Дослідження особливостей планування діяльності підприємства ПП "Агро-тера"

Основні виробничі фонди промисловості це засоби праці, що беруть участь у багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлену продукцію частинами в міру свого зношення.

Основні фонди промисловості займають важливе місце в національному багатстві. Питома вага промисловості в основних виробничих фондах народного господарства складає більш 48%.

У практиці обліку і планування відтворення основних фондів ПП «Агро-тера» використовуються як грошові, так і натуральні показники, оскільки основні фонди у виробничому процесі виступають не тільки як носії вартості, але і як сукупність визначених засобів праці.

Грошова оцінка основних фондів необхідна для обліку їхньої динаміки, планування розширеного відтворення, установлення зношуваності, нарахування амортизації, визначення собівартості продукції і рентабельності підприємств, а також для здійснення господарського розрахунку.
У зв'язку з тривалою участю основних фондів у процесі виробництва, їхнім поступовим зношуванням, а також зі зміною за цей період умов відтворення існує кілька видів грошової оцінки основних фондів:

1) по повній первісній вартості;

2) по первісній вартості за винятком зносу;

3) по повній відновленій вартості;

4) по відновленій вартості з урахуванням зносу.

Повна первісна вартість представляє собою фактичну вартість за цінами придбання (включаючи витрати на доставку і монтаж) чи будівництва основних фондів.

Первісна вартість за винятком зносу виражає вартість основних фондів, ще не перенесену на виготовлену продукцію. Вона менше повної первісної вартості на величину зносу основних фондів і часто називається залишковою вартістю.

Ці два види грошової оцінки утрудняють порівнянність даних про динаміку основних фондів, тому що ціни на устаткування і вартість будівництва змінюються й основні фонди, придбані (збудовані) у різні роки, виражаються в змішаних цінах.

Порівнянність створених у різні роки однакових елементів основних фондів досягається завдяки їхній оцінці по відновленій вартості.
Повна відновлена вартість - це вартість відтворення основних фондів у нових виробничих умовах (даного року).

Метод оцінки по відновленій вартості не враховує ступінь зношеності основних фондів, а тому він доповнюється оцінкою основних фондів по відновлювальній вартості з урахуванням зносу.

Відновлена вартість з урахуванням зносу показує яка частина відновленої вартості основних фондів, ще не перенесена на продукт.

Оцінка основних фондів по відновленій вартості це складний, трудомісткий процес, що вимагає значних витрат часу і засобів для переоцінки всіх елементів основних фондів. Переоцінка основних фондів здійснюється періодично.

Облік і планування основних фондів ПП «Агро-тера» здійснюються не тільки в грошовому вираженні, але й у натуральних показниках у виді конкретних засобів праці. Це необхідно для того, щоб визначити технічний склад, виробничу потужність підприємств і галузей промисловості, визначити завдання і шляхи ефективного використання виробничої потужності і т.д. Такі дані можна одержати за результатами інвентаризації основних фондів, що періодично проводяться в промисловості.

Для планування економічних фондів на ПП «Агро-тера» використовується: індекси росту основних виробничих фондів, коефіцієнт відношення основних фондів, коефіцієнт масштабності оновлення основних виробничих фондів, коефіцієнт інтенсивності оновлення основних виробничих фондів.

1) індекс росту основних виробничих фондів:

K 1 = Fвп.к.р. / Fвп.п.р. (9.4)

К1 = 5784 / 930 = 6,21

Призначення даного показника очевидно.

2) коефіцієнт відновлення основних виробничих фондів:

К2 = Fвп.нов. / Fоп.к.р. (9.5)

К2 = 8150 / 5784 = 1,4

Однак цей показник варто було б скоріше назвати коефіцієнтом новизни основних виробничих фондів, тому що він характеризує частку нових основних засобів у складі усіх фондів на кінець року.

Для характеристики відновлення основних фондів вірніше обчислювати відношення:

К3 = Fвп.нов / Fвп.виб. (9.6)

К3 = 8150 / 67,2 = 121,2

3) коефіцієнт інтенсивності оновлення основних виробничих фондів:

К4 = Fвп.виб. / Fвп.нов (9.7)

К4 = 67,2 / 8150 = 0,008.

Це важливий показник для характеристики темпів технічного прогресу. Відомо, що темпи введення основних фондів і виробничих потужностей набагато вище темпів їхнього вибуття. Це веде до «старіння» застосовуваної техніки, до збільшення термінів експлуатації машин і устаткування за економічно доцільні межі;

4) коефіцієнт масштабності оновлення основних виробничих фондів:

K5 = Fвп.нов. / Fоп.н.р. (9.8)

К5 = 8150 / 242 = 33,6

Показник характеризує частку нових фондів стосовно початкового рівня. Можлива деталізація аналізу по формах відновлення (технічне переозброєння, реконструкція, розширення і т.п.):

Отже, за допомогою натуральних і грошових показників здійснюються необхідні угруповання різноманітних елементів основних фондів.
У цих угрупованнях окремі елементи основних фондів виділяються у відносно однорідні групи відповідно до їх призначення у виробничому процесі.

10 ПЛАНУВАННЯ ФІНАНСІВ ПП «АГРО-ТЕРА»

ПП «Агро-тера» - самостійний економічний суб'єкт ринкової економіки. Він сам визначає напрямки і величину використання прибутку, який залишився в його розпорядженні після сплати податків. В цих умовах ціллю планування фінансів є визначення можливих об'ємів фінансових ресурсів, капіталу і резервів на основі прогнозування величини фінансових показників. До таких показників відносяться, перед усім, власні оборотні кошти, амортизаційні відрахування, кредиторська заборгованість, яка постійно знаходиться в розпорядженні господарюючого суб'єкта, прибуток, податки, які сплачуються з прибутку, та ін.

Важливим елементом фінансового планування ПП «Агро-тера» є його стратегія. Змістом стратегії фінансового планування господарюючого суб'єкта є визначення його центрів доходів (прибутків) і витрат. Центр доходів ПП «Агро-тера» - це його підрозділ, який приносить йому максимальний прибуток. Центр витрат - це підрозділ підприємства, який є малорентабельним або зовсім некомерційним, але який відіграє важливу роль в загальному виробничо-збутовому процесі. Наприклад, в західній економіці багато фірм притримуються правила «двадцять на вісімдесят», тобто 20% витрат капіталу повинні давати 80% прибутку. Відповідно, решта 80% вкладень капіталу приносять лише 20% прибутку.

Для складання фінансового плану попередньо розраховують планові суми амортизаційних відрахувань, відрахувань в ремонтний фонд, прибутку, необхідного приросту оборотних коштів і приросту кредиторської заборгованості, яка постійно знаходиться в розпорядженні підприємства. При розробці фінансового плану слід мати на увазі, що податок на добавлену вартість і акцизний збір в фінансовому плані не відображаються, тому що вони стягуються до створення прибутку.

Для розрахунків використовуються дані з Балансу підприємства Форма №1 за 2007, 2008 і 2009 роки, Звіт про фінансові результати Форма №2 за 2007, 2008 і 2009 роки.

Планування прибутку ПП «Агро-тера» починається з розрахунку планової суми собівартості на квартал. Планування собівартості проводиться розрахунково-аналітичним методом. Всі затрати, які входять в собівартість, необхідно поділити на такі групи: фонд оплати праці; нарахування на фонд оплати праці; амортизаційні відрахування; відрахування в ремонтний фонд; умовно постійні витрати без амортизаційних відрахувань і відрахувань в ремонтний фонд; змінні витрати без витрат на оплату праці і нарахувань на неї. Умовно-постійні витрати плануються по їх сумі. Змінні витрати плануються по їх рівню в відсотках до суми виручки.

Плановий фонд оплати праці визначається як добуток середньомісячної чисельності робітників на їх середню зарплату і складає 16,52 тис. грн. (533*31). Нарахування на заробітну плату визначаються по діючих нормативах в відсотках до заробітної плати. Загальний норматив відрахувань складає 38,38% до фонду оплати праці.

Сума відрахувань 16,52 * 0,3838 = 6,3 тис. грн.

При складанні фінансового плану важливою складовою є розрахунок потреби в оборотних коштах. Потреба в оборотних коштах підприємства, що розглядається, визначається для коштів, які вкладені в виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію, товари для фірмового магазину, грошових коштів в касі, перекази в дорозі з моменту інкасації виручки до моменту надходження її на розрахунковий рахунок, в інші активи (МШП, тара під товаром і порожня, витрати майбутніх періодів). Потреба по сировині і матеріалах визначається шляхом множення одноденного їх витрачання на норму в днях, яка, як і всі інші норми, встановлюється підприємством самостійно.

Потреба в оборотних коштах по незавершеному виробництву визначається множенням одноденного випуску продукції на норму незавершеного виробництва в днях.

Потреба в оборотних коштах по готовій продукції визначається як добуток одноденного випуску продукції по собівартості на норму оборотних коштів по готовій продукції (2 дні).

Потреба в оборотних коштах по запасах товарів визначається як добуток одноденного обороту цих товарів по купівельних цінах на норму запасу їх в днях.

Потреба в грошових коштах в касі і перекази в дорозі визначаються множенням одноденного товарообіг по продажних (роздрібних) цінах на норму запасу грошових коштів в днях.

Потреба в оборотних коштах по інших матеріальних цінностях визначається методом прямого обрахунку або розрахунково-аналітичних методом. Для ЧЗТІМ :

МШП - 3,3 тис. грн.

тара - 1,5 тис. грн.

витрати майбутніх періодів - 1,0 тис. грн.

Нормативи по цих видах оборотних засобів приймаються в розмірі їх потреби.

В фінансовий план включається не загальна сума оборотних засобів, а її зміна (приріст чи збільшення) за плановий період.

Приріст оборотних засобів збільшує витрати фінансових ресурсів (видаткову частина фінансового плану), а зниження - зменшує ці витрати.

Отже, планування фінансів на ПП «Агро-тера» відбувається на основі встановлених методик та завдань фінансового планування подальшої діяльності підприємства.

11 ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ ПО ОХОРОНІ ПРАЦІ І РАЦІОНАЛЬНОМУ ВИКОРИСТАННЮ ПРИРОДНІХ РЕСУРСІВ ПП «АГРО-ТЕРА»

Згідно з вимогами Закону України «Про охорону праці» (стаття 21) фінансування заходів з охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці.

На підприємствах у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюється фонд охорони праці. Кошти вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або на підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

Кошти фонду охорони праці не підлягають оподаткуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 1993 р. № 838 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. № 335) затверджено Положення про фонди охорони праці підприємств.

Фонд охорони праці підприємства (далі - фонд) створюється з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, подальшого підвищення рівня охорони праці на виробництві, фінансування комплексних заходів, що розробляються і реалізуються безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях (далі - підприємства) усіх форм власності.

Власники підприємств або уповноважені ними органи згідно з цим Положенням визначають порядок управління фондом підприємств, призначають відповідальних за це посадових осіб.

Кошти фондів підприємств використовуються на виконання погоджених з територіальними органами Держнаглядохоронпраці Міністерства праці і соціальної політики України комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на підприємстві.

Розпорядники коштів фонду несуть відповідальність за цільове та ефективне використання цих коштів.

Не використані у звітному році кошти фондів вилученню не підлягають, а переходять на наступний рік і використовуються за своїм призначенням.

Використання коштів фонду здійснюється відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання коштів державного, галузевих, регіональних фондів охорони праці та фондів охорони праці підприємств, що затверджується Мінфіном і Держнаглядохоронпраці за погодженням з Національним банком та Державним казначейством.

Перелік заходів, виконання яких може здійснюватися за рахунок фонду охорони праці підприємства, затверджено наказом Держнаглядохоронпраці Міністерства праці і соціальної політики України від 2 червня 1999 року № 102 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 1999 року № 445/3738.

Фінансування заходів, спрямованих на приведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підтримку досягнутого та підвищення існуючого рівня стану охорони праці можуть здійснювати на підприємствах, як правило, за рахунок:

а) витрат виробництва за такими елементами: матеріальні витрати на удосконалення технології

та організацію виробництва, винахідництво та раціоналізацію, підтримку основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту тощо;

б) амортизації основних фондів;

в) капітальних вкладень;

г) кредиту банків;

д) кошторису видатків бюджетних організацій і установ;

е) фонду охорони праці.

Заходи можуть здійснюватись за рахунок коштів фонду охорони праці підприємств або спеціально виділених цільових коштів з інших джерел з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог чи підвищення існуючого рівня охорони праці.

Кошти фонду охорони праці підприємства повинні використовуватись тільки на виконання комплексних заходів, які погоджені з місцевим органом Державного комітету по нагляду за охороною праці і забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, подальше підвищення рівня охорони праці в умовах діючого виробництва. До цих заходів належать:

1. Атестація робочих місць на відповідність їх нормативним актам про охорону праці.

2. Розроблення, виготовлення та встановлення на діючих об'єктах засобів колективного захисту працюючих, засобів противоаварійного захисту, приладів і пристроїв безпеки.

3. Навчання працюючих з питань охорони праці, проведення нарад, семінарів, оглядів-конкурсів.

4. Забезпечення працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту.

5. Впровадження автоматичного та дистанційного управління виробничим обладнанням, технологічними процесами, засобами транспортування та підйому з метою забезпечення безпеки працюючих, в тому числі механізація та автоматизація робіт з підвищеною небезпекою та робіт, що пов'язані з фізичним та нервово-психічним перевантаженням.

Кошти фонду охорони праці підприємства не повинні витрачатись на (ремонтні та інші роботи, пов'язані з підтримкою основних фондів включаючи інженерно-технічні засоби безпеки, засоби колективного захисту працюючих) у належному технічному стані, на надання пільг і компенсацій працюючим, природоохоронні заходи.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

ПП «Агро-тера» самостійно визначають обсяг надходження товарів по укладеним угодам на поставку виробів, встановлюють оптову і роздрібну ціни, самостійно користуються валютними коштами.

Відповідні показники узгодженого плану економічного та соціального розвитку підприємство оголошує місцевим плановим органам, торгівельним, транспортним та іншим організаціям, які знаходяться з ним у узгоджених відношеннях.

Розпрацьовані річні плани ПП «Агро-тера» затверджують на загальних зборах трудового колективу та показники цього плану доводяться до конкретних виконавців: колективів цехів, відділів, бригад, до кожного робочого місця.

Підвищення ефективності діяльності ПП «Агро-тера» ґрунтується на досягненнях науки і техніки, передового, вітчизняного і зарубіжного досвіду. Наскільки цілеспрямованіше та ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, які є першоджерелами розвитку продуктивних сил, настільки успішніше вирішуються пріоритетні (щодо виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства.

Планування матеріально-технічного забезпечення виробництва на ПП «Агро-тера» включає комплекс робіт по аналізу питомих витрат матеріальних ресурсів за звітний період, використанню технологічного устаткування і оснащення, прогнозуванню і нормуванню окремих видів ресурсів на плановий період, розробці матеріальних балансів по видах ресурсів, джерелах надходження і вище перелічених напрямах використання. Перераховані роботи по плануванню вельми трудомісткі. Вони виконуються економістами і плановиками за участю інших фахівців. Менеджери не приймають участі в розробці планів, їх завдання - перевірити дотримання принципів планування, склад планових документів, їх якість.

Використання основних фондів визнається ефективним на ПП «Агро-тера», якщо відносний приріст фізичного обсягу продукції чи прибутку перевищує відносний приріст вартості основних фондів за аналізований період.

Повнота і вірогідність розрахунку й аналізу показників використання основних засобів залежить від ступеня досконалості бухгалтерського обліку, налагодженості систем реєстрації операцій з об'єктами основних засобів, повноти заповнення облікових документів, точності віднесення об'єктів до облікових класифікаційних груп, вірності інвентаризаційних описів, глибини розробки і ведення регістрів аналітичного обліку.

Екологічна результативність середовища захисних заходів полягає у зниженні негативного впливу на навколишнє середовище і покращення його стану. Вона проявляється в зниженні об'ємів забруднюючих речовин, збільшенні кількості і покращенні якості сприятливих до використання земельних, лісових і водних ресурсів.

На ПП «Агро-тера» доцільним є впровадження сучасних заходів та методик планування, які використовуються на високорозвинених підприємствах.

Створити систему планування та оперативного регулювання запланованих заходів, адже без реального контролю важко говорити про виконання тих чи інших норм та планових показників.

Дати можливість працівникам підприємства брати участь та вносити свої пропозиції та зауваження в різного роду плани діяльності підприємства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p., №996-XIV.

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 335/94-вр від 28.12.94. В редакції Закону N 440-ІV від 16.01.2003.

3. Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко P.M. Фінанси підприємств. Київ: Знання-Прес, 2004, 291 с.

4. Байлова О.О. Концепція управління грошовими потоками підприємства. Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2001.

5. Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємства. К:Либідь, 1998. - 312 с.

6. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы: Курс лекций. - М.: ИНФРА-М, 1999. - 298 с.

7. Бєлов М.А., Євдокимова Н.М., Москалюк В.Є. Планування діяльності підприємства. Київ: КНЕУ, 2002, 252 с.

8. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. Киев, МП «ИТЕМ лтд», СП «АДЕФ-Украина», 2006. - 534 с.

9. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. - К.: Ника-Центр, 2000. - 528 с.

10. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами. М.:Финансы и статистика, 2006. - 803 с.

11. Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. - К.:Лібра, 2003. -704 с.

12. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Х.:ВД «ІНЖЕК», 2003 р. - 240 с.

13. Горбунов А.Р. Управление финансовыми потоками и организация финансовых служб предприятий, региональных администраций. - М.: Издательская фирма «Анкил», 2000. - 224 с.

14. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого підприємства.//Дебет-Кредит. - 2000. - №34

15. Грідчина М.В. Корпоративні фінанси (зарубіжний досвід і вітчизняна практика): Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.:МАУП, 2002. -232 с.

16. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту. Львів: БаК, 2001, 624 с.

17. Диксон Д.Е. Н. Совершенствуйте свой бизнес. - М.: НПЦ «Инновации академии интерменеджмента», 2002.

18. Завадський Й.С. Менеджмент: Management. Київ: Видавництво Європейського університету, 2002, 542 с.

19. Завгородній А.Г. Фінансовий словник. - К., Наукова думка, 2000. - 286 с.

20. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства. Київ: ВД «Професіонал», 2004, 320 с.

21. Ковалев В.В. Финансы предприятий. - М.: «Финансы и статистика», 1997.

22. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств. / Навчальний посібник. - К: Видавничий дім «Скарби», 2001. - 336 с.

23. Кожанова Є. П., Отенко І. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни- X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -208 с.

24. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. - 378 с.

25. Крамаренко Г.О. Фінансовий аналіз і планування. Київ: Центр навчальної літератури, 2003, 224 с.

26. Крутик А.Б., Хайкин М.М. Основы финансовой деятельности предприятия: для студентов вузов. -Ростов-на-Дону: «Фенікс», 2007. - с. 255