Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

з курсу «Регіональної економіки»

на тему:

«Стан і перспективи зайнятості трудових ресурсів Донецької області в умовах інноваційних змін»

Київ 2012



Зміст

Вступ

1. Економічна сутність зайнятості трудових ресурсів в умовах інноваційних змін.

2. Передумови і фактори впливу на розвиток трудового потенціалу Донецької області в умовах реструктуризації зайнятості.

3. Сучасний стан і оцінка зайнятості трудових ресурсів Донецької області.

4. Регіональні особливості та відмінності в розміщенні трудових ресурсів Донецької області.

5. Проблеми зайнятості трудових ресурсів Донецької області в епоху міграційних рухів, шляхи вирішення та перспективи.

6. Напрями реструктуризації зайнятості трудових ресурсів Донецької області у контексті розвитку трудового потенціалу України.

Висновки

Перелік використаної літератури

Додатки



Вступ

Мета даної курсової роботи полягає дослідженні стану і перспектив розвитку зайнятості трудових ресурсів Донецької області в умовах інноваційних змін.

Актуальність теми: вирішальне значення для розвитку будь-якої економічної системи має зайнятість, яка є індикатором соціально-економічного розвитку суспільства, формуючи його економічний потенціал, а також рівень і якість життя населення. Особливе значення має удосконалення механізму регулювання зайнятості для промислових регіонів сходу України, де процеси ринкових трансформацій характеризуються значними соціальними наслідками. Так, на території Донецької області зосереджені підприємства вугільної промисловості, які у ході структурних перетворювань у галузі зазнали значних змін. Закриття містоутворювальних підприємств призвело в багатьох шахтарських монофункціональних поселеннях до виникнення комплексу соціальних наслідків, основними з яких є безробіття, соціальне напруження.

Питанням соціально-економічних аспектів ринку праці присвячено велику кількість наукових досліджень вітчизняних вчених, таких як О.І. Амоша, С.І. Бандур, Д.П. Богиня, С.І. Бондар, Н.П. Борецька, В.М. Геєць, Л.І. Дмитриченко, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, А.О. Задоя, С.М. Злупко, С.П. Калініна, В.І. Куценко, Е.М. Лібанова, І.І. Лукінов, Н.Д. Лук'янченко, В.М. Новіков, О.Ф. Новікова, В.В. Онікієнко, Н.О. Павловська, І.Л. Петрова, В.М. Петюх, В.І. Пила, С.І. Пирожков.

Теоретичні основи даного напряму дослідження були закладені в роботах таких всесвітньо відомих вчених, як Беккер Р., Гелбрейт Дж.К., Ерхард Л., Кейнс Дж.М., Маршалл А., Рікардо Д., Самуельсон П., Сміт А., Стендінг Р., Фішер І., Хатин І., Шумпетер Й., які розробляли актуальні проблеми ринку праці в конкретних соціально-економічних умовах і формували теоретичні підходи до розвитку трудових відносин і їх регулювання.

Об'єктом вивчення курсової роботи є соціально-економічні процеси в сфері зайнятості трудових ресурсів в умовах інноваційних змін.

Предметом вивчення є стан і перспективи зайнятості трудових ресурсів Донецької області в умовах інноваційних змін

Завданням роботи є ознайомлення з загальним поняттям трудових ресурсів та його значенням в розвитку зайнятості Донецької області, передумовами та факторами формування та розвитку трудового потенціалу області. Огляд нинішнього стану зайнятості трудових ресурсів та особливостей його регіонального розміщення в Донецькій області. Визначення шляхів вирішення проблем зайнятості в період міграційних рухів та вивчення можливих напрямів реструктуризації зайнятості .

Методи використані для написання курсової роботи: при написанні курсової роботи було використано такі методи дослідження, як аналіз та дослідження літературних джерел, праць видатних вітчизняними вченими, періодичної та тематичної преси, графічний та статистичний методи.



1. Економічна сутність зайнятості трудових ресурсів в умовах інноваційних змін

У будь-якому суспільстві існують об'єктивний зв'язок і взаємозалежність між наявним працездатним населенням і характером, ступенем його участі в суспільному виробництві. Сукупність економічних відносин, пов'язаних із забезпеченням робітників місцями й участю в господарській діяльності розглядається як зайнятість [7, с.151].

Зайнятість населення - це певна сукупнiсть соцiально-трудових вiдносин мiж людьми з приводу забезпечення працездатного населення робочими мiсцями; формування, розподiлу i перерозподiлу трудових pecypciв з метою участi в суспiльно-кориснiй працi i забезпечення розширеного вiдтворення робочої сили. Ця сукупнiсть соцiально-трудових вiдносин знаходить свiй вияв у певних економiчних категорiях, таких, як iндивiдуальна (сiмейна), колективна трудова дiяльнiсть, процес працi, iнтенсивнiсть та продуктивнiсть працi, мобiльнiсть робочої сили, загальноосвiтня та професiйна пiдготовка кaдpiв, заробiтна плата та iн [5, с. 289].

Зайнятість розкриває один з найважливіших аспектів соціального розвитку людини і пов'язана із задоволенням її потреб у сфері праці. У законі України «Про зайнятість населення» відповідно до статті 1 дається сучасне трактування поняття зайнятості, де зайнятість - це діяльність громадян пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що приносить їм заробіток - трудовий дохід у грошовій формі або іншій формі [1]. До зaйнятого населення належать yci громадяни, зайнятi будь-яким видом суспiльно-корисної дiяльностi.

Кількість зайнятих характеризується рівнем зайнятості, який можна розрахувати двома способами:

1. Частка зайнятих у загальній чисельності населення



де - рівень зайнятості, %;

- чисельність зайнятого населення, відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб;

- чисельність населення, відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб.

2. Частка зайнятих в економічно активному населенні

де Ч_еан - чисельність економічно-активного населення, осіб.

Зайнятість з економічної точки зору - це діяльність працездатного населення зі створення суспільного продукту або національного доходу. Ця зайнятість має вирішальне значення для суспільства з точки зору корисності, що визначає як економічний потенціал суспільства, так і рівень та якість життя населення в цілому, а також добробут окремих громадян.

Специфіка обраної державою інноваційної моделі розвитку визначає перспективи зайнятості, особливості створення системи високопродуктивних робочих місць, розвиток інших видів діяльності, стратегію, тактику та сценарії здійснення політики зайнятості на державному і регіональному рівнях.

Впровадження нововведень, високотехнологічних проектів у виробництво, зростання рівня інноваційної активності підприємств і працівників безпосередньо впливають на продуктивність та ефективність праці й розвитку потенціалу трудових ресурсів.

Інноваційний розвиток суспільства створює передумови для виникнення нових систем та сфер людської діяльності, тобто інноваційних систем у виробництві продукції та управлінні цими процесами. Інноваційність факторів середовища зумовлює зростання значення інтелектуального потенціалу трудових ресурсів [3, с.123]. Зростання ролі інтелектуального виробництва та пов'язані з цим значні структурні зміни в економіці зумовили формування інтелектуальної форми продуктивного капіталу. Зростання наукоємності продукції, швидке оновлення технологій посилюють роль у виробництві таких ресурсів, як знання, кваліфікація, досвід і професіоналізм працівника.

Інноваційні орієнтири - це висока керованість процесів обігу робочої сили, державна відповідальність за якість трудового життя, упорядкованість життєдіяльності населення, дієвий захист неконкурентоспроможних верств населення на ринку праці[16, с. 13].

Отже, зайнятість є наслідком наявності робочих місць і стимулів, які визначають масштаби і співвідношення попиту і пропозиції праці. [15, с. 30-34]. Як багатогранна економічна категорія зайнятість пов'язана практично з усіма умовами життєдіяльності населення та суспільного відтворення держави. Модернізація соціально-трудових відносин і формування інноваційної зайнятості з метою економічного зростання дає можливість зростання життєвого рівня населення та соціального розвитку в цілому, створення високої продуктивності та інтенсивності праці, створення динамічного обігу робочої сили. Інноваційні засади дають змогу оптимізувати розподіл зайнятих між сферами економіки за формами власності, а також сформувати принципово новий тип соціально-трудових відносин[24]. Чим бiльше зайнятi трудовi ресурси -- тим краще використовується трудовий потенцiал країни, а також окремих peгioнів, галузей, пiдприємств, тим бiльше виробляється суспiльного продукту.

2. Передумови і фактори впливу на розвиток трудового потенціалу Донецької області в умовах реструктуризації зайнятості

Трудовий потенціал - це інтегральна сукупність можливостей населення здійснювати трудову, у тому числі підприємницьку, інноваційну діяльність суб'єктів. Трудовий потенціал узагальнює кількісно-якісні властивості людської праці, його стан, визначає продуктивні потужності території, поступальний розвиток, конкурентоспроможність і соціально-економічне місце серед регіонів України. Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, підприємства, території, суспільства[22, с. 93].

Донецька область є однією з найпотужніших ланок виробництва національної економіки. З 2007 року спостерігається приріст промислового і сільськогосподарського виробництва, збільшився обсяг вантажообігу та роздрібного товарообігу. Водночас економічні здобутки області, обумовлені розвитком виробничої сфери, спричинюють втрати трудового потенціалу внаслідок поглиблення демографічної і економічної кризи, тому область потребує ретельної уваги з боку органів державного управління для пом'якшення ризиків руйнування трудового потенціалу.

Основними факторами, що зумовлюють зміни трудового потенціалу, є природний приріст населення, зміцнення фізичного стану і здоров'я населення¹. Перелічені фактори, які впливають на стан трудового потенціалу можуть бути об'єктивними та суб'єктивними[19, с. 22].

До об'єктивних факторів належать: демографічна ситуація, яка впливає на зміну кількості населення, і на його якісні характеристики (демографічна підсистема¹) та природні умови (посухи, повені, несприятливі погодні умови), які викликають непродуктивну працю і незадовільно позначаються на використанні трудових ресурсів. Однак за рахунок природних факторів зростають можливості виходу на міжнародний ринок через вигідне геополітичне розташування, сприятливий клімат і ресурсне забезпечення.

До суб'єктивних факторів належать соціально-економічний розвиток суспільства (професійно-кваліфікаційна і соціально-культурна підсистема¹) та непрофесійне (в ряді випадків) управління трудовим потенціалом.

І властивостями культурних факторів є підтримка через впливи релігійних інститутів позитивних рис трудової діяльності. В результаті наслідками є готовність працювати в умовах затримки заробітної плати, волонтерська діяльність.

Вплив найбільш важливих факторів з конкретизацією можливих ризикових проявів у довготривалій перспективі описано в додатку Б².

Так, недоліки, допущені в ході системної перебудови усього суспільства та його народного господарства в період переходу від планової централізованої до ринкової економіки, призвели до безпрецедентного падіння виробництва, втрати багатьох соціальних гарантій, значних втрат наукового потенціалу, зниження культурного рівня. Це найболісніше відбилося на трудовому потенціалі суспільства і на кожному з його компонентів [4, с. 187 ].

Донецька область займає 4,4% території України. За чисельністю наявного населення область посідає перше місце в Україні (близько (9% від загальної чисельності населення країни). Населення Донецької області динамічно зменшується починаючи з 1993 року на 0,6-1,5 % від загальної чисельності щорічно. За 2011-2010 роки воно скоротилось на 33,7 тисяч осіб, а за період 2007-2011 років на 147,6 тисяч осіб. Середня щільність населення області (165 осіб на 1 км кв) за станом на 2011 рік вдвічі перевищувала загальні дані по Україні (75,9 ос. на 1 км кв).

У Донецькій області тривають негативні демографічні процеси, що призвели до руйнівного стану трудового потенціалу. Криза демореальності полягає у погіршенні показнків природного руху населення. Демографічна криза ускладнювалась і поглиблювалась протягом багатьох десятиліть, вона є наслідком деформації життєдіяльності суспільства, виявляє низькі соціально-економічні можливості відтворення робочої сили [22, с. 94].

У Донецькому регіоні рівень народжуваності населення є дещо нижчим загального в Україні. За 5 останніх років цей показник значно зменшився і не забезпечує навіть простого відтворення населення. Поряд з низьким економічними можливостями суспільства вагомою перешкодою зростання народжуваності є втрата традицій багатодітності. У життєвих ціннісних орієнтаціях донеччан виділено певну межу народжуваності за яку не можна перступати, оскільки за нею виявляється низка матеріальних проблем.

Депопуляція населення, руйнування трудового потенціалу спричинює високий рівень смертності, у тому числі населення у працездатному віці. За 2010-2011 роки кількість померлих скоротилась на 0,6 тис. осіб на 1000 осіб наявного населення. Основними причинами смертності є хвороби системи кровообігу(65,15%) та новоутворення (14,24%). У числі населення працездатного віку серцево-судинні захворювання спричинюють кожний четвертий смертельний випадок у чоловіків і п'ятий - у жінок. Вагоме місце серед причин смертності займають нещасні випадки, отруєння та травми, які спричинюють біля 30% смертельних безповоротних втрат трудового потенціалу. Донецька область посідає друге місце в Україні за показниками дитячої смертності: у 2007 році цей показник становив 13,8 проміле при середньому в країні - 11,1 (на 1000 народжених), а в 2011році 11,4 проміле, при середньому в країні - 9,1. Зниження народжуваності та зростання смертності призвели до стабільного від'ємного природного приросту населення.

