Оптимізація виробничої програми на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Порівняно нещодавно на Україні та і в інших колишніх державах соцтабору, діяла командно-адміністративна система господарювання. Підприємства знаходились у прямому підпорядкуванні відповідних міністерств і відомств. В порядку наказу підприємства одержували контрольні цифри для укладання своїх планів по випуску продукції, собівартості продукції, використання фінансів. Керівництво підприємства чітко знало, які види продукції та в якому обсязі будуть випускатися найближчим часом. Аналогічно здійснювалося і матеріально-технічне забезпечення та збут продукції. Заздалегідь були відомі постачальники сировини і матеріалів, споживачі готової продукції.В нинішній час, в умовах ринкової економіки, підприємства отримали можливість самостійно формувати свою економічну стратегію, тобто знайти відповіді на наступні питання: які види продукції виробляти, в якій кількості, як і якими засобами, для кого і коли виробляти. В умовах ринкових відносин акцент економічної діяльності переміщується до основної ланки економіки-підприємства. Саме на цьому рівні створюється необхідна суспільству продукція, надаються необхідні послуги. На підприємстві зосереджені кваліфіковані кадри, вирішуються питання економічного витрачання ресурсів, застосовування високопродуктивної техніки і технології.

Метою виробництва в будь-якій державі є задоволення потреб громадян,що проживають на його території. Ринкові принципи діяльності-раціональність,економічність,ефективність - знаходять на рівні підприємства первісну сферу свого здійснення.

В умовах ринкової економіки виживає лише той, хто найбільш грамотно визначить вимоги ринку і організує виробництво продукції, яка користується опитом, і забезпечить високий рівень заробітної плати працівників підприємства.[9]



1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОПТИМІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ВАТ «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ»ШАХТА «КРАСНОАРМІЙСЬКА-ЗАХИДНА№1»

1.1 Поняття оптимізації

Оптимізація- визначення значень економічних показників, при яких досягається оптимум, тобто оптимальний, найкращий стан системи. Найчастіше оптимуму відповідає досягнення найвищого результату при даних витратах ресурсів або досягнення заданого результату при мінімальних ресурсних витратах.Для прийняття оптимального господарського рішення необхідний всебічний розгляд процесів і проблем виробничо-господарської, збутової, фінансової та інших видів діяльності з орієнтацією на інтереси організації, стратегічні цілі, економію матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, на одержання оптимального прибутку.[10]

Слід давати оцінку товарно-ринкових можливостей організації, взаємозв'язку між окремими видами її діяльності. Результат портфельного аналізу дає відповідь на запитання, якими видами організації слід займатися, якою має бути структура цих видів діяльності. Визначивши сфери діяльності, організація вирішує, як діяти у вибраній СЗГ, щоб шлях досягнення мети в умовах конкуренції був оптимальний. Однак у відповідь на це питання дає вже не портфельний, а конкурентний аналіз у кожній СГЦ.Оптимізація господарської діяльності підприємства здійснюється за такими критеріями:

1. Прибутковість,

2. Розмір ринку, тобто розширення своєї ринкової долі, оскільки це дозволить збільшити обсяг продажу;

3. Темп росту ринку;

4. Життєвий цикл товарних груп, тобто зрівноваженого поєднання продуктів, які знаходяться в різних фазах життєвого циклу.

5. Технологія (наявність відділу проектування продукції, нове устаткування)

6 .Ризики, (ризик пов'язаний із виходом продукції на той чи інший ринок).

7. Ресурси.

1.2 Галузеві аспекти оптимізації господарської діяльності підприємства в умовах ринкових перетворень

Для організації і функціонування дієздатного ефективного колективу за мало використання передових технологій, високого рівня оплати праці, якісних засобів охорони праці, впровадження мотиваційних програм. Дуже важливою складовою успіху є налагодження корпоративного клімату в трудовому колективі. Після розпаду Радянського союзу, де високі результати праці забезпечувалися соціалістичними змаганнями, ідеологією, єдиною ціллю суспільства - побудова комунізму, постала проблема в створенні певних орієнтирів для трудящих, так як державна криза зруйнувала довіру в суспільстві, зникли ідеали минулого. В розвинутих країнах корпоративний клімат є невід'ємною складовою трудового колективу, тож з здобуттям незалежності українські підприємства перейняли досвід закордонних підприємств.[3]

Вугільна галузь в усьому світі є досить проблемною через над небезпечні умови праці. Підземні роботи вимагають від працівників набагато більшої організованості, взаємо підтримки, довіри, сплощеності.

В наш час вугільна галузь незалежної України є не надто прибутковою, а часто й дотаційною галуззю народного господарства. Послаблюють роль українського вугілля в паливо енергетичному комплексі країни такі внутрішні та зовнішні фактори:

- Висока собівартість вугілля в донецькому кам'яновугільному басейні через вичерпання вугільних залежів на глибині 500-800 метрів;

- Небезпечність підземних робіт через загазованість метаном вугільних лав;

- Відносно незначна потужність вугільного пласта, яка часом складає лише 0.8 метра;

- Постійне скорочення частки вугілля в світовому енергетичному комплексі;

- Присутність потужних енергетичних сусідів, Польщі та Росії, які володіють більш дешевим паливом, ніж українське вугілля;

- Необхідністю модернізації більшості Донбаських шахт через застарілі технології та обладнання, яке вичерпало свій експлуатаційний ресурс;

- Підземні виробітки на глибині 900 -1200 метрів більш небезпечні та дорожчі.

Ці фактори створили невисоку інвестиційну привабливість українських шахт, тому на початковому етапі створення незалежної держави вугільну галузь вважали безперспективною часткою паливо енергетичного комплексу, приречену на загибель. Але переживши важкі перші роки незалежності на Донеччині з'явилися перші успішні вугільні підприємства. Їх появу можна пов'язати з приватизацією, бо як показав час держава не є ефективним власником, через відсутність потужних інвестиційних вливань, яких дуже потребувала вугільна галузь. [9]

1.3 Методологія покращення виробничої програми на підприємстві

Виробнича програма підприємства представляє собою розгорнутий або комплексний план виробництва та продажу продукції, який характеризує річний обсяг, номенклатуру, якість та терміни випуску необхідних ринком товарів і послуг. У ринкових умовах основу плану виробництва на різних підприємствах становлять укладені договори з споживачами, наявний портфель замовлень та існуюча потреба в товарах, а також діючі закони попиту і пропозиції на продукцію, роботи та послуги. Головна мета планової роботи на акціонерних, комерційних та інших підприємствах і фірмах з приватною формою власності, як і здійснюваної на її основі підприємницької або виробничої діяльності, полягає у задоволенні потреб покупців і одержання максимального прибутку. Підприємства укладають із споживачами та постачальниками договори на виробництво та продаж продукції і послуг, придбання та закупівлю необхідних ресурсів, в тому числі і з державними та муніципальними органами, службами та підприємствами. Тому в процесі розробки виробничої програми керівникам-менеджерам кожної фірми і плановикам-економістам слід орієнтуватися на вибір таких товарів, робіт і послуг, які принесуть виробникам і підприємцям найбільші кінцеві результати.[10]

Отже, при плануванні поточної виробничої діяльності для забезпечення вільного вибору продукції підприємства повинні мати широкий перспективний портфель замовлень. Річна виробнича програма складається, як правило, на основі довгострокового або стратегічного плану. У взаємодії річного та довгострокового планування найбільш складними плановими проблемами вважаються труднощі прогнозування майбутнього стану ринку та внутрішнього середовища самого підприємства. Це пояснюється тим, що довгострокові допущення про можливе зростання потреб покупців і відповідні плани розвитку виробничого потенціалу підприємства часто виявляються недостатньо обґрунтованими на майбутній період.

В умовах ринкової невизначеності можуть застосовуватися різні методи складання виробничої програми на вітчизняних підприємствах: рівневі прогнозування, послідовне прийняття планових рішень, створення ситуаційних планів, лінійне програмування, диверсифікованість продуктів і ринків, підвищення конкурентоспроможності продукції та ін Найбільш простий шлях зменшення невизначеності в плануванні передбачає розширення ринкової інформації про споживачів і конкурентів, про попит та пропозицію і т.д. рівневі прогнозування представляє процес передбачення очікуваного обсягу продажів і прибутку за трьома точками: максимальний, ймовірний, мінімальний. Воно володіє різноманітними достоїнствами: 1) допомагає збільшити число планових альтернатив і підготуватися до можливих негативних наслідків; 2) представляє плановикам-економістам реальне значення показників, що дозволяє уникнути складання недостатньо обґрунтованих проектів; 3) сприяє розробці системи раннього попередження або ситуаційних планів, щоб запобігти зниження планових і фактичних показників діяльності підприємства.

Ситуаційне планування вважається досить новим методом планування, широко поширеним на американських і японських фірмах і в компаніях. Процес ситуаційного планування виконується зазвичай в такому порядку

1) встановлюються ключові фактори середовища, що впливають на плановані результати діяльності підприємства. В якості критеріїв для відбору показників використовуються як масштаби можливого впливу на виробництво, так і ймовірність виникнення самого процесу;

2) складається нормативний план, що виходить із найбільш ймовірного допущення комплексного впливу системи виробничих факторів на планований результат. Він стає головним компонентом розробки комплексного всеохоплюючого плану виробничої діяльності всієї організації;

3) відбирається для кожного продукту кілька визначальних або основних припущень, відмінних від найбільш вірогідною ситуації, і складається автономний план, який не входить до комплексний. Як допущення можуть бути прийняті не тільки найгірші варіанти, а й повинні бути передбачені різні випадковості. Ситуаційний план не розробляється в деталях, він наказує, що має робити кожен виконавець в тій чи іншій ситуації і яких наслідків можна очікувати при їх настанні;

4) визначається ситуація переходу до даного плану в процесі поточної виробничої діяльності, уточнюється крапка або момент перемикання з нормального плану дій на ситуативний, передбачений при виникненні непередбачених обставин.

Ситуаційне планування дає деякі переваги як в процесі розробки виробничої програми підприємства, так і особливо при її здійсненні у нестабільних ринкових умовах. Керівники та виконавці планів отримують можливість швидко діяти в несприятливій ситуації, яка була заздалегідь запланована, наприклад, при зміні попиту на товар вступає в дію ситуаційний план скорочення його випуску.[15]

ринковий оптимізація економічний шахта



2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Історія підприємства

Будівництво шахти «Красноармійська-Західна№1» здійснювалося з 1974 згідно технічному проекту будівництва, розробленим інститутом «Донгіпрошахт» у 1972 році та затвердженим постановленням колегії Міністерства вугільної промисловості СРСР від 31.08.72 №58/50. У зв'язку з уточненням у ході будівництва гірно-геологічних умов відробки запасів, введенням у дію за період 1974-1985 роки ряду нових правил безпеки та директивних документів з проектування та будівництва вугільних шахт, інститутом було скоректовано технічний проект будівництва шахти та затверджено постановою Мінвуглепрому СРСР від 30.01.87№12-50/71 зі згодою з Госбудівництвом та Госпланом СРСР.

Скоректованим технічним проектом будівництва шахти (1986р.) введення шахти у експлуатацію загальною потужністю 2100 тис. т. вугілля на рік планувався двома пусковими комплексами: перший потужністю 1500 т з одночасною працею чотирьох лав у блоках №6, №4 у 1990 році, другий потужністю 600 т. у складі додаткових двох лаву блоках №2 та №3планувалося ввести у 1994 році. Перший пусковий комплекс було введено у експлуатацію у строки, передбачені проектом у грудні 1990 року виробничою потужністю 1,5 млн т на рік.

У процесі будівництва та експлуатації першого пускового комплексу було винайдено ряд факторів, що значно ускладнювали ведення гірничих робіт - розвинена мережа гірно-геологічних порушень, підвищена тріскість гірничих порід, часте затоплення та русловий розмив пласту з заміщенням вміщаючи ми породами, що стало причиною переходу шахтного поля із першої в другу категорію по складності геологічної будови.

Була виявлена неефективність ведення заклад очних робіт з потужність пласта 1,6 - 1,9 м задля охорони бортових видобутків з метою їх повторного використання. В межах відсутності повної закладки видобутого простору передбачена затверджена проектом виїмка охоронних целин під залізничною магістраллю у блоці №6 без пре нарізки лав на глибинах вище обрію 708 м (величина безпечного ведення гірничих робіт) не може бути реалізованою.

Вказані фактори зумовили необхідність переходу виїмочних участків у підготовлені до виїмки запаси блоків №6, №4на повернуту точну схему провітрення з відробкою через стовп та підготовкою лав у проміжних стовпах, проведенням видобутків «пересіканням» до видобутого простору.

Заповнення лінії очисних забоїв у блоках, що вибуває зі зменшенням потужності пласту ( з 1,8-1,4 м до 1,4-1,1 м у блоках №4, №5) не забезпечать підтримку потужності шахти на досягнутому рівні.

Для забезпеченні підтримки та приросту виробничої потужності шахти прийнято рішення передати запаси блоків №2, та №3 на виробництво лінії очистювальних забоїв, що вибуває , а у якості другого пускового комплексу будівництва шахти здійснити виявлення та підготовку запасів блоку №8.

Шахтне поле виявлено двома центрально-здвоєними скіповими та клітковими та двома блоковими, що подають повітря та вентиляційними стволами й горизонтальними крейшлагами на горизонтах 583 та 708 м. На виробничій площі повітряподаючого стволу пройдена вентиляційна щілина. Виявлення блоку №8 відбувається повітряподаючим стволом №2 та горизонтальними квершлагами на горизонті 850 м, який призначено для подання свіжого повітря, спуску-підйому людей, видачі породи, спуску матеріалів та обладнання.

Засіб провітрювання всмоктувальний, схема провітрювання шахти- комбінована,( зворотньоточна з ізольованим відвідом метану та прямоточна з підсвіженням виходячого струму повітря,) Шахта провітрюється установками головного провітрювання, обладнаного робочими та резервними вентиляторами: ВЦД-47У (головний ствол), ВЦД-31,5 (вентиляційний ствол). ВОД-21 (вентиляційна щілина).

Скиповий ствіл служить для видавання вугілля та породи, ви ходячого струму повітря обладнано під'ємними машинами ЦШ 5?4 и ЦШ 4?4. Клітковий ствіл - для спуску-під'єму людей, матеріалів, обладнання, надання свіжого повітря в шахту, обладнано двома одноклітковими під'ємними машинами з двохповерховим клетям ЦШ-3.25?4. Повітряподаючий ствіл пройден до горизонту 593 м, службує для спуску-подъему людей, матеріалов, видання породи, надання свіжого повітря в шахту, обладнано під'ємною машиною 2Ц35?1.7 (клетевий) та 2Ц4?1.8 (бад'євый). Вентиляційний ствіл пройдено до горизонту 708 м, службує для надання ви ходячого струму повітря з шахти, спуску-під'єму людей, матеріалів, видання породи, обладнано під'ємними машинами ЦР-4?3/0.7 (клетевий) и ЦР-4?3.2 (бад'євый).

Проектом будівництва шахти зберігається розподілення шахтного поля на дев'ять блоків, об'єднаних загальними горизонтами 595 та 708 м. Відробка запасів блоків №4 та №6 зберіглася за існуючою по горизонтальною схемою.

Для відробки запасів блоків №2,3,5,8 передбачена панельная схема підготовки з відробкою запасів на похилі видобутки - бремсберги (схили) та ходки, що проводяться, як правило, в центрі блоків. Вказане рішення прийнято с учетом рекомендацій ДонУГИ та МакНІІ(№166 от 01.01.94 г).

Запаси блоків №2 и №3 передбачається відпрацьовувати двома двокрилими панелями з размірами за падінням 1.6-2 км, за простиранням 3-3.3 км. Для підготування північного крила блоку №2 та південного крила блоку №3 проектом передбачено проведення флангових вентиляційних видобітків. Проведення фланговых видобітків забеспечує сучасно підготовку лав та покращення умов провеітрювання очистювальних та підготовчих робіт в указаних блоках.

Підготовка й відробка бремсберговой частини блоку №5 здійснюється проведенням у центрі панелі бремсберга, допоміжного бремсберга (грузового ходка) й людського ходка блоку №5. Підготовка однокрилої панелі похилої частини блоку №5 передбачується проведенням двох конвеєрних похилів (для передачі видобутку з лав блоків №5 и №8) й повітряподаючого ходку блоку №5 у районі дренажного квершлагу горизонту 708 м.

Запаси блоку №8 передбачується відпрацьовувати двомя панелями: центральною та північною. Розміри панелей складають північну за падінням 1500-2000 м, за простиранням 3600 м, центральну 900-1500 та 1100-2000 м за простиранням.

Система розробки згідно до проекту зберігається довгими стовпами за простиранням у блоці №4 й довгими стовпами за повстанням з приглушенням видобутку за лавою у блоці №6.

Спостереженнями за проявом гірничного тиску у лавах блоків №4 та №6 встановлено, що використання для охорони виїмкових видобутків, породних ліній, що підтримуються за лавою, не призвело до покращення їх стану, так як основні зміщення порід у видобутках відбуваються ще до возведення ліній. Підтримка вказаних видобутків згідно з великим об'ємом робіт по перекріплнню й підриванням грунту.

З неефективності ведення закладочних робіт, повторне використання пластових видобутків практично неможливо й згідно з рекомендаціями ДонУГІ №12-70 от 06.07.93 г в усіх знову введених блоках передбачається вести відробку запасів через столп з прохожденням видобутків підготовчих стовпів вприсічку до видобутого простору - це праця блоків №2 и №3, похила частина блоку №5.

Оскільки у праці двохкрилої панелі бремсбергової частини блоку №5 знаходится одна лава, відробка столпів у ній прийнята послідовна.

При підробці небезпечних за вибросами запасів блоку №8, розміщених нижче изогіпси - 521.2 м, згідно з вимогами «Інструкції по небезпечному веденню гірничих робіт на пластах, небезпечних за несподіваними вибросками вугілля, породи й газу» передбачена столпова система розробки, довгими стовпами по простиранню з прямоточною схемою провітрювання очистного забоя із розбавленням метану за джерелами його его з'явлення. Відробка столпівв центральної частини панелі прийнята послідовна, з підтримкою конвеєрних штреків жорсткими литими полосами й використанням їх у якості вентиляційних для відтробки наступного стовпа.

Виїмка вугілля в лавах відбувається комплексами у складі крепами3КД-90Т, конвейера лави СЗК-228/732 (СПЦ-230), комбайнами МВ-12 (РКУ-13), а також крепами Глиник, комбайнами ГШ-200В, конвейерами СП-250.13. Погрузка гірничої маси відбувається на лінточних конвейерах 2ЛТ-100У з подальшим транспортуванням головними магістральними конвейерами 1Л-120 по полевому конвейерному, головному конвейерному штреках до вугільної ями и видаєтбся скипами на поверхню.

Охорона конвейерних видобутків відбувається литими лініями й анкерними системами для повторного їх використання у якості вентиляційних при підробці наступного стовпа. Керівництво кровлею - повне обвалення. Навантажування на очистні забої прийняті на підставі розрахунків по виїмковому механізму з урахуванням гірнично-геологичічних умов, перевірені за газовим фактором. Максимально можливі навантаження за газовим фактором при виконанні комплексу заходів по дегазації верхніх супутників й видобутого простору складають 3200 тон/добу за прямоточною схемою провітрювання. За поверненоточною схемою провітрювання відбувається всмоктування газу-метану по двох гілках трубопроводів Д=800 мм за допомогою вентиляторів ВМЦГ-7М.

Кількість одночаснопрацюючих забоїв - 5.

Для своєчасного відтворювання лінії відчистних забоїв у процесі експлуатації у одночасній роботі знаходиться 15 підготовчих забоїв. Для проходження видобутків зі змішаним забоєм використовуються комбайни типу КСП-32, КСП-42, П-220, П-110/01, польові видобутки відбуваються за допомогою БВР з погрузкою породопогрузчими машинами 2ПНБ-2Б. Кріплення підготовчих видобутків здійснюється металичною арочною трьох кільцевою кріп'ю типу КМП-А3 з щільністю 1.5-2 рами на 1 п.м., а також змішаним рамно-анкерним кріпленням з щільністю крепи 1.25 рами на 1 п.м й чисто анкерним кріпленням. Для бурення й установлення анкерів використовуються анкеро-посадовчі агрегати німецкого пвиробництва типу «Гофер», BAS, «RTM», «Кінг-Кобра» и др. Провітрювання тупиків подготовчих забоїв оздійснюється вентиляторами місцевого провітрювання ВМЭ-6У, ВМЭ2-8, ВМЭ2-10.

На виймочних участках використовується дегазація видобутого просторуи верхніх пластів-супутників Відсмоктування газу здійснюється по щілям, пробуреним із вентиляційних участкових видобутків, до зони розгруження вміщаючи порід із перебуренням газоносних пластів-супутників, разріження в усти щілей складає не менш 17 мм рт.ст.

Поверхністна вакуум-насосна станція обладнана трьома вакуум-насосами ВВН-150.

У якості заходів з боротьби з випадковими вибросами вугілля згідно з «Інструкцією по безпечному веденню гірничих робітт на пластах, небезпечних випадковими вибросами вугілля, породи и газу» для своєчасного виявлення небезпечних випадковими вибросами зон при веденні горных робіт ведеться прогноз по первинній сшвидкості газовиділення з шпурів, використовується режим колихового підриву.

Для запобігання затоплення горничних видобутків відбувається устрій участкових похилих водозбірників, обладнаних робочими й резервними насосами з электро -й пневмоприводами типу ЦНС-60?125, АНС 16?50, ТН 20?40, СМ 150-125-315, КО 50?112 и др. Устрій водосбірників виробляється у містах заниженого профілю видобутку й максимального притоку води. Головна водовідливна установа розміщена на горизонті 708 м, обладнана насосами ЦНСШ-330?880 й НСШ-410?728. Притік відкачується на поверхню по трьома трубопроводами діаметром 219 мм, прокладеними по клетевому стволу.

Відпуск матеріалів та обладнання відбувається на видобутки білястволового подвір'я головного стволу, звідки електровозами АМ-8Д, 7АРВ, вагонетками ВГ2,5 та платформами ПТК-3.3 постачаються до розгрузочно-погрузочних пунктів ведения робіт або перегрузу на засоби монорельсових доріг типу ДМКУ. Постачання обладнання, матеріалів на участки здійснюється монорельсовыми дорогами.

2.2 Аналіз техніко-економічних показників. Виробничо-господарської діяльності на ВАТ шахта «Красноармійська-«Західна»№1»

Таблиця 2.1 Видобуток вугілля,т

Шахта	Видобуток вугілля, т
	план	факт	Факт/план %	± до плану
	450 000	709 258	157,6	259 258
1992	915 000	1 378 056	150,6	463 056
1993	1 170 000	1 500 776	128,3	330 776
1994	1 197 000	1 487 326	124,3	290 326
1995	1 211 500	1 587 277	131,0	375 777
5 років	4 943 500	6 662 693	134,8	1 719 193
1996	1 229 000	1 737 440	141,4	508 440
1997	1 287 000	1 850 112	143,8	563 112
1998	1 389 000	2 409 225	173,5	1 020 225
1999	2 050 000	3 137 492	153,0	1 087 492
2000	2 500 000	3 801 965	152,1	1 301 965
5 років	8 455 000	12 936 234	153,0	4 481 234
10 років	13 398 500	19 598 927	146,3	6 200 427
2001	3 010 000	4 251 751	141,3	1 241 751
2002	3 200 000	4 617 282	144,3	1 417 282
2003	3 560 000	4 902 971	137,7	1 342 971
2004	3 971 000	6 111 215	153,9	2 140 215
2005	3 700 000	6 241 000	168,7	2 541 000
5 років	17 441 000	26 124 219	149,8	8 683 219
15 років	30 839 500	45 723 146	148,3	14 883 646
2006	3 700 000	6 750 600	182,4	3 050 600
2007	3 700 000	6 127 255	165,6	2 427 255
2008	3 700 000	5 087 339	137,5	1 387 339



Таблиця 2.2 Відхилення за фактом (2006-2008рр)

2007/2006	2008/2007
Абс.	Відн.	Абс.	Відн.
-623345т	-9%	-1039916т	-16%

Зробивши розрахунки з абсолютних та відносних відхилень та використовуючи дані, накреслимо діаграму. Аналізуючи стан видобутку вугілля за планом та за фактом на протязі 15 років та у 2006, 2007, 2008 роках можна зробити певні висновки. Перш за все спостерігається перевиконання плану. Найбільший відсоток перевиконання плану було у 2006 році (це 182,4 %). Найменший відсоток - у 1994 році (124,3%). За перші п'ять років праці підприємства було видобуто12936234 т вугілля, тобто це свідчить про перевиконання плану на 4 481234 т. За перші десять років спостерігається також перевиконання плану на 6200 427 т вугілля, адже за фактом було видобуто 19598 927 т. замість запланованих 13 398500 т.

За 15 років було видобуто 14883646 т вугілля. Також спостерігається перевиконання плану. Адже за фактом було видобуто 45723146 т вугілля замість запланованих 30 839 500 т. Порівнюючи 2006, 2007, та 2008 роки , використовуючи показники абсолютно та відносного відхилення, можна сказати, що порівняно з 2006 роком видобуток вугілля у 2007 році зменшився на 623345 т, у 2008 році порівняно із 2007 роком видобуток вугілля зменшився на 1039916 т. Відношення фактичних показників до планових краще побачити на такій діаграмі.



Малюнок 2.1

Розглянемо інші таблиці.

Таблиця 2.2 Проведение вскриття та підготовки видобутків

Роки	Проведение вскр. и підгот.видобутків
	план прогр.	факт	Факт/план,%до прогр.	+/-до прогр.
1991	6175	8226	133,2	+2051
1992	8120	11101	136,7	+2981
1993	8500	9858	116,0	+1358
1994	8650	9118	105,4	+468
1995	7575	8988	118,7	+1413
5років	39020	47291	121,2	+8271
1996	7000	8965	128,1	+1965
1997	7500	9354	124,7	+1854
1998	8500	13926	163,8	+5426
1999	12400	19742	159,2	+7342
2000	15000	21812	145,4	+6812
10 років	89420	121090	135,4	+31670
2001	17000	21925	129,0	+4925
2002	17000	21061	123,9	+4061
2003	17000	22327	131,3	+5327
2004	16995	22212	130,7	+5217
2005	17000	22463,2	132,1	+5463
15 років	174415	231078,2	132,5	+56663
2006	20500	22930,0	111,9	+2430
2007	21856	19791,5	90,6	-2065
2008	27265	21089,1	77,3	-6176

Таблиця 2.3 Проведение вскриття та підготовки видобутків,відхилення (2006-2008рр)

2007/2006	2008/2007
Абс.	Відн.	Абс.	Відн.
-3210,5т	-14%	+1297,6т	+6%

Таким чином, порівнюючи відхилення (2006-2008рр) та використовуючи показники абсолютно та відносного відхилення, можна сказати, що порівняно з 2006 роком проведення вскриття та підготовки видобутків у 2007 році зменшилося на 3210,5 т,а у 2008 році порівняно із 2007 роком збільшилося на 1297,6 т.

Відношення фактичних показників Таблиці 2.2-до планових краще побачити на такій діаграмі.

Малюнок 2.2



Таблиця 2.4 Чисельність працівників за процесом

	2006	2007	2008
Категорія
	план	факт	± до плану	план	факт	± до плану	план	факт	± до плану
з кап.строй.	8125	7742	-383	8441	7928	-513	8516	7773	-743
Усього працівників	8125	7742	-383	8441	7928	-513	8516	7773	-743
ППП	7110	6870	-240	7361	7024	-337	7411	6787	-624
Робочі по видобутку	6152	6034	-118	6239	6135	-104	6204	5879	-325
в т.ч. підземні	4575	4491	-84	4636	4606	-30	4625	4423	-202
На очист.	1 067	1 057	-10	1 166	1 233	+67	1 040	1 225	+185
в т.ч. ГРОЗ	885	887	+2	960	1 055	+95	859	1 063	+204
На підготовчих	1 121	1 072	-49	1 089	1 041	-48	1 029	981	-48
в т.ч. проходчики	821	834	+13	752	796	+44	661	765	+104
На содерж. й ремонті	493	520	+27	400	421	+21	404	336	-68
в т.ч. г/р по рем. г/в	463	460	-3	362	359	-3	369	281	-88
На підз. транспорті	741	724	-17	814	786	-28	789	739	-50
На інших підземних	1 153	1 118	-35	1 167	1 125	-42	1 363	1 142	-221
На поверхні	1 577	1 543	-34	1 603	1 529	-74	1 579	1 456	-123
Службовці - всего	958	836	-122	1122	889	-233	1207	908	-299
в т.ч. керівники	658	567	-91	772	616	-156	802	610	-192
спеціалісти	258	230	-28	300	231	-69	343	245	-98
службовці	42	39	-3	50	42	-8	62	53	-9
в т.ч.подз.	653	550	-103	764	581	-183	800	576	-224
Непромгрупа	1 015	872	-143	1 080	904	-176	1 105	986	-119
в т.ч. робочі	756	702	-54	830	735	-95	857	799	-58
подз.	5	5		5	5		7	9	+2
Проходчики з ОКРом	821	834	+13	752	796	+44	661	765	+104
Усього підз. труд.	5233	5046	-187	5405	5192	-213	5432	5008	-424
Усього подз. з к/стр.	5233	5046	-187	5405	5192	-213	5432	5008	-424

Як бачимо з таблиці чисельність працівників постійно змінюється. Але у 2008 році зменшення кількості працівників було значним. Цьому сприяла світова економічна криза, та економічна криза в Україні. Багато людей лишилося своїх робочих місць.

Продуктивна виробнича діяльність підприємств в умовах ринкового середовища визначається параметрами виробництва і продажу суспільно визнаних благ з метою отримання прибутку. Завдання виробничої діяльності передбачають максимально можливий обсяг виробництва і продажу продукції потрібної якості у визначені терміни при найкращому використанні виробничого потенціалу, сприятливих умов зовнішнього економічного середовища.

Таблиця 2.5 Реалізація продукції у розрахункових цінах, тис грн

Роки	Реалізація продукції у розрахункових цінах, тис грн
	план	факт	План/факт%	± до плану
1991	98	167	171,2	+69
1992	2944	3617	122,9	+673
1993	83156	107982	129,9	+24827
1994	981163	1144330	116,6	+163166
1995	3514158	5489116	156,2	+1974958
5 років	4581519	6745212	147,2	+2163693
1996	56976	75501	132,5	+18525
1997	60114	93912	156,2	+33798
1998	71802	141453	197,0	+69651
1999	121166	214654	177,2	+93488
2000	241438	402093	166,5	+160655
10 років	5133015	7672824	1526,4	2539809
2001	339668,7	514828,7	151,6	+175160
2002	337158,1	528192,6	156,7	+191035
12 років	5809842	8715845	464,9	2906003

Таким чином,використовуючи дані таблиці ми спостерігаємо те, що з кожним роком кількість реалізованого продукту ( у тис.грн) збільшується. Якщо за перші 5 років функціонування підприємства реалізація продукції становила 6745212 тис грн., то вже за наступні 5 років-7672824 тис.грн, за 12 років-8715845 тис грн. Це свідчить про отримання підприємством прибутку , про успішність підприємства, про його розвиток та про потрібність його товару.



Таблиця 2.6 Товар

Операція	2007рік	2008 рік	2009рік
	план	факт	план	факт	план	факт
Видобуток вугілля, тон	3 700 000	6 750 000	3700000	6127255	3 700 000	5087339
Товарна продукція у натуральному вираженні,тон	34230600	6484414	3700000	6132925	3700000	5084287
Відгрузка вугілля по з.д.	6933750	6744594	3700000	6132925	3700000	5084287
Постачання вугілля рядовим користувачам,тон	3022200	6033000	370000	6132925	370000	5084287
Залишки вугілля на кінець періоду, тон	6142,8	472,8	3554,6

Таблиця 2.7 Відхилення за фактом (2007-2009рр)

Операція	2007/2008		2008/2009
	Абс.	Відн.	Абс.	Відн.
Видобуток вугілля, тон	-622745	-9%	-1039916	-16%
Товарна продукція у натуральному вираженні,тон	-351489	-5%	-1048638	-17%
Відгрузка вугілля по з.д.	-611669	-9%	-1048638	-17%
Постачання вугілля рядовим користувачам,тон	-99925	-9%	-1048638	-17%

Користуючись даними Таблиці 3.3. можна сказати, що видобуток вугілля у 2007 році, порівняно із 2006 роком зменшився на 622745 т, а відгрузка вугілля (постачання) вологості на 9%, видобуток вугілля у 2008 році порівняно із 2007 роком зменшився на 1039916 т. , постачання вугілля користувачам зменшилося на 17%.

Якість вугілля вимірюється у наявності в ньому зольністі (вміст у відсотках незгоряючого залишку (на безводну масу), який утворюється з мінеральних домішок палива при його повному згорянні), сіри, вологості. Зміни якостей краще усього спостерігати за допомогою такої таблиці:



Таблиця 2.8 Якість вугілля

	Зольність, %	Сіра,%	Вологкість %
	Видобутого вугілля	Відгруженого вугілля	Відгруженого вугілля	Відгруженого вугілля
	план	факт	план	факт	план	факт	план	факт
1991	35,0	32,2	36,0	32,2	1,00	0,7	7,0	5,6
1992	36,0	33,5	36,0	33,5	1,00	0,7	7,4	5,8
1993	36,0	36,0	36,0	34,7	1,00	0,6	7,4	6,1
1994	36,0	35,7	36,0	35,8	0,80	0,6	6,5	6,6
1995	36,0	36,0	36,0	36,0	0,80	0,5	6,7	6,7
5 років	35,8	34,7	36,0	34,4	0,92	0,6	7,0	6,2
1996	36,7	36,6	36,7	36,6	0,60	0,5	6,5	6,4
1997	39,0	38,7	39,0	38,7	0,60	0,6	6,5	6,3
1998	38,5	31,3	38,5	31,3	0,60	0,56	6,5	6,5
1999	36,0	31,8	36,0	31,8	0,60	0,59	6,5	6,4
2000	35,8	33,4	35,8	33,4	0,60	0,55	6,5	6,5
5 років	37,2	34,4	37,2	34,4	0,60	0,6	6,5	6,4
10 років	36,5	34,5	36,6	34,4	0,76	0,6	6,8	6,3
2001	35,8	33,9	35,8	33,9	0,60	0,55	6,5	6,5
2002	35,5	32,8	35,5	32,8	0,60	0,56	6,5	6,5
2003	38,5	37,2	38,6	37,2	0,60	0,55	6,5	6,2
2004	39,0	35,1	39,0	35,1	0,60	0,55	6,5	5,9
2005	39,0	34,9	39,0	34,9	0,60	0,59	6,5	6,3
5 років	37,57	34,78	37,59	34,78	0,60	0,56	6,5	6,3
15 років	36,86	34,61	36,93	34,53	0,71	0,58	6,7	6,3
2006	39,0	35	39,0	35	0,60	0,58	6,5	6,6
2007	38,9	34,9	38,9	34,9	0,6	0,6	6,5	6,7
2008	38,9	38,3	38,9	38,3	0,6	0,55	7,4	6,5

2.3 Аналіз ризику діяльності підприємства

Здійснення господарської діяльності, прийняття стратегічних і тактичних рішень неможливі без урахування ризиків та управління ними.

У процесі видобутку кам'яного вугілля підземним засобом виділяється газ метан, що знаходиться у вугільних шарах у зв'язаному стані.

Цей газ є отруйним і вибухонебезпечним вже при малій концентрації, що може привести до нещасних випадків на робочих місцях шахтарів.

За період існування ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» відбулося дві аварії в результаті підвищення концентрації метану в повітрі гірничих виробок:

- 14.02.2002 р. - вибух метаноповітряної суміші в третій південній лаві
блоку № 6;

- 07.12.2005 р. - вибух метаноповітряної суміші в другій південній лаві
блоку № 2.

З метою зниження ризиків вибухів метану на шахті впроваджена система підземної дегазації і вентиляції, що включає мережу підземних трубопроводів і вакуумну насосну станцію. У найближчому майбутньому запланована дегазація метану вугільних шарів за допомогою буравлення свердловин з поверхні. Для забезпечення безпеки ведення гірничих робіт впроваджуються заходи щодо витягу газу метану з вуглевміщуючих товщ вугільних шарів шляхом вакуумування (відсмоктування) газу метану з попередньо пробурених свердловин і транспортування його по спеціальній трубопровідній системі на поверхню землі. Через те що газ метан є одним з видів парникових газів його викидання в земну атмосферу дуже негативно впливають на неї. З метою запобігання цього передбачається використання метану як палива, що спалюється в газопоршневих когенераційних установках для отримання теплової та електричної енергій, що будуть спрямовані на власне споживання ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1», що призвиде до зниження викидів парникових газів в атмосферу. Тобто, даний час провадиться модернізація системи підземної дегазації, що дозволить підвищити концентрацію метану в метаноповітряній суміші, що відводиться від робочих місць шахтарів і забезпечити стійку роботу когенераційного устаткування.

Крім виробничих ризиків існують ризики, обумовлені недосконалістю регуляторних механізмів в українському законодавстві: тобто відсутність законодавчої і нормативної бази оподатковування і бухгалтерського обліку одиниць скорочення викидів та їхньої реалізації;[16]



3. РОЗРОБКА ПРОЕКТУ ОПТИМІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ВАТ «ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ «ШАХТА «КРАСНОАРМІЙСЬКА-ЗАХІДНА№1» ЗА ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЕРІОД.

3.1 Характеристика бізнес-процесів роботи підприємства та оцінка перспектив їх покращення

У даний момент ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна № 1» відчуває дефіцит фінансових ресурсів через виконання програм технічного переозброєння прохідницького та очисного циклів, удосконалення шахтного фонду, озброєння нових гірничих обріїв, будівництва нової збагачувальної фабрики на промисловому майданчику шахти, спорудження об'єктів другого пускового комплексу, у т.ч. повітряноподавального стовбура №2 і скіпового стовбура, модернізації і будівництва системи дегазації, оснащення видобувних лав новою прогресивною високопродуктивною технікою. Проектом програми перспективного розвитку Вугільної компанії в період з 2007-2011р.р. заплановане освоєння 1500-2000 млн.грн. капітальних вкладень. Крім того, здійснюється модернізація філії Вугільної компанії - ЦЗФ «Чумаківська» з метою збільшення обсягів виробництва і підвищення якості вугільного концентрату для коксування. Провадиться широкомасштабне виконання програм соціального розвитку - порядку 25 млн. грн. на рік.

Фінансування перелічених програм Вугільна компанія здійснює тільки за рахунок власних коштів.Спостерігається Залучення кредитів банків на придбання техніки і технологій по утилізації і раціональному використанні парникових газів.Сума залучених кредитних ресурсів повинна планово покривати недолік фінансових засобів Вугільної компанії на будівництво споруд, придбання і монтаж устаткування, на оформлення документів.

Також слід сказати, що стабільна високопродуктивна робота підприємства дає змогу реалізовувати ряд соціальних програм, серед яких:

1 «Охорона праці», яка передбачає економічну зацікавленість у гарантуванні безпечних умов праці та колективну відповідальність за дотримання норм безпеки виробництва;

2 «Здоров'я», основна мета якої -- продовження періоду активної працездатності робітників, надання комплексних медико-профілактичних та оздоровчих послуг;

3 Благодійницькі програми, спрямовані на підтримку соціально незахищених громадян та на відродження високих моральних, духовних цінностей, культурних традицій.

Вугілля марки К, яке видобувають на шахті, є цінною сировиною для коксохімічного виробництва. Якість вугілля підтверджено сертифікатом Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту і відповідає міжнародним стандартам.

Згідно із Законом України «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області» на підприємстві успішно реалізується два інвестиційних проекти.Реалізація інвестиційних проектів дає змогу збільшити обсяги видобутку вугілля за рахунок розширення фронту очисних робіт по пласту і модернізації технології видобутку на основі застосування механізованого комплексу підвищеної продуктивності.

Шахту "Красноармійська - Західна № 1" " стала першим проектом реформи вугільної галузі". Це є можливим завдяки зацікавленому інвестору, який вклав у розвиток підприємства мільярд двісті тисяч гривень. Тепер шахта видобуває 8 - 10 відсотків загальноукраїнського річного видобутку вугілля і користується технікою, якої поки що не має жодна інша копальня в Україні.[16]



3.2 Розрахунок параметрів виробничої програми на основі визначених планів оптимізації

Розробка виробничої програми здійснюється на більшості промислових підприємств у три етапи:

1) складання річного виробничого плану для всього підприємства;

2) визначення або уточнення на основі виробничої програми пріоритетних цілей на плановий період;

3) розподіл річного плану виробництва по окремим структурним підрозділам підприємства або виконавцям.

Залежно від таких факторів, як форма власності та рівень управління, розміри та структура підприємства, місце створення і виконання планової стратегії і інших, можуть застосовуватися три основні схеми планування виробничої програми: «знизу вгору», або децентралізовано, «зверху вниз», або централізовано, і у взаємодії, або інтерактивно.

Планування знизу вгору означає, що виробничий план складається на нижньому рівні управління, у підрозділах і цехах підприємства.

При плануванні зверху вниз плани розробляються на рівні корпорації в цілому і служать для господарських підрозділів основою оперативного планування.

Інтерактивне планування передбачає тісну взаємодію між вищим керівництвом фірми, плановим відділом і всіма оперативними підрозділами і функціональними службами.

При розробці виробничих програм на підприємствах повинні бути обґрунтовані обсяги і терміни випуску по стадіях і циклам виробництва. З цією метою виробничі плани окремих підрозділів складаються так званим ланцюговим методом у порядку, зворотному ходу технологічних процесів. Вихідними плановими даними для складальних цехів служать прийняті плани продажу продукції підприємства, для механообробних - плани складальних, для заготівельних цехів - плани обробних і т.д. Крім того, річна виробнича програма основних цехів використовується для розробки планових завдань допоміжним і обслуговуючим господарським підрозділами та службами (інструментальним, ремонтним, енергетичним, транспортним, складським цехам), а також маркетингового, конструкторському, технологічному, виробничому, плановому, фінансовому та іншим відділам.

Обсяги виробничої діяльності підрозділів підприємства можуть плануватися в натуральних, трудових, вартісних та інших вимірниках. Основними плановими показниками зазвичай є річна величина попиту, річний обсяг пропозиції, найважливіша номенклатура та асортимент випуску, трудомісткість одиниці або обсягу виробництва, витрати виробництва, ринкові ціни на товари, роботи і послуги та інша готова продукція може бути виражена у натуральних, трудових та грошових вимірниках.

Обсяг реалізованої, або проданої, продукції прийнято вимірювати в ринкових цінах. Розмір валовий продукції може бути визначений в будь-яких вимірниках.

В умовах ринку обсяг продажу, або реалізації, продукції є головним показником виробничої програми підприємства. До реалізованої продукції відносяться готові товари або товарна продукція, запасні частини і напівфабрикати, роботи і послуги, призначені для задоволення потреб покупців. Готова продукція включає повністю виготовлені вироби та виконані роботи, що відповідають стандартам, технічним умовам, робочим кресленням, договорами зі споживачами, вимогам замовників, показниками якості і т.п. Крім того, вона є основою формування виробничої програми підприємств, організацій, фірм і корпорацій. Річна виробнича програма цехів, що характеризує у трудових вимірниках (нормо-годинах) номенклатуру і обсяг випуску товарів, виконання робіт і послуг, визначається за формулою



де П п - виробнича програма цеху, н-год;

н - номенклатура продукції, що випускається або робіт;

Т шт - штучне час, нормативна трудомісткість одиниці продукції, хв / шт.;

N r - річний обсяг випуску (попиту) продукції, шт.

Плановані показники номенклатури та річного обсягу випуску продукції повинні відповідати середньорічний величиною пропозиції базового підприємства, фірми або цеху. Виробнича програма за номенклатурою та обсягом випуску повинна забезпечувати повне завантаження всіх робочих місць (верстатів) і персоналу (операторів), річний номінальний фонд робочого часу яких у розрахунку на одну одиницю (станок, робочий) становить відповідно близько 4 і 2 тис. ч.

Крім того, при розробці річної виробничої програми необхідно забезпечити максимальний сукупний дохід, високу фінансову стійкість і платоспроможність кожного підприємства. Це передбачає відбір і включення в план виробництва найбільш конкурентоспроможних та високоприбуткових товарів. В американських корпораціях для цього застосовується матриця БКГ, що передбачає різне поєднання чотирьох основних товарів («зірка», «корова», «собака» і «кішка»), що мають найвищі темпи зростання і частку на ринку і, як наслідок, дають фірмі найбільший ефект. Разом з тим науковий аналіз та передовий досвід показують, що дана матриця не є універсальною, а тому в конкретних умовах слід застосовувати інші варіанти вибору, що відрізняються від стандартної стратегії моделі БКГ. Так, на японських фірмах в разі індивідуалізованих продуктів різниця між «зіркою», «коровою» і «собакою» невелика, а ефективність останніх двох не завжди низька. Крім того, є багато продуктів і господарських підрозділів, що відносяться до груп «корова» і «собака», функціональні характеристики яких вигідніше покращувати, ніж згортати виробництво.

По-перше, продукти групи «зірка» мають найбільшу ефективністю відносно таких показників, як рентабельність та ліквідність, а тому фірма повинна мати якомога більше подібних товарів незалежно від ступеня диверсифікації або спеціалізації.

По-друге , у підприємства повинні бути товари групи «зірка» в якості центральної опори своєї виробничої та фінансової діяльності, що підтримує випуск інших продуктів.

По-третє, якщо компанія має можливість модифікувати свій продукт, вона повинна бути в змозі підвищити рентабельність і ліквідність , навіть якщо він належить до «собачої» групі.

По-четверте, модель диверсифікації і матрична модель «зростання-частка ринку» можуть доповнювати один одного. Спеціалізоване виробництво може зростати, якщо продукт не вичерпав свого розвитку і його частка велика на відповідному ринку

В умовах багатопродуктового виробництва крім четирехсекторной матриці необхідно використовувати також раніше запропоновані девятісекторние моделі Як нам видається, на російських підприємствах в умовах економічної невизначеності, виробничої нестабільності та фінансової нестійкості можуть бути використані і більш широкі матриці типу «ефект-випуск».

Загальна (сумарна) виробнича програма підприємства або його підрозділу може бути розрахована у вартісному вимірі множенням річного випуску (попиту ) на ціну одиниці продукції за формулою:

де П про - загальна виробнича програм підприємства, руб.;

N п , N p , N y , - відповідно річний обсяг продукції, робіт і послуг, шт.;

Ц п , Ц p , Ц y - орієнтовні ринкові ціни одиниці продукції, робіт і послуг, грн. / шт.;

п, р, у - номенклатура продукції, робіт і послуг.

Розмір незавершеного виробництва, планований при розробці річної виробничої програми , може розраховуватися як в натуральних, так і у вартісних показниках. Наведемо формулу для розрахунку НЗВ у грошових вимірниках:

де НЗВ - норматив незавершеного виробництва, руб.;

В с - середньодобовий випуск продукції в натуральних показниках, шт.;

Т ц - тривалість виробничого циклу, днів;

С і - планова собівартість вироби, руб. / шт.;

К НЗ - середній коефіцієнт наростання витрат по виробі, приймається в межах від 0,65 до 0,75.

Валова продукція представляє собою суму річної продукції і зміни залишків незавершеного виробництва підприємства:

Планована виробнича програма на кожному підприємстві повинна відповідати наявним виробничим можливостям або його виробничої потужності.

3.3 Економічна оцінка проекту оптимізації виробничої програми на підприємстві

Високий рівень конкурентного середовища змушує кожну особу, що приймає певне господарське рішення, звертати увагу на якість і ефективність прийняття останнього. При цьому особливе місце у системі показників, які дають можливість визначити доцільність прийнятого господарського рішення, посідає його якість.

В процесі розробки виробничої програми цеху або підприємства виникає необхідність прийняття оптимальних планових рішень.

Під оптимальним рішенням зазвичай розуміється досягнення в заданих умовах максимальних результатів або мінімальних витрат виробництва. У тому і іншому випадку плановикам доводиться мати справу з економічними завданнями, які математики називають екстремальними. Необхідною передумовою знаходження всякого оптимального рішення є, по-перше, вибір критерію оптимальності та, по-друге, встановлення наявних обмежувачів ресурсів

Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки. [10]

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, передкризовим і кризовим.

Для забезпечення економічної стійкості підприємство повинне мати гнучку структуру капіталу, вміти організовувати його рух таким чином, щоб забезпечити постійне перевищення доходів над витратами з метою збереження платоспроможності і створення умов для самовідтворення.

Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове положення підприємства. І, навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгу і суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.. Аналіз ліквідності балансу повинний оцінювати поточну платоспроможність і давати висновок про можливість збереження фінансової рівноваги і платоспроможності в майбутньому. Порівняльний аналітичний баланс і показники фінансової стійкості відбивають сутність фінансового стану. Ліквідність балансу характеризує зовнішні прояви фінансового стану, що обумовлені його сутністю

Проект оптимізації залежить від цілої низки чинників, а саме:

1. Людський фактор (необхідний рівень кваліфікації, знань і досвіду, організаторські здібності, дисциплінованість, творча активність; внутрішня культура, правова й екологічна культура, свобода особи; індивідуально-особистісні характеристики; загальний морально-психологічний клімат в організації, ступінь розуміння рішень, що зумовлює відповідне ставлення до справи; очікувана винагорода у випадку успіху чи, навпаки, острах можливого покарання в разі невдачі);

2. Інформаційний фактор (структура інформації та системи інформаційного забезпечення,рівень забезпечення інформацією);

3. Організаційний фактор (здатність організації вчасно перешикуватися для усунення нестатків проблеми відповідно до умов, що змінилися, пристосуватися до них); своєчасність виявлення проблеми та наявність необхідного запасу часу для виходу з наявної ситуації; стабільність, надійність функціонування організації, її стійкість до різного роду перешкод);

4. Матеріальний фактор (наявність необхідних ресурсів (природних, технологічних, інформаційних тощо), можливість вільного маніпулювання ними).

Тобто, стійкий фінансовий стан підприємства, у свою чергу, впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрати грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільш ефективне його використання



ВИСНОВКИ

Таким чином, головною метою державного уряду є: підвищення ролі вугільної промисловості у забезпеченні енергетичної безпеки держави і сприянні розвитку вітчизняного металургійного комплексу; реформування відносин власності та удосконалення системи управління галуззю; удосконалення ринку вугільної продукції; фінансове оздоровлення підприємств вугільної промисловості; підвищення рівня безпеки та охорони праці шахтарів

Я впевнена, що вугільна галузь може стати стабільною. Вугільний сектор - це сектор, який постійно патронує Президент і прем'єр. Це той сектор, який формує унікальну енергетичну ситуацію України. Сектор, який має майбутнє. Сектор, який ніхто не збирається згортати за обсягами, навпаки, ставлять завдання на зростання вуглевидобутку, на зростання державної підтримки, зокрема, капітальних вкладень у вугільну галузь.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України

2. Закон України «Про підприємства в Україні»// Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №124

3. Ареф'єва О.В. Економіка підприємства. -К.: Вид-во Європейського Університету,2004. - 237 с.

4. Баканов И. И., Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. -- М.: Фінанси й статистика, 1996. -- 220 с.

5. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: Навч. посібник. -- К.: ЦУЛ, 2002. -- 420 с.

6. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємства. // Фінанси України. 2001,345с.

7. Грінченко Т.Д.,Дубовик О.В.Маркетинг:Навчальний посібник. - Київ : «Фірма «ІНКОС»,Центр навчальної літератури, 2007. - 225с.; 16 іл.

8. Матеріали 12 Всеукраїнської межвузівскої студентської конференції ХІІ :Ефективність ресурсного потенціалу підприємства» 15 травня 2009 р.) КЄУ,Київ

9. Матеріали 3 межвузівскої студентської конференції "Сучасні тенденції менеджменту в Украині: правові та економічні чинники. 2007", 19-20 травня 2009 г., ДонНТУ, Донецьк.