Вдосконалення основного виробництва на перспективу

Організаційна структура стає більш міцною і життєздатною тільки втому випадку, коли в організації встановлюється чітка ієрархічна взаємодія між дорученнями керівництва, тобто коли власний прояв управлінських дій головного керівника здійснюється по всій вертикалі. Саме при таких умовах в організації формується неперервний ланцюг командування, який забезпечує підпорядкування будь-якого суб'єкта діяльності тільки одній особі - вищому керівникові (комерційному директорові).

Отже, це є основною перевагою організації бюрократичного типу.

ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" належить до структури плоскої конфігурації, що має певні переваги там, де структура високої конфігурації має недоліки, але вона менш демократична. В центрі керівники використовують в роботі стандартні процедури і приписи. В задачах підлеглих окремих відділів багато спільного, введення нових задач для підлеглих майже відсутнє. Ці ознаки свідчать про широкий діапазон контролю в організації. Але розгалуження торговельної мережі по м. Суми, а також існування торгових точок в м. Конотоп і м. Шостка звужує діапазон контролю.

Організаційна структура ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" має наступний вигляд (рис.2.1).

Рис.2.1 Організаційна структура ВАТ "Сумський м'ясокомбінат"

Хоча бюрократія являє собою розповсюджену модель формування організації, вона має певні недоліки. В бюрократичних структурах виникають труднощі, що пов'язані з наданням великого значення стандартизованим правилам, процедурам і нормам, що забезпечують належне виконання співробітниками своїх завдань, виконанню запитів інших підрозділів, а також взаємодію з клієнтами та державними установами [20, с. 334]. Це призводить до того, що організація втрачає гнучкість поведінки, оскільки всі проблеми і питання що тут виникають вирішуються тільки виходячи з прецедентів. Відсутність гнучкості може виникати і у взаємовідносинах працівників в межах організації. Строге слідування встановленим правилам може породжувати нові проблеми в ході взаємодії, обміну інформацією і координації діяльності різних частин організації. Також це призводить до негнучкості і повному порушенню здатності організації породжувати і вводити нові елементи в процес своєї діяльності. Особливо це стосується тих організацій, яким необхідно по-новому реагувати на швидкі зміни умов ринку і технології, а ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" відносить саме до таких організацій. Та всі недоліки бюрократичного типу даної організації виражені не так яскраво. Дійсно, деяким відділам, в силу їх функціональних обов'язків, приходиться діяти в межах певних правил і норм, але в цілому організація намагається зберігати гнучкість поведінки, що надто важливо в сучасних ринкових умовах.

Структура організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних областей, побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягати цілі організації.

Принцип формування структури влади в ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" базується на розгалуженні компетенції його органів.

Органiзацiйна структура ВАТ:

Вищий орган - Загальнi збори акцiонерiв ВАТ,

Виконавчий орган - Правлiння,

Наглядовий орган - Спостережна рада,

Ревiзiйний орган - Ревiзiйна комiсiя.

Протягом звiтного перiоду змiн в органiзацiйнiй структурi не вiдбувалося.

Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв ВАТ не має.

Загальнi збори акцiонерiв ВАТ

У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери, незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

До компетенції загальних зборів належить:

- визначення основних напрямів діяльності АТ і затвердження його планів та звітів про їх виконання

- внесення змін до статуту товариства

- обрання та відкликання членів ради АТ (спостережної ради)

- обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії

- затвердження річних результатів діяльності АТ, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків

- створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, затвердження їх статутів та положень

- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб товариства

- затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства

- вирішення питання про придбання АТ акцій, що випускаються ним

- визначення умов оплати праці посадових осіб АТ, його дочірніх підприємств, філій та представництв

- затвердження договорів (угод) укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства

- прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів.

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю у три чверті голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

- зміна статуту АТ

- прийняття рішення про припинення діяльності товариства

- створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв товариства.

З решти питань рішення приймаються простою більшістю акціонерів, які беруть участь у зборах.

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше 1 разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також при наявності обставин, вказаних у статуті товариства і в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси АТ в цілому.

Збори повинні бути також скликані виконавчим органом на вимогу ради акціонерів (спостережної ради).

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 20% голосів, вправі вимагати скликання позачергових зборів в будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори.

Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: 1 акція - 1 голос. У статуті товариства може буде встановлено мінімальну кількість акцій, яка надає право голосу, або обмеження кількості голосів, які надаються одному акціонеру.

Представник може бути постійним або призначеним на певний строк. Акціонер вправі в будь-який час замінити свого представника у вищому органі, повідомивши про це виконавчий орган АТ.

Правління

Виконавчим органом АТ, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту АТ.

Правління вирішує всі питання діяльності АТ, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради АТ (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рішення про передачу частин належних їм прав до компетенції правління.

Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді АТ (спостережній раді) та організує виконання їх рішень.

Правління діє від імені АТ в межах, передбачених законодавством і статутом АТ.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається згідно із статутом АТ

Голова правління АТ вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно із статутом.

Глава правління товариства організує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів повинна бути в будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів.

Головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах.

Спостережна рада

В АТ може створюватися рада АТ (спостережна рада), що здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу.

Статутом АТ або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду АТ (спостережну раду) може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

Члени ради АТ (спостережної ради) не можуть бути членами виконавчого органу.

Ревiзiйна комісія

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління АТ здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів.

Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджується загальними зборами акціонерів згідно із статутом товариства.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління проводяться ревізійною комісією за дорученням загальних зборів, ради АТ (спостережної ради), з її власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10% голосів. Ревізійній комісії АТ повинні бути подані всі матеріали, бухгалтерські або інші документи і особисті пояснення посадових осіб на їх вимогу.

Ревізійна комісія доповідає про результати проведених нею перевірок загальним зборам АТ або раді АТ (спостережній раді).

Члени ревізійної комісії вправі брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях правління.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії загальні збори акціонерів не в праві затверджувати баланс.

Ревізійна комісія зобов'язана вимагати позачергового скликання загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам АТ або виявлення зловживань, вчинених посадовими особами.

Право акціонера на участь в управлінні реалізується: в праві брати участь в загальних зборах акціонерів; в праві обирати та бути обраним в органи управління товариством. Різні категорії акціонерів мають різні інтереси.

2.5 Технічна підготовка виробництва ковбасних виробів

Розроблено наступний план технічної підготовки виробництва:

1. Визначення технології (рецептури) виробництва продукції.

2. Обсяг сировини, що переробляється, і напівфабрикатів, а так само відходів виробництва.

3. Кількість і типи технологічного устаткування необхідного для виробництва, вантажопотоки.

4. Розміщення устаткування в технологічному процесі і його характеристики.

5. Розміщення устаткування.

6. Організація приймання й зберігання сировини.

Для виробництва даного виду продукції потрібен великий перелік різних видів сировини й матеріалів. Варто помітити, що асортименти даної лінії складається з одного виду продукції, але навіть для нього необхідний великий перелік сировини.

Таблиця 2.3

Технічні вимоги до сировини й матеріалів

Найменування сировини	Параметри
Яловичина Свинина Птах	за ДСТ 1723-26
масло соняшникове рафіноване	за ДСТ 1129
перець чорний мелений	за ДСТ 29050
коріандр	за ДСТ 29055
перець запашний	за ДСТ 29045
перець червоний мелений	за ДСТ 29053
сіль поварена харчова	за ДСТ 13830
борошно пшеничне хлібопекарське	за ДСТ 26574

Показники, що характеризують зміст різних речовин у продукті (таблицю 2.4).

Таблиця 2.4

Фізико-хімічні показники

Речовина	Зміст
Масова частка сухих речовин в %	76
Масова частка жиру в %	12 - 36
Масова частка мінеральних домішок	12
Сторонні домішки	не допускаються

Для того, щоб вироблена продукція відповідала стандартам, установленим технологією виробництва, вона повинна мати наступні показники (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Органолептичні показники продукції

Показник	Параметри
Зовнішній вигляд і консистенція	Однорідна, рівномірно здрібнена маса з видимими включеннями шпику, без хрящів, грубих включень і без видимого відділення рідини. Консистенція щільна.
Смак і запах	Властивий ковбасним виробам, виготовленим з м'яса, пряностей. Не допускається наявність стороннього присмаку й запаху.
Колір	Однорідний по всій масі, від ясно-рожевого до темно-рожевого. Допускається незначне потемніння верхнього шару продукту на зрізі.

У даному виробництві використовуються наступні технологічні операції (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6

Перелік технологічних операцій ковбасних виробів, що виробляються в процесі виробництва

Операція	Вид сировини
1	2
Сортування	М'ясо
Калібрування	Цибуля ріпчаста
Сухе очищення	Цибуля ріпчаста
Мийка	Цибуля ріпчаста
Різання	М'ясо, цибуля ріпчаста
Дроблення	М'ясо
Обсмажування	Цибуля ріпчаста, морква
Просівання	Сіль, цукор, пряності, борошно
Змішування й підігрів	Усі компоненти
Фасовка	М'ясний фарш
Уварювання	М'ясний фарш
Копчення	Ковбасні вироби

Весь технологічний процес по виробництву даного виду продукції можна розділити на дві частини.

Перша частина - це підготовка продукції із сировини, що надходить на підприємство - роблять напівфабрикат, деякі компоненти поступають на підприємство вже у вигляді напівфабрикату (спеції). Друга частина - безпосереднє приготування продукту з підготовлених компонентів, його розфасовка в оболонки й копчення.

Якщо відстежити переміщення продукції по цеху, то можна помітити, що практично весь свій шлях вона проходить у вигляді вихідної сировини й напівфабрикатів. Розрахункова потужність даної лінії становить 1800 кг за одну робочу зміну.

Таблиця 2.7

Норми витрати сировини на одну одиницю продукції

Сировина	% зміст	Гр.	Кг.	На зміну кг.
М'ясо свинини	60	360	0.36	1080
М'ясо яловичини	10	60	0.06	180
Перець чорний мелений	5	30	0.03	90
Перець червоний мелений	5	30	0.03	90
Масло	5	30	0.03	90
Спеції	2	12	0.012	36
Перець запашний	5	30	0.03	90
Борошно	5	30	0.03	90
Смакові добавки й т.д.	3	18	0.018	54
Разом	100	600	0.6	1800

Таким чином, можна побачити, що за одну виробничу зміну витрачається 1,80 т вихідної сировини й напівфабрикатів. Але необхідно враховувати так само й те, що дані показники наведені вже для готової продукції. У даній таблиці не враховані показники відходів при обробці й підготовці напівфабрикатів. Таким чином, реальна кількість сировини, необхідної для виробництва, збільшується.

Ґрунтуючись на даних таблиці технологічних операцій ми можемо скласти перелік устаткування, необхідного для виробництва. Для цього необхідно класифікувати устаткування по призначенню. Якщо розглянути технологічний процес поетапно, то можна виділити наступні типи устаткування: устаткування для транспортування й устаткування основного технологічного процесу

Склад мясопереробного комплексу представлений у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Витрати на закупівлю й монтаж устаткування мясопереробного цеху ВАТ "Сумський м'ясокомбінат"

№	Найменування встаткування й комплектуючих	Вартість
1	Вовчок	171 840
2	Транспортер	401000
3	Льодогенератор	171070
4	Вакуумний ковбасний шприц	14330
5	Клипсатор	343 086
6	Коптильна камера (2 шт.)	576 980
7	Варочний казан	172 900
8	Шліфувально-заточувальна машина	30084
9	Компресор поршневий	80040
10	Запчастини	38 453
	Шеф - монтаж і запуск Упакування й укладання Вартість фрахту й транспортування	178000 180000
	Усього	767 783

У випадку з даним типом виробництва технологічне устаткування основного процесу відіграє роль засобів переміщення сировини й напівфабрикатів. Але необхідно так само й транспортне устаткування, щоб доставляти сировина й переміщати готову продукцію.

Самохідні візки (електрокари) виготовляють вантажопідйомністю 500-3000 кг, електропогрузчики з виделковим захватом - 750-1000 кг, автонавантажувачі - 3000-5000 кг, несамохідні візки (трьох- і чотирьохколісні) - 250-1000 кг.

Кількість транспорту необхідного для переміщення вантажів у цеху, розраховуємо по формулі 2.1.

Т_пер = L/60V_гр = 26 с

Т_в = L/60V_хол, = 20 с

Т_п,Т_р = 5 с (при роботі з контейнером-перекидачем)

Те = 26 + 20 + 5 + 5 = 56 с

У такий спосіб необхідна кількість транспортних засобів складе П ? 2 одиниці.

З урахуванням можливості поломки й переміщення додаткових вантажів по території підприємства кількість постійно функціонуючих електрокарів можна збільшити до трьох штук.

Другим і основним видом устаткування є основне технологічне устаткування, яке застосовується безпосередньо для виробництві продукції.

У цьому випадку для виробництва необхідний роликовий або стрічковий транспортер типу А 9-ККт або А 9-КТФ. Довжина транспортера 4070 мм. Дана машина розрахована на 4 робочі місця. Швидкість переміщення продукції по ньому становить 0.12-0.16 м/с. Потужність його електродвигуна 0.6 кВт. Некондиційні сировина й матеріали опускаються робітниками в збірники.

Таблиця 2.9

Технічні характеристики інспекційних роликових транспортерів

Показники	Марка транспортера
	1	2
Продуктивність у кг/год	2000	10000
у кг/с	0.6	2.8
Ширина роликового полотна	600мм	900мм
Робоча висота інспекційної частини над рівнем підлоги	850мм	900мм
Швидкість руху	0.12м/з	0.16м/з
Потужність двигуна	0,6 кВт	1 кВт
Габарити в мм довжина	4070	5820
ширина	1212	1445
висота	170	1850

Всі види сировини, що надходять на комбінат, піддаються мийці. У цьому випадку необхідно встановлювати машини із твердими режимами мийки.

Таблиця 2.10

Технічні характеристики уніфікованих мийних машин

Показники	Марка
	КУМ	КУВ
Продуктивність у т/г	3	7-10
у кг/с	0.84	1.9-2.8
Швидкість руху м/с	0.126	0.174
Витрата води м.куб.	3	до 10
Потужність двигуна кВт	1	1.7
Габарити довжина	3745	3945
ширина	1730	1545
висота	1840	1950

Для мийки цибулі застосовується вентиляторна мийна машина. Для очищення цибулі можна застосовувати спеціалізований агрегат А9-КЧХ. Це основна частина технологічного процесу, що несе в собі відмінності, тому що кожний вид продукту вимагає своїх методів обробки. Надалі процес іде вже по одній технологічній лінії.

Процес розфасовки механізований. Відомі автоматичні й напівавтоматичні наповнювачі. У цьому випадку застосовується вакуумний ковбасний шприц, що дозує продукт в, що переміщається по окружності «тару» - оболонку.

Необхідно так само врахувати витрату електроенергії й вартість сировини й напівфабрикатів. Витрата енергії можна визначити по таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Витрата енергії при роботі устаткування

Устаткування	Витрати енергії, кВт/год
Вовчок	0.6
Транспортер	1
Льодогенератор	1
Вакуумний ковбасний шприц	1.1
Клипсатор	1
Коптильна камера	1.7
Варочний казан	3.2
Шліфувально-заточувальна машина	5.2
Компресор поршневий	0.6
Наповнювач	2
Коптильна камера	1.7

Таблиця 2.12

Розрахунок витрати енергії при роботі лінії за 1 годину й 1 зміну

Лінія потоку	Витрата в годину, кВт/год	Витрата в зміну, кВт/год
1	7.8	54.6
2	7.9	55.3
3	12.1	84.7

Сумарні витрати електроенергії складають 194.6 кВт у робочу зміну. Оплата за енергію для роботи устаткування складе 194.6*0.18=35.028 гр.

3. Резерви вдосконалення основного виробництва на перспективу

Під організаційним резервом виробництва розуміють потенційні, невикористані в передплановому і виникаючі в плановому періодах в конкретних умовах нові можливості розвитку виробництва і його і інтенсифікації в результаті НТП, впровадження прогресивних методів організації виробництва і праці, розповсюдження передового вітчизняного і зарубіжного досвіду управління виробництвом, ліквідація витрат.

Крім цього розрізняють поняття - “виробничі резерви” направлені на поліпшення використання ресурсів підприємства; резерви “як запаси виробництва” - наявність яких необхідна для безперервного розвитку кожного підприємства.

Виявлення і використання резервів виробництва залежить від процесу планування на підприємстві, розробки перспективних і поточних планів, в яких передбачені взаємозв'язані завдання по всіх факторах інтенсифікації виробництва.

Організаційні резерви дуже динамічні і багатозмінні. Поява нових методів організації і управління виробництва і праці, розвиток науки і техніки обумовлює виникнення нових видів організаційних резервів на підприємстві.

Організаційні резерви класифікуються по наступних напрямках:

поліпшення використання предметів праці - можливості більш повної загрузки обладнання в часі і по потужності, скорочення часу перебування обладнання в ремонті, підвищення коефіцієнту змінності роботи обладнання і використання виробничих потужностей, зменшення якості невстановленого обладнання, максимальне використання технічних параметрів станків і інших видів обладнання.

Скорочення часу виробництва - невикористані можливості скорочення періоду технічної підготовки виробництва і освоєння нових видів продукції, скорочення тривалості виробничого циклу, зменшення розмірів виробничих запасів і заділів виробництва.

Поліпшення використання трудових ресурсів - можливості росту продуктивності праці за рахунок повної загрузки робітників з врахуванням їх кваліфікації і передового досвіду, скорочення втрат і невиробничих затрат робочого часу, зниження трудомісткості продукції, поліпшення складу працівників, які працюють на основі скорочення затрат праці допоміжного і управлінського персоналу.

Підвищення якості продукції - можливість дальшого поліпшення техніко-економічних параметрів випускаючої продукції, збільшення питомої ваги конкурентоспроможної продукції, скорочення браку, використання на підприємствах принципів маркетингу.

Поліпшення використання предметів праці - можливість вибору раціональної сировини і матеріалів, застосування відходів виробництва, скорочення заготівельних розходів, впровадження у виробництво безвідходних технологій, комплексне використання сировини, економія паливо-енергетичних ресурсів.

На основі аналізу розробляється план вдосконалення організації виробництва по всіх напрямках, який називається у річному плані - технічний і організаційний розвиток.

Заходи по цьому напрямку групуються в наступні підрозділи:

Створення, освоєння нової і підвищення якості продукції, що випускається

Впровадження прогресивної технології, механізації і автоматизації виробничих процесів

НОП

Капітальний ремонт і модернізація основних фондів

Заходи по екології сировини, матеріалів, палива і енергетичних ресурсів

Науково-дослідні і експерементально-конструкторські роботи

Техніко-економічний рівень випускаючої продукції і виробництва

Вдосконалення управління, планування і організації виробництва

Техніко-економічні результати впровадження заходів.

План вдосконалення організації виробництва являється основною метою комплексної програми вдосконалення організації виробництва, результат якої - нова система організації виробництва, побудова на базі наукової організації і трудовому досвіді. Від правильної розробки і організації виконання плану організаційно-технічного розвитку залежить вся виробничо-господарська діяльність підприємства.

Висновок

ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" є акціонерним товариством, що засноване на установчому договорі та статуті, яке має статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" є складною ієрархічною системою, ступенями якої є виробництво, цех, дільниця, робоче місце.

Структура ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" являє собою синтез структури виробництва і структури управління. У відповідності з структурою виробництва, формуються органи управління бригадами (бригадир, рада бригади), дільницями (начальник, рада майстрів), цехами і підприємствами в цілому. Взаємодіюча сукупність цих органів утворює структуру управління даним виробництвом. Наявність зв`язків, підпорядкованості і взаємодії між цими органами характеризує цю структуру як організаційну. Тобто, організаційна структура визначає склад і співвідношення різних ступенів в організації виробництва, а також форми цієї організації.

Процес формування організаційної структури полягає перш за все в закріпленні певних функцій за підрозділами апарату управління. Тобто, структура управління розглядається як необхідна форма реалізації функцій управління і функції управління визначають задачі органів управління. Тому в основі формування структури управління є виділення функцій управління, необхідних для нормального функціонування підприємства.

Виробнича структура ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" - це сукупність основних, допоміжних і обслуговуючих підрозділів підприємства, які забезпечують переробку входу системи у її вихід - готовий продукт з параметрами, заданими в бізнес-плані.

Характер побудови підрозділів, їх кількість визначається такими формами організації виробництва, як спеціалізація, концентрація.

Відповідно до поділу виробничих процесів на основні, допоміжні і обслуговуючі в ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" розрізняють основне, допоміжне і обслуговуюче виробництво, а до цього і відповідні цехи та господарства - основні, допоміжні і обслуговуючі.

В ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" використовується масове виробництво: вироби виготовляються у великій кількості; застосовується спеціалізоване і спеціальне устаткування; робочі місця спеціалізуються на виконанні однієї будь-якої операції; технологічний процес розробляється детально.

Аналізуючи допоміжне, обслуговуюче та підсобне господарство можна зробити наступні висновки: що за аналізований період наявним рухомим складом, структурою автомобільного парку, яка склалася у звітному періоді ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" могло б перевезти 1749,6 т вантажів. Фактично ж він склав лише 1701,2 т, тобто підприємство не використало наявні резерви збільшення обсягу перевезень. Основними резервами збільшення обсягу перевезень вантажів є скорочення цілоденних та внутрішньозмінних простоїв автомобілів, порожніх пробігів, підвищення техніко-експлуатаційних показників. Розрахунковий запас матеріалу повинен забезпечити безперебійну роботу виробництва. Тару і засоби пакування ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" виготовляє самостійно або отримує від спеціалізованих підприємств.

Список рекомендованої літератури

1. Алексеева М. Планирование деятельности фирмы. - М.: Финансы и статистика, 2007, - С.246.

2. Бондар І.Ю., Чаюн І.Ю. Планування виробничої програми підприємства та її ресурсне обґрунтування. - Київ. КДТЕУ. - 2000.

3. Бугулов В.Н. Ценообразование в условиях рынка.: - К.: МАУП. - 2006.

4. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством: графічне моделювання: Навчальний посібник.- К.: КНЕУ, 2000. - 457 с

5. Горфинкель В.Я. Экономика предприятия: Учебник. - М.:, 2000. - 367 с.

6. Ильин А.И. Планирование на предприятии/Учеб. пособие. В 2 ч. Ч. 1. Стратегическое планирование. - Мн.: ООО «Мисанта». - 2008. - С.296.

7. Ильин А.И. Планирование на предприятии/Учеб. пособие. В 2 ч. Ч. 1. Стратегическое планирование. Ч. 2. Тактическое планирование. - Мн.: ООО «Новое знание», - 2000, С. 719.

8. Ильин А.И. Управление предприятием: Справочник руководителя. - Мн.: Выш. шк., - 2007. - С.275.

9. Калина А.В. та ін. Сучасний економічний аналіз і прогнозування: Посібник. - К.:, 2009. -272 с.

10. Котлер Ф. Основы маркетинга: - М.: Прогресс, 2003.

11. Курочкин А.С. Организация производства: Учебное пособие. - К.:МАХП, 2001.-216с.

12. Ліпич Л.Г., Морозов В.О., Московчук А.Т. Організація виробництва. Мін. Освіти і науки України як навч. посібник - Луцьк: Ред. Видав. Відділ ЛДТУ, 2002. - 256.

13. Организация и планирование производства на предприятиях мясной и молочной промышленности / Б.И. Стерлигов и др.-М.: Агропромиздат, 1988.

14. Павлов В.І. Основи підприємництва: бізнес-планування /Навчальний посібник. Т.1. - Луцьк: Надстир'я, - 2008.

15. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. - Львів: „Магнолія плюс”, 2004. - 400 с.

16. Петрович И.М., Атаманчук Р.П. Производственная мощность и экономика предприятий. - М., 2000. - 246 с

17. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент: Навчальний посібник; Збірник вправ. - Львів: ДУ “Львівська політехніка”, 2009.-258с.

18. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. -в 2 т. - К.:, 2005. - 400 с.

19. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд. перераб и доп. - Мн.: ИП «Экоперспектива», - 2009. - С. 668.

20. Тельнов А.С. Організація виробництва. Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей. /Технологія уп. Поділля - 2-е вид.. доп - Хмельницький , 2002. - 141с.:табл.

21. Турченюк М.О., Полюхович О.Г. Управління використанням матеріальних ресурсів. - РДТУ. - Рівне. - 2009.

22. Турченюк М.О. Маркетинг. Ч.1 Стратегія і тактика маркетингової діяльності підприємства: Конспект лекцій. - РДТУ. - Рівне: 2007. - С.-81.

23. Турченюк М.О. Маркетинг. Ч.2 Стратегія і тактика маркетингової діяльності підприємства: Конспект лекцій. - РДТУ. - Рівне: 2008. - С.-137.

24. Тян Р.Б. Планирование деятельности предприятия. /Учебное пособие. - К.: МАУП. - 2008. - С.152.

25. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2000.-672с.

26. Фатхутдинов Р.А. Организация производства: Учебное пособие. - М.:ИНФРА - М, 2001. - 255.

27. Фатхутдинов Р.А., Сивкова Л.А. Организация производства. Практикум. - М.:ИНФРА-м, 2001. - 156с.

28. Эддоус М., Стэнсфилд Р. Методы принятия решений М.- 2007

29. Экономика, организация и планирование промышленного производства /В.И. Выборнов, Ф.П. Висюлин и. др. /Под общ. ред. Н.А. Лисицина. - Мн.: Выщ.шк., - 2000. - С.446.

30. Экономика предприятия: Учебник для вузов / под ред. В.П. Грузинова. - М.: Банки и биржи, 2003 - С. 203-218