Управління оборотним капіталом підприємства

Примітка. Розраховано за первинними даними досліджених підприємств і дод. А.

Найвища питома вага товарних запасів (80-90%) характерна для оборотних активів великих підприємств з універсальним асортиментом. Крім того, на більшості підприємств спостерігалось зростання значення запасів в оборотних активах, що засвідчує краще товарне забезпечення товарообороту. Ті підприємства, які мали невелику частку товарних запасів у загальному обсязі цих активів на початку 2009 р. поступово збільшували її впродовж досліджуваного періоду. Винятком стали лише підприємства першої групи, бо починаючи з 2009 р. більш характерним для них було зменшення питомої ваги товарних запасів в оборотних активах до того ж темпами значно вищими ніж обсяг реалізації, що підтверджує перехід до інтенсивного шляху використання товарних запасів. Найбільшу стабільність у підтриманні частки товарних запасів на приблизно однаковому рівні мають підприємства другої групи, динаміка товарних запасів яких найбільш наближена до динаміки товарообороту.

В практиці управління оборотними активами, зокрема товарними запасами, найбільш раціональним прийнято вважати таке співвідношення між темпами приросту товарних запасів та товарообороту, яке виражається формулою [19, 194]:

(2.1)

де - темп приросту товарних запасів, %;

- темп приросту товарообороту, %.

Наведена формула засвідчує, що раціональним є таке нарощування товарних запасів, яке забезпечує приріст товарообороту на рівні темпу приросту товарних запасів у другій степені.

Розрахунки показників раціональності використання товарних запасів торговельними підприємствами за 2012 р., незважаючи на покращення структури оборотних активів і зростання товарообороту ТОВ «АД Шина», підтвердили нераціональність використання товарних запасів в системі забезпечення приросту товарообороту (табл. 2.7).

Як видно з таблиці, характерним для ТОВ «АД Шина» та інших підприємств на ринку торгівлі було відхилення фактичних темпів приросту або скорочення товарних запасів від раціональних. Таке відхилення було неефективним для діяльності підприємства ТОВ «АД Шина». Фактичний приріст товарних запасів перевищував раціональні потреби у забезпеченні приросту товарообороту, що негативно вплинуло на ефективність використання оборотного капіталу при авансуванні зайвих обсягів товарних запасів. Отже, дослідження показало, що підприємство не застосовує ефективних підходів до формування та використання товарних запасів, бо не має стратегії забезпечення оборотними активами, без яких не можливе ефективне управління формуванням і використанням оборотного капіталу.

авансування торговельний оборотний капітал

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 2.6

Динаміка структури оборотних активів торговельних підприємств

Найменування підприємств	Питома вага в оборотних активах на початок року, %
	Товарні запаси	Дебіторська заборгованість	Грошові кошти та їх еквіваленти	Інші оборотні активи
	2009	2010	2011	2012	2009	2010	2011	2012	2009	2010	2011	2012	2009	2010	2011	2012
І група
ТОВ «« АД Шина «	54,5	60,9	60,1	64,4	11,0	13,3	6,9	5,0	31,3	25,8	33,0	30,6	3,2	0,0	0,0	0,0
ТОВ « Росава «	86,3	56,8	34,7	58,2	9,6	28,6	34,4	22,1	4,0	14,6	30,9	19,7	0,1	0,0	0,0	0,0
ТОВ « Автолюкс «	52,9	58,3	72,9	43,2	40,5	35,8	23,0	41,7	2,8	5,9	4,1	15,1	3,8	0,0	0,0	0,0
2група
ТОВ» Трейд Лайн «	81,3	67,3	88,5	19,0	15,6	29,8	7,7	0,0	3,1	2,9	3,8	81,0	0,0	0,0	0,0	0,0
ТОВ « Наша Шина «	17,1	30,0	16,8	10,1	20,4	57,5	82,6	85,4	7,8	12,5	0,6	4,5	54,7	0,0	0,0	0,0
ТОВ « Новая Шина «	26,8	35,1	51,3	58,4	62,6	46,4	23,1	34,5	4,4	7,0	13,8	7,1	6,2	11,5	11,8	0,0

Примітка. Розраховано за даними дод. А.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 2.7

Аналіз раціональності використання товарних запасів у 2012 році ТОВ «АД Шина»

Торговельні підприємства	Темп приросту (падіння) товарообороту, %	Темп приросту (падіння) середніх товарних запасів, %	Темп раціонального приросту товарних запасів, %	Відхилення фактичних темпів приросту (падіння) товарних запасів від раціональних (+, -), 0/п
1 група
ТОВ «АД Шина»	20,7	7,6	4,5	3,0
ТОВ « « Росава «	49,2	-80,4	7,0	73,4
ТОВ « Автолюкс «	32,9	10,3	5,7	4,6
2 група
ТОВ « Трейд Лайн «	-12,5	-77,8	-3,5	-74,3
ТОВ « Наша Шина «	23,1	33,3	4,8	28,5
ТОВ « Новая Шина «	14,2	11,1	3,8	7,4

Примітка. Розраховано за даними додатку А.

На другому місці за значенням знаходиться, на жаль, дебіторська заборгованість, частка якої за досліджений період мала тенденцію до зростання. На підприємстві ТОВ «АД Шина», як підприємства оптової торгівлі на початок 2012 року прослідковувалось поступове збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості, що цілком співпадає з загальними тенденціями змін структури активів на українських підприємствах (див. п. 2.1). У першу чергу це пов`язано з уповільненням платіжного обороту в країні.

Аналіз структури дебіторської заборгованості показав, що на ТОВ «АД Шина» та більшості підприємств привалює дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (табл. 2.8).



Таблиця 2.8

Структура дебіторської заборгованості ТОВ «АД Шина»

Торговельні підприємства	Питома вага дебіторської заборгованості на початок року,% до підсумку
	за товари, роботи, послуги	за векселями	за розрахунками з бюджетом	за іншими розрахунками
1 група	2011	2012	2011	2012	2011	2012	2011	2012
ТОВ «АД Шина»	24,5	69,2	3,2	3,6	8,9	11,2	63,4	16
ТОВ « Росава «	30,2	12,7	4,8	4,9	12,4	11,6	52,6	70,8
ТОВ « Автолюкс «	73,6	59,1	1,2	2,4	11,7	22,5	13,5	16
2 група
ТОВ « Трейд Лайн «	6,5	50,0	4,0	4,8	22,8	25,7	66,7	19,5
ТОВ « Наша Шина «	2,9	0,8	3,4	14,2	14,1	11,6	79,6	73,4
ТОВ « Новая Шина «	6,4	10,1	27,1	34,4	10,2	13,9	56,3	41,6

Примітка: Розрахунки проведено на основі первинних даних досліджуваних підприємств (дод. А).

На підприємствах оптової торгівлі (на прикладі ТОВ «АД Шина»), як показали розрахунки, частка дебіторської заборгованості значно перевищує аналогічний показник підприємств роздрібної торгівлі. Головною причиною високого рівня дебіторської заборгованості у структурі оборотних активів є введення обов'язкової попередньої оплати товарів і порушення строків постачання завчасно оплачених товарів. І тільки ті підприємства, які застосовують оплату товарів з відстроченням платежів або на умовах комерційного (товарного) кредиту, мають раціональну структуру оборотних активів.

З метою оцінки достатності оборотних активів для забезпечення ефективності торгівлі обчислено коефіцієнти операційної платоспроможності та негайної ліквідності (табл. 2.9).

На основі проведених розрахунків можна зробити висновки: рівень операційної платоспроможності виявився задовільним у 60% досліджених підприємств, що свідчить про достатність їхніх грошових коштів для покриття поточних витрат на здійснення господарсько-фінансової діяльності. Дефіцит грошових коштів на початок 2012 р. постійно відчували більшість підприємств.

Таблиця 2.9

Розрахунки коефіцієнтів достатності грошових коштів ТОВ» АД Шина» (на початок року)

Торговельні підприємства	Операційна платоспроможність	Негайна ліквідність
	2009	2010	2011	2012	2009	2010	2011	2012
1 група
ТОВ «АД Шина»	8,68	5,02	1,21	7,89	0,31	0,28	0,13	0,44
ТОВ « Росава «	1,46	2,96	4,48	6,09	0,01	0,05	0,18	0,29
ТОВ « Автолюкс «	1,45	1,87	1,91	6,08	0,03	0,06	0,01	0,04
2 група
ТОВ « Трейд Лайн «	1,29	0,48	0,85	0,42	0,02	0,01	0,01	0,00
ТОВ «« Наша Шина	2,57	1,48	0,38	0,13	0,05	0,02	0,00	0,00
ТОВ « Новая Шина «	5,94	5,02	4,68	9,02	0,04	0,05	0,06	0,10

Примітка. При розрахунках використано первинні дані досліджених підприємств (додаток А)

Теорія фінансового менеджменту [20; 31; 66; 67; 68] виокремлює три принципові підходи до формування оборотних активів підприємств - консервативний, помірний та агресивний.

В торгівлі основою цих підходів має стати рівень достатності оборотних активів для забезпечення операційної діяльності підприємств, якою є реалізація товарів і торговельне обслуговування покупців. Для визначення підходів, які застосовувалися при формуванні оборотних активів ТОВ АД «Шина» та підприємств в сфері торгівлі автомобільними шинами, в роботі запропоновано коефіцієнт достатності оборотних активів для забезпечення основної операційної діяльності підприємства. Для торговельних підприємств цей коефіцієнт можна обчислювати за формулою:



(2.2)

де - коефіцієнт достатності оборотних активів для забезпечення товарообігу;

- середньорічний обсяг оборотних активів;

Т - річний обсяг товарообороту.

Для оцінки підходів до формування оборотних активів в роботі використано такі граничні величини цього показника:

для агресивної стратегії - < 0,3;

для помірної - 0,3 0,7;

для консервативної - > 0,7.

Проведений аналіз дозволив визначити види стратегічних підходів до формування оборотних активів, які застосовувалися дослідженими торговельними підприємствами у 2010 - 2012 роках (табл. 2.10).

Таблиця 2.10

Види стратегічних підходів до формування оборотних активів підприємств

Торговельні підприємства	2010 рік	2011 рік	2012 рік
		Вид стратегії		Вид стратегії		Вид стратегії
1	2	3	4	5	6	7
1 група
ТОВ «АД Шина»	0,06	агресивна	0,04	агресивна	0,04	Агресивна
ТОВ « Росава «	0,05	агресивна	0,05	агресивна	0,03	Агресивна
ТОВ « Автолюкс «	0,11	агресивна	0,26	агресивна	0,20	Агресивна
2 група
ТОВ « Трейд Лайн «	0,07	агресивна	0,07	агресивна	0,05	Агресивна
ТОВ « Наша Шина «	0,06	агресивна	0,06	агресивна	0,04	Агресивна
ТОВ « Новая Шина «	0,7	помірна	0,73	консервативна	0,11	Агресивна



Установлено, що починаючі з 2010 підприємство ТОВ «АД Шина» дотримувались агресивної стратегії формування оборотних активів. Наскільки ефективним виявилось застосування визначеної стратегії показано в п.п. 2.3 роботи.

2.3 Аналіз ефективності авансування оборотного капіталу підприємств

Вибір системи авансування оборотного капіталу в активи торговельних підприємств відноситься до стратегії фінансового управління. Розробка такої стратегії потребує оцінки достатності наявного оборотного капіталу для авансування необхідних активів підприємств, аналізу ефективності його формування й використання, розробки заходів щодо оптимізації обсягів оборотного капіталу, швидкості його обертання, забезпечення високого рівня ліквідності та фінансової стійкості підприємства.

Мета стратегії управління фінансовою діяльністю підприємства полягає насамперед у забезпеченні необхідного рівня самофінансування, який характеризується питомою вагою власних фінансових ресурсів у загальному обсязі і виражається коефіцієнтом фінансової автономії (незалежності). Підґрунтям розробки такої стратегії є аналіз рівня фінансової незалежності (табл. 2.11).

Таблиця 2.11

Динаміка коефіцієнтів фінансової незалежності ТОВ»АД Шина»

Торговельні підприємства	Коефіцієнти на початок року	індекс росту %	2012 р. у % до 2009 р.
	2009	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2012 р.
1 група
ТОВ «АД Шина»	0,03	0,28	0,39	0,48	93,33	139,29	123,08	1600,00
ТОВ « Росава «	0,95	0,98	0,99	0,98	103,16	101,02	98,99	103,16
ТОВ « Автолюкс «	0,61	0,74	0,44	0,63	121,31	59,46	143,18	103,28
2 група
ТОВ « Трейд Лайн «	0,41	0,32	0,09	0,82	78,05	28,13	911,11	200,00
ТОВ « Наша Шина «	0,61	0,24	0,22	0,14	39,34	91,67	63,64	22,95
ТОВ « Новая Шина «	0,11	0,88	0,98	0,30	800,00	111,36	30,61	272,73

Примітка. Коефіцієнти фінансової незалежності розраховано за даними статистичної звітності підприємств (дод. Б ) як відношення власного капіталу (без урахування збитків минулого і звітних періодів) до позиченого.

Розрахунки показали, що на початок 2012 року ТОВ «АД Шина» працювало зі стабільним товарооборотом і мало середній рівень забезпеченості власним капіталом. Аналіз показує, що зменшення власного капіталу є особливо характерним для збиткових підприємств, що призводить до повної їх залежності від внутрішніх і зовнішніх кредиторів. Таке становище відображається в балансах негативним значенням власного капіталу, що означає нестачу власного капіталу навіть на відшкодування збитків.

