Основи економіки виробничо-господарської діяльності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Львівська політехніка»

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра менеджменту персоналу та адміністрування

Курсовий проект: „Економіка виробничо-господарської діяльності підприємства”

Виконав: студент групи МЕ - 26 Кулинич Р. В..

Керівник: ст. викл. каф МПА Панас Я. В.

Львів - 2017



Зміст

Вихідні дані до аналітичної частини

Вступ

1. Сутність, класифікація та особливості відтворення основних засобів підприємства

1.1 Форми і методи відтворення

1.2 Визначення ефективності

2. Аналіз діяльності підприємства

2.1 Формування ресурсної бази підприємства

2.2 Формування собівартості та ціноутворення

2.3 Оцінювання ефективності діяльності підприємства

3. Удосконалення методів планування поточних витрат

Висновки

Список використаних джерел



Вихідні дані до аналітично частини

Заповнюються згідно із виданим варіантом

Таблиця 1. Основні показники для розрахунку

№ з/п	Найменування даних	Варіант №23
1.	Вид продукції (товарів, робіт, послуг)	фрезарний верстаті
2	Балансова вартість основних засобів (основного капіталу), тис. грн.	2400
3	Виявлений попит ринку на продукцію загалом, одиниць	210
4	Структура основних засобів (умовно в % від визначеного загального капіталу):
	а) земельні ділянки, %	7
	б) будинки, споруди, передавальні пристрої, %	20
	в) машини та обладнання, %	28
	г) транспортні засоби, %	20
	ґ) інструменти, прилади, інвентар (меблі)	22
	д) малоцінні необоротні матеріальні активи	3
4.1	Метод нарахування амортизації: *
	а) земельні ділянки, %	-
	б) будинки, споруди, передавальні пристрої, %	3
	в) машини та обладнання, %	4
	г) транспортні засоби, %	5
	ґ) інструменти, прилади, інвентар (меблі)	2
	д) малоцінні необоротні матеріальні активи **	-
5	Вартість нематеріальних активів підприємства, тис. грн. з них:	2400
	а) права користування майном, %	38
	б) права на об'єкти промислової власності, %	40
	в) інші нематеріальні активи, %	22
5.1	Строк корисного використання нематеріальних активів	5
5.2	Метод нарахування амортизації для всіх груп нематеріальних активів:*	1
6	Прогнозована зміна попиту ринку (щорічний приріст (зменшення) обсягу виробництва продукції), %	2
7	Питома вага адміністративних витрат від виробничої собівартості, %	21
8	Відсоток заготівельних витрат, %	6
9	Відсоток повернених відходів, %	1,18
10	Величина інших змінних витрат на 1 продукції, тис. грн.	0,5
11	Питома вага витрат на збут від виробничої собівартості, %	9
12	Коефіцієнт перевиконання норм виробітку, %	1,2
13	Тривалість зміни, годин	7,5
14	Частка кількості одиниць технологічного обладнання, яке обслуговується основними робітниками на ненормованих роботах, %	15
15	Кількість змін роботи на добу, одиниць	1,6
16	Плановий відсоток невиходів робітників на роботу, %	3
17	Норма обслуговування одного агрегату, об'єктів / 1 робітника	7
18	Кількість робочих місць, одиниць	55
19	Чисельність керівників, фахівців, службовців
	А) Директор	1	5000
	Б) Головний інженер	1	5900
	В) Головний бухгалтер	1	4800
	Г) Начальник цеху	4	3600
	Д) Начальник функціонального відділу	3	4500
	Е) Провідний спеціаліст (інженер)	9	2500
	Є) Інженер І категорії	15	1700
	Ж) Майстер	8	1900
	З) Економіст	7	2300
	И) Маркетолог	4	2300
	І) Бухгалтер	4	3250
	Ї) Секретар	1	1630
	К) Юрист (консультант)	1	3400
20	Коефіцієнт реагування витрат:
	Цех № 1	0,3
	Цех № 2	0,6
	Цех № 3	0,65
21	Тарифна ставка (середня) основних робітників, грн./год.	9
22	Тарифна ставка допоміжних робітників, грн./год.	7
23	Додаткова зарплата основних і допоміжних робітників, % від основної зарплати	7
24	Коефіцієнт завантаження технологічного обладнання	0,62
25	Ефективний фонд робочого часу одного облікового працівника, год.	1681
26	Нормативи запасів оборотних засобів:
	а) матеріалів і комплектуючих, днів	15
	б) тривалість технологічного циклу, днів	20
	в) коефіцієнт швидкості нагромадження (наростання) витрат в незавершене виробництво	0,4
27	Витрати майбутніх періодів (від вартості матеріалів і комплектуючих), %: а)	2,5
	б)	3
	в)	1,9
28	Тривалість відвантаження і оформлення документації на готову продукцію, днів	3
29	Очікувана нормана прибутку від реалізації продукції (від повної собівартості реалізованої продукції), %	35
30	Позареалізаційний прибуток підприємства, тис. грн.	5300
31	Частка інших операційних витрат від виробничої собівартості, %	5,2
32	Частка фінансових витрат від виробничої собівартості, %	6
33	Середній тарифний коефіцієнт розряду роботи	4,1

* Цифрове значення відповідає номеру в переліку методів нарахування амортизації основних засобів. Розрахунок амортизаційних відрахувань Таблиця 2.

