Вільні економічні зони України

За останнє десятиріччя перед відміною дії ВЕЗ, тобто до кінця 2004 р. в економіку України вкладено 6,7 млрд. доларів США прямих іноземних інвестицій, що складає приблизно 7,5% від загальнодержавної потреби (50 млрд. долл.). Порівняно з подібними надходженнями в економіки постсоціалістичних країн Центральної і Східної Європи (див. табл.), ці надходження можна оцінити як дуже малі для економіки України, оскільки вони не в змозі вплинути на її розвиток (таблиця 2.4).

Найбільшу частку серед іноземних інвестицій в економіку України займають інвестиції США (15,2%), Кіпру (8,9%), Нідерландів (8,6%), Росії (7,5%), Великобританії (7,1%), Німеччини (5,7%). Хоча, як затверджують західні дослідники, якщо врахувати надходження з офшорних зон (Кіпру, Британських і Віргінських островів, Ліхтенштейну і ін.), які можна вважати російськими і українськими капіталами, їх об'єм інвестицій в економіку України буде значний більшим ніж США.

Таблиця 2.4 - Об'єми іноземних інвестицій в економіку колишніх соціалістичних країн за станом на 2003 р.

Наявність великої кількості іноземних інвесторів свідчить про позитивні тенденції в інвестиційних процесах в держав. І навіть не дивлячись на відміну ВЕЗ в 2005 році, об'єми інвестицій практично не змінилися, оскільки організовані в СЕЗ підприємства не перестали працювати, а у інвесторів була до того ж можливість переорієнтувати свої засоби в більш вигідні галузі, не зменшуючи їх об'єму.

Дванадцять існуючих вільних економічних зон займали в Україні територію приблизно 262,4 га, знаходячись у межах восьми областей і на території 11 населених пунктів. Всього вони привернули 1092,3 млн. доларів США прямих іноземних інвестицій, що в перерахунку на площу в 1 га складає 4,2 тыс долл.

11 травня 2000 року був проголошений Указ Президента Украины Л.Д. Кучми «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова». Їм передбачалося створити ряд податкових і митних переваг. Завдяки цьому Указу за період після його підписання і до 2005 року в підприємства Харкова поступили інвестиції з 72 країн світу на загальну суму 9,2 млн. доларів США.

Відповідно до Закону України «Про спеціальні вільні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в донецькій області» статус територія пріоритетного розвитку був наданий 22-м районам області. Частка території складає 22% площі донецької області, на якій проживає 69% населення і проводиться 74% всього об'єму промислової продукції і забезпечується 84% зовнішньоторговельного обороту.

Приведені вище дані по притоці інвестицій в ВЕЗ в Україні свідчать, що некоректно говорити про низьку ефективність іноземних інвестицій вільними економічними зонами країни. Тому необхідно зараз досконально вивчити причини неефективності роботи п'яти СЕЗ України, а так само передбачити найточніші і адекватні методи оцінки їх ефективності для ухвалення остаточного рішення по їх існуванню на території України.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВЕЗ В УКРАЇНІ

Не можна не визнати, що в більшості країн світу спеціальні економічні зони можуть ефективно працювати на економіку держави. А проблематика діяльності вільних, «напівкримінальних» по словах деяких політиків, економічних зон лежить не в площині існування ВЕЗ як таких, а керівництві і контролі за ними, правильному визначенні пріоритетів для кожної з них, а так само в необхідності постійного вдосконалення законодавчої бази.

Серед інших можна назвати такі проблеми, що послужили приводом для відміни дії СЕЗ:

- неефективність дії п'яти з дванадцяти спеціальних економічних зон;

- можливість формування напівлегальних схем діяльності на території ВЕЗ;

- недосконалість законодавства України щодо ВЕЗ і відсутність єдиної державної концепції в цій області;

- політична нестабільність в державі.

Враховуючи світовий досвід, щоб уникнути криміналізації ВЕЗ, було б створити не керовані місцевими державними адміністраціями зони, і вже звичайно не відміняти їх взагалі, а надавати податкові і тарифні пільги по прогресивній шкалі підприємствам, продукція яких йде на експорт, які створюють значну кількість робочих місць, які упроваджують і використовують інновації і т.і.

При цьому необхідно розробити механізми нагляду і контролю за діяльністю СЕЗ, які велися в умовах строгої звітності декількома наглядаючими органами одночасно. У такому разі можна було б уникнути багатьох проблем ще до того, як стало питання про закриття ВЕЗ в Україні, що б дозволило не втрачати інвестиційну привабливість.

За роки існування ВЕЗ в Україні, була напрацьована велика кількість планових і програмних документів, присвячених підвищенню ефективності вже наявних зон і залученню інвесторів для створення нових. Серед таких документів і «Програма розвитку в Україні (спеціальних) вільних економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності на період до 2010 року», яка була покликана сприяти активізації процесу розвитку ВЕЗ у всіх регіонах України.

ВИСНОВОК

Досвід зарубіжних ВЕЗ говорить про те, що інвестори користуються приблизно однаковим набором пільг: митними (звільнення від імпортних мит або істотне зниження в порівнянні із звичайними); податковими (відсутність податків на додану вартість, на прибуток і акцизів); бюджетними (надання різного роду субсидій); правовими (спрощений режим установи і реєстрації фірм); банківськими (пільгове кредитування); валютними (повна лібералізація валютних операцій). Надані пільги надалі окупаються доходами бюджету, що ростуть, від зростання виробництва в зоні. В світі ВЕЗ порівняно багато, хоча рішення про їх створіння приймаються лише після ґрунтовного опрацьовування, в результаті якого доводиться їх народногосподарська доцільність і ефективність.

Що ж до функціонування ВЕЗ в Україні, то, як показує проведений аналіз, тільки п'ять з дванадцяти існуючих зон працювали неефективно, до інших же був застосований не коректний підхід до оцінки результатів діяльності, що привело до закриття зрештою ВЕЗ в Україні. В цілому ж, вільні економічні зони допомогли привернути в економіку країни певні засоби, які б не вдалося привернути іншим шляхом. Необхідно відзначити, що закриття ВЕЗ в Україні повинне було стати не одноразовою відмовою від такої формі регіонального розвитку, а поступовий виявленням недоліків в роботі ВЕЗ, і здійсненню дій по законодавчому припиненню способів несумлінної поведінки підприємців в таких зонах. Але можливості по створенню законно функціонуючих і ефективних ВЕЗ ще не вичерпані, тому питання доцільності їх існування в Україні повинно ставиться найближчим часом.

Природно робота по залученню іноземних інвестицій складна і вимагає відповідального відношення. Тому вивчення, узагальнення і упровадження в життя кращого власного Українського і світового досвіду щодо ВЕЗ є насущною потребою для молодої держави. Ефективність роботи частини українських ВЕЗ і неефективність - інших повинна послужити приводом для більш детального розгляду способів і проблем їх функціонування. Крім того, не можна відмовлятися повністю і одномоментно від створення таких економічних утворень, а кожній дії в їх відношенні повинен служити глибокий і повний економічний аналіз їх діяльності.

Іноземні інвестори зацікавлені багатьма економічними регіонами України (Харків, Маріуполь, Севєродонецьк, Алчевськ та ін.). Тому треба знов повернутися к питанню відкриття нових вільних економічних зон.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

Вільні економічні зони як фактор відкритості економіки / Велігорський А. // Сіверянський літопис. - 2005. - №4-5. - с. 92-102

Вільні економічні зони - чинник інтеграції регіонів у світову економіку / Кухарська Н.О. // Вісник соціально-економічних досліджень: Збірник наук. праць. - вип. 8, ч. 2. - Одеса 2001. - с. 56-58.

Вільні економічні зони: стратегія розвитку / Васенко В.К. - Суми: Довкілля. - 2004. - 347 с.

Государственное регулирование инвестиций. - М.: Наука, - 2000. - 150с.

Маркетинг регіонів: інвестиційні аспекти / В. Щєлкунов, В. Бондаренко, Ю. Каракай та ін. Укр. нац. комісія Міжнародної торгової палати. Нац. Авіаційний Ун-т - К.: Наукова думка - 2005. - 175 с.

Международные экономические отношения: Учебник для вузов/ В.Е. Рыбалкин, Ю.А. Щербанин, Л.В. Балдин и др.; Под ред. проф. В.Е. Рыбалкина.- 5-е изд., перераб. и доп.- М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004.- 605с.

Особые экономические зоны как эффективный механизм региональной кластерной политики государства / Скоч А. // Общество и экономика. - 2006. - №7-8. - с.202-214.

Оценка эффективности специальных экономических зон в контексте регионального развития / И. Бобух. // Экономика Украины. - 2002. №11 - с. 42-47.

Попов В.В. Управление портами и портовой деятельностью. - Новороссийск.: Сплинт - 1997. - 354 с.

Популярная экономическая энциклопедия - К.: ОАО «Енисей Груп», 2005 г., 1 CD

Специальні економічні зони в теорії та на практиці / В.Г. Снєгур.// Регіональні перспективи. - №6. - 2003 г. - с. 34-36.

Специальные экономические зоны: содержание и классификация / Синельник Л.В. - К.: Грот. - 2001. - 17 с. с ил.

Статистичний збірник: Україна, 2005 р.

Сунь Юйсю. Свободные экономические зоны и их влияние на национальную экономику и внешнеэкономические связи. - Автореферат диссертации кандидата экономических наук. - М.: РАГС - 2000 г.

Сутність, концептуальні принципи та особливості функціонування спеціальних економічних зон (світовий досвід та практика в Україні) / В. Мандибура, В Опанасюк. // Економіст - 2003. - № 3. - с. 92-95

Розвиток вільних економічних зон в країнах з перехідною економікою / Сігуа Г.В. // Економічні інновації - Одеса 2001. - вип. 10. - с. 55-61.

Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації / С.М. Макуха. - Харків: Легас. - 2003. - 348 с.

Эксперт-Юрист. Информационно-правовая библиотека. Законодательство Украины, - К.: Эксперт-Софт, 2005 г., 2 CD

Янукович В., Письмак В. Специальный режим инвестиционной деятельности и его влияние на выход из кризиса // Экономика Украины. 2001. - №9. - с. 4-10.

В.П. Кузьменко, Л.И. Кузнецова. Свободные экономические зоны: мифы и реальность. // Украинский научно-практический журнал “Экономика предприятия”. - 1999. - № 2-3, с.24-34

Вільні економічні зони: стратегія розвитку / Васенко В.К. - Суми: Довкілля. - 2004. - 347 с.

Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон: Закон України від 13 жовтня 1992 p. № 2663-ХІ1 // Голос України. 1992. № 6.

Желудова О.Н. Науково-методичні основи оцінки народногосподарської ефективності створення спеціальних (вільних) економічних зон. Авгореф. дис. канд. екон. наук. К., 1996.-С. 8.