Економічна безпека підприємства

Відмінною особливістю цієї оригінальної моделі є по-перше, те, що вона передбачає обов'язкове реагування на кожен випадок на кожен випадок шахрайських загроз, і, по-друге, включає такі блоки, які підвищують ефективність роботи служби економічної безпеки. До них належать, наприклад: "Повідомлення про те, що сталося" - він має на увазі, що серед персоналу фірми необхідно створити такий клімат, який дозволяє полегшити людям можливості для повідомлення про підозри або факти; "Розголос" - припускає поширення інформації про способи вчинення шахрайства, осіб, які їх вчинили, серед керівництва, працівників служби безпеки, інших фірм; "Професійна підготовка" передбачає постійне підвищення кваліфікації менеджерів, аудиторів, працівників служби безпеки [21, 3]..

У той же самий час, яку б модель забезпечення економічної безпеки не вибрав підприємець (керівник фірми), слід враховувати той факт, що організація ефективної системи профілактичних, попереджувальних заходів обійдеться набагато дешевше, ніж боротьба з наслідками правопорушень, реалізованих загроз.

В даний час в усьому світі керівники фірм все частіше схиляються до створення служби внутрішньофірмового аудиту, оскільки набагато дешевше запобігти правопорушенням власними силами, ніж потім боротися з їх наслідками.

Висновки

Проблеми власної економічної безпеки виникають перед кожним підприємством не тільки в кризові періоди, але і під час роботи в стабільному економічному середовищі, комплекс розв'язуваних при цьому цільових задач має істотне розходження. В якості однієї з цілей моніторингу економічної безпеки підприємства є діагностика його стану за системою показників, що враховують специфічні галузеві особливості, найбільш характерних для даного підприємства і які мають для останнього важливе стратегічне значення.

Бізнес в Україні відрізняється складністю, постійним станом боротьби і гострою конкуренцією фірм. Стійкі «правила» не існують ні для партнерів, ні, певною мірою, для держави. Підприємства змушені постійно пристосовуватися до недосконалості законодавчої бази, брак кваліфікованих працівників, зношеність виробничого обладнання, дефіциту обігових коштів, жорсткої грошової і податкової політики держави, неплатоспроможності партнерів та ін.

Результатом забезпечення економічної безпеки підприємства є стабільність (надійність) його функціонування, ефективність фінансово-економічної діяльності (прибутковість), особиста безпека персоналу. До ресурсів забезпечення надійного існування і прогресивного розвитку підприємства відносяться: персонал підприємства, матеріальні та інтелектуальні (інформаційні) ресурси.

Об'єкт і суб'єкт системи забезпечення економічної безпеки підприємництва тісно взаємопов'язані. Об'єктом системи в цілому, як уже говорилося, виступає стабільний економічний стан суб'єкта підприємницької діяльності в поточному та перспективному періоді. Конкретними ж об'єктами захисту виступають ресурси: фінансові, матеріальні, інформаційні, кадрові.

Серед суб'єктів, що забезпечують захист економічної безпеки підприємницької діяльності, найбільше значення має служба власної економічної безпеки.

Зародження ринкової економіки і поява підприємництва зажадало появи нового, раніше невідомого радянському праву, інституту регулювання та захисту комерційної таємниці. Таким чином, очевидно, що в Україні вже давно назріла необхідність у прийнятті закону про комерційну таємницю, який зміг би ефективно врегулювати необхідні відносини у цій сфері і крім цього усунув б правові прогалини і колізії. Але при віднесенні тієї чи іншої інформації до категорії комерційної таємниці слід враховувати , що під приводом охорони комерційної таємниці не повинні приховуватися документи, що свідчать про факти зловживань, а також те що, надмірне засекречування інформації може бути економічно неефективним.

У перспективі на макрорівні необхідно розробити і прийняти спеціальний закон про комерційну таємницю. Саме при переході до ринкових відносин може стати надійним гарантом захисту інтересів окремих підприємств з країни в цілому.

Фахівці науково-технічних, виробничих, економічних та інших служб підприємства повинні навчитися правильно і конкретно (у вартісній формі) оцінювати передбачувані і реальні втрати фірми внаслідок витоку інформації, відносять до категорії комерційної таємниці.

У нашій країні в даний час відсутній законодавчий захист комерційної таємниці, не практикується широке застосування заходів економічної відповідальності при вирішенні цієї проблеми, не напрацьована відповідна судова практика. Можливо, саме тому в реальному житті підприємств процвітає явне і таємне безоплатне запозичення інтелектуальної власності і комерційної інформації конкурентів (кооперативів, малих підприємств та приватних осіб).

Размещено на Allbest.ru