Економічна ефективність, облік витрат на виробництво продукції рослинництва та шляхи їх удосконалення у колективному сільськогосподарському підприємстві "Сонячне" Миколаївського району

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що у 2010 році всі показники забезпеченості виробничими ресурсами та ефективності їх використання мають тенденцію до зростання. Забезпеченість господарства виробничими ресурсами була найкращою, найбільшою та найповнішою у 2010 році, хоча по деяким показникам і спостерігається зменшення. Щоб підвищити економічну ефективність рослинництва, треба, насамперед, підвищувати врожайність сільськогосподарських культур, товарність продукції, а також взагалі господарську організацію виробництва.

Таблиця 2.4. Забезпеченість КСП «Сонячне» виробничими ресурсами та ефективність їх використання

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 рік в%
				2008 року	2009 року
Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві:
- сільськогосподарських угідь, га	53,33	48,40	58,89	110,42	121,69
- основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн.	4,55	4,59	4,16	91,31	90,48
- енергетичних потужностей, к.с.	105,73	99,50	112,65	106,55	113,21
Припадає на 100 га сільськогосподарських угідь:
- основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис. грн.	8,54	9,49	7,06	82,69	74,35
- енергетичних потужностей, к.с.	198,24	205,61	191,28	96,49	93,03
Одержано на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.:
- валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2005 р.)	37,13	33,74	43,65	117,56	129,38
- товарної продукції	45,33	40,38	66,19	146,01	163,92
- прибутку	-7,21	-1,91	11,46	х	х
Одержано на одного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві, тис. грн.:
- валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2005 р.)	19,80	16,33	25,71	129,81	157,44
- товарної продукції	24,18	19,54	38,98	161,23	199,47
- прибутку	-3,84	-0,92	6,75	х	х
Фондовіддача, грн./грн.	4,35	3,55	6,18	142,16	174,01
Рівень рентабельності, %	-13,72	-4,51	20,93	х	х
Норма прибутку, %	-9,00	-1,89	12,69	х	х

Підвищення цих показників можна досягти шляхом застосування інтенсивного виробництва. Інтенсивне виробництво рослинництва означає додаткові капіталовкладення, які характеризуються застосуванням до землі найбільш досконалих засобів виробництва. Це можна зробити шляхом впровадження та застосування:

- механізації та автоматизації;

- меліорації;

- хімізації;

- електрифікації;

- ресурсо- та енергозберігаючих технологій;

- біотехнологій;

- спеціалізації та раціональної концентрації;

- прогресивних форм організації та оплати праці.

Основними показниками, що характеризують ефективність сільськогосподарського виробництва є:

- валова продукція у поточних цінах - це основоположний (первісний) результат, матеріальна і вартісна основа існування інших видів кінцевого результату підприємства;

- товарна продукція, або грошова виручка від реалізації частини валової продукції, що набула товарної форми;

- чиста продукція і прибуток - кінцеві результати підприємства, що повною мірою відображають ефективність виробництва, можливості його розширеного відтворення, ступінь вигідності виробництва, валової, товарної та кінцевої продукції в даних природних умовах.

Найбільш важливим економічним показником господарської діяльності є прибуток - додаткова вартість, що створюється в процесі виробництва. Чим краще працює підприємство, тим більший воно одержує прибуток, тим міцніший його економічний стан і положення на ринку сільськогосподарської продукції. Лише маючи достатню масу прибутку підприємство може своєчасно, з врахуванням кон'юнктури ринку, переорієнтувати виробництво, придбати нові, більш продуктивні засоби виробництва, впровадити передові технології і завдяки цьому забезпечити високу конкурентоспроможність виробленої продукції.

В умовах ринкової економіки дуже важливим є аналіз господарської діяльності підприємства, особливо за даними бухгалтерського балансу. Баланс, як зведений документ бухгалтерського обліку має важливе практичне значення для проведення економічного аналізу, інформаційного забезпечення зовнішніх і внутрішніх споживачів, відображає фінансове становище і результати господарської діяльності.

Розглянемо основні показники, що характеризують фінансове становище КСП «Сонячне» Миколаївського району.

Розвиток підприємства значною мірою зумовлений фінансовим становищем, яке характеризується наявністю майна, власного авансованого капіталу, позичкового капіталу. Останній повинен залучатися лише у тому випадку, коли рентабельність власного капіталу значно перевищує кредитні процентні ставки за користування залученим капіталом.

Для того, щоб визначити власність (самостійність) підприємства використовують коефіцієнт власності (самостійності, автономності), який характеризує незалежність фінансового стану сільськогосподарського підприємства від позичкових коштів. Він показує, яку частку становлять власні кошти в загальній сумі джерел, а розраховується відношенням суми власних коштів до валюти пасиву балансу і повинен бути > 0,5 (власних коштів > 50%).

К_В = (К₃₈₀ + К₄₃₀): К₆₄₀

В КСП «Сонячне» коефіцієнт власності становить:

на початок 2010 року: 3516: 4985 = 0,71

на кінець 2010 року: 3621: 4558 = 0,79

Коефіцієнт розрахункової платоспроможності (К_р.п.) визначається відношенням суми залишків по статтях коштів, короткострокових фінансових вкладень, товарів і готової продукції до суми залишків по непогашених кредитах та поточної кредиторської заборгованості:

К_р.п. = ((130 + (сума 150…..250)): 620

К_р.п. на початок року: (91+601+11+6+52): 1330 = 0,57

К_р.п. на кінець року: (415+134+623+23+126+20): 798 = 1,68

Розрахункова платоспроможність господарства збільшилася протягом звітного періоду в 2,9 разів.

Крім розрахункової платоспроможності фахівці розрізняють також грошову і ліквідну платоспроможність.

Коефіцієнт грошової платоспроможності (К_г.п.) (його ще називають коефіцієнтом абсолютної ліквідності), визначається відношенням суми залишків по статтях грошових коштів і короткострокових фінансових вкладень до суми залишків по непогашених кредитах та поточної кредиторської заборгованості:

К_г.п. = К₂₃₀ + К₂₄₀: К₆₂₀

К_г.п. на початок року: 6: 1330= 0,01

К_г.п. на кінець року: 126: 798 = 0,16

Розрахований коефіцієнт платоспроможності свідчить про недостатній обсяг необхідних грошових коштів на рахунках підприємства.

Коефіцієнт ліквідної платоспроможності визначається:

К_л.п. = К₂₆₀: ((К₃₈₀ + К₄₃₀ + К₄₈₀ + К₆₂₀) - К₀₈₀)

К_л.п. на початок року: 2656: ((3516+139+1330) - 2329) = 1,0

К_л.п. на кінець року: 2738: ((3621+139+798) - 1820) = 1,0

Розраховані коефіцієнти ліквідної платоспроможності свідчать про наявність у підприємства оборотних засобів для ліквідації своїх боргових зобов'язань.

Ліквідність - це здатність за необхідності своєчасно погасити фінансові і матеріальні зобов'язання у повному обсязі перетворенням матеріальних цінностей і цінних паперів у гроші. Доцільно проаналізувати основні показники ліквідності за фактичними даними досліджуваного господарства у звітному році (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Розрахунок показників ліквідності КСП «Сонячне»

Показники	Норматив	Методика розрахунку (код рядка балансу)	2010 рік	Відхилення, (+,-)
			на початок року	На кінець року
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2 - 0,35	(230+240):620	0,01	0,2	+ 0,19
Коефіцієнт загальної ліквідності	0,7 - 1,0	(У150…250):620	0,6	1,2	+ 0,6
Коефіцієнт покриття	1	260/620	2,0	3,4	+1,4

Розглянувши дані таблиці 2.5, можна зробити висновок, що значення показників ліквідності в аналізованому господарстві знаходяться на високому рівні. Значення коефіцієнта покриття вказує на те, що господарство, реалізувавши всі свої оборотні активи, зможе покрити свої зобов'язання.

Проаналізувавши всі наведені вище коефіцієнти, можно зробити висновок, що в КСП «Сонячне» задовільний фінансовий стан, тобто реалізувавши всі ліквідні активи, господарство буде в змозі за необхідності розрахуватися з наявними на цей час борговими зобов'язаннями. Однак для оновлення техніки та обладнання потрібно буде залучати кредити.

2.2 Динаміка виробництва та реалізації продукції рослинництва

Виробництво продукції рослинництва займає провідне місце серед інших галузей в господарстві в цілому. З метою оцінки динаміки розвитку, питомої ваги цієї галузі в економіці досліджуваного господарства за даними статистичних форм №29-сг (річна) «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» і №50-сг (річна) «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» визначимо питому вагу галузі рослинництва за останні три роки в економіці господарства в цілому (табл. 2.6).

Таблиця 2.6. Місце галузі рослинництва в економіці КСП «Сонячне» в середньому за 2008-2010 роки

Показники	По господарству	Озима пшениця	Ячмінь озимий	Ячмінь ярий	Соняшник на зерно	Інша продукція рослинництва	Озима пшениця	Ячмінь озимий	Ячмінь ярий	Соняшник на зерно	Інша продукція рослинництва
							до господарства, %
Площа посіву, га	2976	1039	220	487	963	267	34,9	7,4	16,4	32,4	9,0
Вартість реалізованої продукції, тис. грн.	2328,0	903,4	167,2	220,4	838,7	198,2	38,8	7,2	9,5	36,0	8,5
Виробничі витрати, тис. грн.	2214,9	1133,9	205,6	173,5	497,6	204,2	51,2	9,3	7,8	22,5	9,2
Прибуток (збиток), тис. грн.	113,1	-230,5	-38,4	46,9	341,1	-6,0	х	х	41,5	301,7	х

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що найбільшу посівну площу зайнято під озиму пшеницю та на вирощування соняшнику, найбільш прибутковими культурами в господарстві є ячмінь ярий та соняшник. Господарство отримало прибутку від реалізації ячменю ярого 46,9 тис. грн., а від реалізації соняшнику 341,1 тис. грн. Збитковим для господарства є вирощування озимої пшениці та ячменю. Керівництво приватного сільськогосподарського підприємства дещо ризикує, покладаючись у своєму бажані одержати як може більше прибутку лише на товарне зерновиробництво. Доцільно було б здійснити заходи щодо перетворення його на насінницьке господарство. Як правило, ціни реалізації насіння зернових культур та соняшнику набагато більші, ніж ціни на товарне зерно.

За допомогою окремих показників розглянемо динаміку виробництва і реалізації зерна озимої пшениці, ячменю ярого та соняшнику у досліджуваному господарстві за даними статистичних форм №29-сг (річна) «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду» і №50-сг (річна) «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» за досліджуваний період 2008-2010 роки (табл. 2.7, табл. 2.8, табл. 2.9).

Таблиця 2.7. Динаміка виробництва та реалізації озимої пшениці в КСП «Сонячне»

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 р. у% до
				2008 року	2009 року
Зібрана площа, га	1280	1070	762	59,5	71,2
Урожайність, ц з 1 га	23,6	6,6	13,0	55,1	197,5
Валовий збір озимої пшениці, ц	30180	7033	9894	32,8	140,7
Кількість реалізованого зерна, ц	24983	6532	7185	28,8	110,0
Коефіцієнт товарності	0,83	0,93	0,73	87,7	78,2

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що динаміка виробництва та реалізації озимої пшениці у 2010 році у порівнянні з 2008 роком значно скоротилась. Урожайність озимої пшениці у 2010 році в порівнянні з 2008 роком скоротилася на 40,5%, а в порівнянні з 2009 роком збільшилась на 97,5%. Валовий збір озимої пшениці у 2010 році зменшився в порівнянні з 2008 роком на 68,2%, а в порівнянні з 2009 роком збільшився на 40,7%. Кількість реалізованої озимої пшениці у 2010 році у порівнянні з 2008 роком зменшилась на 72,2%, а в порівнянні з 2009 роком збільшилась на 10%. Коефіцієнт товарності у 2010 році зменшився у порівнянні з 2008 роком на 12,3% та у порівнянні з 2009 роком на 21,8%.

Отже, можна зробити висновок, що обсяги виробництва та реалізації озимої пшениці у 2010 році зменшилися.

Таблиця 2.8. Динаміка виробництва та реалізації ярого ячменю в КСП «Сонячне»

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 р. у% до
				2008 року	2009 року
Зібрана площа, га	120	561	580	483,3	103,4
Урожайність, ц з 1 га	17,1	13,0	9,0	52,6	68,9
Валовий збір ячменю ярого, ц	2052	7317	5212	254,0	71,2
Кількість реалізованого зерна, ц	841	6794	2019	240,1	29,7
Коефіцієнт товарності	0,4	0,9	0,4	94,5	41,7

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що динаміка виробництва та реалізації ярого ячменю у 2010 році у порівнянні з 2008 роком значно збільшилась. Урожайність ячменю у 2010 році в порівнянні з 2008 роком скоротилася на 47,4%, а в порівнянні з 2009 роком скоротилась на 31,1%. Валовий збір озимої пшениці у 2010 році збільшився в порівнянні з 2008 роком на 154% (за рахунок збільшення посівної площі), а в порівнянні з 2009 роком зменшився на 28,8%. Кількість реалізованої озимої пшениці у 2010 році у порівнянні з 2008 роком збільшилась на 140,1%, а в порівнянні з 2009 роком зменшилась на 70,3%. Коефіцієнт товарності у 2010 році зменшився у порівнянні з 2008 роком на 5,5% та у порівнянні з 2009 роком на 59,3%.

Отже, можна зробити висновок, що обсяги виробництва та реалізації ячменю ярого збільшились у 2010 за рахунок збільшення посівної площі.

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що динаміка виробництва та реалізації соняшнику у 2010 році в порівнянні з 2008 та 2009 роками значно збільшилась. Урожайність соняшнику у 2010 році в порівнянні з 2008 та 2009 роками збільшилась на 82% та 53,9% відповідно.

Таблиця 2.9. Динаміка виробництва та реалізації соняшнику в КСП «Сонячне

Показники	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2010 р. у% до
				2008 року	2009 року
Зібрана площа, га	632	747	1150	182,0	153,9
Урожайність, ц з 1 га	3,8	4,3	7,6	201,1	177,4
Валовий збір соняшнику, ц	2374	3181	8689	366,0	273,2
Кількість реалізованого зерна, ц	2105	2717	6524	309,9	240,1
Коефіцієнт товарності	0,9	0,9	0,8	84,7	87,9

Валовий збір соняшнику у 2010 році збільшився в порівнянні з 2008 та 2009 роками на 266% та на 173,2% відповідно (за рахунок збільшення посівної площі та урожайності. Кількість реалізованого соняшнику у 2010 році у порівнянні з 2008 роком збільшилась на 209,9%, а в порівнянні з 2009 роком збільшилась на 140,1%. Коефіцієнт товарності у 2010 році зменшився у порівнянні з 2008 роком на 15,3% та у порівнянні з 2009 роком на 12,1%.

Отже, можна зробити висновок, що обсяги виробництва та реалізації соняшнику збільшились у 2010 за рахунок збільшення посівної площі та урожайності.

Керівництву досліджуваного господарства потрібно інтенсивно про - водити маркетингові дослідження ринкової кон'юнктури на зерновому ринку регіону і в межах всієї України з метою знаходження найбільш ефективніших каналів реалізації продукції рослинництва. Також доцільно об'єднуватися з іншими зерновиробниками, створюючи обслуговуючі кооперативи з забезпечення зерновиробників виробничими ресурсами та збуту виробленого зерна самостійно за кордон. Ця робота повинна бути спрямована на поєднання зусиль з метою протистояння нахабним посередникам, які намагаються скупити зерно за найнижчими цінами. Зрозуміло, що і держава не повинна бути осторонь, а активно допомагати у створенні обслуговуючих кооперативів, об'єднання в асоціації, метою діяльності яких було б вигідний продаж зерна.

Використовуючи прийом розрахунку різниць, визначимо фактори, що зумовили зміни валового виробництва продукції рослинництва по досліджуваному господарству у звітному році проти базисного, тобто інтенсивні чи екстенсивні фактори спрацювали на кінцевий результат у досліджуваному господарстві (табл. 2.10-2.12).

Таблиця 2.10. Валове виробництво озимої пшениці і фактори, які на неї впливають

Показники	2009 рік	2010 рік
Валове виробництво зерна, ц	7033	9894
Площа посіву, га	1070	762
Урожайність, ц з 1 га	6,57	12,98

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що збільшення обсягу виробництва озимої пшениці у 2010 році у порівнянні з 2009 роком на 2861 ц відбулось за рахунок зміни:

а) площі посіву - (762 - 1070) х 6,57 = - 2024 ц;

б) урожайності - (12,98 - 6,57) х 762 = 4884 ц.

Перевірка, -2024+4884= 2861 ц

Таким чином, валовий збір озимої пшениці збільшився у звітному році за рахунок збільшення урожайності на 4884 ц, а за рахунок площі посіву валовий збір скоротився на 2024 ц.

Таблиця 2.11. Валове виробництво ярого ячменю і фактори, які на нього впливають

Показники	2009 рік	2010 рік
Валове виробництво зерна, ц	7317	5212
Площа посіву, га	561	580
Урожайність, ц з 1 га	13,0	9,0

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що зменшення обсягу виробництва ярого ячменю у 2010 році у порівнянні з 2009 роком на 2105 ц відбулось за рахунок зміни:

а) площі посіву - (580 - 561) х 13,0 = 248 ц;

б) урожайності - (9,0 - 9,0) х 762 = -2353 ц.

Перевірка, -2353+248 = - 2105 ц

Таким чином, валовий збір ярого ячменю зменшився у звітному році за рахунок зменшення урожайності на 2353 ц, а за рахунок площі посіву валовий збір збільшився на 248 ц.

Таблиця 2.12. Валове виробництво соняшнику і фактори, які на нього впливають

Показники	2009 рік	2010 рік
Валове виробництво зерна, ц	3181	8689
Площа посіву, га	747	1150
Урожайність, ц з 1 га	4,258	7,56

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що збільшення обсягу виробництва соняшнику в 2010 році у порівнянні з 2009 роком на 5508 ц відбулось за рахунок зміни:

а) площі посіву - (1150 - 747) х 4*258 = 1716 ц;

б) урожайності - (7,56 - 7,56) х 1150 = 3792 ц.

Перевірка, 1716+3792= 5508 ц

Таким чином, валовий збір соняшнику збільшився у звітному році за рахунок збільшення урожайності на 3792 ц, а за рахунок площі посіву на 1716 ц.

Обсяги валових зборів зерна значною мірою залежать від селекції, тобто використання перспективних сортів зернових культур, які в умовах господарства дозволять одержувати високі врожаї. До того ж потрібно використовувати сорти з різними строками досягнення стиглості - ранньостиглі, середньостиглі і пізньостиглі. Це дозволяє меншою кількістю комбайнів своєчасно і якісно проводити збирання врожаю зернових культур. Таким чином зменшується фондомісткість виробництва продукції рослинництва. У господарстві використовується кілька сортів озимої пшениці, ярого ячменю і соняшнику, охарактеризуємо деякі з них (табл. 2.13).

Таблиця 2.13. Сортовий склад основних сільськогосподарських культур в КСП «Сонячне»

Культура/сорт	Площа посіву, га	Фактична урожайність, ц з 1 га	Валове виробництво, ц
Озима пшениця
Озима пшениця, всього	762	13,0	9894
в тому числі: Ніконія	461	13,6	6270
Писанка	133	13,1	1742
Селянка	168	11,2	1882
Ярий ячмінь
Вакула	580	9,0	5212
Соняшник
Соняшник, всього	1150	7,6	8689
в тому числі: Піонер	572	6,4	3661
Яуран	578	8,7	5029

Аналізуючи дані таблиці можна зробити висновок, що найбільшу врожайність озимої пшениці можна отримати, якщо висівати більш урожай ний сорт, саме «Ніконій», найбільш врожайним сортом соняшнику в господарстві є «Яуран». Для господарства було б доцільно виводити та замінювати слабоврожайні сорти більш врожайними новими сортами селекційно-генетичного інституту НААНУ (м. Одеса) [20].

Слід відмітити, що досить значна частина посівів зернових - до однієї третини, розміщується після невдалих попередників - по зерновим колосовим. Це призводить до накопичення шкідників та хвороб рослин, що в свою чергу, не сприяє одержанню високих врожаїв.

В той же час у районах Південного Степу, до яких відноситься і Миколаївський район, кращим попередником озимої пшениці є чорний пар, який сприяє нагромадженню і збереженню вологи в ґрунті, очищенню від бур'янів, зокрема від кореневищних і коренепаросткових, збільшенню запасу можливих речовин у ґрунті. Тим більше, використання парів у якості попередника доцільно на теперішній час, коли різко зростають ціни щодо постачання сільському господарству мінеральних добрив, хімічних засобів, боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, коли з року в рік знижується культура землеробства.

Під озиму пшеницю, як найбільш цінну зернову культуру, доцільно відводить і інші попередники. На нашу думку, одним з таких попередників можуть бути багаторічні трави, зокрема люцерна. Як свідчить дослідження наукових установ, ця культура сприяє накопиченню азоту та підвищенню родючості ґрунтів, і приріст врожайності, в порівнянні із стерновими попередниками, складає 4- 5 ц з кожного гектара.

Галузь рослинництва - великий споживач матеріально-технічних засобів і обов'язковою умовою його успішного ведення є своєчасне забезпечення всіма необхідними засобами виробництва.

За даними первинного бухгалтерського обліку та нормативними даними проаналізуємо забезпеченість галузі рослинництва КСП «Сонячне» основними видами техніки, які визначають технічний рівень виробництва в цієї галузі і відповідно до нього продуктивність праці та ефективність його ведення (табл. 2.14).

Таблиця 2.14. Рівень забезпеченості галузі рослинництва КСП «Сонячне» технічними засобами

Найменування техніки	2010 рік
	потреба за нормативами, шт.	наявність на 1.01., шт.	Рівень забезпеченості, %
Трактори	35	18	51,4
Комбайни	17	1	6,0
Сівалки	19	19	100,0

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що господарство лише на третину забезпечено тракторами в порівнянні з нормативними даними. За наявною кількістю комбайнів рівень забезпеченості не досягає і третини. У зв'язку з цим господарство вимушено було залучати комбайни для збирання врожаю зернових культур зі сторони - користуючись послугами комерційних структур. За кожний зібраний гектар зернових залученим комбайном досліджуване господарство сплачує комерційній фірмі 150 грн. Недостатня забезпеченість технікою галузі рослинництва призвело до порушення оптимальних строків виконання польових робіт, що в свою чергу впливало на врожайність культур.

У виробничому процесі важливе місце займає технологія, яка повинна відповідати певним організаційно-економічним вимогам, забезпечувати одержання високої врожайності, зниження витрат праці і засобів. Комплекс заходів по вирощуванню тієї чи іншої культури повинен розроблятись в технологічній карті, яка є важливим плановим документом сільськогосподарських підприємств. В КСП «Сонячне» при виробництві продукції рослинництва таку технологічну карту не складають, що є досить значним недоліком з боку підприємства, а виробничий процес в цілому поділяють на два основних робочих періоди: 1) підготовка ґрунту і посів; 2) комплекс робіт по збиранню врожаю, на який приходиться близько 57% трудових витрат підприємства.

Найбільш відповідальним процесом у виробництві продукції рослинництва є збір врожаю, який бажано здійснювати без втрат і в кращі строки.

В досліджуваному господарстві при збиранні застосовують два способи: однофазний (пряме комбайнування) та двофазний (роздільний), визначення співвідношення між якими залежить від кліматичних особливостей року, стяжку культур, інших факторів.

2.3 Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва

Головною метою процесу виробничої діяльності галузі рослинництва КСП «Сонячне» є виробництво зерна та одержання прибутку від його реалізації. Процес виробництва - це з одного боку, процес виробничого споживання засобів і предметів праці та робочої сили, а з другого - виготовлення продукції. Реалізація виробленої продукції є завершальною стадією повного циклу кругообігу виробничих засобів підприємства, протягом якої господарству повертаються у вартісному виразі всі кошти, витрачені на виробництво і збут. На нашу думку, держава не завжди приходить на допомогу зерновиробникам під час одержання високих врожаїв, коли пропозиція зерна на ринку зростає, а ціни в той же час мають тенденцію до зменшення, що призводить до втрат господарств. Як це вдається керівництву та спеціалістам досліджуваного господарства, можна з'ясувати з наведених даних (табл. 2.15-2.16).

Таблиця 2.15. Динаміка товарного виробництва продукції рослинництва і грошової виручки від її реалізації у КСП «Сонячне»

Показники	КСП «Сонячне»	Показники 2010 рік у% до 2009 року.
	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Кількість реалізованого зерна, т	2582	1833	1392	75,9
Середня ціна реалізації 1 т зерна, грн.	656,08	655,32	812,72	124,0
Грошова виручка від реалізації зерна, тис. грн.	1694	1201,2	1131,3	94,2

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що у 2010 році порівняно з 2009 роком обсяги продажу зерна зменшилися на 24,1%. Середня ціна реалізації зернових за цей період збільшилася на 24,0%, а грошова виручка від реалізації зернової продукції у 2010 році зменшилася порівняно з попереднім роком на 5,8%.

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що у 2010 році порівняно з 2009 роком обсяги продажу соняшнику збільшилися на 139,7%. Середня ціна реалізації зернових за цей період збільшилася на 70,9%, а грошова виручка від реалізації соняшнику у 2010 році збільшилася порівняно з попереднім роком на 309,7%.

Таблиця 2.16. Динаміка товарного виробництва продукції рослинництва і грошової виручки від її реалізації у КСП «Сонячне»

Показники	КСП «Сонячне»	Показники 2010 рік у% до 2009 року.
	2008 рік	2009 рік	2010 рік
Кількість реалізованого соняшнику, т	211	272	652	239,7
Середня ціна реалізації 1 т соняшнику, грн.	938,39	1672,06	2857,67	170,9
Грошова виручка від реалізації соняшнику, тис. грн.	198	454,8	1863,2	409,7

Використовуючи прийом ланцюгових підстановок, визначимо вплив окремих факторів на суму грошової виручки від реалізації зерна (результативний фактор). Сутність цього прийому полягає у послідовній заміні базових (2009 року) звітними (2010 року) показниками. Всі інші показники при цьому залишаються незмінними. Прийом ланцюговий підстановок доцільно використовувати у тому разі, якщо на результативний показник впливають три або більше факторів. На його зміну у звітному році проти базисного впливають такі, наприклад, фактори (показники):

а) валове виробництво зерна по господарству, тонн;

б) коефіцієнт товарності;

в) середня ціна реалізації 1 тонни зерна, грн.

Всі три фактора з результативнім показником знаходяться у прямій залежності, тобто зі збільшенням кожного з них збільшується сума грошової виручки від реалізації зерна. Послідовність підстановок така ж, як і під час обчислення різниць. Спочатку замість базисних показників використовують кількісні, а потім якісні звітні показники. Для достовірного визначення напряму зміни необхідно з останньої суми відняти попередню суму, тобто знак «+ «або «- «. Таким чином, добуток від перемноження цих випадкових показників повинен дорівнювати результативному показнику (табл. 2.17-2.18).

Таблиця 2.17. Вихідні дані для аналізу

Показники	2009 рік	2010 рік
Валове виробництво зерна, тонн	2265	1915
Коефіцієнт товарності	0,81	0,73
Середня ціна реалізації 1 тонни зерна, грн.	655,32	812,48
Грошова виручка від реалізації зерна, тис. грн. (результативний показник)	1201,2	1131,3

Валове виробництво продукції рослинництва у свою чергу залежить від якості насіння, своєчасного і в достатніх обсягах використання мінеральних та органічних добрив, своєчасного та якісного виконання технологічних операцій, організації захисту посівів зернових культур від хвороб, шкідників та бур'янів. Зрозуміло, що суттєво також впливають природно-климатичні умови, які складаються в тому чи іншому році.

Таблиця 2.18. Вихідні дані для аналізу

Показники	2009 рік	2010 рік
Валове виробництво соняшнику, тонн	318,1	868,9
Коефіцієнт товарності	0,85	0,75
Середня ціна реалізації 1 тонни соняшнику, грн.	1673,91	2855,92
Грошова виручка від реалізації соняшнику, тис. грн. (результативний показник)	454,8	1863,2

Визначимо вплив на грошову виручку від реалізації зернових культур кожного факторного показника на зміну результативного показника у звітному - 2010 році проти базисного - 2009 року (табл. 2.19).

Визначимо вплив на грошову виручку від реалізації соняшника кожного факторного показника на зміну результативного показника у звітному - 2010 році проти базисного - 2009 року (табл. 2.20).

Таблиця 2.19. Визначення впливу факторних показників на зміну грошової виручки від реалізації зерна в КСП «Сонячне»

Підстановка	Валове виробництво зерна, тонн	Коефіцієнт товарності	Середня ціна реалізації 1 т зерна, грн.	Грошова виручка від реалізації зерна, тис. грн.	Відхилення від попереднього розрахунку, тис. грн. (+), (-)	Причини відхилення
Всі показники 2009 року	2265	0,81	655,32	1201,2	-	-
1-а підстановка:
перший показник 2010 року, другий та третій - 2009 р.	1915	0,81	655,32	1016,5	-184,7	зміна валового виробництва зерна
2-а підстановка:
перший та другий показники - 2010 р, третій - 2009 р.	1915	0,73	655,32	916,1	-100,4	зміна коефіцієнта товарності
3-а підстановка:
всі показники 2010 року	1915	0,73	812,48	1131,3	215,2	зміна ціни реалізації
Разом	х	х	х	х	-69,9

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що грошова виручка від реалізації зернових культур у звітному році зменшилася на 69,9 тис. грн., в тому числі за рахунок зменшення валового виробництва зерна на 184,7 тис. грн., зменшення коефіцієнта товарності на 100,4 тис. грн. Позитивний показник ціни реалізації не зміг нейтралізувати негативну дію факторів.

рослинництво економічний виробництво продукція

Таблиця 2.20. Визначення впливу факторних показників на зміну грошової виручки від реалізації соняшнику в КСП «Сонячне»

Підстановка	Валове виробництво зерна, тонн	Коефіцієнт товарності	Середня ціна реалізації 1 т зерна, грн.	Грошова виручка від реалізації зерна, тис. грн.	Відхилення від попереднього розрахунку, тис. грн. (+), (-)	Причини відхилення
Всі показники 2009 року	318,1	0,85	1673,91	454,8	-	-
1-а підстановка:
перший показник 2010 року, другий та третій - 2009 р.	868,9	0,85	1673,91	1236,3	781,5	зміна валового виробництва зерна
2-а підстановка:
перший та другий показники - 2010 р, третій - 2009 р.	868,9	0,75	1673,91	1090,8	-145,4	зміна коефіцієнта товарності
3-а підстановка:
всі показники 2010 року	868,9	0,75	2855,92	1863,2	772,4	зміна ціни реалізації
Разом	х	х	х	х	1408,4

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що грошова виручка від реалізації соняшнику у звітному році збільшилася на 1408,4 тис. грн., в тому числі за рахунок збільшення валового виробництва соняшнику на 781,5 тис. грн., збільшення ціни реалізації на 772,4 тис. грн. Позитивні показники нейтралізували негативну дію коефіцієнта товарності.

Результативним показником, що свідчить про підвищення ефективності рослинництва, є показник продуктивності праці, а саме - прямі витрати праці з розрахунку на 1 ц зерна, а також скільки вироблено та одержано з розрахунку на одного працівника зайнятого в рослинництві:

зерна, тон;

- валової продукції в порівняних цінах 2005 року, тис. грн.;

чистої продукції, тис. грн.

Розмір витрат праці на одиницю продукції в натуральному виразі в досліджуваної галузі визначається двома факторами: 1) витрати праці з розрахунку на одиницю площі посівів, людино-годин; 2) врожайність культур. До першого фактора залежність є прямо пропорційною, а до другого - оберненою. Перший фактор залежить від рівня інтенсивності виробництва, впровадження інноваційних технологій. Другий фактор визначається рівнем селекційної роботи, дотриманням вимог інтенсивних і енергозберегаючих технологій в зерновиробництві, виконанням всіх технологічних операцій в оптимальні строки і з високою якістю. Не останню роль відіграє і підвищення зацікавленості працівників в кінцевих результатах своєї роботи.

За матеріалами статичної звітності та даними первинного бухгалтерського обліку, визначимо зміни вказаних показників, які мали місце у досліджуваному господарстві (табл. 2.21-2.22).

Таблиця 2.21. Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну собівартості 1 ц зерна

Показники	2009 рік	2010 рік
Виробнича собівартість 1 ц зерна (результативний показник), грн.	55,58	98,71
Виробничі витрати на 1 га за рік, грн.	593,59	1119,61
Урожайність зернових ц з 1 га	10,7	11,3

Зростання виробничої собівартості 1 ц зерна у 2010 році порівняно з 2009 роком на 43,13 грн. відбулося:

а) за рахунок зміни виробничих витрат на 1 га посівів зернових:

(1119,61: 11,3) - (593,59: 11,3) = 46,38 грн.

б) за рахунок зміни урожайності зернових

(593,59: 11,3) - (593,59: 10,7) = - 3,24 грн.

Таким чином, як свідчать розрахунки, виробнича собівартість 1 ц зерна у звітному році зросла на 43,13 грн., у зв'язку з збільшенням виробничих витрат на 1 гектара посіву.

Таблиця 2.22. Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну собівартості 1 ц соняшнику

Показники	2009 рік	2010 рік
Виробнича собівартість 1 ц соняшника (результативний показник), грн.	109,40	117,86
Виробничі витрати на 1 га за рік, грн.	465,86	890,52
Урожайність соняшника ц з 1 га	4,3	7,6

Зростання виробничої собівартості 1 ц соняшнику у 2010 році порівняно з 2009 роком на 8,46 грн. відбулося:

а) за рахунок зміни виробничих витрат на 1 га посівів зернових:

(890,52: 7,6) - (465,86: 7,6) = 56,20 грн.

б) за рахунок зміни урожайності зернових

(465,86: 7,6) - (465,86: 4,3) = - 47,74 грн.

Таким чином, як свідчать розрахунки, виробнича собівартість 1 ц зерна у звітному році зросла на 8,46 грн., у зв'язку з збільшенням виробничих витрат на 1 гектара посіву.

Поглиблюючи аналіз, визначимо за рахунок яких статей витрат змінювалася собівартість продукції рослинництва у досліджуваному господарства у 2010 році.

Розглянемо розмір та структуру витрат на виробництво продукції рослинництва за даними первинного бухгалтерського обліку відповідно до методичних рекомендацій з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. №132 [27, с. 20] витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) формуються за центрами відповідальності та об'єктами обліку, планування та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг). Перелік статей витрат, які використовуються при цьому та розрахунок їх значення у КСП «Сонячне» за 2009-2010 роки наведено в таблицях 2.23, 2.24 та 2.25.

Таблиця 2.23. Постатейний склад затрат на валове виробництво соняшнику в КСП «Сонячне» Миколаївського району, тис. грн.

Статті затрат	2009 рік	2010 рік	Відхилення у затратах на соняшник
	Всього	на соняшник	Всього	на соняшник
Фонд оплати праці	798	65	892,2	324,1	259,1
Насіння та посадковий матеріал	203	21	284	95	74
Паливо - мастильні матеріали	698	93,8	753,6	395	301,2
Роботи та послуги	203	8	481,6	36	28
Витрати на ремонт необоротних активів	60	16	119,2	89	73
Інші матеріальні витрати	46	8,2	34,7	25	16,8
Інші витрати	165	136	216,2	60	-76
Загальновиробничі витрати	-	-	-	-	-
ВСЬОГО ВИТРАТ:	2173	348	2781,5	1024,1	676,1

Загальна сума витрат на соняшник у 2010 році порівняно з 2007 роком зросла на 676,10 тис. грн. Найбільше зросли витрати за статею «Паливо - мастильні матеріали». Найбільше знизились витрати за статею «Інші витрати», яка включає в себе амортизаційні відрахування.

Таблиця 2.24. Постатейний склад затрат на валове виробництво пшениці в КСП «Сонячне» Миколаївського району, тис. грн.

Статті затрат	2009 рік	2010 рік	Відхилення у затратах на пшеницю
	Всього	на пшеницю	Всього	на пшеницю
Фонд оплати праці	798	86	892,2	355,8	269,8
Насіння та посадковий матеріал	203	42	284	105	63
Паливо - мастильні матеріали	698	125	753,6	456	331
Роботи та послуги	203	12	481,6	42	30
Витрати на ремонт необоротних активів	60	36	119,2	129	93
Інші матеріальні витрати	46	8	34,7	25,3	17,3
Інші витрати	165	136	216,2	60	-76
Загальновиробничі витрати	-	-	-	-	-
ВСЬОГО ВИТРАТ:	2173	445	2781,5	1173,1	728,1

Загальна сума витрат на озиму пшеницю у 2010році порівняно з 2009 роком зросла на 728,1 тис. грн. Найбільше зросли витрати за статею «Паливо - мастильні матеріали». Знизились витрати за статею «Інші витрати», яка включає в себе амортизаційні відрахування. Зменшення цієї статті витрат відбулося через зменшення фондомісткості продукції в результаті зниження рівня забезпеченості господарства основними виробничими фондами.

Загальна сума витрат на ячмень у 2010 році порівняно з 2009 роком зросла на 69,8 тис. грн. Найбільше зросли витрати за статею «Паливо - мастильні матеріали». Знизились витрати за статею «Інші витрати», яка включає в себе амортизаційні відрахування.

Таблиця 2.25. Постатейний склад затрат на валове виробництво ячменю в КСП «Сонячне» Миколаївського району, тис. грн.

Статті затрат	2009 рік	2010 рік	Відхилення у затратах на ячмінь
	Всього	на ячмінь	Всього	на ячмінь
Фонд оплати праці	798	75	892,2	95,5	20,5
Насіння та посадковий матеріал	203	19	284	25	6
Паливо - мастильні матеріали	698	97	753,6	125	28
Роботи та послуги	203	8	481,6	10	2
Витрати на ремонт необоротних активів	60	26	119,2	36	10
Інші матеріальні витрати	46	8	34,7	19	11
Інші витрати	165	35	216,2	27	-8
Загальновиробничі витрати	-	-	-	-	-
ВСЬОГО ВИТРАТ:	2173	268	2781,5	337,5	69,5

Зрозуміло, що в умовах зростання цін на виробничі ресурси промислового походження розмір і структура витрат з розрахунку на 1 ц зерна набули певної зміни. Особливо в останні роки зросли ціни на такі виробничі ресурси, як пальне, запасні частини до сільськогосподарської техніки, на мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Зросли тарифи на роботи та послуги, які аграрні підприємства одержують зі сторони - від інших виконавців, як правило, комерційних структур. Подорожчали трактори, зернозбиральні комбайни та інша сільськогосподарська техніка. В умовах ринкової економіки кінцевою метою будь-якого виробництва, в тому числі і сільськогосподарського, є одержання прибутку від реалізації товару (виконання робіт і надання послуг). Це необхідно для здійснення розширеного відтворення. Розмір одержаного від реалізації продукції прибутку залежить від наступних факторів: а) кількості проданої продукції; б) середньої ціни реалізації 1 т зерна; в) собівартості 1 т проданого зерна. перші два фактори з результативним показником (масою прибутку або збитку) знаходяться у прямій залежності. Третій фактор впливає у протилежному напряму - чим більша собівартість 1 т зерна, тим менше прибутку буде одержано. Коли на результативний показник впливає три чи більше факторів, з яких хоча б один знаходиться у оберненому зв'язку, то для визначення впливу факторів на зміну результативного показника доцільно визначити складний спосіб обчислення різниць.

Розглянемо, які фактори вплинули на зміну маси прибутку від реалізації зерна досліджуваним господарством (табл. 2.26).

Таблиця 2.26. Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну маси прибутку від продажу зерна у КСП «Сонячне»

Показники	2 009 р.	2 010 р.
Продано зерна, тонн	6532	7185
Середня ціна реалізації 1 тони зерна, грн	718,0	848,0
Виробнича собівартість 1 тонни реалізованого зерна, грн	662,9	1186,8
Прибуток (+), збиток (-) в розрахунку на 1 тонну, грн	55,11	-338,8
Загальна сума прибутку (збитку), тис. грн	360	-2434

Зменшення загальної маси прибутку від реалізації зерна у 2010 році проти 2009 року на 2794 тис. грн. відбулося за рахунок:

а) зміни обсягів реалізації:

(7185 - 6532) х (55,11) = 36,0 тис. грн

б) середньої ціни реалізації 1 тони зерна:

(848 - 718) х 7185= 934,2 тис. грн

в) собівартості 1 тони реалізованого зерна:

(662,9 - 1186,8) х 7185 = -3764,2 тис. грн

Перевірка: 36,0 + 934,2 + (- 3764,2) = -2794 тис. грн

Таким чином, на зменшення загальної маси прибутку від реалізації зерна в найбільшій мірі негативно вплинуло збільшення виробничої собівартості 1 тонни реалізованої зернової продукції.

Розглянемо, які фактори вплинули на зміну маси прибутку від реалізації соняшника досліджуваним господарством (табл. 2.27).

Таблиця 2.27. Вихідні дані для визначення впливу факторів на зміну маси прибутку від продажу соняшника у КСП «Сонячне»

Показники	2 009 р.	2 010 р.
Продано зерна, тонн	2717	6524
Середня ціна реалізації 1 тони зерна, грн	1673,9	2855,9
Виробнича собівартість 1 тонни реалізованого зерна, грн	1277,1	1173,5
Прибуток (+), збиток (-) в розрахунку на 1 тонну, грн	396,76	1682,4
Загальна сума прибутку, тис. грн	1078	10976

Збільшення загальної маси прибутку від реалізації соняшнику в 2010 році проти 2009 року на 9898 тис. грн. відбулося за рахунок:

а) зміни обсягів реалізації:

(6524 - 2717) х 396,76 = 1510,6 тис. грн

б) середньої ціни реалізації 1 тони зерна:

(2855,9 - 1673,9) х 6524= 7711,4 тис. грн

в) собівартості 1 тони реалізованого зерна:

(1277,1 - 1173,5) х 6524 = 676,0 тис. грн

Перевірка: 1510,6 + 7711,4 + 676,0 = 9898,0 тис. грн

Таким чином, на збільшення загальної маси прибутку від реалізації зерна в найбільшій мірі позитивно вплинуло збільшення ціни реалізації 1 тонни реалізованої соняшнику.

Розглянемо розмір та структуру витрат на виробництво продукції 1 ц рослинництва за даними первинного бухгалтерського обліку (табл. 2.28-2.30)

Таблиця 2.28. Постатейний склад витрат на виробництво 1ц соняшнику КСП «Сонячне» Миколаївського району

Статті затрат	Витрати на продукцію, тис. грн.	Витрати на 1 ц	Відхилення (+ / -)
	2009 рік	2010 рік	2009 рік	2010 рік
Фонд оплати праці	65	324,1	20,4	49,7	29,2
Насіння та посадковий матеріал	21	95	6,6	14,6	8,0
Паливо - мастильні матеріали	93,8	395	29,5	60,5	31,1
Роботи та послуги	8	36	2,5	5,5	3,0
Витрати на ремонт необоротних активів	16	89	5,0	13,6	8,6
Інші матеріальні витрати	8,2	25	2,6	3,8	1,3
Інші витрати	136	60	42,8	9,2	-33,6
ВСЬОГО ВИТРАТ:	348	1024,1	109,4	157,0	47,6
Одержано продукції	3181	6524	-	-	-

За проведеними розрахунками виявлено, що в 2010 році порівняно з 2009 роком собівртість 1 ц соняшнику зросла на 47,6 грн., що свідчить про зниження ефективності виробництва продукції. Найбільший вплив на зростання собівартості 1 ц продукції здійснило збільшення «Паливо-мастильні матеріали».

Таблиця 2.29. Постатейний склад витрат на виробництво 1ц озимої пшениці в КСП «Сонячне» Миколаївського району

Статті затрат	Витрати на продукцію, тис. грн.	Витрати на 1 ц	Відхилення (+ / -)
	2009 рік	2010 рік	2009 рік	2010 рік
Фонд оплати праці	86	355,8	12,2	36,0	23,7
Насіння та посадковий матеріал	42	105	6,0	10,6	4,6
Паливо - мастильні матеріали	125	456	17,8	46,1	28,3
Роботи та послуги	12	42	1,7	4,2	2,5
Витрати на ремонт необоротних активів	36	129	5,1	13,0	7,9
Інші матеріальні витрати	8	25,3	1,1	2,6	1,4
Інші витрати	136	60	19,3	6,1	-13,3
ВСЬОГО ВИТРАТ:	445	1173,1	63,3	118,6	55,3
Одержано продукції	7033	9894	-	-	-

За проведеними розрахунками виявлено, що в 2010 році порівняно з 2009 роком собівртість 1 ц озимої пшениці зросла на 55,3 грн., що свідчить про зниження ефективності виробництва продукції. Найбільший вплив на зростання собівартості 1 ц продукції здійснило збільшення «Паливо-мастильні матеріали».

За проведеними розрахунками виявлено, що в 2010 році порівняно з 2009 роком собівртість 1 ц ячменю зросла на 28,1 грн., що свідчить про зниження ефективності виробництва продукції. Найбільший вплив на зростання собівартості 1 ц продукції здійснило збільшення «Паливо-мастильні матеріали».

Таблиця 2.30. Постатейний склад витрат на виробництво 1ц ячменю в КСП «Сонячне» Миколаївського району

Статті затрат	Витрати на продукцію, тис. грн.	Витрати на 1 ц	Відхилення (+ / -)
	2009 рік	2010 рік	2009 рік	2010 рік
Фонд оплати праці	75	95,5	10,3	18,3	8,1
Насіння та посадковий матеріал	19	25	2,6	4,8	2,2
Паливо - мастильні матеріали	97	125	13,3	24,0	10,7
Роботи та послуги	8	10	1,1	1,9	0,8
Витрати на ремонт необоротних активів	26	36	3,6	6,9	3,4
Інші матеріальні витрати	8	19	1,1	3,6	2,6
Інші витрати	35	27	4,8	5,2	0,4
ВСЬОГО ВИТРАТ:	268	337,5	36,6	64,8	28,1
Одержано продукції	7317	5212	-	-	-

Наочно побачити склад затрат на валове виробництво досліджуваних видів продукції можна за допомогою колових діаграм, що наведені на рисунках 2.3, 2.4 та 2.5.

Рис. 2.3. Питома вага витрат на виробництво соняшнику у 2010 році



Рис. 2.4. Питома вага витрат на виробництво озимої пшениці у 2010 році

Рис. 2.5. Питома вага витрат на виробництво ячменю у 2010 році

3. Облік витрат на виробництво продукції рослинництва

3.1 Первинний облік витрат на виробництво продукції рослинництва

Раціональна організація обліку витрат здійснює значний вплив на ефективність виробництва та економічну самостійність підприємства.

Облік витрат і виходу продукції займає особливе місце серед найбільш трудомістких ділянок бухгалтерського обліку. Для роботи на цій ділянці необхідні: висока точність, акуратність, максимум уваги, і своєчасне виконання всіх розрахункових операцій.

Бухгалтерський облік, відображаючи усі господарські операції безперервно в міру їх здійснення, перетворюється на організовану систему накопичення, обробки, зберігання, передачі та використання облікової інформації. Обов'язковою передумовою при цьому є складання відповідного документа на кожну операцію, незалежно від її змісту й обсягу.

Технологічний процес бухгалтерського обліку розпочинається з виявлення, вимірювання і реєстрації фактів, дій і подій з метою отримання інформації про господарські операції. Суцільне і безперервне спостереження за всіма господарськими операціями на підприємстві здійснюється за допомогою документування. Документація виступає як спосіб первинного спостереження за діяльністю підприємства і є важливою ланкою технології обліку. Без належно оформленого документа не може бути бухгалтерського запису, також від цього залежать повнота і достовірність облікової інформації.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24 травня 1995 року №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного документування. Записи в облікових регістрах проводять на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог Положення [7, с. 118].

Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомостями України.

На сьогодні у сільськогосподарських підприємствах застосовуються спеціалізовані форми первинних документів, що затверджені наказами Міністерства сільського господарства і продовольства СРСР у період 1972-1990 років, а тому вони вже не відповідають сучасним вимогам документування господарських процесів.

Для оперативного обліку витрат на виробництво продукції рослинництва в КСП «Сонячне» головним завданням обліку є точне відображення валового збору. Надходження продукції відображають у Реєстрах за весь період збирання наростаючим підсумком. Підприємство для цих цілей використовує Щоденник надходження сільськогос-подарської продукції (ф. №81). На кожну партію відправленої продукції виписується товарно-транспортна накладна.

Усі записи в бухгалтерському обліку про витрати і вихід продукції в галузі рослинництва проводяться на підставі відповідних первинних документів. Можна виділити такі групи документів:

- з обліку витрат праці;

- з обліку витрат предметів праці;

- з обліку витрат засобів праці;

- з обліку інших витрат;

- з обліку виходу продукції.

Документи з обліку витрат праці фіксують трудові витрати на виконання конкретних робіт по вирощуваних культурах і нараховану при цьому оплату. Основним первинним документом з відображення відпрацьованого часу в КСП «Сонячне» є Табель обліку робочого часу (ф. 64). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Табельний облік на фермах, у бригадах, ремонтній майстерні та інших виробничих підрозділах господарства ведуть керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, в якому вписують кількість відпрацьованих годин. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці. На механізованих роботах застосовують облікові листи тракториста-машиніста (ф. 67г, 676). У ньому відображаються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату. Для обліку праці комбайнерів до облікового листа додають примірники реєстрів (ф. 77), путівок (ф. 77а), талонів (жетонів) (ф. 776) на вивезення продукції з поля. Первинними документами для обліку немеханізованих робіт у рослинництві є облікові листи праці і виконаних робіт (ф. 66 і ф. 66а). в облікових листах відображають назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи та нараховану суму оплати праці. За кожним видом робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Крім цього в госпдарстві застосовують і книгу бригадира з обліку праці і виконаних робіт (ф. 65).

До документів з обліку витрат предметів праці відносяться: акт на витрачання насіння і посадкового матеріалу (ф. 119), акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів (ф. 118) - складає агроном після закінчення внесення добрив у грунт та приймання виконаної роботи, а затверджує керівник підприємства; акт на списання виробничого та господарського інвентарю, малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. 126), лімітно-забірна картка на одержання матеріальних цінностей (ф. 117), накладна (внутрішньогосподарського призначення) (ф. 87) та інші.

Дані первинних документів у кінці місяця систематизують у звітах про рух матеріальних цінностей (ф. 121), після цього здійснюють записи про витрачання матеріальних цінностей у відповідних регістрах бухгалтерського обліку: Книга складського обліку та на балансових матеріальних рахунках.

Для віднесення на витрати рослинництва витрат засобів праці використовують розрахунки амортизаційних відрахувань за основними засобами. Для обліку витрат на ремонт основних засобів застосовують відомість дефектів на ремонт машини (ф. 130).

Транспортні витрати відображають на підставі даних подорожніх листів вантажного автомобіля (ф. 2 і 4с), згрупованих у накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. 38), подорожніх листів тракториста (ф. 68). Витрати з перевезення вантажів найманим автотранспортом відносять на об'єкти обліку рослинництва на підставі товарно-транспортних накладних (ф. 1-т) і рахунків-фактур (ф. 868).

Для обліку надходження продукції рослинництва застосовують: по зернових культурах - реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля (ф. 77), путівку на вивезення продукції з поля (ф. 77а), талони (жетони) шофера (ф. 776), комбайнера (ф. 77в), реєстр приймання зерна та іншої продукції з поля (ф. 78), реєстр приймання зерна вагарем (ф. 78а), відомість руху зерна та іншої продукції (ф. 80); щоденник надходження продукції закритого ґрунту (ф. 83), по кормових культурах - акт на приймання грубих і соковитих кормів (ф. 92) та інші.

До початку збирання врожаю бухгалтерія оформляє блокноти реєстрів відправлення зерна та іншої продукції з поля (форма №77), що мають вигляд талонів. Реєстри нумерують по три примірники під одним номером. У кожному реєстрі заздалегідь указуються такі реквізити: назва підприємства, табельний номер і прізвище ім'я і по-батькові комбайнера, номер комбайна.

На підставі наведених вище первинних документів завідуючий током (комірник) робить записи у Книзі складського обліку (ф. №40) і «Відомості руху зерна та іншої продукції» (ф. №80). Відомість складають щодня в кінці робочого дня по кожній номенклатурі і сорту продукції. У відомості зазначають залишок на початок дня, надходження і витрачання продукції, залишок на кінець дня.

Дані про кількість витраченого зерна записують на підставі товарно-транспортних накладних, актів на переробку продукції та інших документів. У кінці робочого дня відомість разом з первинними документами передають до бухгалтерії підприємства.

В первинних документах іноді зустрічаються помилки, найчастіше такі: