Управління продуктивністю праці на ПАТ "Янтар"

До повноважень відділу матеріально - технічного постачання відносяться такі функції, як:

- ведення річних, квартальних і місячних планів випуску продукції;

-складання планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

- надання даних про норми і залишки незавершеного виробництва;

- повідомлення про зміни у виробничих та тематичних планах.

Щодо функцій відділу стандартизації і нормалізації, то до них відносять:

- розрахунки економічної ефективності про впровадження нових стандартів, нормалій, інструкцій, технічних умов і іншої технічної документації;

- звіти про виконання робіт по розробці стандартів, нормалій, інструкцій технічних умов і іншої технічної документації;

До функцій відділу кадрів відносяться такі, як

оформлення працівника на роботу;

звільнення працівника;

зібрання атестаційної комісії та проведення атестації робочих місць працівників;

направлення на перекваліфікацію робітників;

Установчими документами, що регулюють діяльність підприємства є статут, установчий договір, колективний договір, бізнес - план.

Економічно-плановий відділ на ПАТ „Янтар” складається з головного економіста та економіста.

В їх обов'язки входить:

- виконання необхідних розрахунків, забезпечення необхідними початковими даними для розробки перспективних і річних планів економічного і соціального розвитку підприємства, доведення показників плану до відділів підприємства, вести облік і контроль по виконанню;

- слідкувати за освоєнням виробництва нових видів продукції та за виробництвом на новому обладнанні;

- розробляти техніко-економічні нормативи матеріальних і трудових затрат;

- розробляти планово - розрахункові ціни на основні види сировини, матеріалів, палива, енергії використаних у виробництві;

- вести облік і готувати періодичну звітність вчасно і по формам, затвердженим Держкомстатом України. Щодо системи оплати праці, то на підприємстві встановлені наступні системи оплати праці:

- погодинно-преміальна;

- відрядно-преміальна;

- посадові оклади;

По погодинно-преміальній системі оплати праці оплачується праця працівників відповідно до окладу (тарифу) у штатному розкладі за фактично відпрацьований час. Конкретні розміри тарифних ставок (відрядних розцінок) робітників і посадових окладів службовців визначається в межах можливих коштів на оплату праці в чіткій відповідності з професіями,кваліфікацією робітників, складністю, і умовами виконаної їх роботи, і встановлюється в кожному випадку окремо для кожного робітника.

Зверх окладу (тарифу) працівнику можуть бути встановлені і виплачені доплати і надбавки згідно "Положення про оплату праці". Розмір зарплати кожного працівника залежить від його особистих результатів праці з врахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними розмірами не обмежуються. Оплата за роботу в нічний та вечірній час проводиться у підвищеному розмірі за кожну годину роботи у:

- вечірній час - на 20 % тарифної ставки;

- нічний час - на 40 % тарифної ставки;

Також на ПАТ "Янтар" передбачено виплачувати одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію по віку, або по інвалідності. Виплачується премія і до ювілейних дат, до професійного свята "Дня хіміка" як у грошовому, так і в натуральному виразі. На заводі, також передбачили й те, що працівники по своєму бажанню можуть брати в рахунок зарплати і інших виплат, товари у фірмових магазинах заводу, брати продукцію із складів заводу по відпускних цінах в розмірі до 40 % заробітної плати. Для даного пункту доцільно зробити такі висновки, що у підприємства організаційна структура носить лінійний характер. Працівники всіх відділів працюють відповідально і старанно виконують свої обов'язки. Щодо організації роботи кожного відділу, то до них немає жодних претензій. Підприємство намагається реагувати на всі новинки, які є на ринку праці, впроваджує нові посади, але цього не досить, тому що крім впровадження нових посад і забезпечення підприємства спеціалістами з прогресивним, стратегічним мисленням потрібно змінитися і самому керівнику, у якого дещо застарілі погляди на ринок, на роботу відділу збуту і на маркетингову діяльність. Для ефективного вивчення і аналізу діяльності ПАТ „Янтар”, потрібно більш детально ознайомитись з його економічною діяльністю.

2.2 Діагностика фінансово-економічної діяльності підприємства

Економічна діяльність підприємства характеризується багатьма показниками, розрахувавши які можна побачити чітку картину господарської діяльності ПАТ "Янтар". Тому далі розглянемо таблицю 2.2, в якій будуть охарактеризовані основні показники господарської діяльності підприємства.

Таблиця 2.2. Основні економічні показники господарської діяльності підприємства

№	Показники	2010р.	2011р.	2012р.	Відхилення 2012р. до 2010р.
					+/-	у %
1.	Обсяги господарської діяльності (валова продукція), тис.грн.	24794	31759	35466	10672	43,04
2.	Чистий дохід, тис.грн.	20768	26618	29362	8594	41,38
3.	Валовий прибуток, тис.грн.	4042	4019	5135	1093	27,04
4.	Операційний прибуток, тис.грн.	1571	906	1261	-310	-19,73
55.	Чистий прибуток, тис.грн.	967	791	807	-160	-16,55
6.	Середньооблікова чисельність працівників, осіб	238	230	226	-12	-5,04
7.	Середньорічна вартість, тис.грн.:
	- необоротних активів	5340,5	5216,5	5016,5	-324	-6,07
	- оборотних активів	10782,5	11358	12918,2	2135,7	19,8
8.	Фондовіддача	1,49	1,86	2,02	0,53	35,57
9.	Коефіцієнт оборотності оборотних активів	1,93	2,34	2,27	0,34	17,62
10.	Продуктивність праці, грн./ ос.	87,26	115,7	129,9	41,74	48,9
11.	Середньорічна заробітна плата одного працівника, тис. грн.	2239,18	2633,06	3025,62	786,44	35,12
12.	Рентабельність продукції, %	24,11	17,78	21,19	-2,92	-
13.	Рентабельність господарської діяльності	7,44	3,55	3,92	-3,52	-

Згідно даних таблиці 2.2 можна сказати, що ситуація на заводі складається доволі нестабільно тому, що серед основних показників, які характеризують рівень господарської діяльності і повинні зростати спостерігається тенденція до зменшення. Порівняно з 2010 роком у 2012 році зросли обсяги виробництва продукції на 43,04%, в наслідок чого зріс чистий дохід на 41,38%. Фондовіддача, яка виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів збільшилась на 35,57%. А от щодо чистого прибутку, то він зменшився на 16,55%. Зменшилась чисельність працівників на 12 чоловік, але продуктивність праці збільшилась на 48%. Коефіцієнт оборотності оборотних активів, що характеризує швидкість обороту оборотних активів підприємства за сумою доходу, який отримується з кожної гривні активів збільшився на 17,62%. Негативним показником в діяльності ПАТ „Янтар” є те, що рентабельність господарської діяльності, яка показує скільки було отримано прибутку внаслідок господарської діяльності з 1 грн. загальних затрат на даному підприємстві має тенденцію до зменшення і в 2012 році цей показник зменшився на 47,31% Для розвитку підприємства таку ситуацію залишать без змін не можливо.

Після того як було оцінено господарську діяльність ПАТ «Янтар» доцільно б звернути увагу і охарактеризувати активи та зобов'язання підприємства, а саме які виробничі запаси, скільки готової продукції в грошовому еквіваленті, чи є дебіторська заборгованість, чи є зобов'язання по довгостроковим або ж короткостроковим кредитам, а також чи є кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Цю інформацію ми подамо в таблиці 2.3

Таблиця 2.3. Характеристика активів підприємства за балансом

Показники	На 31.12.2010р.	На 31.12.2011р.	На 31.12.2012р.	Відхилення
	тис.грн.	ПВ,%	тис.грн.	ПВ,%	тис.грн.	ПВ,%	+,-	%	п.с..
Необоротні активи	5153	32,2	5280	30,82	4753	25,32	-400	-7,8	-6,9
Нематеріальні активи:	2	0,01	38	0,22	35	0,19	33	1650	0,2
Незавершені капітальні інвестиції	190	1,18	378	2,20	167	0,89	-23	-12,1	-0,3
Основні засоби	4961	0,31	4864	28,40	4551	24,24	-410	-8,26	24
Оборотні активи	10870	67,9	11846	69,17	13991	74,52	3121	28,7	6,7
Виробничі запаси	5042	31,5	5261	30,72	6227	33,17	1185	23,5	1,7
Незавершене виробництво	-	-	-	-	360	1,92	360	-	1,92
Готова продукція	2350	14,7	2559	14,94	3323	17,70	973	41,4	3
Товари	499	3,11	611	3,57	707	3,76	208	41,7	0,6
Дебіторська заборгованість за товари	2499	15,6	2016	11,77	1888	10,06	-611	-24,5	-5,5
Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджету	-	-	138	0,80	-	-	-	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	344	2,15	1231	7,19	1302	6,93	958	278,5	4,8
Грошові кошти в нац. валюті	136	0,85	30	0,17	170	0,90	34	25	0,05
Інші оборотні активи	-	-	-	-	14	0,07	14	-	0,07
Разом	16023	100	17126	100	18774	100	2751	17,2	0

Як бачимо з табл. 2.3 майно підприємства у 2012 р. в порівнянні з 2010 р. збільшилось на 2751 тис. грн. Зростання вартості майна відбулось за рахунок збільшення як необоротних так і оборотних активів. Необоротні активи склали у 2012 р. 4753 тис. грн., що менше в порівнянні з 2010 р. на 400 тис. грн. Зменшення вартості необоротних активів у 2012 р. порівняно з 2010 р. відбулось за рахунок зменшення вартості основних засобів на 410 тис. грн. та незавершених капітальних інвестицій на 23 тис.грн. Збільшення вартості нематеріальних активів на 33 тис. грн. не дуже вплинуло на загальну тенденцію. Вартість оборотних активів склала у 2012 р. 13991 тис. грн., що більше в порівнянні з 2010 р. на 3121 тис. грн. Збільшення вартості оборотних активів відбулось за рахунок збільшення вартості виробничих запасів - на 1185 тис. грн., грошових коштів в національній валюті - на 4465,7 тис. грн., іноземній валюті - на 34 тис. грн., готової продукції - на 973 тис. грн., іншої поточної дебіторської заборгованості - на 955 тис. грн., інших оборотних активів - на 14 тис. грн. та товарів - на 208 тис. грн. Основну питому вагу у структурі майна займають оборотні активи. У 2012 р. їх відсоток складає 74,52%, що на 6,7 % більше, ніж у 2010 р. Необоротні активи у структурі майна займають 32,2 %, 30,82 % та 25,32 % у 2010 р., 2011 р. та 2012 р. відповідно, тобто спостерігається тенденція до збільшення оборотних активів у структурі майна підприємства.

Таблиця 2.4. Динаміка показників формування фінансових результатів підприємства

Стаття	2010	2011	2012	Відхилення 2012р. до 2010 р.
				+,-	%
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	24794	31759	35466	10672	43,04
Податок на додану вартість	4026	4989	5885	1859	46,17
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	20768	26618	29362	8594	41,38
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	16726	22599	24227	7501	44,85
Валовий прибуток	4042	4019	5135	1093	27,04
Інші операційні доходи	649	1591	337	-312	-48,07
Адміністративні витрати	2249	2746	2738	489	21,74
Витрати на збут	327	508	1194	867	265,1
Інші операційні витрати	544	1450	279	-265	-48,7
Фінансові результати від операційної діяльності:
прибуток	1571	906	1261	-310	-19,73
Інші фінансові доходи	2	3	3	1	50
Інші доходи	19	279	164	145	763,1
Фінансові витрати	28	36	176	148	528,6
Інші витрати	79	175	125	46	58,23
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
прибуток	1485	977	1127	-358	-24,1
Податок на прибуток від звичайної діяльності	518	186	320	-198	-38,2
Фінансові результати від звичайної діяльності:
прибуток	967	791	807	-160	-16,5
Чистий прибуток	967	791	807	-160	-16,5

Отже, згідно даних таблиці 2.4 можна зробити такі висновки, що ситуація на заводі складається доволі нестабільно тому, що серед основних показників, які характеризують рівень господарської діяльності і повинні зростати спостерігається тенденція до зменшення. Але при цьому збільшуються обсяги господарської діяльності підприємства, про що свідчить зростання чистого доходу на 41,38%, але зменшення кінцевого фінансового результату (чистого прибутку) на 16,5%. Однак, незважаючи на зростання чистого доходу на 41,38%, валовий прибуток збільшився на 27%, що викликано зростанням собівартості на 44,85%, а отже свідчить про необхідність підвищення ефективності управління витратами підприємства. В іншому випадку в перспективі зростання витрат швидшими темпами, ніж доходів може призвести до негативного фінансового результату основної діяльності підприємства. У той же час, зменшення тенденцій підвищення чистого прибутку (зменшився на 16,5%) є наслідком підвищення інших витрат підприємства, а саме збільшення адміністративних та фінансових витрат на 21,74 та 528,6%. Отже, підприємству потрібно ефективніше використовувати свої ресурси для зменшення витрат. Аналіз фінансової звітності підприємства включає оцінку ліквідності підприємства, яка характеризує фінансовий стан підприємства, а саме чи існує у підприємства фінансова залежність від залученого капіталу, чи підприємство фінансово стабільне. Також цей пункт включає оцінку ділової активності підприємства, що дає можливість розглянути як часто залучається власний капітал у господарську діяльність, чи є у підприємства заборгованість, а також те, як саме працює підприємство: з прибутком чи збитком.

Таблиця 2.5. Оцінка ліквідності та фінансової стійкості

№	Показники	Роки	Відхилення 2012р. від 2010р.
		2010	2011	2012	+,-	%
Показники ліквідності
1.	Коефіцієнт покриття (загальний коефіцієнт ліквідності)	17,28	11,38	8,79	-8,49	-49,13
2.	Коефіцієнт швидкої ліквідності	8,72	5,22	3,31	-5,41	-62,04
3.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,23	0,11	0,03	-0,2	-86,96
4.	Робочий капітал, тис. грн.	10241	10805	12399	2158	21,07
Показники фінансової стійкості
1.	Коефіцієнт автономії	0,95	0,94	0,89	-0,06	-6,32
2.	Коефіцієнт фінансової залежності	1,05	1,07	1,11	0,06	5,71
3.	Коефіцієнт фінансової стабільності	20,86	14,7	10,2	-10,66	-51,1
4.	Коефіцієнт забезпеченості власними засобами	0,93	0,91	0,86	-0,07	-7,53
5.	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	0,77	0,78	0,83	0,06	7,79

Дані таблиці 2.5 вказують на те, що показники мають стабільний характер. Коефіцієнт автономії, значення якого не повинно бути меншим за 0,5 одиниць у ПАТ «Янтар» становить 0,89 і це означає, що підприємство не має фінансової залежності від зовнішніх джерел. Щодо коефіцієнта фінансової залежності, який має бути меншим за 0,5, ми бачимо, що він становить 1,11. Це означає, що саме стільки одиниць від загальної суми вартості майна припадає на 1 грн. власних коштів ПАТ „Янтар”. Взагалі всі розраховані показники не виходять за рамки нормативів, що вже позитивно характеризує діяльність товариства.

На основі даних таблиці 2.5 помічаємо, що підприємство в змозі погасити свою заборгованість. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який зменшився на 0,2 і зараз має нормативне значення 0,03, вказує на негайну готовність ПАТ «Янтар» погасити поточні зобов'язання без будь-яких проблем. Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує прогнозні платіжні можливості підприємства при умові своєчасного проведення розрахунків з дебіторами, але на підприємстві цей коефіцієнт зменшився, проте знаходиться вище нормативного значення, що позитивно впливає на стан підприємства. Щодо коефіцієнта покриття, то він також має тенденцію до зменшення, а саме відбулося зменшення до 49%. Робочий капітал є тією частиною оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних коштів та довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки здатне сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування. У нашому випадку спостерігається збільшення робочого капіталу на 21%.

Після вище поданих таблиць доцільно розглянути ділову активність ПАТ «Янтар» (табл.2.6).

Таблиця 2.6. Оцінка ділової активності ПАТ «Янтар»

№	Показники	Роки	Відхилення 2012р. від 2010р.
		2010	2011	2012	+,-	%
1.	Коефіцієнт оборотності активів	1,29	1,61	1,67	0,38	29,46
2.	Тривалість обороту активів (дні)	279,07	223,6	215,57	-63,5	-22,7
3.	Коефіцієнт оборотності власного капіталу	1,36	1,66	1,75	0,39	28,7
4.	Тривалість обороту власного капіталу (дні)	264,7	216,9	205,7	-59	-22,3
5.	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	4,00	4,96	5,60	1,6	40
6.	Тривалість обороту дебіторської заборгованості	90	72,6	64,3	-25,7	-28,5
7.	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	18,91	43,25	47,98	29,07	153,7
8.	Тривалість обороту кредиторської заборгованості	19,03	8,32	7,5	-11,5	-60,6

Коефіцієнт оборотності активів показує скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів. В нашому випадку на підприємстві спостерігається збільшення коефіцієнта оборотності активів майже на 30%, а коефіцієнт оборотності власного капіталу збільшився на 28%. Чим вище коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, тим краще, тому що підприємство швидше одержує оплату по рахунках. На ПАТ «Янтар» він зріс на 40%. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості теж збільшився на 153%, це означає збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства. В цілому, ситуація, що склалась на підприємстві є сприятливою для його подальшого розвитку.

Оцінку рівня рентабельності підприємства надамо в таблиці 2.7

Таблиця 2.7. Оцінка рентабельності підприємства

№	Показники	Роки	Відхилення (+,-)
		2010	2011	2012
1.	Рентабельність активів	6,0	4,8	4,5	-1,5
2.	Рентабельність власного капіталу	10,03	6,24	6,88	-3,15
3.	Рентабельність операційної діяльності	6,33	2,85	3,56	-2,77
4.	Рентабельність продукції	24,16	17,78	21,16	-3
5.	Рентабельність господарської діяльності	7,44	3,55	3,92	-3,52

Отже, на основі даних таблиці можна зробити висновок, що рентабельність підприємства знизилась. А саме, рентабельність активів, яка показує скільки прибутку припадає на 1 грн. активів, прагне до збільшення, але на підприємстві ця рентабельність зменшилась з 6,00 до 4,5, рентабельність операційної діяльності, яка відображає скільки отримано прибутку від операційної діяльності з 1 грн. операційних витрат у порівнянні з 2010 р. знизилась, але в порівнянні з 2011р. несуттєво зросла. Те ж само можна сказати про рентабельність продукції та господарської діяльності.

2.3 Аналіз існуючої системи планування і контролю на підприємстві

Планування - це складний методично-організаційний процес, за якого відбуваються безперервний пошук, оброблення й систематизація інформації та її перетворення в знання про зовнішнє середовище та власні можливості підприємства в контексті його нинішнього функціонування та майбутнього розвитку. Основне завдання планування - розробити програму дій для отримання підприємством максимально можливого прибутку як результату узгодженого здійснення його найважливіших функцій: виробничої, інноваційної, технологічної, організаційної, соціальної та ін.. Всі працівники планово-економічного відділу мають вищу освіту і професіонально виконують свою роботу. До компетенції планово - економічного відділу ПАТ «Янтар» входять такі функції як організація і загальне керівництво над розробкою проектів, перспективних і поточних планів підприємства у відповідності з контрольними цифрами;

- розподіл виробничої програми між цехами і службами підприємства;

- організація роботи по нормуванню і ціноутворенню на підприємстві;

- контроль за правильністю складання відповідними службами і цехами підприємства розрахунків економічної ефективності впровадження нової техніки, раціональних пропозицій;

- організовує економічне навчання з метою підвищення кваліфікації робітників всіх економічних служб підприємства. Методи планування -- це конкретні прийоми і способи, які використовуються для обґрунтування планових показників.

Найбільш розповсюджені в плануванні отримали такі методи:

* балансовий;

* нормативний;

* економіко-математичний;

* аналітичний.

Основним методом координації планових показників на ПАТ «Янтар» є балансовий метод, суть якого заключається в забезпеченні пропорційності між потребами і ресурсами за допомогою системи балансів. Він необхідний для забезпечення необхідної пропорційності і координації в розвитку різних продуктів, виробництв, галузей, територій і народного господарства в цілому. Суть кожного балансу -- в забезпеченні кількісної відповідності між ресурсами і потребами, господарськими заходами і очікуваними результатами. Балансовий метод в плануванні роботи на ПАТ «Янтар» означає, що план виробництва продукту, ресурсу, в цілому обґрунтовується складанням балансу, в якому попередньо визначаються потреби і джерела задоволення цих потреб. В загальній системі балансів використовуються баланси:

* матеріальні;

* трудові;

* фінансові.

Однопродуктові баланси, які розробляються на підприємстві згідно з конкретними видами матеріальних ресурсів і повинні забезпечувати рівність між об'ємами цих ресурсів по джерелами вступу і потребами в напрямку використання. Зведені баланси -- сукупність однопродуктових балансів, об'єднаних за певними ознаками (галузева належність, технологічне призначення продукції). Нормативною базою матеріальних балансів слугує система норм, що визначають міру витрат різних матеріальних ресурсів на виробництво одиниці продукції чи на виконання одиниці об'єму певної роботи. Обгрунтованість матеріальних балансів залежить також від повноти і достовірності інформації, що є базою для їх розробки. Інформаційна база планування - це сукупність систематизованих за певними ознаками даних, які використовуються для розроблення планів на різних рівнях управління підприємством. До них належать показники, ліміти, економічні нормативи, відображені у формі, придатній для передачі й обробки за допомогою різних арифметичних та логічних операцій і які складають систему техніко-економічної інформації. Інформація, яка використовується у процесі планування на ПАТ «Янтар», поділяється на внутрішню та зовнішню. Внутрішня інформація, що стосується діяльності підприємства, збирається всередині організації.

Основними джерелами внутрішньої інформації є бухгалтерський та статистичний облік, звітність підприємства, аналіз господарської діяльності. Зовнішня інформація стосується зовнішнього середовища організації і необхідна для прийняття конкретного управлінського рішення. Зовнішня інформація поділяється на вторинну (інформація, що була вже зібрана раніше, опублікована іншими) і первинну (спеціально зібрана інформація вперше). Тому, для планування подальшої діяльності на ПАТ «Янтар» використовуються достатня кількість інформації, необхідної для аналізу та побудови планів.

2.4 Планування і контроль продуктивності праці працівників

Дослідження продуктивності праці розпочинаються з оцінки її рівня та динаміки. Дані, що характеризують рівень та динаміку продуктивності праці на підприємстві ПАТ „Янтар” на протязі 2010 - 2012 років та планового періоду наведені в табл. 2.8.

Таблиця 2.8. Рівень та оцінка продуктивності праці ПАТ «Янтар»

№	Показники	Од. вим.	Роки	Відхилення план. до 2010
			2010	2011	2012	План.	+/-	у %
1.	Обсяг валової продукції	тис.грн	24794	31759	35466	39450	14656	54,11
2.	Середньооблікова чисельність працюючих	ос.	238	230	226	220	-18	-7,6
2.1.	У тому числі робітників	ос.	117	110	109	106	-11	-9,4
3.	Середньорічний виробіток
3.1	Одного працівника	грн.	104176,5	138083	156929	145479	41302,5	39,6
3.2	Одного робітника	грн.	211914,5	291367	325376	372169	160254,5	75,6
4.	Продуктивність праці	грн./ос.	87,26	115,7	129,9	146,3	59,04	67,7

Отже, середньорічний виробіток одного працівника у 2012 р. порівняно з 2010р. збільшився на 52752,5 грн. У плановому році планується його підвищення до 40%. Це пов`язано з тим, що відбудеться звільнення працівників, а саме на 18 осіб, порівняно з 2010 р. Проте відбудеться підвищення продуктивності праці на 68%. При цьому зросте обсяг валової продукції на 54%, тобто на 14656 тис.грн. Для аналізу продуктивності праці доцільно розглянути методи її вимірювання на ПАТ «Янтар»

Таблиця 2.9. Методи вимірювання продуктивності праці

№	Показник	Рік	Відхилення план. до 2010р.
		2010	2011	2012	план.	+/-	у %
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Виробіток	211,91	288,72	325,38	372,17	160,26	75,63
2.	Трудомісткість	0,005	0,004	0,003	0,002	-0,003	-60

Отже, виробіток, який характеризує кількість продукції, що припадає на одного середньооблікового працівника підприємство у плановому році планує збільшити на 74,63%. Трудомісткість, в свою чергу повинна зменшитись на 60%. Вона відображає затрати праці на виготовлення одиниці продукції. Тому чим більший виробіток продукції за одиницю часу, або чим менші затрати часу на одиницю продукції, тим вищий рівень продуктивності праці. Динаміку рівня продуктивності праці відображає індекс продуктивності праці І_пп. Тому, І_пп = 372,17/325,38= 1,14. Це свідчить про те, що продуктивність праці робітників у плановому році зросте на 14%, а це позитивно вплине на діяльність підприємства. В таблиці 2.10 зробимо аналіз впливу факторів на продуктивність праці ПАТ «Янтар»

Таблиця 2.10. Аналіз впливу факторів на продуктивність праці

№	Показники	Од.виміру	За звітний період	За плановий період	Відхилення (+,-)
1.	Чисельність працівників	осіб	226	220	-6
2.	Чистий дохід	тис.грн	29362	32183,5	2821,5
3.	Продуктивність праці	тис.грн/ос.	129,9	146,3	16,4

ПП_ум=29362/220=133,46 (тис.грн/ос.) ?ПП(чис.прац.)=ПП_ум-ПП_{план.пер}=133,46-129,9=3,56 (тис.грн/ос.) ?ПП(ЧД)=ПП_{план.пер}.-ПП_ум.=146,3-133,46=12,84(тис.грн/ос.) Отже, зменшення чисельності працівників на 6 осіб призведе до збільшення продуктивності праці на 3,56 тис.грн/ос.. Збільшення чистого доходу на 2821,5 тис.грн. призводить до збільшення продуктивності праці на 12,84 тис.грн/ос. Звільнення одного працівника призводить до збільшення чистого доходу на 59,3 грн./ос. При збільшенні чистого доходу на 1 грн продуктивність праці збільшується на 0,45 коп.

Розділ 3. Удосконалення системи планування і контролю продуктивності праці працівників ПАТ «Янтар»

3.1 Стан системи планування і контролю продуктивності праці працівників ПАТ «Янтар»

Залежно від того, як і в яких показниках (натуральних чи вартісних) визначається обсяг виготовлюваної підприємством продукції та витрати праці, розрізняють три основні методи вимірювання і обчислення продуктивності праці:

1. Натуральний

2. Вартісний

3. Трудовий.

На ПАТ «Янтар» використовується найбільш поширений метод визначення продуктивності праці - вартісний або ще його називають грошовий. Він ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валова, товарна продукція, валовий оборот, нормативна вартість обробки, чиста, нормативно-чиста і умовно-чиста продукція, валовий дохід). Зміст вартісного методу полягає в тому, що різні види продукції виражаються в вартісному вимірюванні за допомогою встановлених на них цін. Даний метод є найбільш розповсюдженим і застосовується на підприємствах з різноманітною продукцією. Продуктивність праці за цим методом розраховується як відношення вартості виробленої продукції до затрат праці на її виробництво або середньооблікової чисельності працівників підприємства чи структурних підрозділів. Переваги методу:

- можливість застосування за умов багатономенклатурного виробництва з широким асортиментом виготовлюваної продукції;

- можливість визначення і характеристики динаміки і рівня продуктивності за асортиментом виготовленої продукції по підприємству і в ціпому по галузі промисловості з обчисленням темпів зростання за будь-які проміжки часу. Недоліки методу:

- за умови зміни асортименту вироблюваної продукції, а також в умовах спеціалізації і кооперування підприємств спотворюється дійсний показник продуктивності праці;

- запропонований показник продуктивності праці залежить від встановлених на продукцію цін, тобто якщо в плановому періоді в порівнянні зі звітним зростає частка продукції, на яку встановлено високі ціни, обсяг валової (товарної) продукції, а відтак і виробіток на одного працівника теж зростають, навіть коли обсяги продукції в натуральному відтворенні та її трудомісткість залишились незмінними;

- залежність від змін виробничої структури підприємства (з однієї сторони, розгалуженість виробництва може призвести до ненавмисних втрат при обчисленні загальної валової продукції в цілому по підприємству, з іншої - організація власного виробництва напівфабрикатів всупереч отриманню їх ззовні чи внаслідок об'єднання підприємств збільшує показник валової (товарної) продукції, тим самим збільшуючи показник продуктивності праці);

- орієнтація показника продуктивності праці на матеріаломісткість здебільшого на вартість минулої, уречевленої праці (сировини, матеріалів, палива, амортизації) порівняно з вартістю живої праці, що призводить до невідповідності встановлюваних на продукцію цін її трудомісткості на кожному окремо взятому підприємстві, а відтак спотворюється показник валової (товарної) продукції, і, як наслідок, - показник продуктивності праці.

3.2 Шляхи удосконалення планування і контролю продуктивності праці працівників ПАТ «Янтар»

Одним із основних факторів, що впливають на підвищення продуктивності праці є підвищення технічного рівня виробництва, а саме підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів; вдосконалення технології і підвищення технологічної оснащеності виробництва; підвищення якості продукції; зміна технічно-конструктивних характеристик виробництва; введення нових видів і покращення використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива і енергії. На підприємствах України відсоток ручної праці значний, особливо на допоміжних процесах - транспортних, вантажно-розвантажувальних, ремонтних, на контролі тощо. Про низький рівень механізації та автоматизації свідчить той факт, що частка робітників зайнятих на цих процесах, у загальній кількості робітників становить приблизно 46 %. Як наслідок, виникла диспропорція в механізації праці на різних виробничих дільницях.

Важливим засобом здійснення механізації виробництва є модернізація устаткування, тобто оновлення й удосконалення функціонуючого устаткування, незначні зміни його конструкцій. Це можна досягти збільшенням потужності і робочих швидкостей устаткування, механізацією та автоматизацією допоміжних робіт (подача, зняття, транспортування і контроль виробів) і автоматизацією управління устаткування. Одним із елементів вдосконалення технології є хімізація виробництва. Хімізація виробництва вносить докорінні зміни в технологічні процеси, інтенсифікує, прискорює їх, поліпшує техніко-економічні показники виробничих процесів, використання сировини, сприяє підвищенню якості продукції.

Поліпшення використання засобів праці здійснюється за двома принципами:

- екстенсивним - збільшення часу їх роботи через скорочення простоїв, введення в дію не використовуваного устаткування, підвищення коефіцієнта змінності в національних розмірах, скорочення строків ремонту тощо;

- інтенсивним - поліпшення використання машин та устаткування за одиницю часу через упровадження прогресивних технологічних процесів. Перехід до ринкових відносин має змінити інвестиційну політику держави з метою посилення її впливу на інвестиційний процес за допомогою ринкових регуляторів.

У сучасних умовах для впровадження у виробництво досягнень науково-технологічного прогресу необхідно інвестиції спрямовувати насамперед на реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробництв, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів. Планування і регулювання капітальних вкладень здійснювалося в Україні без урахування процесу відтворення основних фондів і суспільного продукту. Віддавалася перевага новому будівництву на неосвоєних територіях. При цьому майже не відновлювався виробничий потенціал. Власне планування відтворення основних фондів у країні не було. Наслідком такої політики стало те, що виробничий потенціал України через його технічне зношення і технологічну відсталість не відповідає вимогам часу.

Покращення управління виробництвом також впливає на підвищення рівня продуктивності праці. Управління виробництвом включає в себе: - вдосконалення організаційної структури: а) об`єктів управління (створення об`єднань, укрупнення цехів, ділянок, введення без цехової структури, зміни в принципах побудови цехів і виробничих ділянок підприємства в співвідношенні між цехами, раціоналізацію планування підприємства, забезпечення пропорційності між всіма ділянками підприємства з метою прибирання „вузьких місць”). Кожне робоче місце повинне займати мінімальні, але достатні площі і обсяги виробничих приміщень в залежності від габаритів станків, обладнання і предметів праці. При загальному плануванні робочих місць в цеху необхідно створити потрібну для конкретного виробництва ширину і розміщення транспортних проїздів і проходів, які повинні бути, як правило, наскрізними і без тупиків. б) апарату управління і укрупнення, спеціалізація відділів і служб, прибирання дублювання функцій, впровадження типових структур, покращання оперативно-виробничого планування, впровадження автоматизованих систем управління.

В систему покращання управління виробництвом включається вдосконалення організації виробництва, а саме: зміна внутрішньозаводського кооперування і спеціалізації виробництва (спеціалізація цехів, ділянок, робочих місць, укрупнення партій). вдосконалення організації допоміжних служб (покращення організації складського господарства, раціоналізація транспортних потоків, централізація і спеціалізація промислового транспорту, енергетичного, інструментального і ремонтного господарства, раціональна експлуатація інструменту і організація централізованого його заточування); удосконалення організації матеріально-технічного постачання (своєчасне і комплексне забезпечення матеріально-технічного постачання матеріалами, напівфабрикатами, паливом і енергією.

Покращення організації праці, як механізм підвищення продуктивності праці включає в себе:

- удосконалення організації і обслуговування робочих місць (впровадження типових проектів організації робочих місць робітників і службовців, а також організації праці на ділянках і в цехах);

- удосконалення кооперації праці. впровадження передових прийомів і методів праці, покращення оплати праці (включаючи системи матеріального заохочення і умов праці; Крім того:

- підвищення кваліфікації робітників, інтенсивності парці, набуття практичних навичок;

- покращення використання робочого часу.

3.3 Наслідки впровадження запропонованих заходів та їх вплив на процес планування продуктивності праці працівників

Для розв'язання проблеми, щодо підвищення продуктивності праці ПАТ «Янтар» пропонується в одному цеху повністю замінити одну лінію новою, сучасною, повністю автоматизованою, з мінімальним використанням людських ресурсів, а на інших лініях провести капітальний ремонт. Загалом на підприємстві працює 3 цехи в кожному є по 2 лінії. У 2013 році в одному з цехів була проведена повна заміна однієї лінії. Тому загалом товариству потрібно окрім заміни ще однієї лінії зробити ремонт 4 ліній. У цехах працює 226 працівників річний фонд оплати праці, яких становить 3524000 грн. Окрім робітників, за кожну лінію окремо несе відповідальність ще по одній особі, а так як ліній є 6, то і відповідно 6 чоловік за них відповідають. Їх річний фонд оплати праці становить 100800 грн., і звісно в кожному цеху є майстер цеху, а так як на підприємстві працює 3 цехи, то і відповідно є 3 майстри цехів. Їх річний фонд оплати праці становить 52200 грн. В сумі річний фонд оплати праці всіх вище перелічених працівників складає 3677000 грн. без відповідних відрахувань встановлених чинним законодавством. Так, у зв'язку із заміною та ремонтом ліній планується скоротити простої ліній на 90 %, відповідно до характеристик нової лінії можливо буде скоротити працівників, що працюватимуть на даній лінії і при тому збільшити продуктивність праці.

Проведемо розрахунок економічного ефекту від вжитих заходів.

1. Розрахуємо приведені витрати до вдосконалення:

В1 = С1 + Ен * К1, (3.1)

де В1 - витрати до удосконалення, грн.;

С1 - собівартість виробленої продукції до удосконалення, грн.;

Ен - прийнятий для інвестицій коефіцієнт ефективності капіталовкладень, який приймається в межах 1,5;

К1 - капітальні вкладення;

Оскільки капіталовкладення до удосконалення залишались незмінними, то К1 = 5171000. Отже,

В1 = 24 227 000+ 5171000 * 0,15 =25002650(грн.)

2. Розрахуємо приведені витрати після удосконалення:

В2 = С2 + Ен * К2, (3.2)

Д

е В2 - витрати після удосконалення, грн.;

С2 - собівартість виробленої продукції після удосконалення з урахуванням, що простої зменшаться на 90%, а фонд оплати праці зросте разом із нарахуваннями, грн.;

С2 = Сн + ОП, (3.3)

де Сн - виробнича собівартість за умови, що простої зменшаться на 90%. Згідно таких умов простої будуть становити 10% від виробничої собівартості,

Сн = 25002650 * 0,1 = 2500265(грн.)

Тоді, за умови зменшення простоїв на 90%, виробнича собівартість буде складати:

Сн = 2500265 * 0,9 = 2250238,5(грн.)

Сн = 2500265 - 2250238,5= 250026,5(грн.)

ОП - оплата праці за рік з нарахуваннями згідно чинного законодавства працівників тих цехів, в яких проводиться заміна і ремонт ліній, грн.;

ОП = (4350 + 8400 + 293667) * 1,37 * 12 = 5037495,48 (грн.)

Отже, С2 = 5037495,48+ 250026,5 =5287521,98 (грн.)

На капітальний ремонт 4 ліній потрібно по 20 тис. грн. на кожну, тобто

20000 * 4 = 80000(грн.), а на купівлю нової лінії потрібно 371000 грн. Разом на купівлю і реконструкцію ліній потрібно 80000 + 371000 = 451000(грн.)

Отже, приведені витрати після удосконалення складуть

В2 = 5287521,98 + 451000 * 0,15 = 5355171,98(грн.)

Тоді, економічний ефект від оновленого обладнання буде складати:

Ер = В1 - В2, (3.4)

де Ер - економічний ефект, грн.;

Ер = 25002650 -5355171,98 =19647478,02 (грн.)

Таким чином економічний ефект від оновлення ліній становитиме 19647478,02 грн.

3. Продуктивність праці працівників підприємства визначаємо як співвідношення виручки до кількості працюючих:

ПП = Впр / ЧП, (3.5)

де ПП - продуктивність праці, тис. грн.;

Впр - виручка від реалізації продукції, грн.;

ЧП - чисельність працівників, осіб;

ПП = 35466000 / 226 = 156929,2 (грн.)

4. Балансовий прибуток - це прибуток від реалізації продукції, тобто це різниця між виручкою та повною собівартістю:

П = Впр - (С + В), (3.6)

де П - балансовий прибуток, грн.;

П = 35466000 - (24227000 + 3932000) = 7307000(грн.)

Всі вище проведені розрахунки доцільно було б звести в таблицю 3.1, що надасть змогу охарактеризувати всі показники.

Таблиця 3.1. Прогнозовані показники господарської діяльності АТЗТ „Янтар”

Показники	Одиниці виміру	Базовий період	Прогнозований період	Проектний період до базового
				+/-	у %
Виручка від реалізації продукції	тис.грн.	35466	39450	3984	11,2
Витрати на виготовлення продукції (виробнича собівартість)	тис.грн.	24227	23166	-1061	-4,4
Адміністративні витрати та витрати на збут	тис.грн.	3932	3932	0	0
Середньооблікова чисельність персоналу	осіб	226	220	-6	-2,6
Чистий прибуток	тис.грн.	807	925	118	14,6
Рентабельність надання послуг	%	2,9	3,4	0,5	-
Продуктивність праці середньоспискового працівника	тис.грн.	129,9	146,3	16,4	12,6

Дані таблиці вказують на те, що на підприємстві доцільно було б провести вище перераховані зміни, тому що в результаті їх проведення становище підприємства міняє кардинально своє фінансове становище. Виручка зростає на 11,2% при тому, що зменшуються витрати на виготовлення продукції на 4,4%. Також зростає показник продуктивності праці на 12,6% при зменшенні чисельності персоналу на 6 чоловік. На цьому фоні покращується показник рентабельності на 0,5п.п.

Отже, з усього, що було вище сказано по даному розділу випливає один висновок, що при реалізації виявлених резервів, при поступовій заміні обладнання та при лояльній політиці держави підприємство зможе випускати якісну продукцію по нижчим цінам і поступово виходити на міжнародний ринок, покращуючи весь час своє фінансове становище та забезпечуючи стабільними доходами своїх працівників.

Висновки та пропозиції

Обєктом досліджень даної роботи було публічне акціонерне товариство Коростенський завод „Янтар”, яке спеціалізується на виробництві фарб та лаків. Характеризуючи дану галузь, слід сказати, що свої найстрашніші часи вона вже пережила і сьогодні спостерігається певне підвищення попиту на лакофарбову продукцію. Проте, в сучасних умовах нарощування обсягів виробництва неможливе без запровадження новітніх технологій. У хімічній промисловості щорічно освоюється до 500 нових видів товарної продукції. Тому для забезпечення зростання обсягів необхідно вводити нове, високопродуктивне обладнання. ПАТ „Янтар” є дуже потужним підприємством, яке має на меті завоювати не тільки ринки всієї України, а й закордонні ринки також. На даний час ПАТ „Янтар” працює на законних засадах і в своїй діяльності керується чинним законодавством та статутом. Основний вид діяльності - виготовлення лакофарбової продукції. Організаційна структура не складна, але має недоліки, основним з них є відсутність стратегічного відділу, який у наш час виконує досить значну роботу у різних напрямках діяльності підприємства. На сьогоднішній день ПАТ „Янтар” займає одне з лідируючих місць на ринку лакофарбової продукції (42% від загального обсягу продаж в 2012 році). Серед основних переваг, що виділяють підприємство з поміж інших виробників даного виду продукції хотілося б виділити наступні:

активна політика по забезпеченню виробничого процесу сировиною та матеріалами;

розгалужена система постачальників;

високопрофесійний склад управлінського та виробничого персоналу, що мають значний досвід роботи в даній галузі; - висока якість продукції при середньоринкових цінах. Та незважаючи на всі переваги підприємство на даному етапі свого розвитку є малорентабельним, але намагається підвищити свою рентабельність шляхом заміни застарілого обладнання, організацією аналітичної роботи, впровадженням у виробництво нових видів фарб, лаків, товарів побутової хімії.

Рівень управління продуктивності праці на підприємстві характеризується підвищенням продуктивності праці, якщо оцінювати показник по чистому доходу. Аналіз даного показника показує, що підприємство має значні резерви подальшого підвищення продуктивності праці за рахунок неповного використання матеріально - технічних та організаційних можливостей. Для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці товариству потрібно розробити програму управління продуктивністю, в якій необхідно визначити конкретні терміни і заходи по виявленню і реалізації резервів, спланувати витрати на ці заходи і очікуваний економічний ефект від впровадження виявлених резервів. Для того, щоб програма ефективно функціонувала необхідно призначити відповідальних виконавців. Враховуючи фактичну ситуацію яка склалася на підприємстві, необхідно застосувати наступні методи підвищення продуктивності праці:

1) послідовність в прийняті рішень та дій;

2) авторитарний спосіб прийняття рішень;

3) послідовне та неухильне скорочення чисельності працівників;

4) реконструкція та модернізація основних фондів;

5) контроль за якістю сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, що використовуються у виробництві;

6) планування продуктивності праці;

7) безумовна матеріальна відповідальність за невиконання плану продуктивності праці;

8) матеріальна винагорода за збільшення продуктивності праці;

9) постійне навчання персоналу;

10) покращення дисципліни;

11) пошук та оцінка резервів зростання продуктивності праці;

12) розробка організаційно-технічних заходів щодо реалізації резервів і безпосереднє їх впровадження.

Таким чином, проблема управління продуктивності праці на підприємстві є досить складною. Її успішне вирішення сприятиме покращенню результативності господарської діяльності підприємства, а також досягненню ним перспективних цілей розвитку.

Список використаної літератури

1. Андреюк Н.В. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник / Н.В.Андреюк, І.В. Минчинська.-- Ірпінь: Національна академія держ. податкової служби України, 2005. -- 162с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. -- 2-ге вид., доп. і перероблене. / В.Г. Андрійчук. -- К.: КНЕУ, 2002. -- 624 с.

3. Акулов М.Г. Економіка праці і соціально трудові відносини. Навч. посіб./ М.Г. Акулов А.В. Драбаніч, Т.В. Євась - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 328 с.

4. Ареф'єва О.В. Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посіб. / О. В. Ареф'єва.-- К. : Видавництво Європейського ун-ту, 2006. -- 94с.

5. Бойчук І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник /І.М. Бойчук, М.І., Хопчан, Ю.В.Піч.- К.: „Каварелла”; Львів: „Новий світ - 2000”, 2001.- 298 с.

6. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник- Вид. 2-ге, доповн. і переробл./ І.М. Бойчик. -- К.: Атіка, 2007. -- 528 с.

7. Волкова І.А. Облік зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І.А. Волкова, М.В. Реслер, О.Ю. Калініна. - К. : Центр учб. л-ри, 2011. - 299 с.

8. Гетьман О.О. Економіка підприємства: Навч. посіб.- 2-ге видання. / О.О. Гетьман, В.М. Шаповал. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 488 с.

9. Гринчуцький В.І. Економіка підприємства: Навчальний посібник./ В.І. Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В. Погріщук- К.: Центр учбової літератури, 2010. - 304 с.

10. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. / О.А. Грішнова- К.: Знання, 2004. - 535с.

11. Господарський кодекс України від 16.01.2003.[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

12. Закон України "Про оплату праці України " № 144 від 24 берез.1995 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

13. Закон України «Про захист прав споживачів» 01. 12. 2006р.[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

14. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» з 1 січня 2008р.[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

15. Закон України « Про охорону навколишнього середовища » 09. 02. 2006р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

16. Іванілов О.С. Економіка підприємства: підручник 2-ге вид / О. С. Іванілов.- К.: Центр учбової літератури, 2011. - 728 с.

17. Іохін В.Я. Экономическая теория: введение в рынок и микроэкономический анализ: Учебник. / В.Я. Іохін.-М.: ИНФРА, 1997. - 512 с.

18. Іляш О.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навчальний посібник/ О.І. Іляш, С.С. Гринкевич.- К.: Знання, 2010.-476с.

19. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

20. Калина І.В. Менеджмент продуктивності./ І.В. Калина -К.:МАУП,2005.-232с.

21. Качан Є.П. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. / Є.П. Качан, О.П. Дяків, О.М. Островерхов- К.: Знання, 2008. - 407 с.

22. Ковальчук І.В. Економіка підприємства : навч. посібник- К. / І.В. Ковальчук: Знання, 2008. - 679 с.

23. Кравчук О.М.Фінансова діяльність суб'єктів підприємництва. Навч. посіб./ О.М. Кравчук, В.П. Лещук. -- К.: Центр учбової літератури, 2010. - 504 с.

24. Мочерний С.В. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2./ С.В. Мочерний. - К.: Академія, 2004 - 848 с.

25. Мочерний С.В.Основи підприємницької діяльності. Посібник./ С.В. Мочерний, С.І. Чеботар, О.А. Устенко. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2001- 280с.

26. Немцов В.Д. Стратегічний менеджмент: Навч. посібник./ В.Д. Немцов, Л. Є. Довгань.- К., 2002-215с.

27. П (С)БО № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".[Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/

28. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник: У 2-х т. / С.Ф. Покропивний.- К.: Хвиля-Прес, 1995. - Т. 1 - 400с.; Т. 2 - 280с.

29. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник: Видання 2-ге, перероб. та доп./ С.Ф. Покропивний.- К.: КНЕУ, 2001. - 528с.

30. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник./ П.Я. Попович.- Тернопіль: Економічна думка, 2001. - 454 с.

31. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник./ М.С. Пушкар. - Тернопіль: Карт-бланш. 2002. - 628 с.

32. Рижиков В.С. Економіка підприємства: Навч.посібник./ В.С. Рижиков, В.А. Панков, В.В.Ровенська - Київ: Видавничий дім «Слово», 2004.-253с

33. Семернікова І. О.Економіка підприємства. Навчальний посібник./ І. О.Семернікова, Н.В. Кравченко.- Херсон: ОЛДІ - плюс, 2003. - 312с.

34. Сідун В.А. Економіка підприємства. Навчальний посібник./ В.А. Сідун, Ю.В. Пономарьова. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003 - 436 с.

35. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: навч. посібник./ Ю.С. Цал-Цалко. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - 647с.

36. Шваб Л.І. Економіка підприємства: Підручник./ Л.І. Шваб. - К.: Каравела, 2011. - 416с.

Размещено на Allbest.ru