Механізм формування виробничої собівартості продукції на прикладі ВАТ "Першотравенський завод електротехнічного фарфору"

Порівняльний аналіз має дуже велике значення для виявлення резервів зниження виробничої собівартості продукції. Він поділяється на внутрігосподарський (внутрізаводський) і міжгосподарський (між підприємствами). Головною вимогою внутрізаводського порівняльного аналізу виробничої собівартості є дотримання умови: порівнюванню підлягають показники технологічно ідентичних цехів і бригад або цехів і бригад, що виробляють однакові деталі. Виявлені відхилення свідчать про різну ефективність праці, різну якість роботи цих цехів, про можливості зниження виробничої собівартості за рахунок запозичення позитивного досвіду інших цехів.

Міжгосподарський порівняльний аналіз вивчає показники собівартості окремих підприємств, що виробляють однорідну продукцію або однакові деталі. При цьому аналізі визначають відхилення в результатах діяльності, вплив на них відмінностей в науково-технічному рівні, у використанні техніки, технологічних засобів, організації праці, рівні використання виробничих ресурсів тощо.

До найбільш ефективних видів аналізу діяльності з метою виявлення резервів оптимізації витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів і, відповідно, зниження собівартості продукції відноситься функціонально-вартісний аналіз (ФВА).

Функціонально-вартісний аналіз передбачає одночасне та взаємопов'язане дослідження функцій об'єкту (виробу, роботи, послуги) і вартості цих функцій (витрат живої та уречевленої праці на створення і виконання функцій).

Послідовність проведення ФВА можна представити наступним чином: розчленити, знайти й розвинути?, що означає: елімінувати функції виробу та системи; знайти за допомогою творчого, колективного обговорення альтернативні варіанти здійснення цих функцій; розвинути й втілити найбільш економічно доцільні з цих варіантів. [5, с.223]

Під функціями розуміють споживчі властивості (якості) виробничої собівартості. У сукупності ці функції виражають споживчу вартість виробничої собівартості. Основні функції виробничої собівартості наведено в схемі 1.3.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Схема 1.3.1. Функції виробничої собівартості в ФВА

Контрольний процес (процес контролю), як і будь-який технологічний процес, складається з численних операцій. Контрольна операція - це дія над економічними даними (інформацією), що має на меті дістати різні проміжні та кінцеві (підсумкові) показники, придатні для оцінювання результату роботи та прийняття управлінських рішень.

Сукупність операцій, які використовуються в контрольному процесі, поділяють на три типи (категорії): механічні, переробного та творчого характеру. Ці типи операцій дають змогу виокремити виконавчі місця, що дає змогу вдосконалити організацію роботи виконавців. Вони також є важливим елементом поділу та кооперування праці, використовуються в побудові графіків процесів і роботи виконавців.

Сукупність контрольних операцій формує процедуру. Кілька процедур утворюють технологічну фазу контролю, а фази -- етап контрольного процесу.

В організації контрольного процесу розрізняють три етапи: 1) підготовка даних для контролю; 2) перевірка даних різними прийомами контролю; 3) узагальнення результатів контролю. [7, с.97]

Об'єктом контролю є виробнича собівартість, її об'єкти - статті калькуляції. Останні відображуються на різних носіях: законах, згідно з якими регулюють правові (юридичні) аспекти, здійснюють господарську діяльність; внутрішньогосподарських нормах, нормативах, кошторисах, прогнозах, де передбачено що, скільки, які потрібно зробити витрати; обліковій інформації, де відбито фактичні дані в системі бухгалтерських рахунків за методологією подвійності.

У контрольному процесі на кожному етапі виникають свої форми відображення та їхні носії: на підготовчому - нормативні акти, кошториси, фактичні облікові дані; на етапі обробки - розрахункові контрольні таблиці; на підсумковому (завершальному) -- контрольний висновок, експертна оцінка, акти та інші форми. Отже, у контрольному процесі формуються три види носіїв: таблиці -- перевірні та розрахункові; висновки.

При контролі витрат на сировину і матеріали необхідно враховувати, що при випуску матеріальних цінностей у виробництво, оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

Ш ідентифікованої собівартості відповідної одиниці матеріальних цінностей;

Ш середньозваженої собівартості;

Ш собівартості перших за часом надходження матеріальних цінностей (ФІФО);

Ш нормативних затрат. [7, с.103]

Результати контролю значною мірою залежать від того, які джерела та носії інформації використовуються у контрольному процесі.

1.4 Нормативне забезпечення управління виробничою собівартістю

Організаційно-правовою основою формування витрат підприємства та визначення виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) є нормативні документи законодавчої та виконавчої влади держави. Дані документи є дуже важливими з формування витрат підприємства та визначення виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки вони визначають певні правила за допомогою яких здійснюється дане формування та визначення виробничої собівартості. Головним законодавчим документом, що визначає основні засади діяльності підприємства є Конституція України.

Такі документи наведено в Табл. 1.4.1.

Закон України «Про оплату праці в Україні», який визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності. Законом закріплені форми оплати праці, які ми наведемо нижче.

Може застосовуватися відрядна форма оплати праці, за якої враховується нормування робіт, точний облік виробітку й виробнича доцільність збільшення обсягу робіт на тому чи іншому робочому місці.

Таблиця 1.4.1

Нормативні документи

Документ	Характеристика
Закон України «Про оплату праці в Україні»	визначає мінімальний рівень заробітної плати і відіграє важливу роль в формуванні виробничої собівартості оскільки однією з основних статей калькуляції виробничої собівартості є «Витрати на оплату праці», а заробітна плата будь якого робітника визначається виходячи від мінімальної заробітної плати
Закон України „Про відпустки”	встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання, в тому числі і для працівників зайнятих основним виробництвом
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»	Дає можливість визначати облікову політику підприємства - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для узагальнення інформації про витрати підприємства та собівартість продукції (робіт, послуг)
Положення (Стандарти) Бухгалтерського Обліку	регулюють відносини, що виникають з приводу калькулювання собівартості в бухгалтерському обліку, та класифікує витрати за різними економічними елементами, а також по мірі віднесення їх до собівартості продукції

Відрядна форма оплати праці залежно від специфіки виробництва може застосовуватися в поєднанні з відрядно-преміальною та акордно-преміальною - за виконання та перевиконання встановлених виробничих завдань, технічно обґрунтованих норм, поліпшення якості продукції, економію сировини та матеріалів.

Для підрахунку заробітної плати за відрядною формою необхідно мати точні дані про кількість і якість продукції, виробленої кожним робітником. При цьому забезпечується контроль за відповідністю виробленої продукції кількості використаних матеріалів, деталей чи заготовок, виданих на обробку, та уникнення так званих приписок виробітку, приховування браку і нестачі деталей.

Погодинна форма оплати праці використовується в умовах механізації й автоматизації виробництва, зокрема, на дільницях і видах робіт із регламентованим режимом виробництва, на потокових лініях, на операціях, де потрібна особлива точність виготовлення виробів, у дослідних виробництвах тощо. Така форма оплати праці застосовується в поєднанні із встановленням нормованих завдань, нормативів чисельності і норм обслуговування для відповідних категорій працівників. Погодинна форма оплати праці залежно від виробничих умов може застосовуватись у поєднанні з преміювальною - за досягнення відповідних кількісних і якісних результатів праці.

Заробітна плата за погодинною формою нараховується за урочний робочий час згідно з тарифною ставкою (погодинною, денною, місячною), встановленою з урахуванням кваліфікації робітника і характеру виконуваних робіт. [24]

Закон України „Про відпустки” - цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також встановлює оплату різних видів відпусток. [22]

Низка законів України щодо загальнодержавних цільових фондів у сфері соціального страхування і соціального забезпечення.

Важливе місце у сфері формування витрат підприємства належить бухгалтерському обліку. Сутність Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» полягає в тому, що він надає право підприємству самостійно:

Ш найбільш суттєві аспекти економічної політики підприємства у сфері формування витрат - це амортизація, оцінка виробничих запасів, визначення об'єктів і статей калькуляції та центрів відповідальності, методика розподілу _загальновиробничих_ витрат тощо;

Ш обирати форму бухгалтерського обліку як певну, систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

Ш розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначати права працівників на підписання бухгалтерських документів;

Ш затверджувати правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

Ш виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені структурні підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік витрат. [21]

Відносно Положень ( Стандартів ) бухгалтерського обліку, то найбільше відношення до формування витрат мають такі з них як П (С) БО 7 „Основні засоби”, П (С) БО 9 „Запаси”, П (С)БО 16 „Витрати”. [44, 45, 46]

Роблячи висновок з вищенаведеного можна сказати, що нормативно - правове забезпечення відіграє важливу роль в будь-якій діяльності, а особливо якщо це стосується собівартості, так як, саме собівартість відіграє значну роль в формуванні цін на продукцію підприємства, оскільки саме ціна в майбутньому визначає прибуток підприємства, і чим вона нижча то тим вищий прибуток.

Питання, які не регулюються нормативними документами на рівні держави, регулюються Наказом про облікову політику підприємства. Щодо формування собівартості, то підприємства можуть самостійно визначати склад статей витрат що включаються до собівартості.

Економічну політику підприємств у сфері формування витрат визначають:

- методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості;

- методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті;

- методичні рекомендації з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств;

- методичні рекомендації з планування, обліку та калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і організаціях житлово-комунального господарства;

- методичні рекомендації з формування складу витрат та порядок їх формування у торгівельній діяльності;

- методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт;

- методичні рекомендації з формування собівартості проектних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку. [34]

1.5 Вітчизняний та зарубіжний досвід формування виробничої собівартості

Досліджуючи зарубіжний досвід формування виробничої собівартості продукції, дослідимо її формування в США, Франції Іспанії, Швейцарії, Молдові, Німеччині, Сирії, Японії, Росії, Угорщині, який дозволяє встановити наступні відмінності:

- майже у всіх країнах, у складі елементів витрат виділяються фінансові витрати (відсотки за кредит, банківські платежі), які пов'язані з функціонуванням підприємства в умовах ринкової економіки;

- у країнах ЄС та Канаді до витрат на виробництво включаються податки і такси.

У США більшість витрат виникають і сплачуються протягом одного періоду. Проте в кінці облікового періоду, як правило, є деякі витрати, які були понесені, але ще не зареєстровані.

Американський інститут присяжних бухгалтерів називає витратами “валове зменшення активів або валовий приріст кредиторської заборгованості, які виникли у результаті прибутково орієнтованої діяльності підприємства та які визначаються до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. Рада зі стандартів бухгалтерського обліку США трактує витрати як відтік або інше використання активів. У професійних планах рахунків США облік витрат за елементами організується у спеціальних класах рахунків. В США немає регламентованого плану рахунків, тому кожна фірма розробляє свій план рахунків для ведення обліку витрат.

B СШA, також використовуються дві системи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції: по замовленнях і по процесах, що в цілому відповідають позамовному і попроцесному методу калькулювання собівартості продукції, що використовується у вітчизняній практиці. Однак, система обліку витрат на виробництво на промислових фірмах США за своїми функціями значно ширша, ніж методи калькулювання у вітчизняній практиці, оскільки ці системи окрім обліку витрат і обчислення собівартості одиниці продукції, включають контрольну та аналітичну функції по відношенню до статей витрат.

До складу витрат на виробництво у Франції відносять: покупки; послуги зі сторони; інші послуги зі сторони; податки, такси та платежі, прирівняні до них: витрати на утримання персоналу; інші експлуатаційні витрати; фінансові витрати; витрати, пов'язані з надзвичайними операціями; витрати на амортизаційні відрахування і резерви.

У Загальному плані рахунків для обліку витрат за елементами призначений клас рахунків «Рахунки витрат».

Рахунки, призначені для обліку витрат за елементами, поділяються на виробничі, фінансові, надзвичайні та рахунок, призначений для обліку резервів та дотацій.

В Іспанії витрати, які відображаються, розраховуються на основі збитку до оподаткування з коригуванням на суму постійних різниць. Відповідно ставка податку використовується до цієї суми, а знижки та вирахування розглядаються як зменшення суми податку, нарахованого за рік. Тимчасові різниці та компенсаційні збитки не беруться до уваги при розрахунку корпоративного податку. Суми, отримані на основі тимчасових різниць відображають в балансі як активи або пасиви. Наперед сплачені податки за тимчасовими різницями або збитки компенсовані можна відображати тільки тоді, коли гарантована їх майбутня реалізація. В протилежному випадку їх потрібно списувати.

Витрати на придбання, транспортні витрати, податки на придбання відображають за мінусом ПДВ. Знижки, які включаються в рахунок постачальника, вираховуються з купівельної вартості. Знижки за негайну оплату незалежно від того, чи включені вони до рахунку постачальника сума вираховується, а трактують як отриманий прибуток вартість зворотної тари, яка включена до рахунку постачальника, відображається шляхам зменшення залишку, який підлягає сплаті, з використанням окремого рахунку.

Витрати виробництва у Швейцарії включають накладні витрати, окрім адміністративних та комерційних витрат. Постійні накладні виробничі витрати розподіляються, виходячи з потужності обладнання. Витрати на виплату відсотків можна відносити до складу накладних витрат. Більшість компаній включають частину непрямих витрат до вартості запасів. Але є фірми, які оцінюють готову продукцію тільки за прямими витратами виробництва.

У Молдові під витратами розуміють ресурси підприємства, використані для виготовлення продукції. Витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництва (надання послуг) і знаходять своє матеріальне втілення в запасах незавершеного виробництва і готової продукції. Для обліку витрат призначені рахунки “Витрати”.

Рахунки витрат є активними. По дебету протягом звітного періоду відображаються наростаючим підсумком з початку року суми витрат, а по кредиту - віднесення накопичених витрат наприкінці звітного року на фінансовий результат. Проаналізувавши облік витрат їх можна згрупувати за такими критеріями:

1. Витрати операційної діяльності, що виникають у процесі здійснення основної діяльності підприємства і включають:

· Собівартість продажу

· Комерційні витрати

· Загальні й адміністративні витрати

· Інші операційні витрати

2. Витрати не операційної діяльності, що пов'язані зі здійсненням інших видів діяльності підприємства і включають:

· Витрати інвестиційної діяльності

· Витрати фінансової діяльності

· Надзвичайні збитки

3. Витрати по прибутковому податку до яких відносяться суми відстрочених зобов'язань по розрахунках з бюджетом, що враховуються при розрахунку чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Облік витрат виробництва в Росії регламентовано Положенням з бухгалтерського обліку «Витрати організації», згідно з яким витрати залежно від їх характеру, умов здійснення і напрямків діяльності організації поділяються на:

ь Витрати за звичайними видами діяльності (витрати, пов'язані з виготовленням продукції, придбанням і продажем товарів).

ь Операційні витрати (витрати, пов'язані з наданням за плату в тимчасове користування активів організації, відсотки, що сплачуються організацією за на-дання нею в користування грошових коштів (кредитів, позик) тощо).

ь Позареалізаційні витрати (витрати, які виникають внаслідок стихійного лиха, аварії, націоналізації майна тощо).

Витрати, відмінні від витрат по звичайних видах діяльності, вважаються іншими витратами. До інших також належать надзвичайні витрати.

Витрати на виробництво складаються з: матеріальні витрати (за вирахуванням зворотних відходів); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних фондів; інші витрати.

Облік виробничих витрат в Росії ведеться на таких рахунках: “Основне виробництво», “Допоміжні виробництва», “Обслуговуючі виробництва і господарства», “Загальновиробничі витрати», “Загальногосподарські витрати», “Брак у виробництві», “3атрати майбутніх періодів», “Випуск продукції (робіт, послуг)».

Особливістю обліку витрат виробництва в Німеччині є відображення відстрочених витрат окремими розділами в балансі.

Цільові витрати виникають безпосередньо в процесі виробництва. Нейтральні витрати, які виникають та обліковуються у звітному періоді, але не впливають на виробничий прибуток, оскільки вони не пов'язані безпосередньо з виробничим процесом (витрати, не пов'язані з виробництвом, які не мають нічого спільного з процесом виробництва; нерегулярні витрати, які пов'язані з виробництвом, але повинні бути нейтралізовані через їх величини, що постійно змінюються; витрати, які відносяться до інших звітних періодів).

Єдина система обліку Сирії поділяє витрати на виробництво на 3 групи: матеріали, заробітна плата та інші витрати. Залежно від ступеню співвідношення елементу витрат з технологічним процесом виробництва і способом віднесення витрат на собівартість продукції кожна група поділяється на прямі та непрямі витрати.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням одного певного виду виробів або зі стадією обробки (центр собівартості). До них, як правило належать сировина і матеріали, заробітна плата виробничих робітників, паливо і енергія на технологічні цілі.

Непрямі витрати являють собою витрати, пов'язані з виготовленням декількох видів виробів або з різними стадіями обробки виробів. Вони розподіляються між окремими видами продукції або центрами собівартості пропорційно до визначеної бази. До непрямих затрат належать такі витрати як цехові, управлінські, фінансові, витрати на збут тощо. Методи розподілу непрямих затрат, що застосовуються на практиці, залежать від особливостей технології і організації виробництва.

Метод подвійного запису рахунків знайшов в Японії практичне застосування тільки в 1873 році, завдяки перекладам іноземних книг. Перше перекладене видання про калькулювання опубліковано в країні в 1887 році. Раніше існувала лише література по використанню традиційних японських методів обліку, що застосовуватися в епоху Токугави ( 1598-1876 рр).

Необхідність переходу на нові методи бухгалтерського обліку була обумовлена стрімким ростом об'ємів виробництва і початком інтеграції в світове господарство. Вважається, що під час війни використання нормативних принципів калькулювання призвело до слідуючи досягнень:

- сформувалась система, які забезпечила реалізацію готової продукції і удосконалила ціноутворення;

- підвищилась ефективність виробництва за рахунок жорсткого контролю;

- оптимізувалося використання матеріалів і покращилось використання складських приміщень;

- зменшились затрати керівництва за рахунок удосконалення облікових записів. [4, с.71]

Дослідивши зарубіжний досвід формування та аналізу виробничої собівартості в різних країнах, можна зазначити, що у всіх країнах склад витрат, які входять до виробничої собівартості майже однаковий, з врахуванням незначних відхилень щодо формування виробничої собівартості в Україні.

Висновки до розділу 1

Виробнича собівартість продукції - це об'єктивна економічна категорія. Її існування зумовлене, насамперед, тим, що кожне підприємство повинно в рамках виробничої собівартості замістити витрачені ним ресурси, щоб безперервно продовжувати виробництво. Економічне значення виробничої собівартості полягає і в тому, що вона показує величину затрат підприємства на виробництво продукції.

Витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Аналіз виробничої собівартості продукції має такі завдання: перевірка обґрунтованості прийнятих управлінських рішень щодо виробничої собівартості; об'єктивна оцінка виконання прийнятих рішень, під час якої виявляються відхилення фактичних витрат від планових; з'ясування чинників цих відхилень; підрахунок резервів подальшого зниження виробничої собівартості продукції; розроблення заходів із мобілізації внутрішньовиробничих резервів та використання їх у виробництві.

Об'єктом контролю є виробнича собівартість, її об'єкти - статті калькуляції.

Організаційно-правовою основою формування витрат підприємства та визначення виробничої собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) є нормативні документи законодавчої та виконавчої влади держави.

Досліджуючи зарубіжний досвід формування виробничої собівартості продукції ми зазначили суттєві відмінності: майже у всіх країнах, у складі елементів витрат виділяються фінансові витрати (відсотки за кредит, банківські платежі), які пов'язані з функціонуванням підприємства в умовах ринкової економіки; у країнах ЄС та Канаді до витрат на виробництво включаються податки і такси.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ТА НАПРЯМІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ СОБІВАРТОСТІ НА ПРИКЛАДІ "ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ ЗАВОД ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОГО ФАРФОРУ"

2.1 Організаційно-правова характеристика підприємства як суб'єкта госпорювання

Відкрите акціонерне товариство "Першотравенський завод електротехнічного фарфору", надалі товариство, функціонує на законних підставах і в своїй діяльності керується чинним законодавством України в сфері підприємницької діяльності та внутрішніми установчими документами, засновано 1898 року приватною особою. 1917 року підприємство націоналізується і з 1 травня 1918 року знову починає працювати. В 1922 році завод підпорядковується «Укрфарфортресту». По червень 1941 року завод працює і нарощує свої потужності.

В період з 1941 по липень 1944 року завод знаходиться на тимчасово окупованій території і не працює. В післявоєнний період завод відбудовується і в 1950 році повністю відроджує довоєнні потужності.

На протязі 1955-1967 років додатково побудовано нові цехи: тунельний, складальний, метало детальний, сортувальний, склад готової продукції. Це в півтора рази збільшило потужності заводу. З 1967 року підприємство інтенсивно технічно переозброюється.

Іде модернізація виробництва за рахунок високого рівня механізації, нових технологій, розвитку інтелектуального сектору забезпечено високу якість продукції, яка відповідала по більшості своїх показників вимогам міжнародних стандартів. До 1980 року підприємство стає ведучим в Радянському Союзі по розробці та виготовленню електроустановчих виробів напругою до 1000 вольт. В основному це електрофарфорові патрони серії Е14, Е27, Е40, світильники різного призначення. В цей час розвивається база виготовлення спецтехобладнання та спецінструменту.

В 1995 році відповідно до рішення Регіонального відділення фонду державного майна України по Житомирській області від 30 червня 1995 р. №150 ВАТ шляхом перетворення державного підприємства Першотравенського заводу електротехнічного фарфору у відкрите акціонерне товариство відповідно до указу президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів » від27 листопада 1994 р. № 699/94.

Останнім часом рівень використання потужностей значно знизився і складає 17,5%. При наявності річних виробничих потужностей 17335,2 тис. грн., річні обсяги продажів складають 3700 тис. грн.

Нині дирекцію очолює Башинський А.Г..

Місцезнаходження : 12746, Україна, Житомирська обл., Баранівський р-н, с.м.т. Першотравенськ, вул. Комсомольська, б.1.

Товариство створено з метою здійснення підприємницької діяльності та реалізації на основі отриманого прибутку інтересів акціонерів Товариства.

Товариство складається з таких структурних елементів:

1) Основні підрозділи: масозаготівельний цех, штамповочний цех, горновий цех, металодетальний цех, складальний цех.

2) Допоміжні структурні підрозділи: склад товарно-матеріальних цінностей;транспортна ділянка; гараж; підрозділ головного механіка.

Статус Акціонера Товариства набувають юридичні та фізичні особи, які придбали не менш як одну акцію Товариства.

Оцінка за ринковим середовищем прямого впливу передбачає вивчення ринків збуту продукції, постачальників, конкурентів підприємства.

Конкуренти як суб'єкти зовнішнього середовища задають критерії господарської діяльності підприємства, яких варто не тільки досягти, але і перевершити. Тільки в цьому випадку фірма може розраховувати на успіх на ринку. Основним конкурентом являється аналогічний завод у с.Полянки, що знаходиться у Баранівському районі також.

Посередники зв'язують виробника зі споживачами товарів, сприяючи тим самим просуванню продуктів по каналах розподілу.

Контактні аудиторії звичайно бувають представленими будь-якими організаціями, що виявляють інтерес до даної фірми і здатні вплинути на неї.

Головними в середовищі прямого впливу є споживачі. Діяльність підприємства повинна постійно реагувати на зміни споживчої поведінки і їхньої причини, враховувати характер, типи і фактори купівельного попиту, спиратися на знання процесу прийняття споживачами рішень про покупки.

Досить важливими факторами впливу зі сторони споживачів є: клієнтурні ринки підприємства; мотиви покупок; характер і тип попиту; прийняття рішення про покупки; наявність портфелю замовлень; прогноз споживацької пропозиції та багато інших відмінностей про споживачів.

Основними ринками збуту продукції ВАТ “Першотравенський завод електротехнічного фарфору” є країни-партнери (Росія, Білорусь, Литва), торгівельна мережа Житомирської області, потенційні замовники-покупці.

Основними постачальниками сировини є:

* Глина Дружківська ДН, ДН, ДН2, постачається Дружківським рудоуправлінням м. Дружківки, Донецької обл.;

* Каолін від Просянівського ГОК м. Просяна, Покровського р-на, Дніпропетровської обл.;

* Пісок кварцевий від Глухівський ГОК с.Глухівці, Козятинського р-на, вінницької обл.;

* Доломіт від „Кавдоломіт” м.Орджонікідзе;

* Кислота олеїнова технічна від м.Москва;

* Керосин (гас) від МИП”Нефтеагроресурс”.

Основні види діяльності:

- виробництво керамічних електроізоляторів та ізоляційної кераміки;

- виробництво і поставка продукції електротехнічного фарфору і товарів культурно-побутового призначення у відповідності до держ контрактів, держ замовлень та господарських договорів;

- виробництво спецтехнологічного обладнання та спецінструменту;

- проведення науково-дослідних робіт;

- комерційна діяльність та надання різних послуг населенню;

- проведення будівельних робіт;

- проведення сільськогосподарської діяльності та вироблення продовольчих товарів;

- професійне навчання;

- маркетинговадіяльність;

- туритична діяльність;

- благодійна та спонсорська діяльність;

- оптова та роздрібна торгівля;

- розробка і експлуатація родовищ.

Управління на підприємствах здійснюється у двох сферах: виробничо-технічній, коли виконуються роботи з організації, координації та регулювання виробничого процесу, та соціальній, коли регулюються взаємовідносини між учасниками виробничого процесу в умовах поділу та кооперації праці, формування відносин між управлінцями та виконавцями.

Таблиця 2.1.1.

Характеристика засновників ВАТ “ Першотравенський завод електротехнічного фарфору ”

Засновники підприємства	Статутний капітал
	Сума, грн.	Питома вага, %
Юридичні особи	5098000,0	59,2
Фізичні особи -в тому числі працівники підприємства, чол.	3500000,0 9	40,8 -
Разом:	8598000,0	100,0

Основу діяльності кожного підприємства становлять виробничі процеси, які виконуються у відповідних підрозділах.

Виробнича структура підприємства - це склад, кількісне співвідношення і розмови внутрішніх підрозділів, форми їх побудови та взаємозв'язку. Виробнича структура характеризує частку окремих підрозділів у загальній чисельності працівників підприємства, у сукупному випуску продукції, вартості основних фондів і т.д. Для підприємств є важливим встановлення оптимальної виробничої структури.

Таблиця 2.1.2.

Статус внутрішніх формувань підприємства в сфері управління

Внутрішні формування підприємства	Статус внутрішніх формувань підприємства
1.Голова правління	Здійснює управління підприємством.
2.Бухгалтерський відділ	Здійснює організацію бухгалтерського обліку. Складає облік результатів господарської діяльності.
3.Виробничий відділ	Здійснює управління виробничими структурами.
4.Плановий відділ	Розробляє заходи по збільшенню обсягів, продуктивності та ефективності виробництва. Складає бізнес-плани. Формує цінову політику. Розробляє обгрунтовані норми виробітку.
5. Відділ збуту	Зебезпечує збут продукції. Здійснює рекламні заходи, пошук покупців, ринків збуту.
6. Виробнича лабораторія	Розробляє заходи по підвищенню продуктивності праці.
7. Відділ маретингу	Займається пошуками потенціальних покупців.
8. Відділ механізації та автоматизації виробництва	Займається розробкою спецтехнологічного обладнання для механізації та автоматизації.

Характеризуючи організаційну структуру на ВАТ “ Першотравенський завод електротехнічного фарфору” можна зазначити, що головним вирішуючим та керуючим органом Товариства є загальні збори акціонерів. Акціонерний склад нараховує 92 особи. Загальні збори акціонерів проводяться 1 раз на рік.

Загальна схема управління підприємством показано в Додатку Б.

Другим управляючим органом, який здійснює, контролюючу та спостерігаючу функцію є Спостережна Рада, яка працює постійно протягом року. Рада обирається загальними зборами акціонерів строком на 5 років.

Третім органом, який виконує контролюючу функцію в товаристві є Ревізійна Комісія, яка є постійно діючою ланкою. Вона обирається загальними зборами акціонерів терміном на 5 років і здійснює перевірку фінансово-господарської діяльності.

Четвертий керуючий орган - Правління Акціонерним товариством, здійснює оперативне керівництво його поточною діяльністю. Директор правління обирається загальними зборами акціонерів строком на 5 років.

Місце підприємства в економічній системі регіону показано на рис. 2.1.1.



Рис. 2.2.1 Місце підприємства ВАТ “ПЗЕФ ” в економічній системі регіону

Директор правління обирається загальними зборами акціонерів строком на 5 років, може бути переобраний на повторні строки без обмежень. Функції директора - управління роботою підприємства та виробництвом, нагляд за функціонуванням торговельної та соціальної сфер, вирішення питань внутрішньо економічного та зовнішньоекономічного характеру.

На рисунку 2.2.1. ми можемо побачити що власниками підприємства являються акціонери, за класифікаційною ознакою діяльності є виробничим підприємством керамічних електроізоляторів та ізоляційної кераміки електротехнічного фарфору, форма власності приватна. Товари ВАТ “Першотравенський завод електротехнічного фарфору” є конкурентоспроможними, про що свідчить наявність конкурентів в різних регіонах області.

2.2 Діагностика фінансово-економічної діяльності підприємства

Для здійснення ефективної діяльності, отримання прибутку, планування стратегії та тактики підприємства потрібно провести аналіз основних показників, даний аналіз дозволяє нам оцінити теперішній стан підприємства.

Зробимо аналіз ефективності діяльності та оцінку фінансового стану за рівнем безпеки підприємницької діяльності на основі Звіту про фінансові результати за три роки.

Таблиця 2.2.1

Показники формування фінансових результатів ВАТ “ Першотравенський завод електротехнічного фарфору”

Показник	2008р.	2009р.	2010 р.	Відхилення 2010-2008 рр.
				+/-	%
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	10757	12502	13465	2788	25,2
Податок на додану вартість	(1111)	(1360)	(1208)	97	8,7
Інші вирахування з доходу	(28)	-	-	-28	-
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	9618	11142	12257	2639	27,4
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	(7245)	(7990)	(9215)	1970	1,3
1	2	3	4	5	6
Валовий прибуток (збиток)	2373	3152	3042	669	28,2
Інші операційні доходи	3849	4599	6649	2800	72,7
Адміністративні витрати	(1759)	(2676)	(1932)	173	9,8
Витрати на збут	(455)	(566)	(494)	39	8,6
Інші операційні витрати	(4172)	(4842)	(7228)	3056	73,3
Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток - збиток	- (164)	- (333)	37 -	37 -164	- -
Фінансові витрати			(124)	124	-
Інші витрати	(6)	(290)	(481)	475	7916,7
Фінансові результати від звичайної діяльності до о оподаткування: - збиток	(170)	(623)	(568)	398	234,1
Податок на прибуток від звичайної діяльності	51	14	170	119	233,3
Фінансові результати від звичайної діяльності: - збиток	(221)	(637)	(738)	517	233,9
Чистий збиток	(221)	(637)	(738)	517	233,9

Отже, на зростання збитку від господарської діяльності вплинуло багато факторів. До них можна віднести: невідповідність тарифу за надані послуги собівартості; значне збільшення інших операційних витрат, збільшення адміністративних витрат і витрат на збут.

Можна зробити висновки, що позивними моментами є збільшення доходу (виручки) від реалізації послуг, збільшення чистого доходу та інших операційних доходів. Також у 2010 році збільшилася сума адміністративних витрат, витрат на збут, що є негативним показником діяльності підприємства. Але основною причиною виникнення збитку на підприємстві є велика сума витрат, яка значно перевищує доходи від реалізації послуг підприємства, за рахунок цього підприємство має чистий збиток в сумі 738 тис.грн. у 2010 році.

Джерелами інформації для проведення економічного аналізу є фінансова, статистична звітність.

Аналіз фінансового стану починається з оцінки активів і пасивів балансу.

Усе, що має вартість, належить підприємству і відображається в активі балансу називається його активами. Актив балансу містить відомості про розміщення капіталу, наявного в розпорядженні підприємства, тобто про вкладення його в певне майно і матеріальні цінності, про витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції і про залишки вільної готівки. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає окрема стаття балансу.

Проаналізуємо динаміку зміни активів за 2009 - 2010 роки.

Таблиця 2.2.2

Динаміка та структура активів ВАТ “ Першотравенський завод електротехнічного фарфору”

Показники	31.12.2008	31.12.2009	31.12.2010	Відхилення 2010 до 2008
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	+/-	%	Пун. стр.
Необоротні активи: 1.Нематеріальні активи	-	-	-	-	23	0,1	23	-	0,1
2.Незавершене буд-во	1858	7,3	1082	5,2	1072	5,9	-786	-42,3	-1,4
3.ОЗ зал. вартість	6776	26,7	8496	41,1	7604	41,6	828	12,2	14,9
4. Інші фінансові інвестиції	170	0,7	170	0,8	170	0,9	-	-	0,2
Оборотні активи: 1.Виробничі запаси	2216	8,7	2508	12,1	1950	10,7	-266	-12,0	2,0
2.Незавершене будівництво	265	1,0	346	1,7	478	2,6	213	80,4	1,6
3.Готова продукція	3448	13,5	2113	10,2	2117	11,6	-1331	-38,6	-1,9
4.Дебіт. заборг. за тов.,роб.,посл.	3032	11,9	3863	18,7	3224	17,7	192	6,3	5,8
5.Дебіт.заборг. з -бюдж. -за виданими авансами	206 2416	0,8 9,6	101 318	0,5 1,5	91 280	0,5 1,5	-115 -2136	-55,8 -88,4	-0,3 -8,1
6.Ін. поточ. дебіт.заборг.	4974	19,5	682	3,3	675	3,7	-4299	-86,4	-15,8
7.Гр.кошти в нац.валюті	54	0,3	837	4,0	274	1,5	220	407,4	1,2
8.Ін.об. активи.	-	-	159	0,9	297	1,7	297	-	1,7
Разом	25415	100	20675	100	18255	100	-7160	-28,2	-

Як видно вартість основних засобів збільшилась на 828 тис. грн. за рахунок придбання в цьому році нового обладнання, зменшились виробничі запаси в результаті виробництва меншого обсягу продукції. Негативним фактором є значне зменшення іншої поточної дебіторської заборгованості у розмірі 4299 тис. грн.. Причиною збільшення дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги є несвоєчасні розрахунки з дебіторами. В цілому сума активів підприємства в 2010 році знизилась на 7160 тис. грн. або ж на 28,2%, що є негативним явищем для підприємства.

Відомості, що наведені у пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позичкового капіталу, скільки в обігу підприємства довгострокових і короткострокових позичкових коштів. Розглянемо динаміку та структуру зобов'язань підприємства.

Таблиця 2.2.3

Характеристика пасивів ВАТ “ Першотравенський завод електротехнічного фарфору” за 2009-2010 рр.

Показники	31.12.2008	31.12.2009	31.12.2010	Відхилення 2010 до 2008
	тис. грн.	%	тис. грн.	%	тис. грн.	%	+/-	%	Пун. стр.
1.Статутний капітал	3500	13,8	3500	16,9	3500	19,2	-	-	5,4
2.Додатковий вкладений капітал	5098	20,1	5098	24,6	5098	27,9	-	-	7,8
3.Непокритий збиток	(523)	2,2	(1160)	5,6	(1897)	10,5	1374	262,7	8,3
4.Ін. довгострокові фінансові зобов'язання	3329	13,1	1608	7,7	1608	8,8	-1721	-51,7	-4,3
5.Ін. довгострокові зобов'язання	346	1,4	255	1,3	142	0,8	-204	-58,9	-0,6
6.Короткостр.кредити банків	1000	3,9	964	4,7	474	2,6	-526	-52,6	-1,3
7.Векселі видані	5436	21,4	-	-	-	-	-5436	-	-21,4
8.Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	1881	7,4	985	4,9	1472	8,1	-409	-21,7	0,7
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
9.Поточні зобов'язання за розрахунками: 9.1.з одержаних авансів 9.2.з бюджетом 9.3.зі страхування 9.4.з оплати праці	122 400 149 178	0,5 1,6 0,6 0,7	175 115 172 181	0,8 0,5 0,8 0,8	34 88 121 196	0,2 0,5 0,7 1,1	-88 -312 -28 18	-72,1 -78,0 -18,8 10,1	-0,3 -1,1 0,1 0,4
10.інші поточні зобов'язання	4499	17,7	8782	42,6	7420	40,6	2921	64,9	22,9
Всього	25415	100	20675	100	18255	100	-7160	-28,2	-

Позитивним фактором є зменшення у 2010 році поточних зобов'язань з бюджетом на 72,1 тис. грн. за рахунок стабільного надходження коштів від споживачів, але зобов'язання з оплати праці збільшились у зв'язку із зростанням ставки мінімальної заробітної плати. Стосовно пасиву балансу можна простежити зменшення вартості пасивів на 7160 тис. грн.

Таблиця 2.2.4

Основні економічні показники господарської діяльності ВАТ “ Першотравенський завод електротехнічного фарфору”

Показники	Роки	Відхилення 2010 рік до 2008року
	2008	2009	2010	+/-	%
1	2	3	4	5	6
1. Обсяги господарської діяльності (валова продукція), тис. грн.	10757	12502	13465	2708	25,2
2. Чистий дохід (виручка), тис. грн.	9618	11142	12257	2639	27,4
3. Валовий прибуток(збиток), тис. грн.	2373	3152	3042	669	28,2
4. Операційний прибуток(збиток), тис. грн.	(164)	(333)	37	127	77,4
5. Чистий прибуток(збиток), тис. грн.	(221)	(637)	(738)	517	233,9
6. Середньооблікова чисельність працівників, чол.	303	290	314	11	3,6
7. Середньорічна вартість: необоротних активів, тис. грн. оборотних активів, тис. грн.	9001.5 13354.0	9276 13769	9308.5 10156.5	307 -3197.5	3.4 -23.9
8. Фондовіддача	1.4	1.5	1.5	0.1	7.1
1	2	3	4	5	6
10. Продуктивність праці, тис. грн./чол.	31.7	38.4	39.0	7.3	23.0
11. Середньомісячна заробітна плата одного працівника, грн.	913	985	1135	222	24.3

З даної таблиці видно, що фондовіддача знизилася, а тому у зв'язку зі зменшенням основних засобів підприємство отримує значно менше чистого доходу. Коефіцієнт оборотності оборотних активів зріс в 2010 р. на 7,3 порівняно з 2008 р. Позитивним є зростання продуктивності праці, до чого призвело отримання більшого чистого доходу у 2010 році.

Оцінка платоспроможності здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто часу, необхідного для перетворення їх у грошову готівку. Поняття платоспроможності та ліквідності дуже близькі, але останнє більш повне. Від ступеню ліквідності балансу залежить платоспроможність. Водночас ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й перспективу.

Аналіз ліквідності балансу заключається у порівнянні засобів по активу, які згруповані за ступенем ліквідності, з короткостроковими зобов'язаннями по пасиву, які групуються за ступенем строковості їх погашення.

Таблиця 2.2.5

Аналіз показників ліквідності ВАТ “ Першотравенський завод електротехнічного фарфору”

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відхилення 2010 р. до 2008р. (+/-)
Коефіцієнт покриття	1,2	1,2	0,9	-0,3
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6	0,8	0,5	-0,1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,004	0,004	0,07	0,066
Частка оборотних засобів в активах	0,52	0,65	0,52	-
Частка виробничих запасів в оборотних активах	0,3	0,2	0,3	-
Робочий капітал (розмір власних оборотних засобів), тис. грн	1448	2946	-447	-1895

З таблиці 2.2.5 видно, що коефіцієнт покриття у 2008 році 1,2 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги. Але протягом 2009 - 2010 років підприємство має неліквідниї баланс, тобто у підприємства немає можливості покриття поточних зобов'язань за рахунок його оборотних засобів.

Значення коефіцієнта швидкої ліквідності протягом досліджуваного періоду є більшим за нормативне і свідчить ,що за рахунок грошових коштів та очікуваних фінансових надходжень може бути погашено у 2010 році 50 % поточних зобов'язань підприємства, що на 30 % менше ніж у 2009 році.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності як у 2008 році (0,004) так і у 2010 році (0,07) є меншим за нормативне. Так як коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2010 році складає 0,07, то підприємство спроможне погасити лише 7 % поточної заборгованості за рахунок наявних грошових коштів, що на 0,66% більше порівняно з 2008 роком. Отже, можна говорити про негативну тенденцію до зменшення ліквідності підприємства і погіршення його платоспроможності.

Фінансова стійкість - це стан майна підприємства, що гарантує йому постійну платоспроможність. Фінансова стійкість передбачає те, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитись за рахунок грошових надходжень від господарювання, а одержаний прибуток забезпечувати самофінансування майна (активів).

Таблиця 2.2.6

Показники фінансової стійкості ВАТ “ Першотравенський завод електротехнічного фарфору”

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відхилення 2010 до 2008 (+/-)
Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)	0,4	0,3	0,4	-
Коефіцієнт покриття(платоспроможності)	1,7	1,2	0,9	-0,8
Коефіцієнт фінансової залежності	2,3	3,1	2,8	0,5
Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	0,17	0,4	-0,06	-0,23
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	0,57	0,7	0,6	0,03
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,55	0,46	0,45	-0,1
Коефіцієнт поточних зобов'язань	0,8	0,8	0,8	-

Зробивши розрахунки можна зробити висновок, що коефіцієнт автономії є меншим за нормативне значення. Це свідчить про те, що в підприємство кредиторами може вкладатися мало коштів, оскільки воно з незначною ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів. У 2010 році питома вага власного капіталу в загальній сумі балансу становить 40 %, так як і в 2008 році.

Зростання коефіцієнта фінансової залежності у динаміці свідчить про збільшення питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства. Значення цього показника у 2010 році становило 2,8 проти 2,3 у 2008 році.

Щодо коефіцієнта маневреності робочого капіталу, то можна зазначити, що у 2008 році частка власного капіталу, яка була вкладена в поточну діяльність, становила 17%, що значно менше нормативного значення. В 2010 році цей показник зменшився на 23%.

Проаналізувавши значення коефіцієнта фінансової стійкості, ми помітимо його зменшення у 2010 році на 0,1 (у 2008 році 0,55). Перевищення позикових коштів над власними свідчить про низький рівень фінансової стійкості.

Коефіцієнт поточних зобов'язань показує, що частка поточних зобов'язань значно перевищує власні кошти взагальній сумі джерел формування і є на протязі останніх трьох років сталою.

Ділова активність підприємства є досить широким поняттям і включає практично всі аспекти його роботи.

Таблиця 2.2.7

Показники ділової активності ВАТ “ Першотравенський завод електротехнічного фарфору”

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відхилення 2010 до 2008 (+/-)
1	2	3	4	5
Коефіцієнт оборотності активів	0,4	0,5	0,6	0,2
Тривалість обороту активів	900	720	600	-300
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	0,7	0,8	1,2	0,5
Коефіцієнт оборотності запасів	4,2	4,7	5,5	1,3
1	2	3	4	5
Коефіцієнт оборотності коштів в розрахунках (дебіторської заборгованості)	0,14	1,4	2,6	2,46
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	0,8	0,7	1,0	0,2
Коефіцієнт завантаженості активів	2,3	2,1	1,6	-0,7
Коефіцієнт завантаженості активів в обороті	1,4	1,2	0,8	-0,6
Коефіцієнт завантаженості власного капіталу	0,9	0,7	0,6	-0,3

Аналізуючи таблицю 2.2.7 можна зробити висновок, що такі коефіцієнти, як оборотність активів, оборотності оборотних активів, оборотності запасів, оборотність власного капіталу, оборотності кредиторської заборгованості, оборотності коштів в розрахунках у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшились відповідно на 0,2, 0,5, 1,3, 0,5 , 0,2, 2,46 - це є позитивним, тому що підприємство може виготовляти та реалізовувати більше продукції. Інші ж коефіцієнти в цьому періоді зменшились - це потребує додаткового вкладення засобів та може спричинити погіршення фінансового стану підприємства.

2.3 Оцінка економічного механізму формування виробничої собівартості на ВАТ “Першотравенський завод електротехнічного фарфору”

Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси при виготовленні продукції, тим ефективніше здійснюється виробничий процес.

Розглянемо динаміку та структуру витрат що формують виробничу собівартість Е27ФК-05,ст. за звітний місяць.

Таблиця 2.3.1

Динаміка та структура операційних витрат підприємства у 2008-2010рр.

Показники	31.12.08	31.12.09	31.12.10	Відхилення 2010р. до 2008р.
	грн.	%	грн.	%	грн.	%	+,-	%	п.с.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Матерiальнi затрати	8422	34,2	7025	29,1	8031	31,3	-391	4,6	0,9
Витрати на оплату працi	3453	14,0	3762	15,6	3849	14,9	396	11,5	0,9
Амортизацiя	8094	32,9	9046	37,5	9046	37,5	952	11,8	4,6
iншi операційні витрати	3312	13,5	2876	11,9	3274	10,5	-38	1,1	-3
Разом	24609	100	24146	100	25683	100	1074	4,4	-

Найбільшу питому вагу займають матеріальні витрати та амортизація, величина яких відповідно у 2008 році склала 34,2% та 32,9%, а у 2010 році - 31,3% та 37,5%. Найменшу питому вагу займає відрахування на соціальні заходи у 2008 році - 5,4%, а у 2010 році - 5,8%.

Матеріальні затрати в 2010 році порівняно з 2008 роком зменшились на 391 грн. (на 4,6%). Витрати на оплату праці в 2010 році порівняно з 2008 роком зросли на 396 грн. (на 11,5%). Інші операційні витрати в 2010 році порівняно з 2008 роком зменшились на 38 грн. (на 1,1%).

Збільшення виробничої собівартості продукції, яка була вироблена за місяць на 1074 грн. (або 4,4%) є негативним фактором, але якщо це не впливає на зменшення обсягів виробництва вцілому за звітний рік та реалізації продукції, то це не буде негативним фактором. Загальне збільшення виробничої собівартості викликано збільшенням всіх статей витрат окрім амортизації.

Найбільшу частку у структурі виробничої собівартості займає амортизація, що пов'язано з великою потребою в новому обладнанні і у 2010 році становить 38%, а матеріальні затрати становлять 31%, тому що для виробництва даного виду продукції характерна незначна матеріаломісткість. Найменшу частку займають відрахування на соціальні заходи і складають 6 %.

Таблиця 2.3.2

Динаміка виробничої собівартості

Роки	Виробнича с/в, тис. грн..	?у- абсол. приріст	t - темп зростання	Т - темп приросту	А, %
		баз.	ланц.	баз.	ланц.	баз.	ланц.
2007	6282	-	-	-	-	-	-	-
2008	6321	39	39	100,6	100,6	0,6	0,6	62,82
2009	7943	1661	1622	126,4	125,7	26,4	25,7	63,21
2010	7451	1169	-492	118,6	93,8	18,6	-6,2	79,43

За результатами проведених розрахунків можна зробити висновок, що по підприємству спостерігається загальна тенденція до зростання виробничої собівартості (по t). У 2008 році порівняно з 2007 роком виробнича собівартість зросла на 39 тис. грн. або на 0,6 %, що становить 62,82 % приросту на 1 % приросту. У 2009 році порівняно з 2007 роком виробнича собівартість зросла на 1661 тис. грн. або на 26,4%. У 2010 році порівняно з 2007 роком виробнича собівартість збільшилась на 1169 тис. грн. або на 18,6%. У 2009 році порівняно з 2008 роком собівартість збільшилась на 1622 тис. грн. або на 25,7 %, що становить 63,21 % приросту на 1 % приросту. У 2010 році порівняно з 2009 роком виробнича собівартість зменшилась на 492 тис. грн. або на 6,2%, що становить 79,43% приросту на 1% приросту. На зростання розміру виробничої собівартості могли вплинути такі фактори: підвищення ціни на сировину, збільшення розміру заробітної плати та відрахувань, збільшення обсягів випуску продукції та інші.

Далі розглянемо структуру витрат підприємства по окремим виробам за останні два роки ( табл. 2.3.3). Для прикладу візьмемо формування собівартості центрального та бокового контактів, як і не займають значну частку в продукції що виробляється, але є досить широко вживані серед покупців продукції заводу.

Таблиця 2.3.3

Структура витрат на виготовлення центрального та бокового контакту

Контакт центральний	Контакт боковий	Відхилення
	штрипс 0,5*100	сталь 0,5*100	штрипс 0,5*100	сталь 0,5*100	+/-	+/-
Сировина і матеріали	3,88	6,83	8,39	15,34	4,51	8,51
Зарплата	0,39	0,55	0,96	1,40	0,57	0,85
Відрахування на с/з.	0,15	0,21	0,37	0,54	0,22	0,33
ВУЕО	0,94	1,32	2,30	3,36	1,36	2,04
Цехові витрати	0,35	0,50	0,87	1,26	0,52	0,76
Виробнича с/вартість	5,71	9,41	12,89	21,9	7,18	12,49
Адмін. витрати	1,49	2,45	3,35	5,7	1,86	3,25
Витрати на збут	0,46	0,75	1,03	1,75	0,57	1,00
Інші операц. витрати	0,57	0,94	1,29	2,19	0,72	1,25
Повна с/вартість	8,23	13,55

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 

дипломная работа "Механізм формування виробничої собівартості продукції на прикладі ВАТ "Першотравенський завод електротехнічного фарфору"" скачать

Подобные документы

• Механізм зниження собівартості експортної продукції

  Механізм формування собівартості експортної продукції та процеси її зниження. Аналіз виробничо-господарської, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "СВЗ". Удосконалення механізму зниження собівартості експортної продукції підприємства.
  
  дипломная работа [863,9 K], добавлен 26.06.2014
  

• Внутрішній економічний механізм підприємництва ЗАТ”Житомирпромспецбуд

  Організаційна та виробнича структура підприємства. Аналіз організаційної та виробничої структури підприємства. Планування діяльності підприємства. Виробнича програма та її обґрунтування. Планування виробничої собівартості. Визначення внутрішніх цін.
  
  дипломная работа [139,3 K], добавлен 08.12.2008
  

• Аналіз собівартості продукції на підприємстві ТОВ "Україна"

  Сутність собівартості продукції, нормативно-правове регулювання на прикладі діяльності ТОВ "Україна": організаційно-економічна характеристика підприємства; формування собівартості за статтями; оцінка динаміки та виконання плану, факторний аналіз витрат.
  
  курсовая работа [43,0 K], добавлен 07.02.2012
  

• Шляхи зниження собівартості виробництва молока (на прикладі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Зоря" Оржицького району Полтавської області)

  Основні види собівартості продукції. Умови і рівень розвитку сільськогосподарського підприємства, формування витрат на виробництво сільськогосподарської продукції (на прикладі ТОВ "Агрофірма "Зоря"). Шляхи і фактори зниження собівартості продукції.
  
  курсовая работа [237,5 K], добавлен 08.05.2011
  

• Списання запасів незавершеного виробництва та запасів готової продукції

  Метод ідентифікованої собівартості. Метод ціни продажу. Розрахунок постійних та змінних витрат підприємства. Розподіл загальногосподарських витрат підприємства. Розрахунок виробничої та повної собівартості. Вибір методу оцінки запасів і собівартості.
  
  контрольная работа [52,8 K], добавлен 01.03.2015
  

• Статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва та факторів, що обумовлюють її зміну на прикладі ДП "Побєда"

  Динаміка собівартості продукції рослинництва в ДП "Побєда" на основі її статистичного аналізу. Методика розрахунку собівартості, яка виражає витрати у грошовому виразі на використані засоби виробництва і заробітну плату з розрахунку на одиницю продукції.
  
  курсовая работа [131,6 K], добавлен 19.09.2011
  

• Формування та використання виробничої потужності підприємства

  Сутність та види виробничої потужності підприємства, методики її розрахунку в умовах потоково-масового та серійного виробництва. Обчислення показників виробничої потужності. Напрямки підвищення ефективності використання технологічного устаткування.
  
  курсовая работа [203,8 K], добавлен 05.11.2013
  

• Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП "Втп "ВОДА")

  Кризовий стан підприємства та його ознаки. Аналіз виконання виробничої програми та показників ефективності використання основних фондів КП "Втп "ВОДА", оцінка експлуатаційних витрат. Зниження собівартості продукції за рахунок санації трубопроводів.
  
  дипломная работа [575,1 K], добавлен 09.11.2010
  

• Шляхи вдосконалення організаційної та виробничої структури підприємства

  Показники удосконалення організаційної та виробничої структури, які умовно можно диференціювати на конкретні та узагальнюючі. Доходи і витрати підприємства - основа формування показників удосконалення організаційної та виробничої структур підприємства.
  
  реферат [87,4 K], добавлен 21.01.2011
  

• Планування собівартості продукції в умовах підприємництва

  Поняття собівартості та її структура. Характеристика підприємства ТОВ "Срібне плесо". Аналіз впливу собівартості окремих груп продукції за рівнем їх рентабельності. Техніко-економічні чинники та резерви зниження собівартості продукції підприємства.
  
  курсовая работа [70,5 K], добавлен 21.02.2013
  

Другие документы, подобные "Механізм формування виробничої собівартості продукції на прикладі ВАТ "Першотравенський завод електротехнічного фарфору""

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам