіночих сумочок у 2007 році порівняно з 2006 роком, адже індивідуальний індекс фізичного обсягу по цьому виду продукції легкої промисловості склав лише 0,22 (тобто темпи зростання виробництва жіночих сумочок у 2007 р. порівняно з 2006 р. зменшилися на 174%), що вказує на суттєвий спад у цьому виді виробництва. Так якщо у 2006 р. обсяги випуску жіночих сумочок становили 3932 тис. шт., то вже у 2007 р. вони зменшилися на 3053 тис. шт. і становили лише 879 тис. шт.

Тобто, підводячи підсумок по легкій промисловості в цілому слід звернути увагу на те, що серед розглянутих видів продукції в найбільш кризовій ситуації опинилося саме виробництво жіночих сумочок.

Далі розглянемо ті відносні величини, що дають порівняльну характеристику в розрізі територій, а саме територіальні індекси.

Так як харчова промисловість являється в Україні однією з перших і основних галузей, то порахуємо зведені загальні територіальні індекси стосовно виробництва борошна та хлібобулочних виробів. За базу порівняння приймемо Дніпропетровську область, а за порівнювану -Донецьку область. Ці дві області займають приблизно однакову територію і посідають перші місця за рівнем свого економічного розвитку в Україні. Представимо початкові дані, взяті із додатка 7 у вигляді таблиці.

Таблиця 2.3.4 Дані про виробництво борошна та хлібобулочних виробів у Дніпропетровській та Донецькій областях за 2007 рік.

Товар

Дніпропетровська область (А)

Донецька область (B)

Середня ціна за 1 т

Вироблено, тис. тонн

Середня ціна за 1 т

Вироблено, тис. тонн

Борошно

1400

240,1

1450

299,2

Вироби хлібобулочні

1860

229,2

2000

257,0

При розрахунку зведених загальних територіальних індексів фізичного обсягу за співвимірники можуть правити середні ціни, які обчислюють як середню арифметичну для кожного виробу:

грн.

грн.

Підставимо отриману величину в формулу індексу 1.3.9:

або 85,05 %

Отже, загальний обсяг виробництва борошна та хлібобулочних виробів у Дніпропетровській області в середньому менший на 14,95%, ніж у Донецькій області.

Аналогічно можна порівнювати обсяги виробництва інших наборів товарів за регіонами, змінювати базу порівняння тощо.

Як видно із додатку 8, загальний індекс обсягу продукції промисловості за видами діяльності у 2007 р. склав 112,5%, а у 2006 р. він становив 115,8%. Тобто нині спостерігається така ситуація, що обсяги виробництва промислової продукції з кожним роком збільшуються, але на величину меншу, ніж у попередньому році. Тому в 2007 р. індекс обсягу продукції промисловості зменшився порівняно з 2006 р. на 3,3%. Дана ситуація стосується як валової продукції промисловості, так і окремих її видів.

Окрім того, є ряд товарів, що користуються значним попитом в Україні, такі як вантажні автомобілі, автобуси, продукція легкої промисловості, та в силу тих обставин, які склалися в нашій країні, основна частина їх експортується, так як національна промисловість не має можливості випускати конкурентоспроможну продукцію за цінами нижчими, ніж у експортерів. У зв'язку з цим щороку наша економіка втрачає значні суми грошових коштів.

2.4 Вивчення статистичних методів екстраполяції та інтерполяції. Проведення відповідних розрахунків

При аналізі динамічних рядів часто застосовують такі методи, як інтерполяція та екстраполяція.

Інтерполяція - це знаходження невідомого (відсутнього) рівня динамічного ряду. Наприклад, відомі дані про виробництво продукції за певний період часу, але відсутні дані за один рік. Цей ряд динаміки виглядатиме наступним чином.

Таблиця 3.1.1 Валова продукція промисловості, млн. грн.

2005

2006

2007

296376,47

395845

Потрібно знайти невідомий рівень виробництва продукції за 2006 р. Його можна знайти двома способами:

1. Визначити середньорічний приріст і припустити, що збільшення обсягів виробництва має рівномірний зростаючий характер.

(3.1.1)

Звідси теоретичний ряд виробництва продукції матиме наступний вигляд.

Таблиця 3.1.2 Розрахунок валової продукції промисловості за 2006 рік

2005

2006

2007

296376,47

346110,74

395845

(296376,47+49734,27)

(346110,74+49734,27)

Для 2006 р. невідомий рівень обсягу виробництва буде складати приблизно 346110,74 млн. грн.

2. Визначити невідомий рівень динамічного ряду можна як півсуму із значень двох суміжних рівнів. В даному прикладі обсяг виробництва продукції промисловості у 2006 році можна прийняти на рівні:

(млн. грн.)

Розглянуті способи визначення невідомого рівня динамічного ряду і називаються інтерполяцією. Застосування інтерполяції можливе за умови, що динаміці суспільних явищ властивий рівномірно спадаючий чи зростаючий характер зміни у часі. У результаті застосування методу інтерполяції отримуються дані, які дещо спотворені, а в даному випадку завищені.

Екстраполяція - розрахунок (прогноз) показників, які можуть знаходитись за межами досліджуваного ряду динаміки. Такі розрахунки здійснюють, виходячи з припущення, що виявлена тенденція у фактичному досліджуваному динамічному ряді матиме місце і надалі. Такі прогнозні розрахунки (екстраполяційні) можна зробити двома способами:

1. Використати для прогнозних розрахунків середньорічний абсолютний приріст. Тоді формула прогнозного розрахунку матиме наступний вигляд:

, (3.1.2)

де - прогнозний або екстраполяційний рівень;

- останній (звітний) рівень динамічного ряду;

- середньорічний абсолютний приріст;

- кількість річних приростів, які визначаються як різниця між порядковим номером кінцевого рівня динамічного ряду і прогнозного.

2. Використання для прогнозних розрахунків рівняння прямої

, (3.1.3)

де - порядковий номер прогнозного періоду.

Наведені способи знаходження невідомих рівнів динаміки називаються в статистиці екстраполяцією, а показники (рівні) - екстраполяційними (прогнозними).

Виконані такими способами екстраполяційні розрахунки будуть тим точніше, чим стабільніший характер зміни рядів динаміки та коротший відрізок часу, за який здійснюються прогнозні розрахунки.

Таким чином, як інтерполяція, так і екстраполяція ґрунтується на припущенні, що наявні величини цілком достатньо визначають темп зростання досліджуваного явища і, отже, його можна поширювати на невідомі рівні динамічного ряду.[4]

Далі на основі методу екстраполяції визначимо розмір валової продукції промисловості України на 2008 рік. Початкові дані мають наступний вигляд:

ВП05 = 296376,47 (млн. грн.);

ВП06 = 328065,35 (млн. грн.);

ВП07 = 395845 (млн. грн.).

Виходячи з формули 3.1.1 середньорічний абсолютний приріст валової продукції промисловості складає:

(млн. грн.)

На основі формули 3.1.3 знайдемо прогнозний розрахунок валової продукції промисловості на 2008 рік:

(млн. грн.)

Отже, якщо тенденція постійного зростання обсягів виробництва продукції промисловості збережеться, тоді у 2008 році валова продукція промисловості України складатиме 594782,08 млн. грн., що на 198937,08 млн. грн. більше, ніж у 2007 році.

Порахуємо на основі формули 3.1.3 прогнозний рівень виробництва промислової продукції України у 2005, 2006, 2007 роках.

Представимо у вигляді діаграми приблизний план виробництва промислової продукції України до 2008 року.

Рис. 3.1.1 Умовний план виробництва промислової продукції України від 2007 до 2008 років.

Розрахуємо прогнозний рівень ряду динаміки, але в натуральних одиницях вимірювання, на прикладі виробництва електроенергії в Україні.

Початкові дані представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 3.1.3 Виробництво електроенергії

Рік

Виробництво електроенергії, млрд. кВт•год


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.