Формування та реалізація програм соціально-економічного розвитку

Сильні сторони

Слабкі сторони

1. Значні поклади важливих для промисловості корисних копалин (вугілля, нафта, калій, сірка, сланці тощо).

2. Вигідне економіко-географічне розташування на кордоні з ЄС, наявність прикордонних пунктів пропуску.

3. Розвинена транспортна мережа (у т.ч. 2 панєвропейські коридори).

4. Високий рівень диверсифікації економіки регіону.

5. Достатньо диверсифікований аграрний сектор.

6. Розвинене підприємницьке середовище, високий рівень ділової активності.

7. Розвинений сектор інформаційно- комунікаційних технологій.

8. Високий рівень освіченості населення.

9. Розвинене міжнародне наукове співробітництво.

10. Значний економічний, науково-технічний, туристичний, культурний потенціал міста Львова.

11. Незначний ступінь антропогенного забруднення довкілля у порівнянні з іншими регіонами України.

12. Значна кількість об'єктів історико- архітектурної спадщини, у тому числі включених до світової спадщини ЮНЕСКО.

13. Велика кількість рекреаційних ресурсів (мінеральні води, природні та ландшафтні парки).

14. Широко відомі курорти та туристично- привабливі гірські території.

15. Однорідний етнічний склад населення з високим почуттям патріотизму, релігійності, 3 орієнтуванням на українські традиції.

16. Розвинута інфраструктура готельно- ресторанного бізнесу у містах Львові та Трускавці.

17. Діє міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького.

18. Побудований за сучасними стандартами стадіон "Арена Львів".

1. Низький технологічний рівень та конкурентоспроможність підприємств базових галузей.

2. Слабкі зв'язки в системі влада-наука-бізнес.

3. Високий рівень зношеності та низька ефективність використання інженерної комунальної інфраструктури.

4. Незадовільний технічний стан доріг, низький рівень придорожнього сервісу.

5. "Старіння" населення.

6. Високий рівень безробіття, низька купівельна спроможність населення.

7. Невідповідність освітніх послуг потребам регіонального ринку праці, брак кадрів робітничих професій.

8. Значна енерговитратність виробництва та житлово-комунального господарства в умовах збереження високих цін на енергоносії.

9. Відносно низька якість земельних ресурсів.

10. Низькі доходи сільських домогосподарств.

11. Недостатня кількість та аварійний стан об'єктів соціальної інфраструктури в селах (у першу чергу - брак дошкільних навчальних закладів).

12. Неналежний стан багатьох об'єктів історико- архітектурної спадщини.

13. Брак фінансових ресурсів у місцевих бюджетах, значна адміністративна роздрібненість територіальних громад області.

14. Невирішеність проблеми поводження 3 відходами, зокрема зберігання та переробки хімічних засобів захисту рослин та інших небезпечних відходів, локальні екологічні проблеми.

15. Значні території області є потенційно підтоплюваними.

16. Часта зміна керівництва обласної державної адміністрації.

17. Значні диспропорції у розвитку територій та адміністративно-територіальних одиниць області.

Можливості

Загрози

1. Зміцнення відносин між Україною та ЄС.

2. Розширення транскордонного співробітництва.

3. Підвищення товарообігу між Львівською областю та країнами ЄС.

4. Залучення іноземних інвестицій у високотехнологічні галузі.

5. Позиціонування області як Східноєвропейського логістичного центру.

6. Розвиток екологічного органічного сільського господарства.

7. Посилення міжрегіональної співпраці.

8. Активне використання прикладних наукових досліджень та впровадження інновацій в усі сектори економіки.

9. Підвищення енергоефективності у виробництві, житлово-комунальній та соціальній сферах.

10. Підвищення ролі наукових та освітніх закладів, залучення на навчання іноземних студентів у ВНЗ І-І\/ рівнів акредитації.

11. Інвестування коштів "заробітчан" у місцевий бізнес (промисловість, сільське господарство).

12. Інтенсивний розвиток туристично- рекреаційної сфери, зокрема курортів, сільського зеленого туризму.

13. Швидкий розвиток малого і середнього підприємництва.

14. Розвиток державно-приватного партнерства.

15. Подальший розвиток банківської і фінансової системи.

16. Збільшення частки продукції промислових підприємств IV технологічного укладу у загальних обсягах промислового виробництва.

17. Розвиток компаній ІТ-сектору.

18. Реалізація проекту "Олімпійська надія".

19. Децентралізація системи управління та розширення власних повноважень органів місцевого самоврядування.

1. Політична нестабільність у державі.

2. Згортання євроінтеграційних процесів.

3. Політико-економічна ізоляція області.

4. Невизначеність стратегії розвитку України.

5. Корупція в державних органах на всіх рівнях та пов'язаний з цим низький рівень довіри громадян до державних інститутів.

6. Підвищення рівня тіньової економіки.

7. Довготривала економічна рецесія у Європі та світі.

8. Зниження купівельної спроможності населення.

9. Зростання рівня безробіття.

10. Негативні демографічні тенденції (скорочення населення, висока трудова міграція за кордон, підвищення демографічного навантаження).

11. Погіршення інвестиційного клімату.

12. Погіршення стану інженерної комунальної інфраструктури.

13. Зростання епресивності регіону, окремих його територій.

14. Погіршення екологічної ситуації, пов'язане з початком розвідки та видобування сланцевого газу та інтенсивним природокористуванням в цілому.

15. Зростання бюджетної залежності області від центру.

Потенційні внутрішні переваги

(конкурентні переваги)

Потенційні внутрішні недоліки

(обмеження щодо регіонального розвитку)

Природно-ресурсний потенціал

1. Сприятливість агрокліматичних умов; наявність сільськогосподарських угідь рівнинного та гірського типів; значна площа гірських пасовищ та сіножатей - природної бази для розвитку гірського тваринництва й виробництва екологічно чистої продукції сільського господарства.

2. Високі показники лісистості території (28,2 % при 15,7 % в цілому по Україні) та забезпеченості запасами деревини (9% загальнодержавних); вищі середніх по Україні річні прирости деревини; поєднання запасів деревини хвойних та листяних порід різних видів; наявність значних запасів побічних продуктів лісу - лікарська сировина, ягоди, гриби тощо.

3. Значні площі мисливських угідь та чисельність мисливських тварин (8% загальної в Україні кількості копитних, 4% хутрових мисливських тварин).

4. Висока водозабезпеченість території (9,3% ресурсів місцевого поверхневого стоку, 8,5 % експлуатаційних запасів прісних підземних вод України).

5. Наявність мінеральних підземних вод, що мають унікальні лікувальні властивості.

6. Різноманітність мінерально-сировинної бази. Наявність понад 470 розвіданих родовищ мінеральної сировини: горючих (нафта, газ природний та газовий конденсат, вугілля, торф) та неметалічних корисних копалин (кухонна, калійна солі, сірка, вапняк, цементна сировина, сировина для промисловості будівельних матеріалів та будівництва).

1. Значно нижча від середньої по Україні забезпеченість населення сільгоспугіддями (0,47 га на одного мешканця при 0,89 га по Україні) та ріллею (0,31 га на одного мешканця при 0,70 га по Україні); розташованість значної частини території у гірській зоні (320 тис. га - 15 % загальної площі) з ускладненими умовами для господарської діяльності.

2. Вища середньої ураженість лісів шкідниками (12,5% усієї площі пошкоджень в Україні) та хворобами лісу (9% площі уражених хворобами лісів в Україні); поширеність незаконних вирубувань лісів (до 16 % усіх зафіксованих в Україні випадків).

3. Нерівномірність водозабезпеченості території; низькі показники зарегульованості річкового стоку.

4. Висока паводкова загроза й недостатність інженерного протипаводкового захисту території.

5. Вичерпаність значної частини затверджених раніше запасів мінерально-сировинних ресурсів без інвестувань у їх відтворення шляхом розвідування й затвердження нових запасів; зниження та втрата господарського значення низки мінеральних ресурсів, які раніше мали значний попит.

6. Висока капіталомісткість розробки більшості видів мінерально-сировинних ресурсів.

Економічний потенціал

1. Стабілізація промислового виробництва.

2. Достатньо високий рівень активності підприємницької діяльності.

3. Наявність перспективних галузей для розміщення інвестицій.

4. Зростання інвестиційної активності, включаючи позитивну динаміку іноземного інвестування.

5. Сприятливі умови для активного розвитку сфери послуг, диверсифікація послугової діяльності за рахунок розвитку її інноваційних видів.

6. Динамічний розвиток мережевих бізнес-структур у різних сферах діяльності (торгівельній, виробничій та ін.).

7. Поява високотехнологічних галузей, які використовують висококваліфікований трудовий потенціал регіону.

8. Наявність диверсифікованих регіональних бізнес-структур.

9. Наявність окремих виробництв (зокрема у лісовиробничій сфері) із завершеним циклом виготовлення готової продукції.

1. Погіршення галузевої структури промислового виробництва та критичне зменшення питомої ваги галузей, які створюють додану вартість.

2. Орієнтація підприємств області (машинобудування та легка промисловість) на виготовлення комплектуючих та допоміжного обладнання на давальницькій сировині.

3. Високий рівень зносу основних фондів у промисловості

4. Низький рівень інноваційної активності промислових підприємств.

5. Загальний низький технологічний рівень функціонуючого виробництва.

6. Неефективна фінансова діяльність підприємств.

7. Недостатній рівень підтримки інноваційної діяльності малих підприємств.

8. Низький внутрішній попит на вітчизняну продукцію машинобудування.

9. Низька конкурентоспроможність вітчизняної промислової продукції.

10. Недостатня кількість виставок/майданчиків, для розміщення інформації про виробників і потенційних покупців.

11. Недостатня забезпеченість іноземними інвестиційними ресурсами через обмеженість доступу зовнішніх інвесторів, спричинених нестабільністю економічної ситуації.

12. Недостатнє використанням внутрішнього інвестиційного потенціалу, через розбалансованість процесів споживання і нагромадження.

13. Значні внутрішньо регіональні диспропорції у надходженні інвестицій.

14. Низький рівень залучення регіону до розвитку великих виробничих бізнес-структур.

15. Наявність промислових підприємств банкрутів, що перебувають у стадії санації, низька ефективність її проведення.

16. Погіршення показників діяльності будівельних організацій.

17. Значна частка господарств населення у структурі виробництва продукції сільського господарства, що негативно впливає на її якість продукції та можливості.

Науково-технічний потенціал

1. Високий рівень освіченості населення.

2. Значна кількість і різнопрофільність вищих навчальних закладів.

3. Підготовка вищими навчальними закладами області кадрів для інших регіонів України з пріоритетних напрямів науково-технічного розвитку.

4. Значний потенціал для підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації.

5. Високий освітній і кваліфікаційний рівень науково-технічного персоналу.

6. Високий рівень апробації результатів науково-технічної діяльності.

7. Налагоджене міжнародне співробітництво вищих навчальних закладів і наукових установ.

8. Розвинута інституційна система для навчання, підвищення кваліфікації і перекваліфікації персоналу.

1. Недостатній рівень зацікавленості випускників вузів у самореалізації в сфері наукової діяльності.

2. Значна питома вага наукового персоналу старшого віку.

3. Незначна кількість наукових розробок інноваційного типу, які б забезпечували технологічний прогрес.

4. Переважання фундаментальних досліджень і розробок над прикладними.

5. Низький рівень адаптованості прикладних досліджень і розробок до впровадження.

6. Відтік наукових кадрів в інші регіони України та за кордон.

7. Недосконала система інформаційного забезпечення наукової діяльності.

8. Незадовільна матеріально-технічна база навчально-освітніх і науково-дослідних установ.

9. Відсутність достатньо кількості установ технологічного обміну (трансфертних центрів).

Стан навколишнього природного середовища

1. Відсутність радіаційно забруднених територій.

2. Високі параметри чистоти повітряного басейну на більшості території області.

3. Наявність значних площ об'єктів природно-заповідного фонду.

4. Високий рівень забезпеченості екологічно чистими прісними та лікувальними мінеральними підземними водами.

1. Підвищений рівень забрудненості поверхневих водних об'єктів.

2. Невирішеність проблем організованого зберігання та переробки промислових і твердих побутових відходів.

3. Неповна вирішеність проблем зберігання та знищення непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин.

4. Наявність значних локальних джерел забруднення атмосферного повітря (насамперед Добротвірська ТЕС), які потребують масштабних вкладень для досягнення європейських екологічних стандартів.

Трудовий потенціал

1. Значний відсоток населення працездатного віку у категорії 15-70 років.

2. Достатній попит на кваліфіковану робочу силу.

3. Висока трудова активність осіб пенсійного віку.

4. Зростання середньої тривалості життя населення.

5. Наявність достатніх можливостей для перепідготовки осіб, котрі стоять на обліку у центрах зайнятості з метою надання їм додаткової професії.

6. Наявність значного трудового потенціалу, акумульованого в середовищі трудових мігрантів.

1. Відсутність вакантних місць за спеціальностями (6 осіб на 1 вакансію), велика кількість спеціалістів окремих категорій, для котрих не передбачається поява робочих місць за фахом.

2. Низька офіційна оплата праці, значний рівень "тіньової" зайнятості.

3. Невідповідність кількості кадрів, які готують навчальні заклади регіону, потребам економіки, високий рівень безробіття серед молоді.

4. У окремих районах області зменшилась питома вага вакансій із заробітною платою вище мінімальної.

5. Високий рівень трудової міграції населення, укорінення низки негативних стереотипів, пов'язаних з економічною активністю (привабливість "човникової" торгівлі, значна зайнятість у сфері"сірої" економіки тощо).

Рекреаційний потенціал

1. Наявність природних ресурсів (бальнеологічних, ландшафтних, лісових, водних) та кліматичних умов, сприятливих для розвитку різноманітних видів туризму.

2. Багата і різноманітна історико-культурна спадщина, самобутність історико-культурного розвитку, збереження культурних традицій.

3. Розвинуті традиції бальнеолікування, використання новітніх медико-реабілітаційних та оздоровчих методик.

4. Широка мережа колективних засобів розміщування туристів та закладів харчування для них.

5. Вигідне георозташування та транспортна доступність.

6. Сприятливий інвестиційний клімат у курортно-рекреаційній сфері.

7. Надзвичайно широкі не використовувані можливості щодо розвитку сільського "зеленого" туризму як ефективної форми малого підприємництва в рекреаційно-туристичній сфері.

1. Незадовільний стан місцевих доріг, недостатня розвиненість комунальної та туристичної інфраструктури, рятувальні служби - нечисленні та погано укомплектовані й оснащені.

2. Відсутність належного інформаційного забезпечення потенційних споживачів, обмеженість оперативного і вільного доступу до необхідної інформації про рекреаційно-туристичні послуги та туристичні фірми, заклади розміщення, транспортно-комунікаційні можливості, а також доступність бронювання послуг з розміщення і транспортних у режимі "оn-line".

3. Слабкість маркетингового позиціонування регіону на ринку туристичних послуг.

4. Низький рівень кваліфікації обслуговуючого персоналу, нестача кадрів достатньої кваліфікації в переважній більшості сервісних служб.

5. Ландшафтна невпорядкованість та занедбаність територій і місць, придатних для відпочинку "просто неба", відсутність навичок екологічно-коректної поведінки у місцевих жителів.

Рівень природно-технічної безпеки

1. Відсутність великих підприємств металургійної, хімічної галузей - основних носіїв загрози природно-техногенній безпеці.

2. В цілому низький рівень фактичного й потенційного хімічного забруднення території, насамперед сільськогосподарських угідь.

3. Значне зменшення шкідливого антропогенного впливу на природне довкілля з припиненням діяльності гірничо-хімічних підприємств, які чинили найбільші природно-техногенні загрози.

4. Налагоджена транскордонна взаємодія з питань подолання природно-техногенних загроз, можливість створення транскордонних систем моніторингу стану природного середовища.

1. Підвищена карстова вразливість території, що ускладнює будівництво та розміщення господарських і житлових об'єктів.

2. Наявність територій зі значними порушеннями екологічної рівноваги у місцях розміщення гірничо-хімічних підприємств, що припинили свою виробничу діяльність.

3. Недостатність фінансування заходів з відновлення екологічної рівноваги у районах діяльності Яворівського ДГХП "Сірка", Стебницького ДГХП "Полімінерал", Роздільського ДГХП "Сірка", ДГХП "Подорожненський рудник".

Просторово-економічний потенціал

1. Вигідне економіко-географічне положення та значний транзитний потенціал.

2. Наявність міста Львова з чітко вираженими метрополійними ознаками, яке є головним містом для всієї Західної України та формує потужну зону притягання інвестицій, капіталу, людей, інновацій та інформації.

3. Значний поселенський потенціал, щільна мережа міських та сільських поселень, розвинуте комунікаційне сполучення.

4. Розташування обласного центру (регіональної метрополії) поблизу геометричного центру Львівської області, середні міста сформовані на осі північ-південь (Червоноград-Дрогобич і Стрий), яка є головною у соціально-економічному розвитку.

5. Прикордонне позиціонування області та її інфраструктурних мереж, розбудова транскордонної інфраструктури, активізація прикордонної торгівлі, яка сприяє зростанню економіки прикордонних населених пунктів.

6. Високий транспортний інфраструктурний потенціал (наявність розгалуженої мережі залізничної, автотранспортної інфраструктури, системи телекомунікацій), значна вантажо- та пасажиропропускна спроможність транспортної інфраструктури.

7. Наявність спеціалізованих господарських територій (СЕЗ "Яворів", "Курортополіс Трускавець" тощо).

1. Значна диференціація районів за рівнем ділової активності.

2. Суттєві територіальні диспропорції (соціально-економічна асиметрія між сільськими й міськими поселеннями.

3. Недостатній рівень розвитку комунальної та соціальної інфраструктури загального призначення.

4. Невідповідність світовим (європейським) стандартам щодо якості доріг та придорожнього сервісу (незадовільний стан окремих ділянок транспортної інфраструктури, непридатність мережі доріг загального користування для забезпечення високої якості міжнародних транспортних зв'язків).

5. Низька якість надання послуг автодорожньої, залізничної, авіаційної інфраструктури, проблеми розвитку та обслуговування митно-прикордонної і логістичної інфраструктури, організації мультимодальних (комбінованих) та контейнерних перевезень.

6. Слабка інтенсивність дифузії інновацій з центру на периферію через недорозвиненість інноваційної інфраструктури (технополісів та технопарків), які є одними з ключових рушіїв конкурентоспроможної економіки.

7. Обмеження просторового розвитку міст через відсутність вільних земельних ресурсів для їх розширення, обмеження прав міських рад межами забудови міст, що унеможливлює їхній розвиток не тільки для цілей житлового будівництва, а й для створення індустріальних парків та промислових зон.

8. Неврегульованість розселенських процесів, значна депопуляція у всіх поселеннях області, що призводить до трансформації регіональної та локальної систем розселення: здрібнення населених пунктів (сіл), зникнення окремих сіл або їх укрупнення з іншими населеними пунктами через міграційні та депопуляційні процеси.

Людський потенціал

1. Менші обсяги депопуляції в регіоні на тлі України, що в перспективі може спричинити невеликий приріст населення.

2. Поступове вирівнювання гендерного розподілу, зростання частки молоді.

3. Деяке зростання народжуваності (яка до того ж є вищою порівняно з іншими регіонами) і поступове зниження смертності, в тому числі дитячої.

4. Зниження в перспективі різних видів зовнішньої міграції з досягненням позитивного значення сальдо міграції.

5. Кращий рівень здоров'я порівняно з іншими регіонами, тенденції до ведення здорового способу життя, а також до зростання очікуваної його тривалості

6. Вищий порівняно з іншими регіонами рівень шлюбності та нижчий - розлучуваності.

7. Вища роль церкви, молодіжних громадських організацій, притаманних регіону родинних цінностей та традицій в зміцненні статусу сім'ї.

1. Збереження певного рівня депопуляції.

2. Продовження старіння населення з синхронним зменшенням частки населення працездатного віку.

3. Продовження збереження народжуваності на рівні, що не забезпечує наразі навіть нульового приросту.

4. Фіксація смертності населення у працездатному віці на рівні, що ще не досягає точки перетину зміни існуючої тенденції.

5. Поступове зростання кількості іммігрантів. Значна зовнішня міграція населення (міждержавна та міжрегіональна), насамперед молоді та працеактивного населення, носіїв високого рівня кваліфікації.

6. Все ще низька середня очікувана тривалість життя порівняно з економічно розвиненими країнами. Суттєве відставання тривалості життя у чоловічої частини населення. Зростання захворюваності особливо небезпечними хворобами, що мають соціальну природу виникнення.

7. Збереження, у тому числі під впливом засобів масової культури значної кількості розлучень, поширення ризиків абортів та наявність позашлюбних дітей, міграційне соціальне сирітство.

Розвиток інфраструктури

1. Розташування на території області існуючих та планованих трансконтинентальних транспортних коридорів (дороги та залізниці), які поєднують Західну Європу з Азією.

2. Відносно добре розвинуті телекомунікаційні мережі міст обласного значення.

3. Розвинута енергетична інфраструктура, наявність стратегічних документів з енергозбереження та енергоефективності.

4. Реалізація низки регіональних програм, орієнтованих на розвиток інженерної інфраструктури.

1. Відсутність надійного та безперебійного енерго- та водопостачання споживачів міських та сільських територій області, зношеність систем транспортування водних та енергетичних ресурсів, їх недосконалий облік.

2. Використання інженерних та територіальних ресурсів за застарілими й неактуальними методиками, з недостатнім застосуванням ресурсозберігаючих технологій.

3. Мінімальний спектр телекомунікаційних послуг в основній масі сільських населених пунктів.

4. Функціонування виробництва теплової та електричної енергії на 94% потужності джерел (фактична відсутність резерву потужності).

5. Технологічно застарілі технології використання природних ресурсів, та мінімізації впливу виробництва на навколишнє середовище (більшість джерел енергії функціонують як правило за принципом спалювання вуглеводнів).

Стратегічні цілі

Операційні цілі

Завдання

1. Прискорення економічного зростання

(Безпечний регіон для сучасного бізнесу та відкритий для інвестицій)

1.1. Сприяння залученню інвестицій

1.1.1. Підготовка інвестиційних продуктів

1.1.2. Покращення інвестиційної промоції регіону

1.2. Стимулювання розвитку бізнесу

1.2.1. Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва

1.2.2. Стимулювання малого і середнього бізнесу до збільшення/диверсифікації експорту

1.2.3. Залучення виробничого потенціалу області до виконання завдань підвищення обороноздатності держави

1.2.4. Впровадження програм фінансово-кредитної підтримки малого і середнього бізнесу

1.2.5. Підтримка пріоритетних кластерів

2. Розвиток сільських територій

(Регіон гармонійно розвинених сільських територій)

2.1. Стимулювання аграрного виробництва

2.1.1. Розвиток кооперативного руху на селі

2.1.2. Підготовка фахівців для ведення малого бізнесу в сільській місцевості

2.1.3. Розвиток органічного виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування

2.2. Сприяння диверсифікації економіки села

2.2.1. Стимулювання розширення асортименту сільськогосподарської продукції

2.2.2. Підтримка розвитку неаграрних видів бізнесу у сільських територіях

2.2.3. Розвиток народних промислів в сільській місцевості

2.3. Розвиток інфраструктури сільських громад

2.3.1. Вирішення проблем сільських територій на основі міжмуніципальної співпраці та добровільного об'єднання громад

3. Розвиток туристичного і рекреаційного потенціалу

(Знаний у світі туристичний регіон)

3.1. Розвиток туристичного потенціалу

3.1.1. Створення нових регіональних туристичних продуктів

3.1.2. Розвиток спортивно-туристичної інфраструктури

3.1.3. Розвиток оздоровчого туризму

3.1.4. Розвиток екологічних видів туризму, в т.ч. сільського зеленого туризму

3.1.5. Маркетинг туристичного потенціалу регіону

3.2. Розвиток мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, екомережі та рекреаційних зон

3.2.1. Створення нових та забезпечення належного функціонування діючих територій та об?єктів природно-заповідного фонду

3.2.2. Розвиток біосферних резерватів, як моделей сталого розвитку територій та транскордонної рекреації

3.2.3. Покращення стану рекреаційних зон та водних об`єктів

4. Підвищення якості життя населення

(Регіон високих стандартів життя)

4.1. Розвиток людського потенціалу

4.1.1. Покращення підготовки фахівців для регіонального ринку праці (ПТО)

4.1.2. Розвиток народних традицій і культури

4.1.3. Формування здорового способу життя

4.1.4. Забезпечення медико-соціального супроводу учасників АТО та членів їх родин

4.1.5. Забезпечення життєво необхідних потреб внутрішньо переміщених осіб, їх адаптації та професійного розвитку

4.1.6. Вдосконалення системи пільг

4.1.7. Забезпечення якісної соціальної інфраструктури

4.1.8. Вдосконалення транспортного сполучення

4.2. Забезпечення екологічної безпеки розвитку регіону

4.2.1. Поліпшення поводження з побутовими, промисловими і небезпечними відходами

4.2.2. Створення ефективної системи запобігання надзвичайним ситуаціям

4.2.3. Зменшення забруднення повітряного басейну

4.2.4. Створення комплексної системи басейнового управління і поліпшення стану водних ресурсів

4.2.5. Виховання екологічної свідомості населення

4.2.6. Стимулювання заходів з енергозбереження

4.3. Удосконалення управління розвитком регіону

4.3.1. Удосконалення просторового планування території області

4.3.2. Підвищення громадської активності мешканців у вирішенні місцевих проблем

4.3.3. Удосконалення системи підготовки фахівців органів влади і ОМС

5. Поглиблення євро інтеграційних процесів

5.1. Розвиток транскордонної співпраці

5.1.1. Створення мереж транскордонної співпраці

5.1.2. Підтримка співпраці освітніх установ транскордонного регіону

5.1.3. Сприяння захисту світової культурної спадщини

5.2. Розвиток прикордонної інфраструктури

5.2.1. Розбудова прикордонної інфраструктури

5.2.2. Впровадження проектів у сфері міжнародної співпраці