Управління оборотним капіталом підприємства

Другий варіант розрахунків передбачає завчасну (явно авансову) оплату товарно-матеріальних оборотних активів. За таких умов виникає окремий елемент оборотних активів - дебіторська заборгованість постачальників, яка означає, що торговельні підприємства, авансувавши капітал, отримають належні їм активи тільки через певний проміжок часу, обумовлений договором. Порушення строків договору спричиняє прострочену дебіторську заборгованість і підвищує ризик недопостачання вже оплачених активів.

Третій варіант розрахунків пов'язаний з реалізацією оборотних активів (товарів) покупцям у кредит. Це зумовлює появу дебіторської заборгованості покупців, яка означає: торговельні підприємства передали покупцям оборотні активи, але належну платню (гроші) отримають через обумовлений договором період часу. За таких умов оборотний капітал підприємства авансується навіть в реалізовані покупцям товари.

Слід особливо підкреслити: другий та третій варіанти розрахунків таять у собі підстави для сумнівів не тільки щодо вчасності сплати боргів, а й щодо їх погашення взагалі. Коротше кажучи, за таких умов існує загроза (ризик) втрат від несплати або невчасної сплати боргів. Тому підприємства вимушені створювати ще й такий елемент дебіторської заборгованості, як «Резерв сумнівних боргів», який пов'язаний з ризиками невиконання платіжних зобов'язань. Це спричиняє необхідність визначення ймовірності ризиків невиконання взаємних домовленостей щодо розрахунків при купівлі-продажу матеріально-речових оборотних активів.

В роботі детальне вивчення закономірностей формування елементів та структури оборотних активів торговельних підприємств, проведене на основі нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, дозволяє виділити такі головні ознаки класифікації цих активів як об'єктів аналізу та економічного управління:

- види оборотних активів за формами функціонування;

- структура оборотних активів відповідно до стадій життєвого циклу підприємств;

- показники ефективності використання оборотних активів;

- джерела авансування оборотних активів;

- рівень ризикованості застосування оборотних активів;

- відповідність оборотних активів стратегічним завданням управління логістичними потоками і діяльністю підприємств загалом.

Економічне управління оборотними активами і методи його здійснення найперше залежать від тієї форми, в якій виступають окремі елементи оборотних активів як об`єкти управління. За цією ознакою можна виділити чотири головні об'єкти економічного управління оборотними активами торговельних підприємств - це товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції та грошові кошти і витрати майбутніх періодів та інші оборотні активи (рис. 1.7).

Особливої уваги в процесі економічного управління оборотними активами підприємств заслуговують показники ефективності їх використання [31, 96].

Загалом же використання оборотних активів характеризується як позитивними, так і негативними показниками. Серед позитивних слід виділяти високий рівень ліквідності, ефективність структурної трансформації, легкість впливу на швидкість обертання, велику пристосованість до змін кон'юнктури ринку, інфляційну захищеність, високу прибутковість та ін. Але не можна ігнорувати й негативними показниками використання оборотних активів, серед яких найперше слід виділяти те, що товари під час транспортування, зберігання, підготовки до продажу і самого продажу супроводжують ризики не тільки природних втрат, а й втрат вартості під впливом інфляції та конкурентної боротьби.

Найбільш вагомими показниками відповідності планових оборотних активів стратегічним завданням розвитку підприємницьких структур в торгівлі є їх рентабельність та ліквідність, в яких відображаються всі інші показники. Безнадійна дебіторська заборгованість і витрати майбутніх періодів потребують особливої уваги при управлінні оборотними активами.



1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.7 Види оборотних активів торговельних підприємств за формами функціонування

Підсумовуючи сказане, варто наголосити: об`єднання елементів оборотних активів у однорідні групи для економічного управління має практичну спрямованість і може бути використаним при розробці стратегії і тактики господарювання торговельних підприємств.

Вивчення оборотних активів як об'єктів економічного управління торговельною діяльністю на основі розкриття їх сутності і оцінки ролі в економіці підприємницьких структур дозволило:

- охарактеризувати склад оборотних активів в розрізі окремих видів за формами функціонування, встановленими новими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. За цією ознакою виділено чотири види оборотних активів, а саме: товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції та грошові кошти, а також витрати майбутніх періодів та інші оборотні активи;

- виявити особливості структури оборотних активів залежно від життєвого циклу підприємств. Встановлено: на стадії створення нового підприємства структура оборотних активів характеризується мінімальним накопиченням товарних запасів та відсутністю дебіторської заборгованості, а на стадії старіння - нераціональними обсягами товарних запасів та дебіторської заборгованості;

- виділити найбільш прийнятні показники оцінки оборотних активів, застосування яких слід вважати обов'язковим при економічному управлінні - це рентабельність та ліквідність;

- обґрунтувати ознаки відповідності оборотних активів стратегічним завданням управління логістичними потоками торговельних підприємств.

Отже, ефективне управління оборотними активами виступає основою розробки стратегії формування оборотного капіталу і обґрунтування принципових підходів до застосування політики його використання при авансуванні оборотних активів.

1.3 Особливості формування та використання оборотного капіталу торговельних підприємств

Розробка стратегії управління оборотним капіталом торговельних підприємств потребує врахування особливостей його формування та використання на кожній стадії кругообігу в умовах ринкових перетворень.

В цілісному механізмі стратегії управління торговельними підприємствами управління оборотним капіталом є визначальною ланкою, бо оборотний капітал в торгівлі займає домінуючу (70%) частку в загальному обсязі капіталу, забезпечуючи логістичні потокові процеси. Йдеться, по суті, про те, що оборотний капітал, виступаючи засобом авансування оборотних активів підприємства, стає об'єктом економічного управління як в процесі його формування, так і використання, на кожній стадії кругообігу, охоплюючи увесь торговельний процес.

Діяльність торговельних підприємств в ринкових умовах без надійних прогнозних оцінок рівня забезпеченості оборотним капіталом не може бути ефективною. Цілісність управління, починаючи з формування і закінчуючи ефективністю використання оборотного капіталу, має стати визначальною ланкою в загальному механізмі економічного управління і розробки нової моделі фінансової політики підприємства.

У контексті цих проблем формування капіталу, необхідного для придбання оборотних активів, які забезпечують діяльність підприємницьких структур, виступає першою стадією його управління.

