Планування виробничих витрат і собівартості продукції вівса на площі 120 га в умовах ТОВ агрофірма "Ольвія"

До складу цієї статті включають вартість послуг власного та залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту (на переміщення виробничих запасів з центральних складів, складів виробничих підрозділів підприємства та інших місць постійного зберігання на поля, ферми, польові стани, місця заправлення тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин під час їх роботи в полі, вивезення сільськогосподарської продукції з поля в місця зберігання та використання). Витрати відносяться на окремі об'єкти планування та обліку виходячи з обсягів робіт, пов'язаних з перевезенням вантажів (в тонно-кілометрах, умовних еталонних гектарах тощо). [Л5]

Вартість послуг електро-, тепло-, водо- та газопостачання визначається з включенням вартості відповідно електричної, теплової енергії, води, газу, одержаних із сторони та вироблених у власному підприємстві.

Сума плати за воду для зрошення визначається виходячи з тарифів, затверджених у встановленому порядку, та обсягів водопостачання для поливу певних сільськогосподарських культур та угідь, а також для інших виробничих потреб.

У вартість послуг з агрохімічного обслуговування та внесення добрив, що на надані сторонніми підприємствами і організаціями послуги не включається вартість отрутохімікатів та добрив.

До цієї статті включаються також витрати холодильних установок і камер на замороження, охолодження та зберігання продукції. Витрати, пов'язані із зберіганням в них м'яса, овочів, плодів та інших продуктів, призначених для переробки, відносяться на вартість відповідних видів сировини, використаних у виробництві.

Планування транспортних робіт і послуг у ТОВ агрофірма «Ольвія» здійснюється на основі такої формули:

П = К_{ум.ет.га}* Ц_п, (14)

Де, П - вартість послуг;

К_{ум.ет.га} - кількість умовних еталонних гектарів;

Ц_п - вартість послуг.

Наведемо приклад розрахунку транспортних витрат з технологічної карти.

Ціна транспортних послуг становить 1,95 грн.

Загальний обсяг транспортних робіт, по транспортуванні насіння становить 1224 т/км (204т * 6 т/км(середня відстань перевезень у агрофірмі )).

А також транспортування подрібненої соломи становить 1800 т/км.

Транспортування зерна від комбайна становить 1800 т/км.

Отже,

П = 1,95 * (1224 + 1800) = 5896,8 грн.

Отже, вартість транспортних послуг у ТОВ агрофірма «Ольвія» становить 5896,8 грн.

3.7 Планування витрат на організацію та управління виробництва та інших витрат

Витрати, пов'язані з організацією виробництва та управлінням, поділяють на Загальновиробничі і адміністративні.

Витрати на організацію і управління виробництвом - це витрати виробничої стадії кругообігу. їх слід відрізняти від витрат у сфері управління підприємством, які, як уже зазначалося, стосуються також і обслуговування всіх інших стадій кругообігу. Ці витрати пов'язані з виконанням функцій управління виробництвом, контролю і організації виробничих процесів. Без таких витрат не може здійснюватися процес виробництва, тому що з цієї точки вони є продуктивними витратами.

Адміністративні витрати - це витрати у сфері управління, які включають трудові та грошово-матеріальні витрати, пов'язані із здійсненням загального управління господарською діяльністю підприємства загалом. Витрати в сфері управління не можна віднести до якоїсь однієї стадії кругообігу. Вони однаковою мірою належать до обслуговування всіх стадій кругообігу. Якщо витрати на виробничій стадії безпосередньо пов'язані зі створенням продукту, то адміністративні витрати пов'язані з усією господарською діяльністю підприємства. Без цих витрат не може бути забезпечено безперервність заміни форм вартості в процесі кругообігу. Всі ці витрати - це витрати за межами виробничого процесу. Вони не беруть участі в створенні продукту, але необхідні для нормального функціонування виробництва, для забезпечення безперервності процесу кругообігу.

Загальновиробничі витрати являють собою витрати на організацію виробництва та управління окремими галузями виробництва, а також різні виробничі витрати, які не можна віднести безпосередньо на певну культуру або вид продукції, оскільки вони належать до галузі чи окремого виробництва, підрозділу. [Л5]

До складу загальновиробничих витрат включають:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо; відрахування на соціальні заходи та медичне страхування апарату управління; витрати на оплату службових відряджень, персоналу цехів, дільниць тощо);

- амортизацію основних засобів та нематеріальних активів загально виробничого призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загально виробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології та організації виробництва;

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загально виробничого персоналу, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг);

- витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища;

- інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв тощо).

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні, витрати на збут та інші операційні витрати. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: - загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах; - податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

До інших виробничих витрат також відносять:

- витрати на дослідження та розробки;

- собівартість реалізованої іноземної валюти;

- собівартість реалізованих виробничих запасів (їх облікова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією);

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

- втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами та зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

- втрати від знецінення запасів;

- нестачі й втрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пеня, неустойка;

- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності. [ Л2]

Приведемо приклад розрахунку загальногосподарських та загальновиробничих витрат з технологічної карти (додаток 2).

Розрахунок загальновиробничих витрат здійснювали шляхом знаходження відповідного відсотка (12%) від фонду оплати праці:

Заг.вир.витрати = 23199,08*12/100 = 2783,89 грн.

Розрахунок загальногосподарських витрат здійснювали, також, шляхом знаходження відповідного відсотка (20%) від фонду оплати праці:

Заг.госп.витрати = 23199,08*20/100= 4639,82 грн.

Отже, загально виробничі витрати для ТОВ агрофірма «Ольвія» становлять 2783,89 грн. та загальногосподарські витрати - 4639,82 грн.

3.8 Розрахунок планової собівартості одиниці продукції

Витрати виробництва -- витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язані з виробництвом економічних благ.

Витрати на одиницю продукції -- це середні валові витрати, які дорівнюють загальним витратам, поділеним на обсяг виробництва товарів. Нерівномірна зміна валових витрат веде до того, що зі зростанням обсягів виробництва змінюються витрати на одиницю продукції, це має особливе значення для ринкової стратегії фірми, оскільки дає змогу з'ясувати -- за якого обсягу виробництва витрати на одиницю продукції будуть мінімальними. Собівартість одиниці продукції визначається шляхом ділення загальних витрат, без вартості побічної продукції, на кількість продукції.

Собівартість одиниці продукції є безпосередньо фактором за допомогою якого встановлюється ціна на даний товар. [Л5]

Собівартість 1ц вівса розраховували за формулою:

С = Витр. / ВЗ, (15)

де, С - собівартість одиниці продукції, грн..;

Витр. - витрати по кожній статті, грн..;

ВЗ - валовий збір, ц .

Наведемо приклад розрахунку собівартості 1ц вівса з технологічної карти.

Розрахунок собівартості 1ц продукції вівса:

С= 305486,38/3564 = 85,71 грн.

Аналогічно розраховували витрати по кожній статті витрат понесених на вирощування культури.

Таблиця 9 Собівартість вівса у ТОВ агрофірма «Ольвія»

Проаналізувавши таблицю 9 ми можемо стверджувати, що найбільшу питому вагу у структурі собівартості 1 ц вівса займають добрива 34,17% або 29,29 грн., потім насіння й розсада 22,00%, або 18,86 грн. Витрати палива 26,05% або 22,33 грн., далі оплата праці 7,59% або 6,51 грн. Амортизація займає 2,96% або 2,54 грн., затрати на ремонт - 2,86%, або 2,45 грн., транспортні витрати - 1,93%, або 1,65грн., загальногосподарські витрати складають - 1,52%, або 1,3 грн. Найменшу питому вагу займають загально виробничі витрати, що становлять 0,91%, або 0,78 грн. Отже, спираючись на всі понесені витрати на вирощування культури та валового збору ми отримали собівартість 1ц вівса, що становить 85,71 грн.

Розділ 4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва

Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва продукції рослинництва.

Економічна ефективність визначається відношенням обсягу виробництва зерна до понесених витрат і характеризується системою натуральних та вартісних показників. Для підвищення економічної ефективності і продуктивності господарства можна запровадити системи машин де ручна праця заміняється механізованою. Впровадження досягнень науки і передового досвіду в господарство (краще використання тварин і птиці, покращення кормової бази, впровадження науково обґрунтованих раціонів у тваринництві, економія сировини, матеріалів виробництва). Для сільськогосподарського виробництва важливо вести інноваційну діяльність, тобто це комплекс робіт з виробництва нових видів с/г продукції, а також надання нових послуг. Для того, щоб покращити виробництво вівса потрібно запровадити у виробництво засоби науково-технічного процесу - це:

1. Впровадження прогресивних технологій у с/г виробництво.

2. Впровадження прогресивних форм організації праці.

3. Впровадження нових і досконалих машин у с/г виробництво.

4. Автоматизація технологічних процесів.

5. Підвищення загальної культури виробництва.

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних засобів того чи того підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Система показників економічної ефективності виробництва зерна включає такі показники, як урожайність, продуктивність, собівартість, ціна реалізації, рівень рентабельності. Водночас при визначенні економічної ефективності виробництва продовольчого та фуражного зерна є певні особливості. Система показників економічної ефективності першого включає урожайність, собівартість 1 ц, зерна або виробництво зерна з розрахунку на 1 люд-год., ціну реалізації 1 центнера, прибуток з розрахунку на 1 ц, рівень рентабельності, другого - урожайність, вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з 1 га. посіву, собівартість 1 центнера зерна, 1 ц. кормових одиниць та перетравного протеїну, затрати праці на 1 ц. зерна 1 ц. кормових одиниць та перетравного протеїну, ціну реалізації, прибуток з розрахунку на 1 ц, рівень рентабельності.

З допомогою кількісного співвідношення валового збору зерна до понесених витратна його одержання, або урожайності до витрат на 1 га. посіву, визначають рівень економічної ефективності виробництва зерна. Така динаміка прибутковості зернового виробництва залежить від впливу зернового нарощування загальної суми собівартості реалізованої продукції. Значне збільшення витрат зумовлене насамперед істотним підвищенням цін на матеріально-технічно ресурси виробничого призначення, які виробляються вітчизняною промисловістю або імпортуються з інших країн для використання в с/г. Водночас необхідно зауважити, що темпи підвищення цін на реалізацію с/г продукції були в десятки разів нижчими, що призвело до порушення менш цінового паритету на промислову і с/г продукцію.

Визначальним фактором розвитку зернового господарства має бути інтенсифікація галузі. Інтенсифікація виробництва - це напрям розвитку виробництва, за яким зростання його обсягу відбувається насамперед внаслідок науково-технічного прогресу, підвищення рівня організації виробництва й управління, ефективного використання технічних, матеріальних і трудових ресурсів

Отже, для того щоб підвищити економічну ефективність рослинництва необхідно використовувати науково-технічний прогрес.

Висновки та пропозиції

У даному курсовому проекті здійснювалося планування виробничих витрат і собівартості продукції вівса на площі 120 га, в умовах ТОВ агрофірма «Ольвія».

ТОВ агрофірма «Ольвія» розташована у с.Бовбасівка Хорольського району Полтавської області, директором якої є Медвідь B.А..

Господарство займається лише рослинництвом, а саме вирощуванням таких сільськогосподарських культур, як: озима пшениця, кукурудза на зерно, озимий ячмінь, ярий ячмінь, соняшник, соя. Виручка від реалізації сільськогосподарської продукції у звітному році складає 2524,5 тис.грн., чистий прибуток по господарству становить 203 тис.грн. Рентабельність по господарству становить 8,35 %, тобто на кожну гривню витрат ТОВ агрофірма «Ольвія» отримує 8 коп. прибутку. Дані показники свідчать про ефективне функціонування підприємства.

У агрофірмі овес не вирощувався, але багато джерел даних свідчать про ефективність вирощування даної культури у Полтавській області та, безпосередньо, у Хорольському районі. Безпосередньо для ТОВ агрофірма «Ольвія» я порекомендувала б обрати найкращий сорт вівса - «Скакун», який є стійким проти шкідників та хвороб, і забезпечує високу урожайність даної культури - 29,7 ц/га.

При плануванні собівартості 1 ц вівса враховувалися такі статті витрат:

- оплата праці з нарахуваннями - 6,51 грн.;

- вартість насіння та розсади - 18,86 грн.;

- добрива - 29,29 грн.;

- транспортні витрати - 1,65 грн.;

- амортизація - 2,54 грн.;

- затрати на ремонт - 2,45 грн.;

- витрати пального - 18,85 грн.;

- загально виробничі витрати - 0,78 грн.;

- загальногосподарські витрати - 1,30 грн..

ТОВ агрофірма «Ольвія» розташована у сприятливому регіоні для вирощування вівса. Собівартість даної культури становить 85,71 грн/ц. Валовий збір, з площі 120 га та при урожайності - 29,7 ц/га, становить - 3564 ц.

Для того, щоб покращити виробництво вівса потрібно запровадити у виробництво засоби науково-технічного процесу - це:

1. Впровадження прогресивних технологій у с/г виробництво.

2. Впровадження прогресивних форм організації праці.

3. Впровадження нових і досконалих машин у с/г виробництво.

4. Автоматизація технологічних процесів.

5. Підвищення загальної культури виробництва.

Спираючись на вищезгадані дані ТОВ агрофірмі «Ольвія» буде доцільно вирощувати дану культуру.

Література

1. Статистичний щорічник державної служби статистики України

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств - К.:КНЕУ, 2002

3. Батіг А.І. Планування та організація діяльності аграрних підприємств - К.: Аграрна освіта, 2002

4. Нелеп В.М. Планування на аграрному підприємстві - К.:КНЕУ, 2005

5. Вакуленко В.О., Бровко Л.В., Волочай Я.М., Ніколенко В.М., Нікітенко Н.М., Тарасенко Т.Д. Методичні рекомендації по виконанню економічної частини курсових проектів з спеціальності «Економіка підприємства» - Хорол, 2005

6. http://www.agroscience.com.ua/plant/znachennya-vivsa

7. http://www.osvita-servis.com.ua/index.php?p=53

8. http://pidruchniki.ws/11631018/geografiya/zemelni_resursi

9. http://library.if.ua/book/91/6348.html

10. http://www.agronauka.com/index.php?pg=26

11. http://www.agro-business.com.ua/component/content/article/17-2010-06-11-12-52-32/1182-2012-08-18-12-49-47.html

12. http://www.rusnauka.com/20_PRNiT_2007/Agricole/23969.doc.html

13. http://biacat.scienceontheweb.net/index.php?cont=59&pg=4

14. http://svitagro.com/ukrayinskiy-rinok-gorohu-vivsa-i-prosa-privit-201213-mg

15. http://library.if.ua/book/122/8145.html

Размещено на Allbest.ru