Економічне обґрунтування проекту машинобудівного підприємства

Відрахування у фонди здійснюється, виходячи з розмірів фонду оплати праці підприємства. Податкові ставки, що використовуються для розрахунку податку на соціальне страхування, на випадок безробіття, пенсійний фонд встановлюються законодавством щорічно.

Розрахунок відрахувань на фонд оплати праці робітників заводоуправління. Чисельність ІТР заводоуправління складає 12% від загальної чисельності робітників в цехах. Середній оклад 2500 грн в місяць.

(8.7.1)

де Rзав - чисельність ІТР заводоуправління, чол.;

СОзав - середній оклад заводоуправління,грн.

Чисельність ІТР заводоуправління:

(чол.)

Фонд оплати праці ІТР заводоуправління:

Відрахування до фонду соціального страхування від ФОП складають:

Всього ФОП робітників заводоуправління разом з відрахуваннями:

а) Відрахування в державний інноваційний фонд складає 5% від ФОП:

б) Розрахунок комунального податку:

(8.7.2)

де Нк - ставка комунального податку(0,05);

Чфакт - фактична чисельність працюючих, людей;

Зmin - неоподаткований мінімум(17 грн);

Траб - число місяців в розглянутому періоді.

в) Розрахунок податку на землю:

(8.7.3)

де а - ставка плати за 1м3 (2,28 грн. за 1 м2);

?Si - сума площі будівель всіх цехів та будівель заводоуправління.

Таблиця 5.12 Розрахунок сумарної площі споруд всіх цехів та будівель заводоуправління

Інші складові витрати можна розрахувати укрупнено, прийнявши за основу відношення цехових витрат (частину загальновиробничих) на рівні 0,6.

Адміністративні витрати:

618750+22500+1438,2+7593.22+290913.14=941194.87(грн.)

Невиробничі комерційні витрати

До цієї статті калькуляції відносяться витрати на реалізацію продукції, у тому числі на рекламу та передпродажну підготовку товарів, витрати на тару та упаковку, на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових та посередницьких організацій, вартість яких враховується до ціни продукції згідно умовам поставки. Ці витрати рекомендується включати в собівартість продукції пропорційно виробничої собівартості цієї продукції у розмірі 20%.

Таблиця 8.8.1 Калькуляція повної собівартості продукції.

9. Розрахунок капітальних витрат

Визначення капітальних вкладів в основні фонди

Розрахунок ведеться по окремим складовим на підставі класифікації основних виробничих фондів.

Вартість будівель визначається на підставі об'єму та вартості 1м3 та розраховується по всім цехам.

По кожному цеху визначаємо вартість промислової будівлі цеху, побутових приміщень та адміністративних. Окремо розраховуємо вартість будівлі заводоуправління.

Таблиця 9.1.1 Вартість обладнання по усьому підприємству в цілому.

Вартість будівель та споруд цехів вже розраховувалась у цехових витратах (стаття 1), тому зведемо їх у таблицю 9.1.2

Таблиця 9.1.2 Вартість будівель і споруд цехів, грн

Таблиця 9.1.3 Розрахунок вартості будівель усіх цехів та будівель заводоуправління.

Капітальні вклади в основні виробничі фонди складають:

Основні фонди:

Таблиця 9.1.4 Структура основних фондів в загальній вартості

Визначення оборотних коштів

Оборотні кошти заводу визначаються на підставі питомої ваги одного з елементів в загальній масі засобів. У якості одного з елементів, з яким проводимо розрахунок, є елемент «основні матеріали». Знаючи питому вагу цього елементу у сумі коштів, а також середньозважену норму запасу в днях, що складає 45 днів, визначимо загальну суму оборотних коштів заводу та суму коштів, що вкладені в окремі елементи за даними структури оборотних коштів.

Запаси матеріалу складають:

(9.2.1)

Загальні оборотні фонди:

Таблиця 9.2.1 Структура оборотних коштів машинобудівного підприємства

Визначення загальних капіталовкладень

Таким чином загальна сума капітальних витрат склала :

(9.3.1)

де ОВФ - основні виробничі фонди;

ОБК - оборотні кошти.

До нормованих оборотних коштів підприємства відносять: виробничі запаси, незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів, готова продукція на складі

10. Розрахунок ціни продукції

При розрахунку ціни на виріб підприємства задамо на першому етапі плановий рівень рентабельності продукції 30%. На наступному етапі :

1) визначимо рівень рентабельності виробу, якщо ціна підприємства відповідає середньо ринковій;

2) оберемо підсумковий рівень ціни на виріб. Цінова політика проявляється в одній з трьох форм ціноутворення - за попитом, за конкуренцією, за витратами.

· Ціна за витратами встановлюється виходячи з запланованого рівня рентабельності без визначення попиту споживачів;

· Ціна за попитом - у результаті вивчення попиту в умовах цінового ринку на рівні, що підходить до споживача;

· Ціна за конкуренцією може бути нижче, на рівні або вище ринкової в залежності від ринкових властивостей товару.

Обрана цінова політика та вище отримана інформація про збут дозволяють визначити об'єм продажу.

3) розрахуємо сумарний дохід підприємства при заданому об'ємі виробництва;

4) визначимо суму податку на додаткову вартість, а також суму ПДВ, яку необхідно сплатити до бюджету.

Оптова ціна без ПДВ

При розрахунку ціни оберемо цінову політику «за витратами» при запланованому рівні рентабельності 30%

Розрахунок ціни продукції, сумарної виручки підприємства при заданому обсягу випуску виробництва, суми податку на додану вартість (ПДВ), а також суму ПДВ, що підлягає сплаті у бюджет та загальний прибуток проведемо в таблиці 10.1.1.

Таблиця 10.1.1. Розрахунок ціни продукції.

Визначення порогу рентабельності виробництва

Якщо підприємство отримує прибуток, воно вважається рентабельним. Показники рентабельності, що застосовуються в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість. Виокремлюють показники рентабельності продукції та рентабельності підприємства. Рентабельність продукції визначають у трьох варіантах: рентабельність реалізованої продукції, товарної продукції та окремого виробу.

Рентабельність реалізованої продукції це відношення прибутку від реалізованої продукції до її повної собівартості.

Рентабельність товарної продукції характеризується показником витрат на грошову одиницю товарної продукції або його зворотною величиною (формула 11.1)

(11.1)

де Т - товарна продукція в оптових цінах підприємства;

С - повна собівартість товарної продукції.

Рентабельність виробу - це відношення прибутку на одиницю виробу до собівартості цього виробу. Прибуток за виробом дорівнює різниці між його оптовою ціною та собівартістю.

Рентабельність підприємства (загальна рентабельність), визначається як відношення балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів та нормованих оборотних коштів..

Рівень загальної рентабельності - це ключовий індикатор при аналізі рентабельності підприємства, що відбиває приріст усього вкладеного капіталу. Але якщо потрібно точніше визначити розвиток підприємства, виходячи з рівня її загальної рентабельності, необхідно обчислити додатково ще два індикатори: рентабельність обороту і число оборотів капіталу.

Рентабельність обороту зображує залежність між доходом підприємства та його витратами та розраховується за формулою:

(11.2)

Число оборотів капіталу зображує відношення доходу підприємства до величини його капіталу та розраховується за формулою:

(11.3)

Чим вище дохід підприємства, тим більше число оборотів її капіталу.

Таким чином, рівень загальної рентабельності дорівнює рентабельності обороту помноженій на число оборотів капіталу.

Для визначення порога рентабельності виробництва необхідно побудувати графік беззбитковості.

Всі витрати підприємства можуть бути поділені на дві частини: змінні витрати (виробничі), що змінюються пропорційно об'єму виробництва, та постійні витрати (періодичні), які як правило, залишаються стабільними при зміні об'єму випуску.

Таблиця 11.1 Розрахунок постійних і змінних витрат

Для визначення точки рівноваги та аналізу різних аспектів відношення «витрати - об'єм виробництва - прибуток » необхідно визначити маржинальний прибуток, що є важливим параметром в оцінці управлінських рішень.

Маржинальний прибуток (МП) представляє собою перевищення об'єму продаж (VP) над величиною змінних витрат (V) на виробництво товару та послуги. Це сума грошових коштів, що необхідні для покриття постійних витрат та визначення прибутку.

(11.4)

(грн.)

Питомий маржинальний прибуток є перевищення питомої продажної ціни(Ц) над величиною змінних витрат на одиницю продукції.

(11.5)

(грн.)

Одним з основних практичних результатів використання класифікації витрат підприємства за принципом залежності від об'єму виробництва є можливість прогнозування прибутку, виходячи з становища витрат, а також визначення для кожної конкретної ситуації об'єму реалізації, що забезпечує беззбиткову діяльність.

Величину виручки від реалізації, при якій підприємство буде в змозі покрити свої витрати без отримання прибутку називають критичним об'ємом виробництва. Для його визначення використовується формула (11.6):

(11.6)

де Nкр - критичний об'єм виробництва;

Ц - ціна виробу;

v - змінні витрати на виробництво одиниці продукції;

С - постійні витрати.

(од.)

Таким чином, резерв зміни обсягу випуску складає:

78000-32544.73=45455.27(од.)

Отже, якщо обсяг виробництва знизиться на 45455.27од., то підприємство прибутку вже не буде отримувати, проте ще не буде збитковим.

На основі цих даних відобразимо графік беззбитковості на рисунку

Рис.11.1. Графік беззбитковості.

Таблиця 11.2 Розрахунок чистого прибутку підприємства

11.Розрахунок техніко-економічних показників проектованого підприємства

Система техніко-економічних показників дає повне уявлення о можливих результатах діяльності підприємства. Зразковий перелік показників ,які необхідно розрахувати в цьому розділі: обсяг товарної продукції, прибуток, що підлягає оподаткуванню. Чистий прибуток, загальна сума капітальних вкладень, строк окупності, витрати на 1 грн. товарної продукції, вироблення на одного працюючого, вироблення на одного робітника, фондовіддача., фондоємність, фондоозброєність праці.

Таблиця 12.1 Техніко-економічні показники проектованого підприємства

Размещено на Allbest.ru