Економічне обґрунтування проектних рішень з підвищення рентабельності виробництва ДУВО "ЛУЧ" УТОС

Загальна характеристика діяльності ДУВО "ЛУЧ" УТОС, аналіз його показників рентабельності виробництва, рекомендації щодо їх вдосконалення. Факторний аналіз як методичний інструмент обґрунтування можливих шляхів підвищення рентабельності виробництва.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 19.09.2010
Размер файла 4,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Сума витрат в грн. на 1000 виробів станом на 01.02.2010

1.

Балон лійки (ГЛУЧ 403.001)

Існуюча технологія виробництва та постачальник сировини -посередник ТОВ "Дніпрохімпром"

- регранулят техн. відходів поліетилену низького тиску

кг

460,20

8,50

3 911,70

- поліетилен високого тиску

кг

197,30

17,47

3 446,55

2.

Воронка лійки (ГЛУЧ 403.002)

- гранульовані відходи поліпропілену

кг

20,00

8,50

170,00

- окрашувач

кг

0,80

30,50

24,40

3.

Розсіювач лійки (ГЛУЧ 403.003)

- гранульовані відходи поліпропілену

кг

15,50

8,50

131,75

- окрашувач

кг

0,80

30,50

24,40

РАЗОМ СИРОВИНА ТА МАТЕРІАЛИ НА 1000 ШТ.

7 708,80

4.

Електроенергія

1 940,60

5.

Заробітна плата основна

912,34

6.

Заробітна плата додаткова

285,43

7.

Нарахування на заробітну плату

63,59

8.

Накладні витрати

3 445,99

ЗАГАЛЬНОЗАВОДСЬКА СОБІВАРТІСТЬ

9.

Разом загальнозаводська собівартість 1000 шт. виробів

14 356,75

10.

Разом загальнозаводська собівартість 1 шт. виробів

14,36

ЦІНА РЕАЛІЗАЦІЇ ОПТОВИХ ПАРТІЙ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

11.

Ціна реалізації (без ПДВ) за в грн./1 шт. при оптовій партії >500 шт. на внутрішньому ринку України

22,00

12.

Ціна реалізації (без ПДВ) за в грн./1 шт. при оптовій партії >1000 шт. на внутрішньому ринку України

20,00

Таблиця 4.2 - Вартість та виробники пластикової сировини, поставляємої ТОВ «Дніпрохім» для ДУВО «Луч» УТОС станом на 10.05.2010[31]

МАРКА

Виробник

Призначення

ЦІНА В ГРН. ЗА 1т. з ПДВ

Наявність

ПОЛІЕТИЛЕН ВИСОКОГО ТИСКУ ГОСТ 16337-77

5

DINALEN 20

Хорватія

Плівка термоусадочна

17400,00

на складі

7

15303-003

Томськ

Плівка термоусадочна

17100,00

на складі

8

Sabic 118 N

Сауд. Аравія

Лінійний поліетилен, екструзійний

---«---

---«---

9

F-0120

Узбекистан

Лінійний поліетилен, екструзійний

16100,00

на складі

10

F-0220-S

Узбекистан

Лінійний поліетилен, екструзійний

---«---

---«---

ПОЛІЕТИЛЕН НИЗЬКОГО ТИСКУ ГОСТ 16338-85

5

Tipelin 6300B

Угорщина

Видування: ємності до 10л., труби, шланги та інш..

---«---

---«---

6

276-73

Буденновськ

Видування: ємності до 10л., труби, шланги та інш..

14300,00

на складі

7

ПЭ2НТ76-17

Казань

Видування: ємності до 10л., труби, шланги та інш..

---«---

---«---

8

B-Y460

Узбекистан

Видування: ємності до 10л., труби, шланги та інш..

---«---

---«---

ПОЛІПРОПІЛЕН ТУ 54008400.001-97

1

А 4

Лисичанськ

Екструзіяя: плівки, техн. вироби

17600.00

на складі

2

21030-16

Томськ

Екструзіяя: плівки, техн. вироби

---«---

---«---

3

PPG1035-08

Буденновськ

Екструзіяя: плівки, техн. вироби

---«---

---«---

ВТОРИННИЙ ПОЛІЕТИЛЕН

Високого тиску

8000,00

на складі

Як показує проведений порівняльний аналіз вартості поліетиленової та поліпропіленової сировини, у ДУВО «Луч» УТОС є можливість знизити її вартість за рахунок зміни постачальників сировини з посередника ТОВ «Дніпрохім» (табл.4.2) на:

прямі поставки первинної хімічної сировини з заводів Росії (перелік в табл.4.2), враховуючи наявність валютної виручки від експорту продукції;

прямі поставки вторинної сировини з заводів-виробників її в Україні (див.табл.4.3).

Таблиця 4.3 - Цінові пропозиції компанії «РАФ Плюс» по вторинній полімерній сировині [32]

Найменування продукції

Колір

Ціна, грн./т

Поліетилен високого тиску, регранулят

прозорий

6 500,00

Поліетилен високого тиску, регранулят

чорний

6 000,00

Поліетилен низького тиску, дробленка

білий

6 000,00

Поліетилен низького тиску, дробленка

чорний

5 500,00

Поліетилен низького тиску, дробленка

кольоровий

6 000,00

Поліпропилен, дробленка

білий

6 000,00

Поліпропилен, дробленка

чорний

5 500,00

Поліпропилен, дробленка

кольоровий

6 000,00

При виготовленні пластикової лійки використовується екструзійно-видувний метод та нові типи спеціальні екструзійно-видувних машин, які пропонується впровадити в ДУВО «Луч» УТОС замість застарілих типів машин - литтєвих термопластавтоматів.

Маркетингово-технічний аналіз ринку нових типів екструзійно-видувних машин, проведений в дипломному дослідженні показав:

Екструзійно-видувним методом можна одержати по суті кожну за геометричною формою порожню полімерну деталь. Це і є основна перевага технології. Інша перевага укладається у відносній дешевизні оснащення, відносній простоті й швидкості її виготовлення.

2. Першим напрямком впровадження економного устаткування є впровадження нових машин компанії SMC, яка запускає в загальносвітовий продаж нову лінійку малих і середніх екструзійно-видувних машин для виробництва виробів обсягом до 10 літрів. Нова серія одержала індекс TC (рис.4.3). Машини серії TC, насамперед, є еволюційною заміною серії T -- найбільш популярної й продаваної за останні 15 років лінійки SMC.

Номінально 5-літрові машини SMC 5000TC (одностанційний варіант) і SMC 5000DTC (двухстанційний варіант) тепер можна використовувати й для однострумкового виробництва 10-літрових євроканістр с утопленою ручкою при автоматичному видаленні облоя. Раніше для виробництва 10-літрових євро-каністр із умовою автоматичного видалення облоя необхідно було використовувати лише досить дорогу лінійку машин TG.

Найменша із трьох основних статей витрат на видувному виробництві -- електроенергія. У виробництві методом лиття під тиском на термопластавтоматах позначена зовсім чітка тенденція до скорочення витрат на електроенергію шляхом застосування повністю електричних машин -- це дійсно скорочує витрати на електроенергію в кілька разів.

Всі екструзійно-видувні машини SMC оснащуються першокласними екструдерами (шнек + стовбур + приводний мотор і редуктор) італійської компанії Euroimpex або американської компанії Xaloy, у зборі імпортованими з Італії або США(рис.4.6). Привід екструдера здійснюється високоточним електромотором Oemer (Італія), (шнеки до 70 мм) або Siemens (Німеччина), (шнеки 70 мм і більше) змінного струму із частотним перетворювачем ABB або Danfoss для керування швидкістю обертання.

У порівнянні з електромотором постійного струму, яким дотепер оснащуються багато європейських екструзійно-видувних машин, електромотор змінного струму має наступні переваги:

Менше електроспоживання;

Відсутність проблеми з постійним перегрівом мотора (особливо в літній період);

Відсутність експлуатаційних труднощів (пил, необхідність регулярної заміни й т.п.), пов'язаних з наявністю графітових щіток.

Крім серця лінії, тобто екструзійно-видувної машини, відчутними споживачами електроенергії є охолоджувачі, компресори й дробарки.

Для більш енергоефективного використання охолоджувачів роздені потоки охолоджуючої води на гідравлічне масло й на прессформи. Ці крапки прохолоджуються з досить різною температурою (форми 7-9 градусів, масло 15-25 градусів).

4.2 Характеристика пропозицій проекту підвищення рентабельності виробництва в ДУВО «Луч» УТОС

Проведений аналіз технологічних джерел зниження вартості сировини та зменшення її витратного технологічного обсягу при виготовленні пластикових лійок в ДУВО «Луч» УТОС дозволяє, в якості проектних пропозицій по підвищенню рентабельності випуску пластикової лейки 10л в ДУВО «Луч» УТОС запропонувати наступні:

1. Застосувати перехід з технічно застарілих термопластавтоматів перехід на нові екструзійно-видувні машини фірми SMC серії ТС з пристроями контролю товщини стінок по технології SFDR, що дозволить зменшити витрати матеріалу до 12,4 гр. на кожній лійці (що відповідає зниженню розрахункової маси в 12,4 кг на 1000 лійок, або 1,9% від обсягу ПЕНТ+ПЕВТ);

2. Перейти на прямі імпортні поставки поліетилену високого тиску з Росії, що дозволить знизити ціну 1 т сировини з 17 600 грн./т (ціна посередника ТОВ «Дніпрохімпром») до 13250 грн./т (пряма поставка з врахуванням транспортування), при цьому використовується валюта в російських рублях, отримана від експорту продукції в Росію;

3. Перейти на поставки вторинного ПЕНТ та ППП з філій фірми - виробника «РАФ Плюс» в Кіровоградській та Херсонській областях, що дозволяє знизити ціну 1 т сировини з 8 500 грн./т (ціна посередника ТОВ «Дніпрохім») до 8 000 грн./т (з врахуванням транспортування).

4. Оскільки нові екструзійно-видувні машини фірми SMC серії ТС будуть працювати не тільки на випуск пластикових лійок (5% обсягу випуску пластикових ємностей), але, в основному, для випуску корпусів оприскувачів, розрахунок змін рентабельності в дипломному проекті проводимо без врахування придбання нових машин, що відноситься до інвестиційних витрат підприємства на всю сегменти продукції та не може бути проаналізовано в рамках обмеженості обсягів дипломного дослідження.

Відповідно з вихідними даними проекту, в «електронних таблицях» EXCEL введені вихідні дані для базисного та проектного періоду по калькуляційному розрахунку заводської собівартості по алгоритму, прийнятому для калькуляцій в ДУВО «Луч» УТОС (див. табл.4.4).

В проектному періоді відносно базового періоду зміни відносяться тільки для витрат сировини, вартості сировини, зменшення витрат електроенергії (всі інші витрати калькуляції в базисному та проектному періодах приймаються рівними):

- економії сировини для пластикових елементів (на 1000 лійок):

1) на регранулят техн. відходів поліетилену низького тиску

2) поліетилен високого тиску

3) гранульовані відходи поліпропілену

- зменшення вартості сировини для виготовлення пластикових елементів:

1) на регранулят техн. відходів поліетилену низького тиску - на 5,86%;

2) поліетилен високого тиску - на 24,15%;

3) гранульовані відходи поліпропілену - на 5,88%.

- зменшення використання електроенергії для нового обладнання на 4,1% відносно відповідних витрат електроенергії для існуючого обладнання в базисному періоді.

Як показує аналіз результатів розрахунків повної заводської собівартості виробництва лійки пластикової в ДУВО «Луч» УТОС(див.табл.4.4):

на базисному рівні при ціні поліетилену високого тиску 17470 грн./ тону та при ціні вторинних регранулятів відходів поліетилену низького тиску і поліпропілену 8500 грн./тону - собівартість випуску лійки становила 14,36 грн./ шт.;

на проектному рівні при зміні постачальників та при їх пропонуємій ціні поліетилену високого тиску 13250 грн./тону та при ціні вторинних регранулятів відходів поліетилену низького тиску і поліпропілену 8000 грн./ тону,а також при зниженні використання електроенергії на 4,13% на новому устаткуванні та економії 12,4 гр. сировини на кожній лійці базисної ваги сировини 693 гр.- собівартість випуску лійки становитиме 13,07 грн./шт..

відповідно, при впровадженні проектних пропозицій загальнозаводська собівартість випуску лійки знизиться на -9,0%

Таким чином, запропонований проект відноситься до рішень по скороченню собівартості та обсягів використовує мої сировини згідно порівняльній таблиці калькуляції (див.табл.4.4).

Таблиця 4.4 - Економія вартості та обсягів використання сировини для виготовлення лійки садової пластикової 10 л в

дійсній (базисній) та пропонуємій проектній калькуляції для ДУВО «Луч» УТОС

№ п/п

Найменування деталей та матеріалів

Од.вим.

Базисна норма витрат на 1000 шт. виробів

Базисна ціна за одиницю виміру в грн

Базисна сума витрат на 1000 виробів , грн.

Проектна норма витрат на 1000 шт. виробів

Проектна ціна за одиницю виміру в грн

Проектна сума витрат на 1000 виробів , грн.

Проектна норма витрат на 1000 шт. виробів

Проектна ціна за одиницю виміру в грн

Проектна сума витрат на 1000 виробів , грн.

% відхилення "Проект -базис"

БАЗИСНИЙ РІВЕНЬ

ПРОЕКТНИЙ РІВЕНЬ

Відхилення ПРОЕКТ - БАЗИС

1.

Балон лійки (ГЛУЧ 403.001)

- регранулят техн. відходів поліетилену низького тиску

кг

460,20

8,50

3 911,70

455,20

8,00

3 641,60

-5,00

-0,50

-270,10

-6,90

- поліетилен високого тиску

кг

197,30

17,47

3 446,55

191,30

13,25

2 534,73

-6,00

-4,22

-911,83

-26,46

2.

Воронка лійки(ГЛУЧ 403.002)

- гранульовані відходи поліпропілену

кг

20,00

8,50

170,00

19,30

8,00

154,40

-0,70

-0,50

-15,60

-9,18

- окрашувач

кг

0,80

30,50

24,40

0,80

30,50

24,40

0,00

0,00

0,00

0,00

3.

Розсіювач лійки(ГЛУЧ 403.003)

- гранульовані відходи поліпропілену

кг

15,50

8,50

131,75

14,80

8,00

118,40

-0,70

-0,50

-13,35

-10,13

- окрашувач

кг

0,80

30,50

24,40

0,80

30,50

24,40

0,00

0,00

0,00

0,00

Разом сировина та матеріали на 1000шт

7 708,80

6 497,93

-1 210,88

-15,71

4.

Електроенергія

1 940,60

1 860,60

-80,00

-4,12

5.

Заробітна плата основна

912,34

912,34

0,00

0,00

6.

Заробітна плата додаткова

285,43

285,43

0,00

0,00

7.

Нарахування на заробітну плату

63,59

63,59

0,00

0,00

8.

Накладні витрати

3 445,99

3 445,99

0,00

0,00

ЗАГАЛЬНОЗАВОДСЬКА СОБІВАРТІСТЬ

9.

Разом загальнозаводська собівартість 1000 шт. виробів

14356,75

13 065,87

-1 290,88

-8,99

10.

Разом загальнозаводська собівартість 1 шт. виробів

14,36

13,07

-1,29

-8,99

4.3 Оцінка економічної ефективності проекту підвищення рентабельності виробництва в ДУВО «Луч» УТОС

Для оцінки ефективності пропозицій проекту підвищення рентабельності виробництва лійки пластикової садової (10 л) скористаємось результатами розрахунків базисних та проектних рівнів собівартості виготовлення продукції та цін її реалізації ДУВО «Луч» УТОС, наведеними в табл. 4.4.