Нестачу власних коштів підтверджують і обчислені в роботі коефіцієнти фінансового левериджу (табл. 2.12), які виражаються відношенням власного капіталу до позикового [31, 127]. Цей показник дає можливість оцінити рівень забезпеченості позиковим капіталом і вірогідність повернення кредитів. Як видно з розрахунків, рівень забезпеченості позик власним капіталом протягом 2009-2012 рр. погіршився. І тільки на початку 2012 р. ситуація дещо покращилася, але підприємство ТОВ «АД Шина» ще не досягло нормативного рівня цього показника (норматив цього коефіцієнта 1). Для порівняння діяльності ТОВ «АД Шина» з іншими підприємствами показано, що надійну вірогідність повернення боргів мають підприємства першої групи.



Таблиця 2.12

Аналіз коефіцієнтів фінансового левериджу

Торговельні підприємства	Коефіцієнти на початок року	Індекс росту, %	2012 р. у % до 2009 р.
	2009	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2012 р.
1 група
ТОВ «АД Шина»	0,03	0,39	0,64	0,92	1300,00	164,10	143,75	3066,67
ТОВ « Росава «	19,00	49,00	99,00	49,00	257,89	202,04	49,49	257,89
ТОВ « Автолюкс «	1,56	2,85	0,79	1,70	182,69	27,72	215,19	108,97
2 група
ЗАТ ТПК « Трейд Лайн «	0,69	0,47	0,10	4,50	68,12	21,28	4500,00	652,17
ТОВ « Наша Шина «	1,56	0,32	0,28	0,16	20,51	87,50	57,14	10,26
ТОВ « Новая Шина «	0,12	7,33	49,00	0,43	610,33	668,49	0,88	358,33

Примітка. Розраховано за звітними даними досліджуваних підприємств (дод. Б).

Проведений аналіз стану капіталу підприємства ТОВ «АД Шина», засвідчує, що воно характеризується недостатністю власного капіталу, а тому підвищеним ризиком втрати фінансової незалежності. Треба відмітити, що ті підприємства, що мають достатню забезпеченість власним капіталом, стикаються з іншою проблемою, пов'язаною з падінням ефективності його використання.

За визначенням вітчизняних науковців, підвищення ефективності використання власного капіталу пов'язане з оптимальним співвідношенням між темпами росту активів підприємства і темпами росту його власного капіталу [19, 661].

Вивчення таких співвідношень показало, що темпи зростання, зокрема, оборотних активів підприємства ТОВ «АД Шина» протягом досліджуваного періоду були вищими ніж темпи росту власного оборотного капіталу.

Аналіз структури кредиторської заборгованості дозволив виявити, що в ній найбільшу питому вагу складає поточний борг за товари, роботи, послуги на переважній більшості. Звертає на себе увагу перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською ТОВ» АД Шина» (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Динаміка співвідношень кредиторської та дебіторської заборгованостей підприємств

Торговельні підприємства	Коефіцієнт на початок року	Відхилення від попереднього року (+, -)	2012 р. у %, до 2009 р.
	2009	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2012 р.
1 група
ТОВ «АД Шина»	9,29	6,85	10,82	20,73	-2,44	3,97	9,91	223,14
ТОВ « Росава «	41,73	10,72	3,06	8,25	-31,01	-7,66	5,19	19,77
ТОВ « Автолюкс «	2,56	2,65	4,14	1,91	0,09	1,49	-2,23	74,61
2 група
ЗАТ ТПК « Трейд Лайн «	10,02	11,29	182	0	1,27	170,71	-182,00	0,00
ТОВ « Наша Шина «	6,99	10,48	5,72	4,03	3,49	-4,76	-1,69	57,65
ТОВ « Новая Шина «	1,69	3,14	5,88	2,97	1,45	2,74	-2,91	175,74

Примітка. Розраховано за звітними даними досліджуваних підприємств [дод. А, Б].

Аналіз показує, що оборотний капітал підприємства ТОВ «АД Шина» формується переважно за рахунок кредиторської заборгованості, у тому числі й простроченої і також має місце тенденція до поступового збільшення коефіцієнта співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованостей. Треба відмітити, що прострочену кредиторську заборгованість можна виражати коефіцієнтами її ліквідності, які дозволяють оцінити можливість негайного погашення кредиторської заборгованості, термін сплати якої минув, і розраховуються як відношення залишку грошових коштів, їх еквівалентів та поточних фінансових інвестицій до простроченої кредиторської заборгованості (табл. 2.14).

Значення цих коефіцієнтів менші одиниці означають неспроможність підприємств швидко погасити навіть ту частку кредиторської заборгованості, яка прострочена. Як показали розрахунки у 2012 р. ситуація підприємства ТОВ « АД Шина» покращилась з обслуговування прострочених боргів в порівнянні з 2009 р. Тобто фінансовий стан підприємства ТОВ «АД Шина», як прибуткового, характеризується нестачею оборотного капіталу найперше в абсолютно ліквідній (грошовій) формі.

Таблиця 2.14

Розрахунки та аналіз ліквідності простроченої кредиторської заборгованості ТОВ «АД Шина»

Торговельні підприємства	Коефіцієнт ліквідності на початок року	Базисний темп росту ліквідності ,%	Відхилення ліквідності 2012 р. від 2009 р.
	2009	2010	2011	2012	2010	2011	2012	2012 р.
1 група
ТОВ «АД Шина»	1,67	2,6	3,85	3,94	155,69	230,54	235,93	2,27
ТОВ «Росава»	0,05	0,22	0,69	0,71	440,00	1380,00	1420,00	0,66
ТОВ «Автолюкс»	0,18	0,46	0,62	0,89	255,56	344,44	494,44	0,71
2 група
ТОВ «Трейд Лайн»	0,03	0,01	0,0	0,0	33,33	0,00	0,00	-0,03
ТОВ «Наша Шина»	0,14	0,06	0,0	0,0	42,86	0,00	0,00	-0,14
ТОВ «Новая Шина»	0,15	0,14	0,37	0,48	93,33	246,67	320,00	0,32

Примітка. Розраховано за звітними даними досліджуваних підприємств (дод. В).

Обґрунтування фінансової стратегії потребує визначення ефективних джерел залучення оборотного капіталу для авансування оборотних активів, оскільки власного капіталу у підприємства не вистачає навіть на інвестування необоротних активів підприємств. Складність розв`язання питань формування оборотного капіталу пов`язана з необхідністю забезпечення ефективності його залучення. Треба відмітити, що за умов одержання дорогих кредитів підприємства змушені авансувати частину власних грошових коштів (капіталу) в оборотні активи.

Таким чином, вибір ефективної стратегії формування оборотного капіталу зводиться до пошуків оптимальних джерел його залучення, що потребує аналізу структури оборотного капіталу за основними джерелами формування за попередній період, виходячи з наявності власного оборотного капіталу і оцінки рівня забезпеченості оборотних активів власним капіталом. Такий рівень (коефіцієнт) характеризується часткою власного капіталу у загальному обсязі оборотного капіталу.

