Аналіз фінансового стану підприємства

Загальна оцінка виконання фінансового плану та розрахункової дисципліни підприємства. Фактори впливу на показники платоспроможності. Аналіз фінансової стійкості, обігових коштів і джерел їх формування, кредитоспроможності та оборотності обігових коштів.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид контрольная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.01.2016
Размер файла 116,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Частина 3. Фінансово-економічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз фінансового стану підприємства

Зміст

1. Завдання, види та джерела інформації аналізу фінансового стану підприємства

2. Загальна оцінка фінансового стану підприємства

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства

4. Аналіз обігових коштів і джерел їх формування

5. Аналіз кредитоспроможності підприємства

6. Аналіз оборотності обігових коштів

Список використаної літератури

1. Завдання, види та джерела інформації аналізу фінансового стану підприємства

Фінансова діяльність підприємства становить систему грошових відносин у процесі утворення, розподілу та використання різних фондів коштів. Фінанси підприємства насамперед мають забезпечити грошовими ресурсами безперервний виробничий процес через своєчасну і повну сплату необхідних для підприємства засобів виробництва.

Між фінансовою і виробничо-збутовою сторонами діяльності підприємства існує тісний зв'язок і взаємозалежність. Так, фінансовий успіх дуже часто є наслідком добрих виробничих показників. Зростання обсягів виробництва, поліпшення якості і асортименту продукції, ритмічне виробництво і відвантаження продукції сприяє своєчасному, а інколи і достроковому одержанню грошових коштів на розрахунковий рахунок. Це один напрям впливу. Однак є й інший, що зумовлюється зміною ефективності виробничих процесів. Наприклад, зростання ефективності виробництва завжди зменшує потребу в ресурсах, а отже, скорочуються відповідно видатки фінансових коштів. Нормальна фінансова діяльність, у свою чергу, створює належні умови для виробництва продукції, забезпечує додаткові можливості для понадпланового його збільшення.

Під час аналізу потрібно вирішити такі основні завдання:

1. Виконати оцінку виконання фінансового плану і фінансового стану підприємства.

2. Визначити вплив факторів на фінансові показники і платоспроможність підприємства.

3. Знайти, визначити резерви і розробити спеціальні заходи щодо їх реалізації. Проте крім цих головних завдань, є такі:

· оцінка розрахунково-платіжної дисципліни і стану незавершених розрахунків;

· оцінка дебіторсько-кредиторської заборгованості;

· оцінка забезпеченості підприємства обіговими коштами, зокрема власними; оцінка взаємовідносин із банками і фінансовими органами;

· оцінка стану обіговості оборотних коштів тощо.

Джерелами інформації для аналізу фінансового стану є баланс підприємства (форма 1); дані фінансового плану; показники таких звітів: «Звіт про фінансові результати»; «Звіт про рух грошових коштів підприємства»; «Звіт про наявність і рух основних коштів і амортизаційного фонду»; «Звіт про основні показники фінансової діяльності підприємства (організації)»; «Зведена таблиця основних показників, що комплексно характеризують господарчу діяльність підприємства (об'єднання)». Для деталізації деяких питань використовують реєстри бухгалтерського обліку; первинну документацію, листування з банком, фінансовими органами, претензійні та арбітражні матеріали.

Частина 3. Фінансово-економічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 1 - Види аналізу фінансового стану підприємства: внутрішній і зовнішній

Актив

На поч. року

На кінець року

1. Поточні активи

1) Грошові кошти

3124

29709

2) Розрахунки з дебіторами

11222

210496

3) Запаси і витрати

69845

751358

4) Інші активи

1237

148801

Усього за розділом I

85428

1140364

II. Основні кошти та інші позаоборотні активи

1) Основні кошти , капітальні вкладення

2) Довгострокові фінансові вкладення

622778

7550566

3) Інші позаоборотні вкладення

Усього за розділом II

622778

7550566

Баланс

148206

1890930

ПАСИВ

1. Позичений капітал

1) Поточні (короткострокові) зобов'язання

54869

911680

2) Довгострокові фінансові вкладення

188671

98531

Усього за розділом I

243540

1010211

II. Власний капітал

1) Фонди власних коштів

73558

804646

2) Нерозподілений прибуток

3) Інші джерела власних коштів

Усього за розділом II

73558

804646

Баланс

147098

1814857

2. Загальна оцінка фінансового стану підприємства

Для здійснення виробничих і комерційних завдань кожне підприємство повинне мати достатню величину основних і обігових засобів. Останні потрібні для фінансування поточної діяльності підприємства. Тому формування відповідної суми обігових коштів, а також ефективне їх використання є одним із першочергових завдань керівництва підприємства. Успіх фінансової діяльності віддзеркалює добрий (міцний, стійкий, задовільний) фінансовий стан підприємства. Проте він може бути поганим, нестійким, незадовільним, коли мають місце ті чи інші недоліки у фінансах підприємства.

Головним критерієм для визначення фінансового стану є платоспроможність підприємства. Платоспроможність - це здатність підприємства впевнено сплачувати всі свої боргові зобов'язання згідно із встановленими строками або відповідно до договірних умов. Її можна вивчати за минулий період, на якусь певну (звітну) дату або як майбутню можливість розрахуватися у необхідні терміни за існуючими короткостроковими зобов'язаннями.

