Не дивлячись на зменшення обсягу реалізації на 22,8% підприємству все ж вдалося збільшити прибуток на 4,3%. За допомогою отримання інших фінансових доходів та зменшення витрат за статтею «Інші витрати».

Також вплив на суму чистого прибутку підприємства у 2008 році мало зменшення адміністративних витрат та збільшення витрат на збут: у 2008 році адміністративні витрати зменшилися на 7,9% або на 59,1 тис. грн., а витрати на збут збільшилися на 103,2 тис. грн., або на 18%.

Позитивним у роботі підприємства в 2008 році являється збільшення рівня загальної рентабельності: на одну гривню витрат підприємством одержано на 10 копійок прибутку більше, ніж у 2007 році.

Однак, слід зазначити, що на підставі тільки цих показників не можна безпомилково оцінити фінансову стійкість підприємства, тому що показники автономії, фінансування - величини відносні. Наприклад, у нашому випадку в 2008 році на заводі відбулося збільшення суми поточної заборгованості підприємства через скорочення суми кредитів банку, це свідчить про погіршення фінансової стабільності підприємства під кінець року, однак коефіцієнт стабільності свідчить про інше, тому що враховується лише його питома вага в загальній сумі капіталу.

Висновки до розділу 2

В другому розділі дипломного проекту надана оцінка діяльності ЗАТ «Балмолоко Плюс» в 2007-2008р.р. Діяльність підприємства пов'язана з харчовою промисловістю, а саме виробництво молочних продуктів.

ЗАТ «Балмолоко Плюс» - це сучасне підприємство, котре виготовляє молочну продукцію і має на балансі сучасне виробниче обладнання. Передові технології дозволяють йому виготовляти якісну продукцію, яку знають і полюбляють споживачі.

ЗАТ «Балмолоко Плюс» виготовляє понад 30 видів молочної продукції з урахуванням запитів і вподобань, характеру та смакових звичок своїх потенційних покупців. Саме тому кожна людина серед розмаїття продукції має можливість обрати те, що найбільш корисно для її здоров'я. Постійно розширюючи асортимент продукції, яка в цілому може задовольнити найвибагливіші смаки, підприємство гарантує бездоганну якість своєї продукції і контроль її на кожному етапі виробництва. Все це дозволяє конкурувати на ринку східного регіону з крупними та відомими виробниками молочної продукції.

У цілому на підприємстві спостерігається зниження обсягів виробництва на 1434 т або на 17% у порівнянні з 2007 р. В 2008 р. спостерігається зниження випуску вершкового масла на 51 т або на 20%, кисломолочної продукції на 1798 т або на 29% в основному за рахунок зниження виробництва молока знежиреного.

Сирної продукції в 2008 році було зроблено на 27 т більше, що склало приріст в 29% у порівнянні з 2007 роком. У сирній групі спостерігається зниження виробництва сиру жирного на 17 т (або 27%).

Завдання по плановій структурі недовиконано на 8,26%. Це пов'язано з загальним невиконанням ЗАТ планового завдання по випуску продукції.

Вся продукція підприємства стандартизована та сертифікована, відповідає всім вимогам сучасних харчових технологій, продукції присвоєно знак «ВИЩА ПРОБА».

Як показав проведений аналіз використання виробничих потужностей в 2008 році в ЗАТ «Балмолоко Плюс» знизилося в порівнянні з 2007 роком на 7,37% (з 11,97% до 4,60%).

Фінансовий стан ЗАТ, як і більшості харчових підприємств, з кожним днем зазнає деяких змін через зміну зовнішнього середовища, а саме політичної та економічної ситуації в державі. Тому можна лише відмітити, що на даний момент часу стан підприємства оцінюється як задовільний. Насамперед, про це свідчить зростаючий рівень рентабельності, а також збільшення чистого прибутку на 4,3% або 14,1 тис.грн.

Таких результатів керівництву підприємства вдалося досягти за рахунок умілого й професійного управління виробничим процесом та злагодженими діями робітників.

Аналіз також показав, що є резерви нарощення використання виробничої потужності підприємства, що, в свою чергу, є основою для оптимізації виробничої програми та нарощення об'єму реалізації продукції.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ПРОГРАМИ ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ ТА ЇЇ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

3.1 Прогноз та пошук альтернативних ринків збуту

Обґрунтування прогнозу збуту продукції є основним моментом при плануванні всіх техніко-економічних показників.

Результати аналізу внутрішнього середовища ЗАТ «Балмолоко Плюс» свідчать про тенденцію, що намітилася, збільшення попиту на продукцію, але з іншої сторони збільшилася й конкуренція з боку виробників, які випускають таку ж якісну й недорогу продукцію. У зв'язку із цим перед підприємством коштує завдання відтіснити конкурентів, що дозволить збільшити обсяги продажів продукції.