Аналіз показує, що економічній літературі виділяють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості [69, 87; 70, 222-224]. До абсолютних показників найперше відносять наявність власних оборотних коштів, тобто чистого оборотного капіталу, який розраховується як різниця між обсягом власного та прирівняного до нього (довгострокові кредити) капіталу і обсягом капіталу, інвестованого в необоротні активи, або як різниця між обсягом авансованого в оборотні активи капіталу і поточною (короткостроковою) кредиторською заборгованістю. До відносних показників належить рівень забезпеченості оборотних активів власним капіталом. Оптимальне значення останнього показника визначено на рівні 30-40% [31, 127]. В ньому враховується співвідношення між низьколіквідними та високоліквідними активами. Нині економісти вважають, що власний оборотний капітал необхідно вкладати в оборотні активи низької ліквідності, до яких відносять ті оборотні активи, обсяг яких є практично незмінним у короткостроковому періоді. Також відзначається, що на практиці іноді до групи низьколіквідних відносять мінімально необхідний обсяг оборотних активів. Він може бути визначений, наприклад, на основі спостережень за декілька минулих років [71, 178]. Також до низьколіквідних активів відносять частку товарних запасів або інших матеріальних активів, які мають низьку швидкість реалізації [19, 530]. В роботі пропонується, до низьколіквідних оборотних активів, крім товарно-матеріальних запасів з низькою швидкістю реалізації, слід відносити й прострочену дебіторську заборгованість.

Проведені розрахунки дозволяють зробити висновок, що чим вищою є частка товарно-матеріальних запасів на підприємстві і чим довший термін їх обертання, тим вищим повинен бути коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним капіталом. Аналіз рівня забезпеченості оборотних активів власним капіталом (табл. 2.15) показав, що протягом 2009-2012 рр. підприємство ТОВ «АД Шина», які іньші підприємства галузі не мало власного оборотного капіталу. Треба відмітити, що це характерно для збиткових підприємств, які не мають власного капіталу для авансування оборотних активів, але й серед рентабельних є такі, що протягом досліджуваного періоду не авансують власний капіталу в оборотні активи.

Таблиця 2.15

Аналіз рівня авансування оборотних активів ТОВ «АД Шина» власним оборотним капіталом

Торговельні підприємства	Рівень забезпеченості на початок року, %	Відхилення 2012 р. від 2009 р., 0/п (+, -)
	2009	2010	2011	2012
1 група
ТОВ «АД Шина»	0,0	8,7	25,5	1,2	1,2
ТОВ «Росава»	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
ТОВ «Автолюкс»	0,0	5,1	4,8	20,3	20,3
2 група
ТОВ «Трейд Лайн»	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
ТОВ «Наша Шина»	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0
ТОВ «Новая Шина»	0,0	0,0	0,0	0,0	0,0

Примітка. Розраховано за звітними даними досліджуваних підприємств (дод. А, Б).

Виявлено також, що найбільш позитивні тенденції щодо забезпечення власним оборотним капіталом притаманні підприємствам зі стабільним товарооборотом. Досить високе значення показника забезпечення власним оборотним капіталом пояснюється високою часткою товарно-матеріальних запасів в оборотних активах та уповільненим їх обертанням.

Нульові значення коефіцієнта забезпеченості оборотних активів власним капіталом на початок 2012 року, навіть за умов невеликої частки низьколіквідних оборотних активів, вказують на вкрай ризиковані умови функціонування підприємства.

Найгірше фінансове становище, як уже відзначається, на збиткових підприємствах при падінні товарообороту. Треба відмітити, що чим вищою є частка оборотного капіталу у загальному обсязі власного капіталу підприємства, тим швидше воно зможе відреагувати на зміни кон'юнктури ринку, тим вища гнучкість використання власного капіталу. Дотримання відносно стабільного значення цього показника ТОВ «АД Шина» в межах 40 - 60% вважається оптимальним [19, 536]. За умов, якщо обсяг необоротних активів на підприємстві значно перевищує обсяг оборотних активів через високий рівень матеріально-технічної бази і різке падіння обсягів товарообороту рекомендоване оптимальне значення цього показника можливо зменшити до 15-25%. Особливе значення при цьому має маневреність капіталу, яка визначається коефіцієнтами маневреності активів підприємств та часткою низьколіквідних оборотних активів і характеризує можливість швидкої реакції на зміни кон'юнктури ринку.

Аналіз коефіцієнтів маневреності з урахуванням запропонованих оптимальних рівнів (табл. 2.16) показав, що на початок 2012 р. підприємство ТОВ «АД Шина» не досягло запропонованого рівня маневреності капіталу, а тому характеризуються уповільненою реакцією на зміни кон'юнктури ринку.

Таблиця 2.16

Динаміка коефіцієнтів маневреності власного капіталу ТОВ» АД Шина»

Торговельні підприємства	Коефіцієнти на початок року, %	2012 р. у% до 2011 р.
	2009	2010	2011	2012
1 група
ТОВ «АД Шина»	0,0	17,4	40,0	1,3	3,3
ТОВ «Росава»	0,0	0,0	0,0	0,0	-
ТОВ «Автолюкс»	0,0	1,9	6,6	14,8	24,2
2 група
ТОВ «Трейд Лайн»	0,0	0,0	0,0	0,0	-
ТОВ «Наша Шина»	0,0	0,0	0,0	0,0	-
ТОВ «Новая Шина»	0,0	0,0	0,0	0,0	-

Примітка. Розраховано за звітними даними досліджуваних підприємств (дод. Б).

Результатом проведеного в розділі аналізу ТОВ» АД Шина « стало визначення принципових підходів до оцінки та формування оборотного капіталу торговельних підприємств на базі системи формування оборотного капіталу з позицій вибору прийнятного рівня доходності та ризиків фінансової діяльності, розкритої в [19; 20; 33; 64; 69; 70; 72].

Для обґрунтування цих підходів оборотний капітал поділено на дві частини. Перша - це змінний оборотний капітал, що формується за рахунок короткострокових зобов`язань підприємств, а друга - постійний, що формується за рахунок власного і прирівняного до нього довгострокового позикового капіталу, тобто перманентного капіталу. Після виділення постійної та змінної частин оборотного капіталу оцінено рівень його спроможності авансувати потребу в постійних і змінних оборотних активах.

Аналіз діяльності підприємств [20, 311] показує, що виділяються три принципових стратегії формування оборотних активів, а тому й оборотного капіталу підприємств - це агресивна, помірна та консервативна. Якщо агресивний підхід полягає в мінімізації всіх видів оборотних активів, а відповідно й потреби в оборотному капіталі, то консервативний передбачає формування великих резервних обсягів оборотних активів, зокрема, товарних запасів на випадок активізації споживчого попиту та інших непередбачуваних обставин, що вимагає додаткових обсягів найперше власного оборотного капіталу. При нестачі власного оборотного капіталу, як підтверджує практика, підприємства вдаються до збільшення змінної його частини за рахунок позикового капіталу. Агресивний підхід до формування оборотного капіталу передбачає, що за рахунок власного оборотного капіталу авансується не більше 50% постійної частини оборотних активів, а решта постійних оборотних активів і вся змінна їхня частина авансується за рахунок короткострокового позикового капіталу. При помірному підході до формування оборотного капіталу власний оборотний капітал має повністю покривати лише постійну частину оборотних активів. У даному випадку частка власного оборотного капіталу у загальному обсязі оборотного капіталу дорівнює частці постійної частини оборотних активів у загальному обсязі оборотних активів. Консервативним вважається такий підхід, при якому за рахунок власного оборотного капіталу покривається не тільки вся постійна частина оборотних активів, а щонайменше 50% змінної їх частини.