Ефективність проектних пропозицій будемо оцінювати за зміною показників рентабельності продаж продукції ROS (формула 3.2 в розділі3) та рентабельності виробництва продукції ROC (формула 3.1 в розділі 3).

Рівень рентабельності продаж (реалізації) продукції на внутрішньому ринку України складе ( в умовах «0» податку на прибуток для ДУВО «Луч» УТОС):

Базисний рівень (Україна):

Проектний рівень(Україна):

Рівень рентабельності виробництва продукції на внутрішньому ринку України складе ( в умовах «0» податку на прибуток для ДУВО «Луч» УТОС):

1.Базисний рівень (Україна):

2. Проектний рівень(Україна):

Відповідно з результатами вищенаведених розрахунків:

1. Рентабельність продажу лійки в % при оптовій партії >1000 шт. на внутрішньому ринку України (з врахуванням 0% податку на прибуток) становила 28,2% станом на 01.02.2010 та зросте до рівня 34,65% при прийнятті проектних заходів, запропонованих в дипломній роботі;

3. Рентабельність виробництва лійки в % при оптовій партії >1000 шт. на внутрішньому ринку України (з врахуванням 0% податку на прибуток) становила 39,27% станом на 01.02.2010 та зросте до рівня 53,07% при прийнятті проектних заходів, запропонованих в дипломній роботі;

Зведені результати оцінки економічної ефективності проектних пропозицій підвищення рентабельності виробництва лійки пластикової 10 л в ДУВО «Луч» УТОС наведені в табл.4.5.

Таблиця 4.5 - Основні характеристики ефективності проекту підвищення рентабельності випуску лійки пластикової 10 л

№ п/п

Найменування деталей та матеріалів

Од.вим.

Базисна норма витрат на 1000 шт. виробів

Базисна ціна за одиницю виміру в грн

Базисна сума витрат на 1000 виробів , грн.

Проектна норма витрат на 1000 шт. виробів

Проектна ціна за одиницю виміру в грн

Проектна сума витрат на 1000 виробів , грн.

Проектна норма витрат на 1000 шт. виробів

Проектна ціна за одиницю виміру в грн

Проектна сума витрат на 1000 виробів , грн.

% відхилення "Проект -базис"

БАЗИСНИЙ РІВЕНЬ

ПРОЕКТНИЙ РІВЕНЬ

Відхилення ПРОЕКТ - БАЗИС

1.

Балон лійки (ГЛУЧ 403.001)

- регранулят техн. відходів поліетилену низького тиску

кг

460,20

8,50

3 911,70

455,20

8,00

3 641,60

-5,00

-0,50

-270,10

-6,90

- поліетилен високого тиску

кг

197,30

17,47

3 446,55

191,30

13,25

2 534,73

-6,00

-4,22

-911,83

-26,46

2.

Воронка лійки(ГЛУЧ 403.002)

- гранульовані відходи поліпропілену

кг

20,00

8,50

170,00

19,30

8,00

154,40

-0,70

-0,50

-15,60

-9,18

- окрашувач

кг

0,80

30,50

24,40

0,80

30,50

24,40

0,00

0,00

0,00

0,00

3.

Розсіювач лійки(ГЛУЧ 403.003)

- гранульовані відходи поліпропілену

кг

15,50

8,50

131,75

14,80

8,00

118,40

-0,70

-0,50

-13,35

-10,13

- окрашувач

кг

0,80

30,50

24,40

0,80

30,50

24,40

0,00

0,00

0,00

0,00

Разом сировина та матеріали на 1000 шт.

7 708,80

6 497,93

-1210,88

-15,71

4.

Електроенергія

1 940,60

1 860,60

-80,00

-4,12

5.

Заробітна плата основна

912,34

912,34

0,00

0,00

6.

Заробітна плата додаткова

285,43

285,43

0,00

0,00

7.

Нарахування на заробітну плату

63,59

63,59

0,00

0,00

8.

Накладні витрати

3 445,99

3 445,99

0,00

0,00

ЗАГАЛЬНОЗАВОДСЬКА СОБІВАРТІСТЬ

9.

Разом загальнозаводська собівартість 1000 шт. виробів

14356,75

13 065,87

-1 290,88

-8,99

10.

Разом загальнозаводська собівартість 1 шт. виробів

14,36

13,07

-1,29

-8,99

ЦІНА РЕАЛІЗАЦІЇ ОПТОВИХ ПАРТІЙ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

11.

Ціна реалізації (без ПДВ) за в грн./1 шт. при оптовій партії >500 шт. на внутрішньому ринку України

22,00

22,00

0,00

0,00

12.

Ціна реалізації (без ПДВ) за в грн./1 шт. при оптовій партії >1000 шт. на внутрішньому ринку України

20,00

20,00

0,00

0,00

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ПРОДАЖ ПРОДУКЦІЇ

15.

Рівень рентабельності виробництва продукції на внутрішньому ринку України в %

39,27

53,02

13,75

35,01

17.

Рівень рентабельності продаж продукції на внутрішньому ринку України в %

28,2

34,65

6,45

22,87

5. Охорона праці

5.1 Характеристика шкідливих виробничих факторів

Згідно «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (Наказ МОЗУ від 27 грудня 2001 року N 528 ) визначені наступні основні поняття:

1. Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас оптимальні умови праці такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас допустимі умови праці характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

3 клас шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

4 клас небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Відповідно до приведеного вище клас праці визначається тим чинником виробничого середовища, напруженості або тяжкості праці, який має найбільше відхилення від нормативних вимог.

