Організація виробничого процесу у просторі - це спосіб поєднання основних, допоміжних і обслуговуючих процесів на території організації з переробки її “входу” у “вихід”. Параметри прямих і зворотних зв'язків на “вході” визначають параметри функціонування процесів, а параметри процесів визначають параметри “виходу”. Це чітко можна прослідкувати на схемі, наведеній вище (рис. 1.1).

Організація виробничих процесів у просторі реалізується у виробничій структурі (по горизонталі і вертикалі). Тобто, щоби представити виробничий процес у просторі, необхідно накласти організаційну структуру на виробничу і визначити просторові зв'язки. На схемі це буде виглядати наступним чином (рис. 1.5).

На схемі ліва частина зображає організаційну структуру, а права - виробничу структуру.

Рис. 1.5. Взаємозв'язки компонентів структури в організації виробничих процесів у просторі.

С - секретаріат організації;1, 2, 3 - зв'язки управління організацією з виробництвом; ТГ - транспортне господарство;

Б - бухгалтерія; ПВ - підготовче виробництво; ЕГ - енергетичне господарство;

ДМ - директор з маркетингу; ПР1 Та ПРВ2 - перетворюючі виробництва;СГ - складське господарство;

КД - комерційний директор; ЗВ - завершуюче виробництво;

ТД - технічний директор; ІГ - інструментальне господарство;

ДВ - директор з виробництва; РГ - ремонтне господарство;

В структурі управління організацією на малюнку кільцями показані відділи. Це можуть бути:

Підлеглими ДМ - інформаційний відділ; відділ стратегічного маркетингу; відділ тактичного маркетингу.

Підлеглими КД - плановий відділ; фінансовий відділ; відділ аналізу ефективності.

Підлеглими ТД - СКБ; відділ головного технолога; відділ головного механіка.

Підлеглими ДВ - відділ АСУ виробництва; відділ оперативного управління виробництвом; відділ виробничо-календарного планування.

Основне виробництво: маленькими колами показані цехи, а квадратами - дільниці.

З'єднання 1, 2, 3 показують зв'язки організаційної структури з виробництвом.

Для дотримання принципу прямоточності, тобто скорочення шляху проходження предмету праці в організаційних і виробничих структурах, необхідно розміщати підрозділи на території за ходом управлінських і виробничих процесів. Крім того, підрозділи одного функціонального і виробничого призначення на території повинні розміщатися поруч. Наприклад, спочатку один за одним повинні розміщатися відділи директора з маркетингу, потім комерційного директора тощо.

Одним із найважливіших завдань організації виробництва є скорочення часу виготовлення продукції, тобто виробничого циклу виготовлення.

Під виробничим циклом розуміють календарний період часу (години, дні, місяці, інколи роки) протягом якого предмет праці проходить усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюється на завершений продукт.

Тобто, організацію виробничого процесу у часі можна розглядати як спосіб поєднання у часі основних, допоміжних і обслуговуючих процесів з переробки “входу” організації у її “вихід”.

Виробничий процес складається з робочого періоду та перерв (рис. 1.6).

Рис. 1.6 Структура виробничого циклу

Таким чином, тривалість виробничого циклу складається з тривалості робочого періоду та перерв. Окремо виділяють час природніх процесів, які можуть бути у процесі виробництва (висихання деревини, час після термообробки, висихання бетону тощо).

Час технологічних операцій складається з часу підготовчо-заключних операцій (підготовка робочого місця; підготовка до роботи обладнання, інструменту, оснастки та зняття їх у кінці зміни) та часу виконання основних операцій.

Перерви у робочий час поділяються на організаційні (очікування звільнення робочого місця, затримка поставки комплектуючих тощо) та регламентовані (перерви на обід, на відпочинок).

У виробничому процесі виріб може бути лише у двох станах: його або обробляють, або він пролежує.

Умовно виробничий цикл можна представити наступним чином (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Виробничий цикл виробу.

У загальному тривалість виробничого циклу дорівнює:

(1.5)

де: Тц - тривалість робочого періоду (тривалість обробки);

Тп - тривалість перерв (час пролежування).

У виробничому процесі бере участь і обладнання, яке також може перебувати у двох станах: або працює, або простоює.

Скорочення виробничого циклу є важливою задачею технології та організації виробництва. Скорочення тривалості робочого періоду (тривалості обробки) досягається головним чином за рахунок технічних (для основних операцій) і частково організаційних (для допоміжних операцій) заходів. До технічних заходів відносяться впровадження різних пристосувань, інструментів тощо, які дають змогу скорочувати час виконання основних операцій, а до організаційних - заходи, які сприяють зміні організації виробничого процесу і робочого місця.

У виробництві існує три види руху предметів праці - послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з них має свої особливості передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування та пролежування деталей.

На графіку виробництво предметів праці при цих видах руху виглядає наступним чином (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Графік обробки п`яти виробів при різних видах руху:

а - послідовному; б - паралельному; в - послідовно-паралельному.

При послідовному русі обробка кожного наступного виробу починається після закінчення обробки попереднього; при паралельному виді руху обробка виробів здійснюється одночасно; при послідовно-паралельному - з використанням обох видів руху. Але якщо у перших двох випадках організація виготовлення є простою, то при послідовно-паралельному русі необхідно виконання певних умов, що буде розглянуто пізніше.

Організація виробництва партії виробів різних видах рухів має свої особливості.

При послідовному русі вироби передаються на кожну наступну операцію цілою партією після завершення обробки на попередній (рис. 1.9). При цьому устаткування на кожній операції працює без простоїв.

Рис. 1.9. Графік обробки партії деталей на п`яти операціях при послідовному виді руху.

У цьому прикладі кількість виробів у партії m=6, кількість операцій n=5, час обробки на кожній операції становить відповідно: t₁'= 1хв., t₂'= 2хв., t₃'= 1хв., t₄'= 3хв., t₅'= 1хв.

У цьому випадку, коли n=5, а m =6

; ; ; ; (1.6)

+++)= (1.7)

Для даного випадку тривалість обробки деталей (Т_ц) становить:

Т_ц = 6· (1+ 2 + 1+ 3 + 1) = 6 · 8 = 48 хв.

Перевагою послідовного руху є відсутність простоїв обладнання, а недоліком - велика тривалість виробничого циклу. Такий вид руху застосовується переважно в одиничному та дрібносерійному типах виробництва.

Для паралельного виду організації виробничого процесу характерним є перехід кожної деталі на наступну операцію негайно після завершення попередньої (рис. 1.10).

Рис. 1.10. Графік обробки партії виробів на п`яти операціях при паралельному виді руху.

Тривалість циклу обробки Тц дорівнює:

Тц = А + Б + В (1.8)

A = t₁+t₂+t₃+t₄ (1.9)

Б = ( m - 1) t₄ (1.10)

В = t₅ (1.11)

Підставивши ці значення у формулу 7.4 отримаємо:

(1.12)

Позначивши

(1.13)

Отримаємо

+( m - 1) t₄ (1.14)

де t₄ - це найбільш тривала операція (головна), позначимо її t_гол

Тоді:

+( m - 1) t_гол (1.15)

При такому виді організації мають місце простої обладнання, оскільки є перерви між обробкою деталей на менш тривалих операціях.

У випадку, коли тривалість виконання різних операцій відрізняється у кратне число разів доцільно організовувати паралельні робочі місця кількість яких визначається кратністю тривалості операцій. Для попереднього прикладу: для 1-ї, 3-ї і 5-ї операції робоче місце; доля 2-ї робочі місця; для 4-ї робочі місця. З урахуванням цього будують графік обробки (рис. 1.11).

Тривалість циклу у такому випадку становить:

[M+( m - 1)] (1.16)

де: t_м - тривалість найменшої операції;

М - кількість паралельних робочих місць.

Перевагою паралельного виду руху є найкоротша тривалість циклу обробки партії виробів, а недоліком - простої обладнання в межах обробки партії деталей, зумовлених різною тривалістю операцій.

Паралельний вид руху застосовується у масовому виробництві (потоковому виробництві).

Рис. 1.11. Графік обробки партії виробів на п`яти операціях при паралельному виді руху й організації паралельних робочих місць.

Послідовно-паралельний вид руху поєднує у собі переваги послідовного та паралельного рухів виробів у виробництві.

Графік обробки партії виробів при послідовно-паралельному виді руху має такий вигляд (рис. 1.12).

Рис. 1.12. Графік обробки партії виробів при послідовно-паралельному виді руху.

При побудові такого графіка потрібно дотримуватись таких правил: якщо наступна операція більш тривала, ніж попередня, тоді вона починається пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на попередній операції; якщо наступна операція менш тривала, ніж попередня, тоді вона завершується пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на цій операції.

Тривалість циклу при такому виді руху дещо більша, ніж при паралельному, але менша, ніж при послідовному, але відсутні простої обладнання в межах обробки партії деталей.

Послідовно-паралельний рух найчастіше застосовують у серійному виробництві.

2. Організаційно економічна характеристика підприємства

2.1 Загальна характеристика підприємства

ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" було засновано у 1911 р. як мiську бiйню. У перiод з 1968 по 2000 роки проводилася реконструкція комбінату. У кiнцi 1980-х рокiв максимальний випуск продукцiї сягав 9 тис. тонн м'яса, 2250 тонн ковбасних виробiв, 120 тонн сухих кормiв на рiк. За 90-тi роки випуск продукцiї становив вiд 5-10% та знизився до 0,5-1% планової потужностi пiдприємства, тобто пiдприємство майже не працювало протягом цього перiоду.. Починаючи з 2002 р. та по теперiшнiй час проводиться ремонт примiщень комбiнату, реконструкцiя цехiв, модернiзацiя обладнання та придбання нового обладнання, у результатi чого випуск продукцiї у 2002-2005 р. сягав до 3311 тонн ковбасних виробiв з асортиментом до 100 найменувань, 2490 тонн м'яса та 274 тонни субпродуктiв.

ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" веде оперативний та бухгалтерський облiк та надає звiтнiсть до дрежавних органiв вiдповiдно до вимог чинного законодавства.

Облiкова полiтика затверджена наказом по ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" №1 вiд 02.01.2005 р. (дiю наказу подовжено на 2006 рiк). Протягом звiтного перiоду змiн в облiковiй полiтицi не вiдбувалося.

Метод нарахування амортизацiї основних засобiв - "податковий". Амортизацiя на програмне забезпечення нараховується прямолiнiйним методом згiдно з облiковою полiтикою товариства, якою термiн корисного використання нематерiальних активiв визнано протягом 10 рокiв. Право на товарний знак не амортизується. Метод вiдображення операцiй вибуття запасiв - метод iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв.

Основний вид продукцiї, яку виробляє ВАТ - м'ясоковбаснi вироби. Зараз пiдприємство випускає щодня 25 тонн ковбасних виробiв. Основним ринком збуту виробляємої продукцiї є мiсто Суми та Сумська область, споживачi продукцiї - населення цих регiонiв. Основнi конкуренти ВАТ - аналогiчнi пiдприємства та цехи м Харкова та Харкiвської областi.

Основною проблемою для емiтента є труднощi iз заготiвлею сировини для виробництва м'ясоковбасних виробiв.

Всi служби пiдприємства укомплектованi кадрами, що мають профiльну освiту, що забезпечує високу якiсть робiт та вiдповiдальнiсть кожного працiвника. Для пiдвищення професiонального рiвня працiвники пiдприємства проходять навчання у навчальних закладах м.Харкова.

Ведуться та будуть вестись роботи з ремонту примiщень та обладнання, а також модернiзацiї iснуючого обладнання. Ведеться будiвництво нового корпусу площею 800 кв.м., який буде сумiщено безпосередньо з ковбасним виробництвом та який планується оснастити найновiшим обладнанням.

Основними планами ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" є подальше розширення, модернiзацiя та нарощування потужностi виробництва продукцiї м'ясопереробної промисловостi (до 40-50 тонн на добу), технiчне переоснащення допомiжних служб, укрiплення транспортної дiльницi; вiдновлення цеху технiчних фабрикатiв.

Також у плани ВАТ входить розширення кола замовникiв та постачальникiв та полiпшення фiнансово-економiчних показникiв дiяльностi.

Товариством застосовується принцип нарахування та вiдповiдностi пiд час визнання прибуткiв та витрат. Прибутки та витрати визнаються, коли вони вiдбуваються (а не тодi, коли отримуються або сплачують грошовi кошти), та вiдображаються у бухгалтерському облiку та фiнансових звiтах тих перiодiв, до яких вони вiдносяться. Витрати визнаються у звiтi про фiнансовi результати на основi прямого зв'язку мiж ними та отриманими прибутками. Для облiку витрат використовуються рахунки класу 9 плану рахункiв. Використовується попередельний метод облiку витрат на виробництво i калькулювання фактичної собiвартостi послуг. Рахунки класiв 7 та 9 закриваються на фiнансовi результати щомiсяця. За принципом припущення у "Звiтi про фiнансовi результати" до складу прибуткiв включено: - прибутки, що пiдлягали отриманню та отриманi у звiтному перiодi; - прибутки, що пiдлягали отриманню, але не отриманi у звiтному перiодi. До складу витрат включенi: - витрати, що пiдлягали сплатi у звiтному перiодi та сплаченi, а також пiдлягали сплатi i не сплаченi у звiтному перiодi. Середньорiчна кiлькiсть простих акцiй розрахована вiдповiдно до П(С)БО 2.

2.2 Організаційно правова форма

ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" є акціонерним товариством, що засноване на установчому договорі та статуті, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" має особливості акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:

· воно є господарською організацією корпоративного типу, різновидом господарського товариства;

· належить до товариств - об'єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок - оплатити акцію, а персональна участь - трудова, в управлінні справами товариства - зазвичай є необов'язковою);

· статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;

· має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов'язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.;

· фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств, набувають статусу акціонерів, права і обов'язки яких визначаються законом;

особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

До позитивних рис АТ належать:

· легкість створення значного за розмірами капіталу;

· обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;

· стабільність майнової бази AT, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з AT (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);

· необов'язковість персональної участі акціонерів у діяльності AT, що полегшує участь у ньому і відповідно - залучає нових акціонерів і їх кошти;

· можливість залучення до участі у відкритих AT широких верств населення і відповідно - розподілу прибутку AT між ними;

· можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки - державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних AT;

· використання форми AT у процесі роздержавлення і приватизації;

· можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

Негативні риси AT:

· складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;

· значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;

· ігнорування інтересів меншості;

· можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов'язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління AT;

· складність управління AT і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;

· можливість зловживань з боку засновників у зв'язку з легкістю акумулювання коштів;

· тяжіння до монополізму;

· можливість здійснення контролю над AT завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду AT та його акціонерам;

· значний ступінь державного регулювання діяльності товариства.

Зокрема, для ВАТ "Сумський м'ясокомбінат":

· порядок розміщення акцій - шляхом підписки і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку;

· порядок руху учасників - вільний;

· види акцій, що випускаються ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" - як іменні акції, так і акції на пред'явника;

· порядок створення - досить складний, пов'язаний з розміщенням акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом підписки;

· кількістю акцій, що розподіляються між засновниками: засновники ВАТ протягом 2 років з моменту державної реєстрації були держателями щонайменше 25% акцій товариства;

· мінімальний розмір оплати акцій на момент скликання установчих зборів - не меншим за 30%.

2.3 Допоміжне, обслуговуюче та підсобне господарство

Діяльність ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" пов`язана з необхідністю перевезення значної кількості вантажів. Ця задача покладається на транспортне господарство ВАТ "Сумський м'ясокомбінат", яке виконує основні функції:

- перевезення вантажів;

- навантаження і розвантаження;

- експедиційні роботи.

Основними завданнями транспортного господарства ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" є:

- пересування готової продукції тощо відповідно до вимог виробничого процесу;

- ефективне використання транспортних засобів і праці транспортних робітників;

- механізація і автоматизація транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт;

- зниження собівартості перевезень;

- забезпечення погодженості транспортних операцій з вимогами технологічного процесу виробництва;

- підтримання у робочому стані усіх транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів.

Організація транспортного обслуговування ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" - це система заходів для забезпечення ефективної і раціональної організації транспорту, вантажопотоків і праці транспортних працівників.

Організація транспортного господарства ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" передбачає виконання таких робіт:

1) аналіз ефективності використання транспортних засобів у часі та за продуктивністю;

2) вибір і обґрунтування використання транспортних засобів;

3) розрахунок норм і нормативів потреб та витрат матеріальних ресурсів на експлуатаційні та ремонтні потреби транспортного господарства;

4) складання балансів вантажообороту та проектування схем вантажопотоків;

5) оперативно-календарне планування транспортних операцій;

6) диспетчеризація роботи транспорту;

7) облік і контроль використання транспортних засобів;

8) розробка і впровадження заходів з удосконалення транспортних схем забезпечення виробничого процесу та обслуговування виробництва;

9) розробка пропозицій з мотивації ефективної роботи транспортного господарства;

10) стратегічне планування оновлення транспортних засобів.

ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" використовує різні транспортні засоби. Залежно від складу і номенклатури, типу і масштабів виробництва, виду продукції, технології, розміщення цехів та ступеню переробки сировини ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" має такий транспорт:

- за видом і призначенням - автомобільний, механічний;

- за характером дії - періодичної та неперервної дії;

- за видами виконуваних робіт - міжцеховий, який виконує перевезення вантажів на території підприємства між цехами і складськими приміщеннями; внутрішньоцеховий, який забезпечує переміщення вантажів між робочими місцями за ходом технологічного процесу; для зовнішніх перевезень - для перевезення вантажів від зовнішніх постачальників і вивезення готової продукції безпосередньо споживачам.

Крім цього ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" має внутрішні транспортні засоби для переміщення вантажів у горизонтальному і вертикальному напрямках, а саме:

- стаціонарні транспортні пристрої;

- пересувні транспортні засоби.

До перших відносяться конвеєри, транспортери тощо, які переміщають продукти виробництва у горизонтальному, вертикальному або похилому напрямках.

До пересувних відносяться підйомники, електрокари, автонавантажувачі, автомобілі та ін.

Для обґрунтованого вибору раціонального виду транспортних засобів ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" вивчає вантажообіг підприємств у цілому та його окремі грузові потоки, характер вантажів та шляхи їх транспортування.

Загальний вантажообіг - це сумарна кількість вантажів, що переміщаються на підприємстві за певний проміжок часу (доба, місяць, квартал, рік).

Розрізняють зовнішній та внутрішній вантажообіг. Їхня сума складає загальний вантажообіг.

Зовнішній вантажообіг передбачає доставку матеріальних ресурсів на підприємство та вивезення з нього готової продукції. Визначається на основі угод, укладених з постачальниками та споживачами.

Внутрішній товарообіг передбачає переміщення вантажів всередині підприємства. Визначається на основі планових завдань з виготовлення продукції.

Вантажний потік - це кількість вантажів, що переміщаються за певний період часу між окремими вантажно-розвантажувальними пунктами. Розраховуються на основі планів виробництва продукції за зміну.

Для розрахунку вантажообігу розробляється відомість вантажообігу на підприємстві, де вказують необхідні переміщення вантажів між відправниками та отримувачами.

З урахуванням вантажообігу та вантажного потоку розраховують потребу транспортних засобів за видами, чисельність транспортних працівників, їх продуктивність праці та фонд заробітної плати, собівартість транспортних робіт і обсяг вантажно-розвантажувальних робіт.

Для більшої інформативності вантажні потоки оформляються на генплані підприємства лініями.

Потребу в транспортних засобах визначають на основі середньодобового вантажообігу з урахуванням його можливої нерівномірності.

Аналіз виробничої програми починають із вивчення змін обсягу перевезень вантажів у динаміці. При цьому розраховують: абсолютний приріст, темпи зростання, приросту, абсолютне значення 1% приросту, середній темп зростання обсягу перевезень.

Порівнюючи звітні і планові дані про обсяг перевезень та вантажооборот, встановлюють ступінь виконання завдання, розмір відхилення звітних даних від планових (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Показники виробничої програми автотранспортного підприємства

Як бачимо, що завдання за всіма показниками виробничої програми виконане, зокрема, з перевезення вантажів у тоннах - на 106,9%, а по тонно-кілометрах - на 103,6%. Виконаний план і по автомобілях з погодинною оплатою.

Відхилення звітних даних від базових за обсягом перевезень може відбуватися, як уже відзначалося, з причин, які залежать від автотранспортного підприємства та не залежать від нього. Так, наприклад, зміна середньої відстані перевезень та довжини їздки відбувається, як правило, з причин, які не залежать від господарства.

Тому з метою об'єктивної оцінки роботи підрозділу за звітний період, слід розраховувати аналітичний обсяг перевезень вантажів, користуючись при цьому прийомом вирівнювання початкових точок аналізу.

Обсяг перевезень вантажів у звітному році склав 1701,2 т і збільшився порівняно з завданням на 110,5 т або 6,9%. Середньооблікова чисельність автомобілів зросла порівняно з планом на 3 од. До позитивних сторін діяльності господарства слід віднести збільшення:

* середньої вантажопідйомності 1 автомобіля на 4,8%;

* середньої швидкості руху на 0,5 км/год, або 1,6%;

* коефіцієнта використання пробігу на 3,3%;

* коефіцієнта використання вантажопідйомності на 1,7%.

Разом з тим негативно характеризують роботу:

* зниження коефіцієнта використання парку на 0,022 або 3,3%.

Таблиця 2.2

Обсяг перевезень вантажів в ВАТ "Сумський м'ясокомбінат"

Цю зміну можна пояснити невідповідністю режиму роботи замовника і підприємства; територіальним розміщенням клієнта і автогосподарства (наприклад, віддаленістю один від одного); понадплановими простоями в ремонтах; простоями автомобілів з причин відсутності водіїв, незабезпеченості пальним, шинами, запасними частинами; непідготовленістю вантажу до перевезень; простоями в період весняно-осіннього бездоріжжя при доставці продукції в сільську місцевість, наявністю вихідних і святкових днів, при безперервному робочому тижні та ін.

* середня відстань їздки з вантажем скоротилася на 1,2 км або 3,1%. На це відхилення могли вплинути, наприклад, зміна клієнтури, що не було враховано при плануванні діяльності; пов'язана з цим зміна структури обсягу перевезень; вантажопідйомність рухомого складу та ін.

* на 6,1% збільшився середній час простоїв під навантаженням та розвантаженням автомобілів за рахунок зміни структури вантажів, що перевозяться, виду тари, способу виконання навантажо-розвантажувальних робіт, скорочення часу на допоміжні операції. Наприклад, якщо вантаж необхідно перераховувати, перевантажувати, покривати брезентом, оформляти відповідні транспортні документи. Скорочення цього часу залежить від організації роботи диспетчерських та бухгалтерських служб.

Перелік цих причин ще раз свідчить про те, що зміна техніко-експлуатаційних показників може відбуватися як з вини замовників, так і підприємства. Вплив факторів об'єктивного характеру на обсяг перевезень вантажів встановлюють за розмірами допустимого відхилення, а суб'єктивного - відносного.

Використовуючи дані табл. 2.2, розрахуємо аналітичний обсяг перевезень:

Оа = 871 х 8,8х31,3х0,794х2,81 X 0,818 X 0,660 Х 365 / 37,2+31,3 х 0,794х0,929 = 1749,6 т.

Таким чином, після розрахунків маємо три величини обсягу перевезень: базовий, звітний та аналітичний. Порівнюючи ці величини, визначають:

* абсолютне відхилення, яке свідчить на скільки збільшився (зменшився) обсяг перевезень порівняно з базовим періодом:

ДQ_АБ = Q₁ - Q₀ = 1701,2- 1590,7 == + 110,5 т;

* відносне відхилення - яке характеризує зміну обсягу перевезень вантажів під впливом техніко-експлуатаційних показників роботи автотранспортного підприємства, використання внутрішніх резервів для покращання показників виробничої програми:

ДQ_ВІД = Q₁ - Q_А = 1701,2 - 1749,6 = - 48,4 т;

* допустиме відхилення, яке свідчить про вплив факторів об'єктивного характеру на обсяг перевезень:

ДQ_ДОП = Q_А - Q₀ = 1749,6-1590,7 = + 158,9 т.

Між розрахованими відхиленнями існує взаємозв'язок:

ДQ АБС = ДQ ВІД + ДQ ДОП

+ 110,5 = - 48,4 + 158,9.

Одержаний результат свідчить, що за аналізований період наявним рухомим складом, структурою автомобільного парку, яка склалася у звітному періоді ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" могло б перевезти 1749,6 т вантажів (за умови виконання завдання за техніко-експлуатаційними показниками на 100%).

Фактично ж він склав лише 1701,2 т, тобто підприємство не використало наявні резерви збільшення обсягу перевезень. Про це свідчить і розмір відносного відхилення - 48,4 грн. Допустиме відхилення (+ 158,9 грн.) свідчить про той обсяг перевезень вантажів, на який підприємство повинно було перевиконати завдання, виходячи із середньої відстані їздки та фактичної наявності рухомого складу.

Завданням подальшого аналізу є визначення впливу факторів, що сприяють успішному виконанню виробничої програми.

Основними резервами збільшення обсягу перевезень вантажів є скорочення цілоденних та внутрішньозмінних простоїв автомобілів, порожніх пробігів, підвищення техніко-експлуатаційних показників.

Для підрахунку резервів збільшення вантажообороту за рахунок зростання кількості машин необхідно приріст середньорічної кількості машин помножити на середньорічний виробіток автомобіля за звітний період

Організація перевезень здійснюється за напрямками вантажопотоків за стабільними графіками і маршрутами.

Перевезення вантажів в ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" є разові або маршрутні. Разові перевезення здійснюються за окремими вимогами - замовленнями, а маршрутні - за певними напрямками і маршрутами.

Організація транспорту повинна забезпечити вимоги основного виробництва, рівномірне завантаження транспортних засобів, максимальне використання їх технічних характеристик та мінімальний пробіг.

ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" використовує дві основні схеми маршрутів перевезення вантажів - маятникову (рис. 2.1) та кільцеву (рис. 2.2).

Маятникова система передбачає зв`язок між двома пунктами і може мати такі варіанти повернення транспорту: пустий (односторонній або віялом) та з вантажем (двосторонній маятник).

Рис. 2.1. Маятникова система перевезення вантажів:

а - пустий; б - з вантажем; в - віялом.

Кільцева система перевезення вантажів передбачає послідовну доставку вантажів з одного пункту в інший з наступним поверненням транспорту у вихідний пункт. Можливі два варіанти цієї системи - зростаючий вантажопотік і затухаючий.

Рис. 2.2. Кільцева система перевезення вантажів:

а) зростаючий вантажопотік; б) затухаючий вантажопотік.

Кільцеві маршрути використовуються переважно на підприємствах масового і крупно серійного виробництва, а маятникові - на підприємствах з одиничним і дрібносерійним виробництвом.

Складське господарство ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" є складною системою, що складається із мережі складів з спеціальними пристроями та обладнанням для переміщення, складування і зберігання матеріалів, ваговим та вимірювальним обладнанням, обчислювальною технікою та протипожежними засобами.

Функціями складського господарства ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" є:

- приймання матеріальних цінностей;

- попередня підготовка матеріалів до виробничого споживання;

- забезпечення збереження матеріальних цінностей;

- забезпечення виробництва усіма необхідними матеріалами, комплектація дільниць і робочих місць;

- відвантаження готової продукції.

Найважливішим елементом складського господарства є склади.

Склади - це будови, споруди та пристрої, призначені для приймання, розміщення і збереження товарів, підготовка їх до споживання та передачі їх до споживача. Склади наявні практично на усіх стадіях виробництва ВАТ "Сумський м'ясокомбінат", що схематично показано на мал. 2.3.

Рис. 2.3. Матеріальні склади у системі виробничого процесу ВАТ "Сумський м'ясокомбінат": 1 - постачальницькі; 2 - виробничі; 3 - збутові; - напрям матеріальних потоків.

У постачальницьких складах зберігається сировина і матеріали, призначені для забезпечення виробничого процесу. Підпорядковані вони службі матеріально-технічного постачання.

До виробничих складів відносяться склади напівфабрикатів та склади проміжкові цехові. Підпорядковані вони керівникові цеху.

У збутових складах зберігається готова продукція перед відвантаженням споживачам. Підпорядковані службі збуту ВАТ "Сумський м'ясокомбінат".

До складського господарства ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" входять також спеціальні пристрої: бункери для зберігання сипучих матеріалів, резервуари для зберігання рідин тощо.

Складські операції умовно поділяються на дві групи:

- власне складські (вивантаження і приймання вантажів, розміщення і зберігання продукції, відпуск її споживачам та ін.);

- допоміжні виробничого характеру (розпакування, сортування, комплектування, складання матеріалів та обладнання у партію для відправки, упакування готової продукції тощо).

На складських операціях може бути задіяна значна кількість працівників.

Організація складського господарства ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" охоплює такі роботи:

- визначення номенклатури і типу необхідних складських приміщень;

- організація обліку і контролю руху через склади матеріальних потоків;

- аналіз забезпеченості виробництва складами з урахуванням особливості виробничих процесів;

- розробка оперативно-календарних планів роботи складських приміщень;

- організація зберігання матеріалів, видачі і доставки вантажів споживачам;

- розробка заходів з удосконалення роботи складського господарства та стимулювання праці складських працівників;

- розробка пропозицій з вибору та розміщення нових складських приміщень.

Розрахунковий запас матеріалу повинен забезпечити безперебійну роботу виробництва.

Тарне господарство є самостійним підрозділом допоміжного виробництва ВАТ "Сумський м'ясокомбінат". Воно близько зв`язане зі складським господарством, зокрема з збутовим складом. Необхідність тарного господарства обумовлена тим, що продукція реалізовується переважно у певному пакуванні.

Тара призначена для:

- захисту вантажу від псування під механічною дією, забруднення та впливу зовнішнього середовища (температура, атмосферні опади тощо);

- захисту вантажу від втрат при транспортуванні і зберіганні;

- скорочення часу при навантажуванні - розвантажуванні та створення зручностей при роботі з вантажем.

Структура і організація тарного господарства залежить від виду продукції, вимог споживача до її фасування, пакування і тари. Тару і засоби пакування ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" виготовляє самостійно або отримує від спеціалізованих підприємств.

Особливістю використання тари та пакування є маркування з вказанням виду вантажу, його кількості, вимог до перевезення, відправника вантажу і отримувача, спеціальних вимог для зберігання тощо.

2.4 .Управління підприємством

Згідно класичної теорії організації, структура організації повинна бути розроблена зверху вниз [14, с. 331]. Послідовність проектування організаційної структури схожа з послідовністю елементів процесу планування.

Спочатку керівник - генеральний директор здійснив розподіл організації на широкі сфери, потім були поставлені конкретні завдання і тоді була виявлена необхідність у створенні такого структурного підрозділу ВАТ "Сумський м'ясокомбінат". Таким чином, був проведений поділ організації по горизонталі на блоки, що відповідали найважливішим напрямкам діяльності по реалізації стратегії:

- встановити співвідношення повноважень різних посад (що було передбачено посадовими інструкціями).. При цьому керівник встановлює ціль команд, або регламентує діяльність кожного відділу, що передбачено в положеннях про відділи, проводить подальший поділ на дрібніші організаційні підрозділи, щоб ефективніше використовувати спеціалізацію і уникати перевантаження керівництва;

- визначені посадові обов'язки як сукупність певних завдань і функцій, які також передбачені посадовою інструкцією, розробленою на кожну посадову особу.

Таким чином, була сформована організаційна структура бюрократичного типу.

В організації також існують правила і норми поведінки персоналу, але вони нечисленні і скоріш за все негласні, та професійні відносини в організації встановлені цими правилами та інструкціями. Статус кожної посадової особи є чітко визначеним посадовими інструкціями, де передбачені функціональні обов'язки, права та відповідальність, а також порядок підпорядкування. Кожна посадова особа приймає рішення в межах своєї компетенції і функціональних обов'язків, але вона може проявити ініціативу, хоча напрямок ініціативи теж визначений посадовою інструкцією. Дана організація прагне стабільності, але все більше приходе розуміння того, що зміни є необхідним атрибутом кожної організації в сучасних ринкових умовах. Методика проведення роботи і правила також стабільні, але їх зміна цілком допустима, оскільки організації приходиться адаптуватися до зміни зовнішніх та внутрішніх факторів, що постійно впливають на її діяльність. Підбір кадрів до персоналу адміністративного управління здійснюється за професійними якостями, досвідом роботи на протязі якого людина набуває ділових якостей.