У процесі вибору політики формування оборотного капіталу ТОВ» АД Шина» велику роль відіграє оцінка сезонної частини оборотних активів, яка визначається як різниця між максимальною і мінімальною потребою в них протягом року. Оскільки співвідношення постійної і змінної частин оборотних активів є основою управління їх обертанням і вибору конкретних джерел авансування, то першим етапом визначення політику формування оборотного капіталу повинна стати оптимізація співвідношення між постійною та змінною частинами оборотних активів як об'єктів авансування оборотного капіталу.

Висновки до розділу 2:

Діагностика трансформації споживчого ринку в Україні, вивчення джерел і умов формування та аналіз ефективності використання оборотного капіталу суб'єктами торговельної діяльності дозволили зробити ряд висновків. За умов, коли економічна криза позбавила фінансові структури і господарюючі суб'єкти оборотного капіталу, пошуки коштів для авансування оборотних активів стали досить проблематичними і викликали необхідність наукового обґрунтування стратегії забезпечення підприємств оборотним капіталом.

1. В роботі проведена оцінка умов формування оборотного капіталу та активів торгівельних підприємств та показано, що за обсягами оборотного капіталу торгівля нині займає друге місце після промисловості, обігнавши такі галузі, як транспорт разом зі зв'язком і сільське господарство. Нарощування оборотного капіталу в торгівлі супроводжувалося деформацією його структури, викликаною найперше відволіканням від основної діяльності і авансуванням дебіторів. На 40% досліджених підприємств спостерігалося поступове збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості при скороченні товарних запасів у структурі оборотних активів. І тільки ті підприємства, які застосовують оплату товарів з відстроченням платежів або на умовах комерційного (товарного) кредиту, мають раціональну структуру оборотних активів.

2. За розрахованими коефіцієнтами інтенсивного та екстенсивного використання оборотного капіталу в обслуговуванні товарообороту підприємств виявлено, що сучасний етап розвитку торговельної діяльності характеризується позитивною тенденцією переходу від екстенсивного до інтенсивного використання оборотних активів. Виходячи з рівня достатності власного оборотного капіталу підприємств, який визначає їх фінансову незалежність і можливості самофінансування, установлено, що досліджене в роботі підприємство ТОВ «АД Шина» є кредитозалежним. Обсяг позиченого капіталу перевищує вартість наявних активів, бо використовувався не тільки за призначенням, а й на відшкодування збитків підприємства. Це засвідчує високий ризик втрати підприємством фінансової незалежності.

3. На основі вищеозначених методологічних підходів було сформовано систему оцінних показників для аналізу оборотних активів торговельних підприємств. Виділено п'ять найважливіших груп показників, в основу яких покладено ознаку функціонального призначення оборотних активів і для кожної групи підприємств визначено ті показники, які дають змогу охарактеризувати ефективність використання оборотних активів

4. Вагомим негативним наслідком формування оборотного капіталу в торгівлі є відсутність або нестача чистого (власного) оборотного капіталу. Так, на початку 2012 р. 52% досліджених підприємств не мали власного капіталу для авансування оборотних активів, а тому авансували оборотні активи виключно за рахунок кредиторської заборгованості, більша частка якої була простроченою. Тільки підприємства зі стабільно зростаючим товарооборотом мали оптимальні обсяги власного оборотного капіталу і стійкий фінансовий стан.

5. Результатом проведеного в розділі аналізу ТОВ «АД Шина» стало визначення принципових підходів до оцінки та формування оборотного капіталу торговельних підприємств на базі системи формування оборотного капіталу з позицій вибору прийнятного рівня доходності та ризиків фінансової діяльності, розкритої в [19; 20; 33; 64; 69; 70; 72].

Для обґрунтування цих підходів оборотний капітал поділено на дві частини. Перша - це змінний оборотний капітал, що формується за рахунок короткострокових зобов`язань підприємств, а друга - постійний, що формується за рахунок власного і прирівняного до нього довгострокового позикового капіталу, тобто перманентного капіталу. Після виділення постійної та змінної частин оборотного капіталу оцінено рівень його спроможності авансувати потребу в постійних і змінних оборотних активах.

6. Аналіз діяльності підприємств [20, 311] показує, що виділяються три принципових стратегії формування оборотних активів, а тому й оборотного капіталу підприємств - це агресивна, помірна та консервативна.



РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ

3.1 Формування напрямів управління оборотним капіталом

Основою обґрунтування напрямів управління оборотним капіталом підприємств в роботі на прикладі торговельних підприємств вибрано інтенсивний напрямок розвитку бюджету підприємства, який неможливий без визначення оптимальних обсягів оборотних активів і пошуків ефективних джерел формування капіталу для їх авансування. Такий підхід потребує цілісного механізму управління кругообігом капіталу, фінансових потоків, починаючи з закупівлі товарів і закінчуючи їх реалізацією.

Треба відмітити, що розробка напрямів управління оборотним капіталом має спиратися на загальну стратегію управління підприємницькою діяльністю, обґрунтування якої обов'язково передує стратегічному плануванню оборотного капіталу.

Відомо, що початковим етапом розробки стратегії управління є визначення місії, мети і задач діяльності підприємства [77, 23; 87, 9]. В процесі обґрунтування перспективних напрямів функціонування підприємств можуть формуватися різні типи стратегії й розвитку.

При обґрунтуванні стратегії управління оборотним капіталом необхідно виходити з оцінки діючої на підприємстві загальної стратегії [40, 53; 81, 57]. Розробка стратегії управління оборотним капіталом вимагає чіткого взаємозв`язку її з загальними стратегічними установками підприємства.

Для торговельних підприємств головними класифікаційними ознаками будь-якої загальної стратегії є динаміка товарообороту і рентабельності. Аналіз в 2 розділі практики торговельної діяльності підприємств ( прикладом є ТОВ «АД Шина») дозволило виявити, що в сучасних умовах найбільш поширеною є стратегія «обмеженого зростання». Вона характерна для прибуткових підприємств з невисокими темпами зростання товарообороту і стійким положенням на.

В роботі показано, що серед принципів формування й використання оборотного капіталу основним є орієнтація на потребу в оборотних активах, обґрунтування напряму управління оборотним капіталом повинно базуватись і постійно ув'язуватись з маркетинговою стратегією підприємства. Загальний обсяг і структура оборотних активів підприємств, як відомо, визначається саме маркетинговою програмою [86, 122-124], в основі якої лежить обґрунтування товарної (продуктової) політики підприємства. Відмітимо, що після визначення стратегічних напрямів формування оборотних активів підприємства починається пошук джерел авансування цих активів, тобто обґрунтування стратегії формування і використання оборотного капіталу.