** Метод нарахування амортизаційних відрахувань для даної групи основних засобів та інших необоротних активів визначається згідно положень Податкового кодексу України

Таблиця 2. Перелік необхідних матеріалів, комплектуючих виробів

№	Матеріали та комплектуючі	Норма затрат на 1 виріб, од.	Ціна за од. виміру, грн.
1	2	3	4
Сировина і матеріали
1	Чавун	620	5200
2	Сталь	60	2759
	Коль. Метал	0,04	12500
Комплектуючі вироби
1	Ел. Двигун	1	15800
2	Ел. апаратура	12	1340
3	Підшипники	1	350

Таблиця 3. Асортимент та номенклатура продукції (товарів, робіт, послуг)

Кількість видів виготовлюваних одиниць (найменування)	Кількість виробів і-го виду у % від виявленого попиту на ринку, од.	Трудомісткість одиниці і-го виду-виробу, тис. нормо-годин
А	52,5	9,2
Б	94,5	6,55
В	73,5	7
Разом	210	22,75



Вступ

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних фондів і виробничих потужностей підприємств.

Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, - дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації та витрат на обслуговування виробництва і його управління. Підвищувати фондовіддачу і прибутковість.

В сучасних умовах господарювання і формування ринкової економіки важливого значення набуває економічна оцінка і аналіз показників ефективності відтворення.

Нагромадження і оновлення основних фондів, нарощування виробничих потужностей підприємств різних галузей народного господарства країни здійснюється в процесі технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих або спорудження нових виробничих об'єктів.

Фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння діючих знарядь праці можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення.

Безперервний процес виробництва вимагає постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці у натурі є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється через амортизацію.

Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації перш за все активної частини основних фондів, тобто періоду функціонування у виробництві відповідно до їх первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення і використання знарядь праці.

При простому відтворенні засобів праці розмір їх зміни практично повинен дорівнювати нормі амортизаційних відрахувань на реновацію, а при розширеному відтворені - залежить не лише від нормального строку експлуатації, але й темпів щорічного збільшення обсягу основних фондів.

Необхідною умовою правильного обліку і планування відтворення основних фондів підприємств є їх класифікація. Найбільше економічне значення має видова класифікація, у відповідності з якою всі основні фонди за ознакою подібності їх функціонального призначення та натурально-речового складу розподіляються на певні види.

Співвідношення між окремим групами активів і пасивів балансу мають важливе економічне значення і використовуються для оцінки і діагностики фінансового стану підприємства. Це співідношення можна розглядати у різних аспектах, але основними з них є ті, що характеризують ступінь заборгованості, ліквідності та активності підприємства.

Прибуток (дохід) і рентабельність як основні показники фінансових результатів не можуть повністю характеризувати фінансовий стан підприємства і можливі тенденції його зміни. Останній істотно залежить від певних фінансових пропорцій, які аналізуються за даними балансу - підсумкового синтетичного документу про наявність використання коштів на певну дату (кінець кварталу, року).

Необхідність розв'язання таких актуальних проблем, відтворення основних засобів підприємства, зумовила вибір теми даної роботи.

Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій щодо відтворення основних фондів , як фактора формування його доходів від реалізації продукції підприємств в умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є відтворення основних фондів підприємства, як фактора формування його доходів від реалізації продукції

Об'єктом дослідження є підприємство з виготовлення фрезарних верстатів

В процесі дослідження використані традиційні методи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний).

У курсовому проекті за індивідуальними даними планується розрахувати вартісну структуру основних засобів, амортизаційні відрахування, витрати підприємства на матеріали та комплексні вироби, за категоріями працівників визначення величини ФЗП, розрахування заробітної плати виробничого персоналу, суму змінних витрат на річний обсяг виробництва продукції та інші показники.



1. Сутність, класифікація та особливості відтворення основних засобів підприємства

Під терміном "основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з моральним або фізичним зносом. Просте і розширене відтворення основних робочих фондів відбувається у безперервному процесі здійснення взаємозв'язаних різних його форм - ремонту, модернізації та зміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції і розширення діючих цехів, виробництв і підприємств в цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів. При цьому необхідною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів слугують постійний облік ступеня спрацювання (старіння) та амортизації основних фондів.[4]

1.1 Форми і методи відтворення

Основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння.

Під фізичним (матеріальним спрацюванням) основних виробничих фондів розуміють явище втрачання ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживчої вартості, що призводить до поступового зменшення їх реальної вартості - економічного спрацювання. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають їх надійність та довговічність, рівень екстенсивного і інтенсивного використання. Особливості технологічних процесів, якість технічного догляду і ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників та інші організаційно-технічні фактори.

Фізичне спрацювання будь-якого знаряддя праці (машини, устаткування) можна поділити умовно на дві частини: одну його частину періодично усувають шляхом проведення ремонтів, а другу таким чином усунути неможливо. З часом воно поступово накопичується і зумовлює такий технічний стан того або іншого засобу праці, коли подальше використання його у виробництві стає неможливим, тобто настає момент повного фізичного спрацювання, яке вимагає заміни такого знаряддя праці новим екземпляром аналогічного призначення. У зв'язку з цим відокремлюють усувне (тимчасове) та неусувне (постійно нагромаджуване) фізичне спрацювання основних фондів.

Ступінь фізичного спрацювання окремої одиниці засобів праці можна визначити двома розрахунковими методами: 1) за строком її експлуатації (шляхом зіставлення фактичної і нормативної величини з урахуванням ліквідаційної вартості); 2) за даними обстеження технічного стану відносної величини економічного спрацювання, тобто відношення їх вартості, перенесеної на вартість виготовлюваної продукції, до загальної балансової вартості.[9]

Техніко-економічне старіння основних фондів - це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Воно характеризується втрачанням засобами праці своєї споживної вартості внаслідок удосконалення та створення нових засобів виробництва, впровадження принципово нової технології, старіння вироблюваної продукції. Старіння властиве перш за все знаряддям праці та транспортним засобам, зв'язане з реальними економічними збитками для підприємств, що експлуатують застарілу техніку.

