Джерела формування фінансових ресурсів підприємства (за матеріалами агрофірми "Відродження" Покровського району Дніпропетровської області)

Сутність, склад, значення та джерела формування фінансових ресурсів підприємства в умовах ринку. Аналіз складу та джерел формування фінансових ресурсів агрофірми "Відродження". Напрямки удосконалення формування фінансових ресурсів підприємства.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.07.2010
Размер файла 2,4 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ

КУРСОВА РОБОТА

тема: ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА (ЗА МАТЕРІАЛАМИ АГРОФІРМИ „ВІДРОДЖЕННЯ” ПОКРОВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКУ

1.1 Сутність, склад і значення фінансових ресурсів підприємства в умовах ринку

1.2 Джерела формування фінансових ресурсів підприємств різних форм власності

1.3 Особливості господарського товариства у формі “Товариство з обмеженою відповідальністю”

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В ПІДПРИЄМСТВІ АГРОФІРМА „ВІДРОДЖЕННЯ”

(ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОН ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства Агрофірма

„Відродження”

2.2 Аналіз складу фінансових ресурсів підприємства Агрофірма

„Відродження”

2.3 Аналіз джерел формування ресурсів підприємства Агрофірма

„Відродження”

РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА АГРОФІРМА „ВІДРОДЖЕННЯ”

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Фінанси підприємств призначені для забезпечення їх виробничої діяль-ності. Стрижневою основою фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів та отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Вони виконують роль сполучної ланки між окремими циклами відтворювального процесу. Порушення в їх функціонуванні негативно впливає на виробництво. Брак ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність -- до його припинення. Наявність достатніх доходів створює передумови для нормального ходу відтворювального процесу, але ще не гарантує його, оскільки все залежить від їх раціонального розподілу й ефективного використання

Актуальність теми курсової роботи полягає в необхідності оцінювання фінансових ресурсів для сільськогосподарських підприємств, які сплачують фіксований сільськогосподарський податок, як постійний коефіцієнт земельної ренти (вартості земель), незалежно від врожайності та прибутковості бізнесу, тобто без нормативного контролю витрат і прибутку підприємства.

Об'єктом курсової роботи є сільськогосподарська агрофірма “Відрод-ження”, яка розташована в Покровському районі Дніпропетровської області.

Предметом курсової роботи є фінансові ресурси агрофірми та джерела фінансових ресурсів забезпечення діяльності.

Метою курсової роботи є аналіз достатності фінансових ресурсів для розширеного процесу відтворення в діяльності агрофірми та оцінка стабільності і можливості розширення джерел фінансових ресурсів забезпечення діяльності.

Інформаційними джерелами виконання курсового дослідження є звітні фінансові документи агрофірми „Відродження” за 2006 - 2008 (1 - 3 квартали) роки.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ

ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКУ

1.1 Сутність, склад і значення фінансових ресурсів підприємства в умовах ринку

Фінанси підприємств -- це сукупність обмінно-розподільних відносин, що виникають на підприємстві в процесі формування, розміщення і використання фінансових ресурсів, здійснення витрат, отримання і розподілу доходів.

Фінансові відносини підприємств відображаються в грошових потоках, які характеризують їх різноманітні й різнобічні взаємозв'язки.

До зовнішніх фінансових відносин підприємства входять:

а) відносини обміну:

взаємовідносини між суб'єктами господарювання, у вигляді розрахунків з постачальниками і покупцями;

б) відносини розподілу:

взаємовідносини з бюджетом: платежі та асигнування;

взаємовідносини з фондами цільового призначення: внески і надходження;

взаємовідносини зі страховими компаніями: страхові платежі й страхове відшкодування;

взаємовідносини з банками: відкриття та ведення рахунків, зберігання коштів на депозитах, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата процентів тощо;

взаємовідносини з інституціями фінансового ринку: розміщення власних цінних паперів та інвестування тимчасово вільних коштів;

взаємовідносини з галузевими і корпоративними органами: внески у централізовані фонди і надходження з них.

Внутрішні фінансові відносини підприємства мають розподільний характер і включають:

розподіл доходу і формування прибутку;

розподіл чистого прибутку та його використання;

формування та використання амортизаційних відрахувань;

утворення та використання фондів підприємств.

В основі фінансової діяльності підприємств лежить здійснення витрат і формування доходів. Витрати забезпечуються за рахунок фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємств. Підсумки фінансової діяльності відображаються у фінансових результатах -- прибутках чи збитках. У такий спосіб формується ланцюг, зображений на схемі рис.1.1, що відображає механізм фінансової діяльності підприємств: фінансові ресурси витрати доходифінансові результати збільшення (зменшення) фінансових ресурсів.

Фінансові ресурси формуються за рахунок власних та зовнішніх джерел. Власні ресурси концентруються у статутному фонді. Зовнішніми джерелами фінансових ресурсів підприємств є кошти, що надходять з бюджету, цільових та централізованих корпоративних фондів, як правило, на безповоротній основі, а також кредити, що надаються банками за плату на поворотній основі.

Фінансові ресурси підприємств спрямовуються на формування основних фондів і оборотних коштів. За рахунок фінансових ресурсів здійснюються витрати підприємств на виробництво та реалізацію товарів, робіт і послуг, а також інші витрати, пов'язані з діяльністю підприємства. У процесі здійснення витрат виникають вихідні грошові потоки -- оплата рахунків постачальників і підрядників за товари, роботи і послуги, страхові платежі (рис.1.1).

Результатом здійснення витрат є вироблені товари, роботи і послуги. На основі їх реалізації (продажу) за рахунок вхідних грошових потоків від покупців формуються доходи підприємства від виробничої діяльності. Крім того, джерелом доходів є надходження від страхових компаній страхового відшкодування за понесені втрати і збитки. Виручка від реалізації включає відшкодування здійснених витрат (перенесену вартість) і валовий дохід (додану вартість) -- суму заробітної плати і прибуток. З позицій фінансової діяльності заробітна плата має двоїстий характер: з одного боку, вона є елементом витрат, з іншого -- частиною валового доходу. Виплата заробітної плати відображає внутрішні грошові потоки підприємства.

