Аналіз фінансової звітності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Кафедра «Економіка підприємства»

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни: «Економіка будівельної індустрії»

Виконала: ст. гр. ЗВБК-602с Опалко О.В.

Перевірила:

Жусь О.М.

Одеса - 2012

Вступ

Аналіз як функція внутрішньовиробничого управління має власну методологічну основу: принципи, функції, організаційну структуру, методи та інструменти, інформаційну базу.

Аналітична діяльність спрямована на вивчення, обліку попиту та вимог ринку для обґрунтованої орієнтації виробництва на випуск конкуренто-спроможних продуктів у раніше встановлених обсягах, що відповідають певній техніко-економічній харак-теристиці, реалізації, яка може забезпечити підприємству отримання найвищого прибутку.

Найважливіша особливість аналізу, без якої практично не можна про нього говорити, - це певні теоретична концепція, стиль мислення, запланований підхід до прийняття науково-технічних (конструктивних) і виробничих рішень із позицій найповнішого задоволення вимог споживача, ринкового попиту. Філософія аналізу проста: виробник повинен випускати таку продукцію, що має збут і може досягти запланованого рівня рентабельності, та за яку можна отримати певну суму прибутку. Враховуючи це, виробник цілеспрямовано ставить завдання в галузі науково-технічних розробок, висуває вимоги до них, орієнтовно розра-ховуючи витрати виробництва, рівень ціни та прибуток. Виробник визначає найефективнішу технологію виробництва, включаючи міжвиробничі та внутрішньо-виробничі кооперування.

Аналіз передбачає широкий пошук, творчий підхід до вирішення конкретних завдань виробничої діяльності. До функцій керівників виробництва належать створення необхід-них організаційних, технічних, економічних умов для творчих ідей і найголовніше - застосування у виробництві нововведень на підставі зацікавленості працівників.

Кінцева мета аналітичної діяльності - розробка аналітичних програм, що є вихідним пунктом, передумовою планування виробництва, оскільки вони дають змогу визначити оптимальну структуру (номенклатуру, асортимент та ефективність виробництва). На основі отриманих результатів укладають міжнародні комерційні угоди, проводять комерційні операції.

Важливим принципом аналізу є комплексний підхід для погодження мети з ресурсами та можливостями підприємства, визначення шляхів її досягнення, що реально лише в результаті розробки програм аналізу виробів і кожного господарського підрозділу підприємства зокрема. Методи розробки таких програм потребують орієнтації на максимальне використання потенційних можливостей підприємства та резервів виробництва.

Характерним для аналізу принципом є також досягнення оптимального поєднання в управлінні фірмою централізованих та децентралізованих починань, постійний пошук нових форм та інструментів для підвищення ефективності виробництва, стимулювання творчої ініціативи працівників, спрямованої на створення необхідних умов для широкого впровадження новов-ведень, підвищення якості продукції, скорочення витрат вироб-ництва.

Особливо гостро в аналізі як у системі внутрішньо-виробничого управління ставиться завдання забезпечення високоефективної взаємодії на різних рівнях управління. У сучасній системі внутріш-ньовиробничого управління усі його функції тісно пов'язані між собою, й аналіз виступає як передумова планування, як передпланова діяльність. Забез-печуючи визначення кожного продукту, мети та напрямків розвитку виробничо-збутової діяльності, аналіз стає вихідним пунктом планування, спрямованого на створення сприятливих умов для максимального використання виробничих ресурсів і випуск продукції з раніше заданими економічними та технічними параметрами. Отже, внутрішньовиробниче планування зорієнто-ване на забезпечення відповідних умов для досягнення мети, яку задають ззовні шляхом реалізації функції аналізу.

Виняткове значення у сучасних умовах, особливо при виході на міжнародні ринки, мають підприємства, що суворо контролюють якість продукції, яку випускають, реалізацію заходів, організацію збуту, здійснюють післяреалізаційне технічне обслуговування, надання технічних та інших послуг, проведення рекламних кампаній. Усі ці заходи належать до організації і техніки комерційних операцій, що мають за мету доведення аналітичної діяльності до логічного завершення - отримання кінцевого результату. Це свідчить і про те, наскільки продумані складена програма аналізу та план-бюджет на поточний рік і наскільки успішно вони реалізовані. Головний критерій оцінювання - досягнення визначеної мети: отримання максимального та стабільного прибутку, міцне закріплення на ринку або проникнення на нові ринки.

Велике значення має практика відпрацювання організаційної структури, що стимулює проведення аналізу на підприємствах. Ця структура має принципові відмінності середніх і малих компаній від великих.

Характер, форма та методи аналітичної діяльності мають суттєві відмінності залежно від виду продукту, на який спрямована ця діяльність. Так, при поставках складного обладнання комплектуючих підприємств відносини між виробником та споживачем мають тривалий, стійкий характер, вони починаються задовго до укладення комерційного контракту і тривають багато років після введення підприємства в експлуатацію або в умовах гарантійного технічного обслуговування за додаткову оплату.

Важлива особливість аналізу як системи внутрішньо-виробничого управління полягає в тому, що вона заснована на прийнятті рішень на базі багатоваріантних економічних розрахунків і зорієнтована на створення організаційних, економічних та юридичних умов для високоефективного функціонування та розвитку фірми загалом.

Таким чином, аналіз як система внутрішньовиробничого управ-ління повинен мати цілеспрямований підхід до вирішення головного зав-дання - створення та виробництва високоякісної, конкурен-тоспроможної продукції з мінімальними витратами для отримання заздалегідь визначеного прибутку (стабільного, максимального тощо).

Порівняльний аналітичний баланс

Підсумок активу балансу. Вартість майна підприємства збільшилася на 970 тис. грн. чи на 102,41%, що може говорити про розширення підприємством обороту, що є позитивною характеристикою.

Аналіз структури активів. У структурі сукупних активів підприємства необоротні активи складають 20,1%. Підприємство має «легку» структуру активів. Це свідчить про мобільність майна підприємства. В порівнянні з попереднім звітним періодом частка необоротних активів у майні підприємства знизилась на 14,3 процентних пунктів. Такі зміни сприяють прискоренню оборотності.

Наявність у складі активів підприємства нематеріальних активів побічно характеризує обрану підприємством стратегію як інноваційну, тому що воно вкладає кошти в патенти, ліцензії, іншу інтелектуальну власність.

Вартість оборотних активів зросла на 910,2 тис. грн. (темп росту склав 246,38%). При цьому збільшилася на 14,3 процентних пункту частка оборотних активів у структурі активів підприємства. Це може говорити про значне розширення виробництва. Поряд із цим така зміна в оборотних активах може бути наслідком уповільнення оборотності оборотних коштів, що викликали об'єктивну необхідність у збільшенні потреби в росту їх маси, що є вже негативною тенденцією.

Звіт про фінансові результати

Як показують дані звіту про фінансові результати, валовий прибуток у звітному періоді в порівнянні з попереднім зменшився на 14,4 тис. грн. причинами його зменшення є збільшення собівартості реалізованої продукції на 24,08 тис. грн.

Темп росту прибутку від операційної діяльності складає 56,3%. На цей показник негативно вплинули збільшення у звітному періоді адміністративних та інших операційних витрат. Фінансові результати від звичайної діяльності суттєво не вплинули на прибуток.

Чистий прибуток підприємства у звітному періоді в порівнянні з базисним зменшився на 5,22 тис. грн. або на 25,66%.

Такі зміни можна охарактеризувати як незадовільні, варто звернути увагу на зміну частки собівартості реалізованої продукції. Для того, щоб можна було зробити більш конкретні висновки, необхідне проведення подальшого аналізу.

Розрахуємо коефіцієнти рентабельності:

Рентабельність сукупного капіталу (ROA):

Рентабельність власного капіталу (ROE):

Валова рентабельність реалізованої продукції:

Операційна рентабельність реалізованої продукції:

Чиста рентабельність реалізованої продукції:

Розрахунок коефіцієнтів рентабельності

Як видно з розрахунків, показники рентабельності капіталу перебувають на досить низькому рівні.

Що стосується показників рентабельності продаж, то судити про їх значення, не маючи даних про значення аналогічних показників по галузі, не має глузду. На підставі розрахунків, зроблених у таблиці, доцільно проаналізувати лише зміни цих показників у динаміці. Як бачимо, спостерігається зниження валової, операційної та чистої рентабельності продажів. Зменшення показника валової рентабельності обумовлено перевищенням темпів росту собівартості продукції (101,91%) над темпами росту виторгу від реалізації (100,74%). Зменшення показника операційної рентабельності свідчить про перевищення постійних витрат над доходами.

В цілому по даним із таблиці можемо бачити, що всі показники у звітному році зменшилися у порівняні з попереднім. Це свідчить про фінансову нестійкість. Для покращення показників слід зробити значні зміни в фінансово-господарській діяльності підприємства.

Розрахуємо основні показники ділової активності для аналізованого підприємства:

Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації):

актив прибуток фінансовий рентабельність

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:

Показник тривалості обороту дебіторської заборгованості:

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:

Показник періоду обороту кредиторської заборгованості:

Коефіцієнт оборотності запасів:

Показник тривалості обороту запасів:

Тривалість операційного циклу:

Тривалість оборотності оборотного капіталу:

Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активності

Низьке значення коефіцієнта оборотності активів пояснюється «важкою» структурою активу. Сам по собі цей показник мало що говорить про підприємство. Інтерпретація його значення можлива лише при порівнянні з середньогалузевим значенням цього коефіцієнта. Умови, на яких підприємство одержує поставки набагато кращі, ніж умови, надавані підприємством покупцям своєї продукції. Це свідчить про те, що приток коштів від дебіторів більш інтенсивний, чим від кредиторів. Крім того, обертає на себе увагу те, що в підприємства існують проблеми з реалізацією продукції. Про це свідчить значне перевищення періоду оборотності дебіторської заборгованості над періодом оборотності запасів. Позитивне значення показника тривалості оборотності оборотних коштів свідчить про недостатність у підприємства коштів.

Перелік літературних джерел

Бойчук І.М., Харів М.С., Хопчан М.І., Піча Ю.Р. Економіка підприємства. - К.: Каравела, 2001. - 396с.

Граждан В.Д. Економіка підприємства. Конспект лекцій. - Одеса, ОНЕУ, 2002.

Економіка підприємства / За заг.ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 528 с.

Поповіч П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. - Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 454с.

Рогожин П.С. Гойко А.Ф. Економіка будівельних організацій. - К: Видавничий дім «Скарби», 2001. - 448с.

Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємства. - К: КНЕУ, 2000. - 412с.

Размещено на Allbest.ru