3,0

1355,7

7. Витрати, пов'язані з використанням обслуговуванням засобів сигналізації, за послуги телефонного зв'язку

2,0

903,8

8. Податки, збори та інші обов'язкові платежі

5,0

2259,5

9. Витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією фондів природоохоронного призначення

8,0

3615,2

10. Витрати на перевіз працівників до місця роботи і назад

3,0

1355,7

11. Витрати, пов'язані в виконанням робіт вахтовим методом

1,0

451,9

12. Витрати на виплату надбавок до заробітної плати працівникам цеху, постійна робота яких проходить в дорозі або має роз'їздний характер

1,0

451,9

13. Відрахування на створення резервного фонду для забезпечення гарантійних зобов'язань на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції

12,0

5422,7

14. Платежі по страхуванню ризиків суспільної відповідальності

15,0

6778,4

15. Витрати, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою по профілю виробництва працівників, пов'язаних з виробничою діяльністю

3,0

1355,7

16. Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення і інше утримання виробничих приміщень

5,0

2259,5

17. Інші витрати

5,0

2259,5

РАЗОМ

100,0

56486,8*0,8/=45189,4

Таблиця 5.4 - Кошторис адміністративних і інших загальнокорпоративних витрат підприємства

Витрати	Питома вага, %	Сума витрат, тис. грн.
1. Заробітна плата апарату управління	15,7	17457,9
2. Амортизація основних фондів заводоуправління	30,8	34279,1
3. Інші загальнокорпоративні витрати	53,5	4259,6*14000/1000=59634,4
РАЗОМ	100,0	7955,1*14000/1000=111371,4

Стаття 14 «Повна собівартість одиниці готової продукції» - це витрати на виробництво продукції, адміністративні, на дослідження, розробки і інші операційні витрати, які пов'язані з виробництвом.

Стаття 15 «Витрати на збут» включають витрати на упакування, завантаження, страхування, доставку продукції до споживача, комісійна винагорода. Вони складають 2,0 - 3,0% від повної собівартості одиниці готової продукції.

Стаття 16 «Повна собівартість одиниці реалізованої продукції» - це всі витрати підприємства на виробництво і збут продукції, тобто сума всіх статей калькуляції 1-14.

Тому що підприємство продуктує тільки один вид продукції, то загальний кошторис витрат можна визначити множенням кількості одиниць продукції на повну собівартість одиниці реалізованої продукції. Потім на основі раніше виконаних розрахунків необхідно скласти кошторис у вигляді таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 - Кошторис витрат на виробництво та реалізацію продукції

Витрати	Питома вага, %	Сума витрат, тис. грн.
1. Матеріальні витрати	41,5	285339,6
2. Витрати на оплату праці	13,3	91497,8
3. Відрахування на соціальні заходи	5,0	34311,7
4. Амортизація основних фондів	5,0	34279,1
5. Інші операційні витрати	35,2	242848,2
РАЗОМ	100,0	49162,6*14000/1000=688276,4

Стаття 1 «Матеріальні витрати» - це витрати на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, паливо, енергію на технологічні цілі для всієї виробничої програми.

Стаття 2 «Витрати на оплату праці» - це витрати на основну і додаткову заробітну плату всього промислово - виробничого персоналу підприємства. Розраховується на основі суми підсумків таблиць 2.1 - 2.3.

Стаття 3 «Відрахування на соціальні заходи» складають 37,5% від попередньої статті.

Стаття 4 «Амортизація основних фондів» - це підсумок таблиці 3.5.

Стаття 5 «Інші операційні витрати» - це витрати на відрядження, освітлення, опалення, водопостачання, проведення рекламних заходів, податки, збори, платежі, тощо. Їх величина - це різниця між загальною сумою кошторису і попередніми статтями.

Стаття 3 «Відрахування на соціальні заходи» складають 37,5% від попередньої статті.

Стаття 4 «Амортизація основних фондів» - це підсумок таблиці 3.5.

Стаття 5 «Інші операційні витрати» - це витрати на відрядження, освітлення, опалення, водопостачання, проведення рекламних заходів, податки, збори, платежі, тощо. Їх величина - це різниця між загальною сумою кошторису і попередніми статтями.

6. Розрахунок ціни на продукцію підприємства

У ринкових умовах ціна, як правило, встановлюється на основі співвідношення між попитом та пропозицією. Але це не означає, що підприємство - виробник продукції не приймає участі у встановленні ціни. Ще до початку реалізації товару виробник враховуючи якісні характеристики продукції, розрахункову величину витрат, ціни конкурентів і споживчий попит на ринку може сформувати вихідну ціну на свою продукцію. За такою початковою ціною товар надходить до ринку, де в процесі купівлі - продажу під впливом співвідношення між попитом і пропозицією встановлюється остаточна ціна реалізації.

Розрахунок відпускної ціни підприємства-виробника на одиницю продукції визначається за формулою 6.1:

Ц = С + П + ПДВ=(49162,6+7374,4)*1,2=67844,4, грн., (6.1)

де С - повна собівартість одиниці реалізованої продукції, грн.;

П - прибуток підприємства - виробника, грн.

ПДВ - податок на додану вартість, грн.

За своїм значенням головним елементом ціни є витрати, які витсупають у формі собівартості. Собівартість як обов'язковий елемент ціни відіграє різну роль у її формуванні. Якщо на продукцію встановлюються фіксовані або регульовані ціни, то в цьому разі собівартість - вихідна база ціни і є основою для визначення в іі складі прибутку та інших елементів. При формуванні вільних цін собівартість продукції безпосередньо не визначає іхній рівень. Роль собівартості зводиться до того, що вона показує нижню межу, мінімальну ціну товару і є одним із чинників її визначення.

Поряд з витратами не менш значним елементом ціни є прибуток, що являє собою форму чистого доходу, який отримує підприємство від виробництва і реалізації продукції після відшкодування своїх витрат.

Залежно від порядку формування цін прибуток може бути визначений нормативним або залишковим методами. Нормативний метод застосовується, коли на продукцію встановлюються регульовані ціни або коли підприємство має намір визначити бажану ціну пропозиції на новий товар. В основі першого методу лежать нормативи рентабельності до собівартості одиниці продукції.

Розрахункові нормативи рентабельності визначаються підприємством самостійно на основі величини прибутку, який воно планує отримати впевному періоді (як правило, за рік). Необхідний розмір прибутку для підприємства визначається потребами його розвитку і має бути достатнім для забезпечення як мінімум нормального процесу відтворення. В розрахунках курсової роботи норматив рентабельності прийняти на рівні 15,0%.

Розрахунковий норматив рентабельності застосовується як інструмент визначення прибутку, який зараховується в ціну виробу:

П=, грн., (6.2)

де П - сума прибутку в ціні, грн.;

- повна собівартість одиниці реалізованої продукції, грн.;

- норматив рентабельності, %.

При формуванні вільних цін рівень прибутку в них не обмежується. Тому його розмір може бути визначений залишковим методом, тобто як різниця між ціною та сумою собівартості, товарних податків та торгово - посередницьких надбавок. Цей метод ефективний тоді, коли підприємство бажає визначити доцільність продажу продукції за діючою ринковою ціною при власних витратах на її виробництво.

У практиці вітчизняного ціноутворення до складу цін національних товарів входять два непрямі податки: акцизний збір і податок на додану вартість. Акцизний збір - це податок, який включається в ціни високорентабельних товарів не першої необхідності. Перелік цих товарів затверджує Верховна Рада України. Це алкогольні напої, тютюнові вироби, транспортні засоби, нафтопродукти та ювелірні вироби.

Податок на додану вартість визначається в ціні товару (роботи, послуги) за діючою ставкою, яка зараз складає 20,0% до суми повної собівартості одиниці реалізованої продукції та прибутку.

Використана література

1. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Г.О. Швиданенко, С.Ф. Покропивний, С.М. Клименко та ін. - К.:КНЕУ, 2000.-248 с.

2. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч.посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів 1-1V рівнів акредитеції. Друге видання, виправлене і допоанене. К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000». - 2001.-298 с.

3. Примак Т.О. Економіка підприємства: навч. посібник.-К.: МАУП, 1999. - 108 с.

4. Берзинь И.Э. Экономика фирмы.-М.: Институт международного права и экономики. 1997.-253 с.

5. Ворст Й., Ревентлоу П. Экономика фирмы.-М.: Высш.шк., 1994. - 272 с.

6. Жиделева В.В., Каптейн Ю.Н. Экономика предприятия: Учебное пособие; 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНФРА - М, 2002. - 133 с.

7. Зайцев Н.Л. Экономика промышленного предприятия. Практикум: Учебное пособие.-М.:ИНФРА - М, 2000. -192 с.

8. Менар К. Экономика организаций.-М.:ИНФРА _М, 1996.-160 с.

9. Мокий М.С., Скамай Л.Г., Трубочкина М.И. Єкономика предприятия: Учеб. Пособие /Под ред. проф. М.Г. Лапусті._М.: ИНФРА-М.2002. - 264 с.

10. Романенко И.В. Экономика предприятия. - 2-е изд., доп.-М.: Финансы и статистика, 2002. - 208 с.

11. Сергеев И. Экономика предприятия: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 304

12. www.wikipedia.ru

Размещено на Allbest.ru