Дирекція з персоналу та соціальних питань

Забезпечення висококваліфікованими кадрами; організація і управління трудовими процесами; застосування ефективних форм і методів мотивації праці з метою підвищення її продуктивності та якості виконуваних робіт. Визначення напрямків управління соціальними процесами, створення соціальних гарантій, формування і реалізація комунікаційної політики заводу.

Дирекція з безпеки

Створення організаційно-технічних умов для забезпечення збереження матеріальних, фінансових та інтелектуальних цінностей заводу, застосування системи заходів, спрямованих на захист виробничих, комерційних інтересів і активну протидію всіляким негативним впливам на економічну безпеку заводу.

Управління збуту

Збут готової продукції заводу та матеріалів.

Управління з логістики

Забезпечення потреб заводу основними та допоміжними матеріалами, сировиною.

Управління з

охорони праці та пожежної безпеки

Забезпечення та контроль за безпечним виробництвом підрозділів заводу

Виробниче управління

Планування виробничої програми, контроль виробництва продукції в задані строки. Забезпечення ритмічності виробництва продукції.

Таблиця 2.2

Функціональні обов'язки основних та допоміжних цехів

Назва цеху, служби	Функціональні обов'язки
1	2
Трубоелектрозварювальний цех №2 (ТЕЗЦ-2)	Виробництво труб, підготовка зварювального флюсу для виготовлення труб.
Трубозварювальний цех №4 (ТЗЦ-4)	Нанесення зовнішнього поліетиленового покриття і внутрішнього епоксидного гладкісного або антикорозійного покриття на труби всього сортаменту, виробництво протекторів
Цех з ремонту металургійного устаткування (ЦРМУ)	Обслуговування в цехах металургійного устаткування, монтаж нового обладнання та демонтаж старого. Модернізація і ремонт всіх видів устаткування, ремонт електромостових кранів.
Ремонтно-механічний цех (РМЦ)	Випуск запасних частин для устаткування, виготовлення нових вузлів для проведення реконструкції в основних цехах, прес-форм. Забезпечення безперебійної роботи ТЗЦ-4 шляхом виготовлення деталей захисту на дробомет з високо хромистого чавуну.
Енергетичний цех (ЕнЦ)	Безперебійне забезпечення підрозділів заводу електроенергією, природним газом, питною та технічною водою, стисненим повітрям і тепловою енергією у вигляді пара та гарячої води.
Залізничний цех (ЗЦ)	Забезпечення внутрішньозаводських перевезень і вивіз готової продукції на станцію примикання.
Відділ безрейкового транспорту (ВБТ)	Надання транспортних послуг структурним підрозділам заводу.
Центральна заводська лабораторія (ЦЗЛ)	Проведення науково-дослідних робіт, спрямованих на визначення та підвищення якості продукції.
Лабораторія метрології	Обслуговування та ремонт засобів вимірювальної техніки, обладнання та автоматики.

В табл.2.2 ми бачимо департаменталізацію за процессами, тобто види діяльності організовані на основі різних процесів. департаменталізації за процесами необхідних для виробництва кінцевої продукції. Одна з причин вибору методу поділу за процесами полягає в тому, що при виробництві кінцевої продукції застосовується різне устаткування через специфіку технологічних процесів. Фізичне місце розташування устаткування часто змушує робити це.

Повноваження керівника будь-якого рівня обмежуються не тільки внутрішніми чинниками, але і факторами зовнішнього середовища. Реалізується принцип відповідності між функціями і повноваженнями, з одного боку, і кваліфікацією і рівнем культури - з іншого.

Дочірні підприємства, філії та представництва в організаційній структурі ПАТ "ХТЗ" відсутні.

Завод виробляє понад 500 типорозмірів сталевих електрозварних прямошовних труб великого діаметру (ТВД) для трубопровідного транспорту, енергетики й будівництва. Товариство також здійснює інші види діяльності (див. додаток А).

Сортамент продукції сертифікований по стандартах АPІ Spеc 5L, ЕN і в національній системі Укрсепро. На "ХТЗ" діє інтегрована Система керування якістю, що відповідає вимогам стандартів: ІSО 9001: 2000, ІSО 14001: 2004, ОHSАS 18001: 1999, АPІ Spеc Q1, ДСТУ ІSО 9001: 2001.

В основі виробничого комплексу "ХТЗ": трубоелектрозварювальний цех №2 та трубозварювальний цех №4.

У ТЕЗЦ №2 виробляються труби діаметром 508-1422 мм із одним поздовжнім швом, двошовні труби діаметром 1220 1420 мм довжиною 12,0 м для магістральних газо- і нафтопроводів з робочим тиском до 11,8 Мпа.

У ТЗЦ №4 на весь сортамент виробленої продукції наноситься зовнішнє й внутрішнє антикорозійне покриття. Термін служби трубопроводів із заводською ізоляцією - більше 30 років. Температура тривалої експлуатацію труб з покриттям у ґрунтах різної агресивності й вологості становить від - 20єС до +60єС.

Отже основною діяльністю підприємства є виготовлення труб великого діаметру.

У грошових надходженнях підприємства найбільша питома вага належить доходам від операційної діяльності та іншим операційним доходам. Усі доходи підприємства поділяються на дві групи:

1) доходи від звичайної діяльності;

2) доходи від надзвичайних подій.

Відповідно, і грошові надходження від звичайної діяльності підприємства включають доходи від: основної (операційної) діяльності; іншої операційної діяльності; фінансової діяльності; фінансових операцій; інвестиційної діяльності; іншої звичайної діяльності.

Доходи від надзвичайних подій включають:

відшкодування збитків від надзвичайних подій;

інші надзвичайні доходи.

Використовуючи річні форми звітності підприємства (додатки), аналізуємо операційну діяльність підприємства та розраховуємо ключові показники діяльності ПАТ "ХТЗ" за 2010, 2011 роки.

До основних техніко-економічних показників діяльності підприємства належать собівартість продукції, валовий прибуток (збиток), рентабельність продукції та рентабельність підприємства [6].

Аналізуючи статті господарської діяльності підприємства розраховуємо основні показники діяльності підприємства (див. табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

№ п /п	Показники	2010 р.	2011 р.	Відхилення, +, -	Темпи приросту, %
1	Обсяг виробництва продукції, тис. тонн	294,6	630,59	335,99	53,28
2	Валовий дохід, тис. грн.	2999548	6755839	3756291	55,60
3	Валові витрати, тис. грн.	2432779	5240654	2807875	53,58
4	Рентабельність продукції, %	22,97	28,34	5,37	18,95
5	Чисельність персоналу, осіб	3334	3147	-187	-5,94
6	Продуктивність праці, тонн/осіб.	103,99	2125,36	2021,37	95,11
7	Вартість основних фондів, тис. грн.	932864	1011554	78690	7,78
8	Фондовіддача, тис. грн. /грн.	3,24	6,48	3,24	50,00
9	Фондомісткість, грн. / тис. грн.	0,316	0,152	-0,164	-107,89
10	Фондоозброєність, тис. грн. /осіб.	273,61	308,93	35,32	11,43

Аналізуючи табл. 2.3 робимо такі висновки. Обсяг виробництва труб у 2011 році збільшився на 53,28%. Позитивно на обсяг вплинуло виконання за планових замовлень, продаж труб як ТМЦ. Внаслідок цього рентабельність продукції збільшилась на 5,37% і вища за планову (18,1%) на 10,24%.

Валовий дохід та валові витрати зросли відповідно на 3756291 тис. грн. та 2807875 тис. грн. Зростання доходів відбулось за рахунок доходу від участі в капіталі, інших операційних доходів та доходу від реалізації продукції. Збільшення витрат - за рахунок збільшення собівартості реалізованої продукції, витрат на збут, інших операційних витрат та фінансових витрат.

Чисельність персоналу зменшилась на 187 осіб. Це пов'язано із змінами в організаційній структурі підприємства та технічним переоснащенням підприємства.

Продуктивність праці значно збільшилась в декілька разів. Це зумовлено збільшенням обсягів виробництва, технічним переозброєнням та зменшенням чисельності персоналу.

Вартість основних фондів збільшилась на 78690 тис. грн. Збільшення викликане надходженням об'єктів у 2011 році на 49807,84 тис. грн., що перевищує показник ліквідованих основних фондів (3656,65 тис. грн.). Показник фондовіддачі збільшився в 2 рази. Можна стверджувати, що зросла ефективність виробництва.

Темпи зростання фондоозброєності не випереджають підвищення продуктивності праці, тому і фондомісткість не підвищилась [7].

За 2011 рік план з реалізованої продукції перевиконаний на 13,8%. При плані 5463621 тис. грн., фактично реалізовано продукції на суму 6220069 тис. грн. Отримано додатково до плану 756448 тис. грн.

Позитивно на обсяг реалізації продукції вплинуло:

виконання за планових замовлень - отримано додатково до плану 345050 тис. грн.;

зростання цін на продукцію - отримано додатково 409811 тис. грн.;

продаж труб як товарно-матеріальні цінності та інша реалізація - отримано додатково 1587 тис. грн.

Рентабельність реалізованої продукції за 2011 рік склала 28,34%, при плановій рентабельності 18,1%.

Рентабельність від звичайної діяльності після оподаткування (прибутковість) склала 12,7%, при плановій рентабельності 8,9%.

Основні ринки збуту труб великого діаметра у 2010 та 2011 роках: Росія, Україна, Казахстан. Також труби відвантажувалися за територіальним принципом у слідуючи країни: Узбекістан, Туркменістан, Білорусь, Литва, Латвія, Азербайджан, Естонія, Грузія, Молдова, Словенія, Алжир, Болгарія, Кітай, США, Іран, Польща, Чехія, Ізраіль, Латвія.

Внутрішній ринок, на якому ВАТ "Харцизький трубний завод" вважається монополістом, є одним з ключових ринків збуту. Основними споживачами труб в Україні є ГЗКи, ДК "Укртрансгаз".

Методи збуту продукції ПАТ "ХТЗ":

1. Прямі договори.

2. Договори комісії.

Завод використовує такі канали збуту своєї продукції:

1. Прямі поставки продукції з заводу.

2. Поставки продукції через торгові компанії ТОВ "МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ", "Mеtіnvеst Іntеrnаtіоnаl S. А. "

2.2 Оцінка виробничо-господарської діяльності підприємства

2.2.1 Формування плану виробництва і реалізації продукції

Обсяг виробництва і реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва продукції. Але по мірі насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає об'єм продажу, а навпаки, можливий об'єм продажу є основою розробки виробничої програми. Підприємство повинно виробляти тільки ті товари і в такому об'ємі, які воно може реально реалізувати.

Діяльність будь-якого підприємства починається з маркетингового аналізу, основними завданнями якого є:

вивчення платоспроможного попиту на продукцію, ринків її збуту й обґрунтування плану виробництва і реалізації продукції відповідного обсягу та асортименту;

аналіз факторів, що формують еластичність попиту на продукцію й оцінювання ступеня ризику незатребуваної продукції;

оцінювання конкурентоспроможності продукції і вишукування резервів для підвищення її рівня;

розробка стратегії, тактики, методів та засобів формування попиту і стимулювання збуту продукції;

оцінювання стабільності та ефективності виробництва і збуту продукції.

Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, підвищення її якостей безпосередньо впливають на величину витрат, прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз даних показників має важливе значення.

Його основні задачі:

оцінка ступеня виконання плану і динаміки виробництва;

визначення впливу чинників на зміну величини цих показників

оцінка динаміки реалізації продукції;

структурний аналіз товарної продукції;

визначення впливу на сортаментні зміни виробленої продукції [3].

Маючи дані по фактичному об'єму виробництва (див. табл.2.4), порівняємо з плановими показниками. План 2010 року складав 524,8 тис. тон, а в 2011 році - 623,42 тис. тон.

На рис.2.1 ми побачимо динаміку зростання виробництва труб в 2011 році порівняно з 2010 роком. В 2010 році план був виконаний на 56,14%. Це залежало від зовнішніх чинників (причина - відсутність фінансування через фінансову кризу в світі). Початок виконання заказів був затриманий майже на 3 місяці.

Наступний рік видався більш стабільним, фінансування пройшло своєчасно. План 2011 року перевиконано на 1,15%.

Перевиконання плану дало в першу чергу виконання за планових замовлень. Цей факт підтверджує, що підприємство не стоїть на місці і постійно шукає нові ринки збуту своєї унікальної продукції.

Рис. 2.1 Обсяг виробництва продукції

Аналіз товарної продукції основного виду діяльності за сортаментом представлений в табл. 2.1 Дані отримані з технічного каталогу ПАТ "ХТЗ".

Аналізуючи структуру товарної продукції, простежуємо що виробництво різного сортаменту труб за зарубіжними стандартами підвищилося (на 362,96 тис. т.), як і питома вага у загальному обсязі виробництва (на 36,71%). Однак потреба в трубах за стандартами: DІN17172 Ш508-1420 мм (8,0-22,0 мм) L5,4-11,5 мм та АSTMА252 Ш508-1422 мм (7,9-22,0 мм) L5,4-11,9 мм знизилась відповідно на 40,69 тис. тон і 8,04 тис. тон. І ще немаловажний факт це те, що продукція не залежувалась на складах заводу ні в 2010, ні в 2011 році.

Таблиця 2.4

Аналіз товарної продукції підприємства

Вид продукції	2010 р.	2011 р.	Відхилення (+, - )
	тонн	тис. грн.	пит. вага, %	тонн	тис. грн.	пит. вага, %	тонн	тис. грн.
2	3	4	5	6	7	8	9	10
Газонафтопроводні труби (вітчизняний стандарт) Ш530-1020 мм (8,0-12,0 мм)	3,06	27681,91	0,94	2,01	15783,38	0,32	-1,05	-11898,53
Газонафтопроводні експандовані труби (вітчизняний стандарт) Ш914-1420 мм (9,5-21,8 мм)	58,21	525956,25	17,81	55,38	577917,99	8,78	-2,83	51961,74
Труби для трубопроводів теплових електростанцій та теплових мереж (вітчизняний стандарт) Ш530-820 мм (8,0-12,0 мм)	76,6	692047,7	23,44	56,42	587914,45	8,95	-20,18	-104133,3
Труби для трубопроводів загального призначення (вітчизняний стандарт) Ш478-1420 мм (8,0-21,8 мм)	15,32	138409,54	4,69	12,41	4720,89	8,95	-20,18	-104133,3
Труби експандовані виготовлені за зарубіжними стандартами:	141,41	1277626,6	43,27	504,37	5033732,29	79,98	362,96	3756105,7
АPІ 5L Ш508-1422 мм (7,9-19,0 мм) L5,4-11,9 мм	24,04	217196,52	7,36	275,42	1880026,33	43,68	251,38	1662829,8
DІN1626 Ш508-1420 мм (8,0-22,0 мм) L5,4-11,9 мм	18,38	166091,45	5,63	96,4	1007349,64	15,29	78,02	841258, 19
DІN17172 Ш508-1420 мм (8,0-22,0 мм) L5,4-11,5 мм	72,12	651589,56	22,07	31,43	328015,12	4,98	-40,69	323574,4
АSTMА252 Ш508-1422 мм (7,9-22,0 мм) L5,4-11,9 мм	15,56	140538,92	4,76	7,52	814120,6	1, 19	-8,04	673581,68
ЕN10208-2 Ш508-1422 мм (7,9-22,0 мм) L5,4-11,9 мм	11,31	102210,15	3,46	93,6	1004220,6	14,84	82,29	902010,45
Всього основного виду діяльності	294,6	2661722	90,15	630,59	6220069		335,99	3558347

Переплетення державних факторів як економічних, так і політичних, призвело до обмеження поставок українських труб на ринок СНД. ПАТ "ХТЗ" почав освоювати перспективні ринки Близького Сходу, Середньої Азії, країн Балтії та інші. Цим і викликані зміни в сортаментній структурі товарної продукції підприємства.

Завод оперативно реагує на зміну попиту в світі, постійно розширює ринки збуту. Від ринків збуту залежать обсяг продажів, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума одержаного прибутку і т. ін.

Незбалансованість пропозицій з попитом негативно характеризує роботу підприємства.

Завод виробляє специфічну продукцію, тому зміни в сортаментах та розширення ринків збуту одне з ключових питань успішної роботи підприємства.

2.2.2 Основні виробничі фонди підприємства, структура, аналіз використання

Розглянемо фактори, які пов'язані з методами виробництва. В першу чергу проведемо аналіз основних засобів.

Предмети праці є складовою виробничих оборотних фондів. Внаслідок того, що підприємства виконують не лише основну, а й інші види виробничої і невиробничої діяльності, склад їх основних фондів надзвичайно різноманітний. Ділення основних фондів на виробничі та невиробничі дозволяє встановити їх склад за економічною ознакою та питому вагу засобів виробничої і невиробничої діяльності [13].

Використовуючи дані бухгалтерії основних засобів (див. додатки) побачимо питому вагу об'єктів за призначенням по відношенню до основного виробництва (див. табл. 2.5), склад основних фондів за групами утворення (див. табл. 4.2) та рух основних засобів (див. табл. 2.6).

Таблиця 2.5

Аналіз основних засобів за видами економічної діяльності

№ п/п	Показники	2010 рік	2011 рік	Відхи-лення (+,-), тис. грн.
		тис. грн.	Пит. вага, %	тис. грн.	Пит. вага, %
1	Основний вид економічної діяльності	929878,8	99,68	1008013,56	99,65	78134,8
2	Інші види економічної діяльності	2985,2	0,32	3540,44	0,35	555,24
	Всього основних засобів	932864	100	1011554	100	78690

Аналіз табл. 2.5 показує що збільшення вартості основних засобів в основному було за рахунок росту промислово-виробничих фондів. Це зайвий раз показує покращення ефективності роботи підприємства та його технічне переозброєння.

Устаткування створює техніко-технологічну основу будь-якого підприємства, забезпечуючи значну частину його індустріального потенціалу.

Активна частина основних фондів - технологічне устаткування, зростання питомої ваги якого впливає на зміну фондовіддачі. Повне використання устаткування - головне завдання, що може бути виконане, якщо буде зведено до мінімуму кількість невстановленого устаткування.

Забезпеченість підприємства устаткуванням виробничого призначення безпосередньо впливає на якість та об'єм випуску продукції. Також цей показник може впливати на швидкість виконання заказу [13].

Забезпеченість підприємства устаткуванням виробничого призначення на ПАТ "ХТЗ" дуже висока. Питома вага основних засобів для основного виду діяльності на заводі постійно збільшується і сягає майже 100%.

Високий відсоток використання технологічного обладнання досягнено за рахунок високотехнологічного устаткування. Нескладна та швидка заміна деяких вузлів дозволяє виробляти продукцію різного сортаменту майже на одному обладнанні.

Ділення основних засобів за групами утворення (табл.2.6) використовується для визначення технічної озброєності праці, розрахунок щорічного розміру амортизації і т. ін.

Таблиця 2.6

Аналіз основних засобів за групами утворення

№ п/п	Група основних засобів	2010 р.	2011 р.	Відхилення (+,-), тис. грн.
		тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %
1	Будинки, споруди та передавальні пристрої	362263	38,83	370047	36,58	7784
2	Машини та обладнання	522849	56,05	588118	58,14	65269
3	Транспортні засоби	38157	4,09	37723	3,73	-434
4	Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	3088	0,33	6666	0,66	3578
5	Малоцінні необоротні матеріальні активи	0	0	1505	0,15	1505
6	Інвентарна тара	0	0	135	0,01	135
7	Інші необоротні матеріальні активи	6507	0,7	7360	0,73	853
	Усього основних засобів	932864	100	1011554	100	78690

Із показників табл. 2.6 видно, що структура основних засобів збільшилась в кращий бік, тобто збільшилась питома вага активної частини основних засобів (базис - 56,05%, звіт - 58,14%).

Таблиця 2.7

Аналіз руху основних засобів

№ п/п	Показники	2010 р., тис. грн.	2011 р., тис. грн.	Відхилення (+,-), тис. грн.
1	Первісна вартість на початок року	891597	932864	41267
2	Надійшло за рік	60248	82310	22062
3	Вибуло	19206	4411	-14795
4	Первісна вартість на кінець року	932864	1011554	78690

З табл. 2.7 бачимо, що тенденції показників в основному позитивні. Зменшився тільки показник вибуття основних засобів.

Особливе місце в системі показників ефективності використання основних фондів посідає фондомісткість. Цей показник перебуває у певному взаємозв'язку з показниками фондоозброєності та продуктивності праці. Якщо темпи зростання продуктивності праці випереджають підвищення фондоозброєності, неодмінно зменшиться фондомісткість [4].

Вищеназвану закономірність простежимо в табл. 2.8

Таблиця 2.8

Аналіз використання основних фондів

№ п/п	Показник	2010 р., %	2011 р., %	Відхилення (+,-), тис. грн.	Темп приросту, %
1	Продуктивність праці, тонн/люд.	103,99	2125,36	2021,37	95,11
2	Фондоозброєність, тис. грн. /осіб.	273,61	308,93	35,32	11,43
3	Фондомісткість грн. / тис. грн.	0,316	0,152	-0,164	-107,89

По даним табл. 2.8 ще ми можемо сказати, що ступінь оснащеності праці збільшилась і темп її приросту склав 11,43%.

Щоб оцінити стан основних засобів (знос, придатність) треба розрахувати коефіцієнти в плановому та базисному періоді та порівняти їх.

Хоча і спостерігаємо збільшення коефіцієнта зносу, але ступінь придатності ще достатньо велика (див табл. 2.9). Отже технічний рівень основних засобів задовільний.

Таблиця 2.9

Аналіз динаміки і стану основних засобів

№ п/п	Показник	2010 р., %	2011 р., %	Відхилення (+,-), %
1	Коефіцієнт зносу	16,2	21,2	5
2	Коефіцієнт придатності	83	78	-5

Виробнича потужність характеризує максимальні можливості підприємства при використанні всіх його внутрішніх резервів і постійному проведенні заходів щодо впровадження раціональних методів переробки сировини, економії паливно-енергетичних ресурсів, підвищення виходу продукції [5].

Від виробничої потужності залежить ступінь задоволення ринкового попиту, що може змінюватися щодо обсягу, номенклатури та асортименту, тому виробнича потужність повинна передбачати гнучкість всіх технологічних операцій, тобто можливість своєчасно перебудувати виробничий процес у залежності від зростання конкурентоспроможності продукції, зміни обсягу, номенклатури та асортименту [3].

Своєчасне реагування на попит споживачів дало змогу отримати портфель заказів від зарубіжних фірм. Фактичний випуск продукції 2011 року зростав у порівнянні з 2010 роком (див. табл. 2.4) Але використання виробничої потужності було неповне.

Використання виробничої потужності за 2011 рік. Трубоелектрозварювальний цех №2 - 45%. Трубозварювальний цех №4: лінія зовнішнього антикорозійного покриття - 85,8%; лінія внутрішнього покриття - 0,1%.

Основною причиною неповного використання потужностей є недостатнє завантаження виробничої потужності цеху замовляннями споживачів [13].

Використання виробничої потужності на ряду з іншими факторами, ще й залежить від асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції. При певному випуску продукції частина обладнання простоює, що знижує коефіцієнт використання виробничих потужностей.

Таблиця 2.10

Аналіз використання виробничої потужності

№ п/п	Вид продукції	Коефіцієнт використання, %	Відхилення (+,-)
		2010 р.	2011 р.
1	Газонафтопроводні труби (вітчзн. станд.) Ш530-1020 мм (8,0-12,0 мм)	0,02	0,01	-0,01
2	Газонафтопроводні експандовані труби (вітчзн. Станд.) Ш914-1420 мм (9,5-21,8 мм)	0,42	0,40	-0,02
3	Труби для трубопроводів теплових електростанцій та теплових мереж (вітчзн. Станд.) Ш530-820 мм (8,0-12,0 мм)	0,55	0,40	-0,14
4	Труби для трубопроводів загального призначення (вітчзн. станд.) Ш478-1420 мм (8,0-21,8 мм)	0,11	0,09	-0,02
5	АPІ 5L Ш508-1422 мм (7,9-19,0 мм) L5,4-11,9 мм	0,17	1,97	1,80
6	DІN1626 Ш508-1420 мм (8,0-22,0 мм) L5,4-11,9 мм	0,13	0,69	0,56
7	DІN17172 Ш508-1420 мм (8,0-22,0 мм) L5,4-11,5 мм	0,52	0,22	-0,29
8	АSTMА252 Ш508-1422 мм (7,9-22,0 мм) L5,4-11,9 мм	21,58	23,93	2,35
9	ЕN10208-2 Ш508-1422 мм (7,9-22,0 мм) L5,4-11,9 мм	0,08	0,67	0,59

Аналіз табл. 2.10 дає нам змогу зрозуміти, що коефіцієнт використання виробничої потужності загалом поступово збільшується. Збільшення відсотка використання досягнено за рахунок високотехнологічного устаткування. Нескладна та швидка заміна деяких вузлів дозволяє виробляти продукцію різного сортаменту майже на одному обладнанні. Така універсальність устаткування та обладнання дає змогу підприємству швидко реагувати на замовлення споживача продукції та легко змінювати сортамент виготовляємої продукції.

2.2.3 Оціна трудового потенціалц підприємства

Трудові ресурси також впливають на виробничі потужності підприємства, тому що вони є трудовим потенціалом підприємства.

По характеру виконуваних функцій персонал підрозділяється на чотири категорії: робітники (основні, які безпосередньо виробляють продукцію), і допоміжні, які обслуговують технологічний процес; керівники; фахівці (інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, техніки й інші); технічні виконавці (діловоди, табельники, креслярі, архіваріуси, агенти й інші) [2].

Рис. 4.1 дає можливість побачити складові трудового потенціалу по вищеназваних категоріях.

Рис. 2.3 Структура трудових ресурсів ПАТ "ХТЗ".

Аналізуючи отримані цифри в рис. 4.1 слід сказати, що на підприємстві збільшилась кількість технічних виконавців та фахівців. Кількість керівників та робітників дещо знизилась.

Підвищення технічного рівня підприємства зобов'язує працівників підвищувати кваліфікацію. Якими темпами це відбувається на "ХТЗ" ми бачимо з табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Якісна структура працівників підприємства

№ п/п	Категорії	2010 р.	Питома вага, %	2011 р.	Питома вага, %	Відхилення
						осіб	%
1	Облікова кількість працівників, осіб	3334		3147		-187
1.1	з них жінки, осіб	1526	45,77	1235	39,24	-291	-6,53
1.2	Кількість робітників, які підвищили кваліфікацію, осіб	1814	54,41	3045	96,76	1231	42,35
1.2.1	з них робітники	861	25,82	1593	52,32	732	26,5

Ми бачимо що збільшилась кількість робітників, які підвищили кваліфікацію та їх питома вага зростає. Це свідчить про те, що кадрова програма підприємства спрямована на забезпечення рівня кваліфікації працівників операційним потребам.

Питома вага чисельності ПВП складала у 2010 році 87,05%, а у 2011 році - 84,97%. Така зміна пов'язана з підвищенням технічного рівня та автоматизації (впровадження нового обладнання) [13].

Заробітна плата, з одного боку, є складовою частиною операційної діяльності, з другого - одним із найважливіших елементів мотивації праці. В нашому випадку (див. табл. 2.11) фонд основної заробітної плати підвищувався, що говорить про позитивну мотивацію праці.

Таблиця 2.11

Аналіз фонду оплати праці

№ п/п	Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилен-ня (+,-), тис. грн.
		тис. грн.	Питома вага, %	тис. грн.	Питома вага, %
1	Фонд основної заробітної плати	77835,2	60	84733,27	59,8	6898,07
2	Фонд додаткової заробітної плати	40357,6	31,11	44194,49	31, 19	3836,89
3	Заохочувальні та компенсаційні виплати	11532,2	8,89	12766,67	9,01	1234,47
4	Фонд оплати праці	129725,4	100	141694,4	100	11969,03

Роблячи висновок з показників табл. 2.11 ми простежуємо в основному тенденцію покращення показників, що свідчить про посилення позитивних явищ на підприємстві, що стосується умов, оплати праці та ін.

2.2.4 Доходи та витрати від здійснюваних видів діяльності

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

У формі фінансової звітності №2"Звіт про фінансові результати" вони структуруються за видами господарської діяльності підприємства. Доходи відображаються по видах економічної діяльності у сукупності враховуються як обсяг реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) (див. табл. 2.12), а витрати ? як операційні витрати (див. табл. 2.13).

Таблиця 2.12

Аналіз валових доходів

№ п/п	Вид господарської діяльності	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-), тис. грн.	Темпи приросту, %
		тис. грн.	пит. вага, %	тис. грн.	пит. вага, %
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Операційні доходи	2993831	49,95	6755399	50,00	3761568	325,64
1.1	Доход від реалізації продукції	2952429	49,26	6688498	49,50	3736069	326,54
1.2	Інші операційні доходи	41402	0,69	66901	0,50	25499	261,59
2	Доход від участі в капіталі	0	0	153	0,00113	153
3	Інші фінансові доходи	4363	0,07	941	0,007	-3422	121,57
4	Інші доходи	1354	0,02	193	0,00143	-1161	114,25
5	Надзвичайні доходи	0	0	0	0	0
	Валовий доход	5993379	100	13512085	100	7518706	325,45

Таблиця 2.13

Аналіз валових та витрат

1	Операційні витрати	2401392	49,68	5199188	49,80	2797796	316,51
1.1	Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	2164501		4846269	46,42	2681768	323,90
1.2	Адміністративні витрати	87340	44,78	85516	0,82	-1824	197,91
1.3	Витрати на збут	29705	1,81	48551	0,47	18846	263,44
1.4	Інші операційні витрати	119846	0,61	218852	2,10	99006	282,61
2	Фінансові витрати	22800	2,48	36210	0,35	13410	258,82
3	Витрати від участі в капіталі	0	0,47	0	0	0	0
4	Інші витрати	8587	0	5256	0,05	-3331	161,21
5	Надзвичайні витрати	0	0,18	0	0	0	0
	Валові витрати	4834171	100	10439842	100	5605671	315,96

З табл. 2.12 та 2.13 бачимо, що майже всі показники збільшились. Знизились тільки адміністративні та інші витрати; інші фінансові та інші доходи. Тенденція зростання в основному викликана збільшенням обсягів виробництва.

Собівартість реалізованої продукції збільшилась на 2681768 тис. гривень в основному за рахунок зростання виробничої собівартості (підвищилась ціна на матеріали та енергоносії: металопрокат на 7,1%, зварювальний дріт на 2,2%, поліетилен на 7,5%, дріб сталевий на 6,8%) [9].

В результаті діяльності підприємства маємо збільшення валового доходу на 7518706 тис. грн., а валових витрат - на 5605671 тис. грн. Темпи приросту доходів випереджають темпи приросту витрат, що свідчить про отримання прибутку.

В табл. 2.14 проведемо аналіз доходів (витрат) за видами економічної діяльності ПАТ "ХТЗ".

Таблиця 2.14

Аналіз доходів (витрат) за видами економічної діяльності

Вид економічної діяльності	2010 рік	2011 рік	(+,-), тис. грн.	Вплив фактору, %
	тис. грн.	пит. вага, %	тис. грн.	пит. вага, %
Доходи від операційної діяльності	2703124	99,79	6286970	99,98	3583846	100
Фінансові доходи	4363	0,16	1094	0,02	-3269	0
Інші доходи	1354	0,05	193	0,003	-1161	0
Усього доходів від економічної діяльності	2708841		6288257		3579416
Витрати операційної діяльності	2164501	89,00	4846269	92,47	2681768	95
Адміністративні витрати	87340	3,59	85516	1,63	-1824	0
Витрати на збут	29705	1,22	48551	0,93	18846	1
Інші операційні витрати	119846	4,93	218852	4,18	99006	4
Фінансові витрати	22800	0,94	36210	0,69	13410	0
Інші витрати	8587	0,35	5256	0,10	-3331	0
Усього витрат звітних сегментів	2432123		5240654		2808531
Нерозподілені витрати	104799		259585		154786
Вирахування собівартості реалізованої продукції іншим звітним сегментам	1172209		0		-1172209
Усього витрат підприємства	1364713		5500239		4135526

Аналіз табл. 2.14 показує нам, що сума доходів від операційної діяльності збільшились, як і питома вага в загальній структурі доходів. Це єдиний фактор, який істотно впливав на загальний показник доходів.

Загалом і сума витрат теж збільшились. Левову частку складають витрати операційної діяльності та їх питома вага в структурі витрат.

Аналіз операційних витрат основного виду діяльності представлений в табл. 2.15.

Таблиця 2.15

Аналіз операційних витрат за економічними елементами (основного виду економічної діяльності)

Назва статті	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+,-), тис. грн.	Вплив фактору, %
				2010 р.	2011 р.
Матеріальні витрати	2064098	4777060	2712962	83,78	90,33
Витрати на оплату праці	133989	142208	8219	5,44	2,69
Відрахування на соціальні заходи	46677	51407	4730	1,89	0,97
Амортизація	75657	75229	-428	3,07	1,42
Інші операційні витрати	143234	242357	99123	5,81	4,58
Разом	2463655	5288261	2824606	100	100

Аналізуючи табл. 2.15 спостерігаємо збільшення операційних витрат (крім амортизації). Елемент "матеріальні витрати" став у 2011 році майже домінуючий (90,33%), його вплив на операційні витрати збільшився на 6,55%. Інші елементи знизили свій вплив на формування витрат.

Фактори, які впливали на загальні витрати: витрати операційної діяльності - 95%, витрати на збут - 1% та інші операційні витрати - 4%. Інші фактори були не істотними і не мали впливу на загальний показник.

2.2.5 Аналіз виробничої потужності підприємства

Виробнича потужність характеризує максимальні можливості підприємства при використанні всіх його внутрішніх резервів. Показник залежить від ряду факторів. Найважливіші з них наступні:

кількість та продуктивність обладнання;

ступінь прогресивності техніки і технології виробництва;

якість сировини, матеріалів, своєчасність їхніх поставок;

рівень організації виробництва та праці;

фонд часу роботи обладнання.

Поліпшення використання виробничої площі досягається:

вивільненням площі, зайнятої допоміжними і обслуговуючими ділянками,

оснащенням виробничих ділянок підйомно-транспортним та іншим обладнанням, впровадженням передових методів організації виробництва

збільшенням за цей рахунок випуску продукції з 1 мІ виробничої площі.

Показник використання виробничої площі відображений на рис.2.5.

Рис. 2.5 Показник використання виробничої площі.

Показник знімання продукції з 1мІ виробничої площі (рис. 2.5) підвищився, тому що відбувалось збільшення обсягів виробництва.

Забезпеченість підприємства устаткуванням виробничого призначення безпосередньо впливає на якість та об'єм випуску продукції. Також цей показник може впливати на швидкість виконання заказу. [10]

Забезпеченість підприємства устаткуванням виробничого призначення на ПАТ "ХТЗ" дуже висока. Питома вага основних засобів для основного виду діяльності на заводі постійно збільшується і сягає майже 100%. Кількість устаткування виробничого призначення ТЕЗЦ-2 та ТЗЦ-4 та коефіцієнт використання наявного устаткування викладена в табл. 2.16.

Таблиця 2.16

Забезпеченість підприємства устаткуванням виробничого призначення основного виду діяльності

Показники	2010 р.	2011 р.	Відхилення (+,-)
1. Кількість наявного устаткування, од.	1196	1286	90
Встановленого, од.	1088	1247	159
Невстановленого, од.	108	39	-69
2. Коефіцієнт використання наявного устаткування (за встановленим), %	90,97	96,98	6,01

Показники табл. 2.16 показують нам, що кількість невстановленого обладнання зменшилась в основному за рахунок збільшення коефіцієнту введення основних засобів. Внаслідок цих причин коефіцієнт використання наявного устаткування був достатньо високий і мав тенденцію до збільшення.

Використання устаткування на підприємствах можна збільшити за рахунок збільшення змінності його роботи. Обладнання може працювати в 2 або навіть і в 3 зміни. На заводі використовується можливість підвищення ефективності використання устаткування за рахунок збільшення змінності.

З табл. 2.17 ми бачимо, що устаткування працювало цілодобово, тобто в 3 зміни без вихідних та святкових днів.

Таблиця 2.17

Використання устаткування виробничого призначення за часом

Показники	2010 р.	2011 р.
Календарний фонд, тис. маш. - год.	9530,88	10923,72
Режимний фонд, тис. маш. - год.	9530,88	10923,72
Дійсний фонд, тис. маш. - год.	6120,21	7132,44
Фактичний фонд, тис. маш. - год.	5508,18	6004,18
Коефіцієнти використання устаткування за часом:
до календарного фонду	0,58	0,55
до режимного фонду	0,58	0,55
до дійсного фонду	0,9	0,84

Рівень використання часу роботи устаткування в ТЕЗЦ-2 та ТЗЦ-4 був достатньо високий, але були і простої устаткування (див. табл.7.2). Основні причини простоїв це проведення капітальних (КР) та планово-попереджувальних ремонтів (ППР). Щоб покращити коефіцієнти використання устаткування за часом треба шукати можливості в скороченні термінів ремонтів (проводити ремонти цілодобово, одночасно проводити КР та ППР).

Зміна кількості обладнання не впливала на обсяг виробництва. А от продуктивність устаткування прискорили виконання заказів.

Підприємству слід шукати інші можливості підвищення ефективності використання устаткування.

Використання устаткування на підприємствах можна збільшити за рахунок збільшення змінності його роботи. Обладнання може працювати в 2 або навіть і в 3 зміни. На підприємстві використовується можливість підвищення ефективності використання устаткування за рахунок збільшення змінності. Устаткування працювало цілодобово, тобто в 3 зміни без вихідних та святкових днів. Підприємству слід шукати інші можливості підвищення ефективності використання устаткування.

Маючи дані по обсягу виробництва, можна проаналізувати використання виробничої потужності (див табл. 2.18).

Таблиця 2.18

Аналіз використання виробничої потужності

№ п/п	Назва цеху	2010 рік, %	2011 рік, %	Відхилення (+,-), %
1	ТЕЗЦ-2	21,02	45	23,98
2	ТЗЦ-4
2.1	Лінія зовнішнього антикорозійного покриття	45,14	85,8	40,66
2.2	Лінія внутрішнього покриття	0,08	0,1	0,02

В табл. 2.18 простежуємо тенденцію до збільшення використання виробничої потужності. Але підприємство ні в 2010 році, ні в 2011 році не працювало на повну потужність. Основною причиною неповного використання виробничої потужності є недостатнє завантаження виробничих потужностей цехів замовляннями споживачів.

2.2.6 Оцінка фінансового стану підприємства: ліквідності та платоспроможності

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передовсім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції [8].

Майном підприємства є його ресурси. У процесі функціонування підприємства їх структура і величина постійно змінюються. Оцінюється динаміка та структурні зміни в активах і пасивах переробленого бухгалтерського балансу. Результати аналізу зміни структури та динаміки ресурсів ПАТ "ХТЗ" відображені в табл. 2.19.

Таблиця 2.19

Аналіз динаміки і структурних змін у майні підприємства і джерел його формування

№ п/п	Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення (+, - ), тис. грн.	Вплив Факто-ру %
		тис. грн.	Пит. вага, %	тис. грн.	Пит. вага, %
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Необоротні активи	830749	25,25	816896	18,88	-13853	-1,34
2	Оборотні активи	2459321	74,75	3510231	81,12	1050910	101,34
2.1	запаси	429776	13,06	591527	13,67	161751	15,60
2.2	поточна дебіторська заборгованість	2012038	61,15	2908255	67,21	896217	86,42
2.3	гроші і їх еквіваленти	17507	0,54	10449	0,24	-7058	-0,68
	Валюта балансу	3290070	100	4327127	100	1037057
3	Довгострокові зобов'язання	698474		343551		-354923
4	Поточні зобов'язання	1144878		2629874		1484996
5	Чисті активи (власний капітал)	1448874		1353702		-95172
6	Перевищення чистих активів над статутним капіталом	1318949		1223777		-95172

З табл. 2.19 видно, що питома вага оборотних активів більша, ніж необоротних і в базисному і в звітному періоді. Але в 2011 році питома вага необоротних знизилась. Інші показники істотно не змінились. Оборотні активи, а саме поточна дебіторська заборгованість мали найбільший вплив на загальний показник "валюта балансу".

Складові пасиву балансу в основному мали тенденцію зниження. Тільки поточні зобов'язання збільшились більш, ніж в 2 рази. Це відбулося в першу чергу за рахунок статті балансу "зобов'язання по розрахунках з учасниками" (сальдо розрахунків з учасниками (засновниками) підприємства по виплатах, пов'язаних з розподілом належної їм частини заробленого підприємством прибутку).

Найважливішим елементом майна є оборотний капітал. Динаміка і структурні зміни у оборотних активах за групами ризику оцінюються із використанням даних форми фінансової звітності №1 "Баланс".

Основним фактором ризику в поточній діяльності підприємства є нестійка політика держави відносно цін на енергоресурси. Тому групування активів за ступенем ризику і має слідуючий розподіл (див. табл. 2.20). [14]

Таблиця 2.20

Аналіз оборотних активів за ступенем ризику

№ п/п	Група оборотних активів	2010 рік	2011 рік	(+,-) тис. грн.	Вплив факто-ру, %
		тис. грн.	пит. вага, %	тис. грн.	пит. вага, %
1	Низька ступінь ризику	17333	0,71	9786	0,28	-7547	-0,72
2	Середня ступінь ризику	2007348	81,78	2905343	82,84	897995	85,30
3	Висока ступінь ризику	429950	17,52	592217	16,89	162267	15,41
	Усього оборотних активів	2454631	100	3507346	100	1052715

Проаналізувавши оборотні активи за ступенем ризику можна стверджувати, що питома вага оборотних коштів з високим ступенем ризику дещо знизилась. Хоча показники в зрівнянні збільшились, крім оборотних коштів з низьким ступенем ризику.

При аналізі майна підприємства важливим є оцінка його ліквідності, тобто можливості погашення поточних зобов'язань за рахунок перетворення активів у кошти. Цей аналіз проведений у табл. 2.21.

Таблиця 2.21

Аналіз майна підприємства за коефіцієнтами ліквідності

Показник	2010 рік	2011 рік	Рекомен- доване значення	Темп приросту, % до базису
Коефіцієнт поточної ліквідності	2,15	1,33	>2,0	-38,1395
Коефіцієнт термінової ліквідності	1,77	1,1	>1,0	-37,8531
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності)	0,015	0,004	>0,2	-73,3333

Аналіз табл.2.21 показує нам, що всі коефіцієнти знизились та стали нижче рекомендованих значень, крім коефіцієнта термінової ліквідності.

Фінансовий стан підприємства визначається за критеріями платоспроможності і стабільності. Платоспроможність ? це здатність підприємства вчасно здійснювати платежі і фінансувати свою діяльність.

Коефіцієнт покриття характеризує достатність оборотних засобів для погашення поточних зобов'язань підприємства. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами характеризує ту частину власного капіталу, що є джерелом покриття оборотних засобів підприємства.

Аналіз коефіцієнтів представлений у табл. 2.22.

З табл. 2.22 бачимо, що платоспроможність підприємства знизилась. Розраховані коефіцієнти менше нормативних значень. Може з'явитися можливість критичної неплатоспроможності підприємства.

Таблиця 2.22

Аналіз платоспроможності підприємства

№ п/п	Показник	2010 рік	2011 рік	Темп приросту, %
1	Коефіцієнт покриття	2,15	1,33	-38,14
2	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,25	0,15	-40,00

З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу в прибутково працюючого підприємства і застосування випереджальних мір, спрямованих на запобігання банкрутства, проводиться фінансовий моніторинг за допомогою коефіцієнта Бівера (див. табл. 2.23).

Якщо коефіцієнт покриття менший, або дорівнює 1,5, а коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами більший, або дорівнює 0,1, то розраховується коефіцієнт втрати платоспроможності (див. табл. 2.23).

Таблиця 2.23

Аналіз втрати платоспроможності

№ п/п	Показник	2010 р.	2011 р.	Відхилення (+,-)
1	Коефіцієнт Бівера	0,134	0,29	0,156
2	Коефіцієнт втрати платоспроможності		1, 19

Аналіз табл. 2.23 дає змогу зробити висновок, що підприємство найближчим часом не втратить платоспроможність. Про це свідчить коефіцієнт Бівера (показник зростає і перевищує нормативний показник) та коефіцієнт втрати платоспроможності (показник більший за норматив). Але підприємству слід звернути увагу на дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість станом на 31.12.2011 складає 2908357 тис. грн., з них:

Дебіторська заборгованість за товари, робот, послуги - 2641817 тис. грн.

Дебіторська заборгованість по розрахунках з бюджетом - 258570 тис. грн.

Дебіторська заборгованість за виданими авансами - 5058 тис. грн.

Інша поточна дебіторська заборгованість - 2912 тис. грн.

Взагалі то можна говорити про нормально стійкий фінансовий стан заводу (коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами).

Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями [15].

Висновки до розділу 2

Отже основним предметом діяльності ПАТ ""ХТЗ"" є виробництво сталевих електрозварених труб, у тому числі з антикорозійним покриттям, балонів різного призначення, чавунного, сталевого та кольорового литва, поковок з чорних та кольорових металів, сталевих та дерев'яних конструкцій у звичайних умовах, виробів з термічною, механічною та іншими видами обробки.

Проведений аналіз вказує на те, що фінансове становище ВАТ ""ХТЗ"" є не стабільним. Коефіцієнт покриття знизився з 2,15 до 1,33 і менше нормативного значення. Підприємство має високий коефіцієнт співвідношення позикового до власного капіталу (2,4) і може мати проблеми з нестачею грошових коштів, необхідних для обслуговування боргу.

Склад трудового потенціалу постійно поліпшується. Збільшилась кількість фахівців на 20 осіб та технічних виконавців на 15 осіб в загальній кількості працівників підприємства. Робітники постійно підвищують свою кваліфікацію і їх кількість постійно зростає.

Забезпечення підприємства устаткуванням досить високе. З аналізу ми бачимо що збільшилась, як вартість основних засобів на 78690 тис. грн., так і питома вага активної частини основних засобів з 56% до 58%. Також підвищився коефіцієнт введення об'єктів ОЗ виробничого призначення до 96,98%.

Інноваційна стратегія й високі темпи технічного переоснащення дозволяють "Харцизькому трубному заводу" займати лідируючі позиції по якості й сортаменту випускаємої продукції в галузі. В умовах, що загострилася на ринку труб великого діаметра, підприємство реалізує цілий ряд різноманітних проектів, пов'язаних із впровадженням нової техніки й технології, модернізацією устаткування й агрегатів.

Розділ 3. Впровадження інноваційних розробок щодо поліпшення роботи промислового підприємства

3.1 Обґрунтування реконструкції технологічного обладнання

Згідно з недоліками у роботі підприємства, що були виявлені в розділі 2, має констатувати невиконання плану виробництва по основному виду діяльності. Отже, перед підприємством постає проблема перегляду обладнання і технологічного процесу виготовлення основного виду продукції, а саме сталевого дроту, вирішення якої буде розглянуто нижче.

Відповідно до теми дипломного проекту, в цьому підрозділі розглянемо процес виготовлення сталевого дроту діаметром 1,8 мм зі сталі 70 маркіровочної групи 1770В згідно ГОСТ 7372-79. [5]

Пропозиції щодо удосконалення будуть розглянуті у наступних підрозділах даного розділу, вони направленні на удосконалення процесу волочіння на стані типу UDZSА 2500/6 за рахунок реконструкції збірного волочильного інструмента.

Для початку необхідно розглянути існуючу технологічну схему підприємства. Розглянемо технологічний процес та обладнання волочильного стану UDZSА 2500/6, температурні режими та режим термічної обробки сталевого вуглецевого дроту.

Вихідним матеріалом для виробництва дроту є гарячекатаний метал-катанка. Якість катанки визначається специфічними умовами процесу волочіння й вимогами, які пред'являються до готового дроту. Головними вимогами є:

правильний геометричний профіль катанки, без відхилу від номінальних розмірів та форми;

однорідність металу по хімічному змісту й структурі;

відсутність тріщин, закотів та інших зовнішніх дефектів;

відсутність усадочних дефектів, флокенів, неметалевих включень, тощо.

Прийомка катанки проводиться відділом технічного контролю (ВТК) заводу по існуючим стандартам та ТУ на основі зовнішнього. Катанка, що поступає на підприємство в залізничних вагонах розгружується на складі сталедротового цеху. При розгрузці, катанка повинна бути розсортирована поплавочно з збереженням зв'язків мотків, у яких вона прибула від постачальників, причому плавка від плавки розділяється інтервалом не менш ніж 1 м.

Зберігання катанки. Завідуючий складом, щоденно о 9 годині ранку дає звіт про наявність на складі катанки, з вказанням кількості катанки на складі по плавкам та постачальникам.

Запуск катанки у виробництво. Запуск катанки до переділу (травлення або патентування) проводиться поплавочно згідно з завданням, що надали цеху.

Процес підготовки поверхні металу до волочіння. Основною частиною технологічного процесу підготовки поверхні металу до волочіння є знищення окалини й іржі за допомогою травлення в розчині сірчаної кислоти.

Вихідною заготівкою для виготовлення сталевого дроту діаметром 1,8 мм є катанка діаметром 6,5 мм. Перед тим, як катанка буде проходити травлення та бурировання вона проходить промивку під робочим тиском 12 атмосфер.

Процес травлення. Відбувається за рахунок проходження заготівки через вану з підігрітим розчином сірчаної кислоти. Ця операція складається з двох частин: попереднє та основне травлення.

Попереднє травлення має наступні значення наступних величин:

концентрація H2SО4 120-60г/л;

концентрація FеSО4 180-320 г/л;

температура 70-80єС;

тривалість 20-25 хвилин.

Основне травлення має наступні значення наступних величин:

концентрація H2SО4 120-250г/л;

концентрація FеSО4 > 180г/л;

температура 60-70єС;

тривалість 30-35 хвилин.

Після цих операцій катанка проходить такі операції як: промивка (10-12 атм.), бурировання - це потрібно для нейтралізації залишків кислоти та травильного шламу (Nа2B4О7х10H2О 160-190г/л при температурі 60-90єС) та сушку (тривалість 15-20 хв. при температурі 180-200єС).

Волочіння передільної заготівки. Волочіння передільної заготівки відбувається на волочильному стані UDZSА 2500/6 за шість проходів з катанки 6,5 мм на передільну заготівку 3,1 мм.

Термічна обробка. Термічну обробку сталевого дроту проводять для зняття напруг від наклепу: отримання сорбітової структури при патентуванні, перлитової при нормалізації, для забезпечення умов волочіння та фізико-механічних властивостей готового дроту. В нашому випадку проводять патентування передільної заготівки діаметром 3,1 мм зі ст70, щоб зробити дріт більш міцним та пластичним. Природним газом підтримують температуру нагріву - 930±10єС.

Волочіння на готовий розмір. Волочіння передільної заготівки на готовий розмір (з 3,1 мм на 1,8 мм) відбувається на цьому ж стані типу UDZSА 2500/6 за чотири проходи.

Сортування. Дріт, що поступив в сортувальне відділення звішується на вагах, роздільно по кожному діаметру і стану та фіксується в журналі надходження дроту. Після цього дріт укладається партіями по виду і діаметру, а вже партіям присвоюється порядковий номер.

Маркування придатного сталевого дроту проводиться згідно з ГОСТом та технологічною інструкцією або внутрізаводським нормами для даного виду дроту.

Здача продукції по кожній позиції заказу проводиться тривалістю 7-10 діб.

Відправки споживачу. Відправка відбувається у строки зазначені у контракті.

З огляду вищевказаних технологічних операцій, проаналізуємо використання їх без зміни під час рішення задач дипломної роботи. Під час реконструкції збірного волочильного інструмента відбуваються зміни у наступних технологічних операціях: волочіння передільної заготівки та волочіння на готовий розмір, інші технологічні операції залишаються незмінними під час реконструкції.

Стислий аналіз світових тенденцій розвитку волочильного виробництва дозволить в наступному визначити шлях рішення аналогічних технологічних задач у вітчизняній і світовій практиці, а також оцінити прогресивність запропонованих заходів у проекті рішень.

Світова тенденція розвитку на метизному ринку росте з великими темпами, про це свідчить те, що багато зарубіжних металургійних підприємств дає інформацію про повну загруженість своїх потужностей. В результаті цього спонсори та інвестори виділяють багато грошей на оновлення технології виробництва та парку технологічного обладнання, також можна відмітити довгострокові (до 10 років) інвестиційні внески на багатьох підприємствах. Треба зазначити про злиття між маленькими та великими підприємствами, що неодмінно виділяє їхню частку на внутрішньому та постійно зростаючому європейському ринках. [10]

В зв'язку з тим, що технологічні задачі, в більшості випадків, не мають однозначного рішення, на підставі недоліків, які були виявлені та з урахуванням тенденцій нижче буде запропоновано декілька варіантів реконструкції волочильного стану типу UDZSА 2500/6.

В даний час в промисловості широко застосовуються машини багатократного волочіння без ковзання двох типів: волочильні машини магазинного типа - з великою кількістю витків дроту на кожному барабані і машині з автоматичним регулюванням швидкостей проміжних барабанів. Машини магазинного типу використовуються для виробництва сталевого дроту в СДЦ №3 (в даному випадку волочильний стан UDZSА 2500/6) ПАТ "ХТЗ". Особливістю роботи машин магазинного типа є незалежність роботи барабанів, що тягнуть. При цьому не є обов'язкова жорстка постійність секундних об'ємів для всіх волоків стану, оскільки між сусідніми волоками передбачається створення запасу дроту. [35]