Заходи по удосконаленню організації підготовки виробництва на підприємстві
Типи та методи організації виробництва. Організація виробничих процесів у просторі і часі. Порівняльна характеристика ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття". Аналіз економічної ефективності запровадження установки очищення стічних вод та знешкодження відходів.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 10.10.2012 |
Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
- Заходи по удосконаленню організації підготовки виробництва на підприємстві
- Вступ
1. Теоретико-методологічні основи основного виробництва
1.1 Види виробничих процесів
1.2 Принципи організації виробничих процесів
1.3 Типи та методи організації виробництва
1.4 Організація виробничих процесів у просторі і часі
2. Аналіз операційної діяльності ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»
2.1 Загальний аналіз основних техніко-економічних показників та оцінки роботи підприємства
2.2 Аналіз економічної ефективності запровадження установки очищення стічних вод та знешкодження відходів
2.3 Аналіз ефективності запровадження установки гідрокрекінгу
2.4 Порівняльна характеристика ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»
3. Заходи по удосконаленню організації підготовки виробництва на підприємстві ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»
Висновки
Використана література
Вступ
Прибуток є спонукальним мотивом і джерелом діяльності підприємства. Підприємство приводить у рух усі виробничі фактори - капітал, працю, природні ресурси - для створення продукту, його наступної реалізації та утворення доходу.
Загальний дохід підприємства - це сума доходу, отриманого підприємством від продажу певної кількості продукції. (Кількість проданого товару залежить від попиту на нього). Таким чином
TR=PxQ
де TR (Total Revenue) - загальний дохід підприємства або виручка підприємства, P (Price) - ціна, Q (Quanting) - кількість проданої продукції. Розрізняють такі види доходу: валовий і чистий.
Валовий дохід підприємства становить грошову виручку від реалізації продукту (виконання робіт чи послуг), інших матеріальних цінностей і майна підприємства (включаючи основні фонди) тощо, зменшену на суму постійних витрат підприємства. Якщо від валового доходу підприємства відняти ще й змінні витрати, то одержують суму чистого доходу підприємства.
Чистий дохід підприємства - це прибуток підприємства.
Поняття "дохід" ширше поняття "прибуток". Прибуток підприємства є складовою частиною доходу підприємства. Прибуток - це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.
Валова продукція за собівартістю складається із вартості основної, суміжної і побічної продукції рослинництва, тваринництва, підсобних підприємств і промислів, незалежно від того, реалізується вона споживачам чи використовується в своєму господарському обороті.
У собівартість продукції в галузях включаються всі витрати звітного (планового) року на виробництво і реалізацію продукції, а також зміни незавершеного виробництва порівняно з минулим роком.
Валова продукція робіт і послуг, виконаних на сторону, складається із собівартості робіт обслуговуючих виробництв, виконаних для сторонніх організацій, і тих, що виконані для покупців продукції при транспортуванні її. Ця сума визначається множенням собівартості одиниці роботи на обсяги робіт допоміжних виробництв, виконаних на сторону. Сюди входять роботи, виконані на сторону, ремонтними майстернями, а також затрати обслуговуючих та інших виробництв.
Необхідно зазначити, що у вартість продукції підсобних підприємств не включається вартість переробленої сировини.
1. Теоретико-методологічні основи основного виробництва
1.1 Види виробничих процесів
Виробничий процес - це поєднання предметів і знарядь праці з живою працею для задоволення потреб виробництва. (рис. 1.1.)
Рис. 1.1 Схема елементів виробничого процесу
Його елементами та поняттями є:
· предмети праці;
· знаряддя праці;
· жива праця (персонал);
· простір;
· час;
· задоволення потреб (продукція) 15.
Разом вони формують системне поняття “виробничий процес”. Суть цих понять можна виразити наступним чином:
Предмет праці - предмет, на який діє людина в процесі праці зі створення проміжного або кінцевого продукту для задоволення певних потреб 18.
Знаряддя праці - засоби виробництва (інструменти, пристрої, верстати тощо) якими користується людина у процесі праці (діє на предмети праці).
Жива праця - це свідома, доцільна діяльність людини, яка за допомогою знарядь праці діє на предмет праці для його перетворення та задоволення певних потреб.
Простір - місце протікання виробничого процесу.
Час - тривалість виробничого процесу.
Задоволення потреб - виготовлення продукції, надання послуг або виконання роботи для задоволення певних потреб відповідно до плану.
Виробничі процеси є трьох видів - основні, допоміжні, обслуговуючі.
Тому можна дати наступне визначення: виробничий процес - це сукупність основних, допоміжних та обслуговуючих процесів, у результаті яких вихідні матеріали перетворюються у готові вироби.
Своєю чергою основні виробничі процеси поділяються на: підготовчі (заготовчі), перетворюючі (обробні), заключні (складальні).
Взаємозв'язок виробничих процесів в організації наведений на рис. 1.2.
Основний процес виробництва має три етапи:
Підготовчий - це процес підготовки живої праці у просторі і часі і знарядь праці для перетворення предмету праці у корисний продукт.
Перетворюючий - це процес перетворення предмету праці шляхом зміни його форм, розмірів, фізичних або хімічних властивостей, зовнішнього вигляду, характеристик, показників, стану або потенціалу відповідно до плану або творчого задуму.
Заключний - це процес підготовки перетвореного предмету праці з наданням йому форми товару для передачі замовнику.
Допоміжний процес - це процес, що сприяє нормальному протіканню основного процесу з перетворення предмету праці шляхом безпосереднього забезпечення його обладнанням, інструментом, паливно-енергетичними ресурсами.
Обслуговуючий процес - забезпечує нормальний хід основних і допоміжних процесів шляхом виконання транспортних послуг, послуг з логістики на “вході” і “виході” та ін 22.
Рис. 1.2 Види і взаємозв`язки виробничих процесів в організації
Наведена вище схема характеризує процес взаємодії виробничих процесів в організації за ходом виробництва (по горизонталі).
За рівнем ієрархії (по вертикалі) виробничі процеси є:
виробничий процес на робочому місці - це будь-який вид процесу (основного, допоміжного, обслуговуючого), що протікає на конкретному робочому місці;
виробничий процес на рівні підрозділу - це процес, який протікає у підрозділі між робочими місцями;
міжцеховий виробничий процес - це процес, який протікає між підрозділами організації.
За складністю кожний із названих процесів може бути простим і складним.
Простий виробничий процес - це ряд послідовних операцій, результатом яких є виріб (рис. 1.3).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Складний виробничий процес - це поєднання декількох простих процесів (рис. 1.4).
Размещено на http://www.allbest.ru/
Організація виробничого процесу полягає у забезпеченні раціонального поєднання в просторі і часі основних, допоміжних і обслуговуючих процесів, а також людей і матеріальних елементів виробництва.
1.2 Принципи організації виробничих процесів
Незважаючи на різні відмінності, виробничі процеси можна організувати згідно з такими спільними принципами 15:
Спеціалізація - розчленування виробничого процесу на складові частини і закріплення за кожним підрозділом (цехом, дільницею, робочим місцем) виготовлення певного виробу (предметна спеціалізація) або виконання технологічного процесу (технологічна спеціалізація).
Пропорційність - однакова відносна продуктивність усіх виробничих підрозділів. Цей принцип передбачає рівномірне і повне завантаження обладнання з метою виконання виробничої програми без гальмування на “вузьких місцях” та недопущення нерівномірності завантаження чи простоювання устаткування.
Пропорційність визначається за формулою:
(1.1)
де - мінімальна пропускна здатність, або параметр робочого місця в технологічному ланцюзі (потужність, розряд робіт тощо);
- максимальна пропускна здатність.
Паралельність - одночасне виконання частин виробничого процесу (стадій, операцій) з метою створення необхідного “перекриття”. Коефіцієнт паралельності визначається за формулою:
(1.2)
де - тривалість стадій та операцій, що виконуються відповідно паралельно та послідовно.
Ритмічність - рівномірний випуск продукції в певні проміжки часу:
(1.3)
де - фактичний обсяг виконаної роботи за певний період (місяць, квартал) в межах плану;
- плановий обсяг робіт.
Прямоточність - це забезпечення найкоротшого шляху проходження виробами стадій і операцій виробничого процесу - від запуску матеріалів до виходу готової продукції.
Безперервність - означає зменшення перерви під час виробництва конкретних виробів. Визначається відношенням робочого часу до загальної тривалості процесу:
(1.4)
де - тривалість робочого часу;
- загальна тривалість процесу, яка включає простої або невикористання предмету праці між робочими місцями, на робочих місцях тощо.
Найповніше перелічені принципи відтворюються в умовах потокового виробництва.
1.3 Типи та методи організації виробництва
Під типом виробництва розуміють сукупність організаційно-технічних і економічних характеристик і особливостей поєднання факторів і елементів організації виробництва, обумовлених номенклатурою, масштабом і регулярністю випуску продукції.
Залежно від поєднання перелічених форм організації виробництва і його елементів розрізняють такі типи виробництва:
Одиничне (індивідуальне).
Серійне (дрібносерійне, середньосерійне, крупносерійне).
Масове.
Кожний тип виробництва характеризується певною завантаженістю робочих місць, кваліфікацією робітників, забезпеченістю технологій тощо.
Віднесення заводу до того чи іншого виробництва має умовний характер. На підприємстві і в його окремих цехах може мати поєднання різних типів виробництва.
Одиничне виробництво: вироби виготовляються в одиничних екземплярах; номенклатура виробів, що виготовляється - широка; застосовується універсальне устаткування; відсутнє закріплення певних операцій за окремими працівниками; висока кваліфікація працівників; відсутність детальної розробки технологічного процесу виготовлення виробу тощо. Ця форма поширена на дослідних заводах, які виготовляють складні вироби і системи спеціального призначення.
Серійне виробництво: виготовлення виробів партіями, які періодично повторюються; номенклатура виробів - обмежена, застосовується універсальне і спеціалізоване обладнання; групування робочих місць за технологічними і предметними принципами; закріплення за робочими місцями обмеженої кількості детале-операцій; середня кваліфікація робітників; детальна розробка технологічних процесів тощо. Ця форма поширена на підприємствах, які випускають складні вироби і системи спеціального призначення, що швидко змінюються за конструкцією.
Масове виробництво: вироби виготовляються у великій кількості; застосовується спеціалізоване і спеціальне устаткування; робочі місця спеціалізуються на виконанні однієї будь-якої операції; технологічний процес розробляється детально; робочі можуть мати порівняно невисоку кваліфікацію. Ця форма поширена для виробництва виробів широкого вжитку.
Тип виробництва визначає метод його організації: поточний, попартійний і одиничний.
Поточний метод організації виробництва базується на ритмічній повторюваності погоджених у часі і просторі основних, допоміжних і обслуговуючих операцій, що виконуються на спеціалізованих робочих місцях, розміщених по ходу технологічного процесу. Цей метод характерний для масового і крупносерійного типів виробництва.
Попартійний метод організації виробництва - це такий метод, при якому періодично виготовляється відносно обмежена номенклатура продукції в кількостях, визначених партіями їх випуску. Такий метод характерний для серійного типу виробництва.
Одиничний метод організації виробництва - це метод при якому виготовляється широка номенклатура продукції в одиничних примірниках.
У літературі зустрічаються й інші класифікації форм організації виробництва: індивідуальна, групова (непотокова), потокова; групова (технологічна), предметна, потокова.
Вибір методу організації виробництва визначається такими факторами:
· номенклатурою продукції;
· обсягом випуску продукції;
· періодичністю випуску продукції;
· трудомісткістю продукції;
· характером технології виробництва.
1.4 Організація виробничих процесів у просторі і часі
Організація виробничого процесу у просторі - це спосіб поєднання основних, допоміжних і обслуговуючих процесів на території організації з переробки її “входу” у “вихід”. Параметри прямих і зворотних зв'язків на “вході” визначають параметри функціонування процесів, а параметри процесів визначають параметри “виходу”. Це чітко можна прослідкувати на схемі, наведеній вище (рис. 1.1).
Організація виробничих процесів у просторі реалізується у виробничій структурі (по горизонталі і вертикалі). Тобто, щоби представити виробничий процес у просторі, необхідно накласти організаційну структуру на виробничу і визначити просторові зв'язки. На схемі це буде виглядати наступним чином (рис. 1.5). На схемі ліва частина зображає організаційну структуру, а права - виробничу структуру.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 1.5 Взаємозв'язки компонентів структури в організації виробничих процесів у просторі
С - секретаріат організації;1, 2, 3 - зв'язки управління організацією з виробництвом; ТГ - транспортне господарство;
Б - бухгалтерія; ПВ - підготовче виробництво; ЕГ - енергетичне господарство;
ДМ - директор з маркетингу; ПР1 Та ПРВ2 - перетворюючі виробництва;СГ - складське господарство;
КД - комерційний директор; ЗВ - завершуюче виробництво;
ТД - технічний директор; ІГ - інструментальне господарство;
ДВ - директор з виробництва; РГ - ремонтне господарство;
В структурі управління організацією на малюнку кільцями показані відділи. Це можуть бути:
Підлеглими ДМ - інформаційний відділ; відділ стратегічного маркетингу; відділ тактичного маркетингу.
Підлеглими КД - плановий відділ; фінансовий відділ; відділ аналізу ефективності.
Підлеглими ТД - СКБ; відділ головного технолога; відділ головного механіка.
Підлеглими ДВ - відділ АСУ виробництва; відділ оперативного управління виробництвом; відділ виробничо-календарного планування.
Основне виробництво: маленькими колами показані цехи, а квадратами дільниці.
З'єднання 1, 2, 3 показують зв'язки організаційної структури з виробництвом.
Для дотримання принципу прямоточності, тобто скорочення шляху проходження предмету праці в організаційних і виробничих структурах, необхідно розміщати підрозділи на території за ходом управлінських і виробничих процесів. Крім того, підрозділи одного функціонального і виробничого призначення на території повинні розміщатися поруч. Наприклад, спочатку один за одним повинні розміщатися відділи директора з маркетингу, потім комерційного директора тощо.
Одним із найважливіших завдань організації виробництва є скорочення часу виготовлення продукції, тобто виробничого циклу виготовлення.
Під виробничим циклом розуміють календарний період часу (години, дні, місяці, інколи роки) протягом якого предмет праці проходить усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюється на завершений продукт.
Тобто, організацію виробничого процесу у часі можна розглядати як спосіб поєднання у часі основних, допоміжних і обслуговуючих процесів з переробки “входу” організації у її “вихід”.
Виробничий процес складається з робочого періоду та перерв (рис. 1.6).
виробничий процес економічний ефективність
Рис. 1.6 Структура виробничого циклу
Таким чином, тривалість виробничого циклу складається з тривалості робочого періоду та перерв. Окремо виділяють час природніх процесів, які можуть бути у процесі виробництва (висихання деревини, час після термообробки, висихання бетону тощо).
Час технологічних операцій складається з часу підготовчо-заключних операцій (підготовка робочого місця; підготовка до роботи обладнання, інструменту, оснастки та зняття їх у кінці зміни) та часу виконання основних операцій.
Перерви у робочий час поділяються на організаційні (очікування звільнення робочого місця, затримка поставки комплектуючих тощо) та регламентовані (перерви на обід, на відпочинок).
У виробничому процесі виріб може бути лише у двох станах: його або обробляють, або він пролежує. Умовно виробничий цикл можна представити наступним чином (рис. 1.7).
Рис. 1.7. Виробничий цикл виробу
У загальному тривалість виробничого циклу дорівнює:
(1.5)
де: Тц - тривалість робочого періоду (тривалість обробки);
Тп - тривалість перерв (час пролежування).
У виробничому процесі бере участь і обладнання, яке також може перебувати у двох станах: або працює, або простоює.
Скорочення виробничого циклу є важливою задачею технології та організації виробництва. Скорочення тривалості робочого періоду (тривалості обробки) досягається головним чином за рахунок технічних (для основних операцій) і частково організаційних (для допоміжних операцій) заходів. До технічних заходів відносяться впровадження різних пристосувань, інструментів тощо, які дають змогу скорочувати час виконання основних операцій, а до організаційних - заходи, які сприяють зміні організації виробничого процесу і робочого місця.
У виробництві існує три види руху предметів праці - послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з них має свої особливості передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування та пролежування деталей.
На графіку виробництво предметів праці при цих видах руху виглядає наступним чином (рис. 1.8).
Рис. 1.8. Графік обробки п`яти виробів при різних видах руху:
а - послідовному; б - паралельному; в - послідовно-паралельному
При послідовному русі обробка кожного наступного виробу починається після закінчення обробки попереднього; при паралельному виді руху обробка виробів здійснюється одночасно; при послідовно-паралельному з використанням обох видів руху. Але якщо у перших двох випадках організація виготовлення є простою, то при послідовно-паралельному русі необхідно виконання певних умов, що буде розглянуто пізніше.
Організація виробництва партії виробів різних видах рухів має свої особливості.
При послідовному русі вироби передаються на кожну наступну операцію цілою партією після завершення обробки на попередній (рис. 1.9). При цьому устаткування на кожній операції працює без простоїв.
Рис. 1.9. Графік обробки партії деталей на п`яти операціях при послідовному виді руху.
У цьому прикладі кількість виробів у партії m=6, кількість операцій n=5, час обробки на кожній операції становить відповідно: t1'= 1хв., t2'= 2хв., t3'= 1хв., t4'= 3хв., t5'= 1хв.
У цьому випадку, коли n=5, а m =6
; ; ; ; (1.6)
+
++)= (1.7)
Для даного випадку тривалість обробки деталей (Тц) становить:
Тц = 6· (1+ 2 + 1+ 3 + 1) = 6 · 8 = 48 хв.
Перевагою послідовного руху є відсутність простоїв обладнання, а недоліком - велика тривалість виробничого циклу. Такий вид руху застосовується переважно в одиничному та дрібносерійному типах виробництва.
Для паралельного виду організації виробничого процесу характерним є перехід кожної деталі на наступну операцію негайно після завершення попередньої (рис. 1.10).
Рис. 1.10. Графік обробки партії виробів на п`яти операціях при паралельному виді руху
Тривалість циклу обробки Тц дорівнює:
Тц = А + Б + В (1.8)
A = t1+t2+t3+t4 (1.9)
Б = ( m - 1) t4 (1.10)
В = t5 (1.11)
Підставивши ці значення у формулу 7.4 отримаємо:
(1.12)
Позначивши
(1.13)
Отримаємо
+( m - 1) t4 (1.14)
де t4 - це найбільш тривала операція (головна), позначимо її tгол
Тоді:
+( m - 1) tгол (1.15)
При такому виді організації мають місце простої обладнання, оскільки є перерви між обробкою деталей на менш тривалих операціях.
У випадку, коли тривалість виконання різних операцій відрізняється у кратне число разів доцільно організовувати паралельні робочі місця кількість яких визначається кратністю тривалості операцій. Для попереднього прикладу: для 1-ї, 3-ї і 5-ї операції робоче місце; доля 2-ї робочі місця; для 4-ї робочі місця. З урахуванням цього будують графік обробки (рис. 1.11).
Тривалість циклу у такому випадку становить:
[M+( m - 1)] (1.16)
де: tм - тривалість найменшої операції;
М - кількість паралельних робочих місць.
Перевагою паралельного виду руху є найкоротша тривалість циклу обробки партії виробів, а недоліком - простої обладнання в межах обробки партії деталей, зумовлених різною тривалістю операцій.
Паралельний вид руху застосовується у масовому виробництві (потоковому виробництві).
Рис. 1.11 Графік обробки партії виробів на п`яти операціях при паралельному виді руху й організації паралельних робочих місць
Послідовно-паралельний вид руху поєднує у собі переваги послідовного та паралельного рухів виробів у виробництві.
Графік обробки партії виробів при послідовно-паралельному виді руху має такий вигляд (рис. 1.12).
Рис. 1.12 Графік обробки партії виробів при послідовно-паралельному виді руху
При побудові такого графіка потрібно дотримуватись таких правил: якщо наступна операція більш тривала, ніж попередня, тоді вона починається пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на попередній операції; якщо наступна операція менш тривала, ніж попередня, тоді вона завершується пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на цій операції.
Тривалість циклу при такому виді руху дещо більша, ніж при паралельному, але менша, ніж при послідовному, але відсутні простої обладнання в межах обробки партії деталей.
Послідовно-паралельний рух найчастіше застосовують у серійному виробництві.
2. Аналіз операційної діяльності ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»
2.1 Загальний аналіз основних техніко-економічних показників та оцінки роботи підприємства
ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" - підприємство паливного профілю і виробляє понад 20 видів нафтопродуктів. Перевагою підпримства є вигідне географічне положення в західній частині України. Розвинута транспортна інфраструктура дозволяє економічно вигідно відвантажувати готову продукцію в будь-яку точку України залізничним, автомобільним, а також трубопровідним транспортом.
Близькість до кордонів Західної Європи підсилює експортні можливості підприємства. Введення експлуатацію нафтогону від Жулино до Надвірної економічно покращить постачання нафти для переробки і дасть можливість знизити витрати на транспортування сировини.
Використання високоефективних каталізаторів в процесі виробництва високооктанових бензинів забезпечує їх якість і водночас конкурентність на внутрішньому ринку збуту. На ринку України в галузі нафтопереробки діють шість нафтопереробних заводів, які є конкурентами на ринку нафтопродуктів.
Частка ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" за обсягами переробки серед нафтопереробних заводів України становить в середньому 4,5% в рік, а по проектній потужності - 5%.
Значними конкурентами нафтопереробників України загалом, та ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" зокрема, є комерційні структури, які постачають нафтопродукти із-за кордону та реалізують їх на ринку України.
Підприємство працює, в основному, за давальницькою схемою з надання послуг з переробки нафти та інших послуг промислового характеру.
Використовуючи дані зі "Звіту Правління про підсумки фінансово-господарської діяльності ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" за 2006-2009 роки, можемо зробити аналіз роботи підприємства.
Таблиця 2.1 - Основні техніко-економічні показники роботи за 2006 - 2009 рр.
Показник |
Рік |
Абсолютне значення |
Абсолютний приріст |
Темп росту, % |
Темп приросту, % |
||||
базовий |
ланцюговий |
базовий |
ланцюговий |
базовий |
ланцюговий |
||||
Обсяг переробки нафти, тис.тон. |
2006 |
769,30 |
- |
- |
100,00 |
- |
- |
- |
|
2007 |
872,70 |
103,40 |
103,40 |
113,44 |
113,44 |
13,44 |
13,44 |
||
2008 |
865,60 |
96,30 |
-7,10 |
112,52 |
99,19 |
12,52 |
-0,81 |
||
2009 |
1485,50 |
716,20 |
619,90 |
193,10 |
171,62 |
93,10 |
71,62 |
||
прибуток, тис.грн |
2006 |
16724,50 |
- |
- |
100,00 |
- |
- |
- |
|
2007 |
2369,40 |
-14355,10 |
-14355,10 |
14,17 |
14,17 |
-85,83 |
-85,83 |
||
2008 |
3507,70 |
-13216,80 |
1138,30 |
20,97 |
148,04 |
-79,03 |
48,04 |
||
2009 |
25785,80 |
9061,30 |
22278,10 |
154,18 |
735,12 |
54,18 |
635,12 |
||
Фонд оплати праці, тис.грн |
2006 |
9595,90 |
- |
- |
100,00 |
- |
- |
- |
|
2007 |
10587,60 |
991,70 |
991,70 |
110,33 |
110,33 |
10,33 |
10,33 |
||
2008 |
14055,40 |
4459,50 |
3467,80 |
146,47 |
132,75 |
46,47 |
32,75 |
||
2009 |
15422,20 |
5826,30 |
1366,80 |
160,72 |
109,72 |
60,72 |
9,72 |
||
Середня спискова чисельність робітників, чол |
2006 |
1567,00 |
- |
- |
100,00 |
- |
- |
- |
|
2007 |
1507,00 |
-60,00 |
-60,00 |
96,17 |
96,17 |
-3,83 |
-3,83 |
||
2008 |
1486,00 |
-81,00 |
-21,00 |
94,83 |
98,61 |
-5,17 |
-1,39 |
||
2009 |
1527,00 |
-40,00 |
41,00 |
97,45 |
102,76 |
-2,55 |
2,76 |
||
Середня заробітна плата, грн |
2006 |
516,000 |
- |
- |
100,00 |
- |
- |
- |
|
2007 |
585,000 |
69,000 |
69,000 |
113,372 |
113,372 |
13,372 |
13,372 |
||
2008 |
788,000 |
272,000 |
203,000 |
152,713 |
134,701 |
52,713 |
34,701 |
||
2009 |
842,000 |
326,000 |
54,000 |
163,178 |
106,853 |
63,178 |
6,853 |
||
Витрати на 1 грн. товарної продукції, коп |
2006 |
86,98 |
- |
- |
100,00 |
100,00 |
- |
- |
|
2007 |
85,10 |
-1,88 |
-1,88 |
97,84 |
97,84 |
-2,16 |
-2,16 |
||
2008 |
91,90 |
4,92 |
6,80 |
105,66 |
107,99 |
5,66 |
7,99 |
||
2009 |
100,00 |
13,02 |
8,10 |
114,97 |
108,81 |
14,97 |
8,81 |
||
Продуктивність праці, грн |
2006 |
30,70 |
-56,28 |
- |
100,00 |
- |
0,00 |
- |
|
2007 |
29,50 |
-57,48 |
-1,20 |
96,09 |
-3,91 |
-3,91 |
-3,91 |
||
2008 |
60,20 |
-26,78 |
30,70 |
196,09 |
100,00 |
96,09 |
100,00 |
||
2009 |
44,72 |
-42,26 |
-15,48 |
145,67 |
-50,42 |
45,67 |
-50,42 |
На виконання рішень загальних зборів акціонерів ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" від 28.05.2009р., за звітний період 2009 року перероблено на давальницьких умовах 1485,5 тис. тонн нафти, що складає 100,4% проти плану. У порівнянні до 2008 року переробка нафти зросла на 619,9 тис. тонн, або на 71,6%.
В тому числі перероблено нафти українських родовищ 1100,6 тис. тонн, або 74,1%, російсько-експортної суміші 384,9 тис. тонн, або 25,9%.
Досягнуто глибини переробки нафти на рівні 67,9%, що є другим показником по нафтопереробній галузі серед шести заводів України.
Виробничі втрати за рік склали 0,73% при 0,9% по галузі. Використання виробничих потужностей з переробки нафти склало 57,1% при 41,5% по галузі. При цьому вироблено товарної продукції:
· у порівняльних цінах на суму 1,6 млрд.грн., що становить 162,0% проти 2008 року;
· у діючих цінах на суму 65,2 млрд.грн.
реалізовано товарної продукції на суму 65,2 млн.грн., або на 101% проти плану.
За звітний період витрати на переробку однієї тонни нафти збільшено на 8,10 грн., або на 14,97 % порівняно з минулим.
Рентабельність товарної продукції склала 3,4%, а рентабельність продажу по заводі склала 3,2%. При цьому отримано 25,4 млн.грн. прибутку. У звітному періоді завод випускав 26 видів продукції. (Додаток Б)
Як видно зростає обсяг переробки нафти починаючи із базового 2006 року. Особливо ріст обсягу нафти відбувся у 2009 році що складає 171,62% від минулого 2008 року і 193,10% відносно базисного 2006 року.
Прибуток фірми зростає протягом 2007-2009 років, і особливо зріс у 2009 році, що пов'язано з значним зростанням обсягу виробництва.
Але окрім цих змін, зростає фонд оплати праці протягом аналізованого періоду. Так у 2007 році він зріс на 10,33% щодо базисного і складає 10587,6 тис.грн а в 2008 році зріс на 32,75% відносно 2007 року, у 2009 році на 9,72 % відносно 2008 р. Знижується продуктивність праці протягом аналізованого періоду, тільки в 2008 році був її значний приріст.
Чисельність промислово-виробничого персоналу у 2009р. склала 1458 чоловік, що на 55 чоловік більше ніж у 2008 році, а середньо-облікова чисельність штатних працівників склала 1527 чоловік, при 1486 чоловік у 2008р.
Протягом 2009 р. було прийнято 316 чоловік, і звільнено 225 чоловік, із них:
· за власним бажанням - 120 чол.;
· за порушення трудової дисципліни - 18 чол.;
· за згодою сторін - 48 чол.;
· переведені в інші організації - 17 чол.
У 2009 р. 10 спеціалістів підвищили свою кваліфікацію на курсах і семінарах і 49 робітників підвищили кваліфікацію на виробничо-технічних курсах.
За звітний період навчено суміжних професій - 35 чол. Середньо-місячна зарплата на 2009 рік склала - 842 грн., що становить 106,8% проти 2008 р., а фонд оплати праці склав 15,7 млн.грн. або 110,5% проти 2008 року.
За 2009 рік сплачено до бюджетів всіх рівнів податків та обов'язкових платежів на суму 111,6 млн.грн. в тому числі: податку на прибуток у сумі 623,1 тис.грн. прибуткового податку з громадян на суму 3,1 млн.грн.
Крім цього сплачено до пенсійного фонду 4,9 млн.грн., в тому числі 110,2 тис.грн. оплачено пенсій працівникам, що вийшли на пенсію по другому списку.
Заборгованості по податках, зборах і обов'язкових платежах за 2009 рік немає. Також немає заборгованості з виплати заробітної плати. Згідно затвердженого "Плану технічного розвитку ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" за 2009р. освоєно 27,7 млн.грн., в т.ч. на капітальне будівництво 23,7 млн.грн., на придбання машин та обладнання 2,0 млн.грн., на капітальний ремонт 3,6 млн.грн. При цьому за 2009 рік введено основних фондів на суму 2,2 млн. грн. Крім цього у 2009р. проведено ремонтних робіт на суму 3,1 млн. грн. У таблиці 2.2 наведена динаміка активів ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття”
Таблиця 2.2 - Динаміка активів підприємства за 2009 р
Зміни |
% |
-7,9% |
-7,0% |
0,0% |
-0,5% |
-0,4% |
8,1% |
0,0% |
1,1% |
6,8% |
-1,5% |
-1,6% |
0,0% |
0,4% |
-0,3% |
1,6% |
-0,1% |
87,3% |
|
Сума, тис.грн |
20 089,1 |
3 541,5 |
1,3 |
-12,7 |
16 559,0 |
438178,7 |
10,7 |
11092,0 |
384150,3 |
13406,7 |
8178,1 |
551,1 |
5 142,8 |
-465,3 |
29 519,0 |
-724,8 |
457543,0 |
||
На кінець періоду |
В % до майна |
13,5% |
8,8% |
0,0% |
0,5% |
4,1% |
86,5% |
0,0% |
1,1% |
76,1% |
4,6% |
3,6% |
0,1% |
0,7% |
0,2% |
4,6% |
0,0% |
100 |
|
Сума, тис.грн |
132 184,8 |
86 404,3 |
20,7 |
5 281,3 |
40 478,5 |
849430,1 |
35,5 |
11 092,0 |
747386,2 |
45442,1 |
35 823,1 |
827,5 |
6 406,7 |
2 384,8 |
45 474,3 |
63,8 |
981678,7 |
||
На початок періоду |
В % до майна |
21,4% |
15,8% |
0,0% |
1,0% |
4,6% |
78,5% |
0,0% |
0,0% |
69,3% |
6,1% |
5,3% |
0,1% |
0,2% |
0,5% |
3,0% |
0,2% |
100 |
|
Сума, тис.грн. |
112 095,7 |
82 862,8 |
19,4 |
5 294,0 |
23 919,5 |
411 251,4 |
24,8 |
0,0 |
363235,9 |
32035,4 |
27645,0 |
276,4 |
1 263,9 |
2 850,1 |
15 955,3 |
788,6 |
524 135,7 |
||
Показники активу |
1. Необоротні активи: |
Основні засоби |
Нематеріальні активи |
Довгострокові фінансові інвестиції |
Інші необотні активи |
2. Оборотні активи |
Грошові кошти |
Короткострокові фінансові інвестиції |
Розрахунки з дебіторами |
Запаси і витрати |
Виробничі запаси |
Незавершене виробництво |
Готова продукція |
Товари |
Інші активи |
3. Витрати майбутніх періодів |
4. Разом майна (всього по активам) |
Необоротні активи, які характеризують виробничу потужність підприємства, на початок звітного періоду складали 112 095,7 тис. грн. або 21,1% від майна підприємства і збільшили на 17,9%, що говорить про тенденції росту виробничої потужності підприємства (основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво).
Збільшення вартості майна підприємства за звітний період пройшло за рахунок власних коштів на 125161,5 тис. грн., (Таблиця 3.3) за рахунок позикових коштів на 445 323,8 тис. грн. За рахунок власних коштів на початок періоду покривалося 31,7% майна підприємства, на кінець звітного періоду 18,2% майна підприємства. Збільшення активів на 457543,0 тис.грн. в кінці звітного періоду пройшло в основному за рахунок позичкових коштів. При цьому: за рахунок довгострокових кредитів банку 133031,4 або 29,1%
за рахунок короткострокових кредитів 13538,6 або 3,0%
за рахунок кредиторської заборгованості 70079,7 або 15,3%
за рахунок власних коштів 12219,2 або 2,7%
за рахунок інших зобов'язань 228674,1 або 50,0%.
В Таблиці 2.3 наведено дані для аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства.
Таблиця 2.3 - Аналіз ліквідності і платоспроможності ВАТ „Нафтохімік Прикапраття”
Показники |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Зміни |
|||
Власні оборотні кошти (ВОК), тис.грн. |
108983,8 |
234145,3 |
125161,5 |
|||
Частка ВОК в активах, % |
20,8% |
23,3% |
3,1% |
|||
Частка ВОК в запасах, % |
394,2% |
653,6% |
259,4% |
|||
Кредити банків і позики |
54940,4 |
201510,4 |
146570,0 |
|||
Розрахунки з кредиторами по товарним операціям |
274952,0 |
318031,7 |
70079,7 |
|||
Запаси й затрати (ЗЗ) |
32035,4 |
45442,1 |
13406,7 |
|||
Нормальні джерела формування запасів (ФЗ) |
411876,2 |
753687,4 |
341811,2 |
|||
Коефіцієнт покриття запасів |
0,8 |
0,6 |
-0,2 |
|||
Коефіцієнт покриття (загальний) |
1,36 |
1,38 |
0,02 |
|||
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
1,25 |
1,31 |
0,06 |
|||
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,33 |
0,45 |
0,12 |
Розрахунок Частки Власних Оборотних коштів в запасах розрахуємо 108983,8 / 27645 * 100 % = 394,2
на кінець періоду 234145,3 / 35823,1 * 100% = 653,6
коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховуємо за формулою
(2.1)
Ка.лпзп = 108983,9 / (54940,4+274952,0) = 0,33
Ка.лкзп = 234145,3 / (201510,4+318031,7) = 0,45
Здатність підприємства перетворювати оборотні активи в готівкові грошові засоби, здійснювати чергові платежі та виконувати грошові зобов'язання за рахунок легкомобілізуючих грошових засобів та активів визначає його платоспроможність.
Коефіцієнт покриття характеризується відношенням всіх поточних активів до зобов'язань, також вказує, яку частину зобов'язань по кредитам і розрахункам можна погасити, мобілізувавши всі оборотні засоби.
Згідно даних обробки коефіцієнт покриття склав: на початок періоду - 1,36; на кінець періоду - 1,38 і збільшився на 0,02.
Оптимальне значення показника лежить в межах 2 - 2,5. Тому, можна зробити висновок, що підприємство, яке аналізується з позиції фінансової стійкості і платоспроможності в цілому визначається як незадовільне.
Коефіцієнт швидкої ліквідності показує ймовірність погашення короткострокових зобов'язань при швидкій ліквідності підприємства (без обліку запасів). Він не повинен бути менше 1.
Згідно даних обробки коефіцієнт швидкої ліквідності склав: на початок періоду - 1,25; на кінець звітного періоду - 1,31 і збільшився на 0,06.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності - відношення найбільш мобільних оборотних засобів до короткострокових зобов'язань.
По даним обробки коефіцієнт абсолютної ліквідності склав: на початок звітного періоду - 0,33; на кінець звітного періоду - 0,45 і збільшився на 0,12.
Теоретично достатнім значенням цього показника рахується 0,2 - 0,25. Як видно на звітну дату абсолютна ліквідність дорівнює 0,45, тобто більш як достатньою.
Серед показників структури капіталу одним з розповсюджених є показник фінансової стійкості. Він визначається відношенням суми власних коштів до позичкових.
Коефіцієнт фінансової стабільності показує, скільки власних коштів отримано підприємством на одну грошову одиницю залучених коштів.
На початок звітного року підприємство використало на кожну одиницю власних коштів, вкладених в активи 2,15 одиниць залучених коштів. За звітний період співвідношення власних і залучених коштів зменшилось на 0,24 і склало 0,22 або на кожну одиницю вкладених в активи власних коштів припадає 4,50 одиниць залучених коштів.
Таким чином, до кінця звітного періоду кількість залучених коштів збільшилась, а значить фінансова залежність від зовнішніх джерел збільшилась. Фінансова стійкість підприємства збільшилась.
Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує фінансову залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування і визначається як відношення загальної суми джерел засобів валюти балансу.
По даних розрахунків коефіцієнт фінансової незалежності склав: на початок періоду - 0,32; на кінець періоду - 0,18, відхилення склало - 0,14.
Збільшення цього показника говорить про погіршення фінансового стану підприємства, але в загальному рахується, що сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування і якщо це співвідношення більше 0,5, то фінансування діяльності за рахунок залучених коштів здійснюється в допустимих нормах.
Коефіцієнт залежності від довгострокових зобов'язань визначається відношенням суми довгострокових зобов'язань до суми власних і прирівняних до них коштів.
По даних розрахунків коефіцієнт залежності від довгострокових зобов'язань склав: на початок періоду - 0,33; на кінець періоду - 1,05, відхилення склало 0,72.
Збільшення цього показника говорить про зменшення фінансової залежності підприємства від довгострокових зобов'язань.
На підприємстві ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" є такі види соціальних гарантій працівників.
1. Одноразові виплати працівникам, що відзначилися при виконанні особливо важких виробничих завдань.
Одноразові преміювання робітників, керівників, спеціалістів та службовців ВАТ, що відзначилися при виконанні особливо - важливих виробничих завдань застосовуються з метою оперативного і прискореного вирішення термінових, непередбачуваних завдань, спрямованих на підвищення ефективності виробництва і відносяться на валові затрати.
До особливо важливих виробничих завдань відносяться:
· виконання додаткових виробничих завдань із збільшенням об'єму виробництва, з введення в експлуатацію об'єктів з охорони праці та навколишнього середовища;
· скорочення строків введення в експлуатацію нового устаткування, освоєння нового технологічного процесу;
· впровадження заходів щодо вдосконалення організаці праці на підприємстві;
· виконання робіт спричинених непередбачуваними обставинами - ліквідацією аварій, усунення неполадок, наслідків стихійного лиха;
· вдосконалення термінових завдань у стислі терміни;
· виконання додаткових робіт з реконструкції діючого обладнання;
· дострокове забезпечення обладнаннями, матеріалами.
Розміри премій за виконання завдань встановлюються диференційовано з залежності від складності завдання і термінів його виконання, але не більше 50% оскладу чи місячної тарифної ставки.
Затвердження особливо важливого виробничого завдання проводить начальник цеху, підрозділу, де вказуються конкретні строки виконання робіт і розміри премій, а також список працівників, що приймали безпосередню участь у виконанні і організації виконання особливо важливого завдання з вказанням розміру премій. Про виплату премії за виконання особливо важливого виробничого завдання видається наказ по ВАТ, оформлення наказу проводить УТР. Контроль за виконанням вищевказаного завдання здійснюється відділом чи головним спеціалістом в чию компетенцію входить виконання робіт з особливо важливих завдань.
2. Доплати працівникам ВАТ за виконання поряд із своєю роботою обов'язків тимчасово відсутніх працівників.
До стажу роботи, який дає право на одержання виплати на оздоровлення зараховується:
· стаж роботи на ВАТ (обчислюється станом на 1 січня);
· час навчання на курсах підвищення кваліфікації з відривом від виробництва;
· робота на попередньому місці, якщо працівник прийнятий на ВАТ за переводом;
· час відпустки по догляду за дитиною;
· час перебування на виробничих посадах;
· час служби у Збройних Силах України, якщо працівник до служби працював на ВАТ;
· час навчання у ВУЗі, якщо працівник до навчання працював на ВАТ.
Дана виплата проводиться один раз в рік.
Одноразова виплата на оздоровлення виплачується при наданні чергової відпустки працівникові спискового склад ВАТ, тривалістю не менше 14 календарних днів згідно з наказом про відпустку. У випадку поділу відпустки на частини, виплата на оздоровлення виплачується один раз.
4. Виплата у зв'язку з ювілеями працівниками ВАТ.
Дана одноразова виплата проводиться працівникам ВАТ за довголітню і високопродуктивну працю при досягненні 50 - ти річного для жінок та 60 - ти річного для чоловіків віку від дня народження.
від 1 до 10 років |
від 10 до 20 років |
||
50 років |
100 грн. |
200 грн. |
|
55 років жін. |
150 грн. |
250 грн. |
|
60 років чол. |
150 грн. |
250 грн. |
більше 20 років
50 років - посадовий оклад або місячна тарифна ставка
55 років - жінкам - посадовий оклад або місячна тарифна ставка
60 років - чоловікам - посадовий оклад або місячна тарифна ставка.
Дана виплата відноситься на валові витрати.
Працівникам, які на протязі року, перед досягненням ювілеїв, мають стягнення за порушення виробничої, трудової дисципліни, чи мали інші правопорушення (поява на роботі в нетверезому стані чи скоєння крадіжки) дана виплата не проводиться.
5. Виплата при народженні дитини.
Виплата при народженні дитини працівницею становить 100 грн. Дана виплата відноситься на валові витрати.
6. Виплата при звільненні за заявою у зв'язку з виходом на пенсію.
Якщо працівник подає заяву на звільнення з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію здійснюється виплата в розмірі двох посадових окладів, які відносяться на валові витрати.
7. Виплата у зв'язку зі смертю працівника ВАТ, батьків чи членів сім'ї працівника.
Виплата у зв'язку зі смертю працівника ВАТ проводиться у розмірі 500 грн.
Виплата у зв'язку зі смертю чоловік (жінки) або дітей працюючого проводиться у розмірі 200 грн.
Виплата у зв'язку зі смертю батьків працюючого проводиться у розмірі 100 грн.
Всі вищевказані одноразові виплати відносяться на валові витрати відповідно до пункту 5.6.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" та діючих нормативних актів.
2.2 Аналіз економічної ефективності запровадження установки очищення стічних вод та знешкодження відходів
Недавно відома німецька фірма побудувала на території ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»установку очищення стічних вод та знешкодження відходів, вартістю 2,1 млн. євро, що дасть можливість різко зменшити видатки за забруднення навколишнього середовища та створити замкнутий цикл водопостачання підприємства та відмовитись від забору великої кількості чистої води з ріки Бистриця Надвірнянська.
Для оцінки ступеня впливу нововведень технічного характеру на результативність діяльності підприємства, використаємо загальний методичний підхід, суть якого зводиться до обчислення за спеціальними формулами основних показників, що характеризують економічну ефективність тієї сукупності запроваджених протягом року нових технічних нововведень. Зокрема варто обчислювати такі техніко-економічні показники:
¦ Приріст обсягу виробленої продукції (за формулою 2.3.1):
?VВп = (19*490807,4 / 780100000)*100 = 1,2%,
де Вп1 = 790200000 / 1610 =4490807,4 (грн. / осіб)
LВп = 36784 / (1760*1,1) = 19 осіб
¦ Приріст фондоозброєності праці (за формулою 2.3.3):
?f = 101-(50650000/((1610+19)*31459,6*100)=101-98,8=2,2%,
де f0=50650000/1610=31459,6 (грн./осіб)
¦ Приріст фондовіддачі: (за формулою 2.3.4)
?F=99(780100000(100-1,2))/(15,4*50650000)*100=20%,
де F0=7800100000/50650000=15,4
¦ Частка економії (%)від запровадження технічних новин у загальних витратах на виробництво продукції: (за формулою 2.3.5)
еr=(19*1250)/(780100000-78700000)*100=0,003%
¦ Приріст рентабельності виробництва: (за формулою 2.3.6)
?R=153,9-(78700000(100-1,2))/50650000*100=40%.
Зроблені за таким методичним підходом розрахунки середніх показників свідчать про істотний вплив технічних нововведень на ефективність виробництва на ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», а саме: обсяг виробленої продукції в розрахунковому році збільшився на 1,2%, приріст фондоозброєності - на 2,2%, приріст фондовіддачі - на 20%, а приріст рентабельності виробництва - на 40%.
Розрахуємо загальні результати технічних нововведень за формулою 2.3.1:
Рт=21078750+5160000=2638750 (грн.),
Де (за формулою 2.3.2) Рt0=5,5 тис. грн.*365*10,5=21078750 (грн.)
(за формулою 2.3.3) Рtс=4,3 млн. грн.*1,2 млн. грн.=5,16 млн. грн.
Отже, з введенням в дію даної установки, значно покращився стан екології (викиди в атмосферу, утилізація відходів нафтопродуктів), як на території ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», так і на прилеглій місцевості. Уловлений нафтопродукт повертається назад у виробництво, що дає змогу зменшити нормативні втрати при транспортуванні, переробці та зберіганні нафти, нафтопродуктів. Вартісна оцінка соціальних і екологічних результатів використання технічного нововведення становить 5,16 млн., що у загальних результатах технічного нововведення становить 24%.
Розрахуємо сумарні витрати на реалізацію технічного нововведення (за формулою 2.3.4):
Вт=13,65+1,2=14,85 (млн.грн.)
Хоча і витрати на реалізацію технічного нововведення є великі,та вони окуповують себе, оскільки ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», у зв`язку з введенням в дію даної установки, зменшило плату за використання природних ресурсів, що зменшує видатки підприємства.
А, так як підприємство ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» функціонує за умов ринкових економічних відносин, то між контрагентами виробництва для оцінки внутрішньогосподарського, комерційного, економічного ефекту від створення і використання технічних нововведень,розрахуємо показник прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (за формулою 2.3.6):
Пt=79,5-48,3-11,4=19,8 (млн. грн.)
Отже, з даних розрахунків видно, що введення в експлуатацію даної установки є позитивним фактором для ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», оскільки прибуток є досить великим, зважаючи на собівартість продукції та загальну суму виплат з балансового прибутку підприємства та податків у році.
Визначимо також точку беззбитковості даного інноваційного проекту за формулою 2.3.7:
Тб=780000/(5500000-4300000)=0,65.
Отже, можна стверджувати, що даний інноваційний проект є ефективним та стійким, адже його значення знаходиться в рамках 0,6 - 0,7.
2.3 Аналіз ефективності запровадження установки гідрокрекінгу
В 2007-2008 році на ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» відомою американською фірмою планувалося збудувати сучасну установку гідрокрекінгу, яка дає можливість різко покращити якість дизельного пального і довести його до міжнародних стандартів по вмісту сірки та інших домі шків. Враховуючи близькість до країн Західної Європи, це дає можливість відправляти продукцію на експорт, отримуючи валютні надходження. Та тільки у 2009 році її привезли і ще не зібрали.
Використовуючи статистичну оцінку темпів дифузії інновацій у виробництво, розрахуємо такі показники:
¦ Рівень нової продукції (Jн), виготовленої підприємством в загальному обсязі вироблюваних товарів, який визначається за формулою 2.3.7:
Jн=600000/960000*100=62,5%
¦ Коефіцієнт оновлення продукції (Кон) і визначається за формулою 2.2.8:
Кон=3000000/3840000=0,78
¦ Коефіцієнт вибуття застарілої продукції, яка не відповідає сучасним потребам споживачів (Квиб) і визначається за формулою 2.3.9:
Квиб=1800000/3300000=0,54
Отже, з вище наведених показників випливає, що рівень оновлення підприємства новою продукцією складає 62,5%. Саме введення технічних новинок сприяє збільшенню можливості виробництва продукції, що відповідає установленим нормам і ГОСТам. Проте, згідно європейських стандартів якість нафтопродуктів повинна відповідати підвищеним нормам та вимогам по вмісту шкідливих речовин, які мають бути зведені до мінімуму (вміст сірки в нафтопродукті має вкладатися в норми ЄВРО-2 і ЄВРО-4, що характеризують екологічну чистоту та якість устаткування сучасного автомобільного транспорту).
Якщо розуміти інноваційну діяльність як процес, який включає комплекс робіт, починаючи від зародження інноваційних ідей, здійснення фундаментальних досліджень, прикладних досліджень до конструкторських розробок та їх впровадження у виробництво, то ефективність науково-технічного процесу буде визначатися успішною діяльністю спеціалістів у цій сфері, тому що саме від них надходить перший імпульс. Отже, на науково-дослідні і дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) припадає найвідповідальніша роль в інноваційному процесі.
ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» наймає висококваліфікованих спеціалістів, які впроваджують інновації у виробництво. Про це свідчать коефіцієнт оновлення продукції (0,78) та коефіцієнт вибуття застарілої продукції (0,54), тобто на підприємстві переробляють сировину і відправляють на збут високоякісну нафто продукцію.
Можемо оцінити ефективність інвестиційного проекту за допомогою методів теперішньої вартості, індексу рентабельності та дисконтованого періоду окупності.
Чиста теперішня вартість даного інвестиційного проекту (за формулою 2.3.10) буде становити:
NPV=7500000/(1+0,15)1+5960000/(1+0,15)2+5400000/(1+0,15)3+4960000/ (1+0,15)4+373500/(1+0,15)5+2960000/(1+0,15)6+2105000/(1+0,15)7+1560000/ (1+0,15)8+990000/(1+0,15)9-20000000=2164568 грн.
Оскільки NPV > 0, то це означає, що даний інвестиційний проект є ефективний, а після його реалізації підприємство отримає прибуток у розмірі 2164568 грн.
Індекс рентабельності інвестицій (за формулою 2.3.11) становить:
РІ=22164568/20000000=1,11
Оскільки РІ>1, то проект ефективний - капітал ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» після реалізації цього проекту в розрахунку на 1 вкладену гривню збільшиться в 1,11 рази.
Розрахунок дисконтованого періоду окупності:
? за перший рік за даними інвестиційного проекту має становити 6521739,1 грн. з вкладених 20000000 грн., тобто, для повного повернення початкових інвестицій ще необхідно:
20000000-6521739=13478261 грн.
? дисконтова ний грошовий потік у другому році за даними інвестиційного проекту має становити 4515151,5 грн., тобто для повного повернення початкових інвестицій буде потрібно :
13478261-4515151,5=8963110 грн
? у третьому році дисконтований грошовий потік має становити 3552631,6грн., тому для повног повернення початкових інвестицій ще буде потрібно:
8963110-3552631,6=5410478,4 грн.
? у четвертому році дисконтований грошовий потік має становити 2850574,7 грн., тому для повног повернення початкових інвестицій ще буде потрібно:
5410478,4-2850574,7=2559903,7 грн.
? у п`ятому році дисконтований грошовий потік має становити 1858208,9грн., тому для повног повернення початкових інвестицій ще буде потрібно:
2559903,7-1858208,9=701694,8 грн.
? дисконтований грошовий потік у шостому році, за даними проекту має становити 1281385,2 грн., тобто, саме в цьому році початкові інвестиції повністю повернуться. Тоді необхідно визначити, за яку частину шостого року окупиться решта інвестицій (701694,8 грн.):
701694,8 / 1281385,2=0,55 року.
Таким чином, дисконтова ний період окупності становить 5,55 року.
Отже, внаслідок реалізації даного інвестиційного проекту, ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» отримає прибуток в розмірі 2164568 грн., його капітал на 1 вкладену гривню збільшиться в 1,11 раз, а початкові інвестиції окупляться за 5,55 року, тому підприємство зробило раціональний крок, ухваливши цей проект.
2.4 Порівняльна характеристика ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»
Сьогодні проявом НТП у нафтопереробній промисловості вважають перехід НПЗ з простої технологічної схеми, де глибина переробки нафти становить тільки 30%, на класичну (80% і вище) та на глибину (90% і вище). При цьому питомі капітальні вкладення зростають від 116 млн. дол. США на 1 млн. т/рік потужностей НПЗ до 184 млн. дол. США і до 307 млн. дол. США, а активна частина основного капіталу - від 39,5% до 49,8% і 58,4% відповідно. За оптимального завантаження та збалансованості виробничих потужностей з одночасним ефективним використанням зростання фондоозброєння праці на інноваційних НПЗ можливе значне підвищення маржі нафтопереробки.
Енергозбереження в сучасних умовах розглядається як одна з головних умов прискореного розвитку економіки. У той же час в Україні спостерігаються кризові явища на ринку нафтопродуктів. Для їхнього подолання необхідно модернізувати нафтопереробну промисловість. Проявом кризи можна вважати значне скорочення постачання нафти в Україну, яке за 2008 рік становило 6,8млн.т., або 28,5%; у тому числі на Одеському НПЗ - 2,2 млн. т., або 61,5%; Херсонському НПЗ - 2 млн. т., або 67,8%; Дрогобицькому НПЗ - 1,2 млн. т., або 53,6%; Лисичанському НПЗ - 0,81 млн. т., або 12,1% і КременчуцькомуНПЗ - 0,8 млн. т., або 12,6%. Також зменшився показник використання середньорічної потужності первинної переробки нафти - від 41,5% у 2007 р., до 34,1% у 2008 р., або на 7,4% і на Одеському НПЗ становив 38,71%, Дрогобицькому НПЗ - 37,6%, Лисичанському НПЗ - 37,6% і Кременчуцькому НПЗ - 32,2% і лише на Надвірнянському НПЗ - 79,5%, завдяки сучасному обладнанню (імпортні насоси, теплообмінники), грамотного його використання, своєчаснихи біжучих і планових капітальних ремонтів, високої кваліфікації обслуговуєчого персоналу, використання високоефективних імпортних каталізаторів.
Подобные документы
Природно-економічна характеристика господарства "Відродження". Фактичний стан виробництва і економічної ефективності яєць за 3 роки. Організація основних виробничих процесів та зберігання продукції. Визначення планової собівартості одиниці продукції.
курсовая работа [62,6 K], добавлен 26.11.2013Види, принципи та методи організації виробничих процесів. Організаційно-економічна характеристика ВАТ "Сумський мясокомбінат". Аналіз управління підприємством, форми його організації і діяльності допоміжного, обслуговуючого та підсобного господарства.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.07.2010Визначення організації та форми організації кожної зі сторін суспільного виробництва, продуктивних сил і відносин економічної власності. Характеристика натурального господарства. Причини виникнення товарного виробництва. Власність як економічна категорія.
реферат [18,7 K], добавлен 03.02.2010Теоретичні основи планування підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства "Шахта ім. Артема". Визначення економічної ефективності виробництва на підприємстві і планування щодо її підвищення.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 25.08.2010Теоретичні основи економічної ефективності виробництва. Організаційно-економічна характеристика КСП ім. Карла Маркса, аналіз його стану розвитку виробництва продукції. Основні напрямки підвищення економічної ефективності виробництва продукції (молока).
курсовая работа [969,8 K], добавлен 12.07.2010Методи організації індивідуального виробництва. Організація робочого місця, поточного виробництва, синхронізованого виробництва. Виробнича і соціальна інфраструктура. Визначення типів і кількості верстатів. Способи синхронізації складальних операцій.
контрольная работа [22,4 K], добавлен 23.10.2010Огляд організаційних типів виробництва. Сутність і завдання організації праці. Поділ і кооперація праці; обслуговування робочих місць. Вивчення основ нормування праці та основні методи встановлення норм. Матеріальне та моральне стимулювання працівника.
курсовая работа [101,4 K], добавлен 31.08.2014Напрями розвитку свинарства в Україні. Аналіз впливу науково-технічного прогресу на розвиток свинарства. Розрахунок ефективності виробництва на підприємстві. Шляхи вдосконалення організації виробництва свинини. Структура сільськогосподарських угідь.
курсовая работа [72,7 K], добавлен 02.05.2019Загальна характеристика ПП "Детроком". Стан безпеки організації у різних сферах її функціонування. Аналіз зовнішніх та внутрішніх загроз для організації, їх причин та можливих наслідків. Принципи і заходи забезпечення економічної безпеки організації.
курсовая работа [248,0 K], добавлен 28.03.2014Вивчення поняття та сутності технічного обслуговування виробництва на підприємстві. Нормативно-правове забезпечення та методичні підходи до його організації. Аналіз показників процесу організації та технічного обслуговування виробництва на ПП "Ларіс".
дипломная работа [94,5 K], добавлен 15.09.2010