Авансовані ресурси (1.15)

Продукція

Ефективність спожитих ресурсів = ----------------------------

Спожиті ресурси (витрати) (1.16)

Економічний зміст ефективності виробництва визначає й систему її показників. Оскільки кінцевою метою всякого виробництва є споживання, його досягнутий рівень, структура й ріст служить найбільш загальним критерієм ефективності виробництва. Виходячи із цього, її узагальнюючим показником є фізичний обсяг національного доходу (у незмінних цінах) на душу населення. Ріст його обсягу виражає підвищення ефективності виробництва й можливості для збільшення, як нагромадження, так і споживання. Оскільки ефективність завжди є співвідношення двох величин (витрат і результатів), її узагальнюючим показником також є виробництво національного доходу на рубль виробничих витрат.

Результативність й ефективність господарської діяльності підприємства виміряються різними абсолютними й відносними показниками: прибутком, рівнем валового доходу, рентабельністю й ін. Різні показники існують для виміру ефективності використання ресурсів підприємства (показники віддачі ресурсів). Дані показники звичайно не мають нормативних значень, вони залежать від безлічі факторів й істотно варіюються по різних підприємствах у різних галузях. Однак, перш ніж розраховувати спеціальні коефіцієнти, доцільно провести вертикальний аналіз звіту про фінансові результати діяльності підприємства, що дає можливість характеризувати динаміку питомої ваги основних елементів валового доходу підприємства, оцінити вплив різних факторів на зміни в динаміку чистого прибутку.

Крім того, доцільно враховувати порівняльну динаміку основних показників господарської діяльності, оптимальним для якої є наступне співвідношення:

Темп зміни Темп зміни Темп зміни

балансового > обсягу > капіталу > 100%

прибутку реалізації підприємства

Виконання даного співвідношення означає, що економічний потенціал підприємства (капітал) зростає, обсяг реалізації росте більше високими темпами в порівнянні з ростом потенціалу підприємства, що означає більше ефективне використання його ресурсів, прибуток підприємства зростає випереджальними темпами, що звичайно свідчить про зниження витрат виробництва й обігу.

Після проведення подібного попереднього аналізу доцільно розрахувати спеціальні коефіцієнти, що характеризують результативність господарської діяльності підприємства:

Чистий прибуток = Балансовий прибуток - Платежі в бюджет (1.17),

Прибуток (результат) від реалізації

Рентабельність продукції = ----------------------------------

(норма прибутку) Виторг від реалізації (1.18),

Прибуток (результат) від реалізації

Рентабельність основний = ----------------------------------

діяльності Витрати на виробництво продукції (1.19),

 Чистий прибуток

Рентабельність власного = ------------------------------------

капіталу Середня величина власного капіталу (1.20),

Балансовий прибуток

Загальна рентабельність = ----------------------------------

підприємства Середня вартість майна (1.21),

Чистий прибуток

Чиста рентабельність = ------------------------------------

підприємства Середня вартість майна. (1.22).

Висновки по розділу 1

Проаналізувавши вищенаведене, можна відзначити наступне:

Основу будь-якої економіки становить виробництво, створення економічного продукту. Без виробництва не може бути споживання.

Вся історія розвитку суспільного виробництва свідчить і доводить, що найбільше ефективно підприємства функціонують в умовах ринку, для якого характерна наявність різних форм власності, здорова конкуренція, демонополізація економіки, вільне ціноутворення, наявність розвитої ринкової інфраструктури, перевага споживача в порівнянні з виробником й інші необхідні атрибути.

В умовах ринку підприємство вирішує два завдання - зробити продукцію й реалізувати її. Залежно від рішення цих завдань підприємство буде процвітати або стане неспроможним.

Основною метою підприємства в умовах ринку є одержання прибутку. Не менш важливою метою будь-якого підприємства в умовах ринку є забезпечення стабільної фінансової стійкості в його роботі. Це більш складна для досягнення ціль, що містить у собі не тільки одержання прибутку, але й стійке її одержання, а домогтися цього не так-те просто.

Були розглянуті теоретичні дані про основні економічні показники роботи підприємства: основні фонди й показники їхнього використання, витрати на випуск і реалізацію продукції, амортизаційні відрахування, собівартість, прибуток, рентабельність підприємства.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ»

2.1 Оцінка ринку кольорової металургії в Україні

Кольорова металургія має ряд підгалузей: алюмінієву, електродну, титаномагнієву, твердосплавну, нікель-кобальтову, свинцево-магнієву, сурмяно-ртутну, металообробну, вторинної металургії й напівпровідникових матеріалів.

Кольорова металургія не має багатої мінерально-сировинної бази: більшість її підприємств працюють на привізній сировині або ж переробляють лом і відходи кольорових металів.

В 1998-2001р. в Україні спостерігалося значне зниження обсягів виробництва й споживання практично всіх видів кольорових металів, у результаті чого потужності підприємств галузі використаються сьогодні в середньому всього на 50% (табл. 2.1-2.3).

Таблиця 2.1

Загальні потужності підприємств алюмінієвої промисловості

Продукція	Загальна потужність
Глинозем	12 млн. т.
Первинний алюміній і сплави на його основі	110 тис. т.
Вторинний алюміній і сплави на його основі	165 тис. т.
Будівельні профілі	15 тис. т.

Але найбільше сильно скоротилося споживання вторинного алюмінію, титанової продукції, напівпровідникових матеріалів, цинку, нікелю, рафінованої міді, мідного прокату. В 2003-2005 р. удалося призупинити падіння виробництва за рахунок переорієнтації підприємств на більше стабільні зовнішні ринки збуту.

Таблиця 2.2

Виробництво кольорових металів в Україні

Найменування металу	Вироблено по роках, тис. тонн
	2005	2006
Алюміній, усього	385,0	317,0
У т.ч. силумін і сплави	103,0	104,0
алюміній вторинний	245,0	180,0
алюмінієвий прокат	2,0	3,0
Мідь, усього	145,0	106,0
У т.ч. мідний прокат	0	0
сплави мідні ливарні	145,0	106,0
Свинець із брухта й відходів	21,0	22,0
Цинк	2,0	2,0

Джерело: Міністерство промислової політики України й ДонНІІПКМ

Таблиця 2.3

Динаміка експорту кольорових металів з України

Найменування металу	Експортовано, тис. тонн
	2005 (січень-березень)	2006 (січень-березень)
Алюміній і вироби з нього	79,5	55,5
Мідь і вироби з нього	28,0	19,8
Свинець і вироби з нього	2,0	0,48

Джерело: Міністерство промислової політики України й ДонНІІПКМ

Відповідно до закону «Про державну статистику України» Держкомстат не має права публікувати ексклюзивні дані про окремі підприємства кольорової металургії. Поширення зведених і загальних даних не дає можливості оцінити реальні економічні результати цих підприємств, що негативним образом позначається на інвестиційній привабливості галузі.

Виробництво алюмінію

Алюмінієва промисловість України включає у собі Миколаївський глиноземний завод, Запорізький алюмінієвий комбінат, заводи з виробництва алюмінію й Броварский завод будівельних конструкцій.

Внутрішній попит на алюмінієву продукцію в 1996-2001р. знизився з 464 тис. т. до 360 тис. т. У той же час попит виріс у будівельній галузі з 164 до 280 тис. т.; авіакосмічної з 25 до 52 тис. т.; виробництві пакувальних матеріалів. В 2000-х роках галузями промисловості України в середньому за рік використано 464,2 тис. т. алюмінії. Підприємства вторинної кольорової металургії у зв'язку зі скороченням обсягів збору алюмінієвого лома і його поставок з Росії скоротили випуск вторинного алюмінію в середньому на 50%.

Якщо виходити з того, що в найближчі роки економічна ситуація в Україні стабілізується й надалі середньорічні темпи збільшення обсягів виробництва складуть 3-4%, то можна прогнозувати, що рівень використання алюмінієвої продукції зросте до 500 тис. тонн у рік. Потреба в первинному алюмінії зросте до 400 тис. тонн у рік. Тому введення в лад нових потужностей для виробництва первинного алюмінію й різних видів напівфабрикатів з алюмінію вкрай необхідний.

Головною сировиною для виробництва алюмінію в Україні, як і в усім світі, служать боксити зі змістом глинозему 48-60%. Як показала детально проведена в 50-х роках геологорозвідка, Україна не має такої високоякісної сировини. Потенційні внутрішні ресурси, алюміній утримуючої сировини (залізисті боксити Високопольного родовища Дніпропетровської обл., нефелінові руди в Приазов'я, Закарпатські алуніти, каолін й ін.) відповідно до виконаних техніко-економічних розрахунків за своїми показниками не конкурентноздатні в порівнянні з імпортною сировиною (Гвінея, Ямайка, Австралія й т.д.) і не можуть бути перероблені за діючими технологіями. У зв'язку із цим однієї з найбільш важливих завдань, виконання яких дасть можливість задовольнити потреба України в бокситах, є створення міждержавного комплексу по видобутку й переробці бокситів унікального родовища Діан-Діан у Гвінеї.

Додаткових потужностей по виробництву глинозему в Україні створювати не потрібно: діючий Миколаївський глиноземний завод має можливість забезпечити сировиною виробництво первинного алюмінію до 500 тис. тонн у рік. При рішенні питання про створення потужностей по виробництву первинного алюмінію варто мати на увазі, що через багаторазовий ріст вартості енергоносіїв внутрішні ціни на первинний алюміній практично відповідає світовим. З огляду на, що витрата дефіцитної в Україні електроенергії на виробництво однієї тонни первинного алюмінію становить близько 15 тис. кВт-год, а на все виробництво такого алюмінію (400-500 тис. тонн у рік) - 6,75 млрд. кВт-год, як одне з можливих джерел первинного алюмінію варто розглядати імпорт від традиційних експортерів (Росія, Канада, Норвегія, Бразилія, Австралія).

Передбачається будівництво алюмінієвого заводу в Токмакському районі Запорізької області. Номенклатура продукції нового заводу містить (у рік): 200 тис. тонн алюмінію-сирцю, 40 тис. тонн алюмінієвої катанки електротехнічних марок, 140 тис. тонн автомобільних сплавів, 15 тис. тонн злитків, 10 тис. тонн будівельних конструкцій, 170 тис. тонн випалених анодів. Витрати на будівництво орієнтовно оцінюються в $295млн. Розміщені в Україні потужності по випуску вторинного алюмінію й сплавів на його основі в цілому можуть задовольнити потреби в цих видах продукції.

У квітні 2007 року в Міністерство промислової політики України була представлена стратегія розвитку кольорової металургії України заступником міністра Павлом Шинкаренко.

Головна мета стратегії - задоволення внутрішнього попиту в кольорових металах і сплавах і розширення присутності вітчизняної продукції на зовнішніх ринках.

Державна політика в кольоровій металургії повинна бути спрямована на розробку стратегічних і структурних перетворень у промисловості, що дозволить якісно сполучити можливості держави із цілями власників великого промислового бізнесу, тим самим, підвищуючи інвестиційну привабливість галузі.

Для досягнення поставленої мети керування кольорової металургії й вторинних металів Міністерство промислової політики України зосереджує увагу на рішенні наступних завдань:

- підвищення конкурентоздатності продукції кольорової металургії на базі використання передових технологій;

- підвищення інвестиційної привабливості галузі, у тому числі для іноземних інвестицій;

- розширення ринків збуту кольорових металів, а саме, за рахунок удосконалення митно-тарифної політики й підтримки експортного потенціалу;

- технічне переозброєння й реструктуризація підприємств кольорової металургії, безпосередньо наукових організацій, поліпшення забезпечення науковими й робочими кадрами.

З огляду на сприятливу кон'юнктуру на світовому ринку титану й поліпшене економічне становище на ДП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» у цей час прискореними темпами відбувається технічне переозброєння виробництва з підвищенням обсягів випуску і якості продукції.

Також заступник міністра помітив, що для поліпшення стану алюмінієвої підгалузі Державною програмою розвитку й реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 р. передбачені наступні заходи:

- розширення потужностей ТОВ „Миколаївський глиноземний завод” до 1600 тис. т у рік глинозему;

- організація на ВАТ „Запорізький алюмінієвий комбінат” виробництва алюмінієвої фольги й стрічки загальною потужністю 25,6 тис. т у рік, у тому числі гладкої фольги - 9,6 тис. т у рік; алюмінієвої стрічки - 16 тис. т у рік.

Крім того, розглядається можливість будівництва в Україні нового алюмінієвого заводу виробничою потужністю не менш чим 100 тис. т у рік.

У зв'язку з ростом цін практично на всі основні метали, вирішено розглянути питання про перехід від експорту ломів і відходів кольорових металів і сплавів до їхнього імпорту.

Довідка: До сфери діяльності Керування кольорових металів і вторинної металургії Міністерства промислової політики України відносяться 9 підгалузей.

Серед них - 4 головних, які найбільше впливають на розвиток всієї кольорової металургії: титано-магнієва, алюмінієва, феросплавна й вторинна металургія.

На початок 2007р. ця галузь промисловості представлена 35 підприємствами й організаціями різних форм власності, на яких працюють понад 21 тис. чоловік.

Обсяг товарної продукції в 2006р. склав понад 5,274 млрд. грн. (на 29% більше, ніж в 2005 р.).

