Необхідність створення інноваційної економіки в Україні вже не викликає сумнівів вчених, політиків і бізнесменів. Існують розбіжності в обґрунтуванні шляхів її становлення. Американською академією наук було проведено опитування з приводу того, який винахід можна вважати найбільш істотним винаходом XX століття з позицій впливу на соціально-економічний розвиток суспільства. Було вирішено, що найбільш значною подією ХХ століття стало формування національної інноваційної системи США як механізму, який забезпечив появу всіх значних відкриттів в економіці [1, 45].

Академік Б.Е. Патон вважає: "Велике значення для розвитку та ефективного використання науково-технологічного та інноваційного потенціалу має адекватна регіональна політика. Про це свідчить, зокрема, вже довготривала та плідна співпраця в цьому плані Національної академії наук та Київської міської державної адміністрації. Нещодавно згідно з Указом Президента України розпочався масштабний експеримент з реалізації, за активної участі вчених Академії, програми науково-технічного розвитку Донбасу. І вже з'явилися перші обнадійливі результати. Хотілось би підкреслити важливість уваги до цих питань саме на регіональному рівні, необхідність використання місцевими органами влади всіх можливих організаційних та економічних механізмів, ресурсів місцевих бюджетів" [4].

В даний час в Україні діють шість наукових центрів: Донецький, Західний, Північно-Східний, Південний, Придніпровський і Кримський. Донецький науковий центр об'єднує наукові організації Донецької і Луганської областей; Західний - Волинської, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Рівненській, Тернопільській та Чернівецькій областей; Північно-Східний - Полтавської, Сумської та Харківської областей; Південний-Миколаївської, Одеської та Херсонської областей; Придніпровський - Дніпропетровській, Запорізької та Кіровоградської областей; Кримський-Кримської області та м. Севастополь [4].

Вінницька, Житомирська, Київська, Хмельницька, Черкаська та Чернігівська об'єднані в умовну групу "центральні області", а м. Київ зважаючи на наявність значного науково-технічного потенціалу розглядається як окремий регіон.

Місце Київського регіону за окремими показниками серед інших регіональних наукових центрів України

Економічний потенціал Києва від загальнодержавного рівня [7]:

Суб'єкти інноваційної інфраструктури, розташовані на території Києва, представлені науковою інноваційною, промисловою інноваційною та підприємницькою інноваційною інфраструктурами.

Наукова інноваційна інфраструктура 2008 р. включала 338 організацій, які виконували наукові та науково-технічні роботи, що становить 24,5% від усіх в Україні. За період 2000-2008 рр. їх кількість зменшилась на 37 одиниць.

Незважаючи на існуючі проблеми, в наукових організаціях м. Києва відбувається оновлення інфраструктури підготовки кадрів, які забезпечують здійснення досліджень та розробок з усіх напрямів, що сприяють розвитку науково-інноваційної діяльності. Чисельність фахівців, що виконували науково-технічні роботи зі ступенем доктора наук, зросла за період 2000-2008 рр. в 1,1 раза, досягнувши 2 766 чол., і, навпаки, зменшився показник фахівців зі ступенем кандидата наук в 1,0 раз до 8 926 чоловік [3].

В наукових організаціях м. Києва чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, скоротилась в 0,9 рази і у 2008 р. становила 13 667 чол., або 18,0% від аналогічного показника по Україні. З них зі ступенем доктора наук - 1 745 чол., або 23,1% відповідно, що більше проти 2000-2008 рр. в 1,1 раза. Чисельність працівників-сумісників зі ступенем кандидата наук, навпаки, зменшилась в 0,8 рази до 4 091 чол., або на 13,6%. За період 2000-2008 рр.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт, що виконувалось науковими організаціями, розташованими в Київському регіоні, зросла в 4,5 раза, досягнувши 2008 р.3 266 113,8 тис. грн., або 40,7% від загального в Україні. Це кошти, які надійшли за рахунок: держбюджету - 2 027 024,8 тис. грн. (2000 р. - 297 577,7 тис. грн.), або 62,1% від загального фінансування в регіоні; від замовників - підприємств, організацій України - 666 597,7 тис., або 20,4% (2000 р. - 206 761,2); іноземних держав - відповідно 435 675,3 тис., або 13,3% (118 713,7 тис.); власних коштів - 81 249,7 тис., або 2,5% (19 044,9 тис.); коштів місцевих бюджетів - 21 850,0 тис., або 0,7% (за 2000 р. даних немає); позабюджетних фондів - 14 191,4 тис. грн., або 0,4% (9 347,0 тис. грн.). Фінансування за рахунок інших джерел становить відповідно 19 524,9 тис. грн., або 0,6% (713 490 тис. грн.) [3].

Фінансування наукових організацій, які здійснюють наукові та науково-технічні роботи в м. Києві, за останні роки є недостатнім. Це питання потребує вирішення найближчим часом, оскільки поновлення матеріальної бази відбувається повільними темпами.

Обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаний власними силами наукових організацій м. Києва, 2000-2008 рр. збільшився у 4,6 рази, досягнувши 3 498 119,2 тис. грн., або 40,9% від загальнодержавного рівня. У тому числі обсяг фундаментальних досліджень зріс у 8,3 раза (2008 р. - 1 130 289,3 тис. грн., або 32,3% від загального по регіону); науково-технічних розробок - у 3,3 (1 120 858,8 тис., або 32,0%); прикладних досліджень - у 3,5 (737 713,4 тис. грн., або 21,2%) та науково-технічних послуг - у 7,0 разів (2008 р. - 509 257,7 тис. грн., або 14,5%).

інноваційна регіональна місто київ

Внутрішні поточні витрати на наукові та науково-технічні роботи, виконані власними силами наукових організацій м. Києва, підвищилися за 9 років у 5,0 разів, складаючи 2008 р.3 140 095,1 тис. грн., або 40,7% від усіх в Україні. Їх поділяють на: фундаментальні та прикладні дослідження, науково-технічні розробки, науково-технічні послуги. Найбільші обсяги внутрішніх поточних витрат на наукові та науково-технічні роботи виділено для виконання фундаментальних досліджень - 1 104 749,0 тис. грн. (2000 р. - 131 576,0 тис.), або 35,2% від загальних по регіону, та науково-технічні розробки - 952 124,8 тис. грн. (250 951,9 тис.), або 30,3%.

Незначними є внутрішні поточні витрати на прикладні дослідження - 684 176,0 тис. грн. (2000 р. - 178 321,3 тис.), або 21,8% та науково-технічні послуги - 399 045,3 тис. грн. (64 095,0 тис.), або 12,7%.

Стан матеріально-технічної бази організацій м. Києва, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність, не повною мірою відповідає світовим потребам сучасного технологічного розвитку, якому притаманний 5-й та відбувається формування 6-го технологічного укладів. Для Києва типовим є 3-4-й технологічні уклади. В Україні п'ятий технологічний уклад існує головним чином в оборонних галузях промисловості, а не в наукових організаціях. Це явище негативно позначається на якості, обсягах наукових досліджень, наукових та науково-технічних розробок та послуг, що надають наукові організації. На жаль, не існує загальновизнаної методики оцінки техніко-економічного стану об'єктів інноваційної інфраструктури науково-дослідних установ регіонів України. На практиці використовують комплекс показників, які відображають стан і розвиток основних засобів, існуючі технології, роль та участь нематеріальних активів. Серед них вартість основних фондів, стан і рух - введення, оновлення, вибуття, ліквідація тощо.

Загальним показником техніко-економічного стану науково-дослідних установ регіону є фондоозброєність. Її можна визначити як співвідношення середньорічної вартості основних виробничих засобів і середньоспискової чисельності працюючого виробничого персоналу. Фондоозброєність наукових організацій м. Києва 2008 р. дорівнювала 124,9 тис. грн., що більше порівняно з 2000 р. у 3,1 раза.

Технічна оснащеність працівників основної діяльності наукових організацій регіону зросла за період 2000-2008 рр. у 2,5 раза, досягнувши 2008 р.34,0 тис. гривень. У промисловій інноваційній інфраструктурі Києва переважає переробна промисловість, у тому числі машинобудування, харчова промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів, хімічна і нафтохімічна промисловість, виробництво деревини та виробів з неї, целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа, металургія та оброблення металу; виробництво і розподілення електроенергії, газу та води.

За видами економічної діяльності пріоритетними, з точки зору інноваційної діяльності, підприємствами в регіоні є: ВАТ ПБК “Славутич”, ТОВ “Тендем ЛТД”, ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”, ДП “Буревісник”, ЗАТ “Холдингова компанія “Бліц-Інформ”, ВАТ “Укрпластик”, ДП “Тетра-Пак-Україна”, “ВАТ “Фармак”, ЗАТ “Вітамінний завод”, СП “Реємстма-Київ тютюнова фабрика”, Київський колективний завод “Росинка”, завод “Генератор”, завод “Ленінська кузня”, завод “Арсенал”, ВАТ “Київський ювелірний завод”, ВАТ “Макаронна фабрика”, ВАТ “Реле і автоматики”, ВАТ “Меридіан, АК “Росток”, ВАТ “Укр-Кан-Пауер”, ВАТ “Стиль-Модерн”, ТОВ “Київміськвторресурси”, ВАТ “Київський верстатобудівний концерн”, СП “Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій”, ВАТ “Квазар”, ЗАТ “Інком”, Завод “410 ЦА”, ЗАТ “Чинбар”, ВАТ “Київський мотоциклетний завод”, ВАТ “Київхімволокно”, ВАТ “Радикал“, ВАТ “Оболонь”, ВАТ “Хлібокомбінат № 12”, ЗАТ “Київмлин”, ЗАТ “Завод залізобетонних конструкцій ім.С. Ковальської" тощо [3, 7].

Переходу Києва на інноваційну модель розвитку значною мірою сприяє діяльність наукових установ міста, які мають велику кількість новітніх науково-технологічних розробок, придатних для впровадження у виробництво на київських підприємствах.

Найбільших успіхів досягнуто на підприємствах, які являють собою потужні науково-виробничі комплекси [3]:

· Авіаційний науково-технічний комплекс ім.О.К. Антонова разом з підприємствами України та Росії виконує проектування і проводить маркетингові дослідження щодо створення нових типів літаків АН-74-68, АН-148, АН-70, АН-140 та ін.;

· Київський державний авіаційний завод “Авіант" займається підготовкою виробництва та виготовленням нових типів літаків; виробляє тролейбус К12 за авіаційними технологіями;

· ВАТ “Будшляхмашина” - єдине в Україні підприємство з випуску землерийної техніки. Новою продукцією є вітроенергетичні установки 105 кВт, контейнери для Чорнобильської АЕС, форми для заливки тюбінгів;

· ВАТ “Фармак" добре відоме на українському фармацевтичному ринку, в країнах СНД та Балтії. В 2001 році підприємство отримало сертифікат EFQM “Визначення досконалості” системи управління. Торгова марка “Фармак" удостоєна звання “Бренд року-2001”;

· ВАТ “Меридіан" розробляє нові вимірювальні прилади та впроваджує їх у виробництво. Підприємство є головним виконавцем Комплексної програми створення і впровадження у виробництво радіо - та електровимірювальної техніки;

· ВАТ “УкрНДІпродмаш” - у співдружності із заводами-виробниками створено низку нового цукрового, хлібопекарського і кондитерського обладнання з поліпшеними техніко-економічними показниками;

· ВАТ “Завод “Ленінська кузня" продовжує будівництво траулерів для Російської Федерації, будує корпуси суховантажних суден на замовлення Нідерландів та Німеччини;

· ВАТ “Київхімволокно" в 2001 році розпочало освоєння промислового випуску синтетичних наповнених полімерів на основі поліетилену низького тиску та поліпропілену. Розпочато освоєння виробництва грануляту з промислових відходів термопластичних полімерів.

Зазначені підприємства мають дуже високий рейтинг в Україні.

На вітчизняному та світовому ринках високою конкурентоспроможністю відзначається продукція літако - та суднобудування, високоточного приладобудування, радіоапаратура, технологічне устаткування; хіміко-фармацевтичні продукти і препарати, будівельні матеріали, які виробляють у Києві.

З метою просування якісних товарів київських товаровиробників на внутрішній та світовий ринки, виявлення високоякісного вітчизняного товару і послуг на підставі незалежної, всебічної оцінки їх споживчих властивостей, постійного інформування споживачів про товари і послуги протягом кількох років проводиться започаткована міськдержадміністрацією і Київською торгово-промисловою палатою атестація продукції на знак “Київська якість”. Метою програми “Київська якість” (започаткована в 2001 р.) є підняття престижу вітчизняної продукції і створення конкурентоспроможного споживчого ринку товарів. З початку реалізації програми призерами “Київської якості” стали АТ “Київхліб”, ЗАТ “Київмлин" (борошно пшеничне вищого ґатунку та житнє першого ґатунку), хлібокомбінати № 4 (хліб “Український” новий подовий та сухарі “Малятко”), № 11 (сушка “Малятко”), № 12 (торти “Хрещатий яр”, “Вітальний літній”), ВАТ “Макаронна фабрика" (макаронні вироби “Екстра”), Київський колективний завод “Росинка”, СП “Буддеталь”, ЗАТ “Лакма”, ЗАТ “Провітерм Україна" (апарати і котли опалювальні), булочно-кондитерський комбінат (кондитерські вироби), завод ім. С. Ковальської (бруківка та товарний бетон), ПП “Онда" (електронні плати). Ці виробники мають право маркувати власну продукцію знаком “Київська якість”. Також необхідно відзначити 23 промислових підприємства (Електронмаш, Завод залізобетонних конструкцій ім.С. Ковальської; ЗАТ “Чинбар”, “Оболонь”, Київський колективний завод “Росинка”, ВАТ “Макаронна фабрика”; “Хлібокомбінат № 12”, ЗАТ “Київмлин" та ін.), які стали фіналістами, лауреатами та переможцями

Чисельність інноваційно активних підприємств у місті зросла за 2000-2008 роки внаслідок збільшення обсягів фінансування, впровадження нових інноваційних технологій і розробок, застосування нового обладнання. Так, у Голосіївському районі на ВАТ “ПБК Славутич” застосовано найсучасніше обладнання пивної галузі. Технологічний процес побудований з урахуванням новітніх технологій енергозбереження, охорони здоров'я та навколишнього природного середовища. У Дарницькому районі завдяки суттєвим інвестиціям на фармацевтичній фірмі “Дарниця” введено в дію виробництво твердих лікарських форм із застосуванням високотехнологічного обладнання, яке відповідає світовим стандартам та вимогам належної виробничої практики Європейського Союзу. На ДП “Буревісник" створено спеціалізоване виробництво стерилізаторів. На ЗАТ “Холдингова компанія “Бліц-Інформ” упроваджено у виробництво нові технології виготовлення сучасних видів картонної та плівкової тари, а на ВАТ “Укрпластик" створено інноваційний виробничий комплекс з переробки полімерів [12].

Загальний обсяг витрат на інновації підприємствами м. Київ 2008 р. становив 1 769 481,7 тис. грн. (2007 р. - 166 602,9 тис.) [5]. Найбільше підприємства витрачали кошти 2008 р. на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення - 67,4% та інші - 24,7%. Незначними були витрати на внутрішні НДР - 6,7% та зовнішні НДР - 1,4%. Зовсім мізерні витрати характерні для інших зовнішніх знань, які становили 0,5%.

Найбільший показник обсягу фінансування інноваційної діяльності в регіоні характерний для такої форми фінансування, як власні кошти підприємств, а саме 42,2% (2007 р. - 69,2%, 2005 р. - 85,9%), а також за рахунок кредитів - 41,3% (10,7 і 6,4%). Остання форма фінансування, з одного боку, сприяє розширенню фінансових можливостей промислових підприємств регіону, а з іншого - створює ризик, який пов'язаний із необхідністю повернення боргів у майбутньому, сплати відсотків за користування позиченими коштами. Незначним було фінансування за рахунок коштів вітчизняних інвесторів - 9,3%, держбюджету - 4,4% (2007 р. - 0,8%) та іноземних інвесторів - 2,8% (1,1%).

Упродовж 2000-2008 рр. зросла кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації, з 78 до 140 одиниць, з них: упроваджували інноваційні процеси - 74 од. (у тому числі нові або вдосконалені методи обробки та виробництва продукції - 64 од.) та освоювали виробництво інноваційних видів продукції - 105 од. (у тому числі нових для ринку - 51 од.). Також необхідно відмітити, що 52 промислових підприємства м. Києва із 269 в Україні впроваджували організаційні інновації, а 40 підприємств регіону із 257 в Україні впроваджували маркетингові інновації [5; 6].

На промислових підприємствах регіону освоєно виробництво інноваційних видів продукції - 477 найменувань, у тому числі для ринку - 182. З них машин, устаткування, апаратів, приладів - 115, у тому числі нових для ринку - 64 [5, с.249]. Кількість промислових підприємств, що займались реалізацією промислової продукції, 2008 р. становила 534 одиниці (2007 р. - 539, 2005 р. - 532), з яких 133 (2007 р. - 163, 2005 р. - 198) реалізовували інноваційну продукцію, з них: нової для ринку - відповідно 59 (83 і 118), новою тільки для підприємства - 90 (116 і 68) одиниць [5; 6].

Обсяг реалізованої інноваційної продукції підприємствами м. Київ протягом 2008 р. становив 9,9% від усієї реалізованої промислової продукції, тоді як 2007 р. - 12,9, 2005 р. - 16,0% [3; 5]. У 2000 р. порівняно з попереднім періодом цей показник зменшився майже втричі - до 5,9% [7]. Із загального обсягу реалізованої інноваційної продукції 2008 р. новою для ринку було 76,4%, або 2 698 260,0 тис. грн. (2007 р. - 70,7%, або 2 736 223,7 тис.), та новою тільки для підприємства - 23,6%, або 831 798,3 тис. грн. (2007 р. - 29,3%, чи 1 133 992,2 тис.) [5]. Протягом 2008 р. кількість підприємств, що реалізували інноваційну продукцію за межі України порівняно з 2000 р. збільшилась у 2 рази, досягнувши 40 од. (2000 р. - 20 од.), загальний обсяг якої становив 782 297,3 тис. грн., або 22,2% від загального обсягу реалізованої інноваційної продукції (2000 р. - 41 967,0 тис. грн., або 10,9%) [5; 7]. Промисловими підприємствами Києва протягом 2008 р. придбано в Україні 140 одиниць нових технологій (технічних досягнень), тоді як 2007 р. - 507, 2006 р. - 93, а 2005 р. - лише 56 од., та за межами України - відповідно 90, 144, 82 і 43 одиниці.

За даними ЄДРПОУ, Дежфінпослуг України, Аудиторської палати України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, за станом на 01.01.2007 в Україні було представлено: 11 бізнес-інкубаторів (11 од.), 138 бізнес-центрів, 15 технопарків, 179 лізингових компаній, 35 фондів підтримки підприємництва, 462 інвестиційних, 733 інноваційними фондами.

У Києві, як і Україні взагалі, поширеними є технопарки - добровільні об'єднання суб'єктів наукової, науково-технічної, підприємницької діяльності (без обмеження форм власності), які представляють інноваційні структури у вигляді груп юридичних осіб, що діють на основі угоди про спільну діяльність. Розробка інноваційно-інвестиційних проектів та їх подальша реалізація відбувається за безпосередньою участю працівників наукових та інженерно-технічних організацій, яким притаманний значний науковий і практичний досвід роботи в певних галузях (видах економічної діяльності). Інноваційно-інвестиційна діяльність технопарків базується на матеріально-технічній, виробничій базі їх учасників (наукові лабораторії, інженерно-конструкторські відділи, досвідчені виробництва тощо). Існуюча наукова та промислова інноваційна інфраструктура технопарків, розташованих у Києві, спроможна забезпечувати комплекс робіт відповідно до проектів, починаючи з наукових досліджень і завершуючи промисловим випуском інноваційної продукції, маркетинговими дослідженнями, навчанням персоналу тощо. На території м. Київ розміщено 6 технопарків: “Напівпровідникові технології та матеріали, оптоелектроніка і сенсорна техніка”, “Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона”, “Інститут технічної теплофізики”, “Київська Політехніка”, “Укрінфотех”, “Інтелектуальні інформаційні технології”. Їх відносять до категорії технопарків України, створених на базі великих наукових центрів або вузів, які мають потужні дослідні підрозділи. Вони підпадають під дію Закону України “Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” (№ 991-ХІV від 16.07.1999 р.).

Інвестування інноваційних проектів