У зв'язку з великою кількістю функціональних особливостей ЕІС може бути виділене безліч різних класифікаційних ознак. Так, відповідно до рівня вживання і адміністративного розподілу можна розрізняти ЕІС.

У економіці з урахуванням сфери вживання виділяються:

- банківські інформаційні системи;

- інформаційні системи фондового ринку;

- страхові інформаційні системи;

- податкові інформаційні системи;

- інформаційні системи промислових підприємств і організацій;

- статистичні інформаційні системи і ін.

Використовуючи системний підхід, можна сказати, що ЕІС, як і інша система, складається з елементів (підсистем), що знаходяться в певних відносинах один з одним. Безліч цих відносин спільно з елементами утворюють структуру системи. Таким чином, ЕІС - це частина реальної дійсності, представлена у вигляді безлічі елементів відносин між ними.

Ознаки структуризації системи, її декомпозиції на складові частини, задаються людьми відповідно до здорового глузду і залежно від задач, що стоять перед ними. Самим загальним розділенням підсистем ЕІС є виділення забезпечуючої і функціональної частин.

4.2.1 Інформаційне забезпечення.

Інформація така ж необхідна управлінському апарату, як об'єкту управління - сировина і ресурси. Вона формується в результаті обробки специфічної сировини, відомої під назвою дані. Останні відображають конкретні фінансово-господарські факти, полягання і процеси і мають свій власний матеріальний носій. Інформація підрозділяється на зовнішню і внутрішню.

Для зовнішньої інформації характерні приблизність, неточність, суперечність. В основному вона торкається полягання ринку, прогнозів процентних ставок і цін, податкової політики і політичної ситуації. По своїй природі така інформація носить характер вірогідності, і тому її обробка стандартними програмними засобами утруднена. Це зажадало створення особливих інформаційних систем, що одержали назву експертних. Такі системи здатні давати точні висновки на основі недетермінованої інформації.

Внутрішня інформація в самій системі управління і відображає різні тимчасові інтервали розвитку об'єкту управління, його фінансово-господарське полягання і директивні цілі на випадок відхилень від встановлених параметрів. Як правило, ці дані змінюються, і в управлінських документах фіксується точна інформація.

Залежно від рівня управління використовуються різні види інформації. Ці види інформації бережуться на своїх носіях, складаючи інформаційну базу, на основі якої функціонує ЕІС. Інформаційна база складається з двох взаємозв'язаних частин: внемашинной і внутрішньомашинної.

До внемашинной відноситься та частина, яка обслуговує систему управління у вигляді, сприйманому людиною без яких-небудь технічних засобів.

Внутрішньомашинна інформаційна база міститься на ЕОМ і складається з файлів. Вона може бути створена або як безліч локальних, тобто незалежних файлів, кожний з яких відображає деякою безліч однорідних управлінських документів, або як база даних. Різниця полягає в тому, що при створенні бази даних файли не є незалежними, бо структура одного файлу залежить від структури інших. Файли обробляються за допомогою спеціального програмного забезпечення - систем управління базами даних (СУБД) [31].

4.2.2 Технічне забезпечення

Технічні можливості визначаються рядом забезпечуючих підсистем, до яких відносяться системи технічного забезпечення, організаційного забезпечення і т. д.

Технічні засоби служать основою побудови ЕІС. Потужність засобів значною мірою визначає склад вирішуваних задач. До технічних засобів ЕІС - технічне забезпечення - відносяться комп'ютери, засоби комунікацій і оргтехніка. Всі комп'ютери можна підрозділити на два класи: персональні і високопродуктивний комп'ютери (Mainframe System). Але навіть комп'ютери типа Mainframe System не завжди можуть забезпечувати необхідну оперативність рішень. Так, використання комп'ютерних систем для оцінки ступеня ризику і оптимізації операцій з цінними паперами виправдано тільки у тому випадку, коли реакція на запит не перевищує декількох хвилин.

Комп'ютери можуть, об'єднаються в обчислювальні мережі.

У локальних обчислювальних мережах (ЛВС) відомо декілька режимів роботи. Найбільш простій не припускає спеціально виділеного комп'ютера, ресурси якого розподіляються між іншими машинами. Кожна ЕОМ має свої власні ресурси і ресурси, що надаються іншими комп'ютерами. Другий режим передбачає виділення окремого комп'ютера для обслуговування мережних програм і інших комп'ютерів. Тільки на цій машині знаходяться програми і бази даних. Такий комп'ютер називається файл-сервером. Третій режим припускає виділення окремого комп'ютера і відомий під назвою клієнт-сервер. На відміну від попереднього в даному випадку знаходяться не тільки загальні бази даних, але і програми пошуку і запису, що дозволяє запрошувати не всю інформацію з бази даних, а тільки частково або повністю оброблену сервером. При цьому знижується його завантаженість передачі даних.

ЛВС можуть, об'єднаються таким чином, що абоненти локальної мережі користуються ресурсами іншої. Перераховані класи машин і мережі ЕОМ можуть функціонувати тільки за допомогою загальносистемного програмного забезпечення [1].

4.2.3 Програмне забезпечення

Програмне забезпечення - це сукупність програм системи обробки даних і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм. Розрізняють загальне і спеціальне Програмне забезпечення (ПО). В загальне ПО включають операційні системи, системи програмування, сервісні програми.

Операційна система - це програма, яка автоматично завантажується при включенні комп'ютера і надає користувачу базовий набір команд, за допомогою яких можна спілкуватися з комп'ютером.

Системи програмування - є інструментальними засобами для кваліфікаційних користувачів. Системи програмування включають інструментальні засоби програмування і неінструментальні засоби програмування.

Сервісні програми надають ряд послуг із забезпечення експлуатації ЕОМ і програмного забезпечення. Для спілкування користувача з програмними, технічним і інформаційним забезпеченням застосовують мови. Сукупність мов спілкування, правил їх формалізації і термінів використовуються в ЕІС, утворюють лінгвістичне забезпечення.

Окрім операційних систем для функціонування будь-кого ЕІС необхідні також:

- тестові і діагностичні програми;

- програмні засоби телекомунікації;

- програмні засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу і дій;

- програмні засоби підтвердження цілісності передатного документа і ідентифікації підпису автора;

- програмний інтерфейс з іншими комп'ютерними системами [26].

4.2.4 Організаційної забезпечення

Економічна інформаційна система включає власний апарат управління забезпечуючий функціонування всіх її підсистем, як єдине ціле. Такий структурний підрозділ, як і всяке інше, повинен виконувати:

- збір первинної інформації про об'єкт управління і навколишнє середовище на основі використовування документів, вживання допоміжних засобів або засобів автоматичної реєстрації даних;

- передачу інформації кур'єру або її розсилку за допомогою локальних, регіональних або інших мереж;

- обробку інформації в центральній базі даних або розподіл її по вузлах мережі.

У сучасних ЕІС для більшості співробітників створені системи підтримки ухвалення рішення, зв'язані в локальну мережу. При цьому управлінський персонал ЕІС забезпечує її функціонування і розвиток [26].

4.3 Інформаційна система ВАТ «Запоріжтрансформатор»

Інструкція користувача

Вступ

АЇС для управління витратами на виробництво призначена для вирішення задачі «Облік виробничої та повної собівартості на підприємстві». Вона здійснює автоматизоване обчислення розміру виробничої та повної собівартості на виробництво продукції.

Призначення і умови використання

Програма надає можливість ручного і автоматичного введення обліку виробничої та повної собівартості. Всі дані по калькульованих одиницях статі заносяться у форму для розрахунку необхідної кількості ресурсів, а далі програма автоматично виконує розрахунок виробничої та повної собівартості. Розрахунки ведуться у вартісному виразі.

На підставі введених даних може бути виконаний розрахунок результатів. Результати можуть аналізуватися і виводитися за квартал, рік, місяць. Крім того, програма має функції збереження резервної копії інформації і режим збереження в архіві текстових документів.

Підготовка до роботи

Необхідно запустити файл «Облік виробничої та повної собівартості» (exe).При виклику програми «виробничої та повної собівартості» на екрані з'являється вітання, яке має дві кнопки створені у режимі конструктора (Кнопка на панелі інструментів Конструктор). За допомогою кнопки. Головне меню ми входимо в програму, за допомогою якої здійснюватиметься розрахунок виробничої та повної собівартості, в якому виконується звернення до всіх функцій. Текст програми, який розроблений для кнопок приведений в додатку Б (макрос кнопкової форми).

Опис операцій

Для того, щоб вирішити головну задачу необхідно занести дані в таблиці, які відкриваються при натисненні кнопки Витрати по рівнях ієрархії., також ми можемо повернутися в основне меню шляхом натиснення кнопки Повернення в головне меню і вийти з програми, натискуючи кнопку Вихід. Після того, як всі необхідні дані введені зберігаємо зміни (Кнопка на панелі інструментів Зберегти). Якщо необхідно роздрукувати звіт, то це можна зробити за допомогою кнопки на панелі інструментів Друк.

Аварійні ситуації

Команда архівна копія дозволяє виконати збереження і оновлення архівної (страховий) копії інформації на дискетах. Це необхідне для забезпечення збереження даних у разі їх втрати на твердому диску, а також для перенесення інформації на інший комп'ютер.

4.3.4 Технічне забезпечення

Для створення автоматизованої інформаційної системи управління документообігом ВАТ «Запоріжтрансформатор», а надалі і для вирішення її основної задачі використовується АРМ фахівця і бухгалтера. Встановлена на АРМ комп'ютерна техніка повинна відповідати таким мінімальним вимогам як: процесор AMD Athlon XP; встановлена програма «1С-Бухгалтерия»; системна платня; оперативна пам'ять не менше 64 Мбайт; жорсткий диск (об'їм не менше 20 Гбайт); накопичувач магнітних дисків; привід CD-ROM; клавіатура; маніпулятор «миша»; монітор; принтер; модем.

4.3.5 Програмне забезпечення

Програмне забезпечення системи є взаємозв'язаним комплексом модулів, з'єднаних графічним інтерфейсом користувача, який реалізує діалоговий режим рішення задачі. При цьому користувачу надана можливість в діалоговому режимі управляти роботою програми.

Для ефективної роботи на АРМ в управлінні матеріально-технічними ресурсами повинна бути встановлена операційна система Wіndоws 98 або більш пізня версія, програма «1С Бухгалтерія».

Вибір цього пакету обумовлений тим, що він є найдоступнішим і популярним в даний час. Важливим є такий аспект, що для користування цим пакетом непотрібно особливих знань і умінь.

Програма «1С Бухгалтерія» - універсальна бухгалтерська програма. В «1С Бухгалтерії» можуть бути набудовані особливості бухгалтерського обліку на підприємстві, на будь-які зміни законодавства і форм звітності. Один раз освоївши універсальні можливості програми, можна автоматизувати різні розділи обліку: касу, банк, матеріали, товари, основні засоби, розрахунки з організаціями, зарплату і т. д. «1С Бухгалтерія» успішно використовується на підприємствах, в торгівлі, в бюджетних організаціях, на заводах і т.д.

Інформаційна система ВАТ «Запоріжтрансформатор» призначена для автоматизованого обчислення виробничої і повної собівартості готової продукції випускаючих цехів.

При побудові інформаційної системи ВАТ «Запоріжтрансформатор» зроблено наступне:

1) сформований масив вхідних даних, який містить чотирнадцять таблиць по видах трансформаторів;

2) побудована форма заставки до інформаційної системи ВАТ «Запоріжтрансформатор», яка містить чотири кнопки;

3) розроблено головне меню для автоматизованого розрахунку виробничої і повної собівартості, яке містить графічну і розрахункову підсистеми;

4) розроблені інформаційне забезпечення, яке містить машинну і внемашинну бази даних;

5) розроблено організаційне забезпечення, яке має інструкцію користувача по розробленій інформаційній системі;

6) наведені вимоги до технічного забезпечення;

7) обґрунтоване вибране програмне забезпечення.

Всі ці розроблені заходи дозволять ефективно розраховувати виробничу і повну собівартість за мінімальний проміжок часу, а також враховувати зміни ціні і якості випускаючої продукції.

Висновок

В дипломній роботі розв'язане актуальне питання обґрунтування методологічних підходів до управління витратами підприємств, що має істотне значення для розвитку економіки підприємства й організації виробництва, практики управління витратами і підвищення ефективності діяльності і конкурентоспроможності продукції вітчизняних підприємств.

Основні висновки, які отримані на основі використання методів дослідження, зводяться до наступного:

1. Для управління витратами необхідно комплексне сумісне використання методів управління витратами (системи «стандарт-кост» і «директ-кост») з методом пошуку резервів зниження витрат (інверсний функціонально-вартісний аналіз). Суть інверсного функціонально-вартісного аналізу полягає в системному застосуванні інверсного функціонального принципу з метою більш ефективного використання функцій економічної системи, витрати якої згруповані по рівнях ієрархії. Поєднання переваг методів управління витратами з урахуванням їх адаптації до різних організаційних структур підприємств та факторів, які впливають на рівень собівартості, забезпечує підвищення ефективності процесу управління витратами.

2. Підприємства - це економічні системи з властивими їм закономірностями, які розвиваються під впливом імовірних факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, мають певну ступінь невизначеності та унікальність при прогнозуванні їх поведінки, здатність до зміни структури без порушень цілісності та до адаптації в змінюючихся умовах, що диктує необхідність застосування системного підходу до управління витратами.

3. Аналіз інформаційних зв'язків показав доцільність ранжирування підсистем за інформаційною цінністю та їх групування в однорідні сукупності за наступними якісними ознаками: «функція в діяльності підприємства» та «ступінь участі у виробництві продукції». Розроблена структурно-функціональна модель джерел виникнення витрат за рівнем ієрархії дозволяє встановити взаємозв'язки між витратами структурних підрозділів підприємства, основного і допоміжного виробництва.

4. Запропонована економіко-математична модель формування собівартості в умовах багатономенклатурного виробництва забезпечує можливість алгоритмізації процесу управління витратами за місцями виникнення та рівнями ієрархії шляхом впливу на регульовані фактори (норми та ціни на матеріальні витрати, обсяг діяльності цеху, обсяг послуг виробничого характеру, умови оплати праці робітників підприємства).

5. Використання інверсного функціонально-вартісного аналізу забезпечує виявлення пріоритетних напрямків управління витратами підсистем кожного з рівнів ієрархії. Визначений вплив витрат підсистеми, згрупованих за рівнями ієрархії, дозволяє здійснити оперативне планування та прогнозування обсягу витрат по підсистемах кожного з рівнів ієрархії з метою розробки гнучкої цінової політики підприємства.

6. Існуючий метод розподілу непрямих витрат виробничого характеру в умовах багатономенклатурного виробництва веде до значних помилок у визначенні собівартості продукції. Удосконалений метод непрямих витрат за типовиконаннями окремих видів продукції дозволяє більш точно врахувати вплив непрямих витрат на виробничу собівартість.

Список літератури

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник/ Под ред. проф.: Г.А. Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. - 400 с.

2. Аксененко А.Ф. Анализ эффективности производства. - М.: Финансы и статистика, 1986. - 272 с.

3. Аксененко А.Ф., Новиков В.В., Полякова С.И. Внутрихозяйственный расчёт: ответственность и оценка результатов. - М.: Экономика, 1998. - 239 с.

4. Анализ и обоснование хозяйственных решений/ Б.И. Майданчик, М.Г. Карпунин, Я.Г. Любинецкий и др. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 194 с.

5. Ананькина Е.А., Данилочкина Н.Г. Управление затратами. - М.: «Издательство ПРИОР», ИВАКО Аналитик, 1998. - 64 с.

6. Астафьев В.Е, Лукашевич Л.М. Совершенствование методов хозяйствования в машиностроении. - М.: Высшая школа, 1989. - 110 с.

7. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 288 с.

8. Безруких П.С. Состав и учёт издержек производства и обращения. - М.: ЗАО «ФБК-ПРЕСС», 1996. - 224 с.

9. Бородкин А.С., Торопов В.А. Нормативный учёт и себестоимость промышленной продукции. - К.: Техника, 1990. - 152 с.

10. Буркинский Б.В. Эффективность обслуживания производства. - Киев: Наук. думка, 1987. - 156 с.

11. Ван дер Вил Р., Палий В.Ф. Управленческий учёт. - М.: ИНФРА_М, 1997. - 246 с.

12. Влчек Р. Функционально-стоимостной анализ в управлении: Сокр. перевод с чеш. - М.: Экономика, 1986. - 176 с.

13. Голибардов Е.И. Техника функционально-стоимостного анализа/ Е.И. Голибардов, А.В. Кудрявцев, М.И. Синенко. - К.: Техника, 1989. - 239 с.

14. Голов С.Ф. Управленческий бухгалтерский учёт. - Киев: «СКАРБИ», 1998. - 377 с.

15. Голубков Е.П. и др. Маркетинг: выбор наилучшего решения. - М.: Экономика, 1993. - 222 с.

16. Голубков Е.П. Использование системного анализа в принятии плановых решений. - М.: Экономика, 1982. - 160 с.

17. Дамари Р. Финансы и предпринимательство. Финансовые инструменты, используемые западными фирмами для роста и развития организаций/ Пер. с англ. - Ярославль: Елень, 1993. - 224 с.

18. Денисов А.А., Волкова В.И. Иерархические системы. - Л.: ЛПИ, 1989. - 88 с.

19. Друри К. Ведение в управление и производственный учёт: Пер. с англ./ Под ред. С.А. Табалиной. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1994. - 560 с.

20. Емуранов Г.В. Комплексная автоматизация бухгалтерского учёта в промышленности. - М.: Финансы и статистика, 1987. - 143 с.

21. Ефимова М.Р., Петрова Е.В., Румянцев В.Н. Общая теория статистики. - М.: ИНФРА, 1996. - 416 с.

22. Жебрак М.Х Основы нормативного метода калькуляции. - М.: Машгиз, 1948. - 196 с.

23. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996_XIV. // Бухгалтерія. - 2000. - №47 (410). - С. 14-17

24. Иванов Н.И. Внедрение нормативного учёта на предприятии. - М.: Финансы, 1970. - 262 с.

25. Инструкция по применению Плана счетов бухгалтерского учёта активов, капитала, обязательств и хозяйственных операций предприятий и организаций, утв. приказом Минфина Украины от 30.11.99 г. №291 // Бухгалтерия. - 2000. - №22 (381). - С. 74-130

26. Информационные системы в экономике: Учебник. / Под ред. В.В. Дика. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 271 с.

27. Иозайтис В.С., Львов Ю.А. Экономико-математическое моделирование производственных систем. - М.: Высшая школа, 1991. - 192 с.

28. Казарновский А.С. Совершенствование организационных структур промышленных предприятий: Вопросы методологии. - Киев, Наукова думка, 1981. - 310 с.

29. Какаулин С.П. Система управления охраной труда // Справочник специалиста по охране труда, 2003 г., №3. С. 95.

30. Клиланд Д., Кинг В. Системный анализ и целевое управление. - М.: Сов. Радио, 1979. - 279 с.

31. Кондрашова С.С. Інформаційні технології в управлінні: Навч. Посібник. - К.: МАУП, 1998. - Бібліогр.: с. 131-136. - Рос.

32. Котляров С.А. Управление затратами. - СПб: Питер, 2001. - 160 с.

33. Либерман В.Б. Автоматизированная система обработки экономической информации на предприятиях. - М.: Экономика, 1981. - 184 с.

34. Малик Г.С. Основы экономики и математические методы в планировании. - М.: Высшая школа, 1987. - 279 с.

35. Методичні рекомендації до виконання розділу «Охорона праці» /електробезпека/.

36. Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості від 02.02.2001 р. №47 // Збірник законодавчих та нормативних актів: Облік собівартості продукції. - 3. - Поліграф, 2001. - 138 с.

37. Моисеев Н.Н. Математические задачи системного анализа. - М.: Наука, 1981. - 488 с.

38. Моисеева Н.К. Функционально-стоимостной анализ в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1987. - 320 с.