Основною метою ЗАТ «Балмолоко Плюс» є зміцнення позицій на ринку молочних виробів шляхом реагування на пропозиції та зауваження споживачів. Для досягнення цієї мети необхідно: удосконалювати товарну стратегію підприємства - розширювати асортимент продукції, що випускається, поліпшувати якість упакування, створити ефективну організаційну структуру підприємства, удосконалювати канали руху товарів і підсилити стимулювання збуту продукції.

Цільовим ринком ЗАТ є ринок молочної продукції східного регіону України.

Основними конкурентами ЗАТ на ринку є Харківський, Куп'янський, Дергачівський, Кегичівський, Богодухівський і Роганьський молочні комбінати, які відомі своєю продукцією не тільки усередині області, але й за її межами.

Молочні вироби відносяться до групи товарів стійкого попиту. Основними мотивами придбання молочної продукції є: задоволення органічних бажань споживача, підтримка життєздатності організму людини, доставка в організм поживних та енергоємних речовин.

Якість молочної продукції підприємства повинна бути бездоганною, оскільки від цього залежать життєві показники людини. Вся продукція підприємства стандартизована й сертифікована, відповідає всім вимогам сучасних харчових технологій, продукції привласнений знак «ВИЩА ПРОБА». Керівництво підприємства ставить завдання добитися, щоб ЗАТ «Балмолоко Плюс» асоціювалося, перш за все, з безпечністю та якістю продукції, що випускається.

Строге дотримання технології, облік специфіки вимог своїх торгівельних партнерів і постійна увага до запитів споживачів дозволяють ЗАТ «Балмолоко Плюс» випускати високоякісну молочну продукцію.

Керівництво підприємства високопрофесійне добре орієнтується в кон'юнктурі ринку й вживає необхідних заходів по підвищенню фінансової стійкості та прибутковості підприємства.

Глобальними напрямками ЗАТ «Балмолоко Плюс» є:

Стратегія розширення номенклатури.

Інноваційна стратегія - освоєння нових найменувань молочних виробів із застосуванням прогресивних технологій організації виробництва, нових видів пакувальних матеріалів.

Стратегія щодо ринкової частки - стратегія стабілізації й помірного росту.

Стратегія щодо ринкового попиту - стимулююча й розвиваюча.

5. Асортиментна стратегія ЗАТ «Балмолоко Плюс» характеризується товарною вузькою спеціалізацією. Це зв'язано зі специфікою самого товару, а також особливостями технологічного процесу виробництва продукції.

Ступінь новизни товару відносна. Ринок молочної продукції консервативний. На ньому присутні традиційні види виробів: молоко, сир, ряжанка, масло, сироватка, йогурт, сметана й ін. Новизна товару полягає в зміні упакування, введення різноманітних добавок.

Популярність товарної марки ЗАТ відрізняється середнім рівнем. На сьогодні асортиментний ряд продукції, що випускає ЗАТ «Балмолоко Плюс», складається із продукції, що виходить з виробництва під торговельними марками «Балаклія - молочна ріка» та «Єгорка».

6. Стратегія формування і розвитку каналів руху товарів

У системі маркетингу вимоги до збутової мережі на ринку молочної продукції полягають у розподілі й збуті товарної продукції; закупівлі необхідного для виробничого процесу сировини й матеріалів; маркетингові дослідження, зокрема дослідження ринку й запитів споживачів; а також збір відповідної інформації; установлення безпосередніх контактів зі споживачами й кінцевими покупцями товарів, проведення переговорів; здійснення стимулюючої політики просування товару до споживача; рекламних заходах; розпродажах, виставочних роботах; участь і допомога в плануванні товарного асортименту, участь у формуванні та визначенні рівня ціни на продукцію.

Для аналізу зовнішньої й внутрішньої ситуації підприємства було ухвалено рішення використати SWOT-аналіз. За допомогою цього інструмента можна досить точно й об'єктивно оцінити положення підприємства на даному ринку й у галузі в цілому. Методика полягає в тім, що експерт (група експертів) на підставі аналітичних даних підприємства й даних по галузі визначає стан внутрішньої (сильні й слабкі сторони) і зовнішньої (можливості й загрози) середовища. Підсумок даного аналізу наведений у табл. 3.1.

Дані SWOT-аналізу показали, що підприємство має достатній потенціал як внутрішній, так і зовнішній, але в той же час є недоліки всередині підприємства, які необхідно усунути для його ефективної діяльності.

Також можна відмітити, що окрім зазначених у табл.3.1 параметрів, слабкою стороною підприємства є відсутність агресивної позиції на ринку кондитерських виробів, відсутність рекламної стратегії (використовуються не всі види рекламних засобів). Сильною стороною підприємства є: стійке положення на ринку молочної продукції, висока якість продукції.

Таблиця 3.1

Політика ЗАТ відрізняється гнучкістю стосовно клієнтів. Промислово-виробничий персонал має досвід виробництва й володіє гарною теоретичною підготовкою.

З урахуванням усього вищесказаного можна прогнозувати збільшення обсягу збуту продукції в середньому на 10%. Причому дане збільшення планується здійснити за рахунок збільшення випуску молочної продукції, що користується підвищеним попитом (молоко, масло вершкове, кефіри, йогурти), по яких ріст буде становити близько 12%.

3.2 Розробка технологічного заходу, спрямованого на збільшення обсягу виробництва

На даний час для більшості підприємств України гостро стоїть питання щодо фізичного та морального зносу основних засобів. Це, насамперед, пояснюється старінням обладнання та не ефективним використанням виробничих потужностей. Також досить актуальним є питання застосування енергозберігаючих виробничих комплексів. Відповідно до цього пропонується провести ряд заходів по зниженню енергоємності виробництва масла вершкового. Для скорочення споживання електроенергії, а також для збільшення обсягу виробництва вершкового масла, внаслідок чого знизиться собівартість 1 кг цього продукту, пропонується впровадити в виробництво пластинчастий маслоутворювач у маслоцеху, а також освоїти технологію з виробництва спреду «Сільський» » 72,5% жирності.

Для скорочення довжини технологічного процесу, а як наслідок скорочення споживання електроенергії, можна замінити трубчастий маслоутворювач пластинчастим, який більш адаптований до використання його при виробництві як вершкового масла, так і спреду. Порівнюючи наведені маслоутворювачі, потрібно виділити одну головну причину такої заміни. При використанні трубчастого маслоутворювача температура масла, що розливають у ящики становить 16-18С. А при використанні пластинчастого маслоутворювача охолодження масла досягає 12-13С. Ця невелика різниця в температурі є визначальною при зберіганні та визначенні строку реалізації масла. Тобто масло можна реалізувати вже на наступну добу, а не через дві доби, як цього вимагає охолодження при використанні трубчастого маслоутворювача.

Особливості виробництва масла з використанням пластинчастого маслоутворювача. Пластинчастий маслоутворювач дозволяє інтенсифікувати термомеханічну обробку й фазові зміни дисперсії високожирних вершків, що сприяє поліпшенню консистенції масла. У пластинчастих маслоутворювачах високожирні вершки надходять у зазор між пластинами, які прохолоджуються розсолом. На пластинах закріплені обертові ножі, які знімають із пластин отверділий шар вершків й інтенсивно їх перемішують.

Для інтенсифікації процесу обігу фаз пластинчастий маслоутворювач має спеціальну камеру для кристалізації молочного жиру. Усередині неї замість циліндричної встановлена лопаткова мішалка, що дозволило значно зменшити габарити камери.

В Українському науково-дослідному інституті м'ясної й молочної промисловості розроблена високопродуктивна установка Р3-ОУА-2М, у якій процес обробки високожирних вершків розділений на дві стадії. Спочатку високожирні вершки насосом-дозатором подаються в пластинчастий тонкошаровий теплообмінник скребкового типу. Тут при безперервному перемішуванні вершки швидко (на кілька десятків градусів у хвилину) прохолоджуються до 13-15С. Потім продукт надходить у маслообробник. Залежно від хімічного складу жиру обробка триває від 40 до 120 с. Готовий продукт, що виходить із апарата, розливають у ящики. Регулювання режимів термомеханічної обробки продукту в маслоутворювачі ведуть по питомій витраті потужності. Для одержання масла гарної консистенції на механічну обробку продукту варто затратити 2000-3000 Дж/кг при питомій витраті потужності 20-60 Вт/кг. З підвищенням питомої витрати потужності на механічну обробку зменшується тривалість механічної обробки структуроутворення. Температура масла на виході з апарата залежно від пори року змінюється від 12 до 15С.

У весняно-літню пору року для поліпшення консистенції масла зменшують питомі витрати енергії, не знижуючи продуктивності апарата, а в осінньо-зимове збільшують температуру масла на виході з апарата. Зміну питомих витрат проводять шляхом регулювання частоти обертання вала охолоджувача. Як холодоагент використають розсіл з температурою від -2 до -10С. Припустимий робочий тиск продукту в маслоутворювачі становить 0,4 Мпа. Температура вершків на вході в апарат 70С.

