Вивчення виробничих можливостей і виробничої потужності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

Об'єкт дослідження: підприємство ВАТ "Механічний завод".

Мета дослідження: вивчення виробничих можливостей і виробничої потужності підприємства.

Методи дослідження: аналітичний, економіко-математичний

Розглянуто теоретичні основи планування виробничої потужності підприємства. Визначено методи планування виробничої потужності підприємства. Вивчено річне планування підприємства, виробничі можливості і виробнича потужність підприємства. Практична значущість роботи полягає в можливості використання результатів для оптимального поліпшення виробничої потужності підприємства.

ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА, ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ, ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, КОШТОРИС ВИТРАТ, ПОКАЗНИК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

ВСТУП

Нестійкість сьогоднішньої української економіки часто не дозволяє здійснювати нормальне планування. Така економічна ситуація використовується багатьма виробниками для виправдання відсутності виробничого бізнес - плану підприємства.

Особливості виробничого планування на підприємствах в умовах сьогоднішньої економічної ситуації в Україні наступні:

орієнтація на необхідність планування в режимі украй нестабільного виробничого завантаження;

висока потенційна вірогідність порушення планування термінів і обсягів ресурсного виробництва з причин чисто фінансового характеру;

орієнтація переважно на короткострокове планування в показному розрізі;

необхідність використання спеціальних підходів до планування продуктивності праці і якості продукції;

постійний контроль за виробництвом;

важливим показником в промисловій галузі є її потужність.

Підвищення ефективності використання виробничої потужності - проблема комплексна. Вона охоплює не лише питання капітальних вкладень (інвестицій) і використання устаткування, але і тісно пов'язана з питаннями організації, планування, технічної підготовки і управління виробництвом, а також підвищення зацікавленості підприємства в кращому використанні устаткування.

1. РІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА, ВИРОБНИЧІ МОЖЛИВОСТІ І ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Річне планування на підприємстві

Раніше планування вважалося центральною ланкою управління, як на макрорівні, так і у рамках окремого підприємства. Відмова від централізованого керівництва плановою роботою на різних рівнях співпав з різким погіршенням економічного стану переважного числа що існували до початку 90 - х років підприємств. Приватизація державних підприємств поставила важкі проблеми виживання і розвитку тепер уже приватних підприємств перед новими власниками. Часто підприємства працюють зовсім не за планом, а беруться до будь-якої роботи від випадкового замовника, вирішуючи таким чином проблему виживання.

В той же час росте розуміння важливості для кожного підприємства наявність довготривалих цілей, планування цілеспрямованого розвитку в довготривалій перспективі.

З точки зору окремого підприємства, діючого в ринковому середовищі, можна виділити наступні види планів:

стратегічний план - довготривалий план, як правило, період, що охоплює, 10-15 років, в якому формулюються головні цілі підприємства на перспективу, конкретні завдання, прив'язані за часом і ресурсам, загальна стратегія досягнення поставлених цілей;

довготривалий план - план, що розробляється на декілька років і націлений на рішення окремих самостійних проблем стратегії підприємства;

поточний план - план, в якому ув'язуються усі напрями діяльності підприємства і робота усіх функціональних підрозділів на поточний фінансовий рік;

оперативний план - детальний план, присвячений вирішенню конкретних питань діяльності підприємства в короткостроковому періоді;

інвестиційний проект - план капітальних вкладень, що направляються на створення нових виробничих потужностей;

бізнес - план.

Результатом виробничого планування на підприємстві є такий плановий документ, як виробничий бізнес-план. Розділ бізнес-плану "організація і управління виробництвом" потрібний, передусім, при плануванні виробничого підприємництва. Проте якщо сприймати виробництво широко, маючи на увазі випуск товарів, надання послуг, виконання робіт, створення матеріального і духовного продукту, то елементи виробничої діяльності зустрічаються у будь-якому вигляді підприємництва. В цілому розділ містить відомості про виробничі площі, основні засоби фірми, виробничі потужності і трудові ресурси, що забезпечують випуск запланованого об'єму підприємницького продукту, заданого виду і якості.

Виробничий бізнес - план може включати як самостійний розділ плану зовнішньоекономічної діяльності, якщо підприємство припускає постачання продукції за рубіж, а також план охорони природи, якщо виробництво на підприємстві забруднює довкілля.

Також важливо не лише передбачати, на яких ринках продукт знайде свого покупця, а і спробувати виділити свій сегмент ринку.

При складанні планування діяльності підприємства важливий вибір використовуваних методів розрахунку витрат, витрат грошових коштів.

В цілому змістом бізнес-плану підприємства є аналіз загального стану справ на момент розробки плану і визначення методів і засобів для досягнення того рівня показників, яких підприємство вирішило досягти.

Важливий шлях вдосконалення виробничої структури підприємств - зменшення питомої ваги допоміжних і обслуговуючих цехів і служб без збитку для нормальної роботи основного виробництва.

Загалом, структура стратегічного плану може бути наступною:

пропозиції про характер змін зовнішнього середовища, тенденцій розвитку галузі і положення підприємства в галузі.

Стратегічні цілі підприємства:

місія;

основні довготривалі цілі розвитку і фінансового завдання.

Загальна стратегія.

План дій із створення конкурентних переваг.

Функціонуючі підтримувальні стратегії:

виробництво;

маркетинг і збут;

фінанси;

людські ресурси.

Поточне планування охоплює річний період і є сукупність планів по різних видах діяльності підприємства.

Розробка поточного плану повинна починатися з підрозділів. Завдання, що стоять перед ними, вимагають розробки плану дій і наявності ресурсів, достатніх для їх вирішення. У результаті плани по підрозділах розробляються у вигляді бюджетів або кошторисів. Після розробки бюджетів підрозділів проводиться їх аналіз і виявлення невідповідностей.

Виробничий план має бути заснований на прогнозі збуту. Він включає план по матеріалах, план по праці і план по накладних загальнозаводських витратах.

Робота за планом - це можливість передбачати, а при необхідності попередити характер і зміст подій, що наближаються.

1.2 Виробничі можливості підприємства

Серцевину будь-якої економіки складає виробництво, на якому створюється економічний продукт шляхом перетворення економічних ресурсів. Без виробництва не може бути споживання, можна тільки подібно до первісної людини збирати природні плоди. Виробництво є творчий початок економіки, що творить. Тому і говорять про виробництво як про основну частину економіки.

У побутовому представленні виробництво розуміється як випуск підприємствами продукції, тобто виробництво зводиться тільки до матеріального. Між тим, значне місце в економіці займає виробництво робіт, послуг, інформації, духовних цінностей.

Виходячи з цього, виробничими слід рахувати процеси перетворення різноманітних економічних ресурсів з використанням праці, в результаті яких створюється певна кількість економічного продукту, - продукції, товарів, робіт і послуг. Виробництво характеризується надзвичайною різноманітністю видів і форм діяльності.

В умовах ринку основною метою виробничою, фінансовою, комерційною або іншій діяльності являється отримання максимальної величини прибутку, оскільки розвиток кожного господарюючого суб'єкта здійснюється за рахунок власних і притягнених засобів. Принцип самоокуповування і самофінансування є основою економічного існування господарського суб'єкта. Реалізація цілей можлива тільки за умови створення конкретних видів продукції, робіт, послуг, що задовольняють постійно зростаючі потреби суспільства.

Потреби суспільства безмежні, а ресурси, необхідні для створення матеріальних благ і послуг, обмежені. Дефіцит ресурсів обумовлює необхідність вибору: що, скільки товарів, послуг виробляти; для кого виробляти; як розподілити. На практиці вибір здійснюється не за принципом "або одне, або інше", а за принципом "чогось більше, чогось менше".

Мета вибору полягає в тому, щоб встановити оптимальне співвідношення між максимально покладеним асортиментом продукції, робіт, послуг, з одного боку, і максимально покладеною їх кількістю, що забезпечує певний стандарт життя, з іншою. Необхідно здійснити розподіл ресурсів відповідно до вибору структури виробництва.

Визначення оптимальної структури виробництва можливе тільки на основі вивчення попиту на продукцію, роботу, послуги; ринків збуту, їх місткості, потенційних покупців і клієнтів; можливості набуття усього вигляду ресурсів, необхідних для випуску продукції, надання послуг і виконання робіт.

Суть виробництва полягає в перетворенні виробничих ресурсів в економічний продукт, необхідний людям і суспільству. Звідси витікає, що кількість і якість вироблюваного продукту залежать передусім від тих ресурсів, які залучаються до виробництва. Адже саме природні і трудові ресурси, основні засоби, інформаційні ресурси, стаючи чинниками виробництва, зумовлюють, що, скільки і як вироблятиметься. А це і є виробничі можливості.

Відомо, що усі види виробничих ресурсів обмежені. Принцип обмеженості (рідкості) ресурсів діє в будь-якій економіці. А раз це так, то обмежені і виробничі можливості. Адже з обмеженої кількості матеріалів неможливо виробити необмежену кількість продукції. Якщо обмежені трудові ресурси, то обмежений і продукт праці. У зв'язку з обмеженістю виробничих ресурсів доводиться розподіляти їх між різними видами виробництва і вироблюваного продукту. Нарощуючи обсяг виробництва одного продукту за допомогою збільшення ресурсів на його виробництво, ми тим самим зменшуємо виробничі ресурси для випуску інших продуктів.

Максимально можливий обсяг виробництва певного продукту, товару, виду послуг при заданих, обмежених кількостях ресурсів, що розташовуються, для їх виробництва називають межею виробничих можливостей. Така межа існує для кожного підприємства, регіону, галузі, усієї економіки країни.

Оскільки одночасно виробляється безліч продуктів, ресурси можна перерозподіляти між виробництвом різних продуктів, у зв'язку з чим змінюватимуться виробничі можливості випуску кожного з них. Крім того, окремі види ресурсів взаємозамінні, так що замість одного ресурсу іноді вдається використовувати інший.

1.3 Виробнича потужність підприємства

В умовах ринку оцінним показником діяльності господарюючого суб'єкта є фінансове положення і фінансова стійкість.

Фінансовий стан визначається кінцевими фінансовими результатами: прибутком і рентабельністю, які у свою чергу залежать від рівня собівартості, об'єму продажів і випуску продукції, робіт, послуг. Випуск продукції, робіт, послуг залежать від стану матеріально - технічної бази господарюючого суб'єкта і міри використання його виробничого потенціалу.

Найважливішим напрямом вивчення забезпеченості і використання основних фондів є розрахунок виробничої потужності.

Виробнича потужність є інтегральним показником використування потужності устаткування в одиницю робочого часу.

Розрахунки використання виробничих потужностей дозволяють виявити їх резерви. Чинником, що визначає необхідність розвитку і створення резервів виробничих потужностей, являється виявлена потреба в продукції і перспективне її задоволення.

Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції або переробка максимальної кількості сировини за певний період часу, як правило за рік, в натуральному вираженні і встановлених планом номенклатурі і асортименті при повному використанні виробничого устаткування з урахуванням застосування передової технології, поліпшенні організації виробництва і праці, забезпеченні високої якості продукції.

Виробнича потужність змінюється разом з розвитком техніки, технології і вдосконаленням організації виробництва. В умовах ринку великий вплив на зміну виробничої потужності чинить прийнята стратегія господарюючого суб'єкта.

Виробнича потужність визначається по потужності провідних цехів, в цехах по провідних ділянках або по устаткуванню. Ведучим вважається устаткування, на якому виконуються основні найбільш трудомісткі операції. Якщо на ділянці або в цеху декілька груп устаткування, то потужність визначається по тій групі, де обробка деталей найбільш трудомістка. Виробнича потужність підприємства визначається в тих же натуральних одиницях виміру, в яких планується і враховується виробництво промислової продукції на цьому підприємстві,: тоннах, метрах, штуках, комплектах і так далі. Одночасно з розрахунком виробничої потужності в натуральних показниках вона визначається і у вартісному вираженні, в порівнянних цінах і умовах.

Виробнича потужність окремого підприємства, як і промисловості в цілому, по випуску того або іншого виду продукції не є строго фіксованою величиною і, природно, змінюється в процесі розвитку виробництва. На діючих підприємствах величина виробничої потужності зростає в результаті проведення заходів по механізації, автоматизації виробництва, вдосконаленню технологічних процесів, заміни застарілого устаткування новим, продуктивнішим, переходу на багатозмінний режим роботи і так далі

Виробнича потужність ділиться на наступні види:

теоретична виробнича потужність - це максимально можливий вихід продукції в ідеальних умовах роботи. Її називають паспортною виробничою потужністю підприємства;

практична виробнича потужність визначає найвищий рівень виробництва, яка досягається при збереженні прийнятної міри ефективності з урахуванням допустимих втрат робочого часу, пов'язаних з ремонтом устаткування і режимом роботи підприємства;

нормальна виробнича потужність;

планова виробнича потужність.

При визначенні виробничої потужності до уваги беруться наступні визначальні її чинники:

номенклатура продукції;

типи, продуктивність і кількість устаткування;

трудомісткість виготовлення продукції;

дійсний фонд часу роботи виробничого устаткування.

Виробнича потужність однотипних верстатів розраховується по формулі:

М=Тп*Ср*Квп/Т, шт (1.1)

де Тк - корисний фонд часу устаткування, година

Ср - розрахункова кількість устаткування, од.

Кв - коефіцієнт виконання норм Кв=1,1

Т - трудомісткість виготовлення виробу, година

До розрахунку виробничої потужності береться усе устаткування незалежно від його стану (усе готівкове, таке, що числиться на балансі підприємства, встановлене і невстановлене).

При визначенні виробничої потужності виходять з максимально можливого фонду часу роботи устаткування.

Максимально можливий фонд часу роботи устаткування:

а) в умовах безперервного виробництва визначається як добуток числа календарних днів в році на 24 ч в добу за вирахуванням часу, необхідного для проведення ремонту і технічних зупинок, якщо ці зупинки не входять в норми роботи техніки;

б) при плановому режимі визначають можливий плановий фонд роботи устаткування з урахуванням режиму роботи, ремонту, вихідних, святкових і так далі

Вивчення використання виробничої потужності проводиться за даними планового і звітного балансів виробничих потужностей.

Баланс виробничої потужності розраховується по формулі:

Мк = Мп + Мо + Мр + Мб ± Мас - Мв (1.2)

де Мп, Мк - відповідно потужність на початок і кінець періоду

Мо - збільшення потужності за рахунок впровадження оргтехзаходів

Мр - збільшення потужності за рахунок реконструкції діючого виробництва

Мб - збільшення потужності за рахунок будівництва нових і розширення діючих фондів

Мас - зміна потужності у зв'язку із зміною асортименту внаслідок зміни трудомісткості

Мв - зменшення потужності у зв'язку з вибуттям фондів.

На основі проведених розрахунків по балансу виробничої потужності визначається зміна. Потім розраховується показник використання виробничої потужності за планом і фактом у відсотках, шляхом ділення обсягу випуску на середньорічну потужність. Отримана зміна є об'єктом вивчення (факт - план).

2. РОЗРОБКА РІЧНОГО ПЛАНУ ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ВАТ "МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД"

У курсовій роботі проектується підприємство "Механічний завод" організаційно - правова форма якого "ВАТ" - відкрите акціонерне товариство.

Деякі чинники в економічному довкіллі повинні постійно діагностуватися і оцінюватися. Останніми роками в Україні темпи інфляції, національна валюта і податкова ставка залишаються прогнозованими і стабільними, тому стан українського бізнесу у сфері виробництва залишається рентабельним.

Науково-технічні розробки в галузі сприяють розвитку і модернізації виробництва, яке чинить позитивний вплив на споживчі переваги, оскільки продукція набуває нового вигляду і оснащена додатковими функціями.

Внутрішнє середовище організації:

На ВАТ "Механічний завод" існує лінійно-функціональна структура, що передбачає створення при основних ланках лінійної структури функціональних підрозділів. До вищого рівня управління відносяться: генеральний директор, заступники генерального директора, головний інженер і його заступники.

Виділяють 5 функцій управління у рамках ОСУ - планування, організація, мотивація, координація і контроль. На ВАТ "Механічний завод" планування полягає у встановленні ієрархії цілей діяльності, визначенні способів і засобів їх досягнення, які відбиваються в планах підприємства. Організація полягає в забезпеченні підприємства будівлями, спорудами, устаткуванням, грошовими коштами, персоналом, а також у формуванні організаційної структури управління і організаційної культури. Мотивація полягає в спонуканні працівників до продуктивнішої праці, яке досягається по засобах стимулювання (при виконанні плану на 100% - преміювання (до 45% від окладу), путівки в табір для дітей співробітників за зниженими удвічі цінами, заводський автобус, матеріальна допомога та ін.). Координація є узгодженням дій різних підрозділів і працівників за рахунок використання засобів зв'язку і системи звітності в організації. Контроль на підприємстві здійснюється для обліку і аналізу результатів праці окремого працівника, підрозділу і організації в цілому.

2.1 Розрахунок кількості устаткування і показники його використання

Для визначення кількості устаткування задана річна трудомісткість робіт у розмірі 144600 НЧ.

Т рік = 24225+74750+45625=144600 НЧ

Трудомісткість робіт розподіляється таким чином:

Заготівельна - 9 %

Токарна - 24 %

Свердлувальна - 7 %

Розточувальна - 5 %

Фрезерна - 18 %

Зубонарізна - 12 %

Шліфувальна - 10 %

Складальна - 15 %

Перевірка: 100 %

Розрахункова кількість устаткування визначається по формулі:

Ср = Т / Тп * Кв, од. (2.1)

Т - трудомісткість виконання заданою програмою, ч

Тк - корисний фонд часу роботи устаткування, ч

Кв - коефіцієнт виконання норм, приймаємо 1,1.

При двозмінному режимі роботи корисний фонд часу роботи устаткування складає 3850 ч. Для кожного виду устаткування розраховується коефіцієнт завантаження устаткування по формулі:

Кз = Ср / Спр ?1 (2.2)

Ср - розрахункова кількість устаткування, од.

Спр - прийнята кількість устаткування, од.

Середній коефіцієнт завантаження устаткування визначається по формулі:

Кз ср = Ср / Спр?1 (2.3)

Розрахуємо кількість устаткування для кожної операції по формулі 2.1:

Ср заг. = 13014/3850*1,1= 3,07 Спр заг. = 4

Ср струм. = 34704 /3850 *1,1= 8,19 Спр струм. = 9

Ср св. = 10122/3850*1,1= 2,39 Спр св. = 3

Ср розт. = 7230/3850*1,1= 1,71 Спр розт. = 2

Ср фр. = 26028/3850*1,1= 6,14 Спр фр. = 7

Ср зуб. = 17352/3850*1,1= 4,09 Спр зуб. = 5

Ср шл. = 14460/3850*1,1= 3,41 Спр шл. = 4

Ср скл. = 21690/3850*1,1= 5,12 Спр скл. = 6

Розрахуємо середній коефіцієнт завантаження устаткування по формулі 2.3:

Кз ср = 3,07+8,19+2,39+1,71+6,14+4,09+3,41+5,12/4+9+3+2+7+5+4+6 = 0,85

По приведених формулах виконуються розрахунки. Отримані дані зводимо в таблицю завантаження устаткування:

Завантаження устаткування

Таблиця 2.1

Найменування операції	питома вага, %	трудомісткість робіт, нч	розрахункова кількість устаткування, од.	прийнята кількість устаткування, од.	коефіцієнт завантаження
1	2	3	4	5	6
1.Заготівельна	9	13014	3,07	4	0,76
2. Токарна	24	34704	8,19	9	0,91
3. Свердлувальна	7	10122	2,39	3	0,79
4. Розточувальна	5	7230	1,71	2	0,85
5. Фрезерна	18	26028	6,14	7	0,87
6. Зубонарізна	12	17352	4,09	5	0,81
7. Шліфувальна	10	14460	3,41	4	0,85
8. Складальна	15	21690	5,12	6	0,85
Разом	100	144600	34,12	40	0,85

Виробнича потужність - це максимально можливий випуск продукції в одиницю часу при повному завантаженні устаткування і площ і максимальної реалізації ресурсів: природні, матеріальні, трудові.

Виробнича потужність розраховується в нормо годинах по формулі:

М = Спр* Тп*Кв, шт (2.4)

М = 40*3850*1,1 = 169400, шт

Визначуваний коефіцієнт використання виробничої потужності по формулі:

Кв = Т рік /М (2.5)

Т рік - річна трудомісткість, ч

Кв = 144600/169400 = 0,85

Для складання плану і розрахунку економічних показників потрібна характеристика устаткування по параметрах, наданих в таблиці 2.2.

Характеристика устаткування

Таблиця 2.2

Найменування устаткування	Прийнята к-ть устаткування	габаритні розміри, м2	потужність кВт	ціна, тис., грн.	монтаж 15%, тис. грн.	Повна вартість, тис. грн.
		на од. устаткування	всього	на од. устаткування	всього	на од. устаткування	всього
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1 Заготівельна	4	10	40	10	40	320	1280	192	1472
2 Токарна	9	18	162	5	45	250	2250	337,5	2587,5
3 Свердлувальна	3	6	18	5	15	625	1875	281,25	2156,25
4 Розточувальна	2	20	40	10	20	1450	2900	435	3335
5 Фрезерна	7	9	63	10	70	750	5250	787,5	6037,5
6 Зуборізна	5	9	45	15	75	1350	6750	1012,5	7762,5
7 Шліфувальна	4	12	48	5	20	1380	5520	828	6348
8 Складальна	6	10	60	15	90	680	4080	612	4692
Разом	40		476		375		29905	4485,75	34390,75

Показники на одиницю устаткування приймаються по нормативах і цінах діючим на підприємстві ВАТ "Механічний завод"

Загальна площа цеху визначається по формулі:

Рзаг = Рвир+Рдоп, м2 (2.6)

Рвир - виробнича площа, м2

Рдоп - допоміжна і обслуговуюча площа на проїзди, проходи, допоміжне приміщення. Укрупнено вона розраховується у розмірі 50% від виробничої площі.

1) Рдоп = 50%*Рпр = 50%*476 = 238, м2

2) Рзаг = 476+238 = 417, м2

Для визначення вартості будівлі і витрат на опалювання, необхідно розрахувати об'єм будівлі:

B - ширина ділянки, по нормативах складає 18 м або 24 м, в курсовій роботі приймаємо 18 м

Lр - розрахункова довжина ділянки, визначається по формулі:

Lр = P/B, м (2.7)

Lр = 714/18 = 39,66 ? 42 м

Прийнята довжина цеху має бути кратна кроку колон. Крок колон рівний 6м. Приймаємо 42 м

Н - висота будівлі, по нормативах 9 -12 м Приймаємо висоту будівлі: 10 м

Загальний об'єм будівлі визначається по формулі:

Vзаг = B*Н* Lр, м3 (2.8)

V = 18*10*42 = 7560, м3

Вартість 1м3 будівлі виробничого призначення 4000 грн. Звідси знаходимо вартість будівлі:

Сбуд = V*4000 = 7560*4000 = 30240000, грн.

2.2 Розрахунок чисельності тих, що працюють

Чисельність тих, що працюють розраховується по категоріях промислового виробничого персоналу.

Чисельність основних виробничих робітників визначається для кожної операції по формулі:

Кр =Т/(Fд*Кв), чол. (2.9)

Fд - дійсний фонд часу одного робітника, година

Fд = 1850 година

Розраховуємо чисельність основних (виробничих) робітників для кожної операції:

Приймаємо:

Кр заг. = 13014/1850*1,1=13014/2035 = 6,39 К пр заг. = 7

Кр ток. = 34704/1850*1,1=34704/2035 = 17,05 К пр ток. = 18

Кр св. = 10122/1850*1,1=10122/2035 = 4,97 К пр св. = 5

Кр розт. = 7230/1850*1,1=7230/2035 = 3,55 К пр розт. = 4

Кр фрез. = 26028/1850*1,1=23028/2035 = 12,79 К пр фрез. = 13

Кр зуб. = 17352/1850*1,1=17352/2035 = 8,52 К пр зуб. = 9

Кр шл. = 14460/1850*1,1=14460/2035 = 7,10 К пр шл. = 8

Кр збір. = 21690/1850*1,1=21690/2035 = 10,65 К пр збір. = 11

Загальна чисельність основних робітників 75 чоловік.

Розподіл робітників по розрядах і змінах

Таблиця 2.3

найменування професії	чисельність	по розрядах	по змінах	середній розряд	середній тарифний коефіцієнт
		I	II	III	IV	V	VI	I	II
		1	1,09	1,21	1,32	1,5	1,72
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1 Основні робітники
1.1Різьбяр	7		1	3	2	1		4	3	3,4	1,26
1.2 Токар	18		2	6	7	2	1	9	9	3,7	1,30
1.3 Свердлувальник	5		1	2	2			3	2	3,2	1,23
1.4 Розточувальник	4				2	1	1	2	2	4,7	1,46
1.5 Фрезерувальник	13		1	5	5	2		7	6	3,6	1,29
1.6 Зуборізальник	9				4	3	2	5	4	4,7	1,46
1.7Шліфувальник	8		1	2	3	1	1	4	4	3,8	1,33
1.8 Збирач	11		1	6	4			6	5	3,2	1,23
Разом	75		7	24	29	10	5	40	35	3,7	1,31
2.Допоміжні робітники
2.1.Слюсарі по ремонту устаткування	6		1	2	2	1		4	2	3,5	1,27
2.2Налагоджувальники устаткування	8			4	2	1	1	5	3	3,8	1,33
2.3 Електрики	2				2			1	1	4,0	1,32
2.4 Кранівники	2				2			1	1	4,0	1,32
2.5 Стропальник	2			1	1			1	1	3,5	1,26
2.6 Контролер	2				2			1	1	4,0	1,32
2.7Розподільник робіт	1				1			1		4,0	1,32
Разом	23		1	7	12	2	1	14	9	3,7	1,30
Всього по цеху	98		8	31	41	12	6	54	44	3,7	1,31

Допоміжні робітники в машинобудуванні складають 25 - 30% від загальної чисельності основних робітників. Для цього підприємства чисельність допоміжних робітників складає 30%:

Кр доп =75*30% =23, чол.

До допоміжних робітників відносяться:

слюсарі по ремонту устаткування, налагоджувальники устаткування, електрики, кранівники, стропальники, контролери, розподільники робіт.

Для визначення кваліфікації робітників складається таблиця 2.3:

Для розрахунку середнього розряду робітників використовується формула:

Середній розряд = (чисельність * розряд)/загальна чисельність (2.11)

Ср. розр. різьбяря = (1*2+3*3+2*4+1*5)/ 7 = 3,4

Ср. розр. ток.= (2*2+6*3+7*4+2*5+1*6)/ 18 = 3,0

Ср. розр. свердл. = (1*2+2*3+2*4)/5 = 3,2

Ср. розр. розт. = (2*4+1*5+1*6)/4 = 4,7

Ср. розр. фрез. = (1*2+5*3+5*4+2*5)/13 = 3,6

Ср. розр. зуб. = (4*4+3*5+2*6)/9 = 4,7

Ср. розр. шліф. = (1*2+2*3+3*4+1*5+1*6)/8 = 3,8

Ср. розр. збир. = (1*2+6*3+4*4)/11 = 3,2

Ср. розр. заг. = (7*2+24*3+29*4+10*5+5*6)/75 = 3,7

Розрахуємо середній тарифний коефіцієнт:

К різ. = ( 1*1,09+3*1,21+2*1,32+1*1,5)/7 = 1,26

К струм. = (2*1,09+6*1, 21+7*1,32+2*1,5+1*1,72)/18 = 1,30

К свердл. = (1*1,09+2*1,21+2*1,32)/5 = 1,23

К розт. = (2*1,32+1*1,5+1*1,72)/4 = 1,46

К фрез. = (1*1,09+5*1,21+5*1,32+2*1,5)/13 = 1,28

К зуб. = (4*1,32+3*1,5+2*1,72)/9 = 1,46

К шліф. = (1*1,09+2*1,21+3*1,32+1*1,5+1*1,72)/8 = 1,33

К збир. = (1*1,09+6*1,21+4*1,32)/11 = 1,23

К заг. = (7*1,09+24*1,21+29*1,32+10*1,5+5*1,72)/75 = 1,31

Розрахуємо середній розряд допоміжних робітників:

Ср. розр. слюс. = (1*2+2*3+2*4+1*5)/6 = 3,5

Ср. розр. налагодж. устатк. = (4*3+2*4+1*5+1*6)/8 = 3,8

Ср. розр. електр. = 2*4/2 = 4,0

Ср. розр. кранівн. = 2*4/2 = 4,0

Ср. розр. строп. = (1*3+1*4)/2 = 3,5

Ср. розр. контр.= 2*4/2 = 4,0

Ср. розр. роспод. роб. = 1*4/1 = 4,0

Ср. розр. заг. = (1*2+7*3+12*4+2*5+1*6)/23 = 3,7

Розрахуємо середній тарифний коефіцієнт допоміжних робітників:

К слюс. = (1*1,09+2*1,21+2*1,32+1*1,50)/6 = 1,27

К налагодж. устатк. = (4*1,21+2*1,32+1*1,50+1*1,72)/8 = 1,33

К електр. = 2*1,32/2 = 1,32

К кранівн. = 2*1,32/2 = 1,32

К строп. = (1*1,21+1*1,32)/2 = 1,26

К контр. = 2*1,32/2 = 1,32

К господ. роб. = 1*1,32/1 = 1,32

К заг. = (1*1,09+7*1,21+2*1,32+2*1,50+1*1,72)/23 = 1,30

Ср. розр. всього по цеху =(8*2+31*3+41*4+12*5+6*6)/98 = 3,7

Середній тарифний коефіцієнт по цеху = =(8*1,09+31*1,21+41*1,32+12*1,50+6*1,72)/98 = 1,31

Чисельність ІТП складає 5 -7 % від загальної чисельності робітників. У цій курсовій роботі приймаємо 5 %.

Чисельність ІТП = 98 * 0,07 = 6,86

Приймаємо 7 чоловік.

Чисельність службовців складає 5% від чисельності робітників

Чисельність службовців = 98*0,05 = 4,9

Приймаємо 5 чоловік.

Чисельність МОП ( молодший обслуговуючий персонал ) складає 2% від загальної чисельності тих, що працюють:

Чисельність МОП = (98+7+5)*2% = 2,26

Приймаємо 3 людини.

Структуру працівників підприємства відіб'ємо в таблиці 2.4

Структура працівників підприємства

Таблиця 2.4

Категорія тих, що працюють	Чисельність, чел	По змінах	У відсотках до загальної чисельності
		I	II
1 Основні	75	40	35	66,37
2 Допоміжні	23	14	9	20,35
3 ІТП	7	6	1	6,19
4 Службовці	5	5		4,42
5 МОН	3	2	1	2,65
Разом	113	67	46	100

2.3 Розрахунок фонду заробітної плати

ФЗП - це загальна сума грошових коштів, призначених для оплати праці тих, що усіх працюють. Річний фонд заробітної плати по категоріях працівників визначається за допомогою застосування формули оплати праці.

Для основних робітників розраховується прямий фонд заробітної плати по відрядній формі оплати праці по формулі:

ФЗП сд = Ст I*Топер* К ср, грн. (2.12)

де, Ст I -годинна тарифна ставка на окремих роботах по I розряду, 16.7 грн.

Топер - трудомісткість робіт по цих операціях, НЧ

К ср - середній тарифний коефіцієнт по цих операціях

ФЗП різьбяр = 16, 7*13014*1,26 = 273840,58 грн.

ФЗП ток.= 16, 7*34704*1,30 = 753423,84 грн.

ФЗП свердл. = 16,7*10122*1,23 = 207916,00 грн.

ФЗП розт.= 16,7*7230*1,46 = 176281,86 грн.

ФЗП фрез.= 16,7*26028*1,28 = 556374,52 грн.

ФЗП зуб.= 16,7*17352*1,46 = 423076,46 грн.

ФЗП шліф.= 16,7*14460*1,33 = 321171,06 грн.

ФЗП збір.= 16,7*21690*1,23 = 445534,29 грн.

для допоміжних робітників застосовується почасова оплата праці, яка розраховується по формулі:

ФЗП поч =F д *Ст I*Кр доп *К ср, грн. (2.13)

Де Ст I - годинна тарифна ставка I розряду, приймаємо 12,5 грн.

F д=1850

Кр - чисельність допоміжних робітників по цій професії, чол.

Слюсар = 1850*12,5*1,27*6 = 176212,5 грн.

Налагодж. устатк. = 1850*12,5*1,33*8 = 246050,0 грн.

Електрик = 1850*12,5*1,32*2 = 61050,0 грн.

Кранівник = 1850*12,5*1,32*2 = 61050,0 грн.

Стропальник = 1850*12,5*1,26*2 = 58275,0 грн.

Контролер = 1850*12,5*1,32*2 = 61050,0 грн.

Розподільник робіт = 1850*12,5*1,32*1 = 30525,0 грн.

Для ІТП, службовців і МОП застосовується оплата за системою окладів і фонд заробітної плати розраховується по формулі:

ФЗП = окл*12*Кр, грн. (2.14)

де окл - оклад працівника (з таблиці 2.5)

Кр - чисельність робітників по окладу, чол.

Оклади працівників по окладу беремо з наступної таблиці:

Штатний розклад

Таблиця 2.5

Посада	Чисельність, чол.	Розмір окладу, грн.
1. ІТП
1.1 Директор	1	12000
1.2 Головний інженер	1	9000
1.3 Головний економіст	1	6000
1.4 Начальник цеху	1	7000
1.5 Заст. Директора по виробництву	1	9000
1.6 Змінний майстер	2	5000*2=10000
Разом	7	53000
2. Службовці
2.1 Гол. бухгалтер	1	7000
2.2 Секретар	1	3000
2.3 Інженер по кадрах	1	4000
2.4 Табельник	1	3000
2.5 Комірник	1	3000
Разом	5	20000
3. МОП	3	2000*3=6000
Всього по цеху	15	79000

Для розрахунку фонду заробітної плати складається наступна таблиця Розрахунок ФЗП що працюють

Таблиця 2.6

категорія тих, що працюють	Чисель-ність	відрядна/тари-фна ФЗП	Премія, 30% грн.	Районний коефіцієнт 15%, грн.	Додаткова ЗП 10%, грн.	Загальний ФЗП	середньомісячна ЗПщо працюють, грн.
1Основні робітники
1.1Різьбяр	7	273 840	82 152	53 399	40 939	450 330	5 361
1.2 Токар	18	753 723	226 117	146 976	112 682	1 239 497	5 738
1.3 Свердлувальник	5	207 916	62 375	40 544	31 083	341 918	5 699
1.4 Розточувальник	4	176 281	52 884	34 375	26 354	289 894	6 039
1.5 Фрезерувальник	13	556 374	166 912	108 493	83 178	914 957	5 865
1.6 Зуборізальник	9	423 076	126 923	82 500	63 250	695 748	6 442
1.7 Шліфувальник	8	321 171	96 351	62 628	48 015	528 166	5 502
1.8 Збирач	11	445 534	133 660	86 879	66 607	732 681	5 551
Разом	75	3 157 915	947 375	615 793	472 108	5 193 191	5 770
2.Допоміжні робітники
2.1 Слюсарі	6	176 212	52 864	34 361	26 344	289 781	4 025
2.2Налагоджувальники устаткування	8	246 050	73 815	47 980	36 784	404 629	4 215
2.3 Електрики	2	61 050	18 315	11 905	9 127	100 397	4 183
2.4Кранівники	2	61 050	18 315	11 905	9 127	100 397	4 183
2.5 Стропальник	2	58 275	17 483	11 364	8 712	95 833	3 993
2.6 Контролер	2	61 050	18 315	11 905	9 127	100 397	4 183
2.7Розподільник робіт	1	30 525	9 158	5 952	4 563	50 198	4 183
Разом	23	694 212	208 264	135 371	103 785	1 141 632	4 136
3 ІТП
3.1 Директор	1	144 000	43 200	28 080	21 528	236 808	19 734
3.2Головний інженер	1	108 000	32 400	21 060	16 146	177 606	14 801
3.3 Гл. економіст	1	72 000	21 600	14 040	10 764	118 404	9 867
3.4Начальник цеху	1	84 000	25 200	16 380	12 558	138 138	11 512
3.5 Змінний майстер	2	120 000	36 000	23 400	17 940	197 340	8 223
3.6 Заст. директора по виробництву	1	108 000	32 400	21 060	16 146	177 606	14 801
Разом	7	636 000	190 800	124 020	95 082	1 045 902	12 451
4 Службовці
4.1 Гл. бухгалтер	1	84 000	25 200	16 380	12 558	138 138	11 512
4.2 Секретар	1	36 000	10 800	7 020	5 382	59 202	4 934
4.3Інженер по кадрах	1	48 000	14 400	9 360	7 176	78 936	6 578
4.4 Табельник	1	36 000	10 800	7 020	5 382	59 202	4 934
4.5 Комірник	1	36 000	10 800	7 020	5 382	59 202	4 934
Разом	5	240 000	72 000	46 800	35 880	394 680	6 578
5 МОП	3	72 000	21 600	14 040	10 764	118 404	3 289
Всього	113	4 800 127	1 440038	936 025	717 619	7 893 809	5 821

2.4 Розрахунок кошторису непрямих витрат

У курсовій роботі для визначення повної собівартості продукції необхідно розрахувати суму РСЭО і цехових витрат.

Кошторис РСЭО розраховується по наступних статтях витрат:

Амортизація устаткування - 15% від загальної вартості устаткування:

Ауст = В уст * 15%, грн. (2.15)

Ауст = 34390750 * 15% = 5158612 грн.

Амортизація транспортних засобів - 20% від вартості транспортних засобів. Вартість транспортних засобів приймається у розмірі 10% від вартості устаткування.

В т/з = 34390750*10% = 3439075 грн.

А т/з = З т/з *20%, грн. (2.16)

А т/з = 3439075*20%=687815 грн.

Поточний ремонт устаткування і транспортних засобів - 7% від вартості устаткування і транспортних засобів.

0,07 * (Вуст + В т/з)

0,07 * (34390750+3439075) = 2648088 грн.

Загальний фонд заробітної плати допоміжних робітників, обслуговуючих устаткування: ЗП сл. = 289781 грн., ЗП налагод. = 404630 грн.,

ЗП ел. = 100397 грн.,

ФЗП доп. = ЗП сл. + ЗП налагод. + ЗП ел. = 289781+ 404630+ 100397 =794808 грн.

Відрахування на соціальні потреби - 26% від ФЗП доп.

Відрахування на соціальні потреби = 794808*0,26 = 206650 грн.

Витрати на електроенергію для технологічних цілей:

W ел.т= Nу * Tп * K з.ср.* Kо * Sк / з * Кn, грн. (2.17)

де Nу - загальна потужність ділянки встановленого устаткування, кВт;

Кn - коефіцієнт втрат в мережі, який дорівнює 0,9;

з - ККД електродвигунів, який дорівнює 0,85;

Kо - коефіцієнт одночасної роботи устаткування, по нормативах 0,85 - 0,95, приймаємо 0,85;

Sк - вартість 1 кВт/година електроенергії, 1,5 грн.

W ел.т = 375*3850*0,85*0,85*1,50/0,85*0,9 = 2058768 грн.

Витрати на стисле повітря:

Wст = Спр*qст* Tп * K з.ср.* Sст/1000, грн. (2.18)

де qст - питома витрата стислого повітря на одиницю устаткування, який рівний 1,1 м3/година;

Sст - вартість 1000 м3 стислого повітря, рівна 250,0 грн.

Wст = 40*1,1*3850*0,85*250/1000 = 35998 грн.

Витрати на воду для виробничих потреб:

Wвпр. = Спр*Тп*q в.пр*Sв.пр*Кз ср, грн. (2.19)

де q в.пр - питома витрата технічної води на одиницю устаткування, 0,015 м3/годину;

Sв.пр - вартість 1 м3 технічної води, 0,88 грн.;

Wв.пр.=40*3850*0,015*0,88*0,85 = 1728 грн.

Інші витрати - 3% від суми усіх виробничих витрат

0,03*( ?1-8)

Інші витрати = 0,03* (5158612 + 687815 + 2448088 + 974808 + 206650 + 2058768+35998+1728) = =11572467*, 03=347174 грн.

Разом: сума РСЭО по кошторису

Рс = ?8+9, грн.

Рс= 158612 +687815+2448088 +974808+206650+ 2058768+35998+ 1728+ 347174= 11919641 крб.

планування підприємство заробітна плата

Пс = Рс / ЗПосн * 100 % (2.20)

ЗПосн = ЗПзаг - ЗПдод = 5193191-472108=4721083 грн.

де ЗПзаг - загальна заробітна плата основних робітників, грн.;

ЗПдод - додаткова заробітна плата основних робітників, грн.

Пс = (11919641/ 4721083)*100=252%

Кошторис цехових витрат розраховується по наступних статтях витрат:

Амортизація будівлі - 3% від вартості будівлі:

Абуд. = 30240000*3% = 907200 грн.

Поточний ремонт будівлі - 2% від вартості будівлі:

Пот. ремонт буд. = 30240000*2% = 604800 грн.

Допоміжні матеріали розраховуються як 1500 грн. на одиницю устаткування:

Доп. матеріали = 40*1500 = 60000 грн.

Загальний фонд заробітної плати допоміжних робітників, не зайнятих обслуговуванням устаткування,: ЗП контр.=100397 грн. ЗП росп.=50197 грн.,

ЗП строп. = 95832 грн., ЗП кранівн. = 100397 грн.

ФЗП = ЗПконтр. + ЗПросп. + ЗПстроп. + ЗПкранівн. = 100397+50197+95832+100397 = 346823 грн.

Загальний фонд заробітної плати ІТП =1045902 грн., службовців = 394680, та МОП = 118404 грн.:

ФЗП= 1045902+ 394680+118404 = 1558986 грн.

Відрахування на соціальні потреби - 26%:

Від.на соц. потреби = (П. 4+П. 5)*26%=(1558986+346823)*26% = 495510 грн.

Витрати на електроенергію для освітлення:

Wел= Pзаг*q осв*Tосв*Sк/1000, грн. (2.21)

де Pзаг - загальна площа ділянки, м2;

q осв - норма освітленості 1 м2 площі, рівної 15 Вт/годину;

Tосв - період освітленості, який дорівнює 2700 година/рік.

Wел = 42*18*15*2700*1,5/1000 = 45927 грн.

Витрати на пару на опалювання:

Wn=Sn*Vбуд*Tот*qn/1000*Я, грн. (2.22)

де Vбуд - об'єм будівлі, м3;

Sn - вартість 1 Гкал/година, рівна 522 грн.;

Я - тепловіддача, рівна 540 ккал;

qn - питома витрата пари на 1 м3, рівний 20 ккал/годину

Wn = 522*7560*4500*20/1000*540 = 657720 грн.

Витрати на воду для побутових і господарських потреб:

Wв.хоз=Kп*Tр* qв.хоз *Sв.хоз, грн. (2.23)

де Kп - чисельність тих, що працюють, чол.;

Tр - кількість робочих днів в році, по нормативах 250-260 днів, приймаємо 260 днів;

qв. госп - питома витрата води на 1 людину в зміну, рівний 0,08 м3;

Sв. госп - вартість 1 м3 технічної води, рівна 11,7 грн.

Wв. госп = 113*260*0,08*11,7 = 27500,00 грн.

Витрати на охорону праці і техніку безпеки, 1500 грн./рік на одного робітника:

Витрати = 98*1500 = 147000,00 грн.

Витрати на випробування, дослідження і раціоналізацію, рівні 3500 грн./рік на того, що одного працює,:

Витрати = 113*3500 = 395500,00 грн.

Інші витрати - 3% від суми усіх витрат:

Ін. витрати = 0,03* (907200+ 604800+60000+346823 +1558986+495510 +45927+657720+27500+147000+395500)=5246966*0,03 = 157409 грн.

Разом по кошторису: Рц =?(1-12)= =907200 +604800 +60000+346823+ 1558986+495510+ 45927+657720+ 27500+147000+395500+157409 = 5404375 грн.

Пц= Рц/ ЗПосн*100 % (2.24)

ЗПосн = ЗПзаг - ЗПдоп =4721083 грн.

Пц=5404375/4721083*100=144%

Відсоток загальнозаводських витрат приймається у розмірі 210-250 %. Приймаємо 210%.

Позавиробничі витрати - 3%.

2.5 Розрахунок собівартості продукції і складання кошторису витрат

У курсовій роботі дана Спр (собівартість продукції), для її визначення необхідно встановити номенклатуру продукції.

Характеристика собівартості продукції дана в таблиці 2.7:

Розрахунок собівартості продукції

Таблиця 2.7

Виріб	Кількість, шт.	Трудомісткість, н.ч.	витрата матеріалу, кг/виріб	Маса готового виробу, кг	Розряд робіт
		одного виробу	усіх виробів
1 А	950	25,5	24225	18,5	10,4	3
2 Б	1150	65	74750	36,4	24,2	4
3 В	730	62,5	45625	26,3	17,5	5
Разом	2830		144600

Вартість 1 тонни матеріалів, вживаних для виготовлення виробу, 12500,00 грн.

Вартість 1 тонни відходів, вживаних для виготовлення виробу, 22000,00 грн.

Вартість сировини і основних матеріалів на 1 виріб розраховується по формулі:

М = mз*Цз - mв*Цв, грн. (2.25)

де М - вартість сировини і основних матеріалів, грн.;

mз і mв - маса заготівлі і відходів, кг;

Цз і Цв - ціна заготівлі і виробу, грн.

mв = mз - mч, кг (2.26)

де mч - маса чистового матеріалу, кг

mв А =18,5-10,4 = 8,1 кг;

mв Б = 36,4-24,2 = 12,2 кг;

mв В = 26,3-17,5 = 9,8 кг

МА = (18,5*12500/1000) -(8,1*2200/1000)=231,25-17,82 = 213,43 грн.;

МБ = (36,4*12500/1000) -(12,2*2200/1000)=455-26,84 = 428,16 грн.;

МВ = (26,3*12500/1000) -(9,8*2200/1000)=328,75-21,56 = 307,19 грн.

Основна заробітна плата виробничих робітників на один виріб розраховується по формулі:

ЗПосн = Ст*Т шт.к. * 1,3*1,15, грн. (2.27)

де ЗПосн=16,7*1,21*25,5*1*1,3*1,15 = 770,34 грн.;

ЗПосн=16,7*1,32*65,0*1*1,3*1,15 = 2142,12 грн.;

ЗПосн=16,7*1,50*62,5*1*1,3*1,15 = 2340,61 грн.

По вище приведеним даним складемо калькуляцію продукції, і розрахунки відіб'ємо в таблиці 2.8:

Калькуляція продукції

Таблиця 2.8

статті калькуляції	виріб А - 950 шт.	виріб Б - 1150	вирібВ - 730	всього
	на одиницю виробу	всього	на одиницю виробу	всього	на одиницю виробу	всього
1. Сировина і матеріали	213,43	202 759	428,16	492 384	307,19	224 249	919 391
2. Основна зарплата виробничих робітників	770,34	731 823	2142,12	2 463 438	2 340,61	1 708 645	4 903 906
3. Додаткова заробітна плата основних робітників	77,03	73 182	214,21	246 344	234,06	170 865	490 391
4. Відрахування на соц. потреби	220,31	209 295	612,65	704 543	669,41	488 673	1 402 510
5. РСЭО (252%)	1 941,26	1 844 194	5398,14	6 207 864	5 898,34	4 305 786	12 357 844
6. цехові витрати (144%)	1 109,29	1 053 825	3084,65	3 547 351	3 370,48	2 460 449	7 061 625
Цехова собівартість	4 331,66	4 115 077	11879,93	13 661 924	12 820,09	9 358 666	27 135 667
7.Загальнозаводські витрати (210%)	1 617,71	1 536 828	4 498,45	5 173 220	4 915,28	3 588 155	10 298 203
Загальнозаводська собівартість	5 949,37	5 651 906	16378,39	18 835 143	17 735,37	12 946 822	37 433 871
8.Зовнівиробничі витрати (3%)	178,48	169 557	491,35	565 054	532,06	388 405	1 123 016
Повна собівартість	6 127,86	5 821 463	16869,74	19 400 198	18 267,43	13 335 226	38 556 887

Складемо кошторис витрат і розрахунки відіб'ємо в таблиці 2.9 Кошторис витрат

Таблиця 2.9

Статті калькуляції	Сировина і матеріали	Основна і додаткова ЗП, грн.	Відрахування на соц. потреби, грн.	Паливо і енергія, грн.	Амортизація, грн.	Інші витрати	Всього
1. Сировина і матеріали	919 391						919391
2. Основна ЗП виробничих робітників		4 903 906					4903906
3. Додаткова ЗП виробничих робітників (10%)		490 391					490391
4. Відрахування на соц. Потреби (26%)			1 402 510				1402510
5. РСЭО		974808	206650	2058768+35998++1728=2096494	5158612+687815=5846427	2795262	11919641
6. Цехових витрат	60000	346823+1558986=1905809	495510	45928+657720++27500=731148	907200	1304708	5404375
Цехова собівартість	979391	8 274 914	2104670	2827642	6853627	4099970	25040214
Структура витрат	4	33	8	11	27	16	100

2.6 Розрахунок показників фінансових результатів

Згідно з таблицею 2.8 повна собівартість окремих виробів складає.

Са = 5821463 грн.

Сб = 19400198 грн.

Св = 13335226 грн.

Для визначення гуртової ціни встановлюється норматив рентабельності виробу 20-50%. Приймаємо 30%

Прибуток на окремий виріб розраховується по формулі:

Рпр= (Ппр/С)*100%, грн. (2.28)

де Ппр - прибуток від реалізації продукції, грн.

Звідки витікає, що

Ппр=(Р*С)/100%, грн. (2.29)

Па = (30%*6128)/100% = 1838 грн.

Пб = (30%*16870)/100% = 5061 грн.

Пв = (30%*18267)/100% = 5480 грн.

Гуртова ціна на окремий виріб визначається по формулі:

Ц = З +П, грн. (2.30)

Ца = 1838+6128 = 7966 грн.

Цб = 5061+16870 = 21931 грн.

Цв = 5480+18267 = 23747 грн.

Виручка від реалізації продукції розраховується по формулі: У = ? (Ц*N), грн. (2.31)

де N - річна програма, шт.

У=7966*950+21931*1150+23747*730=7567700+25220650+17335310= =50123660 грн.

Загальний прибуток від реалізації продукції

П = В-?с, грн. (2.32) де ?с - сума собівартості усіх виробів

П= 50123660 -(5821463+19400198+13335226) = 11566773 грн.

Для оцінки ефективності господарської діяльності підприємства розраховуються наступні показники:

1) Рентабельність продажів

Рпрод = (Ппр/В)*100, грн. (2.33)

Рпрод = (27285473/65842360)*100% = 41%

2) Рентабельність продукції

Рпр = (Ппр/С)*100% (2.34)

Рпр а = (1838/6128)*100 = 30%

Рпр б = (5061/16870)*100 = 30%

Рпр в = (5480/18267)*100 = 30%

Рпр заг = (11566773/38556887)*100 = 30%

3) Фондовіддача показує відношення об'єму випущеної продукції до середньорічної вартості основних фондів. Розраховується по формулі

Фвід = В / ? Фосн., грн. (2.35)

Де ? Ф осн - сума вартості основних фондів, грн.

? Ф осн = Із буд + З уст + З т/з = 30240000+ 34390750+ 3439075 = 68069825 грн.

Із буд - вартість будівлі, грн.

З уст - вартість устаткування, грн.

З т/з - вартість транспортних засобів, грн.

Фвід = 65842360/68069825 = 0,96

3. ПРОПОЗИЦІЇ ПО ПОЛІПШЕННЮ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ

Важливим напрямом аналітичної роботи є розробка заходів по підвищенню коефіцієнта виробничої потужності.

Основними заходами підвищення цього коефіцієнта є:

підвищення коефіцієнта змінності

ліквідація "вузьких" місць у виробництві

поліпшення організації праці

зменшення простоїв устаткування

скорочення термінів освоєння проектних потужностей об'єктів, що знову вводяться, простій устаткування через відсутність сировини.

Разом з вивченням міри використання активної частини основних фондів (по виробничій потужності) здійснюється вивчення міри використання пасивної частини фондів, який доповнює характеристику використання виробничої потужності і показник виходу продукції на 1 м2 виробничої площі. Збільшення рівня цього показника сприяє збільшенню виробництва продукції і зниженню собівартості. Вплив зміни виробничої площі на обсяг випуску продукції можна розрахувати таким чином: зміну величини виробничої потужності (у квадратних метрах) помножити на планові або торішні показники випуску продукції на 1 м2 площі цехів і питомої ваги площі цехів в загальній виробничій площі за той же період.

Вплив зміни питомої ваги площі цехів в загальній виробничої площі можна розрахувати шляхом множення різниці питомої ваги площі цехів в загальній виробничій площі по періодах на величину фактичної виробничої площі (квадратні метри) і випуск продукції 1 м2 площі цехів за минулий рік за планом.

Вплив зміни випуску продукції на 1 м2 цехів визначається шляхом множення різниці випуску продукції на 1 м2 площі цехів (по періодах) на виробничу площу по факту і питома вага площі цехів в загальній виробничій площі по факту.

За результатами проведених розрахунків зробити висновки.

Неповне використання виробничої потужності по устаткуванню і площі призводить до зниження обсягу випуску за рахунок зростання собівартості, яка зростає за рахунок постійних витрат.

Зміна величини постійних витрат, а отже, і собівартості призводить до зміни беззбитковості об'єму продажів і змінює зону безпеки.

Вивчення узагальнювальних показників ефективності використання основних фондів дозволяє перейти до детальнішого вивчення використання виробничого устаткування. При обліку основних фондів, передусім, перевіряється забезпеченість господарюючого суб'єкта устаткуванням, повнота його використання.

Усе устаткування господарюючого суб'єкта підрозділяється на наявне, встановлене і діюче, таке, що знаходиться в ремонті і на модернізації, і резервне. Оптимальною вважається ситуація, при якій за величиною наявне, встановлене і діюче устаткування приблизно однакове.

До наявного устаткування відноситься все наявне устаткування незалежно від того, де воно знаходиться (на ділянці або на складі) і в якому стані.

До встановленого устаткування відноситься змонтоване і підготовлене до роботи устаткування, що знаходиться на ділянках, в цехах. Частина встановленого устаткування може знаходитися в резерві або на консервації, в плановому ремонті і модернізації.

До діючого устаткування відноситься усе що фактично працює в звітному періоді (незалежно від часу його роботи).

Також на кожному підприємстві є бездіяльне устаткування: воно або ще не встановлене, або встановлене, але не діє. Причинами наявності невстановленого устаткування є:

невиконання планів капітального будівництва і графіків будівельно-монтажних робіт;

придбання устаткування без урахування реальної потреби в ньому;

зміна номенклатури продукції, що випускається.

Для оцінки використання устаткування, що мається в наявності, зіставляється зі встановленим, а встановлене з тим, що працює, оскільки не все наявне устаткування встановлене і не все наявне устаткування експлуатується. Крім того, визначаються коефіцієнти використання наявного і встановленого устаткування.

Завдання ефективного повного використання устаткування полягає в тому, щоб звести до мінімуму кількість невстановленого устаткування.

Введення в дію нових машин підвищує темпи нарощування виробничих потужностей, сприяє кращому використанню засобів виробництва.

Підвищення ефективності використання працюючого (діючого) устаткування, являються: кількість одиниць устаткування, структура машин і верстатів, коефіцієнт змінності, відпрацьований час (станко-години).

Показниками інтенсивного використання є показники випуску продукції на 1 машино-година або на 1 грн., тобто показники продуктивності.

Зниження показників фондів часу роботи устаткування і збільшення питомої ваги простоїв свідчать про те, що у господарюючого суб'єкта є резерви зростання виробництва (наявність упущених можливостей). Необхідно посилити контроль за роботою устаткування, з'ясувати причини зниження вказаних показників (несправності і позаплановий ремонт; відхилення електроенергії; наладка і переналадка устаткування у зв'язку із зміною асортименту).

Коефіцієнт змінності показує, скільки змін пропрацював верстат. Чим вище коефіцієнт змінності, тим вище випуск продукції.

Погане використання встановленого устаткування по кількості одиниць і неповне використання діючого устаткування по змінах є головними причинами низького рівня коефіцієнта змінності. Недовантаження машин і устаткування в основному пояснюється слабкою організацією виробництва і не зв'язаністю потужностей окремих ділянок і груп устаткування. Використання нового, технічно досконалого устаткування разом з морально застарілим не забезпечує рівноважне завантаження устаткування і знижує коефіцієнт змінності його роботи. Таким чином, основними причинами низького коефіцієнта змінності є: тривалий позаплановий ремонт, неукомплектованість робітниками, несправність устаткування, відключення електроенергії, некомплект закупівель деталей, вузлів, матеріалів.

Ефективність виробничої діяльності підприємства, що виражається у вдосконаленні знарядь праці і технологій, засобів і методів організації і управління виробництвом, якість продукції багато в чому визначає організаційно - технічний рівень.

Результат вивчення рівня техніки починається з визначення вікового складу устаткування, міри оновлення і зношеності. Необхідно звернути увагу на визначенні коефіцієнтів оновлення основних фондів, зношеності, механізації і автоматизації виробничих процесів, питома вага прогресивного устаткування.

Важливою умовою ефективного використання матеріальних ресурсів і виконання завдання по випуску продукції є забезпеченість ними підприємства.

Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами починають з оцінки обґрунтованості планування потреби в матеріальних ресурсах.

Сучасний вступ і ефективне використання матеріальних ресурсів забезпечує безперебійну, ритмічну роботу, виконання плану і збільшення прибутку. Необґрунтований надлишок може призводити до уповільнення оборотності оборотних коштів, що погіршує фінансовий стан. Особливістю господарської практики є те, що багато господарюючих суб'єктів створюють запаси у вигляді високоліквідних засобів (бензин, спирт і тому подібне). Звідси витікає, що господарюючий суб'єкт повинен мати оптимальний запас матеріальних ресурсів по кількості, якості, асортименту.