Процес розробки напрямів удосконалення управління оборотним капіталом передбачає виконання таких основних етапів: визначення стратегічних цілей управління оборотним капіталом, формування задач управління, аналіз оборотного капіталу, розробка плану управління оборотним капіталом, контроль і коригування стратегічних рішень при реалізації задач поточного і оперативного рівнів управління[78]. (рис. 3.1) На рис.3.1 прим. ОА - загальний обсяг оборотних активів, ОК - загальний обсяг оборотного капіталу.

Система цілей управління оборотним капіталом є багаторівневою. Реальність і ефективність стратегії забезпечуються конкретністю і вимірюваністю цілей, їх збалансованістю та забезпеченістю ресурсами, чіткою орієнтацією за часом. Слід зазначити, що генеральна ціль управління оборотним капіталом і субпідрядні цілі першого рівня є практично однаковими при застосуванні підприємством будь-якої базової стратегії. Стратегічні ж цілі другого рівня не є однаковими для усіх підприємств. Хоча за своїм змістом всі наведені на рисунку цілі є актуальними для підприємства, пріоритетність тих чи інших цілей визначається кожним підприємством окремо. Ця ієрархія зумовлюється головним чином обраною базовою та фінансовою стратегіями підприємства.

Наступним етапом є проведення всебічного аналізу оборотного капіталу як стратегічного ресурсу підприємства. Аналіз необхідно проводити за двома напрямами: діагностика зовнішніх умов формування і авансування оборотного капіталу підприємств на основі чіткої діагностики ефективності управління формуванням і використанням оборотного капіталу окремого підприємства.

Результатом аналізу має стати всебічна оцінка оборотного капіталу, виявлення особливостей його формування та авансування, тенденцій зміни, можливих і неможливих шляхів поповнення та вартості залучення. Етапність проведення аналізу принципового значення не має, оскільки аналіз внутрішнього середовища викликає необхідність урахування і зовнішнього впливу, а вивчення впливу зовнішнього середовища в свою чергу вимагає аналізу внутрішніх факторів.

Досвід показує, що управління оборотним капіталом повинно забезпечити пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності і ефективністю діяльності. Це зводиться до вирішення двох важливих завдань:

перше - забезпечення платоспроможності. Таке завдання не може ставитися перед підприємством, яке невзмозі оплачувати рахунки, виконувати зобов'язання і знаходиться на межі банкрутства. Підприємство, яке має недостатній рівень оборотного капіталу, може зіштовхнутись з ризиком неплатоспроможності;

друге - забезпечення достатнього обсягу, структури і рентабельності оборотних активів, що потребує оптимізації цих показників. Наприклад, високий рівень товарних запасів потребує відповідно значних поточних витрат, проте широкий асортимент товарної продукції у подальшому може сприяти підвищенню обсягів товарообороту. Кожне рішення, пов'язане з формуванням і використанням оборотного капіталу, повинно обґрунтовуватися як з позицій рентабельності, так і з позицій авансування оптимальної структури оборотних активів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

90

Особливої уваги потребує обґрунтування оптимальних значень оцінних показників стану оборотного капіталу. Значення головних фінансових коефіцієнтів, які пропонуються в економічній літературі, як правило, стосуються промислових підприємств. Обґрунтування оптимальних значень цих коефіцієнтів для підприємств торгівлі повинно базуватись на інших принципах. Розрахунку оптимальних значень ключових фінансових показників, необхідних для обґрунтування стратегії управління оборотним капіталом, повинні проводитись кожним підприємством самостійно.

Враховуючи загальні положення теорії і виявлені практичні підходи до застосування політики формування оборотного капіталу, в роботі приведено методику обчислення оптимальних значень основних показників оцінки стану оборотного капіталу і загального фінансового стану підприємства (табл. 3.1). Запропоновані алгоритми ґрунтуються на нормативних показниках, установлених для кожного виду політики формування оборотного капіталу. Для проведення комплексної якісної оцінки стану оборотного капіталу підприємств можна застосовувати методику, запропоновану провідними економістами «ФТК-Инжиниринг» [88, 107].

Основні висновки проведеного аналізу стану оборотних активів і діагностики достатності та ефективності авансування оборотного капіталу в активи дослідженої сукупності торговельних підприємствах використано в процесі оптимізації потреби в оборотних активах і капіталі для їх авансування (п.п. 2.2 і 2.3).

Для узагальнення результатів діагностики зовнішніх умов формування та авансування оборотного капіталу і діагностики стану та ефективності управління оборотним капіталом застосовується SWOT-аналіз, аналіз стратегічної позиції (матриця MacKinsey) [117, 451]. Проведення SWOT-аналізу передбачає оцінку сильних та слабких сторін внутрішнього середовища, а також впливу зовнішнього середовища підприємства з метою ранжування всіх цих факторів за рівнем впливу на стан оборотного капіталу і об'єктів його авансування[77, 171].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 3.1

Обґрунтування оптимальних значень оцінних показників стану оборотного капіталу в залежності від чинної політики його формування

Вид політики	Найменування показника
	Коефіцієнт фінансової незалежності	Коефіцієнт фінансового левериджу	Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власним оборотним капіталом	Коефіцієнт маневреності власного капіталу
Агресивна	Кфн опт=(1-Кмоб) + + Кмоб* ЧОАпост.*0,5	Кфл опт =	=
Помірна	Кфн опт =(1-Кмоб) + + Кмоб* ЧОАпост	Кфл опт =	=
Консервативна	Кфн опт =(1-Кмоб) + + Кмоб* ЧОАпост + + Кмоб* ЧОАзмін.*0,5	Кфл опт =	=
Умовні позначення	Кмоб - коефіцієнт мобільності; ЧОАпост - частка постійних оборотних активів у загальному обсязі оборотних активів; ЧОАзмін - частка оборотних активів змінних у загальному обсязі оборотних активів	Кфл опт - коефіцієнт фінансового левериджу; Кфн опт - коефіцієнт фінансової незалежності оптимальний	- коефіцієнт забезпечення оборотних активів власним оборотним капіталом; ОА - загальний обсяг оборотних активів	Кман - коефіцієнт маневреності власного капіталу; НОА - загальний обсяг необоротних активів

29440

Размещено на http://www.allbest.ru/

113

Заключним етапом SWOT-аналізу є встановлення зв'язків між найбільш впливовими слабкими і сильними сторонами, загрозами і можливостями зовнішнього середовища. Для цього будується типова матриця. Слід також зазначити, що, незважаючи на чисельні переваги даного аналітичного методу, його застосування може давати похибки. Це пояснюється тим, що при проведенні SWOT-аналізу нерідко застосовується інформація, отримана методом експертних оцінок. Побудовою результуючої SWOT-матриці закінчується блок стратегічного аналізу і розпочинається безпосередньо стратегічне планування.

Провідна роль при обґрунтуванні стратегії управління оборотним капіталом, як показано в роботі, належить моделюванню і оптимізації. В нинішніх умовах обмеженості джерел поповнення оборотного капіталу найбільш прийнятним слід вважати планування оборотного капіталу і оборотних активів на основі оптимізації. Процес обґрунтування стратегії управління оборотним капіталом потребує використання економіко-математичного інструментарію, який включає розробку економіко-математичних моделей, вибір методів і засобів для проведення розрахунків, пошук та аналіз отриманих результатів, прийняття рішень та контроль за їх виконанням.

Виходячи з принципів розробки стратегії управління, в роботі обґрунтовано засади та практичні підходи розв'язання задач управління оборотним капіталом на основі оптимізації його обсягів і мінімізації витрат на формування.

3.2 Впровадження методів управління оборотним капіталом підприємства

Основою формування та використання оборотного капіталу в системі фінансової політики підприємства виступає оптимізація загального обсягу і структури оборотних активів. Головні підходи до оптимізації оборотних активів визначаються стратегією управління підприємством, яка ґрунтується на основі діючої фінансової політики і потребує її коригування в напрямах скорочення фінансових ризиків.

При обґрунтуванні стратегії управління оборотними активами підприємств слід виходити з вибору ефективних джерел їх авансування, тобто враховувати вартість залучення окремих видів капіталу. Такі методологічні засади дозволяють вирішувати питання підвищення ефективності формування і використання оборотних активів у взаємозв'язку з джерелами їх авансування забезпеченням фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності підприємств. Визначені засади підпорядковуються єдиній меті - забезпеченню безперебійного процесу реалізації товарів при мінімальних поточних і капітальних витратах.

Система формування і авансування оборотного капіталу має багаторівневий характер. Початковий її рівень охоплює оптимізацію основних параметрів, які визначають обсяги і структуру оборотних активів, а завершальний - розробку політики управління оборотним капіталом на основі оптимізації оборотних активів.

Треба відмітити, що оптимізація оборотного капіталу за усіма параметрами неможлива. Тому необхідна структуризація задач оптимізації управління оборотними активами по групі параметрів та джерелами їх авансування на стратегічному, поточному і оперативному рівнях .

Управління оборотними активами на стратегічному рівні повинно вирішувати такі задачі:

- оптимізацію загального обсягу оборотних активів на основі обґрунтування ефективної політики їх формування та використання;

- забезпечення ліквідності, платоспроможності підприємства на основі оптимізації структури оборотних активів та джерел їх авансування;

- прискорення обертання оборотних активів і капіталу;

- підвищення фінансової стійкості підприємства;

- скорочення середнього періоду погашення кредиторської заборгованості.

На поточному та оперативному рівнях управління можна розв`язувати більш конкретні задачі, зокрема, такі:

- розробляти оптимальні графіки платежів;

- оптимізувати рух дебіторської заборгованості на основі визначення доцільності кредитування постачальників;

- вибирати раціональні форми і способи розрахунків з контрагентами;

- оперативно коригувати обсяги товарних запасів з метою їхньої оптимізації.

В економічній літературі досить повно викладено методи розв'язання задач поточного та оперативного рівнів управління оборотними активами у локальній постановці [64, 71, 113, 132, 134]. Оптимізація основних параметрів управління оборотним капіталом повинна носити характер збалансованості оборотних активів і джерел їх авансування.

В роботі приводиться методика вирішення задач оптимізації основних параметрів, які характеризують стратегію управління оборотним капіталом. Центральне місце в цій методиці належить оптимізації складу оборотних активів та структури джерел їх авансування за умов стабільного товарообігу, для ТОВ «АД Шина» та для типових підприємств приведених (табл. В.1 дод. В).

Формування стратегії управління оборотними активами торговельних підприємств здійснюється на основі врахування таких факторів:

- загальної економічної стратегії діяльності підприємства;

- управління товарооборотом, товарними запасами, поточними витратами,

- доходами та прибутком;

- політики формування власних та позикових фінансових ресурсів.

Напрями управління оборотним капіталом є складовою загальної економічної стратегії підприємства. Вона передбачає формування оптимального обсягу та складу оборотних активів і джерел їх авансування, що потребує аналізу і визначення принципових підходів до їх оптимізації за видами, забезпечення необхідної ліквідності і підвищення рентабельності, обґрунтування загального обсягу оборотного капіталу і джерел його формування.

Для вирішення основних задач управління оборотним капіталом підприємств ТОВ «АД Шина» в роботі показано можливість використання два підходи : перший - аналітичні розрахунки по цільовим функціям (3.1 і 3.14) на конкретних даних для заданого підприємства по сформованій системі обмежень; другій - розрахунок на основі балансової економіко-математичної моделі.

Треба відмітити, що ряд практиків зосереджені на розробці і використанні багатомірних статистичних моделей, які передбачають збирання відповідної інформації, формування вибірки даних, визначення найсуттєвіших факторних ознак, розробку факторної моделі з застосуванням кореляційного аналізу і використанням моделі, прийнятної для управління оборотними активами підприємств [119, 112].

Відмітимо, що нині підприємства усіх форм власності, як правило, не використовують в управлінні нормативи власного оборотного капіталу тому, що відсутність єдиної методичної бази для розрахунку нормативів оборотних активів і джерел їх авансування, яка відповідала б сучасним вимогам перехідного періоду, призводить до ігнорування нормативів при управлінні оборотними активами і капіталом.

Також використання кореляційного аналізу підтверджує, що в сучасних умовах відсутні закономірності, які можна було б відобразити за допомогою багатомірних статистичних моделей. Це свідчить про те, що використання статистичних факторних моделей для управління оборотним капіталом не відповідає умовам ефективного їх використання згідно реалій сьогодення.

Досвід діяльності торгівельних підприємств показує, що розв`язання оптимізаційних задач доцільно здійснювати за двома моделями. Модель ОА призначається для визначення оптимального складу оборотних активів з урахуванням обмежень, які відображають ефективність управління оборотними активами, а модель ДА - для оптимізації складу джерел авансування оборотних активів з урахуванням обмежень, які характеризують фінансовий стан підприємства. Моделі ОА і ДА збалансовані між собою і передбачають взаємний зв`язок в процесі розв`язання задач управління оборотним капіталом.

До параметрів, що оптимізуються при застосуванні моделі ОА, відносяться середньорічні обсяги товарних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та інших оборотних активів. Основна мета - мінімізація операційних та альтернативних витрат, пов`язаних з функціонуванням оборотних активів.

Модель ДА призначена для оптимізації структури джерел авансування оборотних активів, до яких належать власний оборотний капітал, довгострокові позики, короткострокові кредити банків, товарні кредити та інша кредиторська заборгованість. Основною метою є мінімізація середньозваженої вартості формування оборотного капіталу.

