Планування та проект організації праці по наданню послуги по створенню та налагоджуванню мережі на підприємстві

Організація виробництва та праці на дільниці. Розрахунок чисельності персоналу, основних фондів, їх вартості. Визначення ціни продукції. Складення кошторису сукупних витрат операційної діяльності. Калькуляція собівартості. Обґрунтування накладних витрат.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 04.06.2014
Размер файла 58,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

,, Чернігівський технікум транспорту та комп'ютерних технологій “

Циклова комісія з економічних дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

з предмету “Економіка і планування виробництва”

на тему:«Планування та проект організації, праці по наданню послуги по створенню та налагоджування мережі на підприємстві»

Студента Горошко Владислав Юрійович

Керівник: викладач І.В. Поцелуйко

Чернігів - 2013 року

Зміст

Вступ

Розділ 1. Організація виробництва та праці

1.1 Характеристика типу виробництва

1.2 Розрахунок основних фондів та їх вартості

1.3 Організація праці на дільниці

Розділ 2. Розрахунок витрат на виробництво ті ціни продукції

2.1 Розрахунок основних витрат

2.1.1 Розрахунок накладних витрат

2.2 Калькуляція собівартості

2.3 Розрахунок ціни продукції (роботи)

Розділ 3. Економічна ефективність і результати діяльності

3.1 Розрахунок очікуваного прибутку і рентабельності продукції

3.2 Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності виробництва

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Важливе місце в галузі комп'ютерних мереж знаходяться високошвидкісні мережі, які нам забезпечують швидкий доступ до даних, можливість швидкого користування Інтернетом, підключення бездротових мереж, мережевий друк, віддалене керування мережею.

Коли з'явилися ПК це дозволило поєднувати ПК у мережі, а потім і створити глобальні, місцеві та локальні мережі. З часом мережі розвинулися до сучасних високошвидкісних, які мають надзвичайно велику пропускну спроможність.

Хоч найбільш важливою областю застосування локальних мереж у теперішній час являється передача цифрових даних, деякі методи можуть бути розповсюджені на передачу мовної, текстової та відеоінформації. Локальні мережі почали використовуватися з середини 70-х років. У результаті зниження цін на електронні компоненти і розширення можливостей термінальних пристроїв, які використовуються в обчислювальних системах, кількість різноманітного обчислювального обладнання, який встановлений у закладах, школах, університетах, на заводах і т.д., збільшилось. Засоби обчислювальної техніки стали більш значними завдяки можливості взаємодії цих засобів один з одним, доступ до спеціальних служб та пристроїв, одночасного розділення обчислювальних ресурсів. Так, користувачі відносно дешевих "інтелектуальних" пристроїв, які зроблені на мікропроцесорах, почали пошук таких же дешевих методів їх з'єднання між собою. Це стало можливим з появою локальних мереж, хоч частіше за все вони розроблялись для інших цілей.

В результаті локальні мережі з успіхом стали застосовуватися для вирішення цих нових завдань.

Мета курсової роботи - закріпити і поглибити теоретичних знань, проведення планових розрахунків, виконання висновків.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

- Організація виробництва та праці. Обґрунтовується тип виробництва, проводяться розрахунки чисельності персоналу, основних фондів та їх вартості. Описується організація праці на дільниці.

- Розрахунок витрат на виробництво ті ціни продукції. Проводяться планові розрахунки та обґрунтовуються: основні витрати; накладні витрати.

- Складається плановий кошторис сукупних витрат операційної діяльності, калькулюється собівартість одиниці продукції (послуги). Розраховується планова ціна продукції (послуги).

- Визначити економічну ефективність і результати діяльності підприємства.

Розділ 1. Організація виробництва і праці

1.1 Характеристика типу виробництва

Тип виробництва - це класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його особливості, як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції.

Під типом виробництва слід розуміти сукупність його організаційних, технічних та економічних особливостей, тобто комплексну характеристику організації і технічного рівня підприємства, обумовлену ступенем його спеціалізації, складністю та стійкістю товарної номенклатури, розмірами і повторюваністю випуску виробів, а також масштабами виробництва.

Залежно від рівня концентрації і спеціалізації розрізняють три типи виробництва:

- одиничне;

- серійне;

- масове.

Одиничне виробництво характеризується широкою номенклатурою виготовлених виробів, малим обсягом їх випуску, виконанням на кожному робочому місці різнорідних операцій.

У серійному виробництві виготовляється обмежена номенклатура виробів невеликими партіями. За одним робочим місцем, як правило, закріплено виконання кількох операцій.

Масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою і великим обсягом випуску виробів, безперервно виготовлюваних протягом тривалого часу на вузькоспеціалізованих робочих місцях.

Тип виробництва впливає на особливості його організації, на економічні показники функціонування підприємства, на структуру собівартості виготовлюваної продукції, на рівень оснащеності виробництва тощо.