За рахунок отриманих доходів забезпечуються фінансові відносини з державою -- платежі в бюджет і цільові фонди, з банківською системою -- погашення кредитів і сплата процентів. Ці відносини опосередковуються вихідними грошовими потоками.

Після відшкодування витрат, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, цільовими фондами і банками визначаються фінансові результати -- прибуток чи збиток. Прибуток -- це перевищення валових доходів над валовими витратами. Збиток -- це перевищення валових витрат над валовими доходами.

Отриманий прибуток підлягає подальшому розподілу і використанню. Сума прибутку після сплати податку на прибуток характеризує чистий прибуток підприємства. Частина чистого прибутку може направлятись у централізовані корпоративні фонди, якщо підприємство входить до певного корпоративного об'єднання (внутрішньокорпоративні грошові потоки).

Певна частина чистого прибутку може бути спрямована на поповнення статутного фонду -- капіталізація прибутку (внутрішні грошові потоки).

З чистого прибутку формуються фонди і резерви підприємств, за рахунок яких здійснюються певні витрати. У даному разі відбувається фондовий рух грошових потоків. Крім того, може мати місце канальний рух грошових потоків, коли фонди не створюються, а передбачені витрати оплачуються безпосередньо за рахунок прибутку. З фондів та безпосередньо з чистого прибутку може здійснюватися оплата праці у вигляді премій і допомог (внутрішні грошові потоки).

Рис.1.1. - Схема фінансової діяльності та грошових потоків підприємства [14]

Тимчасово вільна частина чистого прибутку може бути розміщена на фінансовому ринку через фондову біржу чи фінансових посередників або на основі прямих зв'язків з емітентами (вихідні грошові потоки). За результатами такого розміщення можуть бути отримані доходи від фінансової діяльності (вхідні потоки).

Звичайно, представлена схема фінансової діяльності і грошових потоків підприємств, яка відображає умовно виділений початковий виробничий цикл, є певною мірою абстракцією. У реальній дійсності всі фінансові операції -- і формування фінансових ресурсів, і проведення витрат, і отримання доходів -- здійснюються паралельно, що і визначає складність управління фінансами підприємств. Разом з тим ця схема дає змогу визначити і показати організацію, характер і складові фінансової діяльності підприємств, кругообіг їх фінансових ресурсів, взаємозв'язок з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, сферами і ланками фінансової системи.

Функціонування фінансів підприємств характеризується певними фінансовими категоріями. Такими категоріями, як це видно із наведеної схеми рис.1.1, є: фінансові ресурси, витрати, доходи, фінансові результати.

Фінансові ресурси -- це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства. Вони характеризують фінансовий потенціал, тобто можливості підприємства у проведенні витрат з метою отримання доходу. Фінансові ресурси поряд з трудовими і матеріальними ресурсами є важливою складовою ресурсної забезпеченості підприємств.

Фінансові ресурси класифікуються за такими ознаками: за кругообігом; за використанням; за правом власності (схема рис.1.2).

За кругообігом розрізняють початкові фінансові ресурси, тобто ті, з якими підприємство починає свою діяльність і які концентруються у статутному фонді, і прирощені -- отримані підприємством у результаті його діяльності у формі чистого доходу -- прибутку.

За характером використання виділяють матеріалізовані фінансові ресурси -- вкладені в основні засоби, які постійно забезпечують виробничий процес, і ті, що перебувають в обігу, обслуговуючи окремий виробничий цикл -- оборотні кошти. Оскільки основні засоби постійно зношуються, то для їх оновлення встановлені амортизаційні відрахування, що є формою цільових фінансових ресурсів.

За правом власності фінансові ресурси поділяють на власні кошти підприємницької структури (залежно від форми власності це приватний, пайовий чи акціонерний капітал), надані безоплатно державою з бюджету чи фондів цільового призначення або корпоративними формуваннями з централізованих фондів та позичені -- отримані кредити.

Конкретними видами фінансових ресурсів, які перебувають у розпорядженні підприємств, є: амортизаційні відрахування, оборотні кошти, прибуток, бюджетні асигнування, надходження з цільових фондів, надходження з централізованих корпоративних фондів, кредити. Водночас треба зазначити, що прибуток, бюджетні асигнування, надходження з цільових і корпоративних фондів -- це не стільки ресурси, скільки джерела їх формування. Вони можуть бути спрямовані як на забезпечення потреб виробництва, так і на невиробничі потреби. Так, наприклад, прибуток може бути капіталізованим (поповнення статутного фонду) або витраченим на фінансування соціальних витрат чи на виплату премій.

Витрати і доходи як фінансові категорії тісно взаємозв'язані між собою. Витрати підприємства відбивають у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах вартісну оцінку господарської діяльності (підготовка, організація, здійснення виробництва та реалізація продукції, робіт, послуг), фінансової і соціальної діяльності. Доходи -- це загальна сума надходжень, отриманих від цих видів діяльності у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах.

Рис.1.2. - Класифікація та склад фінансових ресурсів підприємств [ 14]

Визначення доходів і витрат має два аспекти -- фінансовий і податковий. З погляду фінансової діяльності до них належать усі реально отримані доходи і здійснені витрати. Що стосується оподаткування прибутку, то мають бути чітко регламентовані валові доходи і валові витрати з метою визначення об'єкта оподаткування. Мета такого регламентування полягає насамперед у розмежуванні здійснених затрат між валовими витратами (собівартістю) і прибутком, адже так чи інакше всі отримані доходи будуть витрачені. Якщо не обмежувати віднесення затрат на валові витрати, то прибуток, як облікова величина, може взагалі зникнути.

Витрати підприємства розглядаються за такими ознаками: напрямами і джерелами фінансування, характером списання.

За напрямами фінансування виділяють витрати на:

виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг);

відтворення основних засобів;

операційні заходи;

соціальні цілі.

За джерелами фінансування витрати поділяються на:

забезпечені власними фінансовими ресурсами;

покриті залученими позичковими коштами;

здійснені за рахунок наданих коштів.

За характером списання розрізняють витрати, що відшкодовуються за рахунок валових витрат (собівартості) чи прибутку. До валових витрат належать ті витрати підприємства, без яких процес виробництва і реалізації просто неможливий або дуже ускладнений. За рахунок прибутку здійснюються витрати, які сприяють діяльності й розвитку підприємства.

Доходи є об'єктом розподільних відносин. Вони поділяються на чотири групи:

від виробничої діяльності;

від реалізації майна;

від фінансової діяльності;

від перерозподілу через фінансову систему.

Основою формування доходів у суспільстві є доходи першої групи. Решта доходів так чи інакше відображають їх перерозподіл.

Формування доходів відбувається на основі двосторонніх відносин між різними суб'єктами, які характеризують рух грошових потоків від одного з них до іншого. Реальність доходів визначається рівнем цін на товари (роботи, послуги), який установлюється на ринку. Тому при виникненні так званого «перекосу» цін необхідний механізм регулювання доходів (наприклад, податок на надприбуток або бюджетні субсидії).

Фінансові результати -- це зіставлення регламентованих податковим законодавством валових доходів і валових витрат. Перевищення валових доходів над валовими витратами становить прибуток, зворотне явище характеризує збиток. Прибуток є метою підприємницької діяльності й водночас джерелом витрат на розвиток виробництва. Це одна з основних фінансових категорій ринкової економіки. У прибутку, як кінцевому результаті, концентруються фінансові інтереси всіх суб'єктів підприємницької діяльності. Прибуток і його рівень характеризує ефективність виробництва, збиток свідчить про неефективне господарювання. Прибуток означає примноження фінансових ресурсів, збиток -- їх втрати. Якщо збитки мають постійний характер, то, врешті-решт, будуть втрачені всі фінансові ресурси.

1.2 Джерела формування фінансових ресурсів підприємств різних форм власності

Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства Укра-їни. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має пра-ва юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу) [ 1].

Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

В Україні можуть діяти підприємства таких видів [1]:

- приватне підприємство, засноване на власності фізичної особи;

- колективне підприємство, засноване на власності трудового колективу підприємства;

- господарське товариство;

- підприємство, яке засноване на власності об'єднання громадян;

- комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади;

- державне підприємство, засноване на державній власності, в тому числі казенне підприємство.

Підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу .

Підприємство діє на підставі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємст-ва, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

Джерелами формування майна підприємства є:

- грошові та матеріальні внески засновників;

- доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів господарської діяльності;

- доходи від цінних паперів;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

- надходження від роздержавлення і приватизації власності;

- придбання майна іншого підприємства, організації;

- безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;

- інші джерела, не заборонені законодавчими актами України.

Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток (доход), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, пайові внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження.

Виробнича і фінансова діяльність підприємств починається з формування фінансових ресурсів. Вони мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання, що визначає конкурентоспроможність підприємства на ринку. Врешті-решт виграє той, хто зуміє залучити більше ресурсів з найменшими затратами.

Стабільність функціонування підприємства ґрунтується на достатності фінансових ресурсів та їх стабільному кругообігу.

Перспективи розвитку підприємства визначаються його можливостями у нарощенні та залученні фінансових ресурсів.

Джерела утворення статутного фонду залежать від форми власності (табл.1.1):

Таблиця 1.1

Фінансові джерела статутного фонду підприємства

Форма власності

Фінансові джерела статутного фонду

приватна

власний капітал підприємця;

Акціонерна

акціонерний капітал;

колективна (спільна)

внески засновників;

державна

асигнування з бюджету та з централізованих фондів.

Початкові фінансові ресурси, які формують статутний фонд, спрямовуються в основні та оборотні фонди. У процесі використання основних фондів формується такий вид фінансових ресурсів, як амортизаційні відрахування. Забезпечення формування оборотних фондів здійснюється за рахунок оборотних коштів.

Амортизаційні відрахування являють собою специфічний вид цільових фінансових ресурсів. У кругообігу коштів вони відображають перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їх знос у процесі експлуатації. З цих позицій -- це витрати підприємства в даному виробничому циклі. Водночас у виручці від реалізації ця сума розглядається як цільовий дохід, призначений для простого відтворення основних засобів. Саме з цих позицій амортизаційні відрахування є фінансовими ресурсами підприємства, призначеними для відтворення зношених у процесі виробництва основних засобів. По суті це поетапне повернення початкових фінансових ресурсів, вкладених в основні засоби, які можуть використовуватись у поточному році.

За економічною сутністю амортизаційні відрахування мають забезпечити просте відтворення основних засобів. У реальній дійсності потреба в коштах на вказані цілі може як перевищувати суму амортизаційних відрахувань, так і бути меншою за дану суму. На це впливає безліч чинників, насамперед ціновий. Ціни на нове обладнання та устаткування можуть бути як вищі, так і нижчі порівняно з діючими. При їх зростанні сума амортизації, нарахована виходячи з діючих цін, буде недостатньою. Навпаки, при зниженні цін надлишок амортизаційних відрахувань може бути використаний на розширене відтворення основних засобів.

Амортизація нараховується за встановленими нормативами, які мають враховувати фізичний та моральний знос основних засобів. Відомо два методи нарахування амортизації: рівномірне і прискорене. Рівномірне відрахування здійснюється за єдиним на весь період використання фондів нормативом. Прискорене списання полягає у застосуванні регресивної шкали, тобто нормативи поступово знижуються. При цьому основна частина амортизації списується за перші два--три роки. Такий підхід дає змогу досить повно врахувати моральне старіння устаткування та обладнання, яке є основним у сучасних умовах. Прискорена амортизація сприяє створенню достатніх фінансових ресурсів для своєчасного оновлення основних засобів і впровадження новітніх техніки і технологій.

Амортизаційні відрахування, як фінансові ресурси підприємства, окремо не формуються, а надходять на поточний рахунок у складі виручки від реалізації. Їх виділення здійснюється на підставі обліку на окремому бухгалтерському рахунку. Нараховується амортизація щомісячно, а використовується відповідно до установлених планів, через оплату витрат безпосередньо з поточного рахунку.

Амортизаційні відрахування спрямовуються на фінансування капітальних вкладень -- нове будівництво, розширення і модернізацію діючих потужностей, технічне переозброєння, придбання нової техніки, упровадження новітніх технологій тощо. Їх використовують разом з іншими джерелами фінансування капітальних вкладень (прибутком, середньо- і довгостроковим кредитом, бюджетними асигнуваннями, надходженнями з централізованих фондів, іншими мобілізованими і залученими коштами.

Оборотні кошти являють собою ту частину фінансових ресурсів, яка постійно перебуває в обігу. Вони спрямовуються на придбання сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів та інших елементів виробничих запасів. Частина цих коштів перебуває у незавершеному виробництві та в готовій нереалізованій продукції. До них належать також залишки грошових коштів підприємства.

Оборотні кошти, як і амортизаційні відрахування, призначені для забезпечення простого відтворення оборотних фондів, яке здійснюється як за рахунок власних оборотних коштів, так і залучених джерел -- короткострокових кредитів і кредиторської заборгованості. При цьому дуже важливо встановити оптимальну структуру цих джерел. Власні кошти повинні забезпечувати мінімальну стабільну потребу, без якої процес виробництва неможливий. Установлення рівня забезпеченості підприємств власними оборотними коштами може здійснюватися шляхом їх нормування в адміністративному порядку та на основі самостійного визначення обсягів власних коштів, залучених в оборотні фонди. При самостійному встановленні обсягів власних оборотних коштів підприємство виходить зі своїх фінансових можливостей (розмірів статутного фонду) та доцільності спрямування початкових фінансових ресурсів в оборотні кошти.

У процесі виробничої і фінансової діяльності підприємства заінтересовані у збереженні та ефективному використанні власних оборотних коштів. Збереження досягається за рахунок, по-перше, їх спрямування на придбання потрібних виробничих запасів, які використовуватимуться у виробничому процесі, а не осідатимуть на складі. По-друге, за рахунок недопущення використання оборотних коштів не за призначенням. Ефективність використання забезпечується насамперед високим рівнем обіговості. Чим вищий рівень обіговості, тим менше коштів потрібно для забезпечення виробничого процесу. Обіговість визначається терміном між вкладенням коштів та їх поверненням у складі виручки від реалізації. Осідання коштів у незавершеному виробництві й нереалізованій готовій продукції -- основний чинник неефективного використання оборотних коштів.

Потреба у власних оборотних коштах визначається як виробничими, так і фінансовими чинниками. Виробничі -- це обсяги виробництва, тривалість виробничого циклу, періодичність закупівлі виробничих запасів, терміни реалізації продукції і форми розрахунків за неї. Зміни цих показників ведуть до необхідності коригування власних оборотних коштів. Скорочення обсягів виробництва та інших показників сприяє зменшенню потреби у власних оборотних коштах. Вивільнені ресурси можуть бути спрямовані на інші цілі. Збільшення вказаних показників веде до необхідності приросту власних оборотних коштів. Цей приріст забезпечується за рахунок власного прибутку підприємства чи наданих ресурсів.

Фінансовим чинником, що визначає потребу у власних оборотних коштах, є можливість залучення до формування оборотних фондів позичкових коштів. Ця можливість, у свою чергу, залежить від рівня самофінансування та наявності майна, яке може бути прийняте банком у заставу, а також від фінансових результатів діяльності підприємства, його стабільного становища на ринку. Чим кращі показники діяльності підприємства, тим більше у нього можливостей залучити банківські кредити й зекономити на власних оборотних коштах.

Забезпеченість підприємства оборотними коштами, як і основними фондами, безпосередньо впливає на його діяльність. Не-
достатність цих коштів веде до незабезпеченості виробничого процесу. Нераціональне та неефективне їх використання звужує виробничі й фінансові можливості підприємства. Втрата чи осідання оборотних коштів веде до банкрутства підприємства.

Надані фінансові ресурси за характером використання подібні власним, оскільки після їх надходження вони переходять у розпорядження підприємства. Разом з тим існують певні обмеження, адже такі кошти мають здебільшого цільовий характер.

Бюджетні асигнування можуть надаватися підприємствам (як правило, державним) у таких формах:

-- бюджетні інвестиції;

-- бюджетні кредити;

-- державні дотації;

-- державні субсидії.

Бюджетні інвестиції являють собою виділення коштів на розвиток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі й проекти, які визначають розвиток економіки країни загалом.

Бюджетні кредити є формою фінансової допомоги підприємствам у разі скрутного фінансового стану. Вони відрізняються від банківських відносно невисоким рівнем процентних ставок.

Державні дотації -- це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємств, як правило, у тому разі, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад цінової.

Державні субсидії -- це виділення коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у межах різних державних програм.

Надходження з державних цільових фондів за своїм змістом ідентичні бюджетним асигнуванням. Вони здійснюються у формі державних інвестицій і субсидій, кредитів. Ці надані ресурси мають строго цільовий характер, котрий випливає із суті даних фондів.

Надходження з централізованих фондів відображають внутрішньокорпоративний перерозподіл фінансових ресурсів. Ці фонди створюються за рахунок прибутку структурних одиниць корпоративного об'єднання, тобто за своєю сутністю -- це перерозподіл чистого прибутку. З одного боку, підприємства здійснюють відрахування у централізовані фонди, з іншого -- можуть отримувати з них кошти. Тому, крім загальної суми надходжень з цих фондів, слід визначати чисті (нетто) надходження, які обчислюються як різниця між надходженнями з фондів і внесками до них.

Сальдо взаємовідносин може визначатися стосовно всіх наданих ресурсів. Кожне підприємство сплачує податки й обов'язкові платежі до бюджету та внески в цільові фонди. Однак тільки деякі з них можуть отримувати асигнування з бюджету чи надходження з фондів. При цьому, як правило, сальдо взаємовідносин від'ємне. Тому, визначаючи фінансові ресурси, надані з бюджету, цільових і централізованих фондів, слід враховувати сальдо взаємовідносин. Позитивне сальдо характеризує реально надані ресурси, від'ємне -- фактичну суму вилучених коштів підприємств.

Кредити являють собою фінансові ресурси, які тимчасово перебувають у розпорядженні підприємств. Саме це визначає сферу їх використання -- як правило, на тимчасові чи сезонні потреби, а також потреби, які мають циклічний характер.

Кредит існує у двох основних формах: комерційний і банківський. Комерційний -- це придбання товарів чи отримання послуг з відстрочкою оплати. Подібна угода оформляється спеціальним борговим зобов'язанням -- векселем. Банківський кредит полягає в отриманні позичок від банків чи інших кредитних установ.

Кредитування здійснюється з дотриманням принципів поворотності, строковості, платності, забезпеченості.

Дотримання принципів кредитування дуже важливе для обох сторін. Підприємства-позичальники за умови неухильного виконання вимог до отримання і повернення кредитів не просто заінтересовані в ефективному використанні позичених фінансових ресурсів -- вони повинні його забезпечити. Кредитні установи, відповідно, не просто позичають певні кошти -- вони, для забезпечення виконання встановлених принципів, спрямовують їх у найефективніші підприємства і проекти.

Прибуток є формою фінансових ресурсів, прирощених (зароблених) підприємством у результаті його господарської діяльності. Він спрямовується насамперед на розвиток виробництва. Капітальні вкладення та приріст оборотних коштів відображають збільшення статутного фонду, тобто тих ресурсів, які постійно перебувають у розпорядженні підприємства. Крім того, за рахунок прибутку здійснюються певні поточні затрати, які податкове законодавство не дозволяє відносити на валові витрати.

Роль прибутку як фінансового ресурсу характеризується саме його використанням на розширення виробництва. В умовах ринку стабільні позиції мають тільки ті підприємства, що постійно розвиваються. Можливості ж розвитку визначаються масою отриманого прибутку.

Прибуток -- досить складне й багатогранне економічне явище, що характеризує різні сторони діяльності підприємства (рис.1.3).

Рис. 1.3. - Структурно-логічна схема формування прибутку підприємства

1.3 Особливості господарського товариства у формі “Товариство з обмеженою відповідальністю”

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами [2].

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Товариство з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 Закону [2], повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам (65 000 грн. станом на 01.01.2009 [2]), виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Установчий договір засновників формується згідно цілей діяльності товариства та наявних обмежень по сумі необхідного статутного фонду та кількості учасників товариства згідно табл. 1.2 [ 2 ].

Акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору.

Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Засновники товариства з обмеженою відповідальністю укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню товариства,провести установчі збори і державну реєстрацію товариства.

Таблиця 1.2

Параметри вибору виду діяльності як функції суми

необхідного статутного фонду у 2007 році та організаційної форми

Вид діяльності товариста

Допустима організаційна форма

Мінімальний статутний капітал

Кількість учасників товариства

1. Виробничо-комерційна діяльність

ЗАТ, ВАТ, ТОВ, ТОВДВ,ТОВПВ, КТОВ

- 500 000 грн. (ЗАТ,ВАТ);

- 40 000 грн.

(ТОВ, ТОВДВ, ТОВПВ, КТОВ)

Не менше 3-х (для правомочності рішень зборів)

2. Неприбуткові фінансові організації

(кредитна спілка, недержавний пенсійний фонд)

ЗАТ(недержавний пенс.фонд),

ВАТ(кредитна спілка)

Немає спецвимог по формуванню статутного фонду

Не менше 3-х (для правомочності рішень зборів)

3. Фінансові організації - ломбарди, інвестиційні фонди, лізингові компанії

ЗАТ, ТОВ

- 500 000 грн. (ЗАТ,ВАТ);

- 40 000 грн.

(ТОВ, ТОВДВ, ТОВПВ, КТОВ)

Не менше 3-х (для правомочності рішень зборів)

4. Небанківські фінансові організації з окремими банківськими ліцензіями

ЗАТ, ВАТ, ТОВ, ТОВДВ,ТОВПВ, КТОВ

-не менше 1 млн.євро ( 6, 4 млн.грн)

Не менше 3-х (для правомочності рішень зборів)

5. Страхові організації

ЗАТ, ВАТ, ТОВДВ,ТОВПВ, КТОВ

-не менше 1 млн.євро ( 6, 4 млн.грн)

-не менше 1,5 млн.євро ( 9, 6 млн.грн)-страхування фізосіб

Не менше 3-х (для правомочності рішень зборів)

6. Комерційні банки

ЗАТ,ВАТ,ТОВ

-не менше 3 млн.євро ( 19,2 млн.грн) - по області

-не менше 5 млн.євро ( 32,0 млн.грн)-по всій Україні

Не менше 3-х (для правомочності рішень зборів)

В табл.1.3 наведені основні етапи розподілу дивідендів засновниками товариства на щорічних зборах.

Таблиця 1.3

Алгоритм дій засновників на щорічних зборах товариства при

розподілі дивідендів [2]

Етап дій при щоріч-них зборах

ЗАТ

ВАТ

ТОВ, ТОВДП, ТОВПВ

1. Розподіл позитивного чистого прибутку

1. В першу чергу розподіляється частина прибутку на привілейовані акції за затвердженим процентом від номіналу акції

1. Попередньо розподіляється частина прибутку пропорційно долі учасників за риночним процентом від номіналу долі учасника

2. При кумулятивності привілейованих акцій додатково на них розподіляється невиплачені дивіденди попередніх років за затвердженим процентом від номіналу акції

3. Попередньо 50 % залишку чистого прибуткупісля виплати дивідендів по привілейованим акціям направляються в фонди розвитку та фонди стимулювання персоналу товариства

2. Попередньо розрахована сума направляється в фонди розвитку та фонди стимулювання персоналу товариства

4. Інші 50 % залишку чистого прибутку після виплати дивідендів по привілейованим акціям

розподіляються між власниками простих акцій (сума поділена на кількість акцій). Розраховується фактичний процент дивідендів по простим акціям.

3. Залишок чистого прибутку :

- може направлятися для підвищення статутного фонду;

- може розподілятися між учасниками додатково пропорційно їх долі.

2. Розподіл чистого прибутку, якого недостатньо для виплати дивідендів по привілейованим акціям

1. Приймається рішення про направлення мінімально необхідної частини чистого прибутку в фонди підприємства

1. Приймається рішення про направлення мінімально необхідної частини чистого прибутку в фонди підприємства

2. Залишок чистого прибутку розподіляється між простими акціями

2. Залишок чистого прибутку розподіляється між учасниками згідно їх долей участі

3. Приймається рішення про кумулятивну виплату дивідендів по привілейованим акціям у наступних періодах.

Таким чином, основою організації фірми є мінімальний законодавчо встановлений рівень початкового статутного капіталу для можливих видів діяльності:

- 0 грн. - для неприбуткових фінансових організацій - кредитних

спілок та недержавних пенсійних фондів;

- 40 000 грн.(2007 рік) - для виробничо-комерційних фірм у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;

- 500 000 гр. (2007 рік) - для виробничо-комерційних фірм у вигляді акціонерних товариств та деяких фінансових установ у вигляді акціонерних товариств (ломбарди, інвестиційні фонди, лізингові компанії, факторингові компанії);

- 1 млн.євро(6,4 млн.грн) - для товариств - небанківських виробничо-фінансових установ з частковими банківськими ліцензіями;

- 1 - 1,5 млн.євро (9, 6 млн.грн) - для страхових організацій;

- 3 - 5 млн.євро (32 млн.грн.) - для комерційних банків;

Робота команди засновників фірми у формі ТОВ має основні етапи :

- підготовча робота по установчому договору, в якому обгрунтовуються напрямки роботи фірми та необхідна сума початкового капіталу;

- обгрунтовується структура початкового капіталу (основні та нематеріальні засоби, оборотний капітал) та шляхи формування початкового капіталу;

- заключення установчого договору та відкриття накопичувального рахунку для зосередження коштів статутного фонду (емісія акцій чи внесення дольових внесків);

- організація та проведення установчих зборів товариства, прийняття статуту, вибори керівних органів засновників, ревізійної комісії засновників, виконавчої дирекції товариства;

Робота команди засновників на розвиток створеної фірми продовжується

на щорічних загальних зборах товариства :

- підвищення (зниження) статутного фонду та приймання(виход) учасників товариства з перерозподілом долей участі в статутному фонді;

- розподіл чистого прибутку, формування дивідендої політики, привабливої для нових інвесторів та учасників товариства.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ В

ПІДПРИЄМСТВІ АГРОФІРМА „ВІДРОДЖЕННЯ” (ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОН ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства Агрофірма „Відродження”

Товариство з обмеженою відповідальністю “Відродження” зареєстроване Покровською районною державною адміністрацією:

- 28.01.2000 р. про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04052353Ю0010074 (первинна реєстрація);

-09.06.2008 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 12111200000000067 ( Дата зміни свідоцтва);

Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30699186.

Місце знаходження суб'єкта господарювання: 53600, вул. 40 років Жовтня, 17, смт.Покровське, Покровський район, Дніпропетровська обл.

Товариство взято на податковій облік Покровською МДПІ 16.02.2000 р за № 218/28, довідка про взяття на облік № 218/28 від 16.02.2000 року, суб'єкт госпо-дарювання є платником наступних податків та зборів:

податку на додану вартість,

збір за користування радіочастотним ресурсом ,

податку з доходів найманих працівників,

орендна плата з юридичних осіб,

фіксований сільськогосподарський податок,

зборів за забруднення навколишнього природного середовища,

податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів з 2007 року.

орендної плати за землі державної і комунальної власності.

Статутний фонд (28.01.2000 р.) відповідно до п.5.1 ст.5 статуту товариства склав 7400,00 грн.

Дані про засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта господарювання відповідно до установчих документів наведені в табл.2.1

Таблиця 2.1

Дані про засновників агрофірми ТОВ „Відродження” станом

на 01.07.2008 року

№ з/п

Код за ЄДРПОУ/

Ідентифі-каційний номер

Найменування/

П.І.Б.

Сума внеску,

грн.

Форма внеску

Частина у статутному фонді, %

1

30696049

ТОВ “Агро”

Адреса: 49030 м.Дніпропетровськ вул.Шевченко 36-А

7030,00

95

2

2767300094

Павелко Андрій Васильович

Адреса: 49008

м.Дніпропетровськ пров.Енергетичний,8 кв.4

370,00

5

ТОВ „Відродження” не являється засновником або акціонером іншого суб'-єкта господарювання, станом на 01.07.2008 ТОВ “Відродження” структурних підрозділів не мало.

Відповідно до довідки Дніпропетровського обласного управління статистики Державного комітету статистики України від 29.11.2006 р. № 103 підприємство має право здійснювати наступні види діяльності (табл..2.2):

Таблиця 2.2

Статутні та ліцензовані види діяльності агрофірми ТОВ „Відродження”

Види діяльності

Чинним законо-давством не перед-бачено отримання ліцензій

Ліцензії на право здійснення господарської діяльності (дата видачі і номер)

Назва органу, що видав ліцензію

(терміни початку і закінчення дії ліцензії)

КВЕД:

01.11.0 вирощування зерно-вих та технічних культур

Х

01.21.0 розведення великої рогатої худоби

Х

01.23.0 розведення свиней

№0178656 серія АБ дата видачі 12.05.05

Міністерство Аграрної політики України

Термін дії :

25.05.05-25.05.2010

51.21.0 Оптова торгівля зерном та кормами для тварин

Х

29.52.1 Виробництво мА-шин та устаткуван-ня для добувної промисловості й будівництва

60.23.0 Діяльність нере-гулярного пасажир-ського транспорту

У проаналізованому періоді підприємство ТОВ „Відродження ” займалось вирощуванням сільськогосподарських культур , розведенням свиней, здійснюва-ло реалізацію м”яса живою вагою, вирощених зернових та технічних культур.

Таблиця 2.3

Структура посівних площ в агрофірми ТОВ „Відродження”за 2006-2007 роки

Показники

2006

2007

Площа,га

Площа, га

Посіяно всього в т.ч.:

9812

8916

Озима пшениця

1307

1579

Ячмінь

3173

3686

Кукурудза на зерно

608

406

Соняшник

2774

2568

Цукровий буряк

475

123

Пар

1475

554

Таблиця 2.4

Виробництво сільськогосподарської продукції в агрофірмі ТОВ „Відродження” за 2006-2007р

Види продукції

Виробництво продукції

Собівартість

Реалізовано продукції,тис.грн.

Середня ціна реалізації продукції/ без врахування ПДВ/ грн. за центнер.

Площа,

Га/гол

центн.

Вироб-лено, тис.грн.

На 1 ц грн.

Кіль-кість, центн.

дохід

2006 рік

Озима пшениця

1307

49629

1592,8

32,1

139655

7238,3

51,8

Ячмінь

3173

83461

3505,3

42,0

58779

2476,9

42,1

Кукурудза (зерно)

608

18475

775,8

42,0

28660

891,6

31,1

Гречка

Соняшник

2774

52963

3177,8

60,0

26177

1435,0

54,8

Цукрові буряки

475

98983

1286,8

13,0

38769

609,6

15,7

Приріст ВРХ

Приріст свиней

6311

9435

4650

492,8

9591

6220,5

648,6

2007 рік

Озима пшениця

1579

43447

1794,0

41,3

54746

3908,8

71,4

Ячмінь

3686

33506

2924,7

87,3

25503

1364,1

53,5

Кукурудза (зерно)

406

7330

455,8

62,2

224

5,6

25,0

Соняшник

2568

40729

2416,2

59,3

90258

11007,4

121,9

Цукрові буряки

123

15043

358,3

23,8

15043

244,9

16,3

Приріст ВРХ

Приріст свиней

5196

7284

4265,2

820,9

6942

4158,6

599,0

У 2006 - 2008 роках ТОВ „Відродження” застосовувало „0” ставку податку на додану вартість , в частині поставки переробним підіприємствам м”яса в живій вазі відповідно до пп.6.2.6 п.6.2. ст.6 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість ”/зі змінами та доповненнями/:

Таблиця 2.5

Обсяги продажу м'яса в живій вазі ТОВ “Відродженні” у 2006 -2008 роках

№пп

Звітний період

Обсяги продажу мяса в живій вазі переробним підприємствам за нульовою ставкою, грн.

1.

2006 рік

Квітень

457 911,00 (м”ясо живою вагою)

2

Травень

217 200,00 (м”ясо живою вагою)

3

Червень

724 184,00(м”ясо живою вагою)

4

Липень

390 116,00(м”ясо живою вагою)

5

Серпень

410 880,00(м”ясо живою вагою)

6

Вересень

436 396,00( м”ясо живою вагою)

7

Жовтень

443 826,00 (м”ясо живою вагою)

8

Листопад

270 298,00(м”ясо живою вагою)

9

Грудень

464 272,00(м”ясо живою вагою)

10

2007 рік

Січень

276 582,00(м”ясо живою вагою)

11

Лютий

264 590,00(м”ясо живою вагою)

12

Березень

150 785,00(м”ясо живою вагою)

13

Квітень

212 123,00(м”ясо живою вагою)

14

Травень

342 235,00(м”ясо живою вагою)

15

Червень

246 716,00(м”ясо живою вагою)

16

Липень

574 145,00(м”ясо живою вагою)

17

Серпень

158 654,00(м”ясо живою вагою)

18

Вересень

315 663,00(м”ясо живою вагою)

19

Жовтень

366 848,00(м”ясо живою вагою)

20

Листопад

185 745,00(м”ясо живою вагою)

21

Грудень

213 435,00(м”ясо живою вагою)

22

2008 рік

Січень

665 620,00(м”ясо живою вагою)

23

Лютий

379 111,00(м”ясо живою вагою)

24

Березень

624 442,00(м”ясо живою вагою)

За 2006 -2008 роки підприємством ТОВ „Відродження” фактично сплачено податків до бюджету в сумі 2 097 278,93 грн.

Таблиця 2.6

Обсяги та види сплачених податків ТОВ „Відродження” у 2006 -2008 роках

Період

2006 рік

/з 01.04.06р. по 31.12.06р./

2007 рік

2008 рік

(1 квартал)

ПДВ

-

1,00

-

ПДВ /спец.рахунок рослинництво/

-

1007832,00

-

ПДВ /спец.рахунок тваринництво/

-

-

-

Фіксований с/г податок

56400,00

63150,00

10700,00

Орендна плата за землю

10170,72

17667,32

2878,50

Податок з доходів фізичних осіб, включаючи дивіденди, сплачені фізичним особам-орендодавцям земельних паїв

388632,24

472090,56

39458,09

Збір за забруднення навколишнього середовища

5718,70

8268,25

1675,55

Збір за радіочастотний ресурс

135,00

180,00

215,00

Податок з власників транспортних засобів

-

9092,00

3014,00

Всього:

461056,66

1578281,13

57941,14

Станом на 01.04. 2006 р. загальна чисельність працюючих в агрофірмі ТОВ „Відродження” складала 421 особу, в т.ч. за сумісництвом 24 особи.

Станом на 01.04. 2008р. загальна чисельність працюючих в агрофірмі ТОВ „Відродження” складає 227 особи, в т.ч. за сумісництвом 1 особа.

У 2006 - 2007 роках агрофірма ТОВ „Відродження” орендувала земельні частки(паї) у наступної кількості фізичних осіб - орендодавців, які здавали в оренду земельні частки(паї) з виплатою дивідендів за користуванням їх землею:

- 2006 рік - 2268 паїв,

- 2007р. - 2398 паїв.

Таблиця 2.7

Кількість особових рахунків працівників та розмір середньомісячної заробітної плати в ТОВ „Відродження” у 2006 -2008 роках

Рік

Кількість особових рахунків праців-ників за штатом

Середньомісячна заробітна плата, грн

Кількість особових рахунків (сумісник)

Середньомісячна заробітна плата,грн

На 01.04.

2006р.

421

456,15

24

517,59

2007р

324

557,38

2

2295,83

на

31.03.

2008р.

227

549,78

1

3333,33

ТОВ “Відродження ” - це сільськогосподарське підприємство, яке згідно вимог ст.2 Закону України № 320-ХIV, є платником фіксованого сільськогоспо-дарського податку. Дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередні звітні податкові періоди (рік) перевищує 75% загальної суми реалізації продукції .

Загальна площа сільськогосподарських угідь, які знаходились у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження ”, згідно даних розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку, становила:

1. З 01.04.2006 року по 31.12.2006 року / 10077,519 га земельних угідь/: (згідно розрахунку, поданого до Покровської МДПІ вх.№ 807 від 30.01.2006 року), в тому числі:

6674,2529 га - рілля, оренда земельних часток (паїв) на території Покровської селищної ради ,

3403,2661 га - рілля, оренда земельних часток (паїв) на території Олександрівської сільської ради .

2. З 01.01.2007 року по 31.12.2007 року / 9971,0689 га земельних угідь/: (згідно розрахунку, поданого до Покровської МДПІ вх.№ 1101 від 30.01.2007 року), в тому числі:

6581,6189 га - рілля, оренда земельних часток (паїв) на території Покровської селищної ради ,

3423,55 га - рілля, оренда земельних часток (паїв) на території Олександрівської сільської ради .

3.З 01.01.2008 року по 31.03.2008 року / 9906,9055 га земельних угідь/: (згідно розрахунку, поданого до Покровської МДПІ вх.№ 840 від 30.01.2008 року), в тому числі:

6609,9974 га - рілля, оренда земельних часток (паїв) на території Покровської селищної ради ,

3296,9081 га - рілля, оренда земельних часток (паїв) на території Олександрівської сільської ради .

Окрім земельних паїв фізичних осіб, у 2006 -2008 роках ТОВ ”Відродження” орендувало суспільні земельні ділянки у Покровській селищній раді та Олександрівській сільській раді. В користуванні ТОВ “Відродження ” знаходиться 419,2745 га земельних ділянок суспільної власності, в тому числі:

357, 04 га - земельна ділянка на території Покровської с/р ,

0,0045 га - земельна ділянка на території Просянської с/р,

62,23 га - земельна ділянка на території Олександрівської с/р.

2.2 Аналіз складу фінансових ресурсів підприємства Агрофірма „Відродження”

Динаміка основних і показники фінансово-господарської діяльності ТОВ “ Відродження ” наведена в Додатку А.

ТОВ „Відродження” мало на балансі основні засоби балансовою вартістю (бухгалтерський облік):

1. Станом на 01.04.06р. - 8 768,0 тис.грн., в т.ч. :

- Будівлі та споруди (рах.10.3) - 2 018,1 тис. грн.;

- Машини та обладнання (рах.10.4)- 4 903,8 тис.грн. .;

- Транспортні засоби (рах.10.5)- 1 071,6 тис. грн. .;

- Робочі та продуктивні тварини (10.7) - 675,1 тис. грн. .;

- Інші основні засоби(10.9) - 99,4 тис. грн.

2.Станом на 01.04.08р. - 10 725,0 тис.грн., в т.ч. :

- Будівлі та споруди (рах.10.3) - 2 922,8 тис. грн.;

- Машини та обладнання (рах.10.4)- 5 636,4 тис.грн. .;

- Транспортні засоби (рах.10.5)- 1 194,9 тис. грн. .;

- Робочі та продуктивні тварини (10.7)- 810,9 тис. грн. .;

- Інші основні засоби(10.9)- 160,0 тис. грн.

Для здійснення фінансово- господарської діяльності ТО”³дродження ” орендувало наступні основні засоби :

1) згідно договору оренди ТОВ „Фрост-4” № 70/07 від 03.09.2007р.- приміщення під склад , яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова,7 , загальна площа приміщення - 850,0 м.кв.- оренда плата складає 14450,00 грн. в місяць,

2) згідно договору користування майном №07/11 від 01.04.2000 року ксп ім. „К-Маркса „наступні основні засоби :

будівля складу для зерна, що знаходиться за адресою с.Олександрівка- загальна площа приміщення - 1001 м.кв.,


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.