Постановка оптимізаційних задач основана на таких основних характеристиках:

- збалансованість, тобто рівнозначність обсягів оборотних активів і джерел їх авансування;

- рівень оптимальності загального обсягу та складу оборотних активів, який визначається сумою витрат обігу та альтернативної вартості джерел формування оборотного капіталу;

- рівень оптимальності структури джерел авансування оборотних активів, прийнятого як середньозважена вартість формування оборотного капіталу;

- систему обмежень, яка охоплює показники ефективності управління оборотними активами та фінансовим станом підприємства (поточна і швидка ліквідність підприємства, рівень покриття короткострокових зобов'язань товарними запасами, питома вага матеріальних оборотних активів у їх загальній сумі, інфляційна захищеність оборотних активів, оборотність товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів, тривалість операційного циклу і обороту грошових коштів, середній індекс ліквідності оборотних активів), а також показники оцінки структури джерел фінансування оборотних активів (рівень маневреності власного капіталу, середній період погашення кредиторської заборгованості, фінансова стійкість підприємства).

Рентабельність оборотних активів характеризується відношенням прибутку від операційної діяльності до суми цих активів. Кількісно прибуток від операційної діяльності в торгівлі виражається алгебраїчною сумою валового прибутку, тобто торговельного доходу, іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

За умов стабільного товарообігу зміна загального обсягу і структури оборотних активів впливає на операційні витрати. Тому показник оптимальності повинен охоплювати витрати обігу, які залежать від товарних запасів, і альтернативні витрати, що відображають втрати при відволіканні оборотного капіталу у дебіторську заборгованість, грошові кошти та інші оборотні активи.

Цільова функція моделі оптимізації обсягу і структури оборотних активів при стабільному товарообігу відображає витрати обігу, пов'язані з придбанням та реалізацією товарів, формуванням і використанням капіталу при авансуванні оборотних активів.

, (3.1)

де - цільова функція моделі А;

- витрати обігу, віднесені на товарні запаси, долі одиниці;

- обсяг товарних запасів, тис. грн.;

- розмір дебіторської заборгованості, тис. грн.;

- запас грошових коштів, тис. грн.;

- розмір інших оборотних активів, тис. грн.;

- альтернативна вартість капіталу, який використовується для авансування відповідно дебіторської заборгованості, грошових коштів та інших оборотних активів, долі одиниці.

Оптимізаційна модель включає обмеження, яке відображає умови рівності загального обсягу оборотних активів сумі їхніх окремих елементів:

, (3.2)

де ОА - обсяг оборотних активів підприємства, тис.грн.

В процесі обґрунтування стратегії управління оборотними активами підприємства необхідно застосовувати ряд обмежень, які умови прискорення оборотності товарно-матеріальних запасів, дебіторської заборгованості і грошових коштів з урахуванням їх достатнього обсягу для нормальної торговельної діяльності, допустимі обсяги товарних запасів, дебіторської заборгованості, грошових коштів та інших оборотних активів, необхідних для нормального функціонування підприємства (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Система обмежень моделі оптимізації оборотних активів торговельних підприємств

№ п/п	Найменування обмеження	Математичний вигляд обмеження	Номер обмеження
1	2	3	4
1	Норматив коефіцієнта поточної ліквідності	, де ОА - обсяг оборотних активів, тис. грн.; - обсяг поточних зобов'язань, тис. грн.; k - ідентифіковане для кожного підприємства максимальне значення коефіцієнта поточної ліквідності	3.3
2	Оптимальний рівень коефіцієнта швидкої ліквідності	, де ГК - запас грошових коштів, тис. грн.	3.4
3	Стабільне значення коефіцієнта покриття поточних зобов'язань товарними запасами

Подобные документы

• Управління оборотним капіталом підприємства

  Дослідження фінансово-економічних відносин на промислових підприємствах в процесі управління формуванням і використанням оборотного капіталу. Класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування та методика для визначення у його потребі.
  
  дипломная работа [506,9 K], добавлен 08.04.2011
  

• Управління оборотним капіталом промислових підприємств в умовах становлення ринкових відносин в Україні

  Сутність та класифікація оборотного капіталу, структура джерел його формування. Розробка структурно-функціональної моделі процесу управління оборотним капіталом на підприємстві. Оцінка фінансового важеля для джерел фінансування потреби в оборотних коштах.
  
  дипломная работа [579,8 K], добавлен 28.02.2011
  

• Теоретичні аспекти управління оборотним капіталом підприємства

  Роль оборотного капіталу підприємства. Зміст процесу управління оборотним капіталом. Вдосконалення методів планування показників та аналіз процесу управління оборотним капіталом на підприємстві. Відмінності між основним та оборотним капіталом за Смітом.
  
  дипломная работа [125,7 K], добавлен 14.11.2011
  

• Вдосконалення системи управління оборотним капіталом

  Суть, економічна природа і система управління оборотного капіталу. Аналіз і оцінка впливу системи управління оборотним капіталом на фінансовий стан ВАТ "Полтавський тепловозоремонтний завод". Напрямки вдосконалення системі управління оборотним капіталом.
  
  дипломная работа [267,7 K], добавлен 12.09.2010
  

• Ефективність використання оборотного капіталу на підприємстві ТОВ "Рукавична фабрика "Славутич""

  Економічна сутність, функції та джерела формування оборотного капіталу підприємства. Методика планування та показники ефективності використання оборотного капіталу. Оцінка складу та структури оборотного капіталу підприємства та джерела їх формування.
  
  курсовая работа [96,6 K], добавлен 29.12.2014
  

• Структура капіталу підприємства та шляхи її оптимізації

  Сутність фінансового капіталу підприємства та його роль в забезпеченні ефективної діяльності підприємства. Методичні підходи до управління капіталом підприємства та його структурою. Критерії та показники оцінки ефективності управління капіталом.
  
  курсовая работа [401,2 K], добавлен 10.06.2002
  

• Управління капіталом підприємства ВАТ "Електромотор"

  Поняття капіталу, його структура, загальна характеристика. Особливості позичкового капіталу, основні недоліки. Основний напрям діяльності ВАТ "Електромотор", аналіз фінансового стану, джерела формування майна. Формування оптимальної структури капіталу.
  
  курсовая работа [181,2 K], добавлен 16.04.2012
  

• Значення та сутність капіталу підприємства

  Капітал підприємства: суть, значення, джерела формування. Аналіз комплексу методів управління процесами розподілу й ефективного використання фінансових ресурсів. Оцінка джерел власного і позичкового капіталу акціонерного товариства за рахунок планування.
  
  дипломная работа [693,1 K], добавлен 20.01.2011
  

• Ефективне використання оборотних активів підприємства на прикладі ПАТ "Баштанський сирзавод"

  Економічна сутність оборотних активів. Завдання управління оборотними активами. Управління товарно-матеріальними запасами, грошовими коштами. Аналіз процесу управління оборотними активами ПАТ "Баштанський сирзавод". Шляхи оптимізації оборотних активів.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 29.10.2013
  

• Вартість капіталу підприємства: економічний зміст та порядок визначення

  Теоретичні основи формування капіталу підприємства. Сутність капіталу підприємства. Особливості формування складових власного капіталу підприємства. Факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг). Форми реалізації структури капіталу.
  
  курсовая работа [140,0 K], добавлен 28.08.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам