Проектування автоматизованої інформаційної системи обробки економічних показників підприємства (на прикладі Східно-Української геофізичної розвідувальної експедиції)

Прогнозування на основі багатофакторної прогнозної моделі.

Досвід прогнозування показує, що застосування однопараметричних залежностей в економічному прогнозуванні не завжди забезпечує одержання предявлених вимог, точності прогнозів та обєктивності залежностей у прогнозних моделях.

Для більш детального дослідження треба виділити певні фактори, які, як ми вважаємо, впливають на значення прогнозованої величини.

Виділяти потрібно такі фактори, значення яких ми можемо вибирати довільно, або спрогнозувати їх зміни. Для факторів потрібно вибирати такі величини, про які є статистична інформація за попередні періоди. Ця інформація дає можливість оцінити вплив факторів на величину, яка нас цікавить.

При вибраних факторах x₁, x₂,…, x_n, прогнозна модель має вигляд:

y = f(x₁, x₂,…, x_n,t) + _t, (2.15)

де y - деяка випадкова величина;

f - деяка невідома функція, яка виражає тенденцію розвитку;

_t - випадкова складова, що виражає вплив малоістотних факторів, кількість яких, як правило, є досить великою, а вплив кожного з них - малий.

Функцію f бажано вибирати як можна більш простою. Це пояснюється тим, що поява нових параметрів у цій функції вимагає для перевірки якості прогнозів набагато більше кількості даних.

Для визначення сили звязку між факторами використовують коефіцієнт кореляції R. Чим ближче за абсолютною величиною число R до 1, тим сильніший звязок між величинами. Через цей коефіцієнт кореляції ми можемо визначити які фактори потрібно взяти.

Найбільш характерні багатопараметричні залежності, що використовуються на практиці економічного прогнозування мають наступний вигляд:

- лінійна:

, (2.16)

де - вільний член багато параметричної моделі;

- регресійні коефіцієнти, що відображають степінь впливу відповідних параметрів (факторів) ;

- кількість параметрів (факторів), що розглядаються у моделі.

- степенева:

, (2.17)

де - постійний коефіцієнт багатопараметричної регресійної моделі;

- постійні показники степені при відповідних факторах (параметрах), які включені у дану модель.

При проведенні прогнозування використаємо табличний процесор Excel.

Етапи проведення прогнозування прибутку.

- вибираємо фактори, які впливають на прибуток, це:

1) обсяг робіт за рахунок коштів держбюджету;

2) обсяг договірних робіт;

3) витрати.

- вводимо значення У - прибуток, Х1 - обсяг робіт за рахунок держбюджету,Х2 - обсяг договірних робіт,Х3 - витрати.

- знаходимо коефіцієнт кореляції по цим значенням, за допомогою функції «КОРРЕЛ». Чим ближче за абсолютною величиною коефіцієнт до 1, тим сильніший звязок між величинами. Через цей коефіцієнт кореляції ми можемо визначити які фактори потрібно взяти.

- у результаті аналізу серед знайдених значень вибираємо два фактори найбільших по модулю:

1) R_x1 = 0,394,

2) R_x2 = 0,887,

3) R_x3 = 0,643.

Значення Х2 і Х3 по результатам коефіцієнтів кореляції найбільш впливають на прогнозовану величину.

- далі підставляємо в прогнозну функцію одержані прогнозні значення факторів і одержуємо прогноз потрібної нам величини. Відповідно коефіцієнти a₀, a₁, a₂ (ставимо нулі) знаходимо, використовуючи Поиск решения (рисунок 2.12):

Рисунок 2.12 - Таблиця вихідних даних та коефіцієнти кореляції

Розрахунок проводимо на основі лінійної та степеневої багатофакторних моделей. Для визначення, яка з моделей точніша розглянемо результати розрахунків.

Отриманий результат представлений у вигляді таблиць і діаграм (рисунок 2.13 - рисунок 2.14):

Розглянемо лінійну багатофакторну модель:



Рисунок 2.13 - Результат прогнозування на основі лінійної

багатофакторної моделі

Відображення результату прогнозування в графічному вигляді на основі лінійної багатофакторної моделі:

Рисунок 2.14 - Графік статистичних даних прибутку СУГРЕ за 8 років

та прогнозованих даних (лінійна модель)

Розглянемо степеневу багатофакторну модель:

Рисунок 2.15 - Результат прогнозування на основі степеневої

багатофакторної моделі

Відображення результату прогнозування в графічному вигляді на основі степеневої багатофакторної моделі:

Рисунок 2.16 - Графік статистичних даних прибутку СУГРЕ за 8 років

та прогнозованих даних (степенева модель)

Провівши кореляційний аналіз виявилось, що в даній моделі найбільш впливаючі результативні показники є обсяг договірних робіт та витрати. Після побудови лінійної і степеневої двофакторних моделей бачимо, що лінійна багатофакторна модель більш точніша, оскільки відхилення прогнозованих даних від фактичних менше ніж в степеневій.

Протягом періоду, що аналізується, простежується тенденція до збільшення прибутку підприємства. Можна зробити висновок, що керівництво СУГРЕ може розраховувати на можливість придбання та впровадження нової техніки та вдосконалення технологій проведення геофізичних робіт по вивченню надр, пошуку родовищ нафти і газу, а також виділення коштів на підвищення рівня кваліфікації фахівців.

2.9 Аналіз результатів та їх застосування

Аналіз основних техніко-економічних показників на підприємстві звичайно починають з оцінки того як виконано план виробництва у звітному періоді в цілому по підприємству. Проаналізувавши отримані в процесі розрахунків за допомогою ПП економічні показники можна виявити такі зміни в становищі підприємства:

- згідно з даними таблиці 2.2 роботу підприємства слід вважати відмінною, оскільки обсяг робіт перевиконано на 81,4% до 2006 року і на 60,6% до 2005 року (рисунок 2.17):

Рисунок 2.17 - Обсяг робіт підприємства в 2005-2007 рр.

- простежується тенденція до постійного збільшення обсягу робіт за рахунок коштів держбюджету (рисунок 2.18)

- це означає, що з кожним роком держава збільшує фінансування на геологічне вивчення надр та проведення робіт з пошуку нафти та газу;

Рисунок 2.18 - Динаміка обсягу договірних робіт та за держбюджетом

підприємства за 2005-2007 рр.

- витрати збільшились пропорційно обсягу робіт (рисунок 2.19), оскільки зі збільшенням об'єму робіт збільшуються витрати на їх проведення;

Рисунок 2.19 - Співвідношення коштів на проведення

геологорозвідувальних робіт та витрат

- дотримується випереджаюче зростання продуктивності праці над зростом середньої заробітної плати, про що свідчить коефіцієнт співвідношення Кпр/ср > 1;

- розглядаючи середньооблікову чисельність працівників (рисунок 2.20), ми бачимо, що у 2006 році відбулося збільшення працівників, отже на підприємстві не відбувалось скорочення і надавались належні умови для праці. В 2007 році відбулося зменшення, але така зміна чисельності працівників компенсується зростанням продуктивності праці;

Рисунок 2.20 - Середньооблікова чисельність за 2005-2007 рр.

- за останні два роки продуктивність праці збільшилась на 2936,14 грн., фонд оплати праці на 728,7 тис. грн. Незалежно від зміни цих показників середня заробітна плата зросла незначно (на 354,55 грн. за два роки);

Рисунок 2.21 - Зміни в оплаті праці протягом 2005-2007 рр.

- прибуток підприємства змінювався пропорційно зміні обсягу робіт та витрат (рисунок 2.22):

Рисунок 2.22 - Прибуток підприємства

- рентабельність знаходиться на запланованому рівні, оскільки плановий прибуток в геологорозвідувальній галузі складає 26,5%;

- фінансові показники свідчать про те, що підприємство є фінансово стійким протягом періоду, що аналізується, структура капіталу стабільною, тобто Східно-Українська ГРЕ має достатні показники ефективності функціонування.

В цілому можна сказати, що стан підприємства є стабільним (рис. 2.23):

Рисунок 2.23 - Динаміка основних техніко-економічних показників

СУГРЕ за три роки

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. У зростанні прибутку заінтересовані як підприємство, так і держава. Проаналізувавши основні техніко-економічні показники, можна сказати, що підприємство є прибуткове, внаслідок збільшення обсягу виробництва, продуктивності праці, рентабельності і інших факторів, що впливають на прибуток і свідчать про стабільність підприємства. Фінансові показники свідчать про те, що фінансовий стан підприємства є достатнім, структура капіталу стабільною та підприємство не є залежним від зовнішніх позик. Стратегія СУГРЕ розрахована на довгострокову перспективу, завдяки впровадженню нової техніки, що розширить можливості щодо надання більш якісних послуг замовникам. Це в свою чергу сприятиме росту кількості замовлень, що значно підвищить прибуток підприємства. Також було проведено прогнозування прибутку на основі отриманих даних на наступні два роки,результати якого свідчать про можливість придбання та впровадження нової техніки та вдосконалення технологій проведення геофізичних робіт по вивченню надр, пошуку родовищ нафти і газу.

Висновки

Дана дипломна робота пов'язана з автоматизацією процесу обробки економічної інформації в економічному відділі по виробничій діяльності польових сейсморозвідувальних партій.

Особливостями цього процесу є те, що складання фінансової звітності встановлюється відповідно законодавства України і керується нормативними актами про бухгалтерський облік. Тому цей процес є дуже відповідальним і складним. Оскільки розрахунок всіх економічних показників і аналіз фінансово-економічного стану підприємства ведеться вручну і забирає багато часу, то актуальним буде розробка автоматизованої системи обробки економічної інформації.

При проведенні аналізу працівники економічного відділу оформляють документи в ручну на паперах, які надалі зберігається в архівах бухгалтерії. Обробка даних за допомогою запропонованої програми значно заощадить час та полегшить роботу працівникам відділу.

Таким чином, можна підвести підсумок, що розроблений ПП для розрахунку економічних показників досить швидко і якісно обробляє введену інформацію. Програма дозволяє проводити аналіз як по окремому підрозділу так і по усьому підприємству в цілому, тобто всебічно проаналізувати фінансовий стан підприємства, що є досить зручним, оскільки ручна робота потребує великі затрати часу та немалої кількості документів. ПП простий в освоєнні, для роботи з ним досить володіти елементарними комп'ютерними знаннями. Розробивши програму автор ліквідував вище вказані існуючі недоліки в робочому процесі працівників економічного відділу.

За допомогою розробленої автоматизованої інформаційної системи проведені розрахунки та аналіз фінансово-економічного стану, зроблена оцінка в порівнянні з попередніми роками та висновки з приводу фінансової стійкості підприємства, а також проведено прогнозування прибутку на наступні два роки.

Виходячи з вище сказаного, проведена автором робота, має неабияке значення для ефективної роботи працівників економічного відділу СУГРЕ.

3. Економічна частина

3.1 Аналіз господарської діяльності та оцінка фінансового стану підприємства

Об'єктом дослідження дипломної роботи є фінансово-господарська діяльність Державне геофізичне підприємство “Східно-Українська геофізична розвідувальна експедиція ”.

СУГРЕ створена з метою вивчення надр, пошуку родовищ нафти і газу та інших корисних копалин, виконання екологічних та інженерно-геологічних робіт, засноване в 1962 році, розташоване за адресою: м. Полтава, с. Розсошенці, вул. Леніна, 1. Має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку і діє на госпрозрахункових засадах без права юридичної особи.

Експедиція здійснює свою діяльність відповідно до статуту та чинного законодавства України, визначає структуру управління, розпоряджається закріпленим за нею майном і встановлює свою чисельність.

Згідно зі Статутом, головними завданням експедиції є:

- проведення комплексу геофізичних робіт на нафту і газ, включаючи регіональні геофізичні роботи, пошукові роботи для підготовки об'єктів під глибоке буріння, деталізаційні роботи на родовищах нафти і газу та тематичні дослідження для визначення напрямків геолого-геофізичних робіт;

- дослідно-методичні роботи;

- виконання договірних робіт замовників з метою задоволення громадських потреб в роботах і послугах;

- проведення буріння свердловин.

Господарська діяльність експедиції:

- основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності експедиції є прибуток (доход);

- експедиція веде бухгалтерський оперативний і статистичний облік, в установленому порядку подає у відповідні органи звітність по всіх видах виробничо-господарської діяльності експедиції по затверджених формах згідно з встановленим законодавством порядком і несе відповідальність за її достовірність;

- експедиція самостійно здійснює перерахування податків і обов'язкових платежів до бюджету згідно з чинним законодавством.

Для здійснення головних завдань експедиція на підставі пооб'єктних планів і контрольних цифр державного замовлення, а також договорів з замовниками розробляє і затверджує плани виробничо-господарської діяльності по експедиції в цілому і по структурних підрозділах.

Приймання і оцінка підготовлених нафтогазоперспективних об'єктів, а також захист звітів по завершених геологорозвідувальних роботах провадиться науково-технічною радою.

Майно підприємства створюється з матеріальних цінностей, цінних паперів, прав користування, майнових прав та грошових внесків юридичних осіб (статутний фонд), доходів, одержаних у результаті господарської діяльності, а також майна, придбаного ним на інших основах, не заборонених законодавством.

Аналіз діяльності підприємства поширюється на досить широке коле показників, які розкривають суть економічних явищ з кількісного чи якісного боку в абсолютних або відносних величинах.

Таблиця 3.1 - Показники фінансово-господарської діяльності підприємства

№ п/п	Показник	Значення	Відхилення 2007р. від	Відхилення у%
		2005	2006	2007	2005	2006	2005	2006
1	Дохід (виручка) від валової реалізації	13129	14516	22542	9413	8026	171,70	155,29
2	Податки та збори в ціні продукції	2188	2419	3757	1569	1338	171,71	155,31
3	Чистий дохід (виручка) від реалізації	10941	12097	18785	7844	6688	171,69	155,29
4	Собівартість реалізованої продукції	7191	10295	10961	3770	666	152,43	106,47
5	Валовий прибуток	3750	1802	7824	4074	6022	208,64	434,18
6	Інші операційні доходи	3480	565	1480	2000	915	42,53	261,95
7	Сумарні операційні доходи	14421	12662	20265	5844	7603	140,52	160,05
8	Адміністративні витрати	1016	1313	1758	742	445	173,03	133,89
9	Інші операційні витрати	4562	863	2877	-1685	2014	63,06	333,37
10	Сумарні операційні витрати	12769	12471	15596	2827	3125	122,14	125,06
11	Витрати на 1 грн виручки від реалізації	0,97	0,86	0,69	-0,48	-0,39	62,50	67,23
12	Прибуток від операційної діяльності	1652	191	4669	3017	4478	282,63	2444,50
13	Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	1652	173	4882	3230	4709	295,52	2821,97
14	Податки на прибуток	798	555	1406	608	851	176,19	253,33
15	Чистий прибуток від звичайної діяльності	854	-382	3476	2622	3858	407,03	-909,95
16	Капітал (станом на кінець періоду)	13442	12237	14775	1333	2538	109,92	120,74
17	Статутний капітал	8419	10180	10979	2560	799	130,41	107,85
18	Власний капітал:	11430	10979	13851	2421	2872	121,18	126,16
19	у тому числі: інший додатковий капітал	1332	0	0	-	-	-	-
20	Нерозподілений прибуток або непокриті збитки	1679	799	2872	1193	2073	171,05	359,45
21	Позиковий капітал	2012	1258	924	-1088	-334	45,92	73,45
22	Продуктивність праці, грн.	5702	4729	8638	2936	3909	151,49	182,66
23	Середньооблікова чисельність, чол.	144	153	152	8	-1	105,56	99,35
Фінансові показники
24	Коефіцієнт поточної ліквідності	3,48	5,14	1,36	-2,12	-3,78	39,05	26,44
25	Коефіцієнт швидкої ліквідності	3,47	5,12	1,35	-2,12	-3,77	38,91	26,38
26	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,44	0,32	0,13	-0,31	-0,19	30,02	40,83
27	Коефіцієнт маневреності	0,60	0,70	0,54	-0,05	-0,16	90,85	77,80
28	Коефіцієнт незалежності	0,87	0,91	0,85	-0,02	-0,06	98,19	93,14
29	Коефіцієнт фінансової залежності	0,15	0,10	0,18	0,02	0,08	113,71	184,57

Виручка від реалізації продукції є основним джерелом коштів підприємства. Протягом періоду, що аналізується, простежується тенденція до зросту реалізації робіт на підприємстві (рисунок 3.1), про що свідчить динаміка виручки від реалізації (таблиця 3.1). За останні два роки вартісний обсяг реалізації збільшився на 9413 тис. грн. порівняно з 2005р. та на 8026 тис. грн. протягом 2007р. Такий зріст пов'язаний, головним чином, зі збільшенням попиту на геофізичні роботи з пошуку нафти та газу, що є наслідком збільшення фізичного обсягу та собівартості робіт. Протягом 2005 - 2007 рр. виробнича собівартість реалізованих послуг скоротилася на 3770 тис. грн., а за 2007 р. - на 666 тис. грн. і становила 10961 тис. грн.

Рисунок 3.1 - Співвідношення виручки від реалізації робіт та витрат на

їх проведення

Розглядаючи середньо облікову чисельність працівників, бачимо, що у 2006 році порівняно з 2005 роком відбулося збільшення працівників на підприємстві з 144 чол. до 153 чол. В 2007 році цей показник зменшився на 1, але така зміна чисельності працівників компенсується зростанням продуктивності праці. Так продуктивність праці протягом 2005-2007 рр. зросла на 2936 грн., а порівняно з 2006 роком збільшилась на 3909 грн.

Кінцевим позитивним результатом господарської діяльності підприємства є прибуток. Загалом роботу підприємства протягом 2005-2007 років слід оцінити позитивно, адже результатом його ефективної діяльності є забезпечення прибутковості.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи. За даними таблиці 3.1 загальна вартість майна у 2007 році порівняно з 2005 роком збільшилась на 1333 тис. грн., або на 109,92% а в порівнянні з 2006 роком спостерігаємо збільшення вартості капіталу на 2538 тис. грн., або на 120,74% (рисунок 3.2.). Такі зміни обумовлені збільшенням власного капіталу внаслідок ефективного управління фінансовими ресурсами. Також спостерігається зменшення вартості позикових ресурсів з 2013 тис. грн. до 924 тис. грн. за період 2005-2007 рр.

Рисунок 3.2 - Динаміка загальної вартості капіталу за 2005-2007 рр.

Витрати від операційної діяльності зменшилися в 2006 році, хоча відбувається їх зріст в 2007 р. але у 2005 р. витрати, що припадають на 1 грн. виручки від реалізації, складали 0,97 грн., тоді як в 2006 р. та 2007 р. цей показник складав 0,86 грн. та 0,69 грн. відповідно.

Рівень ліквідності підприємства є достатнім, оскільки коефіцієнт поточної ліквідності в 2005-2006 рр. більший 2-3 грн/грн, але в 2007 році він становить 1,36 грн/грн, також про це свідчить і коефіцієнт абсолютної ліквідності. Коефіцієнт швидкої ліквідності вказує на те, що підприємство здатне протягом короткого періоду погасити свої короткострокові зобов'язання. Коефіцієнт маневреності та незалежності свідчать, що фінансовий стан підприємства є достатнім та структура капіталу стабільною. Значення коефіцієнту фінансової залежності свідчить про те, що аналізоване підприємство не є залежним від зовнішніх позик.

У процесі проведеного аналізу було встановлено, що ДГП Східно-Українська ГРЕ має достатні показники ефективності функціонування. Виходячи з розрахунків можна сказати, що підприємство є прибутковим та фінансово стійким протягом періоду, що аналізується. Оскільки більшість показників фінансового стану підприємства відповідають нормативним вимогам, то фінансовий стан підприємства вважається задовільним.

3.2 Вартісна оцінка результатів упровадження інформаційної системи

В Східно-Українську ГРЕ впроваджується автоматизована інформаційна система обробки економічної інформації. Ведення аналізу господарської діяльності підприємства вимагає значних експлуатаційних витрат, витрат ручної праці. Раніше дана робота велася в ручну, це спричиняло значні витрати часу та важкість проведення розрахунків. Економічна доцільність проекту полягає в економії трудовитрат по відношенню з ручною обробкою інформації (розрахунок економічних показників) за більш короткий час. Визначити економію від заміни ручної обробки автоматизованою (річну (Еу), та за розрахунковий період (Р_Т)), економічний ефект від використання ІС (за рік (Ер)), та за розрахунковий період (Е_Т)), ефективність розробки (Е_роз). Передбачається, що дана ІС буде працювати без змін та доповнень на протязі 1 року.

Вихідні дані:

Зк = Цпр + Нп + Ву + Спр;

де Зк - загальні витрати на створення та супровід ІС (грн);

Цпр - ціна програми;

Нп - навчання персоналу;

Ву - вартість установки;

Спр - супровід програмного продукту;

Зк = 600 + 50 * 4 + 40 + 100 * 1 = 940 грн.;

Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень = 0,2;

О_і - обсяг інформації, яка обробляється вручну, за рік (Мбайт) = 1,2 Мбайт;

ЗП₀ - заробітна плата працівника при ручній обробці даних в місяць (грн) = 1100 грн.;

ЗП _а- заробітна плата працівника в місяць при автоматизованій обробці в місяць = 1000 грн.;

Г_Д - коефіцієнт, який враховує додаткові витрати часу на логічні операції при ручній обробці інформації (встановлений експериментально) = 2,5;

Н_в - норма вироблення (Мбайт / годин) = 0,004

t_a - для автоматичної обробки введених даних потрібно = 2 години;

t₀ - для обробки даних працівником вручну знадобиться = 16 годин;

Ц_м - вартість однієї години роботи = 2 грн.;

Ц_о - вартість однієї години роботи при ручній обробці = 1100 /(22 * 8) = 6,25 грн./год.;

Ц_а - вартість однієї години роботи при ручній обробці = 1000 /(22 * 8) = 5,68 грн./год.;

Щорічним доходом від упровадження інформаційних систем (ІС) є економічний ефект, тобто вартісна оцінка результатів застосування ІС.

Показник ефекту визначає всі позитивні результати, що досягаються при використанні ІС. Економічний ефект від використання ІС за розрахунковий період Т визначається за формулою (3.1):

, (3.1)

де Р_Т - вартісна оцінка результатів застосування ІС протягом періоду Т, грн.;

Вартісна оцінка результатів застосування ІС за розрахунковий період Т визначається за формулою (3.2):

, (3.2)

де _- вартісна оцінка результатів t розрахункового періоду, грн.;

- дисконтуюча функція, яка вводиться з метою приведення всіх витрат і результатів до одного моменту часу.

Дисконтуюча функція має вигляд (3.3):

, (3.3)

де r - ставка порівняння.

Таким чином, вартісна оцінка результатів застосування ІС за розрахунковий період Т визначається за формулою (3.4):

, (3.4)

Отже,

Е_Т = - Зв, (3.5)

Якщо ІС замінює ручну працю, то набір корисних результатів у принципі не змінюється. Як оцінка результатів застосування ІС у рік береться різниця (економія) витрат, що виникає внаслідок використання ІС, тобто Рt=Еу.

Витрати на ручну обробку інформації визначаються за формулою (3.6):

, (3.6)

Витрати на автоматизовану обробку інформації розраховуються за такою формулою (3.7):

, (3.7)

Економія від заміни ручної обробки інформації на автоматизовану утворюється в результаті зниження витрат на обробку інформації і визначається за формулою, грн. (3.8):

, (3.8)

де З_р - витрати на ручну обробку інформації, грн.;

З_а - витрати на автоматизовану обробку інформації, грн.

Економічний ефект від використання ІС за рік обчислюється за формулою, грн. (3.9):

, (3.9)

Ефективність розроблення може бути оцінена за формулою (3.10):

, (3.10)

Вартісна оцінка результатів застосування ІС протягом періоду Т, грн. (3.11):

, (3.11)

Економічний ефект від використання ІС за розрахунковий період визначається за формулою, грн. (3.12):

, (3.12)

Строк окупності даного проекту (3.13):

, (3.13)

де - період окупності;

- дисконтуючий дохід (дорівнює відношенню суми економічних ефектів по рокам використання до терміну використання).

Отже період окупності розраховуємо за формулою (3.14):

, (3.14)

В результаті розрахунків визначено:

1. Економію від заміни ручної обробки автоматизованою: річна Е_у = 4594,7 грн., за розрахунковий період Р_Т = 3828,9 грн.;

2. Економічний ефект від використання ІС: за рік Е_р = 4406,7 грн., за розрахунковий період Е_Т = 2888,9 грн.;

3. Ефективність розроблення Е_роз = 1,87;

4. Строк окупності n = 3,9 місяця.

Висновки

В даному розділі було проведено аналіз господарської діяльності підприємства на основі техніко-економічних показників та дана оцінка фінансовому стану СУГРЕ. Також проведені розрахунки по визначенню ефективності упровадження інформаційної системи.

Автоматизована інформаційна система по розрахунку фінансово-економічних показників для визначення фінансового стану підприємства, як і будь-яка інша автоматизована система, значно поліпшує робочий процес. Впровадивши її, дане підприємство зможе не тільки виключити можливість виникання помилок при проведенні розрахунків економічних показників та підготовці звітів, але й розрахувавши економічну ефективність даної системи, бачимо, що економиться значна кількість часу та коштів, які потрібні на проведення аналізу.

Ефективність ІС може визначатися по багатьох критеріях. Але питання визначення саме економічної ефективності інформаційних систем завжди знаходиться в центрі уваги. Точно підрахувати пряму економічну ефективність інформаційних систем взагалі можливо лише після певного часу їх використання. Іноді це важко зробити навіть через декілька років після впровадження, а в багатьох випадках це можна зробити лише дуже приблизно. Адже впровадження та використання ІС на підприємстві - справа довготермінова, і має стратегічне значення для його розвитку.

4. Безпека життя та діяльності людини

Згідно з Законом України "Про охорону праці" та наказом Східно-Української ГРЕ від 20.02.2001р. №15-к в експедиції створена служба охорони праці для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасних випадків та професійних захворювань в процесі праці. Східно-Української ГРЕ дбає про забезпечення належних умов праці своїх співробітників, поліпшує захист працівників при виконанні службових обов'язків, контролює дотримання вимог до правил охорони праці під час експлуатації ЕОМ, перевіряє виконання вимог щодо організації робочого місця на підприємстві, безпеки під час обслуговування і експлуатації ЕОМ.

4.1 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які діють на працюючих при експлуатації ЕОМ

На робочому місці оператора персонального комп'ютера присутні наступні шкідливі виробничі фактори:

Фізичні:

- недостатня освітленість робочої зони;

- пряма й відбита блискавичність;

- підвищений рівень статичної електрики;

- підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

- підвищений рівень шуму;

- несприятливі параметри мікроклімату.

Психофізіологічні:

- статичні фізичні перевантаження;

- нервово-психічні перевантаження:

- розумова перенапруга;

- перенапруга аналізаторів.

Фізично небезпечні й шкідливі фактори.

Недостатня освітленість робочої зони природним світлом виникає внаслідок недостатньої площі світлових прорізів, їхнього забруднення, а також нераціонального розташування робочого стола щодо джерел природного світла.

Недостатнє освітлення негативно впливає на зір людини, стан його центральної нервової системи, знижує продуктивність праці, збільшує стомлення працівника.

Для виконання зорової роботи, пов'язаної зі сприйняттям інформації з екрана, зовсім непридатний спосіб освітлення всього приміщення. Наявний досвід створення світлової обстановки при сприйнятті інформації з екрана свідчить про те, що найбільший обсяг інформації може бути сприйнятий в темряві. Однак при необхідності реєстрації цієї інформації, яскравість робочого місця, де відбувається ця реєстрація, створювана місцевим освітленням, повинна відповідати яскравості екрана (75-100 кд/м²). При цьому варто передбачити, щоб екран ЕПТ був захищений від прямого влучення на нього світла спеціальним щитом. При відсутності такого захисту й, отже, зменшенні контрасту зображення обсяг і точність сприйманої інформації може скоротитися на 30%.

Виконання зорової роботи при недостатньому освітленні може привести до розвитку деяких дефектів ока. Дефекти ока ділять на два основних види:

- короткозорість;

- далекозорість.

При організації раціонального виробничого освітлення варто уникати наявності в поле зору працюючих блискавичностей. Порушення зорових функцій блискавичністю називається сліпимістю. Чим вище яскравість поля адаптації, тим менше ймовірність явища сліпимості.

Пряма блискавичність - влучення в поле зору яскравих джерел світла.

Відбита блискавичність виникає через високий коефіцієнт відбиття екрана.

Блискавичність викликає сліпучий ефект. Від сліпучої дії світла спочатку найбільше всього погіршується контрастна чутливість ока, потім гострота зору.

Границею дискомфортності зорового відчуття є М=40, а при М=60 виникають хворобливі відчуття.

Джерелами електростатичного поля на робочому місці оператора є дисплей і периферійні пристрої. Вплив статичної електрики на людину може проявлятися у вигляді слабкого довгостроково струму, що протікає, або у формі короткочасного розряду через його тіло. Такий розряд викликає в людини рефлекторний рух, що може привести до травм. Електростатичне поле підвищеної напруженості негативно впливає на організм людини, викликаючи функціональні зміни з боку центральної нервової, серцево-судинної й іншої систем організму. Для обмеження шкідливого впливу електростатичного поля проводиться його нормування.

Напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см. навколо ВДТ по електричній складовій повинна бути не більше:

- у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц; 25 В/м;

- у діапазоні частот 2 - 400 кГц 2,5 В/м.

Щільність магнітного потоку повинна бути не більше:

- у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц; 250 нТл;

- у діапазоні частот 2 - 400 кГц. 25 нТл.

Поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В.

Основним джерелом електромагнітних полів на робочому місці оператора персонального комп'ютера є електронно-променева трубка дисплея.

Електромагнітні поля впливають на тканині людини як на біологічні об'єкти. Вони змінюють орієнтацію кліток або ланцюгів молекул відповідно до напрямку силових ліній електричного поля, послабляють біохімічну активність чистових молекул, порушують функції серцево-судинної системи, органів подиху, травлення й деяких біохімічних показників крові (змінюється співвідношення еритроцитів і лейкоцитів крові, виникає лейкоцитоз).

Електромагнітні поля несприятливо впливають на зір, викликають головний біль, порушення сну, зниження апетиту.

ЕПТ дисплея є джерелом електромагнітних випромінювань із частотами 10-16 кГц.

Оператор персонального комп'ютера перебуває в ближній зоні (зона індукції), де ще не сформована електромагнітна хвиля, що біжить, тому цю зону можна характеризувати як електричною, так і магнітного складового електромагнітного поля.

Контроль рівнів електричного поля здійснюється за значенням напруженості електричного поля, вираженої в В/м.

Контроль рівнів магнітного поля здійснюється за значенням напруженості магнітного поля, вираженої в А/м або за значенням магнітної індукції, вираженої в Тл.

Джерелами шуму на робочому місці програміста є як самі ЕОМ, так і периферійне встаткування.

Шум - несприятливо діючі на людину звуки. Він є хаотичним сполученням звуків різної частоти й інтенсивності. Джерелом звуку в ЕОМ і периферійному встаткуванні є коливні тверді частини, до яких можна віднести системи вентиляції встаткування, дисководи, каретки й приводи принтерів. Так само джерелом високочастотних шумів може бути електронна частина ЕОМ і периферійного встаткування.

Тривалий вплив інтенсивного шуму може привести до патологічного стану слухового органа, до його стомлення й виникнення професійного захворювання - приглухуватості, тобто до втрати слуху. Шум викликає зміни у серцево-судинній системі, супроводжувані порушенням тонусу й ритму серцевих скорочень, змінюється артеріальний тиск, приводить до порушення нормальної функції шлунка. Особливо піддається впливу центральна нервова система. Відзначається зміна органів зору, вестибулярного апарата, збільшення внутрічерепного тиску, порушення обмінних процесів організму.

Психофізіологічно небезпечні й шкідливі фактори.

При роботі з ЕОМ застосовують клавішний ввід. Робочі цикли при роботі на клавішних апаратах, як правило, багаторазово повторюються. Велике їхнє число за робочу зміну приводить до нервово-м'язового стомлення, що може бути основним етиологічниим фактором м'язової перенапруги й виникнення професійних захворювань рук.

При статичних фізичних перевантаженнях ніг, плечей, шиї й рук довгостроково прибувають у стані скорочення. У них погіршується кровообіг. Живильні речовини надходять у м'язи недостатньо швидко, у тканинах накопичуються продукти розпаду, у результаті чого можуть виникнути хворобливі відчуття.

Оскільки кожне натискання на клавішу сполучене зі скороченням м'язів, сухожилля безупинно сковзають уздовж костей і стикаються із тканинами.

Внаслідок чого можуть виникнути запальні процеси. Розпухлі внаслідок повторюваних рухів, оболонки сухожиль можуть здавити нерв. Виникає зап'ястний синдром.

Нервова перенапруга обумовлена напругою уваги. Часта й тривала перенапруга може служити джерелом ряду захворювань серцево-судинної, нервової, зорової й іншої систем організму.

Розумова діяльність - це діяльність, насамперед, центральної нервової системи, її вищого відділу кори головного мозку.

При розумовій роботі відбувається звуження судин кінцівок і розширення судин внутрішніх органів.

Низький рівень загального обміну при розумовій діяльності не є показником малої інтенсивності обмінних процесів, навпаки, споживання кисню збільшується в 15-20 разів у порівнянні з фізичною роботою. Можливі значні зміни кров'яного тиску, пульсу, підвищення цукру в крові. Тривала розумова робота може привести до серцево-судинних захворювань.

Центральна нервова система одержує інформацію від зовнішнього середовища за допомогою чутливих апаратів, що сприймають сигнали. Ці апарати академіком И.П.Павловим названі аналізаторами.

Основна характеристика аналізаторів - висока чутливість. При роботі з дисплеєм, яскравість сигналів значно перевищує мінімальний рівень світлового впливу. Верхня межа інтенсивності світлового сигналу, при якому ще не порушується робота аналізаторів, становить 10.000 кд/м². Але крайні значення стомлюючі для очей. Так ознакою ненормально великої яскравості зображення на сітківці є виникнення послідовних образів. Зорова система має властивість оцінювати сприйману яскравість сигналу.

Зорова робота вимагає частого перемикання з однієї поверхні на іншу, що відбувається на тлі нерівномірних яскравостей. Результати досліджень показують, що робота в умовах постійної переадаптації до яскравостей, що розрізняються приблизно в 10 разів, викликає почуття дискомфорту вже в перші години роботи, а потім й явну перевтому. Особливо несприятливі такі перепади яскравості, які викликають сліпучий ефект. Від сліпучої дії світла спочатку найбільше всього погіршується контрастна чутливість ока, а потім гострота зору. При незадовільному розподілі яскравості в освітленому просторі виникає відчуття зорового дискомфорту.

4.2 Технічні засоби і організаційні заходи захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів

Основним способом захисту від статичної електрики є заземлення периферійного встаткування, а також зволоження навколишнього повітря.

При відсутності природного освітлення використається штучне. Для загального освітлення використаються лампи денного світла, тому що їхній спектр близький до природного.

Зниження рівня шуму можна домогтися, застосовуючи демпфірування, звукоізоляцію, поглинання. Демпфірування - покриття поверхні демпферними матеріалами, що мають велике внутрішнє тертя (мастики, спеціальні види повсті, лінолеум). Звукоізоляція - зниження виробничого шуму на шляху його поширення. За допомогою звукових перегородок легко знизити рівень шуму на 30-40 дБ. Звукопоглинання - застосування звуковбирних матеріалів при обладнанні кімнати.

Для запобігання виникнення шкідливих наслідків від статичних фізичних перевантажень, необхідно обладнати місце так, щоб виключити незручні пози, тривалі напруги. Дисплей повинен бути встановлений на такій висоті й під таким кутом, щоб шия працівника не була зігнута й утримувалася в такому стані напруженими м'язами. Клавіатура повинна розташовуватися так, щоб до її не потрібно було тягтися, руки не повинні бути у висячому положенні або перенапружені. Не можна довго перебувати в одній позі. Щогодини протягом 15 хв. необхідно займатися якою-небудь справою, зробити розминку.

Для запобігання перенапруги аналізаторів необхідно визначити режим яскравості. Для цього потрібно встановити рівень яскравості, співвідношення рівнів яскравості в полі зору, рівень контрасту. Оптимальною вважається така яскравість, при якій проявляється контрастна чутливість ока, гострота зору й швидкість розрізнення сигналів. Нижньою комфортною границею рівня яскравості світних сигналів можна вважати 30 кд/м²_, верхня комфортна границя визначається значенням сліпучої яскравості. Яскравість об'єктів на екрані повинна бути погоджена з яскравістю фону екрана й навколишнім освітленням. При зворотному контрасті контраст яскравості повинен перебувати в межах 85-90% з можливістю регулювання яскравості об'єктів, а при прямому контрасті 75-80% з можливістю регулювання яскравості фону. Прямий контраст переважніше зворотного. Оптимальне співвідношення яскравостей між екраном, його найближчим оточенням і далеким оточенням становить 5:2:1. Відстань зчитування інформації з екрана може бути від 400 мм і більше.

4.3 Заходи пожежної безпеки

Пожежа - це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з під контролю і призводить до матеріальної шкоди, наносить шкоду здоров'ю людей, а іноді приводить до їх загибелі.

Головна небезпека, яка травмує людей та приводить до їх загибелі - це дим і гаряче повітря.

При гасінні пожеж найбільше поширення одержали наступні принципи припинення горіння:

- ізоляція вогнища горіння від повітря чи зниження шляхом розведення повітря непальними газами концентрації кисню до значення, при якому не може відбуватися горіння;

- охолодження вогнища горіння нижче визначених температур;

- інтенсивне гальмування швидкості хімічної реакції в полум'ї;

- механічний зрив полум'я в результаті впливу на нього сильного струменя газу чи води;

- створення умов вогнеперешкоджання, тобто таких умов, при яких полум'я поширюється через вузькі канали.

Приміщення, де виробляється монтаж друкованих плат відноситься по пожежній безпеці до категорії В по ОНТП 24-86 і зоні П-I по ПУЭ.

Категорія В - пожежнонебезпечні; до цієї категорії відносяться приміщення, у яких застосовуються рідини з температурою спалаху вище 61^ОС і горючі пили чи волокна, нижня межа запалення яких більш 65 г/м³, тверді спаленні речовини і матеріали, здатні тільки горіти, але не вибухати при контакті з повітрям, чи водою один з одним.

Пожежа при монтажі може виникнути в результаті короткого замикання. Джерелами запалювання можуть стати джерела місцевого освітлення, а також розігрітий паяльник у результаті наявності пальних речовин, таких як спиртобензинова суміш, ацетон. Причини виникнення пожежі наступні:

- порушення режимних вимог;

- несправність і неправильна експлуатація електропаяльників і пристроїв місцевого освітлення;

- порушення працюючими технологічних інструкцій.

Весь обслуговуючий персонал проходить періодичний інструктаж з техніки безпеки. На випадок пожежі в приміщенні обов'язкова наявність запасних евакуаційних виходів. У таких приміщеннях не можна застосовувати для гасіння пожежі воду, так як вода має значну електропровідність. У цьому випадку застосовують вуглекислі вогнегасники ОУ-8. У якості пожежних сповіщателів використовуються теплові (ДТЛ, ДПС-ОЗ8 і ін.). для оповіщення про пожежу в приміщенні мається телефон загального користування і табличка з номерами телефонів.

У коридорі установлюється внутрішній пожежний кран для гасіння пожежі за допомогою води.

4.4 Розрахунок системи занулення електромережі

Металеві неструмоведучі частини електрообладнання і електроустановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмоведучими частинами можуть опинитися під напругою. У таких аварійних умовах дотик до неструмоведучих частин установок рівнозначний дотику до струмоведучих частин.

Усунення небезпеки ураження електричним струмом при такому переході напруги на неструмоведучі частини електроустановок здійснюється за допомогою захисного занулення.

Розрахунок штучного занулення зводиться до перевірки умови:

 (4.1)

- струм короткого замикання, А;

- номінальний струм плавкої вставки.

Розрахувати систему захисного занулення для електромережі; U=380 В при наступних даних: потужність трансформатора P=630 кВА; потужність електроприладів N=22 кВт; схема з'єднання обмоток трансформатора - “зірка”; довжина фазового провідника l_ф=140 м; довжина нульового провідника l_н=70 м; перетин фазового провідника d=8 мм; перетин нульового провідника hxb 30х4 мм; коефіцієнт режиму роботи =2,5; матеріал фазового і нульового провідників : сталь.

Визначаємо номінальний струм електроприладів:

А (4.2)

де - номінальна потужність електроприладів, кВт;

- номінальна напруга, В;

- коефіцієнт потужності.

=

Розраховуємо пусковий струм електроприладів, А:

знаходимо із відношення:

(4.3)

- коефіцієнт перевантаження.



Визначаємо номінальний струм плавкої вставки

, А (4.4)

де - коефіцієнт режиму роботи.

Визначаємо очікуване значення струму короткого замикання:

(4.5)

Визначаємо щільність струму :

(4.6)

де - перетин нульового проводу.

Визначаємо активний опір фазового провідника Rф:

(4.7)

(4.8)

Визначаємо активний опір фазового провідника R_н

(4.9)

де r - активний опір стальних провідників.

Визначимо внутрішній індуктивний опір фазового та нульового провідників:

, (4.10)

де Х - індивідуальний опір стальних провідників при змінному струмі

(4.11)

Значення Х_ф; Х_н для стальних провідників малі і в практичних розрахунках ними, як правило, нехтують.

Для практичних розрахунків зовнішній індуктивний опір петлі фаза - нуль Х_u = 0,6 Ом/км. Загальна довжина петлі фаза - нуль дорівнює :

(4.12)

Визначимо опір петлі фаза - нуль:

(4.13)

Визначаємо величину струму короткого замикання :

(4.14)

де - розрахункове значення опору трансформатора

Перевіряємо умову надійності роботи захисту:

(4.15)

При виконанні умови струм короткого замикання забезпечить швидке перегорання плавкої вставки за 5…7с. Вибираємо запобіжник типу ПН2-250.

4.5 Розрахунок штучного заземлення в електроустановках напругою до 1000 В методом коефіцієнта використання електродів

Розрахувати штучне заземлення в електроустановках напругою до 1000 В методом коефіцієнта використання електродів. Конструкцію заземлення прийняти у вигляді системи вертикальних електродів труб діаметром d=50 мм і довжиною l=3,6 м, з'єднаних горизонтальним електродом із прута діаметром d_г=20 мм. Вертикальні електроди розташовані у ряд з відстанню a=3,6м. Для кліматичної зони IV та нормального стану ґрунту за вологістю виміряний питомий опір ґрунту становив с_вим=260 Омхм.

Визначаємо нормативний опір заземлення R_з (згідно з вимогами ПУЭ). Він дорівнює 10 Ом.

Обчислюємо розрахунковий питомий опір ґрунту для вертикальних електродів

, Омм, (4.16)

де _в - розрахунковий коефіцієнт сезонності для вертикальних електродів.

Для даного варіанту ш_в=1,1.

с_вим - питомий опір ґрунту, виміряний у лабораторних умовах, ОмЧм.

Ом.

Визначаємо опір розтіканню вертикальних електродів із круглої та кутикової сталі

де d - зовнішній діаметр електрода, м;

Ом

t₁=l/2+t₂, (4.17)

де t₂=0,6

Попередньо встановлюємо необхідну кількість паралельно з'єднаних заземлювачів

, шт., (4.18)

де _в - коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів, для орієнтовного розрахунку приймається рівним 1

шт.

Обчислюємо довжину горизонтального електрода при рядовому влаштуванні:

L_г=a(n-1), (4.19)

де а - відстань між вертикальними електродами, м;

n - прийнята кількість вертикальних електродів, шт.

l_г=3,6(7-1)=21,6 м

Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту для горизонтального електрода

, Омм, (4.20)

де _г - розрахунковий коефіцієнт сезонності для горизонтальних електродів.

В даному випадку _г=1,4

Омхм.

Установлюємо опір розтіканню струму для горизонтального електрода

, Ом, (4.21)

де b₁ - для круглої сталі дорівнює 2, де - діаметр, м).

b₁=0,04м, t₀=t₁-t₂=1,8 м

Ом

Загальний опір заземлюючого пристрою:

, (4.22)

де _г - коефіцієнт використання горизонтальних електродів з урахуванням вертикальних електродів

Для визначення коефіцієнтів використання горизонтальних електродів скористаємось інтерполяцією і складемо наступне відношення:

(4.23)

якщо кількість вертикальних електродів знаходиться між 6 та 10.

Аналогічно, складемо відношення і для коефіцієнту використання вертикальних електродів. Отже,

Тоді , Ом

Уточнюємо вибрані параметри заземлення.

Як бачимо, > R_з, тому збільшимо кількість вертикальних електродів до 8 штук.

Тоді, довжина горизонтального електрода буде дорівнювати 25,2м, а значення опору розтікання струму в горизонтальному електроді:

Ом

Тепер розрахуємо загальним опір заземлюючого пристрою:

Ом.

Отже, ми в кількості вертикальних електродів 8 штук, отримали значення загального опору заземлюючого пристрою рівному 9,5 Ом, що трохи менше за нормативне значення.

Висновки

У даному розділі дипломної роботи проведений аналіз необхідних умов для роботи оператора ЕОМ, і фактори, що діють на нього в процесі роботи при максимально невідповідних умовах праці, а також рекомендації до усунення або зменшення небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Приводяться рекомендації зі зменшення пожежонебезпеки приміщення.

Даний вид діяльності оператора інформаційної системи є досить розповсюдженим і використається досить часто в багатьох сферах обслуговування, і тому не передбачає якихось конкретних умов на вибір і використання приміщення.

Висновки

При підведенні підсумків написаної дипломної роботи можна сказати, що було виконано ряд практичних і теоретичних завдань, а саме:

- досліджена специфіка предметної області, структура керування СУГРЕ та визначено організацію управлінської діяльності;

- розглянуто та проаналізовано інформаційне забезпечення процесів обробки економічної інформації на підприємстві;

- визначено вимоги та критерії до інформаційної системи, на основі чого було проведено наступні роботи:

- вибрано метод проектування АІС;

- побудовано економіко-математичну модель;

- розроблено структуру та функції АІС;

- проведено тестування АІС на підприємстві;

- на основі отриманих даних зроблені висновки щодо фінансово-господарської діяльності підприємства;

- використовуючи отримані дані аналізу було проведено прогнозування прибутку для цього:

1) вибрана модель прогнозування;

2) визначено найбільш впливовіші фактори на прогнозовану величину;

3) проведені розрахунки, на основі яких зроблені висновки щодо можливості придбання та впровадження нової техніки та технологій.

В економічній частині проведено розрахунок економічної ефективності від впровадження інформаційної системи;

В розділі охорона праці розроблено комплекс заходів з охорони праці та техніки безпеки при роботі з електронно-обчислювальними машинами.

Отже була здійснена велика робота по збору, обробці і аналізі інформації, що стосується даної теми, досліджені особливості підприємства, робота його відділів, служб та інформаційні потоки з якими вони працюють, вивчена специфіка роботи працівників економічного відділу. Для оптимізації діяльності, яких був запропонований програмний продукт, завдання якого полягає в удосконаленні способів проведення економічного аналізу для оцінки фінансово-економічного стану підприємства.

До впровадження у використання АІС в роботу економічного відділу Східно-Української ГРЕ розрахунок економічних показників і ведення фінансового аналізу вівся без використання програмного забезпечення, в ручну на паперових носіях, що у свою чергу сильно уповільнювало роботу працівників, затримувало подання звітностей.

Після установки запропонованого ПП значно скоротився час на обробку інформації, з'явилась можливість швидко і якісно проводити розрахунки і аналіз по кожному окремому підрозділу підприємства, що у свою чергу поліпшило ефективність роботи економічного відділу.

Розроблене програмне забезпечення дає змогу керівництву підприємства проводити щомісячно аналіз фінансового стану підприємства та використовувати його результати для розробки обґрунтованих управлінських рішень.

Безперечним моментом є те, що під час розвитку інформаційних технологій наявність програмного забезпечення є невід'ємною частиною роботи. Від якості і швидкості обліку і обробки інформації залежить якість прийняття управлінських рішень і подальший розвиток підприємства. Тому в результаті розробки програми автоматизації інформаційної системи обробки економічних показників для визначення фінансового стану підприємства було не лише здобуто практичні навики, а також і виконано поставлені задачі по вирішенню всіх недоліків та проблем, з якими стикались працівники економічного відділу СУГРЕ.

Перелік посилань

1. “Информационная технология, экономика, культура” / Сб. обзоров и рефератов. - М.: ИНИОН РАН, 1995.

2. “Информационные системы в экономике” / Под ред. В.В. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996.

3. Аглицкий И. “Експерт автоматизації” // "Інформаційні технології і бізнес" - №29 - 1997.

4. “Економіка підприємства”: В 2-х т.: Підручник. Т. 1./ За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: Вид-во «Хвиля-Прес»; Донецьк: МП «Поиск»; Т-во книголюбів, 1995.

5. Волков С.И., Романов А.Н. "Организация машинной обработки экономической информации" - Изд. 2-е перераб. - М.: Финансы и статистика", 1998.

6. “Інформаційні технології в економіці”: Навч. посібник. / Кондрашова С.С. - К.: МАУП, 1998. - 136 с.

7. Ситник В. та інші. Основи інформаційних систем. - К.: КНЕУ, 1997.

8. Экономическая кибернетика: Учебное пособие; Донецкий ун-т. - Донецк: ДонГУ, 1999. - 397 с.

9. Системы управления и информационные технологии: Межвузов. сб. науч. тр./ Воронеж. Гос. техн. ун-т; Науч. ред. С.Л. Подвальные. - Воронеж: Из-во Воронеж Гос. техн. ун-т., 1998. - 201 с.