Найпростіше можна визначити платоспроможність на якусь дату на підставі даних бухгалтерського балансу (табл. 1). Для цього спочатку треба з'ясувати наявність залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку та інших рахунках грошових коштів (рядки балансу 260-290). Якщо ці суми незначні, необхідно також перевірити стан розрахунків з різними кредиторами. Відсутність сум заборгованості, щодо яких порушено терміни сплати, є доброю ознакою сталого фінансового стану. Вивчення заборгованості починають із рядка 620 "Кредити та позики, що не погашені у строк", потім необхідно подивитись, чи є суми за розрахунками з кредиторами за товари, роботи і послуги, не сплачені у строк (рядок 640). Використовуючи додаткові облікові дані, вивчають стан розрахунків з бюджетом (податковою адміністрацією) і з робітниками з оплати праці. Про несвоєчасність сплати заробітної плати можна довідатися за даними касової книги (звіряють фактичну сплату цих сум за книгою з відповідними датами, коли виплачується заробітна плата на підприємстві).

Таблиця 1

Бухгалтерський баланс (форма №1)

Актив

Код рядка

На початок року

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

І. Основні засоби та інші позаоборотні активи

Основні засоби:

залишкова вартість

010

127 603

120 384

знос*(02)

011

133 492

135 548

первісна вартість* (01)

012

261 095

255 932

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

020

знос* (02)

021

первісна вартість* (01)

022

Незавершені капітальні вкладення (33, 35, 61)

030

2300

5312

Устаткування (07)

035

318

255

Довгострокові фінансові вкладення (58)

040

Інші позаоборотні активи

060

Усього за розділом І

070

130 221

125 951

II. Запаси і витрати

Виробничі запаси (05, 06, 08, 10)

080

10 438

20 381

Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09)

090

Малоцінні і швидкозношувані предмети:

залишкова вартість

100

686

545

знос* (13)

101

148

211

первісна вартість* (12)

102

834

756

Незавершене виробництво (03, 20, 21, 23, 29, 30, 36, 43, 44)

110

403

1248

Витрати майбутніх періодів (31)

120

56

ЗО

Готова продукція (40)

130

1042

961

Товари:

купівельна вартість (41)

140

1287

торгова націнка* (42)

141

продажна вартість* (41)

142

Усього за розділом II

150

12 625

24 452

III. Грошові кошти, розрахунки та інші активи

Товари відвантажені:

не сплачені у строк (45)

160

4141

1353

Розрахунки з дебіторами:

за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62,76)

170

за товари, роботи і послуги, не сплачені у строк (62, 76)

180

677

за векселями одержаними (59)

190

з податкових розрахунків (67)

195

із бюджетом (68)

200

із персоналом за іншими операціями (73)

210

за авансами виданими (61)

220

з учасниками (75)

225

з дочірніми підприємствами (78)

230

з іншими дебіторами (63, 70, 71, 72, 73, 76, 84)

240

8188

5486

Короткострокові фінансові вкладення (58)

250

Грошові кошти:

каса (50)

260

5

--

розрахунковий рахунок (51)

270

10

418

валютний рахунок (52)

280

--

--

інші грошові кошти (54, 55, 56)

290

109

109

Використання позикових коштів (82)

300

Інші оборотні активи

310

2514

10 000

Усього за розділом III

320

15 644

47 366

Баланс (сума рядків 070, 150, 320)

330

158 490

167 769

Пасив

Код рядка

На початок року

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

І. Джерела власних та прирівняних до них коштів

Статутний фонд (капітал) (85)

400

402

402

Додатковий капітал (88)

405

102 578

123 200

Резервний фонд (88)

410

24 047

1029

Фінансування капітальних вкладень (93, 94)

420

335

Розрахунки за майно (76)

425

Спеціальні фонди і цільове фінансування (87, 88, 96)

430

1522

Амортизаційний фонд на повне відновлення (86)

440

Відстрочена податкова заборгованість (95)

450

X

4765

Доходи майбутніх періодів (83)

455

Резерви наступних витрат і платежів (89)

460

Реструктуризований борг (60)

465

Нерозподілений прибуток минулих років (98)

470

Заборгованість за майно в оренді (99)

475

Прибуток:

Нерозподілений звітного року (80)

480

X

використаний у звітному році* (81)

481

X

5272

звітного року* (80)

482

X

5272

Збитки:

минулих років (98)

485

-104

звітного року (80)

490

X

Усього за розділом І

495

127 258

130 918

II. Довгострокові пасиви

Кредити банків (92)

500

--

1000

Позикові кошти (95)

510

Інші довгострокові пасиви

520

Усього за розділом II

530

1000

III. Розрахунки та інші короткострокові пасиви

Кредити банків (09)

600

600

--

Позикові кошти (95)

610

Кредити та позики, що не погашені в строк

620

2400

1800

Розрахунки з кредиторами:

за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (60. 76)

630

500

1000

за товари, роботи і послуги, не сплачені у строк (60,76)

640

за векселями виданими (66)

650

за авансами одержаними (61)

660

18 039

17 528

із податкових розрахунків (67)

665

із бюджетом (68)

670

4343

269

за позабюджетними платежами (65)

680

із страхування (69)

690

1255

2004

з оплати праці (70)

700

1167

879

із дочірніми підприємствами (78)

710

423

з учасниками (75)

715

з іншими кредиторами (71, 76)

720

1005

6123

Позики для працівників (97)

730

Інші короткострокові пасиви

740

Усього за розділом III

750

31 232

35 851

Баланс (сума рядків 495, 530, 750)

760

158 490

167 769

Аналіз фінансового стану підприємства за певний період (місяць, квартал, рік), у принципі, потребує з'ясування платоспроможності на підставі сукупності проміжних показників за окремими датами або щодо коротких відрізків часу. Неоціненну послугу тут можуть дати щоденні банківські виписки з розрахункового рахунку (особливо одна сума - залишок коштів на кінець операційного дня). Хронічна відсутність коштів на кінець дня на цьому рахунку - надійна ознака незадовільного фінансового стану підприємства. Якщо при цьому врахувати можливі застарілі борги банкам, кредиторам, бюджету та ін., то негативна оцінка фінансової діяльності, а отже, і фінансового стану підприємства буде однозначною.

Погіршення фінансового стану - процес, як правило, поступовий, і тому правомірно розрізняти певні його стадії. Спочатку підприємство відчуває деякі фінансові труднощі, потім фінансові проблеми стають постійними, а несплачені борги невпинно зростають. Нарешті, у зв'язку з неможливістю погашення великих сум заборгованості підприємство припиняє роботу і навіть існування. Необхідно зазначити такі основні стадії погіршення фінансового стану:

· хиткий фінансовий стан (тимчасові, незначні фінансові труднощі - несвоєчасне повернення кредитів банку, затримка окремих платежів бюджету і постачальникам тощо);

· скрутний фінансовий стан (регулярна і значна несплата боргів, постійна неплатоспроможність і відсутність вільних грошових коштів);

· критичне погіршення фінансового стану (банкрутство). Це пов'язане з нерентабельністю виробництва або його зупиненням, наявністю великої заборгованості, яку підприємство не має змоги сплатити.

Визначення фінансового стану підприємства як незадовільного обов'язково потребує прискіпливого розгляду можливих причин, які обумовили його виникнення. Найчастіше фінансові ускладнення виникають унаслідок:

· накопичення невиправданих (понаднормативних) залишків товарно-матеріальних цінностей на складах підприємства;

· погіршення показників виробничої діяльності (обсяги, якість і асортимент продукції тощо);

· затримки реалізації продукції (затоварювання, падіння цін і попиту, збільшення простроченої дебіторської заборгованості покупців);

· зниження рентабельності виробництва, а отже, і суми прибутків і обігових коштів;

· втрати обігових коштів через незважені управлінські рішення;

· вилучення коштів у підприємства адміністративним, судовим, податковим або інфляційним шляхом;

· інших причин (збитки від стихійних лих, несподівані банкрутства боржників, зростання конкурентного тиску закордонних виробників, зміна митних процедур тощо).

Закінчуючи аналіз фінансового стану підприємства, потрібно зосередити увагу на формуванні рекомендацій для подолання фінансових труднощів. Оскільки неплатоспроможність підприємства викликається, як правило, нестачею грошових коштів, а не обігових коштів взагалі, добрі результати дають цілеспрямовані дії щодо поліпшення структури обігових коштів. Для цього досить зменшити залишки непотрібних або надмірних виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей через їх реалізацію або обмеження придбання при звичайних обсягах їх використання. Ефект буде однаковим, проте різним за часом.

Скорочення понаднормативних залишків незавершеного виробництва і готової продукції на складі потребує вжиття інших за своєю суттю заходів. Це і прискорення виконання замовлень покупців, і вдосконалення оперативного планування виробництва, й відвантаження продукції, перегляд ціноутворення і маркетингових засад підприємства. Інколи вивільнення із цих залишків можливо тільки частково, оскільки без певної уцінки це не обходиться (наприклад, на складі багато застарілої і неякісної продукції). Проте нехтувати такими заходами не слід, а їх своєчасне і масове проведення дає життєво потрібні грошові кошти і оздоровче діє на виробничі неподобства і винних осіб.

Якщо підприємство має великі суми дебіторської заборгованості і насамперед несплачені своєчасно товари відвантажені, то слід запровадити комплекс заходів, починаючи з можливого вибіркового припинення відвантаження продукції замовникам-боржникам до рішучих вимог повернення коштів у судовому порядку. Наполеглива робота з дебіторами, диференційний підхід до кожного партнера обов'язково дасть певні сплачені суми, що приведе до збільшення платіжних можливостей самого підприємства.

Пошук грошових коштів може бути пов'язаний також із зміною співвідношення основного й оборотного капіталу на користь останнього. При цьому реалізуються найбільш ліквідні види основних фондів (нові сучасні верстати, автомобілі, комп'ютери, окремі будівлі), а виторг зараховується на розрахунковий рахунок і використовується як обігові кошти. Доречним і суттєвим джерелом надходження коштів може бути здавання в оренду виробничих і складських приміщень, виробничих потужностей. Це не змінює структури капіталу і дає змогу за рахунок вільних потужностей одержати додаткові грошові надходження на розрахунковий рахунок.

Частина 3. Фінансово-економічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 2 - Заходи, спрямовані на поліпшення фінансового стану підприємств

Радикальним засобом для залучення необхідних грошових коштів може бути часткова реалізація підприємства (акцій, паїв). При цьому з'являються нові власники підприємства, а одержані гроші спрямовуються на збільшення частки обігових коштів, що поліпшує фінансовий стан підприємства.

Тимчасовим заходом стабілізації фінансового стану є одержання банківських позик. Однак у більшості випадків позичені кошти не вирішують фінансових проблем, а лише зволікають їх вирішення у часі. До того ж це дає змогу залучати в обіг підприємства кошти, коли фінансові негаразди незначні і є наслідком випадкових і в основному зовнішніх чинників. Підприємствам, що потерпають від фінансової скрути, банки вважають за краще позик не давати.

Нарешті, якщо всі перелічені вище заходи, що переважно мають одноразовий характер, не забезпечують одержання достатньої грошової суми, слід зосередити увагу на можливостях докорінного поліпшення ефективності роботи підприємства. Це стосується підвищення рентабельності та якості продукції, впровадження нової техніки і технології, реорганізації виробництва і управління тощо (рис. 2). За відсутності джерел фінансування і часу залишається тільки одна можливість - оголошення підприємства банкрутом.

3. Аналіз фінансової стійкості підприємства

В умовах ринку, коли господарська діяльність здійснюється за рахунок самофінансування і залучених коштів (кредитів), важливого значення набуває фінансова стійкість підприємства і фінансова незалежність від зовнішніх позичених джерел.

Запас джерел власних коштів - це запас підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позичені.

Фінансова стійкість оцінюється за співвідношенням власних і позичених коштів у активах підприємства показує, скільки позичених коштів припадає на одну гривню вкладених у активи власних коштів:

- коефіцієнт фінансової стійкості:

(1)

де - відповідно позиковий та власний капітал.

Крім коефіцієнта фінансової стійкості, фінансову стійкість підприємства характеризують й інші показники, а саме:

- коефіцієнт довготермінового залучення позичених коштів, що обчислюється діленням суми довготермінових активів і позик на власні кошти плюс довготермінові позичені кошти. Він показує частку довготермінових позик, використаних для фінансування активів підприємства поряд із власними коштами;

- коефіцієнт маневреності власних коштів - це частка від ділення власних оборотних коштів на всю суму джерел власних коштів;

- коефіцієнт нагромадження амортизації - це відношення суми нагромадженої амортизації до первісної його вартості;

- коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства дорівнює вартості основних засобів (мінус їх спрацювання) до чистої вартості майна підприємства.

Величина коефіцієнта фінансової стійкості, якщо вона більша від одиниці, то характеризує критичну точку фінансового стану, оскільки позичені кошти перевищують власну величину. А це означає, що підприємство не має можливості повернути позичених коштів.

фінансовий платоспроможність кредитоспроможність оборотність

4. Аналіз обігових коштів і джерел їх формування

Сучасний бухгалтерський баланс значною мірою наближений до балансів, які складаються у більшості країн світу і мають по три розділи в активі і пасиві. Валюта балансу є одночасно і обліковою (балансовою) ціною підприємства (табл. 1).

Структура коштів, а інколи і джерел може добре відбивати галузеві особливості підприємства. Фондомісткість виробництва (гірничі, металургійні, паливно-енергетичні та ін.) має велику частку основних фондів і позаоборотних активів, що становить 50% і більше. Підприємства легкої промисловості, а особливо торговельні організації, посередницькі фірми, навпаки, головні ресурси вкладають в обігові кошти, тобто зростає частка розділів II і III активу балансу, а частка основного капіталу відносно невелика. Якщо збільшується частка розділу III балансу, то це може свідчити про певні фінансові труднощі і порушення платіжної дисципліни.

Вивчення показників бухгалтерських балансів у динаміці дає змогу простежити не тільки загальні зміни фінансового стану, а й напрями розвитку підприємства.

Починаючи аналіз активу балансу (майна), треба розрахувати частку основних засобів та інших позаобігових активів (розділ І) та обігових коштів (розділи II і III). У нашому прикладі ці суми на кінець року становили 75,1 і 24,9% відповідно (табл. 2). Звідси, якщо на нашому підприємстві збудувати додаткові потужності з вартістю 100 тис. грн.. основних засобів, до них треба додати 33 тис. грн.. обігових коштів (100 : 75,1 / 24,9), а загальна сума збільшення майна становитиме 133 тис. грн.

Після цього треба визначити структуру обігових коштів, тобто частку матеріальних обігових коштів (розділ II) та інших, які знаходяться в розрахунках і грошових коштах (розділ III). У нашому прикладі це становить 58,5 і 41,5% відповідно від загальної суми обігових коштів. Особливо важливо розрахувати частину вільних грошових коштів (1,26%). Можливе також інше групування обігових коштів: у сфері виробництва (за винятком із розділу II готової продукції і товарів) і у сфері обігу (розділ III + + відповідні суми готової продукції і товарів із розділу II). Розрахунки свідчать, що це співвідношення становить відповідно 53,1 і 46,9%.

Таблиця 2

Склад і структура майна підприємства станом на кінець року

Актив балансу

Сума, тис. грн..

Частка, %

1. Разом майна підприємства (рядок 330)

167 769

100

2. Основні засоби та інші позаоборотні активи (розділ І)

125 951

75,1

3. Оборотні кошти (розділ II + розділ III),

41 818

24,9

у тому числі матеріальні обігові кошти (розділ II)

24 452

14,6

4. Грошові кошти, розрахунки та інші активи (розділ III),

17 366

10,3

у тому числі грошові кошти (рядок 260 -- рядок 290)

527

0,3

із них валютний рахунок

--

--

Аналізуючи стан активів підприємства, не можна обійти увагою питання ліквідності балансу, яка відображає можливість швидкої мобілізації власних коштів для своєчасної і повної сплати боргів (позик і кредиторської заборгованості). Усі кошти за ступенем їх ліквідності необхідно об'єднати в кілька груп:

· швидколіквідні (грошові кошти в касі та на рахунках у банках, цінні папери підвищеного попиту та векселі надійних підприємств і фінансових установ);

· високої та середньої ліквідності (дебіторська заборгованість поточного характеру, запаси готової продукції на складі й товари покупні);

· малоліквідні (виробничі запаси ресурсів виробництва, залишки незавершеного виробництва, витрати майбутніх періодів, прострочені суми дебіторської заборгованості);

· неліквідні (всі основні засоби і довгострокові фінансові вкладення, інші позаоборотні активи).

Рівень платоспроможності (ліквідності) підприємства характеризується такими показниками: поточна платоспроможність підприємства (ППс):

(2)

Приклад 1

Кредиторська заборгованість станом на 1 липня = 1227 тис. грн., дебіторська = 874 тис. грн.., а залишок на розрахунковому рахунку = 155 тис. грн.

Коефіцієнт покриття поточних пасивів Кпп, як співвідношення між загальною сумою ліквідних активів (О-Онл) і сумою поточних зобов'язань (Пп):

(3)

Коефіцієнт негайного покриття поточних зобов'язань -- співвідношення між так званим Ол - "чистими" ліквідними активами, тобто такими, які можна перетворити в гроші негайно, і поточними зобов'язаннями підприємства (Пп):

(4)

При аналізі порівнюємо ці показники платоспроможності звітного (аналізуючого) періоду до базисного (планового чи минулого року), знаходимо відхилення і виявляємо причини. На основі результатів аналізу необхідно розробити шляхи поліпшення фінансового стану підприємства.

Висновки

В усіх випадках аналіз фінансового стану необхідно проводити постійно і постійно вживати заходів з усунення негативних впливів. Тільки в такому разі аналіз буде сприяти поліпшенню фінансового стану, а не тільки констатувати негативні сторони підприємницької діяльності.

У табл. 3 активи підприємства на кінець року згруповані відповідно до викладеної вище методики.

Таблиця 3

Активи підприємства

Майно підприємства

Сума, тис. грн

% до загального підсумку балансу

1. Швидколіквідні кошти

2. Кошти високої та середньої ліквідності

3. Малоліквідні кошти

4. Неліквідні кошти

527

19 087

22 204

125 951

0,3

11,4

13,2

75,1

Разом

167 796

100,0

З аналізом складу майна за ступенем його ліквідності пов'язані розрахунки коефіцієнтів ліквідності.

1. Коефіцієнт абсолютної або миттєвої ліквідності

Грошові кошти і короткочасні вкладення / Короткострокові зобов'язання

На початок року:

Кал = 124 : 31 232 = 0,004

На кінець року:

Кал = 527 : 35 851 = 0,015

Нормативне значення цього коефіцієнта має становити 0,25-0,35

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності

(Оборотні кошти - товарно-матеріальні запаси) / Короткострокові зобов'язання

На початок року:

Кпр = (15 644 + 1042) : 31 232 = 0,534.

На кінець року:

Ккр = 19 614 : 35 851 = 0,547.

Нормативне значення коефіцієнта повинне бути не менше не 1.

3. Коефіцієнт покриття:

Оборотні кошти / Короткострокові зобов'язання

На початок року:

Кп = (12625 + 15644) : 31232 = 0,905.

На кінець року:

Кк = (24452 + 17366) : 35851 = 1,166.

Нормативне значення цього коефіцієнта повинне становити 2.0-2,5.

Отже, фактичні показники ліквідності на даному підприємстві не відповідають нормативним. Тому платоспроможність підприємства незадовільна.

Завершуючи розгляд показників ліквідності, треба враховувати певну умовність усіх класифікацій майна за ступенем його можливого перетворення у платіжні засоби. Наприклад, дефіцитні матеріали вдається реалізувати швидше, готову продукцію низької якості, а нові верстати, - ніж цінні папери, на які немає попиту на ринку. Деякі суми дебіторської заборгованості, які знаходяться за крок від сплати, взагалі ніколи не будуть повернуті підприємству через банкрутство боржника. Проте через усі інші обставини для забезпечення ліквідності підприємство має тримати достатні суми грошових коштів на рахунках або в надійних короткострокових вкладеннях.

Аналіз статей пасиву балансу передбачає передусім поділ усіх джерел формування коштів на власні та прирівняні до них кошти (розділ І) і залучені джерела (розділи II та ІІІ пасиву). Вважається, що власних коштів має бути не менше ніж 50% від загальної суми джерел фінансування (валюти балансу). Чим більша їхня частка, тим вища фінансова стійкість (незалежність) підприємства. У нашому прикладі їхня частка становить 78 (табл. 4).

Власні кошти спрямовують насамперед для фінансування основних фондів (розділ І активу), а також в обігові кошти (власні).

Таблиця 4

Склад і структура джерел формування засобів підприємства станом на кінець року

Пасив балансу

Сума, тис. грн

Частка, %

1. Разом джерел (рядок 760)

2. Власні та прирівняні до них кошти (розділ І)

3. Із них власні обігові кошти (суми розділів І і II пасиву - розділ І активу)

їхня частка у власних коштах (рядок 3 : рядок 2 * 100)

4. Залучені кошти (розділ II + розділ III)

у тому числі

довгострокові джерела (розділ II)

короткострокові джерела (розділ III)

частка банківських позик у загальній

сума залучених джерел коштів

5. Кредиторська заборгованість у складі рядка 4

6. Несплачена у строк заборгованість підприємства (рядки 620, 640)

Та сама сума до всіх залучених коштів (рядок 6 : рядок 4 * 100)

167769

130918

5967

-

36851

1000

35 851

-

2800

34 051

1800

-

100

78

3,5

4,5

22,0

0,6

21,4

-

7,6

92,4

1,1

4,9

Розрахунок суми (наявності) власних обігових коштів здійснюють так:

Власні обігові кошти = Підсумок розділу І пасиву балансу + Підсумок розділу ІІ пасиву балансу - Підсумок розділу І активу балансу.

Власні обігові кошти у підприємства становили згідно з його завершальним річним балансом:

- на початок року: (127 258 + 0) - 130 221 = -2963 тис. грн..;

- на кінець року: (130 918 + 1000) - 125 951 = 5967 тис. грн.

Загальне зростання цього показника упродовж року становило 8930 тис. грн. Після цього треба порівняти розраховані суми з нормативом обігових коштів. Одержані відхилення можуть бути надлишком або нестачею власних обігових коштів.

Аналіз джерел залучених коштів є особливо відповідальною справою. Потрібно з'ясувати необхідність їх залучення, структуру джерел та ефективність їх використання. Усі джерела надходження цих коштів наведено на рис. 3.

Згідно з наведеною схемою треба розрахувати відповідні питомі показники.

Важливою ланкою у роботі підприємства є розрахунки. Для їх завершення потрібні час і грошові кошти. Тому завжди на певну звітну дату залишаються суми дебіторської і кредиторської заборгованості. Взагалі вони можуть балансуватися, проте стійке перевищення одних сум над іншими може змінювати реальну величину обігових коштів підприємства (мобілізація або іммобілізація коштів).

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу у складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Тому при аналізі фінансового стану і оборотності обігових коштів значне місце приділяється аналізу дебіторської заборгованості: джерела аналізу - баланс підприємства, відомості аналітичного обліку.

Мета аналізу дебіторської заборгованості - прийняття поточних управлінських рішень, спрямованих на її скорочення і для застосування своєчасних заходів із стягнення сумнівної дебіторської заборгованості.

Дебіторська заборгованість - це відтягнення з господарської діяльності даного підприємства оборотних коштів, що стає причиною фінансових утруднень.

Частина 3. Фінансово-економічний аналіз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рисунок 3 - Схема групування залучених джерел формування коштів підприємства

З метою аналізу дебіторської заборгованості доцільно скласти аналітичну таблицю, форма якої може бути такою.

Форма 1

Аналіз дебіторської заборгованості (розрахунків із покупцями та замовниками)

Покупець замовник

Дата утворення заборгованості

Заборгованість на початок року

Відвантажено

Сплачено

Заборгованість на кінець року

Дата

Сума

У .т.ч. ПДВ

Дата

Сума

У.т.ч. ПДВ

А

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Загальна сума дебіторської заборгованості дорівнює: гр.2 + гр.4 - гр.7 = гр. 9.

Також аналізується дебіторська заборгованість у розрізі окремих покупців, дат виникнення заборгованості, строк утворення якої більше року.

Для аналізу можна використати таблицю такої форми.

Форма 2

Аналіз стану дебіторської заборгованості

Покупець, замовник

Усього на кінець звітного періоду

Заборгованість на початок року

У тому числі за термінами виникнення

До 1 місяця

Від 1 до 3 місяців

Від 3-6 місяців

Від 6 міс. до 1 року

Більше 1 року

1

2

3

4

5

6

7

8

Стан і рух дебіторської заборгованості характеризується такими показниками:

1. Оборотність дебіторської заборгованості визначається за формулою

Од = В:Дз , (5)

де Од - оборотність дебіторської заборгованості;

В - виручка від реалізації;

Д - сума дебіторської заборгованості.

2. Період погашення дебіторської заборгованості визначається за формулою

Пд = 360 : Од , (6)

де Пд - період погашення дебіторської заборгованості.

3. Частка дебіторської заборгованості у загальному обсязі поточних активів, визначається за формулою

Да = Д3а • 100, (7)

де Да - частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів;

Д3 - дебіторська заборгованість;

Па - поточні активи (II + III розділи активу балансу).

4. Відношення дебіторської заборгованості до виручки від реалізації Вдз визначається за формулою

ВДЗ = Д3 : В, (8)

де Д3 - сума дебіторської заборгованості; В - виручка від реалізації продукції.

5. Частка сумнівної дебіторської заборгованості Пвдзс у загальному обсязі заборгованості, %

П вдзс= Дзс: Дз, (9)

де Дзс - сумнівна величина дебіторської заборгованості;

Дз - загальний обсяг дебіторської заборгованості.

При проведенні аналізу дані за звітний період зіставляються з даними за минулий рік (або інший звітний період), визначаються зміни і вивчаються причини цих змін, дається їх якісна характеристика.

Важливим у процесі дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей.

Перевищення дебіторської заборгованості завжди створює загрозу фінансової стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування.

Кредиторська заборгованість - результат напруженого фінансового стану через брак потрібних коштів різним організаціям і особам.

Кредиторська заборгованість аналізується, починаючи з вивчення складу і структури її за даними форми №1 "Баланс", розраховується зміна заборгованості у порівнянні із попередніми періодами. Також порівнюються з дебіторською заборгованістю можливі взаємні неплатежі.

Оборотність кредиторської заборгованості Окр розраховується за тією самою формулою, що і дебіторської, різниця в тому, що у чисельнику відображається сума обороту із закупівлі сировини, матеріалів тощо:

О кр = В на сир.і мат : Кр, (10)

де В на сир.і мат. - витрати на сировину, матеріали та інші ресурси;

Кр - кредиторська заборгованість.

На основі даних аналізу дебіторської і кредиторської заборгованостей проводиться порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей за такою формою:

Форма 3

Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей

Показник

Дебіторська заборгованість

Кредиторська заборгованість

Перевищення заборгованості

дебіторська

кредиторська

А

1

2

3

4

Після цього переходять до аналізу відповідних сум у динаміці, вивчають склад і структуру окремих видів заборгованості, проводять групування на поточну і не сплачену в строк. Наявність додаткової бухгалтерської інформації дає змогу також провести вивчення сум заборгованості за строками утворення (до місяця, від 1 до 3 міс., від 3 міс. до 1 року, більше ніж 1 рік).

Оскільки жодне підприємство не може працювати без позикових коштів, нагальним завданням є збільшення частки довгострокових джерел формування, зокрема залучених через реалізацію власних акцій.

Завершуючи аналіз бухгалтерського балансу, необхідно побудувати порівняльний аналітичний баланс (табл. 5), який дає змогу комплексно сприйняти всі головні тенденції змін фінансових ресурсів і фінансового стану в цілому.

У звітному році валюта балансу збільшилася на 5,9%, однак темпи зростання окремих статей балансу були неоднакові. Виробничі запаси, наприклад, майже подвоїлись, а основні засоби зменшилися на 7%. Джерела формування коштів залишилися відносно сталими, проте темпи зростання залучених коштів (14,8%) значно вищі, ніж джерел власних та прирівняних до них коштів (2,8%). Нарешті, у звітному періоді поліпшилася структура активів підприємства, унаслідок чого сума основних засобів зменшилася на 4270 тис. грн.. і відповідно збільшилися обігові кошти. Крім того, збільшення власних коштів на 3660 тис. грн було повністю спрямовано на поповнення обігових коштів. Отже, підприємство докорінно поліпшило стан справ із поновлення втрачених у попередні роки оборотних коштів.

Таблиця 5

Порівняльний аналітичний баланс

Абсолютні суми, тис. грн..

Частка, %

Зміна

на початок року

на кінець року

на початок року

на кінець року

в абсол. сумах

частки

в % до сум на початок року

в % до зміни підсумку балансу

АКТИВ

І. Основні засоби

130221

125951

82,1

75,1

-4270

-7,0

+3,3

-46,0

II. Запаси і витрати

12625

24452

8,0

14,5

+11827

+6,5

+93,7

+127,5

у тому числі виробничі запаси

10438

20381

6,6

12,1

+9943

+5,5

+95,3

+107,7

III. Грошові кошти, розрахунки та інші активи

15644

17366

9,9

10,4

+1722

+0,5

+11,0

+18,5

Баланс

158490

167769

100,0

100,0

+9279

--

+5,9

100,0

ПАСИВ

І. Джерела власних та прирівняних до них коштів

127258

130918

80,3

78,0

+3660

-2,3

+2,8

39,4

II. Довгострокові пасиви

--

1000

--

0,6

+1000

+0,6

--

10,8

III. Розрахунки та інші короткострокові пасиви

31232

35851

19,7

21,4

+4619

+1,7

+14,8

49,8

Баланс

158490

167769

100,0

100,0

+9279

--

+5,9

100,0

5. Аналіз кредитоспроможності підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства включає також питання кредитоспроможності, оскільки банк не видасть кредиту, якщо не буде впевнений, що гроші повернуться своєчасно.

Банк перш ніж надати кредит вивчає умови діяльності підприємства, а саме:

- чи розрахувалося підприємство за раніше отриманий кредит;

- можливість підприємства випускати конкурентоспроможну продукцію;

- доходи підприємства;

- співвідношення між власними і позиченими коштами;

- мета використання одержаних ресурсів;

- можливість погашення кредиту;

- забезпеченість кредиту в питаннях застави тощо.

Для аналізу кредитоспроможності підприємства визначають і аналізують два показники: норму прибутку і ліквідності.

Економічний аналіз господарської діяльності підприємства

Норма прибутку на вкладений капітал визначається за формулою

Р = П : ?(К), (11)

де Р - норма прибутку;

П - сума прибутку за звітний рік;

(К) - загальна сума капіталу (пасив балансу).

Для визначення ліквідності підприємства складається баланс ліквідності, що і є підставою для надання кредитів.

Залежно від величини коефіцієнта ліквідності банк поділяє підприємства на 3 групи:

1) кредитоспроможні, якщо Кл> 1,5;

2) обмежено-кредитоспроможні Кл від 1 до 1,5;

3) некредитоспроможні, якщо Кл < 1,0.

Ліквідність підприємства характеризується коефіцієнтами фінансової стійкості і залучення засобів, що відображає ступінь фінансової незалежності підприємства від позикових джерел. Чим нижчий цей коефіцієнт, тим вища кредитоспроможність підприємства. Він визначається за формулою

Кпс = З : А, (12)

де Кпс - коефіцієнт залучення коштів;

З - заборгованість;

А - поточні активи.

6 Аналіз оборотності обігових коштів

Оборотні кошти становлять значну частину виробничих ресурсів підприємства. Тому раціональному використанню необхідно приділяти велику увагу. Методика аналізу оборотності обігових коштів полягає у порівнянні показників оборотності обігових коштів і підприємства за поточний рік з аналогічними показниками за минулий рік. Таким чином, виявляються тенденції поліпшення або погіршення. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенціальних покупців, постачальників та ін.

Узагальнювальним показником обігових коштів є їх оборотність, прискорення якої сприяє економії суспільного часу та вивільненню коштів з обороту.

Завдання аналізу оборотності обігових коштів - пошуки резервів поліпшення їх використання. Інформацією для аналізу є дані форми: ф-1; ф-2 - "Баланс" і "Звіт про фінансові результати і їх використання".

Для вимірювання оборотності обігових коштів використовуються такі показники:

- тривалість одного обороту у днях (Од):

, (13)

Р - сума реалізованої продукції за досліджуваний період;

Д - кількість днів у періоді (за рік - 360; квартал - 90; місяць - 30);

С0 - середній залишок обігових коштів.

Середній залишок обігових коштів обчислюється за формулою середньої хронологічної. Для цього беруть залишки II і III розділів активу балансу;

- коефіцієнт оборотності, що характеризує кількість оборотів, яку здійснюють оборотні кошти (Коб):

; (14)

- коефіцієнт закріплення або завантаження коштів показує суму оборотних коштів, яка припадає на 1 грн. реалізованої продукції (Кз):

(15)

Чим менший коефіцієнт завантаження коштів, тим ефективніше використовуються обігові кошти.

Аналіз оборотності обігових коштів підприємства можна звести у наступну таблицю, що складається за даними форми 1 та форми 2.

При аналізі показники оборотності обігових коштів, як правило, вивчаються за кілька періодів як у цілому, так і в розрізі окремих їх видів. У результаті роблять висновок стосовно прискорення оборотності коштів або, навпаки, уповільнення їх руху.

Зміна швидкості обороту обігових коштів може спричинити відповідну зміну потреби в них. Розрізняють абсолютне та відносне вивільнення (додаткове залучення) обігових коштів. Розрахунок останнього показника здійснюється за допомогою такої формули:

(16)

де , - тривалість одного обороту коштів у днях відповідно у звітному і минулому періодах;

Р1 / Д - сума одноденної реалізації у звітному періоді.

Виконаємо розрахунки показників оборотності обігових коштів (табл. 6).

Приклад 2

Таблиця 6

Розрахунок показників оборотності обігових коштів

Показник

Минулий рік

Звітний рік

1. Реалізація продукції, тис. грн..

42 260

37 800

2. Середньорічна сума обігових коштів, тис. грн..

33 808

31 080

3. Одноденна реалізація (рядок 1 : 360), тис. грн..

117,38

105

4. Оборотність обігових коштів, днів

288

296

5. Додатково залучено (+) обігових коштів внаслідок зміни їх оборотності у звітному році порівняно з попереднім роком, (+8 * 105) тис. грн..

X

+840

Як видно з даних табл. 6, оборотність обігових коштів у звітному році уповільнилася на 8 днів, що призведе до додаткового залучення обігових коштів на суму 840 тис. грн. Після цього обов'язково потрібно з'ясувати, які чинники вплинули на зміну швидкості їх руху.

Завершуючи аналіз фінансового стану, слід дати йому розгорнуту оцінку, зазначити найбільш важливі обставини і чинники, які його сформували, а також вказати на наявні резерви і потрібні заходи для їх реалізації.

Список використаної літератури

1. Білуха, М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. [Текст] / М. Т. Білуха. - К.: Цент навчальної літератури 2007. - 690 с.

2. Бланк, И.А. Основы финансового менеджмента: підручник. В 2 т. [Текст] / И.А.Бланк. - К.: Ника-Центр, 1999. - 512 с.

3. Богатко, Н.Г. Облік та аналіз фінансових інвестицій: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 [Текст] / Н.Г. Богатко; Харк. держ. акад. технології та орг. харчування. - X., 1999. - 17 с.

4. Бровкова, Е.Г., Внешнеэкономическая деятельность: підручник. [Текст] / Е.Г. Бровкова, И.П. Продиус. - К.: Сирин, 2000. - 196 с.

5. Ващенко, Л.О. Інформаційне та методичне забезпечення аналізу фінансового стану підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 [Текст] / Л.О. Ващенко; Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2005. - 20 с.6. Гречина, І.В. Оціна інвестиційної привабливості торговельних підприємтв: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.04 [Текст]/ І.В. Гречина; Донец. держ. ун-т економіки і торгівлі. - Донецьк, 2008. - 19 с.

7. Чумаченко, М.Г. Економічний аналіз [Текст]: навч. посібник / М.А. Болюх [та ін.]; ред. М.Г. Чумаченко; Київський національний економічний ун-т. - 2.вид., перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 555 с. - ISBN 966-574-416-X.

8. Єпіфанов, А.О. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання: монографія / А.О. Єпіфанов, H.A. Дехтяр, Т.М. Мельник, І.О. Школьник та ін. / За ред. доктора економічних наук А.О. Єпіфанова. - Суми: УАБС НБУ, 2007. - 286 с.

9. Ионин, Е.Е. Система показателей оценки имущественного положения предприятий: монография [Текст] / Е.Е. Ионин. - Донецк: Юго-Восток, 2006. - 431 с.

10. Ізмайлова, К.В. Фінансовий аналіз: навч. посіб. [Текст] / K.B. Ізмайлова. - К.: МАУП, 2001. - 152 с, С. 73-82. Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Інформаційне забезпечення аналізу фінансового стану підприємства, показники фінансової стійкості. Техніко-економічна характеристика заводу. Аналіз складу та структури джерел коштів, активу балансу. Оцінка платоспроможності, ліквідності та рентабельності.

    курсовая работа [219,7 K], добавлен 31.05.2013

  • Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану підприємства. Показники фінансового стану підприємства. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства. Оцінка фінансової стійкості підприємства. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства.

    лекция [122,8 K], добавлен 15.11.2008

  • Оцінка фінансової стійкості, рентабельності, ділової активності, формування капіталу підприємства ВАТ "Азот", його ліквідності та платоспроможності. Аналіз складу майна, фінансових коефіцієнтів, формування і розміщення коштів в активах підприємства.

    курсовая работа [914,1 K], добавлен 21.03.2011

  • Характеристика галузі діяльності підприємства, його майна і джерел коштів. Аналіз ліквідності балансу, фінансової стійкості підприємства. Пропозиції щодо зниження собівартості продукції і зростання прибутку для покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [176,9 K], добавлен 25.10.2011

  • Сутність поняття фінансової стійкості. Характеристика показників фінансового стану підприємства з точки зору теорії. Рекомендації щодо підвищення рівня стійкості та платоспроможності підприємства. Аналіз фінансового стану ВАТ "Львівбудкомплектація".

    курсовая работа [45,8 K], добавлен 17.01.2011

  • Загальна оцінка майна підприємства і джерел його формування. Аналіз активу балансу. Аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства. Аналіз власних джерел. Аналіз позикових джерел. Рекомендації щодо покращення фінансового стану підприємства.

    курсовая работа [100,9 K], добавлен 21.07.2008

  • Аналіз структури активів та капіталів, показників фінансової стійкості підприємства. Аналіз оборотності оборотних коштів, ліквідності балансу і платоспроможності виробництва. Оцінка зміни основних показників рентабельності діяльності підприємства.

    контрольная работа [54,8 K], добавлен 01.12.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.