Теоретичне та техніко-економічне обґрунтування розробки виробничої програми на основі заходів, сприяючих підвищенню обсягів виробництва

Ефективне маркетингове дослідження, як правило, охоплює п'ять послідовних етапів (рис.1.4) [22]:

Рис.1.4 Процес маркетингового дослідження

В основі планування збуту й виробництва продукції лежить маркетингова програма розвитку підприємства [30].

Маркетингова програма складається після завершення дослідження: аналізу маркетингового середовища, комплексного дослідження вимог споживачів до товару, кон'юнктури ринку, його ємності й ринкового попиту, системи ціноутворення, рівня й динаміки цін, всіх дій конкурентів, форм і методів збуту, особливостей поводження покупців, оцінки виробничо-ресурсних і збутових можливостей, а також фінансових проблем.

Саме маркетингова програма, її інформація, що охоплює безліч факторів виробництва й збуту, визначає ступінь ймовірності прибутковості всіх операцій, є базою для розробки внутрішнього плану підприємства.

Отже, виробнича програма повинна формуватися з урахуванням ресурсів підприємства й одержання найкращих результатів, тобто бути оптимальною.

Оптимальна виробнича програма - це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятим критерієм.

Оптимізація виробничої програми проводиться з метою:

1) планування оптимальної структури номенклатури продукції;

2) визначення максимально можливого обсягу виробництва продукції та економічної межі нарощування виробництва.

Перша проблема може бути вирішена за допомогою економіко-математичних методів:

симплекс-методу лінійного програмування, при якому вибирається критерій оптимізації та його математична форма - цільова функція, якою можуть бути: максимальний прибуток, максимальний обсяг виробництва, рівномірне завантаження устаткування та приймаються наступні обмеження: повне завантаження кожної групи устаткування, трудомісткість програми, витрати матеріальних ресурсів;

метод “гілок і обмежень”, що являє собою спрямований перебір із відсіюванням неефективних розробок плану;

більш простий та доступний метод оптимального формування виробничої програми за допомогою інтегральних показників, при якому формування плану продовжується до виконання встановленого критерію.

Маркетингова активність підприємства має приносити реальний дохід, тож головне завдання під час її планування полягає не у виділенні коштів або їх розподілі між підрозділами, напрямами діяльності та проектами, а у визначенні тих заходів, які спроможні принести реальну віддачу.

Таким чином, підприємство, що поліпшило якість своєї продукції, одержує значні переваги в часі, який воно може використати для розширення своєї частки на ринку, завоювання нових груп покупців і, тим самим, створити труднощі конкуренту при його поверненні на ринок.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ І ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАТ «БАЛМОЛОКО ПЛЮС»

2.1 Характеристика підприємства і продукції, що виробляється

Балаклійський молочний завод був створений в 1968 році й входив в Об'єднання молочної промисловості. Спеціалізація даного підприємства характеризувалася виробництвом молочної продукції.

У процесі реорганізації шляхом виходу зі складу ВАТ «Харьковмолпром», згідно програми державної приватизації на 1994 рік відповідно до Постанови КМУ № 51-93 від 17.05.93 року «Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі» було створено ВАТ «Балмолоко». До 1994 року «Харьковмолпром» складався з 20 молочних заводів. В 1997 році Загальними зборами акціонерів було ухвалене рішення про вихід з його складу 10 молокозаводів, у тому числі й Балаклійського. Таким чином, в 1997 році молокозавод був реорганізований у ВАТ «Балмолоко». Пізніше, через невдале ведення справ, на базі виробничих потужностей було створено нове підприємство ЗАТ «Балмолоко Плюс» [24].

ЗАТ «Балмолоко Плюс» - переробне підприємство, що випускає молочну продукцію під торговельними марками «Балаклія - молочна ріка» і «Єгорка».

Даному підприємству належить 0,02% ринку молочної продукції України. Асортимент підприємства нараховує близько 30 видів молочної продукції. Основні товарні групи - питне молоко, кефіри, біо-кефіри, йогурти, сметана, масло вершкове, ряжанка, сирна група, казеїн технічний, знежирене молоко.

ЗАТ «Балмолоко Плюс» належить до підприємств серійного типу виробництва й має розвинену виробничу структуру.

Основними постачальниками сировини є сільськогосподарські підприємства Харківської області.

Проектна потужність підприємства становить 200 тонн молока в зміну. Сьогодні у зв'язку зі зменшенням поголів'я худоби в сировинній зоні й збільшення кількості молочних підприємств у Харківській області (жорсткістю конкуренції між закупниками сировини) ЗАТ «Балмолоко Плюс» переробляє до 50 тонн молока в зміну при двозмінній роботі. Тривалість зміни на підприємстві становить 12 годин.

Основними постачальниками сировини є сільськогосподарські підприємства області. Основними споживачами є як юридичні особини, так і населення. При цьому протягом останніх чотирьох років спостерігається тенденція збільшення частки населення в структурі споживання продукції.

Головний виробничий корпус підприємства включає наступні основні цехи: прийомний, суцільномолочний і маслоцех. Також на території підприємства функціонує казеїновий цех. Однак, для більше раціональної організації перегонки молока в сировинній зоні, казеїновий цех у 2009 році планується перенести у селище Петрівське, Балаклійського району.

Молочна продукція ЗАТ «Балмолоко Плюс» реалізується як через власну мережу фірмової торгівлі, так і безпосередньо споживачам.

ЗАТ „Балмолоко Плюс” належить до підприємства серійного типу виробництва і має розвинену виробничу структуру.

Обладнання на предметних ділянках розташоване по ходу технологічного процесу, на всіх інших переважає групове розташування однотипних станків.

Дотримання поточності у виробництві молочної продукції є загальним, генеральним принципом найефективнішої організації виробництва. Головними ознаками потокового виробництва є предметна спеціалізація ділянок, на яких відбуваються часткові виробничі процеси (приймання молока, сепарація, пастеризація тощо), побудова найбільш важливих з цих ділянок у вигляді потокових ліній, застосування прогресивної технології, механізації та автоматизації праці, узгодженість у роботі всіх ліній та робочих місць всередині лінії.

Для аналізу підприємства як суб'єкта господарської діяльності необхідним є аналіз його економічних показників в часовому, вартісному та відносному порівнянні. Реальна оцінка можливостей підприємства - основа для розробки подальших планів дій підприємства, розробок стратегій існування як господарюючої одиниці.

2.2 Характеристика технологічного процесу виробництва продукції

Як зазначалося раніше на підприємстві функціонує 3 основних цехи: приймальний, суцільномолочний та маслоцех. Якщо для перших двох характерним є перегонка сировини по трубам та ємностям, а також природні процеси бродіння, то останній цех має достатньо цікавий, як з точки зору складності, так і з точки зору наочності, технологічний процес.

Одним із основних молочних продуктів є масло. До його складу входить жир у кількості 81,5-82,5 %, води не більше 16%, сіль - не більше 1,5% та білки близько 1%. Калорійність масла складає близько 7800 ккал. Воно має високі поживні властивості, яка в середньому дорівнює 97% для жиру та 94% для сухих речовин плазми. Масло багате на вітаміни, які розчинені у жирі. Воно також містить велику кількість розчинних у воді вітамінів з комплексу В та вітамін С.

Якість сировини в маслоробстві має вирішальне значення. Високий вміст жиру підвищує пропускну здатність маслоцеху, знижує собівартість готової продукції, скорочує потребу в робочій силі.

Ступінь жирності вершків повинна забезпечити найкращі консистенцію та смакові властивості масла, найменший відхід жиру в пахту, а також скорочення витрат енергії, часу та робочої сили на переробку вершків.

Маслоутворення при потоковому способі виробництва складається з трьох основних процесів: зближення жирових кульок, кристалізації тригліцеридів молочного жиру та агрегації жирових кульок (дестабілізації жирової емульсії).

Виробництво солодковершкового масла. Солодковершкове масло виробляється із солодких вершків жирністю від 32 до 40%, які пастеризують при температурі 85-90. Після пастеризації вершки одразу охолоджують до температури 0-10; чим нижче температура охолодження, тим менше тривалість визрівання. Після охолодження вершки витримують при низькій температурі. Тривалість фізичного визрівання від 1 до 10 годин (в залежності від температури вершків).

Потокова лінія складається з приймальної ванни для вершків, пастеризатору, сепараторів (4 одиниці), насосів, напірного баку, та маслоутворювача.

При отриманні солодковершкового масла в літній період першосортні вершки, багаті природними ароматичними речовинами, пастеризують при температурі 85-90С. Взимку смак вершків стає менш вираженим і температуру пастеризації підвищують до 92-94С. Другосортні вершки з побічними присмаками пастеризують при температурі 94-96С. Після пастеризації вершки направляють в напірний бак, звідки вони поступають до сепаратору.

Вершки до сепаратору подають обов'язково через поплавкову камеру з добре роблячи поплавком, щоб забезпечити рівномірний приток вершків до барабану, нормальний процес сепарування та мінімальні коливання жирності. Приток вершків до сепаратору встановлюють так, щоб вміст вологи у високожирних вершках складав 15,0-15,2%, а жиру у “пахті” - не більше 0,5%.

Стійкий режим роботи сепаратору забезпечується при надходженні однорідних, доброякісних (не кислих) вершків, однакової жирності та температури.

Щоб уникнути збагачення високожирних вершків повітрям, вони повинні надходити із сепаратора по жолобу зі спеціальним спрямовуючим лотком на стінку ванни. Вільне падіння струменя недопустиме.

При більш високому вмісті жиру у “пахті” необхідно змінити приток вершків або установку регулюючого гвинта. Так як можливі коливання складі при отриманні високожирних вершків, необхідно нормалізувати їх, збираючи в проміжний бак. Нормалізують вершки додаванням пахти, кількість якої визначають за формулою:

Кп =, (2.1)

де Кп - потрібна кількість пахти, кг

Ксл - кількість високожирних вершків у ванні, що нормалізуються

1,33 - кількість “пахти”, яка потрібна на кожні 100 кг високожирних вершків для підвищення вмісту вологи в них на 1%,кг

15,2 - вміст вологи у високожирних вершках, який повинен бути після нормалізації, %

В - вміст вологи у високожирних вершках, який повинен бути до нормалізації, %.

Нормалізовані та добре перемішані високожирні вершки подають насосом з проміжної ванни до маслоутворювача, де їх охолоджують та піддають механічній обробці.

Для охолодження циліндрів маслоутворювача використовують льодяну воду з температурою 0-3. Маслоутворювач пускають в роботу в наступному порядку. За 2-3 хвилини до запуску подають воду для попереднього охолодження апарату. Відкривають кран для випуску повітря з циліндрів маслоутворювача та закривають кран для виходу продукту. Потім відкривають кран ванни з високожирними вершками та включають насос для подачі їх в апарат. При появі вершків в повітряному крані, що вказує на заповнення продуктового простору маслоутворювача, повітряний кран закривають та вмикають привід маслоутворювача. Кран для виходу масла трішки відкривають та направляють недостатньо охолоджене та оброблене масло , яке витікає із нього, знову до ванни. Підготовлені в такий спосіб вершки подають до маслоутворювача і ведуть подальшу обробку. В маслоутворювачі одночасно відбувається швидке охолодження та інтенсивна механічна обробка високожирних вершків, що призводить до перетворення їх на масло. Масло з гарною консистенцією та термостійкістю можна отримати лише при стійкому режимі роботи маслоутворювача з урахуванням якості сировини та сезонних змін хімічного складу жиру. Тому режим роботи маслоутворювача повинен визначати майстер, а обслуговування апарату доручають лише кваліфікованим спеціалістам: помічнику майстра та апаратнику, який добре освоїв процес виробництва масла. Розлите по ящиках масло направляють до маслокамери.

Масло запаковують в картонні ящики та обертають у пергаментний папір. Якість упаковки залежить від вмілої підготовки тари, пергаменту, набивки масла та закупорки тари. Ящики з маслом маркують на заводі. На ящику вказують ДСТУ 37-91, умови зберігання, сорт, номер партії (збійки), номер ящика, дату виготовлення масла, вагу ящика. Також на ящику нанесений логотип заводу. Вага ящика становить 20кг. До цієї ваги встановлена надбавка на усушку в процесі зберігання: 50г на ящик.

Після упаковки масло потрібно негайно охолодити до 4-5, розміщуючи ящики у спеціальній маслокамері (так званій нульовці). Масло охолоджують до мінусових температур, так як при плюсових можливі ферментальні та мікробіологічні процеси. Для довгого зберігання несолоного масла потрібна температура від -10 до -15, при якій вода масла замерзає, переходить у твердий стан та практично зупиняє мікробіологічні процеси.

Для цього на підприємстві в 2007 році були встановлені автономні фреонові агрегати для охолодження камер готової продукції й камери глибокої заморозки масла.

При зберіганні масла велике значення має вологість приміщення: висока вологість створює умови для розвитку пліснявіння на тарі, а потім і на маслі. Вологість маслокамери не перевищує 80%. Вологість не повинна бути нижче 70%, так як можлива усушка масла, втрата ваги та часткове погіршення якості. Маслокамера захищена від попадання сонячних променів та має вентиляцію. В маслокамері не можна зберігати інші молочні продукти, а тим більш немолочні. Стіни маслокамери ізольовані від навколишнього середовища теплоізоляційним шаром. Ящики з маслом розташовують на піддонах на відстані 10-15 см від стін та один від одного. Це є необхідним для циркуляції повітря та для того, щоб попередити відволожування днища.

Вихід масла залежить від ступеня використання жиру молока та втрат, пов'язаних з технологічним процесом. Вихід можна обчислити

1) за кількістю вершків, які використовуються для виробництва одиниці продукту (1 кг масла);

2) за кількістю продукту, який отримують із 100 кг молока (виражається у процентах або кілограмах);

3) за кількістю продукту, який отримують із 100 кг молочного жиру.

Витрати вершків на одиницю масла обчислюють за формулою (2.2):

В =,(2.2)

де В - вихід масла із 100кг жиру,

М -кількість масла (кг),

Ж - кількість жиру в молоці, переробленому в масло (кг).

Ступінь використання жиру вершків при виробництві масла повинен бути не нижче 99,3%.

Фактичний вихід масла на заводі періодично перевіряють та усувають ті недоліки, які призводять до перевитрат сировини.

Якість та оцінка масла. Масло відносять до харчових продуктів, які в несприятливих умовах швидко піддаються змінам, що спричиняють зниження якості та порчу. Якість масла залежить в більшій мірі від якості сировини та умов її отримання.

1) Смак та запах, які характерні для солодковершкового масла, чисті без сторонніх присмаків.

2) Консистенція вершкового масла при 10-12 щільна, однорідна, поверхність на розрізі слабо блискуча та суха.

3) Колір від білого до слабко жовтого, однорідний по всій масі масла.

Оцінка органолептичних показників відбувається шляхом системи бальної оцінки, в якій кожному з них відпускається певна гранична кількість балів.

2.3 Аналіз виконання виробничої програми

2.3.1 Аналіз виробництва продукції

Випуск продукції в натуральному вираженні в 2007-2008р.р. по основних номенклатурних групах наведений у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Аналіз випуску продукції в натуральному вираженні, т

Види продукції	2007рік	2008рік	Абс., т	Темп росту, %
1. Молоко питне	839	1221	+382	145
2. Масло вершкове	255	204	-51	80
3. Сир кисломолочний, у т.ч. - сир нежирний - сир жирний - сирки солодкі	94 20 63 11	121 70 46 5	+27 +50 -17 -6	129 350 73 45
4. Кисломолочна продукція - кефір - ряжанка - сметана - йогурт - кефір з лактулозой - знежирене молоко	6495 154 86 175 19 21 6040	4597 144 51 123 25 4 4250	-1898 -10 -35 -52 +6 -17 -1790	71 94 59 70 132 19 70
5. Казеїн	32	12	-20	38
6. Сироватка	541	698	+157	129
Усього	8287	6853	-1434	83

У цілому на підприємстві спостерігається зниження обсягів виробництва на 1434 т або на 17% у порівнянні з 2007 р. В 2008 р. спостерігається зниження випуску вершкового масла на 51 т або на 20%, кисломолочної продукції на 1898 т або на 29% в основному за рахунок зниження виробництва молока знежиреного.

Виробництво масла формується по залишковому принципу - спочатку молоко-сировина розподіляється на виробництво молока, сиру й кисломолочної продукції, а із залишків сировини виробляють вершки, призначені в подальшому для виробництва масла. Відходом виробництва масла є знежирене молоко. Таким чином, виробництво молока знежиреного перебуває в прямій залежності від виробництва масла вершкового.

Сирної продукції в 2008 році було зроблено на 27 т більше, що склало приріст в 29% у порівнянні з 2007 роком. У сирній групі спостерігається зниження виробництва сиру жирного на 17 т (або 27%). Сир жирний провадиться підприємством як відхід виробництва для ведення обліку видатку молочної сировини (він провадиться із залишку готової продукції), який не підлягає упакуванню в плівку (залишки продукту в трубах виробничої лінії), сировини, якість якого не задовольняє вимогам відповідно до нормативних документів (підвищена кислотність). Даний сир, жирністю, як правило, 9%, 18%, 24%, призначений для подальшої промислової переробки на фабриках делікатесних сирів, заводах з виробництва плавлених сирів. Таким чином, можна зробити висновок, що в 2008 році підприємством було встановлено жорсткіший контроль вхідної сировини з метою недопущення виробництва планово-збиткового жирного сиру, призначеного для промислової переробки.

Що стосується виробництва нежирного сиру, то в 2008 році його виробництво було збільшено в 3,5 рази, що склало приріст в 50 т. Це є позитивною тенденцією, тому що нежирний сир виробляється із застосуванням високоякісних заквасок, що дозволяють збільшити строк зберігання з 36 годин до 5 діб.

Розглядаючи виробництво сирків солодких жирністю 4,5%, слід зазначити зниження обсягів на 55% (6т). При детальному вивченні даного факту, з'ясувалося, що зниження виробництва даного виду продукту характеризується зниженням попиту на нього. В 2007 році, як пакування для даної продукції, використовувався звичайний пергамент, однак, з постійним розвитком ринку молочної продукції на ньому з'явилися сирки, упаковані в екологічно чистий продукт еколін, що по своєму хімічному складу подібний до структури яєчної шкарлупи. Даний вид упакування продукту дозволяє продовжити строк зберігання виробу на 3 доби, зберігаючи необхідну вологість сирного виробу. Також однією з переваг даного матеріалу є здатність зберегти первісний зовнішній вигляд продукту. Проаналізувавши тенденції розвитку ринку, керівництвом підприємства було ухвалене рішення про використання даного виду пакувального матеріалу при виробництві сирків. Уже до кінця 2008 року було зроблене замовлення на придбання партії еколіна для впакування сирків солодких і сиру 5% масою 200г у формі брикету.

Виробництво кисломолочної продукції характеризується помітним зниженням, що пояснюється зниженням попиту на продукцію у покупців.

Так виробництво кефіру знизилося на 6% або 10т, ряжанки на 41 % або 35 т, сметани на 30% або 52т.

Не зважаючи на зниження виробництва кефіру, ряжанки, сметани ми бачимо зростання виробництва йогуртів на 32% або 6 т. Даний факт пояснюється тим, що на молочному ринку присутні два види йогуртів - питні й пастоподібні. Виробництво пастоподібних, густих йогуртів одержало широкий розвиток на вітчизняному ринку, однак виробників питних йогуртів на ринку значно менше. Тому протягом 2008 року спостерігалося деяке підвищення споживання даного виду продукту, що позначилося на обсязі випуску.

Кефір з лактулозой - представник групи продуктів функціонального харчування. В 2008 році виробництво продукту знизилося на 81%, що склало 17т. Фахівці підприємства затверджують, що даний продукт не одержав широкого поширення на ринку. Однак, варто припустити, що можливо, даний вид продукції був неграмотно позиціонований на ринку.

Виробництво казеїну - молочного білка теж характеризується зниженням на 62% або на 20 т. Казеїн - молочний білок, одержуваний у процесі осадження знежиреного молока гарячою сироваткою, при високому температурному режимі. ЗАТ «Балмолоко Плюс» виробляє казеїн технічний при виникненні проблем із продажем молока знежиреного. Протягом 2007 року заводи по виробництву сиру обмежили випуск сирів твердих, а отже й покупку знежиреного молока, тому виробництво казеїну в 2007 році було вимушеною мірою розподілу матеріальних ресурсів. В 2008 році спостерігається зниження виробництва казеїну на 20 т або 62%.

Виробництво сироватки перебуває в прямій залежності від виробництва сиру кисломолочного, тому збільшення виробництва на 29% або 157 т є закономірним.

Як видно з табл.2.1 у ЗАТ «Балмолоко Плюс» в 2008 році відбувалося зниження обсягів виробництва по молочній продукції на 1434 т або на 17%. Зниження випуску кисломолочної й молочної продукції пов'язано, насамперед, зі зниженням надходження молока на переробку; несвоєчасним реагуванням на зміни вимог ринку молочної продукції; перепродажем молока в якості матеріальних запасів, а також тимчасовими несправностями ємностей (танки, туми, ванни).

Важливим моментом є те, що дуже складно виходити на ринок молочних і кисломолочних продуктів у Харківській області тому що дуже велику конкуренцію становлять Куп'янський, Павлоградський, Великобурлуцький і Роганський молочні комбінати, які відомі своєю продукцією не тільки усередині області, але й за її межами.

Продукція ЗАТ «Балмолоко Плюс» також користується попитом у своїх споживачів завдяки високій якості.

Вся продукція підприємства стандартизована й сертифікована, відповідає всім вимогам сучасних харчових технологій, продукції присвоєно знак «ВИЩА ПРОБА».

Сьогодні всі ланки від розробки й виробництва до поставки й реалізації працюють за сучасними вимогами. Строге дотримання технології, облік специфіки вимог своїх торговельних партнерів і постійна увага до запитів споживачів дозволяють ЗАТ «Балмолоко Плюс» випускати високоякісну молочну продукцію, відповідально ставиться до розвитку національного підприємництва й упевнено дивитися в завтрашній день.

2.3.2 Аналіз реалізації готової продукції

При роботі з натуральною сировиною й продуктами харчування одним з важливих моментів роботи є строк зберігання готової продукції. Тому обсяг реалізації молочної продукції по групах суцільномолочна, кисломолочна й сирна дорівнює обсягу виробництва. Що стосується масла селянського, то строк його зберігання при температурі -20⁰ С становить 12 місяців. Казеїн технічний в умовах зниженої вологості зберігається протягом 12 місяців.

Розглянемо обсяг реалізації готової продукції на підприємстві в 2007-2008 роках (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Аналіз обсягу реалізації готової продукції в натуральному вираженні, т

Види продукції	2007рік	2008 рік	Абс., т	Темп росту, %
1. Молоко питне, у т.ч. - молоко жирн. від 1% до 3,2% - молоко жирн. від 3,2 до 6%	840 801 39	1219 1204 15	+379 +403 -24	145 150 38
2. Масло вершкове	182	136	-46	75
3. Сир кисломолочний, у т.ч. - сир нежирний - сир жирний - сирки солодкі	94 20 63 11	121 70 46 5	+27 +50 -17 -6	129 350 73 45
4. Кисломолочна продукція - кефір - ряжанка - сметана - йогурт - кефір з лактулозой - знежирене молоко	6496 155 86 175 19 21 6040	4594 142 50 123 25 4 4250	-1902 -13 -36 -52 +6 -17 -1790	71 92 58 70 132 19 70
5. Казеїн	32	12	-20	38
6. Сироватка	541	698	+157	129
Усього	8185	6780	-1405	83

Реалізація молока збільшилася на 45%, що склало приріст в 379 т. Однак даний показник забезпечується за рахунок збільшення продажів молока жирністю 2,5%, 3,2% на 403 т, що свідчить про розширення ринку збуту в тендерному сегменті, тобто зросла реалізація молока, призначеного для спецхарчування.

Що стосується реалізації молока пряженого 4%, що відноситься до групи молока жирністю від 3,2% до 6%, то його реалізація знизилася на 24 т, що становить усього лише 38% від обсягу реалізації даного продукту в 2007 році.

Реалізація сиру кисломолочного збільшилася на 29% або на 27 т, причому дане збільшення забезпечується збільшенням реалізації сиру нежирного в 3,5 рази. Однак, реалізація сиру жирного й сирків характеризується деяким зниженням на 27% і 55% відповідно. Причини, що пояснюють дані зміни обсягу реалізації були розглянуті вище.

Що стосується реалізації кисломолочної продукції, то обсяг її реалізації в 2008 р. знизився на 1902 т, що склало 71% обсягу реалізації 2007 року.

Зменшення обсягу реалізації спостерігається по всіх статтях товарної групи. Обсяг реалізації кефіру знизився на 13 т і склав 92% від реалізації 2007 року. Кількість реалізованої ряжанки знизилося на 36 т, а сметани на 52т. Зростання обсягу реалізації спостерігається в такій групі як йогурт питний, він склав 25 т у рік, що на 6 т або 32% вище показника 2007 року.

Помітно знизилися обсяги продажів молока знежиреного, якщо в 2007 році реалізація знежиреного молока становила 6040 т , то вже в 2008 році вона знизилася на 30% і склала всього 4250 т. Таке зниження продажів прямо зв'язано зі зниженням вироблення масла вершкового.

В 2008 році казеїну технічного підприємством було вироблено й продане 12 т. Цей показник на 20 т нижче показника 2007 року, однак він характеризує ведення справ з позитивної сторони. Казеїн - продукт, що підприємство змушене провадити й продавати у випадку відсутності попиту на молоко знежирене.

Сироватка є відходом виробництва сиру кисломолочного й прямо пов'язана з його виробництвом. Строк зберігання даного продукту всього 36 годин, тому весь обсяг виробництва дорівнює обсягу реалізації. Покупцями сироватки є сільськогосподарські підприємства району, що займаються тваринництвом. Характерною рисою продажу такого продукту як сироватка є те, що її транспортування більше ніж на 30 км збиткова.

Розглядаючи обсяги реалізації підприємства протягом 2007-2008 року, слід зазначити їхнє зниження на 17% або на 1405 т. Насамперед зниження пов'язане з різницею між виробництвом і реалізацією масла вершкового. Наприклад, в 2007 році було зроблено 255 т, а обсяг реалізації склав усього 182 т, тобто в 2008 році підприємство мало на складі 73т масла, що помітно знизило показники оборотності коштів. В 2008 році підприємством було зроблено 204 т масла, а обсяг реалізації склав лише 136 т, при цьому 73 т із цієї кількості були маслом виробництва 2007 року. Таким чином, на кінець року підприємство мало на залишку масла вершкового в обсязі 141 т. Маємо факт неефективного використання коштів. Наприкінці 2008 року фахівці підприємства очікували підвищення ціни на даний вид продукту, однак їхні прогнози не виправдалися, більше того, на внутрішньому ринку вершкового масла відбулося значне зниження оптово-закупівельних цін.

Для проведення якісного аналізу представимо обсяг реалізованої продукції в порівняльних цінах, що дозволяють виключити вплив фактору інфляції на отриманий результат. Порівняльні ціни - ціни на товари, що склалися станом на 01.01.2008 року. Результат представимо у вигляді табл.2.3.

Таблиця 2.3

Обсяг реалізованої продукції в порівняльних цінах, тис. грн

Види продукції	2007 рік	2008 рік	Темп росту, %
1. Молоко питне, у т.ч. - молоко жирн. від 1% до 3,2% - молоко жирн. від 3,2 до 6%	1832 1722 110	2631 2589 42	144 150 38
2. Масло вершкове, у т.ч.	2564	1916	75
3. Сир кисломолочний, у т.ч. - сир нежирний - сир жирний - сирки солодкі	681 117 386 178	772 409 282 81	113 350 73 45
4. Кисломолочна продукція - кефір - ряжанка - сметана - йогурт - кефір з лактулозой - знежирене молоко	7986 388 241 1325 66 47 5919	5687 355 140 931 87 9 4165	71 92 58 70 132 19 70
5. Казеїн	1363	511	38
6. Сироватка	11	14	127
Усього	14437	11531	80

З погляду споживчого ринку, підприємство поставляє свою продукцію в два різні за призначенням і функціональністю сегменти:

1) товари, призначені для подальшої додаткової обробки з метою виробництва іншої продукції;

2) товари, призначені для кінцевого споживача.

До товарів 1-го сегменту відносяться:

1) масло вершкове монолітом по 20 кг - використовується для виробництва морозива, глазурованих сирків, кондитерських виробів, виробництва спредів (суміші рослинних і тварин жирів);

2) знежирене молоко - використовується як основа виробництва в сирній галузі, виробництва сиру, сухого молока, згущеного молока;

3) сир - продукт, котрий використовується як основа для виробництва плавлених сирків;

4) казеїн - сухий молочний білок - використовується в лакофарбовій промисловості, для виробництва клею чи сухих косметичних засобів, у країнах Європи казеїн використовується для виробництва крейдованого паперу, меблевої промисловості.

До товарів 2-го сегменту відносяться молоко, кефіри, ряжанка, сметана, сирні вироби, масло вершкове фасоване, сироватка пастеризована - тобто продукти, готові до вживання, упаковані відповідно до пропонованих норм та державних стандартів [18]

В 2007 році продажі підприємства, виходячи з характеру споживання продукції в кількісному вираженні, розподілилися таким чином, що в 2008 році порівняно з 2007 роком спостерігається зростання частки споживачів кінцевого продукту підприємства. Така зміна в продажах, пояснюється:

1. невиправданими прогнозами продажів масла вершкового на оптовому ринку;

2. в 2008 році до кінцевого споживача потрапило більше молочної продукції, а значить, підприємство одержало більше валового доходу, що утворюється при продажі кінцевого продукту.

2.3.3 Аналіз виконання плану з асортименту і структури

Великий вплив на результати господарської діяльності має асортимент (номенклатура) і структура виробленої продукції.

При формуванні асортименту і структури випуску продукції підприємству необхідно враховувати, з одного боку, попит на дані види продукції, а з іншого боку - найбільш ефективне використання трудових, сировинних, технічних, фінансових і інших ресурсів, наявних у його розпорядженні.

Асортимент - це перелік найменувань продукції із вказівкою її обсягу випуску по кожному виду.

Аналіз виконання плану по асортименту продукції проведемо, використовуючи дані табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Аналіз виконання плану по асортименту продукції в 2008 році

Продукція	Товарна продукція, тис. грн.	Виконання плану, %	Товарна продукція, зарахована у виконання плану по асортименту, тис. грн.
	План	Факт
1. Молоко	1890	2640	140	1890
2. Масло вершкове	2818	2876	102	2818
3. Сир	574	772	134	574
4. Кисломолочна продукція	6403	5709	89	5709
5. Казеїн	312	511	164	312
6. Сироватка	13	17	131	13
РАЗОМ	12010	12525	104	11316

Виконання плану по асортименту способом найменшого відсотка становить 89% (по показнику кисломолочна продукція). Виконання плану по асортименту за допомогою середнього відсотка, що розраховується шляхом ділення загального фактичного випуску продукції в межах плану на загальний плановий випуск продукції, становить 94,2%.

Зміна структури виробництва дуже впливає на всі економічні показники: обсяг виробництва у вартісному вираженні, матеріалоємність, собівартість товарної продукції, прибуток, рентабельність.

Якщо збільшується питома вага більш дорогої продукції, то обсяг її випуску у вартісному вираженні збільшується й навпаки.

Аналіз виконання плану за структурою наведений у табл. 2.5.

Розрахуємо відсоток виконання плану по структурі шляхом ділення „разом фактично в рахунок виконання плану за структурою” на „разом факт” (11491/12525) і отримуємо значення 91,74 %, що свідчить про невідповідність запланованій структурі.

Таблиця 2.5

Аналіз виконання плану за структурою в 2008 році

Продукція	План	Факт	Випущено при плановій структурі	Фактично в рахунок виконання плану за структурою
	тис. грн.	Питома вага,%	тис. грн.	Питома вага,%
1. Молочна продукція	1890	15,7	2640	21,1	1966	1966
2. Масло вершкове	2818	23,5	2876	23,0	2943	2876
3. Сир	574	4,8	772	6,2	601	601
4. Кисломолочна продукція	6403	53,3	5709	45,6	6675	5709
5. Казеїн	312	2,6	511	4,0	326	326
6. Сироватка	13	0,1	17	0,1	13	13
РАЗОМ	12010	100	12525	100	12524	11491

У цілому структура продукції підприємства змінилася: питома вага молока в загальному випуску збільшилася на 5,4%, сиру - збільшилася на 1,4%, кисломолочної продукції - знизилася на 7,7%, казеїну - збільшилася на 1,4%.

2.4 Аналіз використання основних виробничих фондів

Будь-який виробничий процес передбачає наявність крім робочої сили ще й виробничих фондів (основних та оборотних).

Основні фонди - це засоби виробництва, які залучено до виробничого процесу, вони беруть участь в багатьох виробничих циклах, поступово переносять свою вартість на вартість готової продукції та не змінюють свою фізичну форму [21].

Показники й розрахунки ефективності використання ОВФ в 2007-2008 роках наведені в табл.2.6.

Таблиця 2.6

Показники використання основних виробничих фондів в 2007-2008 р.

Рік	Середньорічна вартість, тис. грн.	Обсяг товарної продукції в порівнянних цінах, тис. грн.	Фондовіддача, грн./грн.	Фондомісткість, грн./грн.
	ОВФ	Активної частини		ОВФ	Активної частини	ОВФ	Активної частини
2007	975,6	302	10108,2	10,36	33,47	0,10	0,03
2008	1784,7	706	8389,1	4,70	11,88	0,21	0,08

Фондовіддача ОВФ в 2008 році в порівнянні з минулим роком знизилася на 5,66 грн./грн. (на 54,6%). Фондовіддача активної частини ОВФ за аналогічний період знизилася на 21,59 грн./грн. (на 64,5%). Зниження показника пов'язане з істотним зниженням випуску продукції, при цьому середньорічна вартість ОВФ значно збільшувалась.

Відносна економія ОВФ розраховується за формулою (2.3):

Е_ОВФ=ОВФ₁* Jpq-ОВФ₂,(2.3)

Де Е_ОВФ - відносна економія ОВФ, тис. грн.;

ОВФ₁, ОВФ₂ - середньорічна вартість ОВФ у базисному й досліджуваному періоді відповідно, тис. грн.;

Jpq - індекс росту обсягу виробництва.

Отже, економія фондів становить:

Е_ОВФ=975,6 * 0,83 - 1784,7 = -975,0 тис. грн.,

що свідчить про екстенсивне використання фондів у звітному році.

Для факторного аналізу фондовіддачі можна використати наступний вираз (формула 2.4):

ФВ=_МО*ФВ_МО =КО*СРВ*_МО /ОВФ, (2.4)

Де ФВ, ФВ_МО - фондовіддача ОВФ, машин та обладнання відповідно, грн./грн.;

КО - середньорічна кількість обладнання, од.;

СРВ - середньорічний випуск одиниці обладнання, тис. грн./од.;

ОВФ - середньорічна вартість МО, тис. грн.

Зниження фондовіддачі на 5,66 грн./грн. (54,6%) відбулося за рахунок:

а) зміни кількості обладнання:

ДО = (104-121)*0,309*97,19/301=-1,696 грн./грн., або

%ДО = -1,696/5,66=-0,2996*100%=-29,96%;

б) зміни структури фондів:

_МО = (0,396-0,309 )*121*97,19/301=3,399 грн./грн., або

%_МО = 3,399/5,66=0,6005*100%=60,05%;

в) зміни середньорічного випуску одиницею обладнання:

СРВ=(69,33-97,19)*504*0,396/301= -18,47 грн./грн., або

%СРВ=-18,47/5,66=-3,2633*100%= -326,33%;

Вихідні дані для факторного аналізу фондовіддачі наведені в табл.2.7.



Таблиця 2.7

Показники для факторного аналізу фондовіддачі за 2007-2008 роки

Показники	Значення показника по роках	Відхилення
	2007	2008	абсолютне (+,-)	відносне %
1. Питома вага машин і обладнання в ОВФ(МО), %	30,9	39,6	+ 8,7	+28
2. Середньорічна кількість технологічного обладнання	104	121	+17	+16
3. Середньорічний випуск одиницею обладнання, тис. грн.	97,19	69,33	-27,86	-28,7
4. Середньорічна вартість машин та обладнання, тис. грн.	301	504	+203	+67

г) зміни середньорічної вартості машин і обладнання:

ОВФ=121*69,33*0,396/(504-301)=16,36 грн./грн., або

%ОВФ=16,36/5,66=2,8905*100%=289,05%.

Зниження фондовіддачі ОВФ викликано насамперед зниженням середньорічного випуску одиницею обладнання (вплив фактору склав -18,47 грн./грн.) та кількості технологічного обладнання (вплив фактору склав - 1,696 грн./грн.).

Для аналізу використання виробничих потужностей скористаємося наступними даними (табл.2.8):

Таблиця 2.8

Показники для розрахунку використання виробничих потужностей

Рік	Середньорічна виробнича потужність у перерахунку на базисне молоко	Продуктивність у перерахунку на базисне молоко, т/год.	Фонд часу роботи обладнання, год.
		Паспортна	Фактична	Ефективний	Фактичний
2007	12215	0,1432	0,0392	85305	37304
2008	12215	0,1432	0,0246	85305	22836



Ступінь використання виробничих потужностей характеризується коефіцієнтами екстенсивного й інтенсивного завантаження обладнання, а також коефіцієнтом інтегрального навантаження. Значення цих показників подано в табл.2.9.

Таблиця 2.9

Аналіз ефективності використання виробничих потужностей

Роки	Показники
	екстенсивного завантаження обладнання	інтенсивного завантаження обладнання	інтегрального навантаження
2007	0,4373	0,2737	0,1197
2008	0,2677	0,1718	0,0460

Як показав проведений аналіз (табл.2.9) коефіцієнт інтегрального використання виробничих потужностей в 2008 році на ЗАТ «Балмолоко Плюс» знизився в порівнянні з 2007 роком на 0,737 пункти (з 0,1197 на 0,0460).

Також можна говорити про зниження інтенсивного завантаження обладнання, що в свою чергу призвело до зниження середньорічного випуску одиницею обладнання.

Зниження пояснюється передусім:

1) зниженням завантаження потужностей в часі з 43,73% до 26,77%)

2) зниженням завантаження по об'єму на 10,19% (с 27,67% до 17,18%).

Т.ч. є резерві використання виробничих потужностей підприємства що є основою нарощення випуску продукції.

2.5. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства

Для ЗАТ „Балмолоко Плюс” характерним є присутність механічної роботи на виробництві. Це можна пояснити тим, що автомати, котрі фасують продукцію, час від часу виходять з ладу, як слідство у процесі фасування з'являється більша кількість браку. Також необхідність є в обслуговуючому персоналі виробничих потужностей. За рахунок цих та ще деяких факторів збільшується кількість персоналу. Однак на зміну чисельності також має вплив зміна кількості працівників адміністрації.

Склад і структура промислово-виробничого персоналу (ПВП) за 2007-2008 роки наведені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Аналіз складу та структури ПВП за 2007-2008 роки

Категорія	Середньооблікова чисельність, чол. по рокам	Структура, % по рокам	Відхилення за складом
	2007	2008	2007	2008	абс. (+,-)	відн.(%)
Робочі	48	58	71,64	70,73	+10	21
Службовці	5	6	7,46	7,33	+1	20
Спеціалісти	7	9	10,45	10,97	+2	29
Керівники	7	9	10,45	10,97	+2	29
Всього	67	82	100	100	+15	22

Виходячи з проведеного аналізу (табл. 2.10) видно, що відбулися деякі зміни у складі та структурі ПВП за 2007-2008 роки на підприємстві. Найбільша питома вага в структурі ПВП належить робочім - 71,64% у 2007 році і 70,73% у 2008 році, найменший - службовці (7,46 та 7,33% відповідно).

В цілому чисельність персоналу збільшилася на 15 чол., або 22%.

Показниками ефективності використання трудових ресурсів підприємства є виробництво продукції ПВП і загальна трудомісткість продукції. Розрахунок і аналіз даних показників наведено в таблиці 2.11.

Таблица 2.11

Аналіз ефективності використання трудових ресурсів

Показники	Значення показника	Відхилення
	2007	2008	абс. (+,-)	відн. (%)
Середньооблікова чисельність, чол.	67	82	15	22
Реалізована продукція в порівняльних цінах, тис. грн.	14437	11531	-2906	-20
Фактично відпрацьований час ПВП, чол.-год.	120757	154436	33679	28
Виробіток на одного робочого, тис. грн./чол.	215,48	140,62	-74,86	-35
Загальна трудомісткість, чол.-год./тис. грн.	8,36	13,39	5,03	60

Виробіток продукції, як показав аналіз, в 2008 році знизився на 74,86 тис. грн./чол. (-35%) в порівнянні з 2007 роком.

Загальна трудомісткість збільшилась на 5,03 чол.-год./тис. грн. (60%) у зв'язку з тим, що збільшився фактично відпрацьований час ПВП на 33679 чол.-год. (28%) та скоротився обсяг товарної продукції на 2906 тис. грн., або на 20%. Зниження випуску продукції свідчить про екстенсивне використання робочої сили в 2008 році.

2.6 Аналіз маркетингової діяльності підприємства

Фінансово-господарська діяльність підприємства характеризується, насамперед, кількістю й номенклатурою продукції, що випускається, а також обсягом її реалізації. Величина обсягу виробництва продукції, залежить від наявності багатьох умов і передумов, а саме виробничих потужностей, наявності сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, персоналу відповідної кваліфікації, попиту на продукцію. У свою чергу, обсяг продукції, що випускається, впливає на всі інші сторони фінансово-господарської діяльності підприємства - собівартість продукції, об'єм одержуваного прибутку, рентабельність виробництва, фінансовий стан підприємства.

ЗАТ «Балмолоко Плюс» виробляє тридцять видів молочної продукції з урахуванням смакових звичок, характеру й схильностей своїх потенційних покупців, тому кожна людина серед розмаїття продукції має можливість вибрати те, що найбільше підходить і корисно для його здоров'я. Постійно розширюючи асортимент продукції, що цілком може задовольнити самі вимогливі смаки, підприємство забезпечує строгий контроль якості на всіх етапах виробництва. Все це дозволяє підприємству конкурувати з великими й відомими виробниками регіону. Також в районі ведеться напружена конкурентна боротьба за ринки збуту молочної продукції та закупівлі молока від населення та СТОВ між Балаклійським, Зміївським, Куп'янським та Харківським молокозаводами, що значно відбивається на ціновій політиці підприємства а також на обсягах збуту продукції.

Основними конкурентами ЗАТ на ринку є Куп'янський і Роганський молочні комбінати, які відомі своєю продукцією не тільки в межах області, але й за її межами.

На сьогодні асортиментний ряд продукції, що випускається ЗАТ «Балмолоко Плюс», складається із продукції, що випускається під торговельними марками «Балаклія - молочна ріка» і «Єгорка».

Асортимент ЗАТ «Балмолоко Плюс»: молоко в поліетиленовій упаковці, упаковці пюр-пак, жирність 2,5%, 3,2%, пряжене молоко жирністю 4%.

Кисломолочна група представлена наступними видами продуктів: кефір, ряжанка, сметана, йогурти.

Кефіри в поліетиленовій упаковці жирністю 1,0%. Кефіри біо-серії жирністю 1,0%, 2,5% представлені для реалізації в поліетиленовому пакуванні й упакуванні пюр-пак.

Група ряжанки представлена даною продукцією жирністю 2,5%, 4%.

У кращих традиціях виробляється на заводі сметана 20% і 15% жирності. При цьому сметана випускається як у поліетиленовому впакуванні масою 500г і 250 г, так і в стаканчиках, ємністю 250 і 400 г. Має місце й реалізація вагової сметани.

Незмінною популярністю споживачів користується масло селянське солодковершкове, вироблене підприємством за спеціальною технологією. Також особливо смачним є шоколадне масло.

Таким чином, можна говорити про те, що асортиментна стратегія ЗАТ «Балмолоко Плюс» характеризується товарною вузькою спеціалізацією. Це зв'язано зі специфікою самого товару, а також особливостями технологічного процесу виробництва продукції.

Підприємство постачають сировиною близько 20 фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств Харківської області, у тому числі 6 з них з Балаклійського району.

Збутова політика спрямована на розширення ринків збуту, а також забезпечення молочною продукцією дошкільних і шкільних установ області. Збутова політика на практиці реалізується методом безпосередніх продажів, що дозволяє продукції ЗАТ потрапити прямо в руки покупця.

Ринок збуту продукції ЗАТ «Балмолоко Плюс» охоплює такі міста як Харків, Донецьк, Дружківка; райони: Балаклійський, Лозівський, Красноградський, Ізюмський, Першотравневий, Краматорський, Слов'янський, деякі райони Луганської області. Масло реалізується відповідно до договорів у різні регіони України; казеїн технічний - за межі України.

Природним для більшості підприємств є відносно розвинена мережа фірмової торгівлі. Керівництвом ЗАТ «Балмолоко Плюс» розроблений фірмовий стиль, що містить у собі використання кольору, шрифту й символіки, яка відповідає підприємству.

Під поняттям «фірмова торгівля» мається на увазі 20 торгівельних точок, розташованих у м. Харків, м. Балаклія, Балаклійському районі, Ізюмському районі, Лозівському районі, м. Краматорськ, м. Дружківка. Керівництвом ЗАТ «Балмолоко Плюс» планується розширення мережі фірмових точок найближчим часом.

Розглянемо маркетингову діяльність ЗАТ «Балмолоко Плюс» з застосуванням одного з методів оцінки діяльності підприємства шляхом визначення спрямувань підприємства у таких напрямках: товарна політика, цінова політика, комунікаційна політика, збутова політика.

Товарна політика

Підприємством виробляються так звані традиційні види молочної продукції в поліетиленовій плівці. Пропонуючи свою продукцію, у виробництві якої використовується натуральна сировина, підприємству необхідно розглянути варіант створення нової торговельної марки, щоб охопити сегмент ринку молочної продукції преміум-класу - високоякісне дороге пакування (еколін), продукти функціонального харчування з додаванням фруктози, лактулози, лактози, вітамінізоване молоко, молоко, збагачене кальцієм.

Підприємству варто розглянути варіант розширення існуючих асортиментів на групу плавлених сирів, нежирних сирків, групу нежирної продукції - молоко, кефіри, ряжанку, йогурти з утримуванням жиру 0,05%.

Сироватка - відхід виробництва - може використовуватися для готування дрессингів - продуктів, що містять сироватку в з'єднанні з різними соками.

Також керівництву спільно з виробництвом і лабораторією слід загострити увагу на створенні продуктів, корисних для здоров'я.

Цінова політика

Відповідно для кожного каналу збуту існує своя система ціноутворення, можливості надання знижок, бонусів, форми оплати й умови оплати, зазначені в договорах на поставку товару. Насамперед, при ціноутворенні береться до уваги базова ціна і корегується на об'єми реалізації продукції кожним каналом збуту. Відповідно до цього й відбувається диференціація цін.

Збутова політика

Основним пріоритетом при реалізації даної політики має бути регіональний розвиток продажів, тобто головний акцент зробити на розширення території впливу та контролю ринку і як наслідок - збільшувати об'єм виробництва.

Розглянемо обсяг реалізації готової продукції з погляду каналів розподілу.

Реалізація молочної продукції ЗАТ «Балмолоко Плюс» відбувається за допомогою наступних каналів збуту:

дистриб'ютори - клієнти підприємства, обсяги поставок яким перевищують 60 тис. грн. у тиждень, виконують по кількості і якості погоджений план продажів;

оптові мережі - клієнти підприємства, обсяги поставок яким перевищують 20 тис. грн. у тиждень;

роздрібна торгівля - клієнти підприємства, обсяги поставок яким становлять до 700 кг суцільномолочної продукції в тиждень;

фірмова торгівля - власний роздріб,- складається з 20 торговельних точок, розташованих у м. Балаклія, Балаклійському районі, м. Ізюм, м.Лозова, м. Харків, м. Краматорськ;

тендерний сегмент - юридичні особи, що перебувають у власності держави, що купують молочну продукцію для спецхарчування своїм працівникам. Даний сегмент характеризується постійністю заявок і своєчасністю погашення дебіторської заборгованості.

Як видно з рис. 2.1, в 2007 році найбільшу частку в обсягах продажів займала фірмова торгівля - 35%, у той час як 30% займав роздріб, а всього лише 20% - реалізація за допомогою дистриб'юторів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.1 Структура продажу молочної продукції в 2007 році

Однак, протягом 2008 року підприємству вдалося змінити структуру продажів, результат можемо бачити на рис. 2.2

Відділу збуту вдалося збільшити частку продажів дистриб'юторам на 14%, що є позитивним результатам. При роботі з дистриб'юторами, підприємство обговорює свої вимоги по географічному покриттю, дає рекомендації в сфері ціноутворення й формування кінцевої ціни на продукт для кінцевого споживача. Дана схема роботи дозволяє знизити витрати підприємства на доставку - максимальна кількість товару потрапляє на склад дистриб'ютора, тобто розвантажувальні роботи проводяться один раз за поїздку, значно скорочується час розвозу продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.2 Структура продажу молочної продукції в 2008 році

Змінилася частка продажів оптовим мережам, вона збільшилася на 4%, що позитивно позначається на ефективності продажів даному сегменту.

Також позитивним і цілком закономірним є зменшення частки роздрібної торгівлі. Напрацьована клієнтська база роздрібних торговців була передана на обслуговування дистриб'юторам і оптовикам, що працюють у регіонах.

Фірмова торгівля, не дивлячись на збільшення торговельних точок в 2008 році, займає 34%. За допомогою фірмової торгівлі підприємство може стабілізувати ціни на ринку, не дозволяючи роздрібним торговцям робити високу торговельну націнку на молочні продукти, виробництва ЗАТ «Балмолоко Плюс».

Позитивним є збільшення в розмірі 3% частки тендерного сегмента. ЗАТ «Балмолоко Плюс» в 2008 році зареєструвалося як учасник тендерних торгів у Тендерній Палаті України, успішно вигравши торги по поставці молочної продукції промисловим підприємствам, дошкільним установам, лікарням Балаклійського та Ізюмського районів.

Комунікаційна політика

На підприємстві даний вид діяльності відсутній зовсім. На сьогодні підприємству варто звернути свою увагу на інформаційну функцію маркетингу. Необхідно залучити спеціалізовані фірми для вдосконалення фірмового стилю підприємства, розробки буклетів, поліграфічної продукції для ознайомлення з асортиментом, зовнішнього вигляду основного прайс-аркуша підприємства.

Необхідною умовою розвитку маркетингової діяльності підприємства є розробка PR-політики підприємства: взаємодія зі ЗМІ, участь у виставках і ярмарковій діяльності області й країни в цілому, розробка алгоритму акцій до Нового року, Великодня, Масляниці.

2.7 Аналіз витрат виробництва

Важливим показником, що характеризує роботу підприємства, є собівартість продукції й загальна сума витрат підприємства. Від їх рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан господарських суб'єктів.

Аналіз операційних витрат ЗАТ «Балмолоко Плюс» за економічними елементами наведено у табл.2.12.

виробничий збут фінансовий показник



Таблиця 2.12

Аналіз витрат на виробництво товарної продукції

Показник	Одиниця виміру	2007 рік	2008 рік	Абсолютне відхилення
Обсяг товарної продукції в діючих цінах	тис. грн.	12010,0	12525,0	515,0
Витрати на виробництво, у т.ч.:	тис. грн.	9665,4	12275,2	2609,8
- матеріальні витрати	тис. грн.	7457,3	9489,0	2031,7
- витрати на оплату праці	тис. грн.	386,2	613,0	226,8
- відрахування на соціальні заходи	тис. грн.	141,3	224,2	82,9
- амортизація	тис. грн.	151,8	268,8	117,0
- інші операційні витрати	тис. грн.	1526,9	1680,2	153,3
Витрати на 1грн. товарної продукції	грн.	0,80	0,98	0,18

Усього по підприємству фактичні витрати на виробництво за 2008 рік склали 12275,2 тис. грн., у тому числі:

- матеріальні витрати склали 9489,0 тис. грн. або 77,3% у загальній сумі витрат;

- витрати на оплату праці - 613 тис. грн. або 4,99%;

- відрахування на соціальні заходи - 224,2 тис. грн. або 1,83%;

- амортизація -268,8 тис. грн. або 2,19%;

- інші операційні витрати -1680,2 тис. грн. або 13,69%.

Витрати на 1 гривню товарної продукції за 2008 рік склали 98 коп., тобто збільшилися на 18 коп. у порівнянні з 2007 роком. Це пояснюється тим, що витрати на виробництво збільшилися на 27%, в той час як обсяг товарної продукції зріс лише на 7% - саме різниця непропорційного зросту дала різницю в такому показнику як витрати на 1 грн. товарної продукції.