На основі даних курсової роботи типом виробництва, послуги є одиничне виробництво. Характеризується широким асортиментом продукції і невеликим обсягом випуску однакових виробів. При цьому зразки ніколи не повторюються або повторюються нерегулярно. При одиничному типі виробництва застосовується послідовний вид пересування предметів праці та існує відносно велика питома вага ручної праці.

Одиничне виробництво характеризується наявністю значного незавершеного виробництва та відсутністю закріплення операцій за робочими місцями. Характеризується одиничне виробництво високою собівартістю продукції, що випускається, і тривалим виробничим циклом.

Розрахунок чисельності промислово - виробничого персоналу

Таблиця 1.1 - Розрахунок трудомісткості робіт та відрядної розцінки на створення сайту «Рибалка»

Найменування операцій технологічного процесу

Трудомісткість операції, хв. (tшт)

Розряд складності робіт

Тарифна ставка за 1 год., грн.. (Тст)

Відрядна розцінка, грн. (Рвідр)

1

Розробка проекту

120

4

11,691

23,38

2

Встановлення серверу

120

4

11,691

23,38

3

Прокладання кабель-каналу

260

3

9,824

42,57

4

Встановлення мережевих розеток

70

1

6,938

8,09

5

Обжим мережевого кабелю

40

1

6,938

4,63

6

Налаштування Wi-Fi роутера

80

3

9,824

13,10

7

Налаштування серверної машини

100

4

11,691

19,49

8

Тестування мережі

40

3

9,824

6,55

Всього

1040

170

Чисельність промислово - виробничого персоналу розраховують з врахуванням виробничого процесу, режиму змінності, можливості суміщення професій. До робітників відносять працівників підприємства, безпосередньо зайнятих створенням матеріальних цінностей чи наданням виробничих і транспортних послуг. Робітники підрозділяються на основних і допоміжних. До основних відносять тих, хто безпосередньо виконує виробничі процеси по виготовленню продукції, а до допоміжних - робітників, що зайняті обслуговуванням устаткування, транспортуванням матеріалів, що працюють в основних цехах. Чисельність спеціалістів зайнятих на роботах, що нормуються розраховується за формулою :

, (1.1)

де Чосн.р. - чисельність основних робітників, чол. ;

Nзап - річна програма запуску, шт. ;

t шт - трудомісткість виготовлення одиниці продукції, хв. ;

Fефроб - річний ефективний фонд часу працюючого -1840 год. ;

Квн - коефіцієнт виконання норм (1,05-1,2).

Згідно формули 1.1 чол.

Основні робітники безпосередньо зайняті виготовленням продукції і зайняті технологічними процесами, пов'язаними з цим. Але окрім безпосередніх техпроцесів потрібно виконувати й іншу необхідну роботу - підвозити або підносити необхідні для виробництва матеріали, забирати готові вироби, прибирати рештки та сміття, що утворюється при виробництві, обслуговувати та оперативно ремонтувати виробниче обладнання, охороняти приміщення в робочий та неробочий час і т ін. Такі працівники нібито і не пов'язані напряму з виробництвом, але без них основне виробництво обійтися не може і вони обов'язково в тій чи іншій кількості повинні бути в складі робітників підприємства. Таких робітників називають допоміжними. На деяких виробництвах кількість допоміжних робітників навіть може перевищувати кількість основних (наприклад автоматизовані цехи по випуску автомобілів, радіоелектронної апаратури і т.п.), де потрібно більше приділяти уваги наладці та обслуговуванню обладнання, а техпроцеси виконуються роботами під керуванням ЕОМ. В звичайному виробництві норматив чисельності допоміжних робітників 15-25 % чисельності основних виробничих робітників :

(1.2)

Де Чосн - чисельність основних робітників, чол. ;

Нч.осн - норматив чисельності допоміжних робітників, %.

Згідно формули 1.2 = 0 чол.

Таблиця 1.2 - Чисельність та склад спеціалістів

Професія

Чисельність, чол.

Категорія

Оклад

Інженер-електронщик

1

2

2300

Всього:

1

2300

На підприємстві крім робітників пов'язаних з виробництвом можуть бути присутні й інші виробничі кадри: службовці, фахівці, управлінський персонал. Їх наявність, склад і кількість залежить від масштабності виробництва, його структури і визначається для конкретно взятого підприємства.

1.2 Розрахунок основних фондів та їх вартості

Кількість робочих місць основного устаткування розраховується у відповідності з технологією, де вказані стадії виробництва виробу і витрати часу на стадії (операції) технологічного процесу. Необхідна кількість устаткування для річної програми запуску продукції визначається за формулою:

, (1.3)

де: Мр - розрахункова кількість устаткування, од.;

Nзап - річна програма запуску, шт.;

tшт-к- трудомісткість виготовлення одиниці продукції, хв.;

- річний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування, год.;

Кзу - коефіцієнт завантаження устаткування (0,7 - 0,9).

Згідно формули 1.3

=1,4 од.

Розрахункова кількість устаткування, як правило, дробове число, тому визначаєте прийнята кількість одиниць устаткування (Мпр) шляхом округлення до більшого цілого числа:

Мпр Мр,(1.4)

Згідно формули 1.4 1,42

При визначенні прийнятої кількості робочих місць допускається їх перезавантаження невеликих межах (5-6 %), особливо, якщо число округляється до одиниці чи двох.

Ступінь використання устаткування характеризує коефіцієнт завантаження устаткування, який визначається згідно формули :

Kзу= Мр / Мпр, (1.5)

де: Мр - розрахункова кількість устаткування, од.;

Мпр - прийнята кількість одиниць устаткування, од.

Згідно формули 1.5

Kзу= 1,4/2= 0,7

Проведені розрахунки по закріпленню технологічних операцій за робочими місцями занесена до таблиці 1.3:

Таблиця 1.3 - Розрахунок потрібної кількості устаткування та коефіцієнту його завантаження

Найменування операцій технологічного процесу

Найменування устаткування

Параметри

tшт

Мр

Мпр

Кзу

Розробка проекту

Встановлення серверу Прокладання кабель-каналу

Встановлення мережевих розеток

Обжим мережевого кабелю

Налаштування Wi-Fi роутера

Налаштування серверної машини

Тестування мережі

Робоче місце інженера-електронщика

1040

1,4

2

0,7

Всього:

1040

1,4

2

0,7

При визначенні площі дільниці врахувати виробничу площу (зайняту робочими місцями і проходами) та допоміжну.

Площу виробничих приміщень можна розрахувати укрупнено, виходячи із норми площі на одне робоче місце з врахуванням проїздів і проходів.

(1.6)

де: Sвup - загальна площа виробничих приміщень, м 2;

- основна площа (Socн),м2 ;

Мі - кількість робочих місць 1-го найменування (машинних, ручних та ін.), од.; Hsi - норма площі на одне робоче місце, м (укрупнено: на ручне 5-7 м2 , автоматизоване - до 25 м2);

0,2 ? Socн - допоміжна площа (20 % від основної), м2.

Згідно формули 1.6 м2

Площа службово-побутових приміщень :

Sсл.поб. = (1,2 ?Hsсл.пр+ Чосн.р ?Hsnоб..np) ?1,2 (1.7)

де: Н Sсл.пр. - середня норма площі службових приміщень на одне робоче місце (4-7 м2);

Чосн.р- чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.;

Hsnоб.np- середня норма площі побутових приміщень на одного

працюючого (1-1,5 м2);

1,2 - коефіцієнт, що враховує допоміжну площу (коридори, проходи).

Згідно формули 1.7 Sсл.поб. = (1,2 ? 7 + 1 ?3 ) ?1,2=11,64 м2

Загальна площа дільниці становить:

Sзаг =Sвир + Sсл.поб.(1.8)

Згідно формули 1.8 Sзаг =15,4+11,64=27,04 м2

Вартість приміщень визначається як добуток розміру площі приміщення таціни 1м2 площі.

Вб = Цб ?Sзаг (1.9)

Згідно формули1.9 Вб = 510?27,04=13790 грн.

Вартість 1 м2 виробничих і 1 м2 службово-побутових приміщень та робочих місць (устаткування) приймається за даними базового підприємства, чи задається у вихідних даних курсової роботи.

праця персонал витрата собівартість

Таблиця 1.4 - Розрахунок вартості устаткування (робочих місць)

Найменування устаткування (робочого місця)

Кількість одиниць

Вартість, грн.

одиниці

загальна

Робоче місце інженера-електронщика

2

2500

5000

Разом:

2

2500

5000

Вовф = Вб. вир.+ Вб. сл..-поб.+ Вуст (1.10)

Згідно формули 1.10 Вовф=13790+5000=18790 грн.

1.3 Організація праці на дільниці

Організація праці -- це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.

В умовах ринкової економіки на всіх рівнях управління можна виділити економічні та соціально-психологічні завдання щодо поліпшення організації праці.

Економічні завдання передбачають досягнення максимальної економії живої та уречевленої праці, підвищення продуктивності, зниження витрат у процесі виробництва продукції і надання послуг належної якості.

Соціально-психологічні завдання передбачають створення таких умов праці, які б забезпечували високий рівень працездатності зайнятих у виробництві. Крім того, працівники мають одержувати задоволення від роботи, яку виконують.

Робоче місце -- це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничої структури підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно. Організація робочого місця -- це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації.

Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.

Велике значення має раціональне технологічне й організаційне оснащення робочих місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням, технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними матеріалами, запасними частинами та устаткуванням для їх зберігання і розміщення, а також засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою тощо).

Велике значення в організації праці має обслуговування робочих місць, тобто забезпечення їх протягом робочої зміни сировиною, матеріалами, заготівками, транспортними засобами, послугами ремонтного характеру тощо.

Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями:

* енергетична -- забезпечення робочих місць електроенергією, стисненим повітрям, парою, водою, а також опалення виробничих приміщень;

* транспортно-складська -- доставка предметів праці до робочого місця, вивезення готової продукції і відходів виробництва, зберігання, облік і видача матеріалів, сировини та інших цінностей;

* підготовчо-технологічна -- розподіл робіт за робочими місцями; комплектування технічної документації; підготовка інструменту та допоміжних матеріалів; інструктаж виконавців щодо передових методів праці;

* інструментальна -- зберігання, застосування, комплектування і видача на робочі місця всіх видів інструменту, пристроїв, технологічного оснащення;

* налагоджувальна -- налагодження і регулювання технологічного устаткування;

* міжремонтна -- профілактичне обслуговування; * контрольна -- контроль якості сировини, напівфабрикатів і готових виробів;

* облікова -- облік бракованої продукції та аналіз причин браку, профілактичні заходи для підвищення якості продукції та ін.

Всі ці функції мають виконуватися безперебійно і в певних організаційних формах, таких як стандартне, планово-попереджувальне, чергове обслуговування робочих місць.

Для забезпечення збалансованості між кількістю робочих місць і наявними трудовими ресурсами, раціональнішого використання резервів виробничого потенціалу та підвищення продуктивності праці застосовують атестацію і паспортизацію робочих місць.

Умови праці -- це сукупність взаємозв'язаних виробничих, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних, естетичних і соціальних факторів конкретної праці, обумовлених рівнем розвитку продуктивних сил суспільства, які визначають стан виробничого середовища та впливають на здоров'я і працездатність людини.

Працездатність визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру (статі, віку, стану здоров'я, рівня кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).

Розглянемо елементи організації робочого місця програміста.

Робоче місце - це частина простору, в якому інженер здійснює трудову діяльність, і проводить велику частину робочого часу. Робоче місце, добре пристосоване до трудової діяльності інженера, правильно і доцільно організоване, у відношенні простори, форми, розміру забезпечує йому зручне положення при роботі і високу продуктивність праці при найменшому фізичному і психічному напруженні.

При правильній організації робочого місця продуктивність праці інженера зростає з 8 до 20 відсотків.

Згідно з ГОСТ 12.2.032-78 конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним,фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця інженера-електронщика повинні бути дотримані наступні основні умови:

1 оптимальне розміщення обладнання, що входить до складу робочого місця;

2 достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення;

3 необхідно природне і штучне освітлення для виконання поставлених завдань;

4 рівень акустичного шуму не повинен перевищувати допустимого значення.

Головними елементами робочого місця програміста є письмовий стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоче місце для виконання робіт у положенні сидячи організується відповідно до ГОСТ 12.2.032-78.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста.

Раціональна планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору.

Моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччя при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Зони досяжності рук у горизонтальній площині.

а - зона максимальної досяжності;

б - зона досяжності пальців при витягнутої руці;

в - зона легкої досяжності долоні;

р - оптимальний простір для грубої ручної роботи;

д - оптимальний простір для тонкої ручної роботи.

Розглянемо оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності рук:

ДИСПЛЕЙ розміщається в зоні а (у центрі);

КЛАВИАТУРА - у зоні р/д;

СИСТЕМНИЙ БЛОК розміщається в зоні б (праворуч);

ПРИНТЕР знаходиться в зоні а (ліворуч);

ДОКУМЕНТАЦІЯ в зоні легкої досяжності долоні - в (праворуч) - література і документація,необхідна при роботі; у висувних ящиках столу - література, невикористовуваних постійно.

При проектуванні письмового столу варто враховувати наступне:висота столу повинна бути вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, у зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був змушений підтискати ноги;поверхня столу повинна мати властивості, що виключають появу відблисків в полі зору програміста;конструкція столу повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менше 3 для зберігання документації, лістингів, канцелярського приладдя,особистих речей).

Важливим моментом є також раціональне розміщення на робочому місці документації, канцелярських при належностей, що повинно забезпечити працює зручну робочу позу, найбільш економічні руху і мінімальні траєкторії переміщення працюючого і предмета праці на даному робочому місці.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно, що впливає на продуктивність праці. Фарбування приміщень і меблів повинна сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття,гарного настрою. У службових приміщеннях, в яких виконується одноманітна розумова робота, що вимагає значного нервового напруження і великого зосередження, фарбування повинна бути спокійних тонів малонасищенних відтінки холодного зеленого або блакитного кольорів

При розробці оптимальних умов праці програміста необхідно враховувати освітленість, шум і мікроклімат.

Освітленість робочого місця

Раціональне освітлення робочого місця є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність трудової діяльності людини,що попереджають травматизм і професійні захворювання. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці. Освітлення на робочому місці інженера-електронщика повинно бути таким, щоб працівник міг без напруги зору виконувати свою роботу. Стомлюваність органів зору залежить від ряду причин:недостатність освітленості;надмірна освітленість.

Недостатність освітлення призводить до напруги зору, послаблює увагу,приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає осліплення, роздратування і різь в очах. Неправильне напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски,дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть призвести до нещасного випадку або профзахворювань, тому настільки важливий правильний розрахунок освітленості.

Розрахунок освітленості робочого місця зводиться до вибору системи освітлення,визначення необхідного числа світильників, їхнього типу і розміщення. Процес роботи програміста в таких умовах, коли природне освітлення недостатньо або відсутній. Виходячи з цього, розрахуємо параметри штучного освітлення.

Параметри мікроклімату на робочому місці

Параметри мікроклімату можуть змінюватися в широких межах, у той час, як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка сталості температури тіла завдяки властивості терморегуляції, тобто здатності організму регулювати віддачу тепла в навколишнє середовище.

Основний принцип нормування мікроклімату - створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. У санітарнихСН-245/71 нормах встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються в залежності від час уроку, характеру трудового процесу і характеру виробничого приміщення (значні або незначні тепловиділення).

Розділ 2. Розрахунок витрат на виробництво та ціни продукції

Собівартість продукції - це грошова форма витрат на підготовку її виробництва, виготовлення і збут.

Розрізняють:

1. Кошторисну собівартість робіт чи продукції - вираження в грошовій формі витрат організації на виконання робіт чи на одиницю продукції. Вона складається з витрат на оплату результатів минулої праці (сировини, напівфабр., енергії, аморт. відрах.) і витрат на оплату знову витраченої ( на заробітну плату, включаючи нарахування).

2. Планова собівартість - визначається на кожний плановий період з нарахуванням запланованих завдань по зниженню собівартості. Вона встановлюється шляхом техніко-економічних розрахунків, виходячи з конкретних умов виробництва. Планова собівартість визначає рівень допустимих витрат на виробництво продукції в плановий період.

3. Фактична собівартість - виконання робіт чи одиниці продукції, відображає в грошовій формі всі фактичні витрати організації, в тому числі штрафи , пені, втрати матеріалів.

Планування і облік показників собівартості необхідно проводити по всім групам робіт і всій номенклатурі випускаємої продукції.

2.1 Розрахунок основних витрат

Основні витрати - це сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Вони охоплюють три групи витрат:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включають вартість сировини та основних матеріалів, які складають основу продукції, що виробляється, купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції.

Вартість основних матеріалів на одиницю продукції визначається за формулою:

(2.1)

де: Ці - ціна за одиницю і-го матеріалу, грн.;

Нвї - норма витрат і-го матеріалу;

m - кількість найменувань матеріалів.

Вартість допоміжних матеріалів визначається як відсоток від вартості основних матеріалів:

Вм = Вм.о. ? %Вм.д. / 100, (2.2)

де %Вм.д - відсоток вартості допоміжних матеріалів.

Сума витрат на основні і допоміжні матеріали річного обсягу продукції розраховується за формулою:

Вм. = Nзап ? (Вмо + Вмд) ? Ктр, (2.3)

Вартість купованих комплектуючих виробів і напівфабрикатів розраховують множенням ціни за одиницю виміру і норми витрат на один виріб.

Сума витрат на куповані комплектуючі вироби і напівфабрикати визначається з врахуванням транспортних витрат та програми запуску за формулою:

Вк.в.= Nзап * Вк.в. * Ктр (2.4)

де Вк.в. - вартість комплектуючих виробів на одиницю продукції.

Прямі витрати на оплату праці включають заробітну плату робітників, які безпосередньо зайняті у виробництві продукції. Витрати на оплату праці включають виплату основної і додаткової заробітної плати, доплат і відрахування на соціальні потреби.

Розрахунки не виконувались, бо матеріали закуповувались підприємством. Для основних робітників при відрядній формі оплати фонд основної заробітної плати розраховують за формулою:

, (2.1)

де: Nзan - річна програма запуску продукції, шт.; Рвідр - відрядна розцінка на одиницю продукції, грн.. Згідно формули 2.1 грн. Фонд додаткової заробітної плати визначається за формулою:

ФЗП дод = ФЗВ осн ? %ЗПд/100 (2.2)

де %ЗПд - відсоток додаткової заробітної плати (20-30).

Згідно формули 2.2 ФЗП дод =18215?20/100=3670 грн.

Сума витрат на оплату праці основних робітників становитиме:

ФЗП ор = ФЗПосн + ФЗПдод (2.3)

Згідно формули 2.3 ФЗП ор = 1836 + 3672=22032 грн.

Середньомісячна заробітна плата одного робітника:

ЗПсм = ФЗПор /Чор ? 12 (2.4)

Згідно формули 2.4 ЗПсм = 22032/1 ? 12 =1836 грн.

Розрахунок суми витрат на соціальні заходи. Витрати на соціальні заходи включають збір до Пенсійного фонду, внески до Фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, внески до Фонду страхування на випадок безробіття та до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві. Величина цих нарахувань встановлюється у відсотках до суми основної і додаткової заробітної плати основних робітників. Відсоток відрахувань на соціальні потреби становить 37,7%.

Всз = ФЗПор ? %Всз / 100 (2.5)

де %Всз - відсоток відрахувань на соціальні заходи (37,7%).

Згідно формули 2.5 Всз = 22032?37,7 / 100=8306,06 грн.

Всього витрат на утримання і експлуатацію устаткування:

Вуеу = (ЗПосн ? %Вуеу) / 100,(2.6)

Згідно формули 2.6 Вуеу = (1836?40) / 100=7344 грн.

2.1.1 Розрахунок накладних витрат

До загальновиробничих витрат належить ті, які залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності: оплата праці з відрахуваннями на соціальні потреби спеціалістів та керівництва цеху, амортизація будівель та споруд загальновиробничого призначення, витрати на їх утримання та ремонт, охорону праці та інші витрати. Вони включаються до складу повної собівартості продукції.

Загальновиробничі витрати всього:

Взв = (ЗПосн ? %Взв) / 100, (2.7)

Згідно формули 2.7 Взв = (18360?140) / 100=25704 грн.

Сума вище розрахованих статей складає виробничу собівартість продукції (СВвир):

СВвир = Вм + Вкомпл + ФЗПосн + ФЗП дод + Всз + Вуеу + Взв (2.8)

Згідно формули 2.8 СВвир = 18360+3670+8306,06+7344+25704=63384,06 грн.

До адміністративних витрат відносять витрати, пов'язані з загальним управлінням та обслуговуванням підприємства, а саме: оплата праці адміністративно - управлінського персоналу, амортизація будівель адміністративного призначення та витрати на їх утримання і ремонт, витрати на утримання пожежної та сторожової охорони, на підготовку і перепідготовку кадрів та інші витрати.

Адміністративні витрати розраховуються у відсотках відносно суми основної заробітної плати основних робітників:

Вадм = (ФЗПосн?%Вадм) / 100, (2.9)

Згідно формули 2.9 Вадм = (18360?120) / 100=22032 грн.

Витрати на збут складаються з витрат на транспортування продукції, витрат на маркетинг та рекламу, витрат на оплату праці і комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції.

Взб = (ФЗПосн?%Взб) / 100 (2.10)

Згідно формулі 2.10 Взб = (18360?10) / 100=1836 грн.

Сукупні витрати на виробництво і збут продукції:

Всукуп = СВвир + Вадм + Взб (2.11)

Згідно формули 2.10 Всукуп = 63384,06+22032+1836=87252,06 грн.

Результати розрахунків занести в таблицю 2.1

Таблиця 2.1 - Сукупні витрати на виробництво і збут послуги створення сайту «Рибалка»

Статті витрат

Сума ,грн.

1.

Основні матеріали

-

2.

Куповані комплектуючі матеріали

-

3.

Основна заробітна плата

18360

4.

Додаткова заробітна плата

3670

5.

Відрахування на соціальні заходи

8306,06

6.

Витрати на утримання і експлуатацію устаткування

7344

7.

Загальновиробничі витрати

25704

8.

Адміністративні витрати

22032

9.

Витрати на збут

1836

Разом:

87252,06

2.2 Калькуляція собівартості

У системі економічних розрахунків на підприємстві важливе місце займає калькулювання - обчислення собівартості окремого виробу. Калькулювання потрібне для вирішення низки економічних завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення рентабельності виробництва та ін.
СВ од = В / Nзап , (2.12)
Згідно формули 2.12 СВ од = 18360/100=170 грн.
Таблиця 2.2 - Калькуляція собівартості послуги створення сайту «Рибалка»

Статі витрат

Сума, грн.

Питома вага, %

1.

Основні матеріали

-

-

2.

Куповані комплектуючі матеріали

-

-

3.

Основна заробітна плата

170

21,4

4.

Додаткова заробітна плата

33,98

4,2

5.

Відрахування на соціальні заходи

76,9

9,52

6.

Витрати на утримання і експлуатацію устаткування

68

8,42

8.

Загальновиробничі витрати

238

29,46

Виробнича собівартість

586,88

8.

Адміністративні витрати

204

25,25

9.

Витрати на збут

17

2,2

Повна собівартість продукції

807,88

100

За даними таблиці 2.2 розрахувати:
- суму витрат на виробництво (виробничу собівартість):
СВвир = СВвирп ?Nзап (2.13)
Згідно формули 2.13 СВвир = 586,88?108=63383,04 грн.
- суму адміністративних витрат і витрат на збут:
Вадм.,зб. = (Вадм + Взб) ?Nзап (2.14)
Згідно формули 2.14 Вадм.,зб. = (204+ 17) ?108 =23860 грн.
- повну собівартість річного обсягу продукції:
СВпов = СВод ?Nзап (2.15)
Згідно формули 2.15 СВпов = 807,88 ?108=87251,04 грн.
2.3 Розрахунок ціни продукції, послуги
Ціна - це грошовий вираз вартості товару. При формуванні ціни реалізації (відпускної ціни) підприємства до виробничої собівартості продукції додається величина прибутку, податок на добавлену вартість, акцизний збір (для високорентабельних і монопольних підакцизних товарів):
Розрахунковий прибуток встановлюється виходячи із заданого рівня рентабельності 10 - 15%, ставка ПДВ - 20 %. Спочатку визначається гуртова ціна підприємства, потім ціна реалізації.
Гуртова ціна підприємства розраховується за формулою:
Цгурт =СВвир? Кп+ Вадм + Взб, (2.16)
де: Кп - коефіцієнт, що враховує долю прибутку в ціні (1,1 - 1,2);
Згідно формули 2.16 Цгурт =586,88?1,2+204+17=925,26 грн.
Ціна реалізації враховує ПДВ:
Цреал = Цгурт? КПДВ , (2.17)
де: КПДВ - коефіцієнт, що враховує долю ПДВ в ціні (1,2).
Згідно формули 2.17 Цреал =925,26 ?1,2=1110,31 грн.
За результатами розрахунків ціни визначають обсяг товарної продукції по ціні :
Vmn = Nрічгурт , (2.18)
де: Nріч - річний обсяг продукції у натуральному виразі, од.;
Цгурт - гуртова ціна одиниці продукції , грн.
Згідно формули 2.18 Vmn = 108?925,26=99926,08 грн.
Розділ 3. Економічні результати й ефективність діяльності
3.1 Розрахунок очікуваного прибутку і рентабельності продукції
Валовий прибуток - це різниця між виручкою та виробничими витратами. Це поняття включає власне прибуток і невиробничі. Розрахувати валовий прибуток за формулою:
Првал=Vmn- СВвир (3.1)
де: Nріч - річний обсяг продукції в натуральному виразі, од.;
Згідно з формулою 3.1 Првал=99926,08-63384,06=36542,02 грн.
Чистий прибуток визначається за формулою:
Прчист= Првал - Вадм.,зб(3.2)
Згідно з формулою 3.2 Прчист= 36542-23868=12674 грн.
Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами, які забезпечують підприємницьку діяльність,тобто визначити рентабельність.
Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою:
Рпр = (Прчист /СВпов)? 100, (3.3)
де: Прчист - сума чистого прибутку, грн.,
СВпов - повна собівартість річного обсягу продукції, грн.
Згідно з формулою 3.3 Рпр = (12674/87252,06)? 100= 14,53%
Трудомісткість річного обсягу продукції:
ТМ = (tшт ?Nріч ) /60, (3.4)
Згідно з формулою 3.4 ТМ = (1040 ?108 ) /60= 1872 од.
Витрати на 1 грн. товарної продукції:
В1грнТП = СВвир / Vmn, (3.5)
Згідно з формулою 3.5 В1грнТП =63384,06/99926,08=0,63 грн.
Виробіток на одного основного робітника (обсяг товарної продукції / чисельність основних робітників):
а) в натуральному виразі
Вор = Nріч / Чор, (3.6)
Згідно з формулою 3.6 Вор =108/1=108 од.\чол.
б) у вартісному виразі
Вор = Vmn/ Чор, (3.7)
Згідно з формулою 3.7 Вор =99926,08/1=99926,08 грн.
Зняття продукції з 1 м2 виробничої площі (обсяг продукції / виробнича площа):
Vм2 = Vmn / Sвир, (3.8)
Згідно з формулою 3.8 Vм2 =99926,08/15,4 = 6488,7 од/м2
Фондовіддача (обсяг товарної продукції / вартість ОВФ):
Фв = Vmn / Вовф , (3.9)
Згідно з формулою 3.9 Фв =99926,08/18790= 5,31 грн.
Фондоміскість (вартість ОВФ / обсяг товарної продукції):
Фм = Вовф / Vmn , (3.10)
Згідно з формулою 3.10 Фм =18790/99926,08=0,19 грн.
Фондоозброєність (вартість ОВФ / Чисельність ПВП):
Фо = Вовф / Чпвп, (3.11)
Згідно з формулою 3.11 Фо =18790/1=18790 грн/чол..
Середня заробітна плата ПВП :
ЗПпвпср = ФЗПпвп / Чпвп ? 12, (3.12)
Згідно з формулою 3.12 ЗПпвпср = 22032/1 ? 12=1836 грн.
Економічні результати виробництва занесні до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Економічні показники виробництва

Склад показників

Значення

Річний випуск продукції:
в натуральному виразі, од.

у вартісному виразі, грн.

108

22032

Трудомісткість робіт, люд-год

1872

Загальна чисельність ПВП, чол.:

Спеціалістів:

1

Кількість устаткування

1,4

Коефіцієнт завантаження устаткування

0,7

Загальна площа, м2,

в т.ч. виробнича, м2

15,4

11,64

Витрати на виробництво, грн.

87253,06

Чистий прибуток, грн.

12673

Рентабельність продукції, %

14,53

Витрати на 1 грн. товарної продукції, грн./грн.

0,63

Виробіток:
у натуральному виразі, шт./люд.

у вартісному виразі, грн./люд.

108

99926,08

Зняття продукції з 1 м2 виробничої площі

6488,7

Фондовіддача, грн./грн.

5,31

Фондоміскість, грн./грн.

0,19

Фондоозброєність, грн./чол.

18790

Середня заробітна плата ПВП, грн.:

ПВП

1836

Собівартість одиниці продукції, грн.

Відпускна ціна, грн.

807,88

1110,31

3.2 Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства
За результатами розрахунків проведемо висновки про ефективність виробництва, резерви і проблеми її підвищення. Планові пропозиції та очікувані результати занесені до таблиці 3.2
Таблиця 3.2- Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

Заходи

Шляхи досягнення

Очікуваний результат

1

Технічне переозброєння підприємства

Покупка більш продуктивної техніки

Збільшення виробітку, зменшення трудомісткості

2

Удосконалення технологічних процесів

Підвищення кваліфікації спеціалістів

Покращення якості виробу

3

Комплексний відпочинок спеціалістів

Надання путівок до санаторіїв відпочинку

Покращення стану здоров'я працюючих

Висновки
Проаналізувавши курсову роботу можна зробити такі висновки:
тип виробництва - одиничний. Бо дане виробництво характеризується широким асортиментом продукції і невеликим обсягом випуску однакових виробів. При цьому зразки ніколи не повторюються або повторюються нерегулярно.
Планові економічні розрахунки виконані у розрахунковому розділі і отримані результати такі:

· Чисельність ПВП 1 чоловік

· повна собівартість продукції 807,88 грн.

· відпускна ціна 1110,31

· про прибутковість послуги свідчить рентабельність, що становить 14,53%

Отримані розрахунки (узагальнені) в 3му аналітичному розділі, де

· фондовіддача становить 5.31 грн\грн

· фондоозброєність 18790 грн\чол

· фондомісткість 0,19 грн\грн

Організація праці-- це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів.

Організація робочого місця -- це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в певному порядку, обслуговування й атестації.

Для підвищення продуктивності підприємства пропоную такі заходи

· Технічне переозброєння підприємства

· Удосконалення технологічних процесів

· Комплексний відпочинок спеціалістів

Перелік посилань

1. Про зовнішньоекономічну діяльність. Закон України від 16 квітня 1991року, із змінами та доповненнями.

2. Про інвестиційну діяльність. Закон України від 18 березня 1991року, із змінами та доповненнями.

3. Про інноваційну діяльність. Закон України від 4 липня 2002 року, із змінами та доповненнями.

4. Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України від 22 травня 1997 року № 283/97 - ВР, із змінами та доповненнями.

5. Про оплату праці. Декрет Кабінету Міністрів України // Голос України. - 1992. - Грудень.

6. Про страхування. Закон України від 7 березня 1996 року, із змінами та доповненнями.

7. Агафонова Л. Підготовка бізнес-плану. Практикум. 3-є вид. - К.: Знання, 2001. - 158 с.

8. Бізнес-план: технологія розробки та обґрунтування: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, доп. / С.Ф. Покропивний, С.М. Соболь, Г.О. Швиданенко, О.Г. Дерев'янко. - К.: КНЕУ. 2002. - 379 с.

9. Бойчик І.М., Харів М.І. Економіка підприємства. - Львів: Сполом, 2007. - 212 с.

10. Економіка підприємства: Підручник. За ред. акд. С.Ф. Покропивного. 2-е вид., перероб та доп. - К.: КНЕУ, 2007. - 528 с.

11. Економіка та менеджмент праці. Богоявлинська Ю. В., Ходаківський Є. І. Навч. Пос. - К.: Кондор, 2009. - 330 с.

12. Економіка та організація інноваційної діяльності. 3-тє видання. Волков О.І.: Підручник затверджено МОН України. - К.: ЦУЛ, 2007. - 664 с.

13. Методи прийняття управлінських рішень. Гевко І. Б., Підр. К.: Кондор, 2009. - 187 с.

14. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є. Стратегічний менеджмент. Навч. посібник. - К.: УВПК Ексоб, 2001. - 560 с.

15. Організація виробництва: теорія і практика. Гевко І. В., Оксентюк А. О., Глущак М. П.: Підр.. - К. : Кондор, 2008. - 178 с.

16. Организация планирования и управления деятельностью промышленного предприятия. Под ред. Бухало С.М. - Киев, Вища школа, 2006. - 472с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.