Характеристика підприємства ВАТ Уманський завод "Мегомметр"

1. Загальні відомості.

Відкрите акціонерне суспільство “Уманський завод “Мегомметр” розміщується в живописному місті Умань, з населенням близько 100 тис. чоловік. Місто, знамените своїм парком “Софіївка" - одним з кращих в Європі, розташоване в центральній частині України, на перехресті важливих господарських автомагістралей Санкт-Петербург - Київ - Одеса і Львів - Вінниця - Черкаси.

Завод “Мегомметр” заснований 5 березня 1957 року, згідно наказу міністра електротехнічній промисловості №99, що було передбачене ухвалою Уманської міської ради від 18 вересня 1956 року, затверджена рішенням виконкому Черкаської обласної ради від 30 листопада 1956 року. Засновником ВАТ "Уманський завод "Мегомметр" згідно зі Статутом є держава в особі регіонального вiддiлення Фонду державного майна України по Черкаській області.

Дата реєстрації: 12 січня 1995 р. за № 24 в Уманській мiськiй Раді, внесено зміни до статуту: 23.06.2001 року - рішення № 339; 30.12.2004 року, 25.04.2007 року - номер запису 10251050003000141

2. Організаційно-правова форма.

Повне найменування товариства: Відкрите акціонерне товариство Уманський завод "Мегомметр". Скорочене найменування суспільства: ВАТ Уманський завод "Мегомметр".

Місце знаходження товариства (юридична адреса): Україна, Черкаська обл., м. Умань, 20300, вул. Радянська, 49.

Вiдповiдно до установчих документів розмір заявленого статутного фонду ВАТ "Уманський завод "Мегомметр" на дату його створення складав 95812,5 грн. (Дев'яносто п'ять тисяч вiсiмсот дванадцять грн.50 коп) поділений на 383250 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна та був сформований у процесі приватизації державного підприємства Уманський завод "Мегомметр".

Суспільство створює резервний фонд у розмірі 15 (п'ятнадцяти) відсотків від статутного капіталу. Резервний фонд формується шляхом обов'язкових щорічних відрахувань від досягнення їм встановленого розміру. Розмір щорічних відрахувань складає 5 (п'ять) відсотків від чистого прибутку.

3. Вид господарської діяльності.

Завод вимірювальних приладів "Мегомметр" був заснований в місті Умані, Черкаською обл. в 1957 році як приладобудівний завод державного значення.

ВАТ "Уманський завод "Мегомметр"є основним виробником в країнах СНД засобiв вимiрювальної техніки (мегомметри, ампери, мiкроампери, вимiрювачi струму, короткого замикання опору заземлення, iзоляцiї).

Спеціалізація підприємства - випуск вимірювальних приладів для вимірювання великих і малих опорів (омметри, мегомметри, мікрометри), а також лабораторних трансформаторів струму і напруги.

Першою продукцією, яку випускало підприємство були трансформатори струму УТТ-5 і УТТ-6М (з 1957 року). У 1958 році на підприємстві почала працювати лінія по складанню мегомметрів М1101, і почався продаж трансформаторів УТТ-5.

З 1959 року відбувається розширення заводу. У 1959 - 1963 роках був побудований складальний корпус, 1966 - 1969 роках - корпус заготовчих цехів, в 1971 - 1974 роках - адміністративно-лабораторний корпус, 1973 року - прирейкова база.

Завод “Мегомметр” був постійним учасником ВДНХ, і сьогодні ВАТ "Уманський завод "Мегомметр" бере участь в міжнародних виставках, які проходять як в Україні, так і за рубежем.

Прилади електровимірювань підприємства були відмічені однією золотою, однією срібною і трьома бронзовими медалями.

Завод розташований на двох земельних ділянках - основна виробнича територія площею 8,4га., прирейкова база - 2,3 га. Загальна площа будівельних споруд - 39 тыс. кв. м., зокрема виробнича - 20 тыс. кв. м. Виробництво забезпечене автономною компресорною станцією і тепловою котельною.

Більше 50 років підприємство займає видне місце на ринку приладів електровимірювань.

Прилади електровимірювань, вимірювальні трансформатори струму які виготовляє завод, високого класу точності, мають великий попит не тільки в нашій країні, але і за її межами. До 1991 року виробу з товарним знаком підприємства поставлялися більш ніж в 40 країн світу.

В даний час ВАТ “Мегомметр” - це сучасне промислове підприємство по виробництву вимірювальних приладів, яке за останні роки значно змінило і розширило номенклатуру приладів, що випускалися.

За технологічним принципом завод вимірювальних приладів "Мегомметр" має всі види переробок властиві приладобудівному підприємству, від розробки виробів до їх остаточного випуску.

По спiввiдношенню "цiна - якiсть" продукція пiдприємства стоїть на одному рiвнi зi свiтовими виробниками.

Аналогiчнi прилади виробляються в Росiї, але вони значно поступаються в цiнi.

1.2 Аналіз обсягів виробництва та реалізації продукції

Таблиця 1.2.1. Річний випуск основної продукції ВАТ Уманський завод "Мегомметр"

Як бачимо, об'єм річного випуску продукції заводу поступово збільшується. В 2005 році випуск продукції становив 20, 768 тис. шт. ., в 2006 об'єм виробництва продукції збільшився на 2,021 тис. шт.; у 2007 р. сягнув 32, 576 тис. шт. (збільшення + 9, 787). Це свідчить про збільшення виробничих потужностей заводу, тобто підприємство поступово завойовує позиції на ринку товарів і послуг. У таблиці 1.2.2 приведені об'єми реалізації продукції по роках в натуральному і вартісному виразі.

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного обігу, що виконує функції обігу засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з розширенням масштабів виробництва непреривно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів сировини, матеріалів та обладнання.

Отже, економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства ВАТ Уманський завод "Мегомметр" заключається в тому, щоб забезпечити:

безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Раціональне використання (споживання) і економія сировини, матеріалів, палива і енергії є одними із важливих умов функціонування підприємства в умовах ринку, переводу економіки на інтенсивний шлях. Раціональне використання матеріальних ресурсів - це доцільне обґрунтоване їх використання, їх витрати на рівні мінімуму при виробництві одиниці продукції.

В загальному вигляді економія матеріальних ресурсів - це підвищення їх рівня корисного використання, яке виражається у зниженні питомої витрати матеріалів на одиницю споживчого ефекту, котрий одержують у результаті раціонального споживання матеріальних ресурсів. Значення економії матеріальних ресурсів зростає в зв'язку із збільшенням обсягу виробництва продукції.

Зменшення матеріальних витрат безпосередньо впливає на зниження собівартості продукції, оскільки вони становлять біля 75-80 відсотків витрат підприємства, із них біля 60 відсотків припадає на матеріали і сировину.

Скорочення матеріальних витрат на виробництво одиниці продукції - це більш значний резерв економії порівняно із зниженням трудоємності і фондоємності виробництва: 1 відсоток економії матеріалів забезпечує скорочення витрат у 2-2,5 рази більше ніж 1 відсоток економії фонду зарплати та в 2-4 рази більше, ніж 1 відсоток скорочення капітальних вкладень.

Таким чином ресурсозбереження виступає як важливіший фактор підвищення ефективності виробництва. Основним завданням ресурсозбереження є:

забезпечення економного і раціонального використання матеріальних ресурсів;

ліквідація невиробничих витрат або перевитрати матеріальних ресурсів;

оптимізація структури ресурсоспоживання на основі впровадження нових проектних, конструкторських і технологічних рішень, які дозволяють підвищити комплексність використання матеріальних ресурсів;

розширення застосування вторинних ресурсів;

розширення застосування вторинних ресурсів, організація повної переробки виробничих відходів і матеріалів, збір і утилізація побутових відходів;

скорочення витрат матеріальних ресурсів на всіх стадіях виробництва і споживання при транспортуванні та зберіганні;

прискорення оборотності обігових засобів, скорочення виробничих запасів, вивільнення частини ресурсів із обігу тощо.

Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові бази, за прямими тривалими зв'язками.

Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна та складська.

Транзитна форма забезпечення вигідна у тих випадках, коли матеріал надходить до споживача у кількостях не менше транзитної норми відвантаження. Ця форма забезпечення матеріальними ресурсами дає найбільший (економічний) ефект у відношенні рівномірності постачання, дотримання асортименту, комплектності, якості продукції та інших параметрів при встановленні прямих тривалих зв'язків між споживачами та постачальниками. Такі зв'язки повинні бути встановлені для споживачів з тими постачальниками, від яких вони отримують велику частку матеріальних ресурсів.

При продажі і відвантаженні продукції ВАТ Уманського заводу "Мегомметр" використовуються різні види транспорту: залізниця (контейнери, грузобагаж), авіа багаж, автомобільний транспорт ТІR, кур'єрська пошта, “Автолюкс”, самовивезення.

Складська форма постачання матеріальними ресурсами передбачає відпуск цих ресурсів споживачам із складів підприємств-постачальників. Ця форма постачання забезпечує підвищення мобільності матеріальних ресурсів.

Організаційно-складська форма забезпечення може здійснюватися різними шляхами, з яких найбільше значення має гуртова торгівля.

Гуртова торгівля збуту забезпечує мобільність матеріальних ресурсів і можливості маневрування ресурсами при забезпеченні ними багатьох споживачів продукцією різноманітної номенклатури. Характерні риси гуртової торгівлі:

а) забезпечення безпосередніх споживачів матеріально-технічними ресурсами здійснюється через гуртові бази (магазини);

б) забезпечення споживачів необхідними їм видами продукції здійснюється на основі попередніх замовлень самих підприємств;

в) споживачі можуть купляти на гуртових базах необхідні їм матеріальні ресурси без попередніх замовлень.

Однією з прогресивних форм матеріально-технічного забезпечення підприємства різними видами ресурсів є система постачання точно в термін - система поставки матеріальних ресурсів до місця виробничого споживання у певній кількості та у потрібний час.

Ця система постачання матеріальних ресурсів точно в термін у світовій практиці є однією із найсучасніших і найпопулярніших виробничих розробок.

В процесі матеріально-технічного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами здійснюється комплекс заходів з управління матеріальними потоками в межах служби постачання.

При закупівлі матеріальних ресурсів першочергове значення має використання інструментів маркетингу у процесі оцінки кон"юктури ринку сировини, матеріалів, палива та енергії, визначення цінової політики.

При закупівлі матеріальних ресурсів можна використати один із двох альтернативних рішень:

самостійне формування асортименту матеріальних ресурсів і закупівля цих ресурсів безпосередньо у виробництві;

закупівля матеріальних ресурсів у посередника, який спеціалізується на окремих видах ресурсів та формуванні широкого асортименту і поставках його споживачам у скомплектованому вигляді.

Слід відмітити, що на ВАТ "Уманський завод "Мегомметр" сировина майже повністю постачається пiдприємствами України.

Постачальниками за основними видами сировини та матерiалiв, що займають 10% в загальному об'ємi постачання є:

ТОВ "Медаллат" - колоровi метали;

ТОВ "Ольга" - кольоровi метали;

ТОВ "Альянс" - чорнi метали;

ТОВ "Укрметiс" - крiплення;

ТОВ "Акватон" - провода;

ТОВ "Одестрей" - стеклотекстолiти;

ТОВ "Хiмпласт" - пластик.

Цiни та матерiали на комплектуючi постiйно збiльшуються. Більшість підприємств, які постачають сировину є посередниками.

Слід відмітити, що закупівля матеріальних ресурсів у посередника може бути більш вигідною ніж безпосередньо у виробників. Це зумовлено такими обставинами:

1. Закуповуючи матеріальні ресурси у посередника, підприємство, як правило, має можливість придбати широкий асортимент продукції відносно невеликими партіями. В результаті чого зменшується потреба у запасах, складах, зменшується обсяг договірної роботи з виробниками окремих видів ресурсів.

2. Ціна товару (ресурсу) у посередника може бути нижчою ніж у виробника.

3. Виробник матеріальних ресурсів може розміщуватися територіально на більш віддаленій відстані ніж посередник. Додаткові транспортні витрати у цьому випадку можуть перевищувати різницю у цінах виробника і посередника.

Після того як зроблений вибір системи поповнення запасів, необхідно кількісно визначити величину партії, яку потрібно замовити, а також інтервал часу, через який повторюється замовлення.

Оптимальний розмір партії товарів, які поставляються і, відповідно оптимальна частота завозу залежать від наступних факторів:

обсяг попиту (обороту);

витрати транспортно-заготівельні;

витрати по зберіганню запасу.

В якості критерію оптимальності вибирають мінімум суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню. Транспортно-заготівельні витрати, і витрати по зберіганню залежать від розміру замовлення, але характер залежності кожної із цих статей витрат від обсягу замовлення різний.

Транспортно-заготівельні витрати при збільшенні розміру замовлення, очевидно, зменшуються, так як закупка і перевезення товарів здійснюються більш великими партіями, і, зрозуміло рідше. Цю залежність можна відобразити наступним графіком, який має форму гіперболи (мал.1.3.1).

Витрати на транспортування

Y

Розмір замовлення

X

Мал.1.3.1. Залежність транспортно-заготівельних витрат від розміру замовлення

Витрати по зберіганню зростають прямо пропорційно розміру замовлення. Дану залежність можна представити наступним графіком (мал.1.3.2).

Y Витрати по зберіганню

Розмір замовлення

Х

Мал.1.3.2. Залежність витрат по зберіганню запасів від розміру замовлення

Склавши два графіки, отримаємо криву, яка відображає характер залежності суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру партії, яка замовляється (мал.1.3.3).

Витрати по зберіганню і транспортуванню

Y

Розмір замовлення

Х

Мал.1.3.3. Залежність суми транспортно-заготівельних витрат і витрат по зберіганню від розміру замовлення.

Оптимальний розмір замовлення S_опт.

Як бачимо, крива сумарних утримань має точку мінімуму, в якій сумарні витрати будуть мінімальні.

Абсциса цієї точки S_опт.д.ає значення оптимального розміру замовлення.

Питання визначення оптимального розміру замовлення поряд з графічним методом може бути вирішена і аналітично.

Для цього необхідно мінімізувати функцію, яка представляє суму транспортно-заготівельних витрат і витрат на зберігання від розміру замовлення, тобто визначити умови, при яких:

С_заг. = С_збер. + С_{трансп.} min.,

де С_заг. - загальні затрати на транспортування і зберігання запасу; С_збер. - затрати по зберіганню запасу; С_{трансп.} - транспортно-заготівельні витрати.

С_збер. = М х ,

де М - розмір тарифу за зберігання запасу; S/2 - середня величина запасу;

С_{трансп.} = К х ,

де К - транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з розміщенням і доставкою одного замовлення, Q/S - кількість завозів за період часу; Q - величина обороту; S - розмір одної партії, яка замовляється і доставляється.

Виконавши ряд перетворень, отримаємо оптимальний розмір партії, яка одночасно доставляється (S_опт), і при якому величина сумарних затрат по зберіганню і завезенню буде мінімальною.

Sопт=

Ця формула відома як формула Уілсона.

Зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення підприємства може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниженням конструктивної матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:

а) використання економічних видів матеріальних ресурсів;

б) скорочення числа непотрібних функцій;

в) зниження незмірних запасів міцності виробів.

В процесі виробництва для зниження витрат з матеріально-технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:

збільшення одиничної потужності машин і агрегатів. Цей показник характеризує одночасно підвищення їх якості;

ліквідація виробничого браку. Підприємства несуть прямі витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;

використання замінників дефіцитних матеріальних ресурсів. Бурний розвиток хімічної промисловості в наш час створює можливості для широкого впровадження у виробництво нових економічних синтетичних матеріалів для заміни матеріалів, які використовувалися раніше;

скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використовуючи для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;

скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту - збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально-речові якості і форми.

Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів.

Підприємство планує продовжувати обновлення обладнання на сучасне.

У 2008 році підприємство планує закінчити заміну старих вікон на металопластиковi, провести ремонт у приміщеннях, обновити транспортний та станочний парки.

На впровадження цих планів підприємство планує витратити близько 800 тис. грн.

Проблемами, якi впливають на дiяльнiсть пiдприємства в значній мiрi є складності митних оформлень як при реалiзацiї продукції, так i при перевезенні матерiалiв, яких немає на Україні. Особливо це складно з країнами Середньої Азії. На жаль, податковий тиск на протязі вже багатьох років не дає змоги досягти прибуткової роботи, а з тим оновлення матеріально - технічної бази.

1.4 Вибір постачальників та організація комерційних зв'язків

Планування асортименту і товарної номенклатури продукції.

Товариство по виготовленню вимірювальних електроприладів ВАТ Уманський завод "Мегомметр" у 2008 році планує значно розширити номенклатуру і асортимент випуску продукції.

Товариство має плани:

збільшити обсяги виконання робіт i надання послуг у 2008р. на 5%.

Поставки за кордон довести до 60% вiд загального обсягу реалiзацiї.

Розробити та впровадити у виробництво новi вироби.

Розробкою нової продукції на підприємстві займається конструкторський відділ, який очолює головний конструктор Довгань Петро Дмитрович. Постійно проводиться робота по постановці на виробництво нових видів продукції. Продукція проходить всі етапи, починаючи від розробки, проектування і виготовлення оснащення і до остаточної зборки. Підприємство має свій інструментальний цех по оснащенню основного виробництва, цехи по переробці пластмас, металообробці і штампуванню, гальванічної і лакофарбної обробки, а також складального виробництва.

У вiдповiдностi з план-графiками розробки та підготовки виробництва нових приладів у 2008 році заплановано закінчити розробку цифрового мiкромметра ЦС 4105 та провести розробку i підготувати до виробництва в повному об'ємi цифрового вимірювача опору заземлення i в кiнцi року отримати дозвiл на серійне виготовлення приладів.

Зараз фахівці підприємства займаються розробкою щитових приладів - амперметрів і вольтметрів змінного струму, аналогів Э377, Э378, які дуже необхідні енергетикам.

У 2007 році на дослідження та розробку було витрачено 56,4тис. грн.

1.5 Формування плану збуту продукції. Комунікаційна політика