Система фінансового аналізу та оцінки на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі

Організація фінансової служби підприємства. Характеристика власного та позикового капіталу. Емісія цінних паперів: види, категорії та форми випуску. Виручка від реалізації продукції, витрати на виробництво продукції. Фінансовий аналіз діяльності.

Рубрика Финансы, деньги и налоги
Вид отчет по практике
Язык украинский
Дата добавления 18.12.2013
Размер файла 318,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

5. Оцінює капіталовкладення в дебіторську заборгованість на основі кредитної політики підприємства.

6. Оцінює умови кредиту, які висуваються постачальниками сировини і його вплив на потреби у власних оборотних коштах.

Наступні показники дозволяють проводити аналіз стану і слідкувати за ефективністю використання оборотних коштів:

· величина поточних активів і власних оборотних коштів;

· структура оборотних коштів;

· оборотність окремих елементів оборотних коштів;

· рентабельність поточних активів;

· тривалість фінансового циклу.

8.3 Ефективність використання оборотних активів

Ефективність використання оборотних активів на підприємстві має важливе значення, оскільки справляє значний вплив на загальну ефективність всієї сукупності засобів, залучених підприємством. Оборот основних фондів вимірюється роками, водночас як оборотні фонди і фонди обігу протягом року здійснюють, як правило, декілька оборотів. Отже, оборотні активи, що обслуговують оборот оборотних фондів і фондів обігу, багато в чому визначають загальні темпи і ефективність виробництва.

Ефективність використання оборотних коштів не можна виміряти за допомогою одного показника. Для цього необхідна система показників, найважливішим з яких є швидкість обертання. Цей показник обчислюється у днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот.

де О -- термін обертання оборотних коштів (днів);

С -- середні залишки нормованих оборотних коштів (грн);

Д -- тривалість періоду, за який обчислюється обертання (днів);

Р -- обсяг реалізованої продукції (грн).

Цей показник водночас відображає обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період і ефективність використання матеріальних засобів і коштів.

Розділ 9.

9.1 Безготівкові та готівкові операції підприємства

На підприємстві ТОВ «Лідер» розрахунки ведуться, як у готівкової, так і безготівкової формі. Безготівковим грошовим розрахункам, зазвичай, надають перевагу. Це пояснюється тим, що за вико-ристання безготівкових розрахунків досягають значної еконо-мії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава -- не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й з погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту. Між готівковими і безготівковими розрахунками існує тісний взаємозв'язок.

Готівкову форму розрахунку застосовують:

- для розрахунків із працівниками (виплата заробітної плати, грошових компенсацій, премій, дивідендів, пенсій тощо);

- забезпечення нагальних господарських потреб (на при-дбання канцелярських товарів, оплату витрат на відря-дження тощо);

- розрахунки між підприємствами -- діловими партнерами (розрахунки за сировину, матеріали, товари тощо, але не більше ніж 10 000 грн на день), за умови відсутності в них податкової заборгованості.

Розрахунки в готівковій формі ТОВ «Лідер» проводить з оформленням таких документів:

- податкова накладна;

- прибуткові і видатковий касові ордери;

- касовий або товарний чек;

- квитанції;

- договір купівлі-продажу;

- актів про закупівлю товарів, виконання робіт (надання послуг).

Касові операції підприємства пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Усі підприємства, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані саме там зберігати свої кошти. Отримання готівки з поточного рахунка здійснюється з використанням грошового чека, що є розпорядженням банкові видати вповно-важеній особі зазначену в чекові суму готівки. Порядок ведення касових операцій в Україні затверджено постановою НБУ «Про затвердження Змін до Положення ведення касових операцій у національній валюті України» від 10.08.2005 р. № 277.

9.2 Розрахунки та безготівкова дисципліна

Безготівкові розрахунки на ВАТ « ЛІДЕР» з підприємствами, організаціями та установами всіх форм власності, підприємствами без створення юридичної особи і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банки шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів. Кошти з рахунка клієнта списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене безспірне стягування та безакцептне списання коштів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки в межах наявних на рахунку клієнта коштів. Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допускається. Установи банків здійснюють контроль за додержанням правил розрахунків, а також за станом розрахунків підприємств. Підприємства (платники та одержувачі коштів) зі свого боку також мають контролювати проведення безготівкових розрахунків. Народногосподарське значення безготівкових розрахунків полягає у прискорені обігу грошових і фінансових коштів, забезпеченні в максимально короткий час грошової компенсації виробникам - власникам поставленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг. Прискорення міжгосподарських розрахунків важливе як з мікро -, так із макроекономічної точок зору. Для створення ефективної системи безготівкових розрахунків принципове значення має правильне визначення її принципів - основних нормативних положень, якими слід керуватися, щоб безготівкові розрахунки максимально сприяли прискоренню народногосподарського обороту.

Розділ 10. Аналіз використання банківських кредитів на підприємстві ТОВ «ЛІДЕР»

Діяльність ТОВ "ЛІДЕР" в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення кредитів. З економічного погляду кредит - це форма позичкового капіталу (в грошовій або товарній формах), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит, і тим, хто його отримує. Загальноекономічною причиною появи кредитних відносин є товарне виробництво. Основою функціонування кредиту є рух вартості у сфері товарного обміну, в процесі якого виникає розрив у часі між рухом товару і його грошовим еквівалентом, відбувається відокремлення грошової форми вартості від товарної. Якщо рух товарних потоків випереджає грошовий, то підприємства - споживачі товарів із настанням моменту плати за них не завжди мають достатні кошти, що може зупинити нормальний процес відтворення. Коли рух грошових потоків випереджає товарні, то на ТОВ "ЛІДЕР" с. Цекинівка нагромаджуються тимчасово вільні кошти. Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругообороті оборотних коштів і потребою в постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів. Таким чином, виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При цьому виникнення кредитних відносин зумовлюється не самим фактом незбігу в часі відвантаження товару і його оплати, а узгодженням між суб'єктами кредитних відносин умови щодо відстрочки платежу шляхом укладання кредитної угоди. Але оборот товарів є не єдиною причиною появи кредитних взаємовідносин. Нині кредитні відносини виникають за будь-якої економічної чи фінансової операції, що пов'язана із заборгованістю одного з учасників такої операції.

Поряд з об'єктивною основою існують специфічні причини виникнення і функціонування кредитних відносин, що пов'язані з необхідністю забезпечення безперервності процесу відновлення .

Для розвитку кредитних відносин у ТОВ "ЛІДЕР" необхідні певні умови. По-перше, учасники кредитної угоди - кредитор і позичальник, мають бути юридичне самостійними суб'єктами, які матеріально гарантують виконання зобов'язань. По-друге, інтереси суб'єктів кредитної угоди повинні збігатися. Для забезпечення всього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства мали необхідні оборотні кошти, які вони використовують для придбання оборотних виробничих фондів. Із стадії виробничих запасів оборотні кошти переходять у незавершене виробництво, а потім у готову продукцію. У свою чергу, готова продукція, призначена для продажу, стає товаром і реалізується. Виручка від реалізації поступає на рахунок підприємства. За браком власних оборотних коштів підприємства залучають банківські кредити, кошти інших кредиторів та комерційний (товарний) кредит. Кредит дає змогу доцільніше організувати оборот коштів підприємств, не витрачати значних фінансових ресурсів на створення зайвих запасів сировини й матеріалів. У процесі кредитування ТОВ "ЛІДЕР" с. Цекинівка насамперед ураховуються індивідуальні особливості кругообороту їхніх оборотних коштів. Особливості індивідуального кругообороту коштів підприємства проявляються у розбіжності в часі між вивільненням з обороту вартості в грошовій формі та авансуванням коштів у новий оборот. Взагалі особливості індивідуального обороту коштів ТОВ "ЛІДЕР" зумовлюються багатьма об'єктивними і суб'єктивними факторами. До об'єктивних факторів належать:

галузева належність підприємства;

характер виробничого процесу;

сезонність виробництва.

До суб 'єктивних факторів належать:

рівень організації виробництва;

рівень організації збуту й постачання;

інші фактори.

Основними об'єктами короткострокового кредитування в оборотні кошти у ТОВ "ЛІДЕР" є:

- виробничі запаси (сировина, основні й допоміжні матеріали, запасні частини, паливо, інструмент);

- незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва;

готова продукція і товари;

платіжні та розрахункові операції з постачальниками й покупцями.

На підприємствах виникає потреба в кредитах під виробничі запаси, якщо їх розміри перевищують власні кошти, тобто якщо створюються наднормативні запаси. Причиною таких можуть бути сезонність завезення, нерівномірна або дострокова поставка матеріальних ресурсів постачальниками та ін.

Наднормативні запаси незавершеного виробництва і готової продукції можуть створюватися на підприємствах у зв'язку з прискоренням темпів зростання обсягів виробництва, некомплектністю постачання, транспортними утрудненнями щодо відправлення продукції споживачам, припиненням відвантажень продукції споживачам через їхню неплатоспроможність тощо. У складі витрат майбутніх періодів банки видають підприємствам позики на покриття сезонних витрат, оскільки в періоди сезонного зменшення обсягів виробництва або міжсезонного простою витрати на виготовлення продукції тимчасово не покриваються виручкою від реалізації .

Об'єктами довгострокового та середньострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, його технічним переозброєнням, упровадженням нової техніки, удосконаленням технології виробництва, та інші витрати, що приводять до збільшення вартості основних засобів. До таких кредитів підприємства вдаються, якщо відчувають брак власних коштів, призначених на ці цілі, а саме: прибутку й амортизаційних відрахувань. Використання різноманітних форм кредитування підприємства прискорює рух грошових і матеріальних ресурсів та сприяє підвищенню ефективності фінансово-господарської діяльності.

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

за кредиторами;

за формами та видами;

за метою використання;

за терміном надання;

за забезпеченням;

за порядком надання.

Кредиторами підприємств можуть бути:

- банки та спеціалізовані фінансово-кредитні Інститути (банківський,лізинговий кредити);

- підприємства (комерційний кредит);

- держава (державний кредит, який надається через уповноважені банки);

- міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній через уповноважені банки).

До видів кредитів належать:

банківський;

комерційний;

державний;

лізинговий.

Банківський кредит - це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення. Банківський кредит надається суб'єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.

Комерційний кредит - це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит - це економічні, кредитні відносини між державою та суб'єктами господарювання.

Лізинговий кредит - це стосунки між суб'єктами господарювання, які виникають за орендування майна (майновий кредит або лізинг-кредит).

Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі, лізинговий та комерційний - у товарній. Банківський та державний кредити погашаються у грошовій формі Комерційний кредит також повертається переважно в грошовій формі.

Лізинговий кредит може погашатися в грошовій, товарній та змішаній формах. В Україні кредитні послуги у вигляді факторингу надають тільки комерційні банки. Лізингові послуги надають переважно лізингові компанії. У зв'язку з цим лізинговий кредит умовно віднесений до групи небанківських кредитів .

Залежно від мети використання розрізняють кредити, що спрямовані на фінансування:

оборотних коштів;

основних засобів.

ТОВ "ЛІДЕР" має можливість отримувати кредити на придбання товарно-матеріальних запасів, обладнання, інших активів, розширення та модернізацію виробничих потужностей, викуп окремих виробничих комплексів або цілих' підприємств. За терміном надання розрізняють короткострокові, середньострокові, довгострокові кредити. Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати у разі фінансових труднощів, які виникають у зв'язку з витратами виробництва та обороту. Термін короткострокового кредиту не перевищує одного року. Середньострокові кредити (від одного до трьох років) надаються на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити (понад 3 роки) можуть надаватися для формування основних фондів. Об'єктами кредитування є капітальні, витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратизацію підприємств тощо.

Залежно від забезпечення кредити поділяють на 2 групи:

забезпечені;

бланкові.

Забезпечені кредити гарантуються певними видами активів, зокрема:

нерухомістю, цінними паперами, товарно-матеріальними цінностями, дебіторською заборгованістю тощо.

Забезпечення кредитів може також здійснюватись: правами підприємств на інтелектуальну власність, землю гарантіями (банків, коштами чи майном третьої особи); іншим забезпеченням (поручительство, поліс страхової компанії). В Україні як забезпечення кредиту використовують, головним чином, товарно-матеріальні цінності та нерухомість. Кредити, які надаються банками підприємствам під заставу державних цінних паперів називаються ломбардними. У міру розвитку, ринку державних цінних паперів значення цього кредиту в діяльності українських підприємств зростатиме. Бланкові кредити отримують тільки фінансово стійкі підприємства на короткий термін (1-10 днів). У вітчизняній практиці бланкові кредити практично не використовуються.

Розділ 11.

11.1 Інвестиційна діяльність підприємства

Інвестиції - це довгострокові вкладення капіталу (грошей) у підприємницьку діяльність для одержання прибутку.

Підприємство ТОВ « ЛІДЕР» інвестує свої кошти у розширення свого підприємства, шляхом будівництва нових цехів по виготовленню меблів, а також виконує технічне переозброєння на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим.

Під капітальними вкладеннями розуміють сукупність одноразових витрат, що спрямовуються на просте і розширене і відтворення основних фондів та об'єктів соціальної інфраструктури підприємства.

До складу капіталовкладень включають витрати на будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння і підтримку потужностей діючих підприємств, а також на придбання обладнання, транспортних засобів та інших об'єктів основних засобів виробничого і невиробничого призначення.

Розширення діючих підприємств передбачає будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і розширення існуючих окремих виробничих цехів та об'єктів основних фондів на території діючих підприємств та прилеглих до них майданчиках. Розширенням є також будівництво філій та виробництв, які після введення в експлуатацію не будуть знаходитись на самостійному балансі.

Під реконструкцією діючих підприємств розуміють перебудову існуючих цехів та об'єктів основних фондів, пов'язану з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науки та техніки.

Технічне переозброєння діючих підприємств - це комплекс заходів з підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, продуктивнішим.

11.2 Джерела та методи інвестування, що використовуються на підприємстві

Джерела формування інвестиційних ресурсів поділяються на три основні групи: власні, залучені та позикові.

Власні інвестиційні джерела підприємства є основними. До них належать:

-- прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов'язкових платежів;

-- амортизаційні відрахування;

-- раніше виконані довгострокові фінансові вкладення, строк сплати яких закінчується в поточному періоді;

-- реінвестований прибуток шляхом продажу частини основних фондів;

-- страхова сума відшкодування збитків, викликаних втратою майна;

-- частка зайвих оборотних активів, що іммобілізується в інвестиції;

-- гранти.

Залежно від форми залучення інвестиційного капіталу існують такі методи фінансування інвестиційних проектів, як самофінансування; акціонування; кредитне фінансування; бюджетне фінансування; фінансування за рахунок безоплатних та благодійних внесків і пожертвувань; змішане фінансування

При самофінансуванні суб'єкт господарювання має право самостійно вирішувати, як розпорядитися чистим прибутком, які фінансові ресурси формувати та як їх використовувати. Крім того, він несе реальну економічну відповідальність за результати діяльності та своєчасне виконання своїх зобов'язань перед постачальниками, споживачами, державою, банками. За своїми зобов'язаннями підприємство відповідає власним майном і доходами. Свої втрати та збитки підприємство покриває за рахунок фінансових резервів, системи страхування та за рахунок власного прибутку.

Наступний метод фінансування інвестиційної діяльності - акціонування. Це метод, який використовується для фінансування великих інвестиційних проектів зі значними строками окупності витрат. При акціонуванні капітал залучається шляхом емісії простих та привілейованих акцій, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб, або через випуск варантів.

Інвестиційне кредитування як форма фінансування інвестиційних проектів застосовується при реалізації інвестиційних проектів з високою нормою прибутковості (яка перевищує ставку позичкового відсотку) та незначними строками окупності витрат.Необхідність інвестиційного кредиту об'єктивно випливає із наявності товарно-грошових відносин, обслуговування кредитними ресурсами кругообігу основних виробничих фондів що формуванню товарно-матеріальних запасів підприємств, що обумовлено недостатнім розміром наявних коштів потребам розширеного відтворення капіталу. У цьому випадку виникають кредитні відносини довготривалого характеру, що дає можливість позичальнику отримати гроші раніше, ніж можна їх вилучити з обігу після реалізації товару.

Державне (бюджетне) фінансування інвестиційних проектів мас державні інвестиції в основні об'єкти економічного і соціального розвитку. Держава втручається в процес фінансово-кредитного забезпечення капітальних вкладень державних підприємств. Поряд із бюджетними коштами, залучаються також іноземні джерела інвестиційного фінансування, як з боку іноземних держав, так і з боку міжнародних і приватних вітчизняних комерційних банків і кредитних установ.

Cубсидування - це неповернене фінансування. тобто надання грошових коштів та інших постійних та поточних активів на засадах неповернення.

До субсидій у вузькому значенні належать трансферти підприємствам з боку держави (у грошовій формі або у вигляді послуг, що мають грошову оцінку) на фінансування поточних витрат. До субсидій у широкому значенні належать всі форми втручання держави в економічну діяльність, унаслідок яких змінюються ціни на товари або фактор виробництва.

Розрізняють такі види субсидування, як: дотації, фанти, субвенції, спонсорська або донорська допомога.

Змішане фінансування - базується на комбінаціях різних методів фінансування інвестиційних проектів, і тому може бути використаним для фінансування будь-яких інвестиційних проектів.

На підприємстві ТОВ «ЛІДЕР» використовується такий метод фінансування інвестиційної діяльності , як змішане фінансування. Користь цього методу полягає у вільному виборі методу інвестування з огляду на реальний стан справ підприємства.

11.3 Лізингові операції та організація їх використання

Лізинг - це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає, відповідно до договору фінансового лізингу (оренди), передання орендарю майна, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних із правом користування та володіння об'єктом лізингу. Лізинг вважається фінансовим, якщо об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості, за нормами амортизації, а орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або у момент його закінчення за ціною, визначеною у такому договорі.

Об'єктами рухомого майна лізингу є: транспортні засоби (вантажні та легкові автомобілі, літаки, гелікоптери, морські суди); будівельна техніка; верстати; обчислювальна техніка; інше виробниче обладнання, механізми та пристрої.

Об'єктами лізингу нерухомого майна є будівлі та споруди виробничого призначення.

Суб'єктами (учасниками) фінансового лізингу є:

1)власник майна, що надає об'єкт лізингу в користування на умовах лізингової угоди (лізингодавець).

2) користувач майна - лізингоодержувач, яким може бути будь-яка юридична особа незалежно від форм власності: державне, приватне чи колективне.

3) продавець майна лізингодавцю (постачальник) - виробник обладнання, що передасться в лізинг, або підприємство торгівлі.

Використовуючи механізм фінансового лізингу, підприємства мають можливість заощадити значні оборотні кошти, необхідні для закупівлі основних засобів.

11.4 Фінансові аспекти бізнес планування

Втілення в життя кожної підприємницької ідеї, розробка нового проекту діяльності, адаптація до змін ринкового середовища вимагає застосування особливої форми планування - бізнес-плану. Це специфічний плановий документ, що містить опис усіх основних аспектів майбутнього комерційного проекту. Він дає можливість здійснити техніко-економічне обґрунтування конкурентоспроможності й ефективності діяльності підприємства при реалізації задумів підприємця. Бізнес-план сприяє зацікавленості осіб поза підприємством - банкірів, інвесторів, фінансових посередників.

Бізнес-план має містити аналіз проблем, з якими фірма може зіткнутися в майбутньому. Кожна з наведених проблем повинна мати запропоновані способи їх розв'язання. Складання бізнес-плану сприяє вивченню підприємцями місткості й перспектив розвитку майбутнього ринку збуту. Крім того, з'являється можливість перевірити конкурентоспроможність запропонованої продукції. Це досягається на основі оцінки витрат на виготовлення й реалізацію продукції, зіставлення їх з можливими цінами на ринках збуту. Визначення потенційної прибутковості підприємницької діяльності в поєднанні з виявленням очікуваних проблем від початку справи робить планування максимально реальним. Розробка системи оціночних показників ефективності власної діяльності дозволить звести до мінімуму ризик, пов'язаний з проведенням даного комерційного проекту.

Розділ 12.

12.1 Аналіз фінансової діяльності підприємства

Фінансові коефіцієнти обчислюються на основі балансу підприємства.

При аналізі динаміки фінансових коефіцієнтів, відносних показників, рентабельності і ділової активності з'ясовуються взаємо впливанням двох типів показників між собою, що відображають тісну взаємозалежність фінансового становища і фінансових результатів діяльності підприємства, досліджуються можливості зміцнення стійкості і підвищення ефективної діяльності.

Використовуємо дані актива і пасиву балансу(Додаток 1).

Таблиця 12.1 - Аналіз фінансової діяльності ТОВ «ЛІДЕР»

п\п

Показники

2011 рік

(тис.грн.)

2012 рік

(тис.грн.)

Зміни

(тис.грн.)

Відхилення %

1

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

4444,3

15774,0

11329,7

3,5

2

Середній за рік підсумок балансу

11120,8

16192,5

5071,7

1,4

3

Середня за період величина ОЗ і інших необоротних активів

2947,4

5578,4

2631

1,9

4

Середня за період величина джерел власних коштів по балансу

9378,8

11444,7

2065,9

1,2

Як бачимо з таблиці 12,1 чистий дохід (виручка) від реалізації продукції у 2012 році збільшився на 11329,7 тис. грн. порівняно з 2011 роком; середній за рік підсумок балансу збільшився у 2012 році на 5071,7 тис. грн порівняно з 2011 роком; середня за період величина ОЗ і інших необоротних активів збільшилася у 2012 році на 2631 тис. грн порівняно з 2011 роком; середня за період величина джерел власних коштів по балансу у 2012 році збільшилася на 2065,9 тис. грн порівняно з 2011 роком. З цього ми бачимо, що за звітній рік підприємство ТОВ "ЛІДЕР" досягло помітних позитивних результатів фінансової діяльності.

12.2 Аналіз активу та пасиву балансу підприємства

Баланс підприємства можна вважати в цілому позитивним, якщо коефіцієнт платоспроможності більше 2,0; забезпеченість власними оборотними засобами більше 0,1; наявний приріст власного капіталу; немає різких змін в окремих статтях балансу; дебіторська заборгованість знаходиться в рівновазі з кредиторською; в балансі немає “негативних” статей; запаси та затрати не перевищують величини джерел їх покриття за рахунок власних оборотних засобів та позик.

Отже, ТОВ «ЛІДЕР» має позитивний баланс, тому що:

1) валюта балансу в кінці звітного періоду збільшилась в порівнянні з початком;

2) темпи приросту оборотних активів вищі, ніж темпи приросту необоротних активів;

3) власний капітал підприємства перевищує позиковий і темпи його росту вищі, ніж темпи росту позикового капіталу;

4) темпи приросту дебіторської та кредиторської заборгованості є приблизно однаковими ;

5) частка власних засобів в оборотних активах більше 10 %.

12.3 Аналіз структури майна та джерел його фінансування

В активі балансу відображається інформація про розміщення капіталу, про вкладення його в конкретне майно, матеріальні цінності, про витрати підприємства, готову продукцію, залишки вільної готівки. Кожному виду розміщеного капіталу відповідає певна стаття.

В активі балансу статті капіталу розміщені залежно від ступеня їх ліквідності (швидкості перетворення їх на готівку). За цією ознакою розрізняють:

- іммобілізовані активи (статті розділу І активу балансу) -основний капітал;

- мобільні активи (статті розділів ІІ та ІІІ активу балансу) - оборотний капітал, який може знаходитись у сфері виробництва (запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) або у сфері обігу (готова продукція, засоби в розрахунках, короткострокові фінансові вкладення, грошові кошти).

Найбільш загально структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів (коефіцієнт мобільності).

Для науково обґрунтованого планування відтворення основних фондів необхідні дані про їх стан, який характеризують коефіцієнти зносу і придатності засобів праці.

Коефіцієнт зносу характеризує ту частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах, а коефіцієнт придатності частку не перенесеної на створюваний продукт вартості.

Коефіцієнт зносу основних фондів розраховують на початок та на кінець звітного періоду, а також вивчають його динаміку за кілька років. Аналіз проводять на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу. Що нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), то ліпшим є технічний стан, основних фондів. Спрацьовані (застарілі) основні засоби зумовлюють і необхідність застосування застарілих технологічних процесів, що призводить до неконкурентоспроможності продукції підприємства. Так, на підставі даних табл. 12.2 можна розрахувати і коефіцієнт зносу, і коефіцієнт придатності ТОВ "ЛІДЕР".

Коефіцієнт зносу (Кзн):

Кзн=З/ОФп=700/1951=0,36

де 3 -- сума зносу основних фондів; ОФП -- первісна вартість основних фондів на початок періоду. Коефіцієнт придатності (Кприд):

Кприд=ОФз/ОФп=(1951-700)/1951=0,64

де ОФ3 -- залишкова вартість основних фондів;

ОФП -- початкова вартість основних фондів.

Таблиця 12.2 - Аналіз зносу основних фондів ТОВ "Лідер"

Показник

Одиниця виміру

На початок періоду

На кінець періоду

Зміна (±)

1. Первісна вартість основних засобів

тис. грн.

1951

2081

+ 130

2. Знос основних засобів за час їх експлуатації

тис. грн.

700

762

+ 62

3. Рівень зносу основних засобів

%

35,88

36,62

+ 0,74

4. Рівень придатності основних засобів

%

64,12

63,38

-0,74

Якщо первісна вартість основних засобів зросла на 130 тис. грн., то знос їх за час експлуатації збільшився на 62 тис. грн. Це призвело до зростання рівня зносу (зменшення рівня придатності) основних засобів на 0,74%, що свідчить про погіршання їх технічного стану.

12.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства ТОВ "ЛІДЕР"

Таблиця 12.3 Аналіз показників фінансової стійкості підприємства

№ п/п

Показники

Індекс показника

Порядок розрахунку показника

Оптимальне значення

На початок року

На кінець року

1

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності)

Кавт

Власний капітал

Підсумок балансу

0,5

10660,3/13323,7=0,8

12229,1/13323,7=0,9

2

Коефіцієнт фінансової стійкості

Кф.с

Власний капітал

Загальна сума зобов'язань

1,0

4

3,58

3

Коефіцієнт ефективності використання активів

Кеа

Чистий прибуток

Середня величина активів

Зростання

81400/2947,4=27,6

30000/5578,4=0, 4

4

Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу

Кек

Чистий прибуток

Середня величина власного капіталу

Зростання

81400/9378,8=8,7

30000/11444,7=2,6

6

Коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів

Кн/об

Необоротні активи

Оборотні активи

4152,9/8932,8=0,5

7003,8/12057,6=0,6

Для характеристики фінансової стійкості підприємств доцільно використовувати, в першу чергу, шість таких показників:

1. Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) - Кавт , що показує, яку частину у загальних вкладеннях у підприємство складає власний капітал. Він характеризує фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування його діяльності.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості - Кф.с - що показує співвідношення власних і залучених засобів, вкладених в діяльність підприємства. Характеризує здатність підприємства залучати зовнішні джерела фінансування.

3. Коефіцієнт ефективності використання активів - Кеа - показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню загальних вкладень в його діяльність. характеризує прибутковість цього капіталу, яким володіє підприємство, незалежно від джерел його надходження.

4. Коефіцієнт ефективності використання власного капіталу (коефіцієнт прибутковості власного капіталу) - Кевк - показує, скільки чистого прибутку має підприємство в середньому на кожну гривню власного капіталу, тобто характеризує ефективність власних інвестицій.

5. Коефіцієнт співвідношення необоротних і оборотних активів - Кн/об - характеризує співвідношення необоротних і оборотних активів.Із таблиці видно, що більшість показників фінансової стійкості підприємства мають фактичні значення вищі за нормативні. Це характеризує підприємство як фінансово стійке.

Коефіцієнт автономії протягом року зріс з 0,8 до 0,9. Значення коефіцієнту свідчить, що на кінець року в кожних ста гривнях вкладених активів підприємства 90 грн. складають власні кошти (власний капітал).Коефіцієнт фінансової стійкості також дещо знизився протягом року (з 4 до 3,58). Однак в обох аналізованих періодах він мав значення, вищі за оптимальне. Значення цього коефіцієнту на кінець року свідчить про те, що на кожну гривню залучених коштів припадає 3,58 грн. власних коштів.Негативним в роботі аналізованого підприємства є зниження коефіцієнту ефективності використання активів з 27,6 до 0,4, коефіцієнту ефективності використання власного капіталу з 8,7 до 2,6. Та коефіцієнт відношення необоротних і оборотних активів виріс - з 0,5 до 0,6.Отже, у підприємства наявні реальні можливості підвищення фінансової стійкості та стабільності.

12.5 Оцінка ліквідності балансу

Ліквідність підприємства - це його спроможність швидко реалізувати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань, тобто це співвідношення величини його високоліквідних активів (кошти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Таблиця 12.3 Аналіз показників ліквідності та платоспроможності підприємств

Згідно таблиці 12.3 ми бачимо, що у ТОВ «ЛІДЕР» на початок року потреба в коштах була меншою, ніж на кінець року. Реальні надходження зменшились, але підприємство у двох перших показниках показує більший показник, ніж >1. Це свідчить про нормальний рівень ліквідності

12.6 Аналіз грошових потоків підпрємства ТОВ «ЛІДЕР»

При аналізі грошових потоків попереднього періоду виділяють таку

посслідовність проведення аналітичних досліджень.

На першому етапі дають оцінку динаміки позитивного грошового потоку за джерелами його утворення. Потрібно зіставити темпи приросту позитивного грошового потоку з темпами приросту активів підприємства, збільшення обсягу виробництва і реалізації продукції. Особливу увагу треба приділити дослідженню співвідношень залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел та оцінки ступеня залежності (від зовнішніх джерел фінансування). На другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування негативного грошового потоку підприємства, а також структури цього потоку за напрямами витрат коштів. На цьому етапі аналізу визначається наскільки змінилися за рахунок витрат коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст ного ринкової вартості та за якими напрямами використовувалися кошти, залучені із зовнішніх джерел. Варто виявити стан погашення кредитних зобов'язань.

На третьому етапі аналізу досліджується збалансованість позитивного та негативного грошових потоків у загальному обсязі, вивчається динаміка показника чистого грошового потоку. У процесі аналізу визначається роль грошового потоку. У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку, виявляється ступінь достатності амортизаційних відрахувань з позицій необхідного відновлення основних засобів і нематеріальних активів.

Особливе місце на цьому етапі аналізу приділяють «якості чистого грошового потоку» -- узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням питомої ваги чистого прибутку, отриманого за рахунок зростання випуску продукції і зниження його собівартості, низька -- за рахунок збільшення частки чистого прибутку, пов'язаного зі зростанням цій на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій тощо.

На четвертому етапі аналізу досліджують синхронність формування позитивного та негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду, розглядають динаміку залишків грошових активів підприємства. Цим досягається рівень синхронності і забезпечується його абсолютна платоспроможність. Досліджуючи синхронності формування різних видів грошових потоків, розраховують динаміку коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів аналізованого періоду. Цей показник розраховують за такою формулою:

КЛгп = (ВПГП-(ГАк-ГАп))/ВНГП

де КЛгп -- коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в аналізованому періоді; ВПГП -- сума валового позитивного грошового потоку (надходження коштів), тис. гри.;

ГАК -- сума залишку грошових активів підприємства на кінець аналізованого періоду, тис. гри.;

ГАп -- сума залишку грошових активів підприємства на початок аналізованого періоду, тис. гри.;

ВНГП -- сума валового негативного грошового потоку (витрати коштів), тис. грн.

На п'ятому етапі аналізу визначають ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки є коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства (КЕгі), який обчислюють за формулою:

КЕ гп = ЧГП/ВНГП

12.7 Розрахунок та оцінка показників ділової активності підприємства ТОВ «ЛІДЕР»

Для розрахунку коефіцієнтів ділової активності використані такі показники.

Коефіцієнт загальної оборотності капіталу відображає швидкість обігу усього капіталу товариства.

,

де Np - чистий дохід (виручка) від реалізації продукції,

Вср - середній за рік підсумок балансу

2011 рік

2012 рік

де Fcp - середня за період величина основних коштів і інших необоротних активів по балансу.

2011 рік

2012 рік

Коефіцієнт оборотності власного капіталу

де - середня за період величина джерел власних коштів підприємства по балансу.

2011 рік

2012 рік .

Дані розрахунку коефіцієнтів ділової активності відображено в таблиці 4.2.

Таблиця 12.3 - Аналіз ділової активності підприємства ТОВ "ЛІДЕР"

№ п\п

Коефіцієнт

Визначення

2011 рік

2012 рік

Зміни

1.

К1А

Загального обороту капіталу

0,39

0,97

+0,58

2.

К2А

Фондовіддача основних засобів і інших позаобігових активів

1,5

2,8

+1,3

3.

К3А

Обороту власного капіталу

0,47

1,38

+0,91

Висновок: з даної таблиці видно:

В 2012 році, в порівнянні з 2011 роком:

К - відображає швидкість обороту капіталу підприємства. В даному випадку збільшення коефіцієнту на 0,58 означає ріст цін на реалізовану продукцію;

К - характеризує ефективність використання основних засобів і інших позаобігових коштів, які вимірюються величиною продажу, що приходиться на одиницю вартості коштів, він збільшився на 1,3;

К - показує швидкість обороту власного капіталу. В даному випадку на підприємстві в 2011 році в порівнянні з 2012 роком збільшення обороту власного капіталу на 0,91 пояснюється рухомістю власних капіталів.

Отже, зміни обсягу основних фондів ТОВ "ЛІДЕР" обумовлюються їх надходженням і їх вибуттям.

Розділ 13. Фінансові аспекти зовнішньоекономічної діяльності підприємства

При проведенні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема при експорті-імпорті товарів (робіт, послуг), суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в якості розрахунків використовують валютні цінності.

Експортна операція знімається уповноваженим банком з контролю після зарахування виручки по такій операції (або її частини - у випадку здійснення обов'язкового продажу) на поточний рахунок резидента.Відлік законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпортними операціями резидентів банк починає з наступного календарного дня після здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника імпортованих товарів, а в разі застосування акредитивної форми розрахунків - з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента. З контролю імпортна операція резидента знімається банком після пред'явлення ним акта або іншого документа, який свідчить про поставку нерезидентом продукції (виконання робіт, отримання послуг), яка раніше була оплачена резидентом. У разі отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних систем і міжнародних платіжних систем для підтвердження факту їх отримання використовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг, документи, які формує платіжна система після здійснення розрахунків.

ТОВ «ЛІДЕР» планує у середині 2014 року підписати контракт з закордонною фірмою про поставку своєї продукції . У данний час ведуться переговори по укладанню контракту , а також проводяться дії по реалізації виконання поставок продукції.

Розділ 14.

14.1 Для підприємств, які є в стадії банкрутства - визначення порядку проведення фінансової санації підприємств

Санація - система фінансово-економічних, виробничо-технічних, організаційно-правових і соціальних заходів, спрямованих на досягнення або поновлення платоспроможності, прибутковості і конкурентно-здатності підприємства-боржника в довгостроковому періоді.

Метою фінансової санації є покриття поточних збитків і усунення причин їхнього виникнення, поновлення або збереження ліквідності, платоспроможності, зменшення усіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу і формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санації.

Етапи проведення санаційного аудиту:

1. Збір і систематизація інформації про підприємство.

2. Розрахунок та аналіз фактичних показників і тенденцій розвитку (оцінка стану фінансової кризи):

3. Аналіз причин і симптомів фінансової кризи та виявлення слабких сторін діяльності.

4. Ухвалення рішення про санацію або ліквідацію підприємства.

Складання програми і плану санації, виявлення найбільш ефективних механізмів її здійснення.

Головним критерієм прийняття рішення щодо санації чи ліквідації підприємства є його санаційна спроможність, а саме - наявність у підприємства фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей для проведення фінансової санації. Слід пам'ятати, що санаційну спроможність можна визначити за трьома основними показниками, такими як:

- поточна платоспроможність;

- коефіцієнт забезпечення власними засобами;

- коефіцієнт покриття.

Розробка плану санації підприємства

Розробка тану санації може здійснюватися фінансовими і контролюю ними службами підприємства, представниками потенційного санатора, не залежними аудиторськими і консалтинговими фірмами.

План санації включає:

Вступ.

У вступі дається характеристика підприємства: зведення про правову форму організації бізнесу, формі власності, організаційній структурі, сфері діяльності і коротка історична довідка про розвиток підприємства.

1 розділ. Перший розділ включає підрозділи:

- оцінка зовнішніх умов (політична, економічна, демографічна ситуація, що дозволяє оцінити можливість адаптації стратегії розвитку підприємства до зовнішнього середовища);

- аналіз майнового та фінансово-господарського стану;

- аналіз причин фінансової кризи і слабких місць (систематизація й оцінка причин кризи і його впливу на діяльність підприємства на основі виявлення слабких місць);

- наявний потенціал (визначаються сильні сторони діяльності підприємства, можливі шанси і наявний потенціал у всіх сферах).

2 розділ. Розділ містить стратегічні цілі санації, цільові орієнтири і розробку стратегії санації.

3 розділ. Складові частини:

- план маркетингу й оцінка ринку збуту продукції (визначаються фактори, що впливають на збут і місткість ринку, мотивація споживачів, галузеві ризики, кількісно оцінюється частка ринку);

- план виробництва і капіталовкладень (містить дані про використання устаткування, його знос, витрати на придбання нового обладнання, ремонт і реконструкцію, можливості оренди і лізингу);

- організаційний план (відображає організаційну структуру підприємства, можливість його реструктуризації, аналіз складу і якість менеджменту);

- фінансовий план (включає прогноз обсягів випуску і реалізації продукції; баланс грошових надходжень і витрат; зведений баланс активів і пасивів; форми і джерела мобілізації фінансових ресурсів; графіки освоєння, окупності і повернення фінансових ресурсів).

4 розділ. У розділі розраховується ефективність санації, організаційні заходи- щодо її проведення і контроль за ходом реалізації.

14.3 Аналіз ймовірності банкрутства.

Головна мета санаційного аудиту - оцінка санаційної спроможності підприємства на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності і наявного плану фінансового оздоровлення.

Аналіз причин і симптомів кризи включає визначення правильності в санаційній концепції причин і факторів кризи. На цьому етапі визначають вид і фазу фінансової кризи, систематизуються сильні і слабкі сторони діяльності підприємства.

У практиці санаційного аудиту часто використовують SWOFT-analysis: аналіз сильних (Strength) і слабких (Failure) сторін, шансів (Opportunite) і ризиків {Threat) (в економічній літературі зустрічається назва СВОТ-аналіз).

Цей вид аналізу може використовуватися для всього підприємства, по окремих підрозділах і в розрізі окремих видів продукції.

У результаті розробляються рекомендації з ефективного використання наявного потенціалу, по усуненню слабких позицій, по нейтралізації ризиків і використанню додаткових шансів.

Оскільки ТОВ «ЛІДЕР» перебуває у задовільному стані, то банкрутство йому не загрожує.

Висновки та рекомендації

Важливу роль ТОВ "ЛІДЕР" надає організації продажу товарів та засобам стимулювання збуту. Методи стимулювання включають діяльність фірми по розповсюдженню відомостей про переваги свого товару і переконанню цільових споживачів купляти його. Найважливішим засобом для реалізації цих задач є реклама.

По оптовому продажу товарів на ТОВ "ЛІДЕР" проходить виконання наступних операцій:

- встановлення господарських зв'язків з покупцями товарів;

- організація і технологія оптового продажу товарів;

- надання послуг роздрібній торгівлі;

- організація обліку і виконання договорів з покупцями;

- рекламно-інформаційна діяльність.

Щодо організації і стимулювання збуту на ТОВ "ЛІДЕР"" можна зробити висновок, що користуючись такими засобами стимулювання, як реклама на радіо і місцевому телебаченні підприємство досягло високого ефекту, також на мою думку потрібно сконцентрувати свою увагу на більш продуктивних джерелах реклами, а саме реклами в пресі та друку рекламних звернень, буклетів та прайс-листів, які необхідно частіше розповсюджувати в регіоні.

Аналітичні дослідження ТОВ "ЛІДЕР" привели до наступних результатів:

Комерційні угоди з покупцями уклалися досить ефективно, так як прибуток у 2012 році зріс порівняно з 2011 роком.

Стосовно формування товарних ресурсів згідно товарного асортименту ми можемо сказати, що найбільшим попитом користуються вино-горілчані вироби, кондитерські, тютюнові вироби та консервовані продукти, по цим групам товарів і рівень реалізації досить великий.

Щодо ефективності організації товароруху можна сказати, що ефективність комерційних угод бажає більших результатів, ефективність рекламної діяльності досить висока, але ще потребує ретельного перегляду витрат на рекламу і часткового їх зменшення для досягнення більш високих результатів в майбутньому періоді.

Для покращення діяльності підприємства в майбутньому на ТОВ "ЛІДЕР" на основі данних діяльності створено стратегічний план на 2013 рік , де визначено розмір запланованого товарообороту і валового доходу. В наступному році планується збільшити товарооборот на 20%, а валовий дохід на 18,6%, що дасть змогу досягти збільшення розміру прибутку. Для цього необхідно спрямувати маркетингову діяльність підприємства в таких основних напрямках як розширення цільового ринку, покращення позицій товару, збільшення асортименту, вдосконалення ціноутворення, розширення каналів розподілу, підвищення рівня обслуговування споживачів, а також належним чином організувати рекламну діяльність підприємства на майбутнє.

Таким чином при вдосконаленні маркетингової діяльності на підприємстві планується досягти вищого рівня ефективності показників комерційної діяльності, а отже і покращення його фінансового стану.

Використана література

1. Бойчук І.М. Економіка підприємства: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2002.- 119-120с.

2. Вихруща В.П., Харіва П.С. Економіка підприємств: Підручник.-Тернопіль, 1999. - 98-105с.

3. Зінь Е.А., Турченюк М.О. Планування діяльності підприємства: Підручник.- К.: ВД "Професіонал", 2004.- 110-120 с.

4. Мельник Л.Г, Корінцева О.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посібник. - Суми: ВТД "Універсальна книга", 2002.- 84-86с.

5. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник.- К.: Скарби, 2002.-336 с.

6. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М та ін. Економіка підприємства: Підручник.-Львів:"Новий Світ-2000", 2004.- 248-267с.

7. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник.-К.: КНЕУ,1998,-304-347с.

8. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. - Вид.2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ,2001.- 240-245с.

9. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навч. посіб.- К.: "Каравела", 2003.- 101-104 с.

10. Хлопчан М.І., Харів П.С.,.Бойчик І.М, Лотиш О.Я. Організація і планування виробництва: теорія і практика. Навчальний посібник.- Тернопіль, 1996.- 162-168с.

11. Устав підприємства.

Додатки

Додаток 1

БАЛАНС

За 2012 рік

Форма № 1

Коды

Форма по ЕДРПОУ

0710001

Дата

Підприємство

ТОВ «ЛІДЕР»

За ЕДРПОУ

Ідентифікаційний номер 37276241

ИПН

Територія

Україна

За КВЭД

Форма власності Приватна

За КВФ

Галузь

За ЗКГНГ

Одиниця виміру: тис. грн..

Контрольна сума

384 (385)

Місцезнаходження (адреса) м. Кривий Ріг, вул. Карла Маркса 23б

АКТИВ

Код рядка

На початок року

На кінець звітного періоду

І. Необоротні активи

Нематеріальні активи:

залишкова вартість

010

1,5

0

первісна вартість

011

1,8

1,8

знос

012

(0,3)

(1,8)

Незавершене будівництво

020

104,2

104,2

Основні засоби:

залишкова вартість

030

3938,2

4754,7

первісна вартість

031

7329,8

8633,7

знос

032

(3391,6)

(3879)

Довгострокові фінансові інвестиції:

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

інші фінансові інвестиції

045

105

2114,7

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

Відстрочені податкові активи

060

23,9

Інші необоротні активи

070

4

6,3

Гудвіл при консолідації

075

Усього за розділом І

080

4152,9

7003,8

ІІ. Оборотні активи

Запаси:

виробничі запаси

100

1275,4

1319,7

тварини на вирощуванні та відгодівлі

110

незавершене виробництво

120

готова продукція

130

товари

140

Векселі одержані

150

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість

160

2815,3

7548,2

первісна вартість

161

2815,3

7548,2

резерв сумнівних боргів

162

(0)

(0)

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

з бюджетом

170

за виданими авансами

180

з нарахованих доходів

190

із внутрішніх розрахунків

200

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

392,5

94,6

Поточні фінансові інвестиції

220

2311,5

2685,2

Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

230

2053,9

287,7

в іноземній валюті

240

84,2

122,2

Інші оборотні активи

250

Усього за розділом ІІ

260

8932,8

12057,6

ІІІ. Витрати майбутніх періодів

270

238

Баланс

280

13323,7

19061,4

ПАСИВ

Код рядка

На початок року

На кінець звітного періоду

І. Власний капітал

Статутний капітал

300

74,7

74,7

Пайовий капітал


Подобные документы

  • Сутність, особливості фінансової діяльності на підприємстві. Інформаційна база комплекcної оцінки фінансового стану підприємства. Методика та показники оцінки фінансового стану підприємства. Аналіз джерел власного капіталу, рентабельності підприємства.

    курсовая работа [139,6 K], добавлен 25.11.2014

  • Довгострокові зобов’язання: сутність, види, особливості формування. Форми кредиту та їх класифікація. Пропозиції щодо формування фінансової стратегії по виведенню фірми з кризисного фінансового стану. Аналіз співвідношення власного і позикового капіталу.

    курсовая работа [101,1 K], добавлен 14.01.2010

  • Завдання та види фінансового аналізу. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу щодо оцінки фінансової стійкості підприємства. Вартість чистих активів як критерій оцінки фінансової стійкості. Аналіз ефективності використання інформаційних технологій.

    дипломная работа [254,9 K], добавлен 06.03.2011

  • Оцінка виробничого потенціалу як важливий елемент аналізу майна підприємства. Загальна характеристика ПАТ "Ніжинський м’ясокомбінат": розгляд видів діяльності, аналіз фінансового стану. Способи оцінки оптимальності співвідношення власного капіталу.

    курсовая работа [592,8 K], добавлен 20.12.2013

  • Переваги акціонерної форми власності. Виникнення ринку цінних паперів та його види. Аналіз емісії, обігу та розміщення державних цінних паперів. Аналіз регулювання ринків цінних паперів зарубіжних країн. Структура учасників фондового ринку України.

    курсовая работа [177,8 K], добавлен 08.05.2011

  • Аналіз структури, динаміки джерел формування та напрямів використання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності підприємства. Динаміка зміни власного та позикового капіталу.

    курсовая работа [638,4 K], добавлен 07.11.2012

  • Аналіз фінансової діяльності підприємства і напрями практичного застосування цінних паперів. Техніко-економічна характеристика ПАТ "Харківський завод "Оргтехніка". Шляхи підвищення ринкової вартості підприємства та фінансової стійкості в період емісії.

    курсовая работа [386,6 K], добавлен 09.07.2014

  • Характеристика діяльності підприємства, аналіз структури його майна, оцінка власного та позикового капіталу. Вивчення типу фінансової стійкості підприємства, ліквідності та платоспроможності, ділової активності, грошових потоків. Діагностика банкрутства.

    курсовая работа [2,4 M], добавлен 20.01.2015

  • Суть і переваги відкритих акціонерних товариств. Характеристика і класифікація акцій - різновиду цінних паперів, які можуть обертатися на фінансовому ринку, в які можуть інвестуватися кошти фізичних та юридичних осіб. Обіг акцій та емісія цінних паперів.

    курсовая работа [350,8 K], добавлен 25.01.2011

  • Поняття фінансового стану підприємства та його показники. Фінансова стійкість підприємства, її типи та основні показники. Методи аналізу фінансового стану Бродівського держлісгоспу. Методика виконання факторного аналізу прибутку від реалізації продукції.

    курсовая работа [106,9 K], добавлен 14.12.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.