Коефіцієнт

Організаційно-господарські та культурно - побутові

Центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій

1

Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислоивх і транспортних функцій

1,25

Населені пункти,віднесені до курортних

1,65

5.2. Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища.

Порядок обчислення збору:

1. Збір за викиди стаціонарними джереалми забруднення (ЗВс) розраховується виходячи із обсягів викидів у межах ліміту (Млі) і обсягів понадлімітних викидів (Мпі) забруднюючих речовин в тоннах, нормативів збору (Ні), коефіцієнтів, що характеризують чисельність жителів населеного пункту (Кн) та його народногосподарське значення (Кз):

ЗВс = У(Млі·Ні·Кн·Кз+ Мпі·Ні·Кн·Кз·5)

2. Збір за викиди пересувними джерелами забруднення (ЗВп) враховує кількість викоирстаного пального в тоннах (Мі) і норматив збору:

ЗВп = У(Мі·Ні·Кн·Кз)

3. Збір за скиди обчислюється з врахуванням басейнового (моря і річки) коефіцієнту (Кб):

ЗВс = У(Млі·Ні·Кб+ Мпі·Ні·Кб·5)

4. Збір за розміщення відходів враховує розміщення звалища відносно до міської межи (Кр) та характер обладнання звалища (Кх):

ЗР = У(Млі·Ні·Кт·Кх+ Мпі·Ні·Кт·Кх·5).

Базвоий податковий (звітний) період збору за забруднення наколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.

Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному квараталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) квраталу, за місцем податкової реєстрації.

Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.

Збір сплачується платником протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.

Збір, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди та розміщення відходів в межах лімітів, відноситься на валові витрати виробництва та обігу, а за перевищення цих лімітів - не включається до валових витрат платників збору.

За понадлімітні обсяги скидів і розміщення відходів збір обчислюється в установленому порядку в п'ятикратному розмірі.

Розрахунок здійснюємо за 2006 рік.

Відділення „Міське” МРУ ПриватБанку розташоване в м.Миколаєві. Це місто відноситься до багатофункціональних центрів та центрів з перевагою промислових і транспортних функцій, чисельність населення складає більше 500 тис. чоловік, тому для розрахунку збору будуть використані такі значення коефіцієнтів: залежно від народногосподарського значення населеного пункту - 1,25, залежно від чисельності жителів населеного пункут - 1,55.

Дані розрахунку збору представлені в таблиці 5.2.1.

Табл.5.2.1.

Розрахунок збору за забруднення навколишнього середовища за 2006 р.

ЗВеб = У(Мі · Ні · Кн · Кз) = 9,0 * 6,0 * 1,55 * 1,25 = 104,63 (грн.)

ЗВдп = У(Мі · Ні · Кн · Кз) = 7,2 * 4,5 * 1,55 * 1,25 = 62,78 (грн.)

Таким чином, відділення „Міське” маючи пересувні джерела забруднення (чотири автомобілі), сплачує за викиди в атмосферу 167,41 грн. на рік

ВИСНОВОК

В результаті проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:

На перших етапах становлення банківської системи для аналізу кредитоспроможності позичальників використовувався вельми обмежений набір інструментів, що було пов'язане з відсутністю досвіду такої роботи, недостатніми обчислювальними потужностями були у розпорядженні банків, недоліком необхідної інформації про позичальника. На сучасному етапі існують можливості для вирішення такого роду проблем, що сприяє успішній реалізації кредитної політики комерційного банку.

Для вирішення ключової задачі кредитної політики - поліпшення оцінки кредитоспроможності позичальника необхідно:

Використовувати розширений набір фінансових коефіцієнтів, оскільки застосування обмеженої їх кількості знижує якість аналізу, що проводиться;

Аналізувати динаміку зміни фінансового положення позичальника впродовж декількох звітних періодів, а не по останньому балансу;

Використовувати для аналізу кредитоспроможності, на додаток до аналізу на основі фінансових коефіцієнтів, аналіз грошового потоку клієнта;

Окрім традиційного аналізу фінансового положення позичальника необхідно аналізувати моральні якості клієнта і його здатність заробити гроші для погашення кредиту, оскільки від цього, як показує досвід, в значній мірі залежить своєчасність і повнота повернення позикових засобів;

Необхідно ретельно вивчати кредитну історію клієнта, для з'ясування попереднього досвіду його спілкування з іншими банками і фінансовими установами;

Для узагальнення і систематизації відомостей про позичальника, а також наочнішого їх уявлення, пропонується оформляти результати вивчення його кредитоспроможності у вигляді кредитної оцінки, включаючи в цей документ всі відомості необхідні кредитному комітету для ухвалення рішення про видачу кредиту.

З метою якнайповнішого збору інформації про позичальника і його репутацію банк використовує вивчення його фінансових звітів і документів, виїзди співробітників на місця для особистого інтерв'ю з клієнтом, запити в банки, підприємства, страхові компанії і інші установи про досвід їх спілкування з даним клієнтом, використовування можливостей міжбанківських структур (як приклад можна привести міжбанківську службу безпеки, яка займається збором, обробкою і наданням інформації про позичальників).

Вивчення кредитоспроможності клієнта є одним з найважливіших методів зниження кредитного ризику і успішної реалізації кредитної політики, оскільки дозволяє уникнути необґрунтованого ризику ще на етапі розгляду заявки на надання кредиту. Іншими методами зниження кредитного ризику є: диверсифікація кредитного портфеля, обмеження розміру кредиту видаваного одному позичальнику, страхування кредиту, залучення достатнього забезпечення.

Перші два методи дозволяють обмежити втрати банку від неповернення позикових засобів клієнтом. Страхування і залучення достатнього забезпечення дозволяють повернути позичені засоби і компенсувати збитки банку по відсотках за кредит шляхом страхового відшкодування від страхової компанії або реалізації забезпечення. Проте в умовах заплутаної і ускладненої процедури реалізації забезпечення переважнішим виглядає страхування кредитів в надійній страховій компанії, оскільки в цій ситуації проблемами застави, його наявності, збереження, реалізації у разі непогашення кредиту займається страхова компанія, а не банк, що, у свою чергу, економить засоби банку і робочий час співробітників кредитних підрозділів і служб безпеки.

Пропоновані рекомендації можуть бути використані фахівцями кредитних відділів і служб безпеки в роботі по підготовці матеріалів для ухвалення рішення про видачу кредиту, допоможуть своєчасно виявити проблемні кредити, не допустити збитки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність“ № 878-12 від 20 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 25.

2. Закон України “Про заставу“ № 2654-XII від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України 1992, № 48.

3. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу“ № 636-12 від 27 квітня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 26.

4. Закон України “Про інформацію“ № 2657 від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України 1992, № 48.

5. Закон України “Про власність“ № 697-12 від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради України 1991, № 16.

6. Закон України “Про підприємства в Україні“ № 888-12 від 27 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України 1991, № 24.

7. Положення Національного банку України “Про кредитування“, затверджено постановою Правління НБУ № 246 від 28 вересня 1995 р.

8. Положення «Про порядок формування і використовування резерву для відшкодування можливих збитків по кредитних операціях банків» затверджене ухвалою Правління НБУ від 06.07.2000 №279.

9. Рекомендації з приводу оцінки комерційними банками кредитоспроможності і фінансової стабільності позичальника. Національний банк України. № 23011/79 від 02.06.94 р.

10. Аналіз діяльності комерційного банку. Посібник./ За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця та проф. А.М.Герасимовича.- Житомир: ПП "Рута",2001.

11. Банковское дело/под ред. Лаврушина О.И. - М.:Прогресс,1992

12. Батракова Л.Д. Економічний аналіз діяльності комерційного банку.Москва, «Логос», 1998.

13. Веселовській А. “Вдосконалення нагляду за діяльністю комерційних банків”: Вісник НБУ, лютий 1997 р.

14. Єпіфанов А.,Міщенко В. Проблеми кредитування та оцінки кредитоспроможності клієнтів банку//Банківська справа №5, 1997рік

15. Ильина Л.М.Показатели кредитоспособности предприятия и практика их применения//Деньги и кредит. - 1990. - №5

16. Ковальчук Т.Т., Коваль М.М. Ліквідність комерційного банку. Київ : Знання, 1996

17. Колесников В.И., Проливецкая Л.П., Александрова Н.Т. Банковское дело. Москва: Финансы и статистика, 1995

18. Кочетов В.М. Основи аналізу діяльності банку.- К.: КНЕУ, 2003.

19. Маркарьян Э.А., Герасименко Г.П. Финансовый анализ. - М.: "Приор", 1996 г.

20. Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н.Коммерческие банки и их операции.Москва: Банки и биржи, «ЮНИТИ», 1995

21. Масленченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке. Книга 2: Технологический уклад кредитования. 1996 г.

22. Мороз А. Основы банковского дела. Киев: УФШБ, 1994г

23. Мороз А.Н. Коммерческие банки: активные операции. Киев: УФШБ, 1996г

24. Мороз А.Н. Коммерческие банки: финансовая устойчивость коммерческого банка.Киев: УФШБ, 1996г

25. Пантелеєв В., Халява С.Фінансова стійкість комерційного банку: проблеми регулювання//Банківська справа №1, 1996р

26. Парасій-Вергуненко І.Л. Аналіз банківської діяльності.- К.: КНЕУ, 2003

27. Попович В.М., Степаненко А.И. Управление кредитными рисками заемщика, кредитора, страховщика. Учебно-практическое пособие по курсу "Экономическая безопасность предпринимательства". Научно-издательский центр "Правовые источники". 1996 г.

28. Раєвський К. Особливості регулювання та аналіз діяльності комерційних банків// Банківська справа №2, 1997р

29. Сугоняко О. Роль комерційних банків у встановленні національної економіки //Закон і Бізнес №24, 1996р

30. Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: Управление и операции. - М.: ИПЦ "Вазар-Ферро", 1994.

31. Шевченко Р.И. Кредитование и контроль: Учеб. Пособие.- К.: КНЕУ, 2002.

32. Шульга Н.П.Оцінка кредитоспроможності клієнта: Рекомендації банкіру при видачі кредиту. - К.: КІБ"Україна",1995

33. www.bank.gov.ua

34. www.rada.gov.ua

35. www.bankportal.com.ua

36. www.americanbank.com

37. www.bussines.com.ua

38. www.privatbank.ua