Автоматизація формування товарного забезпечення торговельного підприємства

2) Факторного аналізу:

- балансовий метод.

Застосовується в аналізі товарного балансу підприємства в розрізі груп товарів;

а) Факторний аналіз впливу показників товарного балансу на середні товарні запаси ТП в розрізі товарних груп та назв товарів.

- ланцюгових підстановок.

б) Застосовується для факторного аналізу впливу на розмір товарних запасів зміни обсягу товарообігу.

2.3 Методика загального аналізу товарного забезпечення

Значення аналізу товарного забезпечення в тому, що він є необхідною умовою ефективного управління обсягом та структурою торгово-роздрібного товарообігу.

Функції управління призначені для відображення його станів в часі і просторі. На етапі попереднього управління - планування, проводиться перспективний (прогнозний) аналіз, виходячи з основних стратегічних цілей ТП отримання цільового прибутку, визначаються основні показники Господарської діяльності ТП. Вихідним пунктом перспективного аналізу є спадкоємність економічних показників від одного звітного періоду до іншого. Головними задачами перспективного аналізу є: прогнозування господарської діяльності, наукове обґрунтування перспективних планів розвитку ТП, оцінка виконання планового завдання. При складанні планів перспективний аналіз виступає головною формою передпланових досліджень стану ТП, а в ході виконання планів - перетворюється на інструмент передбачення та оцінки очікуваних результатів.

Основні причини відхилень фактичних значень економічних показників від плану полягають у неможливості повного врахування дії всіх факторів, що визначають заплановані показники. Управління товарним забезпеченням на даному етапі включає в себе ті нормування та планування поступлення товарів.

Основні задачі аналізу товарних запасів та аналізу поступлення товарів на етапі планування товарного забезпечення приведені на рис.2.4.

На етапі управління - організація, застосовується оперативний аналіз. Головною задачею оперативного аналізу є ТП - виконанням планових завдань, процесами реалізації товарів, а також виявлення та використання поточних внутрішніх резервів з метою забезпечення виконання встановленого планом товарообігу. Оперативний аналіз максимально наближений до реального часу, він базується на даних первинного обліку (оперативно-технічного, бухгалтер-ського, статистичного) і дає можливість виявляти причини недоліків в роботі та своєчасно приймати управлінські рішення по їх усуненню.

Послідовність оперативного аналізу товарних ресурсів підприємства включає в себе три стадії:

- Виявлення відхилення від плану в обсязі та структурі товарного забезпечення (порівняння їх з нормативними);

- Кількісну оцінку найважливіших факторів, що впливають на обсяг товарного забезпечення, а саме: обсяг товарообігу, вибуття товарів нерівномірність поступлення товарів;

- Аналіз структури товарного забезпечення та оцінку змін, які відбулись у процесі функціонування.

На заключному етапі - контроль, проводиться поточний (ретроспектив-вний) аналіз. Він базується на бухгалтерській та статистичній звітності.

ОСНОВНІ ЕТАПИ ЗАГАЛЬНОГО АНАЛІЗУ ТОВАРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

АНАЛІЗУ ТОВАРНИХ РЕСУРСІВ	АНАЛІЗ ПОСТУПЛЕННЯ ТОВАРІВ

Визначення цілей формування товарних запасів	Аналіз поступлення товарів на підприємство в передплановому періоді
Аналіз розміру, складу та обертання товарних запасів в перед плановому періоді	Аналіз планового та структури поступлення товарів на підприємство
Визначення планової суми товарних запасів.	Аналіз ритмічності поступлення товарів на підприємство
Аналіз динаміки розробленого плану товарних запасів

Рис.2.4 Основні задачі загального аналізу товарного забезпечення на ТП

Головна задача поточного аналізу - об`єктивна оцінка результатів господарської діяльності ТП, комплексне виявлення невикористаних резервів, та мобілізація їx для підвищення економічної ефективності в майбутньому.

Поточний аналіз - найважливіший елемент управління торговельною діяльністю. Результати поточного аналізу використовуються для вирішення проблем стратегічного управління, в т. ч. техніко-економічного планування, так, як науково-обґрунтоване планування передбачає глибокий аналіз господарського стану на початок планового періоду ТП. Основний недолік поточного аналізу полягає в тому, що він вже не в змозі що-небудь змінити, але його результати дають можливість в подальшому усунути недоліки в роботі, виявити невикористані резерви. Особливість методики поточного аналізу в тому, що фактичні результати діяльності підприємства оцінюються в порівнянні з планом та даними попередніх аналітичних періодів. Відхилення від бази порівняння встановлюються в розрізі техніко-економічних факторів, визначаючих ці відхилення, встановлюються причини відхилень, та визначаються відповідні міри по їх усуненню. Поточний аналіз - найбільш повний аналіз господарської діяльності, який включає в себе результати оперативного аналізу, він також слугує базою перспективного аналізу. Послідовність аналізу товарних ресурсів підприємства на даному етапі включає в себе, як загальний аналіз, так і аналіз факторів, що вплинули на відхилення показників від базисних.

Аналіз змін в обсязі товарних запасів звітного періоду у фактичних та співставних цінах в порівнянні з показниками попереднього року та планом на звітний рік включають:

І. Проводиться аналіз виконання плану обсягу та структури товарних ресурсів (табл.2.2) Цей аналіз може бути як ретроспективним (за підсумками року), так і оперативним - на протязі поточного року. Перед проведенням аналізу проводяться попередні розрахунки середнього товарного запасу. Для розрахунку використовується метод середньої хронологічної. Товарні запаси групуються по групам товарів згідно прийнятої класифікації. Далі порівнюються фактичні середні товарні запаси з плановими, і розраховується відхилення від плану - абсолютне та відносне. Порівняння відхилення середніх товарних ресурсів від нормативних дає змогу оцінити як забезпечується товарообіг запланованим обсягом товарного забезпечення.

Якщо фактичні товарні ресурси менше нормативних, то це приводить до висновку, що товарообіг недостатньо забезпечений необхідним обсягом товарних ресурсів, що автоматично впливає на зменшення обсягу товарообігу. Якщо ж фактичні товарні запаси перевищують нормативні, то це приводить до росту витрат, пов`язаних з зберіганням товарів, неефективному використанню коштів підприємства, необхідності залучення в обіг додаткових коштів. Одночасно пропонується проводити аналіз по структурі груп товарів, що дає можливість виявити відхилення від нормативу по окремих групах товарів і в цілому по ТП. ЗА результатами ретроспективного та оперативного аналізу менеджери приймають рішення щодо відповідності фактичних показників плановим, і після проведення аналізу факторів, які вплинули на відхилення показників, приймаються відповідні керуючі рішення.

За результатами проведення аналізу виконання плану товарних ресурсів ТП ЗАТ "Львівхолод" за 2010 рік можна зробити висновок, що на підприємстві є значні недоліки в забезпеченні товарообігу товарними ресурсами. По групам товарів 69 та 83 "Побутова хімія", "Бакалія" фактичні товарні ресурси значно (на 22.9% та 74.3% відповідно) менше нормативних, тому це привело до втрат запланованих обсягів товарообігу по даним групам. По іншим групам товарів фактичні товарні запаси значно перевищили нормативні, що привело до додаткових витрат, пов`язаних з їх зберіганням і підтримкою відповідного стану. Значно змінилася структура товарних ресурсів порівняно з плановою , а це призвело до значних відхилень від запланованої величини товарообігу. Цілком логічно, що менеджменту підприємства необхідно дати низьку оцінку роботи відділам постачання та реалізації, та службам, що відповідають за марчендайзинг в цілому.

Своєчасний оперативний аналіз товарних запасів на протязі поточного періоду дає можливість підтримувати їх структуру на рівні запланованих показників, контролювати їх та приймати своєчасні управлінські рішення.

ІІ. Для аналізу та наступного планування обсягу та структури товарних запасів на ТП пропонується дати аналіз їх обсягу і структури та оцінку змін, які відбулись в поточному періоді.

В таблиці 2.3 приведена динаміка обсягу та структури товарних запасів ТП ЗАТ “Львівхолод” за 2009-2010рр.

ІІІ. І на заключному етапі загального аналізу товарних запасів ТП пропонується зробити аналіз оборотності та швидкості їх обертання товарних ресурсів в структурі та в динаміці за 2009-10рр. (табл. 2.4). Такий аналіз робиться з ціллю порівняння забезпечення товарообігу товарними запасами по товарним групам, визначення резервів, щодо скорочення по окремим групам обсягу товарних запасів які повільно обертаються, та збільшення нормативу по товарним групам, які обертаються швидше для більш повного забезпечення ними товарообігу. З приведених даних динаміки оборотності товарних запасів ТП ЗАТ «Львівхолод» за 2009-2010р можна зробити висновок, що в порівнянні з 2009 роком в 2010році швидкість обертання значно зменшилась по товарним групам 51, 54, 78, 66 і, навпаки, по товарним групам 69, 83 швидкість обертання підвищилась.

Тому при плануванні нормативу товарного запасу на перспективу слід прийняти до уваги одержані дані та скоректувати норматив товарних ресурсів згідно плану товарообігу на 2010 рік. Збільшити норматив запасів по товарних групах 69,83 та зменшити по групах 51,54,78,66.

Таким чином, загальний аналіз товарних запасів, дозволяє визначити стан їх використання. В структурі та обсязі товарів - по товарним групам, в динаміці - в часі, на протязі декілька попередніх років. При цьому аналіз дозволяє виявити додаткові резерви, заощадити, таким чином, кошти підприємства, вкладені в товарні запаси, які повільно обертаються.

Таблиця 2.3

ОЦІНКА

виконання плану обсягів та структури товарних запасів ТП ЗАТ «Львівхолод» за 2010 р. (в розрізі товарів та товарних груп) (тис. грн.)

Код	Товари і товарні групи	СЕРЕДНІЙ ТОВАРНИЙ ЗАПАС	ВІДХИЛЕННЯ ВІД ПЛАНУ +/-
		План 2010	Факт 2010	По сумі	По пит. Вазі
		сума	питома вага (%)	сума	питома вага (%)	абсол.	відносне	абсол.
1	2	3	4	5	6	7=5-3	8=7/3*100%	9=6-4
51	Заморожені м'ясні напівфабрикати	15,00	5,80	31,51	9,80	16,51	110,07	4,00
54	Фасовані крупи	5,00	1,90	5,44	1,70	0,44	8,80	-0,20
1	2	3	4	5	6	7=5-3	8=7/3*100%	9=6-4
78	Напівфабрикати	4,50	1,70	7,48	2,30	2,98	66,22	0,60
69	Побутова хімія	90,62	34,80	69,90	21,70	-20,72	-22,86	-13,10
83	Бакалія	70,00	26,90	18,00	5,60	-52,00	-74,29	-21,30
66	Плодово-овочева продукція	60,00	23,10	170,20	52,90	110,20	183,67	29,80
-	Інші непродовольчі товари	15,00	5,80	19,20	6,00	4,20	28,00	0,20
	Всього:	260,12	100,00	321,73	100,00	61,61	23,69



Рис. 2.5 Порівняння фактичних середніх товарних запасів з запланованими на 2010 р.

Таблиця 2.4

ДИНАМІКА обсягу і структури товарних запасів на ТП ЗАТ «Львівхолод» за 2009-2010 р. (в розрізі товарів та товарних груп) (тис. грн.)

Код	Товари і товарні групи	СЕРЕДНІЙ ТОВАРНИЙ ЗАПАС	ВІДХИЛЕННЯ +/-
		2009	2010	По сумі	По пит. вазі
		сума	питома вага (%)	сума	питома вага (%)	абсол.	відносне	абсол.
1	2	3	4	5	6	7=5-3	8=7/3*100, %	9=6-4
51	Заморожені м'ясні напівфабрикати	15,00	6,13	31,51	9,79	16,51	110,07	3,67
54	Фасовані крупи	4,96	2,03	5,44	1,69	0,48	9,68	-0,34
1	2	3	4	5	6	7=5-3	8=7/3*100, %	9=6-4
78	Кондитерські вироби	3,59	1,47	7,48	2,32	3,89	108,36	0,86
69	Побутова хімія	91,44	37,36	69,90	21,73	-21,54	-23,56	-15,63
83	Бакалія	63,06	25,76	18,00	5,59	-45,06	-71,46	-20,17
66	Плодово-овочева продукція	52,23	21,34	170,20	52,90	117,97	225,87	31,56
-	Інші непродовольчі товари	14,48	5,92	19,20	5,97	4,72	32,60	0,05
	Всього:	244,76	100,00	321,73	100,00	76,97	31,45



Рис. 2.6 Порівняння товарних запасів в 2010 р. з товарними запасами 2009 р

Таблиця 2.5.

ДИНАМІКА

оборотності товарних запасів ТП ЗАТ "Львівхолод" за 2009-10рр.

Код	Товари і товарні групи	СЕРЕДНІ ТЗ	Реалізація	Швидкість обертання ТЗ (днях)	Оборотність ТЗ (разах)
		2009	2010	2009	2010	2009	2010	Відхил.	2009	2010	Відхил.
		(тис. грн)	(тис. грн)	(тис. грн)	(тис. грн)			абсол.			абсол.
1	2	3	4	5	6	7=3*360/5	8=4*360/6	9=8-7	10=5/3	11=6/4	12=11-10
51	Заморожені м'ясні напівфабрикати	15,00	31,51	11,30	12,10	477,88	937,49	459,61	0,75	0,38	-0,37
54	Фасовані крупи	4,96	5,44	15,80	8,30	113,01	235,07	122,94	3,19	1,53	-1,66
78	Кондитерські вироби	3,59	7,48	6,30	3,20	205,14	841,50	636,36	1,75	0,43	-1,33
69	Побутова хімія	91,44	69,90	435,20	407,00	75,64	50,84	-24,80	4,76	7,08	2,32
83	Бакалія	63,06	18,00	88,30	111,20	257,10	58,27	-198,82	1,40	6,18	4,78
66	Плодово-овочева продукція	52,23	170,20	427,80	459,00	43,07	133,49	89,54	8,19	2,70	-5,49
-	Інші непродовольчі товари	14,48	19,20	3,50	5,60	1 489,37	1 234,29	-255,09	0,24	0,29	0,05
	Всього:	244,76	321,73	988,20	1 094,40	89,17	105,83	16,67	4,04	3,40	-0,64

А з іншого боку, через запропонований аналіз, визначити необхідний обсяг товарного забезпечення по тим групам товарів, якими недостатньо забезпе-чений товарообіг підприємства.

Але для прийняття обґрунтованого управлінського рішення, недостатньо проведення загального аналізу. Найбільш точну оцінку, причин, викликавши ті чи інші зміни в товарних запасах, та міри по усуненню недоліків, можна прийняти тільки після проведення поглибленого факторного аналізу.

2.4 Методика факторного аналізу товарних запасів, що застосовується в практиці роботи ТП корпоративного типу

Виходячи з задач управління товарним забезпеченням, менеджеру ТП необхідно визначити фактори зміни обсягу товарного забезпечення.

Для проведення такого аналізу в літературі [26, 50] пропонується використати балансовий метод.

Для цього застосовується формула товарного балансу:

ТР = З поч. + Н - З кін (в межах нормативу) (2.1)

Зп + Н = Р + ІВ + Зк (2.2)

^ Зк= ^ Зп + ^ Н - ^ ІВ - ^ Р (2.3)

^ Зк (Зп) = ^ Зп - (2.4)

абсолютна величина приросту (зменшення) товарів на кінець періоду за рахунок приросту (зменшення) запасів товарів на початок періоду. ^Зп = Зп1 -Зп0.

^ Зк (Р) =- ^ Р - (2.5)

абсолютна величина приросту (зменшення) товарів на кінець періоду за рахунок приросту (зменшення) обсягу реалізації. ^ Р= Р1 - Р0.

Зк (Н )= ^Н - (2.6)

абсолютна величина приросту (зменшення) товарів на кінець періоду за рахунок приросту (зменшення) обсягу надходжень товарів. ^ Н= Н1- Н0.

Зк (ІВ)=- ^ІВ - (2.7)

абсолютна величина приросту (зменшення) товарів на кінець періоду за рахунок приросту (зменшення) іншого вибуття товарів. ^ІВ= ІВ1 -ІВ0.

Розрахунок впливу показників товарного балансу на обсяг товарних запасів на кінець 2010 року приведений в таблиці 2.6. Для визначення впливу показників товарного балансу скористаємося даними додатку В "Показники товарного балансу ТП ЗАТ «Львівхолод» за 2009-2010рр". На підставі приведених показників товарного балансу знайдемо приріст (зменшення) їх значень в звітному та базисному періодам. А потім на підставі формули товарного балансу:

^ Зк= ^ Зп + ^ Н - ^ ІВ - ^ Р (2.8)

по кожній товарній групі проведено факторний аналіз впливу показників товарного балансу на зміну товарних ресурсів на кінець звітного періоду (2010р).

В запропонованій формі факторного аналізу наглядно показано, що на загальне збільшення (на 180.0 тис. грн.) обсягу товарних запасів на кінець 2010 року в порівнянні до 2009 року в значній мірі вплинуло збільшення прямого поступлення товарів на 336.8 тис. грн.

При цьому іншими факторами були: ріст товарообігу (на 106.5 тис. грн.), збільшення запасів товарів на початок 2010р в порівнянні з початком 2008р. (на 41.4 тис. грн.), та збільшення іншого вибуття (на 8.9 тис. грн.) привели в суми до зменшення ресурсів товарів на 156.8 тис. грн. Що говорить про зменшення обсягів продаж) окремих груп товарів.

Факторний аналіз дозволяє провести аналіз і в структурі товарних запасів, обсягів по окремих товарах та товарних групах. Аналогічно провести аналіз впливу факторів по кожній товарній групі.

Рекомендований в літературі [26] факторний аналіз є корисним як для оперативного управління товарними запасами, так і для їх планування. Тому що він показує за рахунок яких факторів відбулися зміни в обсязі товарних запасів, в цілому і в структурі, виявити причини відхилень. А це дає можливість в процесі управління приймати рішення по коригуванню обсягу товарних запасів за рахунок збільшення (зменшення) поступлення.

Так по товарним групам 69 та 83 можна зробити висновок, що в зв`язку з ростом обсягів реалізації, необхідно збільшити надходження товарів названих груп, для поповнення товарних запасів. Дана методика факторного аналізу дозволяє провести факторний аналіз залишків товарів на кінець звітного періоду. В управлінні товарними запасами одним із головних аспектів є дотримання необхідних їх розмірів. Тому на етапи ретроспективного та перспективного аналізу (планування) необхідна інформація про швидкість обертання та фактори, які впливають на швидкість обертання товарних ресурсів. Такий аналіз дозволить менеджеру виявити слабкі місця в управлінні ними.

Для виявлення факторів, які вплинули на швидкість обертання товарних запасів використовують метод ланцюгових підстановок. Метод ланцюгових підстановок, застосовується для факторного аналізу забезпеченості підприє-мства товарними ресурсами в днях обороту:

факторна модель (2.9)

(в днях обороту середньої величини товарного запасу)

d - кількість днів в періоді;

Р - величина товарообігу;

ТЗ - середні товарні запаси за період;

Методика такого аналізу полягає в наступному.

Визначається:

Загальна оцінка зміни швидкості обертання ТЗ (абсолютне значення) в

Таблиця 2.6

Розрахунок

впливу показників товарного балансу на обсяг товарних запасів ТП ЗАТ «Львівхолод» на кінець 2010р.

		Відхилення фактичних товарних ресурсів періоду від базисного "+" чи "-"
Код	Товари і товарні	ЗАГАЛЬНЕ	В тому числі за рахунок зміни
	групи	^ Зк	^ Зп	^ Н	-(^іВ)	-(Р)
1	2	3	4	5	6	7
51	Заморожені м'ясні напівфабрикати	6,3	13,0	-6,1	0,2	-0,8
54	Фасовані крупи	6,7	-2,9	2,4	-0,3	7,5
78	Кондитерські вироби	6,4	0,7	1,1	1,5	3,1
69	Побутова хімія	-8,6	-50,7	109,7	-7,5	-60,1
83	Бакалія	-35,6	-15,5	2,8	0,0	-22,9
66	Плодово-овочева продукція	198,0	7,6	224,4	-2,8	-31,2
-	Інші непродовольчі товари	6,8	6,4	2,5	0,0	-2,1
	Всього:	180,0	-41,4	336,8	-8,9	-106,5

звітному та базисному (плановому) періоді за формулою:

^ Д = Д1 - Д2 (2.10)

2) Швидкість обертання фактичного товарного запасу при реалізації базисного періоду та ТЗ звітного періоду.

 (2.11)

3) Відхилення швидкості обертання за рахунок зміни середнього товарного запасу.

^ Д (тз) =Д` - Д0 за рахунок зміни ТЗ; (2.12)

4) Відхилення швидкості обертання за рахунок зміни обсягів реалізації.

^ Д(р)= Д1 - Д` за рахунок зміни обсягів реалізації; (2.13)

5) Сумарний вплив факторів.

^Д = ^ Д(тз) + ^ Д(р) (2.14)

Факторний аналіз проводиться по кожній групі товарів. В таблиці 2.6 приведено розрахунок впливу факторів на швидкість обертання товарного запасу по товарним групам за 2009-10рр. На підприємстві також пропонується провести аналогічний розрахунок по відношенню до планових показників товарних запасів. Це дасть можливість на стадіях оперативного управління своєчасно виявити причини, які впливають на швидкість обертання товарних ресурсів з метою прийняття управлінських рішень. Як видно з приведених даних таблиці 2.6, значне зниження швидкості обертання по таким товарним групам 51,54,78,66 викликане зменшенням обсягів реалізації, тому в даному випадку управлінське рішення повинно спрямувати бік відділу маркетингу з ціллю стимулювання продажу товарів вказаних груп. В свою чергу, по товарних групах 69, 83 значно підвищилась швидкість обертання за рахунок росту обсягів реалізації та зменшення величини товарного запасу. В даному випадку управлінське рішення повинне бути спрямоване на забезпечення своєчасних та рівномірних поставок товарів цих груп (відділ постачання).

Для визначення факторів, що вплинули на виконання планових показників товарних запасів в літературі [28] рекомендується здійснювати аналіз розрахунку впливу на обсяг товарних запасів обсягу товарообігу та рівня організації завозу товарів. Методика проведення розрахунку методом ланцюгових підстановок аналогічна попередньому: розраховується товарний запас звітного періоду виходячи з норми товарного запасу та обсягу реалізації звітного періоду, а потім розраховується різниця між середнім товарним запасом звітного періоду, нормативним запасом та перерахованим товарним запасом. Результати проведеного розрахунку свідчать про значні недоліки в організації завозу товарів на ТП “Львівхолод”, недостатній контроль за станом товарних запасів з боку відділів реалізації та постачання.

Таким чином, запропонована методика факторного аналізу на торго-вому підприємстві дозволяє своєчасно визначати на всіх стадіях управління фактори, які впливають на ефективність використання товарних запасів, і на основі їх приблизного аналізу приймати раціональні управлінські рішення.

2.5 Методичні положення зовнішнього аудиту товарного забезпечення ТП

Аудит діяльності стосовно товарного забезпечення необхідно починати з інвентаризації та перевірки виконання угод постачальників і покупців. При цьому важливе значення має правильний вибір об`єктів інвентаризації. Вивчається організація укладання угод про матеріальну відповідальність, стан складського господарства, розміщення товарно-матеріальних цінностей, виконання правил їх збереження та охорони. При інвентаризації перевіряють також ваговимірювальні прибори з метою встановлення термінів їх метрологічної перевірки відповідними органами сертифікації, стандартизації та метрології.

Таблиця 2.7

Розрахунок

впливу факторів на швидкість обертання товарних запасів по товарним групам на ТП ЗАТ «Львівхолод» за 2009-10 р.

		Товарні запаси	Перерахована швидкість	Відхилення “+” чи “-”
	Товари	в днях	обертання	Загальне	В т. ч. за рах. зміни
Код	і товарні групи	2009	2010	Д`=ТЗ1*360/Р0	2010	Обсягу реалізації	Середнього ТЗ
1	2	3	4	5	6=4-3	7=4-5	8=5-3
51	Заморожені м'ясні напівфабрикати	477,88	937,49	16,06	459,61	921,43	-461,82
54	Фасовані крупи	113,01	235,07	2,61	122,94	233,34	-110,40
1	2	3	4	5	6=4-3	7=4-5	8=5-3
78	Кондитерські вироби	205,14	841,50	1,82	636,36	839,68	-203,32
69	Побутова хімія	75,64	50,81	1 044,07	-24,83	-993,26	968,43
83	Бакалія	257,10	58,27	80,13	-198,83	-21,86	-176,97
66	Плодово-овочева продукція	43,07	133,49	56,04	89,54	77,45	12,09
-	Інші непродовольчі товари	1 489,37	1 234,20	23,17	-255,17	1 211,03	-1 466,20
	Всього:	89,16	102,84	271,12	13,68	-168,28	181,96

Д`- при фактичних середніх товарних запасах та реалізації базисного періоду.

Таблиця 2.8

Розрахунок

впливу на зміну об'єму товарних запасів зміни об'єму товарообігу та організації завозу товарів

		Товарні запаси	Товарообіг	Перерахований товарний	Відхилення “+” чи “-”
	Товари	в днях	Рзв	запас		В т.ч. за рах. зміни
Код	і товарні групи	норматив	звіт	звіт	ТЗ`=Рзв*d0/360	Загальне	Зміни ТО	Організ. завозу товару
1	2	3	4	5	6=5*3/360	7=4-3	8=6-3	9=4-6
51	Заморожені м'ясні напівфабрикати	12,50	937,49	12,10	0,42	924,99	-12,08	937,07
54	Фасовані крупи	90,00	235,07	8,30	2,08	145,07	-87,93	233,88
78	Кондитерські вироби	72,00	841,50	3,20	0,64	769,50	-71,36	840,86
69	Побутова хімія	163,80	50,18	407,30	225,36	-113,62	61,56	-175,18
83	Бакалія	113,40	58,27	111,20	35,03	-55,13	-78,37	23,24
66	Плодово-овочева продукція	36,00	133,49	459,00	45,90	97,49	9,90	87,59
-	Інші непродовольчі товари	80,00	234,29	5,60	2,80	1 054,29	-177,20	1 231,49
	Всього:	87,48	105,80	1 094,70	266,01	18,32	178,53	-160,21

Важно правильно визначити об'єкти аудиту. До них віднесені прийом товарів по кількості та якості, їх збереження, псування, норми природного убутку, бухгалтерський облік, звітність, первинні документи та інше.

Прийоми та способи перевірки бухгалтерських даних в сучасній літературі [48] ділять на загальні та часткові, які тісно взаємопов`язані. Зупинимося на останніх.

Контрольні порівняння фактичних залишків товарів з послідуючою інвентаризацією, їх надходження та документування витрачанням необхідно використовуються коли аудитор має дані про порушення:

- дописках товарно-матеріальних цінностей в інвентаризаційних описах з метою приховування нестач до початку проведення інвентаризацій;

- даних про заниження в порівнянні з фактичним залишком деяких товарів в інвентаризаційному описі на початок звітного періоду для приховування надлишків;

- реалізації так названих інших товарів, не відображених в прибуткових документах;

- навмисному завищенні цін на товари, які відпускались по документам на інші цілі.

Контрольні порівняння проводяться згідно з встановленим регламентом: до залишку товару відповідного найменування, вказаному в інвентаризаційному опису, складеному до початку звітного періоду, додається кількість облікових одиниць цього товару, надійшовшого протягом періоду, що перевіряється і віднімається кількість одиниць, зафіксованих в видаткових документах. Отримана величина показує максимально можливий залишок цього товару на кінець інвентаризаційного періоду. Ці дані порівнюють з фактичними залишками по відомості встановленої форми.

Необхідно відмітити, що по прибутковим та видатковим документам кількісний облік товарів відновлюється повністю. Це дає можливість про-слідкувати рух кожного окремого товару. Відновлення кількісного обліку по суті близько до контрольного порівняння. Однак це може бути можливо при повному документуванню всіх операцій. Якщо ж операції повністю не до-кументуються, то в таких випадках необхідно проводити контрольні порівня-ння.

При Аналізі руху товарів, викриваються підробки в документах по операціях витрачання товарів, на основі таблиці поступлення та витрачання товарів по днях.

Важливий спосіб бухгалтерської перевірки - порівняння даних при-бутково-видаткових документів, безпосередньо відображаючих рух матеріаль-них цінностей з даними інших документів, які фіксують ці ж операції але в інших аспектах.

Використовуються також такі прийоми і способи, як порівняння даних документів, безпосередньо відображаючи їх надходження та витрачання товарів, з даними документів, якими оформлені інші операції, обумовлені першою операцією, даних про переміщення товарів з даними по тарі, в якій вони перевозились, даних бухгалтерського обліку з даними оперативного управлінського обліку.

Безпосередній огляд бухгалтерських документів проводиться для перевірки правильності арифметичних підрахунків в них та їх правильного оформлення.

Співставлення даних бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку використовують для вивчення господарських операцій. Дані оперативного обліку не можуть бути підставою для облікових записів, тому бухгалтери та аудитори їх не використовують. По документам оперативної звітності визначається дійсний характер та обсяг операцій, пов`язаних з рухом товарів. Однак це, згідно інструкції, не може бути підставою для висновку аудитора. Вони лише допомагають вибрати правильний напрямок вивчення конкретної ситуації.

Правильно проведена інвентаризація тих чи інших операцій з товарами допомагає якісному проведенню аудиту. Вивчаються також питання визначення норм забезпеченості товарами заданого асортименту і відповідно до складених угод з постачальниками.

Особлива увага приділяється тим товарам, які надійшли під час інвентаризації, їх правильному прийому матеріально-відповідальними особами і відображенню в відповідному інвентаризаційному опису.

Якщо інвентаризація проводиться тривалий час, допускається відпуск ТМЦ з відображенням в окремому інвентаризаційному опису.

В окремому інвентаризаційному опису відображаються ТМЦ, які є влас-ністю інших підприємств або находяться в дорозі.

Головною ціллю інвентаризації являється визначення фактичної наявно-сті і стану майна об`єкта інвентаризації.

Порядок проведення та періодичність інвентаризації визначається "Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків" (Наказ Мінфін України N 69 11.08.94р) та "Положенням про організацію бухгалтерського обліку в Україні" (Постанова КМУ N 250 від 03.04.93р) з відповідними змінами та доповненнями.

Перевірка рахунків складських операцій є однією з основних складових аудиту, тому що значна доля помилок допускається при оцінці товарів саме під час інвентаризації.

Об`єм вивчення аудиторами цих рахунків в значний мірі залежить як від ефективності внутрішнього контролю на підприємстві та досвіду аудитора, так і можливостей автоматизованої інформаційної системи, що діє в ТП .

Важлива проблема пов`язана з аудитом зберігання деяких товарів, маючи на увазі ефективність використання складської площі.

Велике значення має система безперервної інвентаризації засобами АІС, матеріали якої є важливим елементом внутрішнього аудиту.

Оцінюються товари по собівартості (закупівельній ціні) або по роздрібним цінам. Аудитори підтверджують правильність встановлення роздрібних цін на товари.

В процесі аудиту важливе значення має аналіз товарів, що знаходяться на складі. Згідно з загальними принципами проведення аудиторських законів, аудитор має бути присутній при інвентаризації. Для визначення методу оцінки господарських товарів аудитор вивчає відповідні документи.

Для профілактики зловживань перевіряється порядок обліку та контро-лю по виданих довіреностях і порівнюється з даними комп'ютерного обліку.

Порушення, які пов`язані з незаконним списанням товарів використан-ням завищених норм їх списання на природній убуток та бій, заносяться в окремі документи і в подальшому перевіряється з даними, зафіксованими АІС (облік інвентаризації АІС ТП “Львівхолод”).

Для виявлення реалізації не облікованих товарів, співставляється кількість оприходуваних товарів по документах складу з кількістю товарів, за підготовку і реалізацію яких нарахована заробітна плата, кількість витрачу-ного пакувального матеріалу та списаної тари. Звертається увага на збереження товарів, облік накладних на відпуск товарів, порядок їх видачі.

Джерелом інформації про операції з матеріальними активами підприємств, крім вищезгаданих нормативних документів є положення про поставку товарів народного споживання, інструкція про порядок видачі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, затверджена Мінфіном України (2000р.).

Найбільш типовими порушеннями при здійснення операцій з товарами є:

- незадовільна організація складського господарства та збереження товарів;

- невиконання завдання по поступленні товарів;

- придбання непотрібних товарів, наявність на складі зіпсованих товарів;

- завищення собівартості придбаних товарів;

- порушення правил прийому вантажів, неправильне визначення та оформлення нестач;

Рис.2.8. Послідовність аудиту матеріальних активів.

- неповне оприходування надходжень товарів;

- необґрунтовані претензії до постачальників;

- нераціональний відпуск товарів, порушення норм або лімітів їх відпуску;

- відпуск дефіцитних товарів як надлишків на сторону;

- порушення порядку проведення інвентаризацій;

- нестачі, надлишки, привласнення товарів;

- помилки чи підробки при кодуванні документів;

- заміна одних товарі на інші;

- незадовільна постановка бухгалтерського обліку.

Правильна організація прийому та відпуску товарів гарантує їх збереження та безперервне забезпечення ними торгового залу.

Надходження від постачальників контролюється по виписаних ними документах, від постачальників рахунку поступлення, а також по прибутковим документам складів чи інших місць збереження.

Деякі особливості має аудит на вимогу правоохоронних органів [48]. Звичайно він проводиться в ході розслідування чи судового розгляду кримінальних чи цивільних справ про нестачі, крадіжки, посадових чи господарських злочинів. Підставою для проведення аудиту в цьому випадку є постанова прокурора або народного суду. Організація та методика проведення аудиту носять загальний характер. При цьому Аудит проводиться суцільним методом, так як вибіркові перевірки можуть привести до неправильних висновків.

При проведенні аудиту перевіряють чи правильно регулюються інвентаризаційні різниці, убуток товарів в межах встановлених норм. Норми застосовують тільки до тих товарів, до яких встановлена нестача. При відсу-тності норм, убуток розглядається як понаднормативна нестача, яка відноситься на матеріально-відповідальних осіб згідно з діючою методикою оцінки для відшкодування.

РОЗДІЛ III. АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ТОВАРНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Модель побудови комп'ютерної мережі АІС супермаркету

Модель комп'ютерної мережі супермаркету визначена для визначення ідеології побудови інформаційної системи, яка реалізує сукупність логістичних процедур обробки даних про рух товарів на двох рівнях: (1) маркрорівневому і (2) нанорівневому. Макрорівнева схема інформаційних взаємозв'язків підрозділів супермаркету наведена на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Інформаційний взаємозв'язок підрозділів супермаркету

Реалізація концепції побудови інформаційної системи супермаркету включає в себе декілька етапів.

На першому етапі здійснюється інтеграція локальних АРМ(ів) структурних підрозділів на рівні всього супермаркету; на другому - проектування і впровадження інформаційної системи структурних підрозділів супермаркету; на третьому - впровадження телекомунікаційної системи електронного доку-ментообороту; на четвертому - проектування і впровадження інформаційної системи складу (товарних складів) і, останньому, п'ятому - впровадження системи підготовки зовнішніх зв'язків (товаровиробниками, постачальниками, банком, податковою адміністрацією тощо).

Мета створення автоматизованої інформаційної системи - забезпечення менеджерів супермаркету вірогідною, своєчасною і повною інформацією для прийняття рішень по управлінню комерційною діяльністю.

В сучасних АІС супермаркетів задачі прийняття рішень виконуються на інформаційно-аналітичному рівні, який в загальній частині може бути відокремленим від рівня виконання поточних облікових і інших оперативних задач (OLTP on-line transaction processing). Розв'язок аналітичних задач забезпечує технологія OLAP (0n-line analytical processing), яка підтримує виконання аналітичних функцій для маніпулювання ретроспективними даними, прогнозування і проведення аналізу "що-якщо-то" [1]. Саме ця технологія дає можливість менеджерам вищого і середнього рівнів і економістам-аналітикам орієнтуватися в надзвичайно великих об'ємах даних найбільш природним чином і вибирати інформацію, необхідну для прийняття рішень.

Для того щоб забезпечувати аналітиків-економістів необхідною інфор-мацією, створюється інформаційна база на принципах "сховища даних" (СД), які призначені для об'єднання як різних поточних операційних даних, так і даних інших типів (текстових, графічних, аудіо- і відеооб'єктів). Інформаційне сховище даних асоціюється з інтегрованими, предметно-орієнтованими базами даних, які не руйнуються і принципово не можуть бути зруйнованими. Вони виконують функції інформаційних радників в системах підтримки рішень по кожній логістичній процедурі: транспортування, навантажувально-розванта-жних робіт, складування. Інформаційне сховище, яке розробляється для супермаркетів, володіє двома головними функціями:

- швидкий доступ до даних;

- усунення невідповідності в даних.

Зміст інформаційних сховищ представляє собою сукупність інформації, отриманої із різних джерел, що існують в супермаркеті. Іншими словами, інформаційне сховище виступає централізованим фондом даних, організованим у відповідності з вимогами супермаркету, як підприємства з особливою специфікою по навантаженню інформаційними потоками.

При цьому принципи побудови інформаційного сховища супермаркету відрізняються від принципів побудови традиційних СУБД [17]. Поки що не існує чіткої і надійної методики побудови СД, але в зарубіжній літературі [37] викладається ряд підходів до їх реалізації для великих універсальних магазинів. До їх впровадження в вітчизняну практику торговельного менеджменту виділяються надзвичайно серйозні проблеми, а саме:

1 - наявність відповідної програмно-апаратної платформи;

2 - відсутність методики і технології створення бази даних;

3 - залежність від взаєморозуміння на всіх підрозділах супермаркету;

4 - необхідність проведення дослідницьких міроприємств;

5 - залежність від загальносистемних менеджерських рішень предметної області.

Існуюча система обміну файлами між різними підрозділами сучасного вітчизняного супермаркету не задовольняє сучасним вимогам. Щоби змінити формати, реквізити або об'єми передачі даних необхідні додаткові узгодження і трудомісткі зусилля програмістів по удосконаленню програм передачі даних.

Перехід на єдину інформаційну платформу забезпечує створення єдиного інформаційного простору, що в кінцевому підсумку дозволяє побудувати сховище інформації і ефективно розв'язувати задачі OLAP по управлінню лоті стичними процедурами руху товарів. Створення єдиного інформаційного простору необхідно здійснювати в умовах збереження існуючих АІС і накопичених об'ємів інформації [4].

Система управління базою даних є основною при побудові інформаційної системи. На ринку інформаційних технологій існує множина різних СУБД [7], але використання СУБД одного типу для різних систем, які функціонують на супермаркеті, дає ряд суттєвих переваг.

Встановлення СУБД одного типу для всього підприємства є початковою умовою проектувальників і експертів при впровадженні найбільш відомих зарубіжних інформаційних систем супермаркетів (BAAN, R3, MANMAN/X, SYSTEM/4, SOCAP).

Переваги використання СУБД одного типу в рамках багатофункціональної інформаційної системи супермаркету полягають в наступному:

- відпадає необхідність у використанні програмних шлюзів для зв'язки різних СУБД, що приводять до збільшення часу реакції системи і являються дороговартісними компонентами;

- підвищується загальна надійність функціонування системи;

- зменшуються витрати на технічну підтримку і супроводження програмного забезпечення;

- зменшується загальна трудоємність процесу розробки прикладного програмного забезпечення внаслідок використання єдиного комплексу інструментальних засобів;

- підвищується ефективність учбового процесу передачі досвіду колективу проектувальників і використання технічної документації.

В даний час [1] намітилась тенденція до створення версій власного програмного забезпечення для універсальних потужних СУБД в середовищі "клієнт/сервер", і, в першу чергу, Oracle [49].

Використання платформи Oracle надає наступні можливості:

1 - незалежність від робочої платформи і мережних рішень;

2 - висока працездатність;

3 - висока надійність і компактність зберігання даних;

4 - обсяги інформації яка зберігається практично необмежені;

5 - розвинута система захисту від несанкціонованого доступу;

6 - інтегрована реалізація наскрізної CASE-технології (Designer 2000), включаючи засоби розробки систем з використанням Internet / Internet- техно-логій;

7 - наявність різних засобів OLAP-Oracle Express з функціонально повною архітектурою, спеціально призначеної для побудови інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень в масштабі супермаркету. Саме Express використовує багатовимірну модель бази даних з інтегрованим словником даних і містить всі необхідні компоненти для розв'язку складних задач управління комерційною діяльністю, включаючи Oracle Sales Analyzer (систему аналізу реалізації і маркетингових досліджень);

8 - наявність потужних засобів Data Warehouse на базі Oracle SERVER.

Загальна схема інтеграції різноманітних АРМ(ів) підрозділів комплексу по реалізації наведена на Рис. 3.2.

Інтеграція здійснюється за допомогою двоспрямованих дзеркальних серверів (BDMS - Ві Direction Mirror Server), які взаємодіють між собою через телекомунікаційну мережу торговельного підприємства (ТКМ).

BDMS утворюють єдиний телекомунікаційний простір за допомогою протоколів Oracle SQL, NET. Результат роботи BDMS являється створення розподіленого інформаційного сховища, наявність якого притаманна для сучасного супермаркету.

Інтеграція АРМ(ів) включає в себе не тільки менеджерський рівень, а і всі структурні підрозділи , з якими відбувається безпосередній інформаційний взаємозв'язок, наприклад, плановий відділ, відділ реалізації, бухгалтерія, відділ управління постачанням.

Принципи реалізації розподіленого сховища даних комерційно- торговельної інформації з використанням технології BDMS наведений на Рис. 3.3.

АРМ(и) структурних підрозділів супермаркету в додаток до файл- серверу під'єднуються до серверу BDMS стандартними технічними мереж- ними засобами. На основному сервері в фоновому режимі періодично запускається програма передачі поточних операційних даних.

Рис. 3.2. Інтеграція АРМ(ів) нарівні підприємства

Дані вивантажуються стандартним чином, у вигляді лінійних файлів. Період вивантажування встановлюється дослідним шляхом - від 1 години до 1 доби. Дані вивантажуються або повністю, або зміненими фрагментами. Відповідна програма завантаження даних на сервері BDMS завантажує інформацію в базу даних Oracle. Таким чином, здійснюється штучна реплікація даних [3].

Програмна консолідація даних здійснює групування інформації за різними параметрами: структурним підрозділам, в розрізі постачальників, видач товарів, періодам часу і перевантажує її в спеціальну базу даних. Таким чином, створюється розподілений філіал (data mart) інформаційного сховища (CD супермаркету).

Головними проблемами реалізації даної концептуальної моделі являються:

1 - підключення підрозділів (всіх) супермаркету до ТКМ;

2 - встановлення у всіх підрозділах спеціалізованих АРМ(ів).

Рис. 3.3. Принципи реалізації BDMS універсального торговельного підприємства (супермаркету)

Викладений підхід до інтеграції АРМ(ів), підрозділів універсального магазину має ряд переваг [11], а саме:

- дає можливість інтеграції різнорідних мереж;

- створює об'єктивні можливості побудови розподіленого інформаційного сховища;

- забезпечує єдиний інформаційний простір всіх підрозділів супермаркету;

- дає можливість забезпечення необхідною і своєчасною інформацією всі рівні прийняття рішень супермаркету;

- забезпечує відносно невелику ціну реалізації проекту.

Інформаційний взаємозв'язок структурних підрозділів супермаркету, що передбачений наведеною вище моделлю, дозволяє визначити склад і місце підрозділу, для функціонування якого необхідно розв'язувати конкретні управлінські задачі. При вивченні зовнішніх і внутрішніх інформаційних зв'язків підрозділів супермаркету розкривається його структура і вказується конкретна інформація, яка повинна поступати на вході даного підрозділу і на виході. Схема відображення зовнішніх і внутрішніх інформаційних зв'язків підрозділів супермаркету наведена на рис. 3.4.

Заключною операцією в комплексі задач "логістичних процедур обробки товарів" являється відображення інформаційного взаємозв'язку вхідної і вихідної інформації. Дана операція акцентує основну увагу на рівнях деталізації і узагальнення інформації. Приклад взаємозв'язків інформаційних одиниць наведений на рис. 3.5.

Формалізоване моделювання процесів розв'язку логістичних задач здійснюється при автоматизації логістичних процедур по визначених правилах. У відповідності з даними правилами по кожному економічному показнику виявляються реквізити - признаки і реквізити - основи. їм присвоюються умовні позначення: реквізитам - основа заголовні букви, реквізитам - признакам строчні букви. Економічні показники відображаються у вигляді сукупності позначень. Взаємозв'язки показників представляються у вигляді Формул. Сукупність формул відображає інфологічну модель розв'язку задачі (Рис. 3.6.).

Інфологічна модель не тільки дозволяє чітко виразити логіку розрахунків, але і служить основою для реалізації інших видів моделей: матричних, функціональних залежностей, графічних тощо [10].

Рис. 3.4. Внутрішні і зовнішні інформаційні зв'язки відділів реалізації супермаркету

Рис. 3.5. Інформаційні зв'язки вхідної і вихідної інформації

Рис. 3.6. Інфологічна модель задачі “Оперативний аналіз поступлення товарів в супермаркет”

Інфологічна модель не тільки дозволяє чітко виразити логіку розрахунків, але і служить основою для реалізації інших видів моделей: матричних,

функціональних залежностей, графічних тощо [10]. Це дозволяє проектувати бази даних по задачах, комплексах задач, функціональних підсистемах і системі в цілому. Саме створенням інформаційної моделі.

3.2 Автоматизація процесів товарного забезпечення супермаркету

Необхідною умовою забезпечення процесу реалізації товарів супермаркету є формування його товарного забезпечення.

Товарне забезпечення реалізації це діяльність із закупівлі та доставки на склади супермаркету товарних ресурсів необхідного обсягу, асортименту та якості.

В процесі формування товарного забезпечення товарообороту розв'язуються наступні управлінські завдання:

1. Забезпечення стабільного та ритмічного надходження товарів в супермаркет;

2. Забезпечення відповідності обсягу та структури закупівлі товарів

обсягу та структурі споживчого попиту;

3. Забезпечення конкурентних переваг супермаркету щодо асортиме-

нту, якості та цін товарів;

4. Мінімізація сукупних витрат на формування, транспортування, зберігання товарних ресурсів.

Як відомо [20], обсяги закупівлі товарів та їх відповідність структурі попиту споживачів забезпечують можливість реалізації товарів в запланованому обсязі, Характер цієї залежності відображає формула товарного балансу

ТО = НТ + АТЗ - IB, (3.1)

де ТО - обсяг товарообороту;

НТ - надходження товарів (обсяг закупок);

АТЗ - зміна обсягів товарних запасів протягом періоду;

IB - інше вибуття.

Ефективність вибору постачальника товарних ресурсів обумовлює ціну закупівлі товарів, а також, і розмір валового доходу супермаркету. Ця залежність в літературі [14] описується моделлю:

ВД = ТО-НТ = (Цр-Ц3)хК, (3.2)

де Цз - ціна закупівлі одиниці товару;

Цр - встановлена ціна реалізації одиниці товару;

К - кількість реалізованих товарів.

Таким чином, збільшення валового доходу та відповідного прибутку супермаркету забезпечується за рахунок зниження цін закупівлі товарів [28].

Наведені вище відношення для ефективного використання в управлінській практиці універсального магазину повинні реалізовуватись в автоматизованому режимі. Даний режим передбачає автоматизацію наступних завдань:

1 пошук і встановлення контактів з постачальниками;

2 документальне оформлення актів закупки товарів;

3 документальне оформлення документації супроводження транспортування товарів від постачальника до супермаркету;

4 документальне оформлення передачі товарів на склад;

5 документальне оформлення внутрішнього переміщення товарів.

Схема автоматизації перерахованих завдань наведена на рис. 3.7.

Автоматизованою системою супермаркету завдання аналізу формування товарного забезпечення виконуються в такій послідовності:

Аналіз відповідності обсягу та структури надходження товарів потребам супермаркету в автоматизованому режимі виконується на основі використання інформаційних баз даних: постачальників; договорів; документів транспортування (Рис. 3.8.). Оцінка досягнення відповідностей між "потребами в товарах і їх надходження" здійснюється шляхом розрахунку та аналізу коефіцієнтів відповідностей надходження товарів потребам по всій сукупності товарів (і) [Ксі]

, де (3.3)

- надходження товарів по і-тій товарній групі;

- фактичний обсяг товарообороту по і-тій товарній групі;

- планова зміна товарних запасів по і-тій товарній групі.

При цьому автоматизоване рішення даного комплексу задач відбувається за рахунок встановлення коефіцієнтів відповідності обсягів надходження товарів потребам супермаркету і видається у вигляді таблиці діагностичних висновків за умов:

КС1 = 1 - "становище нормальне"

КС1 > 1 - має місце "надлишок товарної маси"

КС1 <1 - фактичний обсяг надходження товарів є недостатнім.

Розрахунок та оцінка коефіцієнтів відповідності [задача 1, схеми Рис. 3.7] здійснюється в АРМ - економіста (менеджера по поставці) по окремих групах товарів, а також по взаємозамінних товарних комплексах.

Аналіз відповідності фактичного обсягу походження товарів укладеним договорам (контрактам( на поставку товарів, як 2-й комплекс задач (схема, Рис. 3.8 ) розв'язується на АРМ - менеджера по поставці. В процесі розв'язку задачі розраховується коефіцієнт поставки в цілому по супермаркету та по окремих постачальниках (групах постачальників). Методично розв'язок забезпечується формулою:

, де (3.4)

Кп - коефіцієнт поставки товарів в супермаркет, у %;

- фактична сума (кількість) надходження товарів на під приємство;

- сума (кількість) надходження товарів, передбачена укладеними договорами закупки.

Результати розв'язку даного комплексу задач видаються у вигляді таблиці діагностичних висновків за умов:

КП1 = "становище нормальне" по і-тому товару (постачальнику);

- "становище нормальне" по постачальнику;

1 < Кп < 1 -- "вивчаються принципи такого становища".

Даний коефіцієнт в менеджерських рішеннях використовується також для оцінки рівня ризику "недобросовісності" постачальника та прийняття рішення про доцільність продовження договірних відносин з ним.

Третій комплекс задач "Аналіз рівномірності надходження товарів за окремими періодами" (схема, рис. 3.7) служать для визначення кількості поставок товарів кожної товарної групи (підгрупи, виду) в супермаркет і плановий обсяг однієї партії завозу. В процесі розв'язку задачі фактичні показники порівнюються з розробленим графіком завозу товарів та обсягами даної реалізації товарів за той же період. Саме дотримання розробленого графіка завозу має важливе значення для супермаркету, оскільки дозволяє забезпечити стабільний обсяг реалізації товарів, стійкість асортименту, сприяє мінімізації витрат на транспортування та зберігання товарних запасів.

Для виконання комп'ютерних розрахунків в процесі розв'язку даного комплексу задач використовуються такі формули:

; (3.5)

, (3.6)

де ВТО - втрата обсягу товарообороту, грн.;

ВПР - втрата (недоотримання) прибутку, грн.;

- надходження товарів фактичне за і-й раз завозу;

- надходження товарів передбачене графіком завозу;

j - рази завозу, при яких < 0;

- рівень рентабельності товарообороту, що склався, %.

Розрахований таким чином в АІС супермаркету розмір недоотримання обсягу товарообороту та прибутку підприємства менеджерами використовується для обґрунтування резервів росту даних показників за рахунок покращання управління товарними потоками на підприємстві.

Четвертий комплекс задач (схема, Рис. 3.7) "Оцінка ефективності комерційних угод із закупівлі товарів" служить для визначення результатів конкретної комерційної операції в АРМ-спеціалістів-підрозділів шляхом cпів- вставлення доходів та витрат супермаркету, пов'язаних з її здійсненням, а також оцінкою величини чистого прибутку супермаркету від здійснення угоди. Методичне забезпечення розв'язку даного комплексу задач складається з виконання сукупності процедур, які включають методи рішення таких задач:

(1) - розрахунок і оцінка можливої роздрібної ціни реалізації товару;

(2) - визначення оптової ціни закупівлі товару, виходячи з умов комер- ційної угоди, що пропонується;

(3) - розрахунок поточних витрат супермаркету, які пов'язані із заку-

півлею товарів;

(4) - оцінка чистого прибутку супермаркету за даною угодою;

(5) - розрахунок показників ефективності здійснення комерційної угоди із закупівлі товару.

Базисні умови поставки, що застосовуються в Україні [26], передбачають наступні їх види: франко-склад продавця (самовивіз); франко-склад біржі; франко-вагон станції (порт) відправлення; франко-вагон станції (порт) призначення; франко-вагон покупця. Базисні умови поставки за умовами з іноземними партнерами базуються на міжнародній класифікації - "Інкотермс-90". Базисні умови поставки створюють суттєвий вплив на рівень цін закупки. Дані цього комплексу задач постійно зберігаються в серверному комп'ютері мережі АІС супермаркету і доступні для перегляду менеджерам з поставки для визначення ефективності комерційних угод і контрактів по конкретних видах товарів і постачальників [44].