Аналіз необоротних активів підприємства



Таблиця 2.8

Вихідна інформація для аналізу віддачі основних засобів

Показники	2007	2008	2009	Зміна
				2007-2008	2008-2009	Всього
Обсяг виробництва, тис грн.	19638	22037	27319	2399	5282	7681
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.
Основних виробничих фондів	87621	91315	94594,5	3694	3279,5	6973,5
Активної частини	40870,5	46739,5	49506	5869	2766,5	8635,5
Одного верстата	160,78	165,13	201,24	4,35	36,11	40,46
Питома вага активної частини	0,4664	0,5118	0,5233	0,0454	0,0115	0,0569
Віддача, грн.
Основних виробничих фондів	0,2241	0,2413	0,2888	0,02	0,05	0,06
Активної частини	0,4805	0,4715	0,5518	-0,01	0,08	0,07
Середньорічна кількість верстатів	545	553	470	8,01	-82,93	-74,92
Відпрацьовано за звітній період усіма верстатами, тис. год.	2557,36	2715,06	2029,28	157,70	-685,78	-528,08
У т.ч. одиницею обладнання
годин	4692,62	4909,79	4317,09	217,17	-592,70	-375,53
змін	617,45	629,46	583,39	12,01	-46,07	-34,06
днів	265	269	257	4,00	-12,00	-8,00
Кількість змінності роботи обладнання	2,33	2,34	2,27	0,01	-0,07	-0,06
Середня тривалість зміни, год.	7,6	7,8	7,4	0,20	-0,40	-0,20
Випуск товарної продукції за 1-ну верстатогодину	16,4628	15,8574	25,7235	-0,61	9,87	9,26

Факторна модель аналізу фондовіддачі активної частини:

(2.6)

де ФВ_а- фондовіддача активної частини фондів, грн./грн.

Д - кількість відпрацьованих днів, дн.

К_зм- змінність роботи обладнання, зм.

Т - середня тривалість зміни, год.

ВГ - випуск товарної продукції за 1-ну верстатогодину, грн.

О - середньорічна вартість одного верстата, грн.

Тоді фондовіддача в 2007 році складе:

У 2008 році фондовіддача складе:

У 2009 році фондовіддача складе:

Використовуючи прийом ланцюгових підстановок, знаходимо вплив факторів, задіяних в моделі на зміну фондовіддачі активної частини основних засобів. Дані розрахунки зводимо до таблиць (табл. 2.9 - 2.10).

Згідно даних отримаємо розрахункові величини фондовіддачі:



Таблиця 2.9

Оцінка зміни віддачі основних засобів за рахунок впливу факторів за 2007-2008 роки

Фактор	Умовні показники фондовіддачі	2008	Значення впливу
Структура обладнання		0,4678	-0,0127
Цілоденні простої		0,4749	0,0071
Коефіцієнт змінності		0,4769	0,0020
Внутрішньозмінні простої		0,4895	0,0126
Середньогодинний виробіток		0,4715	-0,0180
Усього	0,4805	-0,01

Отже, віддача основних виробничих фондів у 2008 році знизилась на 0,01 грн./грн. за рахунок негативного впливу факторів:

­ зростання вартості одного верстата на 4350 грн. призвело до зменшення фондовіддачі на 0,0127 грн./грн.;

­ зниження середньогодинного виробітку на 0,6054 тис. грн./ год. зумовило зниження фондовіддачі на 0,018 грн./грн.

Фондовіддача зросла за рахунок позитивного впливу таких факторів:

­ збільшення кількості відпрацьованих днів на 4 дні спричинило до збільшення фондовіддачі на 0,0071 грн./грн.;

­ збільшення коефіцієнта змінності на 0,01 зумовило приріст фондовіддачі на 0,002 грн./грн.

­ збільшення тривалості зміни на 0,2 год. зумовило ріст фондовіддачі на 0,0126 грн./грн.;

Розрахуємо величини фондовіддачі на 2008-2009 роки:

Віддача основних виробничих фондів у 2009 році зросла на 0,08 грн./грн., зокрема збільшення середньогодинного виробітку на 9,87 тис. грн./ год. зумовило збільшення фондовіддачі на 0,2117 грн./грн.

Таблиця 2.10

Оцінка зміни віддачі основних засобів за рахунок впливу факторів за 2008-2009 роки

Фактор	Умовні показники фондовіддачі	2009	Значення впливу
Структура обладнання		0,3869	-0,0846
Цілоденні простої		0,3696	-0,0173
Коефіцієнт змінності		0,3586	-0,0111
Внутрішньозмінні простої		0,3402	-0,0184
Середньогодинний виробіток		0,5518	0,2117
Усього	0,4715	0,08

Фондовіддача основних виробничих фондів знизилась за рахунок негативного впливу таких факторів:

­ зростання вартості одного верстата на 36110 грн. призвело до зменшення фондовіддачі на 0,0846 грн./грн.;

­ зменшення кількості відпрацьованих днів на 12 днів призвело до зменшення фондовіддачі на 0,0173 грн./грн.;

­ зниження коефіцієнта змінності на 0,07 зумовило зменшення фондовіддачі на 0,0111 грн./грн.;

­ зменшення тривалості зміни на 0,4 год. зумовило зменшення фондовіддачі на 0,0184 грн./грн.

Для того, щоб визначити, як ці фактори вплинули на рівень фондовіддачі основних виробничих фондів, отримані результати необхідно помножити на фактичну питому вагу активної частини фондів у загальній сумі основних виробничих фондів:

(2.7)

Зміна віддачі обладнання за рахунок факторів склала у 2008 році:

­ структури обладнання -0,0127*0,5118=-0,0065

­ цілоденних простоїв 0,0071*0,5118=0,0036

­ коефіцієнта змінності 0,0020*0,5118=0,0010

­ внутрішньозмінних простоїв 0,0126*0,5118=0,0064

­ середньогодинного виробітку -0,0180*0,5118=-0,0092

­ усього -0,0046

Зміна віддачі обладнання за рахунок факторів склала у 2009 році:

­ структури обладнання -0,0846*0,5233=-0,0443

­ цілоденних простоїв -0,0173*0,5233=-0,0090

­ коефіцієнта змінності -0,0111*0,5233=-0,0058

­ внутрішньозмінних простоїв -0,0184*0,5233=-0,0096

­ середньогодинного виробітку 0,2117*0,5233=0,1108

­ усього 0,0420

Визначаємо, як зміниться обсяг виробництва продукції згідно із залежністю:

(2.8)

де - зміна обсягу виробництва, тис. грн.

- зміна фондовіддачі обладнання за рахунок зміни і-того фактора, грн./грн.

- середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

Розрахунки впливу факторів на зміну обсягу виробництва у 2008 році зводимо в таблицю 2.11.

Таблиця 2.11

Аналіз впливу використання обладнання на зміну обсягу виробництва

Фактор-показник	Розрахунок впливу	Значення на 2008 рік
Структура обладнання	-0,0065*87621=	-567,69
Цілоденні простої	0,0036*87621=	316,71
Коефіцієнт змінності	0,0010*87621=	91,41
Внутрішньозмінні простої	0,0064*87621=	562,89
Середньогодинний виробіток	-0,0092*87621=	-807,29
Всього	-0,0046*87621=	-403,97

Під впливом аналізованих факторів обсяг виробництва продукції у 2008 році зменшився на 403,97 тис. грн., за рахунок значних негативного впливу зміни структури обладнання на 567,69 тис. грн., зменшення середньогодинного виробітку - 807,29 тис. грн. Всі інші фактори мали позитивний , але недостатній вплив.

Розрахунки впливу факторів на зміну обсягу виробництва у 2009 році зводимо в таблицю 2.12.

Таблиця 2.12

Аналіз впливу використання обладнання на зміну обсягу виробництва

Фактор-показник	Розрахунок впливу	Значення на 2008 рік
Структура обладнання	-0,0443*91315=	-4043,10
Цілоденні простої	-0,0090*91315=	-824,79
Коефіцієнт змінності	-0,0058*91315=	-528,42
Внутрішньозмінні простої	-0,0096*91315=	-878,76
Середньогодинний виробіток	0,1108*91315=	10114,77
Всього	0,0420*91315=	3839,70

Обсяг виробництва продукції у 2009 році загалом зріс на 3839,7 тис. грн. за рахунок збільшення середньогодинного виробітку на 10114,77 тис. грн./ год., попри те, що інші фактори мали негативний вплив.

Розрахунок впливу зміни середньорічної вартості основних виробничих фондів на обсяги виробництва продукції у приводимо в таблицях 2.13 та 2.14.

Таблиця 2.13

Аналіз впливу зміни вартості обладнання на зміну обсягів виробництва у 2008 році

Фактор-показник	Розрахунок впливу	Значення на 2008 рік
Структура обладнання	-0,0065*0,2241=	-0,0015
Цілоденні простої	0,0036*0,2241=	0,0008
Коефіцієнт змінності	0,0010*0,2241=	0,0002
Внутрішньозмінні простої	0,0064*0,2241=	0,0014
Середньогодинний виробіток	-0,0092*0,2241=	-0,0021
Всього	-0,0046*0,2241=	-0,0010

Під впливом збільшення вартості обладнання, зміна обсягів виробництва у 2008 році мала від'ємний характер, через зміну структури обладнання та зменшення середньогодинного виробітку.



Таблиця 2.14

Аналіз впливу зміни вартості обладнання на зміну обсягів виробництва у 2009 році

Фактор-показник	Розрахунок впливу	Значення на 2009 рік
Структура обладнання	-0,0443*0,2413=	-0,0107
Цілоденні простої	-0,0090*0,2413=	-0,0022
Коефіцієнт змінності	-0,0058*0,2413=	-0,0014
Внутрішньозмінні простої	-0,0096*0,2413=	-0,0023
Середньогодинний виробіток	0,1108*0,2413=	0,0267
Всього	0,0420*0,2413=	0,0101

Загалом під впливом збільшення вартості обладнання обсяг виробництва у 2009 збільшився на 0,0101 тис. грн. за рахунок збільшення середньогодинного виробітку. Інші фактори мали негативний вплив.

Рівень впливу кожного з факторів на фондовіддачу активної частини та на обсяги виробництва в 2007-2008 роках відобразимо на рис. 2.8.

Рисунок 2.8 - Вплив факторів на фондовіддачу активної частини основних засобів в 2008 році, %

З рис. 2.8 видно, що найбільший негативний вплив на фондовіддачу активної частини виробничих фондів та на обсяги виробництва у 2008 році мало зниження середньогодинного виробітку (34%). Негативний вплив зміни структури обладнання компенсувався скороченням внутрішньозмінних простоїв (24%). Позитивний, проте недостатній вплив мали також зменшення цілоденних простоїв (14%) та збільшення коефіцієнта змінності (4%).

Рівень впливу кожного з факторів на фондовіддачу активної частини та на обсяги виробництва в 2008 - 2009 роках відобразимо на рис. 2.9.

Рисунок 2.9 - Вплив факторів на фондовіддачу активної частини основних засобів в 2009 році, %

Як видно з рис. 2.9, найбільший та єдиний позитивний вплив на фондовіддачу активної частини виробничих фондів та на збільшення обсягів виробництва у 2009 році мало збільшення середньогодинного виробітку (62%). Всі інші фактори мали негативний вплив: зростання вартості одного верстата (25%), зменшення кількості відпрацьованих днів (5%), скорочення середньої тривалості зміни (5%), зниження коефіцієнта змінності (3%).

2.3 Аналіз роботи устаткування

Аналіз роботи обладнання базується на системі показників, які характеризують використання його чисельності, часу роботи і потужності.

Розрізняють обладнання наявне, встановлене (здане в експлуатацію), обладнання, яке фактично використовується у виробництві і яке є у ремонті, і на консервації, та резервне. Найбільший ефект досягається, якщо за величиною перші три групи обладнання приблизно однакові.

Таблиця 2.15

Вихідні дані для розрахунку показників залучення обладнання у виробництво, од.

Вид обладнання	Наявне обладнання	Встановлене обладнання	Обладнання, яке фактично використовується	Обладнання у ремонті	Обладнання на консервації	Резервне обладнання
2007 рік
1. "Тяжке" устаткування	515	338	303	108	40	29
з обробки металу	314	210	207	63	30	11
з формовки металу	201	128	96	45	10	18
2. "Легке" обладнання	30	28	27	2	0	0
Всього	545	366	330	110	40	29
2008 рік
1. "Тяжке" устаткування	505	341	305	108	40	16
з обробки металу	317	213	209	63	30	11
з формовки металу	188	128	96	45	10	5
2. "Легке" обладнання	38	28	27	2	5	3
Всього	543	369	332	110	45	19
2009 рік
1. "Тяжке" устаткування	433	308	303	71	30	24
з обробки металу	317	200	207	63	30	24
з формовки металу	116	108	96	8	0	0
2. "Легке" обладнання	37	28	27	2	0	7
Всього	470	336	330	73	30	31

Для характеристики залучення обладнання у виробництво розраховують такі показники:

­ коефіцієнт використання парку наявного обладнання:

(2.9)



­ коефіцієнт використання парку встановленого обладнання:

(2.10)

Таблиця 2.16

Розрахунок показників залучення обладнання у виробництво по роках

Показники	2007	2008	2009	Зміна
				2007-2008	2008-2009	Всього
коефіцієнт використання парку наявного обладнання	0,6055	0,6114	0,7021	0,0059	0,0907	0,0966
коефіцієнт використання парку встановленого обладнання	0,9016	0,8997	0,9821	-0,0019	0,0824	0,0805

Коефіцієнт використання парку наявного обладнання досить низький, проте має тенденцію до збільшення: у період з 2007 по 2008 рік він збільшився на 0,59%, а у період з 2008 по 2009 рік - на 9,07%. Значення коефіцієнта використання парку встановленого обладнання свідчать про його ефективне використання, зокрема у 2009 році (98,21%).

Динаміку зміни розрахованих показників зобразимо на рисунку 2.10.

Рисунок 2.10 - Динаміка показників залучення обладнання у виробництво у 2007-2009 рр.

Загалом за 2 роки показники використання парку наявного обладнання та парку встановленого обладнання збільшились на 9,66% і 8,05% відповідно та мають близькі тенденції.

Проаналізуємо забезпеченість підприємства обладнанням у 2008 та 2009 роках згідно з даними таблиць 2.17 та 2.18.

Таблиця 2.17

Аналіз забезпечення підприємства обладнанням у 2008 році, тис. грн.

Види обладнання	Наявне на 2007	Необхідне для виконання програми	Наявне на 2008	Відхилення від
				2007 року	завдання
1. "Тяжке" устаткування	34323	37867	38309	3986	442
з обробки металу	20005	20107	21008	1003	901
з формовки металу	14318	17760	17301	2983	-459
2. "Легке" обладнання	1806	1875	1930	124	55
Всього	36129	39742	40239	4110	497
3. Продукція, тис. грн.	19638	-	22037	2399	-

Дані з таблиці показують, що на 2008 рік підприємство в цілому було забезпечене як «тяжким» устаткуванням, так і «легким» обладнанням. При цьому спостерігалася нестача верстатів з формовки металу. Парк верстатів «тяжкого» типу у 2008 році в порівнянні з 2007 роком виріс на 11,61% (3986*100/34323), «легкого» типу -- на 6,87% (124*100/1806), обсяг продукції збільшився на 12,22%.

Таблиця 2.18

Аналіз забезпечення підприємства обладнанням у 2009 році, тис. грн.

Види обладнання	Наявне на 2008	Необхідне для виконання програми	Наявне на 2009	Відхилення від
				2008 року	завдання
1. "Тяжке" устаткування	38309	38274	38992	683	718
з обробки металу	21008	21000	21008	0	8
з формовки металу	17301	17274	17984	683	710
2. "Легке" обладнання	1930	1956	1916	-14	-40
Всього	40239	40230	40908	669	678
3. Продукція, тис. грн.	22037	-	27319	5282	-

Станом на 2009 рік спостерігається нестача «легкого» обладнання. Парк верстатів «тяжкого» типу у 2009 році в порівнянні з 2008 роком виріс на 1,78%, «легкого» типу -- зменшився на 0,27%, обсягу продукції збільшився на 23,97%.

Підвищення ефективності експлуатації працюючого устаткування забезпечується двома шляхами: екстенсивним (у часі) та інтенсивним (за потужністю). Показники, що характеризують екстенсивний шлях використання устаткування, це: кількість устаткування; відпрацьований час; коефіцієнт змінності роботи устаткування; структура парку машин і верстатів. Вихідними даними в аналізі є баланси робочого часу устаткування: календарний, режимний, плановий.

Календарний -- добуток кількості календарних днів у році і верстато-годин на добу. Він поділяється на режимний і позарежимний час (максимально можливий час роботи обладнання). Режимний -- множиться кількість одиниць, встановленого обладнання на кількість днів роботи звітного періоду і на кількість годин кожного дня з врахуванням коефіцієнта змінності.

Плановий фонд часу -- включає кількість годин, що підлягають відпрацюванню за винятком планових зупинок устаткування (ремонт, у резерві тощо). Плановий відрізняється від режимного на кількість планових втрат робочого часу (на ремонт, модернізацію).

Порівняння фактичного і планового календарного фондів часу дозволяє встановити ступінь виконання завдання із введення обладнання в експлуатацію за кількістю і строками, календарного і режимного -- можливого покращання використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, а режимного і планового - резерви часу за рахунок зменшення витрат часу на ремонт. Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовуються наступні коефіцієнти:

Календарного фонду часу:



(2.11)

Режимного фонду часу:

(2.12)

Планового фонду часу:

(2.13)

Питома вага простоїв у календарному фонді:

(2.14)

де - відповідно фактичний, плановий, режимний і календарний фонди робочого часу обладнання, год.;

-- простої обладнання, год.

Постійне зростання виробничих, основних фондів та удосконалення їх приводять до підвищення озброєння праці основними засобами, що сприяє продуктивності праці і обсягу та ефективності виробництва в цілому.

Екстенсивне використання устаткування характеризується коефіцієнтом змінності К_зм, який визначається відношенням відпрацьованих верстатозмін (Т_зм) до загальної кількості встановленого устаткування (С_вст).

або (2.15)

де Т_зм - час роботи, маш. зміни;

Т_роб - перебування машин в робочому стані, маш. дні.

Підвищення коефіцієнту змінності прямо пропорційне збільшенню випуску продукції.

Під інтенсивним завантаженням обладнання розуміють випуск продукції за одиницю часу в середньому на одну машину (маш.год). Показником інтенсивності роботи обладнання є коефіцієнт інтенсивності його завантаження:

(2.16)

де СВ_ф, СВ_пл - відповідно середньогодинний виробіток фактичний, плановий.

Інтенсивне використання основних засобів характеризується не лише випуском продукції за 1 верст.год, а й рядом натуральних і умовно-натуральних показників -- це зйом продукції з 1 м² виробничої площі та ін.

Сукупний вплив екстенсивних і інтенсивних факторів на обсяг продукції аналізують прийомом різниці абсолютних величин.

Постійне зростання виробничих основних фондів, удосконалення їх приводить до підвищення озброєння праці основними засобами, що сприяє продуктивності прані і обсягу та ефективності виробництва в цілому.

Оцінимо використання «тяжкого» обладнання з обробки металу за фондом часу його роботи згідно з даними таблиць 2.19 та 2.20.

Таблиця 2.19

Аналіз фонду робочого часу «тяжкого» обладнання з обробки металу в 2008 році

Показники	2007	2008	Відхилення
		завдання	факт	від 2007 року, %	від завдання
					дельта	%
1. Календарний фонд часу, год.	2750640	2750640	2776920	-	-	-
2. Режимний фонд робочого часу, год.	1827000	1839600	1816500	-0,57	-23100	-1,26
3. Коефіцієнт використання календарного часу, од.	0,66	0,67	0,65	-1,52	-0,01	-2,19
4. Відпрацьовано Верстато-годин, од.	1304337	1323000	1305081	0,06	-17919	-1,35
5. Коефіцієнт використання режимного фонду часу, од.	0,71	0,72	0,72	0,64	0,00	-0,10
6. Коефіцієнт змінності роботи обладнання,од.	2,33	2,38	2,34	0,43	-0,04	-1,68

Значення коефіцієнта використання календарного часу свідчать про низький ступінь виконання завдання із введення обладнання в експлуатацію за кількістю і строками, його зниження відносно 2007 року на 1,52% та відносно завдання на 0,01, а також зниження величини коефіцієнту змінності на 0,04 свідчить про погіршення використання обладнання.

Таблиця 2.20

Аналіз фонду робочого часу «тяжкого» обладнання з обробки металу в 2009 році

Показники	2008	2009	Відхилення
		завдання	факт	від 2008 року, %	від завдання
					дельта	%
1. Календарний фонд часу, год.	2776920	2750640	2776920	-	-	-
2. Режимний фонд робочого часу, год.	1816500	1831800	1831800	0,84	0	0
3. Коефіцієнт використання календарного часу, од.	0,65	0,67	0,66	0,84	-0,01	-0,95
4. Відпрацьовано верстатогодин, од.	1305081	1299300	1610280	23,39	310980	24
5. Коефіцієнт використання режимного фонду часу, од.	0,72	0,71	0,88	22,35	0,17	23,93
6. Коефіцієнт змінності роботи обладнання,од.	2,34	2,35	2,27	-2,99	-0,08	-3,40

Зниження величини коефіцієнту змінності на 0,08 пунктів та коефіцієнту використання календарного часу на 0,01 є негативною тенденцією, проте збільшення коефіцієнта використання режимного часу, як відносно минулого 2008 року (22,35%), так і відносно завдання (23,93%), свідчить про можливе покращення використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, який набув тенденції до зменшення відносно завдання.

Оцінимо використання «тяжкого» обладнання з формовки металу за фондом часу його роботи згідно з даними таблиць 2.21 та 2.22.

Таблиця 2.21

Аналіз фонду робочого часу «тяжкого» обладнання з формовки металу в 2008 році

Показники	2007	2008	Відхилення
		завдання	факт	від 2007 року, %	від завдання
					дельта	%
1. Календарний фонд часу, год.	1760760	1760760	1646880	-	-	-
2. Режимний фонд часу, год.	1121280	1121280	1113600	-0,68	-7680	-0,68
3. Коефіцієнт використання календарного часу, од.	0,64	0,64	0,68	6,18	0,04	6,18
4. Відпрацьовано верстатогодин, од.	769280	780800	819200	6,49	38400	4,92
5. Коефіцієнт використання режимного фонду часу, од.	0,69	0,70	0,74	7,22	0,04	5,64
6. Коефіцієнт змінності роботи обладнання,од.	2,33	2,31	2,34	0,43	0,03	1,30

Підвищення величини коефіцієнта змінності роботи обладнання на 0,03 забезпечує ріст фондовіддачі та обсягу виробництва продукції без додаткових капітальних вкладень на збільшення парку обладнання. Коефіцієнт використання календарного часу та коефіцієнт використання режимного фонду часу також покращилися, як відносно минулого року (6,18% та 7,22% відповідно), так і відносно завдання (6,18% та 5,64%), проте їх значення все ще залишаються досить низькими у порівнянні з іншими групами обладнання.

Таблиця 2.22

Аналіз фонду робочого часу «тяжкого» обладнання з формовки металу в 2009 році

Показники	2008	2009	Відхилення
		завдання	факт	від 2008 року, %	від завдання
					дельта	%
1. Календарний фонд часу, год	1646880	1037102	1016160	-	-	-
2. Режимний фонд робочого часу, год	1113600	768000	718187	-35,51	-49813	-6,49
3. Коефіцієнт використання календарного часу, од.	0,68	0,74	0,71	4,52	-0,03	-4,56
4. Відпрацьовано верстатогодин, од.	819200	604800	580287	-29,16	-24513	-4,05
5. Коефіцієнт використання режимного фонду часу, од.	0,74	0,79	0,81	9,84	0,02	2,60
6. Коефіцієнт змінності роботи обладнання,од.	2,34	2,35	2,27	-2,99	-0,08	-3,40

Збільшення коефіцієнта використання режимного часу на 0,02 пункти свідчить про можливе покращення використання обладнання за рахунок підвищення коефіцієнта змінності, проте зниження коефіцієнта використання календарного часу проти завдання на 4,56% та зменшення величини коефіцієнту змінності на 0,08 пункти свідчить про невиконання завдання із введення обладнання в експлуатацію за кількістю і строками. Загалом використання даного виду обладнання погіршилося за 2009 рік як проти минулого року, так і відносно завдання. Як свідчить факторний аналіз проведений далі, це відбулося за рахунок зменшення кількості обладнання, відпрацьованих верстатогодин та коефіцієнта змінності роботи обладнання.

Оцінимо використання «легкого» обладнання за фондом часу його роботи згідно з даними таблиць 2.23 та 2.24.

Дані таблиці 2.23 показують, що використання «легкого» обладнання за 2008 рік погіршилося за рахунок зменшення коефіцієнта використання режимного фонду часу на 0,05 пунктів та коефіцієнта змінності роботи обладнання на 0,04 пункти.

Таблиця 2.23

Аналіз фонду робочого часу «легкого» обладнання в 2008 році

Показники	2007	2008	Відхилення
		завдання	факт	від 2007 року, %	від завдання
					дельта	%
1. Календарний фонд часу, год.	262800	262800	332880	-	-	-
2. Режимний фонд робочого часу, год.	193903	186000	253155	30,56	67155	36,10
3. Коефіцієнт використання календарного часу, од.	0,74	0,71	0,76	3,07	0,05	7,45
4. Відпрацьовано верстатогодин, од.	186334	183000	236157	26,74	53157	29,05
5. Коефіцієнт використання режимного фонду часу, од.	0,96	0,98	0,93	-2,93	-0,05	-5,19
6. Коефіцієнт змінності роботи обладнання,од.	2,33	2,38	2,34	0,43	-0,04	-1,68

Позитивним фактором є досить високе збільшення значення коефіцієнта використання режимного фонду часу (30,56% та 36,1%) та збільшення коефіцієнта використання календарного часу, як відносно завдання так і відносно минулого року (3,07% та 7,45% відповідно).

Таблиця 2.24

Аналіз фонду робочого часу «легкого» обладнання в 2009 році

Показники	2008	2009	Відхилення
		завдання	факт	від 2008 року, %	від завдання
					дельта	%
1. Календарний фонд часу, год.	332880	324120	324120	-	-	-
2. Режимний фонд робочого часу, год.	253155	229400	226857	-10,39	-2543	-1
3. Коефіцієнт використання календарного часу, од.	0,76	0,71	0,70	-7,97	-0,01	-1,11
4. Відпрацьовано верстатогодин, од.	236157	225700	218300	-7,56	-7400	-3
5. Коефіцієнт використання режимного фонду часу, од.	0,93	0,98	0,96	3,15	-0,02	-2,19
6. Коефіцієнт змінності роботи обладнання,од.	2,34	2,35	2,27	-2,99	-0,08	-3,40

Використання «легкого» обладнання погіршилося за 2009 рік як проти минулого року, так і відносно завдання. Це відбулося за рахунок зменшення всіх показників.

За групами однорідного обладнання розраховується зміна обсягу виробництва продукції за рахунок його кількості, екстенсивності та інтенсивності використання.

Розрахуємо зміну обсягу виробництва продукції за рахунок зміни кількості «тяжкого» обладнання з обробки металу, екстенсивності і інтенсивності його використання згідно з даними аналітичної таблиці 2.25.

Таблиця 2.25

Вихідні дані для аналізу використання «тяжкого» обладнання з обробки металу

Показники	2007	2008	2009	Відхилення
				2007-2008	2008-2009	Всього
1. Кількість обладнання, од	314	317	317	3	0	3
2. Кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання, дні	342	339	245	-3	-94	-97
3. Коефіцієнт змінності роботи обладнання	2,33	2,38	2,37	0,05	-0,01	0,04
4. Середня тривалість зміни, год.	7,6	7,8	7,4	0,2	-0,4	-0,2
5. Виробіток продукції за 1 машиногодину,грн.	3,33	3,05	4,52	-0,28	1,47	1,19
6. Обсяг виробництва продукції, грн.	6332417	6084577	6156641	-247840	72065	-175776

Аналіз показує, що завдання з виробництва продукції на обладнанні з обробки металу було не виконано у 2008 році через цілоденні простої і зменшення виробітку продукції, та перевиконано у 2009 році за рахунок збільшення виробітку продукції.

Розрахунок впливу чинників проводиться способом ланцюгових підстановок, результати відобразимо у таблиці 2.26.

Таблиця 2.26

Аналіз обсягів виробництва за рахунок віддачі «тяжкого» обладнання з обробки металу

Показники	Вплив на зміну обсягів виробництва, грн.
	2008	2009	Всього
1. Кількість обладнання, од	60 501	0	60 501
2. Кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання	-56 078	-1 687 169	-1 743 247
3. Коефіцієнт змінності роботи обладнання	135 984	-18 477	117 507
4. Середня тривалість зміни	170 337	-224 561	-54 223
5. Виробіток продукції за 1 машиногодину, грн.	-558 584	2 002 270	1 443 686
Всього	-247 840	72 065	-175 776

Результати факторного аналізу показали, що понадпланові цілоденні простої обладнання призвели до зменшенням обсягу виробництва продукції у 2008 році на 56078 грн., а зменшення виробітку продукції на 558584 грн. Більш наглядно ступінь впливу всіх факторів зобразимо на рис. 2.11.

Рисунок 2.11 - Вплив факторів на обсяг виробництва продукції у 2007 - 2008 рр. на «тяжкому» обладнанні з обробки металу,%

Як видно з рис. 2.11 найбільший вплив на обсяг виробництва продукції спричинили зменшення виробітку продукції (57%) та збільшення тривалості зміни (17%).

Результати факторного аналізу на 2009 рік показують, що завдання з виробництва продукції перевиконано на 72065 грн., за рахунок збільшення виробітку продукції за одну машино-зміну на 2002270 грн. при незмінній кількості обладнання та великій кількості цілоденних простоїв (94 дні). Більш наглядно ступінь впливу всіх факторів зобразимо на рис. 2.12.

Рисунок 2.12 - Вплив факторів на обсяг виробництва продукції у 2008 - 2009 рр. на «тяжкому» обладнанні з обробки металу,%

Як видно з рис. 2.11, найбільший та єдиний позитивний вплив збільшення обсягу виробництва продукції у 2008 році мало збільшення виробітку продукції (51%). Досить суттєвий негативний вплив мало зменшення кількості відпрацьованих днів (43%), несуттєвий - зменшення середньої тривалості зміни на 0,4 год. (6%) та зменшення коефіцієнта змінності роботи обладнання на 0,01 (0%).

Розрахуємо зміну обсягу виробництва продукції за рахунок зміни кількості «тяжкого» обладнання з формовки металу, екстенсивності і інтенсивності його використання згідно з даними аналітичної таблиці 2.27.

основний необоротний засіб фондорентабельність



Таблиця 2.27

Вихідні дані для аналізу використання «тяжкого» обладнання з формовки металу

Показники	2007	2008	2009	Відхилення
				2007-2008	2008-2009	Всього
Кількість обладнання, од	201	188	116	-13	-72	-85
Кількість відпрацьованих днів	342	339	245	-3	-94	-97
Коефіцієнт змінності	2,34	2,30	2,20	-0,04	-0,1	-0,14
Середня тривалість зміни, год.	7,6	7,8	7,4	0,2	-0,4	-0,2
Виробіток продукції за 1 машиногодину, грн.	33,33	23,05	34,52	-10,28	11,47	1,19
Обсяг вироництва продукції, грн.	40746183	26354265	15971631	-14391917	-10382635	-24774552

Аналіз показує, що завдання з виробництва продукції на обладнанні з формовки металу було не виконано у 2008 році на 14392 тис. грн. через зменшення його кількості на 13 од., цілоденні простої (3 дні), зменшення коефіцієнту змінності на 0,04 і зменшення виробітку продукції на 10,28 грн., У 2009 році завдання також не було виконано на 10383 тис. грн., проте виробіток продукції збільшився, що є позитивним фактором. Результати розрахунку впливу чинників наведено в таблиці 2.28.

Результати факторного аналізу показали, що через зменшення кількості обладнання, обсяг продукції зменшився на 2635 тис. грн., понадпланові цілоденні простої обладнання призвели до зменшенням обсягу виробництва продукції у 2008 році на 334306 грн., зменшення коефіцієнту змінності - на 645753 грн., а зменшення виробітку продукції - на 11754 тис. грн. Більш наглядно ступінь впливу всіх чинників на обсяг випуску продукції у 2008 році зобразимо на рис. 2.13.



Таблиця 2.28

Аналіз обсягів виробництва за рахунок віддачі «тяжкого» обладнання з формовки металу

Показники	Вплив на зміну обсягів виробництва, грн.
	2008	2009	Всього
1. Кількість обладнання, од	-2 635 325	-10 093 123	-12 728 448
2. Кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання	-334 306	-4 508 989	-4 843 295
3. Коефіцієнт змінності роботи обладнання	-645 753	-510 963	-1 156 716
4. Середня тривалість зміни	977 126	-576 471	400 655
5. Виробіток продукції за 1 машиногодину, грн.	-11 753 659	5 306 912	-6 446 747
Всього	-14 391 917	-10 382 635	-24 774 552

Рисунок 2.13 - Вплив факторів на обсяг виробництва продукції у 2007 - 2008 рр. на «тяжкому» обладнанні з формовки металу,%

У 2009 році обсяг продукції зменшився через зменшення кількості обладнання, на 10093 тис. грн., понадпланові цілоденні простої обладнання призвели до зменшенням обсягу виробництва продукції у 2009 році на 4509 тис. грн., зменшення коефіцієнту змінності - на510963 грн., а через внутрішньозмінні простої - на 576471 грн. Позитивним є збільшення обсягу виробництва на 5307 тис. грн. за рахунок збільшення виробітку продуктії на 11,47 грн. Ступінь впливу чинників на обсяг випуску продукції у 2009 році також мав відмінний від 2008 року характер (рис. 2.14).

Рисунок 2.14 - Вплив факторів на обсяг виробництва продукції у 2008 - 2009 рр. на «тяжкому» обладнанні з формовки металу,%

Розрахуємо зміну обсягу виробництва продукції за рахунок зміни кількості «легкого» обладнання, екстенсивності і інтенсивності його використання згідно з даними аналітичної таблиці 2.29.

Таблиця 2.29

Вихідні дані для аналізу використання «легкого» обладнання

Показники	2007	2008	2009	Відхилення
				2007-2008	2008-2009	Всього
Кількість обладнання, од	30	38	37	8	-1	7
Кількість відпрацьованих днів	342	339	245	-3	-94	-97
Коефіцієнт змінності	2,32	2,35	2,25	0,03	-0,1	-0,07
Середня тривалість зміни, год.	7,6	7,8	7,4	0,2	-0,4	-0,2
Виробіток продукції за 1 машиногодину, грн.	13,33	21,05	38,3	7,72	17,25	24,97
Обсяг вироництва продукції, грн.	2411455	4970475	5780705	2559020	810231	3369251

Аналіз показує, що завдання з виробництва продукції на обладнанні з формовки металу було перевиконано у 2008 році на 2559 тис. грн. та на 810 тис. грн. у 2009 році. Результати розрахунку впливу чинників наведено в таблиці 2.29.

Таблиця 2.30

Аналіз обсягів виробництва за рахунок віддачі «легкого» обладнання

Показники	Вплив на зміну обсягів виробництва, грн.
	2008	2009	Всього
1. Кількість обладнання, од	643055	-130802	512253
2. Кількість відпрацьованих днів одиницею обладнання	-26794	-1341974	-1368768
3. Коефіцієнт змінності роботи обладнання	39151	-148838	-109687
4. Середня тривалість зміни	80707	-171736	-91029
5. Виробіток продукції за 1 машиногодину, грн.	1822901	2603581	4426482
Всього	2559020	810231	3369251

Більш наглядно ступінь впливу всіх чинників на обсяг випуску продукції у 2008 році зобразимо на рис. 2.15., а у 2009 році - на рис. 2.16.

Рисунок 2.15 - Вплив факторів на обсяг виробництва продукції у 2007 - 2008 рр. на «легкому» обладнанні,%

Результати факторного аналізу та рис. 2.15 показують, що завдання з виробництва продукції перевиконано у 2008 році на 2559020 грн переважно за рахунок збільшення виробітку продукції за одну машино-зміну на 7,72 7грн. (вплив становив 70%) та збільшення кількості обладнання на 8 од. (вплив становив 25%).

Рисунок 2.16 - Вплив факторів на обсяг виробництва продукції у 2008 - 2009 рр. на «легкому» обладнанні,%

У 2009 році завдання з виробництва продукції було перевиконано на 810235 грн. за рахунок збільшення виробітку продукції на 17,25 грн., що було єдиним позитивним чинником і мало переважний вплив на обсяг виробництва (59%). Через зменшення кількості обладнання на 1 од., обсяг продукції зменшився на 130802 грн., понадпланові цілоденні простої обладнання (94 дні) призвели до зменшенням обсягу виробництва продукції у 2009 році на 1341974 грн. (вплив становив 31%), зменшення коефіцієнту змінності - на 148838 грн., а внутрішньозмінні простої - на 171736 тис. грн. Загалом використання «легкого» обладнання в 2009 році у порівнянні з 2008 роком погіршилося.

Ефективність використання виробничих засобів у їх пасивній частині характеризує динаміка показника зйому продукції з 1 м² (га) виробничої площі, який розраховують відношенням обсягу валової продукції підприємства до величини його виробничої площі

Наявність детермінованої залежності між обсягом виробництва продукції і рівнем віддачі пасивної частини виробничих фондів дозволяє розрахувати вплив факторів на зміну обсягів виробництва прийомом різниці абсолютних величин:

(2.17)

де ОВ -- обсяг виробництва продукції, тис. грн;

ФВ_пч -- фондовіддача пасивної частки виробничих фондів, грн./грн.;

S -- виробнича площа підприємства, тис. грн.

Визначаємо вплив факторів на зміну обсягів виробництва, а саме фондовіддачі пасивної частки виробничих фондів і виробничої площі підприємства. Розрахунок впливу факторів проводимо прийомом різниці абсолютних величин таблиці 2.17.

Таблиця 2.31

Вихідні дані для аналізу віддачі пасивної частини основних засобів

Показники	2007	2008	2009	Зміна
				2007-2008	2008-2009	Всього
Обсяг виробництва, тис. грн.	19638	22037	27319	2399	5282	7681
Віддача пасивної частки, грн./грн.	0,4502	0,4892	0,6119	0,0390	0,1227	0,1616
Площа, тис. грн.	43619	45050	44649	1431	-401	1030

Вплив зміни фондовіддачі пасивної частки на зміну обсягів виробництва підприємства у 2008 році склав:

тис. грн.

Вплив зміни площі підприємства на зміну обсягів виробництва склав:

тис. грн.

1755 + 644 = 2399 тис. грн.



Отже, зростання обсягів виробництва в 2008 році на 2399 тис. грн. зумовлене позитивним впливом факторів, а саме збільшенням вартості виробничої площі на 1431 тис. грн. -- на 644 тис. грн., зростанням фондовіддачі пасивної частки основних засобів -- на 1755 тис. грн.

У 2009 році вплив зміни фондовіддачі пасивної частки на зміну обсягів виробництва підприємства склав:

тис. грн.

Вплив зміни площі підприємства на зміну обсягів виробництва склав:

тис. грн.

5478 + (-196) = + 5282 тис. грн.

В 2009 році обсяг виробництва продукції загалом збільшився на 5282 тис. грн. Під позитивним впливом зростання фондовіддачі пасивної частки основних засобів на 0,1227 грн./грн. обсяг виробництва зріс на 5478 тис. грн., а під негативним впливом зменшення вартості виробничої площі на 401 тис. грн. -- зменшився на 196 тис. грн.

3. РЕЗЕРВИ ЗБІЛЬШЕННЯ ВИПУСКУ ПРОДУКЦІЇ, ФОНДОВІДДАЧІ ТА ФОНДОРЕНТАБЕЛЬНОСТІ

В завершенні аналізу підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі - ними можуть бути введення в дію нового обладнання, скорочення цілодобових та внутрішньозмінних простоїв, збільшення коефіцієнта змінності, більш інтенсивне його використання.

Резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування визначають добутком його додаткової кількості на фактичну величину середньорічного виробітку:

(3.1)

Тоді резерв збільшення випуску продукції на 2010 рік за всіма типами обладнання становитиме 1235,35 тис. грн. (31*58,12)

Повне використання обладнання на підприємстві також можна розглядати як можливий резерв збільшення виробництва продукції, що і є головною метою підвищення рівня ефективного використання основних фондів.

Аналітична оцінка використання наявного і встановленого устаткування проведена в третьому пункті другого розділу дозволяє виявити кількість невстановлених одиниць устаткування та частку діючого в наявному і встановленому обладнанні підприємства, і в такий спосіб врахувати наявні невикористані резерви приросту обсягів виробництва

Розрахуємо потенційний резерв збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення кількості діючого обладнання на 2010 рік як різницю між кількістю наявного і встановленого обладнання, помножену на запланований середньорічний виробіток продукції на одиницю обладнання:



, тис. грн.

Потенційний резерв збільшення виробництва продукції за рахунок збільшення кількості діючого обладнання становить - 7788,82 тис. грн., проте за теперішнього фінансового стану підприємства застарілу частину основних фондів доцільніше продати (це скоротить простої), а отримані кошти вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу або спрямувати на розширення виробничої діяльності.

Максимально можливе скорочення простоїв виробничого устаткування є великим резервом збільшення продуктивної його роботи. На аналізованому підприємстві кількість не використовуваного протягом доби устаткування сягає на кінець 2009 року аж 30% загального його парку, а внутрішньо змінні простої окремих видів устаткування становлять 10-15% робочого часу. Це спричиняється неузгодженістю пропускної спроможності окремих цехів і дільниць, незадовільною організацією технічно-профілактичного обслуговування та ремонту устаткування, браком робітників тих чи тих професій, перебоями в забезпеченні робочих місць матеріалами, електроенергією, комплектуючими виробами, оснащенням, пристроями, підйомно-транспортними засобами тощо.

Скорочення цілодобових простоїв обладнання призводить до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожною його одиницею за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу кількість одиниць обладнання і фактичний середньодобовий виробіток одиниці:

(3.2)

Скорочення цілодобових простоїв обладнання до рівня 2008 року призведе до збільшення виробленої продукції на 996,05 тис. грн. (12*367*27319/470/257).

Щоб розрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок збільшення коефіцієнта змінності в наслідку кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст останнього помножити на можливу кількість днів роботи усього парку обладнання та на фактичний змінний виробіток:

(3.3)

Слід відмітити, що даний машинобудівний завод вже вичерпав резерви підвищення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування, оскільки реальна змінність роботи металообробного устаткування вже перевищила його раціональний рівень (1,7-1,8) і становить на кінець 2009 року 2,27.

Резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення внутрішньозмінних простоїв визначають множенням можливого приросту середньої тривалості зміни на фактичний рівень середньогодинного виробітку обладнання та на можливу кількість відпрацьованих змін всім його парком - СМ (добуток можливої кількості обладнання, можливої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання і можливого рівня коефіцієнта змінності:

(3.4)

Збільшення середньої тривалості робочої зміни до 8 годин дозволить збільшити обсяг виробленої продукції на 3458,33 тис. грн. (367*269*2,27*(8- -7,4)*25,72).

Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок збільшення середньогодинного виробітку обладнання необхідно для початку виявити можливості росту останнього за рахунок обновлення та модернізації обладнання, більш інтенсивного його використання, впровадження досягнень науково-технічного прогресу (НТП) тощо. Потім визначений резерв збільшення виробітку за 1 верстатогодину необхідно помножити на можливу кількість годин роботи устаткування Т_м (добуток можливої кількості одиниць, кількості днів роботи, коефіцієнту змінності, тривалості зміни):

(3.5)

Своєчасна зміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування має вирішальне значення для підвищення рівня інтенсивного використання основних фондів. Для підтримування порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємствах треба щорічно замінювати 4-6% діючого парку машин, устаткування та інших видів знарядь праці. Враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства та вже досить високе значення випуску товарної продукції за 1-ну верстатогодину значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах доцільніше досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування; гнучких, потокових і роторно-конвеєрних ліній). За свідченням спеціальних досліджень, на підприємствах машинобудування виготовлення конструктивно й технологічно однорідних деталей на потокових лініях забезпечує підвищення використання устаткування на 20-30%. Тобто резерв збільшення виробітку за 1 верстатогодину становитиме 5,14 грн. (25,72*1,2 - 25,72).

Тоді резерв збільшення випуску продукції за рахунок збільшення середньогодинного виробітку обладнання на 5,14 грн. становитиме 9215,04 тис. грн. ((367*269*2,27*8)*5,14).

Отже використання всіх зазначених варіантів, а саме: введення в дію устаткування, що знаходиться у резерві; скорочення цілодобових простоїв; збільшення тривалості робочої зміни до 8 годин та збільшення середньогодинного виробітку за рахунок застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва, дозволить збільшити обсяг виробництва на 14904,77 тис. грн. (1235,35+996,05+3458,33+9215,04) тобто, більш ніж в півтора рази.

Значному поліпшенню екстенсивного завантаження засобів праці сприяє виведення з експлуатації зайвого і неефективного використовуваного устаткування. За існуючими розрахунками, здійснення таких заходів дало можливість би підвищити фондовіддачу на підприємствах різних галузей промисловості та народного господарства на 10-15 і більше відсотків.

Резерви росту фондовіддачі визначають за формулою:

(3.6)

де ВП_ф - фактичний обсяг валової продукції;

Р^ВП - резерв збільшення валової продукції;

ОВФ_ф - фактичні середньорічні залишки основних виробничих фондів;

ОВФ_д - додаткова сума основних фондів, яка знадобиться для освоєння резервів збільшення виробництва продукції;

РvОВФ - резерв скорочення фондів за рахунок реалізації, здачі в оренду, консервації та списання.

, тис. грн.

Тобто використання розглянутих резервів збільшення обсягу виробництва та реалізація законсервовованого обладнання дозволить підвищити фондовіддачу до 0,8509 грн./грн. (0,5518+0,2991), тобто в 1,54 рази.

Якби підприємство мало прибуток в поточному році, для визначення резервів росту фондорентабельності необхідно було б приріст фондовіддачі помножити на фактичний рівень рентабельності продукції.



ВИСНОВКИ

До необоротних активів підприємства належать активи з терміном використання більше ніж один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Для фінансування придбання необоротних активів підприємства зазвичай використовують власні і довгостроково залучені фінансові ресурси.

Важливою складовою необоротних активів підприємства є основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи. У процесі їх експлуатації нараховують амортизаційні відрахування, з яких формується амортизаційний фонд, що є основним джерелом відтворення необоротних активів. Підприємства мають право самостійно обирати метод нарахування амортизації необоротних активів. Фінансові результати виробничо-господарської діяльності значною мірою залежать від обраної амортизаційної політики, структури та ефективності використання необоротних активів підприємства.

Фахівці фінансових служб зобов'язані вести поточний контроль за станом і використанням необоротних активів підприємства, формувати оптимальну їх структуру, визначати основні напрями оновлення та обирати оптимальні джерела фінансування.

Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства залежить від структури та інтенсивності використання його основних засобів. Тому важливим напрямом фінансової роботи на підприємстві і є обґрунтування і вибір оптимальних джерел фінансування придбання та експлуатації основних засобів підприємства, оцінювання показників ефективності їх використання, формування ефективної амортизаційної та інвестиційної політики.

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних засобів. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого - дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок зниження питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

Розширити відтворення основних фондів можна за допомогою: технічного переозброєння діючого підприємства; реконструкції виробництва; розширення виробничих потужностей підприємства; нового будівництва технологічно завершених виробничих потужностей та підрозділів підприємства. Практична ж реалізація відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самого підприємства, а й мобілізації великих фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.

Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має важливе значення для аналізованого підприємства, оскільки їх повніше використання сприяє зменшенню потреб у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, веде до збільшення обсягів випуску продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від їхнього екстенсивного завантаження, а з іншого - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо ліпшого використання основних фондів підприємства можна умовно поділити на дві групи:

а) збільшення екстенсивного завантаження;

б) підвищення інтенсивного навантаження.

Треба наголосити також на двох важливих обставинах.

По-перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими.

По-друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями; проте остання порівняно швидко окупаються за рахунок одержаного внаслідок інтенсифікації додаткового економічного ефекту.

Оскільки, як свідчить аналіз, найбільший вплив на фондовіддачу й зміну обсягів виробництва мали такі чинники, як виробіток і структура обладнання та кількість відпрацьованих днів, то й основними напрямами поліпшення використання основних фондів підприємства є:

- швидке освоєння проектних потужностей, введення в дію нових технологічних ліній, агрегатів, устаткування;

- зменшення кількості недіючого устаткування, виведення з експлуатації зайвого та швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування;

Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів . Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації застарілих спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці бо реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, а й передачу певної їхньої частини з балансу одного підприємства на баланс іншого.

- скорочення та ліквідація внутрішньозмінних простоїв шляхом підвищення рівня організації виробництва, підвищення коефіцієнта змінності роботи обладнання;

- підвищення якості ремонтного обслуговування основних фондів та зменшення витрат на їх ремонт, для чого необхідно довести до раціонального мінімуму кількість ремонтів машин протягом усього періоду їхнього функціонування та максимально зменшити витрати на проведення одного ремонту;

- удосконалення виробничої структури основних фондів, на яку впливають :виробничі та матеріально-технічні особливості галузі, форми суспільної організації виробництва, форми відтворення основних фондів, технічний рівень виробництва, рівень організації будівельних робіт, розміщення підприємства;

- модернізація діючого устаткування, котра означає його вдосконалення з метою запобігання техніко-економічному старінню та підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог;

За порівняну невеликих витратах і за відносно короткий строк модернізація може забезпечити оновлення устаткування на новому технічному рівні, зростання продуктивності праці, нарощування виробничих потужностей, збільшення випуску продукції, економію інвестиційних ресурсів. Досвід багатьох підприємств України показує, що проведення комплексної модернізації багатьох видів виробничого устаткування збільшує його продуктивність на 30-50%, а зв'язані з цим витрати не перевищують половини вартості нових технічних конструкцій аналогічного призначення.

- стимулювання раціонального використання основних фондів, підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.

За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання основних фондів, усього майна підприємств. Швидкому запровадженню дієвій системі колективних та індивідуальних економічних стимулів сприятимуть: широке акціонування підприємства, система його оподаткування; побудова механізму оплати залежно від кінцевих результатів виробництва; більш гнучка амортизаційна та інвестиційна політика; державна підтримка великих інвестиційних проектів тощо.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Савицкая Г.В. Методика комплексного анализа хозяйственной деятельности. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 288 с.

2. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 2-е изд., перераб. и доп. - Мн.: ИП «Экоперспектива», 1997. - 498 с.

3. Селезнева Н.Н., Ионова А.Ф. Финансовый аналіз: Учеб. пособие. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002. - 479 с.

4. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. - 2-ге вид., стереотип. - К.: МАУП, 2001. - 152 с.

5. Анализ эффективности хозяйственной деятельности промышленных объединений и предприятий: Справ. пособие/Под общ. ред. Л.Л. Ермолович - Мн.: Выш. шк., 2003 - 496 с.

6. Ермолович Л.Л. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учебно-практ. пособие. - Мн.: БГЭУ, 2000 - 325 с.

7. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.П. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. Пособие для ВУЗов / под ред. Проф. Н.П.Любушина.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 471 с.

8. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник / Л.А. Богдановская, Г.Г. Виногоров, О.Ф. Мигун и др.; Под ред. В.И. Стражева. - 2-е изд., стереотип.- Мн.: Выш. шк., 1996. - 363 с.

9. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие. -М.: Издательство «ДИС», НГАЭиУ, 1997.-128 с.

10. Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый анализ - М.: «ПРИОР», 1997. - 160 с.

11. Разумов И.М. Организация и планирование машиностроительного производства. М. Машиностроение, 1974 - 592 с.

12. Плоткін Я.Д., Янушевич О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві. Львів, Світ, 1996-352 с.

13. Примак Т.О. Планування діяльності підприємств. Конспект лекцій. К. МАУП, 1998 - 59 с.

14. Курочкин А.С. Организация производства. Конспект лекций. К.: МАУП, 1997 - 113 с.