2.2 Загальна характеристика ТОВ «Промметсплав»

ТОВ «Промметсплав», розташоване в м. Харкові за адресою: 61177, вул. Залютинская, 6. Алюмінієвий цех (додаток 1) підприємства являє собою територіально відособлений комплекс виробничих об'єктів, призначених для приймання, зберігання й підготовки алюмінієвого лома й відходів їхньої плавки складування й відвантаження готової продукції

ТОВ «Промметсплав» є невеликим підприємством, що займається виробництвом вторинних алюмінієвих сплавів. Підприємство спроможне здійснити виробництво будь-якого марочного алюмінієвого сплаву, що забезпечується наявністю власної акредитованої лабораторії (додаток 2). Сплави виробництва знайшли своє застосування в автомобілебудуванні, машинобудуванні, будівництві, електротехніку, металургійній промисловості й ін. Підприємство оснащене сучасним технологічним устаткуванням для переробки брухту кольорових металів і сплавів: барабанна й сучасні відбивні печі, що працюють на газовому паливі із системою автоматичного регулювання подачі палива й повітря в плавильну камеру, засобами контролю й регулювання температури металу, витрати палива й повітря. Веде роботи з модернізації встаткування для первинної переробки брухту й відходів, очищенню, рафінуванню й ін.

На підприємстві працюють кваліфіковані фахівці, що мають досвід роботи в кольоровій металургії. Сучасне аналітичне встаткування ЛОМО МФС-8, матеріально-технічні й людські ресурси, методичне забезпечення дозволяє швидко й надійно контролювати хімічний склад плавки, коректувати її хімічний склад, надійно контролювати якість сировини й готової продукції.

Виробнича потужність становить 4000т/рік.

Алюмінієвий цех випускає наступну продукцію:

- сплави алюмінієві ливарні в чушках за ДСТУ 1583 (додаток 2);

- алюмінієві сплави для розкислення в чушках за ДСТУ 295;

Якість продукції відповідає вимогам стандартів.

Сировиною для виробництва алюмінієвих ливарних сплавів (марок АК7, АК7п, АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7) є лом і відходи наступних металів, які по якості відповідають вимогам ДСТУ 1639:

- алюміній й алюмінієві сплави:

клас А, групи I - Х, всі сорти,

клас Б, групи I - X, всі сорти,

клас Г, всі сорти,

- мідь і сплави на мідній основі:

клас А, група I, сорт I й 2,

- магній і магнієві сплави:

клас А група 2, сорт 1,2,

- титан і титанові сплави:

клас Б, група I-II, сорт 1-2,

клас 3, груша I-II, сорт 1-3, товщиною не більше 2 мм,

- нікель і нікелеві сплави:

клас А, група I, сорт I.

Характеристика товарної продукції:

1. Сплави алюмінієві ливарні за ДСТУ 1583 марки: АК7, АК7п, АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7, АК10Су й ін.

2. Сплави в чушках марок АК7п, АК5М2п застосовуються для виготовлення виробів, що мають контакт із харчовими продуктами.

3. Алюміній для розкислення, виробництва феросплавів й алюмотермії за ДСТУ 295 марки: АВ91, АВ87 у чушках.

Відвантаження виробляється зі складу в м. Харків. Якість продукції підтверджена відповідним сертифікатом. Маса однієї чушки - близько 18 кг. Розміри пакетів формуються відповідно до побажань замовника.

При виготовленні продукції підприємство застосовує наступні стандарти: ДСТУ 21399-75 «Транспортування чушек і катодів кольорових металів у пакетах. Загальні вимоги», ДСТУ 4784-74 «Алюміній і сплави алюмінієві», ДСТУ 1583-93 «Сплави алюмінієві ливарні. Технічні умови», ДСТУ 2171-79 «Деталі, вироби й заготівлі з кольорових металів і сплавів. Маркування», ДСТУ 1639-78 «Лом і відходи кольорових металів і сплавів. Загальні технічні умови», ДСТУ 28192-89 «Відходи кольорових металів і сплавів. Методи відбору, підготовки проб і методи випробувань» й ін.

Підприємство має наступну організаційну структуру (мал. 2.1).

2.3 Опис технології виробництва на підприємстві

Опис технологічного процесу по операціях:

1 Приймання сировини.

Брухт і відходи алюмінію й алюмінієвих сплавів приймаються роздільно по партіях, зважуються й перевіряються на відповідність паспорту й ДСТУ 1639.

Приймання по кількості і якості виробляється контролером-приймальником-вагарем за участю брухтуздатчика й оформляються приймально-здавальним актом.

Брухт і відходи розвантажуються на відведених місцях або в короби відповідно до карти вивантаження сировини й зберігаються відповідно до ДСТУ 1639.

При розвантаженні, прийманні й у ході подальшої переробки лома здійснюється контроль зі вибухобезпеки і радіоактивність за ДСТУ 1639.

2 Оброблення й дроблення лома й кускових відходів.

Обробленню піддаються:

- негабаритний літаковий лом для одержання шматків розміром не більше 2000x600x500 мм, а також закриті порожні посудини, баки літакові мотори.

- продукти оброблення, що не мають сталевих прироблень, направляються на пакетування або безпосередньо на плавку.

3 Сортування брухту й відходів.

Брухт і відходи алюмінію перед плавкою піддаються сортуванню вручну на спеціально відведених площадках або в процесі вивантаження.

Сортування лома й відходів ведеться по зовнішніх ознаках, маркуванню й за допомогою спектрального аналізу.

У процесі сортування здійснюється піротехнічний контроль.

3.1 Методи сортування.

a) Сортування по зовнішніх ознаках.

При сортуванні по зовнішніх ознаках ураховується колір, питома вага, твердість, магнітні властивості, форма виробу.

Для розпізнавання й відсортування деталей з міді, заліза, цинку, магнію й свинцю використаються такі зовнішні ознаки, як: кольори, питома маса й твердість. Однак, поверхня деталі часто має захисне покриття у вигляді фарбування або отримане плакуванням, анодируванням й ін., тому при визначенні кольорів металу потрібно звертати увагу на зріз або злам металу.

Брухт і відходи із чистого алюмінію мають матову поверхню, що легко дряпається, аркуші й трубки із чистого алюмінію легко вигибаються.

Брухт ливарних сплавів відрізняється по ливарних ознаках: ливарні припливи, ребра жорсткості, сліди ліній рознімання форми, складність конфігурації виробу.

Сировина з деформованих алюмінієвих сплавів легко відрізнити за видом. Звичайно, це аркуші, стрічка, дріт, фольга, труби, профілі, кування, штамповані вироби.

б) Сортування по маркуванню

Марку сплавів можна довідатися по маркуванню, виконуваної у вигляді відлитих цифр або нанесених фарбою на деталях і заготівлях з кольорових металів і сплавів, відповідно до ДСТУ 2171.

в) Сортування за допомогою спектральних і хімічних методів

г) Сортування за допомогою краплинного випробування

Краплинне випробування сірчанокислим кадмієм використовується для розпізнавання змісту цинку й магнію в ломі й відходах алюмінієвих сплавів.

Склад реактиву: 40м сірчанокислого кадмію, 80м хлористого натрію, I60 мол соляної кислоти, інше вода - на 1000 мл розчину.

На зачищену поверхню деталі наноситься крапля розчину.

На магнієвих сплавах розчин утворить чорна пляма, на цинкових - сіре.

4. Пакетування лома, відходів алюмінію й алюмінієвих сплавів.

Пакетування лома й відходів алюмінію й алюмінієвих сплавів виробляється на гідравлічному пакеті-пресі ПГ-150 (табл. 2.4).

Таблиця 2.4

Технічна характеристика пакета-преса

Тип преса	ПГ-150 гідравлічний
Розмір прес-камери, мм	1780Ч700Ч602
Середній розмір пакета, мм	280Ч270Ч602
Вага пакета з алюмінієвих сплавів, кг	100
Максимальна товщина обрізі, мм	3
Продуктивність преса, пакет / година	15-30
Потужність установлених електродвигунів, кВт / година	20
Робоча рідина	олія
Маса пакета-преса, т	10,2

5. Підготовка флюсів.

Покривний флюс приготовляється з рівних по обсязі кількостей сильвініту й хлор-калій електроліту (або повареної солі).

Сильвініт і хлор-калій електроліт у рівних обсягах (або поварена сіль) завантажується в короби й перемішуються.

Перед застосуванням флюс просушується при температурі 150-200 °С протягом 3-4 годин.

6. Шихтовка.

Шихта складається, виходячи з наявності підготовленої сировини. На кожну партію підготовленої сировини майстер шихтового переділу виписує сертифікат, у якому вказується найменування сировини, засмічування й маса, а також засвідчує вибухобезпеку.

Хімічний склад сировини визначається аналізом лабораторії, краплинним випробуванням або за довідковими даними.

Розрахунок шихти повинен забезпечувати найкраще використання коштовних елементів, що втримуються в брухті, і можливість використання сировини по змісту шкідливих домішок.

Розрахунок шихти робиться на кожну плавку в паспорті плавки. Відповідно до затвердженої форми майстер шихтового переділу роблять шихтовку кожної печі на марки сплаву відповідно до розрахунку шихти по міді, цинку, кремнію й ін. елементам.

Майстер по подачі шихти проставляє засмічування й групу (згідно ДСТУ 1639) завантаженої в піч сировини.

Змінні майстри алюмінієвого цеху заповнюють в паспорті плавки наступні дані: експрес-аналіз ванни плавильної камери (якщо буде потреба) і експрес-аналіз плавки з копильника, масу плавки для розрахунку коректування, масу розшихтовочних матеріалів з розрахунку й фактично, масу фактично завантаженої сировини (брутто), прізвище майстра, який подає шихту, хімічний аналіз плавки, фактичну масу плавки, масу металу в шлаку, розрахунок витягу по плавці, кількість знятих із плавки шлаковниць шлаків, характеристику шлаків (рідкий, густий, сухий).

Виробництво алюмінієвих сплавів у чушках.

1. Застосовуване встаткування.

Підготовлена шихта плавиться у відбивних печах, які характеризується наступними даними:

Тип печі - відбивна, двокамерна (плавильна камера й копильник) -№2,3 однокамерная№4, загальний копильник-№1.

Площа поду плавильної печі, м2:

печі №2 -1.7

печі №3 (сухий під) -1.7

пекти № 4 -1.7

Площа поду копильника, м2

печі №1 - 5.5

Глибина ванни плавильної камери, м - 0,4

Глибина ванни копильника, м - 0,5

Ємність плавильної камери, т - 2.0

Ємність копильника, т - 7,0

Футеровка трубного простору - шамотна (ША-1) за ДСТУ 390 і ДСТУ 8691.

Каркас - металоконструкції.

Арматури завантажувальних вікон - повітреохолоджуюча.

Паливо - природний газ.

Тип пальника - двохприводна із примусовою подачею повітря

Продуктивність одного пальника, нм / година - 20-30

Тиск газу перед пальниками, мм вод.ст. - 40-250

Тиск повітря перед пальниками, мм вод.ст. - 20-150

Температура грубного простору, °С - 900…1000

Тип вентилятора - ВВД II

Співвідношення газу: повітря регулюється за допомогою заслінок у газо-повітропроводі, що мають дистанційне й автоматичне керування від щита контрольно-вимірюючих приладів.

Комплекс печей має машину для розливу рідкого металу в чушки.

2. Підготовка печі до плавки.

Перед початком плавки стіни, поріг і перевал плавильної камери очищаються від шлаків. Ванна печі очищається від залишку попередньої плавки (шлаків, залізних прироблень). Перевіряється стан футеровки. Отвір очищається від шлаків і напливів металу й зашпаровується пробкою із суміші шамотного порошку й вогнетривкої глини з установкою ломика.

При пуску печі після ремонту або тривалої зупинки піч добре прогрівається. Температура під зводом плавильної камери 1000 -1100 °C, копильника - 1000 °С.

3. Плавка шихти.

Плавка окремих видів брухту й відходів ведеться по-різному з обліком їхніх характерних рис для того, щоб створити оптимальні умови для меншого вигару металу й високої продуктивності, а також безпеки праці.

Звичайно плавка ведеться на змішаній шихті, тобто з брухту й кускових відходів наплавляється ванна рідкого металу, а потім у ній плавлять стружку й дрібні шлаки. Такий метод плавки лома й відходів дає кращі результати як по раціональному використанню сировини, так і по загальній продуктивності праці.

З метою підвищення продуктивності печей, допускається завантаження брухту без сталевих прироблень, а також стружки в копильник після повного його зливу.

Разом з тим можлива плавка шихти, що складає з одного виду сировини.

4. Рафінування алюмінієвих сплавів.

Флюсове рафінування алюмінієвих сплавів здійснюється з метою зменшення в них неметалічних включень і часткової дегазації.

Флюсове рафінування здійснюється у відбивних печах з використанням сильвініту по ТУ 113-13-6, що являє собою сипучу масу жовто-рожевих кольорів хімічного складу (мас %) - хлорид натрію 55-65%, хлорид калію 35-42%, інше - домішки хлоридів магнію й кальцію, оксидів кремнію й заліза. Сильвініт для рафінування повинен зберігатися в середовищі, де відсутній контакт із вологою й снігом, тобто в приміщенні під дахом. Залишкова вологість не більше 15%.

4.1 Порядок рафінування.

Після завантаження в плавильну камеру печі одного короба стружки завантажити на неї 15-20 кг флюсу рівномірно по всій площі печі.

Після завалки 1/2 частини шихти завантажується нова порція флюсу в тім же кількості. Завантажити в копильник частину, що залишилася, флюсу й розплавити його.

У процесі переливу із плавильної печі в копильник ретельно перемішувати метал з рідким флюсом у копильнику. Взяти пробу на експрес-аналіз, після чого зняти шлаки з поверхні розплаву.

При виробництві рафінованого сплаву сировина в загальний копильник не вантажать.

5. Розлив металу.

Розлив металу в чушки виробляється розливочною машиною конвеєрного типу безпосередньо з копильника печі при періодичному перемішуванні розплаву для досягнення однорідності плавки по хімічному складі.

Виливниці перед розливом повинні бути чистими без слідів вологи.

Легкими ударами молота по ломику зрушити його з місця, а потім вибивати доти, поки не здасться рідкий метал. Після цього ломик заміняється зливальним і струмінь металу регулюється так, щоб виливниця при проходженні мимо жолоба заповнилася металом на 5-10 мм нижче верху виливниці. З поверхні кожної чушки сталевою лопаточкою знімається окісна плівка (знімання). Знімання збираються й передаються на переплавлення.

Відлиті чушки таврують порядковим номером плавки.

Після одержанні задовільних результатів аналізу хімічного складу чушки складається в пакети й маркіруються незмивною фарбою.

При одержанні результатів аналізу продукції з відхиленнями від діючої нормативно-технічної документації, дана продукція в плині доби піддається повторному аналізу. У випадку повторення незадовільних результатів зазначена продукція в плині доби повинна бути повернута зі складу збуту в цех на переробку. Якщо зазначена продукція не повернута в цех на переробку, відповідальність за її відвантаження, як готової продукції, несе начальник цеху. Пакети чушок повинні відповідати вимогам ДСТУ 21399.

2.4 Аналіз виробництва й реалізації продукції підприємства

Докладніше проаналізуємо випуск основних видів продукції: АК7, АК7п, АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7, АК10Су (табл.. 2.5). На зміну їхнього випуску у вартісному вираженні впливають зміна обсягу виробництва в натуральному вираженні, ціни й структури продукції, що випускається (мал. 2.2).

Таблиця 2.5

Обсяги виробництва основних видів продукції ТОВ «Промметсплав» в 2001-2006 рр

Найменування продукції	Обсяги виробництва, т
	2001	2002	2003	2004	2005	2006
АК7, АК7п	850	850	900	920	900	850
АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7	1650	1700	1720	1780	1800	1700
АК10Су	700	750	750	700	750	700

Таблиця 2.6

Динаміка обсягів виробництва продукції ТОВ «Промметсплав» в 2001-2006 р. (базисні індекси)

Найменування продукції	Темпи росту обсягів виробництва (базисні), %
	2001	2002	2003	2004	2005	2006
АК7, АК7п	100	100	105,88	108,24	105,88	100
АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7	100	103,03	104,24	107,88	109,09	103,03
АК10Су	100	107,14	107,14	100	107,14	100

Рис. 2.2 Динаміка обсягів виробництва продукції

Аналіз товарної продукції заводу і її структури представлений у табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Аналіз товарної продукції ТОВ «Промметсплав»

Види продукції	Вартість фактично випущеної продукції, тис. грн.	Відхилення (+,-)	Структура товарної продукції, %	Відхилення, (+,-)
	2005р.	2006р.		2005р.	2006р.
АК7, АК7п	11700	12325	625	26,09	26,15	0,07
АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7	23400	24650	1250	52,17	52,31	0,13
АК10Су	9750	10150	400	21,74	21,54	-0,20
РАЗОМ	44850	47125	2275	100,00	100,00	0,00

За даними таблиці в цілому в 2006 році відбулося збільшення товарної продукції на 2275 тис. грн. у порівнянні з 2005 роком. Найбільш питому вагу в продукції підприємства посідають марки алюмінію АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7: відповідно 52,17% в 2005 р. й 52,31% в 2006 р. Відбулися деякі зміни в структурі продукції: так, в 2006 р. на фоні збільшення на 0,13% частки марки алюмінію АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7 відбулося зниження АК10Су на 0,2%.

Для оцінки впливу різних факторів на обсяг реалізації продукції проводиться аналіз балансу товарної продукції (табл. 2.8).

Дані таблиці показують, що обсяги реалізації продукції в 2006 р. у порівнянні з 2005 р. підвищилися. У той же час скоротилися залишки готової продукції на складі на кінець року в порівнянні з попереднім роком. Темп росту обсягів реалізації склав 5,14%, з них: 5,01% за рахунок збільшення випуску продукції; 0,006% за рахунок зміни залишків відвантаженої продукції; за рахунок зміни залишків готової продукції (на 0,14%).

Таблиця 2.8

Аналіз впливу факторів на зміну обсягу реалізації товарної продукції

Показники	2005р. тис. грн..	2006р. тис. грн..	Відхилення, тис. грн..	Вплив факторів, %
				товарної продукції	Залишків на складі	залишків нереалізованої продукції
Товарна продукція	44850	47125	2275	5,01
Залишки готової продукції на складі:					0,14
на початок року	1824,7	1513,8	-310,9
на кінець року	1513,8	1138,2	-375,6
Відвантаження продукції за рік	45160,9	47500,6	2339,7
Залишки відвантаженої, але нереалізованої продукції						-0,006
на початок року	485,60	210,46	-275,14
на кінець року	210,46	198,60	-11,86
Реалізована продукція	45436	47512,5	2076,42			5,14

Аналіз виробництва й реалізації продукції підприємства показав, що обсяг виробництва в 2006 р. збільшився на 625 тис. грн. (5,01%), а обсяг реалізації збільшився на 2076,42 тис. грн. (5,14%) у порівнянні з 2005р.

2.5 Аналіз використання виробничої потужності

Під установленою виробничою потужністю розуміється максимально можливий випуск металургійної продукції в тоннах при повному використанні виробничого встаткування, застосуванні передової технології й організації виробництва при стабільній номенклатурі продукції, і режимі роботи на виробництві з урахуванням очікуваного уведення й вибуття потужностей окремих ділянок. Аналіз виробничої потужності представлений у таблиці 2.9.

За даними таблиці видно, що виробнича потужність становить:

- по АК7, АК7п - 1000 т/рік. При цьому використання виробничої потужності в 2006 році зменшилось на 5% і склало 85%;

Таблиця 2.9

Аналіз використання виробничої потужності

Вид продукції	Одиниця виміру	Середньорічна потужність	Випуск продукції	Використання потужності, %	Відхилення (+,-)
		2005р	2006р	2005р	2006р	2005р	2006р
АК7, АК7п	т/рік	1000	1000	900	850	90	85	-5
АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7	т/рік	2000	2000	1800	1700	90	85	-5
АК10Су	т/рік	1000	1000	750	700	75	70	-5

АК5М2, АК5М2п, АК5М4, АК5М7 - 2000 т/рік. Коефіцієнт використання потужності в 2006 р. склав 85%, тобто зменшився на 5%;

АК10Су - 1000 т/рік. Потужність в 2006 році використалася на 70% проти 75% в 2005 р.

2.6 Аналіз використання основних фондів підприємства

Дані про наявність і структуру основних фондів ТОВ «Промметсплав» наведені в таблиці 2.10. За даними таблиці видно, що балансова вартість основних фондів виросла за 2006 р. з 9480,81 тис. грн. до 9535,94 тис. грн., це пов'язане із проведенням ремонту передатних пристроїв на суму 55,13 тис. грн.

Таблиця 2.10

Аналіз руху основних виробничих фондів

Показник	Значення показника	Відхилення
	2005р.	2006р.	(+,-)	%
1. Вартість основних фондів на початок року, тис. грн.	9441,44	9480,81	39,37	0,42
2. Вартість основних фондів, що надійшли, тис. грн.	59,37	65,13	5,76	9,70
3. Вартість основних фондів, що вибули за рік, тис. грн.	20,00	10,00	-10,00	-50,00
4. Вартість основних фондів на кінець року, тис. грн. (стр.1+стор.2-стр.3)	9480,81	9535,94	55,13	0,58
5. Коефіцієнт надходження основних фондів, % , (стр.2:стр.4*100)	0,63	0,68	0,06	9,07
6. Коефіцієнт вибуття основних фондів, %, (стр.3:стр.1*100)	0,21	0,11	-0,11	-50,21
7. Коефіцієнт приросту основних фондів, % ((стр.2-стр.3):стр.4*100)	0,42	0,58	0,16	39,22

Аналіз показників фондоозброєності й ефективності використання основних фондів представлений у таблиці 2.11

Таблиця 2.11

Показники ефективності використання основних фондів

Найменування показника	Одиниці виміру	Значення показника	Відхилення
		2005 р.	2006 р.	Абс.	Відн.
Товарна продукція	тис. грн.	44850	47125	2275	5,07
Середньосписочна чисельність ПВП (промислово-виробничий персонал)	чол.	125	115	-10	-8,00
Середньорічна вартість ОПФ	тис. грн.	9461,13	9508,38	47,25	0,50
Фондовіддача з 1 грн. вартості ОПФ	грн.	4,74	4,96	0,22	4,55
Фондоємкість 1 грн. товарної продукції	грн.	0,211	0,202	-0,01	-4,35
Фондоозброєність праці одного працівника ППП	тис. грн. /чол.	75,69	82,68	6,99	9,24

З таблиці видно, що в аналізованому періоді фондоозброєність одного працівника ППП виросла на 6,99 грн./чіл. У звітному році фондовіддача з 1 грн. вартості основних фондів збільшилася на 0,22 грн. і склала 4,96 грн.. Відповідно фондоємкість 1 грн. товарної продукції знизилася на 0,01 грн.

Рівень фондовіддачі залежить від наступних факторів: ефективності використання машин й устаткування, питомої їхньої ваги в загальній вартості фондів, рівня матеріальних витрат.

У цілому аналіз показав, що протягом 2006 р. вартість основних фондів виросла на 47,25 тис. грн., що викликано проведенням ремонту передатних пристроїв.

2.7 Аналіз чисельності й структури персоналу підприємства

Аналіз чисельності працюючого персоналу і структура персоналу представлені в табл. 2.12. Дані для аналізу чисельності взяті з форми звітності №2-ПВ “Звіт з праці”.

Таблиця 2.12

Аналіз чисельності працівників ТОВ «Промметсплав»

Показники	2005р.	2006р.	Відхилення	Структура персоналу, %
			Абс. (+,-)	Відн. (+,-)
			чол.	%	2005р.	2006р.	Відх.
Середньосписочна чисельність працівників, чіл
Усього персоналу	125	115	-10	-8,00	100,00	100,00	0,00
у тому числі:
промислово-виробничого	117	109	-8	-6,84	93,60	94,78	1,18
з нього робітників	86	77	-9	-10,47	68,80	66,96	-1,84
службовців (керівників, фахівців, службовців)	31	32	1	3,23	24,80	27,83	3,03
непромислового	8	6	-2	-25,00	6,40	5,22	-1,18

Дані таблиці показують, що середньоспискова чисельність персоналу підприємства в 2006 р. склала 115 чоловік, що на 10 чоловік, або 8%, менше, ніж у попередньому році. Скорочення чисельності обумовлене зниженням загальної чисельності промислового персоналу на 8 чоловік і непромислового персоналу на 2 чоловік, при цьому чисельність службовців збільшилася на 1 чоловік. Питома вага промислово-виробничого персоналу (ППП) у загальній чисельності у звітному році склав 94,78% проти 93,60% у попередньому році. У чисельності ППП найбільшу питому вагу становлять робітники - 70,64% (77:109100), що на 2,86% нижче, ніж в 2005р. Це говорить про негативні зміни в структурі персоналу підприємства, тобто зменшується число працівників, безпосередньо зайнятих у виробництві продукції.

Аналіз руху робочої сили представлений у таблиці 2.13. Дані про рух працівників узяті з форми №3-ПВ “Звіт з використання робочого часу”. Дані таблиці 2.13 дозволяють зробити висновок, що на аналізованому підприємстві відносно невисокий рівень плинності кадрів. Коефіцієнт по прийому склав в 2006 р. 6,96%, по вибуттю - 6,09%. Коефіцієнт плинності кадрів виріс із 2,4% в 2005 р. до 3,48% в 2006 р..

Таблиця 2.13

Аналіз руху робочої сили

Найменування показників	2005 р.	2006 р.	Відх. (+,-)
1. Середньосписочна чисельність персоналу, чол.	125	115	-10
2. Кількість прийнятого на роботу персоналу, чол.	10	8	-2
3. Кількість працівників, що звільнилися, чол.	5	7	2
4. Кількість працівників, що звільнилися, за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни, чол.	3	4	1
5. Коефіцієнт обороту по прийому (стр. 2:стр. 1*100),%	8	6,96	-1,04
6. Коефіцієнт обороту по вибуттю (стр. 3:стр. 1*100),%	4	6,09	2,09
7. Коефіцієнт плинності кадрів (стр. 4:стр. 1*100),%	2,4	3,48	1,08

Аналіз показників використання робочого часу наведений у табл. 2.14-2.15. Дані таблиці показують, що у звітному році коефіцієнт використання табельного фонду часу збільшився на 0,39%, а коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу знизилося на 0,42%. Резерв часу у звітному періоді відповідно виріс на 9 чол.-днів.

Таблиця 2.14

Аналіз балансу робочого часу

Показники	2005р.	2006р.	Відхилення (+,-), чол.- днів
	У чол.- днів	В % до підсумку	В чол.- днів	В % до підсумку
1	2	3	4	5	6
Відпрацьовано робітниками	29025	63,62	26703	63,62	-2322
Простої цілий день	0	0,00	0	0,00	0
Неявки на роботу, усього	1887	4,14	1615	3,85	-272
у тому числі:
прогули	1	0,00	0	0,00	-1
неявки з дозволу адміністрації	788	1,73	750	1,79	-38
з них:
неповний робочий час	184	0,40	178	0,42	-6
неявки по поважних причинах	1098	2,41	865	2,06	-233
з них:
чергові відпустки	1306	2,86	1747	4,16	441
тимчасова непрацездатність	584	1,28	643	1,53	59
відпустки по навчанню	54	0,12	40	0,10	-14
інші неявки, дозволені законом	1	0,00	1	0,00	0
Табельний фонд робочого часу	30912	67,75	28321	67,47	-2591
Свята й вихідні	14694	32,21	12525	29,84	-2169
Календарний фонд робочого часу	45625	100,00	41975	100,00	-3650

Таблиця 2.15

Аналіз показників використання робочого часу

Найменування показників	2005 р.	2006 р.	Відхилення (+,-)
1. Робочий фонд часу, чол.-днів	29025	26703	-2322
2. Календарний фонд часу, чол.-днів	45625	41975	-3650
3. Табельний фонд часу, чол.-днів	30912	28321	-2591
4. Максимально можливий фонд часу, чол.-днів	30453	28140	-2313
5. Коефіцієнт використання календарного фонду часу (стр. 1:стр. 2*100),%	63,62	63,62	0,00
6. Коефіцієнт використання табельного фонду часу (стор. 1:стор. 3*100),%	93,90	94,29	0,39
7. Коефіцієнт використання максимально можливого фонду робочого часу (стр. 1:стр. 4*100),%	95,31	94,89	-0,42
8. Резерв часу (стр.1 - стр.4), чол.-днів	-1428	-1437	-9

Аналіз продуктивності праці працівників наведений у табл. 2.16.

З таблиці видно, що в 2006 р. продуктивність праці одного працюючого склала 409,78 тис. грн./рік., що на 50,98 тис. грн. більше, ніж в 2005 р. Продуктивність праці одного робітника в аналізованому році в порівнянні з 2005 р. збільшилася на 90,50 тис. грн., або 17,35%.

На підприємстві використовується тарифна система оплати праці, у тому числі відрядна й погодинна. Оплата праці виробляється на підставі “Положення про оплату праці”, розробленого відповідно до галузевих тарифних ставок.

Таблиця 2.16

Аналіз продуктивності праці

Найменування показника	2005р.	2006р.	Відхилення
			абс.	відн, %
Товарна продукція, тис. грн.	44850	47125	2275	5,07
Середньосписочна чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.	125	115	-10	-6,84
у тому числі:
робітників, чіл.	86	77	-9	-10,47
Продуктивність праці одного працюючого, тис. грн. /рік	358,80	409,78	50,98	14,21
Продуктивність праці одного робітника, тис. грн. /рік	521,51	612,01	90,50	17,35

Згідно даних таблиці 2.17 фонд оплати праці персоналу підприємства в 2006р. зменшився на 14,4 тис. грн. у порівнянні з 2005 р., при цьому фонд оплати праці ПВП зменшився на 12 тис. грн., а фонд оплати праці непромислового персоналу зменшився на 2,4 тис. грн. Частка коштів на оплату праці працівників ПВП в 2006 р. у витратах підприємства збільшилася на 0,11%, а частка коштів на оплату праці непромислового персоналу в загальній сумі засобів на оплату праці знизилися на 0,001%.

Дані таблиці показують, що фонд оплати праці включає фонд основної заробітної плати, рівний 1017,72 тис. грн. в 2006р., що на 8,64 тис. грн., нижче, ніж в 2005р.; фонд додаткової заробітної плати, що склав в 2006 р. 513,18 тис. грн., що на 4,32 тис. грн. нижче, ніж в 2005 році; а також заохочувальні й компенсаційні виплати в розмірі 169,62 тис. грн.

Таблиця 2.17

Аналіз структури фонду оплати праці персоналу

Найменування показника	Сума, тис. грн.	Структура, %
	2005р.	2006р.	(+,-)	2005р.	2006р.	(+,-)
Фонд оплати праці персоналу, усього	1710,6	1696,2	-14,4	100	100	0
у тому числі:
промислово-виробничого персоналу	1643,4	1631,4	-12	96,07	96,18	0,11
з нього робітників	1290	1247,4	-42,6	0,75	0,74	-0,02
непромислового персоналу	67,2	64,8	-2,4	0,039	0,038	-0,001

2.8 Аналіз витрат на виробництво й реалізацію продукції

Витрати на виробництво й реалізацію продукції представлені в табл.2.18. Як видно з таблиці 2.18, витрати підприємства в 2006 р. вище, ніж витрати в 2005 р. на 2603,06 тис. грн.

Сума змінних витрат в 2006 р. зменшилася на 323,96 тис. грн. і склала 6270,05 тис. грн., у той же час постійні витрати збільшилися з 31150,7 тис. грн. в 2005 р. до 34077,7 тис. грн. в 2006р.

Відбулися наступні зміни в динаміці структури витрат в 2006 році (рис. 2.4) у порівнянні з 2005р (рис.2.3): на 0,33% збільшилась частка матеріальних витрат і склала 92,67%; у той же час відбулося деяке зменшення ваги зарплати (на 0,21%), зменшення амортизації основних фондів (на 0,05%). Виходячи з того, що найбільша питома вага в загальній сумі витрат як в 2005 р. (92,34%), так й в 2006 р. (92,67%) займають матеріальні витрати, то виробництво вторинного алюмінію можна вважати матеріалоємкісним.

Витрати на 1 грн. товарної продукції в аналізованому періоді зменшились на 0,01 грн.

Таблиця 2.18

Аналіз витрат на виробництво й реалізацію продукції

Елемент витрат	Сума, тис. грн.	Структура витрат, %
	2005р.	2006 р.	(+,-)	2005 р.	2006 р.	(+,-)
Матеріальні витрати	35781,4	37355,8	1574,42	92,34	92,67	0,33
Витрати на оплату праці	1710,6	1696,2	-14,4	4,41	4,21	-0,21
Відрахування на соціальні заходи	615,816	610,632	-5,184	1,59	1,51	-0,07
Амортизація основних фондів	577,129	580,011	2,88225	1,49	1,44	-0,05
Інші витрати	65,19	67,84	2,65	0,17	0,17	0,00
Повна собівартість	38750,2	40310,5	1560,37	100	100	0
У тому числі:
змінні витрати	6769,65	6264,26	-505,4	17,47	15,54	-1,93
постійні витрати	31980,5	34046,3	2065,76	82,53	84,46	1,93
Товарна продукція	44850	48750	3900
Витрати на 1 грн. товарної продукції, грн.	0,86	0,83	-0,04

2.9 Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

Фінансові результати діяльності підприємства характеризуються сумою отриманого прибутку й рівнем рентабельності.

Абсолютна величина прибутку недостатньо характеризує економічну ефективність роботи підприємства, тому що вона не має властивість порівнянності. Найбільш підходящим для цих цілей є рівень загальної рентабельності. Розрахунок й аналіз рентабельності виробництва й товарної продукції наведені в таблиці 2.19.

Таблиця 2.19

Аналіз рівня рентабельності в 2005-2006 р.

Найменування показника	2005 р.	2006 р.	Відх.,(+,-)
1. Балансовий прибуток, тис. грн.	6099,84	8439,47	2339,63
2. Середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.	9461,13	9508,38	47,25
3. Собівартість товарної продукції, тис. грн.	38750,16	40310,53	1560,37
4. Рентабельність виробництва, %	15,74	20,94	5,19
5. Рентабельність продукції, %	13,60	17,31	3,71

Рівень рентабельності виробництва, як показали розрахунки в таблиці 2.19, в 2006 р. у порівнянні з 2005 р. збільшився на 5,19% й склав - 20,94%. Рентабельність продукції також збільшилась в 2006 р. і склала - 17,31%.

2.10 Розробка організаційно-технічних заходів ефективної реалізації ухвалених рішень становлення

Модернізація діючого встаткування - актуальна проблема в масштабі економіки країни в цілому й окремому підприємстві. Зниження обсягів промислового виробництва за останнє десятиліття минулого століття привело до того, що потреба в новому обладнанні різко впала.

Щоб упевнено почувати себе на ринку ливарної продукції, діючі ливарні підприємства повинні поставляти на нього досить якісну продукцію за прийнятними цінами. Виконати ці умови не так просто, оскільки сьогодні в Україні понад 70% ливарного встаткування експлуатується понад межу його фізичного зношування, а виробництво нового обладнання майже не організовано. Вихід поки один - ремонтувати й по можливості модернізувати діюче встаткування, проводити так називану модернізацію встаткування.

Досвід показав, що реставрація в сполученні з модернізацією об'єктів ливарної техніки обходиться приблизно в 5-10 разів дешевше виготовлення нових. Привабливе співвідношення ціни і якості робить попит на нього дуже високим, а гарантії, якщо ремонт виконаний якісно, - ті ж, що й на нову техніку.

Як тимчасове рішення для модернізації встаткування цілком доцільно використати базові вузли (деталі), оснащуючи їх сучасними комплектуючими. Реставрація зношених і виробництво змінних деталей, що зношують швидко, об'єктів техніки - шлях до продовження активного строку експлуатації техніки в різних областях промисловості.

З урахуванням інтересів економіки, відновлення зношених вузлів і деталей, так само як і виробництво їх «у запас», визначено урядом як пріоритетний стратегічний напрямок інноваційної діяльності на період до 2013 року.

Реалізуючи цей напрямок, найбільше ринково орієнтовані й націлені на довгостроковий успішний бізнес підприємства організовують модернізацію встаткування з використанням сучасних способів, технологій і матеріалів. Як приклад можуть бути названі: металізація, наплавлення, зварювання, напилювання спеціальних матеріалів, нанесення захисних покриттів, застосування відбудовних составів, зменшення споживання енергоресурсів.

На аналізованому підприємстві в 2006 році без зупинки виробництва була проведена реконструкція й модернізація металургійного встаткування. Особлива увага була звернена на підвищення ефективності спалювання природного газу, як найбільш актуальної проблеми сьогодення. Були вдосконалені пальникові пристрої, впроваджена автоматична система керування режимом їхнього горіння з метою підтримки на мінімальному, технічно обґрунтованому рівні кінцевої температури матеріалу, що нагріває, і газів, що відходять. На кабанах газів, що відходять, установлені рекуператори (підігрів дуття й технологічних матеріалів).

Конструкції металургійних печей також перетерпіли значні зміни. Особлива увага була звернена на ефективність їхньої теплової ізоляції, тому що це не обмежується економією енергії в печі; зменшуються витрати енергії в печі; зменшуються витрати енергії на вентиляцію й очищення газів, що відходять. Для теплової ізоляції були застосовані сучасні керамічні волокнисті матеріали.

У реконструйованих печах додана піч з «сухим» піддоном для плавки брухту із залізними приробленнями й плавка ведеться за рахунок теплоти газів, що відходять. У нових печах передбачене механічне перемішування рідкого металу.

Всі ці зміни дозволили знизити витрати природного газу до 30% і сам головне, збільшити металургійний вихід металу до 72%.

Всі ці модифікації дозволили підприємству залишатися прибутковим (балансовий прибуток в 2006 році склала 8439,47 тис. грн.), за умови підвищення ціни на енергоносії й природний газ, зменшення сировини, що надходить у виробництво.

Внаслідок модифікацій рентабельність виробництва підвищилася на 5,19% в 2006 році, а рентабельність продукції підвищилася на 3,71%.

2.11 Охорона праці й навколишнього середовища на ТОВ «Промметсплав»

Аналіз санітарно-гігієнічних умов роботи.

Приміщення економічного відділу підприємства розташовано на другому поверсі двоповерхового цегельної будівлі. Загальна площа приміщення дорівнює 35 м2. Висота приміщення - 3,5м.

У кімнаті постійно працює 6 чоловік. На одного працюючого приходиться 6 м2 й 20,1 м3, що відповідає санітарним нормам (4,5 м2 й 15 м3). Тобто, розміри приміщення відповідають нормативним розмірам, необхідним для нормального функціонування працівників цього приміщення. Стіни кімнати обклеєні шпалерами, підлога покрита лінолеумом, стеля обклеєна шпалерами світлих тонів.

За умовами навколишнього середовища приміщення економічного відділу відноситься до категорії приміщень із нормальним середовищем. Місць й обладнань з виділенням надлишкового тепла, шкідливих пар, газів і пилу немає.

Найважливіше значення для створення необхідних умов нормальної життєдіяльності людини, здорової й високопродуктивної праці має значення створення й підтримка нормативних метеорологічних умов, які визначаються наступними параметрами: з'єднанням t0 повітря, швидкості його руху, відносною вологістю, барометричним тиском.

Мікрокліматичні умови приміщення:

- температура повітря, близько 18 0С;

- відносна вологість, близько 50%;

- швидкість руху повітря - 0,1 м/с.

Такі параметри мікроклімату в приміщенні відділу досягаються завдяки роботі кондиціонера виробничою потужністю 2000 м3/ч, що відповідає припустимим нормативам.

Вентиляція приміщення відбувається в такий спосіб: в одному з вікон відкривається кватирка, у тій же кімнаті встановлений кондиціонер.

Приміщення опалюється двома батареями централізованого водяного опалення.

Головне джерело шуму в кімнаті - комп'ютер. Рівень шуму в приміщенні дорвінює 56 дБа, і його можна визначити як досить помірний.

Освітлення, джерелом якого є небозвід, по своєму спектральному складу найбільше сприятливо для органів зору людини і його організму в цілому. Тип освітлення в приміщенні - бічний, що досягається шляхом проникнення світла через 2 вікна. Вікна, розташовані ліворуч від працюючих і мають два плетіння. Площа кожного становить 21,5 м2. Таким чином, співвідношення між Sокон і підлогою повинне становити:

де Sвікна - загальна площа вікон у приміщенні, м2;

Sпідлоги - площа підлоги в приміщенні, м2;

6:35 = 0,17

Таким чином, співвідношення вікон і пола відповідає санітарним нормам.

У теплий час доби, а також при недостатнім освітленні застосовується штучне освітлення, воно регламентується нормами. Штучне освітлення здійснюється шістьома люстрами. Кожна люстра складається із трьох ламп, тобто загальна кількість ламп - 18 штук, потужністю по 60 Вт.