Організація виробництва деталі "Штуцер ежектора" в умовах серійного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з дисципліни

Планування та організація діяльності підприємства

Тема

Организація виробництва деталі «Штуцер ежектора» в умовах серійного виробництва

РЕФЕРАТ

КР: с. таблиць; циклограма; джерел.

Тема: «Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху по випуску деталі «Штуцер ежектора» в умовах серійного виробництва».

Мета курсової роботи: розвиток економічного мислення у процесі самостійної творчої роботи на базі навчального проектування.

Дана курсова розкриває короткий опис запроектованої дільниці механічного цеху, вказує на тип виробництва і його характерні особливості, дає опис і призначення видів робіт що виконується. Вона включає розрахунок приведеного випуску деталей, який дорівнює 206500 штук, при його трудомісткості в 80675 нормо-годин, кількості необхідного обладнання, яка становить 22 верстатів: верстатів моделі 1Г340 - 5 шт, 1Б240П-6К - 7 шт, 3М184 - 5 шт, 6Р81Г - 5 шт, вартості основних фондів дільниці, що складає 4573504 грн., кількості і вартості основних матеріалів, організацію багатоверстатного обслуговування, визначення чисельності основних робітників - 32 чол., допоміжних робітників - 14 чол., а також керівників та службовців - 7 чол.. Планується їх фонд оплати праці. Середньомісячна заробітна плата основних робітників складає 2111, допоміжних - 673, службовців - 2692, система заходів по забезпеченню якості продукції. Фінансовий план включає розрахунок таких статей: затрат виробництва, кошторису затрат і калькуляції собівартості деталі. Виробнича собівартість складає 25,2 грн/шт., повна собівартість - 31,7 грн/шт., відпускна ціна деталі - 49,4 грн/шт.

ВИРОБНИЧИЙ ПЛАН, ПЛАН ВИТРАТ, КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ, КОШТОРИС, ОБЛАДНАННЯ, ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН, ПРИВЕДЕНИЙ ВИПУСК, ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, ФІНАНСОВИЙ ПЛАН, ФОНД ОПЛАТИ ПРАЦІ, ЧИСЕЛЬНІСТЬ РОБІТНИКІВ, НОРМА БАГАТОВЕРСТАТНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ, ОСНОВНІ ФОНДИ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ.

Завдання

Тема роботи:

"Розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху по випуску деталі «Штуцер ежектора» в умовах серійного виробництва.

Дані до роботи:

1. Марка та найменування матеріалу - сталь 14Х16М2АМ-Ш

2.Метод отримання заготовки - штамповка

3. Маса заготовки, кг - 0,174

4. Маса деталі, кг - 0,045

5. Ціна матеріалу, грн./кг - 4,45

6. Ціна відходів, грн./кг - 0,89

7. Режим роботи - двозмінний

8. Тип виробництва - серійний

ВСТУП

В сучасних ринкових умовах провідною галуззю промисловості є машинобудування, розвиток якого впливає на технологічні процеси у всіх галузях промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку.

Машинобудівний комплекс охоплює два десятки спеціалізованих галузей. До нього належить практично всі галузі машинобудування. Він є основою важкої індустрії й відіграє вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази. В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей народного господарства, машинобудування реалізує досягнення науково-технічного прогресу і забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва.

Галузі загального машинобудування України нараховують більш 1000 підприємств різних форм власності та призначення. Галузева структура машинобудування дуже різноманітна.

Важливою галуззю машинобудування є авіаційна промисловість.

Галузь нараховує понад 60 підприємств, на які припадає близько 25 відсотків зайнятих у машинобудуванні в Україні. Найвагоміший вклад в розвиток авіаційної промисловості України здійснюють АНТК ім. Антонова, Київський завод "АВІАНТ", ХДАВП, та АТ " Мотор Січ ".

Потенціал авіаційної промисловості дає змогу збільшувати обсяги розроблень і виробництва авіаційної техніки, зокрема:

· регіональні пасажирські та транспортні літаки;

· авіаційні двигуни та агрегати;

· бортове радіоелектронне обладнання, орієнтоване на використання супутникових систем зв'язку, навігації та спостережень;

· вертольоти та літальні апарати малої авіації, зокрема безпілотні.

До перспективних розробок галузі можна віднести:

· літаки типу Ан-70, Ан-124, Ан-148, Ан-140, Ан-74, Ан-38 та їх модифікації;

· серійне виробництво двигунів Д-27, Д-18Т четвертої серії, АІ-450, АІ-222-25, ВК-2500;

· український вертоліт.

До авіабудування України виявляють інтерес російські, європейські та китайські інвестори.

Проте рівень розвитку авіабудування в Україні не можна назвати високим, оскільки вітчизняні підприємства мають більш низькі показники в своїй діяльності ніж світові лідери.

Авіаційна промисловість України має досить вагомий потенціал для її подальшого розвитку, проте основними причинами уповільнення темпів розвитку вітчизняного авіаційного комплексу є скорочення технологічних розробок та інтелектуальних ресурсів, а також відсутність активної міжнародної кооперації.

Таким чином, для розвитку авіаційної галузі України необхідно вжити певних заходів щодо оновлення устаткування, фінансування наукових досліджень, співробітництва з закордонними партнерами, стимулювання інвестицій. Тільки при таких умовах Україна буде мати достатньо міцні позиції авіаційної промисловості не тільки на внутрішньому, а й на світовому ринку та зможе конкурувати з країнами-лідерами в цій сфері у світовому масштабі.

1. РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ

1.1 Розрахунок річної програми дільниці

1.1.1 Розрахунок оптимального розміру партії деталей

У серійному виробництві деталі в обробку запускаються партіями. Нормативний розрахунковий розмір партії в механічних цехах можна визначити за формулою:

, шт (1.1)

де підготовчо-заключний час ведучої операції, хв.;

штучна норма часу ведучої операції, хв.;

мінімальний розмір партії деталей, шт.

Оптимальний розмір партії визначається за ведучою операцією. Ведучою операцією за даним технологічним процесом є операція 15 токарно револьверна

,шт.

Визначаємо місячну програму випуску деталей за формулою:

(1.2)

де скільки разів на місяць ця партія запускається у виробництво. Кількість запуску деталей в місяць можна приймати - 4, 6, 12, 24.

= 156*6 = 936 шт.

Визначаємо оптимальний розмір партії за допомогою формули:

, шт. (1.3)

де - корегований розмір партії

шт.

Кількість деталей, які можуть бути виготовлені на дільниці за рік можна розрахувати за наступною формулою:

(1.4)

1.1.2 Розрахунок норми штучно-калькуляційного часу

Норма штучно-калькуляційного часу визначається за формулою для кожної операції окремо:

, хв. (1.5)

хв.

хв.

хв.

хв.

хв.

Всі дані зводимо в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1- Норма штучно-калькуляційного часу

Найменування операції	, хв.	,хв.	Величина партії, , шт..	,хв.
Токарно револьверна	2,18	17	156	2,29
Токарна н/автомат	6,85	26		7,02
Безцентрально шліфувальна	4,83	25		4,99
Токарно револьверна	2,61	17		2,72
Фрезерна	4,57	23		4,72
Всього	21,04	-	-	21,74

1.1.3 Розрахунок трудомісткості річного випуску

Трудомісткість приведеного випуску продукції в серійному виробництві повинна знаходитись в межах 75…100 тис. нормо-годин.

Розрахунок трудомісткості річного випуску ведеться в таблиці 1.2

Таблиця 1.2- Виробнича програма дільниці

Найменування деталей	Річна програма
	В штуках	В нормо-годинах
		на деталь	на програму
Штуцер ежектора	11232	0,35	3931
Інші деталі	219268	0,35	76744
Всього	206500	-	80675

1.2 Розрахунок необхідної кількості обладнання і коефіцієнт його завантаження

Визначення кількості обладнання необхідного для виконання виробничої програми є найбільш відповідальним питанням при проектуванні дільниці, що дуже впливає на техніко-економічні показники. Для розв'язання цього питання необхідно врахувати вимоги технології, організації виробництва та економіки.

У серійному виробництві необхідна кількість обладнання визначається по кожному типорозміру верстатів (має бути в межах 20-25 верстатів) за формулою:

, шт. (1.6)

де коефіцієнт виконання норм; для універсальних Квн =1,05 - 1,10 ; для верстатів з ЧПК Квн = 1.

Фд - дійсний (ефективний) фонд часу роботи обладнання, який визначається за формулою:

, год. (1.7)

де кількість календарних днів року;

кількість вихідних днів року;

кількість святкових днів;

тривалість зміни;

кількість змін;

передсвяткові години;

коефіцієнт, що враховує втрати на плановий ремонт;

год.

Коефіцієнт завантаження по кожному типу верстатів визначається за формулою:

(1.8)

де Срозр. - розрахункова кількість верстатів на дільниці;

Спр. - прийнята кількість верстатів на дільниці.

шт. Спр.=5шт.

шт. Спр.=7шт.

шт. Спр.=5шт.

шт. Спр.=5шт.

Середній коефіцієнт завантаження обладнання на дільниці визначається наступним чином:

(1.9)

Результати розрахунків заносимо у таблицю 1.3

Таблиця 1.3-Завантаження обладнання по операціям технологічного процесу

№ оп	Модель обладнання	Кількість обладнання	Кз
		Срозр	Спр
15,50	1Г340	4,27	5	0,85
20	1Б240П-6К	6,27	7	0,90
30	3М184	4,25	5	0,85
65	6Р81Г	4,02	5	0,80
Всього	18,81	22	0,86

Таблиця 1.4 - Зведена відомість технологічного обладнання

Модель обладна-ння	Кількість верс.	Складність ремонту	Потужність ел. двигуна, кВт	Вартість од. облад., грн	Вартість всього облад., грн	Балансова варті-сть обл, грн
		Мех.частина	Ел. частина
		На од.	Всього облад.	На од.	Всього облад.	Од. облад.	Всього облад.
1Г340	5	12,5	62,5	7,5	37,5	8,5	42,5	49050	245250	269775
1Б240П-6К	7	34	238	8	56	10,5	73,5	125900	1007200	1107920
3М184	5	24/35	120	-	-	11	55	57046	285230	313753
6Р81Г	5	8,5	42,5	4,0	20	10,5	52,5	45237	226185	2488035
Всього:	22	-	463	-	113,5	-	223,5	-	1763865	1940252

1.3 Розрахунок норми багатоверстатного обслуговування

Одним з важливих напрямків вдосконалення поділу праці при сучасному рівні виробництва є багатоверстатне обслуговування. Багатоверстатним обслуговуванням називається одночасне обслуговування одним або групою робітників декількох верстатів (агрегатів) при виконанні всіх необхідних ручних операцій на кожному з них і активному спостереженні за їх роботою.

Норма багатоверстатного облуговування показує кількість верстатів - дублерів, які може облуговувати один робітник протягом часу автоматичної роботи верстата.

Організація багатоверстатного обслуговування використовується на верстатах з тривалим машинно-автоматичним часом, за умови якщо таких верстатів на дільниці два або більше.

Норма багатоверстатного обслуговування, тобто кількість верстатів, що обслуговується одним робочим, визначається за формулою:

 , верст (1.10)

де коефіцієнт, що враховує мікропаузи в роботі обладнання, ;

час зайнятості, хв.;

вільний машинний час в обробці деталі, що визначається:

, хв. (1.11)

де оперативний час, розраховується таким чином:

, хв. (1.12)

де машинний час на операцію, хв.;

допоміжний час на операцію, хв.

, хв. (1.13)

де час на перехід від одного верстата до іншого, хв.;

час активного спостереження за роботою, який можна визначити по формулі:

, хв. (1.14)

Штучна норма часу при багатоверстатному обслуговуванні визначається за формулою:

 (1.15)

де: Кс. - коефіцієнт спів падання в часі обслуговування кількох верстатів, Кс=1,16

tорг. - % організаційного обслуговування робочого місця (методичні рекомендації до виконання курсової роботи, додаток Б);

tтех. - % технічного обслуговування робочого місця (методичні рекомендації до виконання курсової роботи, додаток Б);

tвідп. - % на відпочинок і власні потреби (методичні рекомендації до виконання курсової роботи, додаток Б).