У такий спосіб впровадження нового обладнання дозволить збільшити виробництво продукції, збільшується коефіцієнт автоматизації, скорочується споживання електроенергії, скорочується споживання крижаної води. Загальні витрати, необхідні для впровадження устаткування, включаючи транспортні витрати, монтаж і вартість самої установки, а також освоєння нової технології становлять 230 тис.грн.

3.3 Поліпшення організаційної структури підприємства

Служба маркетингу й збуту ЗАТ «Балмолоко Плюс» створена по товарному принципу. Така організація має ряд недоліків: надмірний зсув акценту на технологічну орієнтацію маркетингової діяльності, складність пошуку нових сфер застосування товару й виходу на нові ринки збуту; ускладнення стратегічного керівництва й реалізації єдиної маркетингової програми.

Підприємство повинне розробити таку структуру служби маркетингу, яка буде у змозі взяти на себе всю маркетингову роботу, включаючи планування. Раціональність структури служби маркетингу полягає в наступному: кожен сектор виконує свої специфічні функції, у той же час перебуваючи в тісній взаємодії один з одним, забезпечуючи злагоджену роботу з постачання виробництва сировиною й матеріалами й збуту готової продукції.

Розподіл на сектори в межах однієї служби забезпечує гнучке й оперативне реагування на поставлені завдання.

Найбільш прийнятним варіантом є функціональна форма організації відділу маркетингу. У цьому випадку фахівці з маркетингу керують різними видами (функціями) маркетингової діяльності. Вони підкоряються начальникові відділу маркетингу, що координує їхню роботу.

Центральною ланкою служби маркетингу є сектор маркетингових досліджень й аналізу ринку. Завідувач сектором розробляє маркетингову програму й відповідає за її виконання.

Основні напрямки діяльності сектора:

- вивчення й аналіз ринків збуту продукції;

- аналіз цін на аналогічну продукцію на ринку;

- аналіз характеристик продукції, що випускається, виходячи з вимог ринку;

- підготовка матеріалів кон'юнктурного характеру для розрахунку цін;

- розробка рекомендацій з освоєння нових видів виробів;

- розробка рекомендацій з розширення ринків збуту.

Також фахівці з маркетингу цього сектора здійснюють комплекс маркетинг-микс.

Основні напрямки сектора реклами й стимулювання:

- розробка заходів щодо стимулювання попиту на продукцію підприємства (реклама в ЗМІ, проведення рекламних кампаній, розробка системи знижок, участь у виставках);

- проведення аналізу рекламної діяльності підприємства;

- ведення переговорів з фахівцями інших підприємств молочної промисловості.

Також створюється цільова група з робітників підприємства для рішення питань по асортименту, упакуванню й іншим питанням. У нього входять:

головні фахівці підрозділів ЗАТ;

художники, фахівці з маркетингу, технологи, фахівці лабораторії;

експерти: із суспільства охорони прав споживачів, а також санепідемстанції й фахівці торгівлі.

Удосконалювання організації служби маркетингу дозволить поліпшити маркетингову діяльність, підсилити збут, збільшити прибутковість підприємства. Даний організаційний захід припускає залучення зі сторони додатково двох фахівців в області маркетингу. Та зважаючи на положення справ в економіці держави, та зокрема на підприємстві, може бути прийнято рішення про перекваліфікацію менеджерів відділу збуту з метою поглибленого вивчення маркетингового середовища ринку молочної продукції. Кошти на навчання закладені в статті затрат - витрати на збут.

3.4 Розробка та виведення на ринок нового виду продукції

Розробка плану виробництва й продажу продукції є в ринкових умовах провідним завданням комплексного планування соціально-економічного розвитку підприємства. Планування виробництва продукції, товарів, послуг повинне задовольняти на всіх діючих підприємствах конкретні потреби покупців, замовників або споживачів і бути тісно пов'язані з розробкою загальної стратегії розвитку підприємства, проведенням маркетингових досліджень, проектуванням конкурентоздатної продукції, організацією її виробництва й реалізації, а також з виконанням інших функцій і видів внутрішньогосподарської діяльності.

План за обсягом і реалізацією продукції є основою планових розрахунків по фінансам, матеріально-технічному постачанню та праці й заробітній платі.

Вихідні дані:

- портфель замовлень споживача;

- результати аналізу виконання плану за попередній період.

Плановий обсяг випуску товарної продукції в натуральному виразі наведений у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Планове завдання по випуску товарної продукції

Плановий обсяг випуску продукції у вартісному виразі наведено у табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Випуск товарної продукції у вартісному виразі

Обсяг товарної продукції за планом 2009 року в діючих цінах зросте у порівнянні з фактом 2008 року й становитиме 15909,0 тис. грн. Збільшення обсягу товарної продукції у вартісному виразі викликаний введенням до товарного асортименту високорентабельної продукції - спред «Сільський», а також солодких сирків і збільшенням обсягу виробництва по інших асортиментних позиціях.

Для оцінки економічної ефективності виробництва спреду «Сільський» можна використати такий алгоритм розрахунків:

для визначення продукції, обсяг за якими можна зменшити з найменшою втратою (для одержання потрібного обсягу коров'ячого молока), слід розрахувати за видами продукції маржинальний доход, і вибрати мінімальний;

визначити капітальні витрати;

розрахувати приріст ВРОУ, пов'язаного зі збільшенням обсягу виробництва;

розрахувати відносну економію умовно-постійних витрат;

визначити прибуток від реалізації нового продукту;

розрахувати ефект від реалізації заходу.

Формульні вирази для розрахунку вищенаведених показників представлені в табл.3.4.

Вихідні дані для розрахунку ефекту від реалізації заходу наступні:

норма амортизації становить 3,75% у квартал;

витрати по утримуванню й експлуатації обладнання - 9% від первісної вартості;

додаткові витрати електроенергії 3882 кВт*год за ціною електроенергії 0,574 грн./кВт·год;

ціна спреду 13,10 тис. грн. за 1 тонну, молока для промислової переробки - 1,52 тис. грн./т; виводиться з виробництва 720 т молока; ціна знежиреного молока - 1,08 тис. грн./т.

Таблиця 3.4

Формульні вирази для оцінки економічної ефективності виробництва

Деталізований розрахунок економії умовно-постійних витрат наведений у табл.3.5.

Таблиця 3.5

Розрахунок умовно-постійних витрат за видами продукції

витрати на виробництво 1т молока на промислову переробку до заходу становлять 1,52 тис. грн. /т.

калькуляція собівартості 1т спреду сільського наведена в табл.3.6.

Таблиця 3.6

Планова калькуляція собівартості спреду сільського

Результат розрахунку ефекту та ефективності впровадження заходу наведений у табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Розрахунок ефекту від реалізації заходу щодо виробництва спреду «Сільський» 72,5% жирності

Виходячи з даних, отриманих в результаті проведення розрахунків з визначення економічної ефективності виробництва спреду «Сільський», видно, що загальний ефект від впровадження заходу складає 174,85 тис.грн., що складає 5,1% від прибутку від реалізації продукції.

3.5 Планування використання основних виробничих фондів

Основні виробничі фонди - це ті засоби виробництва, які безпосередньо функціонують у сфері виробництва й протягом багатьох виробничих циклів, зберігаючи натуральну форму, переносять свою вартість на готовий продукт поступово, по мірі зношення. Для даного підприємства характерним є такий склад основних засобів: капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади, інвентар та інші основні засоби [17].

Так як виробництво спреду потребує введення модернізованого обладнання, вартість якого складає 201 тис. грн., необхідно розробити план ефективного використання основних виробничих фондів (ОВФ), з урахуванням того, що решта продукції буде вироблятися на наявному на підприємстві на момент планування обладнанні.

Також слід зазначити, що для впровадження пропонованого заходу не потрібно залучення нових робітників та введення нових штатних одиниць. Це, в свою чергу, дає можливість підприємству залишити витрати на оплату праці на рівні 2008 року, тим самим заощадити близько 50 тис.грн. на рік.

Планування показників ефективності використання ОВФ виробляється з урахуванням зміни їхньої вартості й планового випуску товарної продукції й представлене в табл. 3.8.

У плановому періоді показники ефективності використання фондів покращаться в порівнянні з рівнем 2008 р. Фондовіддача зросте на 0,13 грн./грн., або 1,6%.

Таблиця 3.8

Планування показників ефективності використання ОВФ

Фондомісткість продукції залишиться на тому ж рівні, у зв'язку з тим, що темпи приросту обсягу реалізованої продукції (10%) перевищують приріст вартості основних виробничих фондів (8,29%).

3.6 Планування витрат і фінансових результатів діяльності підприємства

Планування витрат на виробництво продукції

Плановий склад і структура витрат на виробництво товарної продукції за статтями калькуляції наведено в таблиці 3.9.

Плановий прибуток від реалізації продукції в плановому періоді перевищує фактичний на 2483,1 тис.грн. Це викликано реалізацією заходів щодо виробництва спреду «Сільський», більш раціональним з точки зору норми прибутковості використання молочної сировини, отримання додаткової кількості товарних зворотних відходів, зменшенням витрат на одиницю продукції - раціональним використанням матеріально-технічних ресурсів підприємства.

Таблиця 3.9

Планові склад і структура витрат на виробництво товарної продукції за статтями калькуляції

Плановий обсяг прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і рентабельності виробничої діяльності підприємства в плановому році представлені в таблиці 3.10.

Таблиця 3.10

Плановий обсяг прибутку від реалізації та рентабельності виробничої діяльності підприємства

Підприємство й далі планує працювати над збільшенням обсягу продукції, що випускається. У перспективі має бути проведена робота з установки устаткування для фасування масла тваринного походження, пастоподібних сирних виробів, продукції з більш тривалими строками зберігання з використанням відповідного впакування.

3.7 Охорона праці на підприємстві

Характеристика цеха з виробництва суцільномолочної продукції

ЗАТ «Балмолоко Плюс» спеціалізується на виробництві молочних продуктів. Підприємство має одну промислову площадку, яка розташована в м. Балаклія. Розмір санітарно-захисної зони для даного класу підприємств складає 50 м від джерела викидів речовин, які забруднюють атмосферу. Промислова площадка розташована за межами міста, найближчі житлові будівлі знаходяться на відстані 200 м, тим самим дотримується норматив щодо меж санітарно-захисної зони.

Джерелами організованих викидів забруднюючих атмосферу речовин є труби витяжних вентиляційних систем і труби димовидалення котельної. Усього організованих джерел - 10. У структуру ЗАТ входять наступні відділення й виробництва, що містять організовані джерела викидів забруднюючих речовин: приймально-апаратний цех, цех виробництва сметани, маслоцех, лабораторія, виробництво казеїну, аміачне, компресорна, теплопостачання.

Маслоцех розташований в одноповерховому цегляному будинку. Загальна площа цеху становить 168 м², виробнича площа - 90 м², кубатура цеху становить 605 м³. У цеху на даний момент працює 4 чоловіка. Площа, що доводиться на одну людину, залежить від розмірів і специфіки встаткування й становить у середньому 15 - 18 м², що відповідає санітарним нормам, тобто розміри приміщення відповідають нормативним розмірам, необхідним для нормального функціонування працівників.

Промислова естетика приміщення відповідає санітарним нормам: підлога покрита плиткою, чищення якої проводиться 1 раз у зміну, стіни покриті лицювальною плиткою, стеля побілена.

Відповідно до графіка роботи в цеху проводяться виміри метеорологічних факторів атмосферного повітря (табл. 3.11).

Таблиця 3.11

Показники санітарно-гігієнічних умов роботи

Дані табл. 3.11 свідчать про те, що практично всі параметри, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці, відповідають нормативам.

Вентиляційна система в цеху загальнообмінна, тобто повітрообмін відбувається одночасно у всьому приміщенні. Вентиляція здійснюється природним і штучним способом, тобто через відкриті вікна, двері й через витяжну вентиляційну систему.

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в цеху

Мікрокліматичні умови приміщення маслоцеха:

- температура повітря - 17-23°С,

- відносна вологість - 65%;

- швидкість руху повітря - 0,2 м/с;

- тиск - 738 мм. рт. стовпа

Головні джерела шуму в цеху - устаткування, оснащені електродвигунами. Рівень шуму в приміщенні рівняється 80 дБа і його можна визначити як високий, однак у межах припустимої норми.

У цеху застосовується змішаний тип освітлення. Природне освітлення забезпечується бічним світлом, що проникає через п'ять вікон (1,2 м завширшки, 2 м у висоту) загальною площею 12 м². Так як природного освітлення недостатньо, недолік природного освітлення компенсується застосуванням штучного освітлення: загальне верхнє.

Техніка безпеки

Маслоцех по електробезпечності ставиться до приміщень із підвищеною небезпекою, тому що є наявність постійної відносної вологості. У цеху використається устаткування, середній вік якого перевищує 10 років. Для захисту людей від ураження електричним струмом застосовуються такі способи захисту як використання ізоляції, забезпечення неприступності струмопровідних частин, захисне заземлення й обнуління. Також на обертаючих частинах устаткування встановлені захисні ґрати.

Інструктаж працівників з питань техніки безпеки є складовою частиною системи керування охороною праці. На робочих місцях здійснюється систематичний інструктаж персоналу по техніці безпеки. Проводиться обов'язкове навчання правилам техніки безпеки. Контроль за дотриманням техніки безпеки здійснюється інспектором по охороні праці й техніки безпеки.

Із часу введення в експлуатацію маслоцеха нещасних випадків не було.

Пожежна безпека

Згідно чинного законодавства України (визначення категорії приміщень і будинків за вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою) на підприємстві існують будівлі та споруди категорій В, Г, Д, категорій А та Б на молокозаводі немає. Приміщення маслоцеха ставиться до будівель категорії В, ступінь вогнестійкості будівлі, у якому перебуває цех - П-ІІІ.

Протипожежний інвентар складається з пінних і вуглекислотних вогнегасників, які розташовані в приміщенні цеху. Три вуглекислотних вогнегасники ОУ-2 й ОУ-5, два пінні вогнегасники ОП-5.

Також установлений стенд із двома пожежними відрами, багром, лопатами і ящик з піском. Всі протипожежні засоби перебувають у функціонуючому стані.

Евакуація людей і матеріальних цінностей із приміщення цеху може здійснюватися через вихід, що веде на територію підприємства й запасний вихід. У приміщенні вивішена інструкція з безаварійної зупинки технологічного процесу (припиненню подачі палива, газу, електроенергії), також є інструкція з евакуації персоналу. Приміщення цеху спроектоване таким чином, що у випадку виникнення пожежі у працівників буде можливість швидко його покинути.

Таким чином, аналіз санітарно-гігієнічних умов роботи, техніки безпеки й пожежонебезпеки показав, що приміщення цеху перебуває в задовільному стані. Однак були виявлені й недоліки: у запасному виході були виявлені предмети, що захаращують прохід; територія підприємства в нічний час освітлюється не повністю.

Охорона навколишнього середовища

Виробництво продукції в маслоцеху ЗАТ вимагає розробки й реалізації природоохоронних заходів, тому що процес виробництва припускає наявність певної кількості відходів. На ЗАТ «Балмолоко Плюс» питаннями природоохорони займається інженер по техніці безпеки. Ним розробляються заходи, спрямовані на оздоровлення навколишнього середовища по заводу, контролює їхнє виконання, періодично проводить аналіз стану підземних вод, стан викидів в атмосферу.

Маслоцех є одним з організованих джерел викиду забруднюючих речовин в атмосферу.

Таким чином, у процесі виробництва масла вершкового в атмосферу викидаються наступні забруднюючі речовини: азотна кислота, сірчана кислота й СМС типу «Лотос».

Показники викидів забруднюючих речовин в атмосферу представлені в табл. 3.12.

На підприємстві встановлені вентиляційні установки, оснащені очисним обладнанням та фільтрами.

Таблиця 3.12

Забруднюючі речовини, що викидаються в атмосферу цехом

На ЗАТ як джерело водопостачання застосовуються пристрої внутрішнього водопроводу й каналізація. Виробничі стічні води перед відведенням із цехів у позаплощадкову каналізаційну мережу (міський колектор), попередньо очищають на жировловлюючих сепараторах. Для механічного очищення стічних вод на підприємстві використаються ґрати.

Для охолодження стоків з температурою понад 40 °С перед спуском їх у зовнішню каналізацію встановлюють усереднювачі.

Всі системи очищення стічних вод перебувають у задовільному стані, але можливі заміни на більш нові. Запропонований в дипломному проекті захід щодо вдосконалювання технології не робить негативного впливу на навколишнє середовище.

Оцінка організаційно-технічного заходу

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в приміщенні цеху показав невідповідність параметрів мікроклімату нормі, а саме відхилення температури в цеху в літній період.

Для ліквідації відхилень у цеху, установимо кондиціонер.

Сума всього тепла Q_изб, що надходить у приміщення цеху, дорівнює сумі тепла, що привносить устаткування Q₁, освітлювальними приладами Q₂ й обслуговуючим персоналом Q₃.

Визначимо кількість тепла, що випромінюється устаткуванням:

Q₁ = n * Qоб,(3.1)

де n - кількість устаткування;

Qоб - надлишкове тепло, яке генерується устаткуванням.

Q₁ = 4 * 663 = 2652 Вт

Визначимо тепло, що привноситься сонячною радіацією, освітлювальними приладами по формулі:

Q₂ = Q₁ * (r + s + t),(3.2)

де r - тепло від сонячної радіації;

s - тепло від освітлювальних приладів;

t - надходження теплоти через непрозорі огородження конструкції будівлі.

Q₂ = 2652 * (0,05 + 0,15 + 0,01) = 556,92 Вт

Тепло, яке виділяється обслуговуючим персоналом, розрахуємо по формулі:

Q₃ = Q_оп * n₁,(3.3)

де Q_оп - енерговитрати працівника;

n_{1 -} кількість працівників, що перебувають у цеху.

Q₃ = 130 * 4 = 520 Вт

Отже, сума всього тепла Qизб дорівнює 3728,92 Вт.

Визначимо кількість повітря необхідного для вентиляції приміщення цеху, по наступній формулі:

,(3.4)

де Qзб - надлишкове тепло;

с - питома теплоємність повітря, рівна 1010 Дж/кг*град;

с - щільність повітря, рівна 1,29 кг/м³;

tв - температура витяжного повітря;

tп - температура притокового повітря (її значення береться на 5-10^оС нижче температури витяжного повітря).

м³

Визначимо кратність повітрообміну по формулі

,(3.5)

де V - об'м приміщення.

Таким чином, для видалення із приміщення цеху надлишкового тепла необхідно встановити кондиціонер продуктивністю не менш 1287,9 м³/год., що забезпечить кратність повітрообміну, рівну двом.

Щодо аналізу технологічного заходу, тобто демонтування старого та встановлення нового маслоутворювача в маслоцеху, було визначено відповідність пропонованого заходу санітарним нормам та правилам, а також ДСН. Насамперед, слід зазначити, що з введенням нового обладнання значно поліпшуються умови праці, а саме: зниження рівня шуму на 5 дБа (в результаті чого складе 75 дБа); зменшення тепловіддачі від устаткування; незначне збільшення робочої площі (це обумовлено зменшенням габаритів маслоутворювача: старий - 1900х1100х2100, новий - 1400х1400х1250); зведення до мінімуму небезпеку експлуатації устаткування, в зв'язку з чим передбачено застосування наступних засобів запобіжної техніки:

- захисні кожухи та огородження для частин устаткування, що рухаються й обертаються (муфт двигунів, пасових передач й ін.);

- блокування пуску машин при відкритті люків, кришок і огороджень, які знімаються;

- плавкі запобіжники для захисту електроустановок від перегріву й коротких замикань;

- світлова, звукова та аварійна сигналізація.

Електробезпечність при роботі забезпечується пристроєм захисного заземлення за допомогою болта із шайбами за ДСТ 12.2.007.0-75, що має знак “заземлення” за ДСТУ 21130-75, конструкцією виробу, що передбачає прокладку електропроводів у металевих трубах. Труби в місцях входу й виходу повинні мати втулки, що охороняють ізоляцію проводів від ушкоджень.

3.8 Розрахунок економічної ефективності заходів та оцінка отриманих результатів

При оцінці ефективності інвестиційного проекту порівняння різних у часі показників здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх вартості на початку періоду. Для приведення різночасних витрат, результатів, ефектів використовується норма дисконту, рівна прийнятій для інвестора нормі доходу на капітал.

Метою оцінки інвестиційних проектів є максимізація віддачі в поєднанні із зниженням до прийнятих меж ступеня ризику інвестування.

Для оцінки інвестиційних проектів використовуються наступні методи:

1) метод поточної вартості;

2) метод розрахунку індексу прибутковості;

3) метод розрахунку окупності проекту.

Метод поточної вартості заснований на визначенні чистого дисконтованого доходу, що виступає як показник інтегрального економічного ефекту від проекту (NPV - net present value).

При здійсненні разового інвестиційного уливання розрахунок NPV можна представити у вигляді формули 3.6.

(3.6)

Де NPV - поточна вартість грошових надходжень;

Pk - річні грошові надходження протягом n років;

ІС - стартові інвестиції;

r - процентна ставка, ставка порівняння.

Економічну ефективність заходів можна визначити за критерієм чистої приведеної вартості.

Чистий грошовий потік по реалізованих заходах дорівнює одержуваному загальному ефекту по таких заходах як:

- модернізація основних фондів шляхом заміни маслоутворювача (201 тис.грн.);

- освоєння нової технології для виробництва спреду «Сільський» (20 тис. грн.);

- перекваліфікація менеджерів відділу збуту (9 тис. грн..)

Кількість періодів розрахунку приймається рівним 3 рокам як життєвий цикл заходу, що рекомендується.

Джерелом фінансування є фінансова допомога акціонерів ЗАТ «Балмолоко Плюс». Норма дисконту приймається на рівні 30% як плата за користування фінансовими ресурсами та включає ймовірність настання ризикових ситуацій.

На точність розрахунків при визначенні економічної ефективності проекту впливає правильний вибір ставки дисконту (r), величина якої залежить від трьох основних факторів: величини плати за користування фінансовими ресурсами акціонерів, річних темпів інфляції, рівня ризику, пов'язаного з реалізацією проектних заходів.