Соціально-економічні наслідки інфляції

Методи аналізу інфляційних процесів та їх наслідків. Аналіз демографічного стану в Україні за останні три роки. Визначення прожиткового рівня населення країни. Розробка загальних шляхів в антиінфляційній політиці. Регулювання цін в умовах нестабільності.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 01.03.2017
Размер файла 374,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Кафедра банківської справи

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Гроші та кредит»

(назва дисципліни)

на тему: «Соціально-економічні наслідки інфляції»

Студентки III курсу ЕФ14-1з групи

напряму підготовки 6.030508-

Фінанси і кредит

Кисельова Є. С.

Керівник професор, д.е.н., професор

Семенча І. Є.

м. Дніпро - 2016 рік

РЕФЕРАТ

Курсова робота містить 58 сторінок, 14 таблиць, 9 рисунків, 22 літературних джерел.

Об'єкт дослідження: соціально-економічні наслідки інфляції.

Мета роботи: розглянути соціально-економічні наслідки інфляції та методи боротьби з нею.

Методи, застосовані в роботі: метод обробки та аналізу даних, порівняльний, метод синтезу, групування, статистичні, графічні, табличні.

У роботі виконано огляд літературних джерел з питань економічних наслідків інфляції, соціальних, методи аналізу інфляційних процесів та їх наслідків та думки сучасних науковців щодо цього.

Ключові слова: ІНФЛЯЦІЯ, ІНДЕКС СПОЖИВЧИХ ЦІН, ІНДЕКС ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА, ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ВВП грошові агрегати, ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИНИКИ.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЩОДО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ІНФЛЯЦІЇ

1.1 Економічні наслідки інфляції

1.2 Соціальні наслідки інфляції

1.3Методи аналізу інфляційних процесів та їх наслідків

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ІНФЛЯЦІЇ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз інфляційних процесів в Україні

2.2 Аналіз демографічного стану в Україні за останні три роки

2.3 Визначення прожиткового рівня населення країни

Висновки до розділу 2

РОЗДІЛ 3АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ

3.1 Розробка загальних шляхів в антиінфляційній політиці

3.2 Регулювання цін в умовах інфляційної нестабільності

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Інфляція не є породженням сучасності, а мала місце й у минулому. Тепер інфляція стала явної, її масштаби наростають. Ми читаємо про неї в газетах і журналах, дивимося про неї передачі по телебаченню, і звичайно ж чуємо про неї на вулиці. Про неї говорять, з нею борються, її бояться. Поняття інфляція однозначно асоціюється з негативними процесами. Неможливо знайти серйозного вченого-економіста, який вважав би систематичне зростання цін нешкідливим явищем. Випереджаюче зростання цін на товари, незалежно від довжини інфляційної хвилі, являє собою вкрай болісний процес для будь-якого, навіть високорозвиненої, національного господарського комплексу.

Найефективнішим індикатором «здоров'я» економіки країни є її фінансовий стан. Адже фінансова система не лише забезпечує необхідні взаємозв'язки в економіці, вона є одним з найвпливовіших важелів макроекономічного регулювання, інструментом, за допомогою якого уряди мають змогу регулювати економічний розвиток. Саме тому діяльність виконавчої влади кожної країни спрямована на забезпечення стабільності фінансово-кредитної системи та фінансового стану в цілому. Запорукою цього, серед іншого, має бути стан “керованості” інфляційними процесами. Необхідність у цьому викликана тим, що інфляція не лише призводить до тяжких соціально-економічних наслідків - за умов інфляції втрачається ефективність дії та відбувається деформація інструментів макроекономічного регулювання. Саме тому ця тема є важливою та актуальною. Адже інфляція є однією з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу негативно впливаючи на всі сторони життя суспільства. В даний час інфляція - один із самих небезпечних процесів, що негативно впливають на фінанси, грошову й економічну систему в цілому.

Проблематикою досліджень причин та наслідків інфляції займалися багато закордонних вчених, серед яких Р. Г. Габбард, Ф. С. Мишкін, М. Фрідман [2] та ін. Між ними ведуться дискусії щодо окремих аспектів цієї проблематики. Економічні передумови та соціально-економічні наслідки інфляції в Україні розглядають і вітчизняні науковці, а саме В. Д. Базилевич [4], К. С. Базилевич, А. М. Андрющенков, А. С. Гальчинський [3], А. А. Гриценко, А. І. Даниленко, О. В. Клименко [5], П. В. Круш [5], М. І. Савлук, Т. І. Єфименко, О. Л. Яременко.

Метою даної курсової роботи є: розглянути соціально-економічні наслідки інфляції та методи боротьби з нею.

Для досягнення мети даної роботи були поставленні такі задачі:

1. Визначити економічні наслідки інфляції.

2. Розглянути соціальні наслідки інфляції.

3. Проаналізувати соціальні та економічні наслідки інфляції.

4. У аналітичній частині курсової роботи проаналізувати такі показники: індекс інфляції, ВВП, грошова маса, грошові агрегати, демографічні показники, динаміка валютного курсу.

5. Запропонувати шляхи розв'язку інфляційних процесів.

6. Зробити відповідні висновки.

Об'єкт дослідження: соціально-економічні наслідки інфляції.

Предмет дослідження - соціальні та економічні аспекти, що впливають на стан інфляції.

Методи дослідження: для вивчення економічних та соціальних наслідків інфляції було використано такі методи дослідження: гіпотетико-дедуктивний метод, метод узагальнення, індукції, дедукції. В розділі 2 було використано: горизонтальний аналіз, аналіз динаміки, порівняння, метод графічного представлення .

Інформаційною базою курсової роботи слугувала інформація із статей вітчизняних та закордонних вчених, статистичні дані, дані мережі інтернет.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЩОДО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ІНФЛЯЦІЇ

1.1 Економічні наслідки інфляції

Інфляція (inflation) - тривале зростання загального рівня цін, що відображує зниження купівельної спроможності грошової одиниці. Основними факторами інфляції є монетарні та немонетарні. До монетарних факторів інфляції відносять переповнення каналів грошового обігу грошима, внаслідок чого відбувається знецінення грошей та зниження їх купівельної спроможності. До немонетарних факторів належить підвищення попиту на товари та послуги, збільшення витрат виробництва, сезонні фактори тощо [1].

Інфляція - єдина форма покарання без законної підстави.( Фрідман Мілтон- американський економіст, лауреат Нобелівської премії) Монетарист Мілтон Фрідман вважав, що причини інфляції тісно пов'язані зі зростанням грошової пропозиції, це призводить до підвищення попиту і цін, а зростання цін неминуче притягує за собою інфляцію [2, с. 109].

В економіці інфляція проявляється у вигляді грошових знецінень, дефіциту товарів, послуг, підвищення загального рівня цін на товари, засоби виробництва та послуги, а також девальвацією національної валюти [3, c. 234].

Вітчизняний науковець Базилевич В.Д. виділяє такі економічні наслідки інфляції: по-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва. По-друге, капітали переливаються зі сфери виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого застосування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція. По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від грошей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари, нерухомість та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах. По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад - до простої, або випадкової, форми вартості. По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутрішньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення [4].

Інфляція впливає не тільки на боргові стосунки таких суб'єктів як домогосподарство, банківський сектор, підприємницький і фінансовий сектор, а й на боргові стосунки держави з домогосподарствами та підприємницьким сектором (державний внутрішній борг) та міждержавні боргові стосунки (зовнішній державний борг),як стверджують науковець Круш П.В. та політик Килименко О.В. [5].

Сучасний український економіст, кандидат економічних наук Паливода К. В. [6] вважає, що навіть негативні сторони інфляції можна розглядати як певною мірою корисні для економіки. Так, прямим наслідком інфляції є здешевлення заощаджень, однак це змушує їх власників не тримати гроші в домашніх схованках ,а вкладати їх у фінансову систему ,що використовує ці кошти як інвестиційні ресурси. В Україні в останні роки обсяг депозитів фізичних осіб у банківській системі перевищує сумарні вкладення всіх підприємств і комерційних організацій. Це сталося завдяки випереджальному зростанню доходів населення внаслідок постійного нарощування в обігу грошової маси. Якби українській владі вдалося остаточно подолати інфляцію, не було б ані збільшення доходів, ані нарощування споживчого попиту , ні наповнення ресурсної бази банківської системи ,ні зрештою такого економічного зростання, яке розпочалося в 2000 р. і припинилося лише у зв'язку зі світовою фінансовою кризою. Впродовж останнього десятиліття в Україні були сприятливі умови для інвестицій, їх стримувлао лише те, що держава допустила надмірне панування імпорту на споживчому ринку, тому інвестиції спрямовувалися не безпосередньо у виробництво , а у невиробничу інфраструктуру. Буквально за декілька років у нашій країні виникла мережа сучасних торговельних комплексів , з'явилися внутрішні інвестиційні ресурси та прийшли зовнішні інвестиції - і все ,на нашу думку, завдяки інфляції.

Інфляція може набувати різноманітних форм. Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується. Відкритою називають інфляцію, якщо загальна економічна нерівновага між суспільним попитом та пропозицією виявляється у підвищенні цін. Така інфляція заснована на дії ринкового механізму в економічній системі. Хоча вона і деформує його, але не руйнує остаточно, оскільки механізм ринку продовжує працювати і надсилає його суб'єктам цінові сигнали для відповідної реакції.

Прихована інфляція має місце, якщо загальна економічна нерівновага між грошовим попитом та пропозицією виникає в економічній системі, де існує загальний державний контроль за виробництвом, цінами та всім суспільним відтворенням. Це неминуче супроводжується не просто деформаціями ринкових механізмів, а їх руйнацією, глибина якої залежить від форм та методів регулювання. До появи прихованої інфляції веде не підвищення цін, а зростання дефіциту товарів, підвищення витрат на пошуки та втрати часу на вимушене очікування у чергах. Прихована інфляція позбавляє виробників економічних стимулів, вимагає державних дотацій, руйнує ринкові відносини, породжує "тіньову" економіку, спекуляцію, хабарництво. Зрештою, все зводиться до того, що спрямовані на офіційно-регульованому рівні ціни стрімко зростають на так званому "чорному" ринку. Власне, динаміка таких цін і є відносним вираженням прихованої інфляції.

Повзуча інфляція - інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають незначною мірою (не перевищує 10 % на рік). Вона характеризується надмірною емісією і прискореним накопиченням грошової маси в каналах обігу без помітного підвищення цін. Суб'єкти ринку певний час не відчувають надмірного випуску грошей в обіг і використовують їх для нагромадження чи збереження. Це тимчасово вилучає надмірно емітовані гроші з каналів обігу, послаблює інфляційний тиск на ціни. Тобто така інфляція не має явних негативних наслідків, маловідчутна для економічних агентів. Вона не тільки не спричиняє в собі серйозних негативних наслідків, а й виступає стимулом економічного розвитку та пожвавлення ділової активності. Інфляція на такому рівні досить легко контролюється державою, тому суспільство не тільки легко пристосовується до неї, а й намагається скористатися нею для досягнення своїх поточних цілей.

Помірна інфляція (2-5 % на рік) у розвинутих країнах Заходу не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму.

Західні науковці стверджують, що помірна інфляція сприяє нормальному економічному розвитку, оскільки незначна інфляція стимулює зростання грошової маси. Саме зростання грошової маси в обігу стимулюють здешевлення кредитів, зростання виробництва та активізації інвестиційної діяльності. Зростання виробництва призведе до відновлення ринкової рівноваги між грошовою і товарною масами при незначному підвищені рівня цін. Інфляція вважається негативною при досить високих темпах її розвитку. Позитив помірної інфляції веде до стимулювання інвестиційного процесу і одночасно до знецінення грошей.

Галопуюча інфляція - інфляція, коли ціни зростають швидко - на 10-100 % щорічно. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження, поширюється відплив капіталу з виробничої сфери до сфери обігу, тобто йде розбалансування економічної рівноваги. За такої інфляції суб'єкти економічних відносин втрачають бажання реалізовувати товари за національну валюту, яка поступово втрачає свою купівельну спроможність, а стараються переходити на бартерні операції або на продаж товарів за іноземну валюту. Тобто в умовах галопуючої інфляції гроші не тільки перестають бути засобом нагромадження, а й частково перестають виконувати одну з основних функцій - засіб обігу. Держава втрачає головні важелі управління емісійним процесом, оскільки економічна та фінансова криза ставить її перед необхідністю вдаватись до нових і нових емісій, і як результат цього економічного процесу настають "емісійні шоки". Це призводить до того, що галопуюча інфляція перетворюється у гіперінфляцію.

Гіперінфляція - характерними для неї є надзвичайно високі темпи зростання цін - більш як 100% на рік. У рамках гіперінфляції виділяють вужче поняття - суперінфляція, за якої темпи зростання цін становлять 1000 і більше процентів за рік. Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні.

Найчастіше гіперінфляція виникає у країнах, де спостерігається політичний хаос, соціальні революції або диспропорції в економіці, викликані наслідками війн.

На стадії гіперінфляції спостерігається нестабільність цін у всіх секторах економіки, поширюються бартерні операції, порушується фінансово-кредитний механізм, розвиваються неорганізовані стихійні процеси в економіці, що призводить до зростання загальної економічної та політичної нестабільності.

У період гіперінфляції реальний попит на гроші знижується, виникає різновид "гарячих" грошей - грошей, що втрачають свої основні функції (функцію обігу, нагромадження) і не затримуються довго у своїх власників. У такий період економічної диспропорції особливо бракує банкнот великих номіналів, оскільки дрібні купюри зовсім втрачають свою вартість і виходять із каналів грошового обігу. Через це держава випускає в обіг купюри все вищих номіналів.

Через високі темпи росту інфляції реальна вартість доходів бюджету постійно знижується у зв'язку зі швидким знеціненням податків та інших надходжень до державної скарбниці, а також одночасним зростанням видаткової частини. Тому держава змушена весь час проводити все нову і нову емісію, щоб компенсувати фінансові втрати від інфляції. Оскільки зробити це практично неможливо, то державі доводиться зводити до мінімуму свої витрати, передусім на соціальні потреби, що у свою чергу загострює соціально-політичну нестабільність у суспільстві. На останній стадії інфляції (гіперінфляції) зростання емісії стає вже не тільки фінансово невигідним, а й соціально небезпечним.

Збалансована інфляція - інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг

Незбалансована інфляція - інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.

Очікувана інфляція - зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду. Очікувана інфляція спричиняється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою. Тому учасники ринкового процесу її очікували і захистилися від її згубного впливу.

Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників - на сировину та засоби виробництва. Це несподівана для економічних суб'єктів тобто є результатом непередбачених змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції. Для неочікуваної інфляції характерне різке підвищення цін що негативно впливає на грошовий обіг та податкову систему. За такої ситуації населення побоюється знецінення своїх доходів, а тому значно збільшуються витрати на придбання товарів і послуг. Це створює додаткові труднощі в економіці та призводить до подальшого зростання цін.

Стагфляція - це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.

Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Як стверджує видатний економіст XX ст. Джон Мейнард Кейнс, основоположник теорії "інфляції попиту", цей вид інфляції розвивається тоді, коли сукупний попит перевищує межі максимального використання виробничих потужностей. А така ситуація в "зрілій" ринковій економіці може виникнути лише за надзвичайних обставин. Головною проблемою нормально функціонуючої економіки, навпаки, є проблема збуту виготовленої продукції. Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад" узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зростання попиту.

Інфляція пропозиції (витрат) - це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції.

Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, оліго-полістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави і т. ін. Збільшення витрат виробництва на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки й обсяг продукції, який підприємці готові запропонувати за наявного рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, у свою чергу, підвищує рівень цін. Інфляція пропозиції -це передусім зростання заробітної Плати, витрат на енергетичні й сировинні ресурси, а також зниження продуктивності праці, посилення монополізації виробництва і ринку, зростання у структурі виробництва галузей із сповільненими темпами підвищення продуктивності праці (наприклад послуг), з високою часткою витрат на заробітну плату та низкою питомою вагою виробництва предметів споживання, високі непрямі податки тощо.[22]

1.2 Соціальні наслідки інфляції

Сучасний науковець Марцин В. С. [7, с. 23 ]. вважає, що основними соціально-економічними наслідками інфляції майже завжди є перерозподіл національного доходу і багатства між різними групами суспільства, економічними і соціальними інститутами довільним і не прогнозованим чином. В результаті росту цін відбувається зниження конкурентоспроможності національних товарів, внаслідок чого зростає імпорт і зменшується експорт, банкрутують національні виробники, росте попит на більш стабільну іноземну валюту, посилюється відтік капіталів за кордон, а це сприяє зниженню політичної стабільності у суспільстві, зростає соціальна напруженість

Основними показниками інтегральної оцінки рівня життя населення в умовах інфляції є [8]: реальна середньомісячна заробітна плата, реальні середньодушові грошові доходи, коефіцієнт концентрації доходів, перевищення середньодушових грошових доходів над витратами, співвідношення середньодушових грошових доходів та прожиткового мінімуму, мінімальний споживчий бюджет.

Соціальні наслідки інфляції: По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги. По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю. По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві [4].

Інфляція має цілий ряд негативних наслідків у багатьох сферах суспільного життя, насамперед у соціальній та економічній, а саме: перерозподіл доходів, зменшення реальної вартості заощаджень, посилення податкового тиску, зниження обсягів виробництва, збільшення суспільних витрат, розширення спекуляції в результаті зміни цін, прискорення матеріалізації грошових запасів, падіння реальної відсоткової ставки, зниження мотивації до праці. Отже, інфляція впливає негативно не лише на грошово-кредитну систему, але й знижує соціальний рівень життя населення. При цьому повністю вилучити дане явище в ринкових умовах господарювання є неможливим, що зумовлює необхідність розробки системи заходів щодо регулювання інфляції [9, с. 9-31].

Першими жертвами інфляції стають споживачі, які страждають від неминучого падіння рівня життя. Це відбувається в різних формах. Інфляція перерозподіляє прибуток, зменшуючи його в одержувачів фіксованого прибутку і збільшуючи в інших груп населення. Інфляція також погіршує становище землевласників, що отримують фіксовану ренту. Меншою мірою жертвами інфляції стають "білі комірці", частина службовців державного сектору, прибуток яких визначається фіксованою тарифною сіткою, а також ті, що живуть на фіксований прибуток за соціальним забезпеченням та інші трансфертні прибутки сім'ї.

Також від інфляції страждають і деякі наймані робітники. Ті, хто працюють у нерентабельних галузях промисловості і позбавлені підтримки сильних профспілок, намагаються опинитися в такій ситуації, коли зростання рівня цін випередить зростання їх грошового прибутку.

Виграш від інфляції можуть отримати керівники фірм, інші одержувачі прибутку.

Інфляція може також розчарувати власників заощаджень. Зі зростанням цін реальна вартість чи купівельна спроможність заощаджень, відкладених на "чорний день", зменшується. Під час інфляції знижується реальна вартість термінових вкладів у банку страхових полісів, щорічної ренти та інших паперових активів з фіксованою вартістю, яких колись вистачало, щоб упоратися з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спокійний вихід на пенсію. Особливо відчутно вона впливає на розвиток виробництва, торгівлю, кредитну, валютну і грошову системи, державні фінанси і платіжний баланс країни.

Інфляція спричинює посилення хаотичності і диспропорційності розвитку суспільного виробництва. Позичкові капітали спрямовуються переважно в галузі зі швидким зростанням цін і вилучаються з інших галузей, де може настати застій і занепад виробництва. Часті коливання і стрибки цін посилюють економічний ризик інвестицій, що викликає скорочення нових капіталовкладень і припинення науково-технічного прогресу. До технічного регресу призводить також те, що в період інфляції ціна робочої сили часто зростає повільніше, ніж ціна засобів виробництва, і застосування ручної праці виявляється вигіднішим, ніж техніки. Скорочуючи платоспроможний попит населення, інфляція зумовлює звуження ринку збуту товарів народного споживання, що може викликати затухання темпів їх зростання чи навіть скорочення обсягів виробництва. Нерідко виникає затоварення на цих ринках за абсолютного скорочення особистого споживання.

Інфляція по-різному впливає на рівень життя різних верств населення нашої країни. Як відомо, умовно все населення країни розподілено на п'ять груп залежно від рівня доходів: 20% за цією градацією - найбідніші, а 20% - найзаможніші. З підвищенням добробуту стрімко падає питома вага витрат на харчування і, відповідно, зростають витрати на послуги й непродовольчі товари. За дослідженнями бідні 65% своїх доходів спрямовують на харчування, а багаті - 52% [10, с. 101].

В умовах істотної інфляції зростає розрив в реальних доходах між видами соціальних груп, погіршується становище осіб з фіксованим доходом (наприклад, пенсіонерів, службовців, студентів, чиї доходи формуються за рахунок держбюджет [11].

На зниження життєвого рівня населення країни особливо негативно впливає поєднання інфляції з різким спадом обсягу виробництва. За таких умов можливості держави і більшості підприємств щодо розподілу життєвих благ, об'єктивно необхідних для відтворення робочої сили, значно скоротилися, владні органи одночасно з політикою, спрямованою на обвальну лібералізацію цін, здійснювали і продовжують здійснювати заходи щодо всілякого стримування зростання заробітної плати працівників державного сектора економіки. Це призвело до того, що купівельна спроможність середньої заробітної плати відносно рівня 1990 року, знизилася за зазначений період майже у 4 рази.

Через падіння реальної заробітної плати значно звузився платоспроможний попит населення. Це і є важливою причиною зупинення виробництва продуктів найпершої необхідності, дитячого харчування тощо. Якщо й надалі триватиме політика звуження попиту, зниження реальної заробітної плати, то згортання виробництва не зупинити.

Інфляція здійснює негативний вплив на суспільство в цілому. У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та інших верств населення, які змушені купувати товари за зростаючими цінами.

Проте не тільки продають, а й купують товари за зростаючими цінами, а працівники не тільки купують товари, а й продають свій товар -- робочу силу, ціна на яку в період інфляції теж зростає. Тому виграш чи втрати від інфляції можуть мати представники будь-якої соціальної групи.

Проте є соціальні групи населення, які не мають можливості захистити себе від втрат унаслідок інфляції. Це передусім пенсіонери, особи, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню, усі працівники з фіксованим доходом, зокрема службовці державних установ, науковці, студенти та ін.

Крім прямих втрат, яких зазнає через інфляцію значна кількість економічних суб'єктів, її негативними соціальними наслідками є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого економічного становища, загострення соціальних суперечностей. Все це спричинює соціальну і політичну нестабільність у суспільстві.

1.3Методи аналізу інфляційних процесів та їх наслідків

З метою коректного та детального аналізу інфляції і цін необхідним є вивчення статистичних методів дослідження. Існує безліч методів, які використовуються у статистиці, але найчастіше їх розподіляють на методи збору та обробки інформації (рис. 1.1)

Рис. 1.1 Класифікація методів дослідження [12]

Методи збору включають: спостереження, вивчення документів (контент-аналіз), опитування (анкетування й інтерв'ювання), тестування (у тому числі соціометричний тест), експеримент (лабораторний і природний).

Найбільш розповсюдженим сучасними математико-статистичними методами в аналізі інфляції і цін є індексний, кореляційний, регресійний, факторний, кластерний аналізи [12].

Серед узагальнюючих статистичних показників одне з найважливіших місць належить індексам. В економіці та статистиці цей термін вживається як у більш широкому, так і у вузькому, спеціальному розумінні.

Індексний метод широко використовується у практиці аналітичної роботи для вивчення ступеня виконання різних планових завдань, визначення динаміки аналізованих показників, розрахунку впливу окремих факторів на зміну результатів виробничо-експлуатаційної діяльності підприємств і організацій міського господарства.

За своєю суттю індекс - це відносна величина (динаміки, виконання плану), що характеризує зміну рівня будь-якого економічного явища в часі, просторі або порівняно з планом, нормою, стандартом. Різновидом індексів є процент виконання плану, темпи і коефіцієнти зростання (ланцюгові, базисні, середні).

За допомогою індексного методу вирішуються такі завдання:

одержують порівняльну характеристику досліджуваного соціально-економічного явища (процесу) в часі, коли індекси виступають як показники динаміки; характеризують виконання показника відносно встановленої бази (норми, стандарту, плану); оцінюють роль окремих факторів шляхові елімінування впливу інших факторів, що разом формують складне явище; одержують характеристику зміни явища в просторі: так звані територіальні індекси забезпечують можливість просторових порівнянь; вимірюють вплив зміни структури явища на індексовану величину.

Для розробки макроекономічної політики, а також виміру змін купівельної спроможності населення і уряду центральні банки практично всіх країн світу використовують як основний показник інфляції індекс споживчих цін. Проте існують інші цінові індекси: індекс-дефлятор ВВП, індекс цін виробників промислової продукції тощо [12].

Найбільш поширеним методом вимірювання інфляції є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін (ІСЦ) - показник, що характеризує зміни загального рівня цін і тарифів на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Формула для обчислення:

,

де P1, Р0 -- рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно; g0 -- кількість товарів у базовому періоді, узятих до розрахунку. ІСЦ відображує зміну вартості фіксованого набору споживчих товарів і послуг постійної якості з постійними характеристиками в поточному періоді порівняно з базисним. ІСЦ, зазвичай, використовують як показник загального рівня І. в економіці [13].

Індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.( Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012)

Індекс промислового виробництва, він же індекс виробництва промислової продукції, або індекс промислової продукції (сокр. ІПП) -- відносний показник динаміки обсягу промислового виробництва, що показує його підйом або спад [14]. Обчислюється за формулою:

.

Q тік і Q баз - це значення обсягу виробництва в поточному і попередньому періодах відповідно.

Індекс промислової продукції -- відносний показник, що характеризує зміну маси вироблених матеріальних благ у поточному періоді порівняно з базисним. В Україні це середньозважена величина, основу вагової структури якої складають дані про розподіл валової доданої вартості між промисловими видами діяльності, із відповідних індивідуальних індексів по кожному товару. Методологія розрахунку індексу відповідає міжнародним стандартам. Вона базується на використанні даних щодо динаміки виробництва видів продукції за встановленим постійним набором товарів-представників та структури валової доданої вартості за базовий рік . Щомісячно розраховується індекс до середньомісячного значення базового року з використанням формули Ласпейреса . На підставі цього індексу розраховуються індекси до попереднього місяця, відповідного місяця і періоду попереднього року[15].

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Із Закону України «Про прожитковий мінімум», стаття 1 «Основні положення»: Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність [16]. У країнах з розвиненою економікою підвищення соціальних стандартів життя населення є результатом економічного росту. У той же час в Україні (останніми роками) підвищення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати носить директивний характер. Воно не є відповіддю на попередні інфляційні процеси, а стимулює різке підвищення цін внаслідок різкого зростання попиту на ринку.Неважко помітити зв'язок між підвищенням соціальних стандартів та наступним за ним витком інфляції: за кожним підвищенням прожиткового мінімуму і/чи мінімальної зарплати через 1-2 місяці відбувається зростання індексу споживчих цін.

Дефлятор ВВП є одним з поширених показників підрахунку індексу споживчих цін, який відображає інфляційний рівень в країні. Дефлятор ВВП спирається на розмір споживчого кошика поточного періоду, але не базисного. Таким чином, дефлятор ВВП прийнято також вважати і індексом Пааше. Дефлятор ВВП включає в себе кінцеві продукти споживання, товари та послуги, що враховуються у ВВП. Приступаючи до розрахунку ВВП, відкиньте всі показники, що характеризують товари, придбані в попередні роки, і товари, що є посередником при виготовленні кінцевого продукту. Наприклад, їжа, приготована вдома, і вечеря, приготована в ресторані. Обидва страви можуть бути абсолютно однаковими, але кінцевим продуктом, вартість якого визначає рівень ВВП, стане вечеря з ресторану. Підрахунок ВВП спирається на наступний принцип: «Все, що виробляється в країні, буде обов'язково продано». Таким чином, найпростіший підрахунок ВВП відбувається шляхом додавання всіх сум, витрачених споживачами на купівлю виробленої кінцевої продукції. Іншими словами, ВВП можна представити у вигляді суми всіх витрат, необхідних для викупу на ринку всіх вироблених товарів. Дефлятор ВВП (I деф) характеризує ступінь інфляції по всій сукупності товарів і послуг, які виробляються і споживаються в даній країні. Він розраховується як відношення номінального ВВП (N ВВП) до реального ВВП(R ВВП):

де - Валовий продукт досліджуваного періоду в поточних цінах;

- Валовий продукт в цінах базисного періоду.

Грошова маса, що перебуває в обігу, її структура і динаміка вважаються одними з головних макроекономічних показників стану народного господарства. В основу виділення обсягу і структури грошової маси покладено агрегатний метод вимірювання пропозиції грошей. В Україні обсяг грошової маси розраховується за допомогою чотирьох агрегатів. Дані грошові агрегати включають: М0 - готівкові гроші в обігу; М1, крім М0 - кошти підприємств на розрахункових, поточних спеціальних рахунках в банках, депозити населення в ощадних банках до запитання, коштів страхових компаній; М2 дорівнює М1 плюс термінові депозити населення в ощадних банках, в тому числі компенсація; М3, складається з М2 і сертифікатів та облігацій державної позики. Згідно концепції американського економіста І. Фішера, одна з головних умов виникнення інфляції криється в більш швидкому зростанні грошової маси у порівнянні з ростом об'єму реального продукту, внаслідок чого виник надлишок грошей призводить до їх знецінення та зростання цен.І. Фішер будує свою концепцію на підставі виведеного їм рівняння обміну, відповідно до якого алгебраїчна сукупність грошової маси М, що знаходиться в обігу, і швидкості обігу грошей V врівноважує сукупність рівня цін Р і кількості реальних товарів і послуг Q: З даного рівності І. Фішер визначає залежність зростання рівня цін:

Демографічний чинник є одним із визначальних для забезпечення стабільного й безпечного розвитку держави, а проблеми оптимального демографічного розвитку слід розглядати як першочергові інтереси держави, як фактор і водночас як результат її функціонування. Від демографічних характеристики працездатного населення і показників демографічного розвитку залежить розвиток трудового потенціалу і, як результат, величина сукупного національного доходу.

Демографічний чинник поряд з іншими соціально-економічними факторами впливає на рівень трудової активності населення. Соціально-демографічна ситуація в державі формується залежно від розвитку процесів відтворення населення та міграційних процесів. Аналіз сучасної демографічної ситуації, а також її динаміки протягом останніх років свідчить про наявність в Україні поряд із соціально-економічними проблемами глибокої демографічної кризи.

У статистичному аналізі інфляції використовується також показник норми(темп) інфляції. Норма інфляції є основним вимірювачем інфляції і відображає відсоткове зміна рівня інфляції за даний період часу. У статистиці прийнято вважати, що якщо норма інфляції менше 10%, то має місце "повзуча" інфляція; якщо норма інфляції близько 50%, то має місце "гіперінфляція". Норма інфляції 10 - 99% характерна для країн з перехідною економікою або для країн, що розвиваються. Темп інфляції визначається шляхом зіставлення індексу споживчих цін минулого року з індексом цін даного року. Цю різницю необхідно поділити на індекс цін минулого року та помножити на 100%. Темп інфляції показує зміни інфляції за певний період (прискорення чи сповільнення).

*100,

де -- ціновий індекс у поточному і минулому періодах відповідно.

Висновки до розділу 1

Отже, з опрацьованої інформації даного розділу я можу зобити висновки, що інфляція як багатофакторний процес - це прояв диспропорційності у розвитку суспільного відтворення, що зумовлено порушенням закону грошового обігу.

Серед методів аналізу інфляції широко розповсюджений індексний метод, головними показниками якого є: індекс споживчих цін , індекс промислового виробництва , прожитковий мінімум ВВП , грошова маса, демографічний чинник .

Важливим в даному розділі є вирішення питання щодо наслідків інфляції:

1. Знижуються реальні доходи населення. Це стосується насамперед осіб, які отримують фіксовані номінальні доходи (працівники бюджетних організацій, пенсіонери).

2. Знецінюються фінансові активи із сталим доходом. Інфляція знижує їхню реальну вартість. У цьому випадку скорочуються також і реальні доходи, що їх отримують власники таких фінансових активів.

3. Порушується нормальний розподіл доходів між дебіторами та кредиторами. Від інфляції виграють дебітори, тобто позичальники кредиту, і програють кредитори (позичкодавці). Це обумовлено тим, що в умовах інфляції кредит надається за однієї купівельної спроможності грошей, а повертається за іншої, нижчої.

4. Знижується мотивація до інвестування довгострокових програм. Довгострокові інвестиції стають ризикованими, тому що прибуток, який очікують отримати при поточних цінах, у майбутньому внаслідок інфляції може суттєво зменшитися в реальному вимірі.

5. Прискорюється матеріалізація грошей. Під час інфляції зростають ціни на товарно-матеріальні ресурси і нерухомість. Тому домашні господарства і підприємства намагаються позбутися грошей і вкласти їх у запаси товарно-матеріальних цінностей та в нерухомість.

6. Інфляція виступає як фактор зайнятості та безробіття. В умовах неповної зайнятості інфляція може виконувати й позитивну функцію, якщо вона набуває вигляду інфляції попиту. В цих умовах держава, збільшуючи сукупні витрати, може ціною помірної інфляції стимулювати збільшення виробництва та зниження безробіття. Але помірна інфляція попиту може також стати затяжною За цих умов до неї звикають продавці і тому автоматично наперед підвищують ціни на свої товари і послуги. До неї звикають і покупці, тому намагаються робити закупки заздалегідь.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ НАСЛІДКІВ ІНФЛЯЦІЇ В УКРАЇНІ

2.1 Аналіз інфляційних процесів в Україні

Таблиця 2.1. Звідна таблиця індексів інфляції з 2013 по 2016 роки [18]

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

За рік

2013

100,2

99,9

100,0

100,0

100,1

100,0

99,9

99,3

100,0

100,4

100,2

100,5

100,5

2014

100,2

100,6

102,2

103,3

103,8

101,0

100,4

100,8

102,9

102,4

101,9

103,0

124,9

2015

103,1

105,3

110,8

114,0

102,2

100,4

99,0

99,2

102,3

98,7

102,0

100,7

143,3

2016

100,9

99,6

101,0

103,5

100,1

99,8

99,9

99,7

104,5

Розглянемо табл. 2.1.Аналіз проведено за даними [18],показники за 2013-2016 роки. В 2016 спостерігаємо спад в червні-серпні. Як бачимо, в 2015 років споживчі ціни на товари і послуги виросли на 43,3%, наша країна зіткнулась з галопуючою інфляцією, річні темпи якої в 2015 році були максимальними за останні 20 років, такий рівень інфляції в Україні є антирекордним. Індекс інфляції за 2014 рік в Україні продемонстрував середню статистику, яка виявляється кращим, ніж в 2015 році, але поступилася попередньому 2013 року, оскільки індекс склав на 24,4% більше, ніж в 2013 році.

Розрахуємо темп інфляції :

-2013рік:100,5- 99,8/99,8*100%=0,7%

-2014рік:124,9-100,5/100,5*100%=24,27%

-2015рік:143,5-124,9/124,9*100%=14,89%

Представимо дані аналізу динаміки на рис. 2.1, спостерігаємо зріст індексу інфляції в Україні у 2013-2015 роках.

Рис.2.1Динаміка індексу інфляції в Україні 2013-2015 році

Рис. 2.2 Динаміка індексу інфляції в Україні в 2013-2015 році по місяцям

З рис.2.2 можемо спостерігати, що найбільший рівень інфляції був в квітні 2015, після чого відбувся значний спад. В 2013 році спостерігаємо більш стабільні показники протягом року.

Привожу глобальний графік з динамікою зміни індексу інфляції в Україні за останніх 10 років де можна спостерігати підсумок стрімкого зростання індексу інфляції в Україні у період з 2006 по 2016 роки.

Рис. 2.3 Динаміка індексу інфляції в Україні з 2006 року (наростаючим підсумком) [18]

Таблиця 2.2 Звідна таблиця індексів промвиробництва з 2013 по 2016 роки[18]

січ

лют

бер

квіт

трав

черв

лип

серп

вер

жовт

лист

груд

За рік

2013

88,9

99,4

111,0

98,5

94,4

101,6

105,1

97,5

99,6

107,4

97,4

100,1

99,0

2014

84,6

100,5

108,0

98,9

98,6

98,5

97,8

88,1

105,4

107,3

98,0

98,3

82,8

2015

81,6

98,8

109,8

97,9

99,7

101,7

103,5

96,0

105,8

107,0

98,4

101,2

98,4

2016

81,4

108,2

106,8

96,6

96,3

97,9

107,0

99,2

104,4

105,7

100,3

· значення індексів у % відповідно попереднього місяця

Індекс промислового виробництва - відносний показник динаміки обсягу промислового виробництва, показуючий його підйом або спад, в Україні в липні 2016 року склав 107,0% (відносно попереднього місяця) . Що показує нам таблиця 2. 2 "У вересні 2016 року в порівнянні з серпнем 2016 року індекс промислової продукції склав 104,4% (з врахуванням сезонного чинника - 101,6%) і вереснем 2015 року - 102,0% (скоректований на ефект календарних днів - 102,2%) . За дев'ять місяців цього року зростання промислового виробництва склало також 2%. В 2015 році спад в промисловості склав більше 13%. У січні 2016 року падіння склало 1,7%, але вже в лютому було зафіксовано зростання на 7,6%, в березні - на 4,8%, в квітні - на 3,5%, в травні - на 0,2%. У червні було падіння на 3,4%, в липні - на 0,2%. У серпні промислове зростання поновилося і склало 3,4%.

Додатково приводиться глобальний рисунок з динамікою зміни індексу промисловій продукції (промвиробництва) в Україні з 2010 року наростаючим підсумком( рис 2.4).

Рис.2.4 Динаміка індексу промислового виробництва в Україні з 2010[18]

Підсумок, на жаль, виходить не наростаючий, а убуваючий .

ВВП -- головний індикатор економічного розвитку і найповніший показник сумарного обсягу виробництва товарів та послуг за певний період.

Таблиця 2.3ВВП України в 2013 році[18]

Валовий внутрішній продукт України в 2013 році (в млн. грн.)

Номінальний ВВП (у фактичних цінах)

Реальный ВВП (в цінах 2012 року)

Різниця (реальний - номинальний ВВП)

I квартал

302864

303396

+532

+0.2%

II квартал

353025

340628

-12397

-3.5%

III квартал

394731

386537

-8194

-2.1%

IV квартал

404311

380048

-24263

-6.0%

за 2013 рік

1454931

1410609

-44322

-3.0%

Таким чином дефлятор ВВП в 2013 році дорівнює: 1454931/1410609*100%=103,14%

Таблиця 2.4 3ВВП України в 2014[18]

Валовий внутрішній продукт України в 2014 році (в млн. грн.)

Номінальний ВВП (у фіктичних цінах)

Реальный ВВП (в цінах 2013 року)

Різниця (реальний - номінальний ВВП)

I квартал

313568

312094

-1474

-0.5%

II квартал

375903

338163

-37740

-10.0%

III квартал

434166

378633

-55533

-12.8%

IV квартал

443091

336233

-106858

-24.1%

за 2014 рік

1566728

1365123

-201605

-12.9%

Таким чином дефлятор ВВП в 2014 році дорівнює: 1566728/1365123*100%=114,77%

Таблиця 2.5 3ВВП України в 2015[18]

Валовий внутрішній продукт України в 2015 році млн. грн.)

Номінальний ВВП (у фіктичних цінах)

Реальный ВВП (в цінах 2014 року)

Різниця (реальний - номінальний ВВП)

I квартал

375525

301046

-74479

-19.8%

II квартал

455245

335202

-120043

-26.4%

III квартал

563907

408111

-155796

-27.6%

IV квартал

584781

385931

-198850

-34.0%

за 2015 рік

1979458

1430290

-549168

-27.7%

Таким чином дефлятор ВВП в 2014 році дорівнює: 1979458/1430290*100%=138,40%

Таблиця 2.6. Індекси - дефлятори валового внутрішнього продукту

(у відсотках до попереднього року)

2013 рік

2014 рік

2015 рік

103,14

114,77

138,4

Побудуємо аналіз динаміки змін індексу дефлятора ВВП в Україні за період 2013-2015 роки.

Рис.2.5Динаміка індексу дефлятора ВВП в Україні 2013-2015 році

Отже бачимо, що загальний рівень цін підвищується з кожним роком.

Грошова маса, що перебуває в обігу, її структура і динаміка вважаються одними з головних макроекономічних показників стану народного господарства. НБУ останніми роками вживає заходи щодо зниження темпів зростання сукупної грошової маси, резервів, готівки, особливо у позабанківському обороті. Сучасна національна грошова система України має перехідний характер, вона перебуває у стадії становлення і переходу до розвинених грошових структур ринкового типу. [18].

Грошовий агрегат -- це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. У статичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3.

Таблиця 2.7Динаміка грошових агрегатів в Україні у 2004-2014 рр. [1]

Динаміка грошових агрегатів показує, що протягом періоду з початку 2004 р. по серпень 2014 р. зросли всі грошові агрегати (Табл. 2.7) Аналізуючи дані таблиці, слід зазначити, що: на 368 2400 млн. грн. зросли наявні в обороті готівкові гроші (М1); грошова маса збільшилась на 829800 млн.грн, (М3); грошова база збільшилась на 830 900 млн.грн

Безготівковий курс долара в Україні пробив нову психологічну відмітку - 30 грн../$. UBR зібрав інформацію про найбільш важливі курсові відхилення гривни за всю її історію порівняно з поточними заробітками населення. До 2013 року заробіток в доларовому вираженні досяг максимуму, а міжнародні резерви досягли позначки 31,543млд дол. [18].

1996 - при запуску гривни в звернення курс складав 1,75/$. Середньомісячна зарплата в той рік була на рівні 126 грн.

1998 - до липня-1998 курс не перевищував 2,10 грн/$, проте унаслідок кризи за півроку піднявся приблизно на 60% і до кінця 1998 р. складав близько 3,4 грн/$. Середньомісячна зарплата виросла до 153 гривень.

1999 - За рік долар виріс в ціні ще на 1,6 грн. -- до 5,02 грн/$. Наступні 5 років він вагався між 5,00 грн. і 5,50 грн., а середньомісячна зарплата за цей час підскочила більш ніж в 3 рази -- з 178 грн. в 1999 р. до 590 грн. в 2004 р.

2005 - в квітні Нацбанк встановив офіційний курс на 5,05 грн/$. На цьому рівні він протримався 3 роки. Середньомісячна зарплата піднялася в 2,2 разу, з 806 грн. (2005 р.) до 1806 (2008 р.)

Рис. 2.6 Динаміка валютного курсу

2008 - В квітні гривна зміцнилася до 4,85/$, проте в грудні звалилася до 7,79/$. За наступних 5 років курс долара виріс всього на 20 копійок. Середньомісячна зарплата за підсумками 2013 р. виросла до 3265 грн., що в 1,8 разу перевищує рівень 2008 р. і досягла максимуму в доларовому еквіваленті -- $408,63. В той же час, золотовалютні резерви почали падати: у 2013 р. він втратили 35% ($11,128 млрд) в порівнянні з 2008 р.

2014 - Перші скачки почалися в лютому після втечі В. Януковича і зміни уряду. До кінця місяця "офіційний" долар піднявся до 9,42 грн. Курс американської валюти плавно зростав протягом всього року і до кінця-2014 перевищив відмітку в 15 гривень. Середня зарплата з початку і до кінця року виросла на 27%, з 3167 в січні до 4012 в грудні.

2015 - З початку року американська валюта почала нестримно зростати в ціні. Якнайглибше падіння за всю історію гривни припало на лютий. Тоді офіційний курс перевалив за 30 гривень, а межбанк досяг 33 гривень за долар. Кількість курсів в нашій країні також досягла максимуму: у Україні одночасно діяли офіційний курс НБУ, офіційний межбанк, "сірий" межбанк (за рахунок прикручення до офіційних міжбанківських котирувань всіляких комісій), готівкові курси у відділеннях банків (не дивлячись на відсутність в них валюти) і "чорний" готівковий курс (продавці і покупці залишали заявки і контакти в інтернеті). Середня зарплата українців протягом року виросла на 30% (з 3455 до 4498 грн.).


Подобные документы

  • Сутність інфляції і індекс споживчих цін. Соціально-економічні наслідки та особливості інфляційних процесів в Україні. Особливості зв’язку інфляції та безробіття. Причини інфляції та її види. Подолання інфляції шляхом грошово-кредитної політики.

    курсовая работа [288,0 K], добавлен 10.11.2010

  • Розглянуто еволюцію та динаміку інфляційних процесів в Україні в умовах нестабільної економіки, їх соціально-економічні наслідки та причини. Зроблено порівняння індексів інфляції України з Євросоюзу. Визначено шляхи збалансування інфляційних процесів.

    статья [264,8 K], добавлен 07.02.2018

  • Теоретичні підходи пояснення інфляції. Причини, суть і форми інфляції. Методи стимулювання інфляційних процесів. Антиінфляційна політика та методи боротьби з інфляцією. Соціально-економічні наслідки інфляції. Особливості інфляційного процесу в Україні.

    курсовая работа [76,5 K], добавлен 04.02.2009

  • Сутність інфляції та показники, що її визначають. Основні види і форми інфляції, її вплив на соціально-економічний розвиток країни. Аналіз існуючого стану інфляційних процесів в сучасній Україні, шляхи подолання. Методи антиiнфляцiйного оподаткування.

    курсовая работа [327,2 K], добавлен 14.05.2014

  • Визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції і методи боротьби з нею. Причини виникнення інфляції в Україні, особливість її проявів. Індекси споживчих та виробничих цін, прожитковий рівень. Основні напрямки антиінфляційної політики.

    курсовая работа [598,8 K], добавлен 14.04.2013

  • Аналіз соціально-економічних наслідків інфляції в Україні. Антиінфляційна політика держави. Обгрунтування необхідності регулювання цін в умовах інфляційної нестабільності. Зарубіжний досвід долання інфляції та можливості адаптації його в нашій державі.

    дипломная работа [1010,0 K], добавлен 07.01.2015

  • Загальнотеоретичні основи поняття інфляція, її види, типи та причини виникнення. Визначення основних соціально-економічних наслідків інфляції і методів боротьби з нею. Характеристика інфляції попиту і пропозиції. Методи антиінфляційного оподаткування.

    курсовая работа [66,1 K], добавлен 13.03.2010

  • Форми та типи інфляції, причини виникнення щодо товарів та грошей, її вплив на перерозподіл доходів, форми прояву та соціально-економічні наслідки. Проблеми інфляційних процесів в Україні. Антиінфляційна політика та основні засоби боротьби з інфляцією.

    курсовая работа [54,8 K], добавлен 31.03.2011

  • Поняття та сутність інфляції, її види, причини та соціально-економічні наслідки. Розгляд основних методів вимірювання інфляції. Гострота проблеми інфляційних процесів в сучасній Україні: зростання цін на продукти харчування, підвищення цін виробників.

    контрольная работа [772,9 K], добавлен 12.12.2014

  • Аналіз соціальних і економічних наслідків інфляції в умовах трансформації економічної системи України. Засади виникнення інфляції, методи запобігання її виникненню та розробка практичних рекомендацій. "Грошова ілюзія": зниження психологічного впливу.

    реферат [23,8 K], добавлен 28.05.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.