Операція 15 токарна н/автоматична:

хв.

хв.

хв.

хв.

р.м. Нб = 2 вер. Спр. = 7 шт.

хв.

хв.

На операцію 15 рисуємо циклограму багатоверстатного обслуговування.



Малюнок 1- Циклограма багатоверстатного обслуговування

1.4 Розрахунок вартості основних фондів дільниці

До складу основних фондів входять будівлі, дорогі пристрої та інструмент, транспортні засоби та інше.

Вартість будівлі визначається за формулою:

, грн. (1.16)

де вартість 1м2 приміщення,

виробнича площа, яка розраховується таким чином:

, м2 (1.17)

де питома виробнича площа на одне робоче місце, м2;

допоміжна площа, розраховується по формулі:

, (1.18)

м2

м2

грн.

Балансова вартість обладнання розраховується за формулою

(1.19)

девартість обладнання, грн;

грн.

Вартість дорогого інструменту та пристроїв визначається наступним чином:

(1.20)

балансова вартість обладнання, грн;

грн.

Вартість транспортних засобів розраховується по формулі:

(1.21)

де вартість транспортних засобів (1500 грн)

грн.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.5

Таблиця. 1.5 - Склад і структура основних фондів

Склад основних фондів	Вартість основних фондів, грн.	Структура, %
Будівля	660000	24,8
Робочі машини і обладнання	1940252	73,1
Цінний інструмент та пристрої	19402	0,7
Транспортні засоби	33000	1,2
Всього:	2652654	100

1.5. Розрахунок річних витрат і вартості основних матеріалів

Таблиця 1.6 - Річні витрати і вартість основних матеріалів

Найменування витрат	Сума, грн
Найменування матеріалу	сталь
Марка матеріалу	14Х16М2АМ-Ш
Маса заготівки, кг	0,174
Приведена програма, шт	206500
Витрати матеріалу на програму, т	35,931
Ціна матеріалу, грн/кг	4,45
Вартість всього матеріалу, тис. грн.	159,893
Вага відходів на деталь, кг	0,129
Загальна вага відходів, т	26,6385
Відсоток відходів, що реалізується, %	80
Вага відходів, що реалізується, т	21,311
Ціна відходів, грн./кг	0,89
Вартість реалізованих відходів, тис. грн.	18,967
Вартість матеріалів з урахуванням відходів, тис.грн	140,926

1.6 Розрахунок витрат на силову електроенергію

Витрати на силову електроенергію розраховуються за формулою:

, грн/год. (1.22)

де Це - ціна 1 кВт/год. силової електроенергії , грн./кВт;

Есил - витрати силової електроенергії, кВт/год.:

, кВт(1.23)

де Nу - потужність електродвигунів технологічного обладнання дільниці, кВт;

Фд - дійсний фонд часу роботи обладнання, год.;

Кз.сер. - середній коефіцієнт завантаження обладнання на дільниці;

Код - коефіцієнт одночасної роботи обладнання (Код=0,75);

- коефіцієнт корисної дії двигунів ( = 0,9);

- коефіцієнт, що враховує втрати в мережі (=0,96).

кВт

грн./год.

1.7 Розрахунок витрат на електроенергію для освітлення

Витрати на електроенергію для освітлення визначаються за формулою:

, грн. (1.24)

Тосв. - річне число годин освітлення на 1м2 площі, для виробничих приміщень - 2100 год., для службово-побутових і допоміжних приміщень - 500год.;

Sділ - площа дільниці, м 2;

Це.осв. - ціна 1кВт/год. електроенергії, грн.

1.8 Визначення чисельності працюючих

Склад та кількість працюючих механічного цеху залежить віх характеру виробництва, ступеню автоматизації, спеціалізації та кооперації допоміжних служб у масштабах корпусу та заводу, структури та систем керування виробництвом.

Збільшення питомої ваги верстатів з ЧПК та напівавтоматів у серійному виробництві приводить до зменшення питомої ваги виробничих робітників в загальній кількості працюючих, а також до з збільшення кількості спеціалістів та допоміжних робітників у зв'язку з ускладненням обладнання. Створення централізованих складів, централізованих ремонтних та інструментальних служб в масштабах корпусу або цілого заводу при чіткому керуванні дозволить зменшити кількість допоміжних працюючих. Чисельність інших службовців зменшується за рахунок впровадження автоматизованих систем контролю за виробом на всіх етапах виробництва, а також виконання розрахунків по оплаті праці робітників на ЕОМ.

1.8.1 Розрахунок кількості основних робітників

У серійному виробництві розрахунок чисельності основних виробників ведеться за професіями та за розрядами окремо. Розрахунок здійснюється за формулою:

, осіб (1.25)

де ефективний фонд часу роботи обладнання, год.;

Квн - коефіцієнт виконання норм (Квн=1,05…1,10);

15,50) чисельність основних робітників на токарно револьверній операції:

,

приймаємо Ксв. = 9роб.

30)чисельність основних робітників на безцентрально шліфувальній операції:

,

приймаємо Ксв. = 9роб.

65)чисельність основних робітників на на фрезерній операції:

,

Приймаємо Ксв.=9 роб.

При багатоверстатному обслуговуванні чисельність основних робітників визначається за формулою:

, осіб (1.26)

Спр. - прийнята кількість обладнання на і-тій операції;

Кзм. - коефіцієнт змінності роботи устаткування (Кзм.=2).

20)чисельність робітників на токарній п/автоматичній операції:

,

приймаємо Кток. = 5роб.

Всі дані зводимо у таблицю 1.7.

Таблиця 1.7 - Склад і кількість основних робітників

Професія	Всього	Розряди
		1	2	3	4	5	6	7	8
Токар	14			9		5
Шліфувальник	9					9
Фрезерник	9				9
Всього	32			9	9	14

Середній розряд робітників визначається по формулі:

(1.27)

розряд і-го робітника;

кількість робітників і-го розряду.

1.8.2 Розрахунок кількості допоміжних робітників

Розрахунок допоміжних робітників здійснюється з врахуванням кількості основних робітників (для розподілювачів робіт, контролерів, роздатчиків інструменту), або з врахуванням обладнання, що обслуговується (для наладчиків та чергових ремонтних слюсарів). Визначається за формулою:

(1.28)

кількість основних робітників або кількість обладнання, що обслуговується;

норма обслуговування;

1) Розрахунок кількості наладчиків:

Кнал. = 3

Кнал. = 3

2) розрахунок кількості чергових ремонтних слюсарів:

, приймаємо

3) розрахунок кількості розподілювачів робіт:

, приймаємо

.

4) розрахунок кількості контролерів:

, приймаємо

5) розрахунок кількості роздатчиків інструментів:

, приймаємо

.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.8.

Таблиця 1.8 - Склад та кількість допоміжних робітників

Професія	Всього	Розряд	Оклад
		1	2	3	4	5	6	7	8
Наладчик	6				3	3				-
Розподілювач робіт	2				2					1150
Контролер	2		1250
Слюсар	2	Категорія 5	-
Роздатчик інструментів	1	Без категоріі	1090
Всього	13			2	5	7

1.8.3 Розрахунок кількості службовців

Кількість службовців(керівників та спеціалістів) визначається у збільшеному розмірі 15…17% від загальної кількості робітників.

Всі дані зводимо у таблицю 1.9.

Таблиця 1.9 - Склад і кількість службовців

Посада службовців	Загальна кількість	Чисельність по змінах	Місячний посадовий оклад, грн.
		1	2
Змінний майстер	2	1	1	2225
Інженер-технолог	2	2	-	1920
Інженер-нормувальник	2	1	-	1885
Всього	6	5	1	-

1.9 Розрахунок фонду оплати праці працюючих

Фонд оплати праці - це запланована на рік сума грошових коштів, призначена для оплати праці робітників за виконану роботу і включає:

Фонд основної заробітної плати - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Фонд основної заробітної плати включає фонд тарифної заробітної плати (Зтар.) та доплати (Д).

Фонд додаткової заробітної плати, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

1.9.1 Розрахунок річного фонду оплати праці основних робітників

Розрахунок річного фонду оплати праці основних робітників ведеться за формулою:

 , грн. (1.29)

де ФЗПдод.відр. - фонд додаткової заробітної плати виробничих робітників-відрядників, що визначається по формулі:

, грн. (1.30)

де ФЗПосн.відр. - фонд основної заробітної плати виробничих робітників-відрядників, що визначається за формулою:

, грн. (1.31)

де відрядна розцінка на деталь, грн/шт;

, грн./шт. (1.32)

грн./шт.

грн./шт.

грн./шт.

грн./шт.

грн./шт.

Рвідр. =3,02(грн./шт.)

грн.

грн.

грн.

Середньомісячна заробітна плата для всіх категорій працюючих на дільниці розраховується за формулою:

, грн. (1.33)

грн.

Відрахування на соціальне страхування всіх категорій працюючих визначається за формулою:

, грн.(1.34)

де Кстр. - коефіцієнт відрахувань на соціальне страхування (0,395).

грн.

1.9.2 Розрахунок річного фонду оплати праці допоміжних робітників

Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників ведеться окремо за робітниками, які обслуговують верстати і окремо за всіма іншими категоріями.

Фонд оплати праці допоміжних робітників, які обслуговують верстати розраховується по формулі:

, грн. (1.35)

де ФЗПдод.пог. - фонд додаткової заробітної плати, що обчислюється за формулою:

, грн. (1.36)

де ФЗПосн.пог. - фонд основної (тарифної) заробітної плати, розраховується за формулою:

, грн. (1.37)

Фонд оплати праці розподілювачів робіт, контролерів та роздатчиків інструменту розраховують по формулі:

, грн. (1.38)

де Пр - сума премій, що виплачується згідно з діючими на підприємстві преміальними положеннями за виконання планових показників та виробничих результатів, та обчислюється за групами робітників виходячи з їх основної заробітної плати та відсотка преміювання за формулою:

, грн. (1.39)

де ФЗПосн.пог. - фонд основної (тарифної) заробітної плати допоміжних робітників, розраховується за формулою:

, грн. (1.40)

Оі - розмір посадового окладу і-го робітника, грн.

грн.

грн.

1.9.3 Розрахунок річного фонду оплати праці службовців

Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців обчислюється на основі даних про їх чисельність та посадові оклади за посадами та професіями згідно штатного розкладу і складається з виплат за посадовими окладами, премій, доплат за умови праці і роботу в нічний(вечірній) час.

Загальний річний фонд оплати праці цих категорій працівників визначається по формулі:

, грн. (1.41)

, грн. (1.42)

, грн. (1.43)

грн.

грн.

грн.

грн.

Результати розрахунків заносимо в таблицю 1.10.

Таблиця 1.10 - Фонд оплати праці працюючих на дільниці

Категорії працюючих	Кількість чоловік	Фонд основної заробітної плати, грн.	Фонд додаткової заробітної плати, грн.	Премії, грн	Річний фонд оплати праці, грн.	Середньомісячна заробітна плата, грн.	Відрахування на соціальне страхування, грн.
Виробничі робітники	32	623630	187089	-	810719	2111	304020
Допоміжні робітники	14	196364	506302	29316	113076	673	446650
Службовці	7	167520	-	58632	226152	2692	88935
Всього	53	9875140	693391	87348	1149947	5476	839605

1.10 Розрахунок продуктивності праці

Продуктивність праці -- це ефективність (плодотворність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати певну кількість споживчих вартостей за одиницю робочого часу.

Економічна сутність продуктивності праці розкривається через її складові елементи. Продуктивність праці являє собою комплексний показник. Виділяють три основних елемента праці: екстенсивність, інтенсивність праці та продуктивна сила праці.

Продуктивність праці на дільниці як на одного виробничого робітника так і на одного працюючого визначається по формулам:

1) у натуральному вираженні:

, шт./чол. (1.44)

шт./чол. - для одного основного робітника.

шт./чол. - для одного працюючого.

2)у трудових вимірниках:(1.45)

, нормо-год./чол.

нормо-год./чол. - для одного основного робітника.

нормо-год./чол. - для одного працюючого.

1.11 Система планово-попереджувального обслуговування робочих місць

Однією з найбільш ефективних організаційних систем є система планово-попереджувального обслуговування робочих місць.

Головна задача системи планово-попереджувального обслуговування робочих місць - здійснення попередньої підготовки, комплектування та доставки на робочі місця предметів (деталей, вузлів, матеріалів) та засобів праці до початку робочої зміни та протягом зміни без участі основних робочих.

В основі планово-попереджувального обслуговування робочих місць закладені наступні принципи:

1) плановість процесу обслуговування, забезпечується чіткою організацією планування, регламентацією роботи обслуговуючого персоналу відповідно до посадових обов'язків і залежно від ритму основного виробництва;

2) активно-попереджувальний характер обслуговування, означає своєчасну підготовку робіт за завданням, у тому числі систематичний контроль за наявністю матеріалів, заготовок, комплектуючих виробів на цехових складах у розмірі встановлених нормативних запасів, завчасне комплектування предметів праці для доставки на робочі місця, заповнення запасів;

3) комплексний характер обслуговування означає забезпечення робітників всім необхідним для роботи: заготовками, комплектуючими виробами, техдокументацією, пристосуваннями, інструментом; забезпечення справним обладнанням, своєчасною здачею готової продукції і прибиранням відходів;

4) централізація і механізація робіт по обслуговуванню робочих місць -- створення майданчиків комплектувань, організація єдиних комплексів виробництва, що є єдиним вузлом обслуговування і оснащенням їх механізованими стелажами, навантажувально-розвантажувальними і транспортними засобами;

5) підвищення особистої зацікавленості і відповідальності виконавців за своєчасне і якісне виконання своїх обов'язків відповідно до посадової інструкції, яке досягається за рахунок вживання прогресивних систем оплати праці, а також за рахунок організації систематичного контролю за ходом планово-запобіжного обслуговування.

Система планово-попереджувального обслуговування робочих місць носить попереджувальний характер, який знаходить вираз у попередньому комплектуванні робочої документації, інструментів, пристроїв, заготовок, проведенні ремонтів, наладок та інших робіт.

Комплектування заготовок та облікової документації, інструменту і технологічної документації виконується в попередній зміні на подальшу або сьогодні на завтра. Комплекти доставляються на робочі місця до початку зміни у відповідності зі змінним завданням. Комплекти інструменту і техдокументації залишаються на робочих місцях з комплектувальними картами.

Планово-попереджувальне обслуговування робочих місць забезпечує пристосуваннями робітників, які готують оснащення. Пристосування і штампи, які знаходяться в експлуатації, зберігаються на спеціальних стелажах. Пристосування, які використовуються часто, знаходяться на складах.

Система планово-попереджувального обслуговування робочих місць передбачає чіткий взаємозв'язок з оперативно-виробничим плануванням.

Система планово-попереджувального обслуговування робочих місць може працювати з будь-якою системою планування, як з організованою на основі карткової системи, так і на основі ведення такого обліку і контролю на ЕВМ в системі АСУ дільниці і АСУ заводу.

При використанні картотеки змінне завдання складається помічником майстра з планування та старшим майстром як мінімум за добу до видачі на виробничу дільницю.

В змінному завданні помічник майстра з планування по кожному робочому місцю виставляє:

· номер робочого місця;

· прізвище робочого та його спеціальність;

· позначення деталі;

· номер операції;

· завдання в штуках та нормо-годинах.

При впровадженні автоматизованої системи управління (АСУ) цехом змінне завдання формується на ЕВМ з наступною роздруківкою. АСУ може бути поставлена на центральній ЕВМ з передачею інформації через цеховий пункт прийому-передачі інформації (ППІ) або на цеховий ПЕВМ.

В алгоритмі планування виготовлення продукції на змінно-добовий період по робочому місці в системі АСУ цеху закладені вимоги прийнятої на підприємстві системи оперативно-виробничого планування.

Однією з найважливіших умов забезпечення функціонування системи планово-попереджувального обслуговування робочих місць є наявність технологічного процесу виготовлення деталі, в операційних картах якого вказане все необхідне для виконання операцій оснащення, а також наявність цих карт в інструментально-роздавальній коморі цеху.

Планово-попереджувальне обслуговування робочих місць пристосуваннями забезпечується підготовкою оснащення.

Важливим етапом при впровадженні та вдосконаленні системи планово-попереджувального обслуговування робочих місць є створення в цехах єдиних комплексів підготовки виробництва. Створення єдиних комплексів підготовки виробництва забезпечує значне підвищення маневреності використання інструменту, скорочення його витрачання за рахунок оптимально-оперативного використання, зменшення транспортних перевезень, забезпечення подальшої механізації праці допоміжних робочих, виконання своєчасного та якісного підбору інструменту по змінному завданню.

1.12 Вибір і обґрунтування міжопераційного транспорту

Важливим завданням у справі забезпечення безперервної роботи підприємства є покращення організації та використання однієї з основних ланок у виробничому процесі - заводського транспорту. Заводський транспорт - це сукупність транспортних засобів, споруд та шляхів повідомлення, які перебувають у віданні підприємства і які призначені для обслуговування виробництва.

Цех внутрішньозаводського транспорту є самостійним структурним підрозділом заводу. У цеху знаходяться електрокари, електронавантажувачі, моторолери.

Цех виконує внутрішньозаводські перевезення на основі встановлених маршрутів та затверджених графіків руху транспорту.

Техніко-економічне планування полягає у створенні річних, квартальних, місячних і змінно-добових планів роботи внутрішньозаводського транспорту та кошторису витрат на його утримання.

При складанні планів в якості показників використання транспорту береться до уваги тривалість роботи автомашин, транспорту на лінії; технічна швидкість всередині заводу; коефіцієнти використання транспорту за часом, вантажопідйомність та технічна готовність парка, собівартість переробки тони вантажу і собівартість його транспортування поза заводських і внутрішньозаводських маршрутах..

Оперативне планування транспортного господарства передбачає складання місячних і змінно-добових планів перевезень. Місячний план перевезень складається працівниками планово-диспетчерських бюро транспортних цехів на основі квартального плану. Кількість вантажу, які треба перевезти протягом місяця зіставляється з пропускною можливістю наявних транспортних засобів, уточняються змінністю їх використання, маршрути і число закріплених за маршрутами машин. Для постійних маршрутів складання місячного плану за внутрішньозаводськими перевезеннями зводяться до складання графіків руху транспортних засобів.

На перевезення і маршрути, які повторюються, заявки не подаються, робота транспорту організується за затвердженими графіками.

Контроль та облік роботи по змінно добовому завданню диспетчер веде на основі дорожніх листів, в яких водій повинен відмітити на штамп-годинах час прибуття транспорту в обслуговуючий цех.

Внутрішній цеховий транспорт, призначений для виконання транспортних операцій у межах цеху. У свою чергу він підрозділяється на міжопераційний і цеховий. Основне призначення міжопераційного транспорту це забезпечення зв'язку між окремими робочими місцями.

Вибір виду транспорту залежить від типу організації виробництва, від габаритів і маси виробу.

Якщо габарити деталі не вимагають спеціальної тари, то як міжопераційний транспорт використовують вози, їх кількість залежить від умов виробництва.

За напрямом переміщення вантажів внутрішній транспорт поділяється на: горизонтальний (транспортери, рольганги), вертикальний (підіймачі, ліфти), горизонтально-вертикальний (автонавантажувачі, крани-балки, мостові крани), похилий (канатні і монорельсові дороги). Їх можна розділити на дві основні групи: стаціонарні транспортні пристрої; рухомі транспортні засоби.

До стаціонарних належать транспортні пристрої, за допомогою яких продукти виробництва переміщаються у визначених (горизонтальному, вертикальному або похилому) напрямах (конвеєри, трубопроводи, транспортери різноманітних видів, жолоби, лотки, сковзала).

До пересувних належать транспортні засоби, що виконують або вертикальні транспортування (підіймачі), або горизонтальні переміщення (візки, електрокари, автомобілі, автонавантажувачі тощо).

На даній дільниці, при виготовленні деталі «Штуцер ежектора», використовуються транспорті засоби - візки. Їх кількість повинна бути не менше ніж кількість робочих місць, тобто 25 шт.

1.13 Система заходів по забезпеченню якості продукції

Якість - сукупність характеристики товару, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і пропоновані потреби.

Управління якістю продукції встановлює забезпечення і підтримку якості на всіх етапах: при розробці, виробництві і експлуатації. Її мета - збільшення випуску деталей, атестованих за вищою категорією якості і забезпечення виробництва заданого об'єму з необхідними техніко-економічними показниками. Робота по управлінню якістю продукції виходить за рамки науково-виробничої діяльності одного підприємства, так як існує велика залежність від якості матеріалів та агрегатів, які поставляються робочими.

Необхідність підвищення якості в сучасних умовах диктується такими умовами, як: потребою НТП, зміною споживання запасів населення, підвищення знання матеріального стимулювання і розвитку зовнішньої торгівлі.

Робота по підвищенню якості продукції, яка випускається на підприємстві виконується під керівництвом управління технічного контролю (УТК) на основі цілого ряду організаційних систем та регламентованих стандартами підприємства, інструкціями та іншими документами.

Вхідний контроль на підприємстві здійснюється БВКМК (бюро вхідного контролю матеріалів, комплектуючих) з метою забезпечення підприємства матеріалами, напівфабрикатами, відповідаючи вимогам державних і галузевих стандартів, нормативно-технічній документації, технічних вимог та креслень, а також з метою забезпечення необхідної якості виробів, що випускаються.

Допомогу БВКМК в якісному проведенні вхідного контролю надає центральна заводська лабораторія відділу головного металурга.

Всі матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, що надійшли перевіряються на наявність сертифікатів якості (паспортів).

Категорично забороняється доставка безпосередньо в цехи, минаючи склади та вхідний контроль, матеріалів та виробів із закінченими термінами зберігання або без сертифікатів якості.

Рішення про скорочення об'єму, періодичності проведення або скасуванні вхідного контролю продукції основного виробництва приймається за узгодженням представників замовників.

Приміщення для проведення вхідного контролю забезпечується усіма необхідними вимірювальними пристроями та інструментами, примусовою вентиляцією, захистом від статичної електрики. Освітлення робочого місця контролера не менше 200лк.

Матеріали (напівфабрикати, комплектуючі вироби), що надійшли на підприємство завозяться на склад або розвантажуються на спеціальні площадки та складуються робітниками складу роздільно по надходженню, партіям, маркам, найменуванням та розмірам.

Прийомний відділ складського господарства негайно повідомляє про всі надходження та надає всі необхідні документи постачальника (сертифікати, карти якості, паспорти та ін..). На основі документації робітники прийомного відділу складського господарства заповнюють два приходних ордери, які пред'являють контролеру та комірнику комори, де буде зберігатися матеріал

Вхідний контроль здійснюється по картам вхідного контролю, узгодженим з представником замовника.

Матеріали (напівфабрикати, комплектуючі вироби) зберігаються в складському господарстві в умовах, відповідних вимогам Державних стандартів і ТУ, на спеціальних стелажах, суворо по марках та партіях надходження.

Періодично УТК та представник замовника здійснюють контроль умов збереження, про що робиться запис у спеціальному журналі. В тому випадку, якщо виявлені недоліки в умовах збереження, складається акт про відхилення та вказується термін їх усунення.

Видача зі складів здійснюється по річним лімітним карткам.

Операційний контроль призначений для перевірки деталей та збірних одиниць в процесі їх виготовлення та здійснюється робітниками бюро технічного контролю цехів.

Перед початком перевірки деталей контролер безпосередньо на робочому місці звіряє відповідність оснащення вказаного в технології та того, що застосовується на робочому місці, наявність його атестації та якості по зовнішньому вигляду.

Кінцевий контроль забезпечує придатність готової продукції для даної дільниці у відповідності з вимогами креслення, контрольних карт, технічних умов, інструкцій та затверджених зразків. Якщо для деталі, що перевіряється передбачено ведення маршрутної карти, то вона перевіряється на правильність оформлення та виконання всіх операцій по технології. Перевірка деталі виконується в послідовності, передбаченій контрольною картою.

На остаточно прийняті деталі оформлюється накладна та після перевірки стану тари, передбаченої технологічним процесом, деталі з накладною направляються в цех-споживач або на склад готових деталей. Для більш якісного аналізу причин недоліків, виявлених при перевірці деталей, контролери остаточного контролю закріплені за відповідними дільницями. На цих же дільницях вони проводять вибіркову перевірку перших деталей у виконавців на протязі першої години роботи на початку зміни. Роботу кінцевого контролю організовує та контролює старший контрольний майстер під керівництвом начальника БТК цеху.

На дільниці механічного цеху по випуску деталі «Штуцер ежектора» здійснюється вибірковий контроль. Вибірковість контролю складає 50%.

Вибірковий контроль передбачає перевірку частини партії однорідних об'єктів з використанням статистичних методів контролю. Застосовується він для перевірки великої кількості однакових об'єктів, а також у тому випадку, коли контроль тих чи інших якісних параметрів виробу приводить до його руйнування або іншим змінам.

1.14 Витрати виробництва і калькуляція собівартості деталі

Витрати виробництва розраховуються відповідно способів перенесення вартості на окремі види продукції:

§ прямі витрати - це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом. Ці витрати однорідні за складом, мають єдиний економічний зміст та безпосередньо пов'язані з виготовленням конкретного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на собівартість одиниці продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплету праці як основної так і додаткової, відрахування на соціальні заходи, платежі за оренду спеціального виробничого обладнання, інші прямі витрати).

§ непрямі витрати - це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом . Вони утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають декілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю і виробничому процесі. Їх величина не може бути прямо обчислена на одиницю продукції, через те, що вони пов'язані з процесом виробництва загалом (витрати на утримання і обслуговування обладнання (основних фондів загальногосподарського призначення), загальновиробничі витрати, витрати на страхування майна, тощо).

Прямі витрати є змінними, бо їх загальна сума залежить за певний час від обсягу виготовленої продукції. Непрямі витрати є функцією часу, а не обсягу виробництва продукції.

Таблиця 1.11-Прямі витрати на виробництво

Склад витрат	Сума, грн.
1. Прямі матеріальні витрати, у т.ч.:	634266
1.1. Сировина і матеріали	140926
1.2. Паливо й енергія на технологічні цілі	493340
2 Прямі трудові витрати, у т.ч.:
2.1. Заробітна плата основних робітників	810719
2.1.1.Основна заробітна плата	623630
2.1.2.Додаткова заробітна плата	187089
2.1.3.Відрахування у соціальні фонди	304020
Всього прямих витрат:	491109

Дані про непрямі витрати обчислюються укрупнено у таблиці 1.12

Таблиця 1.12 - Непрямі витрати на виробництво

Всі дані зводимо у таблицю 1.13.

Таблиця 1.13 - Кошторис витрат на виробництво

Статті витрат	Сума, грн
Матеріальні витрати	634266
Заробітна плата	810719
Відрахування на обов'язкове державне соціальне страхування робітників	304020
Амортизація основних фондів	1901760
Інші витрати	55621
Всього витрат	3706386

1.14.1 Калькуляція собівартості деталі

Калькуляція собівартості являє собою визначення витрат за статтями собівартості. Об'єктом калькулювання є продукція чи послуги, собівартість яких обчислюється. Калькуляційною є одиниця кількісного вимірювання продукції (штуки, тонни, метри тощо).

Калькуляція собівартості необхідна для визначення ціни одиниці продукції, порівняння витрат підприємства з результатами його виробничо-господарської діяльності, визначення рівня ефективності роботи підприємства тощо.

Виробнича собівартість деталі розраховується за формулою:

, грн./шт. (1.46)

де М - вартість основних матеріалів за відрахуванням відходів:

, грн/шт (1.47)

де Нв - норма витрат матеріалу на 1-цю продукції, кг;

Цм - ціна матеріалу за 1 кг, грн./кг;

В - величина відходів на одиницю продукції, кг;

Цв - ціна відходів за 1 кг, грн./кг.

грн/шт.

Зо = Рвід.сум , грн./шт., (1.48)

де Зо - основна заробітна плата робітників виробництва на деталь, грн.;

Рвід.сум. - відрядна сумарна розцінка по всіх операціях тех.процесу;

грн./шт.

Зд = 0,30 * Зо , грн/шт.(1.49)

грн./шт.

де Зд - додаткова заробітна плата робітників виробництва на деталь, грн.;

Зстр - відрахування на державне соціальне страхування , грн.;

, грн/шт. (1.50)

грн./шт.

Вуео - витрати на утримання і експлуатацію обладнання які приходять на деталь, грн./шт :

, грн/шт. (1.51)

грн./шт.

Взаг.вир. - загальновиробничі витрати на деталь, грн./шт.:

, грн/шт. (1.52)

грн./шт.

грн./шт.

Повна собівартість деталі розраховується за формулою:

грн./шт. (1.53)

де Ва. - адміністративні витрати, визначаються по формулі:

, грн/шт. (1.54)

де %Ва - процент адміністративних витрат (180…220%);

грн./шт.

Взб - витрати на збут визначаються по формулі:

, грн./шт. (1.55)

де %Взб - процент витрат на збут(1…3%)

грн./шт.

грн./шт.

Результати розрахунків зводимо у таблицю 1.14.

Таблиця 1.14 - Калькуляція собівартості деталі

Статті витрат	Сума, грн/шт
Вартість матеріалів з урахуванням відходів	0,68
Основна зарплата виробничих робочих	3,02
Додаткова зарплата виробничих робочих	0,906
Відрахування на соціальне страхування	1,55
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	15,1
Загальновиробничі витрати	3,6
Виробнича собівартість	24,86
Адміністративні витрати	6,0
Витрати на збут	0,50
Повна собівартість	31,34

1.15 Розрахунок відпускної ціни

Одним із основних ринкових інструментів, які впливають на процеси виробництва, обміну і споживання, є ціна.

Ціна - це економічна категорія, що означає суму грошей, за яку продавець згодний продати, а покупець готовий купити товар.

В умовах товарних відносин ціна є сполучною ланкою між виробником і споживачем, тобто є інструментом забезпечення рівноваги попиту та пропозиції.

Для нормальної роботи ціна повинна перевищувати витрати з виробництва і реалізації товарів, але бути меншою від сумарного ефекту, який одержує споживач.

Відпускна ціна підприємства - це ціна, за якою реалізується продукція підприємства-виробника. На основі відпускних цін підприємства планують і аналізують вартісні економічні показники діяльності підприємства.

Розрахунок відпускної ціни ведеться у таблиці 1.15.

Таблиця 1.15. - Розрахунок відпускної ціни

Статті витрат	Методика розрахунку	Сума грн/шт
Повна собівартість	Спов = Свир + Вадм + Взб	31,34
Прибуток	П = 30% Сповн. П = 0,3 * 156,25	9,5
Оптова ціна деталі	Цопт = Сповн.+ П Цопт = 156,25 + 46,88	41,2
ПДВ	ПДВ = 20% * Цопт ПДВ = 0,2 * 203,13	8,2
Відпускна ціна	Цвідп. = Цопт + ПДВ Цвідп. = 203,13 + 40,63	49,4

2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ДІЛЬНИЦІ

Таблиця 2.1 - Техніко-економічні показники дільниці

Показники	Одиниці виміру	Величина показника
Річний випуск продукції:
в натуральному виразі	шт.	11232
його трудомісткість	нормо-год	3931
по відпускним цінам	грн.	194191
Приведений випуск продукції:
в натуральному виразі	шт.	206500
Трудомісткість приведеного випуску	нормо-год	80675
по відпускним цінам	грн.	10201100
Кількість робочих місць	р.м.	22
Середній коефіцієнт завантаження роб.місць		0,86
Виробнича площа	м2	440
Загальна площа дільниці	м2	550
Питома площа на одне робоче місце	м2	25
Чисельність працюючих всього:	чол.	53
основних робітників	чол.	32
допоміжних робітників	чол.	14
керівників та спеціалістів	чол.	7
Середньомісячна зарплата працюючих:	грн.	1033
основних робочих	грн.	2111
допоміжних робочих	грн.	2030
Службовців	грн.	2692
Продуктивність праці:
на одного основного робітника	нормо-год/чол.	2338
на одного працюючого	нормо-год/чол.	1412
Вартість основних фондів дільниці	грн.	4573504
Випуск продукції на 1м2 виробничої площі	грн./м2	469318
Фондоозброєність	грн../чол	142922
Процент використання основних матеріалів	%
Рівень механізації праці		0,68
Відпускна ціна за одиницю продукції	грн/шт.

ВИСНОВОК

економічний собівартість механічний цех

Дана курсова робота має важливе значення для організації і планування робіт по технологічному процесі виготовлення деталі «Штуцер ежектора».

В роботі були розраховані і проаналізовані такі показники:

· прямі витрати: вартість основних матеріалів, вартість допоміжних матеріалів, вартість електроенергії, заробітна плата основних робочих;

· непрямі витрати: витрати на експлуатацію технологічного обладнання, амортизаційні відрахування на обладнання, витрати, які пов'язані із зносом інструменту;

· техніко-економічні показники: річний випуск продукції в грошовому виразі, вартість основних виробничих фондів дільниці, кількість промислово-виробничого персоналу, випуск продукції на 1 основного працівника в грошовому виразі, фондоозброєність, випуск продукції на 1м2 виробничої площі, трудомісткість виготовлення одиниці продукції, трудомісткість виготовлення виробничої програми,, виробнича і повна собівартість одиниці продукції.

Дані розрахунки є необхідними для організації технологічного процесу на машинобудівному підприємстві.

У даній курсовій роботі здійснено розрахунок техніко-економічних показників дільниці механічного цеху. Розраховані всі необхідні витрати на проведення робіт, зроблена калькуляція собівартості продукції з врахуванням всіх витрат. За результатами розрахунків річний випуск складається в сумі 206500 штук. Для реалізації даної програми запуску підприємству при двозмінній роботі необхідно 32 основних робітників, 14 допоміжних і 7 керівників та службовців. Основна площа під необхідне для роботи устаткування складає 440 м2, а допоміжна площа дорівнює 110 м2.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Богуслаєв В.А., Омельченко В.І. Комплексна система підготовки й організації виробництва на серійному підприємстві. - Дніпропетровськ: Сич, 2003. - 356с.

2 Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч.посібник. - К.:КНЕУ, 2003. - 524с.

3 Довідник, Типова система технічного обслуговування та ремонту метало - та деревооброблюючого обладнання. - М.: 1988.

4 Економіка підприємства: / За заг.ред. С.Ф.Покропивного. - 457с.

5 Єгупов Ю.А. Організація виробництва на промисловому підприємстві. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 346с.

6 Клімов А.Н. Організація та планування промислового виробництва .- М.: 1963. - 462с.

7 Методичні рекомендації до виконання курсової роботи. Розробила: викладач ДмитренкоО.О.

8 Тарасюк Г.М. Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник. - К.: «Каравела», 2003. - 432с.

9 Бондар Н.М. Економіка підприємства.- 2004 - 386с

Размещено на Allbest.ru