2. Шкідливий виробничий фактор чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до погіршення здоров'я.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

2 ступінь умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології.

3 ступінь умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до зниження працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань.

4 ступінь умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, які здатні призводити до розвитку виражених форм захворювань, значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

Шкідливими виробничими факторами є:

1. Фізичні фактори:

- мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання;

- неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля (в т. ч. геомагнітне), електричні і магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т. ч. лазерне та ультрафіолетове);

- іонізуючі випромінювання;

- виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

- вібрація (локальна, загальна);

освітлення - природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита сліпуча близькість, пульсація освітленості).

2. Хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом, та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу.

3. Біологічні фактори - мікроорганізми-продуценти, живі клітини і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми.

4. Фактори трудового процесу.

4.1. Важкість праці - характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність.

Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.

4.2. Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Важкість та напруженість праці є одними з головних характеристик трудового процесу.

Важкість праці - це така характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на опорно-руховий апарат і функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну та ін.), що забезпечують його діяльність. Важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщенням в просторі.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До факторів, що характеризують напруженість праці, відносяться: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Під час виконання людиною трудових обов`язків на неї діє сукупність фізичних, хімічних, біологічних та соціальних чинників. Ці чинники звуться виробничим середовищем.

Сукупність чинників трудового процесу і виробничого середовища, які впливають на здоров`я і працездатність людини під час виконування нею трудових обов`язків складають умови праці.

Під безпекою розуміється стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди.

Реальне виробництво супроводжується шкідливими та небезпечними чинниками (факторами) і має певний виробничий ризик. Виробничий ризик - це ймовірність ушкодження здоров`я працівника під час виконання ним трудових обов`язків, що зумовлена ступенем шкідливості та/або небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

Шкідливий виробничий фактор - небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і вплив якого на працюючого може призвести до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання, виробничозумовленого чи професійного, і навіть смерті, як результату захворювання.

Захворювання - це порушення нормальної життєдіяльності організму, зумовлене функціональними та/або морфологічними змінами.

Виробнича зумовлене захворювання - захворювання, перебіг якого ускладнюється умовами праці, а частота якого перевищує частоту його у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

Професійне захворювання (профзахворювання) - це захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

Шкідливими виробничими факторами в ДУВО «Луч» УТОС є:

хімічні та теплові впливи на працівників у ливарному цеху;

виробничий пил при вигрузці та загрузці сировини;

забруднення повітря в цехах гальваніки та ливарному;

виробничий шум та вібрації при роботі устаткування в цехах;

порушення мікроклімату в цехах на протязі року.

Нормативними документами для розробки заходів по охороні праці в ДУВО «Луч» УТОС від шкідливих виробничих факторів є наступні:

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ, НАКАЗ

від 27 грудня 2001 року N 528 «Про затвердження Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процессу»

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ,

ПОСТАНОВА від 1 грудня 1999 року N 37 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» ДСН 3.3.6.037-99

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ « Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» ДСН 3.3.6.039-99

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ ,

ПОСТАНОВА від 1 грудня 1999 року N 42 « Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» ДСН 3.3.6.042-99

5. «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин», Наказ Комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 1999 року N 21

Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів:

6. Рівні електромагнітного випромінювання та магнітних полів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006 "ССБТ. Електромагнітні поля радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях и требования к проведенню конт-роля", СН N 3206-85 "Гранично допустимі рівні магнітних полів частотою 50 Гц" та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

7. Рівні інфрачервоного випромінювання не повинні перевищувати граничних відповідно до ГОСТ 12.1.005 та СН N 4088-86 з урахуванням площі тіла, яка опромінюється, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

8. Рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати допустимих відповідно до СН N 4557-88 "Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР, та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

9. Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених в ГОСТ 12.1.045 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимі уровни на робочих местах и требования к проведенню контроля", СН N 1757-77 "Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электростатического поля" та ДСанПіН 3.3.2-007-98.

10. Відповідно до ГОСТ 12.1.005-88 вміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0,1 мг/куб. м; вміст оксидів азоту - 5 мг/куб. м; вміст пилу - 4 мг/куб. м.

5.2 Характеристика небезпечних виробничих факторів в ДУВО „Луч” УТОС

Небезпечний виробничий фактор - це фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання, раптового різкого погіршення здоров'я або смерті [9].

Залежно від кількісної характеристики рівнів і тривалості дії окремі шкідливі виробничі фактори можуть стати небезпечними.

Небезпечний виробничий фактор - небажане явище, яке супроводжує виробничий процес і дія якого за певних умов може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров`я працівника (гострого отруєння, гострого захворювання) і навіть до раптової смерті.

Виробнича травма - це пошкодження тканин, порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів. Як правило, виробнича травма є наслідком нещасного випадку на виробництві.

Нещасний випадок на виробництві - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Поділення несприятливих чинників виробничого середовища на шкідливі та небезпечні зумовлене різним характером їх дії на людський організм, тим, що вони потребують різних заходів та засобів для боротьби з ними та профілактики викликаних ними ушкоджень, а також рядом причин організаційного характеру. В той же час між шкідливими та небезпечними виробничими факторами інколи важко провести чітку межу. Один і той же чинник може викликати травму і профзахворювання (наприклад, високий рівень іонізуючого або теплового випромінювання може викликати опік або навіть призвести до миттєвої смерті, а довготривала дія порівняно невисокого рівня цих же факторів - до хвороби; пилинка, що потрапила в око, спричиняє травму, а пил, що осідає в легенях, - захворювання, що зветься пневмоконіоз). Через це всі несприятливі виробничі чинники часто розглядаються як єдине поняття - небезпечний та шкідливий виробничий фактор (НШВФ).

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні [13].

До фізичних небезпечних виробничих факторів належать: рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючи дію.

До хімічних небезпечних виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загально токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До біологічних небезпечних виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Дія окремих несприятливих факторів виробничого середовища може призвести до виробничої травлю -- порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів.

Виробничі травми класифікують [12]:

-- за видом травмую чого агента -- механічні, термічні, хімічні, променеві, електричні, комбіновані та ін.;

-- за виробничими матеріальними причинами (носіями) травми -- рухомі частини обладнання, готова продукція, відходи виробництва;

-- за локалізацією травм -- травми очей, голови, рук, ніг, тулуба;

-- за ступенем тяжкості пошкоджень -- легкі, тяжкі, смертельні;

-- за технологічними операціями -- вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення вантажів та ін.

Часто травма є наслідком нещасного випадку. Нещасний випадок на виробництві -- раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або наступила смерть.

Наслідком Діві несприятливих виробничих факторів може бути і професійне захворювання -- патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів. Окрім професійних, на виробництві зараз відокремлюють групу, так званих, виробничо зумовлених захворювань -- захворювань, перебіг яких ускладнюється умовами праці, а частота їх перевищує частоту подібних у працівників, які не зазнають впливу певних професійних шкідливих факторів.

Небезпечними факторами в ДУВО «Луч» УТОС (з врахуванням наявності інвалідів зору серед працівників) є:

- електротравмування за рахунок великої кількості устаткування;

- травмування за рахунок руху механізмів устаткування;

- травмування за рахунок низької якості підлог в цехах та шляхів між цехами;

- термічні травмування та хімічні травмування при виконанні робіт;

- травмування легенів за рахунок порушення мікроклімату та пилу.

Електробезпека -- це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики [18].

Аналіз виробничого травматизму в ДУВО «Луч» УТОС показує, що кількість травм, які спричинені дією електричного струму є незначною і складає близько 1%, однак із загальної кількості смертельних нещасних випадків частка електротравм вже складає 20--40% і займає одне з перших місць. Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі із смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В, що пов'язано з їх поширенням і відносною доступністю практично для кожного, хто працює на виробництві.

Основними причинами електротравматизму на виробництві є: випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування; використання несправних ручних електроінструментів; застосування нестандартних або несправних переносних світильників напругою 220 чи 127 В; робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань; доторкання до незаземлених корпусів електроустаткування, що опинилися під напругою внаслідок пошкодження ізоляції; недотримання правил улаштування, технічної експлуатації та правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок та ін.

Електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку ще й тому, що органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги. В зв'язку з цим захисна реакція організму проявляється лише після того, як людина потрапила під дію електричної напруги. Проходячи через організм людини електричний струм справляє на нього термічну, електролітичну, механічну та біологічну дію.

Виконання вимог електробезпеки - це основа захисту персоналу від небезпечних факторів виробництва:

1, Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий", затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006, ГОСТ 12.1.030 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление", ГОСТ 12.1.019 "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защи-ты", ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР "Электрооборудова-ние жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", Правил пожежної безпеки в Україні, а також розділів СНіП, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, та вимог нормативно-технічної і експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

2. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

3. Лінія електромережі для живлення устаткування виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів. Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється.

Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульового робочого та нульового захисного провідників.

4. Штепсельні з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

5. Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється. Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів".

6. Є неприпустимими:

- експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

- застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;

- застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

- користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

- підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

- використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Висновки

Підприємство ДУВО „Луч” УТОС є крупносерійним виробництвом з широко диверсифікованим асортиментом товарів, що дозволило йому пережити кризу споживчого попиту у 2008 - 2009 роках на фоні кризи кредитування в банківській системі України.

Так, аналіз динаміки натуральних та вартісних обсягів випуску виробів підприємства в різних сегментах у 2007 -2009 роках показав, що падіння попиту на лопати та лейкі пластикові у 2008 році компенсоване різким зростанням випуску та продажу трійників для електророзеток, а попит на оприскувачі „Леміра” ОГ-301 постійно зростає незалежно від кризи, перекриваючи валовим доходом падіння споживчого попиту в інших сегментах виробів підприємства.

Аналіз техніко-економічних характеристик діяльності підприємства у 2007 - 2009 рр. показав нарощування обсягів випуску та реалізації продукції з рівнем щорічного ланцюгово приросту 54 -57,6%, а також підтримку питомої вагу експортування продукції за кордон (в основному у Росію) на рівні 31 - 36% від загального обсягу реалізації. При цьому, якщо ланцюговий приріст за-гального обсягу реалізації у 2009 році відносно 2008 року становить +54,4%, то приріст обсягу реалізації продукції на експорт у 2009 році відносно 2008 року становить +62%, тобто споживчий попит на продукцію підприємства на зов-нішніх ринках зростає швидче внутрішнього попиту.

Детальний аналіз формування чистого прибутку підприємства після оподаткування виявив наступні негативні тенденції:

1. Якщо прибуток від реалізації у 2007 - 2009 році є позитивною величиною та зростає від рівня +3,1 млн.грн. у 2007 році до рівня 11,8 млн.грн. у 2009 році,

2. То сумарні операційні витрати підприємства - адміністративні витрати витрати на збут+інші витрати - значно перевищують рівні прибутку від реалізації продукції. В результаті сумарний прибуток підприємства від операційної діяльності у 2007 - 2008 роках мав негативний рівень (-600,0) -

(-200) тис.грн., і тільки у 2009 році за рахунок різкого зростання прибутку від реалізації сумарний операційний прибуток має позитивну величину у +2,8 млн.грн.

3. Позитивний рівень чистого прибутку підприємства у 2007 - 2008 роках забезпечується тільки за рахунок доходів від фінансово-інвестиційної діяльності підприємства на рівні +1,0 млн.грн., які у 2009 році знизились до рівня +0,55 млн.грн. При чому доходи від фінансової діяльності підприємства реалізуються за рахунок експортного відшкодування ПДВ з бюджету та податкової пільги по відсутності ПДВ в ціні ринкової реалізації продукції підприємства.

Таким чином, проблема забезпечення стабільної прибуткової діяльності ДУВО „Луч” УТОС складається в розробці програми:

- або підвищення цін реалізації продукції, що певним чином не співпадає зі стратегічними цілями конкурентної цінової політики підприємства - мінімізації цін реалізації за рахунок пільгових умов оподаткування підприємства (відсутність податку на прибуток та податку на додану вартість при продажах);

- або зниження собівартості випуску продукції за рахунок інвентаризації формування витрат собівартості та впровадження економії на всіх стадіях виробництва продукції.

Як показали результати аналізу рівень рентабельності діяльності підприємства ДУВО „Луч” УТОС у 2007 - 2009 роках має тенденцію постійного зростання, але навіть досягнутий рівень рентабельності власного капіталу в 14,7% за 2009 рік є нижче ринкової норми в Україні (18,0 - 22,0% по без ризиковій базі доходності державних облігацій ОВДП). Таким чином перед підприємством стоїть нагальна проблема розробки проектів підвищення рентабельності діяльності в умовах прогнозує мого росту заробітної плати працівників згідно рішень Уряду України.

Враховуючи багатономенклатурність продукції ДУВО «Луч» УТОС в дипломному проекті запропоноване та обґрунтоване проектне рішення підвищення рентабельності виробництва по одному з виробів - пластикова лейка садова 10 л.

Вибір об'єкту проектного дослідження обумовлений:

Високим рівнем обсягу випуску в 2010 році - 15 000 шт. на місяць;

Поставками 5 -7% обсягу випуску на експорт в Росію, що дає можливість проаналізувати внутрішні ціни реалізації та експортні ціни реалізації;

Великим рівнем конкуренції на ринку Росії і специфікою формування ціни експорту для проникнення на ринок;

Проведений аналіз технологічних джерел зниження вартості сировини та зменшення її витратного технологічного обсягу при виготовленні пластикових лійок в ДУВО «Луч» УТОС дозволяє, в якості проектних пропозицій по підвищенню рентабельності випуску пластикової лейки 10л в ДУВО «Луч» УТОС запропонувати наступні:

1. Застосувати перехід з технічно застарілих термопластавтоматів перехід на нові екструзійно-видувні машини фірми SMC серії ТС з пристроями контролю товщини стінок по технології SFDR, що дозволить зменшити витрати матеріалу до 25 гр. на кожній лійці (що відповідає зниженню розрахункової маси в 25 кг на 1000 лійок, або 3,8% від обсягу ПЕНТ+ПЕВТ);

2. Перейти на прямі імпортні поставки поліетилену високого тиску з Росії, що дозволить знизити ціну 1 т сировини з 17 600 грн./т (ціна посередника ТОВ «Дніпрохімпром») до 13250 грн./т (пряма поставка з врахуванням транспортування), при цьому використовується валюта в російських рублях, отримана від експорту продукції в Росію;

3. Перейти на поставки вторинного ПЕНТ та ППП з філій фірми - виробника «РАФ Плюс» в Кіровоградській та Херсонській областях, що дозволяє знизити ціну 1 т сировини з 8 500 грн./т (ціна посередника ТОВ «Дніпрохім») до 8 000 грн./т (з врахуванням транспортування).

4. Оскільки нові екструзійно-видувні машини фірми SMC серії ТС будуть працювати не тільки на випуск пластикових лійок (5% обсягу випуску пластикових ємностей), але, в основному, для випуску корпусів оприскувачів, розрахунок змін рентабельності в дипломному проекті проведений без врахування придбання нових машин, що відноситься до інвестиційних витрат підприємства на всі сегменти продукції та не може бути проаналізовано в рамках обмеженості обсягів дипломного дослідження.

Як показує аналіз результатів розрахунків повної заводської собівартості виробництва лійки пластикової в ДУВО «Луч» УТОС:

на базисному рівні станом на 01.02.2010 року при ціні поліетилену високого тиску 17470 грн./тону та при ціні вторинних регранулятів відходів поліетилену низького тиску і поліпропілену 8500 грн./тону - собівартість випуску лійки становила 14,36 грн./шт.;

на проектному рівні пропозицій 2010 року при зміні постачальників та при їх пропонуємій ціні поліетилену високого тиску 13250 грн./тону та при ціні вторинних регранулятів відходів поліетилену низького тиску і поліпропілену 8000 грн./ тону - собівартість випуску лійки становитиме 13,07 грн./шт.;

Відповідно з результатами вищенаведених розрахунків:

1. Рентабельність продажу лійки в % при оптовій партії >1000 шт. на внутрішньому ринку України (з врахуванням 0% податку на прибуток) становила 28,2% станом на 01.02.2010 та зросте до рівня 34,65% при прийнятті проектних заходів, запропонованих в дипломній роботі;

2. Рентабельність виробництва лійки в % при оптовій партії >1000 шт. на внутрішньому ринку України (з врахуванням 0% податку на прибуток) становила 39,27% станом на 01.02.2010 та зросте до рівня 53,07% при прийнятті проектних заходів, запропонованих в дипломній роботі;

Таким чином, впровадження проектних рішень по маркетингу ринку постачальників сировини та новітнього екструзійно-видувного устаткування та їх оптимізації дозволяє суттєво підвищити рівень рентабельності продажу продукції.

Перелік посилань

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV(діє з 01.01.2004) // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276

2. Закон України „Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом змін від 22 грудня 2009 року N 1782-VI - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон

3. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 травня 1997 р. N 283/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом змін від 21 серпня 2009 року N 1608-VI - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" // Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 25 вересня 2009 року N 1125) - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати” // Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999((Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 25 вересня 2009 року N 1125) - Комп'ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2010

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" // наказ Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 ( Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 25 вересня 2009 року N 1125)

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" // наказ Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 11 грудня 2006 року N 1176)

8. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибу-ток" // Наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2000 року N 353 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України станом від 14 жовтня 2008 року N 1238)

9. Безпека праці: ергономічні та естетичні основи : навч. посібник / С. О. Апостолюк [та ін.]. - 2-ге вид., стер. - К. : Знання, 2007. - 215 с.

10. Бойко В.В. Економіка підприємств України. - Дніпропетровськ, НГАУ, 2002. - 535 с.

11. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- Київ, Центр навчальної літератури, 2006. - 488 с.

12. Гогіташвілі Г.Г. Основи охорони праці : навч. посібник / Г. Г. Гогіташвілі, В. М. Лапін. - 4-те вид., виправл. і доповн. - К. : Знання, 2008. - 302 с.

13. ГОСТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

14. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

15. Зозулёв А.В. Промышленный маркетинг: стратегический аспект: Учеб.пос. - Харьков: Студцентр, 2005. - 238 с.

16. Економіка підприємства: Підручник/ Ред. С.Ф. Покропивний. - 3-тє вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2006. - 528 с.

17. Економіка підприємства: Навч. посібник/ Ред. А.В. Калина. - К.: МАУП, 2006. - 351 с

18. Кобевник В.Ф. Охрана труда - К. : Выща школа, 1990. - 286 с.

19. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент.- Киів: Центр навчальної літератури, 2006р. -520 с.

20. Примак Т. О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. - К.: Вікар, 2001. - 178 с.

21. Савчук В.П. Управление финансами предприятия: Учебное пособие.- М.: БИНОМ, 2003.- 480с

22. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий - К.: Издательский дом «Максимум», 2001. - 600 с.

23. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания // переизданием СНиП 2.09.04-87 с изменением № 1, 2, утвержденными соответственно постановлениями Госстроя России от 31.03.94 № 18-23 и Минстроя России от 24.02.95 № 18-21, введенными в действие с 1 июля 1994 г. и 1 марта 1995 г.

24. СНиП ІІ-4-79. Естественное и искусственное освещение // У т в е р ж д ены постановлением Государственного комитета СССР по делам строительства от 27 июня 1979 г. № 100

25. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха.

26. СНиП 2.01.02-85. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений.

27. Фінанси підприємств: Підручник / Кол. авт. під кер. проф. А. М. Поддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 2004.- 546 с.

28. Фінансовий менеджмент: Підручник/Кер. кол. авт. і наук. ред проф.А.М.Поддєрьогін.- К.: КНЕУ, 2005.- 536 с.

29. http://www.utos.dp.ua - Офіційний Інтернет-сайт ДУВО “ЛУЧ» УТОС, 2010

30. http://www.blindua.narod.ru - Офіційний Інтернет-сайт Всеукраїнської громадська організація інвалідів Українського товариства сліпих (УТОС), 2010

31. http://dneprohim.com - Офіційний Інтернет-сайт ТОВ «Дніпрохім», м. Дніпропетровськ, 2010

32. http://www.rav.od.ua - Офіційний Інтернет-сайт компанії «РАФ-ПЛЮС», м.Одеса, 2010

33. http://www.plastmass.ru - Довідковий Інтернет-сайт «Садова техніка з пластику та обладнання екструзійного видуву», Росія, 2010

Додаток А

Реєстрацiйнi данi

Код ЄДРПОУ:

03967576

Назва українською мовою:

ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ УВО "ЛУЧ" УТОС

Адреса юридична:

49107 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, БАБУШКIНСЬКИЙ, ВУЛИЦЯ ШИННА д.14

Адреса фактична:

49107 ДНІПРОПЕТРОВСЬК, БАБУШКIНСЬКИЙ, ВУЛИЦЯ ШИННА д.14


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.