Ступінь техніко-економічного старіння того чи іншого засобу праці можна визначити за допомогою коефіцієнта (відносного показника) Ктес.

Фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння діючих знарядь праці можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення. Між окремими видами старіння засобів праці та формами їх відшкодування існує певний взаємозв'язок

Безперервний процес виробництва вимагає постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці у натурі є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється через амортизацію.

Під терміном "амортизація” основних фондів і нематеріальних активів, згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств”, слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизації відрахувань, установлених законодавством [4].

Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, що були зайняті на виготовлення таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшої реалізації іншим платникам податку чи їх використання у виробництві інших основних фондів, призначених для подальшої реалізації іншим платникам податку.

Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду у такому розмірі:

Група 1 - 5 відсотків;

Група 2 - 25 відсотків;

Група 3 - 15 відсотків.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають.

Для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації [7]

Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

У разі коли застосовується коефіцієнт індексації, капітальний доход вираховується у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фондів, визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації і балансовою вартістю такої групи основних фондів до такої індексації.

Зазначений капітальний доход належить до складу валових доходів платника податку кожного звітного кварталу року в сумі, яка дорівнює одній четверті відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних фондів від суми капітального доходу такої групи.[8]

При застосуванні прискореного 8методу амортизації коефіцієнт індексації не застосовується.

Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування прискореного методу амортизації основних фондів групи3, придбаних після набуття чинності цим Законом за такими нормами:

1-й рік експлуатації - 15 відсотків;

2-й рік експлуатації - 30 відсотків;

3-й рік експлуатації - 20 відсотків;

4-й рік експлуатації - 15 відсотків;

5-й рік експлуатації - 10 відсотків;

6-й рік експлуатації - 5 відсотків;

7-й рік експлуатації - 5 відсотків.

Зазначене рішення не може бути прийняте платниками податку, що випускають продукцію, ціни на які встановлюються державою.

Облік таких основних фондів ведеться окремо по кожному об'єкту. Амортизаційні відрахування нараховуються на балансову вартість таких об'єктів, яка дорівнює їх первісній вартості, збільшеній на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням таких фондів, у порядку, передбаченому законодавством.

Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрати пов'язані з поточним і капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією, технічним переозброєнням та інші види поліпшення основних фондів.

З огляду на існуючу на підприємствах практику нарахування амортизації протягом фактичного строку експлуатації основних фондів треба вважати економічно не виправданою.

Нагромадження і оновлення основних фондів, нарощування виробничих потужностей підприємств різних галузей народного господарства країни здійснюється в процесі технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих або спорудження нових виробничих об'єктів.

Технічне переозброєння діючого підприємства означає здійснення відповідно до плану його технічного розвитку без розширення існуючих виробничих площ комплексу заходів, що передбачають підвищення до сучасних вимог технічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження нової техніки і технології, модернізації та заміни фізично спрацьованого і технічно застарілого устаткування. Реконструкція діючого підприємства являє собою здійснюване за єдиним проектом повне або часткове переобладнування виробництва. За необхідністю можуть бути споруджені нові або розширені існуючі допоміжні та обслуговуючі об'єкти. До реконструктивних робіт відносять також будівництво нових виробничих об'єктів замість тих, подальша експлуатація котрих визнана недоцільною. Під розширенням діючого підприємства прийнято розуміти спорудження за новим проектом його другої та наступних черг, додаткових виробничих комплексів, нових цехів або розширення існуючих, а також допоміжних та обслуговуючих виробництв, комунікацій тощо. До нового будівництва відносяться спорудження окремих виробничих об'єктів або підприємств, що проводиться на нових майданчиках та за затвердженим початковим проектом.[10]

Такі форми розширеного відтворення основних фондів і методи оновлення виробничого потенціалу підприємств виступають як взаємопов'язані та доповнюючи один одного елементи єдиного відтворювального процесу. Найбільш ефективне його здійснення неможливе без запровадження до певної міри централізованого вирішення окремих зв'язаних з ним питань та вибору пріоритетних форм розширеного відтворення основних фондів. Практика господарювання впродовж багатьох років свідчить, що для переважної більшості підприємств різних галузей народного господарства України з огляду на економічну та соціальну ефективність наслідків пріоритетними формами нарощування до необхідних розмірів виробничих потужностей і підвищення технічного рівня виробництва є технічне переозброєння та реконструкція діючих виробничих об'єктів. Нове будівництво економічно доцільне за умови вичерпання можливостей нарощування потужностей на діючих підприємствах, а також при організації виготовлення принципово нових видів продукції та надання відсутніх раніше послуг, неможливості підтримувати на належному рівні екологічну безпеку виробництва [8].

1.2 Визначення ефективності

Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації перш за все активної частини основних фондів, тобто періоду функціонування у виробництві відповідно до їх первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення і використання знарядь праці.

Скорочення строків експлуатації машин і устаткування, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення техніко-економічного старіння знарядь праці, підвищення технічного рівня підприємств, зростання продуктивності праці, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, - обумовлює збільшення собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, вимагає більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.

Продовження періоду функціонування машин і устаткування дозволяє зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці і за рахунок цього направляти більше ресурсів для розширеного їх відтворення, але викликає зниження сукупної продуктивності діючих знарядь праці, значне збільшення видатків на їх утримання та експлуатацію.[5]

Саме тому строки експлуатації машин і устаткування повинні бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом всього періоду функціонування.

Система показників, яка всебічно може характеризувати ефективність основних фондів, охоплює два їх блоки: перший - показники ефективності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці; другий - показники рівня використання в цілому і окремих видів основних фондів.

Необхідність виокремлення у самостійну групу показників відтворення засобів праці, які характеризують процес їх руху, технічний стан та структуру, обумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно і безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.

Існуюча система показників ефективності відтворення основних фондів вимагає удосконалення з огляду методики обчислення деяких з них та повноти охоплення окремих сторін відтворення засобів праці [1].

Зокрема коефіцієнт оновлення визначається відношенням абсолютної суми введення основних фондів до їх наявності на кінець року, а коефіцієнт вибуття - відношення обсягу вибуття основних фондів до їх наявності на початок року, що унеможливлює зіставлення цих відносин показників. Тому визнання коефіцієнтів відтворення основних фондів за середньорічною їх вартістю слід вважати методологічно більш правильним.

Необхідно також розрізняти дві форми оновлення основних фондів - екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення характеризує темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці.

Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, але й передачу певної їх частини їх балансу одного підприємства на баланс іншого. Поряд з цим у системи показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити два нових: коефіцієнт інтенсивного оновлення; коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів.

Показники, що характеризують рівень ефективності використання основних фондів, об'єднуються в окремі групи за ознаками узагальнення і охоплення елементів засобів праці. Економічна суть більшості з них зрозуміла за їх назвою. Показники, зміст яких нечітко відображений у їх назві, характеризують ось що:

- Коефіцієнт змінності роботи устаткування - відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до числа встановленого устаткування;

- Напруженість використання устаткування - випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);

- Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування - відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до технічної продуктивності відповідного устаткування.

Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів.

Коефіцієнти оновлення і вибуття машин і устаткування , тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах відповідно 5-6 та 2-3% загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих та технічно застарілих його одиниць. Саме цим в першу чергу спричинюються нагальне завдання прискорення та підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. В сучасних умовах слід запровадити реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:

- всебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення власного народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин і устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки та закінчених систем машин, розробка і організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялися або імпортувалися з інших країн;

зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку перш за все наукомістких виробництв, істотному підвищенню техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;

В умовах недостатнього розвитку машинобудівного комплексу країни для підвищення ефективності процесу відтворення основних фондів вагомого значення набуває модернізація діючого виробничого устаткування, котра означає його удосконалення з метою запобігання техніко-економічного старіння і підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва.

Досвід багатьох підприємств України показує, що проведення комплексної модернізації багатьох видів виробничого устаткування збільшує їх продуктивність на 30-50%, а пов'язані з нею витрати не перевищують половини вартості нових технічних конструкцій аналогічного призначення. Економічно доцільніше здійснювати як загальнотехнічну, так і технологічну модернізацію устаткування під час проведення його капітального ремонту.

Метод визначення ефективності витрат на модернізацію такий же, як і витрат на проведення капітального ремонту. Для цього можна користуватися формулою поставивши у її чисельнику витрати на модернізацію замість видатків на капітальний ремонт відповідного устаткування. Коефіцієнт ефективності витрат на капітальний ремонт і модернізацію, здійснюваних одночасно.

Важливим елементом процесу відтворення основних фондів є заміна фізично спрацьованих і технічно застарілих засобів праці. Визначення необхідного щорічного обсягу заміни засобів праці передбачає:

1. Встановлення оптимальних строків експлуатації відповідних їх видів;

2. Розрахунки такого щорічного обсягу заміни, який може забезпечити дотримання оптимальних строків функціонування устаткування та інших видів основних фондів.

При простому відтворенні засобів праці розмір їх зміни практично повинен дорівнювати нормі амортизаційних відрахувань на реновацію, а при розширеному відтворені - залежить не лише від нормального строку експлуатації, але й темпів щорічного збільшення обсягу основних фондів [4]

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції при наявному розмірі виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машини і устаткування протягом доби, місяця або року, тобто їх екстенсивного завантаження. А з другого, - від ступеня використання знарядь праці за одиницю часу (інтенсивного навантаження). Отже, всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо кращого використання основних фондів підприємства за їх змістом та призначенням умовно можна поділити на дві групи: перша збільшення екстенсивного завантаження; друга - підвищення інтенсивного навантаження. Виділені групи складають головні напрямки більш ефективного використання основних фондів і виробничих потужностей, кожний з яких охоплює певну кількість конкретизованих заходів, або шляхів.

При цьому треба визначити, що екстенсивне завантаження можна підвищувати до певного рівня, а інтенсивне не є таким вичерпним, а також те що здійснення заходів екстенсивного напрямку не потребує капітальних витрат, а для інтенсивного потрібні певні інвестиції, але вони швидко окуповуються за рахунок одержуваного внаслідок цього додаткового економічного ефекту.



2. Аналіз діяльності підприємства

2.1 Формування ресурсної бази підприємства

Всі етапи розрахунково-аналітичної частини виконуємо для умовно вже створеного підприємства, що здійснює виробництво автомобілів та функціонує в реальних умовах сьогодення за чинної нормативно-правової бази України.

Розрахувати вартісну структуру засобів (основного капіталу), застосовуючи співвідношення передбачені завданням (п.4). Результати розрахунків звести в табл. 4 та побудувати діаграму.

На основі вихідних даних, а саме балансової вартості та відсоткових значень величини основних засобів у вартості основного капіталу визначаємо балансову вартість кожного з видів основних засобів, отримані дані подаємо у таблиці 4.

Таблиця 4 Вартісна структура основних засобів

Найменування активів	Структура основних засобів у вартості основного капіталу, %	Балансова вартість, тис. грн.
Земельні ділянки	7	3031
Будинки, споруди, передавальні пристрої	20	8660
Машини та обладнання	28	12124
Транспортні засоби	20	8660
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	2	9526
Інші основні засоби	3	1299

На рис. 1 зображено графічно у вигляді діаграми вартісну структуру основних засобів.

Рис.1. Вартісна структура основних засобів

Визначити амортизаційні відрахування.

Розраховуємо величину відрахувань за відповідними амортизаційними групами за згідно методів розрахунку амортизації, передбачених вихідними даними (п. 4.1, п. 5.1, п. 5.2).

Крім того, визначаємо величину амортизаційних відрахувань за кожною групою основних засобів; величину амортизаційних відрахувань нематеріальних активів підприємства; загальну річну суму амортизаційних відрахувань.

Результати проведених розрахунків подаємо у таблиці 5.

Таблиця 5 Розрахунок величини амортизаційних відрахувань

Найменування активів	Балансова вартість, тис. грн.	Мінімально допустимі строки корисного використання, років	Норма амортизаційних відрахувань, %	Сума амортизаційних відрахувань, тис. грн.
1	2	3	4
Групи основних засобів
Земельні ділянки	3031	х	х	Х
Будинки, споруди, передавальні пристрої	8660	15	2,75	577,0674
1	2	3	4	5
Машини та обладнання	12124	5	79,87745938	9684,343175
Транспортні засоби	8660	5	40	3464
Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	9526	4	0,4	3808,8
Інші основні засоби	1299	12	100,00	1295,00
Разом	43300	х	х	18829,21058
Нематеріальні активи
Права користування майном	912	5	20	181,6
Права на об'єкти промислової власності	960	5	20	191,2
Інші нематеріальні активи	528	5	20	104,8
Разом	2400	x	х	477,6
ЗАГАЛОМ:	45700	х	х	19306,81058

Норму амортизаційних відрахувань та річну норму амортизаційних відрахувань ми визначали:

- для будинків, споруд та передавальних пристроїв методом прискорення залишкової вартості, де норма амортизації обчислюється за формулою:

,

Річну норму амортизації за цього методу визначаємо за формулою:

,

- для машин та обладнання кумулятивним методом, де норма амортизації обчислюється за формулою:

,

Річну норму амортизації за кумулятивного методу визначаємо за формулою:

,

- для транспортних засобів виробничим методом, де норма амортизації обчислюється за формулою:

,

Річну норму амортизації за виробничого методу визначаємо за формулою:

,

- для інструментів, приладів, інвентаря (меблів) методом зменшення залишкової вартості, де норма амортизації обчислюється за формулою:

,

Річну норму амортизації за методу зменшення залишкової вартості визначаємо за формулою:

,

- для нематеріальних активів прямолінійним методом, де норма амортизації обчислюється за формулою:

,

Річну норму амортизації за прямолінійного методу визначаємо за формулою:

,

Амортизація інших основних засобів нараховується за рішення платника податків у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50% його вартості, що амортизується, та решта 50% вартості, що амортизується, у місяці їх вилучення з активів внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100% його вартості. Так чи інакше, ми аналізуємо 1 рік діяльності підприємства, тому норма амортизації для інших основних засобів становить 100%, та, відповідно, річна норма амортизації дорівнює балансовій вартості активу.

На земельні ділянки амортизація не нараховується, оскільки немає мінімально допустимих строків використання активу.

Визначити витрати на матеріали та комплектуючі вироби.

Результати розрахунків подано у таблиці 6.



Таблиця 6 Розрахунок витрат на матеріальні ресурси

Вид ресурсів	Ціна за одиницю, грн.	Потреба (в од. виміру)	Витрати, тис. грн.
		На один виріб	На річну програму	на один виріб	на річну програму
1	2	3	4		5
1. Основні матеріали (В О.М.)
Чавун	5,2	620	130200	3,224	677,04
Сталь	2,75	60	12600	0,165	34,65
Метал	12,5	40	8400	0,5	105
Разом	х	х	x	3,889	816,69
2. Комплектуючі вироби (В К.В.)
Двигун	15800	2	420	31,6	6636
Ел.апаратура	1340	20	4200	26,8	5628
Підшипники	350	12	2520	4,2	882
Разом	Х	Х	7140	62,6	13146
ЗАГАЛОМ	х	х		66,489	13962,69

Визначаємо заготівельні видатки на одиницю продукції та її обсяг загалом з а формулою:

,

Звідси, заготівельні видатки на обсяг продукції загалом становлять:

,

Заготівельні видатки на одиницю продукції становлять:

,

Визначаємо повернені відходи, які розраховуються у відсотках від вартості основних матеріалів, на одиницю продукції та її обсяг загалом за формулою:

,

Звідси, повернені відходи на загальний обсяг продукції становлять:

,

Повернені відходи на одиницю продукції становлять:

,

Розраховуємо загальну суму витрат на сировину і матеріали, на одиницю продукції та її обсяг загалом за формулою:

,

Звідси, загальна сума витрат на сировину і матеріали на загальний обсяг продукції становить:

,

Загальна сума витрат на сировину і матеріали на одиницю продукції становить:

,

Визначити витрати на паливо, енергію, воду, пару для технологічних, виробничих і побутових потреб (умовно приймається 30% від загальної суми витрат на сировину і матеріали, з ПДВ)

,

Визначити необхідну кількість одиниць технологічного обладнання за найменуванням виробів та загалом.

Для обчислення цього завдання нам потрібно знайти спочатку дійсний річний фонд роботи одиниці обладнання за формулою:

,

що у нашому випадку становить:

Кількість одиниць технологічного обладнання за найменуванням виробу визначаємо за формулою:

,

Звідси кількість одиниць технологічного обладнання становить:

для товару А - 260 од.;

для товару Б - 333 од.;

для товару В - 238 од.

Загальна кількість обладнання, необхідна для виготовлення 730 автомобілів становить: од.

Визначити чисельність працюючих (за категоріями)

Кількість основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах визначається за формулою:

,

Коефіцієнт переводу явочної чисельності в облікову розраховується за формулою:

,

,

Кількість об'єктів, що обслуговується (m₀) дорівнює частці 14% від загальної кількості обладнання: m₀=372.

Звідси, кількість основних робітників, зайнятих на ненормованих роботах становить:

,

Кількість основних робітників, зайнятих на нормованих роботах обчислюється за формулою:

,

,

Звідси, загальна кількість основних робітників становить 938 особи.

Чисельність допоміжних робітників розраховується за формулою:

,

,

Загальна чисельність робітників дорівнює сумі чисельності основних робітників та допоміжних робітників і становить 4189 осіб.

Загальна чисельність працівників дорівнює сумі чисельності робітників та управлінців і фахівців та становить 4256 особи.

Визначити величину ФЗП ( за категоріями працівників)

Виділяють дві форми заробітної плати: відрядну та погодинну.

Для робітників, зайнятих на ненормованих роботах використовуємо непряму відрядну систему оплати праці, заробітна плата за якої нараховується за формулою:

,

Для робітників, зайнятих на нормованих роботах використовуємо відрядно-преміальну систему оплати праці, заробітна плата за якої нараховується за формулою:

,

Розцінку за одиницю продукції шукаємо за формулою:

,

Звідси, розцінка для товару А становить 82,8;

для товару Б - 58,95;

для товару В - 82,8.

Розраховуємо річний фонд основної та додаткової заробітної плати основних та допоміжних робітників (приймаємо умовно, що чисельність допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням обладнання, складає 70% від загальної чисельності допоміжних робітників, інші - 30%) та сумарний річний ФЗП основних і допоміжних робітників.

Результати подаємо у таблиці 7.

Розраховуємо річний ФЗП керівників, фахівців, службовців. Результати розрахунків зводимо у таблицю 8.

Таблиця 7 Річний фонд оплати праці виробничого персоналу

Категорія виробничого персоналу	Основна з/п, грн.	Додаткова з/п, грн.	Сумарний річний ФЗП, тис. грн.
1	2	3	4
1. Основні виробничі робітники - разом:	57395093,94	3985504,425
1.1. Зайняті на ненормованих роботах	459316,44	0	459,31644
1.2. Зайняті на нормованих роботах	56935777,5	3985504,425	60921,28193
2. *Допоміжні виробничі робітники:	1070797	52469,053
2.1. Зайняті обслуговуванням обладнання	749557,9	52469,053	802,026953
2.2. Інші	321239,1	0	321,2391
Разом:	58465890,94	4037973,478	62503,86442

Таблиця 8 Розрахунок фонду заробітної плати керівників, фахівців, службовців

Посада (професія)	Чисельність, осіб	Місячний оклад, грн.	Фонд часу, місяців	Прямий ФЗП, грн.	Доплати і надбавки	Загальний ФЗП, тис. грн.
					%	грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Директор	1	5000	12	60000	7	4200	64,2
2. Головний інженер	1	5900		70800		4956	75,756
3. Головний бухгалтер	1	4800		57600		4032	61,632
4. Начальник цеху	4	3600		172800		12096	184,896
5. Начальник функційного відділу	3	4500		162000		11340	173,34
6. Провідний спеціаліст (інженер)	9	2500		270000		18900	288,9
7. Інженер І категорії	15	1700		306000		21420	327,42
8. Майстер	8	1900		182400		12768	195,168
9. Економіст	7	2300		193200		13524	206,724
10. Маркетолог	4	2300		110400		7728	118,128
11. Бухгалтер	4	3250		156000		10920	166,92
12. Секретар	1	1630		19560		1369,2	20,9292
13. Юрист (консультант)	1	3400		40800		2856	43,656
Разом	59	42780		1801560		2994,6	1927,6692

Сумарний річний ФЗП всіх працівників підприємства становить:

,

Визначити суму обов'язкових відрахувань на соціальні заходи - єдиний соціальний внесок, для виробничого та управлінського персоналу (згідно з чинним законодавством).

Згідно з чинним законодавством України єдиний соціальний внесок становить 22%.

Єдиний соціальний внесок робітників становить:

62503,864418*0,22= 13 750,85 тис. грн.

Єдиний соціальний внесок керівників становить:

1927,6692 *0,22=424,09 тис. грн..

Загальна сума єдиного соціального внеску становить:

13 750,85 +424,09 =14174,9374 тис. грн.



2.2 Формування собівартості та ціноутворення

Розрахувати загальну суму змінних витрат на одиницю продукції та на річний обсяг виробництва загалом. Дані розрахунки звести в таблицю 9.

Таблиця 9 Розрахунок суми змінних витрат на річний обсяг виробництва продукції

Показники	На одиницю продукції, грн.	Загальна сума витрат, грн.
1. Вартість основних матеріалів	3,889	816,69
2. Комплектуючі вироби і напівфабрикати	62,6	13146
3. Заробітна плата	292,2885636	61380,59837
4. Інші змінні витрати	0,5	105
Разом змінних витрат	359,2775636	75448,28837

Визначити умовно-постійні витрати для виробництва цехів (дільниць). Результати звести в таблицю 10.

Таблиця 10 Розрахунок умовно-постійних витрат станом на кінець року для виробничих цехів

№ з/п	Витрати	Коефіцієнт реагування витрат	Фактична величина умовно-пост. витрат, грн.	Відсоток зростання обсягу виробництва (зміна попиту)	Необхідна величина умовно-пост. витрат, грн.
Цех № 1
1.	Витрати на оплату праці працівників, які обслуговують обладнання	0,3	320,8107812	2	192,4864687
2.	Витрати на поточний ремонт обладнання і транспортних. засобів	0,3	2468,1	2	1480,86
3.	Вартість палива, енергії, води, пари,	0,3	1331,173301	2	798,7039807
Цех № 2
1.	Витрати на оплату праці працівників, які обслуговують обладнання	0,6	280,7094336	2	171,7941733
2.	Витрати на проведення поточного ремонту обладнання і транспортних засобів	0,6	1948,5	2	1192,482
3.	Вартість палива, енергії, води, пари, які приводять в рух обладнання	0,6	1153,683528	2	706,054319
Цех № 3
1.	Витрати на оплату праці працівників, які обслуговують обладнання	0,65	200,5067383	2	132,9359675
2.	Витрати на поточний ремонт обладнання і транспортних засобів	0,65	1645,4	2	1090,9002
3.	Вартість палива, енергії, води, пари, які приводять в рух обладнання	0,65	1064,938641	2	706,054319

Необхідну величину умовно-постійних витрат розраховуємо за формулою:

,

Фактичну величину умовно-постійних витрат розраховуємо залежно від виду витрат як відсоток від відповідної величини загальних витрат на цей вид. Тобто фактичною величиною витрат на оплату праці працівників, що обслуговують обладнання буде відсоток від річного фонду заробітної плати всіх робітників, що обслуговують обладнання. Витрати на поточний ремонт обладнання і транспортних засобів розраховуються як відсоток від балансової вартості основного капіталу. Вартість палива, енергії, води, пари, які приводять в рух обладнання дорівнює частці у загальних витратах на паливо, енергію, воду і пару. Відсоток для кожного цеху є іншим, що зумовлено потужністю виробництва цеху.

Розрахувати постійні витрати для річного обсягу виробництва та визначити їх горизонтальну та вертикальну структури. Результати звести у таблицю 11.

Кожен з пунктів, що разом становлять постійні витрати, розраховується на основі використання отриманих раніше витрат, вартості кожного з елементів та їх відсотковому співвідношенню. Амортизаційні відрахування для кожного цеху, подані у табл.8 обчислюються як певна відсоткова величина від загальних амортизаційних відрахувань даного основного засобу (табл.2). Витрати на оплату праці робітників, що обслуговують обладнання, вартість палива, енергії, води, пари, що приводять у рух обладнання, витрати на поточний ремонт обладнання та транспортних засобів для кожного з цехів подано у табл.7. Витрати на оплату праці для апарату управління цеху, та загального апарату управління для кожного з цехів, відділів та загалом для підприємства є часткою ФЗП керівників, фахівців, службовців, що у табл.5 розраховані у відповідній графі. Інші постійні витрати становлять 5,5% від загальної величини постійних витрат та дорівнюють 224,95 тис. грн.

Також розраховано вертикальну і горизонтальну структури постійних витрат, що висвітлює частку кожного елемента постійних витрат у загальній сумі (вертикальна структура) та часку постійних витрат для кожного з цехів, відділів та для всього підприємства загалом у загальній величині постійних витрат (горизонтальна структура).

Таблиця 11

№ з/п	Найменування витрат	Місця виникнення витрат	Разом	Частка витрат за елементами у У постійних витрат
		Виробничі цехи (відділи, дільниці)	Основні служби і відділи, які обслуговують виробництво
		№ 1	№ 2	№ 3	Фін.-екон. і маркетинг відділи	Бухгалтерія	На підприємстві
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Амортизація обладнання і транспортних засобів	45% еп. 3+4. граф. 4. табл.1.	30% еп. 3+4. граф. 4. табл.1.	25% еп. 3+4. граф. 4. табл.1.	-	-	-	13148,3432	2,11%
1.	Амортизація обладнання і транспортних засобів	5916,754429	3944,502953	3287,085794	-	-	-	497,21661	15,94%
2.	Витрати на оплату праці робітників, які обслуговують обладнання	192,4864687	171,7941733	132,9359675	-	-	-	2210,81262	15,94%
3.	Вартість палива, енергії, води, пари та ін. видів енергії, які приводять у рух обладнання	798,7039807	706,054319	706,054319	-	-	-	3764,2422	0,00%
4.	Витрати на проведення поточного ремонту обладнання і транспортних засобів	1480,86	1192,482	1090,9002	-	-	-
5.	Витрати на оплату праці для апарату управління цеху	40% е п.4+6+7+8. граф. 8. табл. 4	30% е п.4+6+7+8. граф. 8. табл. 4	30% е п.4+6+7+8. граф. 8. табл. 4	-	-	-
5.	Витрати на оплату праці для апарату управління цеху	398,5536	298,9152	298,9152	-	-	-	996,384	4,219%
6.	Амортизаційні відрахування приміщень, споруд загально-господарського призначення	45% п. 2. граф. 4. табл. 1.	24% п. 2. граф. 4. табл. 1.	20% п. 2. граф. 4. табл. 1.	6% п. 2. граф. 4. табл. 1.	5% п. 2. граф. 4. табл. 1.	-
6.	Амортизаційні відрахування приміщень, споруд загально-господарського призначення	259,68033	138,496176	115,41348	34,624044	28,85337	-	577,0674	2,444%
7	Амортизація нематеріальних активів	-	-	-	-	-	100% п. 11 граф. 4 табл. 1
7	Амортизація нематеріальних активів	-	-	-	-	-	477,6	477,6	2,022%
8	Витрати на поточний ремонт приміщень, споруд загальногосподарського призначення	20 % п. 6 граф. 3 табл. 7	15 % п. 6 граф. 4 табл. 7	25 % п. 6 граф. 5 табл. 7	40 % п. 6 граф. 6 табл. 7	30 % п. 6 граф. 7 табл. 7	-
8	Витрати на поточний ремонт приміщень, споруд загальногосподарського призначення	51,936066	20,7744264	28,85337	13,8496176	8,656011	-	124,069491	0,525%
9	Витрати на оплату праці апарату управління	-	-	-	70% е п.5+9+10+11. граф. 8. табл. 4	30% е п. 5+9+10+11. граф. 8. табл. 4	100% е п.1+2+3+12+13. граф. 8. табл. 4
9	Витрати на оплату праці апарату управління	-	-	-	465,5784	199,5336	266,1732	931,2852	3,944%
10	Витрати на паливо, енергію для опалення, освітлення приміщень, споруд загальногосподарського призначення	-	-	-	-	-	20 % п. 1.3.1
10	Витрати на паливо, енергію для опалення, освітлення приміщень, споруд загальногосподарського призначення	-	-	-	-	-	887,4488675	887,448867	3,758%
11	Постійні витрати	9098,974874	6473,019247	5660,15833	514,0520616	237,04298	1631,222067	23614,4696	100,000%
12	Інші постійні витрати *	-	-	-	-	-	5,5 % п. 11. граф. 11. Таблиця 7
12	Інші постійні витрати *	-	-	-	-	-	89,71721371
Загалом постійних витрат	9098,974874	6473,019247	5660,15833	237,042981	237,04298	1720,939281	23614,4696	х
Питома вага постійних витрат, %	38,53%	27,41%	23,97%	1,00%	1,00%	7,29%	х

Визначити страхову плату за основні засоби (згідно з ринковою кон'юнктурою у % від балансової вартості ОЗ) та за продукцію, яка транспортується (0,75% від вартості змінних витрат)

За продукцію, що транспортується, встановлюється страхова плата як 0,75% від вартості змінних витрат у розмірі 565,8622. грн..

Визначити витрати на сплату процентів за кредити (згідно з чинною вартістю кредитів у комерційних банках України для юридичних осіб, за умови, що сума кредиту становить 12% від балансової вартості ОЗ)

Сума кредиту для аналізованого підприємства становить 5196 тис. грн.

Процентна ставка за кредит становить 35% та дорівнює 630 тис. грн.

Визначити величину податку на додану вартість (ПДВ₁), що сплачується постачальниками матеріалів, комплектуючих, палива та енергії, грн.

Згідно з чинним законодавством ПДВ становить 20 % від загальної вартості, у нашому випадку від вартості матеріалів, комплектуючих, палива та енергії, грн.

ПДВ₁=13962,69+4437,244337*0,2= 3679,986867тис. грн.

Розрахувати собівартість річного обсягу виробництва продукції за економічними елементами. Результати звести в таблицю 12.

Таблиця 12 Групування витрат за економічними елементами

№ з/п	Елементи витрат	На одиницю продукції, грн	Загальна сума витрат, грн.
			тис. грн.	структура, %
1	2	3	4	5
1	Матеріальні витрати	66,489	13962,69	65,19843876
2	Витрати на оплату праці	292,2885636	61380,5984	13,69167214
3	Єдиний соціальний внесок	67,49970189	14 174,94	5,867859488
4	Амортизація основних засобів	89,6629075	18829,2106	11,33012329
5	Інші операційні витрати	89,6629075	18829,2106	3,911906325
Разом витрат на виробництво	605,6030805	127180,647	100

Загальна величина матеріальних витрат дорівнює вартості основних матеріалів і комплектуючих виробів (табл.3); витрати на оплату праці становлять загальний ФЗП всіх працівників підприємства, тобто суму ФЗП робітників та ФЗП керівників, фахівців та службовців; єдиний соціальний внесок становить 22% від ФЗП та розрахований у пункті 2.1.7; амортизація основних засобів береться як амортизаційні відрахування за користування основними засобами. Інші операційні витрати становлять 4,5% від виробничої собівартості та дорівнюють 18829,2106 тис. грн. Усі витрати на одиницю продукції розраховуються діленням загальної суми витрат на виявлений попит на ринку, тобто на загальнорічний обсяг виробництва автомобілів.

Скласти калькуляцію повної собівартості реалізованої продукції. Результати звести в таблицю 13.

Таблиця 13 Калькування повної собівартості реалізованої продукції

№ з/п	Витрати	На одиницю продукції, грн.	Загальна сума витрат, грн.
			тис. грн.	структура, %
1	2	3	4	5
1	Виробнича собівартість реалізованої продукції	515,940173	108351,436	65,19843876
2	Адміністративні витрати	108,3474363	22753,8016	13,69167214
3	Витрати на збут	46,43461557	9751,62927	5,867859488
4	Інші операційні витрати	89,6629075	18829,2106	11,33012329
5	Фінансові витрати	30,95641038	6501,08618	11,33012329
Разом повна собівартість реалізованої продукції	791,3415428	166187,164	100

Виробнича собівартість реалізованої продукції на загальний обсяг виробництва розрахований у табл. 9, за виключенням інших операційних витрат. Адміністративні витрати становлять 13,69% від виробничої собівартості реалізованої продукції. Витрати на збут становлять 5,8% від виробничої собівартості. Інші операційні витрати становлять 11,33% від виробничої собівартості. Фінансові витрати становлять 3,91% від виробничої собівартості. Повна собівартість реалізованої продукції становить 166187,164тис. грн. Собівартість реалізованої продукції на одиницю продукції розраховується діленням загальної суми витрат на виявлений попит на ринку, тобто на загальнорічний обсяг виробництва автомобілів, і становить 791,3415 грн. собівартість ціноутворення витрати