Використання капіталу на придбання оборотних активів слід називати авансуванням, бо в загальному значенні термін «авансування» вживається як видача коштів в рахунок майбутніх витрат, по-іншому, - надання авансу [33, 8]. Поряд з авансуванням вживаються поняття «фінансування» та «інвестування». Фінансування підприємств найчастіше вживається у значенні вибору напрямків, форм і методів використання фінансових ресурсів з метою забезпечення їх економічного розвитку [34, 360; 35, 473; 36, 508]. Діапазон визначень поняття «інвестиції» в значенні інвестування досить широкий. Найбільш повним і ґрунтовним, на наш погляд, є визначення інвестицій як вкладення капіталу в грошовій, матеріальній та нематеріальній формах в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту [33, 117; 35, 398;].

Головним орієнтиром при визначенні та застосуванні поняття «інвестиції» є Закон України «Про інвестиційну діяльність», за яким до інвестицій відносяться усі види цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту [41, ст. 646]. Тому інвестиції підприємства розглядаються вітчизняними економістами як вкладення капіталу в усіх його формах в різні об'єкти (інструменти) господарської діяльності з метою отримання поточного доходу (прибутку), досягнення економічного, а також забезпечення зростання рівня ринкової вартості підприємства [23, 17-18].

Утворений підприємством капітал відображається в бухгалтерському балансі у відповідних розділах «пасиву», де вказуються джерела його формування, а в «активі» балансу відображаються напрямки його вкладення, тобто вказуються види активів, в які авансовано оборотний капітал.

На основі законодавства щодо підприємницької діяльності у сфері формування капіталу можна обґрунтувати головні принципи утворення та використання оборотного капіталу торговельних підприємств (рис. 1.8)

1

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1.8 Основні принципи формування оборотного капіталу підприємств

Ефективне формування капіталу неможливе без мінімізації витрат на його залучення з різних джерел, без співставлення плати за позиковий капітал з упущеною вигодою при використанні власного, без максимізації зиску при розподілі (використанні) оборотного капіталу в процесі його авансування. Важливим принципом формування й використання оборотного капіталу є принцип синхронізації його надходження, трансформування в оборотні активи та повернення в свою початкову (грошову) форму. Така синхронізація потребує складання спеціального графіку з визначенням чітких термінів надходження оборотного капіталу у необхідних обсягах для придбання потрібних для торговельної діяльності оборотних активів.

Підвищення ефективності залучення та використання оборотного капіталу в торгівлі характеризується підвищенням рівня його рентабельності та ростом питомої ваги прибутку, одержаного від основної операційної діяльності, в загальній сумі прибутку, одержаного від усіх видів діяльності [42, 180-184].

Оскільки потреба в оборотних активах є мотивом формування оборотного капіталу, то саме ці фактори диктують вибір головних джерел задоволення потреби в оборотному капіталі і враховуються при розробці політики його формування на поточний та перспективний періоди. Особливо важливим орієнтиром при цьому виступає, окрім життєвого циклу підприємства, життєвий цикл кожного товару, що реалізується.

Складнiсть, багатоаспектнiсть та унiкальна здатнiсть оборотного капiталу бути авансованим у різні види активів обумовили можливiсть його класифiкацiї за ознаками єдностi спiвiснування в процесi управління торговельною дiяльністю (табл. 1.2).

Наведена класифiкацiя вiдображає функцiональнi стадiї кругообороту капiталу та його вiдповiднi форми, рiвень охоплення бухгалтерським облiком, джерела формування, особливостi й напрямки використання. В окремi ознаки класифiкацiї оборотного капіталу слід видiляти оборотність, рентабельність, рівень ризикованості авансування, особливості планування, принципи формування й використання в торгiвлi.

Підвищення ефективності використання оборотного капіталу обумовлює необхідну етапність обґрунтування джерел його формування на підприємствах (рис. 1.8). Наведені на рисунку етапи дають загальне уявлення про формування оборотного капіталу будь-яких підприємницьких структур.

Особливості торговельної діяльності в ринкових умовах визначають специфіку вибору джерел формування оборотного капіталу в торгівлі. Загальні джерела формування капіталу підприємств визначені Законом України «Про підприємства в Україні» [1, п.4, ст.10].

Таблиця 1.2

Класифiкацiя оборотного капiталу торговельних пiдприємств

Класифiкацiйнi ознаки капiталу	Види і форми оборотного капiталу в процесі використання
1	2
Функцiональнi стадiї кругообороту	Грошова форма; 2. Товарно-речова форма
Склад елементiв формування	Валовий Чистий
Вид дiяльностi	Операцiйний Фiнансовий Капiтал для надзвичайних подiй
Джерела формування	Власний Тимчасово привласнений Позиковий
Особливостi використання	Безперервного використання Епiзодичного використання
Об'єкти авансування	Товарнi запаси Запаси матерiалiв, малоцінних та швидкозношуваних предметів Дебiторська заборгованiсть Грошовi активи Фінансові вкладення Iншi оборотнi активи
Оборотність	Швидкооборотні Середньооборотні Повільнооборотні Нелiквiднi
Рiвень рентабельностi авансованого капіталу	Високорентабельний Середньорентабельний Низькорентабельний Збитковий
Рiвень ризикованостi	Безризиковий Низькоризиковий Середньоризиковий Високоризиковий
Особливості планування і принципи формування	Нормований Ненормований

Слід особливо підкреслити, що існування різних видів підприємств за формами власності, організаційно-правовим статусом та життєвими циклами викликає специфіку формування оборотного капіталу (Рис. 1.9).

Оскільки серед суб'єктів торговельної діяльності підприємства державної форми власності займають незначну частку (менше 4 відсотків), то дослідження джерел формування капіталу загалом і оборотного зокрема зосереджено в роботі на прикладі вибірки підприємств недержавної форми власності, які не мають ні бюджетного фінансування, ні цільового державного кредитування. Досліджені підприємства є типовими для торговельної мережі України загалом.

З урахуванням термінології, введеної Положеннями бухгалтерського обліку, та стандартних вимог щодо оборотного капіталу серед джерел його формування в торгівлі можна виділити такі:

- грошові та матеріальні внески засновників підприємств;

- прибутки, отримані від операційної та фінансової діяльності, які спрямовуються на поповнення оборотного капіталу;

- безплатні або благодійні внески, пожертви організацій, підприємств і громадян;

- кредити банків та інших кредиторів під авансування оборотних активів;

Найбільш обмежені можливості формування капіталу спостерігаються у приватних підприємств, особливо в період їх створення та на першому етапі діяльності, бо початковий капітал, у тому числі й оборотний, формується виключно за рахунок засновників і тільки з часом появляються можливості залучення інших джерел як власного, так і позикового капіталу. Отже, приватним підприємствам торгівлі найскладніше сформувати оборотний капітал, бо вони змушені орієнтуватись переважно на фінансові можливості своїх засновників, і тільки через деякий час функціонування можуть з'явитись інші джерела надходження, точніше кажучи, поповнення капіталу.

Проведені дослідження показало, що діючі приватні підприємства в торгівлі крім капіталу власників, все частіше залучають кошти ззовні, найчастіше - це короткострокові кредити банківських установ і товарні (комерційні) кредити. Останній вид кредиту виступає, як правило, у формі надання товарів під реалізацію з розрахунками за фактично продані товари.

Рисунок 1.9 Основні етапи обґрунтування джерел залучення оборотного капіталу підприємств інші джерела, не заборонені законодавчими актами України

Значно більші можливості для формування капіталу мають колективні підприємства, серед яких в торгівлі найбільшу питому вагу становлять акціонерні товариства, створені в процесі приватизації підприємств, що в минулому були в державній або в комунальній власності. За Законом України «Про господарські товариства, від 15.12.2009 року №1759 всі акціонерні товариства як ті, що появилися в процесі приватизації, так і знов створені при формуванні капіталу можуть скористатися всіма джерелами фінансових ресурсів, крім бюджетних коштів [43, ст.13].

До внутрішніх джерел формування власного оборотного капіталу в торгівлі відноситься частка капіталізованого прибутку, отриманого в процесі операційно-фінансової діяльності, а також частка надходжень від загальногосподарської діяльності, пов'язаної, по-перше з щорічною індексацією активів, у тому числі й оборотних, з урахуванням рівня інфляції, а по-друге, з нарахуванням амортизаційного фонду підприємницьких структур.

Структуру обох груп джерел формування власного оборотного капіталу торговельних підприємств недержавної форми власності можна класифікувати за ознакою їх мобілізації (рис. 1.10).

Серед джерел мобілізації коштів для поповнення оборотного капіталу (як показано на рис. 1.7) чільне місце посідають внутрішні джерела, пов'язані найперше з реінвестуванням прибутку, використанням тимчасово вільних коштів самостійно створюваних цільових фондів підприємств та амортизаційних відрахувань. Внутрішні джерела формування капіталу підприємств забезпечують їм умови розширеного відтворення, фінансову стабільність, незалежність та інвестиційну привабливість для інвесторів. Серед джерел поповнення власного оборотного капіталу найголовнішим з погляду на мету підприємництва є нерозподілений прибуток, який відноситься до фонду накопичення. Саме він відіграє головну роль в забезпеченні саморозвитку підприємств.



Рисунок 1.10 Класифікація джерел формування власного оборотного капіталу торговельного підприємства

Позиковий оборотний капітал, як відомо, також може утворюватись за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел. Серед зовнішніх джерел утворення позикового оборотного капіталу торговельних підприємств в сучасних умовах головними є короткострокові та довгострокові позики (кредити), призначення яких пов'язане найперше з формуванням логістичних потоків, тобто з закупівлею, транспортуванням, складуванням, пакуванням, підготовкою до продажу, реалізацією товарів споживачам і сервісним обслуговуванням (п. 1.2).

Доречно зазначити, що та частка оборотного капіталу, яка формується за рахунок власного та довгострокового позикового капіталу, вітчизняними ученими називається чистим робочим капіталом [20, 391; 35, 486].

Сьогодні для забезпечення товароруху при нестачі власного оборотного капіталу підприємства використовують насамперед короткострокові банківські кредити з оплатою відсотків, встановлених на ринкових засадах. Особливе місце серед зовнішніх джерел позичок займає кредиторська заборгованість за товари.

До внутрішніх джерел позикових коштів, необхідних для забезпечення потреби в фінансових ресурсах, вітчизняні економісти відносять відстрочені і прострочені зовнішні довгострокові і короткострокові зобов'язання [43, 79], з чим не можна не погодитись. Дійсно, в сучасних умовах, як показали розрахунки, 75% досліджених збиткових підприємств не мають власного оборотного капіталу, а тому досить активно для формування оборотного капіталу використовують внутрішні позикові кошти, а саме: прострочені короткострокові банківські та комерційні кредити, внутрішню та зовнішню кредиторську заборгованість. Особливо негативною характеристикою для іміджу торговельного підприємства є прострочена внутрішня i зовнішня кредиторська заборгованість, бо вона означає, що підприємство працює за рахунок своєї заборгованості, точніше - «живе в борг».

Незважаючи на це, вивчення та оцінка сьогоднішньої системи формування оборотного капіталу суб'єктiв пiдприємницькоi дiяльностi в межах законодавчого поля України та нацiональних Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку дає пiдстави стверджувати, що вона вiдображає основнi ринковi трансформацiйнi процеси в цiй сферi економiчної дiяльностi. Для пiдтвердження цього висновку на рис. 1.11 подано узагальнену структуру сучасної системи утворення сукупного оборотного капiталу торговельних пiдприємств.

Вивчення структури джерел формування оборотного капiталу за ознакою платності дозволяє констатувати, що всi джерела, крiм кредиторської заборгованостi, поточних зобов'язань за розрахунками та доходiв майбутнiх перiодiв, є платними. Платнiсть власного капiталу проявляється в тому, що частка прибутку, одержаного вiд господарської дiяльностi, розподiляється мiж власниками капiталу пiдприємств пропорцiйно внескам i є платою за них. Розмiри цих плат попередньо не встановлюються, крiм дивiдендiв на привiлейованi акцiї. В усiх iнших випадках власники капiталу отримують плату, яка визначається за наслiдками роботи у вiдповiдному перiодi (частiше за рiк). Обсяги плати можуть коливатися, але сутнiсть платностi власного капiталу вiд цього не змiнюється.

Рис. 1.11 Структура джерел формування оборотного капiталу торговельних пiдприємств

На вiдмiну вiд власного позичений оборотний капiтал оплачується за попередньо встановленими ставками (відсотки за кредити, облігації, вексельний дисконт тощо).

Iдеальним для підприємцiв є варiант безкоштовного залучення оборотного капiталу до дiяльностi пiдприємств. До безкоштовних джерел залучення оборотного капiталу вiдносяться кредиторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги протягом часу, обумовленого договором, поточнi зобов'язання за одержаними авансами, зобов'язання за розрахунками з бюджетом, з позабюджетних платежiв, зi страхування тощо, а також доходи майбутнiх перiодiв. Такі джерела носять досить стійкий характер, а тому називаються стійкими пасивами.

Треба відмітити, що: рiзнi види пiдприємств за формами власностi, органiзацiйно-правовим статусом та життєвим циклом мають великі відмінності формування оборотного капiталу. Найбiльш обмежені можливості формування капiталу притаманні приватним пiдприємствам. Бiльше можливостей, що характерно й для країн з розвиненою ринковою економiкою, мають колективнi пiдприємства, а серед них - акцiонернi товариства, особливо створенi в процесi приватизацiї державних пiдприємств.

Разом з тим виявлено, що сучасні умови ринкових перетворень змушують вітчизняних підприємців застосовувати не тільки поточне планування, а й розробробляти стратегію управління фінансовими ресурсами на основі їх оптимізації.

Висновки до розділу 1:

Дослідження сутності, ролі та особливостей формування й використання оборотного капіталу підприємств в умовах набуття Україною статусу держави з ринковою економікою дозволяє зробити такі висновки.

1.Оборотний капітал в системі механізмів і методів економічного управління діяльністю підприємств слід розглядати в теоретичному сенсі, що виражає відносини купівлі-продажу грошових коштів, які на ринку виступають своєрідними товарами, призначеними для авансування оборотних активів з метою отримання прибутку, і в практичному значенні як показник фінансового стану підприємств і найбільш мобільний ресурс економічного механізму функціонування підприємства.

2. Серед факторів підприємницької діяльності оборотному капіталу належить пріоритетна роль, оскільки він об'єднує всі ресурси в єдиний господарський механізм через свій кругообіг, внаслідок якого його обсяг не змінюється. Економічним результатом авансування капіталу в активи підприємницької структури виступає одержаний прибуток, який означає, що авансовані в активи кошти відбулися як капітал, тобто стали капіталом.

3. На кожній стадії свого кругообігу оборотний капітал виконує функції обміну, сприяє забезпеченню підприємств оборотними активами, створює їхню фінансову стійкість та привабливість для інвесторів. Головні функції оборотного капіталу проявляються в обслуговуванні кругообігу оборотних активів.

4. Розглянуті особливості формування та використання оборотного капіталу торгівельних підприємств.

У структурі оборотних активів як об'єктів авансування оборотного капіталу домінують товарні запаси. Оборотні активи, пов'язані з товарорухом, слід називати логістичними активами. Групування активів за видами діяльності потребує достовірної інформації про їх величину, склад, структуру. Тому для ефективного управління оборотними активами торговельних підприємств слід розробляти внутрішньогосподарську систему обліку і спостережень, яка б забезпечувала інформацією процес обґрунтування стратегії управління оборотним капіталом на основі оптимізації оборотних активів.

5. Розкриття сутності і ролі оборотних активів як об'єктів авансування оборотного капіталу торговельних підприємств дозволило:

- уточнити їх склад відповідно до чинних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- виявити залежність структури оборотних активів від життєвого циклу підприємств;

- обґрунтувати ознаки відповідності оборотних активів стратегічним завданням управління логістичними потоками підприємств;

- установити появу нових джерел формування оборотного капіталу в торгівлі, пов'язаних зі змінами форм власності підприємств.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ

2.1 Оцінка ринкових умов формування оборотного капіталу та активів торгівельних підприємств

Розробка стратегії управління оборотним капіталом торговельних підприємств потребує врахування особливостей його формування та кругообігу. Управління оборотним капіталом має бути адаптованим до умов ринкових перетворень. Тому основою обґрунтування стратегії управління оборотним капіталом торговельних підприємств мають стати результати аналізу особливостей його формування та використання в перехідній економіці країни.

В єдиному механізмі стратегічного управління торговельними підприємствами ланка управління оборотним капіталом є визначальною. Відмітимо, що оборотний капітал, виступаючи засобом авансування мобільної частини майна підприємства, стає об`єктом управління його кругообігу, який охоплює весь процес діяльності підприємства.

Актуальність дослідження показників ефективного використання оборотного капіталу в торгівлі пов`язана з тим, що оборотні активи як об'єкти авансування капіталу становлять більше 80% усіх активів торговельних підприємств і являють собою найбільш мобільну їхню частину.

Забезпечення підприємств оборотним капіталом пов'язане з вибором ефективних джерел його утворення. Сучасні умови діяльності підприємств вимагають більш ретельного й кваліфікованого підходу до формування й використання оборотного капіталу підприємств з метою максимізації його оборотності, скорочення витрат та збільшення генерованого ним прибутку. Для цього необхідно перш за все детально вивчати й аналізувати як внутрішні, так і зовнішні фактори, динаміку, тенденції та показники ефективності використання об'єктів авансування оборотного капіталу, тобто оборотних активів

Це особливо важливо в умовах, коли першочерговим завданням у вирішенні фінансових проблем в економіці України вважається зміцнення фінансового стану кожного суб'єкта господарювання. Водночас треба враховувати покращення сучасних умов залучення оборотного капіталу, що для торгівлі має винятково велике значення. Становлення економіки супроводжується зменшенням середньої відсоткової ставки комерційних банків за кредитами у національній валюті. Наприклад, у 2011 р. ця ставка порівняно з 2010 р. зменшилась на 4%, а за 2013 рік на лідерський рівень 18,37% вийшов банк «Південний», однаковий тариф 20,7%-20,9% утримують п'ять банків «Урксиббанк», «Укрсоцбанк», «Укргазбанк», «РайфайзенБанк Аваль», «Ощадбанк» [46].

Та все ж ставки за кредитами комерційних банків у національній валюті дуже високі. В середньому ставка становить 22,7% при обліковій ставці Національного банку України - 7,5%, а за 2010 р. вона становила 24,8% при обліковій ставці Національного банку 9,5% тобто ставки за кредитами комерційних банків в 2,77 рази перевищували облікову ставку Національного банку [47, 5]. Але й за таких умов банківських кредитів катастрофічно не вистачає. Відтак є всі підстави стверджувати, що головним пріоритетом забезпечення сталих темпів розвитку торговельних підприємств виступає формування ефективної системи забезпечення оборотним капіталом.

Аналіз показує, що характерним є обмеженість інформаційної бази торговельних підприємств як необхідної умови ефективного господарювання, а також відсутність дієвих механізмів управління оборотними активами і капіталом.

Розвиток торгівлі у нинішніх умовах найбільше потерпає від нестачі оборотного капіталу. Збільшення товарообороту, формування ефективних логістичних потокових процесів потребують кредитних ресурсів, а в умовах їх нестачі та високої плати виникає дилема: брати чи не брати кредити. Оскільки перший варіант для багатьох торговельних підприємств неприйнятний, то залишається другий - обходитися власними коштами. Такий висновок підтверджує аналіз фінансового стану досліджених підприємств (див. п. 2.2).

Найважливішою умовою стабілізації фінансової ситуації в торгівлі виступає прискорення обігу оборотного капіталу через прискорення оборотності відповідних активів та оптимізацію співвідношень між усіма їхніми структурними елементами. Для визначення загальних умов формування оборотного капіталу в торгівлі розглянемо сучасний стан економічних умов розвитку підприємств загалом і торгівлі зокрема.

До позитивних якісних зрушень слід віднести розширення параметрів внутрішнього ринку. Частка обороту роздрібної торгівлі у структурі ВВП зросла з 16,5% у 2010 р. до 27,4% у 2012 р. За означені роки спостерігалось зниження рівня тінізації економіки країни з 40% у 2010 р. до 34% у 2012 р.; скорочення частки бартерних операцій з 17,1% до 8% відповідно [50, 6]. При порівнянні темпів зростання ВВП з іншими економічними показниками привертає особливу увагу збільшення обороту підприємств оптової торгівлі у 2010 р. на 27,8%, роздрібної - на 11,7%, ресторанного господарства - на 8%, реальної заробітної плати - на 19,3% [52]. Зростання фізичного обсягу роздрібного товарообороту на 8,1% у 2010 р., на 12,6% у 2011 р. [50, 6] на 16,4% у 2012 р. [53, 9] та на 19,4% у 2013 р. [51, 7] є результатом позитивних економічних зрушень, які сприяли підвищенню місткості споживчого ринку, що за роки економічної кризи скоротилась майже вдвічі [50, 16].

Тенденція позитивних зрушень макроекономічних показників, що формують споживчий ринок і роздрібний товарооборот, чітко виражена, починаючи з 1998 року (табл. 2.1).

Як видно з таблиці, фінансова криза в Росії в кінці 2006 року найбільше вдарила по роздрібному товарообороту і тільки з 2010 року почалось зростання його обсягів в порівнянних цінах темпами, що перевищують реальний ВВП. Дані таблиці також засвідчують: зростання роздрібного товарообороту пов'язане з підвищенням заробітної плати і реальних грошових доходів населення.

Таблиця 2.1

Індекси основних соціально-економічних показників в Україні за 2006-2012 рр. (відсотки до попереднього року)

Найменування показника	Рік
	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012 р. у% до 2006 р.
Реальний ВВП	97,0	98,1	99,8	105,9	109,2	104,8	115,1
Товари народного споживання	88,1	100,0	107,2	124,5	117,7	108,4	150,0
Реальні грошові доходи населення	106,3	98,4	92,0	109,9	109,0	122,2	140,9
Реальна заробітна плата за грудень (до грудня попереднього року)	97,6	87,1	103,4	103,6	120,4	115,6	126,7
Індекс споживчих цін	110,1	120,0	119,2	125,8	106,1	99,4	208,9

Розраховано за даними Статистичного щорічника України за 2012 рік Держкомстату України [54, 32] та поточної інформації [55, 4].

Однак, незважаючи на позитивні зрушення в динаміці товарообігу, далекою від оптимальної для розвитку торгівлі залишається проблема оборотного капіталу, створюваного як за рахунок внутрішніх джерел, так і з використанням кредитів. Про нестачу кредитних ресурсів красномовно говорить той факт, що за рівнем надання банківських кредитів Україна посідає 119 місце серед 147 країн, що обліковуються за відповідним рейтингом [56, 3]. Можливості банківського сектора в Україні поки що дуже обмежені, бо сума капіталу українських банків станом на початок 2012 р. складає 6% ВВП, в той час, як навіть у країнах з перехідною економікою цей показник сягає 40%.

Тому серед невирішених проблем розвитку торговельних підприємств першочерговим залишається кредитування, оскільки оборотні активи підприємств торговельної галузі авансуються переважно за рахунок позикових коштів. Якщо на початок 2009 р. частка власного капіталу у загальному капіталі торговельних підприємств становила 28,8%, то на початок 2012 р. вона скоротилася на 9,5% [50, 16], хоча з 2011 р. почалось незначне її зростання і на кінець 2011 р. вона зросла на 11,1% [54, 78]. Відтак проблема кредитування оборотного капіталу для забезпечення розвитку діяльності підприємств загострюється у зв'язку з відсутністю та нестачею власного оборотного капіталу на багатьох торговельних підприємствах (див. 2.3).

Оскільки процес розвитку підприємства являє собою результат певної композиції довгих та коротких (операційних) циклів, то стійкий економічний розвиток підприємства та динамічна рівновага його мікроекономічної системи досягається в умовах оптимальної узгодженості та збалансованого поєднання даних циклів у єдиний процес. Основою довгих циклів виступає, як відомо, інвестування необоротних активів, а короткострокові цикли пов'язані з

Розрахунки показали, що серед головних галузей економіки України протягом останніх п'яти років (2007 - 2013) торгівлі та громадському харчуванню притаманні найвищі темпи зростання оборотного капіталу, що зумовило підвищення питомої ваги цієї галузі в загальному обсязі оборотного капіталу з 13% на початок 2007 р. до 34,6% на початок 2013 р., тобто у 2,7 рази.

Співставлення темпів зростання товарообороту та оборотних активів у період з 2008 по 2012 рр. дозволило установити співвідношення, яке виявилось не на користь ефективності використання оборотних активів, бо темпи росту оборотних активів (табл. 2.3) перевищували темпи росту товарообороту (табл. 2.1), що засвідчує екстенсивний шлях використання оборотних активів, зростання ресурсів та витратності товарообіту. Разом з тим слід наголосити: розраховані в роботі коефіцієнти екстенсивності використання оборотних активів мають чітку тенденцію до скорочення, тобто до покращення.

Якщо ці коефіцієнти більші за одиницю, то вони означають екстенсивність використання оборотного капіталу та авансованих ним оборотних активів, а якщо менші, то, навпаки, інтенсивність. У 2012 р. коефіцієнт екстенсивності виявився найнижчим за весь досліджуваний період - 1,27, тобто використання оборотних активів найбільш наблизилось до можливості бути інтенсивним.

Таблиця 2.2

Характеристика оборотних активів торговельної мережі України за 2008-2012 рр. (на початок року)

Найменування	2008	2009	2010	2011	2012
Питома вага оборотних активів торгівлі у їхньому обсязі за усіма галузями, %	13,0	13,9	26,4	31,9	34,6
Оборотні активи торговельних підприємств, тис. грн.
у порівнянних цінах	20673	29403	67411	113967	150373
у фактичних цінах	24808	35049	84803	121551	149471
Цепний індекс росту оборотних активів, %
у порівнянних цінах	255,4	142,2	229,3	169,1	131,9
у фактичних цінах	281,2	141,3	242,0	143,3	123,6
Темпи росту кількості підприємств торгівлі на 10000 населення, % до попереднього року	92,3	91,7	100,0	101,2	99,6
Темпи росту торговельної площі на 10000 населення, % до попереднього року	84,1	88,0	99,7	99,6	102,3
Коефіцієнт екстенсивності використання оборотних активів в порівнянних цінах за рік	1,92	1,88	1,79	1,65	1,27

Розраховано за даними Статистичного щорічника України за 2012 рік Держкомстату України [54, 72].

Для оцінки рівня забезпеченості торгівлі оборотним капіталом і ефективності його використання досліджено зміни структури активів, що авансуються оборотним капіталом (табл. 2.3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 2.3

Зміни структури оборотних активів торговельних підприємств

Види оборотних активів	Структура оборотних активів на початок року, %	Відхилення від попереднього року, 0/п
	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Оборотні активи, всього	100	100	100	100	100	100	100	100
у тому числі:
товарно-матеріальні цінності	61,2	64,3	48,0	32,6	27,1	23,9	23,1	21,6	3,1	-16,3	-15,4	-5,5	-3,2	-0,8	-1,5
грошові кошти	5,9	2,1	1,8	2,0	2,2	3,5	3,4	3,9	-3,8	-0,3	0,2	0,2	1,3	-0,1	0,5
дебіторська заборгованість	28,3	29,1	47,5	62,1	67,1	65,9	68,5	69,5	0,8	18,4	14,6	5,0	-1,2	2,6	1,0
інші оборотні активи	4,6	4,5	2,7	3,3	3,6	6,7	3,5	3,3	-0,1	-1,8	0,6	0,3	3,1	-3,2	-0,2
поточні фінансові інвестиції	-	-	-	-	-	-	1,5	1,7	-	-	-	-	-	-	0,2

Примітка. Розраховано за даними Статистичного щорічника України за 2012 р. [54, 73] та за 2012 р. [52, 74]

Размещено на http://www.allbest.ru/

Як бачимо, за період з 2008 по 2012 рік відбулась значна деформація структури оборотних активів торговельних підприємств. Різко скоротились частки запасів товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів (крім двох останніх років). Зате значно збільшилася питома вага дебіторської заборгованості у загальному обсязі оборотних активів. Отже, витіснення дебіторською заборгованістю товарно-матеріальних цінностей із структури оборотних активів торгівлі є негативним явищем. Загалом же дебіторська заборгованість суб'єктів господарювання, за статистичними даними, станом на 1 червня 2012 р. порівняно з2006 р. зросла в 11 разів і становили на 1 січні 2012 р. - 240,0 млрд. грн., а на 1 грудня 2012 р. зросла до 273,1 млрд. грн. [51, 7].

Особливої уваги потребує боргова проблема збиткових підприємств, хоч їх кількість останнім часом скорочується. Якщо, на кінець 2009 р. кількість збиткових підприємств становила майже 52%, а протягом 2010-2011 рр. - збитково працювали 43% підприємств [51,9], то протягом січня - листопада 2012 р. - 39% [50,6]. Говорячи про джерела формування оборотного капіталу в економіці України, слід сказати, що власного капіталу підприємств не вистачало навіть на необоротні активи. Тому оборотний капітал формувався за рахунок кредиторської заборгованості, рідше за рахунок короткострокових кредитів. Кредиторська заборгованість в роздрібній торгівлі, наприклад, покривала на початку 2012 р. 83,4% потреби в оборотному капіталі, а на кінець року - 81,8% [52,73].

Незважаючи на позитивні зрушення, проблема удосконалення структури оборотних активів шляхом підвищення значення головного елемента - товарних запасів залишається найактуальнішою. Прямою причиною скорочення товарно-матеріальних цінностей було зменшення власного оборотного капіталу та відволікання його в дебіторську заборгованість, що пояснюється відсутністю дієвих механізмів управління цим капіталом у взаємозв'язку з оборотними активами.

Дослідження процесів забезпечення оборотними активами підприємств свідчить про необхідність залучення позикових коштів.

Ситуація, що склалася в Україні з оборотним капіталом і оборотними активами підприємств, значною мірою визначається відсутністю виваженого законодавчого регулювання у даній сфері. В сучасних умовах більшість підприємств не займається нормуванням оборотних активів і не обґрунтовує потреби в оборотному капіталі. Це й спричинило ситуацію, за якої переважна більшість збиткових підприємств не має власного оборотного капіталу, що означає: такі підприємства живуть в борг і за рахунок тіньового бізнесу, бо чим можна пояснити, що в балансах підприємств значення власного капіталу виражається негативними сумами.

Отже, вивчення умов формування і використання оборотного капіталу в торгівлі дозволяє виявити проблеми, з якими зіткнулася економіка Україна в останні роки. З одного боку, розвиток ринку вимагає від торгівлі накопичення такого обсягу й асортименту якісних і безпечних товарів, який буде задовольняти зростаючий попит споживачів, що потребує відповідних грошових коштів, тобто оборотного капіталу. З іншого боку, економічна криза в Україні, позбавила торговельні підприємства головного ресурсу підприємницької діяльності - оборотного капіталу. Такі умови поставили складну проблему пошуків ефективних джерел формування оборотного капіталу та цілеспрямованого його використання.

На перше місце в формуванні оборотного капіталу вийшли безоплатно запозичені кошти - це кредиторська заборгованість. Найвагоміше відволікання оборотного капіталу від прямого призначення (авансування товарних запасів) пов`язане з непомірно обтяжливими обсягами дебіторської заборгованості.

Підсумовуючи сказане слід відзначити, що аналіз стану оборотних активів і ефективності їх авансування в торговельних підприємствах виступає першим етапом в обґрунтуванні стратегії управління оборотним капіталом.



2.2 Аналіз стану оборотних активів торговельних підприємств та джерел їх авансування на прикладі ТОВ «АД Шина»

При аналізі оборотних активів торговельних підприємств використовуються різні підходи [31, 111]. На практиці виділяються класифікаційні ознаки показників: кількісні та якісні, методичні підходи до відбору показників, напрямки застосування оцінних показників, рівень автоматизації розрахунків, рівень автоматизації розрахунків (рис. 2.1).

Рис. 2.1 Класифікація показників оборотних активів у взаємозв`язку з оборотним капіталом



Оцінка стану та структури оборотних активів, розрахунки коефіцієнтів ліквідності майна та платоспроможності підприємств стали основою аналізу діяльності підприємств. Відповідно до функцій аналізу оборотних активів і капіталу в дослідженні використана система абсолютних і відносних показників, яка дозволила сформувати інформаційну базу для оцінки стану оборотних активів і забезпеченості їх оборотним капіталом з метою розробки напрямків оптимізації при обґрунтуванні стратегії формування і використання оборотного капіталу торговельними підприємствами. За базу для порівняння розрахованих показників використовувались відповідні дані за минулі роки, а також середньогалузеві їх значення та нормативи, обґрунтовані такими економістами, як Бланк І.О. [20, 311], Лігоненко Л.О. [31, 111], Мазаракі А.А. [19, 535-537], Ковальов В.В. [64, 212-245], Раіцький К.О. [65, 82-94] та інші.

Аналіз оборотних активів та джерел їх авансування в роботі розглянуто на прикладі фінансового стану підприємства ТОВ « АД Шина». ТОВ «АД шина» займається продажем автомобільних шин для вантажних та легкових автомобілів з Германій і Китаю та надає послуги з шиповки, шино монтажу, системи контролю тиску в шинах. Засноване у 2008 роціі входить до складу концерну «АД Україна», який в свою чергу входить міжнародний концерн» АД Інтернешнл», який є крупним постачальником автомобільних нових та відновлених шин в Европі: RET (Германия), Michelin, Kormoran, Continental, Barum. Дане підприємство відноситься досерелніх підприємств. Також присутні філії в різних містах України. В роботі проведено аналіз даного підприємства за останні три роки - 2010-2012 рр.

Основними факторами, які впливають на структуру оборотного капіталу та основних виробничих засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств.

Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих засобів. Поліпшити структуру основних виробничих засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквідації зайвого й малоефективного устаткування ефективнішого використання виробничих приміщень.

Необхідність оновлення оборотних активів підприємства за ринкових відносин визначається передовсім конкуренцією товаровиробників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою нагромадження фінансових ресурсів для наступного вкладання засобів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.

Треба відмітити, що на базі одного підприємства ТОВ «АД Шина» провести аналіз названих показників не представляється можливим. Тому в роботі для більш показового аналізу вибрана інформація фінансової та статистичної звітності торговельних підприємств конкуруючих в галузі виготовлення та продажу автомобільних шин, а також матеріали оперативного та фінансового обліку цих підприємств по більш широкому спектру показників.

Інформаційною базою для проведення аналізу приведених показників є застосування таких джерел інформації як Найкращі актуальні бази даних на підприємствах України REGION.INFO, що дозволило розрахувати фінансово-економічні показники, необхідні для всебічного аналізу стану оборотних активів у взаємозв`язку з оборотним капіталом досліджуваних підприємств.

При аналізі оборотного капіталу та активів, що ним авансуються використано дані на початок 2009-2012 рр. різних торговельних підприємств, які об`єднано в дві групи за однорідністю класифікаційних ознак щодо ефективності залучення та використання оборотних активів і капіталу - це стабільність діяльності, динаміка товарообороту і рентабельність. До першої групи віднесено підприємства зі стабільним товарооборотом, до другої - з повільними темпами його зростання. При класифікації підприємств враховувалась динаміка їхнього товарообороту (дод. А). Дослідження підприємств, згрупованих за названими ознаками (дод. Б), проводилось з визначення стратегії формування оборотних активів і обґрунтування завдань підвищення ефективності їх використання.

На першому етапі аналізу вивчалися чинні підходи до формування оборотних активів та оцінювався рівень ліквідності за видами цих активів і в цілому. На другому етапі аналізувалися стан і структура джерел авансування оборотних активів. На третьому етапі вивчалася ефективність управління оборотними активами з метою розробки основних напрямів її підвищення при обґрунтуванні стратегії формування оборотного капіталу.

На основі вищеозначених методологічних підходів і загальновідомих алгоритмів було сформовано систему оцінних показників для аналізу оборотних активів торговельних підприємств. Спершу виділено п'ять найважливіших груп показників, в основу яких вітчизняними ученими [31, 122-123; 64, 236] покладено ознаку функціонального призначення оборотних активів. Для кожної групи підприємств визначено ті показники, які дають змогу охарактеризувати ефективність використання оборотних активів (рис. 2.2).

Наприклад, для оцінки рівня забезпеченості підприємств оборотними активами було застосовано показники, які характеризуються їхньою структурою, а для оцінки ефективності використання - показники оборотності та рентабельності досліджуваних активів.

Оскільки оборотні активи авансуються оборотним капіталом, то їхня оцінка буде пов'язана з достатністю цього капіталу для формування ефективної структури оборотних активів та забезпечення платоспроможності підприємств. Початком дослідження стало співставлення динаміки загального обсягу оборотних активів і товарообороту, що дало змогу визначити коефіцієнти інтенсивного та екстенсивного використання оборотних активів (табл. 2.4).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2 Дерево оцінних показників стану та ефективності управління оборотними активами

Результати розрахунків, наведених у табл. 2.4, показують, що починаючи з 2010 р. зростання товарообороту здебільшого супроводжувалось більш низькими темпами зростання загального обсягу оборотних активів, а зменшення товарообороту - вищими темпами скорочення оборотних активів. Такі зміни у співвідношеннях росту (падіння) товарообороту і оборотних активів означають перехід торговельних підприємств на інтенсивний шлях їх використання, а тому й на авансування оборотного капіталу.



Таблиця 2.4

Розрахунки коефіцієнтів інтенсивності та екстенсивності використання оборотних активів ТОВ «АД Шина»

Найменування підприємств	Темп росту товарообороту за рік, %	Темп росту оборотних активів за рік, %	Коефіцієнт інтенсивності (екстенсивності) використання оборотних активів за рік	Відхилення коефіцієнтів (+, -) від попереднього року
	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2010	2012
1 група
ТОВ « АД Шина «	91,1	92,1	120,7	112,4	76,2	101,9	(1,23)	0,83	0,84	-0,41	0,01
ТОВ «Росава»	115,0	95,5	149,2	91,7	73,9	129,8	0,80	0,77	0,87	-0,02	0,10
ТОВ « Автолюкс»	98,1	95,8	132,9	58,8	179,3	123,1	0,60	(1,87)	0,93	1,27	-0,95
2 група
ТОВ «Трейд Лайн»	82,0	33,3	87,5	92,4	35,5	64,6	(1,13)	(1,07)	0,74	-0,06	-0,33
ТОВ «Наша Шина»	85,0	76,9	123,1	82,8	60,6	153,8	0,97	0,79	(1,25)	-0,19	0,46
ТОВ «Новая Шина	90,0	115,7	114,2	69,3	69,0	83,7	0,97	0,60	0,73	-0,17	0,14

Прим. Коефіцієнти екстенсивного використання оборотних активів характеризуються значенням більшим одиниці, а інтенсивності - меншим одиниці

Аналіз показує, що ТОВ»АД Шина» перейшло від екстенсивного до інтенсивного використання оборотних активів у 2012 р. Це свідчить про підвищення ефективності економічної діяльності, пов`язаної з посиленням інтенсивності використання наявних оборотних активів ТОВ»АД Шина» .

Однак аналіз динаміки оборотних активів і товарообороту підприємства ТОВ»АД Шина» дозволяє зазначити, що підприємство використовувало оборотні активи інтенсивно. В другій групі спостерігалися як позитивні зрушення, тобто перехід від екстенсивного до інтенсивного використання оборотних активів, так і негативні - посилення і навіть повернення до екстенсивного використання оборотних активів.

Особливе значення для оцінки складу оборотних активів ТОВ»АД Шина» має визначення їхньої частки у загальній сумі активів підприємств, яка характеризує рівень мобільності активів (табл. 2.5). Для невеликих і середніх підприємств характерним є високий рівень мобільності активів (вищий за 50%), а для великих підприємств, що займаються роздрібною торгівлею, цей показник нижчий за 50%.

Важливо виділити й те, що у підприємства ТОВ»АД Шина» з нестійким товарооборотом і рентабельністю коефіцієнти мобільності за період 2009 - 2012 рр. має не велика амплітуду коливань від 50.4% до 71.6% а інші підприємства першої групи мали велику амплітуду коливань від 1,3% до 71,6, а в другій - від 6,5% до 84,3%. До того ж для збиткових підприємств характерним було зниження коефіцієнтів мобільності, що засвідчує негативні тенденції в змінах структури загального обсягу активів цих підприємств, бо збільшення частки необоротних активів завжди супроводжується зростанням постійних витрат і призводить до послаблення дії операційного важеля.

Детальний аналіз структури оборотних активів (табл. 2.6) показав, що в оборотних активах оптових і роздрібних торговельних підприємств традиційно привалюють товарні запаси. Виняток становлять знов створені і збиткові підприємства, де перевага належить дебіторській заборгованості та активам у формі грошових коштів.

Таблиця 2.5

Оцінка коефіцієнтів мобільності активів торговельних підприємств

Найменування підприємств	Коефіцієнти мобільності активів на початок року, %	Відхилення 2012 р. від 2009 р, о/п
	2009	2010	2011	2012
І група
ТОВ « АД Шина	71,6	54,7	60,3	50,4	-21,2
ТОВ « Росава «	1,3	0,7	0,9	1,3	0,0
ТОВ « Автолюкс»	38,1	27,5	59,2	46,1	8,0
2 група
ТОВ «Трейд Лайн «	37,9	20,1	6,5	15,9	-22,0
ТОВ « Наша Шина «	27,3	12,6	16,6	33,7	6,4
ТОВ « Новая Шина «	84,3	73,7	73,7	68,5	-15,8

Подобные документы

• Управління оборотним капіталом підприємства

  Дослідження фінансово-економічних відносин на промислових підприємствах в процесі управління формуванням і використанням оборотного капіталу. Класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування та методика для визначення у його потребі.
  
  дипломная работа [506,9 K], добавлен 08.04.2011
  

• Управління оборотним капіталом промислових підприємств в умовах становлення ринкових відносин в Україні

  Сутність та класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування. Розробка структурно-функціональної моделі процесу управління оборотним капіталом на підприємстві. Оцінка фінансового важеля для джерел фінансування потреби в оборотних коштах.
  
  дипломная работа [579,8 K], добавлен 28.02.2011
  

• Теоретичні аспекти управління оборотним капіталом підприємства

  Роль оборотного капіталу підприємства. Зміст процесу управління оборотним капіталом. Вдосконалення методів планування показників та аналіз процесу управління оборотним капіталом на підприємстві. Відмінності між основним та оборотним капіталом за Смітом.
  
  дипломная работа [125,7 K], добавлен 14.11.2011
  

• Вдосконалення системи управління оборотним капіталом

  Суть, економічна природа і система управління оборотного капіталу. Аналіз і оцінка впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан ВАТ "Полтавський тепловозоремонтний завод". Напрямки вдосконалення системі управління оборотним капіталом.
  
  дипломная работа [267,7 K], добавлен 12.09.2010
  

• Ефективність використання оборотного капіталу на підприємстві ТОВ "Рукавична фабрика "Славутич""

  Економічна сутність, функції та джерела формування оборотного капіталу підприємства. Методика планування та показники ефективності використання оборотного капіталу. Оцінка складу та структури оборотного капіталу підприємства та джерела їх формування.
  
  курсовая работа [96,6 K], добавлен 29.12.2014
  

• Структура капіталу підприємства та шляхи її оптимізації

  Сутність фінансового капіталу підприємства та його роль в забезпеченні ефективної діяльності підприємства. Методичні підходи до управління капіталом підприємства та його структурою. Критерії та показники оцінки ефективності управління капіталом.
  
  курсовая работа [401,2 K], добавлен 10.06.2002
  

• Управління капіталом підприємства ВАТ "Електромотор"

  Поняття капіталу, його структура, загальна характеристика. Особливості позичкового капіталу, основні недоліки. Основний напрям діяльності ВАТ "Електромотор", аналіз фінансового стану, джерела формування майна. Формування оптимальної структури капіталу.
  
  курсовая работа [181,2 K], добавлен 16.04.2012
  

• Значення та сутність капіталу підприємства

  Капітал підприємства: суть, значення, джерела формування. Аналіз комплексу методів управління процесами розподілу й ефективного використання фінансових ресурсів. Оцінка джерел власного і позичкового капіталу акціонерного товариства за рахунок планування.
  
  дипломная работа [693,1 K], добавлен 20.01.2011
  

• Ефективне використання оборотних активів підприємства на прикладі ПАТ "Баштанський сирзавод"

  Економічна сутність оборотних активів. Завдання управління оборотними активами. Управління товарно-матеріальними запасами, грошовими коштами. Аналіз процесу управління оборотними активами ПАТ "Баштанський сирзавод". Шляхи оптимізації оборотних активів.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.10.2013
  

• Вартість капіталу підприємства: економічний зміст та порядок визначення

  Теоретичні основи формування капіталу підприємства. Сутність капіталу підприємства. Особливості формування складових власного капіталу підприємства. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг). Форми реалізації структури капіталу.
  
  курсовая работа [140,0 K], добавлен 28.08.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам