Оцінювання резервів підвищення продуктивності праці та можливостей їх використання

-3,5

-хліб

тн.

13496,3

12382,5

-1113,8

-8,3

в т.ч. :

тн.

-хліб з житного борошна

тн.

8201,8

7327,6

-874,2

-11,7

-хліб з пшеничного борошна

тн.

5294,5

5054,9

-239,6

-4,5

-булочні вироби

тн.

5065,2

5527,1

+461,9

+9,1

-здобні вироби

тн.

34,6

29,6

-5

-14,5

-хлібобулочні в упаковці

тн.

304,6

488,0

+183,4

+60,2

4

Кондитерські вироби

тн.

58,9

50,0

-8,9

-15,1

В т.ч :

-тістечка

тн.

5,3

4,2

-1,1

-21,8

-торти

тн.

40,6

35,3

-5,3

-13,1

-кекси

13,0

10,5

-2,5

-19,2

5

Середньооблікова чисельність всього персоналу

осіб

283

276

-7

-2,5

в т.ч. промислово-виробничого

осіб

267

264

-3

1,1

6

Середньомісячна з/п всього

грн.

2722,50

2931-40

+208,9

+7,7

в т.ч. промислово-виробничого

осіб

2772,39

2968-24

+195,9

+7,1

7

Собівартість товарної продукції

тис.грн.

45646,3

51007,3

+5361

+11,7

8

Прибуток від випуску тов.продукції

тис.грн

-2257,2

1851,1

4108,3

9

Рентабельність

%

-4,9

3,6

+8,5

10

Затрати на 1 грн.тов.продукції

коп

105,2

96,5

-8,7

-8,3

Як видно з наведеної таблиці, випуск товарної продукції по цеху №2 в діючих цінах збільшився на 9469,2 тис.грн. або на 21,8%.

Це обумовлено:

1) збільшенням оптових цін на продукцію продукцію всього на 11134,8 тис.грн.,в т.ч за рахунок:

- хлібобулочних виробів на 10930,6 тис.грн.

- кондитерських виробів на 203,8 тис.грн.

- сухарів панірувальних на 0,4 тис.грн.

2) зменшенням виробництва продукції всього на 1665,6 тис.грн.,

в тому числі

- хлібобулочних виробів на 656,9 тн або 1491,1 тис.грн.

- кондитерських виробів на 8,9 тн або на 177,2 тис.грн.

- збільшенням сухарів панірувальних на 1,4 тн або на 2,7 тис.грн.

Рентабельність - це відносний показник. Який відображає відношення отриманого прибутку до понесених витрат.

Рентабельність є однією з базових економічних категорій економіки. Під терміном рентабельність розуміється відношення, в чисельнику якого завжди фігурує прибуток. Рентабельність прибутку визначається як відношення прибутку до капіталу (активам), рентабельність витрат - як відношення прибутку до собівартості (витрат), рентабельність продаж відношення прибутку до ціни (виручки від реалізації).

Рентабельність операційної діяльності	%		2,2	2,2	0	0
Рентабельність звичайної діяльності	%		-	0,7	+0,7	-
Валова рентабельність продажу продукції	%		19,8	19,7	-0,1	-0,5
Чиста рентабельність продажу продукції	%		-	0,4	+0,4	-
Рентабельність доходу від операційної діяльності	%		2,1	2,1	0	0
Рентабельність підприємства	%		-	2,0	+2,0	-
Рентабельність активів	%		-	3,6	+3,6	-
Рентабельність власного капіталу	%		-	15	+15	-
Рентабельність залученого капіталу	%		-	4,8	+4,8	-
Рентабельність необоротних активів	%		-	+5,5	+5,5	-
Рентабельність оборотних активів	%		-	10,4	+10,4	-

Таблиця 2.3 Показники рентабельності

№	Показники	Одиниці виміру	Порядок розрахунку	На поч. зв.періоду	На кінець зв.періоду	Відхилення
						(+/-)	%
11	Рентабельність продукції	%		24,7	24,5	-0,2	-0,8
22	Рентабельність операційної діяльності	%		2,2	2,2	0	0
33	Рентабельність звичайної діяльності	%		-	0,7	+0,7	-
44	Валова рентабельність продажу продукції	%		19,8	19,7	-0,1	-0,5
55	Чиста рентабельність продажу продукції	%		-	0,4	+0,4	-
66	Рентабельність доходу від операційної діяльності	%		2,1	2,1	0	0
77	Рентабельність підприємства	%		-	2,0	+2,0	-
88	Рентабельність активів	%		-	3,6	+3,6	-
99	Рентабельність власного капіталу	%		-	15	+15	-
110	Рентабельність залученого капіталу	%		-	4,8	+4,8	-
111	Рентабельність необоротних активів	%		-	+5,5	+5,5	-
112	Рентабельність оборотних активів	%		-	10,4	+10,4	-

За даними таблиці рівень показників діяльності є різним. Відбулося погіршення деяких з них.Скоротилися показники рентабельності продукції (на 0,2 пункта) , та валової рентабельності продажу продукції ( 0,1 пункта). Тобто підприємство менше отримує прибутку на 1 грн. доходу.

Зниження показників рентабельності свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів ,запасів , трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства , тобто факторів інтенсифікації виробництва та діяльності в цілому.

Разом з тим, поряд з негативними тенденціями , відбулося покращання показників рентабельності , а саме - звичайної діяльності (на 0,7 пункта) , чистої рентабельності продажу продукції (на 0,4 пункта), підприємства (на 2 пункта ) , активів(на 3,6 пункта) , власного капіталу(на 15 пунктів) , залученого капіталу (на 4,8 пункта) , необоротних активів( на 5,5 пункта) та оборотних активів ( на 10,4 пункта).

Таку тенденцію можна пояснит зростанням обсягу виробництва , цін і незначним підвищенням собівартості продукції.На підприємстві у звітному році відбувалися зміни в технологічному процесі та асортименті продукції , що певним чином вплинуло на її собівартість , вимагало здійснення додаткових витрат на збут , інших операційних витрат тощо. Такі зміни відповідним чином вплинули на кінцеві результати діяльності та її ефективність.

Також,деякі показникі рентабельності діяльності підприємства залишилися незмінними.Це такі показники як рентабельність операційної діяльності та рентабельність доходу від операційної діяльності.

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи та одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Таблиця 2.4 Аналіз показників ліквідності ДП ВАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат № 10»

№	Показники	Норматив	На початок зв.періоду	На кінець зв.періоду	Відхилення
					(+|-)	%
11	Коефіцієнт готівкової ліквідності	>0,2	0,008	0,01	0,002	25
22	Коефіцієнт поточної ліквідності	>1	0,6	0,8	0,2	33,3
33	Коефіцієнт швидкої ліквідності	>0,7	0,4	0,6	0,2	50
4	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	>0,2	0,008	0,01	0,002	25
55	Чистий оборотний капітал		-11294	-8527,9	2766,1	24,5

Коефіцієнт готівкової ліквідності на початок і на кінець періоду не відповідає нормі.

Коефіцієнт поточної ліквідності показує достатність ресурсів Хлібокомбінату №10, що можуть бути використанні для погашення його поточних зобовязань. Значення цього показника як на початок періоду менший норми та становить 0,6, так і на кінець періоду (0,8). Це означає , що підприємство не взмозі погасити поточні зобовязання протягом року.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів може бути сплачена негайно. Цей показник менший норми. І він свідчить про те, що лише 1% боргів підприємство може сплатити негайно.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яка частка поточних зобов'язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але й за рахунок очікуваних фінансових надходжень. У 2009 році, в порівнянні з 2008, зріс у 1,5 рази , але не відповідає нормі.

Величина чистого оборотного капіталу в обох роках мала від'ємний характер, але в в оборотному капіталі підприємству не вистачало власних коштів, і воно було змушене користуватися короткостроковими позиками банків та комерційним кредитом.2009 році - зросла на 24,5%. Це свідчить про те, що для покриття потреби.

Проаналізувавши основні техніко-економічні показники, можна сказати, що підприємство є прибуткове, внаслідок збільшення обсягу виробництва, збільшення собівартості, продуктивності праці і інших факторів, що впливають на прибуток підприємства.

2.3 Аналіз ефективності використання персоналу підприємства

Продуктивність праці і ефективність виробництва напряму залежить від правильної організації праці і оптимального складу працівників підприємства. Тому питання пов'язанні з організацією найбільш оптимальної структури чисельності працюючих є одними з найголовніших у вирішення проблеми покращення продуктивності праці на підприємстві.

Трудові ресурси підприємства - це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його облікового складу.

В обліковий склад включаються всі працівники, прийняті на роботу, зв'язану як з основною, так і не основною його діяльністю.

Трудові ресурси (кадри) підприємства є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентноздатності. Трудові ресурси надають руху матеріально-речовинним елементам виробництва. Створюють продукт, вартість і прибавочний продукт у формі прибутку. Відмінність трудових ресурсів від інших видів ресурсів підприємства полягає в тому, що кожен найманий робітник може відмовитися від запропонованих йому умов і зажадати зміни умов праці і модифікації неприйнятних, з його погляду , робіт, перенавчання іншим професіям і спеціальностям чи у кінцевому рахунку, може, нарешті, звільнитися з підприємства по власному бажання.

Кадровий склад чи персонал підприємства і його зміни мають визначені кількісні, якісні і структурні характеристики, що можуть бути з меншим чи більшим ступенем вірогідності обмірювані і відбиті наступними абсолютними і відносними показниками:

1) облікова і явочна чисельність працівників підприємства і (чи) його внутрішніх підрозділів, окремих категорій і груп на визначену дату;

2) середньосписочна чисельність працівників підприємства і (чи) його внутрішніх підрозділів за визначений період;

3) питома вага працівників окремих підрозділів (груп, категорій) у загальній чисельності працівників підприємства;

4) темпи росту (приросту) чисельності працівників підприємства за визначений період;

5) середній розряд робочих підприємства;

6) питома вага службовців, що мають вищу чи середню фахову освіту в загальній чисельності службовців і (чи) працівників підприємства;

7) середній стаж роботи зі спеціальності керівників і фахівців підприємства;

8) плинність кадрів по прийому і звільненню працівників;

9) фондоозброєнність праці працівників і (чи) робітників на підприємстві й інші.

Таблиця 2.5 Аналіз використання трудових ресурсів по «Хлібокомбінату №10» (цех 1)

Показники	На початок зв.періоду	На кінець зв.періоду	Відхилення
			(+/-)	%
Середньоспискова чисельність, чол..
-весь персонал	835	810	-25	-3
-промислово- виробничий персонал	827	802	-25	-3
-робітники	689	674	-24	-3,6
-персонал неосновної діяльності	8	8	0	100
ФОП, тис.грн.:
-весь персонал	31769,1	33223,2	+1454,1	+4,6
-промислово- виробничий персонал	31474	32906,5	+1432,1	+4,6
-робітники	24049,6	25077,8	+1028,2	+4,3
-персонал неосновної діяльності	295,1	316,7	+21,6	+7,3
Середня з/п , грн..:
-весь персонал	3153,39	3403,25	+249,86	+7,9
-промислово- виробничий персонал	3157,13	3407,59	+250,46	+7,9
-робітники	2856,89	3089,28	+232,39	+8,1
-персонал неосновної діяльності	2766,67	2968,75	+202,08	+7,3
Відпрацьовано ,люд./год.
-весь персонал	1577791	1478339	-99452	-6,3
-промислово- виробничий персонал	1562438	1463908	-98530	-6,3
-робітники	1328073	1234430	-93643	-7,1
-персонал неосновної діяльності	15353	14431	-922	-6
Невиходи на роботу,днів	26274	24278	-2347	-9,5
У т.ч. з поважних причин	26274	22779	-3495	-13,3
-чергові відпустки	15204	15342	+138	+0,9
-хвороби	10364	7178	-3186	-31,7
-відпустки на навч. та ін. ,передбачені законодавством	706	259	-447	-63,3
Втрати роб.часу,днів:	251	1499	+1248	У 6 разів
У т.ч.:
-прогули	9	10	+1	+11,1
-невиходи з дозволу адмін.	242	1489	+1247	У 6 разів
Продуктивність праці,грн.	251687	244252	-7435	-3
Прийнято на роботу нових прац. Протягом року	255	79	-176	-69,0
Вибуло працівників, У т.ч.:	244	125	-119	-48,8
-з власного бажання	169	82	-87	-51,5
Коефіціент плинності кадрів	20,2	10,1	-10,1	-49,9
Коефіціент обороту:
-з прийняття,%	30,5	9,9	-20,6	-67,5
-зі звільнення,%	29,2	155,9	+126,7	+433,9
Коефіціент загального обороту робочої сили	59,7	25,6	-34,1	-57,1

Як видно з показників, у 2009р. порівняно з 2008р., зріс фонд оплати праці по всіх категоріях працюючих,зросла середня заробітна плата. Це зумовлено тим, що у вересні 2008р. було підвищення мінімальної з/п , підвищення розмірів годинних тарифних ставок і посадових окладів.

Зменшилась чисельність працівників на 25 чол.

Коефіціент загального обороту робочої сили зменшився у звітному періоді на 57,1% , коефіцієнт плинності кадрів зменшився на 49,9%.

Зменшились невиходи на роботу на 2347 днів( - 8,5%) в тому числі з поважних причин, але збільшились втрати роб. Часу через відпустки з дозволу адміністрації на 1247 днів.

Продуктивність праці знизилася на 3 % ( - 7435 грн.)

Таблиця 2.6 Аналіз використання трудових ресурсів «Хлібокомбінату №10» (цех 2)

Показники	2008	2009	Відхилення
			(+/-)	%
Середньоспискова чисельність, чол..
-весь персонал	283	276	-7	-2,5
-промислово- виробничий персонал	268	264	-4	-0,7
-робітники	227	226	-1	-0,4
-персонал неосновної діяльності	15	12	-3	-20
ФОП, тис.грн.:
-весь персонал	9292	9766,3	+474,3	+5,1
-промислово- виробничий персонал	8950,4	9447,3	+496,9	+5,6
-робітники	7077,2	7599,5	+522,3	+7,4
-персонал неосновної діяльності	341,6	319,0	-22,6	-6,6
Середня з/п , грн..:
-весь персонал	2722,50	2931,4	+208,9	+7,7
-промислово- виробничий персонал	2772,39	2968,24	+195,85	+7,1
-робітники	2585,46	2785,99	+200,53	+7,8
-персонал неосновної діяльності	1831,11	2120,83	+289,72	+15,8
Відпрацьовано ,люд./год.
-весь персонал	518923	487814	-31109	-6
-промислово- виробничий персонал	491853	466347	-25506	-5,2
-робітники	416853	398507	-18346	-4,4
-персонал неосновної діяльності	27070	21467	-5603	-21,7
З них понаднормових,людино- годин
-весь персонал	32371	12728	-19643	-60,7
-промислово-виробничий персонал	30840	12264	-18576	-60,2
-робітники	28564	11088	-17476	-61,2
-персонал неосновної діяльності	1531	464	-1067	-69,7
Невиходи на роботу,днів	9375	8924	-451	-4,8
У т.ч. з поважних причин	8965	8067	-898	-10
-чергові відпустки	5461	5439	-22	-0,4
-хвороби	3354	2628	-726	-21,6
-відпустки на навчання та ін..,передбачені законодавством	150	0	-150
Втрати роб.часу,днів:	410	857	+447	+109
-прогули	2	2	-	0
-невиходи з дозволу адмін.	408	855	+447	+109,5
Продуктивність праці,грн.	201918	206152	+4234	+2,1
Прийнято на роботу нових прац. Протягом року	63	16	-47	-74,6
Вибуло працівників, У т.ч.:	50	32	-18	-36
-з власного бажання	45	13	-32	-71,2
Коефіціент плинності кадрів	15,9	4,7	-11,2	-70,4
Коефіціент обороту:
-з прийняття,%	22,3	4,8	-16,5	-74
-зі звільнення,%	17,7	11,6	-6,1	-34,5
Коефіціент загального обороту робочої сили	39,9	17,4	-22,5	-56,7

Як видно із показників , у 2009р. порівняно з 2008о. зріс фонд оплати праці по всіх категоріях працюючих, зросла середня заробітна плата. Це зумовлено тим, що у вересні 2008 р. було підвищення мінімальної зарплати , підвищення розмірів годинних тарифних ставок і посадових окладів робітникам.

Зменшилась середньоспискова чисельність працівників хлібокомбінату на 7 осіб , середньоспискова чисельність робітників на 1 особу.

Коефіціент плинності кадрів зменшився на 11,2% за рахунок зменшення звільнених за власним бажанням на 32 особи.Коефіціент загального обороту робочої сили зменшився на 22,5%.Зменшення коефіцієнту загального обороту робочої сили та обороту з прийняття кадрів пов'язане зі зменшенням прийнятих працівників на 47 осіб протягом минулого року.Зменшення коефіцієнту обороту зі звільнення на 6,1% пов'язане зі зменшенням звільнених на 18 осіб проти минулого року.Фонд робочого часу зменшився на 31109 годин за рахунок зменшення чисельності робітників.

Продуктивність праці -- це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції.

Тобто вона показує співвідношення обсягу вироблених матеріальних або нематеріальних благ та кількості затраченої на це праці. Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої за одиницю часу, або економію робочого часу, витраченого на одиницю продукції.

Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку, який показує кількість продукції, що вироблена за одиницю часу. Оберненим до виробітку є показник трудомісткості.

Таблиця 2.7

Аналіз продуктивності праці «Хлібокомбінату № 10» (цех 1)

Показники	Один.виміру	На початок зв.періоду	На кінець зв.періоду	Відхилення
				(+/-)	%
Обсяг виробництва	Тис.грн	165711	190686	+24975,1	+15,1
Чисельність працівників	Чол.	835	810	-25	-3
З них робітників	Чол.	698	674	-24	-3.4
Питома вага робітників у складі промислово - виробничого персоналу	%	83,6	83,2	-0,4	-0,47
Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками
людино-годин	Тис.	1577,791	1478,339	-99452	-6,3
людино-днів	Тис.	197,223	184,792	-12431,5	-6,3
Кількість відпрацьованих днів одним робітником	Дні	236	228	-8	-0,3
Тривалість робочого дня	Год.	8,0	8,0	0	0
Середньорічний виробіток:
-працівника	грн.	198456	235415	+36959	+18,6
-робітника	грн.	237408,3	282917	+45509	+19,2
Середньоденний виробіток робітника	грн.	1005,9	1240,9	+235	+23,4
Середньогодинний виробіток робітника	грн.	125,7	155,1	+29,4	+23,4
Трудомісткість у натуральних одиницях
У людино-днях	Люд.-дн./1 т	3,2	3,4	+0,2	+6,25
У людино-годинах	Люд.-год./1 т	25,8	27,2	+1.4	+5,4
Трудомісткість у вартісному вираженні
У людино-годинах	люд.-год./тис.грн	7,9	6,44	-1,45	-18,5
у людино-днях	люд.-дн./тис.грн	0,9	0,8	-0,1	-19,5

За проведеними розрахунками можна зробити висовок,що фактичний середньорічний виробіток працівника у 2009 році збільшився порівняно з 2008 на 36959 грн ( або на 18,6 %).Оскільки чисельність працівників знизилася ( на 3% ) , а з нею знизилася й питома вага робітників у складі промислово - виробничого персоналу ( на 0,47%) , а також знизилася кількість відпрацьованих днів ( на 0,3 %), то на підвищення середньорічного виробітку працівника міг вплинути такий фактор як збільшення обсягу виробленої продукції ( на 24975,1 тис.грн або на 15,1%).

Не дивлячись на те, що трудомісткість, виражена у натуральних одиницях, зросла, на підвищення виробітку працівника позитивно вплинуло значне ( 19 % ) зниження трудомісткості у вартісному вираженні.

Таблиця 2.8

Аналіз продуктивності праці «Хлібокомбінату № 10» (цех 2)

Показники	Один.виміру	На початок зв.періоду	На кінець зв.періоду	Відхилення
				(+/-)	%
Обсяг виробництва	Тис. грн	43389,2	52858,4	9469,2	+21,8
Чисельність працівників	Чол.	283	276	-7	-2,5
З них робітників	Чол.	227	226	-1	-0,4
Питома вага робітників у складі промислово - виробничого персоналу	%	80,2	81,9	+1,7	+2
Загальна кількість відпрацьованих усіма робітниками
людино-годин	Тис.	518,923	487,814	-31,109	-5,99
людино-днів	Тис.	64,865	60,976	-3,89	-5,9
К-ть відпрацьованих днів 1 робітником	Дні	229	221	-8	-3,5
Тривалість роб. дня	Год.	8	8	0	0
Середньорічний виробіток:
-працівника	грн.	153318,72	191515,9	+38197,2	+24,9
-робітника	грн.	191141,85	233886,7	42744,9	+22,4
Середньоденний виробіток робітника	грн.	669,5	1058,3	+388,8	+58,1
Середньогодинний виробіток робітника	грн.	83,68	132,2	+48,52	+57,9
Трудомісткість у натуральних одиницях
У людино-днях	Люд.-дн./1 т	3,5	3,3	-0,2	-5,7
У людино-годинах	Люд.-год./1 т	27,8	26,2	-1,6	-5,8
Трудомісткість у вартісному вираженні
У людино-годинах	люд.-год./тис.грн	11,9	7,55	-4,35	-36,6
у людино-днях	люд.-дн./тис.грн	1,49	0,94	-0,55	-36,9

За проведеними розрахунками можна зробити висовок,що фактичний середньорічний виробіток працівника у 2009 році збільшився порівняно з 2008 на 38197,22 грн ( або на 24,9%).Оскільки чисельність працівників знизилася ( на 2,5% ) , а з нею знизилася й питома вага робітників у складі промислово - виробничого персоналу ( на 2%) , а також знизилася кількість відпрацьованих днів ( на 3,5 %), то на підвищення середньорічного виробітку працівника міг вплинути такий фактор як збільшення обсягу виробленої продукції ( на 9469,2тис.грн або 21,8%).

Також на підвищення виробітку працівника позитивно вплинуло зниження трудомісткості ,вираженої у натуральних одиницях (6 %) та значне ( 37 % ) зниження трудомісткості у вартісному вираженні.

РОЗДІЛ ІІІ ПРОЕКТ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ВИЯВЛЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗЕРВІВ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

3.1 Матеріально - технічні фактори підвищення продуктивності праці

Розвиток ринкових відносин в Україні потребує ефективності підвищення господарювання. Але за роки незалежності показники ефективності в країні значно погіршилися: зменшилися обсяги виробництва, знизилась його рентабельність. Усе це є наслідком занедбання економічної роботи на підприємстві. У роки економічної кризи більшість підприємств намагалися досягти збільшення прибутків не з допомогою ретельного економічного розрахунку, зниження собівартості продукції, а постійним підвищенням цін на свою продукцію.

Подоланням кризи в економіці не можливі на відсталій технічній базі, тому що основа ринкових відносин є конкурентна боротьба, і в ній перемагає не той, хто знизить витрати і запропонує нижчі ціни, а той хто випускає якісну продукцію, а цього можна досягти тільки, застосуванням нових технологій.

У реалізації цілей стратегічного плану підприємства особлива роль належить плану технічного і організаційного розвитку - плану підвищення ефективності виробництва. Для того, щоб успішно функціонувати в умовах конкурентної боротьби, підприємство в своїй діяльності повинне орієнтуватися, на потреби ринку (ціни, витрати, кількість продукції, що випускається) і на реалізацію досягнень науково - технічної революції.

Враховуючи першочергову важливість підвищення продуктивності праці для конкурентно спроможності підприємства розробляють і впроваджують програму управління продуктивності, яка включає в себе наступні етапи:

1. вимірювання і оцінка досягнутого рівня продуктивності на підприємстві в цілому і за окремими видами праці зокрема;

2. пошук і аналіз резервів підвищення продуктивності на основі інформації, одержаної в ході вимірювання і оцінки;

3. розробка плану використання резервів підвищення продуктивності праці, який повинен включати конкретні терміни і заходи по їх реалізації, передбачати фіксування витрат на ці заходи й очікуваний економічний ефект від їх впровадження, визначати відповідних виконавців;

4. розробка систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності;

5. контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, і регулюванням їх виконання;

вимірювання і оцінка реального впливу передбачуваних заходів на зростання продуктивності праці.

Вимірювання й оцінка досягнутого рівня продуктивності по підприємству і в цілому за окремими видами праці зокрема - вихідний етап програми. Його правильне і точне здійснення є важливою передумовою успішності наступних етапів і всієї програми.

Щоб виміряти продуктивність праці потрібно зіставити кількість виробленої продукції із витратами на їх виготовлення. Пошук і аналіз резервів підвищення продуктивності ґрунтується на порівнянні інформації, одержаної в ході вимірювання і оцінки досягнутого рівня продуктивності на підприємстві в цілому і за окремими видами праці зокрема, з наявною інформацією про максимально можливий рівень продуктивності праці. Для пошуку резервів продуктивності праці слід заохочувати висококваліфікованих представників різних спеціальностей.

Розробляючи план використання резервів підвищення продуктивності праці, слід забезпечити узгодження цілей та завдань програми.

Розробка системи мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності є необхідною умовою реалізації програми.

Контроль за реалізацією заходів, передбачених планом і всією програмою, необхідний для виявлення і вирішення можливих проблем їх виконання на початкових станах.

В процесі контролю порівнюються фактичні і задачі показники продуктивності праці, визначається масштаб допустимих відхилень.

Вимірювання й оцінка реального впливу реалізованих заходів на зростання продуктивності праці потрібна для того, щоб оцінити і порівняти ефективність їх впровадження і визначитися з пріоритетами на наступний період. Визначивши найефективніші напрямки роботи по підвищенню продуктивності, слід прийняти відповідні мотивуючі рішення і в наступному періоді зосередити увагу саме на цих напрямах.

У системі продуктивних сил налічують до 60 факторів зростання продуктивності праці, крім факторів, що належать до всього технологічного способу виробництва (продуктивних сил і техніко-економічних відносин), до відносин економічної власності, до надбудовних відносин тощо.

Необхідність вивчення всіх факторів, що впливають на рівень продуктивності праці, і визначення резервів її підвищення зумовлена великим значенням, яке має підвищення продуктивності праці для окремих підприємств і суспільства загалом.

Розрізняють дві групи факторів підвищення продуктивності:

1) суб'єкти господарської діяльності (менеджмент -- стратегічні рішення, організаційні, кадрові питання, технологія, засоби виробництва, якість продукції, умови праці, інформація), що знаходяться в рамках управління;

2) суб'єкти господарської діяльності (заходи уряду, інфраструктура, ринковий механізм, закони, конкуренція, природні, трудові ресурси, культура, соціальні цінності), що знаходяться поза рамками управління.

Фактори росту продуктивності праці - це ті рушійні сили, або причини, під впливом яких змінюється її рівень. Різноманіття конкретних шляхів і засобів досягнення більш високої продуктивності праці викликає необхідність розробки класифікації факторів росту продуктивності праці.

Дія факторів росту продуктивності праці залежить від природних, суспільних, екологічних і матеріальних умов, у яких вони проявляють і реалізуються.

Природні умови характеризуються багатством і особливостями залягання природних копалин, родючістю ґрунту, кліматичними особливостями районів тощо.

Суспільні - визначаються соціальним ладом, характером виробничих відносин, розвитком господарського механізму.

Екологічні - характеризуються природоохоронною діяльністю, умовами праці на всіх рівнях.

Матеріальні умови знаходять вираження в ступені розвитку продуктивних сил суспільства, рівня життя населення.

Фактори росту продуктивності праці можна об'єднати в три групи:

- Організаційно - економічні й управлінські фактори, що залежать від ступеня розвитку форм організації суспільного виробництва;

- Соціально - психологічні фактори, пов'язані з роллю людини в суспільному виробництві.

- Матеріально - технічні фактори, що залежать від рівня розвитку і ступеня використання засобів виробництва, у першу чергу знарядь праці, від їхньої якості (науково - технічний прогрес);

Науково-технічний прогрес впливає на всі елементи виробництва - засоби виробництва, працю, його організацію та управління.

Технічний прогрес здійснюється за такими напрямами:

-впровадження комплексної механізації та автоматизації;

-удосконалення технології виробництва;

-хімізація виробництва

-зростання рівня електроозброєності

Підвищення рівня механізації виробництва здійснюється шляхом механізації ручних робіт, упровадження засобів малої механізації, комплексної механізації робіт на дільницях та в цехах.

Автоматизація виробництва забезпечується впровадженням верстатів-автоматів, автоматизованого устаткування, автоматичних систем виробництва.

Важливим засобом здійснення механізації виробництва є модернізація устаткування, тобто оновлення й удосконалення функціонуючого устаткування, незначні зміни його конструкцій. Це можна досягти шляхом збільшення потужності і робочих швидкостей устаткування, механізацією і автоматизацією допоміжних робіт(подача, зняття, транспортування і контроль виробів) і автоматизацією управління устаткуванням.

Матеріально-технічні фактори сприяють економії живої та уречевленої праці як в цілому по економіці, так і на окремому виробництві.

3.2 Заміна фізично застарілого обладнання на лінії виготовлення печива у цеху №1 з метою підвищення продуктивності праці «Хлібокомбінату №10»

Проведений аналіз основних показників а також показників продуктивності праці «Хлібокомбінату №10» говорить про те, що використання потужності потокових ліній стало більш стабільним , але не у повному обсязі. Резервами підвищення економічної ефективності використання потокових ліній у цеху №1 є заміна фізично застарілого обладнання на лінії виготовлення печива, що допоможе підвищити ефективність роботи, усунути простої обладнання із технічних причин, вести технологічний процес безперервно і максимально використовувати технічну потужність цеху.

Основними напрямками поліпшення роботи потокових ліній можуть бути:

* зниження простоїв обладнання;

* своєчасне подавання сировини і матеріалів;

* раціоналізація робочих місць потоку;

* поліпшення умов праці на робочих місцях;

* синхронізація роботи потоку;

* введення багатоверстатного обслуговування і суміщення професій.

Для підвищення продуктивності праці «Хлібокомбінату №10» пропонуються такі заходи:

* провести модернізацію лінії по виготовленню печива.

3.3 Економічне обгрунтування запропонованого заходу та вплив на основні показники діяльності підприємства

З метою забезпечення безперебійної роботи лінії по виробництву печива, поліпшення якості продукції пропонується провести модернізацію лінії: встановити ротаційну тістомісильну машину марки А2-ШЛК замість ланцюгової тістомісильної машини, що дозволить підвищити коефіцієнт використання потужності цієї лінії. У результаті заходу збільшиться обсяг виробництва, зросте продуктивність праці, знизиться собівартості продукції, що позитивно вплине на показники роботи підприємства та на конкурентноспроможність продукції та підприємства в цілому.

Таблиця 3.1 Вихідні дані для розрахунку

Показники	Одиниці виміру	Значення до модерніз.	Значення після модер.
Кількість днів роботи цеху.	Дні	228	228
Кількість робочих змін в добу.	Змін	1	1
Чисельність обслуговуючого лінію персоналу(Чоп) І р. ІІ р. ІІІ р. ІV р. V р.	Чол.	16 3 2 8 1 2 12	14 2 2 7 1 2
Денна тарифна ставка (Тдс) І р.ІІ р. ІІІ р. ІV р. V р.	Грн.	48,16 102,4 108,8 115,2 122,4	48,16 102,4 108,8 115,2 122,4
Вартість обладнання у базовому періоді з урахуванням витрат на транспортування, зберігання, монтаж. (Воб)	Грн.	13500
Кількість років роботи обладнання до заміни. (Рроб)	Роки	15	-
Витрати на демонтаж обладнання.	%	5	-
Вартість обладнання у проектуємому періоді. (Воб)	Грн.	-	50000
Транспортні витрати на обладнання.	%	-	2
Витрати на монтаж.	%	-	8
Заготівельні витрати.	%	-	1
Норми амортизаційних відрахувань. (Ав)	%	-	15
Витрати на ремонт. (Вр)	%	-	5
Страхування майна. (См)	%	-	1
Потужність ел.двигунл.	Ваг	14,8	17,3
Кількість годин роботи ел.двигуна.	Час	8	7,5
Тариф на 1 кВт/год	КВт/год	42,2	42,2
Коефіцієнт використання потужності.		0,85	0.85
Соs с		0,8	0,800,0,8
Ціна 1 кг металобрухту.	Гри.	1	-
Вага застарілого обладнання.	Кг	2600	-
Річний обсяг виробництва печива. (Робв)	Т	12,2	14
Умовно-постійні витрати на 1т печива.	Грн.		-
Оптова ціна 1т печива (Оц)	Грн.	60000	60000
Собівартість 1 т печива	Грн.	42157	33817,5

1. Розраховуємо капітальні витрати

Кзаг = Кн+Д+3-Л+Об (Формула 3.1)

Де Кзаг - початкова вартість нового обладнання, враховуючивитрати на його закупівлю, транспортування, зберігання, монтаж та заготівельні роботи;

Д -- витрати на демонтаж обладнання, що замінюється;

З - заготівельні витрати;

Л - ліквідаційні витрати;

Об - збільшення або зменшення суми обігових фондів у зв'язку із впровадженням заходів.

Кн - нові капітальні витрати.

1.1 Транспортні витрати:

Тв = 50000*0,02 =1000 грн

1.2 Вартість монтажних робіт:

Вмп =50000*0,08 =4000грн.

1.3 Заготівельні витрати

Зв = 50000*0,01 =500 грн.

1.4 Нові капітальні витрати складають

Кн = Тв + Вмр + Зв +Воб

1000 + 4000 + 500 + 50000 = 55500грн.

1.5. Витрати на демонтаж застарілого обладнання

Д= 13500*0,05 =675 грн

1.6. Ліквідаційні витрати

Л= 2600*1=2600 грн

Загальні капітальні витрати складають:

Кзаг = 55500 +675 - 2600= 53575грн. (див. формулу 1)

2 Розраховуємо змінні поточні виграти

2.1 Витрати по електроенергії:

Ве = (Мд * Тч * Тзм * Стар. * К * Т) / Соs с (Формула 3.2)

Де Мд - потужність електродвигунів, кВт;

Тч - кількість годин роботи електродвигунів за зміну;

Тзм.- кількість змін роботи за добу;

Стар. - тариф за 1 кВт/г електроенергії, грн.;

К - коефіцієнт використання потужності;

Т - кількість днів роботи за рік.

До модернізації:

Ве1^:= (14,8 * 1 * 8* 0,42 * 0,85 * 228) / 0,8 = 12046,6грн.

Після модернізації:

Ве2=(17,3 * 1 * 8* 0,42 * 0,85* 228) / 0,8 =14081,5 грн.

2.2. Витрати по основній зарплатні

Воз = ? (Чоп * Тдс) * Тзм * Т (3.3)

До модернізації:

(3*48,16+2*102,4+8* 108,8+1* 115,2+2* 130,4)* 1* 228 = 363815грн.

Після модернізації:

(2*48,16+2*102,4+7*108,8+1*115,2+2* 130,4)* 1* 228 =328028грн.

2.3. Нарахування на зарплатню складають 37,5%;

До модернізації:

Воб *Р роб (3.4)

363815 * 0,375 = 136430,6 грн.

Після модернізації:

328028* 0,375 = 123010,5грн.

2.4. Затрати на утримання і експлуатацію обладнання:

Амортизація:

До модернізації:

13500*0,15 =2025 грн.

Після модернізації:

55500*0,15 =8325 грн.

Ремонт обладнання:

Роб = Воб * Вр (3.5)

До модернізації:

13500*0,05= 675 грн.

Після модернізації:

55500*0,05 =2775 гри.

Страхування майна:

Стр.м = Воб * См (3.6)

До модернізації:

13500*0,01 =135 грн.

Після модернізації:

55500*0,01=555 грн.

Змінні поточні витрати Таблиця 3.2

Показники	До модернізації	Після модернізації
1. Витрати по електроенергії	12046,6	14081,5
2. Витрати по зарплатні	363815	328028
3. Нарахування на зарплатню	136430,6	123010,5
4. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання	2025	8325
Всього	514317	473445

2.5 Визначимо зменшення собівартості на одну тону

З = С1- С2, де (3.7)

З - зниження собівартості;

С = Пв / Робв (3.8)

Де Пв - поточні витрати;

Робв - річний обсяг виробництва;

С1 - собівартість до модернізації;

С2 - собівартість після модернізації;

С₁ = 514317/12,2 =42157грн.

С₂ = 473445/14 = 33817,5грн.

С =42157- 33817,5грн =8339,5грн

На весь випуск

Звв = З * Робв (3.9)

8339,5*14=116753грн.

2.6 Термін окупності

Ток = Кзаг / Звв (3.10)

Ток= 53575/ 116753= 0,5 року

В результаті розрахунків запропонованих заходів зменшилась собівартість продукції (по відношенню до всього випуску) на 116753 гривень, що позитивно вплине на показники роботи підприємства та на продуктивність праці підприємства. Таким чином можна зробити висновки, що заходи по модернізації лінії виробництва печива є ефективними.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу виявлення резервів і шляхів зростання продуктивності та ефективності праці на торговельних підприємствах з метою створення найбільш ефективних умов діяльності досліджуваного підприємства.

Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки теоретичного і науково-практичного напрямків:

Праця -- це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних і особистих потреб людей. Зміст і характер праці залежать від ступеня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Процес праці містить три основних моменти: доцільну діяльність людини, тобто власну працю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, з допомогою яких людина впливає на предмет праці. Існує праця приватна та суспільна, праця конкретна та абстрактна, праця проста та складна. 2. Показники продуктивності праці повинні забезпечувати реальну картину використання праці на підприємстві, оптимальне співвідношення між обсягом реалізованої працівником продукції і його заробітною платою Правильний вимір продуктивності праці допомагає розкрити і мобілізувати її резерви. Існують такі основні методи вимірювання продуктивності праці: натуральний метод, при якому обсяг виробітку продук¬ції і показники продуктивності праці обчислюються в натуральних одиницях -тоннах, кубічних метрах, метрах, штуках тощо; трудовий метод, за яким продуктивність праці визначається в годинах Поряд з виробітком широко використовується показник трудомісткості продукції; вартісний метод, який найбільш повно враховує особливості зміни продуктивності праці і може ефективно використовуватися для її оперативного аналізу.

В Україні щодо підвищення продуктивності праці та в цілому й економіки є ще ряд невикористаних резервів та можливостей, а саме: суттєве розширення як чисельності, так і активності сфери підприємництва; проведення активного технічного переозброєння та реконструкції підприємств; використання сучасного обладнання; зниження ресурсо- та енергомісткості продукції; підвищення кваліфікаційної підготовки торгово оперативного персоналу; дотримання технологічної дисципліни та культури обслуговування;зниження рівня травматизму.

Фактори росту продуктивності праці - це ті рушійні сили, або причини, під впливом яких змінюється її рівень. Їх можна об'єднати в три групи: матеріально-технічні фактори, організаційно-економічні й управлінські фактори, соціально-психологічні фактори.

В результаті ретельно проведеного аналізу виробничої та фінансової діяльності підприємства можно зробити висновок, що загальне та фінансове положення підприємства є стабільним і стійким. Випуск товарної продукції в середньому по двом цехам збільшився на 17222,15 тис.грн, середньооблікова чисельність персоналу знизилася на 16 чол. а середня заробітна плата піднялася на 229 грн. Але при цьому був виявлений нереалізований потенціал підвищення рівня продуктивності й конкурентоспроможності підприємства.В цеху 1 продуктивність праці знизилася на 7435 грн,оскільки не в повному обсязі використовувався потужності потокових ліній по виготовленню печива. У зв`язку з цим було запропоновано замінити фізично застаріле обладнання на лінії виготовлення печива, що допоможе підвищити ефективність роботи, усунути простої обладнання з технічних причин, вести технічний процес безперервно і максимально використовувати технічну потужність цеху. В результаті реалізації запропонованих заходів зменшиться собівартість обсягу виготовляємої за рік продукції на 116753гривень, а отже підвищилася і продуктивність праці. Загалом, резерви підвищення продуктивності праці безмежні, як і науково-технічний прогрес, удосконалення організації виробництва, праці й управління. Тому в кожний конкретний період треба використовувати ті резерви, що дають максимальну економію праці за мінімальних витрат.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ковальчук І.В. - Економіка підприємства:Навчальний посібник - К.:Знання,2008. - 679 с. -( Вища освіта ХХІ століття )

2. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз : Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. / За ред. Д.е.н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця . - 2-ге вид.,доп. і перероб. - Житомир: ПП «Руга» ,2007. - 704 с.

3. Болюх Н.А., В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк Економічний аналіз ./За ред. акад. НАНУ , проф. М.Г. Чумаченко - К.:КНЕУ ,2007 - 560 с.

4. Василъченко В. С. Ринок праці та зайнятість. -- К., 1996.

5.Шеремет О.О. Фінансовий аналіз.Навчальнй посібник. - К.;Міленіум ,2003. 160 с.

6. Данюк В. М. Управление трудом в условиях рыночной эко номики -- К.: Знание, 1991.

7. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. -- К.: КНЕУ, 2003. -- 300 с.

8. Жуков Л. И., Погосян Г. Р. Экономика труда. -- М.: Эконо мика, 1991.

9. Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рын ка. -- К.: МАУП, 1995.

10. Казановский А. В., Колот А. М. Соціальне партнерство на ринку праці. -- Краматорськ: Нац. Центр продуктивності, 1995.

16. Петюх В. М. Формування робочої сили в ринкових умовах. -- К.: Знання, 1993.

17. Петюх В. М. Ринок праці та зайнятість. -- К., 1997.

18. Генкин Б.М., Кондратьева З., Азарова Е. Экономика и социология труда.6-е изд., доп. ИНФРА-М, 200 - 447с.

19. Новиков Е.В., Колбачева Т.А., Новик Е.В., Колбачев Е.Б. И др., Организация, нормирование и оплата труда на предприятиях. Издательство: ФЕНИКС, ТОРГОВЫЙ ДОМ, 2004. - 224c.

20. Петюх В.М. Ринок праці: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2000. - 256 с.

21. Рофе А.И., Лавров А.С., Галаева Е.В., Стрейко В.Т. ЭКОНОМИКА ТРУДА учебник для вузов, высш. Уч. Издательство: МИК, 2008 - 304c.

22. Слезингер Г.Э. Труд в условиях рыночной экономики. Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996, - 336 с.

23. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене і перероблене. - К.: Атіка, 2006. - 528с.

24. Шегда А.В. ,Литвиненко Т.М., Нахаба М.П. Економіка підприємств. - К.: 2000

25. Абрамов В. М., Данюк В. М., Гриненко А. М., Колот А. М.,Чернов В. Нормування праці. -- К., 1995.

26. Абрамов В. М., Данюк В. М., Колот А. М. Мотивація і стимулювання праці в умовах переходу до ринку. -- Одеса, 1995.

27. Гетьман О. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Оксана Гетьман, Валентина Шаповал, Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т економіки і права. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 487 с.

28. Дієсперов В.С. Фактори продуктивності праці //Економіка АПК. - 2003. - № 12. - С.46-53

29. Завіновська Г. Т. Економіка праці. -- К.: КНЕУ, 2000.

30. Ласковий А. Менеджмент продуктивності: Навчальний посібник/ Анатолій Ласковий, М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2004. - 287 с.

31. Семернікова І. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Ірина Семернікова, Наталія Мєшкова- Кравченко,. - Херсон: ОЛДІ- плюс, 2003. - 311 с.

32. Шваб Л. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Людмила Шваб,. 3-є вид.. - К.: Каравела, 2006. - 583 с.

33. В.І. Іващенко, М.А. Болюх. Економічний аналіз господарської діяльності . Навч. Посібник.- К.: ЗАТ Нічлава, 1999р

34. Калина А.В. Економіка праці. -- К.: МАУП, 2004.

35. Калина А.В., Конева М.И., Ященко В.А. Современный экономический анализ и прогнозирование. -- К.: МАУП, 2004.

36. Калина А.В., Пашута М.Т. Прогнозування та макроекономічне планування. - К.: МАУП, 2000.

37. Кардашевский В. Чем производительнее труд, тем эффективнее экономика // Человек и труд. -- 2000. -- № 9. -- С. 63-66.

38. Кемпбел Р. Макконел, Стенлі Л. Брю - “Економікс”, К.: «ХаГар» 1998

39. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. / За ред. Г.З. Климка, В.Р. Нестеренка. -- К.: Вища шк.; Знання, 2003. -- 743 с.

40. Генкин Б.М., Кондратьева З., Азарова Е. Экономика и социология труда.6-е изд., доп. ИНФРА-М, 2006- 447с.

41. Новиков Е.В., Колбачева Т.А., Новик Е.В., Колбачев Е.Б. И др., Организация, нормирование и оплата труда на предприятиях. Издательство: ФЕНИКС, ТОРГОВЫЙ ДОМ, 2004. - 224c.

42. Петюх В.М. Ринок праці: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2000. - 256 с.

43. Качан Є.П., Дяків О.П., Островерхов В.М. та ін. Економіка праці та соціально-трудові відносини. - К.: Знання, 2008, 158 с.

44. Тимош І.М. Економіка праці. - Тернопіль: Астон, 2007, 245 с.

45. Кельдер Т.Л. Економіка праці. Запоріжжя:ЗДУ, 2001, 196 с.

46. Гангслі Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. -- К.: Основа, 1995, 315 с.

47. Казановский А.В., Колот А. М. Соціальне партнерство на ринку праці. -- Краматорськ: Нац. Центр продуктивності, 1995, 210 с.

48. Колот А.М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. К., 2007, 263 с.

49. Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. -- К.: КНЕУ, 2008, 179 с.

50. Петюх В.М. Формування робочої сили в ринкових умовах. -- К.: Знання, 2003, 226 с.

51. Шумило А.П., Рибачук І.І., Галушко Н.К. Вплив науково-технічного прогресу на зростання продуктивності праці// Рубрика: Соціум. Наука. Культурa, Економіка/ / збірник статей конференції «Освіта. Наука. Культура». - Запоріжжя - 2008р.

52.Арефьева Е., Тонкопряд В. Факторы воздействия на производительность труда // Бизнес-Информ. - 1997. - №7. - С. 37-39.

53. Калина А. В. Економіка праці. - К.: МАУП, 2004.

54. Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование. - К.: МАУП, 2004.

55. Семенов А., Кузнецов С. Факторы производительности труда Экономист. 1998. - № 4. - С. 46-55.

56. Андрушкін В. М., Кузьмін О. С. «Основи менеджменту» - Львів: «Світ» 1995 р., с. 296;

57. Богиня Д. П., Грішнова О. А. «Основи економіки праці» - К.: «Знання-пресс», 2006 р., с. 313;

58. Єсінова Н. І. «Економіка праці та соціально-трудові відносини»- К.: «Кондор», 2007 р., 432 с.;

59. Кубіній Н.Ю., Асаулюк Я. П. «Статистико-математические методы измерения влияния предпринимательства на производительность труда» - Вісник УжНУ, Серія Економіка 2002 р.;

60. Плоткін Я. Д., Пащенко Я. Д., Комарницький І. М. «Економіка праці». - Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2007 р., с. 339;

Размещено на Allbest.ru