Трудовий потенціал у кількісному вимірі визначається як сукупність людино-років періоду трудової діяльності або років економічної активності. У Донецькій області порівняно з іншими регіонами України надто низька реальна тривалість трудового життя, яка становить для чоловіків - 37,76 року, для жінок - 38,42 року. Крім того, Донеччина втрачає трудовий потенціал унаслідок відпливу, інтенсивного міграційного руху.

Отже, позитивні зрушення, що останнім часом намітилися у показниках відтворення трудового потенціалу Донецької області, не досягли тих значень, які давали б підставу впевнено стверджувати про істотні успіхи демографічної регіональної політики. До основних негативних факторів впливу на характеристику трудового потенціалу належать депопуляція населення, трудова міграція, до більш розвинутих країн, зменшення народжуваності, погіршення показників здоров'я, смертність населення працездатного віку, старіння нації.

3. Сучасний стан і оцінка зайнятості трудових ресурсів Донецької області

Серед багатьох чинників, що визначають ступінь соціально-економічного розвитку будь-якого регіону, особливого значення набуває створення цивілізованого ринку парці і забезпечення ефективної політики зайнятості. Формою реалізації трудового потенціалу є зайнятість населення. Зайняті становлять вагому частину економічно активного населення.

Середньорічна чисельність економічно активного населення області за даними Державної служби статистики за 2007 р. склала 2260,7 тисяч осіб або 63,3 % до населення віком від 15 до 70 років. Середньорічна чисельність економічно активного населення області за 2011 рік склала 2173,1 тисяч осіб або 64,8% до населення віком від 15 до 70 років. Протягом останніх 5 років обсяг чисельності трудових ресурсів скоротився на 84,6 тисяч осіб. Також у 2007 - 2010 роках відбулося скорочення чисельності осіб працездатного віку з загальної кількості економічно активного населення з 2123,2 тис. осіб до 2035,6 тисяч осіб. Хоча у відсотковому значенні показник економічно активного населення працездатного віку за період з 2007 по 2010 роки зріс на 1%. Також скоротився й рівень економічно неактивного населення з 1308,0 тисяч осіб до 1178,1 тисяч осіб.

Чисельність населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності (тобто це та кількість носіїв трудового потенціалу, які використовують його у праці і виробляють суспільні блага та цінності) у віці від 15 до 70 років також значно скоротилось з 2135,1 тисяч осіб у 2007 році до 1995,4 тисяч осіб у 2011 році, що становило 139,7 тисяч осіб. Проте за 12 місяців 2011 року чисельність зайнятого населення у Донецькій області у порівнянні з відповідним періодом 2010 року зросла на 11,7 тисяч осіб, а в порівнянні з 2009 роком - на 14,1 тисяч осіб. Рівень зайнятості з 2010 по 2011 роки також зріс з 58,2% до 59,7% . Зі всього зайнятого населення в сферах економічної діяльності, чисельність населення працездатного віку з 2007 по 2011 роки також скоротилося на 139,9 тисяч осіб. Якщо порівнювати рівень зайнятості населення працездатного віку в усіх сферах економічної діяльності то в порівнянні з 2007 роком він дещо скоротився (з 70,3% до 69,2%). Але якщо взяти 2010 рік, то в порівнянні з 2011 роком показник зріс на 1,9%, а в порівнянні з 2009 роком - на 3,1%³ .

Безробіттям називається соціально-економічна ситуація у суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлено переважанням пропозиції над попитом. Хоча й існує думка, що безробіття є стимулятором трудової дисциплінованості і активності населення, яке працює однак соціально-економічні втрати від безробіття настільки значні, що в усьому світі докладається багато зусиль для його мінімізації, і все ж жодній країні не вдається ліквідувати його повністю.

Безробітні громадяни у визначенні МОП -- особи віком 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані у державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:

· не мають роботи (прибуткового заняття);

· шукають роботу або намагаються організувати власну справу протягом зазначеного тижня;

· готові приступити до роботи протягом двох наступних тижнів.

Кількість (чисельність) безробітних - це абсолютний показник безробіття, що показує його розміри. Відношення кількості безробітних до кількості економічно активного населення - це відносний показник його поширеності, який називається ще рівнем безробіття [14, с 289].

За методологією МОП рівень безробіття визначається за формулою:

де Р_б - рівень безробіття, %

Ч_б - чисельність безробітних, що зареєстровані в службі зайнятості, осіб.

В Україні рівень безробіття можна розрахувати за формулою:

де Ч_ппв - чисельність працездатного населення працездатного віку відповідно до балансу трудових ресурсів, осіб.

Щодо чисельності безробітного населення в Донецькій області, то його показник є середнім по Україні.

В чисельності безробіття з 2007 по 2011 роки спостерігалася тенденція зростання з 125,7 до 177,7 тисяч осіб. Пік по чисельності безробітного населення припадає на 2009 рік, що було пов'язано з загальною економічною кризою в країні.

Чисельність безробітних за 12 місяців 2011 року, порівняно з відповідним періодом 2010 року у Донецькій області, знизилась на 5,2 тис. осіб, а в порівнянні з 2009 роком на 27,9 тисячі осіб. Рівень безробіття, у 2010 - 2011 роках знизився. Дані додатка В демонструють динаміку рівня безробіття в Донецькій області та Україні^4. Спостерігається значна диференціація зареєстрованого безробіття у містах та районах Донецької області, де його рівень коливаються від 13,5% в Амвросіївському до 0,6 в м. Маріуполі.

За період з 2007 по 2011 роки послугами державної служби зайнятості скористалось 779,4 тис. осіб з яких було працевлаштовано 306,0 тисяч осіб. З кожним роком чисельність громадян, які скористалися послугами служби зайнятості, поступово зменшується. За 2011 рік цей показник зменшився на 8,9 тисяч осіб проти 2010 року та склав 127,1 тис. громадян, а в порівнянні з 2007 роком на - 44,6 тисяч осіб. Кількість осіб яких було працевлаштовано в 2007 - 2011 роках зменшилася з 80,1 тисяч осіб до 54,5 тис. осіб, проте з 2009 року навпаки спостерігалася тенденція зростання кількості працевлаштованих осіб, які скористалися послугами державної служби зайнятості. Так за останні 5 років відсоток працевлаштованих у порівнянні до всіх осіб, які перебували на обліку служби зайнятості дещо зменшився і завжди становив трішки менше половини. Так відсоток працевлаштованих у порівнянні до всіх осіб які перебували на обліку служби зайнятості дещо зменшився і завжди становив трішки менше половини. Так якщо порівнювати 2011р. з 2009 роком він зріс на 7,8 тисяч осіб, а з 2010 на - 4,1 тис. осіб. Щодо навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце,вакантну посаду, то з 2007 по 2011 роки спостерігається зростання кількості осіб з 2 до 7 відповідно, хоча за 2009 - 2011 роки навпаки зменшилося^5.

За період 2007 - 2010 років підвищення кваліфікації кадрів пройшло 562,5 тисяч осіб [9, с.173; 10, с. 173].

За 2007 - 2010 роки найбільш активно створювались нові робочі місця у Донецьку (134589 робочих місць), Артемівську (11097 робочих місць), Горлівці (33219 робочих місць), Єнакієве (13508 робочих місць), Краматорську (23871 робочих місць), Макіївці (42996 робочих місць), Слов'янську (16749 робочих місць) [13, с.42].

Таким чином, дослідження динаміки зайнятості трудових ресурсів дають підґрунтя для висновку, що показники економічно активного населення та зайнятого населення області невпинно скорочується, що викликано рядом проблем, як демографічна криза, міграція, низькі показники здоров'я тощо. Якщо аналізувати рівень безробіття, то він є середнім по Україні. А за рахунок узгодженої діяльності Державної служби зайнятості області в останні роки кількість безробітних зменшується, створюються нові робочі місця і зменшується навантаження незайнятого населення на робоче місце.



4. Регіональні особливості та відмінності в розміщенні трудових ресурсів Донецької області

Станом на 2011рік серед економічно активного населення у віці 15-70 років налічувалося 1066,6 тисяч жінок і 1106,5 тисяч чоловіків. З них економічно-активна кількість жінок працездатного віку налічувала 962,1 тисяч осіб, а чоловіків 1073,5 тис. осіб. Рівень економічної активності жінок і чоловіків у віці 15-70 років становить 59,5% та 71,0% відповідно. Таку значну різницю між рівнем економічної активності жінок і чоловіків можна пояснити тим, що область має переважно промислове спрямування і тому чоловіки мають більше можливостей економічно реалізувати себе. У порівнянні з 2009 роком йде тенденція по зменшенню кількості економічно активних жінок з 1088,7 до 1066,6 тисяч осіб, в процентному ж співвідношенні рівень економічно активних жінок підвищився на 0,9%. А кількість економічно активних чоловіків навпаки зросла на 8,3 тисяч осіб і рівень їхньої економічної активності також зріс з 68,6% до 71,0%

Щодо зайнятого населення у віці від 15 до 70 років, то в 2011 році серед жінок налічувалося 972,0 тисяч осіб та серед чоловіків 1023,4 тисяч осіб. В порівнянні з 2009, 2010 роками знову ж таки спостерігається тенденція спадання серед жінок і зростання серед чоловіків. В порівнянні з 2010 роком в 2011році рівень безробіття серед жінок зріс на 0,8%, але залишився не змінним, якщо порівнювати з 2009 р. Серед чоловіків навпаки рівень безробіття за 2009-2011 роки знизився на 2,4%. Щодо економічно неактивного населення то спадні тенденції спостерігаються і серед чоловіків, і серед жінок. Серед чоловіків кількість економічно неактивного населення зменшилася на 51,6 тисяч осіб, а серед жінок - 41,9 тисяч осіб⁶ [8, с. 124-125, 129-130, 134-135, 139-140].

В Донецькій області переважна кількість населення проживає в містах, але за період 2009-2011 років кількість економічно активного населення міст зменшилася з 1974,7 тис. осіб до 1954,8 тис. осіб, однак рівень економічної активності навпаки дещо зріс з 62,9% до 64,2%. Що стосується економічно активного населення на селі, в порівнянні з 2009 роком в 2011році його кількість збільшилась на 6,1 тис. осіб, а в порівнянні з 2010 р. - на 11,1 тис. осіб.

За останні 3 роки рівень зайнятості зріс серед міського і серед сільського населення на 2,1% і на 4% відповідно, за рахунок збільшення кількості зайнятого населення. Щодо кількості безробітного населення, то серед міського населення з 2009 по 2011 роки його кількість зменшилася на 28 тисяч осіб і становила 157,3 тис. осіб, за рахунок цього зменшився й рівень безробіття з 9,4% до 8,0%. В сільському населенні в порівнянні з 2009 роком значних змін не відбулося, але кількість безробітних зросла на 0,1 тис. осіб, а в порівнянні з 2010 р. на - 1,1 тис. осіб. Проте рівень безробіття сільського населення навпаки знизився 9,6% до 9,3% з 2009 по 2011 рр., а в порівнянні з 2010 роком залишився стабільним.

Кількість економічно неактивного населення серед міського і сільського населення зменшилася за останні 3 роки і становить: 1089,9 тис. осіб міського та 88,9 тис. осіб сільського населення. Спостерігаються й тенденції зменшення рівня економічної неактивності серед міського і сільського населення на 1,3% і на 4,3% відповідно⁷ [8, с. 126-127,131-132,138-137,141-142].

За 2007 - 2010 роки показники зайнятого населення в Донецькій області найбільше скоротилися в промисловості (з 615,0 до 548,0 тисяч осіб), будівництві (131,4 до 105,6 тис осіб), транспорті (з 175,5 до 150,6 тисяч осіб). Незначного скорочення зазнали показники сільського господарства, освіти, сфери нерухомості та фінансів, сфери охорони здоров'я та комунальних послуг. Найбільшого зростання зазнали показники сфери державного управляння (з 71,7 до 83,3 тисяч осіб) та сфери торгівлі (з 473,8 до 476,5 тисяч осіб)⁸ [9, с. 142 - 144; 10, с. 142 - 144 ].

За період з 2007 року по 2010 рік показник кількості штатних працівників зменшився в усіх сферах економічної діяльності, окрім сфер нерухомості ( де він зріс з 57,1 тис. осіб до 81,7 тис. осіб) і державного управління (з 71,7 до 83,3 тисяч осіб). Найбільшого зменшення зазнали показники промисловості (з 632,5 тис. осіб до 525,1 тис. осіб) та будівництва (з 81,4 до 48,8 тисяч осіб). Кількість штатних працівників сільського господарства зменшилася з 57,2 до 46,8 тисяч осіб, в сфері торгівлі з 133,7 до 110,7 тисяч осіб, в сфері транспорту і зв'язку з 115,2 ло 108,3 тисяч осіб, в сфері фінансів з 27,2 до 25,6 тисяч осіб, в сфері освіти з 130,0 до 126,1 тисяч осіб, в сфері охорони здоров'я з 120,2 до 118,4 тисяч осіб та в сфері комунальних послуг з 42,4 до 39,4 тисяч осіб. Як можемо побачити в Донецькій області відбулося зменшення кількості найманих праційників за останні 4 роки на 172,4 тисяч осіб⁹ [11, с.145-147; 12 с. 145-147 ].

Отже, в Донецькій області кількість чоловіків переважає над кількістю жінок, що не складно пояснити індустріальною спрямованісю області, тому рівень безробіття серед жінок дещо вищий ніж серед чоловіків. Причому й на далі діє тенденція по зростанню кількості економічно активних чоловіків і протилежна тенденція серед жінок.

5. Проблеми зайнятості трудових ресурсів Донецької області в епоху міграційних рухів, шляхи вирішення та перспективи

Міграція населення -- це переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час.

До чинників, які активізують міждержавну трудову міграцію, належать:

1) брак умов праці (вакансій з відповідним укладом);

2) проблема "бідності за можливостями" (недоступність якісної освіти, медичного й культурного обслуговування, низький рівень благоустрою та умов праці, особливо у сільських населених пунктах);

3) можливість навчання;

4) можливість створення сім'ї та родинні зв'язки;

5) демографічна криза створює сприятливі умови для залучення трудових мігрантів у високорозвинені країни.

Гуманна та впорядкована міграція сьогодні вважається явищем позитивним, корисним, як для мігрантів, так і для суспільства. Основним позитивним наслідком трудової міграції населення Донецької області є додаткове спрямування значних фінансових потоків на Донбас, адже основна мета будь-якого трудового мігранта - заробити якомога більше коштів. Більша частина зароблених за кордоном грошей різними шляхами переправляється до України. Як свідчить світова практика, частка коштів що офіційно переправляються в країну з якої виїхав мігрант, практично дорівнює тій кількості, що вивозиться ним безпосередньо [21, с.169].

Трудова міграція має і негативні риси, оскільки отримання більшістю сімей у Донецькій області додаткових прибутків у вигляді грошових переказів часто призводить до викривлення даних про реальну ситуацію в області, пов'язану з визначенням рівня бідності і наданням соціальної допомоги тим, хто її потребує.

До того ж трудова міграція позбавляє Донецьку область кваліфікованих кадрів, які, здебільшого, були підготовлені за кошти держави. В Росії та Країнах Європейського Союзу (ЄС) чимало мігрантів мешканців з Донецької області, які були фахівцями високого рівня, однак вже втратили свою кваліфікацію і працюють пересічними працівниками. Лише певна частина мігрантів - представників Донецької області за кордоном підвищує свою кваліфікацію, освоює нові професії [18, с.20].

Трудові мігранти, котрі залишають терени батьківщини, дуже часто вибувають на заробітки «неофіційно», не реєструючись у відповідних державних органах. За оцінками фахівців, лише 5 % майбутніх трудових мігрантів реєструються і відповідних установах. Опосередкованим підтвердженням цієї інформації є постійне зростання потоку міграційного капіталу [6].

Турбує, що майже 30 % мігрантів - це висококваліфіковані фахівці, які користуються найбільшим попитом у розвинених країнах. Як правило таких спеціалістів запрошують на роботу на довгостроковий період, або ж пропонують проживання. Тобто спеціалісти високого рівня кваліфікації залишають країну з більшою ймовірністю не повернуться до неї. Знання, професійний досвід, набуті в Україні та за її рахунок примножують суспільний інтелект інших держав, працюють на їх добробут. Це негативно позначається не тільки на кількісному, а й якісному потенціалі трудових ресурсів.

Переважно не легальний характер трудової міграції з Донецького регіону, крім погіршення трудового потенціалу нашої держави, призводить до додаткового навантаження на систему соціального забезпечення населення оскільки мігранти не сплачуючи пенсійні внески, не поповнюють пенсійний фонд та не забезпечують власної гідної пенсії в Україні.

Регулювання зовнішньої трудової міграції фактично залишається поза увагою держави. Регуляторні функції у цій сфері «розкидані» між різними установами (МЗС, МВС, Мінпраці, Адміністрації Державної прикордонної служби, служби безпеки України) і не об'єднані спільною програмою дій. Більше того, відомості щодо міграційних потоків у цих установах не мають взаємного зв'язку і не відтворюють справжньої ситуації міграційних процесів[17, с. 125].

Для Донецької області характерні від'ємні показники міграції в межах України і додатні показники зовнішньої міграції (проте показники зовнішньої міграції не "перекривають" показники міжрегіональної, тому для області загалом характерний відтік населення в інші області України)¹⁰. Тому трудова міграція одночасно викликає напругу на ринку праці, посилює навантаження на соціальну інфраструктуру, й навпроти, відтік трудових ресурсів веде до знищення сформованої структури зайнятості, уповільнення економічного розвитку, зростання демографічного навантаження на працюючих.

Зменшити масштаби сучасної трудової міграції населення Донецької області можливо тільки в тому випадку, коли в країні буде здійснюватися виважена соціально-економічна політика, орієнтована на зниження рівня бідності громадян, ліквідацію безробіття, наближення прибутків громадян до рівня країн Європи.

На нинішньому етапі економічного розвитку країни існують підтверджені результатами обстеження об'єктивні передумови трудової міграції громадян за кордон. З огляду на це трудова міграція повинна враховуватися при економічному плануванні, формуванні політики зайнятості, освітньої політики, розробці інвестиційних програм і на центральному, і на регіональному рівнях[23, с. 35]. Дії держави у відповідній сфері мають бути спрямовані передусім на:

1. Встановлення в Україні єдиного органа управління процесом розвитку населення у регіонах та визначення джерел фінансування його роботи.

2. Створення умов для скорочення виїзду на заробітки закордон;

3. Для подальшої більш ефективної роботи громадських об'єднань на території Донецької області необхідно залучати більше молоді.

4. Розробку системи обліку в якій буде враховуватись вік, національність, освіта, сімейний стан, фах, причини, напрями і строки міграції трудових мігрантів і намагання працевлаштувати їх в Україні.

5. Захист прав громадян, які працюють за кордоном;

6. Забезпечення більш сприятливих можливостей їхнього працевлаштування в зарубіжних країнах;

7. Заохочення повернення мігрантів на батьківщину та максимальне використання результатів трудової міграції в інтересах розвитку домогосподарств мігрантів, місцевих громад, регіону та країни вцілому.

У наслідок значного поширення нелегального працевлаштування у зарубіжних країнах найважливішим завданням видається забезпечення легальної та регульованої міграції, яка сприятиме поступальному розвитку країни, на відміну від міграції стихійної або організованої кримінальними угрупованнями та заснованої на корупційних зв'язках, що дестабілізує суспільство. У зв'язку з цим:

1) першочергова увага має приділятися забезпеченню легальних можливостей працевлаштування українців за кордоном шляхом укладання відповідних двосторонніх та багатосторонніх угод, забезпечення законодавчих механізмів їх реалізації, постійного контролю за їх виконанням;

2) з огляду на формування у деяких зарубіжних країнах досить численного і стабільного контингенту українських працівників особливого значення набуває укладення двосторонніх угод щодо соціального та пенсійного страхування, результативність яких та значення для мігрантів, вочевидь є вищими, ніж угоди про працевлаштування;

3) задля розширення можливостей легального працевлаштування за кордоном варто надавати державну підтримку ліцензованим приватним агенціям, які займаються посередництвом і є нині фактично єдиними організаціями, що забезпечують легальний виїзд українців на роботу за кордон.

З метою забезпечення більшої організованості міграційного процесу в інтересах і окремих громадян, і суспільства в цілому необхідно посилити керуючу роль держави, перетворити державні органи, участь яких у працевлаштуванні за кордоном наразі мінімальна, на головного менеджера у сфері трудової міграції. Для цього:

Ш держава має взяти на себе пошуки та освоєння нових ринків для української робочої сили, зокрема у країнах третього світу, що потребують висококваліфікованих спеціалістів і готові гідно оплачувати їхні послуги;

Ш було б доцільно створити госпрозрахункові агенції з працевлаштування за кордоном при чи під патронатом державної служби зайнятості;

Ш так само при центрах зайнятості варто організувати мережу освітніх структур для підготовки осіб, які бажають працювати за кордоном, де б здійснювалася професійна, мовна підготовка, надавались юридичні консультації, а також інформація про особливості культури та звичаї країн призначення;

Ш корисним вбачається створення спеціального інформаційного центру, де б накопичувалася інформація щодо міграційної ситуації та міграційного законодавства зарубіжних країн, кон'юнктури ринку праці, можливостей працевлаштування в них.

Таким чином, основними проблемами зайнятості в епоху міграційних рухів стали втрати економічно активного населення, порушення соціальної структури населення, викривлення системи розселення, поширення зарубіжних культур і цінностей, що ідеологічно суперечать національним. Суперечливість явища трудової міграції підводить до висновків про те, що основний зміст політики держави у відповідній сфері має полягати в мінімізації її негативних наслідків, максимальному використанні позитивних для громадян (у тому числі працівників-мігрантів і їх дітей) та суспільства результатів.

зайнятість трудовий ресурс інноваційний

6. Напрями реструктуризації зайнятості трудових ресурсів Донецької області у контексті розвитку трудового потенціалу України

Зайнятість населення є невід'ємною складовою економічного устрою будь-якої країни, основою економічних процесів та економіки загалом. На сучасному етапі актуальним питанням соціально-економічної політики держави є проведення реформ у сфері зайнятості з метою її наближення до світових стандартів.

Основні тенденції, які відбуваються на регіональному ринку праці, зумовлені загальним соціально-економічним становищем, впливом регіональних особливостей господарського комплексу.

Основними напрямами реструктуризації економічної активності населення Донецької області є:

1) забезпечення зайнятості жінок і самозайнятість;

2) забезпечення молодіжної зайнятості в межах обласних програм «Зайнятість молоді»;

3) запобігання довготривалого сімейного безробіття;

4) забезпечення сільської зайнятості і розвиток домашніх господарств та одноосібних володінь;

5) сприяння зайнятості неконкурентоспроможних трудових ресурсів в депресивних і монофункціональних містах [2].

На сьогоднішній день роботодавці Донецької області відзначають брак кваліфікованих фахівців, який існує на підприємствах майже всіх галузей промисловості. Сучасний стан економіки області ставить підвищені вимоги до якості робочої сили, її конкурентоспроможності. Інтенсифікація виробництва, впровадження інноваційних технологій на фоні нових глобальних викликів спричинюють підвищення вимог до професійних якостей працівника, рівня його знань, навичок та умінь.

Поряд з цим, на ринку праці області триває:

- демографічна криза, яка позначається стійкими темпами старіння населення області та зростання дефіциту трудових ресурсів;

- професійно-кваліфікаційний дисбаланс попиту та пропозицій робочої сили;

- зміна системи ціннісної орієнтації населення, перш за все, молоді, зниження престижності робочих професій та професійної освіти.

Основними проблемами у сфері зайнятості населення залишаються: професійно-кваліфікаційна незбалансованість попиту та пропозицій робочої сили, відсутність державної фінансово-кредитної підтримки перспективних інноваційно-інвестиційних проектів, неухильне зменшення чисельності трудових ресурсів, деформація їх статево-вікової структури.

Потребує вирішення питання розв'язання проблем зайнятості населення в малих монофункціональних містах. Залишається складною ситуація на ринку праці у сільській місцевості, чисельність зайнятих на підприємствах сільського господарства щороку продовжує зменшуватись на 10 - 12 %.

Зусилля у реалізації державної політики зайнятості потрібно спрямовувати на збалансування попиту на робочу силу шляхом збереження ефективно функціонуючих і створення нових робочих місць з належними умовами та гідною оплатою праці та пропозиції робочої сили через створення умов для професійної підготовки спеціалістів та кваліфікованих робітників, посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості, детінізацію трудових відносин. Цьому буде сприяти оновлення та модернізація основних виробничих потужностей, продовження реалізації інвестиційних проектів з будівництва [20, с. 129].

Пріоритетними складовими формування розвитку регіонального ринку праці мають бути:

- нові формати професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації незайнятого населення;

- актуалізація професійної орієнтації;

- реалізація принципу навчання протягом усього життя.

В міста і районах Донецької області одночасно з продовженням роботи по розширенню сфери застосування праці повинна тривати системна робота щодо детінізації доходів та зайнятості населення.

Система організації професійного навчання безробітних повинна удосконалюватися в напрямку максимального задоволення потреб роботодавців в робітничих кадрах, навчання за індивідуальними планами, шляхом стажування безпосередньо на підприємствах та в організаціях активного використання навчальної бази центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості, в першу чергу - Державного навчального закладу "Донецький центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості"[14, с. 206].

Пріоритетним підходом при розробці заходів програми зайнятості повинна бути її спрямованість на:

- посилення державного регулювання у сфері зайнятості населення та координацію дій місцевих органів виконавчої влади, їх діяльності в частині, яка стосується впливу на стан ринку праці;

- подальше налагодження партнерських відносин та методів співпраці з роботодавцями у вирішенні проблем на ринку праці;

- прийняття виважених рішень, забезпечення тісного зв'язку інтересів особи, її нахилів, здібностей, професійно необхідних якостей з потребами регіонального ринку праці та допомога молоді у виборі професії;

- проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи;

- подальше розгортання активних програм сприяння зайнятості, перш за все таких категорій громадян як молодь, жінки та люди з обмеженим фізичними можливостями[17].



Висновки

Трудові ресурси -- це частина населення країни, що за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знаннями здатна працювати в народному господарстві. Трудові ресурси включають в себе як реальних працівників, що вже зайняті в економіці країни, так і потенційних, котрі не зайняті, але можуть працювати.

У Донецькій області присутні проблеми, що спричинюють втрати трудового потенціалу. Демографічна криза має певні особливості: тривають процеси постаріння населення, що обумовлюють підвищення загальної смертності; на Донеччині внаслідок низької тривалості трудового життя обмеженими є можливості реалізації трудового потенціалу; міграційне скорочення населення є стійким, призводить до вибуття продуктивної частини населення.

На сьогодні в Україні рівень використання інноваційного потенціалу є недостатнім. Розвиток інноваційної діяльності повинен стати невід'ємною складовою частиною реформування економіки країни, адже недостатня увага до розвитку науково-технічної сфери обумовлює структурну деформованість економіки.

Процеси, які відбуваються у світовому господарстві при його переході до постіндустріальної стадії розвитку, спричинили важливі якісні зміни в структурі зайнятості населення та професійних розділах. Значно зросла наукомісткість праці, відбулось розширення номенклатури товарів і послуг масового виробництва в результаті поглиблення суспільного розподілу праці, господарська діяльність почала набувати глобальних рис, з'явилося багато нових професій.

Модернізація соціально-трудових відносин вимагає певних принципів її реалізації. Насамперед це прозорість, послідовність та передбачуваність рішень органів державного управління, що безпосередньо контролюють розробку стратегічних напрямів політики зайнятості та її конкретних заходів, необхідних для задоволення потреб економічно активного населення. Пріоритет у вирішенні соціальних завдань, які відповідають нагальним інтересам населення щодо продуктивності робочих місць та рівня доходів. Регіональні напрями політики зайнятості повинні бути спряиовані на високу результативність праці, основою якої є баланс інтересів усіх суб'єктів, узгодженістю потреб населення та можливостей суспільства.

Пріоритетами регіонального управлінського впливу на стан трудового потенціалу мають стати:

· здійснення активної демографічної політики, спрямованої на стимулювання народжуваності і зниження смертності, передусім, у працездатному віці, збереження та зміцнення репродуктивного здоров'я населення;

· забезпечення всебічного гармонійного фізичного та психічного розвитку дитини, починаючи з її народження;

· розробка і впровадження системних заходів підтримки сім'ї, насамперед, молодої, формування у донеччан ціннісних орієнтирів на багатодітність, створення реальних економічних умов для заохочення сімей до народження дитини;

· здійснення заходів активної державної міграційної політики для протидій відтоку за межі регіону економічно активного, висококваліфікованого трудового потенціалу;

· створення умов для збереження і поліпшення здоров'я населення, активізація профілактики травматизму і професійної захворюваності;

· забезпечення розвитку трудового потенціалу в сільській місцевості, стимулювання економічного розвитку села;

· створення умов для всебічного розвитку освітнього і культурного потенціалу Донецької області, нарощування інтелектуального потенціалу, стимулювання інформатизації суспільства;

· підвищення ролі профспілок при регулюванні соціально-трудових відносин на всіх рівнях управління, активізація їх захисної ролі на виробничому рівні, забезпечення розвитку соціального партнерства і виробничої демократії;

· створення сприятливих соціально-економічних, організаційних умов для стимулювання інноваційної активності працюючих, запровадження ефективних систем моделювання творчої, активної трудової поведінки.

Показники рівня розвитку трудового потенціалу мають стати критеріями оцінки ефективності діяльності органів місцевої влади та місцевого самоврядування.



Перелік використаної літератури

1. Зайнятість населення Текст : Закон України від 1 березня 1991р. в редакції від 21 листопада 1997р. із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 11 грудня 1998р.// Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 16.

2. Розпорядження Про Програму зайнятості населення Донецької області/ Обласна державна адміністрація - 2012. - №209

3. Лист Донецького обласного центру зайнятості від 29.07.2011р. / № 02/2760.

4. Богиня Д.П. Основи економіки праці/ За ред. Д.П. Богиня, О.А, Грішнова. - К.: Знання Прес. - 2008. - с. 240

5. Брич В.Я, Дяків О.П., Надвиничний С.А Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник/ За заг. ред. проф. Качана Є.П. - Тернопіль: ТДЕУ, 2006. - 373 с

6. Вовканич С.Й. Духовно-інтелектуальний потенціал України та її національна ідея/ С.Й. Вовканич. - Л.: Вид-во ЛБА, 2001. - 540 с.

7. Єсінова М.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини [Текст]: навч. посібник/ М.І. Єсінова. - К.: Кондор, 2004. - 432с.

8. Державна служба статистики України/ Статистичний збірник «Економічна активність населення України 2011»// відп. за ред. І.В, Сеник. Київ - 2012. - 207 с.

9. Державна служба статистики України / Статистичний збірник «Регіони України» частина І // за ред. О.Г. Осауленка; Київ - 2011. - 358 с.

10. Державна служба статистики України / статистичний збірник «Регіони України» частина І // за ред. О.Г. Осауленка; Київ - 2009. - 368 с.

11. Статистичний щорічник Донецької області за 2005 рік / під ред.. О.А. Зеленого; Головне управління статистики у Донецькій області. - 2011. -

502 с.

12. Стан ринку праці Донецької області у 2007 році / під ред. О.А. Зеленого; Головне управління статистики у Донецькій області. - 2008. - 590 с.

13. Стан ринку праці Донецької області у 2010 році / під ред.. О.А. Зеленого; Головне управління статистики у Донецькій області. - 2011. - 60 с.

14. Новий курс: реформи в Україні. 2010-2015. Націанально доповідь/ За заг. ред. В.М. Гейця. - К., НВЦ НБУВ. - 2010. - 232 с.

15. Близнюк В. Оцінка людського потенціалу України та її національна ідея / В. Близнюк // Україна: аспекти праці. - 2006. - № 5. С. 30-34.

16. Большая О. І. Вплив стану науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки регіонів на зайнятість// Україна: аспекти праці. - К., 2012. - №4. - с. 11-17

17. Гальків Л.І., Львівська К.А. Статистичне оцінювання міграційних процесів в Україні у контексті втрат людського капіталу// Науковий вісник НЛТУ України: - 2010. - №20. - с. 245

18. Гнибиденко И. Проблемі трудовой миграции в Украине и их рещение// Экономика Украины. - 2001. - №3. - 19-22 с.

19. Гринкевич С.С. Особливості факторного впливу на формування, розвиток і використання трудового потенціалу// Держава та регіони, серія: Економіка та підприємство. - Запоріжжя., 2012. - №3. - с.16-23

20. Мостовий Г.І. Размещение производительних сил// Зовнішня торгівля: право та економіка. - К., 2009. - №1. - с.128-130

21. Ульяницька О.В. Проблеми безробіття і трудова міграція// Актуальні проблеми економіки. - К., 2005. - №8. - с.167-172

22. Шаульська Л. О. Комплексна оцінка трудового потенціалу// Регіональна економіка. - К., 2005 - №3. - с.93-104

23. Шот А. Регіональні проблеми зайнятості і шляхи їх розв'язання// Економіст. - 2001. - №9. - с. 32-37

24. Заяць Т. Модернізація соціально-трудових відносин у цілях нарощування соціального капіталу [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua

25. http://www.donetskstat.gov.ua/statinform/nasel.php.



Додатки

Додаток А

Фактори, які впливають на трудовий потенціал

Джерело: Періодичне видання "Зовнішня торгівля: право та економіка". 2009



Додаток Б

Фактори впливу на трудовий потенціал країни

Назва фактора	Характеристика впливу	Наслідки впливу	Загрози в довготривалій перспективі
Демографічні	Зміна кількості та якості населення, у тому числі стану здоров'я.	Депопуляція населення, поширення девіантних проявів, поглиблення диспропорцій у статевовіковій структурі.	Демографічний ризик: зростання імміграційних процесів. Культурний ризик: поглиблення поліетнічності. Знаннєвий ризик: втрата інтелектуального потенціалу нації
Економічні	Поширення практики створення неналежних умов праці, її оплати, поширення тіньових форм зайнятості	Розрив між працею і капіталом, психологічна плинність кадрів	Демографічний ризик: зростання еміграційних процесів. Знаннєвий ризик: знецінення інвестицій у людський капітал. Економічний ризик: зниження продуктивності праці.
Соціальні	Формування в суспільстві стереотипів недобросовісних соціальних зв'язків, знецінення інституту сім'ї	Деінтелектуалізація, добровільне безробіття, соціальне напруження.	Знаннєвий ризик: втрата інтелектуального потенціалу країни. Комунікаційний ризик: руйнація інституту етики бізнесу, довіри до влади.
	Дія (вже дещо залишкова) традицій якісної освіти.	Адаптація населення до умов праці, швидка перекваліфікація, високий рівень інвестицій в людський капітал.	Демографічний ризик: зростання трудової мобільності. Економічний ризик: втрати на інвестиціях у підготовці фахівців через їх еміграцію.
Культурні	Підтримка через впливи релігійних інститутів позитивних рис трудової діяльності	Готовність працювати в умовах затримки заробітної плати, волонтерська діяльність.	Знаннєвий ризик: зниження прагнення саморозвитку, підвищення рівня кваліфікації.

Подобные документы

• Трудові ресурси Київської області та регіональні особливості їх розміщення й використання

  Регіональні відмінності у формуванні трудоресурсного потенціалу в Київській області. Сучасні соціальні, економічні та екологічні проблеми зайнятості населення та перспективи ефективного використання трудових ресурсів регіону, динаміка структурних змін.
  
  курсовая работа [288,2 K], добавлен 17.03.2013
  

• Трудові ресурси Хмельницької області

  Сутність понять з проблематики трудових ресурсів. Особливості методики дослідження трудових ресурсів в історичному плані. Умови та фактори впливу на формування та розміщення населення Хмельниччини, як передумови розвитку трудових ресурсів України.
  
  дипломная работа [82,1 K], добавлен 09.09.2012
  

• Проблеми зайнятості трудових ресурсів Закарпатської області і шляхи їх вирішення

  Аналіз сучасного стану зайнятості трудових ресурсів Закарпаття. Проблеми працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями. Стратегії стабілізації ринку праці і напрямки роботи служби зайнятості Закарпаття по зниженню рівня безробіття населення.
  
  курсовая работа [21,5 K], добавлен 21.04.2009
  

• Особливості формування трудових ресурсів підприємства

  Сутність і основні напрямки формування трудових ресурсів підприємства в сучасних умовах, зміст і методи їх оцінювання. Аналіз ефективності використання трудових ресурсів підприємства на прикладі ТОВ "Корпорація "Ровекс", оцінка мотивації персоналу.
  
  дипломная работа [773,0 K], добавлен 23.05.2013
  

• Аналіз трудових ресурсів відокремленого підрозділу державного підприємства "Шахтарськантрацит"

  Сутність трудових ресурсів, принципи їх формування в сучасних умовах господарювання. Оцінки ефективності використання персоналу підприємства ВП "Шахтоуправління ім. 17-го партз’їзду". Фактори формування резервів підвищення продуктивності праці.
  
  курсовая работа [477,6 K], добавлен 09.10.2011
  

• Розвиток трудового потенціалу в Сумській області

  Поняття та головний зміст, соціально-економічна характеристика трудових ресурсів. Сумська область: соціально-економічні показники розвитку регіону, оцінка ефективності використання трудового потенціалу в ньому та фактори впливу на даний показник.
  
  дипломная работа [354,6 K], добавлен 25.11.2011
  

• Критерії ефективності використання трудових ресурсів в торгівлі

  Економічна необхідність ефективного використання трудових ресурсів торговельних підприємств. Класифікація трудових ресурсів, оцінка ефективності їх використання. Організаційно-економічна характеристика діяльності ПП "Гал–Ф", аналіз продуктивності праці.
  
  дипломная работа [262,2 K], добавлен 22.04.2010
  

• Державне регулювання зайнятості населення за видами економічної діяльності

  Соціально-економічна сутність зайнятості та її особливості в умовах ринку. Аналіз державного регулювання зайнятості населення. Напрями розвитку державної політики зайнятості за видами економічної діяльності. Перспективи розвитку політики зайнятості.
  
  курсовая работа [992,7 K], добавлен 21.10.2010
  

• Сучасна оцінка впливу людського потенціалу на структурні зрушення в економіці регіону на прикладі Житомирської області

  Соціально-економічна сутність поняття "людський потенціал", його структура та значення для розвитку продуктивних сил Житомирської області. Передумови та фактори впливу на розвиток людського потенціалу в епоху модернізаційних змін економіки країни.
  
  курсовая работа [120,7 K], добавлен 12.02.2013
  

• Мотивація зайнятості населення

  Сутність, форми та показники оцінювання зайнятості населення. Методологія формування та соціально-психологічні аспекти мотивації зайнятості. Класифікація ознак форм зайнятості. Тенденції та проблеми використання трудового потенціалу Львівської області.
  
  курсовая работа [367,4 K], добавлен 07.04.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам