Ситуація, яка склалася на НПЗ України в умовах зростання світової ціни на нафту до 500 дол. США/т., зробила нафтопереробку збитковою, особливо на підприємствах з низькою глибиною переробки.

Висновки щодо оптимальної структури НПЗ України обгрунтовані даними про структуру розподілу виробничих потужностей первинної та вторинної переробки нафти на 12 НПЗ Франції, які підпорядковані провідним нафтовим компаніям країн Заходу (Total, Snell, Esso, SAF, BP i CRR), а також прогнозу технологічної структури НПЗ представницьких країн Євросоюзу.

За допомогою методів математичного аналізу (лінійної алгебри та векторного аналізу) було визначено структуру відповідності потужностей первинної переробки (установки АТ, АВТ) і вторинних глибоких (установки каталітичного крекінгу, вісбрекінгу, коксування) та облагороджувальних процесів (установки каталітичного риформінгу, гідроочистки, алкілування, ізомеризації, добавки ЕТБЕ, які збагачені киснем) для НПЗ з класичною і глибокою схемою переробки нафти.

Важливим і визначальним показником структури виробничих потужностей НПЗ вважається їхнє співвідношення по вторинних і первинних процесах, яке дає можливість визначити фактичну глибину переробки нафти у цілому і на окремих підприємствах. У процесі технологічного прогнозування галузі, окремо розглядаються потужності глибокої переробки та облагороджувальних процесів.

З метою визначення значень виробничих потужностей первинної переробки та загальної кількості потужностей глибоких та облагороджувальних процесів (всього 6) використовувались усереднені значення відповідних установок на 12 французьких НПЗ. Для цього була побудована матриця розмірностей 12?6, стрічки якої відповідали кількості заводів, а стовпчики - глибоким та облагороджувальним процесам виробництва. Відношення між потужностями вторинних процесів і процесами первинної переробки нафти розраховувались за такою формулою:

(2.3.1)

де х - відношення потужностей;

Таким чином, відношення потужностей вторинних процесів до потужностей первинної переробки становило 83,9%, тобто відповідало рівню НПЗ з класичною схемою.

Крім того, були визначені значення вектора Р, компоненти якого визначають розподіл потужностей між поглиблюючими і облагороджувальними процесами (табл. 3.1), що відповідають класичній схемі переробки нафти:

 , (2.3.2)

де Рі - і-та компонентна вектора Р.

Таблиця 2.3.1 - Значення вектора Р

Отримані дані дозволяють знайти розподіл потужностей так званого еталонного НПЗ, який відповідає класичній схемі переробки нафти. Наприклад, для НПЗ, потужність якого становила 10 млн. т. переробки нафти на рік, вторинні процеси відображені в таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.2 -зазначення потужностей еталонного НПЗ, тис. т.

Завдяки отриманим результатам з`являється можливість провести порівняльний аналіз структури виробничих потужностей НПЗ України з отриманими даними еталонної моделі, який дозволив визначити невідповідність показників вітчизняних підприємств іноземним технологічним стандартам.

При проведенні такого порівняння враховуються можливі варіанти розвитку української нафтопереробної промисловості:

1)залишити потужності первинної переробки на номінальному рівні (5,11млн.т.);

Зменшити рівень первинної переробки до рівня реальної потужності, за визначенням фахівців Міністерства палива та енергетики України, рівень реальної потужності становитиме 24,6 млн. т. на рік (табл. 2.3.3).

Таблиця 2.3.3 - Розрахунковий рівень потужностей НПЗ України

Отримані результати дозволяють ґрунтовніше підійти до формування концептуальних напрямів розвитку нафтопереробної промисловості України, у тому числі технологічної модернізації НПЗ. Така орієнтація на здобутки світової практики дозволяють ефективніше використати необхідні для цього капітальні вкладення, а саму реструктуризацію галузі провести в мінімально можливий термін.

Відповідно до виконаних розрахунків, можна визначити величину необхідних для НПЗ інвестицій та оптимальну схему їхнього використання. Зокрема, розроблено схему розподілу потужностей для двох вітчизняних нафтопереробних заводів в містах Кременчук та Надвірна, для яких еталонною може бути величина первинної переробки 8 млн. т. (табл. 3.4).

Таблиця 2.3.4 - Схема оптимального розподілу потужностей для Кременчуцького і Надвірнянського НПЗ, тис. т.

Відомо, що для переходу з простої до класичної схеми переробки необхідне збільшення загальних капітальних вкладень з 116 млн. дол.. США до 184 млн.дол. США на1 млн. т. потужностей. Завдяки знайденим різницям потужностей, при першому та другому варіантах розвитку вітчизняної нафтопереробної галузі є можливість побудови прогнозу збільшення потужностей за певного рівня залучених інвестицій. Можлива постановка й іншого завдання, в якому за відомого (наприклад, із аналізу експертних оцінок) рівня можливих інвестицій, необхідно знайти період часу, за який вітчизняна нафтопереробна галузь досягне критеріїв класичної схеми переробки.

Однак, в умовах постійного зростання світової ціни на нафту, яка за останніх 10 років збільшилась від 10 до 70 дол. США за барель, класична схема для багатьох нафтопереробних підприємств може виявитись нерентабельною, що зумовлює їхній перехід до глибокої схеми переробки. Такий перехід вимагає збільшення рівня інвестицій з 184 млн. дол. США до 307 млн. дол. США на 1млн.т. потужностей.

3. Заходи по удосконаленню організації підготовки виробництва на підприємстві ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»

Протягом року на підприємстві відбулась реконструкція установки первинної переробки нафти АТ-3, завдяки чому річний об`єм переробки досягне 4 млн. т. нафти. Для приймання такої кількості сировини на підприємстві розширено резервуарний парк №2. У травні, минулого року, введено додатково в експлуатацію 5 резервуарів по 20 тис. м3 кожний, що значно підвищив можливість оптової закупки сировини за нижчими цінами.

Завдяки реконструкції установки первинної переробки нафти АТ-3, відбувся приріст:

- виробленої продукції на 1,2%,

- фондоозброєності праці на 2,2%,

- фондовіддачі на 20%,

- рентабельності виробництва на 40%

Також значно покращився стан екології, як на території підприємства, так і на прилеглій місцевості.

Вартісна оцінка соціальних екологічних результатів використання технічного нововведення становить 5,16 млн.

Розрахувавши сумарні витрати на реалізацію технічних нововведень, видно,що вони є досить великими, але окуповують себе. Тому що, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», у зв`язку з введенням в дію даної установки, зменшило плату за використання природних ресурсів, що зменшує видатки підприємства.

Даний інноваційний проект є беззбитковий (точка беззбитковості = 0,65)

Крім того,що проект є ефективний, він ще й стійкий, оскільки йог значення знаходяться в рамках 0,6-0,7.

Рівень оновлення підприємства новою продукцією складає 62,5%. Це відбулося завдяки введенню нових технічних розробок, що дозволяють збільшувати можливості виробництва продукції.

Завдяки тому, що ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» наймає висококваліфікованих спеціалістів - вони впроваджують інновації у виробництво. Доказом цього є коефіцієнт оновлення продукції (0,78_ та коефіцієнт вибуття застарілої продукції (0,54).

У зв`язку з тим, що установка гідрокрекінгу лише в процесі будівництва, то можна спробувати оцінити ефективність данного інвестиційного проекту:

Чиста теперішня вартість (NPV) буде становити 2164568 грн.;

Капітал збільшиться в 1,11рази;

Початкові інвестиції окупляться за 5,55 року.

Можна зробти висновок, що підприємству варто ухвалити цей проект.

Як вже було сказано, протягом 2007 року відома німецька фірма побудувала на території підприємства установку очищення та знешкодження стічних вод, вартістю 2,1 млн. євро, що дасть можливість різко зменшити видатки за забруднення навколишнього середовища та створити замкнутий цикл водопостачання підприємства та відмовитись від забору великої кількості чистої води з ріки Бистриця Надвірнянська.

Подальший розвиток галузі та зміцнення її економіки залежить від використання інвестиційних коштів та виявлення продуктивних горизонтів, підготовку пошуково-розвідних робіт, інтенсифікацію технологічних процесів, спрямованих на збільшення нафти та конденсату, його подальшою переробкою на підприємстві, зниження капітальних вкладень та експлуатаційних витрат тощо.

Отже, перспективи розвитку на підприємстві - великі, оскільки відбувається ефективне введення в дію інноваційних проектів та будівництво нових потужностей, розташування безпосередньо близько до нафтогазових родовищ, сприятливі кліматичні умови (нежарке літо та зима без великих заморозків), що забезпечує ефективну та безперебійну роботу заводу.

Висновки

У даній курсовій роботі висвітлюється внутрішній стан об`єкта досліджень- ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Підприємство створене з метою забезпечення споживачів якісним та дешевим пальним, розширення ринків збуту власної продукції. Відкрите акціонерне товариство «Нафтохімік Прикарпаття» - підприємство паливного профілю - виробляє понад 20видів нафтопродуктів для народног господарства країни. Конкретним результатом маркетингової стратегії та зовнішньоекономічних зв`язків став поступовий вихід продукції підприємства на ринки країн близького і далекого зарубіжжя.

Перспективи розвитку у підприємства великі, оскільки відбувається ефективне введення в дію інноваційних проектів та будівництво нових потужностей, розташування безпосередньо близько до нафтогазових родовищ, сприятливі кліматичні умови, що забезпечує ефективну та безперебійну роботу заводу.

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» забезпечений ресурсами, як і матеріально-технічними, так і природними, і трудовими. Це все є результатом налагодженого ефективного управління заводом, високою компетентністю спеціалістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій, поєднання принципу спеціалізації управлінняз принципом єдності керівництва, що дозволяє працювати «Нафтохіміку» на повну потужність.

Варто згадати, що управління ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» організовано ефективно. Це пов`язано з тим, що його побудова є такою, за якої досягаються найкращі результати з кожним роком, оскільки підібрані відповідні працівники, що вміють працювати в команді й колективно відповідати за результати своєї діяльності, розроблені планові показники розвитку підприємства, визначені джерела, строки і обсяги мобілізації ресурсів. Важливою ланкою ефективного управління підприємством також є контроль за виконанням цілей і завдань, поставлених для заводу. Тому доцільно стверджувати, що ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» характерний інтенсивний шлях розвитку підприємства.

Загалом існує ще багато проблем, з якими треба боротися. На даний момент в Україні спостерігаються кризові явища на ринку нафтопродуктів. Для їхнього подолання необхідно модернізувати нафтопереробну промисловість.

У зву`язку з розробкою Концепції розвитку нафтопереробної промисловості України на період до 2030 року та з необхідністю підвищення її конкурентоспроможності, вперше були розроблені пропозиції щодо оптимізації виробничих потужностей національних НПЗ з використанням світового досвіду країн ЄС. З метою підвищення ефективності капітальних вкладень у нафтопереробну промисловість України, запропоновано вивести з експлуатації надлишкові потужності установок первинної переробки нафти, потужністю 26,5млн. т./рік, а також прискорити будівництво нових наукомістких установок каталітичного крекінгу потужністю 5,1 млн. т./рік, гідрокрекінгу - 0,25 млн. т., гідро очистки - 8,4 млн. т., таким чином вирішується завдання переведення українських НПЗ їз простої схеми переробки нафти на класичну з глибиною переробки до 80% і вище. Модернізація галузі за інноваційним варіантом технологічного оновлення, порівняно з традиційними підходами (капіталовкладення становлять 4,6 млрд. дол. США), забезпечить виробництво якісніших нафтопродуктів за мінімальними капітальними вкладеннями - 0,99млрд. дол.. США.

Всі вищенаведені фактори та напрямки розвитку дадуть можливість значно підвищити конкурентоспроможність продукції та імідж «Нафтохіміка», вивести його в число високо розвинутих та рентабельних підприємств нафтопереробки, забезпечити населення робочими місцями, збільшити надходження податків в районний та обласний бюджети, підняти фінансову сабільність західного регіону.

Використана література

1. Абрамова Г.П. Маркетинг: вопросы и ответы.- М.: Агропромиздат, 19998г. - 159 с.

2. Азаренко Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. Фінанси підприємств: Навч. Посібник. - К., 2006

3. Антоньев Т.К. Основні напрямки державної фінансової підтримки АПК Фінанси України,- 1999,-№6,-с.3-7.

4. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.І., Петрова К.Я. Фінансова діяльність підприємств. - К.: Либідь, 2001

5. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. - М.: Финансы и статистика, 1996.- 288с.

6. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом?. - М.: Финансы и Статистика, 1994.

7. Бахмут О. Аналіз платоспроможності підприємства// Економіка, фінанси, право.- 2000.- №2.- С.21.

8. Василик О.Д. Баланс фінансових ресурсів і витрат держави//Фінанси України,- 1996. - №1. - с.23-31.

9. Гладій М.В., Іванух Р.А. Фінансова політика держави в аграрному секторі економіки// Фінанси України,-2005,-№4, -с.3-14.

10. Гуцал І.С. Функціонування кредитного механізму в Україні в перехідний до ринку період. - Тернопіль: “Збруч”, 1999. - 312с.

11. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - Навч. посіб..- 3тє вид., перероб. і доп.К: ”Знання-Прес”, 2004.- 190 с.

12. Ковалев В. В. Финансовый анализ. - М.: Финансы и статистика,1996.

13. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 432с.

14. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. - М.: Финансы и статистика, 1995.

15. Крейнина М. Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле. - М.: АОДИС, МВЦентр, 1994.

16. Крейнина М.Н. Финансовое состояние предприятия. Методы оценки.- М. .: ИКЦ «Дис», 1997- 224с..

17. Лайко П.А. Концептуальні положення державної фінансової підтримки розвитку сільського господарства// Економіка АПК,-1999,-№1,-с.122-124.

18. Марич П.М. Фінансово-розрахункові відносини в нових господарських формуваннях. - Львів, 1996

19. Маркетинг і стратегія конкуренції: Навч. посібник / І.В. Совельєв, В.П. Дяченко, В.Є. Куриляк. - К.: НИКВО, - 1999 - 72 с.

20. Мітюков Г.О. Удосконалення фінансування агропромислового виробництва// Економіка АПК, - 2004, - №2,- с.37-40.

21. Мойсеєнко І.Є. Фінансове планування на підприємстві// Фінанси підприємств.- 2000.- №9.-с.155.

22. Моляков Д. С. Финансы предприятий отраслей народного хозяйства. - М. : Финансы и статистика, 1996.

23. Н.В. Коловкіна. Стимулювання збуту: теорія, практика і перспективи // Маркетинг в Україні №2, 2005 р.

24. Онисько С.М., Марич П.М. Фінанси підприємств. Підручник. - Львів: "Магнолія Плюс", 2006. - с. 367

25. Основи економічної теорії/За ред. Г.Н. Климка, В.П. Нестеренка.-К.:Вища школа - Знання, 1997.- 743 с.

26. Плохотнюк Т., Кичко І. Фінансування соціальних заходів: фактори впливу та їх оптимізація// Економіка, фінанси, право, - 1999,- №8,- с.16-18.

27. Свешникова С.В. Стратегія управління фінансовою стійкістю підприємства //Фінанси підприємств.- 2000.- №11.-с.148.

28. Справочник финансиста предприятия. - М. : ИНФРА-М, 1996.

29. Скоун Т. Управленческий учет.- М.: Изд-во ЮНИТИ, 1997.

30. Стоянов Е.А., Стоянова Е.С. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственного положения предприятия. - М.: Перспектива, 1993.

31. Управленческое консультирование в 2-х т. Т.2 : пер. с англ. - М.: СП Интерэксперт, 1992.

32. Хеддевик К. Финансово-экономический анализ деятельности предприятий. - М. : Финансы и статистика, 1996.

33. Холт Роберт Н. Основы финансового менеджмента. - Пер. с англ. - М. : Дело, 1993.

34. Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. - М. : Финансы и статистика, 1994.

35. Финансовый менеджмент; теория и практика/ Под ред. Стояновой Е.С,- М.: Перспектива, 1996.

36. Фінанси підприємств /навчальний посібник: курс лекцій/ За ред.. д.е.н. проф.. Г.Г. Кірейцева. - К.: ЦУЛ. 2004

37. Фінанси підприємств/ під ред.. Поддєрьогіна А.М. - К.: КНЕУ, 2000

38. Фінанси підприємств: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / Л.Д. Буряк, Є.В. Вакукленко, А.П. Куліш - К.: КНЕУ, 2005

39. Шеремет А,Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. - М.: ИНФРА-М, 1996г.-176с.

40. Шило А.П. Управління оборотним капіталом підприємств//Фінанси підприємств.- 2001.- №4.-с.56.

41. Шим Дж., Сигел Дж. Методы управления стоимостью и анализа затрат. -М, :Филинъ,1996.

Размещено на Allbest.ru